Економічна характеристика Алтайського краю

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Зміст
1. Коротка характеристика регіону
2. Громадський сектор регіону
3. Можливості та пропозиції підвищення ефективності суспільного сектора і в загальному економіки регіону
Список використаних джерел

1. Коротка характеристика регіону
Алтайський край розташований на південно-сході Західного Сибіру і межує з Hовосібірской, Кемеровській областями, Казахстаном і Республікою Алтай. Його територія становить 168.0 тис.кв.км.
У краї переважає два типи геоморфологічних ландшафтів: на сході гірський, на заході - степовий, значні площі займають тайгові масиви. Hа сотні кілометрів простяглися унікальні стрічкові бори. Багатий рослинний покрив у поєднанні з контрастами рельєфу супроводжується різноманітністю тваринного світу. Тут мешкає близько 300 видів ссавців, більш 300 видів птахів, є плазуни, земноводні, риби.
Клімат різко-континентальний. Зима морозна, тривала, літо спекотне, коротке, нерідко сухе.
Кліматичні умови в цілому сприятливі для розвитку сільського господарства. Тут достатньо тепла і світла для вирощування практично всіх сільськогосподарських культур, овочів, ягід і фруктів.
До складу краю входять 12 міст, 14 селищ міського типу, 7 міських і 60 сільських районів, в тому числі Hемецкій національний район. Адміністративний центр - Барнаул, з населенням 655.4 тис.осіб.
Населення - 2 496,8 тис. чол. (2009), 20-е місце за чисельністю населення серед суб'єктів Російської Федерації (1,8% населення Росії). Щільність населення - 14,9 осіб / кмІ (2009), питома вага міського населення - 53,7%, сільського - 46,3% (2009).
З 2007 року намітилася позитивна динаміка народжуваності. Так, у січні з'явилося на світ 2 318 дітей, у лютому - 1 964, у березні - 2 288 дітей. Всього за перший квартал 2007 року в алтайський родинах народилося 6 570 дітей. У краї проживають представники 110 національностей. Національна структура населення виглядає таким чином: росіяни - 90.9%, німці - 3.9%, українці - 2.9%, білоруси - 0.4%, казахи - 0.4%, мордва - 0.3%, татари -0.3%, чуваші - 0.3%, алтайці -0.1 % і ін
Главою виконавчої влади Алтайського краю є голова адміністрації краю (губернатор). Адміністрація - виконавчий орган, правонаступник крайвиконкому. Після загибелі М. С. Євдокимова в 2005 році, на пост за поданням Президента РФ затверджений А. Б. Карлін.
Представницький орган законодавчої влади - Алтайська крайова Рада. Складається з 68 депутатів, що обираються населенням краю на муніципальних виборах строком на 4 роки - одна половина по одномандатних виборчих округах, інша - за партійними списками. Голова ради - І. І. Лоор.
Динаміка ВРП і його частка представлена ​​в таблиці 1.
Таблиця 1 Динаміка ВРП Алтайського краю [4]
2004р.
2005р.
2006р.
2007р.
Сибірський
1 631 782.5
1 951 299.4
2 442 999.2
3 027 504,40
федеральний округ
Республіка Алтай
8 516.7
8 805.8
11 609.4
15 317,80
Основні ролі в промисловості краю займають машинобудування - де випускаються гусеничні трактори й плуги, парові котли, вантажні магістральні вагони, дизелі, шини, ковальсько-пресові машини, бурові верстати, генератори для тракторів і автомобілів. Значну частину становить продукція підприємств оборонного комплексу; і харчова промисловість - переробка зерна, м'ясо-молочної продукції, випуск алкогольних і безалкогольних напоїв.
Найбільші підприємства - «Алтайський тракторний завод», «Алтайський моторний завод», Барнаултрансмаш, «Сібенергомаш», «Алтайпрессмаш», Алтайський вагонобудівний завод, «Алтайкокс», ФНПЦ «Алтай».
Менш розвинені галузі хімії і нафтохімії. Основну частку у виробництві займає Кучуцький сульфатний комбінат у Благовєщенкі, який видобуває сульфат натрію із частковою переробкою його в сірчистий натрій, використовуваний у кольоровій і легкій промисловості.
Важливе місце в економіці краю займає агропромисловий комплекс, який є великим виробником продовольства на сході Росії. Алтайський краю - єдиний район Сибіру, ​​де вирощується соняшник на олію, соя, цукровий буряк та її насіння. Алтай займає 1-е місце в Росії з виробництва сиру, 1-е місце в Західному Сибіру з виробництва зерна, цукру, 2-е по виробництву м'яса.
Особлива гордість алтайських хліборобів - сильні і тверді сорти пшениці, за вмістом клейковини перевершують світовий стандарт.
Алтайський край - традиційний виробник зерна, молока, м'яса, також тут вирощується цукровий буряк, соняшник, льон олійний, льон-довгунець, хміль, рапс і соя.
Площа сільгоспугідь Алтайського краю складає 11 млн. га, в т.ч. 7млн.га ріллі. Наявність великої кількості родючих земель, сінокосів і пасовищ, сума позитивних температур у вегетаційний період рослин, зональні грунтозахисне системи землеробства, прогресивні технології в тваринництві забезпечують відносну стійкість сільськогосподарського виробництва [3, с.91].
Основні галузі - зернове виробництво, тваринництво, кормовиробництво, а також маралівництво і бджільництво.
2. Громадський сектор регіону
За 2007 рік до бюджету Алтайського краю надійшло в цілому 38 млрд 175 млн 68 тис. рублів. При цьому сума загальних витрат склала 37 млрд 502 млн 751 тис. руб. Такі дані кореспонденту ІА REGNUM надали сьогодні, 28 січня, в крайовому комітеті з фінансів, податкової та кредитної політики.
Таким чином, за січень - грудень бюджет-2007 виконаний з профіцитом у розмірі 672 млн 317 тис. рублів. У цілому, план на рік за доходами складає порядку 36 млрд 88 млн, за видатками - трохи більше 37 млрд рублів.
Всього з початку року власні доходи регіону склали 15 млрд 955 млн 851 тис. руб. при плані року в 14,6 млрд рублів. З федерального бюджету край отримав 22 млрд 194 млн 790 тис. руб., Що всього майже на 729 700 000 рублів більше підкоригувати у бік збільшення річного ліміту.
Що стосується витратних статей, то міжбюджетних трансфертів виплачено близько 17 млрд рублів. На "національну безпеку і правоохоронну діяльність" витрачено 1 млрд 915 млн 833 тис., на "національну економіку" - близько 6 млрд 937 млн ​​руб.
За видаткової статті "житлово-комунальне господарство" перераховано 431 млн 963 тис., охорона навколишнього середовища - 41 млн 413 тис. рублів. На освіту витрачено 2 млрд 13 млн 766 тис., на соціальну політику - 2 млрд 914 млн 228 тис, охорона здоров'я і спорт - 3 млрд 840 700 000 рублів.
На 2007 рік бюджет Алтайського краю приймався c дефіцитом у 14%, практично на межі дозволеного федеральним законодавством. Цей показник планувався в розмірі 1,9 млрд рублів. Потім протягом року до прийнятого закону про бюджет-2007 вносилися коригування за видатками та доходами. 29 жовтня 2009 р . депутати Законодавчих зборів Алтайського краю прийняли в першому читанні бюджет регіону 2010 рік і плановий період 2011 та 2012 років.
Доходи крайового бюджету в 2010 році складуть 41.78 млрд рублів, з яких податкові і неподаткові доходи складуть 19.76 млрд або 106% до очікуваного виконання бюджету-2009. Надходження з федерального бюджету - 21.84 млрд рублів, у тому числі 175 млн рублів з фонду сприяння реформуванню ЖКГ.
На плановий період 2011 та 2012 років доходи заплановані в розмірі 42.23 млрд рублів і 43.48 млрд рублів відповідно.
Витрати крайового бюджету в 2010 році складуть 42.23 млрд рублів. На плановий період 2011 та 2012 років видатки заплановані в розмірі 42.7 млрд і 43.98 млрд рублів відповідно.
Дефіцит в 2010 році складе 451 млн рублів, що відповідає вимогам Бюджетного кодексу РФ. На плановий період 2011 та 2012 років дефіцит складе 469 і 504 млн рублів відповідно.
Ефективність суспільного сектора.
Середньомісячна номінальна заробітна плата в краї склала 11101,9 руб., Для порівняння в Сибірському окрузі вона склала 15065,3, в цілому по Росії 16827,3. Прожитковий мінімум в краї склав 5570 руб.
Середньодушові доходи по краю склали 10524,7., Для порівняння в Сибірському окрузі вона составіла12675, 1, у цілому по Росії 15543,4 руб. середньодушові витрати склали 5506,9, для порівняння в Сибірському окрузі вона склала 9443,23, в цілому по Росії 11813,2.
3. Можливості та пропозиції підвищення ефективності суспільного сектора і в загальному економіки регіону
Якщо розглядати структуру промислового виробництва, то починаючи з 1992 р . вона зазнавала істотних змін. У результаті міжгалузевих структурних зрушень найбільшу питому вагу в промисловості сьогодні займає виробництво харчової продукції - 26,9%; транспортних засобів та устаткування - 11,2%; коксу-12,6%; хімічної продукції - 4,7%. До рівня в 14,8% знизилося виробництво і розподіл електроенергії, газу та води. Високими темпами зростала видобуток корисних копалин на південно-заході краю [2, с.106].
Поліпшення фінансово-економічних показників більшості промислових підприємств в докризовий період характеризувався зростанням оборотних активів, у тому числі їх грошової складової (118,3% і 120%, відповідно), а також зниженням простроченої кредиторської заборгованості підприємств. Покращились платоспроможність і фінансова стійкість промислових підприємств. Тільки за 2007 р . на підприємствах промисловості введено 2411 робочих місць. Фінансова стабілізація в обробній промисловості краю сприятливо відбилася на інвестиційній привабливості та інноваційної активності підприємств. Обсяг інвестицій в основний капітал по обробним галузям промисловості у 2007 р . виріс на 26,2% до рівня 2006 р . Особливо значне зростання інвестицій зафіксовано у виробництві коксу, лиття та готових металевих виробів, транспортних засобів, електронного та оптичного устаткування, а також у хімічній галузі. Рівень інноваційної активності в промисловості краю в 2007 р . склав 10%; обсяг відвантаженої інноваційної продукції-5113600000 крб., або 3,9% загального обсягу відвантаженої промислової продукції. Частка нової або значно зміненої продукції досягла 72,3% інноваційної продукції, вдосконаленої - 27,7% [2, с.107].
Разом з тим зазначений зростання промислового виробництва в докризовий період слід характеризувати як екстенсивний, заснований на зростанні внутрішнього попиту на продукцію виробничо-технічного призначення і наявному резерві виробничих потужностей. Ефективність промислового виробництва залишається низькою: середній рівень рентабельності промислових підприємств - 3,9%.
Низький технологічний рівень і фінансова результативність промислових підприємств, зокрема в машинобудуванні, зумовили відповідні конкурентні позиції: на внутрішньому ринку конкурентоспроможні приблизно 60%, на внутрішньому і зовнішньому ринках - 25% промислової продукції обробних виробництв.
Фінансова криза і рецесія світової і російської економіки істотно ускладнюють початок процесу якісного оновлення промисловості. Для детального аналізу ситуації, що складається на промислових підприємствах після вересня 2008 р ., Час ще не прийшов, хоча тенденція «відходу» від інноваційної діяльності вже окреслилася. За деякими відомостями, інноваційні проекти підприємств заморожуються, їх реалізація відкладається до «кращих часів». Ряд підприємств в умовах падаючого попиту на свою продукцію вже сьогодні здійснюють заходи по скороченню виробництва. Наслідки таких кроків відомі: різке погіршення фінансового становища, хвиля неплатежів, у тому числі з податків до бюджетів і соціальних виплат, тимчасове скорочення персоналу і перехід на неповний робочий тиждень, зростання соціальної напруженості [2, с.109].
По галузях (видами економічної діяльності) прогнозується спад в обробних виробництвах, таких як виробництво машин та обладнання, транспортних засобів та ін Гостра ситуація у зв'язку з іпотечною кризою розвивається в будівництві, а отже, і в галузі будівельних матеріалів, де розпочаті і плановані інвестиційні проекти, спрямовані на розширення виробництва, вже зупинені або будуть зупинені до кінця поточного року.
Як і в період кризи 1990-х років, у більш «комфортної» ситуації опиняться: виробництво продуктів харчування, ліків та вітамінної продукції, побутової хімії та інших споживчих товарів першої необхідності, а також переробка сільськогосподарської сировини. Можливе зростання внутрішнього попиту на споживчі непродовольчі товари, що кілька пожвавить роботу підприємств легкої промисловості. Виробництво військово-технічної продукції підприємствами ВПК збережеться в колишніх обсягах, а по деяких видах можливе зростання.

Список використаних джерел
1. Асканова О.В. Машинобудівна галузь Алтайського краю / / ЕКО, 2009. - 7. - С.124-136.
2. Бородін В.А. Виробництво Алтайського краю: перспективи на тлі кризи / / ЕКО, 2009. - 7. - С.105-111.
3. Межов І.С. Промислова організація виробництва в Алтайському краї / / ЕКО, 2009. - 3. - С.89-105.
4. Федеральна служба державної статистики [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.gks.ru
5. Офіційний сайт Алтайського краю [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.altairegion22.ru
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Географія | Реферат
34.3кб. | скачати


Схожі роботи:
Соціально-економічна характеристика Краснодарського краю
Соціально економічна характеристика Краснодарського краю
Тваринництво Алтайського краю
Байгольскій лісокомбінат Алтайського краю
Банківська система Алтайського Краю
Рекреаційний потенціал Алтайського краю
Реєстрація та облік платників податків Алтайського краю
Документування діяльності адміністрації Родинського району Алтайського краю
Аналіз діяльності суб`єктів малого підприємництва в Бійську Алтайського краю
© Усі права захищені
написати до нас