Електронний банкінг

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

ЕЛЕКТРОННИЙ БАНКІНГ
Зі зростанням і дорослішанням російського ринку банківських послуг з цілком зрозумілих причин вдосконалюються й інструменти його забезпечення, в тому числі технології електронного банкінгу. Повноцінне дистанційне обслуговування клієнтів за допомогою спеціалізованих електронних сервісів - вкрай важливий фактор розвитку бізнесу. Це підтвердив і став вже традиційним VI Міжнародний форум iFin-2006, що проходив в московському готелі "Редіссон САС Слов'янська". На форумі, що зібрав лідерів розробки та впровадження програмного забезпечення для банків і фінансових структур, були розглянуті як технологічні питання, так і бізнес-аспекти активно розвивається.
В інтересах повноцінного обслуговування
роздрібних клієнтів
Дотримуючись стратегії активного впровадження нових технологій, компанія "ДіаСофт" на VI Міжнародному форумі iFin-2006 представила нове рішення - інтегрований роздрібний фронт-офіс Diasoft FA # Retail.Front, що входить до складу Фінансової Архітектури Diasoft FA #. Цей інноваційний програмний продукт увібрав у себе досвід найбільших роздрібних проектів "ДіаСофт" і призначений для надання повного спектру послуг роздрібного клієнта банку.
Інтегрований роздрібний фронт-офіс Diasoft FA # Retail.Front створений з урахуванням досвіду масштабних проектів, накопиченого компанією "ДіаСофт", і експертизи її провідних клієнтів. Це централізоване рішення, побудоване в SOA-архітектурі у відповідності зі стандартом J2EE і що представляє собою єдиний шар взаємодії роздрібного клієнта та банку по різних каналах обслуговування та продажу банківських послуг. Пропонуються три основні групи продуктів: 1) фронт-офіси обслуговування клієнтів у відділеннях банку, через партнерські мережі магазинів і автосалонів, за допомогою мобільних агентів, 2) фронт-офіси електронних платежів, що використовують банкомати, POS-термінали, пристрої приймання платежів та інші засоби ; 3) фронт-офіси самообслуговування, реалізовані за допомогою інтернет-банкінгу, мобільного банкінгу, call-центрів.
Це рішення актуально для роздрібних банків у силу необхідності суміщати активне зростання з розширенням своєї частки на ринку, що неможливо без ефективних продажів послуг, гнучкості продуктового ряду, зростання числа користувачів і обсягу операцій, високої якості сервісу та багато чого іншого. Серед особливостей інтегрованого роздрібного фронт-офісу Diasoft FA # Retail.Front можна відзначити наступні: централізовану установку і масштабованість рішення, ергономічність користувальницького інтерфейсу, управління продажами роздрібних послуг, підтримку крос-продажів і повторних продажів, забезпечення максимального спектру каналів взаємодії банку і клієнта (Web , Rich, самообслуговування, електронні платежі та ін), технологію оновлення модулів системи, яка підтримує роботу банку в режимі 24 години 7 днів на тиждень.
Технологічне лідерство
як запорука конкурентної переваги
Виступаючи на форумі, керівник проекту "Фронт-офіс" компанії "ДіаСофт" Костянтин варів зазначив, що в сучасному конкурентному оточенні роздрібному банку як ніколи важливо забезпечити скорочення дистанції між розробкою тієї чи іншої ринкової ідеї і її втіленням в продуктах, які пропонуються клієнтам. У зв'язку з цим дуже важливу роль відіграють інформаційні технології.
Дійсно, важливо не тільки розробити оптимальне ринкова пропозиція, впровадити його з розумними (відносно невеликими) витратами, а й забезпечити необхідний рівень стандартизації і контролю, щоб все це могло працювати. Подібний рівень може забезпечити тільки правильно обраний IT-рішення.
Фронт-офісне рішення ЗАТ "ДіаСофт" призначено для автоматизації операцій обслуговування населення в географічно розподілених точках присутності банку. До його складу входять модулі, що автоматизують цілий ряд бізнес-областей: кредитування, депозити фізичних осіб, касове обслуговування, інформаційне обслуговування, платежі і перекази фізичних осіб, операції із пластиковими картами.
Завдяки тому, що модулі рішення незалежні один від одного, банк має можливість вибирати необхідний йому склад фронт-офісного рішення при купівлі, а згодом нарощувати функціональність у відповідності зі своїми потребами.
Дане фронт-офісне рішення будується на основі технологій J2EE із застосуванням принципів так званої SOA-архітектури: система являє собою набір програмних сервісів, пов'язаних один з одним за допомогою налаштування відповідного бізнес-процесу та відповідають технології надання банком відповідних послуг своїм клієнтам. Завдання автоматизованих бізнес-процесів у фронт-офісної системи - інтегрувати співробітників (користувальницькі завдання), наявні сервіси (як фронт-, так і бек-офісу) і дані для вирішення поставлених банком бізнес-завдань.
Засіб побудови і виконання бізнес-процесів є ядром фронт-офісної системи, навколо якого створені функціональні сервіси, призначений для користувача інтерфейс і т.д.
Крім взаємодії з фронт-офісом та бек-офісом, бізнес-процеси вимагають використання програмних сервісів та інших інформаційних систем, наприклад підсистем кредитного скорингу, CRM-системи і т.п.
Це означає, що є можливість інтегрувати фронт-офісне рішення до складу існуючої інфраструктури банку. Крім того, в інформаційну інфраструктуру, яка містить фронт-офісне рішення, можна інтегрувати нові програмні компоненти, нарощуючи таким чином функціональність банківської інформаційної системи.
Пропоноване фронт-офісне рішення є крос-платформних: підтримуються різні СУБД (Oracle, Sybase і MS SQL) і сервера додатків (BEA, Oracle, IBM, а також безкоштовний JBOSS).
Система підтримує горизонтальні і вертикальні моделі масштабування, зокрема може працювати в складі кластера.
В якості апаратної платформи для фронт-офісного рішення допустиме використання як рішень на основі процесорів Intel і / або AMD, так і більш потужних апаратних платформ (від SUN, IBM або HP).
За словами Костянтина варів, як клієнтська, так і серверна частина можуть працювати під управлінням будь-якої сучасної операційної системи завдяки тому, що вони створені на базі технології J2EE.
Принципово новий рівень безпеки клієнта забезпечується за рахунок механізмів авторизації початку сесії з його обслуговування, а безпека переданих між компонентами системи даних - шляхом використання промислових технологій шифрування. Система управління правами доступу користувача побудована на механізмі ролей, що дозволяє призначати кожному користувачеві одну або декілька ролей в залежності від виконуваних ним обов'язків.
Фронт-офісне рішення охоплює різні канали взаємодії клієнта і банку (традиційний банкінг, електронні канали взаємодії, автоматичні пристрої). У ньому підтримуються два типи клієнтського інтерфейсу - web-інтерфейс і rich-клієнт.
Web-інтерфейс дозволяє взаємодіяти з системою і проводити всі операції, використовуючи web-браузер, як правило вже входить до складу операційної системи. При цьому не вимагається установки на робочі станції користувачів будь-якого додаткового ПЗ. Використання web-інтерфейсу дозволяє скоротити витрати, пов'язані з установкою, адмініструванням, супроводом та оновленням версій клієнта, оскільки всі ці дії здійснюються централізовано.
Rich-клієнт представляє собою Java-додаток, що встановлюється на ПК користувача, проте на відміну від більшості аналогічних продуктів він не потребує будь-яких витрат на оновлення версій: цей процес відбувається автоматично при з'єднанні з сервером.
Rich-клієнт дозволяє проводити масові операції набагато швидше, так як він оптимізований саме під виконання таких операцій. Крім того, Rich-клієнт дозволяє проводити деякі операції в режимі offline, що може бути дуже корисним у тому випадку, якщо відсутня технічна можливість організувати постійну лінію зв'язку з головним офісом банку або якщо це економічно неефективно.
Технології, що використовуються для створення призначеного для користувача інтерфейсу, дають можливість гнучко налаштовувати форми документів і звітів. Зокрема, при впровадженні фронт-офісного рішення можлива зміна дизайну інтерфейсу системи відповідно до корпоративного стилю банку.
"Інтернет - Клієнт" для фізичних осіб
Про те, як нова версія системи "Інтернет - Клієнт" для фізичних осіб "може знизити вартість і підвищити ефективність обслуговування клієнтів, на форумі розповів старший менеджер по роботі з клієнтами Департаменту систем електронного банківського обслуговування R-Style Softlab Денис Каленбет.
В даний час, за його словами, ринок рітейлових банківських продуктів стрімко розвивається. І це зрозуміло: в останні роки економіка нашої країни досить стабільна і багато громадян змогли накопичити серйозні капітали, які їм хочеться примножувати.
У наявності взаємна зацікавленість банків і їх потенційних клієнтів один в одному. Однак не все так гладко. Для ефективної роботи з фізичними особами банку необхідно відкривати нові підрозділи, наймати додатковий персонал, щоб можна було надавати послуги в тому місці, де зручно клієнту, і в той час, коли йому це зручно. Безумовно, реклама може привернути увагу того чи іншого особи, але якщо у нього є варіант обслуговування в банку, скажімо, на сусідній вулиці, то ніщо не змусить його добиратися в інший район міста або відстоювати годинами в чергах, щоб зробити всього лише одну операцію ( наприклад, оплатити міжнародну розмову). Крім того, складно залучити потенційних клієнтів, які є активною частиною населення, - у них деколи немає часу для відвідування відділення банку в робочі години.
Як же розширити коло клієнтів, не вдаючись до додаткових інвестицій на нові представництва банку, і як змусити рекламу працювати з максимальною віддачею?
Найбільш ефективним способом вирішення цього завдання є застосування так званих віртуальних представництв банку, що забезпечують фізичним особам доступ через загальні канали зв'язку, наприклад Інтернет. Тут на допомогу банківському бізнесу приходять розробники спеціалізованих рішень, що пропонують повний спектр автоматизованих систем, призначених для віддаленого доступу до продуктів кредитних установ.
Спираючись на багаторічний досвід у цій сфері та налагоджені в ході спільної роботи контакти з сотнями кредитних установ, компанія "R-Style Softlab" створила рішення, в основі якого лежить принципово нова технологічна платформа, орієнтована спеціально на обслуговування фізичних осіб.
Головними критеріями при створенні нової системи стали: зручність для кінцевого користувача; можливість приступити до роботи без додаткового навчання; якісне обслуговування великої кількості клієнтів (до декількох мільйонів); безперебійне обслуговування клієнтів за схемою "365х24" без технічних перерв; максимальна масштабованість і гнучкість, інтеграція з будь-якими банківськими бек-офісами; відкритість.
Система автоматизує ведення рахунків, роботу з пластиковими картами, кредитами, депозитами, повністю виконуючи відповідні банківські операції. Існує можливість оповіщення клієнтів про будь-які події, як пов'язаних з рухом клієнтських коштів, так і не пов'язаних з ним.
Рішення з комплексного обслуговування фізичних осіб
Свій виступ на Форумі Керівник групи продажів Департаменту систем електронного банківського обслуговування R-Style Softlab Андрій Шарак присвятив проблемам організації віддаленого доступу до роздрібних продуктів банку. За його інформацією, приступаючи до розробки системи з обслуговування фізичних осіб, компанія "R-Style Softlab" вже мала у своєму арсеналі цілий ряд продуктів, призначених для обслуговування корпоративних клієнтів банку. Ідеї ​​цих рішень втілилися в системах, що входять в комплекс реалізації електронних банківських послуг InterBank, успішно працює в кредитних організаціях по всьому СНД.
InterBank відрізняється різноманіттям гнучких сервісів обслуговування юридичних осіб. Але незважаючи на це і всупереч природного бажання знизити витрати часу і сил на розробку продукту, фахівці "R-Style Softlab" не стали застосовувати такий типовий підхід софтверних компаній, як адаптація існуючої системи обслуговування юридичних осіб. Було прийнято рішення про створення принципово нової технологічної платформи з обслуговування населення, адже концепції автоматизації стосовно юридичним і фізичним особам принципово різні. Для корпоративного клієнта система віддаленого обслуговування є фактично робочим інструментом, що дозволяє дистанційно виконувати різні операції з активами, розміщеними в кредитній організації. Підприємство навряд чи стане змінювати банк, навіть якщо має якісь невеликі претензії до зручності обслуговування в ньому. До того ж, оскільки в порівнянні з потенціалом бази фізичних осіб обсяг бази корпоративних клієнтів не настільки великий, просування нових банківських продуктів, на них розрахованих, особливих складнощів, як правило, не представляє. Рішення для обслуговування юридичних осіб часто створюється "під банк", з орієнтацією на специфіку його роботи з корпоративним сектором, але без урахування інтересів кінцевого споживача банківського продукту. А з рішеннями по обслуговуванню фізичних осіб ситуація в корені інша. Перш за все тому, що приватна особа на відміну від організації фактично не "прив'язана" до конкретного банку та має можливість вибрати те кредитна установа, що у максимальному ступені зможе задовольнити його потреби в банківських послугах.
Роздрібна система ДБО в банку
На думку керівника Відділу роздрібних продуктів компанії "Банк'с Софт Системі" Дмитра Мірошникова, при всій привабливості систем дистанційного банківського обслуговування підсумкова фінансова вигода від їх впровадження далеко не очевидна. Кожне з рішень володіє різними фінансовими характеристиками, розміром початкових інвестицій, вартістю володіння, строком виходу на рівень беззбитковості, окупності тощо
Дмитро Мірошников у своїй доповіді порівняв ефективність впровадження промислової системи дистанційного обслуговування з випадком самостійної розробки такої системи, а також з "класичним" обслуговуванням клієнтів у відділенні банку. Порівняння між системами дистанційного обслуговування від різних постачальників можна провести аналогічним чином. Найбільш бажаними для проведення такого дослідження будуть методи оцінки ефективності поточної роботи, що виражаються в рентабельності витрат на обслуговування клієнтів. Для проведення оцінок порівнювався обслуговування однакового числа клієнтів (10 тис.) у системі ДБО та у відділенні банку. Для цього передбачалося, що банк у цілому обслуговує значно більше число клієнтів, і додавання до них додаткових 10 тис. істотним чином не змінює його бізнес-процеси. Впровадження системи дистанційного обслуговування в підсумку обходиться в суму, що включає в себе як початкові інвестиції, так і витрати на поточну роботу протягом періоду оцінки.
При самостійній розробці банком системи ДБО фізичних осіб у структурі первинних інвестицій зникають витрати на придбання ДБО, в щомісячних витратах - вартість підтримки у постачальника ДБО. Але при цьому змінюються витрати на персонал. Необхідно оплачувати проектну команду програмістів, тестувальників, менеджера проекту і т.п. Крім того, запуск системи в експлуатацію здійснюється тільки після значного терміну розробки, а не протягом 1 - 2 місяців після покупки.
Для випадку відкриття відділення банку можна скористатися експертними оцінками. Так, розмір початкових інвестицій для відкриття відділення в Москві становить приблизно 250 - 500 тис. дол США. Щомісячні витрати від 6 тис. дол США до 10 тис. дол США.
Провівши розрахунки на основі постатейних оцінок необхідних вкладень, отримуємо наступний результат:
- Витрати на дистанційне обслуговування клієнтів набагато менше витрат на "класичне" обслуговування;
- Власна розробка вже через 1,5 року програє за фінансової ефективності купівлі "коробкової" системи;
- За рахунок економії на витратах інвестиції в ДБО при порівнянні з вже працюють відділенням банку окупаються приблизно за 18 місяців.
Створення системи силами IT-департаменту банку в перші рік-півтора обходиться дешевше. Однак з часом "самописні" продукт стає збитковим. Розробка свого рішення нестабільна за термінами. Недостатня увага приділяється документації, не беруться окремі елементи функціональності. Наймання нового фахівця призводить до того, що він змушений входити в курс справи, починати все спочатку, а відхід його попередника - до міграції вироблених ідей і плагіату з боку конкурентів. Сторонні програмісти змушені оцінювати поставлені завдання, виходячи з власних знань, минулого досвіду і часто упускаючи важливі професійні тонкощі. У той же час результат роботи колективу профільної компанії - це завжди готовий, налагоджений, багатосторонньо проаналізований і протестований продукт, якому забезпечені регулярні і правильні оновлення, кваліфікована технічна підтримка. У цьому незаперечні переваги промислового рішення.
Чималий інтерес викликає порівняння витрат банку на виконання окремо взятої операції клієнта у разі дистанційного і "класичного" обслуговування. При "класичному" обслуговуванні у відділенні вартість операції складається з витрат часу операціоніста на виконання документа клієнта: перевірки (1 хв.) І введення його в облікову систему банку (2 хв.). За допомогою методики TD ABC (Time-Driven Activity-Based Costing) цю вартість можна розрахувати виходячи з собівартості 1 робочого години співробітника.
Вартість операції при її виконанні через систему дистанційного обслуговування визначається як частина із загальних щомісячних витрат на обслуговування ДБО. Провівши практичні розрахунки, можна отримати наступне співвідношення витрат: собівартість операції при Дистанційному банківському обслуговуванні виявляється в 16 разів нижче, ніж при обслуговуванні клієнта у відділенні. Проведення платіжного документа через співробітників банку вимагає постійного залучення людських та матеріальних ресурсів. Використання ж автоматизованої системи ДБО економічно виправдано: для обслуговування кількості клієнтів, аналогічного тому, що обслуговується у відділенні банку, потрібні як менші щомісячні витрати, так і менший обсяг інвестицій. Впровадження рішення для Дистанційного банківського обслуговування - це внесок у підвищення ефективності бізнесу, що приносить помітні дивіденди.
Тиражовані промислові системи дистанційного обслуговування приватних осіб, розроблені спеціалізованою компанією, незрівнянно економічніше і зручніше, ніж традиційні методи обслуговування. Окрім ряду нематеріальних переваг, важливих для клієнтів банку (економія часу, зручність проведення розрахунків, мінімум зусиль для здійснення платежів, точність і контроль операцій і т.д.), вони покращують економічну ефективність роботи банку, тим самим забезпечуючи йому пряму фінансову вигоду.
Орієнтуючись на потреби користувача
і можливості технології
Як зазначив у своєму виступі технічний директор ЗАТ "РФК" І.В. Митричев, системи дистанційного обслуговування (ДО) клієнтів мають у Росії більш ніж 10-річну історію. Перша комерційна версія системи "Клієнт - Банк" була випущена РФК в 1993 р. і дозволяла клієнту з застосуванням модему отримати з банку виписку і передати в банк платіжку. У той час подібний сервіс був орієнтований на обмежений коло важливих і довірених клієнтів. У подальшому, побачивши ефективність дистанційного обслуговування, банки розширили коло клієнтів, яким надавалися послуги ДО. Це подавала підвищені вимоги до таких систем: розширення переліку каналів доступу, вимога взаємної безпеки учасників і пр.
Розвиток систем ДН було не лише технологічним, але й "ідеологічним". Вже в 1998 р. компанія запропонувала базову концепцію побудови комплексних систем, що спираються на єдиний інформаційний простір (ЄІП), а в 2000 р. ця концепція була розширена поняттям представлення даних ЄІП для користувача. Ставилося завдання надавати всі банківські продукти дистанційно.
У процесі розвитку йшов двостороннє вплив систем ДН та автоматизованих банківських систем (АБС). У результаті вже до 2000 р. сформувався певний неформалізований складу банківських продуктів, що надаються дистанційно, який поповнюється все новими послугами по мірі їх появи на банківському ринку.
З самого початку розвитку банківської автоматизації виділилися два напрямки - комплексні та спеціалізовані системи. Вибір того чи іншого рішення часто визначався поточними завданнями бізнесу банку без довгострокового планування. У процесі розвитку банківських продуктів потрібно адекватне удосконалення використовуваних систем автоматизації. У результаті в банках сформувалося "клаптева ковдра", що представляє собою важко керований комплекс різних складно взаємозалежних автоматизованих систем.
Кожен "клаптик" цього "ковдри" реалізує ту чи іншу послугу. Найчастіше рівень реалізації в кожній із спеціалізованих систем істотно відрізняється один від одного. Зазвичай, якщо клієнт споживає не одну конкретну послугу, а групу послуг, то прояв істотної різниці в реалізації і відсутності уніфікації інтерфейсу негативно впливає на зручність його спілкування з банком. Звикаючи до умов отримання однієї послуги, клієнт передбачає аналогічні можливості при спробі задіяти нові для себе продукти банку. Дисбаланс рівня наданих послуг негативно позначається на думці клієнта про банк. І тут на допомогу приходить комплексна система ДО, яка забезпечує уніфікований користувальницький інтерфейс доступу до банківських продуктів у цілому, на основі пакету "Фронт-Офіс" об'єднує ресурси спеціалізованих систем, дозволяючи використовувати все краще, компенсуючи тим чи іншим способом конкретні недоліки АБС і технології обробки документів у банку.
Для забезпечення підтримки всіх потреб клієнтів "Фронт-Офіс" по мірі розвитку доповнює банківські системи відсутніми функціями. Оскільки в різних банках склад та ресурси банківських систем різні, тут реалізується такий принцип: якщо є можливість задіяти для надання послуги клієнтам банківську систему, це необхідно зробити в максимально автоматизованому режимі, коли ж автоматизованої системи з необхідною функціональністю в банку поки немає, то треба забезпечити можливість надання послуги на підставі наявних даних.
Говорячи про вплив комплексних систем ДО на розвиток банківських послуг, слід виділити три основні підходи до розвитку самих систем ДН. Історично першим був підхід "від технології". На початковому етапі саме технологічні можливості визначали склад наданих клієнтам послуг. Від характеристик обладнання, каналів зв'язку, операційних систем залежав обсяг переданої інформації, швидкість і умови обміну та інше. Стрімкий розвиток техніки і технологій призвело до того, що вже з 1998 р. технології перетворилися з обмеження в стимул розвитку банківських продуктів.
Розглянутий підхід знайшов своє відображення в пакеті "Фронт-Офіс" у вигляді появи модулів обслуговування клієнтів за новими каналами обслуговування або з використанням нових технологій, які стають доступні клієнтам. Наприклад, використання Інтернету не визначає конкретну технологію, а лише конкретизує канал обміну, який можна застосувати не тільки в системах "Клієнт - Банк", "Клієнт - WEB", "Персона - Банк", але і в "Телефон - Банк" (VoIP) , "SMS-інформатор" (SMPP) і ін
Проте гонитва за технологічними новинками часто призводить до появи в системах ДО необгрунтованих з точки зору кінцевого споживача умов використання і особливостей інтерфейсу. Уникнути такої "перевантаження" дозволить такий підхід, при якому на перше місце ставляться потреби конкретного клієнта. Підхід "від клієнта" привніс в пакет "Фронт-Офіс" поняття представлення даних в рамках ЄІП. Орієнтація на користувача дозволяє перевести клієнта на повноцінний електронний документообіг, забезпечивши йому все необхідне для обміну з банком інформацією через систему ДН. Однак надмірне насичення системи ДО функціями може привести до появи "мертвих послуг", тобто таких, які банк не може надати клієнтові або надання яких є дуже трудомістким.
Облік трудомісткості і в кінцевому рахунку ефективності послуги - основа третього підходу "від бізнесу". Головне тут - акцент на високорентабельні послуги та визначення вимог до рівня автоматизації масових послуг. Додатковий результат - "виховання" клієнта в плані споживання послуг та просування нових банківських продуктів. Наочним прикладом такого підходу в розвитку пакету "Фронт-Офіс" кілька років тому стала поява функцій, пов'язаних з управлінням вкладами, покликаних стимулювати користувача до активного управління своїми грошима. Негативною стороною є деяка зневага до обліку потреб клієнтів (які вони часто не можуть сформулювати) та можливостей технологій.
Мінімізувати негативні сторони кожного з підходів, залишивши позитивне, дозволяє використання комплексної системи ДО. Реалізувавши концепцію ЄІП на основі пакету "Фронт-Офіс", можна об'єднати завдання всіх трьох підходів, не погіршуючи характеристик системи в цілому.

Література
Особливості обліку короткострокових оплачуваних відпусток у МСФЗ і РПБУ
"Впровадження Міжнародних стандартів фінансової звітності МСФЗ у кредитної організації", 2006, N 5
Інновації на ринку іпотечного кредитування
"Банківське кредитування", 2006, N 4
Чи можна управляти прибутковістю клієнта
"Управління у кредитної організації", 2006, N 4
Реалізація банками карт експрес-оплати: торгівля чи прийом платежів за послуги зв'язку?
"Юридична робота в кредитній організації", 2006, N 3
Новини кредитно-фінансового сектору
"Банківське кредитування", 2006, N 3
Ще один крок на шляху до оновлення системи бухобліку і звітності
"Впровадження Міжнародних стандартів фінансової звітності МСФЗ у кредитної організації", 2006, N 4
На шляху до скасування ліцензування факторингу
"Управління у кредитної організації", 2006, N 3
Для яких цілей потрібен власний міні-"банк" кредитний кооператив
"Податковий облік для бухгалтера", 2006, N 5
Придбання російськими банками акцій часткою в іноземних кредитних організаціях
"Юридична робота в кредитній організації", 2006, N 2
Аудит фінансової звітності за МСФЗ
"Впровадження Міжнародних стандартів фінансової звітності МСФЗ у кредитної організації", 2006, N 3

Проблеми застосування МСФЗ в різних країнах
"Впровадження Міжнародних стандартів фінансової звітності МСФЗ у кредитної організації", 2006, N 3
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Банк | Реферат
53.7кб. | скачати


Схожі роботи:
Інтернет-банкінг 2
Інтернет-банкінг
Інтернет банкінг в Росії і за кордоном
Інтернет-банкінг в Росії і за кордоном
Інвестиційний банкінг напрямки діяльності на сучасному етапі
Банки та банківська система. Інтернет-банкінг. Пластикові карти
Розвиток банківських операцій на основі сучасних електронних технологій. Інтернет-банкінг
Розвиток банківських операція на основі сучасних електронних технологій. Інтернет-банкінг
Електронний підсилювач
© Усі права захищені
написати до нас