("Нові" слова і значення у сучасній російській мові)
"Деякі слова" блатний музики "повторюються теж і в загальновживаному російською мовою, або, принаймні, в деяких" пристойних 'говірках. Таких слів, як, наприклад, "баланда" (див. пр. в словнику Даля) або "кіт ", знайдеться напевно відоме кількість. Треба лише порівняти словник" блатний музики "з загальноросійським словником ..."
(І. Бодуен де Куртене. Передмова / / В. Ф. Трахтенберг. Блатная музика ("Жаргон" тюрми). С.-Петербург, 1908, XIV)
Соціолінгвісти відзначають, що "... для більшості сучасних індустріальних суспільств не характерна" жорстка 'диференціація мови на більш-менш замкнуті, самодостатні підсистеми: соціально та культурно обумовлені різновиди єдиної національної мови постійно впливають один на одного, у зв'язку з чим явища, притаманні одного різновиду мови, можуть 'перетікати' в іншу (або інші )..." (Крисін, 1991, 45). В даний час спостерігається активне використання в усному мовленні слів, словосполучень і стійких виразів зі сфери субстандарта, головним чином, зі сфери просторіччя та жаргону. Природно, що русистика повинна відреагувати на змінилася мовну ситуацію, причому реагування можеть приймати самі різні форми, хоча, очевидно, слід погодитися з думкою, що "Mittelfristig sollte die empirische Forschung zur slawischen Einzelsprache Vorrang haben mit dem Ziel, das Varietätgefüge erst einmal zu beschreiben . Es gibt ja bis heute zB für das Russische keine einzige wirklich vollständige Beschreibung einer Nonstandartvarietät "(Hinrichs, 1992, 98). В історії руського язика подібні явища спостерігалися неодноразово, останнє за часом належить до першої чверті двадцятого століття: "Зокрема, в стандартний словник проникають елементи наступних класової та професійних діалектів: 1) словника фабрично-заводських робітників; 2) матроського словника (що не важко собі пояснити, якщо ми згадаємо ту роль провідників революції, яку зіграла "морська братва" у самій товщі нашого, головним чином, провінційного населення), 3) "блатного" жаргону людей темних професій (сюди відносяться, наприклад, липа і прикметник липовий, дієслова хрять, зека і т.д., які зараз далеко вийшли за первісний коло їх носіїв )..." (Поліванов, 1931, 114).
У сучасній живої російської мови, а також у найбільш мобільно відбиває цю промову публіцистиці і белетристиці нерідко можна зустріти фрази на кшталт такої: "Чуваки підвалюють, на Балда - по штуці, кори - штуки по три, а затискають, лишку НЕ відстебнути ..." . На стандарті цю фразу можна сформулювати наступним чином: "Заходять молоді люди (чоловіки або юнаки), на голові по тисячі рублів (головний убір цілої в тисячу рублів), туфлі - тисячі по три, а скупляться, зайвого не заплатять ..." Так майстер-перукар розповідає про професійні будні. У його промові жаргонізми вживаються так само природно, як і стандартізми. Аналогічний приклад є висловлювання литовського священика (очевидно, недостатньо володіє російською мовою), який розповідає парафіянам про зраду Юди:
"Тут побачив Господь Юду, що до нього йде в натовпі людей, і озброєних солдатів, і відразу зрозумів, що погорів ..." Приклад запозичений у К. Косцінський (Косцінський, 1980, 369).
Активне вторгнення такої лексики і фразеології в сучасний мовної побут викликає певні труднощі не тільки у тих, хто вивчає російську мову як іноземну, а й у самих носіїв російської мови. Вирішенню проблеми сприяє значно активізувалася останнім часом лексикографічна діяльність і появу ряду словників субстандартної лексики і фразеології (напр.: Файн, Лур'є, 1991; Словник, 1992; Биков, 1992 і ін.) Слід, однак, мати на увазі, що рівні окремих лексикографічних публікацій можуть виявляти суттєві відмінності, на що цілком справедливо у німецькій русистиці звернув увагу H. Jachnow: "Eine umfassende praktische Beschäftigung mit solch delikaten Varianten blieb aber bisher linguistisch wenig geschulten Emigranten vorbehalten. Deren Arbeit erschöpft sich meist in der Anlage wissenschaftlich kaum aufbereiterer Lexika, die häufig recht unlinguistische Zielstellungen verfolgen ..." (Jachnow, 1991, 17).
Аналіз словников показує, що процеси взаємодії протікають як в активній, так і в пасивній формі. При пасивному запозиченні слово переходить з однієї підсистеми етноязика в іншу, зберігаючи (хоча б спочатку) колишнє значення. При активному запозиченні, тобто при активному впливі запозичає підсистеми, спостерігається зміна семантичної структури вже на початковому етапі (по суті, слово або вираз запозичується зі зміненим значенням). Ср, наприклад, вживається досить активно в сучасній друку чорнуха (Neue Wörter, 1992, 58) у значенні "наклеп, очорнювання '. Тут цілком очевидно проглядається вплив стандартної лексико-семантичної парадигми (по суті, омонімічной), з притаманними стандарту значеннями. СР "Чорнити, очорнити, представити в чорному світлі", "обмовляти, зганьбити, згустити фарби, подати песимістично" (стандарт) - чорнуха 'підробка, фальшивка', чернушнік 'займається підробкою документів, підписів' etc. (Жаргон). "При постійному контакті і взаємодії двох (чи більше) мовних різновидів в одному соціумі може відбуватися не тільки локалізована в акті комунікації інтерференція кодових елементів, але і їх запозичення. При запозиченні знак не тільки використовується мовцем як мовного вкраплення (часто індивідуального), як це відбувається при інтерференції, а вступає у парадигматичні і синтагматичні зв'язки з елементами запозичає його системи "(Крисін, 1976, 66). У зв'язку з цим, очевидно, було б доцільним, з функціональної та семантичної точок зору, розрізняти в російській мові жаргонізми і Жаргоноидом.
Під Жаргоноидом розуміються окремі слова, словосполучення та фразеологізми російської фєні, що їх вживають паралельно в інших підсистемах мови в деяких значеннях. (Не слід, безумовно, ігнорувати і іносістемних запозичень, які традиційно розглядаються лінгвістикою як омоніми. Наведемо приклади. Так, паралельно жаргонному фраєр, що має значення 'не злодій ", вживається просторічне фраєр / фраєр, яке виявляє значення' франт, модник '(цікаво , що в німецькій мові, з якого, очевидно, відбулося запозичення, Freier фіксується у значенні "наречений '). СР відповідно:" Фрайер бігає за мною, а мені подобається блатний. Мамо, я шахрая люблю! "-" Кудись це ти таким фраєром вирядився, га? ". Таким чином, просторічні фраєр / фраєр відноситься до Жаргоноидом. Жаргонізм дати по рогах, для якого словники фіксують значення 'заборонити після звільнення з ВТУ проживати в центральних містах', існує просторечная паралель дати по рогах, употребляющаяся у значенні "збити пиху (самовпевненість) з кого-небудь '. Жаргоноидом є і дуже активно вживається зараз в стандарті беззаконня, зазначене словниками у значенні" Willkür, Chaos' (Neue Wörter, 1992, 4). Феня включає до свого складу " свавілля "у значенні" укладений, не визнає ніяких загальноприйнятих норм ", а ще раніше фіксувалося значення 'угруповання злодіїв, що не дотримує злодійських традицій". Чимало цікавих прикладів можна виявити у віршах В. Висоцького, який, втім, не тільки відчував семантичні відмінності зіставляється лексики і фразеології, а й спеціально підкреслював ці відмінності? "Ковтав закиди і позіхав від нудьги, Що відірвався від народу - знав, - Але відірвався - це по науці, А по жаргону це -" втік "(Висоцький, 1991, 183).
Таким чином, з функціональної та семантичної точок зору можна виділити: а) жаргонізми, зберігають своє значення і в іншій підсистемі; б) жаргонізми, що мають в інших підсистемах Жаргоноидом; в) жаргонізми, не кореспондуючі з елементами інших підсистем. СР відповідно: а) бабки "гроші" (жаргон / просторіччя), бухарь 'п'яний "(жаргон / просторіччя), кореш' приятель" (жаргон / просторіччя), анаша "наркотик з конопель" (жаргон / стандарт), б) просторічне барига , що вживається у значенні "пройдисвіт ', перейшло у просторіччя з жаргону, в якому до цих пір відзначається у значенні" скупник краденого'. Жаргоноидом ж є просторічна духарь "веселун '(пор. жаргонне духарь" сміливець, сміливець'). Жаргонную лексику і фразеологію активно запозичує молодіжний жаргон, тому в складі молодіжного соціально-мовного стилю Жаргоноидом відзначаються досить часто, напр.: Атас "класно, відмінно" (жарг. атас "спостережний пост, караул '), баклан' негативно про людину '( жарг. баклан 'засуджений за хуліганство "), хортиці" нахабний, зухвалий людина "(жарг. хортиці" агент розшукової поліції'), дубарь "дурень" (жарг. дубарь "небіжчик, мрець '). СР "Тут десь збоку почулася знайома мова: озирнувшись, я побачив за столом у кутку компанію молодих людей. Це були навіть не молоді люди, а скоріше хлопці по двадцять років і менше. Але ці хлопці - сім морд з довгими до плечей волоссям, одягнені чудно, шпарили по фені так, що душа раділа, на них дивлячись "(Леві, 1988, 237), в) бан 'вокзал'; Шлепера 'дрібний кишеньковий злодій", хаза' явочна квартира ', Маруха' співмешканка ', Мастирка 'членоушкодження' і т.п. Основний корпус сучасної російської фені утворюють слова, словосполучення та фразеологізми груп а) і б). До групи в) відносяться, пор перевазі, іншомовні запозичення і вийшла з активного вживання споконвічна лексика. Представлена класифікація, певною мірою, умовна і не відбиває всього різноманіття межподсістемного лексичного взаємодії, оскільки відправною точкою аналізу є интержаргон, який представляє собою вторинну підсистему (наприклад, по відношенню до просторіччя). слід мати на увазі, що сама фєня - соціально-мовний стиль сучасного російського етноязика - у лексичному відношенні являє собою конгломерат численних запозичень та новоутворень, що базуються на таких первинних системах як просторіччя, стандарт і, рідше, територіальний діалект. Корисність такого підходу бачиться, перш за все, у функціональному (сфера вжитку) та семантичному розмежування лексики активного вживання, яка в даний час a priori підводиться під рубрику блатного жаргону. Крім того, таке зіставлення дає підставу негативно оцінювати існувало і існуючу думку про те, що жаргонізми виходять з активного вжитку в самому жаргоні, якщо стають відомими широкій аудиторії.
Вторинність фені по відношенню до інших підсистем знаходить своє відображення у сфері лексики та фразеології в активній репрезентації омонімічних відносин. Можна, мабуть, стверджувати, що основною лексикографічної, і ширше - лінгвістичної, проблемою цієї підсистеми є проблема відносин омонімії. Домінуючими є, безумовно, межподсістемние відносини, тобто відносини між стандартними і жаргонними, просторічними і жаргонними одиницями. При цьому слова, словосочтанія та фразеологізми, що належать різним системам і вступають між собою у відносини омонімії, класифікуються як омоглосси (пор. Биков 1993, 36). Слід, утім, мати на увазі, що при констатації омонімічних відносин передбачається володіння декількома підсистемами етноязика, що, звичайно ж, зустрічається не завжди. Носіям молодіжного жаргону, наприклад, зовсім необов'язково повинні бути відомі значення блатного жаргону.
Мовна ситуація може ускладнюватися в ряді випадків існуванням внутріподсістемной омонімії (жаргонізм - жаргонізм), яка, втім, за нашими спостереженнями, зустрічається значно рідше, ніж межподсістемная. Ср: наколка (синонім брезец 'інформація, наведення, наводка') і наколка (синонім підколку 'обман, підступ'); півень (синонім грабка 'рука, власне долоню') і півень (синонім опущений 'згвалтований в анальний прохід чоловік, юнак, хлопчик "); праска 'політпрацівник ВТУ' і праска (синонім фарца 'дрібний спекулянт'); хомут 'пряма Кушка' і хомут (синонім пищик 'шия, горло'). Це спостереження справедливо і по відношенню до стандарту: те, що традиційно включається в словники омонімів (напр., Ахманова, 1986), являє собою сукупний продукт межподсістемних і внутріподсістемних омонімічних відносин. На різних щаблях володіння тієї чи іншої (тими чи іншими) підсистемою (підсистемами) або системою (системами) один з типів омонімічних відносин може домінувати і / або залишатися потенційним. Природно, наприклад, що для осіб, що володіють декількома мовами, для перекладачів, міжсистемні відносини будуть домінуючими по відношенню до внутрішньосистемних (внутріподсістемним).
Таким чином, можна виділити три різновиди (типу) омонімічних відносин: 1) міжсистемні, 2) межподсістемние або внутрішньосистемні, 3) внутріподсістемние. (Пор., наприклад, виділення внутрігніздового і межгнездовой омонімії на словотворчому рівні в рецензії на публікацію О. М. Тихонова та А. С. Пардаева: ВЯ, 1993, № 4). Причому для подання об'єктивної картини лексико-семантичної системи тієї чи іншої мови важливий облік всіх цих різновидів. З активізацією міжмовного спілкування міжсистемні омонімічні відносини розширюють сферу дії, заслуговують більш пильної уваги. Вступаючи в деяке протиріччя з раніше використовуваної термінологією, можна було б дефинировать компоненти 1), 2) і 3) різновидів відповідно як 'омоглосси', 'омолекти' і, традиційно, омоніми. З функціональної. або комунікативної, точки зору, така таксономія виглядає цілком природною, оскільки в сучасній реальної комунікації іншомовні і споконвічні елементи співіснують вельми успішно. "Змішання французького з нижегородським" - відмітна риса сьогоднішнього російськомовного буття; втім, не тільки російськомовного. Для багатьох європейських мов "демократизація" у сфері комунікації виливається у немаркованих вживання стилістично маркованої лексики.
Стилістична (експресивна і функціональна) характеристика слів, складових найменувань і стійких сполучень повинна розглядатися, безумовно, як компонент загального семантичного значення лексичної чи фразеологічної одиниці (пор. Виноградова, 1992, 11-13). Соціальна характеристика тієї чи іншої одиниці (стандартізм, просторечізм, жаргонізм, діалектизм) є явище іншого порядку і аж ніяк не виключає додаткового розподілу (напр.: нейтр. - Високий. - Грубий.).
Жаргон як вторинна, залежна підсистема етноязика має відомим своєрідністю, в першу чергу, у сфері лексики та фразеології (інші рівня виявляють риси спільності як зі стандартом, так і з просторіччям). Очевидно, саме це своєрідність служило приводом до розгляду жаргону як соціально-мовного стилю, "соціального варіанта мови" (Загальне мовознавство 1970, 497). Разом з тим, обмежитися стилістичним підходом в оцінці жаргонізмів, враховуючи при цьому і їх соціальне своєрідність, було б навряд чи правомірним. Спостереження показують, що жаргонізми характеризуються не тільки певними відмінностями за ступенем експресивності, а й локального розподілу, употребительностью - неупотребітельностью, оказіонального - архаїчністю і т.д. Так, наприклад, у сферу лайливих слів носіями жаргону включаються слова і вирази, стандартні та просторічні омоглосси яких не мають негативної конотації і не вживаються у функції бою: півень, квочка, шнурок, фраєр, сміття, лягавий / легаш, Маром / маромойка, кум / кумовка etc. Наведені приклади можна, мабуть, віднести до групи "соціальної брані", оскільки їх лайлива функція значною мірою соціально детермінована: вони називають або соціальних супротивників (ворогів), або які співпрацюють з ними, тобто, в кінцевому підсумку, тих же ворогів. СР квочка 'донощик, провокатор'; кум 'слідчий, оперуповноважений'; фраєр 'не-злодій "; сміття / сміттям - лягавий / легаш' міліціонер 'і т.д.
Слід зазначити, що вплив домініруеющей підсистеми виявляється іноді в псевдо-експресивності: носії стандарту або просторіччя в ряді випадків "оживляють" метафору (ще точніше - "мертву метафору"). У цьому випадку як перенсоное, метафоричне, експресивне сприймається употребляющееся в жаргоні нейтрально, наприклад чорний ворон 'машина для транспортування заарештованих'; брати на протяг 'обкрадати когось, сховавшись через прохідний двір', пустити коня 'передати записку з однієї камери в іншу через вікно 'і т.д.
Локальна (горизонтальна) специфіка також властива жаргонізмів. Цей аспект у сучасній русистиці тривалий час взагалі не привертав уваги, головним чином, внаслідок недостатньої вивченості матеріалу. Можна прогнозувати, що в окремих установах виправно-трудової (або пенітенціарної, як все частіше говорять останнім часом) системи є особливості в доборі лексики і слововживанні вже в силу їх закритості і відносного сталості контингенту. Поки ж ми можемо проілюструвати лише в самому першому наближенні наявність локальної специфіки у жаргонізмів. Наприклад, синонімічний ряд дієслів зі значенням 'умовляти, намовляти "представлений такими компонентами як байровать - блатовать - фаловать, виявляють локалізованість, регіональність вживання. Блатовать в зазначеному значенні фіксується багатьма словниками сучасного жаргону, виданими в різних місцях країни, і належить, очевидно, до загальновживаної лексики, тоді як про байровать / бояровать і фаловать / фоловать цього сказати з певністю можна. До того ж, деякі словники (Тюмень, 1991) відзначають байровать як застаріле.
Аналогічне спостереження можна зробити з приводу синонімів, що позначають в'язницю: кічу / кичман - критка / закритка. У даному випадку загальновживаним є критка, а кичман зустрічається регіонально. Відмічуване у значенні "в'язниця 'бутирка дозволяє визначити конкретний район побутування - Москва.
Що стосується архаїзації жаргонізмів, то логічно було б припустити менш активне застарівання лексики, ніж, наприклад, в стандарті, при активних семантичних змінах: "... злодійської мова представляє рідкісний зразок абсолютно не стабілізованої і дифузної семантики" (Лихачов, 1935, 70) . Так, лексичний корпус "Блатний музики" В. Трахтенберга, що відноситься до початку нашого століття, зберігся в значній мірі і сьогодні, чого, звичайно ж, не можна сказати про семантику слів і виразів. Без змін і протягом такого тривалого часу вживаються такі слова, як амба 'безвихідне становище ", бабки" гроші ", бан' вокзал ', скокар' злодій-одинак ', домуха' квартирна крадіжка ', джміль' гаманець 'та ін Втім , відбуваються і зміни. Наведемо лише деякі приклади, протиставивши минулі і сучасні значення ряду жаргонізмів: рваний "пасажир, якому доводилося кілька разів звинувачувати шулерів в нечесній грі '/ рваний" один карбованець';; сидір 'двірник' / сидір 'мішок'; бики 'шматки холодного вареного м'яса - "порція ув'язнених" / бики 'громадські, актив' і т. п. В оцінці ступеня архаїзації того чи іншого жаргонизма слід бути дуже обережним: те, що вже неодноразово заносилося в розряд архаїзмів, продовжує в ряді випадків активно вживатися і зараз. Тут, мабуть, досить навести як приклад горезвісного "злодія в законі", похованого І. Воривода (Воривода, 1971, 11) і процвітаючої донині. Точно можна віднести до архаїчної лексику зі сфери конокрадства (втім, події останнього часу змушують стверджувати це з обережністю: якщо зовсім не стане бензину, почнуть знову тримати коней ...).
Нові слова поповнюють жаргон, головним чином, у сфері наркотиків, засобів і прийомів їх вживання, а також у таких сферах, як токсикоманія і гомосексуалізм. СР дурь 'анаша' = погань, косяк 'амокрутка з анашой', кокс, кукнар "наркотик, що добувається з макової соломки ', ацетонка" очищений за допомогою ацетону "кукнар", пшікуха "пиво з дихлофосом', бовтанка" очищений механічно клей як напій ', гуталінщік' токсикоман, що споживає спирт з гуталіну ', одеколонщік' п'є одеколон ', литкаріться' займатися лесбиянством ', кобель' активна лесбіянка ', голубець' пасивний гомосексуал "= Люська, глиномес 'активний гомосексуал" = пічник. До недавнього часу, а точніше - до 1985 року в СРСР офіційно не визнавали існування наркоманії, тому важко було навіть імовірно говорити про употребительности цієї лексики і про її носіях. Офіційна ситуація зараз змінилася: у 1986 році в Москві було створено спеціальне Управління по боротьбі з незаконним обігом наркотиків, стали з'являтися статистичні відомості по наркоманії і наркоманам (пор.: Злочинність і правопорушення у СРСР, 1990).
Як вже зазначалося вище, однією з центральних проблеи порівняльного вивчення лексики і фразеології жаргону є проблема омонімів. Саме в цьому аспекті розглядав, очевидно, це явище та І. Бодуен де Куртене, думка якого послужило епіграфом до справжніх міркувань. Такий підхід буде досить цікавим є, по всій вірогідності, і для літературознавців, оскільки омоніми давно і справедливо розглядаються як один з ефективних засобів художньої образотворчості. Комусь, можливо, здасться не вартим уваги інтерес до цього пласту лексики сучасної російської мови, але з пісні, як кажуть, слів не викинеш, а пісні такі, яке час. "Гумор шибеників" все ще чекає свого дослідника. Однак розгляд цієї проблеми не входить в завдання цієї статті.
Список літератури
АХМАНОВА О.С. Словник омонімів російської мови. М., 1986.
БИКОВ В. Омоглосси в російській мові як результат внутрішньої інтерференції / / Russistik, 1993, № 1, 36-45.
БИКОВ В. Російська фєня. Словник сучасного интержаргона асоціальних елементів. Specimina Philologiae Slavicae, Bd. 94, Verlag Otto Sagner, Munchen, 1992.
ВИНОГРАДОВА В. Stilistik der russischen Wortbildung. Peter Lang Verlag GmbH, Frankfurt am Main, 1992.
Воривода І. Збірник жаргонних слів і виразів, уживаних в усній та письмовій формі злочинним елементом. Алма-Ата, 1971.
ВЯ - ТИХОНОВ О.М., ПАРДЯЕВ А.С. Роль гнізд однокореневих слів в системній організації лексики. Відбита синонімія. Відбита омонімія. Відбита антонімія. Ташкент: ФАН, 1989, 140 стор Рец.: Ваншенкер О.М., Єрьомін О.М., Петриченко М.А. / / ВЯ, 1993, № 4.
Крисін Л. Володіння різними підсистемами мови як явище диглосії. В: Соціально-лінгвістичні дослідження. М., 1976.
Крисін Л. Вивчення сучасної російської мови під соціальним кутом зору / / РЯШ, 1991, № 5.
ЛІХАЧОВ Д. Риси первісного примітивізму злодійської мови. Мова і мислення, III - IV, М.-Л., 1935.
Загальне мовознавство. Форми існування, функції, історія мови. М., 1970.
ПОЛИВАНОВ Є. Революція і літературні мови Союзу РСР / / Історія радянського мовознавства. Хрестоматія. М., Вища школа, 1981.
Злочинність і правопорушення у СРСР. Статистичний збірник. М., Юріліческая література, 1990.
Словник тюремно-табірної-блатного жаргону. Автори-упорядники Д.С. Балдаев, В.К. БІЛКА, І.М. Юсупов. М., 1992.
Словник злодійського мови. Тюмень, 1991.
ФАЙН А., ЛУР'Є В. Все в кайф. СПб., 1991.
HINRICHS U. Gesprochenes Slavisch und slavischer Nonstandart. In: Zeitschrift fur slavische Philologie, 1992, Bd. 52, Heft 1.
JACHNOW H. Das Verhaltnis von Literatursprache (Standartsprache) und nichtstandartlichen Varietaten in der russiachen Gegenwartssprache / / Die Welt der Slawen, 1991, 36.
Neue Worter und Bedeutungen. Zusammengestellt von E. Kanowa und W. Egert. Berlin, 1992.
В. Биков. Жаргоноидом І жаргонізми у мові російськомовного НАСЕЛЕННЯ ("Нові" слова і значення у сучасній російській мові)
Джерела прикладів
ВИСОЦЬКИЙ В. Твори в двох томах. М., Художня література, 1991, т. 2.
Косцінський К. Ненормативна лексика і словник / / Russian Linguistics, 1980, № 4.
ЛЕВИ А. Записки Сірого Вовка. М., Молода гвардія, 1988.