Діловодство в бухгалтерії

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Зміст
Введення
Глава 1. Бухгалтерська документація
1.1. Поняття і класифікація бухгалтерських документів
1.2. Документообіг, зберігання бухгалтерських документів
1.3. Облікові регістри і їх класифікація
Глава 2. Форми ведення бухгалтерського обліку
Глава 3. Інвентаризація та порядок відображення її в бухгалтерському обліку
3.1. Поняття інвентаризації
3.2. Інвентаризація основних засобів
Висновок
Список використаної літератури

Введення
Знання загальне уявлення про документообіг необхідно кожному співробітникові підприємства, так як грамотне оформлення документів дозволяє прискорити процес роботи.
Правильне ведення бухгалтерської документації, знання основних положень документального обліку дозволить мені надалі не допускати організаційних та інших помилок на робочому місці, буде сприяти загальному розвитку моїх професійних знань і якостей.
У цій роботі мною були вивчені і досліджені основні види бухгалтерської документації, форми ведення бухгалтерського обліку, а також інвентаризація та супутні їй основні засоби.
Форми бухгалтерського обліку застосовувалися і в давні часи. Першу форму бухгалтерського обліку називають Давньоіталійський, в яку входили три книги: меморіал; журнал; Головна книга.
Меморіал (пам'ятна книга) використовувався для записів всіх фактів господарської діяльності в основному зі слів очевидців (замість первинних документів).
Журнал хронологічної реєстрації цих фактів господарської діяльності служив для кореспонденції рахунків, тобто бухгалтерських проводок.
Головна книга використовувалася для систематичного запису за рахунками згідно з раніше складеної проводки по об'єктах обліку.
Після підрахунку оборотів і виведення кінцевого сальдо по рахунках складався пробний баланс, згодом отримав назву оборотної відомості, а потім складався заключний баланс.
Другою формою бухгалтерського обліку була новоітальянская, яка відрізнялася від першої:
1) веденням первинних бухгалтерських документів замість пам'ятної книги - меморіалу;
2) появою розмежування синтетичного і аналітичного обліку;
3) введенням допоміжних книг для аналітичного обліку;
4) введенням оборотних відомостей за синтетичними та аналітичними рахунками з щомісячною їх звіркою.
Недоліком цієї форми було ведення Журналу для бухгалтерських проводок, що не дозволяло поділ облікового праці.
Ця форма з XVIII століття стала панівною, дійшла до нашого часу і зберегла свої навчальні (дидактичні) можливості. Від цієї форми бухгалтерського обліку пішла подальша еволюція форм бухгалтерського обліку.
Для вивчення матеріалів до даної курсової роботі мною були використані підручники з бухгалтерського обліку, з документознавства, а також журнал «Головний бухгалтер».

1. Бухгалтерська документація.
1.1. Поняття і класифікація бухгалтерських документів.
Бухгалтерським документом називається письмове підтвердження досконалої господарської операції або права на її вчинення (лат. documentum - свідчення, доказ).
Носіями інформації про здійснені господарські операції можуть бути паперові документи, машинні носії: магнітні стрічки, диски та ін Документи на машинних носіях за чинним законодавством повинні відповідати всім вимогам, що пред'являються до традиційних паперовим носіям:
1) можливість візуального перегляду;
2) можливість отримання паперових копій;
3) відповідність типовим формам документів, можливість їх тривалого зберігання;
4) ідентифікація (ототожнення) особистостей учасників виконаної господарської операції;
5) обмеження доступу до інформації.
Документація в обліку має першочергове значення в управлінні підприємствами, тому що з її допомогою:
1) контролюється наявність, рух та збереження товарно-матеріальних і грошових коштів;
2) контролюється кількість і якість праці працівників і розрахунків за працю;
3) забезпечується повсякденне керівництво роботою підприємства;
4) забезпечується внутрішній і зовнішній (вищестоящою організацією, податковою інспекцією, банками, незалежними аудиторами) контроль за роботою підприємства;
5) встановлюється вина (вона є доказом для судових органів) або невинність осіб при судових розглядах; контролюються розрахунки з іншими підприємствами (установами).
На основі документів здійснюється попередній, поточний і наступний контроль за збереженням коштів підприємства та економічною необхідністю кожної господарської операції.
Попередній контроль - це контроль за доцільністю здійснення господарської операції, коли керівний персонал підписує документи, що містять розпорядження на виконання господарської операції.
Поточний контроль проводиться в процесі здійснення господарської операції. Наступний контроль здійснюється при отриманні документів та їх обробки.
До змісту і формі первинних документів пред'являються наступні основні вимоги:
1) документи повинні бути складені в момент здійснення господарської операції йди безпосередньо після її закінчення;
2) має дотримуватися форма документів, яка найчастіше є типовою і друкується в спеціальних альбомах типових форм бланків документів;
3) у документі мають бути заповнені всі реквізити;
4) повинні бути встановлені терміни здачі документів у бухгалтерію.
Первинні облікові документи повинні містити такі обов'язкові реквізити:
1) найменування документа;
2) дату і місце його складання;
3) підстава та зміст господарської операції;
4) кількісний вимір господарської операції (у натуральному і грошовому вираженні);
5) найменування посад, прізвища та особисті підписи осіб, відповідальних за здійснення господарської операції.
Внесення поправок, не підтверджених усіма учасниками господарської операції, які підписали документ, не допускається. У банківських і касових документах виправлення не допускаються. У всіх первинних документах стирання записів та необумовлені виправлення не допускаються.
Необхідно знати основні види, призначення, характер документованих операцій, обсяг відображеної інформації, місце складання документа, кількість розкритих об'єктів (позицій) в документі та інші класифікаційні ознаки.
Існує декілька ознак класифікації документів. За призначенням документи поділяються на:
1) розпорядчі;
2) виконавчі (або виправдувальні);
3) бухгалтерського оформлення;
4) комбіновані.
Розпорядчі документи містять розпорядження на здійснення господарської операції: довіреність - на отримання матеріальних цінностей; банківський чек - на отримання грошей з рахунку в банку; накази на зарахування працівників на роботу, на їх звільнення, на надання працівникові відпустки та ін (рисунок 1). У розпорядчих документах немає факту виконання господарської операції, а значить записи по рахунках бухгалтерського обліку не виробляються.
Малюнок 1. Наказ по організації
Виконавчі (або виправдувальні) документи підтверджують факт здійснення господарської операції і є першим етапом облікової інформації (товарно-транспортні накладні, прибуткові та видаткові касові ордери, акти, товарні звіти та ін) (малюнок 2).
Документи бухгалтерського оформлення складаються бухгалтером для подальшого відображення в обліку господарських операцій. Так, щомісячно бухгалтер складає розрахунок амортизації (зносу) основних засобів, розрахунок амортизації нематеріальних активів та ін
Комбіновані документи містять ознаки двох або навіть трьох типів документів. Наприклад, у наряді вказується завдання на роботу і фактичне.
За характером документованих операцій розрізняють документи:
1) грошові (прибуткові та видаткові касові ордери та ін);
2) матеріальні (накладні, товарні звіти і ін);
3) розрахункові (платіжні інструкції-доручення та ін.)
Малюнок 2. Прибутковий касовий ордер.
За обсягом відображених господарських операцій документи поділяються на первинні (одиничні) і зведені.
Первинні (одиничні) документи відображають одну господарську операцію (товарно-транспортна накладна, прибутковий касовий ордер та ін.) Зведені, документи складаються на основі кількох первинних документів для їх об'єднання (в касовому звіті записується кожний прибутковий і кожен видатковий касовий ордер, підсумок по приходу і витраті готівкових грошей і визначається залишок грошей в касі на кінець робочого дня).
За способом використання документи поділяють на разові і накопичувальні.

Малюнок 3. Видатковий касовий ордер.
Разові документи відображають одну господарську операцію (прибутковий касовий ордер та ін.)
Накопичувальні документи використовуються для реєстрації однорідних господарських операцій, що здійснюються з певною періодичністю (щоденно, через день). Наприклад, у лімітно-забірної карті на отримання матеріалів для виробництва за кожну дату зазначається кількість відпущених матеріальних цінностей.
Лімітно-забірна карта заміняє собою щоденні вимоги на відпуск матеріалів, а значить скорочується кількість первинних документів і зменшуються витрати часу на їх оформлення. Економиться папір (бланки документів). Але економічна інформація по накопичувальних документів у бухгалтерському обліку за рахунками записується, як правило, наприкінці місяця.
За місцем складання документи поділяються на внутрішні, які складаються в даній організації (прибуткові та видаткові касові ордери та ін) (рисунок 3), і зовнішні, що надійшли від інших організацій (накладні, рахунки-фактури постачальників, виписки банку з розрахункового рахунку та ін .) (малюнок 4).
За кількістю відображених об'єктів (позицій) документи діляться на однопозиційні та багатопозиційні. Однопозиційні (однорядкові) призначені для обліку одного виду засобів (видатковий касовий ордер та ін.) Багатопозиційні (багаторядкові) служать для врахування багатьох позицій (розрахунково-платіжна відомість на заробітну сплату та ін.)
По виду носіїв інформації документи діляться на паперові й безпаперові, що знаходяться в пам'яті ЕОМ, на магнітних стрічках, дисках і ін Організація зобов'язана забезпечувати захист своєї інформації та виготовляти копії таких документів на паперових носіях.
Документообіг, зберігання бухгалтерських документів.
Усі бухгалтерські документи з моменту їх складання до моменту передачі в архів проходять певні стадії. Рух документів з моменту їх складання або пояснення від інших підприємств до моменту передачі в архів називають документообігом.

Малюнок 4. Приймально-здавальна накладна.
Надійшли у бухгалтерію документи перевіряються з трьох точок зору:
1) зовнішня перевірка включає в себе перевірку форми документа, чистоту, повноту і правильність заповнення всіх реквізитів, особливо підписів і друку), відсутність підчисток та виправлень;
2) перевірка законності господарських операцій, тобто відповідність законодавству Республіки Білорусь;
3) арифметична перевірка (таксування, тобто перемножування кількості на ціну; підрахунок знижок, підрахунок підсумків).
У складних, спірних питаннях документ приймається до виконання лише за наявності письмового розпорядження керівника, який потім несе всю відповідальність. Після перевірки документів бухгалтером проводиться облік (бухгалтерська обробка) первинних документів, який складається: розцінки або таксировки; угруповання; котирування. Розцінка, або таксування, документа, коли шляхом перенесення кількості матеріальних цінностей на відповідні їх ціни встановлюється величина вартості господарських операцій.
Протаксірованние документи групують за окремими місяцями років, по об'єктах обліку (касові, матеріальні документи). Інакше кажучи, створюються окремі пакети однорідних документів. Контирування документів означає складання по документу бухгалтерських проводок, які записуються в регістри синтетичного й аналітичного обліку.
У великих організаціях складається графік документообігу, в якому вказується де і хто складає конкретний документ, термін складання, коли і якому бухгалтеру передається документ.
До закінчення звітного періоду документи зберігаються в бухгалтерії. Після закінчення року первинні документи переплітаються в спеціальні книги і з поточного архіву бухгалтерії передаються в архів підприємства для забезпечення збереження документації та обмеження доступу до документів.
Для всіх видів документів архівні органи встановлюють терміни зберігання в архіві організації, після закінчення яких більш важливі документи передаються для зберігання до державного архіву, а інші списуються як брухт і реалізуються заготівельної організації. Відповідальність за організацію документообігу несе головний бухгалтер. Вилучення документів може бути за письмовими запитами судово-слідчих органів з залишенням копії документів.
Для прискорення документообігу необхідні: застосування засобів обчислювальної техніки для виписки і обробки документів (автоматизація, комп'ютеризація обліку) і уніфікація і стандартизація документів (застосування єдиних типових форм).

Облікові регістри і їх класифікація
Перевірені і оброблені первинні документи групуються за певними ознаками і записуються до облікових регістрів, тобто у спеціальні таблиці для систематизації, узагальнення та накопичення облікової інформації.
Існує велика кількість різних облікових регістрів, які доцільно класифікувати за різними видами.
За зовнішнім виглядом: книги, картки, вільні листи, електронні таблиці.
Бухгалтерські книги являють собою зброшуровані, розграфлені листи, які пронумеровані, прошнуровані і на останній сторінці скріплюються печаткою та підписами керівника підприємства і головного бухгалтера. Прикладом служить касова книга. Книги забезпечують кращу схоронність облікових даних, так як листи не можна вилучити або замінити.
Картки являють собою окремі аркуші певного формату. Для збереження карток їх реєструють у окремим описом і зберігають у картотеках (ящиках). Картки можуть вестися кількома бухгалтерами як вручну, так і за допомогою ЕОМ.
Вільні листи в якості в парних регістрів дуже поширені. Вільні листи більше карток за форматом і обсягом інформації. Вільні листи можуть мати форму журналів (журнали-ордери), відомостей та інших таблиць.
В останні роки відбувається суцільна автоматизація, комп'ютеризація бухгалтерського обліку. Облік за допомогою ЕОМ (програма 1С: Підприємство) виконується швидко, більш точно, інформація може зберігатися тривалий час на дисках, в пам'яті ЕОМ. Дані автоматизованого обліку щомісяця переносяться на паперові носії.
За призначенням облікові регістри поділяються на хронологічні, систематичні і комбіновані.
Хронологічні регістри - це такі регістри, в які документи записуються в послідовності за часом їх складання (за датами). Наприклад, касова книга, журнал реєстрації господарських операцій.
Систематичні регістри - це регістри для обліку однорідних за економічним змістом господарських операцій за допомогою рахунків та подвійного запису. Наприклад, Головна книга, Журнали-ордери (малюнок 5).
Якщо в регістрах господарські операції відображаються в хронологічній послідовності і групуються за відповідними рахунками, то такі регістри називаються комбінованими.

Малюнок 5. Журнал-ордер № 1.

Але видами обліку регістри поділяються на регістри аналітичного, синтетичного обліку та комбіновані.
Регістри аналітичного обліку служать для отримання інформації за аналітичними рахунками. У регістрах аналітичного обліку можуть застосовуватися тільки натуральні вимірники (наприклад, картка складського обліку матеріалів) або ж натуральні, трудові та грошові вимірники (наприклад, особові рахунки по нарахуванню заробітної плати працівників). Зміст господарської операції в регістрах аналітичного обліку записується детально, з усіма необхідними поясненнями. Регістри синтетичного обліку служать для отримання інформації за синтетичними рахунками і субрахунками (Головна книга) (малюнок 6).
Комбіновані регістри служать для отримання інформації по аналітичним і синтетичним рахункам. Наприклад, журнал-ордер по рахунку 60 «Розрахунки з постачальниками і подряднікамі» відображає заборгованість кожному постачальнику і в цілому суму кредиторської заборгованості.

Малюнок 6. Головна книга.
За ознакою уніфікації регістри бувають: типові, використовувані для організацій різних галузей народного господарства, і галузеві, використовувані для організацій певної галузі.
За часом ведення регістри бувають річні (Головна книга), поквартальні та помісячні (журнали-ордери). Записи в облікових регістрах ведуться вручну і за допомогою ЕОМ.
2. Форми ведення бухгалтерського обліку.
До сучасних форм бухгалтерського обліку належать:
1) меморіально-ордерна;
2) журнально-ордерна;
3) автоматизована (або машинно-орієнтована);
4) спрощена (для малих підприємств, з обов'язковим Застосуванням подвійного запису за рахунками бухгалтерського обліку).
Підприємство (установа) самостійно вибирає форму бухгалтерського обліку за умови дотримання нормативних актів про бухгалтерський облік та звітності. Прийнята підприємство форма обліку повинна бути відображена в наказі про облікову політику підприємства. Багато розпочата застосовують комбіновані форми обліку, грунтуючись на трьох перших формах обліку як перехідних до повної автоматизації.
Нова форма обліку, спрощена, рекомендована для ведення обліку на малих підприємствах. Різновидом її є Журнал-Головна, або скорочена журнально-ордерна форма.
Меморіально-ордерна форма обліку свою назву отримала за основним її обліковому регістру - меморіальним ордером (малюнок 8). На кожен первинний документ бухгалтерія складає проводку, яка записується в регістр під назвою меморіальний ордер (перекладається як пам'ятний наказ). Якщо багато однорідних операцій, то їх групують в накопичувальних відомостях, а меморіальний ордер з проводкою складають один за підсумками відомості з додатком до ордера всіх первинних документів.

Малюнок 7. Схема журнально-ордерної форми обліку.
Меморіальні ордери реєструються в спеціальному журналі (хронологічний порядок) і на їх основі виробляються записи на рахунках Головної книги (систематична запис).
Форма рахунків Головної книги будується з розбивкою дебету і кредиту за кожним кореспондуючому рахунку.
Підсумки за місяць за даними рахунків Головної книги переносяться в оборотну відомість по синтетичних рахунках (оборотний баланс), у якій підсумки оборотів по дебету і кредиту повинні бути рівні між собою і, одночасно, підсумком реєстраційного журналу за звітний місяць. Кінцеве сальдо оборотної відомості використовується для складання сальдового балансу.

Малюнок 8. Схема меморіально-ордерної форми обліку.
Одночасно з синтетичним обліком у книгах, картках ведеться аналітичний облік на основі первинних документів. Потім складаються оборотні відомості за аналітичними рахунками для звірки зі своїми синтетичними рахунками.
Переваги меморіально-ордерної форми бухгалтерського обліку наступні:
1) вона проста і наочна для розуміння і застосування зв'язків між обліковими регістрами;
2) вона забезпечує поділ праці облікових працівників;
3) вона зручна для автоматизованої обробки облікової інформації;
4) її застосування можливо в організаціях будь-якої галузі господарства.
Недоліки цієї форми бухгалтерського обліку:
1) відносно велика трудомісткість робіт з-за числа допоміжних регістрів;
2) розбіжність у часі заповнення регістрів синтетичного і аналітичного обліку;
3) багаторазовість записів одних і тих самих сум у облікових регістрах;
4) як наслідок - втрата оперативності бухгалтерської інформації.
Журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку (рисунок 7) з'явилася в результаті вдосконалення меморіально-ордерної форми. Свою назву вона отримала від головного облікового регістру - журналу-ордера, який поєднує хронологічну і систематичну запис господарських операцій з обов'язковим веденням узагальнюючого облікового регістру - Головної книги для синтетичних рахунків.
Існує два варіанти журнально-ордерної форми обліку:
1) повна, що складається з 16 журналів-ордерів, 18 відомостей і 15 розроблювальні таблиць;
2) скорочена, що складається з 8 журналів-ордерів, 6 відомостей і 3 розроблювальних таблиць.
Повну форму використовують великі і середні організації (підприємства), а скорочену - середні і дрібні підприємства. У бюджетних установах використовується меморіально-ордерна форма, але дозволяється застосовувати і журнально-ордерну форму обліку.
При журнально-ордерній формі, повної та скороченої, облік ведеться в журналах-ордерах по кредитовою ознакою, тобто відображаються суми по кредиту рахунків. Паралельно ведуться відомості до журналів-ордерів по дебетових ознакою. Записи та в журнали-ордери, і у відомості здійснюються в хронологічному порядку за датами здійснення господарських операцій.
За багатьма рахунках бухгалтерського обліку журнали-ордери ведуться за одним рахунком, а за деякими рахунками - один журнал-ордер призначений для декількох рахунків.
Кожен журнал-ордер є одночасно і, меморіальним ордером (бухгалтерської проводкою). Підсумкові дані журналів підлягають запису у Головній книзі, в, якій кожному рахунку відводиться одна сторінка, причому записи робляться тільки за дебетом кожного рахунку із зазначенням кореспондуючого рахунку по кредиту. За Головній книзі виводиться сальдо по кожному рахунку і складається сальдовий баланс на початок наступного місяця. Оборотний баланс можна не складати, тому що відбиті в ньому дані можна бачити у Головній книзі.
Переваги журнально-ордерної форми:
1) поєднання синтетичного й аналітичного обліку по раду рахунків;
2) звітні показники одержують безпосередньо з облікових регістрів завдяки компактності показників в облікових регістрах.
Недоліки журнально-ордерної форми обліку:
1) вона складна за структурою журналів-ордерів;
2) вона орієнтована на ручну працю;
3) вона трудомістка щодо заповнення деяких журналів-ордерів.

3. Інвентаризація та порядок відображення її в бухгалтерському обліку.
3.1. Поняття інвентаризації.
Документація і первинний облік господарських операцій, система подвійного запису на рахунках бухгалтерського обліку не можуть абсолютно повно і точно забезпечити відображення в обліку стану і зміни вартості господарських засобів. Існують господарські процеси, які не піддаються повсякденному реєстрації та документування в момент їх вчинення, зокрема:
1) природні причини (втрати при транспортуванні, зберіганні, реалізації, відпуску на виробництві);
2) зловживання (розкрадання, обважування, обмірювання, обрахування);
3) неточності при прийманні та відпуску матеріальних цінностей; помилки в обліку;
4) стихійні лиха (пожежі, повені та ін.)
Такі розбіжності з даними документованого обліку можна встановити за допомогою інвентаризації.
Інвентаризація - це спосіб перевірки відповідності фактичної наявності господарських засобів з даними бухгалтерського обліку. Інвентаризація є найважливішим прийомом бухгалтерського обліку та контролю за збереженням господарських засобів. У залежності від повноти охоплення перевірених господарських засобів інвентаризація може бути повною або частковою. Повна інвентаризація охоплює всі види господарських засобів та їх джерел і проводиться в обов'язковому порядку один раз на рік з тим, щоб забезпечити повноту відображення всіх господарських фактів у річному звіті.
Часткові інвентаризації охоплюють один або кілька видів засобів, один або кілька місць (складів) зберігання коштів.
За своїм характером інвентаризації можуть бути планові {перед складанням річного звіту) і позапланові, що проводяться за розпорядженням керівника організації, вищих органів державного контролю (при зміні матеріально-відповідальних осіб, власника підприємства, у разі стихійних лих).
Питання інвентаризації майна та зобов'язань регулюються Законом Республіки Білорусь «Про бухгалтерський облік і звітності».

Малюнок 9. Інвентаризаційний опис.
Встановлено певний порядок проведення та оформлення інвентаризації.
Наказом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія (не менше 3 чоловік з обов'язковою участю бухгалтера), визначається місце інвентаризації та терміни її проведення. Інвентаризація проводиться за кожним місцем зберігання в присутності матеріально відповідальної особи. Усі матеріальні цінності перераховуються, перемірювати, зважуються (в залежності від фізичного стану засобів) і записуються в інвентаризаційний опис за найменуванням, видами, сортами, номенклатурними номерами: кількість, ціна і сума.
Хоча матеріально відповідальна особа є членом комісії, але заповнювати інвентаризаційний опис йому заборонено. Матеріально відповідальна особа дає первісну розписку про те, що всі документи їм здані в бухгалтерію, і розписку після інвентаризації про те, що всі цінності комісією перевірені в його присутності, внесені в опис і претензій до інвентаризаційної комісії немає. Ці розписки надруковані друкарським способом на самих бланках інвентаризаційного опису.
Потім бухгалтер порівнює фактичні залишки коштів з обліковими залишками, числиться в бухгалтерії.
За тих видів засобів, по яких є розбіжності {недостача, надлишки), складається сличительная відомість.
Інвентаризаційний опис, сличительная відомість, пояснювальна записка матеріально відповідальної особи, висновки і пропозиції інвентаризаційної комісії про причини нестач і надлишків пред'являються керівнику організації для прийняття остаточного рішення про відображення в бухгалтерському обліку нестач у межах норм природних втрат, понад норми природного убутку, надлишків.
Тільки після письмового рішення керівника бухгалтер має право скласти необхідні бухгалтерські проводки. Враховуючи важливість інвентаризації і для обліку, і для управління підприємством за окремими групами засобів (основні засоби, сировину і матеріали, товари та ін.)
Закон Республіки Білорусь «Про бухгалтерський облік і звітності» № 42-3 регулює порядок відображення в бухгалтерському обліку за виявленими розбіжностей фактичної наявності коштів з даними бухгалтерського обліку.
Однією з форм контролю забезпечення збереження основних засобів є періодично проводяться їх інвентаризації.
3.2. Інвентаризація основних засобів.
Інвентаризація основних засобів - це перевірка і документальне підтвердження фактичного їх наявності, виявлення відхилень від облікових даних і прийняття рішень щодо внесення змін в дані бухгалтерського обліку.
Відповідно до Закону Республіки Білорусь "Про бухгалтерський облік та звітності" об'єкти, терміни і порядок проведення інвентаризації визначаються керівником організації або уповноваженим ним органом відповідно до законодавства Республіки Білорусь. Цим же законом визначено випадки, за яких проведення інвентаризації є обов'язковим. Інвентаризація проводиться комісією, яка призначається керівником організації. Під час інвентаризації комісія уточнює дані бухгалтерського обліку основних засобів, перевіряє їх зберігання та експлуатацію, виявляє надлишки або нестачі. Результати інвентаризації оформляються описами форми № інв-1 (рисунок 9).

Малюнок 10. Порівнювальна відомість.
Вони підписуються всіма членами інвентаризаційної комісії та матеріально відповідальними особами. В кінці описів матеріально відповідальні особи дають розписку, підтверджує перевірку комісією цінностей в їх присутності, про відсутність яких-небудь претензій до членів комісії і прийнять перерахованих в опису, цінностей на відповідальне зберігання.
При інвентаризації у разі зміни матеріально відповідальних осіб в описах особа, яка прийняла цінності, розписується в їх отриманні, а здала - в їх здачі. Основні засоби, які не є власністю даної організації, оформляються окремими інвентаризаційними описами. При інвентаризації можуть бути виявлені надлишки або нестачі об'єктів основних засобів.
За даними інвентаризаційних описів за виявленими розбіжностей (надлишків або недостач) складаються порівняльні відомості (малюнок 10). До них додаються пояснення матеріально-відповідальних осіб. На підставі цих пояснень комісією приймається рішення про порядок регулювання різниці між даними інвентаризації і бухгалтерського обліку.
Всі наступні записи на рахунках бухгалтерського обліку здійснюються на підставі протоколу інвентаризаційної комісії, затвердженого керівником організації. Відрахування з винних осіб здійснюються на підставі наказу керівника організації.

Висновок
Та підставі даної курсової роботи можна зробити висновок про те, що документація в бухгалтерському обліку являє собою складну систему взаємопов'язаних дій, що знаходять своє відображення в регламентованої законодавством системі.
Бухгалтерська документація поширюється на всі сфери підприємства, організацій усіх галузей економіки, і організаційно-правових форм. На такі як:
1) сировину, матеріали, покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби конструкції і деталі, паливо, тара і тарні матеріали, запасні частини, будівельні матеріали, пов'язані з коштами в обороті;
2) персонал організацій (робітників і службовців), керівників (працівники, що займають посади керівників організацій та їх структурних підрозділів, їх заступники, головні спеціалісти - головний інженер, головний технолог, головний економіст та ін) і фахівців (персонал, зайнятий підготовкою: виробництва , інженерно-технічними та іншими роботами, - бухгалтери, економісти, юрисконсульти тощо);
3) готову продукцію, її відвантаження і реалізацію;
4) незавершене виробництво;
5) ведення касових операцій;
6) взаємини з банком;
7) нематеріальні активи та інтелектуальну власність;
8) виплату податків;
9) взаємини з постачальниками і підрядниками;
10) ін

Список використаної літератури
1. Азаренко А.В. Посібник з теорії бухгалтерського обліку. - Мн.: Інтерсервіс, 2006.
2. Багата І.М. Діловодство та бухгалтерія. - М.: Справа, 2002.
3. Бухгалтерський облік під загальною редакцією Нестерової Г.М. - Мн.: БГЕУ, 2006.
4. Верховцев А.В. Діловодство в бухгалтерії. - М.: Инфра-М, 2000.
5. Ільющенко Є.В. Бухгалтерський облік: 100 запитань і відповідей. - Мн.: Сучасні знання, 2006.
6. Кожинов В.Я. Бухгалтерський облік. Оцінка прибутковості господарських операцій. - М.: Іспит, 2001.
7. Ладутько Є.М. Управлінський облік. - Мн.: Белнавука, 2003.
8. Левкович О.А. Бухгалтерський облік. - Мн.: Амалфея, 2005.
9. Стражева Н.С. Бухгалтерський облік. - Мн.: Книжковий дім, 2005.
10. Філіпенко Л.М. Бухгалтерський облік. - Мн.: Вища школа, 2006.
11. Хвалі М.К. Діловодство та ділова кореспонденція. - Мн.: БГЕУ, 2002.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Бухгалтерія | Курсова
66.3кб. | скачати


Схожі роботи:
Діловодство та судове діловодство
Основи бухгалтерії 2
Основи бухгалтерії
Діловодство 3
Діловодство
Діловодство 5
Діловодство 2
Діловодство
Діловодство 4
© Усі права захищені
написати до нас