Ефективність та основні напрямки НТП на сучасному етапі

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Міністерство сільського господарства Російської Федерації
Федеральне державне освітній заклад
Вищої професійної освіти
Алтайського державного АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра організації підприємств АПК

РЕФЕРАТ
по темі:
Ефективність та основні напрямки НТП на сучасному етапі
Виконав: студент групи 4404
Факультету економіки
та менеджменту
Тюхтенев С.Л
Перевірив: Семенова Т. І.
Барнаул, 2007

Ефективність науково-технічного прогресу (НТП)
Сутність і основні напрями науково-технічного прогресу
НТП - це безперервний процес впровадження нової техніки і технології, організації виробництва і праці на основі досягнень наукових знань.
Для нього характерні такі ознаки:
- Розробка і широке використання принципово нових машин і систем машин, що працюють в автоматичному режимі;
- Створення і розвиток якісно нових технологій виробництва;
- Відкриття і використання нових видів і джерел енергії;
- Створення і широке використання нових видів матеріалів з наперед заданими властивостями;
- Широкий розвиток автоматизації виробничих процесів на базі використання верстатів з числовим програмним управлінням, автоматичних ліній, промислових роботів, гнучких виробничих систем;
- Впровадження нових форм організації праці і виробництва.
На сучасному етапі спостерігаються такі особливості НТП:
Спостерігається посилення технологічної спрямованості НТП, його технологічної складової. Прогресивні технології зараз - основна ланка НТП і за масштабами впровадження, і за результатами.
Відбувається інтенсифікація НТП: здійснюється зростання обсягу наукових знань, поліпшення якісного складу наукових кадрів, зростання ефективності витрат на його здійснення і збільшення результативності заходів НТП.
На сучасному етапі НТП набуває все більш комплексний, системний характер. Це виражається, перш за все в тому, що НТП охоплює тепер всі галузі економіки, включаючи сферу обслуговування, проникає в усі елементи суспільного виробництва: матеріально-технічну базу, процес організації виробництва, процес підготовки кадрів і організацію управління. У кількісному відношенні комплексність проявляється і в масовому впровадженні науково-технічних досягнень.
Важливою закономірністю НТП виступає посилення його ресурсозберігаючої спрямованості. У результаті впровадження науково-технічних досягнень економляться матеріально-технічні та трудові ресурси, а це є важливим критерієм результативності НТП.
Спостерігається посилення соціальної спрямованості НТП, що проявляється у дедалі більшій вплив НТП на соціальні чинники життєдіяльності людини: умова роботи, навчання, життя.
Відбувається дедалі більша спрямованість розвитку науки і техніки на збереження навколишнього середовища - екологізація НТП. Це розробка і застосування маловідходних і безвідходних технологій, впровадження ефективних способів комплексного використання і переробки природних ресурсів, більш повного залучення в господарський оборот відходів виробництва та споживання.
Для забезпечення ефективного функціонування економіки необхідно проводити єдину державну науково-технічну політику. Для цього слід вибирати пріоритетні напрями розвитку науки і техніки на кожному етапі планування.
Основними напрямками НТП є електрифікація, комплексна механізація, автоматизація виробництва і хімізація виробництва.
Електрифікація - це процес широкого впровадження електроенергії в суспільне виробництво і побут. Вона є основою для механізації та автоматизації, а також хімізації виробництва.
Комплексна механізація і автоматизація виробництва - це процес заміни ручної праці системою машин, апаратів, приладів на всіх ділянках виробництва. Цей процес супроводжується переходом від нижчих до вищих форм, тобто від ручної праці до часткової, малої та комплексної механізації і далі до вищої форми механізації - автоматизації.
Хімізація виробництва - процес виробництва і застосування хімічних матеріалів, а також впровадження хімічних методів і процесів в технологію.
Пріоритетними напрямками НТП на сучасному етапі є: біотехнологія, електронізація народного господарства, комплексна автоматизація, прискорений розвиток атомної енергетики, створення і впровадження нових матеріалів, освоєння принципово нових технологій.
НТП дозволяє вирішити такі завдання: по-перше, саме НТП є головним засобом підвищення продуктивності праці, зниження витрат на виробництво, збільшення випуску продукції і підвищення її якості. По-друге, в результаті НТП створюються нові ефективні машини, матеріали, технологічні процеси, які покращують умови праці та знижують трудомісткість виготовлення продукції. По-третє, НТП надає сильний вплив на організацію виробництва, стимулює зростання концентрації виробництва, прискорює розвиток його спеціалізації та кооперування. По-четверте, прогрес науки і техніки забезпечує вирішення соціально-економічних завдань (зайнятість населення, полегшення праці і т.д.), служить більш повному задоволенню потреб як суспільства в цілому, так і кожної людини.
Ефективність НТП
Результатом впровадження досягнень НТП є підвищення ефективності функціонування народного господарства.
Під ефективністю НТП розуміється співвідношення ефекту і витрат, що викликали цей ефект. Під ефектом розуміється позитивний результат, який виходить в результаті впровадження досягнень НТП.
Ефект може бути:
- Економічний (зниження собівартості продукції, зростання прибутку, зростання продуктивності праці і так далі);
- Політичний (забезпечення економічної незалежності, зміцнення обороноздатності);
- Соціальний (поліпшення умов праці, підвищення матеріального і культурного рівня громадян і так далі);
- Екологічний (зменшення забруднення навколишнього середовища).
При визначенні економічної ефективності при впровадженні досягнень НТП розрізняють одноразові і поточні витрати. Одноразові витрати - це капітальні вкладення на створення нової техніки. Поточні витрати - це витрати, які здійснюються протягом всього терміну експлуатації нової техніки.
Розрізняють абсолютну і порівняльну економічну ефективність.
Абсолютна економічна ефективність визначається, як відношення економічного ефекту до всієї суми капітальних вкладень, що зумовили цей ефект. По народному господарству в цілому абсолютна економічна ефективністье.еф.н / г) визначається так:
Е е.еф.н / г = DД / К,
де DД - річний приріст національного доходу, руб.; К - капітальні вкладення, що викликали цей приріст, руб.
Порівняльна економічна ефективність. Розрахунки порівняльної економічної ефективності використовуються при виборі варіантів капітального будівництва, реконструкції та технічного переозброєння підприємств, технологічних процесів, конструкції і так далі. Порівняння різних варіантів рішень господарських та технічних завдань здійснюється за допомогою системи основних та додаткових показників.
Основні показники:
ü Продуктивність праці.
ü Капітальні вкладення.
ü Собівартість продукції.
ü Умовно-річна економія.
ü Прибуток.
ü Наведені витрати.
ü Річний економічний ефект.
ü Термін окупності капітальних вкладень.
Додаткові показники:
1.Улучшеніе умов праці.
2.Уменьшеніе забруднення навколишнього середовища і так далі.
Продуктивність праці - визначаться кількістю продукції виробленої працівником в одиницю часу або кількістю робочого часу, витраченого на виготовлення одиниці продукції.
Загальні капітальні вкладення складаються з наступних витрат:
До об = Кос + К об.с. + К основ + К пр,
де К об - загальна величина капітальних вкладень, руб.; Кос - капітальні вкладення в основні фонди, руб.; До об.с. - капітальні вкладення в оборотні кошти, руб.; До пн - капітальні вкладення, пов'язані з пуском і налагодженням устаткування, руб.; К пр - капітальні вкладення, пов'язані з проектними і науково-дослідними роботами, руб.
Визначаються також питомі капітальні вкладення (До уд) за формулою:
До уд = К об / N,
де N - програма випуску продукції в натуральному вираженні.
Собівартість продукції - це витрати на її виробництво і реалізацію. При цьому може використовуватися для розрахунку технологічна, цехова, виробнича або повна собівартість.
Умовно-річна економія (Е у.г.е.) визначається так:
Е у.г.е = (С1 - С2) • N2,
де С1, С2 - собівартість одиниці продукції за базовим і впроваджуваної варіантами, руб.; N2 - річний випуск продукції впроваджуваного варіанту в натуральному вираженні.
Прибуток - це різниця між ціною і собівартістю продукції. Приріст прибутку (DП) при впровадженні нової техніки визначається за формулою:
DП = (Ц2-С2) • N2 - (Ц1 - С1) • N1,
де Ц1, Ц2 - ціна одиниці продукції до і після впровадження нової техніки, руб.; С1, С2 - собівартість одиниці продукції до і після впровадження нової техніки, руб.; N1, N2 - програма випуску до і після впровадження нової техніки, в натуральних показниках.
Наведені витрати (З пр) визначаються так:
З пр = С + Е н • К,
де С - собівартість річного обсягу випуску продукції, грн.; Е н - нормативний коефіцієнт ефективності; К - капітальні вкладення.
Наведені витрати можуть визначаться і на одиницю продукції (З пр. од):
З пр.ед = З од + Е н • До уд,
де З од - собівартість одиниці продукції, грн.; До уд - питомі капітальні вкладення, крб.
Річний економічний ефект (Е г.е.еф.) показує загальну економію річних витрат з порівнюваним варіантів. Він визначається так:
Е г.е.еф. = [(С1 + Ен • Куд1) - (С2 + Ен • Куд2)] • N2,
де С1, С2 - собівартість одиниці продукції до і після впровадження нової техніки, руб.; Куд.1, Куд.2 - питомі капітальні вкладення до і після впровадження нової техніки, руб.; N2 - програма випуску за впроваджуваної варіанту, в натуральних показниках .
Термін окупності капітальних вкладень визначається за формулою:
T = K / DП
Слід зауважити, що очевидність переваг того чи іншого варіанту в порівнянні з іншими не завжди може бути явною, тому найбільш економічний варіант вибирають за приведеними витратами. На показники економічної ефективності впливає інфляція, тому необхідно її враховувати при розрахунку показників. Точність розрахунків економічної ефективності підвищується зі збільшенням кількості ресурсів, за якими обліковується темп інфляції цін на них.
Прогнозна ціна продукції чи ресурсу визначається за формулою:
Ц (t) = Ц (б) • I (t),
де Ц (t) - прогнозна ціна продукції чи ресурсу, руб; Ц (б) - базова ціна продукції чи ресурсу, руб; I (t) - індекс зміни цін продукції чи ресурсу на t-му кроці по відношенню до початкового моменту розрахунку.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Міжнародні відносини та світова економіка | Реферат
24.1кб. | скачати


Схожі роботи:
Інвестиційний банкінг напрямки діяльності на сучасному етапі
Основні напрями інноваційної політики Республіки Білорусь на сучасному етапі
Основні принципи формування зовнішньої торгівлі в Україні на сучасному етапі
Основні принципи формування зовнішньої торгівлі в Україні на сучасному етапі
Релігійний ренесанс в сучасному суспільстві його зміст причини та основні напрямки
Архіви на сучасному етапі
Овочівництво на сучасному етапі
Біотехнологія і біоіндустрії на сучасному етапі
Бойові мистецтва на сучасному етапі
© Усі права захищені
написати до нас