Економічна система суспільства 2

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Контрольна робота
Тема: «Економічна система общества»

План
1. Поняття «економічна система» ... ... ... ... ... ... ... ..................... ... ... ... 3
2. Класифікація економічних систем ... ... ... ... ... ... ... ... ...................... 4
3. Типи економічних систем ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ........................ 7
4. Економічна культура: її роль в економічній системі суспільства .. 8
5. Словник провідних понять ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...................... 11
Список використаних джерел ... ... ... ... ... ... ... ... ... ............................... 13

1. Поняття «економічна система»
Упорядкована сукупність елементів, що володіє організованістю, відносною замкнутістю і здатністю виконувати ряд функцій, які не можуть виконати окремі її елементи, є системою. Для характеристики будь-якої системи зазвичай виділяють її елементи, рівні організації, структуру і функції.
Економіка являє собою складну, багаторівневу, розвивається систему. Економічна система суспільства складається з малих економічних систем - домогосподарств, окремих підприємств, груп взаємопов'язаних підприємств, галузей і підрозділів та ін
Будь-яка економічна або інша система є частиною більш великої системи. Наприклад, підприємство як економічна система пов'язано з діяльністю галузі в цілому, міжгалузевими економічними системами, з економічною системою суспільства, а остання в свою чергу зв'язана за допомогою міжнародної спеціалізації з економічними системами товариств в інших країнах.
Економічна система може розглядатися і аналізуватися на різних рівнях: це може бути рівень фірми (підприємства), рівень макроекономіки або світової економіки. Для кожного рівня можуть бути визначені свої характерні риси, зумовлені специфікою функціонування суб'єкта господарювання, виробничої системою або підсистемою. Однак можуть бути й спільні риси, що характеризують як економічну систему в цілому, так і її окремі ланки. Так, рисою економіки може служити те, відкрита або закрита економіка від зовнішнього впливу. Якщо національна економіка і її ланки активно погоджуються в систему міжнародних економічних зв'язків, така економічна система вважається відкритою. Відкритою є фірма, що бере участь в кооперації праці, здійснює науково-технічне, торговельне чи інше співробітництво з іншими фірмами, корпораціями і т.д. У випадку, якщо система замкнута на внутрішніх ресурсах виробництва і обмежується внутрішнім споживанням, у наявності закрита система. Можна сказати, що закритою по відношенню до світового господарства була світова соціалістична система господарювання, бо співпраця в ній замикалося рамками самої системи.
Таким чином, економічна система може бути визначена як стійка сукупність господарських підсистем і елементів, взаємодія яких забезпечує відтворення необхідних умов життєдіяльності суспільства. Вона має складну структуру і включає різноманіття відбуваються в суспільстві економічних процесів, які у ньому майнові відносини, організаційні форми, інститути і залучені в господарський оборот економічні ресурси.
2. Класифікація економічних систем
Класифікація - особлива форма систематизації, яка дає можливість орієнтуватися в якомусь множині. Першим рівнем класифікації зазвичай служить виділення типів явищ і предметів. Цей процес називається типізацією.
Основою класифікації є критерій поділу, тобто головний його ознака. Від правильного виділення критерію (чи критеріїв) залежить науковість класифікації.
У сучасній економічній науці при розгляді типів економічних систем, їх типізації використовуються різні критерії. Основними з них називають наступні:
панівна форма господарювання;
основні форми власності;
спосіб координації економічних суб'єктів і дій;
спосіб розподілу доходів;
тип державного втручання в економіку;
включеність економіки в світогосподарські зв'язки;
рівень розвитку продуктивних сил.
Оскільки критеріїв, підходів до класифікації багато, то й самих класифікацій буде декілька.
Перша класифікація пов'язує виділення типів економічних систем з панівною формою господарювання. При такому підході виділяються:
економічна система з товарною формою господарювання;
економічна система з натуральною формою господарювання.
За іншим критерієм - «основна форма власності» - різняться економічні системи:
общинного типу;
приватновласницького типу;
кооперативно-громадського типу;
змішані.
Згідно з критерієм «механізм (спосіб) координації дій господарюючих суб'єктів» можна виділити наступні типи економічних систем:
традиційний;
ринковий;
централізовано-плановий.
«Превалюючий спосіб розподілу доходів» як критеріальний підхід до економічних систем дозволяє виділити такі типи:
общинно-зрівняльний;
з розподілом доходів по землі;
з розподілом доходів за факторами виробництва (по землі, по капіталу, по праці);
з розподілом за кількістю, якістю та ефективності трудового вкладу.
«Кордон і тип державного втручання в економіку» як критерій поділяє економічні системи на наступні типи:
вільний (ліберальний);
адміністративно-командний;
економічно регульований;
змішаний.
За критерієм «ступеня включеності в світогосподарські зв'язки і відносини» економічні системи розрізняють, як:
закриту;
відкриту (велику і малу).
За рівнем розвитку продуктивних сил розрізняють:
аграрний тип економіки;
індустріальний тип економіки;
постіндустріальний тип економіки;
інформаційний тип економіки.
У сучасній економічній літературі Західної Європи та Північної Америки, особливо в популярних підручниках К. Р. Макконнелла і С. Л. Брю, класифікація зводиться до розрізнення трьох основних типів економічних систем:
традиційна економічна система;
ринкова економіка;
командна економіка.
Долаючи обмеженість даної класифікації, сучасна економічна думка виділяє ще один тип економіки - змішана економіка. Для неї характерним є стійке наявність елементів різних типів економічних систем. Саме такий тип економіки є ряд сучасних країн Західної Європи, Північної Америки і Південно - Східної Азії, включаючи Австралію.

3. Типи економічних систем
Сучасна теорія економіці здійснила певний синтез раціональних ідей і концепцій про типи економічних систем, розроблених різними напрямами суспільної думки. Економічні системи, що панували багато століть в докапіталістичних світі, в ній названі традиційними (патріархальними). Протягом останніх двох століть суспільний розвиток йшло дуже динамічно. Миру стали відомі такі типи економічних систем, як ринкова економіка вільної конкуренції (чистий капіталізм), сучасна ринкова економіка (змішана економіка), адміністративно-командна система, економіка перехідного періоду (перехідна економіка). У кожній окремій країні формується власна специфічна модель того чи іншого типу економічної системи. Тому існуючі в світі моделі економічного розвитку досить різноманітні.
При всій різноманітності типів і моделей в основі будь-якої економічної системи лежить відтворювальний процес, що включає виробництво, розподіл, обмін і споживання матеріальних благ і послуг, використання обмежених економічних ресурсів.
Традиційною економіці притаманне переважне використання ручної праці, з чого випливає, що обсяги виробленої продукції досить обмежені. У ній, як правило, поширені натурально-громадські форми господарювання та розподілу створеного продукту. Велику роль також відіграє дрібнотоварне виробництво. Воно засноване на приватній власності на виробничі ресурси і особистій праці їх власників.
У XVIII ст. в передових країнах світу ринкова економіка вільної конкуренції остаточно перемогла інші господарські уклади і стала визначати весь хід суспільного відтворення. Капіталізму епохи вільної конкуренції притаманні такі визначальні риси: приватна власність на економічні ресурси; ринковий механізм регулювання макроекономічної діяльності, заснований на вільній конкуренції, свобода підприємництва і вибору; наявність безлічі самостійно діючих продавців і покупців кожного товару; особистий економічний інтерес як головний мотив поведінки; обмежена роль уряду (держави) в економіці.
Найважливішими рисами сучасної ринкової економіки є: різноманіття форм власності та організаційно-правових форм ділових підприємств (при провідній ролі приватної власності в різних її видах, які включають широкий спектр від індивідуальної трудової до великої корпоративної); нерівномірний розподіл особистих доходів; зростання ролі держави у розвитку національної економіки і підтримки соціальної сфери; державне регулювання економіки; застосування досягнень науково-технічної революції в усіх галузях життєдіяльності суспільства; формування і використання розгалуженої виробничої і соціальної інфраструктури.
Терміном «адміністративно-командна система» прийнято позначати суспільний устрій колишніх соціалістичних країн і тих держав, які зберегли прихильність соціалізму. Головними рисами цієї системи є: державна власність на переважну більшість економічні структури; централізоване планування у всіх сферах.
4. Економічна культура: її роль в економічній сфері суспільства
У найзагальнішому вигляді економічну культуру можна визначити як сукупність соціальних норм і цінностей, що є регулятором економічної поведінки і виконують роль соціальної пам'яті економічного розвитку, які сприяють (або заважають) трансляції, відбору та оновленню цінностей, норм і потреб, що функціонують у сфері економіки і орієнтувальних її суб'єктів інші форми економічної активності.
В економічній культурі можна виділити кілька взаємопов'язаних рівнів, в різній мірі впливають на економічну поведінку:
1) цінності та мораль (трудова етика);
2) наукове та інструментальне знання (професійне, спеціалізоване);
3) норми та нормативне регулювання поведінки.
Серед ціннісних стандартів економічної культури провідне місце належить цінності праці і тісно пов'язаної з нею трудову етику. Під трудовою етикою прийнято розуміти ставлення людей до праці, відображена в нормах і цінностях пануючої в суспільстві моралі і втілену в категоріях і зразках культури, які реалізуються у сфері трудової діяльності.
Кожній економічної епохи характерний свій рівень і тип економічної культури населення. При цьому, зрозуміло, різні групи населення мають суттєво різні рівні економічної культури. Так, вчені-економісти мають теоретичним економічним свідомістю. Чиновники державних структур, директори, менеджери, підприємці повинні володіти культурою практичного економічного мислення. Для масової свідомості в економічній культурі важливі насамперед виробничі та споживчі мотивації.
Сучасна економічна культура багато в чому збігається з цивілізованістю, соціальністю суспільства. У ній головна роль відводиться врахування інтересів індивідів і груп людей. Традиційні «ідоли» економічного розвитку (прибуток, кількісне зростання) замінюються більш людськими цілями.
Сьогоднішній тип ринкової і тим паче соціально орієнтованої економіки оцінюється вже з інших позицій - як більш «стурбований», «розуміє», «розумний», «доцільний», «корисний», все більш відповідний інтересам кожної людини. Нині закладаються основи нової економічної культури: створення в суспільстві умов, які забезпечують необхідні соціальні орієнтації поведінки суб'єктів господарювання в цілому і окремо - поведінки осіб, які приймають рішення, підтримання мобільної системи інформації та зв'язку; вдосконалення реклами; організація діяльності економічних і фінансових інститутів (бірж, банків , страхових товариств, аудиторських служб) і т. д.
Все це повинно привести до створення інформаційно-комп'ютерного суспільства, в якому різноманітність потреб людей, диференціація їх інтересів - запорука розвитку всього соціуму, умова його вдосконалення. Особливостями такого суспільства будуть багатоваріантність вибору економічних рішень, заснованих на задоволенні плюралізму інтересів, мотивів різних суб'єктів економічної діяльності, а також облік безлічі чинників і об'єктивних умов: економічних, соціальних, економіко-психологічних, технічних.
Економічна культура виконує кілька функцій: пізнавальну, прикладну, виховну і т. д. Нові економічні знання стимулюють критичну переоцінку старих знань і усвідомлення тенденцій розвитку суспільства на перспективу. Що стосується прикладної функції економічної культури, то активність суб'єктів економічних відносин багато в чому залежить не тільки від рівня їх економічних знань, а й від уміння застосовувати їх на практиці, тобто від економічної свідомості людей.
Таким чином, економічна культура відіграє одну з найважливіших ролей в економічній системі суспільства, виступаючи складовою і істотною частиною загальної культури
5. Словник провідних понять
Слово
Поняття
Адміністративно-командна економіка
Така система управління економікою, в якій головна роль відводиться командним, розпорядчих та інших централізованим методам, а влада зосереджується в державних органах управління. Для неї характерним є директивне планування і розподіл ресурсів. Система не відповідає демократичним принципам управління, не сприяє розвитку ринкових відносин, конкуренції, вільного підприємництва.
Ринкова економіка
Економічна система, в якій роль основного регулятора економічних відносин відіграє ринок. Найважливішими рисами сучасної ринкової економіки є: різноманіття форм власності та організаційно-правових форм ділових підприємств (при провідній ролі приватної власності в різних її видах, які включають широкий спектр від індивідуальної трудової до великої корпоративної); нерівномірний розподіл особистих доходів; зростання ролі держави у розвитку національної економіки і підтримки соціальної сфери; державне регулювання економіки; застосування досягнень науково-технічної революції в усіх галузях життєдіяльності суспільства; формування і використання розгалуженої виробничої і соціальної інфраструктури.
Змішана економіка
До змішаної відноситься економіка, що базується на підприємствах і структурах, що відносяться до різних типів і видів власності і використовують різноманітні форми господарювання.
Стадійний підхід до визначення типів економічних систем
Це підхід, який бере за основу критерій «ступеня індустріалізації суспільства». Відповідно до нього виділяються: доіндустріальне суспільство, індустріальне, постіндустріальне.
Формаційний підхід до визначення типів економічних систем
Підхід, розроблений в рамках марксистської теорії. Він виділяє виробничі відносини (особливо відносини власності на засоби виробництва) як визначальну частину економічної системи.
Цивілізаційний підхід до визначення типів економічних систем
Підхід, який заснований на тому, що не можна абсолютизувати ні духовну, ні матеріальну сторону життя суспільства, тому що вони являють собою нерозривні частини цивілізації і повинні враховуватися при характеристиці економічних систем.
Економічна культура
сукупність економічних знань, умінь і навичок, інтелекту, способів і форм спілкування людей у ​​процесі їх соціально-економічних дій і відносин.

Список використаних джерел
1. Золотогаров В.Г. Економіка: Енциклопедичний словник / В.Г. Золотогаров - Мн.: Книжковий Дім, - 2004. - 720 с.
2. Лемешевська І.М. Економічна теорія: Вступний курс / І.М. Лемешевська. - Мн.: ФІЛІНформ, - 2005. - 672 с.
3. Економічна теорія: Учеб. посібник / А. І. Авраменко, І.М. Бобков. - Мн.: Акад МВС. РБ. - 2004, - 352 с.
4. Економічна теорія: Посібник для викладачів, аспірантів, студентів / Н. І. Базилєв, С. П. Гурко. - Мн.: Книжковий Дім, Екоперспектіва, 2005. - 637 с.
5. Економічна теорія: Учеб. посібник / І. В. Новікова, Г.А. Прімаченок. - Мн.: БГЕУ, - 2006. - 543 с.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Міжнародні відносини та світова економіка | Контрольна робота
39.4кб. | скачати


Схожі роботи:
Сучасна соціально-економічна система в теорії інформаційного суспільства як суспільства соціальних
Економічні права и можлівості суспільства Економічна система суспільства
Економічна система суспільства
Економічна система суспільства
Ринкова економічна система панівна форма економічного життя сучасного суспільства
суспільства Лекція 5 ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА
Соціально-економічна і культурна характеристика індійського суспільства ХIII-ХVII ст
Політична система суспільства 2
Політична система суспільства 5
© Усі права захищені
написати до нас