МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ
«Полоцьк ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
Кафедра: Галузевого менеджменту та економіки
Контрольна робота
з дисципліни «Основи екології та економіка природокористування»
Студентки 6-го курсу
Групи У06-ЕПЗ-1
Батхан Наталії Михайлівни
Варіант теорії 12
Рецензент: Скуматова О.А.
Надійшла на рецензію
Відмітка про залік
Новополоцьк, 2009 р.
Зміст
1. Ефективність природоохоронних заходів. 3
1.1 Економічна ефективність природоохоронних заходів. 3
1.2 Соціальна ефективність природоохоронних заходів. 7
Завдання 1. 12
Завдання 2. 17
Завдання 3. 20
Завдання 4. 23
Список використаних джерел. 26
1. Ефективність природоохоронних заходів
Розрізняють первинний ефект і кінцевий комплексний соціально-економічний ефект від средозащітних заходів.
Первинний ефект полягає в зниженні забруднення навколишнього середовища і поліпшенні її стану і проявляється у зниженні обсягів забруднень і концентрацій шкідливих домішок в атмосфері, водному середовищі та грунті. Враховуючи необхідність поєднання економічних і екологічних інтересів підприємств, первинний ефект слід висловлювати безпосередньо у вигляді збільшення продукції, випущеної без порушення екологічних норм.
Кінцевий ефект виражається в підвищенні рівня життя населення, ефективності виробництва. При цьому економічні результати проявляються як приріст чистої продукції, зниження втрат сировини і матеріальних ресурсів, економія витрат у невиробничій сфері, зниження витрат з особистих коштів. [3, с. 52-53]
Відповідно до розробленої в 80-і роки типовий методикою визначення економічної ефективності здійснення природоохоронних заходів для обгрунтування природоохоронних витрат використовуються показники загальної і порівняльної ефективності.
Визначення загальної (абсолютної) ефективності екологічних витрат необхідно, щоб оцінити фактичну результативність природоохоронних заходів при плануванні досягнення нормативної якості навколишнього середовища, для економічного стимулювання підвищення ефективності средозащітной діяльності. [2, с. 283]
Загальна (абсолютна) економічна ефективність витрат екологічного характеру розраховується як відношення обсягу повного економічного ефекту до суми викликали цей ефект наведених витрат.
Ез = Е / (С + Ен * К), (1)
де Ез - загальна ефективність природоохоронних витрат;
Е - повний річний ефект;
С - поточні витрати;
К - капітальні вкладення, що визначили ефект;
Ен - норматив ефективності капітальних вкладень. [1, с. 79]
Норматив Ен служить для приведення капітальних вкладень до річної розмірності, оскільки Ен = 1 / Т, де Т - термін окупності капітальних вкладень. При середньому терміні окупності по народному господарству, рівному 8,3 року, норматив ефективності капітальних витрат Ен встановлюється у розмірі 0,12.
Економічний ефект Е, або результат природоохоронних витрат, являє собою відвернена економічний збиток і додатковий дохід від поліпшення виробничої діяльності підприємств в умовах кращої екологічної обстановки. [2, с. 284]
Е = ΔУ + Д, (2)
де ΔУ - величина річного предотвращенного економічного збитку від забруднення середовища;
Д - річний приріст доходу від поліпшення виробничих результатів.
Розмір річного предотвращенного економічного збитку від забруднення середовища ΔУ визначається за формулою:
ΔУ = У 1 - У 2, (3)
де У 1 і У 2 - величини збитків до проведення природоохоронного заходу і залишкового збитку після здійснення заходу відповідно. [1, с. 79]
Річний приріст доходу Д від поліпшення виробничих результатів може бути визначений наступним чином:
n m
Д = Σg j * z j - Σ g i * z i, (4)
j = 1 i = 1
де g j, g i - кількість продукції i-, j-го видів, одержуваних відповідно до і після здійснення оцінюваного заходи;
z j, z i - оцінка одиниці i-, j-й продукції. [2, с. 284]
Абсолютна економічна ефективність капітальних вкладень Ек в природоохоронні заходи визначається за формулою:
Ек = (ЕГ - С) / К, (5)
де Ег - річний економічний ефект від впровадження природоохоронного заходу;
С - річні (поточні) витрати, необхідні для утримання та обслуговування природоохоронних об'єктів;
К - величина капітальних вкладень. [1, с. 80]
Отримані в ході розрахунків показники ефективності капітальних витрат порівнюються з нормативними показниками. Розглянуті напрями використання капітальних витрат вважаються ефективними, якщо розрахункові коефіцієнти ефективності Ек задовольняють умові Ек> Ен. Нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень у цілому по народному господарству в останні роки приймався рівним 0,12. [2, с. 284]
При розробці довгострокових прогнозів, програм з охорони навколишнього середовища в регіоні, при проектуванні різних природоохоронних заходів, виборі варіанту впровадження нової техніки чи технології, спрямованої на екологізацію виробництва, використовується показник порівняльної (відносної) економічної ефективності природоохоронних витрат. Таким показником є мінімум сукупних витрат, тобто при виборі варіанту перевага повинна віддаватися варіанту з найменшою величиною сукупних поточних витрат і капітальних вкладень, приведених до однакової розмірності за допомогою нормативу ефективності:
С + Ен * К → min, (6)
де С - поточні витрати;
К - капітальні вкладення, що визначили ефект;
Ен - норматив ефективності капітальних вкладень.
Якщо проводяться заходи, які потребують тривалого терміну реалізації капітальних вкладень (лісовідновлення, рекультивація земель тощо), а також зміни в часі експлуатаційних (поточних) витрат, тоді кращий варіант визначається за формулою:
T
Σ ((Кn + Кgt + Сt) / (1 + Ен) t) → min, (7)
t = 1
де Т - термін здійснення всіх заходів;
Кn - початкові капітальні вкладення в природоохоронні заходи;
Кgt - додаткові капітальні вкладення, необхідні для забезпечення нормальної роботи природоохоронних об'єктів у t-й рік експлуатації (t = 1, 2, 3 ...);
Сt - експлуатаційні витрати t-го року;
Ен - нормативний коефіцієнт приведення різночасних витрат, що приймається у відповідності до галузевих нормативів (зокрема, для витрат з промисловості, будівництва, комунального господарства - 0,08, сільському господарству - 0,05, лісовому господарству - 0,03).
При розрахунках порівняльної ефективності капіталовкладень в охорону природи особливо важливо зіставляти варіанти за економічними результатами. Оскільки економічний результат природоохоронних заходів виражається у скороченні або запобігання соціального і економічного збитку від забруднення навколишнього середовища, порівнювані варіанти повинні бути тотожні за ступенем зниження рівня забруднення природного ресурсу, видам і величиною запобігли втрат. [2, с. 286]
Показник соціальної ефективності Ес визначається, як і загальна економічна ефективність, ставленням річного соціального ефекту до сукупних екологічним витрат:
Ес = Е / (С + Ен * К), (8)
де Ес - загальна соціальна ефективність природоохоронних витрат;
Е - повний річний соціальний ефект;
С - поточні витрати;
К - капітальні вкладення, що визначили ефект;
Ен - норматив ефективності капітальних вкладень.
Соціальний ефект охорони природи визначається у зниженні захворюваності населення, поліпшення умов праці та відпочинку. Він безпосередньо не має вартісної форми, разом з тим поліпшення здоров'я населення супроводжується цілою низкою економічних результатів: економією витрат на соціальне страхування та лікування хворих, ліквідацією втрат продукції за дні хвороби і через зниження продуктивності праці і т.п. Таким чином, у загальному вигляді соціальний ефект Е можна визначити через економічні показники:
Е = Еч.п. + Ес.с. + Ез.л. + Еп.т., (9)
де Еч.п. - Ефект від запобігання втрат чистої продукції внаслідок захворюваності трудящих через забруднення середовища;
Ес.с. - Ефект від скорочення виплат з фонду соціального страхування (за лікарняними листками) в результаті тих же причин;
Ез.л. - Ефект від скорочення витрат на лікування трудящих у результаті тих же причин;
Еп.т. - Ефект від підвищення продуктивності праці внаслідок нормалізації екологічної обстановки.
Розрахунки складових соціального ефекту природоохоронних заходів здійснюються в такий спосіб. Ефект від попередження втрат чистої продукції внаслідок захворюваності трудящих через забруднення середовища:
Еч.п. = Б * Пч * (Р 1 - Р 2), (10)
де Б - коліческво хворих;
Пч - чиста продукція на один людино-день роботи;
Р 2 і Р 1 - кількість людино-днів роботи на одного працівника до і після проведення природоохоронного заходу відповідно. [2, с. 286-287]
Ефект від скорочення виплат з фонду соціального страхування визначається за формулою:
Ес.с. = Б * Вп * (Р 1 - Р 2), (11)
де Б - коліческво хворих;
Вп - середній розмір допомоги (оплата лікарняного) на одного хворого;
Р 2 і Р 1 - кількість людино-днів роботи на одного працівника до і після проведення природоохоронного заходу відповідно.
Ефект від скорочення витрат держави на лікування трудящих розраховується наступним чином:
Ез.л. = Ба * Так * За + Бс * Дс * Зс, (12)
де Ба, Бс - кількість хворих, які лікувалися відповідно амбулаторно і в стаціонарах від захворювань, викликаних забрудненням середовища;
Так, Дс - середня кількість днів лікування одного хворого в поліклініці і стаціонарі;
За, Зс - середні витрати на лікування одного хворого відповідно в поліклініці і стаціонарі.
Можна визначити також ефект Еп.т. від зростання продуктивності праці внаслідок нормалізації екологічної обстановки. Він розраховується за приростом чистої продукції в галузях матеріального виробництва (формула 4), а в невиробничій сфері - за скороченням витрат на обслуговування.
Розрахунок соціального ефекту природоохоронних заходів представляє відомі складності: на стан здоров'я, крім забруднювачів довкілля, впливають і інші фактори, тому важко виділити «внесок» забруднення в погіршення здоров'я населення. Однак, за експертними оцінками, кожен зайнятий у суспільному виробництві хворіє в середньому 10 днів у році з причин, пов'язаних з неблагополучною екологічною обстановкою.
Соціальні ефекти і показники соціальної ефективності використовуються як додаткові до показників економічного ефекту і ефективності і служать для визначення фактичного рівня і нормативів укрупнених показників витрат, необхідних для досягнення встановленої величини зниження шкідливих викидів і підтримки заданого стану природного середовища.
Ефективність природоохоронної діяльності товариства слід розглядати як складову частину ефективності суспільного виробництва. Практика показує, що висока економічна ефективність виробництва з позицій підприємства не завжди є такою з позиції суспільства, якщо вона досягається ціною марнотратного використання природних ресурсів і забруднення природи. На жаль, діяв у нашій державі господарський механізм не створив зацікавленості підприємств у природоохоронній діяльності. Як свідчить вітчизняний та зарубіжний досвід, сучасні інвестиції в охорону природи і раціональне природокористування виявляються в кілька разів менше тих витрат, які несе суспільство при відшкодуванні завданої шкоди (якщо він взагалі може бути заповнений). Капітальні вкладення на ці цілі, за деякими оцінками, окупаються в 1,3 рази швидше, ніж у цілому по народному господарству. І найбільш кардинальним шляхом вирішення екологічних проблем є використання ресурсозберігаючих маловідходних і безвідходних технологій.
У екологічно розвинених країнах впровадження таких технологій має тенденцію до постійного зростання, оскільки термін окупності витрат на них складає всього від одного до п'яти років і вони забезпечують найбільший вихід кінцевого продукту на одиницю сировини. Отже, ці витрати не тільки соціально виправдані, але й економічно ефективні. У нас же підприємства економічно недостатньо зацікавлені в їх застосуванні. Існуюча система планування та фінансування поки сприяє тому, що підприємствам вигідніше будувати дорогі очисні споруди за рахунок державних капітальних вкладень, а не дбати про екологічно чистих технологіях, що вимагають значних власних коштів. Застосування ж сучасних технологій створює передумови для зниження природоохоронних витрат у 3-4 рази, оскільки встановлення очисного обладнання обходиться дорожче.
Таким чином, проблема підвищення ефективності природоохоронних витрат тісно пов'язана з удосконаленням господарського механізму природокористування в цілому. [2, с. 288-289]
Задача 1
Визначити рівень пріродоемкості продукції 2-х запропонованих варіантів підприємств (завод Б і завод В), вибрати найбільш ефективний варіант в порівнянні з базовим (завод А).
Таблиця 1 - Вихідні дані до задачі 1
Рішення:
Пріродоемкості (П) продукції визначається за формулою:
Пi = Кеоо + Кв + Кебо + Кз (13)
де Кеоо - капітальна оцінка екологічно небезпечних відходів:
Кеоо = Цс * Qo / Ене (14)
де Цс - вартість сировини;
Qo - кількість екологічно небезпечних відходів;
Ене - нормативний коефіцієнт екологічний ефективності, рівний 0,02.
Кв - капітальна оцінка води:
Кв = Qво * Цво + ЦТБ * Qтв / Ен (15)
де Qво, Цво - відповідно обсяг і ціна оборотної води;
ЦТБ, Qтв - відповідно ціна і обсяг поточного споживання свіжої води.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ
«Полоцьк ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
Кафедра: Галузевого менеджменту та економіки
Контрольна робота
з дисципліни «Основи екології та економіка природокористування»
Студентки 6-го курсу
Групи У06-ЕПЗ-1
Батхан Наталії Михайлівни
Варіант теорії 12
Рецензент: Скуматова О.А.
Надійшла на рецензію
Відмітка про залік
Новополоцьк, 2009 р.
Зміст
1. Ефективність природоохоронних заходів. 3
1.1 Економічна ефективність природоохоронних заходів. 3
1.2 Соціальна ефективність природоохоронних заходів. 7
Завдання 1. 12
Завдання 2. 17
Завдання 3. 20
Завдання 4. 23
Список використаних джерел. 26
1. Ефективність природоохоронних заходів
1.1 Економічна ефективність природоохоронних заходів
Економічна ефективність витрат означає їх результативність, тобто співвідношення між результатами і забезпечили їх витратами. [1, с. 79]Розрізняють первинний ефект і кінцевий комплексний соціально-економічний ефект від средозащітних заходів.
Первинний ефект полягає в зниженні забруднення навколишнього середовища і поліпшенні її стану і проявляється у зниженні обсягів забруднень і концентрацій шкідливих домішок в атмосфері, водному середовищі та грунті. Враховуючи необхідність поєднання економічних і екологічних інтересів підприємств, первинний ефект слід висловлювати безпосередньо у вигляді збільшення продукції, випущеної без порушення екологічних норм.
Кінцевий ефект виражається в підвищенні рівня життя населення, ефективності виробництва. При цьому економічні результати проявляються як приріст чистої продукції, зниження втрат сировини і матеріальних ресурсів, економія витрат у невиробничій сфері, зниження витрат з особистих коштів. [3, с. 52-53]
Відповідно до розробленої в 80-і роки типовий методикою визначення економічної ефективності здійснення природоохоронних заходів для обгрунтування природоохоронних витрат використовуються показники загальної і порівняльної ефективності.
Визначення загальної (абсолютної) ефективності екологічних витрат необхідно, щоб оцінити фактичну результативність природоохоронних заходів при плануванні досягнення нормативної якості навколишнього середовища, для економічного стимулювання підвищення ефективності средозащітной діяльності. [2, с. 283]
Загальна (абсолютна) економічна ефективність витрат екологічного характеру розраховується як відношення обсягу повного економічного ефекту до суми викликали цей ефект наведених витрат.
Ез = Е / (С + Ен * К), (1)
де Ез - загальна ефективність природоохоронних витрат;
Е - повний річний ефект;
С - поточні витрати;
К - капітальні вкладення, що визначили ефект;
Ен - норматив ефективності капітальних вкладень. [1, с. 79]
Норматив Ен служить для приведення капітальних вкладень до річної розмірності, оскільки Ен = 1 / Т, де Т - термін окупності капітальних вкладень. При середньому терміні окупності по народному господарству, рівному 8,3 року, норматив ефективності капітальних витрат Ен встановлюється у розмірі 0,12.
Економічний ефект Е, або результат природоохоронних витрат, являє собою відвернена економічний збиток і додатковий дохід від поліпшення виробничої діяльності підприємств в умовах кращої екологічної обстановки. [2, с. 284]
Е = ΔУ + Д, (2)
де ΔУ - величина річного предотвращенного економічного збитку від забруднення середовища;
Д - річний приріст доходу від поліпшення виробничих результатів.
Розмір річного предотвращенного економічного збитку від забруднення середовища ΔУ визначається за формулою:
ΔУ = У 1 - У 2, (3)
де У 1 і У 2 - величини збитків до проведення природоохоронного заходу і залишкового збитку після здійснення заходу відповідно. [1, с. 79]
Річний приріст доходу Д від поліпшення виробничих результатів може бути визначений наступним чином:
n m
Д = Σg j * z j - Σ g i * z i, (4)
j = 1 i = 1
де g j, g i - кількість продукції i-, j-го видів, одержуваних відповідно до і після здійснення оцінюваного заходи;
z j, z i - оцінка одиниці i-, j-й продукції. [2, с. 284]
Абсолютна економічна ефективність капітальних вкладень Ек в природоохоронні заходи визначається за формулою:
Ек = (ЕГ - С) / К, (5)
де Ег - річний економічний ефект від впровадження природоохоронного заходу;
С - річні (поточні) витрати, необхідні для утримання та обслуговування природоохоронних об'єктів;
К - величина капітальних вкладень. [1, с. 80]
Отримані в ході розрахунків показники ефективності капітальних витрат порівнюються з нормативними показниками. Розглянуті напрями використання капітальних витрат вважаються ефективними, якщо розрахункові коефіцієнти ефективності Ек задовольняють умові Ек> Ен. Нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень у цілому по народному господарству в останні роки приймався рівним 0,12. [2, с. 284]
При розробці довгострокових прогнозів, програм з охорони навколишнього середовища в регіоні, при проектуванні різних природоохоронних заходів, виборі варіанту впровадження нової техніки чи технології, спрямованої на екологізацію виробництва, використовується показник порівняльної (відносної) економічної ефективності природоохоронних витрат. Таким показником є мінімум сукупних витрат, тобто при виборі варіанту перевага повинна віддаватися варіанту з найменшою величиною сукупних поточних витрат і капітальних вкладень, приведених до однакової розмірності за допомогою нормативу ефективності:
С + Ен * К → min, (6)
де С - поточні витрати;
К - капітальні вкладення, що визначили ефект;
Ен - норматив ефективності капітальних вкладень.
Якщо проводяться заходи, які потребують тривалого терміну реалізації капітальних вкладень (лісовідновлення, рекультивація земель тощо), а також зміни в часі експлуатаційних (поточних) витрат, тоді кращий варіант визначається за формулою:
T
Σ ((Кn + Кgt + Сt) / (1 + Ен) t) → min, (7)
t = 1
де Т - термін здійснення всіх заходів;
Кn - початкові капітальні вкладення в природоохоронні заходи;
Кgt - додаткові капітальні вкладення, необхідні для забезпечення нормальної роботи природоохоронних об'єктів у t-й рік експлуатації (t = 1, 2, 3 ...);
Сt - експлуатаційні витрати t-го року;
Ен - нормативний коефіцієнт приведення різночасних витрат, що приймається у відповідності до галузевих нормативів (зокрема, для витрат з промисловості, будівництва, комунального господарства - 0,08, сільському господарству - 0,05, лісовому господарству - 0,03).
При розрахунках порівняльної ефективності капіталовкладень в охорону природи особливо важливо зіставляти варіанти за економічними результатами. Оскільки економічний результат природоохоронних заходів виражається у скороченні або запобігання соціального і економічного збитку від забруднення навколишнього середовища, порівнювані варіанти повинні бути тотожні за ступенем зниження рівня забруднення природного ресурсу, видам і величиною запобігли втрат. [2, с. 286]
1.2 Соціальна ефективність природоохоронних заходів
Соціальна ефективність - це, по суті, економічна ефективність природоохоронних витрат на запобігання втрат чистої продукції внаслідок захворюваності, зниження виплат з фонду соціального страхування, скорочення витрат суспільства на лікування працівників з причин забруднення навколишнього середовища і т.д. Іншими словами, соціальна ефективність - це та частина економічної ефективності, яка відображає результативність витрат, пов'язаних з екологічною нормалізацією умов життєдіяльності людини.Показник соціальної ефективності Ес визначається, як і загальна економічна ефективність, ставленням річного соціального ефекту до сукупних екологічним витрат:
Ес = Е / (С + Ен * К), (8)
де Ес - загальна соціальна ефективність природоохоронних витрат;
Е - повний річний соціальний ефект;
С - поточні витрати;
К - капітальні вкладення, що визначили ефект;
Ен - норматив ефективності капітальних вкладень.
Соціальний ефект охорони природи визначається у зниженні захворюваності населення, поліпшення умов праці та відпочинку. Він безпосередньо не має вартісної форми, разом з тим поліпшення здоров'я населення супроводжується цілою низкою економічних результатів: економією витрат на соціальне страхування та лікування хворих, ліквідацією втрат продукції за дні хвороби і через зниження продуктивності праці і т.п. Таким чином, у загальному вигляді соціальний ефект Е можна визначити через економічні показники:
Е = Еч.п. + Ес.с. + Ез.л. + Еп.т., (9)
де Еч.п. - Ефект від запобігання втрат чистої продукції внаслідок захворюваності трудящих через забруднення середовища;
Ес.с. - Ефект від скорочення виплат з фонду соціального страхування (за лікарняними листками) в результаті тих же причин;
Ез.л. - Ефект від скорочення витрат на лікування трудящих у результаті тих же причин;
Еп.т. - Ефект від підвищення продуктивності праці внаслідок нормалізації екологічної обстановки.
Розрахунки складових соціального ефекту природоохоронних заходів здійснюються в такий спосіб. Ефект від попередження втрат чистої продукції внаслідок захворюваності трудящих через забруднення середовища:
Еч.п. = Б * Пч * (Р 1 - Р 2), (10)
де Б - коліческво хворих;
Пч - чиста продукція на один людино-день роботи;
Р 2 і Р 1 - кількість людино-днів роботи на одного працівника до і після проведення природоохоронного заходу відповідно. [2, с. 286-287]
Ефект від скорочення виплат з фонду соціального страхування визначається за формулою:
Ес.с. = Б * Вп * (Р 1 - Р 2), (11)
де Б - коліческво хворих;
Вп - середній розмір допомоги (оплата лікарняного) на одного хворого;
Р 2 і Р 1 - кількість людино-днів роботи на одного працівника до і після проведення природоохоронного заходу відповідно.
Ефект від скорочення витрат держави на лікування трудящих розраховується наступним чином:
Ез.л. = Ба * Так * За + Бс * Дс * Зс, (12)
де Ба, Бс - кількість хворих, які лікувалися відповідно амбулаторно і в стаціонарах від захворювань, викликаних забрудненням середовища;
Так, Дс - середня кількість днів лікування одного хворого в поліклініці і стаціонарі;
За, Зс - середні витрати на лікування одного хворого відповідно в поліклініці і стаціонарі.
Можна визначити також ефект Еп.т. від зростання продуктивності праці внаслідок нормалізації екологічної обстановки. Він розраховується за приростом чистої продукції в галузях матеріального виробництва (формула 4), а в невиробничій сфері - за скороченням витрат на обслуговування.
Розрахунок соціального ефекту природоохоронних заходів представляє відомі складності: на стан здоров'я, крім забруднювачів довкілля, впливають і інші фактори, тому важко виділити «внесок» забруднення в погіршення здоров'я населення. Однак, за експертними оцінками, кожен зайнятий у суспільному виробництві хворіє в середньому 10 днів у році з причин, пов'язаних з неблагополучною екологічною обстановкою.
Соціальні ефекти і показники соціальної ефективності використовуються як додаткові до показників економічного ефекту і ефективності і служать для визначення фактичного рівня і нормативів укрупнених показників витрат, необхідних для досягнення встановленої величини зниження шкідливих викидів і підтримки заданого стану природного середовища.
Ефективність природоохоронної діяльності товариства слід розглядати як складову частину ефективності суспільного виробництва. Практика показує, що висока економічна ефективність виробництва з позицій підприємства не завжди є такою з позиції суспільства, якщо вона досягається ціною марнотратного використання природних ресурсів і забруднення природи. На жаль, діяв у нашій державі господарський механізм не створив зацікавленості підприємств у природоохоронній діяльності. Як свідчить вітчизняний та зарубіжний досвід, сучасні інвестиції в охорону природи і раціональне природокористування виявляються в кілька разів менше тих витрат, які несе суспільство при відшкодуванні завданої шкоди (якщо він взагалі може бути заповнений). Капітальні вкладення на ці цілі, за деякими оцінками, окупаються в 1,3 рази швидше, ніж у цілому по народному господарству. І найбільш кардинальним шляхом вирішення екологічних проблем є використання ресурсозберігаючих маловідходних і безвідходних технологій.
У екологічно розвинених країнах впровадження таких технологій має тенденцію до постійного зростання, оскільки термін окупності витрат на них складає всього від одного до п'яти років і вони забезпечують найбільший вихід кінцевого продукту на одиницю сировини. Отже, ці витрати не тільки соціально виправдані, але й економічно ефективні. У нас же підприємства економічно недостатньо зацікавлені в їх застосуванні. Існуюча система планування та фінансування поки сприяє тому, що підприємствам вигідніше будувати дорогі очисні споруди за рахунок державних капітальних вкладень, а не дбати про екологічно чистих технологіях, що вимагають значних власних коштів. Застосування ж сучасних технологій створює передумови для зниження природоохоронних витрат у 3-4 рази, оскільки встановлення очисного обладнання обходиться дорожче.
Таким чином, проблема підвищення ефективності природоохоронних витрат тісно пов'язана з удосконаленням господарського механізму природокористування в цілому. [2, с. 288-289]
Задача 1
Визначити рівень пріродоемкості продукції 2-х запропонованих варіантів підприємств (завод Б і завод В), вибрати найбільш ефективний варіант в порівнянні з базовим (завод А).
Таблиця 1 - Вихідні дані до задачі 1
| Показники | Завод А (базовий) | Завод Б | Завод У |
| Обсяг виробленої продукції (Qi), тис. т. | 140 | 150 | 100 |
| Собівартість продукції, млн. руб. (С) | 108 | 114 | 120 |
| Капітальні вкладення (К) у виробничу сферу-ні фонди, млн. руб. | 1080 | 1285 | 1490 |
| Екологічно небезпечні відходи (Qo), тис. т. | 5,3 | 4,2 | 3,2 |
| Вартість екологічно безпечних відходів (Цо), грн. / Т | 180 | ||
| Екологічно безпечні відходи (Qб), тис.т | 53,0 | 42,0 | 32,0 |
| Водоспоживання: -Оборотна вода, тис. м3 (Qво) -Свіжа вода, тис. м3 (Qтв) | 420 | 400 | 380 |
| 20 | 15 | 5 | |
| Відведення сільськогосподарських земель (Vз), га | 1250 | 1001 | 900 |
| Вартість сировини (Цс), грн. / Т | 1560 | ||
| Ціна споживаної води: -Свіжа, тис.руб/м3 (ЦТБ) -Оборотна, тис.руб/м3 (Цво) | 55 | ||
| 12,5 | |||
| Плата за землю (Цз), тис.руб. / га | 107 | ||
Пріродоемкості (П) продукції визначається за формулою:
Пi = Кеоо + Кв + Кебо + Кз (13)
де Кеоо - капітальна оцінка екологічно небезпечних відходів:
Кеоо = Цс * Qo / Ене (14)
де Цс - вартість сировини;
Qo - кількість екологічно небезпечних відходів;
Ене - нормативний коефіцієнт екологічний ефективності, рівний 0,02.
Кв - капітальна оцінка води:
Кв = Qво * Цво + ЦТБ * Qтв / Ен (15)
де Qво, Цво - відповідно обсяг і ціна оборотної води;
ЦТБ, Qтв - відповідно ціна і обсяг поточного споживання свіжої води.
Кебо - капітальна оцінка екологічно безпечних відходів:
Кебо = Цо * Qб / Ен (16)
де Цо, Qб - відповідно вартість та обсяг екологічно безпечних відходів;
Ен - нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень, що дорівнює 0,12.
Кз - капітальна оцінка землі - визначається множенням займаної заводом території на економічну оцінку одного гектара землі.
Для визначення пріродоемкості (П) розраховуємо наступні показники по кожному заводу окремо:
1) капітальну оцінку екологічно небезпечних відходів (Кеоо) за формулою 2:
Кеоо А = 1 560 * 5,3:0,02 = 413,4 (млн. крб.)
Кеоо Б = 1 560 * 4,2:0,02 = 327,6 (млн. крб.)
Кеоо В = 1 560 * 3,2:0,02 = 249,6 (млн. крб.)
2) капітальну оцінку води (Кв) за формулою 3:
Кв А = 420 * 12,5 +55 * 20:0,12 = 14416,67 (млн. крб.)
Кв Б = 400 * 12,5 +55 * 15:0,12 = 11875,00 (млн. крб.)
Кв В = 380 * 12,5 +55 * 5:0,12 = 7041,67 (млн. крб.)
3) капітальну оцінку екологічно безпечних відходів (Кебо) за формулою 4:
Кебо А = 180 * 53:0,12 = 79,5 (млн. крб.)
Кебо Б = 180 * 42:0,12 = 63,0 (млн. крб.)
Кебо В = 180 * 32:0,12 = 48,0 (млн. крб.)
4) капітальну оцінку землі (Кз) шляхом множення займаної заводом території на економічну оцінку одного гектара землі:
Кз А = 1250 * 107 = 133,750 (млн. крб.)
Кз Б = 1001 * 107 = 107,107 (млн. крб.)
Кз В = 900 * 107 = 96,300 (млн. крб.)
5) пріродоемкості (П) продукції за формулою 1:
П А = 413,400 +14416,670 +79,500 +133,750 = 15043,320 (млн. крб.)
П Б = 327,600 +11875,000 +63,000 +107,107 = 12372,707 (млн. крб.)
П В = 249,600 +7041,670 +48,000 +96,300 = 7435,57 (млн. крб.)
Показником економічної ефективності варіанту Зi є мінімум сукупних (наведених) витрат як виробничого, так і природозберігаючих призначення.
Зi = (Сi + Ен * Кi + Пi) → min, (17)
де Сi - собівартість продукції за i-тому варіанту;
Кi - капітальні вкладення средозащітного призначення по кожному варіанту.
Порівнянні варіанти повинні бути приведені в порівнянний вид за обсягом продукції, що випускається. Тому наводимо собівартість продукції за i-тому варіанту (Сi) до базового заводу А за обсягом продукції, що випускається.
З А = 108,0 (млн. крб.)
З Б = 114:150 * 140 = 106,4 (млн. крб.)
С В = 120:100 * 140 = 168,0 (млн. крб.)
Розраховуємо показник сукупних (наведених) витрат по кожному заводу (Зi) за формулою 5:
З А = 108 +0,12 * 1080 +15043,32 = 15280,92 (млн. крб.)
З Б = 106,4 +0,12 * 1285 +12372,707 = 12633,307 (млн. крб.)
З В = 168 +0,12 * 1490 +7435,57 = 7782,37 (млн. крб.)
З В → min
Якщо порівнювати показник сукупних (наведених) витрат по кожному заводу з базовим заводом А, то ефективним є завод Б і завод В. Однак, найбільш ефективним є завод У, так як З У → min.
Оформимо всі отримані результати у вигляді таблиці 2.
Таблиця 2 - результати вирішення завдання 1
Задача 2
Визначити ефективність інвестицій на рекультивацію земель у господарстві.
Рекультивуються землі використовувалися для вирощування сільськогосподарських культур: А, Б, В.
Таблиця 3 - Вихідні дані до задачі 2
Рішення:
1) Визначаємо валовий збір продукції (ВСБ) по кожній сільськогосподарській культурі за формулою:
ВСБ = S * У, (18)
ВСБ А = 21 * 14 = 294 (ц)
ВСБ Б = 23 * 7 = 161 (ц)
ВСБ В = 77 * 5 = 385 (ц)
2) Визначаємо загальні витрати на виробництво продукції (З) по кожній сільськогосподарській культурі за формулою:
З = ВСБ * Зед, (19)
З А = 294 * 7,5 = 2205,0 (тис. крб.)
З Б = 161 * 7,8 = 1255,8 (тис. крб.)
З В = 385 * 9,6 = 3696,0 (тис. крб.)
3) Визначаємо вартість продукції (С) по кожній сільськогосподарській культурі за формулою:
С = ВСБ * Цед, (20)
З А = 294 * 24 = 7056 (тис. крб.)
З Б = 161 * 13 = 2093 (тис. крб.)
С В = 385 * 12,6 = 4851 (тис. крб.)
4) Визначаємо суму інвестицій (I) по кожній сільськогосподарській культурі за формулою:
I = S * Ip, (21)
I А = 14 * 2370 = 33180 (тис. крб.)
I Б = 7 * 3010 = 21070 (тис. крб.)
I В = 5 * 1750 = 8750 (тис. крб.)
5) Визначаємо рентабельність інвестування (Ru) по кожній сільськогосподарській культурі за формулою:
Ru = (C - З): I * 100, (22)
Ru А = (7056-2205): 33180 * 100 = 14,62%
Ru Б = (2093-1255,8): 21070 * 100 = 3,97%
Ru В = (4851-3699): 8750 * 100 = 13,17%
Найбільш ефективним є вкладення інвестицій на рекультивацію земель на вирощування культури А, де рентабельність інвестування (Ru) за результатами розрахунків найбільша.
Оформимо всі отримані результати у вигляді таблиці 4.
Таблиця 4 - результати вирішення завдання 2
Задача 3
Розрахувати величину екологічного податку, яку підприємство повинно виплатити за скид недостатньо очищених стічних вод у поверхневі водойми і за викиди в атмосферу.
Ставки екологічного податку - за даними, затвердженим на 2009 рік.
Таблиця 5 - Вихідні дані до задачі 3
Рішення:
Ставка податку за скид недостатньо очищених стічних вод у поверхневі водні об'єкти при кількості показників (4), за якими встановлено перевищення концентрацій забруднюючих речовин (20), складе 779 руб. за 1 м 3.
Екологічний податок (ЕНл) за скид недостатньо очищених стічних вод у межах ліміту складе:
ЕНл = 110000 * 779 = 85690000 (грн.)
Екологічний податок (ЕНсв.л `) за скид недостатньо очищених стічних вод понад ліміт буде дорівнює:
ЕНсв.л `= (210000-110000) * 779 = 77900000 (грн.)
Так як підприємство здійснювало скид недостатньо очищених стічних вод понад ліміт, сума екологічного податку збільшується в 15 разів.
ЕНсв.л = 77900000 * 15 = 1168500000 (грн.)
Отже, екологічний податок (ЕНвод) за скид недостатньо очищених стічних вод становитиме:
ЕНвод = ЕНл + ЕНсв.л, (23)
ЕНвод = 85690000 + 1168500000 = 1254190000 (грн.)
Ставка екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря при IV-му класі небезпеки за 1 тонну становить 213180 крб.
Екологічний податок (ЕНвозд) за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря складе:
ЕНвозд = 213180 * 65 = 13856700 (грн.)
Загальний екологічний податок (ЕНобщ), що сплачується підприємством складе:
ЕНобщ = ЕНвод + ЕНвозд, (34)
ЕНобщ = 1254190000 + 13856700 = 1268046700 (грн.)
Таким чином, сума екологічного податку за викиди в атмосферу і за скид недостатньо очищених стічних вод становитиме 1268046700 руб.
Оформимо всі отримані результати у вигляді таблиці 6.
Таблиця 6 - результати вирішення завдання 3
Задача 4
За даними таблиці 7 дати економічну оцінку природних ресурсів Республіки Білорусь витратним методом і на основі диференціальної ренти.
Виходячи з отриманих результатів обгрунтувати доцільність відведення земель для потреб промислового, цивільного будівництва та інших несільськогосподарських цілей.
Загальні вихідні дані:
- Замикаючі витрати на виробництво картоплі на 1 га угідь становлять 1420 ум. од.;
- Середня вартість освоєння 1 га землі по країні 177 ум. од.
- Ставка банківського відсотка 0,08
Таблиця 7 - Вихідні дані до задачі 4
Рішення:
1) Проводимо економічну оцінку земель регіону витратним методом за формулою:
Оз = К * ((y / m) / (Y / T)), (25)
де Оз - економічна оцінка 1 га землі;
К - середня вартість освоєння 1 га землі по країні (приблизно 177 ум. Од.);
y / m - відношення врожайності до витрат на виробництво землеробського продукту на оцінюваній ділянці;
Y / T - відношення врожайності до витрат на виробництво землеробського продукту в середньому по країні.
ОЗ Брест = 177 * (220:306): (185:318) = 218,74 (ум. од.)
ОЗ Вітебськ = 177 * (126:452): (185:318) = 84,81 (ум. од.)
ОЗ Гомель = 177 * (194:204): (185:318) = 289,33 (ум. од.)
ОЗ Мінськ = 177 * (191:383): (185:318) = 151,73 (ум. од.)
ОЗ Могилів = 177 * (188:254): (185:318) = 221,60 (ум. од.)
ОЗ Гродно = 177 * (179:356): (185:318) = 152,98 (ум. од.)
2) Проводимо економічну оцінку 1 га землі адміністративних областей Республіки Білорусь на основі диференціальної ренти.
Розрахунок диференційної ренти здійснюється за формулою:
Ri = Z - mi, (26)
де R - диференційна рента, ум. од. / га;
Z, mi - відповідно замикаюўіе І індівідуальние витрати на проізводство продукціі, ум. од. / га;
R Брест = 1420 - 306 = 1114 (ум. од.)
R Вітебськ = 1420 - 452 = 968 (ум. од.)
R Гомель = 1420 - 204 = 1216 (ум. од.)
R Мінськ = 1420 - 383 = 1037 (ум. од.)
R Могилів = 1420 - 254 = тисячі сто шістьдесят шість (ум. од.)
R Гродно = 1420 - 356 = 1064 (ум. од.)
Для економічної оцінки землі використовується наступна формула:
Оз = R / r, (27)
де Оз - економічна оцінка 1 га сільгоспугідь;
r - ставка банківського відсотка, що дорівнює 0,08.
ОЗ Брест = 1114:0,08 = 13925 (ум. од.)
ОЗ Вітебськ = 968:0,08 = 12100 (ум. од.)
ОЗ Гомель = 1216:0,08 = 15200 (ум. од.)
ОЗ Мінськ = 1037:0,08 = 12962,5 (ум. од.)
ОЗ Могилів = 1166:0,08 = 14575 (ум. од.)
ОЗ Гродно = 1064:0,08 = 13300 (ум. од.)
У Республіці Білорусь доцільніше відводити землі для потреб промислового, цивільного будівництва та інших несільськогосподарських цілей у Вітебській області, так як ОЗ Вітебськ → min (витратним методом і на основі диференціальної ренти).
Оформимо всі отримані результати у вигляді таблиці 8.
Таблиця 8 - результати вирішення задачі 4
Список використаних джерел
1. Основи екології та економіка природокористування: посібник для студентів економічних спеціальностей / Є.Т. Тімонова, І.А. Тімонов; УО «ВДТУ» - 2-е вид., Переробці. і доп. - Вітебськ, 2006. - 100 с.;
2. Основи екології та економіка природокористування: Навч. / О.С. Шимова, Н.К. Соколовський. 2-е вид., Переробці. і доп. - Мн.: БГЕУ, 2002. - 367 с.;
3. Екологія та економіка природокористування: практикум / А.М. Кабушко, Т.Д. Макарецкая. - Мн.: Акад. упр. при Президентові Респ. Білорусь, 2008. - 107 с.
Кебо = Цо * Qб / Ен (16)
де Цо, Qб - відповідно вартість та обсяг екологічно безпечних відходів;
Ен - нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень, що дорівнює 0,12.
Кз - капітальна оцінка землі - визначається множенням займаної заводом території на економічну оцінку одного гектара землі.
Для визначення пріродоемкості (П) розраховуємо наступні показники по кожному заводу окремо:
1) капітальну оцінку екологічно небезпечних відходів (Кеоо) за формулою 2:
Кеоо А = 1 560 * 5,3:0,02 = 413,4 (млн. крб.)
Кеоо Б = 1 560 * 4,2:0,02 = 327,6 (млн. крб.)
Кеоо В = 1 560 * 3,2:0,02 = 249,6 (млн. крб.)
2) капітальну оцінку води (Кв) за формулою 3:
Кв А = 420 * 12,5 +55 * 20:0,12 = 14416,67 (млн. крб.)
Кв Б = 400 * 12,5 +55 * 15:0,12 = 11875,00 (млн. крб.)
Кв В = 380 * 12,5 +55 * 5:0,12 = 7041,67 (млн. крб.)
3) капітальну оцінку екологічно безпечних відходів (Кебо) за формулою 4:
Кебо А = 180 * 53:0,12 = 79,5 (млн. крб.)
Кебо Б = 180 * 42:0,12 = 63,0 (млн. крб.)
Кебо В = 180 * 32:0,12 = 48,0 (млн. крб.)
4) капітальну оцінку землі (Кз) шляхом множення займаної заводом території на економічну оцінку одного гектара землі:
Кз А = 1250 * 107 = 133,750 (млн. крб.)
Кз Б = 1001 * 107 = 107,107 (млн. крб.)
Кз В = 900 * 107 = 96,300 (млн. крб.)
5) пріродоемкості (П) продукції за формулою 1:
П А = 413,400 +14416,670 +79,500 +133,750 = 15043,320 (млн. крб.)
П Б = 327,600 +11875,000 +63,000 +107,107 = 12372,707 (млн. крб.)
П В = 249,600 +7041,670 +48,000 +96,300 = 7435,57 (млн. крб.)
Показником економічної ефективності варіанту Зi є мінімум сукупних (наведених) витрат як виробничого, так і природозберігаючих призначення.
Зi = (Сi + Ен * Кi + Пi) → min, (17)
де Сi - собівартість продукції за i-тому варіанту;
Кi - капітальні вкладення средозащітного призначення по кожному варіанту.
Порівнянні варіанти повинні бути приведені в порівнянний вид за обсягом продукції, що випускається. Тому наводимо собівартість продукції за i-тому варіанту (Сi) до базового заводу А за обсягом продукції, що випускається.
З А = 108,0 (млн. крб.)
З Б = 114:150 * 140 = 106,4 (млн. крб.)
С В = 120:100 * 140 = 168,0 (млн. крб.)
Розраховуємо показник сукупних (наведених) витрат по кожному заводу (Зi) за формулою 5:
З А = 108 +0,12 * 1080 +15043,32 = 15280,92 (млн. крб.)
З Б = 106,4 +0,12 * 1285 +12372,707 = 12633,307 (млн. крб.)
З В = 168 +0,12 * 1490 +7435,57 = 7782,37 (млн. крб.)
З В → min
Якщо порівнювати показник сукупних (наведених) витрат по кожному заводу з базовим заводом А, то ефективним є завод Б і завод В. Однак, найбільш ефективним є завод У, так як З У → min.
Оформимо всі отримані результати у вигляді таблиці 2.
Таблиця 2 - результати вирішення завдання 1
| Показники, млн. руб. | Завод А (базовий) | Завод Б | Завод У |
| капітальна оцінка екологічно небезпечних відходів (Кеоо) | 413,400 | 327,600 | 249,600 |
| капітальна оцінка води (Кв) | 14416,670 | 11875,000 | 7041,670 |
| капітальна оцінка екологічно безпечну-них відходів (Кебо) | 79,500 | 63,000 | 48,000 |
| капітальна оцінка землі (Кз) | 133,750 | 107,107 | 96,300 |
| пріродоемкості (П) | 15043,320 | 12372,707 | 7435,570 |
| Порівнянна собівартість продукції за i-тому варіанту (Сi) | 108,000 | 106,400 | 168,000 |
| сукупні (наведені) витрати по кожному заводу (Зi) | 15280,920 | 12633,307 | 7782,370 |
Задача 2
Визначити ефективність інвестицій на рекультивацію земель у господарстві.
Рекультивуються землі використовувалися для вирощування сільськогосподарських культур: А, Б, В.
Таблиця 3 - Вихідні дані до задачі 2
| Показники | Вирощувані сільськогосподарс-ні культури | ||
| А | Б | У | |
| Займана площа (S), га | 14 | 7 | 5 |
| Врожайність (У), ц / га | 21 | 23 | 77 |
| Інвестиції на рекультивацію (Ip), млн.руб. / га | 2,37 | 3,01 | 1,75 |
| Витрати на виробництво продукції (Зед), тис.руб. / Ц | 7,5 | 7,8 | 9,6 |
| Ціна продукції (Цед), тис.руб. / Ц | 24 | 13 | 12,6 |
1) Визначаємо валовий збір продукції (ВСБ) по кожній сільськогосподарській культурі за формулою:
ВСБ = S * У, (18)
ВСБ А = 21 * 14 = 294 (ц)
ВСБ Б = 23 * 7 = 161 (ц)
ВСБ В = 77 * 5 = 385 (ц)
2) Визначаємо загальні витрати на виробництво продукції (З) по кожній сільськогосподарській культурі за формулою:
З = ВСБ * Зед, (19)
З А = 294 * 7,5 = 2205,0 (тис. крб.)
З Б = 161 * 7,8 = 1255,8 (тис. крб.)
З В = 385 * 9,6 = 3696,0 (тис. крб.)
3) Визначаємо вартість продукції (С) по кожній сільськогосподарській культурі за формулою:
С = ВСБ * Цед, (20)
З А = 294 * 24 = 7056 (тис. крб.)
З Б = 161 * 13 = 2093 (тис. крб.)
С В = 385 * 12,6 = 4851 (тис. крб.)
4) Визначаємо суму інвестицій (I) по кожній сільськогосподарській культурі за формулою:
I = S * Ip, (21)
I А = 14 * 2370 = 33180 (тис. крб.)
I Б = 7 * 3010 = 21070 (тис. крб.)
I В = 5 * 1750 = 8750 (тис. крб.)
5) Визначаємо рентабельність інвестування (Ru) по кожній сільськогосподарській культурі за формулою:
Ru = (C - З): I * 100, (22)
Ru А = (7056-2205): 33180 * 100 = 14,62%
Ru Б = (2093-1255,8): 21070 * 100 = 3,97%
Ru В = (4851-3699): 8750 * 100 = 13,17%
Найбільш ефективним є вкладення інвестицій на рекультивацію земель на вирощування культури А, де рентабельність інвестування (Ru) за результатами розрахунків найбільша.
Оформимо всі отримані результати у вигляді таблиці 4.
Таблиця 4 - результати вирішення завдання 2
| Показники | Вирощувані сільськогосподарс-ні культури | ||
| А | Б | У | |
| валовий збір продукції (ВСБ), ц | 294,0 | 161,0 | 385,0 |
| загальні витрати на виробництво продукції (З), тис. руб. | 2205,0 | 1255,8 | 3699,0 |
| вартість продукції (С), тис. руб. | 7056 | 2093 | 4851 |
| сума інвестицій (I), тис. руб. | 33180 | 21070 | 8750 |
| рентабельність інвестування (Ru),% | 14,62 | 3,97 | 13,17 |
Задача 3
Розрахувати величину екологічного податку, яку підприємство повинно виплатити за скид недостатньо очищених стічних вод у поверхневі водойми і за викиди в атмосферу.
Ставки екологічного податку - за даними, затвердженим на 2009 рік.
Таблиця 5 - Вихідні дані до задачі 3
| Показники | Значення |
| Обсяг стічних вод всього, тис. м3 в тому числі в межах лімітів | 210 |
| 110 | |
| Рівень перевищення залишкових концентрацій | 20 |
| Кількість показників, за якими встановлено перевищення концентрації | 4 |
| Обсяг викидів в атмосферу, т | 65 |
| Клас небезпеки забруднюючих речовин | IV |
Ставка податку за скид недостатньо очищених стічних вод у поверхневі водні об'єкти при кількості показників (4), за якими встановлено перевищення концентрацій забруднюючих речовин (20), складе 779 руб. за 1 м 3.
Екологічний податок (ЕНл) за скид недостатньо очищених стічних вод у межах ліміту складе:
ЕНл = 110000 * 779 = 85690000 (грн.)
Екологічний податок (ЕНсв.л `) за скид недостатньо очищених стічних вод понад ліміт буде дорівнює:
ЕНсв.л `= (210000-110000) * 779 = 77900000 (грн.)
Так як підприємство здійснювало скид недостатньо очищених стічних вод понад ліміт, сума екологічного податку збільшується в 15 разів.
ЕНсв.л = 77900000 * 15 = 1168500000 (грн.)
Отже, екологічний податок (ЕНвод) за скид недостатньо очищених стічних вод становитиме:
ЕНвод = ЕНл + ЕНсв.л, (23)
ЕНвод = 85690000 + 1168500000 = 1254190000 (грн.)
Ставка екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря при IV-му класі небезпеки за 1 тонну становить 213180 крб.
Екологічний податок (ЕНвозд) за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря складе:
ЕНвозд = 213180 * 65 = 13856700 (грн.)
Загальний екологічний податок (ЕНобщ), що сплачується підприємством складе:
ЕНобщ = ЕНвод + ЕНвозд, (34)
ЕНобщ = 1254190000 + 13856700 = 1268046700 (грн.)
Таким чином, сума екологічного податку за викиди в атмосферу і за скид недостатньо очищених стічних вод становитиме 1268046700 руб.
Оформимо всі отримані результати у вигляді таблиці 6.
Таблиця 6 - результати вирішення завдання 3
| Показники | Значення |
| Ставка податку за скид недостатньо очищених стічних вод у поверхневі водні об'єкти, руб. за 1 м3 | 779 |
| Екологічний податок за скид недостатньо очищений-них стічних вод у межах ліміту (ЕНл), грн. | 85690000 |
| Екологічний налогза скид недостатньо очищених стічних вод понад ліміт (ЕНсв.л), грн. | 1168500000 |
| Екологічний податок за скид недостатньо очищених стічних вод (ЕНвод), грн. | 1254190000 |
| Ставка екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, руб. за 1 тонну | 213180 |
| Екологічний налогза викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря (ЕНвозд), грн. | 13856700 |
| Загальний екологічний податок, який сплачується підприємством (ЕНобщ), грн. | 1268046700 |
Задача 4
За даними таблиці 7 дати економічну оцінку природних ресурсів Республіки Білорусь витратним методом і на основі диференціальної ренти.
Виходячи з отриманих результатів обгрунтувати доцільність відведення земель для потреб промислового, цивільного будівництва та інших несільськогосподарських цілей.
Загальні вихідні дані:
- Замикаючі витрати на виробництво картоплі на 1 га угідь становлять 1420 ум. од.;
- Середня вартість освоєння 1 га землі по країні 177 ум. од.
- Ставка банківського відсотка 0,08
Таблиця 7 - Вихідні дані до задачі 4
| Регіон | Врожайність (у), ц / га | Витрати на 1 га посіву (т), ум. од. |
| Брестська область | 220 | 306 |
| Вітебська область | 126 | 452 |
| Гомельська область | 194 | 204 |
| Мінська область | 191 | 383 |
| Могилевська область | 188 | 254 |
| Гродненська область | 179 | 356 |
| Республіка Білорусь | 186 | 318 |
1) Проводимо економічну оцінку земель регіону витратним методом за формулою:
Оз = К * ((y / m) / (Y / T)), (25)
де Оз - економічна оцінка 1 га землі;
К - середня вартість освоєння 1 га землі по країні (приблизно 177 ум. Од.);
y / m - відношення врожайності до витрат на виробництво землеробського продукту на оцінюваній ділянці;
Y / T - відношення врожайності до витрат на виробництво землеробського продукту в середньому по країні.
ОЗ Брест = 177 * (220:306): (185:318) = 218,74 (ум. од.)
ОЗ Вітебськ = 177 * (126:452): (185:318) = 84,81 (ум. од.)
ОЗ Гомель = 177 * (194:204): (185:318) = 289,33 (ум. од.)
ОЗ Мінськ = 177 * (191:383): (185:318) = 151,73 (ум. од.)
ОЗ Могилів = 177 * (188:254): (185:318) = 221,60 (ум. од.)
ОЗ Гродно = 177 * (179:356): (185:318) = 152,98 (ум. од.)
2) Проводимо економічну оцінку 1 га землі адміністративних областей Республіки Білорусь на основі диференціальної ренти.
Розрахунок диференційної ренти здійснюється за формулою:
Ri = Z - mi, (26)
де R - диференційна рента, ум. од. / га;
Z, mi - відповідно замикаюўіе І індівідуальние витрати на проізводство продукціі, ум. од. / га;
R Брест = 1420 - 306 = 1114 (ум. од.)
R Вітебськ = 1420 - 452 = 968 (ум. од.)
R Гомель = 1420 - 204 = 1216 (ум. од.)
R Мінськ = 1420 - 383 = 1037 (ум. од.)
R Могилів = 1420 - 254 = тисячі сто шістьдесят шість (ум. од.)
R Гродно = 1420 - 356 = 1064 (ум. од.)
Для економічної оцінки землі використовується наступна формула:
Оз = R / r, (27)
де Оз - економічна оцінка 1 га сільгоспугідь;
r - ставка банківського відсотка, що дорівнює 0,08.
ОЗ Брест = 1114:0,08 = 13925 (ум. од.)
ОЗ Вітебськ = 968:0,08 = 12100 (ум. од.)
ОЗ Гомель = 1216:0,08 = 15200 (ум. од.)
ОЗ Мінськ = 1037:0,08 = 12962,5 (ум. од.)
ОЗ Могилів = 1166:0,08 = 14575 (ум. од.)
ОЗ Гродно = 1064:0,08 = 13300 (ум. од.)
У Республіці Білорусь доцільніше відводити землі для потреб промислового, цивільного будівництва та інших несільськогосподарських цілей у Вітебській області, так як ОЗ Вітебськ → min (витратним методом і на основі диференціальної ренти).
Оформимо всі отримані результати у вигляді таблиці 8.
Таблиця 8 - результати вирішення задачі 4
| Регіон | Витратний метод | На основі диференціальної ренти | |
| економічна оцінка 1 га сільгоспугідь (Оз), ум. од. | диференційна рента (R), ум. од. / га | економічна оцінка 1 га сільгоспугідь (Оз), ум. од. | |
| Брестська область | 218,74 | 1114 | 13925,0 |
| Вітебська область | 84,81 | 968 | 12100,0 |
| Гомельська область | 289,33 | 1216 | 15200,0 |
| Мінська область | 151,73 | 1037 | 12962,5 |
| Могилевська область | 221,60 | 1166 | 14575,0 |
| Гродненська область | 152,98 | 1064 | 13300,0 |
Список використаних джерел
1. Основи екології та економіка природокористування: посібник для студентів економічних спеціальностей / Є.Т. Тімонова, І.А. Тімонов; УО «ВДТУ» - 2-е вид., Переробці. і доп. - Вітебськ, 2006. - 100 с.;
2. Основи екології та економіка природокористування: Навч. / О.С. Шимова, Н.К. Соколовський. 2-е вид., Переробці. і доп. - Мн.: БГЕУ, 2002. - 367 с.;
3. Екологія та економіка природокористування: практикум / А.М. Кабушко, Т.Д. Макарецкая. - Мн.: Акад. упр. при Президентові Респ. Білорусь, 2008. - 107 с.