Забруднення або псування земель Порушення правил охорони надр

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Реферат на тему:
Забруднення або псування земель. Порушення правил охорони надр

І. Забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров’я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля,—

караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Ті самі діяння, що спричинили загибель людей, їх масове захворювання або інші тяжкі наслідки,—

караються обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

1. Основний безпосередній об’єкт злочину—встановлений порядок раціонального використання, захисту і відтворення земель як складної природної екосистеми, тісно пов’язаної з іншими елементами довкілля. Його додатковим обов’язковим об’єктом є життя і здоров’я особи.

2. Предметом злочину виступають землі будь-якого цільового призначення.

Землі у даному разі — це верхній шар земної поверхні у межах зони аерації, під якою слід розуміти верхню товщу земної кори між

її поверхнею і дзеркалом ґрунтових вод. Вжите у ст. 239 поняття “землі” збігається з поняттям “ґрунт”, який розглядається як мінерально-органічне утворення, поверхневий шар землі, що характеризується родючістю. Відповідно до цільового призначення всі землі України поділяються на землі: а) сільськогосподарського призначення; б) населених пунктів; в) промисловості, транспорту, зв’язку та іншого призначення; г) для потреб оборони; д) природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; є) лісового і водного фондів; е) запасу.

3. Об’єктивна сторона злочину полягає у забрудненні або псуванні земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров’я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля.

У складі цього злочину терміни “забруднення” та “псування” одночасно позначають і діяння, і суспільне небезпечні наслідки.

Землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені несприятливі кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності або інших антропогенних навантажень, внаслідок проникнення у землі різних забруднюючих речовин. При цьому негативні зміни можуть бути зумовлені не лише появою у ґрунті нових речовин, яких раніше не було, а й збільшенням вмісту речовин, що характерні для складу незабрудненого ґрунту або порівняно з даними агрохімічного паспорта для земель сільськогосподарського призначення.

Види забруднення земель можуть бути різними — хімічне, радіоактивне, бактеріальне тощо. Поняттям забруднення земель слід охоплювати їх отруєння, тобто насичення ґрунтів токсичними речовинами, внаслідок чого земля перетворюється на фактор небезпеки для людини, флори і фауни.

Факти забруднення земель встановлюються інспекторами Державної екологічної інспекції МЕПР України, службовими особами спеціально уповноважених органів інших органів виконавчої влади, яким надані права державних інспекторів, і оформлюються відповідним протоколом.

Псування земель — це така зміна фізичних, біологічних та інших властивостей і характеристик земель, яка зумовлює непридатність використання їх за цільовим призначенням. Зниження природно-господарської цінності земель може проявлятись, наприклад, у знищенні або порушенні родючого шару ґрунту, у порушенні структури ґрунту.

Розглядуваний злочин має місце лише у тому разі, коли забруднення або псування земель сталося внаслідок порушення спеціальних правил поводження із зазначеними вище речовинами, відходами чи іншими матеріалами, які у даному разі виступають засобом вчинення посягання. Тривале зниження або втрата родючості земель, виведення їх з сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту, яке стало результатом безгосподарського використання земель, має кваліфікуватись за ст. 254 КК.

Відходи — це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення, та яких їхній власник позбувається, має намір або повинен позбутись шляхом утилізації чи видалення (радіоактивні відходи, неочищені стічні води, викиди, солі важких металів та інші небезпечні хімічні речовини). Серед відходів виділяються небезпечні відходи.

Порушення спеціальних правил, що спричиняє забруднення або псування земель, може бути вчинене шляхом дії або бездіяльності. Наприклад, зберігання та видалення відходів повинне здійснюватись у місцях, визначених органами місцевого самоврядування, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначено обсяги відходів відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання. У зв’язку з цим самовільне захоронення (складування) промислових, побутових та інших відходів на землях утворює склад цього злочину.

Злочин, передбачений ч. 1 ст. 239, визнається закінченим з того моменту, коли забруднення або псування земель створило небезпеку для життя, здоров’я людей або для довкілля. Загроза заподіяння шкоди має бути реальною, очевидною, а негативні наслідки не настають лише завдяки своєчасно вжитим заходам або в силу інших обставин, які не залежать від волі винної особи. Створення вказаної небезпеки слід розглядати як своєрідний різновид суспільне небезпечних наслідків, які хоч і тісно пов’язані з діянням, однак мають самостійний характер.

Якщо реальної загрози заподіяння шкоди охоронюваним соціальним цінностям внаслідок порушення спеціальних правил не виникло, вчинене має тягнути адміністративну відповідальність (ст. 52 КАП).

4. Суб’єкт злочину — особа, на яку покладено обов’язок виконання спеціальних правил щодо запобігання забруднення і псування земель.

5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умисною або необережною формою вини.

6. Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 239) є спричинення загибелі” людей, їх масового захворювання або інших тяжких наслідків. Про ці поняття див. коментар до ст. ст. 236 і 242.

Конституція України (ст. 14).

ЗК (ст. ст. 2, 7розділи II, III).

ЗаконУкраїни “ Про пестициди і агрохіміками” від 2 березня 1995р.

Закон України “Про меліорацію” від 14 січня 2000 р.

Закон України “Про відходи” від5 березня 1998 р.

Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, що підлягають відшкодуванню. Затверджений постановою КМ № 238 від З жовтня 1991 р.

Положення про порядок ведення державного земельного кадастру. Затверджене постановою КМ № 15 від 12 січня 1993 р.

Порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам. Затверджений постановою КМ № 284 від 19 квітня 1993 р.

Положення про моніторинг земель. Затверджене постановою КМ № 661 від 20 серпня 1993р.

Порядок одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у т.ч. тохсичншг промислових відходів, продуктів біотехнологіїта інших біологічних агентів. Затверджений постановою КМ № 440 від 20 червня 1995 р.

Перелік видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів. Затверджений постановою КМ № 1147 від 17 вересня 1996р.

Методика визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства. Затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 171 від 27 жовтня 1997 р.

Порушення правил охорони надр

1. Порушення встановлених правил охорони надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля, а також незаконне видобування корисних копалин, крім загальнопоширених,—

караються штрафом у розмірі до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років.

2. Ті самі діяння, вчинені на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду або повторно, або якщо вони спричинили загибель людей, їх масове захворювання або інші тяжкі наслідки,—

караються обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією незаконно добутого і знарядь видобування.

1. Основний безпосередній об’єкт злочину — встановлений порядок раціонального і комплексного використання й охорони надр та видобування корисних копалин, які не є загальнопоширеними. Його додатковими факультативними об’єктами можуть бути життя і здоров’я особи та інші блага.

2. Предметом злочину є надра і корисні копалини (крім загальнопоширених).

Надра це частина земної кори, що розташована під поверхнею суходолу та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Корисні копалини це природні мінеральні речовини органічного та неорганічного походження, які можуть використовуватися безпосередньо або після їх обробки. За своїм призначенням вони поділяються на корисні копалини загальнодержавного та місцевого значення. Корисні копалини належать до непоновлюваних природних ресурсів, геологічна швидкість утворення або акумуляції яких є значно меншою, ніж швидкість їх споживання людиною.

Предметом злочину є незагальнопоширені корисні копалини загальнодержавного значення. Це горючі копалини (газ, нафта, вугілля, торф тощо), метали (чорні, кольорові, рідкісні, благородні, розсіяні, рідкісноземельні), неметали (різноманітна сировина, наприклад, хімічна, абразивна, гірничорудна, для облицювальних матеріалів), води (підземні, поверхневі), інертні гази.

Не визнаються предметом злочину корисні копалини місцевого значення, які розглядаються як загальнопоширені (наприклад, галька, гравій, пісок (крім формувального, скляного, такого, що використовується у фарфорово-фаянсовій, вогнетривкій і цементній промисловості), глина (крім вогнетривкої, тугоплавкої, фарбувальної та деякої іншої), крейда (крім крейди для цементної, хімічної, скляної, гумової промисловості та для одержання глинозему з нефеліну), черепашник, камінь бутовий, сланець (крім горючого і покрівельного)).

Предметом злочину, передбаченого ст. 240, є корисні копалини в їх природному стані. Звернення на свою користь або користь Інших осіб Природних ресурсів, які вилучені з надр завдяки вкладеній праці людини, потрібно розглядати як злочин не проти довкілля, а проти власності.

3. З об’єктивної сторони злочин може проявитися в одній з двох форм: 1) порушення встановлених правил охорони надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля; 2) незаконне видобування корисних копалин, крім загальнопоширєних. Порушення встановлених правил охорони надр може бути вчинено шляхом дії або бездіяльності. Це, наприклад: вибіркове відпрацювання багатих ділянок родовищ, що призводить до необгрунтованих втрат запасів корисних копалин; пошкодження родовищ корисних копалин, що виключає повністю або істотно обмежує можливість їх подальшої експлуатації; порушення порядку забудови площ залягання корисних копалин; забруднення надр при підземному зберіганні нафти, газу та інших речовин; здійснення того виду користування надрами, який не вказаний в акті про надання гірничого відводу.

Видобування корисних копалин передбачає дії, які полягають у вилученні з родовищ корисних копалин будь-яким способом (викачування, побудова шахт, кар’єрів тощо). Родовища корисних копалин — це нагромадження мінеральних речовин в надрах, на поверхні землі, в джерелах вод та газів, на дні водоймищ, які за кількістю, якістю та умовами залягання є придатними для промислового використання.

Незаконність видобування, яка є обов’язковою умовою визнання дій особи кримінальне караними, означає, що видобування корисних копалин здійснюється без належним чином оформленого дозволу — акта про надання гірничого відводу або з відхиленням від умов, зазначених у цьому документі (наприклад, видобування за межами відведеної ділянки надр або з використанням недозво-лених для даного родовища методів і засобів видобування корисних копалин). Злочин буде і в тому разі, коли дозвіл є підробленим або простроченим.

Склад злочину у першій формі визнається закінченим з моменту порушення правил охорони надр, яке створило небезпеку для життя здоров’я людей чи довкілля, а у другій — з початку незаконного видобування корисних копалин. Про поняття створення небезпеки для життя, здоров’я людей чи довкілля див. коментар до ст. 239. Якщо вказаної небезпеки немає, порушення правил охорони надр тягне адміністративну відповідальність (ст. ст. 57, 58 КАП).

4. Суб’єкт злочину загальний. Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою в гірничому виробництві особою, яка зобов’язана їх дотримуватись, слід кваліфікувати за ст. 272.

5. Суб’єктивна сторона злочину в частині незаконного видооу-вання корисних копалин характеризується прямим умислом, а в частині порушення правил охорони надр — умислом або необережністю.

6. Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 240) е: 1) вчинення його на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду; 2) повторно; 3) спричинення загибелі людей, їх масового захворювання або інших тяжких наслідків.

Про поняття територій та об’єктів природно-заповідного фонду див. коментар до ст. 252, про поняття повторності — ст. 32 і коментар до неї, про поняття спричинення загибелі людей, їх масового захворювання або інших тяжких наслідків — коментар до ст. ст. 236 і 242. Вирішуючи питання про те, чи є спричинені внаслідок порушення правил охорони надр наслідки тяжкими, крім всього іншого, потрібно враховувати кількість, вартість та екологічну значимість видобутих, пошкоджених або втрачених корисних копалин, час, на який родовище виведено з експлуатації, розмір коштів, необхідний для оновлення порушених природних властивостей ділянок надр, об’єктів рослинного і тваринного світу.

КН (ст. ст. 1, 13-27, 37-59. 65).

Закон України “Про видобування і переробку уранових ру”д від 19 листопада 1997р. (ст.ст. 1,6,7, 16).

Гірничий закон України від Єжовтня 1999р.

Перелік корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення. Затверджений постановою КМ № 827 від 12грудня 1994 р.

Положення про порядок забудови площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення. Затверджений постановою КМ № 33 від 17 січня 1995р.

Положення про порядок надання гірничих відводів. Затверджений постановою КМ № 59від 27січня 1955р.

Положення про порядок здійснення державного гірничого нагляду. Затверджене постановою КМ № 134 від 21 лютого 1995 р.

Порядок надання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами. Затверджений постановою КМ № 709відЗІ серпня 1995р.

Порядок укладання контрактів на користування надрами за участю іноземних юридичних осіб і громадян. Затверджений постановою КМ№ 948 від 27 листопада 1995р.

Перелік корисних копалин України місцевого значення. Затверджений наказом Держкомгеології України № 63 від 9 червня 1994 р.

Інструкція щодо порядку погодження матеріалів з Мінекобезпеки України та його органами на місцях для отримання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами. Затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 119 від ЗО вересня 1996 р.

Інструкція про умови і правила провадження підприємницької діяльності (ліцензійні умови) з пошуку (розвідки) та експлуатації родовищ корисних копалин та контроль за їх дотриманням. Затверджена наказом Ліцензійної палати України та Держкомгеології № 33/58 від 8 квітня 1999р.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Астрономія | Реферат
41.9кб. | скачати


Схожі роботи:
Порушення правил водіння або експлуатації машин Порушення правил польотів або підготовки до них
Порушення правил кораблеводіння Порушення статутних правил вартової служби чи патрулювання
Марнотратство або втрата військового майна Порушення правил поводження зі зброєю
Порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного водного чи повітряного транспорту
Погроза або насильство щодо начальника Порушення статутних правил взаємовідносин між військовос
Порушення ветеринарних правил Умисне знищення або пошкодження територій взятих під охорону дер
Юридичний аналіз складу злочину Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту
Юридичний аналіз складу злочину Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту
Порушення статутних правил несення прикордонної служби Порушення статутних правил внутріш
© Усі права захищені
написати до нас