План:
1. Загальна характеристика офіційно-ділового стилю ... ... .. стор.3-4
2. Текстові норми ділового стилю ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... стор.4-5
3. Мовні норми: складання тексту, документа ... .... ... ... Стор.5-8
4. Динаміка норми офіційно-ділового мовлення ... ... ... .... ... Стор.8-9
5. Список літератури ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... стор.10
Загальна характеристика офіційно - ділового стилю мови
Слово офіційний значить "урядовий, посадовий службовий". "Мова законів вимагає перш за все точності і неможливості будь-яких пересудів" (Л. В. Щерба). Тому в офіційних документах неупотребітельни слова з переносним значенням, а також емоційно забарвлена і розмовна лексика.
Для офіційного стилю характерні саме ті специфічні слова, стійкі словосполучення та звороти, які прийнято називати канцеляризмами.
Серед книжкових стилів мови офіційно-діловий стиль виділяється своєю відносною стійкістю і замкнутістю. З плином часу він, природно, піддається деяким змінам, викликаним характером самого змісту, але багато його риси, що історично склалися жанри, специфічна лексика, фразеологія, синтаксичні обороти надають йому в цілому консервативний характер.
Характерною рисою офіційно-ділового стилю є наявність у ньому численних мовних стандартів - кліше. Якщо в інших стилях шаблонизировать обороти нерідко виступають як стилістичний недолік, то в офіційно-діловому стилі в більшості випадків вони сприймаються як цілком природна його приналежність.
Офіційно-діловий стиль - це стиль документів: міжнародних договорів, державних актів, юридичних законів, постанов, статутів, інструкцій, службового листування, ділових паперів. Документ офіційно - ділового стилю відрізняється відсутністю емоційного забарвлення, сухістю.
Використання мовних штампів і стереотипів (кліше) в офіційних документах є обов'язковим, але в розмовній мові або в художніх творах недоречно. Офіційний документ повинен бути коротким і написаний таким чином, щоб у ньому одразу можна було б знайти необхідну інформацію. Поетом для того, щоб зрозуміти, про що документ, кому адресований, йому віддається певна форма.
Розрізняють декілька підстилів офіційно - ділового стилю:
Дипломатичний підстиль - підстиль дипломатичних документів, таких, дипломатична нота, заява уряду, вірча грамота. Він відрізняється специфічними термінами, велика частина яких - інтернаціональні: статус-кво, персона нон грата, ратифікація, преамбула. На відміну від інших підстилів офіційно - ділового стилю в мові дипломатичних документів зустрічається висока, урочиста лексика для надання документу підкресленою значимості, а так само використовуються загальноприйняті в міжнародному державному зверненні етикетні форми ввічливості:
Документальний підстиль - зик законодавчих документів, пов'язаних з діяльністю офіційних органів, включає в себе лексику і фразеологію державного права, цивільного права, кримінального права, кодексу законів про працю, кодексу законів про шлюб та сім'ю. До неї примикає лексика і фразеологія, пов'язана з роботою адміністративних органів, службовою діяльністю громадян.
Побутово-діловий підстиль зустрічається в діловому листуванні між установами та організаціями і в приватних ділових паперах, а так само у службовому листуванні (діловий лист, комерційна кореспонденція), офіційні ділові папери (довідка, посвідчення, акт, протокол), приватні ділові папери (заява , довіреність, розписка, автобіографія, рахунок та ін.) Всі вони характеризуються відомої стандартизацією, що полегшує їх складання та використання і розрахованої на економію мовних засобів, на усунення невиправданої інформаційної надмірності.
Текстові норми ділового стилю
Незважаючи на відмінності у змісті та різноманітність жанрів, офіційно-діловий стиль в цілому характеризується рядом спільних рис.
До них відносяться:
1) стислість, компактність викладу, економне використання мовних засобів;
2) стандартне розташування матеріалу, нерідка обов'язковість форми (посвідчення особи, різного роду дипломи, свідоцтва про народження і шлюб, грошові документи і т.д.), вживання властивих цьому стилю кліше;
3) широке використання термінології, номенклатурних найменувань (юридичних, дипломатичних, військових, адміністративних і тощо), наявність особливого запасу лексики і фразеології (офіційної, канцелярської), включення в текст складноскорочених слів, абревіатур;
4) часте вживання віддієслівних іменників, від іменних прийменників (на підставі, у відношенні, відповідно до, у справі, в силу, з метою, за рахунок, по лінії тощо), складних спілок (внаслідок того що, з огляду на те що , у зв'язку з тим що, в силу того, що та ін.) А також різних стійких словосполучень, що служать для зв'язку частин складного речення (на випадок, якщо ...; на тій підставі, що ...; з тієї причини, що ...; з тією умовою, що ...; таким чином , що ...; обставина, що ...; той факт, що ... і т. п.);
5) розповідний характер викладу, використання номінативних речень із перерахуванням;
6) прямий порядок слів у реченні як переважний принцип його конструювання;
7) тенденція до вживання складних речень, що відображають логічне підпорядкування одних фактів іншим;
8) майже повна відсутність емоційно-експресивних мовних засобів;
9) слабка індивідуалізація стилю.
Головна риса офіційного паперу - її стандартна форма: всі заяви, довіреності, довідки та інші ділові папери пишуться однаково. Оскільки значна частина тексту таких паперів повторюється у всіх документах даного типу, для багатьох з них існують бланки, на яких повторюється текст вже надруковано.
Мовні норми: складання тексту документа.
Багато видів ділових документів мають загальноприйняті форми викладу і розташування матеріалу, а це, безсумнівно, полегшує і спрощує користування ними. Не випадково в тих чи інших випадках ділової практики використовуються готові бланки, які потрібно тільки заповнювати.
Конверти прийнято надписувати в певному порядку (різному у різних країнах, але твердо встановленому в кожній з них), і це має свою перевагу і для пишучих, і для поштових працівників. Тому всі ті мовні кліше, які спрощують і прискорюють ділову комунікацію, цілком у ній доречні.
У промові існують готові, звичні для носіїв мови обороти, які легко відтворюються в будь-якій ситуації. Такі обороти називаються кліше, який є в усіх стилях мови.
На відміну від кліше штампи представляють собою побиті вираження з потьмянілим лексичним значенням і стертою експресивністю. Мова, повну штампів, не можна назвати виразною, навпаки, це стилістичний недолік.
Канцеляризми - це слова і вирази, що вживаються в офіційно - діловому стилі. Але коли вони проникають в інші стилі, це призводить до порушення стилістичних норм.
Канцеляризми: на виконання рішення, щоб уникнути нещасних випадків, до заяви додаю, пред'явити довідку, місце проживання, згідно з розпорядженням, констатувати, анулювати, вносити пропозицію (я), віддавати перевагу, після закінчення терміну договору, після закінчення школи і т. п.
Форма кожного виду документа теж стійка, загальноприйнята, стандартна. Штамп у офіційному стилі виправданий, доречний: він сприяє точному і лаконічному викладу ділової інформації, полегшує ведення ділової переписки.
Як офіційний документ автобіографія має наступну структуру:
а) найменування документа,
б) текст біографії (у ньому зазначається за можливості точні дати подій);
в) підпис автора тексту (під текстом справа):
г) дата написання (під текстом зліва). У тексті біографії пише вказує своє прізвище, ім'я, по батькові, число, місяць, рік і місце народження, соціальну приналежність сім'ї; повідомляє про освіту, трудової та громадської діяльності.
Моделі синтаксичних конструкцій, які використовуються в діловому листуванні:
повідомляємо (Вам про те), що ...; сповіщаємо (Вас про те), що ...; ставимо (Вас) до відома (про те), що ...; повідомляємо (Вас про те), що ... Акціонерне товариство (компанія) звертається ( до Вас) з проханням (про те, щоб) ... або ... з проханням (до Вас) про ...; адміністрація району висловлює побажання (бажання, сподіватися на) ... або ... дуже сподівається на ...; згідно з вказівками ...; завдяки вказівкам; у зв'язку з відмовою ... (рішенням, вказівкою, проведенням, затримкою, труднощами, передбачуваними поліпшеннями, можливими уточненнями )...; у відповідності з домовленістю (планом, вказівкою, проведенням, поліпшенням, успіхом, уточненням, виконанням) ...
Інформація обов'язкова для резюме:
1. Прізвище, ім'я, по батькові.
2. Адреса, телефон.
3. Дата народження.
4. Сімейний стан.
5. Освіта (найменування навчального закладу, кваліфікація за дипломом).
6. Досвід роботи.
7. Додаткова інформація (навички роботи з комп'ютером, знання іноземних мов і т. д.).
Приклад автобіографії:
Я, Васильєва Ольга Іванівна, народилася 28 жовтня 1919 1960 у м. Москві.
З 1967 по1977 р. навчалася в загальноосвітній школі № 285.
У 1977 р. поступила на історичний факультет Московського державного педагогічного інституту.
У вересні 1983 р. працювала вчителем у загальноосвітній школі № 75 м. Москви.
З 1989 р. по теперішній час працюю директором вищезгаданої школи.
Одружена. Маю доньку.
Чоловік - Васильєв Павло Ігорович, народився 17 серпня 1919 1959 В даний час працює викладачем Академії післядипломної освіти.
Дочка - Васильєва Наталія Павлівна, студентка.
Проживаю за адресою: 129311, Москва, вул. Академіка Корольова, буд.30, кв.74.
Дата Підпис
Прикладом документального підстилі є:
Положення про вибори до Верховної Ради СРСР
Стаття 3. Депутатом Верховної Ради СРСР може бути обраний кожний громадянин СРСР, який досяг 23 років, незалежно від расової і національної приналежності, статі, віросповідання, освітнього цензу, осілості, соціального походження, майнового стану і минулої діяльності.
Приклад побутово-ділового підстилі:
У бухгалтерію АОО «Контакт»
від Іванова Юрія Петровича
Довіреність
Я, Іванов Юрій Петрович, довіряю отримати мою зарплату за першу половину грудня 2005 року співробітниками відділу технічного обслуговування Павлову Віталію Костянтиновичу (паспорт, серія).
Дата Підпис
Підпис Іванова Ю. П. засвідчується
Дата Підпис (нач. відділу кадрів)
Динаміка норми офіційно - ділового мовлення.
Мовна норма - це правила використання мовних засобів у певний період розвитку літературної мови, тобто правильну вимову, слововживання, використання традиційно сформованих граматичних, стилістичних та інших мовних засобів.
Норма обов'язкова як для усного, так і для позмінної мови і охоплює всі сторони мови
Ознаки норми літературної мови: відносна стійкість загальновживаної, загальнообов'язковість, відповідність вживання, звичаїв і можливостям мовної системи.
До основних джерел мовної норми відносяться твори письменників класиків і сучасних письменників, аналіз мови засобів масової інформації, загальноприйняте сучасне вживання, дані живого і анкетного опитування, наукові дослідження вчених - мовознавців.
Є три ступені нормативності:
1. норма - сувора, жорстка, не допускає варіантів;
2. норма - нейтральна, допускає рівнозначні варіанти;
3. норма - більш рухлива, допускається використання розмовних, а так само застарілих форм.
За прийнятим і чинним на будь-якому етапі існування літературної мови нормам можна визначити, які зміни щодо нормалізації відбулися і які тенденції подальшого розвитку норм.
Для офіційно - ділового стилю мови характерна норма першого ступеня, а саме суворі вимоги до складання документа. Динамікою для офіційно - ділового стилю є зміна канцеляризмів притаманне сучасному суспільству.
Список літератури:
1. Байкалова О. А. Російська мова. Навчально - методичний посібник. -Челябінськ: УралГАФК, 2005.
2. Кузнєцова Н. В. Російська мова та культура мовлення: Підручник. - 2-е вид., Испр. - М.: Форум: ИНФРА - М, 2006.
3. Нікітіна Є.І. Російська мова: Учеб. Посібник з розвитку зв'язного речі. / Наук. ред. В.В. Бабайцева. - М.: Просвещение, 1995.
4. Костомаров В.Г. Російська мова на газетній шпальті. Підручник - М.: 1971р.
5. Байкалова О. А. Російська мова та культура мови. Навчально-методичний комплекс для студентів 3-го курсу, Челябінськ: УралГАФК, 2003.
1. Загальна характеристика офіційно-ділового стилю ... ... .. стор.3-4
2. Текстові норми ділового стилю ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... стор.4-5
3. Мовні норми: складання тексту, документа ... .... ... ... Стор.5-8
4. Динаміка норми офіційно-ділового мовлення ... ... ... .... ... Стор.8-9
5. Список літератури ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... стор.10
Загальна характеристика офіційно - ділового стилю мови
Слово офіційний значить "урядовий, посадовий службовий". "Мова законів вимагає перш за все точності і неможливості будь-яких пересудів" (Л. В. Щерба). Тому в офіційних документах неупотребітельни слова з переносним значенням, а також емоційно забарвлена і розмовна лексика.
Для офіційного стилю характерні саме ті специфічні слова, стійкі словосполучення та звороти, які прийнято називати канцеляризмами.
Серед книжкових стилів мови офіційно-діловий стиль виділяється своєю відносною стійкістю і замкнутістю. З плином часу він, природно, піддається деяким змінам, викликаним характером самого змісту, але багато його риси, що історично склалися жанри, специфічна лексика, фразеологія, синтаксичні обороти надають йому в цілому консервативний характер.
Характерною рисою офіційно-ділового стилю є наявність у ньому численних мовних стандартів - кліше. Якщо в інших стилях шаблонизировать обороти нерідко виступають як стилістичний недолік, то в офіційно-діловому стилі в більшості випадків вони сприймаються як цілком природна його приналежність.
Офіційно-діловий стиль - це стиль документів: міжнародних договорів, державних актів, юридичних законів, постанов, статутів, інструкцій, службового листування, ділових паперів. Документ офіційно - ділового стилю відрізняється відсутністю емоційного забарвлення, сухістю.
Використання мовних штампів і стереотипів (кліше) в офіційних документах є обов'язковим, але в розмовній мові або в художніх творах недоречно. Офіційний документ повинен бути коротким і написаний таким чином, щоб у ньому одразу можна було б знайти необхідну інформацію. Поетом для того, щоб зрозуміти, про що документ, кому адресований, йому віддається певна форма.
Розрізняють декілька підстилів офіційно - ділового стилю:
Дипломатичний підстиль - підстиль дипломатичних документів, таких, дипломатична нота, заява уряду, вірча грамота. Він відрізняється специфічними термінами, велика частина яких - інтернаціональні: статус-кво, персона нон грата, ратифікація, преамбула. На відміну від інших підстилів офіційно - ділового стилю в мові дипломатичних документів зустрічається висока, урочиста лексика для надання документу підкресленою значимості, а так само використовуються загальноприйняті в міжнародному державному зверненні етикетні форми ввічливості:
Документальний підстиль - зик законодавчих документів, пов'язаних з діяльністю офіційних органів, включає в себе лексику і фразеологію державного права, цивільного права, кримінального права, кодексу законів про працю, кодексу законів про шлюб та сім'ю. До неї примикає лексика і фразеологія, пов'язана з роботою адміністративних органів, службовою діяльністю громадян.
Побутово-діловий підстиль зустрічається в діловому листуванні між установами та організаціями і в приватних ділових паперах, а так само у службовому листуванні (діловий лист, комерційна кореспонденція), офіційні ділові папери (довідка, посвідчення, акт, протокол), приватні ділові папери (заява , довіреність, розписка, автобіографія, рахунок та ін.) Всі вони характеризуються відомої стандартизацією, що полегшує їх складання та використання і розрахованої на економію мовних засобів, на усунення невиправданої інформаційної надмірності.
Текстові норми ділового стилю
Незважаючи на відмінності у змісті та різноманітність жанрів, офіційно-діловий стиль в цілому характеризується рядом спільних рис.
До них відносяться:
1) стислість, компактність викладу, економне використання мовних засобів;
2) стандартне розташування матеріалу, нерідка обов'язковість форми (посвідчення особи, різного роду дипломи, свідоцтва про народження і шлюб, грошові документи і т.д.), вживання властивих цьому стилю кліше;
3) широке використання термінології, номенклатурних найменувань (юридичних, дипломатичних, військових, адміністративних і тощо), наявність особливого запасу лексики і фразеології (офіційної, канцелярської), включення в текст складноскорочених слів, абревіатур;
4) часте вживання віддієслівних іменників, від іменних прийменників (на підставі, у відношенні, відповідно до, у справі, в силу, з метою, за рахунок, по лінії тощо), складних спілок (внаслідок того що, з огляду на те що , у зв'язку з тим що, в силу того, що та ін.) А також різних стійких словосполучень, що служать для зв'язку частин складного речення (на випадок, якщо ...; на тій підставі, що ...; з тієї причини, що ...; з тією умовою, що ...; таким чином , що ...; обставина, що ...; той факт, що ... і т. п.);
5) розповідний характер викладу, використання номінативних речень із перерахуванням;
6) прямий порядок слів у реченні як переважний принцип його конструювання;
7) тенденція до вживання складних речень, що відображають логічне підпорядкування одних фактів іншим;
8) майже повна відсутність емоційно-експресивних мовних засобів;
9) слабка індивідуалізація стилю.
Головна риса офіційного паперу - її стандартна форма: всі заяви, довіреності, довідки та інші ділові папери пишуться однаково. Оскільки значна частина тексту таких паперів повторюється у всіх документах даного типу, для багатьох з них існують бланки, на яких повторюється текст вже надруковано.
Мовні норми: складання тексту документа.
Багато видів ділових документів мають загальноприйняті форми викладу і розташування матеріалу, а це, безсумнівно, полегшує і спрощує користування ними. Не випадково в тих чи інших випадках ділової практики використовуються готові бланки, які потрібно тільки заповнювати.
Конверти прийнято надписувати в певному порядку (різному у різних країнах, але твердо встановленому в кожній з них), і це має свою перевагу і для пишучих, і для поштових працівників. Тому всі ті мовні кліше, які спрощують і прискорюють ділову комунікацію, цілком у ній доречні.
У промові існують готові, звичні для носіїв мови обороти, які легко відтворюються в будь-якій ситуації. Такі обороти називаються кліше, який є в усіх стилях мови.
На відміну від кліше штампи представляють собою побиті вираження з потьмянілим лексичним значенням і стертою експресивністю. Мова, повну штампів, не можна назвати виразною, навпаки, це стилістичний недолік.
Канцеляризми - це слова і вирази, що вживаються в офіційно - діловому стилі. Але коли вони проникають в інші стилі, це призводить до порушення стилістичних норм.
Канцеляризми: на виконання рішення, щоб уникнути нещасних випадків, до заяви додаю, пред'явити довідку, місце проживання, згідно з розпорядженням, констатувати, анулювати, вносити пропозицію (я), віддавати перевагу, після закінчення терміну договору, після закінчення школи і т. п.
Форма кожного виду документа теж стійка, загальноприйнята, стандартна. Штамп у офіційному стилі виправданий, доречний: він сприяє точному і лаконічному викладу ділової інформації, полегшує ведення ділової переписки.
Як офіційний документ автобіографія має наступну структуру:
а) найменування документа,
б) текст біографії (у ньому зазначається за можливості точні дати подій);
в) підпис автора тексту (під текстом справа):
г) дата написання (під текстом зліва). У тексті біографії пише вказує своє прізвище, ім'я, по батькові, число, місяць, рік і місце народження, соціальну приналежність сім'ї; повідомляє про освіту, трудової та громадської діяльності.
Моделі синтаксичних конструкцій, які використовуються в діловому листуванні:
повідомляємо (Вам про те), що ...; сповіщаємо (Вас про те), що ...; ставимо (Вас) до відома (про те), що ...; повідомляємо (Вас про те), що ... Акціонерне товариство (компанія) звертається ( до Вас) з проханням (про те, щоб) ... або ... з проханням (до Вас) про ...; адміністрація району висловлює побажання (бажання, сподіватися на) ... або ... дуже сподівається на ...; згідно з вказівками ...; завдяки вказівкам; у зв'язку з відмовою ... (рішенням, вказівкою, проведенням, затримкою, труднощами, передбачуваними поліпшеннями, можливими уточненнями )...; у відповідності з домовленістю (планом, вказівкою, проведенням, поліпшенням, успіхом, уточненням, виконанням) ...
Інформація обов'язкова для резюме:
1. Прізвище, ім'я, по батькові.
2. Адреса, телефон.
3. Дата народження.
4. Сімейний стан.
5. Освіта (найменування навчального закладу, кваліфікація за дипломом).
6. Досвід роботи.
7. Додаткова інформація (навички роботи з комп'ютером, знання іноземних мов і т. д.).
Приклад автобіографії:
Я, Васильєва Ольга Іванівна, народилася
З 1967 по1977 р. навчалася в загальноосвітній школі № 285.
У 1977 р. поступила на історичний факультет Московського державного педагогічного інституту.
У вересні 1983 р. працювала вчителем у загальноосвітній школі № 75 м. Москви.
З 1989 р. по теперішній час працюю директором вищезгаданої школи.
Одружена. Маю доньку.
Чоловік - Васильєв Павло Ігорович, народився
Дочка - Васильєва Наталія Павлівна, студентка.
Проживаю за адресою: 129311, Москва, вул. Академіка Корольова, буд.30, кв.74.
Дата Підпис
Прикладом документального підстилі є:
Положення про вибори до Верховної Ради СРСР
Стаття 3. Депутатом Верховної Ради СРСР може бути обраний кожний громадянин СРСР, який досяг 23 років, незалежно від расової і національної приналежності, статі, віросповідання, освітнього цензу, осілості, соціального походження, майнового стану і минулої діяльності.
Приклад побутово-ділового підстилі:
У бухгалтерію АОО «Контакт»
від Іванова Юрія Петровича
Довіреність
Я, Іванов Юрій Петрович, довіряю отримати мою зарплату за першу половину грудня 2005 року співробітниками відділу технічного обслуговування Павлову Віталію Костянтиновичу (паспорт, серія).
Дата Підпис
Підпис Іванова Ю. П. засвідчується
Дата Підпис (нач. відділу кадрів)
Динаміка норми офіційно - ділового мовлення.
Мовна норма - це правила використання мовних засобів у певний період розвитку літературної мови, тобто правильну вимову, слововживання, використання традиційно сформованих граматичних, стилістичних та інших мовних засобів.
Норма обов'язкова як для усного, так і для позмінної мови і охоплює всі сторони мови
Ознаки норми літературної мови: відносна стійкість загальновживаної, загальнообов'язковість, відповідність вживання, звичаїв і можливостям мовної системи.
До основних джерел мовної норми відносяться твори письменників класиків і сучасних письменників, аналіз мови засобів масової інформації, загальноприйняте сучасне вживання, дані живого і анкетного опитування, наукові дослідження вчених - мовознавців.
Є три ступені нормативності:
1. норма - сувора, жорстка, не допускає варіантів;
2. норма - нейтральна, допускає рівнозначні варіанти;
3. норма - більш рухлива, допускається використання розмовних, а так само застарілих форм.
За прийнятим і чинним на будь-якому етапі існування літературної мови нормам можна визначити, які зміни щодо нормалізації відбулися і які тенденції подальшого розвитку норм.
Для офіційно - ділового стилю мови характерна норма першого ступеня, а саме суворі вимоги до складання документа. Динамікою для офіційно - ділового стилю є зміна канцеляризмів притаманне сучасному суспільству.
Список літератури:
1. Байкалова О. А. Російська мова. Навчально - методичний посібник. -Челябінськ: УралГАФК, 2005.
2. Кузнєцова Н. В. Російська мова та культура мовлення: Підручник. - 2-е вид., Испр. - М.: Форум: ИНФРА - М, 2006.
3. Нікітіна Є.І. Російська мова: Учеб. Посібник з розвитку зв'язного речі. / Наук. ред. В.В. Бабайцева. - М.: Просвещение, 1995.
4. Костомаров В.Г. Російська мова на газетній шпальті. Підручник - М.: 1971р.
5. Байкалова О. А. Російська мова та культура мови. Навчально-методичний комплекс для студентів 3-го курсу, Челябінськ: УралГАФК, 2003.