МОСКОВСЬКИЙ ВІЙСЬКОВИЙ ІНСТИТУТ ПВ РФ
Кафедра ТСОГ РЕФЕРАТна тему:
Експлуатація машин
в районах пустельно-піщаної
місцевості
МОСКВА 1996 ПЛАН РОБОТИ:1. Введення
2. Вплив кліматичних та дорожніх умов на працездатність машин
3. Заходи щодо підвищення ефективності використання машин
4. Водіння в районах жаркого клімату й безлюдно-піщано місцевості
5. Висновок
6. Додаток
7. Використана література
_Введеніе.:
Призначення машин, використовуваних у прикордонних військах, Обус-
ловлівает необхідність підтримки їх в працездатному стані і
постійної готовності до застосування в будь-яких умов експлуатації.
Під умовою експлуатації машин розуміються:характер (варіант) використання;
інтенсивність використання;
види навантажень і порядок їх чергування;
тактична обстановка і характер впливу противника;
параметри зовнішнього середовища;
система і культура обслуговування;
кваліфікація водіїв, механіків-водіїв, обслуговуючого персона-
ла, їх технічна оснащеність та ін
У пустельно-піщано районах з жарким кліматом, слабо розвиненою
мережею доріг, утруднюється підготовка машин до використання та їх вож-
деніе, погіршуються експлуатаційні якості пального і мастильних ма-
теріалів, підвищуються напруженість роботи та інтенсивність зношуючи-
ня агрегатів, механізмів і деталей, збільшується кількість неісп-
рівності, не можуть їх виявлення та усунення, ускладнюються робо-
ти з обслуговування та ремонту машин, умови праці водіїв і обслу-
тримує персоналу, підвищується витрата запасних частин і матеріалів
на обслуговування та ремонт, знижується надійність, працездатність і
ефективність використання машин.
Для забезпечення надійності та працездатності машин у складних
умовах експлуаітаціі, підтримання їх в постійній готовності до іс-
користування проводиться комплекс організаційно-технічних мероприя-
тий, що включає:
проведення занять з начальниками ПЗ з питань експлуатації
машин у майбутній періон з обов'язковим доведенням до них керівників-
дящих документів;
порядок і час проведення зборів водіїв, машин погранич-
них застав; особи відповідальні за проведення занять з водіями;
перелік тем та кількість годин;
підготовка елементів парків прикордонних застав з точним вка-
заніем обсягів, термінів виконання робіт та виконавців, порядок
постачання необхідними матеріалами;
конкретні завдання особового складу рухомих засобів технічно-
кого обслуговування машин з обов'язковим зазначенням термінів виконання
робіт на кожній прикордонній заставі;
порядок контролю за ходом сезонного технічного обслуговування
машин прикордонних застав;
терміни закінчення робіт на всіх прикордонних заставах;
Виходячи з усіх положень НЗ передбачає проведення різноманіт-
них заходів, характерних для районів з жарким кліматом.
_Вліяніе Кліматичних і дорожніх умов
_на працездатність машин
До районів жаркого клімату й безлюдно-піщано місцевості відно-
сятся жаркий сухий і дуже жаркий сухий райони, які займають
близько 10% території країни.
У цих районах переважно рівнинний характер рельєфу, ши-
роко поширені піщано, лісові та засолені грунти, убога
рослинність і безводного. Клімат різко континентальний, опади
і трапляються рідко (60-150мм на рік), до 90% опадів припадає на
зиму та весну, часті вітри великої сили до 30 м / с, спостерігаються пос-
тоянние вітри, наприклад так званий афганець, що дме протягом 120
днів на рік у напрямку Мари - Кушка - Кандагар, має місце дви-
ються не закріплених і частково закріплених пісків, засипають до-
роги, колодязі і цілі поселення.
Відкриті водойми в пустелях і сухих степах зустрічаються рідко і
головним чином на їх околицях. Вода з місцевих джерел містить
велика кількість різних солей і не придатна як для пиття, так і
для заправки машин.
Для районів з сухим жарким кліматом характерно не тільки висо-
кая температура повітря (до 40-50 С в тіні), але і низька його вологість
ність, велика запиленість, а також сонячна радіація і неблагоп-
Приємним дорожні умови пустельно-піщано місцевості при не несоб-
режень спеціальних рекомендацій негативно впливають на працездатність-
можності машин:
внаслідок зменшення щільності робочої суміші при підвищенні
температури навколишнього повітря до 40-45 С потужність двигуна змен-
щує на 15%;
можливі перебої в роботі двигуна через утворення парових
пробок у бензонасосі і топливопроводах;
можливий підвищений (у 2 рази і більше) знос циліндрів, порш-
невих кілець, шийок колінчастого валу і вкладишів підшипників при робо-
ті двигуна під навантаженням в умовах сильної запиленості повітря
(2-3г на метр);знижується ефективність роботи системи охолодження, температу-
ра охолоджуючої рідини може досягати 109-119 С, в результаті чого
в камері згоряння та на клапанах відбувається інтенсивне нагарообразо-
поліси страхування;
часта долівка води призводить до швидкого утворення накипу в
системі охолодження;
інтенсивне старіння масел з-за швидкого їх окислення викли-
кість відкладення на поверхню деталей смолистих речовин і механічні-
ких домішок, швидке засмічення маслених каналів і фільтрів;
висока температура повітря і наявність парів палива в підг-
пітному просторі двигуна (80-100 С) підвищує пожежну небез-
ність, викликає швидке старіння і руйнування електроізоляційних
матеріалів, підвищений випаровування дистильованої води і саморозряд
акумуляторних батарей.
При русі машин на грунті утворюється товстий шар дуже крейда-
кою пилу, при чому, зважена в повітрі, цей пил довго не осідає,
в безвітряну погоду - протягом 2-3 години; при вітрі видимість ще
більше погіршується. Потрапляння пилу в прилади електрообладнання викли-
кість швидкий знос їх деталей, призводить до несправностей у системах
запалювання та електрообладнання.
Експлуатуючи машини в жарких умовах, необхідно своєчасно
очищати і мити їх, обслуговувати очищувачі повітря і фільтри, прини-
мати заходи щодо попередження попадання пилу в машину, її агрегати і
системи, ретельно перевіряти справність усіх приводів управління.
Відбувається підвищений випаровування гальмівної рідини, внаслідок
чого в гідравлічному і пневмогідравлічного гальмового приводу про-
утворюються паровиве пробки, що викликають відмови в роботі робочих гальм-
поклик.
Збільшується схильність робочих рідин в гідропідсилювачі ру-
лівого приводу до піноутворення, внаслідок чого знижується робоче
тиск, зростає відкладення смол, погіршується працездатність
гідропідсилювача.
Пластичні мастила розплавляються або випливають із зчленувань ру-
лівих тяг при температурі: солідоли - 70-75 С, мастила 1-13 і
ЯНЗ-2 - 120 С, консталін і літол - 24-130 С.В'язкість трансмісійних масел в агрегатах при температурах,
досягають 120-140 С, значно знижується, що сприяє під-
протікання масел через сальникові ущільнення. У гідродинамічних ко-
боязких передач збільшується схильність масел до піноутворення, що
погіршує працездатність гідросистем.
Погіршується еластичність шин, діафрагм гальмівних камер, сальні-
ков, манжет, приводних ременів, оббивних матеріалів, пластмасових
деталей. Деталі з дерева розсихаються і розтріскуються, а фарби
вицвітають.
Прохідність піщаних і солонцюватих грунтів в чому залежить
від пори року і погоди.
Піщані райони стають більш прохідними в період дощів і
робляться труднопрохідними в суху погоду, особливо на ділянках з
сипучими пісками.
Солончаковий грунт у суху погоду робиться твердим і проходь-
мим, але зате в сиру погоду поверхня солончакових грунтів швидко
розмокає і рух машин на певний відрізок часу практи-
тично виключається.
Автомобільні дороги проходять головним чином по околицях пус-
тинь. Велика частина доріг є природні грунтові
дороги, накатані по цілині, рідше зустрічаються гравійні дороги.
_Меропріятія Щодо підвищення ефективності
_іспользованія машин
Експлуатація машин в умовах жаркого клімату і підвищеної за-
пилений повітря вимагає проведення спеціальних організаційних та
технічних заходів.
Технічне обслуговування N 1 та N 2 проводиться із зменшеною пе-
ріодичних в порівнянні із звичайними умовами: для автомобілів на
30-35%, гусеничних машин і тракторів на 20 ... 25%.
Причому, витрачається приблизно на 25% більше часу, так як
значно частіше (майже в два рази) доводиться змащувати втулки осей
балансирів і підшипники механізмів включення фрикціонів, промивати
фільтри і доливати дистильовану воду в акумулятори.
Додатково провродятся роботи з обдувке механізмів стисненим
повітрям, фільтрація води, промивка шарнірів і заміна масла в двигун
телях, з промиванням системи змащення.
В умовах жаркого клімату особливий контроль здійснюється за
роботою і обслуговуванням системи охолодження двигуна і його темпера-
режиму. Щоденно перевіряється натяг ременя і рівень ох-
лаждающей рідини. При підготовці машин до літнього періоду експлуа-
тації, система охолодження перевіряється на герметичність, а пробки ра-
радіаторів - на тиск спрацьовування пароповітряних клапанів; при не-
необхідності система охолодження промивається для видалення накипу.
Для зменшення накипформування системи охолодження заправляють
і дозаправляю водою з 3-х компонентної присадкою.
Накип вилучати промиванням системи спеціальними розчинами, раз-
рушаться її. Хімічні реагенти та особеенно соляна кислота, при-
змінювані для видалення накипу і викликають підвищену корозію дета-
лей системи охолодження, застосовуються з інгібіторами, що зменшують
корозійну агресивність розчинів. Як інгібіторів викорис-
зуется технічний уротропін, склад ПБ-8 та ін
Для армійських машин рекомендуються наступні склади розчинів:
40-80г хромпика на 10л води для двигунів ЗМЗ-66;
20г технічного трилону «Б» на ємність системи охолодження
для двигунів ЗІЛ;
накіпеудаляющій розчин, що включає соляну кислоту, інгібі-
тор ПБ-5, уротропін і піногасник і нейтралізуючий розчин з каль-
ціонірованной соди і хромпика для двигунів автомобілів Урал.
Машини, що убувають в рейс, в умовах жаркого клімату повинні
забезпечуватися однією заправкою пом'якшеної води для дозаправки систе-
ми охолодження в дорозі.
В умовах підвищеної запиленості повітря проводяться мероприя-
ку, що знижують шкідливий вплив пилу на систему і механізми машини.
Для захисту від забруднення палива, мастил і робочих рідин
необхідно правильно організувати їх заправку і зберігання, попереджає
дають внесення абразивних частинок та інших механічних домішок в
картер механізмів системи машин. Дизельне паливо після зливу в ем-
кістки пункту заправки повинно відстоюватися протягом 5-6 діб.
Паливні фільтри, фільтри систем змащення і гідросистем промиву-
ються з меншою періодичністю. Фільтри та відстійники системи живлення
на автомобілях промиваються через 350-400 кілометрів, на гусеничних
машинах через 250-300 кілометрів пробігу.
Зниження в'язкості масел, робочих рідин і палива з вище-
ням температури повітря збільшує можливість їх підтікання через
прокладки, сальники й інші з'єднання. Тому необхідно постійного
але стежити, щоб не було порушень герметичності з'єднань і по кра-
шек заправних горловин.
Повітроочищувачі двигунів в умовах запорошених доріг обслугову-
вають щодня з промиванням фільтра і, при необхідності,. з замі-
ної олії.
У зв'язку з обмеженою кількістю води в пустельних-піщаної
місцевості миття та очистку машин рекомендується проводити із застосуванням-
ем стисненого повітря і водоповітряної суміші. Витрата повітря при охолодженні
(Тиск 5кгс / м) становить 0,5 метра в хвилину, а час на обработ-
ку однієї машини до 15 хвилин. Застосування водоповітряної струменя і спеці-
альних мийних щіток з підведенням стисненого повітря значно скорочує-
ет витрата води.
Солончакова пил рекомендується здувати з поверхні машин
стисненим повітрям, тому що при змиванні водою утворюються розчини,
підсилюють корозію металів. Необхідно ретельно видаляти пил з
поверхні радіатора і двигуна.
Слід очищати від пилу отвори сопунов агрегатів і вентиля-
отвори акумуляторних батарей. В умовах жаркого клімату
через 2-3 дні в акумуляторних батареях перевіряється рівень електро-
літа і при необхідності доводити його до норми доливом дистильованою-
ванної водою.
Висока температура і велика запиленість повітря, погані до-
дорожні умови значно знижують працездатність водіїв та ефек-
фектівеность використання машин.
Температура повітря в кабіні на рівні голови водія може
досягати 60 С. Поєднання високої температури, запиленості та низької
вологості повітря в кабіні, а також велика сонячна радіація і
різноманітність місцевості викликають швидке стомлення водія і поява
ня головного болю. Працездатність водія знижується, крім то-
го,. з-за поганих дорожніх умов та поганої видимості, особливо, при
русі в колоні, внаслідок великої запиленості повітря. При со-
триманні пилу в повітрі 0,8 ... 1г / м межа видимості перед автомо-
лем становить 5 ... 8м. Водії мають мало часу для відпочинку на
привалах, внаслідок збільшеного обсягу робіт з огляду машин і
усунення дорожніх несправностей і відмов.
З метою підвищення надійності роботи і підвищення ефективності
використання машин при експлуатації в пустельно-піщаної місцевості
вони обладнуються засобами захисту агрегатів і механізмів від пилу і
засобами підвищення прохідності.
Для попередження попадання пилу рекомендується закривати спе-
ціально виготовленими чохлами з цупкої тканини розподільник зажи-
залягання, шарніри карданних валів, зчленування рульових тяг, кульові опо-
ри передніх мостів, сітчастим фільтром - гальмівний кран пневматічес-
кого приводу гальм, корпус бензонасоса, акумуляторну батарею,
салони агрегатів та ін
Машини укомплектовуються укривочнимі брезентами для захисту
вантажу від пилу, підкладками під домкрат, ємностями під пом'якшену по-
ду для системи охолодження автомобілів і питну воду. Системи ох-
лажденія автомобілів можуть обладнуватися конденсаційними бочками.
Для підвищення прохідності в пісках автомобілі оснащуються колейних
доріжками з металевої сітки, протівобуксаторамі, самовитасківа-
телями, а гусеничні машини - колодами з комплектом ланцюгів для креп-
лення колод до гусеницях.
Для запобігання перегріву двигуна слід:підтримувати необхідний рівень охолоджувальної рідини;
збільшувати тиск відкриття парового клапана на
0,2-0,3 кгс / см;перед кожним виходом контролювати натяг ременів вентиля-
торів або момент пробуксовки фрикціону вентилятора на танках.
В якості підтвердження вищесказаного можна навести, як
приклад, операція "Буря в пустелі».
Пустельна місцевість Аравійського півострова з районами сипучих
пісків і обширних солончаків, пересічена сухими руслами і яру-
ми, стала серйозною перешкодою для дій сухопутних группи-
зміцненню корпоративних угруповань багатонаціональних сил (МНС).
Так, в результаті високих температур і сильної запиленості
повітря, в 1,5-2 рази збільшився витрата ПММ, а також запасних комп-
утворюватися колектив витратних засобів і води. Почастішали випадки передчасного
виходу з ладу двигунів, навігаційного та іншого електронного
обладнання техніки.
Через інтенсивного впливу піску, пилу і високих температур
відзначалися часті відмови та вихід з ладу різних приладів та уз-
лов. Це викликало значне скорочення інтервалів між регламент-
вими роботами на всіх видах техніки. Виявилися також і конструктив-
ні недоліки зразків озброєння.
При веденні наступу і рухів колон враховувалися такі
фактори, як піщана імла, міражі, що засліплює ефект, пилові заве-
си. Наприклад, при русі навіть одиночній гусеничної машини створює-
ся непроникна пилова завіса, яка в безвітряну погоду дос-
досягає висоти 300-500м і тримається 20-30 хвилин. Для зниження її отри-
цательной впливу на маневри військ, командування МНС практикувало
пересування механізованих підрозділів не колонами, а в лінію
або уступом вправо (вліво).
_Вожденіе В пустельно-піщаної місцевості
Пустелі за своїми природними умовами неоднакові. У залежності-
від грунтів розрізняють піщані, солонцюваті і глинисті пустелі.
Піщані пустелі найбільш поширені. Велику частину їх
займають рухливі незакріплені бархани і дюни, слабо закріплені
(Горбисті) і закріплені (грунтові) піски. У суху пору року
бархани і горбисті піски важкопрохідні. Взимку, навесні і після
дощів піски ущільнюються і прохідність по них збільшується.
У низинах пустельно-піщаної місцевості зустрічаються солончаки і
такири, які прохідні для всіх видів техніки тільки на сухе вре-
ма року, в інший час вони непрохідні, особливо в період дощів.
Пустинно-піщана місцевість характеризується обмеженим колі-
чеством водних джерел і поганою якістю води, яка не може
бути використана без попереднього очищення. Канали, системи вико-
штучного зрошення мають круті береги і нездоланною без
попередньої підготовки.
Клімат пустельно-піщаної місцевості різко континентальний. Влітку
температура повітря досягає 50, а грунту - 70 С. Сильні вітри
(До 15-20м / с і більше), які становлять сили урагану, і мала кількість
опадів обумовлюють велику запиленість повітря. Зустрічаються і
явища міражу.
Рух машин по пустельно-піщаної місцевості характеризується
недостатнім зчепленням гусениць (коліс) з грунтом, внаслідок чого
показання спідометрів на 10-15% перевищують справді пройдене
растояние. Висока температура повітря і сильне нагрівання металевих
ких поверхонь машин ускладнюють роботу водіїв.
При водінні машин в пустельно-піщаної місцевості крім дотриманням
ня загальних правил, викладених в інструкціях з експлуатації, водій
повинен виконувати наступні правила:
перевірити стійкість роботи двигуна на всіх режимах і
герметичність системи живлення;
переконатися в ісмправной централізованої системи регулювання
тиску повітря в шинах;
перевірити наявність і справність засобів підвищення проходімос-
ти машин по піску, а також колейних містків для подолання ариків,
окопів і траншей;
перевірити справність запасного колеса, домкрата і наявність
підкладки під нього;
перевірити стан сапунів картера, агрегатів, трансмісії і
пилозахисні чохлів;
поповнити запас питної кип'яченої води;
отримати брезент для укриття машин (за наявності);
перед тривалим рейсом отримати запас дистильованої води
для доливання в акумулятори та медичну аптечку (за наявності).
Для попередження перегріву двигуна необхідно частіше очищати
водяний і масляний радіатори від пилу і масла. Пил вилучати після
кожного виходу незалежно від пройдених кілометрів.
У системі охолодження необхідно систематично перевіряти регу-
мулюванні паровоздушного клапана, а на деяких гусеничних машинах і
момент пробуксовки фрикціону вентилятора.
Особливу увагу при підготовці машин до водіння звертайтеся на
обслуговування радіаторів. Систему охолодження потрібно заправляти очи-
щенной (бажано кип'яченою) водою з додаванням до неї протівокор-
документацію, креслення присадки.
В умовах сильної запиленості повітря слід про-
мивать по потребеності, як правило, частіше, ніж зазвичай.
При русі колісних машин по піщаній місцевості для поліпшення
прохідності тиск у шинах знижується до 1,5-0,75 кгс / см в зави-
ності від щільності піску і умов руху.
При водінні машин в пустельно-піщаної місцевості необхідно
враховувати такі особливості:
можливість буксирування машин при значному зануренні
гусениць (коліс) у грунт внаслідок поніженноно (в 2-2,5 рази) зчеп-
лення на пісках і солончаках;
збільшення опору руху в 1,5-2 рази по хитких
пісках особливо при рушанні з місця;
висока температура навколишнього середовища влітку обумовлює по-
підвищений тепловий режим роботи двигуна та інших агрегатів машин;
труднощі орієнтування зважаючи одноманітності місцевості, великий
запиленості повітря, відсутність орієнтирів;
зниження запасу ходу машин по гусеницях з механічним Шарні-
ром в 1,5-2 рази при русі по барханах і хитких пісках.
Рушання машини з місця на піщаному грунті потрібно починати на
нижчих передачах, плавно, при необхідності використовуючи важелі управ-
лення; перше положення ПМП сповільненою передачі на гусеничних ма-
нах і роздавальної коробки на колісних машинах.
На піщаному грунті швидко втрачається інерція, тому для перек-
чення передач вибирати рівні ділянки з твердим грунтом, вико-
вать ухили і спуски з барханів.
При водінні по такій місцевості вибирати для руху по можл-
женості рівні ділянки з рослинним покривом. У пісках рухатися
по міжпасмові зниженнях, перемички перетинати в більш низьких міс-
ту. Солончаки, мокрі такири і глинисті ділянки по можливості про-
ходити або долати їх після розвідки, використовуючи засоби підвищення ефектив-
шення прохідності.
Підсохлі солончаки і такири з міцною верхній кіркою преодале-
вать по краю на максимальній швидкості без поворотів, зупинок і
різкої зміни швидкості руху.
За незакріпленим пісках, мокрому такири і солончаках рухатися
прямолінійно, уникаючи різкої зміни швидкості руху і гальмування-
ня. Якщо двигун не розвиває необхідної потужності, перейти на
нижчу передачу або перевести важелі управління в проміжне по-
ложення, а на машинах з ПМП - у перше положення, включити уповільнений-
ву передачу (на гусеничній машині) і продовжити рух до набору
двигуном експлуатаційних оборотів, після чого повернути їх в результат-
ве становище.
При буксуванні коліс (гусениць) зупинити машину, розчистити
пісок і підкласти під колеса (гусениці) дошки, мати або інші під-
ручні матеріали.
При заривання тягача з артилерійським знаряддям або причепом в
пісок знаряддя (причіп) відчепити, тягач вивести на більш щільний грунт
і за допомогою лебідки перетягнути знаряддя (причіп) через труднопроході-
моє місце.
При тривалій роботі гусеничних машин на піщаній місцевості
використовувати шпори (грунтозацепи) і уширители гусениць. Роз'їзд зі
зустрічними машинами виконувати на малій швидкості.
У дощову погоду або після дощу перед подоланням солонча-
кових ділянок надіти ланцюги проти ковзання і рухатися з підвищено-
ної швидкістю, не звертаючи з колії. При повної втрати видимості
зупинити машину і продовжувати рух після достатньої видимості.
Для поворотів на піщаному грунті рекомендується використовувати ви-
пуклості, нерівності, коли з грунтом сопрікосается не вся опорна
поверхня гусениці, а тільки її середина. Повороти виробляти в
кілька прийомів (східчасто), багаторазовим гальмуванням гусениці.
Після кожного пригальмовування просувати машину вперед не менш ніж
на половину довжини корпусу.
Високі бархани преодалевать по опуклій стороні на низьких пе-
редача без зупинки, спрямовуючи машину під прямим кутом до вершини
бархана і уникаючи розбитою калеі. Перед спуском з бархана, що має
крутизну ската більше 30, на машинах з вежею необхідно розгорнути
її гарматою тому.
Маневрувати необхідно таким чином, щоб не допускати
застрявання при крутому повороті на сипучому піску, при русі з
креном по барханів, у вузькій виїмці при крутому повороті на солончаку
або мокрому такири.
Різкий поворот машини на піщаному грунті викликає перевантаження
двигуна та силової передачі. Це створює небезпеку пошкодження бор-
печних передачі, опорних катків і траків гусеничних машин або провідних
мостів у колісних машин. Подальший рух можливо тільки після
очищення гусениць (коліс) від піску.
Рух по косогору бархана навіть з малим кутом нахилу викли-
ет сповзання машини і заривання гусениць (коліс), внаслідок чого
можливий розрив гусениць, руйнування бортових передач (ведучих мос-
тів). У цьому випадку слід очистити гусениці (колеса) і в разі
буксування вдатися до допомоги тягача.
Вузькі виїмки преодалевать з використанням інерції машини.
Колісні машини повинні їх обходити по можливості або пропустити
між коліс.
Крутий і різкий поворот на солончаку (мокрому такири) призводить до
руйнування верхньої кірки, і машина може сісти на днищі (мости). При
такому застряванні необхідно спробувати вийти заднім ходом. Якщо гу-
Сениця (колеса) пробуксовують, то машина евакуюється з допомогою
коштів самовитаскування, тягача або лебідки.
При русі колони в умовах сильної запиленості дистанція
між машинами збільшується, включаються габаритні ліхтарі, при цьому
водій позаду машини, що йде повинен триматися краю пилового хмари і
рухатися уступом.
У частково закріплених або неглибоких сипучих пісках рухатися
по одній калее. За глибиною занурення гусениць (коліс) йде попереду
машини потрібно оцінювати твердість грунту та вибрати місце для переклю-
чення передач і поворотів.
При подоланні барханів у складі підрозділів необхідно
стежити за станом колії. Після проходу декількох машин вона раз-
біва, і тому наступна машина повинна рухатися правіше або ле-
вее пройшли на 1-3 метри.
Рух по солончаки або мокрому такири по одній колії не до-
пускається.
На привалах і зупинках виконати наступне:продути стисненим повітрям радіатор і двигун;
перевірити справність пилозахисні чохлів;
протерти скла і внутрішні поверхні кабіни від пилу;
перевірити рівень і при необхідності долити дистильовану
воду в акумулятори;
при тривалій зупинці за вказівкою командира укрити машину
брезентом.
Після завершення маршу (рейсу) виконати щоденне технічне
обслуговування або за вказівкою командира чергове технічне обслу-
няно N 1 або N 2 і підготувати машину до виконання наступної
завдання.
_Заключеніе
Таким чином правильна і технічно грамотна організація
експлуатації автомобільної техніки є складовою частиною авто-
технічного забезпечення військ, має на меті забезпечити успішне ви-
конання поставлених завдань з охорони Державного кордону і сох-
поранити при цьому машини в постійній справності і готовності до даль-
нейшим дій. У процесі експлуатації необхідно суворо підтри-
проживати встановлений рівень готовності та надійності автомобільної
Особливе значення це вимога набуває в умовах бойової
діяльності військ, коли напруга в роботі машин різко віку-
ет, а умови для обслуговування та догляду за машинами ускладнюються. Ор-
нізація експлуатації автомобільної техніки передбачає розробку
та здійснення комплексу заходів щодо забезпечення надійної роботи
і збереженню машин з моменту надходження до підрозділу до виходу в
плановий ремонт або списання по амортизаційному зносу.
Експлуатація автомобільної техніки включає в себе питання еф-
ної використання машин за прямим назначанію в різних до-
рожніх і кліматичних умовах і в умовах бойової діяльності
військ, технічного обслуговування, зберігання і транспортування.
Знання основ організації правильної експлуатації автомобільної
техніки є необхідною умовою успішного виконання завдань по
охорони Державного кордону розв'язуваних автомобільної службою погр-
кових військ.
З цього випливає, що офіцери прикордонної застави повинні знати
і вміти правильно організувати експлуатацію автомобільної техніки.
.
18 -
_Пріложеніе
Схема N 1: Вміст пилу в повітрі (g) залежно від місця
автомобіля в колоні (а) і дистанції (N) між авто-
Мобіл (б) при = 13-16км / ч
1 - дистанція 20-25м; 2 - дистанція 40-45м;
3 - третій автомобіль, 4 - п'ятий автомобіль
.
19 -
Схема N 2: Значення коефіцієнта надлишку повітря у відсотках
для різних температур повітря і палива.
Температура палива: 1 - 20 С; 2 - 40 С;3 - 60 С; 4 - 80 С
Схема N 3: Зміна товщини шару накипу / h / і теплопередачі
/ Qр / радіатора автомобіля ЗІЛ-130 при експлуатації
в зоні Каракумського каналу
.
20 -
_Іспользуемая Література:
1. Федеральний закон «Про Державну кордоні РФ»
(Зі змінами та доповненнями на 10.08.94г.)
2. «Експлуатація автомобільної та бронетанкової техніки на пог-
ранічной заставі (у прикордонній комендатурі), М., 1987р.
3. «Експлуатація автомобільної техніки в складних умовах»,
М., 1984р., Воениздат4. «Експлуатація армійських машин», М., 19789г., Воениздат
5. «Бронетанкова техніки, експлуатація», підручник, М., 1974р.,
Воениздат6. «Закордонне военное обозрение», N 10,1994 р.
7. «Керівництво за правилами водіння бойових машин»,
М., 1984р., Воениздат