Попередні зауваження
Звертаючись до теми "евфемізми", дослідник змушений залучати до аналізу не тільки самі евфемістичні вираження, але і той соціально-культурний і мовний фон, на якому виникає потреба в евфемізмах. Для повноти картини доводиться згадувати такі реалії і таку лексику, які зазвичай знаходяться поза полем уваги мовознавців. Як у носія літературної мови і просто людини, наступного певним культурним нормам, це і в самого дослідника може викликати внутрішнє неприйняття і протест, проте в якості неупередженого спостерігача, який фіксує все, що відбувається в мові, він зобов'язаний вивчати і такого роду "неприємні" факти .
Це зауваження служить попереднє повідомлення читача про те, з якого роду лексичним матеріалом йому доведеться зіштовхнутися під час читання цієї статті, і, одночасно, вибаченням перед ним, якщо при знайомстві з цим матеріалом він відчує якийсь моральний дискомфорт.
У сучасній російській мові досить чітко виявляються дві протилежні тенденції: до огрублення мови і до її евфемізаціі. Зазначу лише деякі штрихи, що характеризують першу тенденцію, подскольку докладний її аналіз не входить в завдання цієї статті.
На лексичному рівні огрубіння виражається, зокрема, у збільшенні употребительности грубо-просторічних і жаргонних слів і виразів типу сука, сволота, падло, гад, покидьок, негідник і под., Відмазатися, вішати локшину на вуха (Президент відмазатися від неприємного питання; Досить вішати нам локшину на вуха! - з промов депутатів Верховної ради Росії) і т.п., причому не тільки в усно-побутовій сфері, але і в деяких жанрах письмової та публічної промови, в радіо-і телепублицистике (сл. слововживання відомого телерепортера А. Невзорова). Одним з проявів свободи слова, що наступила на рубежі 80-90-х років, стало зняття заборони на вживання обсценної лексики як в художніх і полухудожественних текстах (пор., напр., Прозу Юза Олешківського, Венедикта Єрофєєва, Е. Лимонова і недо. Ін .), так і в різних жанрах побутово-побутової та публічної промови, в тому числі і розрахованої на масового адресата: матюки нерідкі в сучасних фільмах, в телевізійних передачах, газетних і журнальних статтях. Як влучно висловилася З. Кестер-Тома, "недруковане" слово стало "друкованим" (Кестер-Тома, 1993, 26).
Показовим також видається зменшення вплив статевих відмінностей між що говорять на використання подібної лексики: грубі вирази та слова, включаючи матюки (переважно в їх експресивної, а не читача функції), вживаються і чоловіками, і жінками. При цьому соціальні обмеження тут не дуже істотні: таке слововживання, за нашими спостереженнями, характерно не тільки для робочого середовища (де воно здавна є постійним атрибутом мовної комунікації), а й, наприклад, для акторської, письменницької, журналістської. Правда, зберігаються обмеження, пов'язані з типом адресата: обсценна лексика вживається більш вільно в середовищі, однорідному за статтю та віком, ніж у гетерогенної (тобто, напр., Жінка-ровесниці в спілкуванні один з одним більш вільно використовують мат, ніж при спілкуванні в змішаних компаніях і тим більше при зверненні до чоловіків). Знижується й віковий поріг у вживанні мату: багато підлітків і навіть 10-12-річні школярі вільно використовують матюки та вислови і в однорідному і в різнорідної за статтю середовищі однолітків.
Відбуваються зміни в нормативному статус низки слів і лексичних груп. Так, слова, що позначають деякі фізіологічні відправлення, раніше мали надзвичайно обмежені рамки вживання (пор. дієслова какати, писати - в дитячій мови і при зверненні дорослих до маленької дитини); тепер вони можуть фігурувати і в письмових текстах, розрахованих на масового адресата (ср . заголовок замітки в газеті "Московський комсомолець", 1992: Откакалісь ...). Якщо раніше все, що пов'язано з відносинами статей, в неспециальной промови позначалося натяками, за допомогою евфемізмів (зв'язок, близькі, інтимні стосунки, жити з ким-небудь і - більш прямий оборот - спати з ким-небудь і т.п.), то тепер не тільки в повсякденній мові, але і в засобах масової інформації вживаються слова трахкати, трахатись (багатьом представникам молодого і середнього покоління говорять по-російськи ці слова видаються вдалою евфемістичній заміною нелітературних дієслів коїтальною семантики), кінчити, давати [2] (ср . в репліці повії у фільмі "За останньою межею", 1991): - Хочеш, я тобі прямо тут дам безкоштовно? або глибокодумне початок газетної статті (в "Московському комсомольці"): У наших дівчат відсутня культура давания).
Змінився і нормативний статус деяких медичних термінів: ряд термінів, пов'язаних із статевою сферою і раніше вживалися в суто спеціальних текстах або у вузько-професійному середовищі (типу коїтус, оргазм, клітор, пеніс, ерекція і под.), Зараз досить вільно використовується в неспеціальному мовлення - у газетній статті, радіо-чи телепередачі, в побутовому мовленні.
Крім лексичних особливостей ряду жанрів сучасної російської мови, можна відзначити деякі інтонаційні властивості її, що свідчать про огрубении звичних форм спілкування. Так, у певних соціально-професійних і вікових групах (наприклад, серед торгових працівників, працівників служб побуту, готельного сервісу, медсестер, друкарок, в середовищі робочої молоді, учнів професійно-технічних училищ, старшокласників загальноосвітніх шкіл) грубою, з традиційної точки зору, є інтонація звичайного інформативного діалогу (як у "своїй" середовищі, так і в розмовах з сторонніми). Взагалі, якщо користуватися не строго лінгвістичними термінами, а оцінними, в наші дні надзвичайно високий рівень агресивності в мовленнєвій поведінці людей. Починаючи з побутових розмов сусідів по будинку і перепалок у магазинних чергах і кінчаючи мітингами на площах і дебатами в парламенті, звучить мова характеризується такими рисами, як жорсткість в оцінці поведінки співрозмовника (зумовлює вибір відповідних оцінних засобів), крайня негативна експресивність при обговоренні того, з чому не згоден говорить, збуджений, нерідко ворожий тон мови і т.п.).
Незвичайно активізувався жанр мовленнєвої інвективи, використовує різноманітні засоби негативної оцінки поведінки особистості адресата - від експресивних слів і зворотів, що знаходяться в межах літературного слововживання, до грубо-просторічної лексики (див. про це, зокрема, Жельвіс, 1992).
Всі ці особливості современеной усній і, почасти, книжково-письмовій мові - наслідок негативних процесів, що відбуваються у позамовною дійсності; вони тісно пов'язані із загальними деструктивними явищами в галузі культури і моральності.
Евфемізація мови
Певною мірою протилежним за характером, цілями і результатами використовуваних засобів є процес евфемізаціі мови, також дуже характерний для сучасного її стану.
Як здається, для процесу евфемізаціі істотні наступні моменти:
1) оцінка мовцем предмета мовлення як такого, пряме позначення якого може бути кваліфіковане - у даному соціальному середовищі або конкретним адресатом - як грубість, різкість, непристойність [3] тощо; по всій видимості, лише певні об'єкти, реалії, сфери людської діяльності і людських відносин можуть викликати подібну оцінку - інші з цієї точки зору "нейтральні"; тому евфемізаціі піддається не всяка мова, а мова, пов'язана з певними темами і сферами діяльності (див. про це нижче);
2) підбір мовцями таких позначень, які не просто пом'якшують ті чи інші здаються грубими слова і вирази, а маскують, вуалюють суть явища; це особливо явно видно на прикладі семантично розпливчастих медичних термінів типу новоутворення замість лякає пухлину чи іншомовних - тому не всім зрозумілих - термінів типу педикульоз замість вошивість і под., а також у використанні слів з "дифузної" семантикою: відомий, визначений, належний, спеціальний і т.п. (Див. про це нижче);
3) залежність вживання евфемізму від контексту і від умов промови: чим жорсткіше соціальний контроль мовної ситуації і самоконтроль мовцем власної мови, тим більше вірогідна поява евфемізмів, і, навпаки, в слабо контрольованих мовних ситуаціях і при високому автоматизмі промови (див. спілкування в родині , з друзями і тому подібне) евфемізмів можуть предпочитаться "прямі" позначення, або дісфемізми [4] (про поняття соціального контролю в процесах мовного спілкування див. Крисін, 1989, 139);
4) соціальна обумовленість уявлення про те, що може бути евфемізмом: те, що в одному середовищі розцінюється як евфемізм, в іншій може одержувати інші оцінки (див. нижче).
Теми і сфери евфемізаціі
Оцінка мовцем того чи іншого предмета мовлення з точки зору пристойності / непристойності, грубості / ввічливості зазвичай буває орієнтована на певні теми і на сфери діяльності людей (або відносин між ними). Традиційно такими темами і сферами є:
- Деякі фізіологічні процеси і стани, порівн. звільни ніс! - Замість висякати!; Звільнити кишечник; нездужання (про менструації); Вона чекає дитину (замість: Вона вагітна) та ін;
- Певні частини тіла, пов'язані з "тілесним низом"; об'єкти цього роду є такими, що і непряме, евфемістичні їх позначення в побутовому мовленні сприймається більшістю як не цілком пристойне - порівн., Напр., Просторічні та жаргонні позначення чоловічого члена: кінець, палиця , інструмент, апарат, прилад, ковбаса, балда, вафля, банан та багато інших. ін або жіночої піхви: дірка, свердловина, балія, лохмушка, мочалка, скарбничка та багато інших. ін (див. Балдаев та ін, 1992, 314); серед медиків, як відомо, для цих цілей використовується латинь;
- Відносини між статями, порівн.: Перебувати у близьких, інтимних стосунках, в інтимному зв'язку, фізична близькість; просторічне вживання дієслів зустрічатися, дружити, гуляти (з ким-небудь); У нас з ним нічого не було - мається на увазі фізична близькість , і т.п.;
- Хвороба і смерть: нездужання, погано себе почувати замість хворіти, слабувати; Вона зовсім погана про безнадійно хворий, пішов від нас, його не стало замість помер; кончина замість смерть; летальний результат як медичний евфемізм, який замінює "занадто пряме" смерть, і ін Теми смерті та похорону, якщо ці події актуальні (або збігаються з моментом мовлення, або відділені від нього невеликим проміжком часу), вербалізуються майже виключно з допомогою евфемізмів. СР померти і устар. і простий. скінчитися, покійний, Х-а не стало, немає більше з нами; поховати (але не закопати!); дії установ, що займаються організацією похорону, в офіційному мові позначаються розпливчастим і евфімістичним за своєю природою обігом ритуальні послуги. СР також в мові медиків: втратити хворого, тобто допустити, щоб хворий помер, не впоратися з хворобою; діти йдуть (у значенні "вмирають ').
Ці сфери евфемізаціі можна назвати особистими; вони стосуються особистого життя й особи мовця, адресата і третіх осіб.
Крім того, явище евфемізаціі спостерігається і в різних сферах соціального життя людини і суспільства. Важливо підкреслити, що в сучасних умовах наібольнее розвиток отримують саме способи і засоби евфемізаціі, що зачіпають соціально значущі теми, сфери діяльності людини, його відносин з іншими людьми, із суспільством, з владою.
Евфемізми в соціальних сферах діяльності людини
Розглянемо цього роду евфемізми, характеризуючи (1) цілі евфемізаціі; (2) сфери соціального життя, в яких частіше, ніж в інших, використовуються евфемістичні мовні засоби; (3) мовні способи і прийоми евфемізаціі; (4) соціальні відмінності між що говорять у створенні і використанні евфемізмів.
Цілі евфемізаціі мови
1. Основна мета, яка переслідується говорять при використанні евфемізмів в соціальних та міжособистісних відносинах, - прагнення уникати комунікативних конфліктів і невдач, не створювати у співрозмовника відчуття комунікативного дискомфорту [5].
У евфемізмах цього роду інакше, в більш ввічливій формі - у порівнянні з іншими способами номінації - називають об'єкт, дія, властивість. Ср, напр., Що їх вживають у функції своєрідних термінів слова слабочуючих замість глухий, незрячий замість сліпий, а також висловлювання типу Вона недочує, Він накульгує про сильно кульгає людину, Та щось я прихворів - температура під сорок, і т.п.
Канцелярський штамп заслужений відпочинок (спокій) у поєднанні піти (проводити) на заслужений відпочинок (спокій) відчувається говорять як більш ввічливе вираз, ніж слово пенсія, особливо якщо воно вживається в присутності особи, про яку йде мова (мабуть, тому, що слово пенсія може викликати у адресата небажані асоціації з соціальної збитковістю).
СР випадки більше індивідуальних евфемізмів подібного роду:
- Присядьте, прошу вас, присядьте - ось ті, на балконі, гості! (Головуючий на з'їзді народних депутатів, квітень 1992 р.) - тут словоформа сядьте розцінюється мовцем, мабуть, як недостатньо ввічлива;
- Це плаття вас ... е-е ... дорослих (мовець уникнув слова старить);
- Ти став якийсь ... - Дорослий - так зараз говорять, щоб не сказати: старий. - (Сміх) Так-так (Записи усного мовлення, 90-ті роки).
2. Більш специфічної - в соціальному розумінні - є інша мета евфемізаціі: вуалювання, камуфляж суті справи. Евфемістичні засоби, що використовуються для цієї мети, дуже різні і характерні, як здається, саме для нашої мовної дійсності. Причина цього - в цілому брехливості системи та обслуговуючого її ідеологічного апарату, у страху розголосу непристойної або антигуманної діяльності. Недарма камуфлюючими найменування найбільш частотних при описі того, що треба приховувати: життя табору або в'язниці, роботи оборонних підприємств, а в недавньому минулому - прихованої діяльності верхівки комуністичної партії і держапарату, роботи ЧК - ОГПУ - НКВД - МГБ - КГБ, які одержали стійке евфемістичні найменування компетентні органи.
Наприклад, табір або в'язниця в адміністративно-діловому жаргоні називається установа [6] (У цей установи надійшло багато нових людей. - Телебачення, 27.8.1991, інтерв'ю з працівниками МВС); поєднанням окреме приміщення позначається штрафний ізолятор у таборі (див. у повісті Л. Разгона "Непридуманное"); слово наглядач останнім часом витіснене більш туманним і не настільки одіозним контролер; замість слова агент або пейоративного стукач говорять інформатор чи доброзичливець (пор. у мові колишнього охоронця І. В. Сталіна - Рибіна: Агент незручно говорити, ну, доброзичливець можна сказати, доброзичливець. - Телебачення, 12.9.1991), порівн. також: В обслуговування (так на жаргоні гебістського звали оперуповноважені свою роботу) дали величезну територію (Комсомольська правда, 29.7.1991).
Дуже показові також як "камуфлюючими" численні найменування з першою частиною спец-: спецконтингент (про ув'язнених чи засланців), спецвідділ (а також особливий відділ у військових підрозділах, у цивільних - перший відділ, що також є евфімістичним позначенням служби розшуку і цензури) , спецраспределеніе, спецсектор, спецзавдання, спецполіклінік, спецхран - як скорочену назву відділу спеціального зберігання книг у бібліотеці, тобто книг, не видаються читачам без особливого на те дозволу, і т.п. (Див. про це Крисін, 1990).
Спецакція і просто акція на цьому жаргоні позначає "розстріл, приведення у виконання смертного вироку ', а словосполучення вища міра (з вища міра покарання), евфемістично означає вирок до страти, стало офіційним юридичним терміном (який в просторіччі і арготіческой вживанні стягнув до вишка і вишкою) [7].
Сюди ж примикає вуалюються вживання дієслів нейтралізувати і знешкодити в контекстах типу: Треба було нейтралізувати охорону (= 'перебити, знищити'), Після того, як годинниковий був знешкоджений ... (= Убитий або приведений у стан, коли він не може діяти), фізичне усунення - замість вбивство (В "Вечірньої Москві" з'явилася провокаційна стаття про нібито підготовлюваний фізичному усуненні президента. - Телебачення, 20.4.1993) і недо. ін
У військовій мові з давніх пір вживаються позначення, з допомогою яких від противника ховається справжній зміст повідомлень, що передаються: господарство у значенні "військова частина ', огірки в значенні" снаряди "і т.п. Ця традиція була сприйнята і при описі діяльності оборонних і різних інших "закритих" підприємств: ящик у значенні "завод, інститут" (Працюю в ящику; Їх розподілили по ящиках - про випускників інституту) - з поєднання поштову скриньку номер такий-то; об'єкт - у значенні "військовий об'єкт 'або' промисловий об'єкт оборонного характеру" (див. численні приклади вживання слова об'єкт в такому сенсі в "Спогадах" А. Д. Сахарова), виріб - про бомбу, ракети і тому подібної продукції військового призначення: Приїхавши на полігон (для ядерних випробувань), ми дізналися про несподівано виникла дуже складній ситуації. Випробування було намічене в наземному варіанті. Виріб у момент вибуху повинно було знаходитися на спеціальній вежі, побудованої у центрі випробувального поля (А. Д. Сахаров. Спогади); продукт: Продуктом називали начинку для атомних бомб (Телебачення, 18.10.1991).
Камуфлюючими є евфемізми, які в недавньому минулому використовувалися для позначення дій і властивостей представників партійного і радянського апарату (будь-якого рівня). Життя всередині партійної верхівки, всередині структур влади повинна була переховуватися від непосвячених, і тому повідомлення про ті чи інші події у цих сферах рясніли дуже розпливчастими оборотами типу: для службового користування - про секретні документи, розглянуто організаційне питання (це означало, що який-небудь партійний чи радянський начальник виведений зі складу керівного органу, знижений на посаді і т.п.), були зроблені оргвисновки (позначення репресивних заходів, застосованих до якого-небудь функціонерові або взагалі працівнику), вести себе нескромно (про партійне хапузі, корупціонери і т . п.), порівн. також напівжартівливе - але від цього не міняє своєї евфемістичній суті - життєлюб стосовно до якого-небудь чиновнику п'яниці або розпусникові. Де в чому таке слововживання зберігається і в наші дні, пор.: Була відзначена нескромність голови адміністрації, який використовував своє службове становище в корисливих цілях [тобто брав хабарі, торгував державним майном тощо] (Радіо, 15.3.1993) .
Камуфлююча слова і звороти дуже поширені і поза тією специфічного середовища, яка пов'язана з репресивною системою, військово-промисловим комплексом або з відносинами усередині партійних і владних структур. До них вдаються у тих випадках, коли пряме позначення об'єкта, дії, властивості, на думку мовця, може викликати небажаний суспільний ефект, негативну реакцію масового адресата, осуд і т.п.
Такі, напр., Словосполучення лібералізація цін, звільнення цін, впорядкування цін, вільні ціни в мові сучасної преси, в мовній практиці економістів, представників влади та ін У буквальних своїх значеннях ці поєднання можуть додаватися до будь-якими цінами і будь-яких процесів, що відбуваються з цінами : зниження, підвищення, збереженню на тому ж рівні, приведення їх до ладу, як це випливає зі змісту слів звільнення, лібералізація, вільний, упорядкування. Проте насправді вони позначають зростання цін, більш високі, ніж раніше, ціни, але позначають, так би мовити, не прямо, а вуалюючи малоприємне для більшості людей явище.
Ср: Наслідки реформи виявляються у вигляді ініціюється зверху гіперінфляції і безпрецедентного роздування цін на продовольчі та промислові товари першої необхідності, чомусь ніжно названого тут милозвучною назвою "лібералізація" ("Московський комсомолець", 2.2.1992, інтерв'ю з економістом Л.І . Пияшевой); Під милозвучною назвою впорядкування цін підвищені ціни на ряд товарів повсякденного попиту (Радіо, 16.10.1991); Указ, який кокетливо називається "Про регулювання цін на деякі види енергопродуктів", насправді значно підвищує ціна на всі нафтопродукти і велику частина інших видів палива (Телебачення, 20.9.1992).
Влада прагне пом'якшити удари, що наносяться населенню реформами в галузі економіки. Так, на початку 80-х років талони на отримання цукру, мила та інших товарів першої необхідності, які стали дефіцитними (по торговій термінології такі товари називаються евфемістично товарами підвищеного попиту), забезпечувалися лицемірною написом "Запрошення". Дії уряду, спрямовані на підвищення цін, збільшення податків і т.п., саме ж уряд називає досить аморфним за змістом і евфімістичним по суті словосполученням непопулярні заходи.
Прагнення приховати сенс явищ проглядається і в таких позначках, як воїни-інтернаціоналісти (про радянських солдатів в Афганістані в 1979-1990 рр..), Дружня допомогу братньому афганському народу, обмежений контингент військ на території цього ж Афганістану (пор. використання більш прямих номінацій агресія , окупація, окупанти - в радіопередачах Бі-Бі-Сі, "Голосу Америки", радіостанції "Свобода").
У зв'язку з розпадом Радянського Союзу і посиленням ворожнечі між деякими, раніше "братніми", його народами, повідомлення про криваві події в тих чи інших районах Кавказу, Середньої Азії, Прибалтики, Молдови та ін також нерідко подаються до "вуалюються", пом'якшувальному тоні , для чого використовуються евфемізми типу: зберігається напруженість (У Нагірному Карабасі зберігається напруженість ... є убиті і поранені. - Радіо, 1991), постраждати (У боях постраждало понад сорок осіб, з них вісім вбиті. - Телебачення, 1991), піти на крайні заходи (У цій обстановці небажано було б піти на крайні заходи і ввести туди війська. - Телебачення, 1991), непередбачувані наслідки (Цей крок азербайджанського уряду може мати непередбачувані наслідки: оглядачі сходяться на думці, що військових дії в Нагірному Карабасі уникнути не вдасться. - Радіо, 1990) і т.п.
Напруженість відносин між різними народами і національними групами породжує у людей, які виступають публічно (у журналістів, коментаторів, депутатів, політичних діячів та ін) страх неточним словом, незграбним виразом посилити цю напруженість, мимоволі сприяти міжетнічним чварам. Звідси - крок до хибної інтерпретації сенсу деяких одиниць як занадто прямого, грубого, а самих цих одиниць - як можуть завдати моральної шкоди адресату або тим, про кого йде мова.
Так, з недавніх пір замість однослівні позначення представників народои Кавказу, Середньої Азії і деяких інших регіонів у пресі, по радіо і телебаченню стали вживати описові звороти: особи вірменської національності (вресто вірмени), особа узбецької національності (замість узбек) і навіть особи кавказької національності (хоча такої національності, як кавказець, не існує). У деяких випадках такого роду описовими зворотами прагнуть приховати більш вузький зміст, більш конкретний об'єкт, пряме називання якого представляється говорить не зовсім зручним, тому що розкриває його справжні погляди, наміри або цілі. Так, представники націоналістично налаштованих літературних кіл під словосполученням російськомовні письменники іноді мають на увазі письменників-євреїв; учасники літніх (1992 року) мітингів біля будівлі Останкінського телецентру спочатку висували вимогу воно було написано на плакатах - "Геть неросійське телебачення!", Але незабаром перейшли до більш ясним гаслам: "Єврейське телебачення - Ізраїлю!", "Геть сіонізм в ефірі! і т.п.
3. Третя мета, яка ставилася говорять при вживанні евфемізмів, полягає в прагненні повідомити щось адресату таким чином, щоб це було зрозуміло тільки йому. Зрозуміло, такого роду зашифрованность повідомлення відносна, і дуже скоро вона стає уявної, якщо подібні повідомлення містяться не в приватному листуванні, а публікуються і тим самим робляться доступними для інтерпретації кожному читачеві або хто слухає.
З цієї точки зору вельми характерні різного роду оголошення, що публікуються в пресі або вивішувані, так би мовити, в самодіяльному порядку на зупинках, біля станцій метро, на парканах і стовпах і т.д. "Міняю трикімнатну квартиру на чотирикімнатну по солідної домовленості" - тут за словами "солідна домовленість" приховано обіцянку добре оплатити різницю в площі обмінюваних квартир. СР також більш характерне: "Міняю однокімнатну квартиру на двокімнатну за дуже хорошою домовленості" і навіть "Міняю Луганськ на Москву за дуже хорошу домовленість", де в типі управління проглядає модель управління того предиката, який замінений евфемізмом: пор. платити, плата за що-небудь.
У сфері, що пов'язана з обміном і отриманням житла, чимало й інших евфемізмів. Кожному, хто впритул стикався з цією викликає тяжкі відчуття сферою, добре відомо, що, наприклад, перспективна сім'я - це сім'я, в якій батьки перебувають у так званому репродуктивному віці, тобто, простіше кажучи, сім'я, в якій можуть народитися діти. А перспективна квартира - це щось майже протилежне за змістом і навіть зловісно-нелюдське по суті: квартира, в якій живе старий (і, отже, безперспективний в тільки що розглянутий сенсі) людина і яка, отже, скоро звільниться.
З вуалированием, приховуванням суті дається повідомлення пов'язаний і ще один тип оголошень - що стосується відносин між чоловіками і жінками. СР наступні приклади: Молода жінка надасть послуги заможному чоловікові; Струнка, розумна, молода жінка шукає особистого спонсора; Хочу карати неслухняну даму; Юнак 20 років шукає наставницю (оголошення в газеті "Приватне життя", 1992). Виділені слова і звороти - явні евфемізми: вони споживані не в їх словникових значеннях, а тих, які хоче висловити адресант, при цьому, щоправда, ці евфемізми погано виконують своє камуфлюють призначення, оскільки їх "таємний" сенс прочитується досить легко (ясно, про якого роду послуги йдеться, з якою метою ведуться пошуки особистого спонсора, чому саме повинна навчати юнака 20-ти років його наставниця і чим викликане бажання карати неслухняну даму). СР також специфічне розуміння слова комплекси в такому оголошенні: На високооплачувану роботу потрібні дівчата без комплексів (маються на увазі потенційні повії), а також дуже конкретне осмислення слова звички (точніше - словосполучення шкідливі звички) в оголошенні про найм на роботу: Підприємству потрібні водії та експедитори . Осіб з шкідливими звичками і старше 35 років просимо не звертатися (під особами з шкідливими звичками маються на увазі любителі випити).
Сфери соціального життя, в яких використовуються евфемізми
1. Традиційною сферою, в якій активно вживаються евфемістичні засоби вираження, є дипломатія. Цілком очевидно, що ті комунікативні завдання, з якими доводиться мати справу дипломатам і політикам, неможливо вирішити, використовуючи лише прямі номінації, обходячись без натяків, натяків, недомовленостей, камуфляжу, тобто - без усього того, для вираження чого ніби й призначені евфемізми .
Часто мелькаючі зараз на сторінках преси і в ефірі слова і звороти (деякі з них вже згадувалися) типу піти на крайні заходи, непередбачувані наслідки, конфронтація (стосовно ситуацій, коли йде війна, хоч і, можливо, локальна), певні кола, відповідні інстанції, миротворчі акції, принцип взаємності (пор.: Право "око за око", мовою дипломатії іменоване принципом взаємності ... - Телебачення, 12.5.1993) і т.п. - Народилися саме в дипломатичному мовному побуті.
2. Репресивні дії влади: затримати замість заарештувати (пор. в інтерв'ю з начальником Головного управління внутрішніх справ Москви: - Скажіть, кого-небудь заарештували з учасників цієї акції? - Ми затримали кілька осіб, їм буде пред'явлено звинувачення в умисному порушенні громадського порядку і злісному хуліганстві (Телебачення, 1.5.1993), вища міра замість смертна кара, застосувати санкції - цей оборот вживається в достатньо невизначеному сенсі: він може означати притягнення до кримінальної відповідальності, позбавлення волі, економічну або військову блокаду районів і цілих держав (пор. Блокада - а всі литовці вживають саме це слово, відкидаючи запропоновані урядом СРСР евфемізми, - не робіть і не озлобила жителів республіки. Швидше, вони говорять про "санкції" з подивом і образою ... - "Демократична Росія", 1990, № 3; Санкції, застосовувані ООН щодо Іраку, виявляються малоефективними. - Телебачення, липень, 1992).
Сюди ж примикають характерні для недавнього минулого позначення мір партійного і адміністративного впливу на людей: попередити, зробити зауваження, вказати - як правило, без заповнення валентності змісту: Бюро попередило Іванова (поставило на вид, вказало); поправити (пор. перетворилося на розхожу жарт: Якщо я не правий, старші товариші мене поправлять) та ін
3. Державні та військові таємниці і секрети, числа яких належить виробництво зброї, певних видів техніки, соціальний і чисельний склад установ (не тільки військових), профіль їх роботи та багато іншого. СР приводившиеся вище приклади вживання слів об'єкт, продукт, виріб, ящик й ін, а також наступні приклади: розробка незвичайних видів зброї (мається на увазі бактеріологічна зброя), нетрадиційні форми війни (маються на увазі форми війни, спрямовані на повне знищення живої сили супротивника із збереженням його військової техніки).
4. Діяльність армії, розвідки, міліції, карного розшуку та деяких інших органів влади, дії яких не повинні бути "на виду". Тут уживані слова і звороти з досить загальним змістом, в той час як застосовуються вони по відношенню до конкретних дій і явищ: завдання, операція (йти на завдання, виконати завдання, провести операцію із затримання злочинця), об'єкт в значенні "особа, за якою ведеться негласне спостереження '(пор.: Він уточнив, де знаходиться "об'єкт", тобто Солженіцин ... У цей момент я побачив "об'єкта" з приятелем, що виходили з дверей магазину. - Цілком таємно, 1992, № 4), акція , спеціальна акція (пор.: На зустрічі з резидентом КДБ Вадіа Хаддаг виклав перспективну програму диверсійно-терористичної діяльності НФОП ... Основною метою спеціальних акцій НФОП є підвищення ефективності боротьби Палестинської руху опору проти Ізраїлю, сіонізму та американського імперіалізму, здійснення акцій проти американського і ізраїльського персоналу ... - З постанов Політбюро ЦК КПРС; "Московські новини", 14.2.1992), установа закритого типу, жаргонно-професійне мати, отримати допуск (без вказівки об'єкта: до секретної документації, до секретної роботи), невиїзної - про людину, пов'язаному з секретною роботою і тому не має можливості їздити за кордон (надалі було поширене на політично неблагонадійних осіб).
6. Сфера розподілу і обслуговування: товари підвищеного попиту, дефіцитні товари, дефіцит (Дефіцит викинули) [8]; в побутовому мовленні і в просторіччі поширені обороти організувати, влаштувати що-небудь у значенні "сприяти в придбанні якого-небудь товару ': Влаштуй мені холодильник за півтори ціни; А кухонний гарнітур організувати можеш?
6. Відносини між різними національними і соціальними групами, статус цих груп: некорінне населення - може бути вжито стосовно росіянам, які живуть у Прибалтиці чи інших колишніх республіках СРСР; етнічна чистка - знищення в тому чи іншому районі (місті, республіці) осіб, які не належать до пануючої в цьому районі нації; вперше було вжито стосовно ситуації в Югославії, де серби знищують мусульман, хорвати - сербів на території Хорватії, а потім стало використовуватися по відношенню до ситуацій в колишньому СРСР (пор.: У Гірському Бадахшане добре пам'ятають, що, взявши під контроль Душанбе, деякі солдати урядових військ зайнялися етнічними чистками, при цьому, в першу чергу, знищувалися памірци. - "Незалежна газета", 5.7.1993); гастролери з кавказького регіону - про злочинні групи в Москві та Петербурзі, що складаються з " осіб кавказької національності "; групи підвищеного ризику - про наркоманів, гомосексуалістів, повій, які мають більш високу (ніж інші соціальні групи) ймовірність заразитися СНІДом.
7. Деякі види професій, евфемістичні позначення яких має на меті підвищити престиж цих професій або приховати негативне враження від означуваного "прямим" найменуванням роду занять: оператор машинного доїння, оператор на бійні, оператор очисних робіт (пор. колишнє асенізатор, переставшее виконувати свою евфемістично функцію), контролер замість наглядач, виконавець - про людину, що приводить у виконання смертні вироки (пор. кат) та ін Істотну роль в цій групі евфемізмів грають іншомовні позначення, пор.: Професія Олега набагато більш романтична і життєва: він інструктор з злучці собак. Олег, правда, ображається, коли його називають "в'язальників" (від професійного значення дієслова в'язати - 'злучати (тварин)'), але нічого не має проти кіносексопатолога ("Московський комсомолець", 8.2.1992) - більш докладно про це див в наступному розділі.
Фото та способи і засоби евфемізаціі
1. Слова-визначники з "дифузної" семантикою: певний, відомий, визначений, відповідний, належний і недо. ін СР: Я маю до цього певне відношення - може говоритися кілька іронічно в ситуації, коли говорить прямо причетний до P (наприклад, він автор книги, про яку йде мова, брав участь у розробці даного проекту і т.п.), Не радячись з нами, він (президент) підтримує уряд, який своїми діями привів країну до відомих результатів (= поганим, негативним) (Радіо, 8.4.1992, виступ депутата Верховної ради); Стало цілком очевидним, що - скористаємося введеної в обіг Михайлом Горбачовим термінологією - "певні деструктивні сили" роблять все можливе, щоб ... (Російська газета, 29.8.1991); Чемпіон світу не кращим чином розпорядився своїми фігурами в цейтноті (тобто погано) (Телебачення, 28.2.1992).
2. Номінації з досить загальним змістом, використовувані для називання цілком конкретних предметів і понять: акція, виріб, об'єкт, продукт, установа (приклади див. вище), матеріал у значенні "компрометуючі відомості про кого-небудь '(На вас надійшов матеріал), сигнал у значенні "повідомлення про що-небудь несприятливому у вищі інстанції '(Свого часу ми не прислухалися до сигналів з місць) та ін Як позначень конкретних об'єктів і дій можуть використовуватися навіть займенники (тобто слова з найбільш загальним змістом): ( Діалог матері та 16-річної дочки) - У тебе що-небудь було з Толею? - Ну, що ти, мам, - нічого не було (запис усного мовлення); Друга Сюзанни звуть Джино. Сюзанна показує Ілоні, яке у Джино "це", та Ілона каже: "Треба ж, хто знає, увійшло б у мене таке!" ("Приватне життя", 1991, № 1).
3. Іншомовні слова і терміни, що вживаються як позначення, більш придатні для вуалювання суті явища, ніж споконвічна лексика: лібералізація (цін), канцер (замість рак), педикульоз (замість вошивість), селадон (замість ображає слух слова бабій), деструктивний 'руйнівний' (деструктивні сили), конфронтація 'протистояння' (іноді із застосуванням зброї) [9].
4. Абревіатури, особливо характерні для репресивної сфери та сфер, пов'язаних з приховуванням державних та військових таємниць: ВМ = найвища міра (покарання), ДСП = для службового користування, СС = цілком таємно (гриф на документах; в професійному побуті такий гриф іменувався "два Насіння "), зек (з укладений каналоармеец - абревіатура виникла під час будівництва Біломорсько-Балтійського каналу) [10], ПКТ = приміщення камерного типу (насправді, просто - камера) та ін
5. Деякі слова, що позначають неповноту дії або слабку ступінь властивості, вживаються не в своєму звичайному значенні, а як пом'якшувальну евфемізму: Він недочує (о глухому), Він накульгує (про хромом), призупинити (діяльність організації, членство в партії і т.п .) - може означати не лише тимчасове, а й повне припинення дії, діяльності.
6. Деякі дієслівні форми з приставкою під-: під'їхати, підійти, підвезти і недо. ін, які відчуваються частиною мовців (головним чином носіями просторіччя) як більш ввічливі, пом'якшувальні пряме відношення до адресата і тому вживаються ними як евфемістично замін "прямих" позначень приїхати, прийти, привезти, довезти (в літературній мові, як відомо, дієслова з приставками під-, при-несінонімічни). Ср: - Можна до вас під'їхати, щоб обговорити це прямо сьогодні? Я годині о шести підійду. Ви у себе будете? До метро підвезіть, будь ласка (записи мовлення). СР також евфемізм підказати в контекстах типу: - Не підкажете, як пройти до Воєнторг?).
Соціальні відмінності між що говорять у створенні та використанні евфемізмів
Евфемізми, на відміну від більшої частини лексичних засобів мови, особливо чуйні до змін у галузі культури людських відносин і моральних оцінок тих чи інших явищ суспільного життя. Те, що здається евфемізмом на одному етапі розвитку суспільства, перестає ним бути на наступному, перетворюючись у засіб, який, з точки зору більшості носіїв цієї мови, іменує об'єкт занадто прямо. СР характерний приклад: "У перші роки революції набуває широкого поширення термін" дефективний "з багатьма його похідними. Цей науковий термін повинен був покрити і закрити цілу групу дуже різних слів: ненормальний, неповноцінний, несамовитий," недороблений ", недоумкуватий, псих, поганий, іноді навіть - ідіот і божевільний, і ще багато інших ... Деякі (з цих слів) вже були колись евфемізмами, а потім стали звучати як дуже прямі і міцні слова ... " (Боровий, 1963, 450). Зауважимо, що і новітні засоби і способи позначення психічної ненормальності швидко втрачають властивість евфемістично і розцінюються носіями мови як прямі (і тому образливі для характеризується особи) позначення: шізік, (він) з привітом, (У нього) дах поїхав і т.п.
Крім тимчасового чинника істотний і фактор соціальний: в різному соціальному середовищі - неоднакове уявлення про те, що "пристойно" і "непристойно" і, відповідно, про те, що може називатися прямо, без натяків, а що має отримувати "вуалюються", евфемістичні позначення.
У цьому сенсі вельми примітні відмінності між носіями літературної мови, з одного боку, з, з іншого, людьми, які використовують в якості основного або єдиного засобу місцевий діалект, міське просторіччя, соціальний жаргон і які-небудь ще некодифіковане підсистеми національної мови [11].
Польовими дослідниками територіальних діалектів та просторіччя давно помічено, що носії цих підсистем схильні прямо називати деякі об'єкти і дії, пов'язані з анатомії і фізіології людини, до відносин підлог, вживати обсценную лексику як в її експресивної, так і в читача функції. Проте невірно було б вважати, що в цій соціальній сфері немає потреби в евфемізаціі мови.
Навпаки, і в діалектах, і в просторіччі є досить розвинені "мікросистеми" лексичних кошти, які служать для евфемістичній позначення табуіруемих об'єктів, процесів, властивостей. Ср, наприклад, дієслова пустувати, пустувати, пустувати, балувати, балуватися, які використовуються для називання деяких негативно оцінюваних дій: Продавці озорничают: хочу - відкрию в два, хочу - у три, а хочу і зовсім не прийду; А на заводі- то пустують: молоко водою розбавляють; На дорогах та й у лісах тоді кого тільки не було: і білі, і червоні, і зелені, - і все пустували, нашого брата оббирали (записи мовлення); - Вони, старі, прості; для них це пташиний гріх - з невісткою балуватися (М. Горький. Справа Артамонових); - Хлопчику з дівчинкою дружиться - це добра справа: Тільки балуватися не треба ... І найпростішими словами пояснювала нам, що значить "балуватися" (М. Горький. У людях); Білі козаки, мстячи Андрію за відхід у червоні, люто забавлялися з його дружиною (М. Шолохов. Піднята цілина).
У залежності від ситуативних умов промови - від типу співрозмовника, тональності спілкування, його мету, іллокутівних і перлокутивний властивостей мовного акту й т.п. - І носії діалектів, і розмовляють просторіччі, вдаючись до евфемістіческімсредствам, можуть проявляти так звану гіперкоррекцію: евфемістичній заміні піддаються навіть ті слова і звороти, які в іншого соціального середовища (наприклад, у носіїв літературної мови) не оцінюються як "непристойні" і грубі . Наприклад, за нашими спостереженнями, деякі носії сучасного російського просторіччя замінюють назву бабине літо обігом жіноче літо, уникають слів сортир (внаслідок фонетичної і смислової асоціації його з відповідним ненормативним дієсловом), яйця (вживаючи в якості назви продукту тільки слово яєчка і хибно оцінюючи його як пристойніше, хоча, як відомо, в якості анатомічного терміна використовується саме зменшувальна форма) [12] і недо. ін
Своєрідні функції виконують евфемізми в соціальних жаргонах. Мабуть, головна з них - приховування, вуалювання суті позначуваного поняття [13], іноді з елементами словесної жарти, ігри, каламбуру. Ср: академія, дача, курорт 'про табір, в'язниці'; браслети 'наручники', бути хворим 'перебувати під арештом', полегшити, обмити, помити 'обікрасти', буфера, литаври 'жіночі груди', поиметь, оприбуткувати, подженіться , поставити пістон і мн. ін 'зробити статевий акт' (злодійське арго), бемоль 'живіт (переважно у жінки)', забемолеть 'завагітніти', жмурик "небіжчик ', камертон' склянку, ємність для випивки ', синкопа' кульгавий чоловік" (жаргон лабухів) ; гонець 'торговець наркотиками ", кольки" наркотики, що вводяться за допомогою шприца', машина, самоскид 'шприц', трава, травичка "наркотики ', Черняга' низькосортний морфій 'та ін в жаргоні наркоманів (див. Грачов, Гуров 1989; Балдаев та ін, 1992).
Евфемістично багато слів сучасного молодіжного жаргону: Якщо дівчина дивна або випила, то про неї можуть сказати "від'їхала" (Аргументи і факти, 1992, № 10), порівн. також слова Синьоока, мелодія 'про міліцейській машині', в відкат, в пожежі "у стані сильного сп'яніння ', синусоїда' нетверезий стану ', тундра, тайга' про дурного і недалекому людину ', очко' анальний отвір ', гума' презерватив ' , залетіти 'заразитися венеричною хворобою', а також 'отримати небажану вагітність' та ін (див. Стернин, 1992; Файн і Лур'є, 1992).
Виноски
1. Ця стаття написана за фінансової підтримки Російського Фонду Фундаментальних Досліджень (проект № 93-06-10962 "Російська мова 90-х років XX століття").
2. За походженням такі слова є евфемізмами. Однак, оскільки вони позначають дії і відносини, які І.С. Кон назвав "принципово невербалізуемой" (Кон, 1988, 108), то, виникнувши як евфемістично заміна грубих номінацій, вони тим не менш оцінюються більшістю носіїв мови як неприпустимі в культурному спілкуванні.
3. Г. Пауль називав в якості причини виникнення евфемізмів "почуття сорому", яке змушує мовця уникати позначення речей "їх власними іменами" і користуватися "непрямими позначеннями" (Пауль, 1960, 123).
4. Дісфемізми - це "заміна емоційно і стилістично нейтрального слова більш грубим, зневажливим і т.п., напр. Загриміти замість впасти, рассоплівіться замість заплакати, зіграти в ящик замість померти, остобісіти замість набриднути (Арапова, 1990).
5. Це відповідає одному із сформульованих Г. Грайсом постулатів - постулату ввічливості (Грайс, 1985, 223): прагнення за допомогою евфемізмів уникнути комунікативного дискомфорту є окремим випадком реалізації цього постулату.
6. Мабуть, таке абсолютне вживання слова установа - результат відсікання номери подібного роду установ, який, як правило, ставиться при слові установа в різних адміністративних і юридичних текстах: установа № К/975-д і т.п.
7. У 20-х роках оборот вища міра мав алегоричне позначення Віра Михайлівна (подібно до того, як поєднання радянська влада в "небезпечних" ситуаціях кодувалося безневинним ім'ям-по батькові Софія Власівна)
8. Останнім часом, у зв'язку зі зміною ситуації в російській торгівлі: хоч і дорого, але можна купити практично все, - подібні висловлювання втрачають свою актуальність.
9. Про особливу роль іншомовних слів у "радянському мовою" писали С.М. і А.М. Волконські у книзі "На захист російської мови" (Берлін, 1928); зокрема, зазначали вони, іноземні слова використовуються для того, щоб камуфлювати страшні поняття: експропріація 'грабіж', ілюмінація 'підпал', ліквідація "розстріл, терор 'і т . п. Взагалі іншомовна лексика частіше, ніж "своя", фігурує в якості евфемізму, "оскільки іншомовні слова менше шокують і здаються більш благородними" (Відлак, 1967, 275).
10. За іншою версією, зек - від скороченою записи: замість в'язень - з / к (вимовлялося "зе-ка"), - див. А. Солженіцин, Архіпелаг ГУЛАГ, ч. 3, гл. 19.
11. СР розряди евфемізмів, виділені Б.А. Ларіним: "1) загальновживані евфемізми національної літературної мови, 2) класові і профессілнальние евфемізми; 3) сімейно-побутові" (Ларін, 1961, 122).
12. Втім, справа тут дещо складніше (чим просте зміщення оцінок). Для представників малокультурні середовища слово яйця - перш за все елемент обсценної лексики і тільки в другу чергу - позначення продукту. Зменшувальне ж яєчка, не будучи обсценний, не тільки відчувається як більш пристойну назву цього продукту, але і входить в ряд зменшувальних утворень, які у просторіччі у функції ввічливих позначень відповідних предметів (ковбаска, огірочки і под.).
13. СР слова А.А. Реформатського про те, що в жаргонах "евфемістіка служить цілям тайноречія (криптології)" (Реформатський, 1967, 101).
Список літератури
Арапова Н.С. Евфемізми / / Лінгвістичний енциклопедичний словник. М., 1990.
Балдаев Д.С., Білки В.К., Ісупов І.М. Словник тюремно-табірного блатного жаргону. М., 1992.
БОРОВИЙ Л. Шлях слова. М., 1963.
ВАРБОТ Ж.Ж. Табу / / Російська мова. Енциклопедія. М., 1979.
Відлак С. Проблема евфемізму на тлі теорії мовного поля / / Етимологія, 1965. М., 1967.
Грайс Г. Логіка і мовне спілкування / / Нове в зарубіжній лінгвістиці. М., 1085, Вип. 16.
ГРАЧОВ М.А., ГУРОВ А.І. Словник молодіжних сленгів. Горький, 1989.
Жельвіс В.І. Психолінгвістична інтерпретація інвективним впливу / / Докторська дисертація. М., 1992.
Кестер-ТОМА З. Стандарт, субстандарт, нонстандарт / / Русистика, 1993, № 2, 15-31.
КОН І.С. Введення в мексологію. М., 1988.
Крисін Л.П. З історії вживання слів особливий і спеціальний / / Русистика, 1990, № 2, 64-69.
ЛАРІН Б.А. Про евфемізмах / / Проблеми мовознавства. Л., 1961.
ПАУЛЬ Г. Принципи історії мови. М., 1961.
Реформатський О.О. Вступ до мовознавства. М., 1967.
Стерніна І.А. (Ред.) Словник молодіжного жаргону. Воронеж, 1992.
ФАЙН А., ЛУР'Є В. Всі в кайф! Санкт-Петербург, 1992.
Шмельов Д.М. Евфемізм / / Російська мова. Енциклопедія. М., 1979.
Л.П. Крисін. Евфемізми в СУЧАСНОЇ РОСІЙСЬКОЇ МОВИ.