Жженов Георгій Степанович

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Народний артист СРСР.

Народився 22 березня 1915 року в м. Петрограді. Батько - Жженов Степан Пилипович. Мати - Щолкіна Марія Федорівна. Батьки родом з селян Тверській губернії.

Себе почав пам'ятати з 4 років, після повернення з села, куди, за розповідями матері, з братом Борисом (1913 р. нар.) Був вивезений з міста у зв'язку з революцією. Перші 22 року життя пройшли на Василівському острові. Сім'я Жженову жила на розі Першої лінії і Великого проспекту в будинку, де була раніше німецька кірха. Навесні 1930 року закінчив 7-й клас 204-ї Ленінградської трудової школи. Школа була з фізико-математичним ухилом, і для того, щоб продовжити навчання у 8-му класі, необхідно було скласти іспити. Проте юний Георгій захопився цирком, кіно і театром.

У 1930 році, позичивши документи у старшого брата Бориса, поступив на акробатичне відділення Ленінградського естрадно-циркового технікуму під ім'ям Бориса Жженова. У наслідку, природно зізнався. І жарт цю йому пробачили. Вже через рік разом з однокурсником Жоржем Смирновим срепетіровалі каскадний ексцентричний номер "Китайський стіл" і почали виступати у Ленінградському цирку "Шапіто" як "2-ЖОРЖ-2" у жанрі каскадної акробатики. У цирку його помітили працівники кіно. Запросили зніматися на Ленфільм і запропонували головну роль тракториста Пашки Вєтрова у фільмі "Помилка героя" (1932 р.). До речі цей фільм став дебютом не тільки для Георгія Жженова, але і для не менш відомого актора Юхима Копеляна. Режисером фільму був Едуард Йогансон. З цього фільму почалася безкорислива любов до кінематографа.

У 1932 році, залишивши після фільму циркову кар'єру, Георгій став студентом відділення кіноактора Ленінградського театрального училища. Проте любов до цирку, як першу юнацьку романтичну спробу прилучення до світу мистецтва, зберігає досі. Викладачем Жженова в училищі був нині всесвітньо відомий кінорежисер Сергій Аполінаріевіч Герасимов. До закінчення училища в 1935 році встиг знятися в декількох фільмах: "Наслідний принц Республіки", "Золоті вогні", "Комсомольськ", "Чапаєв".

У грудні 1936 року після вбивства в Ленінграді С. М. Кірова за абсурдним звинуваченням в "антирадянській діяльності і терористичних насторение" був арештований і навесні 1937 року засуджений старший брат Георгія Борис. Сім'я Жженову (батько, мати і три сестри), яка проживала разом з братом, була вислана до Казахстану. Георгій Степанович їхати у заслання категорично відмовився. Йому це пригадали. Під час зйомок фільму "Комсомольськ" (1938 р.) разом з відомими тоді зірками радянського кіно М. Крючковим, П. Алейниковим, І. Кузнєцовим та іншими, Г. С. Жженов виїхав на поїзді в м. Комсомольськ-на-Амурі. Під час поїздки він познайомився з американцем, що їхав до Владивостока для зустрічі ділової делегації. Це знайомство стало для Георгія Степановича фатальним. Його використовували як привід для звинувачення у шпигунській діяльності. Це трапилося в 1938 році. Життя Георгія Степановича круто перекинулася.

У ніч з 4 на 5 липня 1938 року по абсурдним звинуваченням у шпигунстві він був заарештований органами НКВС СРСР. Шантажем і погрозами від нього домоглися визнання провини. Заочним постановою ВЗГ НКВС СРСР він був засуджений до 5 років ув'язнення. Ще в 1939 році в пересильному таборі у Владивостоці, де формувалися етапи на Колиму, говорили, що в Магадані є театр, в якому разом з вільнонайманими артистами працюють ув'язнені. З самого початку перебування на Колимі Г. С. Жженов неодноразово звертався з проханнями про направлення його працювати за спеціальністю, але всі його прохання відповіді не мали. У цей театр засуджених за 58-й статті не брали.

Так до 1943 року він працював на золотих копальнях Дальбуду. Працював єдиним диспетчером в гаражі районної екскаваторної станції, але доводилося і самому сідати за кермо. Після цього пішли ще 21 місяць таборів. У цей час доля звела Георгія Степановича з Костянтином Олександровичем Никанорова - артистом, режисером, хорошою людиною. Дружба з ним продовжувалася аж до його смерті в 50-х рр.. 26 березня 1945 за гарну поведінку та сумлінну роботу був достроково звільнений з табору. До грудня 1946 року працював у Магаданському заполярному драматичному театрі.

Навесні 1947 року повернувся на "материк" у Москву за призначенням на роботу. За клопотанням перший викладача С. А. Герасимова був відправлений у Свердловськ на роботу в кіностудію художніх фільмів. Там почав зйомки у фільмі "Алітет йде в гори". У 1948 році студію закрили, виробництво фільму перевели до Москви, де Жженову було заборонено проживати. На акторської біржі в Москві влаштувався на роботу в драматичному театрі в м. Павловськ-на-Оке. 2 червня 1949 знову заарештований, півроку провів у в'язниці в Горькому і потім направлений в Норильськ на заслання, де до 1953 року пропрацював в драматичному театрі. 2 грудня 1955 військовим трибуналом Ленінградського військового округу був двічі реабілітований і в віці 38 років почав свою професійну життя актора з нуля.

Після реабілітації Г. С. Жженов повернувся в Ленінград і став працювати актором в Ленінградському обласному драматичному театрі й Театрі ім. Ленсовета. У 1968 році він переїхав до Москви, де до теперішнього часу працює в Театрі ім. Моссовета. За роки творчої діяльності їм були зіграні понад 100 ролей у театрі. Георгій Жженов - один з найбільш відомих радянських-російських кіноакторів. Багато фільмів з його участю користуються справді всенародною любов'ю, стали класикою вітчизняного кіно. Серед них: "Одинадцяте липня", "Чужа рідня", "Шторм", "На острові Далекому", "День перший", "Все могло бути інакше", "Нічний гість", "Виправленому вірити", "Людина з майбутнім" , "Планета бур", "Зірка на пряжці", "Третя ракета", "Велика руда", "Загибель ескадри", "Про що мовчала тайга", "Людина, якого я люблю", "Бережись автомобіля", "Шлях до" Сатурн "," Кінець "Сатурна", "Бій після перемоги", "Доктор Віра", "Весна на озері", "Стюардеса", "Журавлик", "Помилка резидента", "Доля резидента", "Несподівана любов", " Кінець Любавин "," Вся королівська рать "," Гарячий сніг "," Океан "," Вибір мети "," Особисте щастя "," Екіпаж "та інші. Г. С. Жженов - Народний артист СРСР, лауреат Державної премії РРФСР, лауреат премії ім. Довженка, лауреат премії КДБ СРСР, кавалер Орденів Леніна, Трудового Червоного Прапора і Ордена "За заслуги перед Вітчизною IV ступеня". Автор автобіографічних збірок спогадів "Омчагская долина", М.: Правда, 1988 р. (Бібліотечка журналу "Огонек") і "Від" глухаря "до" жар-птиці ", М.: Современник, 1989 р.

Живе і працює в м. Москві.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Різне | Біографія
14.2кб. | скачати


Схожі роботи:
Олександр Степанович Попов
Микола Степанович Гумільов
Батеньков Гавриїл Степанович
Борис Степанович Житков
Бортнянський Дмитро Степанович
Житков Борис Степанович
Нахімов Павло Степанович
Хомяков Олексій Степанович
Олексій Степанович Молчалін
© Усі права захищені
написати до нас