Евфемізми в сучасної російської мови на прикладі матеріалів друкованих та електронних російських ЗМІ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ

ГОУ ВИЩОЇ ОСВІТИ

"Самарського державного аерокосмічного університету

ІМЕНІ АКАДЕМІКА С.П. КОРОЛЕВА "

ІНСТИТУТ ДРУКУ

Кафедри видавничої справи та КНІГОРАСПРОСТРАНЕІЯ

Контрольна робота

з дисципліни

"АКТИВНІ ПРОЦЕСИ

У СУЧАСНОМУ РОСІЙСЬКОЮ МОВОЮ "

на тему: "Евфемізми в сучасної російської мови

на прикладі матеріалів

друкованих та електронних російських ЗМІ "

Виконала: студентка групи № 4311з

Муртазаєва Ірина Олегівна

Перевірив: Прядільнікова Наталія Вікторівна

Самара 2008

ПЛАН РОБОТИ

Введення

1. Визначення та класифікація евфемізмів у лінгвістичній літературі

2. Специфіка евфемізаціі

2.1. Цільові установки

2.2. Теми і сфери

2.3. Мовні засоби і способи

3. Евфемізми як засіб маніпулювання в мові засобів масової інформації

Висновок

Список використано літератури

Введення

У сучасній російській мові все більше застосування знаходять стилістично нейтральні слова або виразу, уживані замість синонімічно мовної одиниці, яка представляється говорить (пише) непристойною, грубою, різанням або нетактовно. У лінгвістичній літературі цьому поширеному процесу дано термін "евфемізація".

Примітно, що, досить "чутливі" до громадських оцінками, евфемізми нерідко змінюють свій статус, перетворюючись на неприпустиму брутальність, що вимагає черговий евфемістичній заміни. Свого часу Б.А. Ларін писав: "Евфемізми недовговічні. Істотною умовою дієвості евфемізму є наявність" грубого "," неприпустимого "еквівалента. Як тільки це мається на увазі неудобопроізносімое вираз виходить з ужитку, евфемізм втрачає свої" облагораживающие "властивості, тому що переходить в розряд" прямих "найменувань, і тоді вимагає нової підміни "[, С. 120].

Інший мовознавець Л.П. Крисін відзначає, що "чим жорсткіше соціальний контроль мовної ситуації і самоконтроль мовцем власної мови, тим більше вірогідна поява евфемізмів, і, навпаки, в слабо контрольованих мовних ситуаціях і при високому автоматизмі промови (див. спілкування в родині, з друзями і т.п .) евфемізмів можуть предпочитаться "прямі" позначення, або дісфемізми, тобто більш грубі, зневажливі позначення [ ]

Об'єктом дослідження даної роботи є евфемістично лексика сучасної російської мови. Предмет дослідження - її особливості та сценарії застосування.

Емпіричною базою дослідження послужили одиниці евфемістичній характеру: слова, словосполучення, пропозиції, витягнуті з текстів публіцистичного, офіційно-ділового і наукового характеру.

1. Визначення та класифікація евфемізмів у лінгвістичній

літературі

Термін "евфемізм" застосовувався ще античними авторами. Його генезис ^I загальновідомий: сам термін походить від грецьких слів "добре" "чутка" ("мова"). Спочатку він тлумачився як проголошення "слів, що мають добрий знак, утримання від слів, що мають погану прикмету (особливо при жертвоприношеннях), побожне мовчання" [, С. 562]. Подібне розуміння евфемізму зближує його з табу, але не зрівнює. Згодом друга частина визначення ("побожне мовчання") втратилась.

У XX-XXI ст. були підготовлені цілий ряд робіт, спеціально присвячених проблемам евфемістичній лексики або торкаються її у зв'язку з іншими мовними явищами [Пауль Г., 1960; Шор PO, 1926; Ларін Б.А., 1961; Крисін Л.П., 1996; Курков А . С., 1977, Сенічкіна, 2006 і ін].

У лінгвістичній літературі присутні різні формулювання поняття "евфемізм". У більшості з них у якості основної ознаки евфемізму розглядається його здатність замінити, "завуалювати" неприємні або небажані слова або виразу.

Наприклад, О.С. Ахманова пропонує наступне визначення: "Евфемізм (антіфразіс) - троп, що полягає в непрямому, прикритому, ввічливому, пом'якшувальному позначенні будь-якого предмета чи явища" [Ахманова, 1967].

Мабуть, однією з вдалих є формулювання Л.П. Крисіна, яка визначає евфемізм як "спосіб непрямого, перифрастичного і при цьому пом'якшує позначення предмета, властивості чи дії ..." [Крисін, 2000].

З приводу класифікації евфемізмів існують різні погляди. Втім, всі вони відкривають загальну причину евфемізаціі мови - прагнення уникати конфліктності спілкування.

На думку Б.А. Ларіна, в її основу слід покласти "соціальну природу евфемізмів". Він виділяє три типи евфемізаціі:

1) загальновживані евфемізми національної літературної мови;

2) класові і професійні евфемізми;

3) сімейно-побутові евфемізми. [Ларін, 1961]

В історичній ретроспективі перші і друга групи зближуються, а в русі до майбутнього друга група тане до повного зникнення. Для третьої групи евфемізмів, які споживані переважно в розмовній мові, характерно обмеження колом уявлень з області фізіології та анатомії людини.

А.С. Курков виділяє п'ять груп евфемізмів, класифікуючи їх за породжує мотивів:

1) виникли на основі забобонів (хворіти - нездоровий, хворіє);

2) виникли з почуття страху і невдоволення (убити - прибити, ухлопав, пришити);

3) виникли на основі співчуття і жалю (хворий - не всі будинки);

4) породжувані соромливістю (незаконнонароджений - байстрюк, сколотиш);

5) породжувані ввічливістю (старий - в літах, похилий вік). [Курков, 1977]

Л.П. Крисін, у свою чергу, вважає, що існують дві сфери евфемізаціі - особисте життя і соціальне життя.

В.П. Москвін вважає, що "евфемізми використовуються в шести функціях:

1) для заміни назв лякають об'єктів;

2) для заміни визначень різного роду неприємних, що викликають огиду об'єктів;

3) для позначення того, що вважається непристойними (т.зв. побутові евфемізми);

4) для заміни прямих іменувань з боязні епатувати оточуючих (етикетні евфемізми);

5) для "маскування справжньої сутності позначається";

6) для позначень організацій та професій, які представляються непрестижними "[Москвін, 2007].

Є.П. Сенічкіна дотримується широкого підходу до розуміння евфемізмів, поділяючи точку зору А.А. Реформатського, Л.П. Крисіна та інших вчених і вважаючи, що евфемізми властиві не тільки нейтрального, але й інших стилів російської мови [ , С. 6].

Є.П. Сенічкіна пропонує розрізняти такі види евфемізмів: евфемізми-табуізми, факультативні евфемізми, деевфемізми ^II, історичні евфемізми, евфемізми за походженням, мовні та окказіональние. Для класифікації евфемізмів вчений пропонує застосовувати морфологічний підхід. В основу такої класифікації покладено критерій лексико-граматичної віднесеності слів, які репрезентують категорію семантичної невизначеності.

2. Специфіка евфемізаціі

2.1. Цільові установки

Сучасне суспільство багато в чому вільно від забобонів минулого. Проте як і раніше люди уникають прямо називати слова смерть, померти або прямі найменування деяких захворювань (рак, ракова пухлина і т.д.):

"Пристрасть до цього" антидепресант "якісна горілка вже не" забирає ", вибір здійснюється остаточно і безповоротно. Сліпнуть, впадають в алкогольні психози, відправляються до праотців, наклавши на себе руки, гинуть від цирозу, від кулаків неосудних товаришів по чарці ... Але п'ють ".

(Фізкультура не витіснить спиртову отруту / / Московські новини. - 12.02.2002)

"Але важливо вирішити перед операцією кілька завдань. Треба визначити розміри, локалізацію новоутворення в печінці, дати хірургам інформацію, одне новоутворення або декілька".

(Профілактика переможе хворобу століття / / Парламентська газета. - 30.03.2006)

Все так само естетичні та моральні закони сучасного суспільства забороняють говорити прямо про фізіологічні акти, пов'язані з функцією виділення організму, про відносини між статями, про вроджені дефекти; також не прийнято називати прямо визначені частини тіла людини. Прямим найменувань заборонений доступ в офіційний письмовий текст, в художню літературу.

Останнім часом формується і нова функція евфемізаціі мови - прикрашання деяких моментів дійсності. Крім того, спостерігається збільшення числа номінацій, застосовних до широкого кола речей, про які не хочеться говорити прямо (старі - представники старшої вікової групи, проблемна шкіра, проблемна дитина і т.д.).

Таким чином, цілями евфемізаціі мови можуть бути наступні установки:

1. Прагнення уникнути комунікативних конфліктів, не створювати у співрозмовника відчуття комунікативного діскомфрта. У евфемізмах, переслідують цю мету, об'єкт, дія, властивість називаються в більш "м'якої" формі (слабочуючих замість глухий, незрячий - сліпий, неправда - брехня, повний - товстий, нетверезий - п'яний, неспокійний - скандальний і т.п.):

Незряча дівчина світ бачить кольоровим ".

(Втеча з сутінків / / Російська газета-Тиждень "- Волга-Урал. - 24.01.2008)

2. Вуалювання, камуфляж істоти справи (компетентні органи, замість КГБ чи ФСБ, виправний заклад - колонія, в'язниця, оргвисновки - покарання винного чиновника, товари підвищеного попиту - дефіцит, фізичне усунення - вбивство тощо). Такі евфемістичні вираження в певній мірі приховують неприємну для адресата суть понять і дій.

Канцелярський штамп заслужений відпочинок (спокій) у поєднанні піти (проводити) сприймається як більш ввічливе вираз, особливо якщо воно вживається в присутності особи, про яку йде мова (мабуть тому, що слово пенсія може викликати у адресата небажані асоціації з соціальної ущербністю ).

3. Приховати від оточуючих те, що мовець хоче повідомити тільки конкретного адресата. Зрозуміло, такого роду "зашифрованность" повідомлення відносна, і дуже скоро вона стає уявної, особливо якщо подібні повідомлення містяться не в приватному листуванні, а публікуються і тим самим робляться доступними для інтерпретації кожному читачеві і слухає. Це характерно, наприклад, для різних рекламних оголошень ("Молода жінка надасть увагу заможному чоловікові"; "На високооплачувану роботу запрошуються дівчата без комплексів" і т.п.).

До приховує суть справи засобам вдаються і в тих випадках, коли пряме позначення об'єкта, дії, властивості, на думку мовця, може викликати небажаний ефект чи негативну реакцію масового адресата. Такі, наприклад, словосполучення лібералізація цін, впорядкування цін, вільні ціни в мові сучасної преси, в ​​мовній практиці економістів, представників влади тощо У буквальному значенні ці поєднання можуть додаватися до будь-якими цінами і будь-яких процесів, що відбуваються з ними, - зниження, підвищення, збереженню на колишньому рівні, приведення їх у потрібне відповідність. Однак насправді ці обороти нерідко позначають більш високі, ніж раніше, ціни, але позначають, так би мовити, не прямо, а вуалюючи малоприємне для більшості людей явище:

"Глава Мінпром-енерго РФ Віктор Христенко підкреслив, що саме затвердження термінів і принципів лібералізації оптового ринку електроенергії дасть інвесторові вірний сигнал - вкладення в російську енергетику окупляться".

(Починається лібералізація оптового ринку електроенергії / / Незалежна газета. - 26.06.2006)

2.2. Теми і сфери

Розглянемо основні теми і сфери евфемізаціі. Їм є:

1. Деякі фізіологічні процеси і стани (звільнити ніс - замість висякатися, чекає дитину - вагітна)

2. Певні частини тіла людини:

"Російський академічний молодіжний театр вирішив співвіднести свою назву з репертуарної політикою і теж випустив у світ молодіжну комедію, вибравши п'єсу" Forever "маловідомого в Росії ісландського драматурга Аурні Ібсена. І виявилося, що дітородні органи - не єдиний привід для молодого здорового сміху".

(Ніколи не говори "назавжди" / / Учительська газета. - 17.08.2004)

3. Відносини між статями (інтимні стосунки, інтимний зв'язок, фізична близькість - замість сексу):

"Володимир Мединський заявляє, що автори законопроекту не мають на меті закрити телеканали, що пропонують" аморальні послуги "." Якщо, наприклад, Муз-ТВ хоче рекламувати інтимні послуги, то - будь ласка, - говорить депутат. - Але хай той, кому це цікаво, платить за право дивитися цей телеканал ".

(Інтим не пропонувати / / Газета. - 03.07.2006)

4. Хвороби і смерть (хворіти, погано себе почувати - замість хворіти, слабувати; зовсім погана - безнадійно хвора; французький нежить - гонорея; пішов від нас, його не стало --помер; покійний - померлий, смерть - смерть і т.п.) :

"Галина Вишневська не поїхала до Канн через нездужання".

(РІА "Новости". - 21.05.2007)

5. Дипломатична лексика. У ній традиційно використовуються різного роду камуфлюючими вирази типу певні кола, адекватні заходи, непередбачувані наслідки, миротворча акція, застосувати санкції (це може означати і арешт, і висилку людини, і економічну блокаду країни тощо) і т.д.

"Більшість російськомовних жителів Талліна, що прийшли до посольства РФ, вимагають суворого покарання винних, але не розуміють проведення репресій проти якогось народу. Вони вимагають прийняття адекватних заходів до злочинців і до тих, хто розв'язав в Південній Осетії" бійню ".

(Чужої біди не буває / / Комсомольська правда - Північна Європа. - 14.08.2008)

Як вірно помічає Л.П. Крисін, "комунікативні завдання, з якими доводиться мати справу дипломатам і політикам, неможливо вирішити, використовуючи лише прямі номінації, обходячись без натяків, натяків, недомовленостей, камуфляжу, тобто - без усього того, для вираження чого ніби й призначені евфемізми" [ ].

6. Позначення деяких професій. Це робиться з метою підвищити соціальний престиж таких професій і приховати негативне враження від прямого називання відповідного роду занять: оператор машинного доїння замість доярка, оператор очисних робіт - асенізатор, контролер - наглядач і ін

7. Діяльність армії та інших силових структур і сутності, пов'язані з ними (воїни-інтернаціоналісти, ліквідовані - вбито, зберігається напруженість, операція з примусу до миру, дати адекватну відповідь, фізичне усунення замість вбивства, зачистка місцевості і т.п.):

"Грузинська армія перейшла до оборони, але зону конфлікту її формування не залишають, тому напруженість в регіоні зберігається; про це заявив заступник глави Генштабу Анатолій Ноговіцин".

(ТВ-центр. - 12.08.2008)

У наведеному вище прикладі мова, по суті, йде про триваючі бойових сутичках між протиборчими сторонами.

"Кокойти: Грузія готується фізично усунути керівництво Південної Осетії".

(РІА "Новости". - 22.02.2006)

2.3. Мовні засоби і способи

Серед них найбільш часто застосовуються:

1. Слова-визначники з дифузною ^III семантикою (деякий, відомий, визначений, відповідний, належний і т.п.):

"З певних причин в дослідженні не брали участь національні республіки".

(ВЦВГД: Потапенко - самий "невідомий" губернатор / / ІА Росбалт. - 09.09.2008)

2. Імена іменники з досить загальним змістом, використовувані для називання цілком конкретних предметів і дій (акція, виріб, об'єкт, продукт, товар, матеріал, сигнал):

"З 1 березня 2008 року земля і нерухомість стануть єдиним цілим. Всі об'єкти, які підлягають врахуванню у нас в країні та розподілені сьогодні з різних реєстрів, будуть об'єднані в єдиний кадастр об'єктів нерухомості, відповідний закон" Про державний кадастр нерухомості "вже схвалений сенаторами і чекає підпису президента ".

(Під спільним дахом / / Російська Бізнес-газета. - 24.07.2007)

3. Невизначені або вказівні займенники, а також займенникові обороти типу це справа, одне місце.

4. Іншомовні слова і терміни, що вживаються як позначення, більш придатні - в силу своєї меншої зрозумілості більшості носіїв мови - для вуалювання суті явища, ніж споконвічна лексика (педикульоз замість вошивість, лібералізація цін - підвищення цін, деструктивний - руйнівний, конфронтація - протистояння і т. п.):

"Припущення підтвердили в інституті гендерних досліджень, де створений рекламістами" типовий "образ питущого пиво чоловіка був визнаний деструктивним".

(ФАС обвинуватила пивну рекламу на ганьбу сімейних цінностей

/ / Російська газета. - 08.06.2007)

5. Слова, що позначають неповноту дії або слабку ступінь властивості, вживаються не в своєму словниковому значенні, а в якості евфемізму (недочути - про глухому і т.п.).

6. Деякі дієслівні форми з приставкою під-(під'їхати, підійти, підвезти і деякі інші), які відчуваються частиною мовців (головним чином носіями просторіччя) як більш ввічливі, пом'якшувальні пряме відношення до адресата і тому вживаються ними як евфемістично замін "прямих" позначень приїхати , прийти, привезти, довезти (в літературній мові, як відомо, дієслова з приставками під-, при-несінонімічни).

7. Абревіатури (tbc замість туберкульоз).

В.П. Москвін [] виділяє 13 способів мовного вираження евфемізаціі мови:

- Метонімічне номінацію (обійтися за допомогою хустки замість висякатися);

- Метафоричну номінацію (піти з життя замість померти);

- Використання Синекдоха ("Бариня ... з великим бюстом, підтягнутим корсетом до самого носа, сиділа на дивані");

- Прономіналізація (зайти дещо куди замість туалет);

- Паронімічних заміну (поїхав до Риги замість вирвало, ригати);

- Використання книжкових слів і виразів, зокрема, термінів (летальний результат замість смерть):

"Вторчормет, де він виріс," це не добротний пролетарський район типу Уралмаша, відбудованого німцями, а убога околиця керамічного заводу, де під'їзди усипані шприцами, а в 1974 році (коли народився Борис Рудий! - О.Є.) стався викид бактеріологічної зброї , іменованого "сибірку", з сімдесятьма летальними наслідками "".

(Беззахисно бескожій / / Нові вісті. - 05.09.2008);

- Вживання іншомовних слів (путана замість повія);

- Перенесення "з роду на вид" (комаха замість воша, тарган, клоп):

"- Небезпека серйозна, - підтверджує кандидат сільськогосподарських наук Сергій Тимофєєв. - Зупинити її може тільки морозна зима. Поки ж порада одна: прибирати комах вручну і знищувати в сольовому розчині або в солярці".

(Картопля без мундира / / Російська газета - Єнісей. - 09.09.2008);

- Перефразування (компетентні органи, замість КДБ);

- Антономазію (лукавий замість рис, ескулап - лікар):

"На честь сторіччя Держдуми опального доктора тут же амністували і дозволили буквально на наступний день приступити до доведеною судом неякісної роботи. Єдине, що не скасував" найгуманніший суд у світі ", так це штраф, для вірності наклавши арешт на дві московські квартири невдачливого ескулапа і її машину Subaru ".

(Тверський суд Москви виніс вирок лікаря-косметолога Гелени Римаренко

/ / Вечірня Москва. - 24.07.2008);

- Перенесення з виду на вид (надати замість вкрасти):

"Злочинна група вирішила нажитися на нацпроекті, присвоївши велику суму і заподіявши шкоду своїм партнерам - лізингоодержувачам".

(Уявна угода / / Російська газета - Південь Росії. - 10.09.2008);

- Вживання стежка мейозису (нетверезий замість п'яний, терпимий рівень - задовільний рівень, це вам влетить у копієчку, залишає бажати кращого - поганий, пристойна гра футболістів - хороша і т. д):

"Паркування влетить у копієчку".

(Вечірня Москва. - 03.09.2008);

- Еліпсис (сунути в значенні "дати хабар"):

"І винні в цьому в першу чергу не чиновники, а ми всі. Саме ми готові сунути грошей інспектору, щоб він не писав протокол або, чого доброго, не відібрав права. Ми готові передати конвертик клерку, щоб нашу проблему вирішили позитивно".

(Корупція = зіпсованість / / На стіл керівникові. - № 44. - 2005).

3. Евфемізми як засіб маніпулювання в мові засобів

масової інформації

Евфемізми є поширеним інструментом маніпуляції суспільною свідомістю. Їх лінгвістична природа така, що вони відволікають увагу реципієнта ^IV від забороненого поняття, є емоційно нейтральними субститутами ^V небажаних або занадто різких позначень.

Здатність евфемізмів маніпулювати реципієнтом визначається низкою факторів:

- По-перше, евфемізми приховують справжню сутність явища за рахунок створення нейтральною або позитивною конотації ^VI;

- По-друге, реципієнт звичайно не встигає вичленувати евфемізми з контексту і осмислити їх, так як велика кількість інформації в сучасному соціумі ускладнює орієнтацію в мовному матеріалі та його критичну оцінку;

- По-третє, щоб привласнити слову статус евфемізму, треба ідентифікувати табуіруемий денотат ^VII, що ховається за цим словом, інакше евфемізм не буде "розпізнаний";

- По-четверте, мала частина реципієнтів знайома з даними лінгвістичним явищем, не знаючи суті явища, неможливо зрозуміти, як здійснюється маніпулятивний вплив.

У мові ЗМІ евфемізми мають найбільший маніпулятивний вплив в силу своїх різнобічних можливостей впливу на свідомість адресата. Розглянемо як приклад широко поширений евфемізм знешкодити в значенні "вбити". У цьому випадку для позначення негативного денотата використовується слово, що викликає додаткові асоціації з чимось позитивним.

Виникненню даних асоціацій сприяє внутрішня форма слова: знешкодити → зробити нешкідливим [ , C. 341]; нешкідливий → не заподіює шкоди [ , C. 35]; шкоду → збиток, псування [ , C. 84].

Таким чином, використовуючи евфемізм знешкодити, що говорить формально має на увазі таку дію, яке допомогло уникнути шкоди (збитків) і, отже, має бути позитивно сприйнято адресатом. У наявності явно виражене маніпулятивний вплив: у психіку реципієнта приховано впроваджуються установки, що не збігаються з його власними. Незважаючи на всю очевидність табуіруемого денотата (вбити), евфемізм знешкодити має стійкою позитивною конотацією за рахунок виникаючих асоціацій з чимось корисним, що зупинив шкоду.

Між тим, маніпулятивний потенціал евфемізму не вичерпується механізмом асоціативності. Евфемізми можуть грати роль своєрідного "буфера" між негативно коннотірованним словом і свідомістю реципієнта:

"До речі, в процесі дискусії депутат-єдинорос Хінштейн активно намагався з'ясувати у депутата-єдинороса Макарова, чи не займається він діяльністю, не сумісною зі статусом депутата, і якщо ні, то звідки у нього" адвокатська конторка на Садовничиській набережній "".

(Стратегія тактиків / / Профіль. - 28.07.2008).

Виділене словосполучення не викликає позитивних асоціацій у реципієнта, проте, будучи досить невизначеним, вуалює пряму номінацію, створює пом'якшувальний ефект. Механізм буфера діє за принципом: "Немає слова - немає проблеми".

Найбільш сильне маніпулятивний вплив на людину здійснюється за допомогою так званих політичних евфемізмів, адресатом яких є масова аудиторія, з метою пом'якшити негативні асоціації, пов'язані з деякими фактами, часто за рахунок спотворення змісту самого описуваного факту.

Деякі автори відмовляють політичним евфемізмів в статусі істинних евфемізмів, так як вони представляють собою навмисне спотворення істини. Наприклад, В.П. Москвін розмежовує евфемію та дезінформацію, вважаючи, що вони протиставлені функціонально (по комунікативної мети). Мета евфеміі - пом'якшення вираження, мета дезінформації - брехня, обман, спотворення істини (чорнобильська аварія замість чорнобильська катастрофа) [ , C. 61).

Тим не менш, варто припустити, що дані приклади все ж є евфемізмами, незважаючи на слабкий зв'язок з денотатом. По-перше, вони заміняють слова і вирази, які були небажаними для комунікатора в даній ситуації, могли викликати негативну реакцію, по-друге, вони володіють нейтральною конотацією і, по-третє, відповідають основним цілям евфемізаціі мови: уникнути конфлікту в спілкуванні, приховати неприємні явища дійсності.

При негативній префіксації освіта евфемізму відбувається за моделлю: негативний префікс + іменник (прикметник, прислівник), антонімічних за змістом слову-табу. Незважаючи на "стримане осуд", що ховається в подібного роду евфемізмах, спосіб негативної префіксації активно використовується авторами текстів ЗМІ. Це пов'язано з тим, що, з психологічної точки зору, заперечення позитивного денотата не так зачіпає самолюбство комунікатора, як твердження негативного:

"- Нічия зі збірною Латвії - це провал?

- Це не провал. Це нічийна гра. Ми не повинні недооцінювати Латвію - команду, яка на минулому чемпіонаті Європи виступила значно краще, ніж наша. Ні, це точно не провал. Просто неуспіх.

(З інтерв'ю з Юрієм Сьоміним / / Вісті. - 01.09.2005).

Сьомін наполегливо заперечує запропоновану кореспондентом пряму номінацію (провал). Евфемізм "неуспіх" представляється розчарований грою команди тренеру більш доречним.

Проаналізуємо, чим відрізняється провал від неуспіху, спираючись на словникові дефініції: "Провал - повна невдача в якому-небудь справі" [ , С. 492]. Слово "неуспіх" словником не фіксується. Дано тлумачення слова "успіх": "Успіх - удача в досягненні чого-небудь" [Там само, C. 686], отже, неуспіх - невдача в досягненні чого-небудь. Таким чином, лексичне значення даних номінацій ідентично і описується в словнику одним і тим же словом - невдача. Однак провіщає при виборі з двох варіантів віддає перевагу евфемізм "неуспіх", який, по-перше, не має таких негативних конотацій, як слово "провал" (особливо в стійкому словосполученні "повний провал"), по-друге, представляє дійсність описово - через заперечення позитивного денотата.

Евфемізми, утворені шляхом негативної префіксації, маніпулюють людською свідомістю завдяки яскраво вираженого ефекту пом'якшення, який досягається тим, що негативно сприймаються властивості предметів не називаються точно, конкретно; евфемізми допускають широке тлумачення.

Найважливішим рівнем реалізації евфеміі є лексико-семантичний, на якому відбуваються основні процеси, що сприяють евфемізаціі мови. Маніпулятивний вплив тут здійснюється з допомогою спеціально підібраних лексичних одиниць, наповнених особливої ​​семантикою і викликають певні (потрібні маніпулятору) асоціації.

Величезним маніпулятивним потенціалом володіє генералізація значення, а також заміна небажану номінацію родовим найменуванням, словом широкої семантики, що дозволяє зняти компоненти прагматичного фокусу, мотивуючі негативну оцінку. Аудиторія може взагалі не звертати уваги на "розмиті" евфемізми, так звані "слова-амеби", які не фіксують на себе уваги, будучи абсолютно нейтральними і застосовні до широкого класу об'єктів або явищ.

У мові російських ЗМІ склалася ціла система генералізованих евфемістично позначень. Так, стосовно до військових дій часто вживаються номінації з досить загальним змістом: конфлікт, операція:

"Можливо, контртерористична операція в Чечні розширює свої кордони".

(Аргументи і факти. - 2003. - № 52).

Маніпулятивні можливості метафоризації значень як способу утворення евфемізмів обумовлені тим, що семантична двоплановість метафори затемнює її предметну віднесеність. Так, в мові ЗМІ, починаючи з 1990-х років, стало вживатися метафоричне вираження "етнічна чистка", яке означає знищення в тому чи іншому районі осіб, котрі належать до пануючої в цьому районі нації.

Слово "чистка" визначається як похідне іменник від дієслова "чистити" в 1, 2 і 3 значенні: Чистити - 1. кого-що. Видаляючи бруд з кого-чого-небудь, з поверхні, робити чистим. Ч. зуби. Ч. сукню. Ч. взуття. Ч. коня. 2. що. Готуючи в їжу, звільняти від верхнього шару, шкірки, луски, кісточок і т. п. Ч. апельсин. Ч. вишні. Ч. гриби. Ч. рибу. 3. що. Звільняти від чого-небудь накопичився, забруднюючої. Ч. сад, доріжки, ставок. Ч. дно річки [ , C. 723]. Отже, ні в одному зі своїх словникових значень слово "чистка" не має на увазі вбивства, знищення людей, тому, будучи спожитим в переносному сенсі, здатне виконувати евфемістично функцію - послаблювати, нейтралізовувати негативну реакцію аудиторії.

Безумовно, з-за частоти використання виразу "етнічна чистка" в мові ЗМІ більшість носіїв мови розуміють, що воно насправді означає. Тим не менш, вплив нейтрального, навіть побутового слова "чистка" на психіку реципієнта в будь-якому випадку буде не таким сильним, як вплив емоційно забарвлених слів "вбивство" або "знищення".

"Росія засудила точно так само, як етнічні чистки, спрямовані проти самих сербів"

(Після Цхінвала: інтереси і цінності / / Профіль. - № 33. - 08.09.2008).

Метонімізації ^VIII значень як спосіб утворення евфемізмів заснована на асоціативних зв'язках між денотатом у сфері табу і нешкідливим денотатом:

"Мені пообіцяли намазати лоб зеленкою, мене в той момент це не злякало: я не знав, що чоло зеленкою мажуть перед розстрілом, щоб зручніше було стріляти"

(З інтерв'ю з А. Тихоновим / / Аргументи і факти. - 2002. - № 11).

Даний приклад показує, що відсутність фонових екстралінгвістичні ^IX знань реципієнта дозволяє метонимическим висловом "намазати лоб зеленкою" повністю замаскувати свій денотат, перетворити загрозу смертної кари в просте попередження.

Запозичення і терміни як спосіб евфемізаціі містять в собі значні можливості для маніпулювання адресатом повідомлення, оскільки іншомовні слова малозрозумілі носіям мови-реципієнта, їх внутрішня форма затемнена, вони не мають небажаних конотацій і володіють здатністю "поліпшити" денотат навіть при його прямому позначенні. Наявність у мові спеціальних слів і термінів надає комунікатору ореол респектабельності і викликає повагу і довіру до джерела інформації.

Маніпулятивний потенціал синтаксичних евфемізмів також надзвичайно високий, оскільки розпізнати заміну, вироблену комунікатором на синтаксичному рівні, для адресата набагато складніше, ніж розпізнати евфемістично лексико-семантичну заміну.

Як синтаксичних способів утворення евфемізмів, здатних до маніпулювання реципієнтом, виділяються різноманітні трансформації словосполучень, еліпсис і т.д.

У більшості випадків для утворення евфемізмів, маніпулюють людиною, використовується такий вид еліпсис, як безоб'ектной вживання перехідних дієслів (бере замість бере хабар):

"Як показало наше опитування, страшно вузьке коло тих, хто ніколи не давав чи не брав".

(Ви хабара даєте? / / Влада. - № 11. - 21.03.2000).

Різновидом еліпсис є заміна активної дієслівної конструкції на пасивну з опущенням суб'єкта дії. Тексти ЗМІ містять значну кількість пасивних конструкцій з відсутністю вказівки на суб'єкта дії. Ось яскравий приклад пасивної дієслівної конструкції ліквідовані (ким?):

"Вчора в Дагестані пройшла контртерористична операція, в ході якої були ліквідовані 10 бойовиків з бандгрупи" Південна "на чолі з Закіров Наврузова".

(Екстремісти подалися на південь / / Незалежна газета. - 18.09.2008).

Ще одним способом реалізації евфемістичній потенціалу на синтаксичному рівні є заміна позитивної конструкції (з твердженням небажаного факту) на аналогічну за змістом негативну конструкцію, тобто конструкцію з запереченням бажаного факту ("Не думаю, що ви маєте рацію" замість "Думаю, що ви не праві "):

"Я не вважаю, що потрібно форсувати новий закон про ЗМІ, - зазначив він. - Хоча життя ставить у цій сфері нові питання, які вимагають регулювання, і робота над документом йде".

(Голова Ради Федерації виступає за збереження державної підтримки регіональних ЗМІ / /

Законодавство та практика мас-медіа. - Вип. № 7-8 - липень-серпень 2006).

"Я не думаю, що іспанська авторинок може відновитися в сучасних умовах, - сказав Шмідт іспанським журналістам".

(В Іспанії продажі Seat впали безнадійно / / Газета.Ru. - 10.10.2008).

Маніпулятивний вплив заміни стверджувальних конструкцій на негативні полягає в можливості представлення реальних суспільних проблем як менш значущих, менш гострих. Завдяки використанню негативною синтаксичної конструкції комунікатор може прямо не називати негативні явища і факти і тим самим зменшити їхні масштаби.

Спосіб трансформації словосполучень припускає різні операції над структурою вихідного словосполучення, а саме: введення додаткового позитивного компонента, вилучення небажаного компонента, зіткнення суперечать компонентів (оксюморон), надмірне ускладнення структури словосполучення.

Особливо примітним випадком маніпулятивного вплив на реципієнта є зіткнення суперечать компонентів (оксюморон). Оксюморонно словосполучення містить поряд з негативно коннотірованним словом ще й позитивно коннотірованное, за рахунок якого і створюється евфемістичний ефект. У текстах ЗМІ активно функціонують оксюморонно вираження "спад економічного зростання" і "негативні темпи зростання", які, повідомляючи про деяке зниження темпів зростання, все-таки не заперечують його наявність: в Пресупозиція цих виразів входить затвердження, що "зростання відбувається", хоча насправді це не так:

"Нафтові компанії в серпні продовжили демонструвати негативні темпи росту видобутку".

(Видобуток нафти в РФ у серпні

/ / Інформаційно-аналітичний портал ІнвестГУРУ. - 03.09.2008).

Лінгво-комунікативної особливістю функціонування евфемізмів в текстах ЗМІ є комбінування відразу декількох маніпулятивних способів і засобів евфемізаціі, що робить маніпулювання витонченішим, не настільки явним. Так, спосіб генералізації значення часто поєднується із застосуванням запозичених слів і термінів, які звучать більш офіційно, благородно. Наприклад, обговорюючи скорочення бюджету, політики не використовують російське слово "скорочення", а говорять про необхідність здійснення оптимізації, раціоналізації, реструктуризації або реорганізації бюджету.

3аключеніе

Сучасна російська мова все більше збагачується різними евфемізмами. З визначення евфемізму випливає, що він не тільки більш адекватний комунікативної ситуації, а й "пристойніше", ніж заменяемое слово. Очевидно, що в процесі евфемізаціі відбувається зниження ступеня обсценність ^X.

Класифікацію евфемізмів можна проводити за кількома підставами.

На відміну від звичайної лексики, евфемізми надзвичайно чутливі до громадських оцінками тих чи інших явищ як «пристойних» і «непристойних». З цим пов'язана історична мінливість статусу евфемізму: те, що видається вдалим евфімістичним найменуванням одному поколінню, в наступних поколіннях може розцінюватися як безперечна і неприпустима грубість, що вимагає евфемістичній заміни.

Евфемізм як спосіб непрямого, перифрастичного і при цьому пом'якшує позначення предмета, властивості чи дії соотносітелен з іншими прийомами мови - з литота, мейозису, оксюмороном і т.д.

Процес евфемізаціі тісно переплітається з процесом номінації - одним з трьох фундаментальних процесів, що формують мовну діяльність людини (два інших - предикація та оцінка). Об'єкти, з етичних, культурних, психологічним і яким-небудь інших причин не звані або звані насилу, потребують евфімістичним позначенні; оновлення номінацій диктується необхідністю знову і знову вуалювати або пом'якшувати сутність того, що в культурному суспільстві вважається незручним, непристойним і т. д.

Евфемізм володіє власною специфікою. Вона проявляється як у лінгвістичній сутності евфемізму, так і в темах, які частіше за інших піддаються евфемізаціі, сферах використання евфемізмів, у типах мовних способів та засобів, за допомогою яких вони створюються, у відмінності соціальних оцінок евфемістично способів вираження.

Евфемізми володіють величезним маніпулятивним потенціалом, який використовується в мові ЗМІ. Маніпулятивні евфемізми або затемнюють, приховують справжній стан речей, або ж демобілізує громадську думку, так як пом'якшена, нейтральна формулювання не викликає у свідомості реципієнта відповідного роздратування на відміну від прямої номінації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Енциклопедії і словники

1. Ахманова, О.С. Словник лінгвістичних термінів [Текст]. - 4-е вид., Стереотип. - М.: КомКніга, 2007. - 576 с.

2. Велика енциклопедія Кирила і Мефодія 2007 [Електронний ресурс]: Сучасні. унів. зростав. енциклопедії. : 14 CD [Електрон. текстові та графич. дан.: більше 88 тис. статей, 39 тис. мультимедіа-об'єктів, 860 аудіо-та 570 відеофрагментів, понад 520 карт в інтерактивному атласі світу]. - 7-е вид., Перераб. і доп. - М.: Кирило і Мефодій, 2006. - Загл. з обкладинки.

3. Вейсман, А. Д. Грецько-російський словник / Репринт 5-го видання 1899 р. - М.: Греко-латинський кабінет Ю.А. Шічаліна, 2006. - 706 с.

4. Даль. Тлумачний словник живої великоруської мови [Електронний ресурс]. - Електрон. текстові дан. - М.: ИДДК ГРУП, 2005. - 1 CD. - Загл. з екрану. - Доп. матеріал: Повний авторський текст "Прислів'я і приказки російського народу"; "Про повір'я, забобони і забобони російського народу".

5. Ілюстрований енциклопедичний словник Ф. Брокгауза та Ефрона М. [Текст]. - М.: ЕКСМО, 2006. - 986 с.

6. Крисін, Л. П. Тлумачний словник іншомовних слів [Текст]. - М.: ЕКСМО, 2005. - 944 с. - (Серія Бібліотека словників).

7. Ожегов, С. І., Шведова, Н. Ю. Тлумачний словник російської мови [Текст] / Сергій Іванович Ожегов, Наталія Юліївна Шведова. - 4-е вид., Доп. - М.: ІТІ Технології, 2005. - 944 с.

2. ПІДРУЧНИКИ І НАВЧАЛЬНІ ПОСІБНИКИ

1. Валгина, Н. С. Активні процеси в сучасній російській мові [Електронний ресурс]: навч. для вузів / Ніна Сергіївна Валгина; Мос. держ. Ун-т друку. - Електрон. текстові, граф. дан. - М.: Держ. ун-т друку, 20.11.2002. - Флеш-ресурс. - (Бібліотека МГУП). - Загл. з екрану.

2. Сенічкіна, Є. П. Евфемізми російської мови [Текст]: спецкурс: навч. посіб. для студ-в вузів, обуч-ся за спец. "Філологія" / Олена Павлівна Сенічкіна. - М: Вища школа, 2006. - 151 с.

3. НАУКОВА ЛІТЕРАТУРА

1. Баскова, Ю. С. Евфемізми як засіб маніпулювання в мові ЗМІ: на матеріалі російської та англійської мов [Текст]: автореф. дис. ... канд. філол. наук. / Юлія Сергіївна Баскова; Кубан. держ. ун-т. - Краснодар: [б. і.], 2006. - 23 с.

2. Вавілова, Л. М. До питання про евфемізаціі сучасної російської мови [Електронний ресурс] / / Російська і зіставна філологія. Системно-функціональний аспект: зб. м-лов наук. конф. 5-10 лютого 2003 / Казан. держ. ун-т. - Сайт Казан. держ. ун-ту. - Режим доступу: http://www.ksu.ru/fil/kn7/index.php?sod=11

3. Ковшова, М. Л. Семантика та прагматика евфемізмів: Короткий тематичний словник сучасних російських евфемізмів [Текст]: моногр. / Марія Львівна Ковшова. - М.: Гнозис, 2007. - 320 с.

4. Крисін, Л. П. Евфемізми в сучасній російській мові [Електронний ресурс] / / Російський філологічний Інтернет-портал "Philology. Ru". - Режим доступу: http://www.philology.ru/linguistics2/krysin-94.html

5. Курков, А. С. Про класифікацію евфемістично назв у російській мові. Класифікація евфемізмів по породжує мотивами [Текст] / А. С. Курков. - Грозний, 1977.

6. Ларін, Б. А. Про евфемізмах [Текст] / Борис Олександрович Ларін / / Ларін Б. О. Проблеми мовознавства: Зб. статей, посвящ. 75-річчя акад. І. І. Мещанінова. - Л.: ЛДУ, 1961. - (Учен. зап. Ленінгр. Ун-ту, № 301: Сер. Філол. Наук: Вип. 60). - С. 110-124.

7. Москвін, В. П. Евфемізми в лексичній системі сучасної російської мови [Текст] / Василь Павлович Москвін. - 2-е вид. - М.: Ленард, 2007. - 264 c.

8. Пауль, Г. Принципи історії мови / Пер. з нім. ; Під ред. А.А. Холодовичем. - М.: Изд-во іноз. лит., 1960. - 500 с.

9. Шор, Р.О. Мова і суспільство / Розалія Йосипівна Шор. - М.: Працівник освіти, 1926. - 152 с.