Досудовий порядок врегулювання спорів

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Досудовий порядок врегулювання спорів

Аналіз судової статистики
Для певної категорії спорів дотримання досудового (претензійного) порядку їх врегулювання є обов'язковим. Тільки при дотриманні цієї умови господарський суд приймає справу до розгляду. До однієї з таких категорій відносяться спори у сфері перевезень різними видами транспорту.
Аналіз судової статистики господарських судів за 2009 рік свідчить про зростання більш ніж на 50% кількості звернень суб'єктів господарювання за судовим захистом своїх порушених або оспорюваних прав порівняно з 2008 роком. Таке значне зростання звернень учасників цивільного обороту обумовлений наслідками світової фінансової кризи, який не міг не торкнутися суб'єктів господарювання Республіки Білорусь, інтегровані у світову економіку. Проте звернення за судовим захистом пов'язано з певними судовими витратами, у тому числі зі сплатою державного мита, яку позивач (заявник) може втратити у разі пред'явлення не зовсім обгрунтованих і виправданих вимог.
Судовий порядок захисту прав в умовах похитнулися господарських відносин, спаду споживчого попиту через неплатоспроможність більшості учасників цивільного обороту, затоварення складів не завжди може виявитися дієвим і ефективним, тому що може остаточно підірвати раніше сформовані партнерські зв'язки та ділову репутацію, що сперечаються. У даних умовах особливої ​​актуальності набуває досудовий порядок врегулювання спорів, що дає сторонам додаткову можливість, не порушуючи сформовані відносини, шляхом взаємних поступок знаходити компромісні рішення конфліктних ситуацій.
Врегулювання спору між сторонами до звернення до суду може бути передбачено законодавством або договором (якщо це не суперечить законодавству). Зі змісту ч. 3 ст. 6 Господарського процесуального кодексу Республіки Білорусь (далі - ГПК) випливає, що якщо законодавчими актами для певної категорії спорів або договором встановлено досудовий (претензійний) порядок врегулювання спору, спір може бути переданий на розгляд господарського суду лише за умови дотримання такого порядку. Відповідно до ст. 151 ГПК господарський суд залишає позовну заяву (заяву, скаргу) без розгляду в разі спостереження позивачем досудового (претензійного) порядку врегулювання спору з відповідачем, якщо це встановлено законодавчими актами для даної категорії спорів або договором.
При залишенні господарським судом позовної заяви (заяви, скарги) без розгляду повернення платнику повністю або частково сплаченої суми державного мита проводиться відповідно до загальної частиною Податкового кодексу Республіки Білорусь на підставі п. 4 ст. 12 Закону Республіки Білорусь «Про державне мито» в редакції Закону від 26.12.2007 № 301-З.
За будь-якого виду зобов'язання, якщо це не суперечить законодавству, сторони можуть передбачити досудовий (претензійний) порядок врегулювання спору, що узгоджується з принципом диспозитивності судочинства в господарському суді. У той же час значна категорія суперечок, передбачена законодавством, передбачає обов'язковий досудовий порядок врегулювання суперечок. Не претендуючи на виклад вичерпного переліку таких суперечок, з урахуванням ієрархії нормативних правових актів і предметів спорів, наведемо такі категорії спорів, що передбачають обов'язковий досудовий (претензійний) порядок.
Пунктом 2 ст. 422 Цивільного кодексу Республіки Білорусь (далі - ГК), п. 16 постанови Пленуму Вищого Господарського Суду Республіки Білорусь від 16.12.1999 № 16 в редакції постанови від 26.09.2008 № 11 «Про застосування норм Цивільного кодексу Республіки Білорусь, що регулюють укладення, зміна і розірвання договорів »встановлено, що вимога про зміну або розірвання договору може бути заявлено стороною в суд тільки після одержання відмови іншої сторони на пропозицію змінити чи розірвати договір або неотримання відповіді у строк, вказаний у пропозиції чи встановлений законодавством або договором, а при його відсутності - в 30-денний термін. При цьому термін обчислюється після закінчення нормально необхідного часу для отримання іншою стороною пропозиції змінити або розірвати договір. Неподання позивачем доказів дотримання зазначеного порядку щодо вжиття заходів до досудового врегулювання спору з відповідачем тягне залишення позовної заяви без руху на підставах, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 162 ГПК. Про залишення позовної заяви без руху суддя виносить ухвалу, в якій вказуються причини залишення позовної заяви без руху і строк (не більше 15 днів), протягом якого позивач повинен усунути ці причини.
У разі невиконання ухвали господарського суду про залишення позовної заяви без руху в термін, встановлений господарським судом, позовну заяву підлягає поверненню на підставі абз. 2 ч. 1 ст. 163 ГПК.
Також обов'язковий досудовий порядок врегулювання спорів передбачений законодавством у разі ліквідації юридичної особи. Для цього кредитори повинні звернутися до ліквідаційної комісії юридичної особи, оскільки відповідно до ст. 58 ЦК з моменту призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Вимоги кредиторів в силу ст. 59 ЦК з моменту прийняття рішення про ліквідацію направляються до ліквідаційної комісії.
Обов'язковий досудовий порядок врегулювання спорів передбачений для такої категорії спорів, як перевезення різними видами транспорту. У силу положень ст. 751 ГК до пред'явлення до перевізника позову, що випливає з перевезення вантажу, обов'язкове пред'явлення йому претензії у порядку, передбаченому законодавством. Згідно зі ст. 57 Закону Республіки Білорусь від 14.08.2007 № 278-З «Про автомобільний транспорт та автомобільних перевезеннях» (далі - Закон) до пред'явлення до автомобільному перевізнику позову, що випливає із зобов'язань по автомобільній перевезення вантажу, обов'язкове пред'явлення йому відповідної претензії в порядку і строки, передбачені Правилами автомобільних перевезень вантажів, затверджених постановою Ради Міністрів Республіки Білорусь від 30.06.2008 № 970.
Позов до автомобільному перевізнику, що випливає із зобов'язань по автомобільній перевезення вантажу, може бути пред'явлений у разі повної або часткової відмови автомобільного перевізника задовольнити пред'явлену йому претензію або у разі неотримання від автомобільного перевізника відповіді протягом 30 днів з дати її отримання.
До пред'явлення експедитору позову, що випливає з договору транспортної експедиції (за винятком договору транспортної експедиції з фізичною особою, укладеної відповідно до ст. 9 Закону), обов'язкове пред'явлення експедитору претензії, якщо інше не передбачено договором транспортної експедиції. Порядок пред'явлення претензій, що випливають з договору транспортної експедиції, визначається Правилами транспортно-експедиційної діяльності, затвердженим постановою Ради Міністрів Республіки Білорусь від 30.12.2006 № 1766. Позов до експедитора може бути пред'явлений у разі отримання повної або часткової відмови задовольнити пред'явлену претензію або у разі неотримання відповіді у 30-денний строк (ст. 30 Закону Республіки Білорусь від 13.06.2006 № 124-З «Про транспортно-експедиційної діяльності»).
Стаття 307 Кодексу торговельного мореплавання Республіки Білорусь (далі - КТМ) передбачає, що фрахтувальник, відправник і одержувач вантажу до пред'явлення перевізникові позову, що виникає з морського перевезення вантажу, зобов'язані пред'явити перевізнику претензію.
Пасажир, особа, уповноважена на отримання багажу, до пред'явлення перевізникові позову, що виникає з морського перевезення пасажирів і багажу, має право пред'явити перевізнику претензію. Претензії пред'являються до перевізника, який здійснював перевезення або зобов'язаний був її здійснити відповідно до угоди сторін. Претензії, що випливають зі змішаної перевезення вантажу, пред'являються до перевізника, який доставив вантаж у кінцевий пункт перевезення. Позов до перевізника вантажу може бути пред'явлений у разі повної або часткової відмови перевізника вантажу задовольнити претензію або неодержання від перевізника відповіді у 30-денний строк (ст. 308 КТМ).
Відповідно до ст. 160 Кодексу внутрішнього водного транспорту Республіки Білорусь (далі - КВВТ) до пред'явлення позову, що випливає з перевезення внутрішнім водним транспортом пасажирів, вантажів і багажу або буксирування судна, плоту або іншого плавучого об'єкта, обов'язкове пред'явлення перевізникові (буксирувальника) претензії в порядку, передбаченому законодавством Республіки Білорусь. Претензії пред'являються в письмовій формі.
Претензії, що випливають з перевезення внутрішнім водним транспортом вантажів і буксирування судна, плоту або іншого плавучого об'єкта, пред'являються до перевізника (буксирувальника) у пункті призначення. Претензії, що випливають з перевезення внутрішнім водним транспортом пасажирів і багажу, можуть бути пред'явлені до перевізника в пункті відправлення або в пункті призначення на розсуд заявника.
До претензії повинні бути додані копії документів, що свідчать про наявність у заявника права на пред'явлення претензії. До претензії про втрату, недостачу або пошкодження (псування) вантажу, багажу, судна, що буксирується, плоту або іншого плавучого об'єкта повинні бути додані документи, що засвідчують кількість і вартість відправленого вантажу, багажу, а також вартість судна, що буксирується, плоту або іншого плавучого об'єкта.
Претензії до перевізника (буксирувальника) можуть бути пред'явлені протягом терміну позовної давності. Строки пред'явлення претензій обчислюються у відношенні:
- Відшкодування збитку за втрату вантажу, судна, що буксирується, плоту або іншого плавучого об'єкта - по закінченні 30 діб з дня закінчення терміну доставки;
- Відшкодування збитків за недостачу, пошкодження (псування), прострочення доставки вантажу або багажу, повернення надміру сплачених провізних платежів - з дня видачі вантажу або багажу;
- Прострочення доставки пасажирів - з дня закінчення перевезення внутрішнім водним транспортом;
- Буксирування суден, плотів або інших плавучих об'єктів - з дня закінчення буксирування;
- Недостачі однорідних масових вантажів, що перевозяться наливом, навалом або насипом і знеособлених при перевезенні внутрішнім водним транспортом, - з дня підписання акта щорічної звірки розрахунків;
- Інших випадків, що виникають у зв'язку з виконанням перевезення внутрішнім водним транспортом, - з дня настання подій, що послужили підставою для пред'явлення претензії.
Право на пред'явлення претензій та позовів до перевізника (буксирувальника) мають:
- Вантажовідправник або вантажоодержувач - за умови подання ними квитанції про прийом вантажу, судна, що буксирується, плоту або іншого плавучого об'єкта до перевезення внутрішнім водним транспортом з відміткою перевізника (буксирувальника) про неприбуття вантажу, судна, що буксирується, плоту або іншого плавучого об'єкта у випадку повної втрати вантажу , судна, що буксирується, плоту або іншого плавучого об'єкта;
- Вантажоодержувач - за умови подання ним коносамента, комерційного акта, а при відсутності комерційного акта - документа про оскарження відмови в його складання в разі нестачі або пошкодження (псування) вантажу, судна, що буксирується, плоту або іншого плавучого об'єкта;
- Вантажовідправник і вантажоодержувач - за умови подання ними коносамента в разі надмірно сплачених провізної плати та інших платежів;
- Особа, яка пред'явила багажну квитанцію, - при втраті багажу;
- Пред'явник виданого перевізником комерційного акта про недостачу або пошкодження (псування) багажу - у разі нестачі або пошкодження (псування) багажу;
- Пасажир при пред'явленні проїзного документа (квитка) - за вимогами, що випливають із договору перевезення пасажира внутрішнім водним транспортом;
- Вантажоодержувач - за умови подання коносамента в разі прострочення доставки вантажу, судна, що буксирується, плоту або іншого плавучого об'єкта (ст. 161 КВВТ).
Перевізник (буксирує) зобов'язаний розглянути пред'явлену претензію та про результати її розгляду повідомити у письмовій формі заявника протягом 30 календарних днів з дня пред'явлення претензії. У повідомленні перевізника (буксирувальника) при частковому задоволенні претензії або відмову в її задоволенні має бути зазначена підстава прийнятого рішення з посиланням на відповідні нормативні правові акти. У цьому випадку додані до претензії документи та копії документів повертаються її пред'явнику (ст. 162 КВВТ).
Згідно зі ст. 10 Водного кодексу Республіки Білорусь республіканський орган державного управління з природних ресурсів і охорони навколишнього середовища в галузі використання і охорони вод пред'являє претензії юридичним особам і (або) громадянам Республіки Білорусь, у тому числі індивідуальним підприємцям, що заподіяла шкоду водам, а також позови до суду про відшкодування шкоди, заподіяної водам.
У силу положень ст. 119 Повітряного кодексу Республіки Білорусь (далі - ВК) вантажовідправник або вантажоодержувач зобов'язані пред'явити до перевізника претензію у письмовій формі до пред'явлення йому позову, що випливає з повітряного перевезення вантажу.
Строки пред'явлення претензій до перевізника, що випливають з повітряного перевезення вантажу, визначаються авіаційними правилами. Претензії пред'являються до перевізника, який виконував повітряне перевезення вантажу або зобов'язаний був її виконати відповідно до угоди сторін. Претензії, що випливають з перевезення вантажу у змішаному сполученні, пред'являються до перевізника, який доставив вантаж у кінцевий пункт перевезення.
Право на пред'явлення претензій і (або) позовів мають:
- Фрахтувальник, вантажовідправник або пасажир - у разі неподання повітряного судна або подачі його з запізненням;
- Вантажоодержувач чи відправник вантажу - у разі втрати вантажу;
- Вантажоодержувач - у випадку нестачі, пошкодження (псування), прострочення в доставці або затримки у видачі вантажу;
- Пред'явник багажної квитанції - у разі втрати, недостачі, пошкодження (псування) багажу чи прострочення у його доставці;
- Фрахтувальник, вантажовідправник, вантажоодержувач або пасажир - у разі стягнення провізних платежів у завищеному розмірі;
- Державні органи, організації та громадяни відповідно до законодавства (ст. 120 ВК).
Претензії вантажовідправника, вантажоодержувача або фрахтувальника, що випливають з повітряного перевезення вантажу, розглядаються перевізником протягом 30 днів з дня отримання претензій. Після закінчення зазначеного терміну перевізник зобов'язаний повідомити заявника про повне або часткове задоволення або відхилення претензії. Порядок повідомлення заявника визначається авіаційними правилами (ст. 122 ВК).
Стаття 46 Закону Республіки Білорусь від 06.01.1999 № 237-З «Про залізничний транспорт» передбачає, що суперечки, що випливають з перевезення вантажів, вирішуються шляхом пред'явлення претензій до Білоруської залізниці в порядку, передбаченому законодавством Республіки Білорусь. Відправники і одержувачі вантажів можуть пред'явити позов до суду у випадках повної або часткової відмови задовольнити претензію або неодержання відповіді протягом 30 днів.
Порядок пред'явлення претензій до Білоруської залізниці регламентується гл. 7 Статуту залізничного транспорту загального користування, затвердженого постановою Ради Міністрів Республіки Білорусь від 02.08.1999 № 1196 в редакції постанови від 03.09.2007 № 1134).
Значна категорія суперечок, пов'язаних з охороною навколишнього середовища, рослинного і тваринного світу до звернення до суду також передбачає дотримання претензійного порядку.
Посадові особи органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони і використання тваринного світу, та державної лісової охорони відповідно до ст. 58 Закону Республіки Білорусь від 10.07.2007 № 257-З «Про тваринний світ» в установленому законодавством порядку пред'являють претензії до юридичних осіб та (або) громадянам, що заподіяла шкоду об'єктам тваринного світу, середовища їх проживання, і позови до суду про відшкодування шкоди, завданої об'єктам тваринного світу, середовища їх проживання.
Міністерство природних ресурсів і охорони навколишнього середовища Республіки Білорусь в галузі поводження з об'єктами рослинного світу відповідно до ст. 13 Закону Республіки Білорусь від 14.06.2003 № 205-З «Про рослинний світ» пред'являє претензії юридичним особам або громадянам, що заподіяла шкоду об'єктам рослинного світу, середовищі їх зростання, і позови до суду про відшкодування шкоди, заподіяної об'єктам рослинного світу, середовищі їх зростання .
Дане міністерство, виходячи з положень ст. 7 Закону Республіки Білорусь від 16.12.2008 № 2-З «Про охорону атмосферного повітря», також пред'являє претензії юридичним особам, індивідуальним підприємцям, що заподіяла шкоду навколишньому середовищу викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, і позови до суду про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому середовищі викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Крім того, міністерство пред'являє позови до суду про припинення юридичними особами, громадянами, у тому числі індивідуальними підприємцями, господарської та іншої діяльності, що надає шкідливий вплив на атмосферне повітря, у разі порушення законодавства про охорону атмосферного повітря, а також у випадках, передбачених законодавством про охорони навколишнього середовища.
Департамент по меліорації і водному господарству Міністерства сільського господарства і продовольства Республіки Білорусь в силу приписів п. 4.19-1 Положення про Департамент по меліорації і водному господарству Міністерства сільського господарства і продовольства Республіки Білорусь, затвердженого постановою Ради Міністрів Республіки Білорусь від 29.07.2006 № 966 пред'являє претензії юридичним особам або громадянам, що заподіяла шкоду навколишньому середовищу, і позови до суду про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому середовищу в результаті незаконного вилучення або знищення диких тварин, що відносяться до об'єктів рибальства, та іншого шкідливого впливу на середовище їх проживання. Крім цього, Департамент пред'являє позови до суду про припинення юридичними особами або громадянами господарської та іншої діяльності, що надає шкідливий вплив на диких тварин, що відносяться до об'єктів рибальства, і середовище їх проживання.
Спеціально уповноважений республіканський орган державного управління в галузі використання, охорони, захисту лісового фонду і відтворення лісів у межах своєї компетенції, закріпленої ст. 12 Лісового кодексу Республіки Білорусь, пред'являє претензії юридичним і (або) фізичним особам, що заподіяла шкоду лісовому фонду, і позови до суду про відшкодування шкоди, заподіяної лісовому фонду.
Послуги електро-та поштового зв'язку
З розвитком інформаційних технологій і вдосконаленням засобів зв'язку ухвалено низку правових актів, що регламентують дану сферу правовідносин, які також передбачають досудовий порядок врегулювання суперечок. Як випливає з положень ст. 57 Закону Республіки Білорусь від 19.07.2005 № 45-З «Про електрозв'язку», у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань, що випливають з Договору надання послуг електрозв'язку, користувач послуг електрозв'язку має право звернутися з претензією до оператора електрозв'язку.
Претензії пред'являються в такі строки:
- Протягом 3 місяців з дня надання послуги електрозв'язку або відмови в її наданні - з питань, пов'язаних з відмовою у наданні послуг електрозв'язку, несвоєчасним або неякісним наданням послуг електрозв'язку чи невиконанням або неналежним виконанням робіт (наданням послуг) у галузі електрозв'язку;
- Протягом місяця з дня подачі телеграми - з питань, пов'язаних з недоставки, несвоєчасну доставку телеграми або спотворенням тексту телеграми, що змінює її сенс.
До претензії додаються необхідні для розгляду її по суті документи, в яких мають бути наведені відомості про невиконання або неналежне виконання зобов'язань, факт та розмір заподіяного збитку (у випадку претензії про відшкодування збитку).
Оператор електрозв'язку зобов'язаний розглянути пред'явлену претензію та про результати її розгляду повідомити у письмовій формі заявника протягом 30 календарних днів з дня пред'явлення претензії. Для претензій, що вимагають спеціальної перевірки або запиту додаткових матеріалів, термін розгляду може бути продовжений, але не більше ніж на два місяці.
Користувач послуг електрозв'язку має право оскаржити рішення, прийняте за претензії, до суду в порядку, встановленому законодавством.
При невиконанні або неналежному виконанні зобов'язань з надання послуг поштового зв'язку користувач послуг поштового зв'язку відповідно до ст. 38 Закону Республіки Білорусь від 15.12.2003 № 258-З «Про поштовий зв'язок» має право пред'явити оператору поштового зв'язку претензію, в тому числі з вимогою про відшкодування заподіяної шкоди. Претензії виникають у разі, несвоєчасну доставку, пошкодженням чи втратою поштового відправлення або грошових коштів пред'являються протягом 6 місяців з дня, наступного за днем ​​подачі поштового відправлення. Претензії пред'являються в письмовому вигляді й підлягають обов'язковій реєстрації оператором поштового зв'язку в установленому порядку.
Письмові відповіді на претензії повинні бути дані оператором поштового зв'язку в такі строки:
- На претензії по поштових відправлень, що пересилаються (перекладним) у межах одного населеного пункту, - протягом 15 днів;
- На претензії по поштових відправлень, що пересилаються (перекладним) за межі одного населеного пункту, - протягом 1 місяця.
Претензії до операторів поштового зв'язку можуть пред'являтися як за місцем прийому, так і за місцем призначення поштових відправлень.
Претензії з міжнародних поштових відправлень приймаються і розглядаються в порядку і строки, передбачені законодавством, в тому числі міжнародними договорами Республіки Білорусь.
У разі відмови оператора поштового зв'язку задовольнити претензію, згоди задовольнити претензію частково або неодержання від оператора поштового зв'язку відповіді в терміни, встановлені для розгляду претензії, користувач послуг поштового зв'язку має право пред'явити позов до суду.

Захист цивільних прав в адміністративному порядку
Захист цивільних прав в адміністративному порядку здійснюється лише у випадках, передбачених законодавством. Крім того, рядом законодавчих актів передбачена можливість альтернативних способів захисту порушених або оспорюваних прав суб'єктів господарювання.
Відповідно до ст. 86 Загальної частини Податкового кодексу Республіки Білорусь рішення податкових органів, дії (бездіяльність) їх посадових осіб можуть бути оскаржені до вищестоящого податкового органу або вищій посадовій особі і (або) до загального чи господарського суду, якщо інший порядок оскарження не встановлено Президентом Республіки Білорусь. Подача скарги до вищестоящого податкового органу або вищій посадовій особі не виключає права на подання скарги до суду.
Статтею 33 Митного кодексу Республіки Білорусь передбачений аналогічний порядок оскарження рішень митних органів, дій (бездіяльності) їх посадових осіб.
Громадяни та організації, права і законні інтереси яких порушені діями (бездіяльністю) працівників органів фінансових розслідувань, має право оскаржити ці дії (бездіяльність) у встановленому порядку до вищестоящого органу (вищестоящій посадовій особі), прокурору або до суду (ст. 5 Закону Республіки Білорусь від 16.07.2008 № 414-З «Про органи фінансових розслідувань Комітету державного контролю Республіки Білорусь»).
На закінчення слід зазначити, що такі фактори, як економічна криза, порушення стійких економічних зв'язків, значне зростання числа звернень суб'єктів господарювання за захистом своїх прав через неналежного виконання контрагентами своїх зобов'язань за договорами є сьогодні передумовами для вдосконалення чинного законодавства щодо мінімізації наслідків даних явищ. В даний час підготовлено проект Закону Республіки Білорусь «Про внесення доповнень і змін до деяких законодавчих актів Республіки Білорусь з питань удосконалення господарського судочинства». Зокрема, планується введення обов'язкового претензійного порядку у спорах, що випливають з договорів оренди і постачання.

Список використаних джерел
1. Конституція Республіки Білорусь 1994 року. Прийнята на республіканському референдумі 24 листопада 1996 року. Мінськ «Білорусь».
2. Цивільний процесуальний кодекс Республіки Білорусь. 11 січня 1999 № 238-З. Прийнятий Палатою представників 10 грудня 1998 року. Схвалений Радою Республіки 18 грудня 1998 року. (Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь, 17.03.1999, № 18-19, реєстр. № 2 / 13 від 15.01.1999). (З урахуванням змін, внесених Законами Республіки Білорусь від 09.07.1999 № 285-З; 31.12.1999 № 349-З; 11.05.2000 № 375-З; 24.07.2002 № 134-З; 30.12.2002 № 171-З; 04.01.2003 № 183-З, реєстр. N 2 / 932 від 10.01.2003; 26.06.2003 № 212-З, реєстр. № 2 / 961 від 27.06.2003; 05.11.2003 № 246-З, реєстр. № 2 / 995 від 26.11.2003; 19.07.2005 № 37-З, реєстр. № 2 / 1 134 від 21.07.2005).
3. Господарський процесуальний кодекс Республіки Білорусь. - Мн.: Національний центр правової інформації Республіки Білорусь, 1999 - 159с.
4. Закон Республіки Білорусь від 6 серпня 2004 р. № 314-З «Про внесення змін і доповнень до господарського процесуального кодексу Республіки Білорусь». Прийнятий Палатою представників 22 червня 2004 року. Схвалений Радою республіки 30 червня 2004 року. (Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь, 06.09.2004, № 138-139, реєстр. № 2 / 1 064 від 13.08.2004).
5. Каменков В.С., Жандаров В.В. Господарський процес у Республіці Білорусь. - Мн.: Амалфея, 2000 - 224с.
6. Практикум з господарського процесу: Навчальний методичний посібник / В.С. Каменков, С.В. Луньов, В.В. Жандаров, А.А. Гаріовскій: За заг. ред. В.С. Каменкова. - Мн.: Амалфея, 2000. - 208 с.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Держава і право | Реферат
50.4кб. | скачати


Схожі роботи:
Досудовий порядок вирішення індивідуальних і трудових спорів
Нормативно-правовий і договірний порядок врегулювання спорів
Нормативно-правовий і договірний порядок врегулювання спорів
Конвенції Врегулювання спорів
Порядок врегулювання податкових суперечок
Порядок розгляду індивідуальних трудових спорів 2
Порядок розгляду індивідуальних трудових спорів
Порядок вирішення земельних спорів виконавчими та розпорядника
Розгляд колективних спорів Страйки поняття порядок проведення
© Усі права захищені
написати до нас