Емоційний стан жінки під час вагітності

^Зміст

^{Введення}

^{Глава 1. Емоційний стан жінки під час вагітності}

^{1.1 Вагітність і її вплив на емоційний стан жінки}

^{1.2 Поняття нервово-психічної стійкості}

^{1.3 Поняття тривожності. Причини тривожності жінки під час вагітності}

^{Глава 2. Методи дослідження емоційної сфери жінки під час вагітності}

^{Глава 3. Результати дослідження емоційної сфери жінки під час вагітності}

^{Висновок}

^{Бібліографічний список}

^{Додаток}

^{Введення}

^{Особливості психічного стану жінок у період вагітності протягом багатьох років привертають увагу фахівців. При цьому відзначається як емоційно негативна роль вагітності, так і позитивна. Про сприятливий вплив вагітності писав ще Гіппократ.}

^{При вагітності у жінки змінюється психіка, її ставлення до оточуючих, вагітна по-особливому реагує на зовнішні і внутрішні подразники. Психіка вагітної жінки заповнена своїми власними відчуттями, вона впливає на функцію нейрогуморальної системи, нейротрофічний метаболізм, а також на синтез ферментів і ін біохімічні показники. Значною мірою змінюється реактивність всього організму жінки, включаючи і психічну форму [13]}

^{Як і всі часи інтенсивного зміни, вагітність ставить перед нами нові, часом зовсім непрості завдання. Сам факт її настання часто примушує випробувати цілу бурю емоцій, в якій важко розібратися. Емоції приходять зовсім різні, суперечливі, навіть якщо жінка вагітність планувала, передчувала і чекала. Часто в поданні вагітність буває щасливим часом, позбавленим турбот і проблем, а в реальності виявляється, що разом з її настанням і трепетною радістю приходить і тривога, страх зміни життя, стосунків у сім'ї і з чоловіком, жаль про щось недоробленому. При цьому жінка продовжує жити своє життя, повну різних переживань, проблем. Ще складніше може виглядати ситуація, коли вагітність несподівана, а сімейна ситуація не так стійка, як могла б бути. З точки зору фізіології початок вагітності теж непростий час: в організмі жінки відбувається потужна гормональна перебудова, темпи формування і розвитку дитя дуже високі, все це впливає на самопочуття майбутньої мами [4]}

^{Проблема материнства і, зокрема, такого важливого етапу підготовки до материнства як вагітність у науковій літературі представлена ​​не дуже повно, увагу їй стало приділятися тільки в останнє десятиліття і розгляд цієї проблеми можна знайти в обмеженої кількості авторів (Філіппова Г.Г., Мещерякова, С.Ю., Брутман В.І., Л. Стоун, Л. Де Маус, Е. Шортер, Д. Полиць, Ф. Ар 'єса, Дж. Каган, М. С. Радіонова, Е. Бадінтер, В.А. Вагнер, Н. А. Тіх, Е. Еріксон, Д. Віннікот, М. Малер.) [1]}

^{Хотілося б відзначити актуальність вивчення проблеми змін емоційної сфери жінки під час вагітності.}

^{Гіпотеза нашого дослідження: емоційна сфера вагітної жінки характеризується емоційною нестійкістю, підвищеною тривожністю.}

^{Метою нашого дослідження є вивчення особливостей емоційного стану жінки під час вагітності.}

^{Об'єктом дослідження є жінки різного віку під час вагітності.}

^{Предмет дослідження - особливості емоційної сфери вагітної жінки.}

^{Для досягнення мети дослідження нами були поставлені наступні завдання:}

1. ^{вивчити літературу з проблеми емоційної сфери вагітної жінки}

2. ^{вивчити рівень нервово-психічної стійкості та рівень тривожності вагітних жінок і жінок, які не є вагітними.}

3. ^{проаналізувати взаємозв'язок нервово-психічної стійкості та рівня тривожності з майбутнім материнством.}

^{Для здійснення поставлених завдань нами були використані наступні методи:}

1. ^{з організаційних - вибрали порівняльний метод, так як порівнювалися тривожність і нервово-психічна стійкість вагітних жінок і жінок, які не є вагітними.}

2. ^{з емпіричних методів використовували методику визначення рівня "нервово-психічної стійкості" і "рівня тривожності" Дж. Тейлора}

3. для математичної обробки даних був використаний U - критерій Манна-Уітні

^{Дослідження вагітних жінок проводилося на базі пологового будинку № 7.}

^{Дослідження проводилося в індивідуальній формі. У дослідженні взяли участь 15 вагітних жінок (у віці від 18 до 39 років) і 15 жінок, які не є вагітними (у віці від 18 до 40 років).}

^{Глава 1: Емоційний стан жінок під час вагітності: теоретичні підходи до проблеми}

1. ^{Вагітність і її вплив на емоційний стан жінок}

^{Вагітність - дуже особливий час постійної зміни, перетворення. Процес розвитку і зростання дитя відбувається в маминій матці, і сама жінка під час вагітності та пологів змінюється - стає матір'ю, осягає своє жіноче призначення. Цей процес переходу до материнства відбувається на всіх рівнях: фізичному, ментальному, емоційному, перетворюється тіло і душа жінки. Гормональний фон вагітності може призвести до частих змін настрою, підвищення тривожності, змінам лібідо, стомлюваності і слізливості, до інших несподіваним емоційним змін. Часом досить багато випробувань приносить жінці її загальна життєва ситуація. Все це, що відбувається всередині та близько вагітної жінки, вимагає найчастіше від неї великої напруги сил. У цей час дуже важлива якість і достатність підтримки, яку отримує жінка, затребуваною може виявитися професійна допомога психолога, акушерки або досвідченої жінки, що пройшла досвід виношування і народження дитини. [6]}

^{Вивчення психологічного стану жінок під час виношування дитини (В. І. Брутман, А. Я. Варга, М. С. Радіонова, Г. Г. Філіппова, І. Ю. Хамітова та ін) дозволяє припустити, що у вагітності є власна , притаманна їй динаміка загострення і ослаблення наявних у жінки проблем. У першому триместрі актуалізується, і гостро переживаються проблеми з власною матір'ю та іншими об'єктами прихильності, проблеми відносин з чоловіком. У другому і третьому триместрах з'являється виражене уникнення негативних емоцій, проблеми першого триместру явно послаблюються, актуальними стають страх перед пологами і своєї некомпетентності в післяпологовому періоді. На початку третього триместру виражений "синдром облаштування гнізда", який проявляється в підвищенні активності, прагненні впорядкувати наявні проблеми. Напрямок активності в цей період на підготовку до пологів і післяпологовий період співвідноситься зі сприятливою динамікою перебігу вагітності та цінності дитини, активність, не пов'язана з дитиною, - з несприятливою динамікою. До кінця вагітності найчастіше ослаблені страх пологів, своєї некомпетентності, знижується напруга всіх інших проблем. Зворотна ситуація відображає виражену несприятливу динаміку переживання вагітності та цінності дитини. [14]}

^{Криза першої вагітності на суб'єктивному рівні може супроводжуватися негативним емоційним станами. У їх число входять дратівливість, емоційна нестійкість, особлива чутливість до стресогенних факторів, неясність життєвої перспективи, відчуття самотності. Зіткнувшись з цією кризою, нерідко жінка намагається не помічати, як змінилося її життєва ситуація, хоча при цьому може відчувати себе нещасною, відчувати депресію і розчарування. Повна відсутність негативних емоцій, безтурботне переживання вагітності може бути симптомом відмови від зусиль з подолання кризи. Жінки, які ігнорували труднощі, перебільшуючи позитивні почуття під час вагітності, згодом не вірили в себе як в матір, у них погіршилися подружні відносини, важче протікали пологи, вони більш негативно ставилися до годівлі грудьми, їхні діти були гірше розвинуті, ніж інші.}

^{Зміна у самосвідомості жінки багато в чому обумовлені дією еволюційно вироблених біологічних механізмів формування материнського ставлення до дитини (прихильності). Важливу роль у формуванні прихильності у матері відіграє особливу роль "парацептівний" досвід (тобто досвід, пов'язаний з відчуттям матір'ю рухів плоду, що викликає у майбутньої матері відчуття "сродненной" з власною дитиною). (Основи психології сім'ї та сімейного консультування) [5]}

^{Розглядаючи вагітність, можна виділити основні відмінні характеристики цього періоду. На наш погляд, зміни зачіпають три рівня людського життя: фізіологічний, психофізіологічний і психологічний. Розглянемо психологічний рівень зміни.}

^{Психологічні зміни під час вагітності виявляється у так званому синдромі вагітності. Стосовно до вагітності, синдром - це нове психогенне стан, обмежений певним періодом часу, який починається не в день зачаття, а при усвідомленні жінкою свого нового положення і закінчується не пологами, а в момент пігмаліонізація своєї дитини. Синдром вагітності переживається жінкою на несвідомому рівні, має певні часові межі і характеризується такими симптомами [2]}

^{На першому етапі найчастіше випробовується афект усвідомлення себе вагітною. У рамках цього симптому, як правило, виявляється наступне відмінність: чим вище у вагітної жінки соціальний та інтелектуальний рівень, чим більш вона незалежна і професійно успішна, тим більше питань про сенс дітонародження буде поставлено нею перед собою, тим важче їй буде наважитися стати матір'ю.}

^{Наступним етапом розвитку синдрому вагітності є рефлексивне прийняття нового власного образу: "Я - в положенні". Цей етап характеризується визнанням фізіологічних змін у своєму організмі. Реальні біологічні та нейроендокринні зміни, що супроводжують вагітність, можуть робити глибокий психологічний вплив на очікують матерів. [8]}

^{Так як ці зміни носять інтенсивний характер на початку вагітності, і потрібен якийсь час для адаптації до них, ймовірно, що емоційні переживання жінки протягом першого стресу, характеризується такими проявами, як нудота, блювання, запаморочення, головний біль і порушення апетиту.}

^{Особливої ​​уваги заслуговує симптом емоційної лабільності, який, в тій чи іншій мірі властивий для всього періоду вагітності. Під цим симптомом мається на увазі емоційна дезадаптивності, яка проявляється у коливаннях фону настрою. У деяких жінок зростає пасивність і з'являється відчуття вищої задоволеності і насолоди. У інших в цей час настає легка депресія і посилюється фізична активність, можливо, тому що вагітна намагається заперечувати нове відчуття власної пасивності. Коливання настрої можуть виражатися в різному ступені внутрішньої напруги: у відчуттях нудьги, в повільності, у зростаючому невдоволенні собою, в вербалізованих почутті пригніченості.}

^{З моменту усвідомлення і внутрішнього і прийняття себе вагітною у жінки виявляється симптом суперечливого ставлення до вагітності. Дослідники відзначають, що в цей час спостерігаються характерні швидкі коливання настрою і воскресіння колишніх тривог, афектом, в якому одночасно присутні радість, оптимізм, надія і насторожене очікування, страх, печаль. Тут і побоювання, і страхи, пов'язані з майбутніми пологами, що доходять до паніки - "винесу я пологи?" ; І невпевненість у своїх здібностях народити і стати повноцінною матір'ю, і страх за здоров'я майбутньої дитини, стурбованість перед погіршенням матеріального становища своєї сім'ї, перед можливим обмеженням особистої свободи, і нарешті, переживання своєї тілесної метаморфози і пов'язаної з цим сексуальної непривабливість.}

^{Далі виникає характерна для вагітності психічна перебудова самосвідомості жінки з поступовим включенням в нього образу дитини. У цей момент майбутньою матір'ю переживається симптом нового життя в собі. Цей етап найчастіше настає тоді, коли жінка починає відчувати перші ворушіння плоду. Дитина своїми рухами ніби змушує визнати себе окремим людською істотою зі своїм власним життям, якій мати керувати не може. У міру зростання плоду, чуттєвий компонент цих відчуттів стає більш яскравим, набуває відтінку предметності. Жінка в цей період зазвичай починає трактувати поведінку майбутнього немовляти: "прокинувся", "веселиться", "турбується" і т.п. Наділена змістом вагітність надихає майбутню матір, створює відповідний афективний фон, яким вона одухотворяє свого майбутнього немовляти, його присутність викликає почуття ніжності, забарвлюється в теплі емоційний тону. Деякі жінки настільки занурені у ці переживання, що в їх поведінці також починають з'являються риси дитячості. Вони стають більш сензитивним і вселяють, безпорадними і розм'якшеними. Як вважають дослідники, в цей період вагітності зазвичай виникає внутрішній діалог матері з дитиною. Особливу емоційний стан сприяє формуванню образу дитини, який включається в самосвідомість жінки. Цей образ наповнюється особливим чуттєво - смисловим змістом, який можна охарактеризувати як "соедінство", "зріднені". Симптом прийняття нового життя в собі являє собою вершину синдрому вагітності, будучи своєрідним індикатором сприйняття, переробки та оцінки жінкою досвіду цього психофізіологічного стану. Він характеризується насувається відповідальністю за долю дитини, снами, мріями та фантазіями про нього. [9]}

^{Таким чином, описаний вище синдром, є типовим для періоду вагітності у всіх жінок. Разом з тим, його симптоми в конкретних випадках можуть бути представлені з різним ступенем вираженості в кожному конкретному випадку. Найбільш яскраво вищевказані симптоми, посилені страхом перед невідомим, проявляються протягом першої збереженої вагітності.}

^{Виходячи з вищесказаного, можна з повною впевненістю вважати вагітність якісно новим станом організму і психіці жінки. Більше того, цей стан є переходом до одного з найважливіших періодів в житті жінки періоду, коли гармонія в родині багато в чому (якщо не повністю) буде залежати від її вміння бути матір'ю.}

^{Тому основним показником успішного закінчення вагітності, на наш погляд, є придбання жінкою нової якості материнства [12]}

^{1.2 Поняття нервово-психічної стійкості}

^{Емоційна стійкість в понятті "нервово-психічна стійкість", в залежності від авторів, включаються різні емоційні феномени, на що вказують Л.М. Аболина, М.І. Дьяченко та В.А. Пономаренко та ін Так деякі автори розглядають нервово-психічну стійкість як "стійкість емоцій", а не функціональну стійкість людини до емоціогенним умов. При цьому під "стійкістю психіки" розуміються і емоційна стабільність, і стійкість емоційних і психічних станів і відсутність схильності до частої зміни емоцій. Таким чином, в одному понятті об'єднані різні явища, які не збігаються за своїм змістом з поняттям "нервово-психічна стійкість". [5]}

^{Для Т. Рібо, Е.А. Мілеряна, С.М. Оя, О.А. Чернікової, Н.А. Амінова і ряду інших авторів нервово-психічна стійкість рівнозначна нервово-психічної стабільності, так як вони говорять про стійкість певного емоційного стану. С.М. Оя одним з ознак нервово-психічної стійкості вважає наявність незначних зрушень у величинах показників, що характеризують емоційні реакції, а Є.А. Мілерян в книзі "психологічний відбір льотчиків" (1966) пише, що під емоційною стійкістю слід розуміти і несприйнятливість до емоціогенним факторів (поряд зі здатністю контролювати і стримувати виникають астенічні емоції). Н.Д. Левітів пов'язує емоційну стійкість з нестійкістю настроїв та емоцій, а Л.С. Славіна - з "афектом неадекватності", що виявляється в підвищеній уразливості, замкнутості, впертості, негативізмі. Л.П. Баданіна, розуміючи під нервово-психічної нестійкістю інтегративну особистісне властивість, що відбиває схильність людини до порушення емоційної рівноваги, включила до числа показників цієї властивості підвищену тривожність, фрустрированность, страхи, нейротизм. Так само розуміють емоційну стійкість і зарубіжні автори. Дж. Гілфорд розглядає емоційну нестійкість як легку збудливість, песимістичність, стурбованість, коливання настроїв. П. Фрессс (1975) в якості головної характеристики емоційності виділяє емоційну нестійкість (невротичність), що характеризується чутливістю людини до емоціогенним ситуацій. Близко к такому пониманию нервно-психической устойчивости – нервно-психическое напряжение введенное Р. Кеттелом и др., понятие "аффективная устойчивость", под которой понимается отсутствие невротических симптомов и ипохондрических проявлений, спокойствие, устойчивость интересов.[3]}

^{Таким образом, нервно-психическая устойчивость, с точки зрения названных выше авторов, характеризуется эмоциональной невозмутимостью, невпечатлительностью, т.е. нереагированием человека на эмоциогенные раздражители, ситуации. Некоторые авторы понимают под нервно-психической устойчивостью не эмоциональную невозмутимость, а преобладание положительных эмоций (Ольшанникова, 1974; Аболин 1974). В.М. Писаренко, например рассматривает нервно-психическую устойчивость как "такое свойство личности, которое обеспечивает стабильность стенических эмоций и эмоционального возбуждения при воздействии различных стрессоров". Л.М. Аболин считает правомерным под нервно-психической устойчивостью понимать устойчивость продуктивности деятельности, осуществляемой в напряженных условиях. Понимая слабость такой позиции в связи с тем, что в этом определении не отражены собственно эмоциональные явления, Л.М. Аболин уточняет и расширяет его, отмечая, что нервно-психическая устойчивость "это прежде всего единство различных эмоциональных характеристик, направленных на достижение поставленной цели". Исходя из этого, он дает следующее расширенное определение нервно-психической устойчивости – "это свойство, характеризующее индивида в процессе напряженной деятельности, отдельные эмоциональные механизмы которого, гармонически взаимодействуя между собой успешному достижению поставленной цели". Автор утверждает, что, по существу это функциональная система эмоционального регулирования деятельности. Отсюда главным критерием нервно-психической устойчивости для многих ученых становится эффективность деятельности в эмоциогенной ситуации. О.А. Сиротин (1972) включает в определение нервно-психической устойчивости способность человека успешно решать сложные и ответственные задачи в напряженной эмоциогенной обстановке. В.М. Смирнов и А.И. Трохачев пишут, что под нервно-психической устойчивостью понимается константность психических и двигательных функций в условиях эмоциогенных воздействий. Я. Рейковский определяет нервно психическую устойчивость как способность эмоционально возбужденного человека сохранять определенную направленность своих действий, адекватное функционирование и контроль над выражением эмоций. В данных высказываниях за эмоциональную устойчивость по существу принимается способность подавлять эмоциональные реакции, т.е. "сила воли", проявляемая в терпеливости, настойчивости, самоконтроле, выдержке (самообладании), ведущих к стабильности эффективности деятельности. [11]}

^{1.3 Понятие тревожности, причины ее во время беременности}

^{В необычных условиях, люди испытывают более или менее сильное эмоциональное напряжение, которое субъективно переживается как чувство беспокойства, тревожности страха. Слишком высокий уровень беспокойства – тревожности снижает эффективность выполняемой человеком деятельности приводит к появлению ошибок, вызывает изменения различных вегетативных функций организма (дыхательных, сердечных, эндокринных).}

^{Вопрос о причинах тревожности в современной психологической науке остается до сих пор открытым. В настоящее время преобладает точка зрения, согласно которой, тревожность имеет природную основу (как свойство нервной системы), складывается пожизненно, в результате действия социальных и личностных факторов.}

^{Выделяются разные виды тревожности: устойчивая тревожность в какой-либо сфере ее принято обозначать как специфическую, частную, парциальную и общая, генерализованная тревожность, свободно меняющая объекты в зависимости от изменения их значимости для человека. Основной вопрос здесь как соотносятся общая тревожность и ее частные виды.[7]}

^{Чувство тревоги является сигналом неожиданных изменений происходящих в окружающем мире или в собственном организме и помогает вовремя среагировать на опасность. Однако если тревога выражена чрезмерно, то напротив мешает нормальной жизнедеятельности.}

^{Во время беременности весь организм женщины претерпевает значительные изменения, что само по себе, способствует развитию тревоги. Физиологическая перестройка в центральной нервной системе приводят к тому, что переутомление, ослабленное физическое состояние вполне может привести к беспокойству. То есть, будущая мама изначально, по физиологическим показателям, предрасположена к тревожности.}

^{Кроме того, в период ожидания ребенка, у женщины преобладают интересы связанные с рождением и здоровьем будущего ребенка, все другое отходит на второй план. При этом женщина может не чувствовать себя готовой заботиться о малыше. Ответственность за ребенка порождает повышенные требования к себе. Завышенные требования к себе, стремление достичь идеала и стать образцовой мамой также ведет к тревоге.}

^{Развитию тревоги способствует оторванность будущей мамы от активной жизни особенно когда она не работает и сидит дома, - отсутствие новых впечатлений и положительных эмоций, а также негативный чужой опыт, то появление тревоги в этот период вполне предсказуемо (по наблюдениям врачей одна треть всех женщин испытывает нечто подобное в период беременности).}

^{Тревога – это неопределенный страх, проецируемый в будущее. Вроде все хорошо, но человек находится в постоянном ожидании, что вот-вот случится что-то нехорошее с ним или с его близкими. Это тягостное переживание надвигающейся беды, когда не знаешь где и когда случится несчастье, но уверен, что оно произойдет.}

^{Факторы, пугающие будущих мам:}

• ^{Незапланированная спонтанная беременность: увидев положительные результаты теста, женщина начинает судорожно вспоминать, какие алкогольные напитки она пила, сколько сигарет выкуривала и какие лекарства принимала. Если результаты подсчетов неутешительные начинается паника.}

• ^{Возможные осложнения во время беременности, которые могут повлиять на здоровье будущего ребенка. Спектр волнений здесь весьма объемен: от считающийся вредной для здоровья работы за компьютером до несделанных некогда прививок и опасения заболеть гриппом или краснухой.}

• ^{Боязнь родов: ожидание боли, ощущение беспомощности, отсутствие власти над собственным телом.}

• ^{Генетические страхи: рождения неполноценного ребенка вследствие необратимых природных причин.}

• ^{Эстетические страхи: боязнь тех изменений, которые происходят с лицом и фигурой}

• ^{Один из самых распространенных страхов страх о здоровье будущего ребенка.}

• ^{Страх стать плохой матерью: сомнение в собственной способности правильно ухаживать за ребенком.}

• ^{Боязнь ответственности за судьбу ребенка: никто в такой мере не отвечает за жизнь и здоровье другого человека, как мать за дитя.}

• ^{Страх будущего: различных перемен в семье, связанных с появлением ребенка от материальных и жилищных сложностей до изменения отношений с мужем и крушения профессиональной карьеры.[10]}

^{Глава 2: Методы исследования эмоциональной сферы женщины во время беременности}

^{Для реализации цели исследования нами были выбраны следующие методики: методика определения уровня нервно-психической устойчивости (анкета "Прогноз") и методика "Шкала тревожности" Дж. Тейлора.}

^{"Методика определения уровня нервно-психической устойчивости" (анкета "Прогноз") разработана в ЛВМА им. С.М. Кирова и предназначена для первоначального выявления лиц с признаками нервно-психической неустойчивости. Она позволяет выявить отдельные предболезненные признаки личностных нарушений, а также оценить вероятность их развития и проявлений в поведении и деятельности человека. Она является отражением одновременно психического и соматического уровня здоровья индивида. Нервно – психическая устойчивость показывает риск дезадаптации личности в условиях стресса, то есть тогда, когда система эмоционального отражения функционирует в критических условиях, вызываемых внешними, равно как и внутренними факторами. [11]}

^{Методика содержит 84 вопроса, на каждый из которых предлагается дать ответ "да" или "нет". Результат анкетирования определяется по 10-бальной шкале, на основании которой выносится заключение о группе нервно психической устойчивости. Обследование может проводиться как индивидуально, так и в группе. Общее время обследования – около 20 минут.}

^{Анкета зачитывается экспериментатором или предъявляется в записи на магнитофон в темпе, позволяющем осмыслить вопрос и сделать отметку в регистрационном бланке.}

^{Методика имеет две шкалы: шкалу надежности, шкалу нервно-психической устойчивости. Обработка результатов начинается с первой шкалы. Если сумма баллов по ней составляет 10 и более, то оценка по второй шкале не проводится, результаты обследования считаются недостоверными. Показатель шкалы 2 получают простым суммированием положительных и отрицательных ответов, совпадающих с ключом. На основании обследования выносится оценка по 10-бальной шкале.}

^{Методика определения группы нервно-психической устойчивости}

^{Методика "Шкала тревожности" Дж. Тейлора: Опросник состоит из 50 утверждений, которые направлены на диагностику "тревожности" и 10 утверждений шкал "лжи". Оценку результатов исследования необходимо производить путем подсчета результатов ответов, свидетельствующих о тревожности, для чего используется специальный ключ. Каждый такой ответ оценивается в 1 балл. Оцінка:}

^{40 – 50 – очень высокий уровень тревожности,}

^{25 – 40 – высокий уровень тревожности,}

^{15 – 25 – средний уровень с тенденцией к высокой тревожности,}

^{5 – 15 – средний уровень с тенденцией к низкой тревожности,}

^{0 – 5 – низкий уровень тревожности,}

^{4 – 5 по шкале лжи – критический результат. [16]}

^{Шкала лжи (КЛЮЧ)}

ТАК	2	10	39	55
НІ	16	20	28	29	41	59

^{Шкала тревожности}

ТАК	6	7	11	12	15	18	21	23	24	25	26
ТАК	27	30	32	33	34	35	36	37	38	40	42
ТАК	44	45	47	48	49	50	51	53	54	56	60
НІ	1	3	8	13	14	17	19	22	43	52	57	58

Для математической обработки данных был использован U - критерий Манна-Уитни, который оценивает различия между двумя выборками по уровню исследуемого признака; позволяет работать с небольшими по объему выборками (от 3 наблюдений).

Алгоритм расчета U - критерия Манна-Уитни

1. Упорядочить значения обеих выборок в одном ряду по степени нарастания признака, отмечая, к какой выборке они относятся.

1. Проранжировать значения в соответствии с правилами ранжирования.

Правила ранжирования

1. Меньшему значению начисляется меньший ранг. Наименьшему значению начисляется ранг 1. Наибольшему значению начисляется ранг, соответствующий количеству ранжируемых значений, за возможным исключением для тех случаев, которые предусмотрены правилом 2.

2. В случае, если несколько значений равны, им начисляется ранг, представляющий собой среднее значение из тех рангов, которые они получили бы, если бы не были равны.

3. Общая сумма рангов должна совпадать с расчетной, которая определяется по формуле:

где N - общее количество ранжируемых наблюдений (значений). Несовпадение реальной и расчетной сумм рангов будет свидетельствовать об ошибке, допущенной при начислении рангов или их суммировании. Прежде чем продолжить работу, необходимо найти ошибку и устранить ее.

3. Подсчитать сумму рангов отдельно для каждой выборки, обозначить их как Т ₁ и Т ₂ . Проверить совпадение общей суммы рангов с расчетной.

4. Определить значение U _эмп по формуле:

где n ₁ - количество испытуемых в выборке 1;

n ₂ - количество испытуемых в выборке 2;

Т _х - большая из двух ранговых сумм;

n _х - количество испытуемых в группе с большей суммой рангов.

5. Определить критические значения U _кр по таблице. Если U _эмп ≤ U _{к p} , Н _о отвергается, принимается Н ₁ о значимости различий. Чем меньше значения U _эмп , тем достоверность различий выше. U _кр (р=0,05)= 72 ^[14]

^{Глава 3. Результаты исследования эмоционального состояния женщин во время беременности}

^{Исследование проводилось путем опроса испытуемых. Испытуемым предъявлялось два бланка с вопросами, на которые они должны были ответить.}

^{Исследование проводилось индивидуально.}

^{Испытуемым предлагалось ответить на вопросы, согласно шкал инструкции. Испытуемые должны работать самостоятельно, внимательно и правдиво отвечать на вопросы.}

^{В данном исследовании приняли участие 30 женщин, из них 15 беременных, и 15 не беременных женщин.}

^{В результате диагностики с помощью методики "Шкала тревожности" Дж. Тейлора, было выявлено нижеследующее.}

^{Діаграма 1. Результаты исследования уровня тревожности у беременных женщин}

^{По результатам исследования уровня тревожности у беременных женщин можно увидеть, что среди беременных женщин, принявших участие в исследовании, женщины с таким уровнем тревожности как низкий и очень высокий не встречаются. Но высокий уровень тревожности встречается у 27% беременных женщин, что говорит о проявлении состояния тревожности в разнообразных ситуациях. Это является нарушением эмоциональной сферы личности, свидетельствует о недостаточной приспособляемости человека к тем или иным социальным ситуациям. Такой уровень тревожности может дезорганизовать любую деятельность, что в свою очередь может привести к пониженной самооценке, неуверенности в себе, это состояние может выступать в качестве одного из механизмов развития невроза, так как способствует усугублению личностных противоречий. Что же касается беременных женщин, то согласно анализу психологической литературы, такой высокий уровень тревожности может быть вызван многими факторами, например: боязнью родов, генетическими страхами, эстетическими страхами (боязнью тех изменений, которые происходят с лицом и фигурой), боязнью ответственности за судьбу ребенка и т. д.}

^{У 73% беременных женщин встречается средний уровень с тенденцией к высокой тревожности, что говорит о склонности беременной переживать тревогу, т.е. эмоциональное состояние, возникающее в ситуациях неопределенной опасности и проявляющееся в ожидании неблагополучного развития событий.}

^{Діаграма 2. Результаты исследования уровня тревожности у беременных женщин (по вертикали – количество испытуемых, набравших определенный балл, по горизонтали – количество баллов)}

^{При рассмотрении диаграммы 2 можно увидеть разброс результатов изучения тревожности беременных женщин, он колеблется от 19 до 29, что соответствует высокому или среднему уровню с тенденцией к повышенной тревожности. Чаще всего встречается результат с количеством баллов 23 – 24 , что говорит о среднем уровне с тенденцией к высокой тревожности.}

^{Діаграма 3. Результаты исследования уровня тревожности у женщин, которые не беременны}

^{Анализируя результаты исследования уровня тревожности у женщин, которые не беременны, можно отметить, что среди испытуемых, вошедших в выборку исследования, не встречаются женщины с низкой, высокой и очень высокой тревожностью, но у большинства небеременных женщин (87%) уровень средний с тенденцией к высокой тревожности. Средний уровень тревожности с тенденцией к низкому характерен для людей с устойчивой психикой, уверенных в себе (этот вариант встречается у 13% испытуемых).}

^{Діаграма 4. Результаты исследования уровня тревожности у женщин, которые не беременны (по вертикали – количество испытуемых, набравших определенный балл, по горизонтали – количество баллов)}

^{По результатам диаграммы 4 наблюдается разброс результатов изучения тревожности у не беременных женщин, от 9 – 25 баллов, что соответствует среднему уровню тревожности (с тенденцией к повышенной / пониженной).}

^{Чаще всего у испытуемых встречается результат от 16 – 24 баллов, что определяет средний уровень с тенденцией к высокой тревожности.}

^{Диаграмма 5. Результаты исследования уровня тревожности у беременных и не беременных женщин (по вертикали – количество испытуемых, набравших определенный балл, по горизонтали – количество баллов)}

^{При сопоставлении результатов определения уровня тревожности беременных и небеременных женщин можно выделить общее и различие. Общее заключается в том, что чаще всего для беременных и небеременных женщин характерен средний уровень с тенденцией к высокой тревожности. Среди результатов женщин из обеих выборок не встречаются очень высокий и очень низкий уровень тревожности (то есть крайние варианты).}

^{Если рассматривать различия, то можно заметить, что беременные женщины имеют высокий / средний с тенденцией к высокому уровень тревожности, а не беременные – средний уровень тревожности (с тенденцией к низкому или высокому уровню тревожности).}

^{Діаграма 6. Результаты исследования уровня тревожности у беременных и не беременных женщин (среднее арифметическое)}

U _эмп = -46,5, U _{к p} =72, так как U _эмп ≤ U _{к p} , принимается гипотеза о значимости различий между уровнем тревожности беременных и не беременных женщин.

^{Результаты исследования нервно – психической устойчивости беременных и не беременных женщин позволяют сделать следующие выводы.}

^{Діаграма 7. Определение нервно психической устойчивости у беременных женщин}

^{Анализируя диаграмму 7, можно выявить, что у беременных женщин высокая и хорошая нервно-психическая устойчивость не встречается, а у (67%) было выявлена удовлетворительная нервно-психическая устойчивость, что говорит о эмоциональной нестабильности и неустойчивости эмоциональных и психических состояний, отсутствие склонности к частой смене эмоций, легкую возбудимость, пессимистичность, озабоченность, колебание настроений, что может привести к не стабильности эффективности деятельности. У (33%) наблюдается неудовлетворительная нервно-психическая неустойчивость, что характеризуется эмоциональной невозмутимостью, невпечатлительностью, т.е. нереагированием человека на эмоциогенные раздражители, ситуации.}

^{Діаграма 8. Результаты исследования нервно-психической устойчивости у беременных женщин (по вертикали – количество испытуемых, набравших определенный балл, по горизонтали – количество баллов)}

^{По результатам диаграммы 8, можно заметить колебание результатов определения нервно-психической устойчивости от 22 – 37, что соответствует удовлетворительному и неудовлетворительному уровню нервно-психической устойчивости. Чаще всего встречается результат от 26 – 27 баллов, что соответствует удовлетворительной нервно – психической устойчивости.}

^{Диаграмма 9. Определение нервно-психической устойчивости у небеременных женщин.}

^{По результатам диаграммы 9, в которую вошли не беременные женщины, которые приняли участие в нашем исследовании не имеют высокого и неудовлетворительного уровня нервно психической устойчивости. В основном у не беременных женщин встречается удовлетворительный уровень нервно-психической устойчивости (80%), женщины, имеющие хорошую нервно – психическую устойчивость (20%) обладают способностью сохранять определенную направленность своих действий, адекватно функционировать и контролировать выражение своих эмоций, способны подавлять эмоциональные реакции, проявляемые в терпеливости, настойчивости, самоконтроле, выдержке (самообладании).}

^{Диаграмма 10. Результаты исследования нервно-психической устойчивости у небеременных женщин (по вертикали – количество испытуемых, набравших определенный балл, по горизонтали – количество баллов)}

^{При рассмотрении диаграммы 10 можно увидеть разброс результатов изучения нервно-психической устойчивости у не беременных женщин, который наблюдается от 10 – 28 баллов, что говорит о хорошей и удовлетворительной нервно-психической устойчивости, в основном преобладают результаты 14-17 баллов, что соответствует удовлетворительной нервно – психической устойчивости.}

^{Диаграмма 11. Результаты исследования уровня тревожности у беременных и не беременных женщин (по вертикали – количество испытуемых, набравших определенный балл, по горизонтали – количество баллов)}

^{При сопоставлении результатов определения уровня нервно-психической устойчивости беременных и небеременных женщин можно выделить общее и различие. Общее заключается в том, что чаще всего для беременных и небеременных женщин характерна удовлетворительная нервно – психическая устойчивость. Среди результатов женщин из обеих выборок не встречаются высокая нервно-психическая устойчивость (то есть крайний вариант).}

^{Если рассматривать различия, то можно заметить, что беременные женщины имеют удовлетворительную/неудовлетворительную нервно-психическую устойчивость, а не беременные – удовлетворительную/хорошую нервно-психическую устойчивость.}

^{Диаграмма 12. Результаты исследования уровня нервно-психической устойчивости у беременных и не беременных женщин (среднее арифметическое).}

U _эмп = -99, U _{к p} =72, так как U _эмп ≤ U _{к p} , принимается гипотеза о значимости различий между уровнем нервно-психической устойчивости беременных и не беременных женщин.

^{Висновок}

У беременной женщины возникает особое психологическое состояние сосредоточенности на своем внутреннем мире и на будущем ребенке, которое в значительной степени отражается на ее самочувствии и состоянии плода. Это состояние материнской сосредоточенности достигает своего пика во время родов и затем продолжается в течение всего периода кормления грудью.

Во время беременности у женщины изменяются ощущения, чувства и настроения. Ей кажется, что мир вокруг нее изменился из-за перемен, происходящих в ней самой. Изменение психического состояния женщины при нормальной беременности возникает под влиянием изменений, происходящих в ее нервной и эндокринной системах, регулирующих беременность.

Наше исследование показало, что во время беременности в личности женщины, в ее сознании и самосознании происходят определенные изменения. Полученные данные подтверждают связь формирования готовности к материнству с типом переживания беременности, ^{возникают значительные изменения в сфере эмоциональной устойчивости и тревожности. Эмоциональная устойчивость сопровождается негативным эмоциональным состоянием. В их число входят раздражительность, особая чувствительность к стрессогенным факторам, неясность жизненной перспективы, ощущение одиночества, изменяется ее жизненная ситуация.}

^{Увеличивается и уровень тревожности у беременных женщин. Ответственность за ребенка порождает повышенные требования к себе. Завышенные требования к себе, стремление достичь идеала и стать образцовой мамой также ведет к тревоге.}

^{Таким образом из выше изложенных заключений можно сделать вывод, что гипотеза нашего исследования подтвердилась.}

^{Список літератури}

1. ^{Баженова О.В, Баз Л.Л., Копыл О.А. Готовность к материнству: выделение факторов, условий психологического риска для будущего развития ребёнка //Синапс,1993, №4.)}

2. ^{Белогай К.Н. Современные подходы к психологическому исследованию беременности // Материалы научно-практической конференции. - М.: РГУ, 2004. - 498с.}

3. ^{Боулби Д. Материнская забота и психическое здоровье / Д. Боулби // Хрестоматия по перинатальной психологии. – М. : Изд-во УРАО, 2005. – С. 246 – 251.}

4. ^{Брусилівський А.І. Жизнь до рождения./ А.И. Брусиловский – М.: "Знание", 1991. - 224с.}

5. ^{Брутман В.И., Психологические феномены, возникающие в связи с нежеланной беременностью.//Психология сегодня.-вып.4.-1996.-с.150-151.}

6. ^{Виткин, Дж. Женщина и стресс/ Дж. Виткин. – СПб: Питер Пресс, 1996. - 320с.}

7. ^{Драпкин Б.З. Психотерапия материнской любовью / Б.З. Драпкин. – М: ДеЛи принт, 2004. - 230с.}

8. ^{Емелина, Н. Жду малыша./ Емелина Н.// Мама, это я! – 2009. - № 11 (44) . – С. 88 – 91.}

9. ^{Захарова Е.И. Личностные изменения, связанные с появлением ребенка // Журнал практического психолога 2003 № 4–5 с. 38 — 45}

10. ^{Колосов, Л.Ю. Мамы разные бывают. / Л.Ю. Колосов // Растем вместе. - 2007. - № 05. – С. 3 – 5.}

11. ^{Котельникова, А. Что чувствует кроха. / А. Котельникова // Полезные советы и идеи. – 2009. - № 45. – С.16 – 18.}

12. ^{Овчарова Р.В. Психология родительства / Р.В. Овчарова. – М.: Издательский центр "Академия", 2005. - 368с.}

13. ^{Рыжков В.Д. Психопрофилактика и психотерапия функциональных расстройств нервной системы у беременных женщин // Мед.помощь, 1996, №3, с. 33-36}

14. Сидоренко, Е.В. Методы математической обработки в психологии / Е.В.Сидоренко. – СПб.: Речь, 2000 – 350с. ISBN 5-9268-0010-2

15. ^{Филиппова, Г.Г. Психология материнства/ Г.Г. Филиппова. - М.: Издательство Института психотерапии, 2002. – 240с.)}

16. ^{Шапарь, В.Б., Тимченко, А.В., Швыдченко В.Н./ Практическая психология. Інструментарій. – Ростов н/Д: издательство "Феникс", 2002. - 688с.}

^{Додаток 1}

^{Результаты исследования уровня тревожности и нервно-психической устойчивости беременных женщин.}

Имя, фамилия	Вік	Вагітність	Рівень тривожності	Уровень нервно-психическая устойчивость
Евгения Коновалова	21	1	24	25
Татьяна Никитина	29	2	21	22
Ирина Коралёва	39	2	24	37
Наталья Дехонова	25	2	23	25
Анна Морозова	25	1	23	27
Галина Николаева	31	3	20	26
Марина Белогова	26	2	23	27
Мария Ерёмина	26	3	25	26

Екатерина Логинова	24	1	24	29
Алена Антоненко	18	1	29	28
Ксения Аношкина	23	1	19	27
Наталья Борисова	35	2	19	37
Ольга Жукова	37	1	27	26
Юлия Козлова	29	3	22	31
Жанна Доронина	22	1	26	34

^{Додаток 2}

^{Результаты исследования уровня тревожности и нервно-психической устойчивости у не беременных женщин.}

Имя, фамилия	Вік	Наличие детей	Рівень тривожності	Уровень нервно-психической устойчивости
Светлана Бедарева	18	Ні	21	14
Надежда Гунченко	18	Ні	14	22
Юлия Коновалова	22	Так	23	17
Олеся Гунбина	20	Ні	16	13
Надежда Савина	35	Так	25	20
Ирина Белова	40	Так	17	15
Яна Сиваева	27	Ні	19	25
Анастасия Черняева	34	Так	23	19
Ольга Смирнова	18	Так	24	10
Елена Гречинская	25	Так	16	17
Татьяна Матюшина	29	Так	24	18
Елена Чараева	19	Ні	9	14
Александра Коломина	21	Так	21	11
Екатерина Арчивава	24	Ні	20	24
Мира Маленова	20	немає	25	28