Жаргонна лексика (або жаргонізми) - це слова і вирази, що зустрічаються в мові людей, пов'язаних родом діяльності, проведенням часу і т.п. У минулому були поширені соціальні жаргони (жаргонний язик дворянських салонів, мова купецтва і т.д.). У наш час зазвичай говорять про жаргоні людей певної професії, студентському, молодіжному, про жаргонних словах у мовленні школярів; наприклад, серед студентів поширені слова: бабки "гроші", кльовий 'особливий, дуже хороший', сачкувати 'байдикувати', хата 'квартира '. Жаргонізми є умовними, штучними найменуваннями і мають відповідності в літературній мові.
Жаргони дуже нестійкі, вони змінюються порівняно швидко і є прикметою певного часу, покоління, причому в різних місцях жаргон людей однієї і тієї ж категорії може бути різним.
Жаргонізація - особлива мовна гра в назви, яка обумовлена бажанням створити «свій» мову спілкування. У жаргонному словотворчестве широко використовуються прийоми зображальності: 1) метафоричне перенесення значення: гілочки 'кінцівки', завісаловка 'вечірка', нульовий 'зовсім новий', 2) збереження внутрішньої форми: білуга (воєн.) 'нижню білизну', вежа "голова" , бесбашенний 'дурний', залізно "абсолютно твердо '; 3) використання експресивно-інтенсивного компонента значення слова для створення нового сенсу: наїжджати' пред'являти претензії ', забійний' потужний, сильний ', 4) навмисне зіштовхування загальноприйнятого значення з новим: взути' обдурити ', виснути' добре проводити час '.
Висока експессівность і коннотативное жаргонізмів, нестандартність їх внутрішньої форми, більша мобільність, обумовлена сферою спілкування, створюють умови для заповнення семантичної ніші в мові для задоволення в емоційності та епатажі покоління.
Жаргонні одиниці можуть бути пов'язані з вираженням почуттів та емоцій в наступних аспектах.
1. Емоційні слова (за В. І. Шаховському, аффектіви). Сюди відносяться насамперед такі лексеми, як млинець і Єли-пали, використовувані в жаргоні тільки як емоційних вигуків. Емотіви типу кірка, крутняк, ульот, чума та ін виникли на базі знаменних слів (іменників і одного прислівники - круто). Будучи використаними у ролі емоційних вигуків, вони практично втрачають своє денотативне значення, яке витісняється сильно акцентованим в цій ситуації емоційним компонентом значення.
Особливістю всіх перерахованих вище слів є те, що вони передають емоційний зміст в узагальненому, не розчленованому вигляді і тому неоднозначні. Залежно від ситуації дані емотіви можуть висловлювати різноманітні - аж до протилежних - емоції: розчарування, роздратування, захоплення, здивування, радості і т.д.
У деяких випадках емоційні слова можуть передавати ставлення мовця до факту дійсності більш чітко: за рядом емотівов можна сказати, що вони є виразниками общеположітельних і общеотріцательних емоцій.
2) Слова і вирази з емоційним значенням. Ці емоційні одиниці характеризуються тим, що, функціонуючи у мові, вони не тільки виражають емоційний стан мовця, а й називають переживається їм емоцію. Сюди насамперед належать дієслова типу балдіти, кайфувати 'переживати приємні почуття, відчувати позитивні емоції', тягнутися, стирчати 'відчувати насолоду, задоволення', опухнути 'здивуватися, бути здивованим'. Необхідно відзначити, що, як і в попередньому випадку, пережиті емоції виражаються не конкретно, а в найбільш загальному вигляді, як стану психологічного комфорту чи, навпаки, дискомфорту.
3) Слова з емоційним компонентом значення. У них''обов'язково присутня деяка характеристика предмета плюс емоційне ставлення до нього''[І.А. Стернин. 1979. С. 95]. Говорячи іншими словами, дані емотіви мають певне денотативне значення і емоційний компонент, що передає емоційне ставлення мовця до денотату.
Серед одиниць цього розряду переважає лексика, яку ми схильні характеризувати як фамільярно. При цьому під фамільярністю мається на увазі емоційний відтінок, який займає першу сходинку в ряду емоцій: фамільярність - зневага - презирство - приниження (які розташовуються в цьому ряду за ступенем наростання, посилення негативного змісту емоції). Слова даного лексичного шару не мають оціночних сем у своєму значенні, але вживання цих емотівов в мові демонструє фамільярність говорить по відношенню до предмета промови, що виражається в прагненні знизити його (предмета мовлення) соціальну значимість. Наприклад, папік 'представник старшого покоління', клеїти, знімати 'знайомитися з представником протилежної статі', бабки, капуста "гроші". Частина фамильярной лексики відноситься до найменувань звичних, повсякденних дій і процесів: гребти 'йти', шрайбать 'писати', відсмоктати 'придбати яку-небудь річ ", бухати -" пити спиртні напої'; частин тіла: чайник "голова", шнопак ' ніс ', хавальник' рот 'і т.д.
Ще одну значну групу слів з емоційним компонентом значення становить презирлива і зневажлива лексика. На відміну від фамильярной вона володіє оціночним компонентом значення. Розмежувати презирливий і зневажливий відтінки в емотівах досить важко і не завжди можливо. Розуміючи умовність такого поділу, ми виходили з положення, що у зневажливих слів емоційний компонент значно яскравіше оцінного, наприклад, бацила 'дуже худий і високий чоловік', карась 'простак, наївна людина', синяк 'п'яниця, огризок' щуплий, маленький чоловічок ', арматура' висока і худа дівчина '. У презирливих же слів переважає оцінний компонент вівця, мочалка "дівчина", долбак, Фофана 'дурень, дурень', жлоб, урлак 'сіра, примітивна особистість';, чмо 'опустився, деградованих людина'. Необхідно додати, що і презирлива, і зневажлива лексика (особливо перша) часто використовується як лайливої. При цьому у даних емотівов сильно акцентується емоційно-оцінний компонент, а денотативне значення відходить на другий план.
Представлена в жаргоні і лексика з позитивною емоційним забарвленням: лапа 'симпатична дівчина ", кадр' весела людина, жартівник ', пеструнци' малюки 'і т. д. Кількість подібної лексики відносно невелике.
Є і власне оцінна лексика, до якої відносяться оціночні одиниці, типу Бутор 'що-небудь погане, огидне на вигляд', дрек 'що-небудь погане за якістю, погань', Мутата 'щось негідне уваги, нісенітниця'. Оціночні прикметники вишатскій 'відмінний, високої якості', аховскій 'хороший, гарний ", кльовий' хороший, відмінний ', гнилий" поганий, огидний', похмурий 'виділяється в негативну сторону'. Емоційна забарвленість даних слів напряму залежить від позитивної або негативної оцінки, вираженої в денотативного значення. Оціночні ж емотіви типу Бузової, крутий, чумовой 'нестандартний, неординарний, надзвичайний' та ін отримують позитивну або негативну оцінну''прив'язку''і відповідно емоційну забарвленість лише в конкретній ситуації слововживання.
Такі основні розряди жаргонної лексики, пов'язаної з вираженням почуттів та емоцій. Звичайно, навіть при поверхневому погляді на жаргонний матеріал стає ясно, що в наявних емотівах відображений далеко не весь спектр емоційних переживань і станів людини. Так, практично відсутня жартівлива, іронічна лексика. Але не слід забувати про те, що молодіжний жаргон досить швидко оновлює свій лексичний склад, поповнюючись новими одиницями, і вже тому подальші дослідження в цій галузі можуть призвести до несподіваних і цікавих результатів.