Ділова етика - основа бізнесу
ЗМІСТ
I. Введення
II. Ділова етика - основа бізнесу
-Етика ринку: "наша" ситуація
-Моральні цінності ринку
-Поняття "ділової етики"
- "Чесна" конкуренція
-Спілкування між фірмами в Америці
-Етика і сучасне управління
-Етика бізнесу на міжнародному рівні
-Умови формування цивілізованої етики
III. Висновок
IV. Література
BВЕДЕНІЕ
Середовище функціонування підприємця ринок. Але ринок це не просто деякий безліч продавців і покупців певного товару (продукту або послуги). Це складна система взаємовідносин, в якій повинні діяти свої правила, поняття. Звичайно, взаємини продавців і покупців на ринку регулюються різного роду законами та іншими нормативними актами. Чим більш розвиненою є ринкова економіка, тим повніше і більш продумано такого роду законодавство. Але крім законів (і, напевно, навіть в рівній мірі) взаємини людей у сфері підприємництва (і в тому числі всередині фірм) регулюються неписаними законами ринку, тобто Етика ринку. Саме це поняття буде розглянуто далі, адже воно набагато ширше, ніж просто неписані закони взаємин: це і поведінка підприємця, і його імідж, і діловий етикет, і вміння керувати підлеглими і т.д.
Підприємець має справу не тільки з ресурсами, машинами і продуктами, не тільки з різними документами, виробничими, постачальницькими та збутовими процесами, він постійно має справу з людьми - керує підлеглими, радиться зі спеціалістами, веде переговори з партнерами, спілкується з трудовим колективом. І від того, наскільки добре він це робить, залежить його репутація і авторитет, а відповідно, і успіх підприємницької справи.
Підприємництво - це професія, покликання, навіть властивість душі чи вроджена схильність, але це ще й особливий образ думок, поведінки, стиль. Підприємництво це культура.
У даній роботі буде розглянута проблема ділової етики в широкому сенсі цього поняття, порушено питання етикету підприємця, буде аналіз "нашої" ситуації та причин її виникнення, будуть дані поради фахівців, як повинен вести себе підприємець і багато іншого.
У Державній Академії Управління готують майбутніх фахівців в галузі управління, менеджменту. Тому мета даної роботи - зрозуміти і розглянути не тільки проблеми ділової етики з точки зору підприємництва, але і з точки зору галузі менеджменту. Відмінності між менеджером і підприємцем певною мірою стираються, якщо менеджер дотримується підприємницького стилю управління. У свою чергу, підприємець, який не досить засвоїв принципи менеджменту, швидше за все не доб'ється великого успіху. Тому в роботу включений великий розділ "Етика і сучасне управління".
ДІЛОВА ЕТИКА - ОСНОВА БІЗНЕСУ ЕТИКА РИНКУ:
"НАША" СИТУАЦІЯ
Логіка становлення ринкових відносин в країні передбачає підключення нашої економічної системи до світових господарських процесів. У зв'язку з цим особливої актуальності набувають питання стикування діаметрально протилежних гуманітарно-психологічних почав економік країн Заходу і Росії.
Досвід налагодження підприємцями зовнішньоекономічних зв'язків із зарубіжними партнерами переконливо свідчить, що наші бізнесмени досить своєрідно розуміють основні цінності ринку. Ця обставина поряд з нестабільністю політичної ситуації в країні і з неконвертованість рубля вельми істотно впливає на готовність потенційних західних партнерів здійснювати інвестиції в економіку країни. Нам належить засвоїти, що ринок - це не просто місце купівлі-продажу товарів, не "базар", а перш за все особлива логіка, психологія, етика, словом, значний культурний шар, який необхідно готувати заздалегідь. Не ринок є аморальним, шахрайським, а ті люди, які приносять у нього дух наживи, користолюбства, неповаги до покупця і конкурентам. Цивілізований ринок грунтується на неписаних законах, правилах гри і на таких моральних категоріях, як шляхетність, надійність, порядність, солідарність.
У нас склалися певні антиринкові поведінкові установки і стереотипи мислення. Я маю на увазі ті прояви суспільної свідомості, які затримують просування до ефективної економіки, що базується на використанні ринкових механізмів. Не викликає сумнівів і те, що вади нашого новонароджуваного бізнесу свого роду похідні від загального стану суспільної моралі.
У багатьох фірм в багатьох країнах є такий принцип: "Прибуток понад усе, але вище за прибуток - честь". А у багатьох нових російських бізнесменів інші принципи: "Прибуток за всяку ціну", "Гроші не пахнуть", "В комерції все дозволено", "Не обдуриш - не продаси". А що було раніше? Увійшли в легенду ділові етичні норми російського купецтва, коли мільйонні угоди укладалися лише кивком голови, купецьке слово було дорожче золота і гарантом цього слова було життя. Та й сьогодні в усьому світі ринкові зв'язки засновані на довірі між партнерами, на їх добропорядності, підвищеної вимогливості до себе та інших, почуття обов'язку. Це становить основу ділової етики підприємця, менеджера.
Для підприємця дане слово - закон. У США та Японії багатомільйонні угоди укладаються по телефону і ніхто не сумнівається в їх надійності.
Ось приклад: Недавно я був присутній на переговорах американського бізнесмена з представником нашої фірми. Йшлося про закупівлю в США великої партії товарів (одяг, сигарети) для Росії.
Загальна сума контракту близько одного мільйона доларів. У процесі обговорення умов поставки виникло питання: якщо після отримання товару і його оплати з'ясується, що в контейнерах є зіпсовані або браковані упаковки, як вести подальшу співпрацю? Адже за законом у цьому випадку одержувач не може пред'явити претензії. Здивований американець відповів, що всі зіпсовані упаковки будуть замінені за його рахунок, а для підтвердження кількості шлюбу він не буде висилати своїх експертів, йому досить слова нашого представника. Нашим підприємцям, звичайно, важко зрозуміти поведінку американця, адже на його довіру можна "зіграти". Я думаю, що згаданий американський бізнесмен вперше працює на нашому ринку, що він ще не "обпалювали".
У наведеному прикладі видно, що підприємці, які звикли працювати в умовах цивілізованого ринку, довіряють один одному, для них - дійсно, слово - закон. Хоча, як кажуть, в сім'ї не без виродка. Цілком природно, що в будь-якому суспільстві є підприємці, які ведуть справи нечесно.
Але що ж сьогодні робить саме вітчизняний бізнес збитковим?
1. Практично повна відсутність у наших підприємців звички і традицій прислужитися, обслужити, найбільш очевидно проявляється у працівників сфери сервісу. Не випадково при наборі персоналу в численні спільні підприємства (магазини, кафе, готелі) обов'язковою вимогою до претендентів є відсутність досвіду роботи в державній торгівлі, громадському харчуванні, готельному господарстві.
2. Комплекс "неповноцінності", покірність, острах піти "до кінця", ризикуючи по-крупному. Психологія не переможця, а вічно програє до початку гри. І разом з тим - надія на майже миттєве, казкове поліпшення, але аж ніяк не опора на власні сили, наполегливість.
3. Дзеркальне відображення попереднього - рабська агресивність, нетерпимість, нездорове бажання "розтоптати", принизити.
Іноземці відзначають підвищену конфліктність наших людей, небажання шукати компроміси.
4. Чітко виражена у наших бізнесменів психологія рантьє, що порозумівається, з одного боку, низьким рівнем життя, а з іншого - невпевненістю в завтрашньому дні.
5. Прагнення до обмеження конкуренції, монополізму, спираючись на "блат".
6. Відсутність іміджу ділової людини, підприємця, що виявляється в стилі мислення, манері одягатися, поводитися. На Заході багато уваги приділяється тому, щоб справити хороше враження. З людиною, неохайно одягненим, просто справа мати не стануть. Але це не означає, що обов'язково повинна бути "трійка" з шикарним краваткою. Гарне враження можна зробити і без прекрасного костюма. Приклад тому наш мільйонер Марк Горячев. З ним ведуть справи солідні партнери, не звертаючи уваги на те, що він на переговорах одягнений у джинси і сорочку. Тут важливий імідж взагалі.
Моральні цінності РИНКУ
Що є етика? Вчення про моральність і розумному користуванні свободою. Свобода - найважливіша передумова незалежності. В умовах тоталітарного суспільства в індивіда відсутня можливість вибору. Саме свобода припускає, що люди добровільно роблять свій вибір, свідомо йдуть на обмеження, коли це доцільно. По суті, сам процес ринкової купівлі-продажу завжди є знаходженням компромісу між продавцем і покупцем. Ринкова економіка, крім усього іншого,-неперевершений механізм, що дозволяє за допомогою конкуренції перетворити особистий, егоїстичний інтерес людини в суспільне благо.
Існують певні моральні норми, що дозволяють знаходити ці компроміси. Ось деякі з них:
1) концепція "служіння суспільству", якій - завдяки внутрішньофірмової політики прихильні всі працівники компанії від президента до найманого персоналу. Служити клієнтам, отримуючи за це розумну плату, - ось наріжний камінь їхнього світогляду. "Благополуччя виробника, - писав Генрі Форд,-залежить в кінцевому рахунку ... від користі, яку він приносить народу".
2) як це не парадоксально, неповага до грошей. Гроші є для підприємця не метою, а лише засобом, який використовується для досягнення поставленої мети. Гроші знаходяться в постійному русі, в обороті. Справа, справжнє, захоплююче цілком, - ось головне багатство бізнесмена. Відсутність культу грошей робить підприємця розкутим, дає можливість йти на розумний ризик.
3) логічно випливає з попереднього постійна незадоволеність досягнутим, не увядающее з роками почуття здорового честолюбства. Бізнес - це не тільки результат, але й процес. Бізнесмену, як і письменнику, завжди здається, що головна книга у нього попереду. Ця постійна націленість на успіх, прагнення до вирішення все більш складних і масштабних завдань - своєрідна "візитна картка" західного бізнесмена.
4) щирість, сумлінність, відкритість. Чесність підприємця - незаперечний атрибут стилю ділових взаємин на Заході, бо найменший "плямка" на репутації бізнесмена може призвести до серйозних фінансових втрат, а нерідко і до банкрутства. В умовах розвиненої конкуренції бути чесним вигідно. На сторожі чесної конкуренції стоїть не тільки держава, але й численні об'єднання підприємців за професіями - союзи, гільдії, асоціації, які уповноважені регулювати діяльність своїх членів в інтересах споживачів для забезпечення справедливої, рівноправної і етично здорової ділової практики. Крім того, у подібних об'єднаннях існує професійний кодекс честі, що описує ряд вчинків, які визнаються його членами, як неетичні.
5) гордість за свій бізнес незалежно від його області і масштабів. Будь-який бізнес, службовець задоволенню потреб покупців і приносить дохід, престижний. В основі такого підходу лежать високий професіоналізм, впевненість у власних можливостях.
6) такий принцип: успіхи в бізнесі не повинні досягатися за рахунок руйнування навколишнього середовища.
7) принцип "у розподілі прибутку повинні брати участь всі ті, хто брали участь у її створенні".
ПОНЯТТЯ "ДІЛОВОЇ ЕТИКИ
"Етика - одна з найдавніших теоретичних дисциплін; об'єктом її вивчення є мораль. Для позначення вчення про моральність термін" етика "був введений ще Аристотелем. Аристотель глибокодумно зауважив, що етика" допомагає пізнати, що слід робити і від чого слід утриматися ". Етика узагальнює і систематизує моральні принципи і норми.
Для нас етика - насамперед галузь знання, особлива наука, що дозволяє розглядати й оцінювати людські відносини, а також поведінка людей з точки зору їх відповідності деяким розумним, загальноприйнятим нормам. Під етикою ми розуміємо і практичну реалізацію зазначених норм, визначаючи поведінка людей або як етичне, або як неетичну. Звідси корисно розрізняти етику як ідеал і етику як дію. Підприємця повинно цікавити і те, і інше, але в рамках професійної етики.
Існує так звана "професійна етика", і зокрема - "ділова етика".
Мова йде про норми поведінки підприємця, про вимоги, що пред'являються культурним товариством до його стилю роботи, характеру спілкування з людьми, соціального вигляду.
Ділова етика - це адаптовані до практичних потреб бізнесмена відомості про основні етичних поняттях, про моральні вимоги до стилю роботи і вигляду ділової людини.
Ділова етика - це насамперед етика ведення переговорів з партнерами; етика ведення документації; використання етичних методів конкуренції.
Існує діловий етикет, який формується під впливом традицій і певних сформованих історичних умов конкретної країни. Діловий етикет - це певні норми, що регламентують стиль роботи, манеру спілкування між фірмами, зовнішній вигляд бізнесменів, послідовність і манеру ведення переговорів і так далі.
Мені здається, що при співробітництві з закордонними партнерами було б корисно знати основні моменти конкретного національного ділового етикету. Адже ці знання дозволять легше налагодити контакт і зміцнити взаємовигідні відносини.
"Чесно" КОНКУРЕНЦІЯ
Для того, щоб виникла потреба в нетривіальною обгрунтуванні підприємницької етики, необхідно, щоб існували підприємці продуктивного типу, чия діяльність тісніше пов'язана з етично орієнтованим способом життя. Те, що суспільство явно відчуває зростаючу потребу в таких людях, ні у кого сумнівів не викликає.
Що ж таке "чесна" конкуренція?
Сфера міжнародного підприємництва вже давно виробила, а практика комерційної діяльності відшліфувала і підтвердила дієздатність правил "ринкової гри" - поведінки підприємців на ринку. Наведу приклад спроби розібратися в цих правилах, розібратися в особливому становищі приватного підприємництва в суспільстві з тим, щоб захистити його від звинувачень в неетичності.
Близько тридцяти років тому економіст Альберт Е. Карр опублікував у журналі "Гарвард бізнес рев'ю" статтю "етичний чи блеф в бізнесі?". Він запропонував обговорити таку тезу: сфера підприємництва виробила свої правила гри, дуже схожі за своєю суттю з грою в покер. Ось цікавий підхід: І в тому, і в іншому випадку, брехня перестає бути брехнею, оскільки всі учасники гри заздалегідь знають, що відвертості від партнерів чекати не можна. У покері і в бізнесі сильний елемент випадковості, але в підсумку переможцем виходить той, хто грає з незмінною мистецтвом. Для перемоги потрібно доскональне знання правил, уміння глибоко проникнути в психологію партнерів, залізна витримка і здатність швидко і ефективно реагувати на можливості, що виникли з волі слу чаю. Ніхто не очікує від гравців у покер дотримання етичних норм. Вважається цілком правомірним за допомогою блефу "висадити" з гри близького друга, навіть якщо у нього на руках непогана комбінація. Кожен захищає себе сам. Прояв милосердя до потерпілого розглядається як особиста справа гравця.
Своєрідна етика покеру відрізняється від етичних ідеалів цивілізованих людських відносин. Гра закликає живити недовіра до партнера, ігнорує претензії на дружбу.
Не доброта і добросердя, а хитромудрий обман і прагнення приховати свою справжню силу і наміри - ось що лежить в основі цієї гри. Проте ніхто не засуджує покер за його правила. Точно так само не можна засуджувати правила гри у сфері підприємництва через те, що поняття "справедливо" і "несправедливо" трактуються в ній не так, як того вимагають моральні традиції, що панують у суспільстві.
Для прикладу наведу кілька ситуацій, в яких підприємець може відчути себе в скрутному становищі саме через те, що прийняті в цих ситуаціях рішення в деяких випадках не відповідатимуть поняттям "справедливості" в моральних традиціях суспільства, хоча будуть цілком прийнятними у сфері підприємницької діяльності .
Деякі рішення можуть бути засуджені і в цій "грі".
-Підприємець, що займається продажем великих партій сигарет до цих пір не був переконаний в тому, що куріння викликає рак. Нещодавно він познайомився зі звітом про дослідження, в ході якого з усією очевидністю встановлено зв'язок між курінням і раковими захворюваннями. Як йому вчинити?
-Фірма за допомогою досліджень удосконалила один із товарів, що випускаються. Товар не став по-справжньому "вдосконаленою новинкою", але підприємець знає, що поява подібних тверджень на упаковці й у рекламі підвищить його збут. Як вчинити?
-Підприємець познайомився з жінкою, яка ще зовсім недавно була керуючої по товару в конкуруючій фірмі. Можна взяти її на роботу. Вона із задоволенням розповість про всі плани конкурента на майбутній рік. Як вчинити?
-У підприємця існує мережа дилерів. В одного з них на важливій збутової території нещодавно почалися негаразди в сім'ї, і показники його продажів упали. У минулому це був один з найбільш високопродуктивних продавців фірми. Як скоро увійде в норму його сімейне життя, неясно, а поки що велика кількість продажів втрачається. Є юридична можливість ліквідувати видану цього дилера торговельну привілей і замінити його. Як вчинити підприємцю?
-Підприємець дізнався, що конкуруюча фірма надала своєму товару властивість, яка надасть великий вплив на збут. На щорічній спеціалізованій виставці у цієї фірми буде офіс для гостей, і на одному з прийомів для своїх дилерів глава фірми розповість їм про цей новий властивості товару.
Підприємець без зусиль може послати на цей прийом свого спостерігача, щоб дізнатися про нововведення. Як йому вчинити?
-Глава фірми з усіх сил намагається добитися укладення великого контракту і в ході переговорів про запродажи дізнається, що представник покупця підшукує собі більш вигідну роботу. У підприємця немає бажання брати його до себе на роботу, але якщо глава фірми натякне йому про цю можливість, він, ймовірно, передасть замовлення даної фірмі. Як вчинити?
-Підприємець хоче опитати вибірку споживачів про їх реакції на товар конкурента. Пропонується провести ці інтерв'ю нібито від імені якогось неіснуючого нешкідливого "Інституту з дослідження маркетингу". Як вчинити?
-Підприємець розмовляє зі здатної жінкою, яка бажає вступити до нього торговим агентом. Рівень її кваліфікації вище, ніж у чоловіків, з якими бесіди проводилися раніше.
Однак є підозри, що її прийом на роботу викличе негативну реакцію з боку низки нинішніх торгових агентів, серед яких немає жінок, і може роздратований деяких важливих клієнтів фірми. Як вчинити?
Повернемося до порівняння сфери підприємництва з покером.
Зрозуміло, такий підхід зовсім не припускає, ніби у приватному житті підприємці неодмінно байдужі до етичних норм, але на роботі ці люди перестають бути звичайними громадянами. Вони стають учасниками гри, яка розгортається з особливих етичним канонам, бо кінцевий сенс її теж особливий: вилучення прибутку.
Якщо хочеш досягти успіху в бізнесі, а для цього доводиться долати перешкоди, треба відійти від святої правди і навчитися вводити в оману, практикуючи тонкий обман напівправди і недомовок. Яку б форму блеф ні приймав, він нерозривна частина гри, і підприємець, який не опанував її технікою в достатній мірі, навряд чи зуміє заробити капітал або прорватися до влади.
Конкуренція повинна бути "чесною", шахрайство неприпустимо. Тим підприємцям, хто веде "нечесну гру", ніколи не досягнути справжнього успіху, тому що їм буде важко знайти хорошого партнера. Дуже важливо вміти спілкуватися з партнером. Завоювання авторитету - дуже складний і довгий процес. Але зате, якщо підприємець ним володіє, то це 50 відсотків успіху. Ось невеличкий приклад: Знову відкрилася в Москві фірма уклала угоду з австрійським бізнесменом про постачання йому великої кількості будівельного лісу. Перед відправкою експерти австрійської фірми провели перевірку технічних умов товару і відправили чолі фірми кілька знімків вагонів з лісом, якими він залишився задоволений. При отриманні товару звикли до ведення "чесної гри" австрійці виробили оплату без перевірки всіх вагонів. А при розвантаженні виявилося, що замість першокласного будівельного лісу у вагонах звалені горбилі, пні і т.д.
- Повну невідповідність знімків. Австрійський бізнесмен був змушений відправити склади за свій рахунок назад. Він вирішив не працювати більше з нашими підприємцями. При численних зв'язках цього бізнесмена, про цей випадок, природно, дізналися багато підприємців з різних країн. Як не дивно, через півроку згадана московська фірма "розвалилася", тому що все важче було знаходити партнерів.
Спілкування між фірмами В АМЕРИЦІ
Діловий світ Сполучених Штатів за свою історію виробив струнку систему спілкування між фірмами як усередині країни, так і в усьому світі. Це стосується всіх форм комунікацій: листування, переговорів, реклами. Російським бізнесменам, що вступає в цей неосяжний і незнайомий світ, абсолютно необхідно дотримуватися цих правил для успішного вирішення своїх проблем.
Американські фахівці в галузі досліджень бізнесу виробили зведення правил кодекс для підприємців, що виходять на американський ринок.
Частина цього кодексу пропонує в статті "Робіть бізнес по-американськи" пані Вівіан Кей, керівник групи стратегічних досліджень американського бізнесу, що здійснює проекти і навчання в області маркетингу та господарських зв'язків.
Якщо дотримуватися стислості у викладі величезного кодексу поведінки в світі бізнесу, то можна вказати на ряд основних правил:
1. Постарайтеся вникнути в суть американських ділових відносин. Американці вважають, що вони чудово розбираються в бізнесі будь-якої країни і будь-якої національності. При ділових контактах вони не дають вам знань про всі деталі, але очікують від вас розуміння порядку роботи та ведення бізнесу по-американськи.
2. Якщо при веденні ділових переговорів ви не маєте інформації, яку вам викладають, то приймайте її як уже відому вам. Американці швидко реагують на все і вимагають від партнерів того ж.
3. У ділових листах завжди використовуйте імена людей або назви організацій, які представили вас партнера.
Дуже бажано попросити людину, що пропонує вам контактувати з будь-якою фірмою, подзвонити в цю фірму і представити вас.
4. При ділових переговорах обов'язково знайдіть оригінальні риси вашої пропозиції, що відрізняють вас від інших аналогічних фірм, завжди фіксуйте увагу партнера на цьому. Ви зобов'язані знати і чітко сказати, хто ви, що робите і чому вашому партнерові вигідно вести переговори з вами, а не з іншими фірмами. Якщо ви цього зробити не зможете, то американці не будуть втрачати час на з'ясування ваших переваг. Їм простіше і швидше знайти іншу аналогічну компанію, знає про себе все.
5. Фіксуйте свою увагу на цілях партнера і на вашій допомозі у досягненні цих цілей. Загальний принцип американського бізнесу - отримання прибутку. Цілі ваших спільних дій можуть бути ближніми і далекими. Якщо ваші пропозиції допомагають досягненню найважливішої мети, то вони обов'язково зацікавлять американського партнера. Але ці пропозиції повинні бути тільки реальними.
6. Одним з найбільш популярних методів пошуку партнера є "Networking". "Networking" забирає багато часу, але дуже вигідний: запитуйте кожного, щоб дали ім'я хоча б однієї людини, яка може контактувати з вами з даної проблеми; використовуйте імена цих людей при нових контактах. Таким чином знайдіть фірму, яка буде брати участь у вашому бізнесі.
7. Перед діловими переговорами визначте заздалегідь бажаний результат. Сплануйте розмову так, щоб він торкнувся ваших головних завдань і переваг, постарайтеся організувати зустріч.
Американських бізнесменів цікавить наступна інформація:
-Способи здешевлення продукції для отримання більшого при були;
-Шляху створення нових ринків збуту або залучення нових клієнтів для свого виробництва;
-Можливість укладання сприятливих контрактів;
-Створення гарного іміджу для фірми і її продукції.
Поряд з наведеними вище правилами існує величезна кількість нюансів ведення бізнесу, що допомагають успішно вести справи на американському ринку. У зв'язку з цим вельми відчутна допомогу різних фірм, що спеціалізуються на організації ділових зв'язків (business-to-business).
Дотримуючись діловий етикет і чітко організувати свою діяльність, можна очікувати успіху на американському ринку.
ЕТИКА І СУЧАСНЕ УПРАВЛІННЯ
За свою історію людство виробило всього три принципово різних інструменти управління - тобто впливу на людей.
1. Ієрархія, організація, де основний засіб впливу відносини влади-підпорядкування, тиск на людину зверху, за допомогою примусу.
2. Культура, етика, тобто виробляються і визнані суспільством цінності, соціальні норми, установки, шаблони поведінки, ритуали, що змушують людину поводитися так, а не інакше.
3. Ринок, тобто мережа рівноправних відносин по горизонталі, заснованих на купівлі-продажу продукції і послуг, на відносинах власності, на рівновазі інтересів продавця і покупця.
Ці явища складні, це не просто "інструменти управління". У живих, реальних господарських і соціальних системах вони всі майже завжди співіснують. Йдеться лише про те, чому віддається пріоритет, на що робиться головна ставка. Це і визначає сутність, вигляд економічної організації суспільства.
У нашій країні довгий час існувала адміністративно-командна система. Її коренем була ієрархія, наймогутніший інструмент управління. Але одночасно з цим була і "жорстка" етика радянського суспільства, коли великий вплив на людей в процесі управління надавали традиції, соціальні норми суспільства. Ідеологія, членство в партії вдало допомагали управляти. Сьогодні, коли пішла адміністративно-командна система, разом з нею йде і етика відносин, у тому числі і ділових відносин. Етика в сфері підприємництва - це відображення етичних норм у суспільстві. Закінчилася радянська ідеологія, а що ж залишилося? Як поводитися російському підприємцю? Як керувати справами в новій системі економічних відносин? Швидше за все з часом нинішня ситуація зміниться й поряд із "ринковим" інструментом управління більшої ваги набуватиме і "етичний", їх співвідношення збалансується, як у всіх цивілізованих країнах. А яка ситуація сьогодні, розглядалася в першому розділі даної роботи.
Отже, етика і сучасне управління.
Люди, які вважають, що організації повинні максимізувати прибуток, підкоряючись закону, швидше за все додадуть високу цінність максимізації прибутку, ефективності і жорсткому вашого закону і низьку цінність - альтруїзму. Такі люди вважають, що організація веде себе правильно і є соціально відповідальною, поки її дії відповідають даній системі цінностей. Щоб зробити вибір на користь правильної поведінки, важливо мати початкове уявлення про етику. Етика має справу з принципами, визначальними правильне і неправильне поводження.
Однак етика бізнесу зачіпає не тільки проблему соціально відповідальної поведінки. Вона зосереджена на широкому спектрі варіантів поведінки керуючих і керованих.
Більше того, у фокусі її уваги - і цілі, і засоби, що використовуються для їх досягнення тими і іншими. Наприклад, майже всі американці швидше за все вважають, що неетично давати хабар іноземному чиновникові заради одержання контракту. У цьому випадку неетичними кошти. Ще одна ілюстрація: багато людей вважають неетичним ведення компаніями справ з Ю А Р або з Югославією внаслідок політики, що проводиться там. Думка цих людей є результатом дій урядів ПАР або суб'єктів колишньої федерації в Югославії, які порушують ціннісні уявлення людей про ставлення до індивідів в суспільстві.
Дії керівників або рядових працівників, які порушують закон, також слід розцінювати як неетичні. Однак дії, що не порушують закону, можуть розглядатися, а можуть і не розглядатися неетичними в залежності від особистої системи цінностей. Наведу приклад: Ви підприємець, випускаєте шампунь, який перешкоджає утворенню лупи і ефективний вже при разовому застосуванні. Спеціаліст з вашого відділу маркетингу підказує, що збут піде швидше, якщо в інструкції на етикетці вказати, що шампунь рекомендується застосовувати двічі. Як ви вчините? Припустимо, ви пішли раді фахівця. Звичайно ж, це не порушення закону. Але величезна кількість людей напевно вважатимуть ваш крок неетичним, засудять.
А чи є він неетичним? Адже таке ж величезна кількість людей сказали б: "А що тут поганого?" Таким чином, вчинок (етичний він чи неетичний) оцінюється в залежності від особистої системи цінностей.
Інший приклад сумнівної етики представлений діями корпорації "Менвілл", яка десятиліттями блокувала дані, які свідчили про те, що вдихання азбестового пилу вбиває робітників фірми. Суд штату Нью-Джерсі в кінцевому рахунку встановив, "що корпорація" Менвілл "свідомо прийняла ділові рішення про неприйняття захисних або відновлювальних для здоров'я заходів у повному нехтуванні до прав інших людей". Суд зажадав, щоб компанія перевела 80% своїх акцій у відповідний фонд для виплати з нього людям, які пред'явили позов. Компанію погубило недотримання корпоративної етики. Випадок фірми "Менвілл" виявляє чітку лінію, що розмежовує прийнятне і неприйнятну поведінку керівництва. Керівники повинні витримувати рівновагу пильнувати інтереси компанії, але не переступати меж того, що при погляді ззовні видається неприпустимим.
Етичні проблеми в бізнесі мають відношення до конфлікту або щонайменше до ймовірності такого конфлікту між економічними показниками організації, вимірюваними доходами, витратами і прибутком, та показниками її соціальної відповідальності, вираженими через зобов'язання по відношенню до інших людей як усередині організації, так і в суспільстві .
Крім старших керівників, часто демонструють неетичну корпоративне поведінка, будь-яка особа в організації може також діяти неетично. Це, наприклад, і можливість використовувати для себе особисто те, що призначене для фірми. До неетичним діям людей з явними порушеннями закону належать фальсифікація документів, що відправляються службам державного регулювання, присвоєння коштів тощо.
До причин розширення неетичною практики ведення справ керівники підприємств відносять: 1. Конкурентну боротьбу, яка відтісняє на узбіччя етичні міркування; 2. Посилення прагнення вказувати рівень прибутковості кожні три місяці, тобто в квартальних звітах; 3. Невдачі із забезпеченням належної винагороди керівників за етичне поводження; 4. Загальне зниження значення етики в суспільстві, що поволі вибачає неетичну поведінку на робочому місці; 5. Натиск з боку організації на рядових працівників з метою знаходження ними компромісу між власними особистими цінностями і цінностями керуючих; Основний вплив на прийняття неетичних рішень службовцями надає поведінка їх керівників. Таким чином, поводячись етично, керівник може помітно впливати на етику поведінки своїх підлеглих.
Потрібно перерахувати деякі риси, якими повинен володіти керівник, щоб йому супроводжував успіх у справах і щоб він знайшов повне розуміння підлеглих.
Підприємець буде краще сприйнятий людьми, якщо:
-Він буде першим вітати співрозмовника, незалежно від його становища (підлеглий або партнер);
-Він буде звертатися до товаришів по службі на ім'я та по батькові;
-Він буде в діловій обстановці звертатися до підлеглих на "Ви";
-Він не буде без особливої необхідності віддавати розпорядження "через голову" нижчестоящого керівника, підриваючи його авторитет;
-Він буде ставитися до всіх співробітників рівно і витримано незалежно від особистих симпатій і антипатій;
-Він встановить чіткий порядок, при якому максимально зменшиться ймовірність того, що йому хтось завадить у роботі;
-Встановить порядок, коли будь-який співробітник у досить короткий термін зможе зустрітися з ним і обговорити будь-яке питання;
-Він не буде вести розмов, які створюють враження обраності і секретності;
-Він володіє мистецтвом співрозмовника, тобто вміє вислухати людину;
-Він уміє ефективно користуватися "безсловесної інформацією", тобто розуміти інформацію від стилю, манер, одягу, жестів, міміки співрозмовника;
-Він уміє обережно використовувати слово "я";
-Він буде висловлюватися коротко і по суті;
-Він буде уникати повчальності;
-Він буде завжди бездоганно одягнений;
-Він завжди виконує обіцянки в строк.
Все назване вище дійсно має важливе значення для вдалого ведення справ підприємцем.
ЕТИКА БІЗНЕСУ НА МІЖНАРОДНОМУ РІВНІ
Стає все очевиднішим, що, діючи у власних інтересах, багатонаціональні корпорації повинні розглядати себе в якості посередників в обмінах, що обумовлюють економічний і соціальний розвиток. Бажаючи або не бажаючи цього, такі корпорації часто вирішальним чином і тривало впливають на інші країни. Вплив на місцеві культуру, інститути, релігію і спосіб життя слід тому ретельно оцінювати. Для цього необхідно періодично влаштовувати "ревізії впливу на етику". Етичні моменти мають обов'язково стати найважливішим елементом процесу планування. Проблеми, створювані поведінкою багатонаціональних корпорацій у відсутності такого аналізу, стає об'єктом регулювання з боку уряду країни-господаря. Тому в інтересах кожної багатонаціональної організації встановити єдині етичні принципи за операціями у всіх регіонах світу, причому на максимально високому рівні, і неухильно і свідомо дотримуватися їх.
Стандарти етичної поведінки різняться в різних країнах. Поведінка часто визначається засобами примусового виконання закону, а не власне існуванням закону. Етичність поведінки не має "верхніх" кордонів. Багатонаціональні організації характеризуються високим рівнем етичної відповідальності і підконтрольності. Увага країни до етики зростає з ростом рівня економічного добробуту.
Багатонаціональні організації повинні дотримуватися наступних рекомендацій:
1. Розробка етичних нормативів, що застосовуються в усьому світі.
2. Облік етичних питань при розробці стратегії.
3. Відхід з сумнівного ринку при виникненні великих Не дозволяється етичних проблем.
4. Складання періодичних звітів про "вплив на етику".
УМОВИ формування цивілізованих ЕТИКИ
Етика підприємництва не може виникнути за нашим бажанням. Її формування складний і тривалий процес, в якому беруть участь передусім самі підприємці, а також різні інститути держави, засоби масової інформації і т.д. Йдеться про створення необхідних передумов для інтенсифікації цього процесу, надання йому певної ідейної спрямованості, так як суспільству далеко не байдуже, які моральні принципи ляжуть в основу ідеології бізнесу.
Я думаю, що умовами формування цивілізованої підприємницької етики є:
СВОБОДА - як політична, так і економічна. А отже, демократична держава, багатопартійність, свобода слова, друку, совісті, вільна конкуренція товаровиробників, свобода вибору економічного суб'єкта, вільне ціноутворення, рівність будь-яких фізичних і юридичних осіб в здійсненні підприємницької діяльності, суверенітет споживача тощо ;
СТАБІЛЬНІСТЬ сильна виконавча влада, парламентські засоби політичної боротьби, стабільність законодавства;
ПРОПАГАНДА створення за допомогою засобів масової інформації образу процвітаючого ділової людини, що володіє високими моральними принципами, засудження корупції, користолюбства, нечесної конкуренції;
ПРАВО - не тільки нормативне закріплення найбільш загальних соціально прийнятних стандартів поведінки, що регламентують діяльність підприємця, а й не меншою мірою боротьба з негативними проявами у середовищі вітчизняного бізнесу. Повага до закону, чинного права власника має стати неодмінним атрибутом ринкової ідеології бізнесу. Крім того, необхідно враховувати, що на перших порах, поки ще не сформувалися традиції, спільні моральні
цінності учасників ринкових відносин, роль правового регулювання особливу відповідальність. Важливо не тільки приймати гарні закони, але й неухильно домагатися їх дотримання, мати відповідні механізми відповідальності за їх порушення;
Асоціювання створення професійних об'єднань підприємців. Вони повинні стати неупередженим арбітром при оцінці рівня моральності вхідних у них членів і застосовувати в разі порушення групової моралі найжорсткіші заходи.
ВИСНОВОК
ЕТИЧНИЙ КОДЕКС ПІДПРИЄМЦЯ
У даній роботі я спробував розглянути проблему ділової етики. У цьому допомогли і книги та статті фахівців, і особистий досвід. У розділах роботи ця проблема показана з двох сторін: як це повинно бути і як це є. На прикладах показано, що наші вітчизняні підприємці ще не влилися в єдину систему правил взаємин людей у сфері підприємництва. З часом, я сподіваюся, ці правила ринкової гри, етичний кодекс, норми поведінки підприємця як керівника стануть і нашій країні дійсністю. Звичайно, шкода, що недотримання нашими бізнесменами етичних норм відвертає потенційних західних інвесторів від Росії.
У попередніх розділах роботи була розглянута проблема ділової етики взагалі. Це норми поведінки, але норми, що стосуються підприємця. Тепер можна ці постулати професійної етики підприємця розглянути як основу етичного кодексу підприємця.
Ось як визначили їхні фахівці: Цивілізований підприємець
переконаний у корисності своєї праці не тільки для себе, а й для інших, для суспільства;
виходить з того, що люди, що оточують його, хочуть і вміють працювати, прагнуть реалізувати себе разом з підприємцем;
вірить у бізнес, розцінює його як привабливе творчість, відноситься до бізнесу як до мистецтва;
визнає необхідність конкуренції, але розуміє і необхідність співробітництва;
поважає себе як особистість, а будь-яку особистість - як себе;
поважає будь-яку власність, державну владу, суспільні рухи, соціальний порядок, закони;
довіряє собі, але й іншим, поважає професіоналізм і компетентність;
цінує освіту, науку і техніку, культуру, поважає екологію;
прагне до нововведень;
не перекладає відповідальність за прийняття потрібного рішення на підлеглих;
терпимий до недоліків інших людей;
погоджує цілі підприємства з особистими цілями співробітників;
нікого ніколи не принижує;
має нескінченну терпіння.
Вище говорилося, що підприємець повинен створювати свій імідж, дотримуватись етикету. Він повинен ясно усвідомлювати, що такі риси поведінки, як ввічливість, тактовність, делікатність, абсолютно необхідні не тільки для "вміння вести себе в суспільстві", а й для звичайного життєвого буття.
Не можна забувати про культуру спілкування, почуття міри, доброзичливості, потрібно повністю керувати своїми емоціями. Потрібно мати свій цивілізований стиль поведінки, свій благородний образ, той самий імідж підприємця, який гарантує не тільки половину успіху, але й постійне задоволення від діяльності.
Щоб оволодіти навичками коректної поведінки, потрібно дотримуватися:-правила подання та знайомства;-правила проведення ділових контактів;-правила поведінки на переговорах;-вимоги до зовнішнього вигляду, манер, ділового одягу;-вимоги до мови;-культуру службових документів.
На закінчення залишається додати: чим більше підприємців в Росії зацікавляться в тривалому та захоплюючому успіху, тим більше людей задумаються про проблеми етики взагалі та ділової етики зокрема. А зростання кількості людей, "хто поважає етичний кодекс", поставить нашу країну на один рівень з країнами, де давно існує цивілізований ринок.
ЛІТЕРАТУРА
1. М. Х. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоурі. Основи менеджменту. Москва, "Дело", 1992
2. Ф. Котлер. Основи маркетингу. Москва, "Прогрес", 1992
3. В. Хойер. Як робити бізнес в Європі. Москва, "Прогрес", 1990
4. Під ред. Ю. М. Осипова. Основи підприємницької справи. Москва, Асоціація "Гуманітарний знання", 1992
5. А. Яновський, М. Яновська. Етика підприємництва. "Господарство і право" N квітня 1993
6. Л. Мінікес. Кілька порад не тільки діловим людям. "Наука і життя" N серпня 1992
7. В. Кей. Робіть бізнес по-американськи. "Діловий світ" N 46 1992
8. О. Ємельянов. У бізнесі немає дрібниць: етика ринку. "Соц. Працю" N грудня 1991
9. М. Зенович. Етика підприємництва: чи можна блефувати в бізнесі? "Діловий світ" N 173 1992