Absent | Absent 1, none 1 | 2 | Mine | Mine 2 | 2 | Appearance | Appearance 1, face 1 | 2 |
Проаналізувавши асоціативні поля слів-стимулів Особистість і Perspnality, ми сформували семантичні групи, застосувавши методику семантичної інтерпретації. Під семантичної інтерпретацією розуміється "інтерпретація значень отриманих асоціатів як семантичних компонентів (сем) значення слова-стимулу, а також угруповання отриманих семантичних компонентів у семеми (окремі значення) за спільністю їх денотативної віднесеності." [4, с. 175-176]. Наприклад, на слово-стимул Особистість асоціати Людина 20, людини 3, зовнішність 2, ватажок 1, громадянин 1, медсестри 1, Наполеон 1, він 1, персона 1 інтерпретуються як об'єктивація узагальненого семантичного ознаки людина із загальною частотністю реакцій 31; асоціати character 14 , complex 4, clash 2, trait 2, type 2, choicel, disposition!, ethosl, nature 1, qualities 1 узагальнюються в групу з ознакою character із загальною частотністю реакцій 29 (табл. 1, 2). На другому щаблі нашого аналізу для кожної семантичної групи був обчислений коефіцієнт яскравості (КЯ) ознаки, під яким розуміється "усвідомленість, актуальність ознаки в когнітивному свідомості" [3, с. 36]. Він обчислюється як відношення кількості випробовуваних, об'єктивувати дана ознака, до загального числа досліджуваних. Значення КЯ семантичних ознак асоціатів слова-стимулу Особистість свідчать, що ядро (Я) асоціативного поля (АП) слова-стимулу Особистість складає група асоціатів, виділена на основі ознаки чоловік (КЯ - 0,29). У зону найближчій периферії (БП) увійшли групи, виділені на основі семантичних ознак індивід (КЯ - 0,18) і яскрава (КЯ -0.17). У зону дальньої периферії (ДП) потрапили групи неординарна (КЯ - 0,07) | підозрілою (КЯ - 0,07). Крайню периферію (КП) склали Щеуппи ділова (КЯ - 0,03), знаменита (КЯ - 0,02), суспільство (КЯ - 0,02), добре (КЯ - 0,02), деградована (КЯ -0,01 ), нелюдська (КЯ - 0,01), є (КЯ - 0,009), картотека (КЯ - 0,009 На | еснове значень КЯ семантичних ознак асоціатів слова-стімера Personality виділилися такі зони: ядро склала група ассрціатов з ознакою character (КЯ - 0.31). Ближню периферію доставили test (КЯ - 0,14), good (КЯ - 0,09), person (КЯ -0,08). Дальщя периферія представлена self (КЯ - 0,06), fame (КЯ - 0,05), favourite (КІ - 0,04), cult (КЯ - 0,04), wise (КЯ - 0,03), mad (КЯ - 0,03), great (КЯ ■ - 0,03). У крайню периферію включені групи з ознаками absent (КЯ - 0,02), mine (КЯ - 0,02), appearance (КЯ - 0,02). Таблиця 3. Розподіл семантичних ознак з ядерної та периферійним зонам АП слова - стимулу "Особистість" на основі значень коефіцієнта яскравості Зони | Семантичний ознака | КЯ | Ядро | Людина | 0,29 | Найближча | Індивід | 0,18 | периферія | Яскрава | 0,17 | Дальня | Неординарна | 0,07 | периферія | Підозріла | 0,07 | Крайня | Ділова | 0,03 | периферія | Знаменита | 0,02 |
| Суспільство | 0,02 |
| Добре | 0,02 |
| Деградована | 0,01 |
| Нелюдська | 0,01 |
| Є | 0.009 |
| Картотека | 0,009 |
Таблиця 4. Розподіл семантичних ознак з ядерної та периферійним зонам АП слова - стимулу "Personality" на основі значень коефіцієнта яскравості Зони | Семантичний ознака | КЯ | Ядро | Character | 0.31 | Найближча | Test | 0,14 | периферія | Good | 0,09 |
| Person | 0,08 | Дальня | Self | 0,06 | периферія | Fame | 0,05 |
| Favourite | 0,04 |
| Cult | 0,04 |
| Wise | 0,03 |
| Mad | 0,03 |
| Great | 0,03 | Крайня | Absent | 0,02 | периферія | Mine | 0,02 |
| Appearance | 0,02 |
Як видно з таблиць 3 і 4, достатньо яскраві ядерні частини АП стимулів Особистість і Personality мають різний зміст. У центрі ядра АП російського слова стоїть людина, в центрі ядра АП англійського слова - character. Периферійні зони також мають ряд відмінностей. По-перше, відрізняється семантичне наповнення кожної зони. По-друге, навіть при збігу квазіеквівалентов їх питома вага, яскравість прояви у свідомості носіїв мови дуже відрізняються (good: КЯ - 0,09; добре: КЯ - 0,02; осіб: КЯ - 0,29; person: КЯ -0 , 08). По-третє, якщо в структурі АП російського Особистість межі зон виділяються досить чітко, то в АП англійської Personality яскраво виділена тільки ядерна зона. Переходи периферійних зон представляються нечітко окресленими. Третій крок нашого аналізу полягав в якісній оцінці змісту АП. Слідом за Стерніна [3:38] ми виділили три параметри опису змістовних компонентів АП: образне поле, інформаційне поле та інтерпретаційні поле, яке в свою чергу включило кілька зон (енциклопедичну, соціокультурну, утилітарну, загальнооцінних, емоційно-оціночну, позитивно-оцінну та негативно-оцінну). Потрібно зауважити, що окремі асоціати одночасно входили в кілька семантичних зон. Це пов'язано, за свідченням Фрідман [5:80], з багатозначністю значень асоціатів. Розподіл асоціатів за семантичним зонам АП "Особистість" Образне полі: • без фотографії 1, весела 1, ватажок 1, громадянин I, знаменитість /, картотека 1, коло 1, велика 1, лабіринт 1, маленька I, медсестри 1, Наполеон /, нарсуду 1, темна 1, що впала 1. Інформаційне поле: • чоловік 20, людини 3. Інтерпретаційні полі: • енііклопедіческая зона: сильна 6, індивід 3, індивідуум 2, деградована I, індивідуальність 1, крупна /, логіка 1, маленька 1, неадекватна I, персона 1, его 1, егоїзм 1; • соціокультурна зона: я 6, моя 5, ватажок I, громадянин I, і суспільство 1, Наполеон 1, товариство 1, що впала 1; • утилітарна зона: сильна 6, без фотографії 1, важливий I, весела 1, зовнішність I, деградована 1, ділова 1, є 1, підозріла 1, картотека 1, думка 1, нарсуду I, неадекватна I, підозріла I; • загальнооцінних зона: без фотографії 1, весела 7, індивідуальність 1, маленька 1, неординарна 1, оригінал 1, відмінність 1, суперечлива 1, добре 1, тендітна 1; • емоційно-оцінна зона: яскрава б, видатна 3, велика 7, весела 1, незвичайне 1, нелюдська 1, темна 1, що впала 1; • позитивно-оіеночная зона: сильна 6, яскрава б, видатна 3, важлива 1, велика 1, весела 1 знаменитість 1, велика 7, неабияка 1, незвичайне 1, неординарна 1, оригінал 1, поважати 1, характерна 1, добре 1; • негативно-оцінна зона: підозрілою 2, без фотографії 1, деградована 1, маленька 1, неадекватна 1, нелюдська 1, суперечлива 1, темна 1, що впала 1, егоїзм 1. Розподіл асоціатів за семантичним зонам АП "Personality" Образне поле: • cult 4, clash 2, star 2, television 2, comedian 1, debs I, friends 7, girl 1, hapiness 1, liveliness 7, mad 7, people 1. Інформаційне поле: • character 29. Інтерпретаційні полі: • енциклопедична зона: test 10, complex 4, cult 4, self 3, type 2, trait 2, appeal I, dimension 1, disposition 1, ethos 1, face 1, nature 1, qualities 1, quiz 1, sense 1, theory 1, ways 1, watch 1; • соціокультурна зона: fame 5, cult 4, mine 2, star 2, television 2; • утилітарна зона: test 10, wise 2, absent 1, choice 1, clever 1, dimension 1, fast 1, important 1, kind 1, none 1, normal 7, perverted 1, qualities 1, quiz 1, strong l, ways 1, watch 1; • загальнооцінних зона: complex 4, good 3, plus 2, absent 1, everything 1, favourite 1, kind 1, normal 1, none 1; • емоііонально - оіеночная зона: hapiness 1, great 1, liveliness 1, terrific 1, twisted 1; • позитивно - оіеночная зона: good 3, plus 2, wise 2, clever, everything 1, fast 1, favourite 1, friends 1, hapiness 1, important 1, great 1, kind 1, liveliness 1, normal 1, strong 1, terrific 1; • негативно - оцінна зона: cult 4, absent 1, mad 1, none 1, perverted 1, twisted 1. Таблиця 6: Порівняння обсягів семантичних зон АП слів-стимулів Особистість і Personality Змістовні параметри | Особистість | Personality | Образне полі | 14,28% | 18,08% | Інформаційне поле | 21.90% | 30,85% | Інтерпретаційні полі | 63,82% | 51.07% | Енциклопедична зона | 19,04% | 40,42% | Соціокультурна зона | 16,19% | 15,95% | Утилітарна зона | 18,09% | 28,72% | Загальнооцінних зона | 9,52% | 15,95% | Емоційно-оцінна зона | 14,28% | 5,31% | Позитивно-оцінна зона | 25,71% | 21,28% | Негативно-оцінна зона | 10,47% | 9,57% |
Порівняння обсягів семантичних зон слів-стимулів Особистість і Personality дає можливість виявити яскравість відповідних параметрів у структурі АП Особистість і Personality. Дані таблиці 6 показують, що АП кожного слова-стимулу містить образне, інформаційне та інтерпретаційні поля, причому частка кожного поля в структурі АП обох слів-стимулів збігається: менша частка припадає на образне поле, середня частка-на інформаційне поле, і велика частина включає в себе інтерпретаційні полі. Однак при порівнянні обсягів цих полів у структурі АП російської та англійської слів стає очевидним, що інформаційне та образне поля Personality перевершують за обсягом аналогічні поля в структурі АП Особистість (приблизно в 1,4 і 1,2 рази відповідно). Відрізняються вони і за своїм наповненням. Якщо в російській свідомості образ створюється через персоналії (Наполеон, медсестри, ватажок) та їх опису за допомогою епітетів (темна, велика, що впала), то в англійському свідомості образний компонент відображають не тільки персоналії (comedian, friends, star), але й абстрактні поняття психоаналітичного плану (clash, cult) і чуттєвого сприйняття (hapiness, loveliness). Що стосується інтерпретаційного поля, то його показники в АП російської та англійської слів-стимулів також відрізняються. Його обсяг помітно перевершує в структурі АП російського слова (Особистість - 63,82%: Personality - 51,07%). У змістовному плані інтерпретаційного поля Особистості особливою яскравістю має оцінна зона, з явною перевагою емотивно-позитивної оцінки, при досить високих показниках енциклопедичної, утилітарною і соціокультурної зон (19,04%, 18,09%, 16,19% відповідно). Це цілком узгоджується з позицією деяких дослідників російської свідомості про переважне характері емоцій у поведінці росіян і їхнє бажання все оцінювати. "Росіяни щиро і відкрито демонструють свої емоції, радіють і сумують, не приховуючи свої почуття від оточуючих ... Російське спілкування є високооценочним. Росіяни постійно" роздають оцінки "- ситуацій, подій, третім особам і навіть своїм безпосереднім співрозмовникам. Ці оцінки дуже частотних і в рівній мірі позитивні та негативні "[4, с. 55]. Яким чином відбувається ця оцінка, наочно демонструє схема, де представлена конфігурація інтерпретаційного поля слів-стимулів Особистість і Personality. Конфігурація інтерпретаційного поля слів-стимулів "Особистість" і "Personality"  При порівнянні АП Особистість і Personality звертає на себе увагу та обставина, що в інтерпретаційному полі Personality особливою яскравістю володіють енциклопедична і утилітарна зони, показники яких перевищують аналогічні показники інтерпретаційного поля Особистість приблизно в два і півтора рази відповідно (енциклопедична зона: 40,42% vs. 19,04%; утилітарна зона: 28,72% vs. 18,09 %). Досить яскраво в англійському Personality представлені загальнооцінних і позитивно-оцінна зони (15,95% і 21,27%) при досить малому обсязі емоційної зони (5,31%), Зони негативної оцінки мають приблизно однаковий обсяг як у росіян, так і в англійців (10,47 % і 9,57% відповідно). Висновки Все вищевикладене цілком підтверджує наше припущення про те, що при сприйнятті того чи іншого феномена національна специфіка полягає, перш за все, в тому, які змістовні компоненти його значення проявляються яскравіше у свідомості етносу, і як вони структуруються. Спираючись на отримані результати, ми можемо змоделювати психологічно реальні значення слів Особистість і Personality, які виникають у свідомості носіїв російської та англійської мов. У російській свідомості особистість це, перш за все, людина, яскравий індивід, він неординарний, володіє певними діловими якостями, добре відомий в суспільстві. У центрі ж англійської Personality знаходиться якийсь психологічний ціле з домінантою "характер". Для рядових англійців особистість - це в першу чергу характер, позитивний переважно, який можна спостерігати і визначати, домінуючою рисою якого є "сам" (self). При цьому росіяни схильні сприймати особистість через систему оцінки, надаючи процесу оцінювання емоційний характер, англійці ж вкладають більшу кількість раціональних смислів до розуміння цього феномену, виявляючи в оцінці емоційну стриманість. Бібліографічний список 1. Вербицький А.А. Нова освітня парадигма і контекстне навчання. - М: Дослідницький центр проблем якості підготовки фахівців, 1999. - 75 с. 2. Залевська О.О. Динаміка загальнонаукових підходів до проблеми знання і деякі завдання психолінгвістичних досліджень / / Питання психолінгвістики. - Воронеж: Джерела, 2007. - № 5. - С. 4-12. 3. Стернин І.А. Психолінгвістика і концептологія / / Питання психолінгвістики. - Воронеж: Джерела, 2007. - № 5. -С. 33-40. 4. Стернин І.А. Значення в мовній свідомості: специфіка опису. - Москва: Інститут мовознавства РАН, 2006. - № 4.-С. 171-179. 5. Стернин І.А. Про поняття комунікативного свідомості і деякі особливості російського комунікативного свідомості / / Мовна свідомість. Теоретичні та прикладні аспекти. СБ ст. / Відп. ред. Н.В. Уфімцева. - М., 2004. -316 С. 6. Фрідман Ж.І. Методика аналізу значення слова в мовній свідомості носіїв російської мови / / Питання психолінгвістики. - Воронеж: Джерела, 2007. - № 5. -С. 78-82,
Додати в блог або на сайт
Цей текст може містити помилки.
Іноземні мови і мовознавство | Реферат
105.2кб. | скачати
Схожі роботи:
Живе значення слів особистість і personality в мовній свідомості російських і а
Взаємовідносини росіян і англійців
Дивне в мовній свідомості А С Пушкіна
Емоційні концепти в мовній свідомості
Поняття страху в мовній свідомості сучасного підлітка
Трансформація політичної свідомості росіян
Деякі богослужбові особливості у греків і росіян і їх значення
Лексичне значення слів Фразеологізми
Цікаві значення слів російської мови
|
