Дослідження рівня використання економічного потенціалу організації

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Зміст
Введення
1. Діагностика економічного потенціалу підприємства
1.1 Загальна характеристика підприємства
1.2 Організація діагностики потенціалу підприємства
1.3 Оцінка виробничого потенціалу
1.4 Оцінка трудового потенціалу
2. Аналіз використання виробничого потенціалу
2.1 Аналіз стану та руху основних засобів
2.2 Аналіз ефективності використання основних засобів
3. Аналіз використання трудового потенціалу
3.1 Аналіз забезпеченості організації трудовими ресурсами
3.2 Аналіз використання фонду робочого часу
3.3 Аналіз продуктивності праці
3.4 Аналіз ефективності використання персоналу підприємства
4. Узагальнюючі показники використання економічного потенціалу
Висновок
Література

Введення
На сучасному етапі для забезпечення економічного зростання необхідно, насамперед, домогтися істотного підвищення ефективності управління організаціями.
При цьому особлива роль відводиться комплексному економічному аналізу господарської діяльності підприємств, який є основою планового управління економікою організації, виявлення резервів підвищення ефективності виробництва.
Ефективність роботи підприємства залежить від рівня його кадрового, науково-технічного, виробничого і соціального потенціалу. На практиці основними методами діагностик і різних складових потенціалу підприємства є:
Експертний метод застосовується для оцінки соціального потенціалу (витрати на медичне обслуговування культурні заходи, організацію відпочинку, посібники, матеріальна допомога і т. п.).
Бальний метод переважно використовується при визначенні рівня кадрового, трудового потенціалу. На основі цього методу можна умовно визначити вартість персоналу та необхідні витрати на підвищення його загальноосвітнього, наукового, професійного рівня.
Рейтинговий порівняльний аналіз найбільш ефективний при комплексній оцінці фінансово-господарської діяльності підприємства.
Факторний аналіз доцільний при вимірюванні виробничого потенціалу. Виділення основних матеріальних, трудових і вартісних факторів, їх вимір і оцінка дозволяють визначити ємність виробничого потенціалу. Аналіз взаємозамінних чинників є основою вибору оптимальної схеми організації виробництва. Крім того, факторний аналіз є основою діагностики структури витрат та їх взаємозамінності.
Економіко-математичне моделювання застосовують при оцінці науково-технічного потенціалу. Використання різних економіко-математичних моделей дозволяє розробити сценарій реалізації будь-якої інноваційної стратегії з урахуванням наявних ресурсів. Також цей метод застосовується для діагностики оптимальності плану випуску виробів.
Комп'ютерне моделювання використовується для діагностики потенціалу підприємства на основі спеціальних програм, які виконують діагностику варіантів зміни продуктивності праці, економічного обгрунтування зростання продуктивності за факторами.
Зазвичай діагностика потенціалу підприємства проводиться у формі комплексного дослідження, в ході якого одночасно досліджуються всі складові економічної спроможності підприємства, аналізується здатність підприємства як майнового комплексу забезпечити певний рівень виробництва товарів (робіт, послуг).
При поетапній або поелементного діагностиці потенціалу підприємства упор робиться на головні критерії, які в сукупності визначають здатність підприємства вирішувати його основні завдання. Для цього важливо правильно зробити вибір головних критеріїв, що забезпечують системний підхід до структурування складових потенціалу підприємства.
Без всебічного комплексного аналізу неможливо управляти складними економічними процесами в сучасних умовах діяльності організацій. Тому безсумнівно актуальна мета даної роботи - діагностика економічного потенціалу на прикладі ТОВ «Ліка».
Для досягнення цієї мети були вирішені наступні завдання: на основі вивчення наукової, навчальної літератури, фінансової та статистичної звітності конкретної організації був поетапно оцінений виробничий і трудовий потенціал ТОВ «Ліка», а потім проведено аналіз використання даних потенціалів на основі факторного аналізу. На основі отриманих результатів для ТОВ «Ліка» були розраховані узагальнюючі показники використання економічного потенціалу.

1. Діагностика економічного потенціалу підприємства
1.1 Загальна характеристика підприємства
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліка» (ТОВ «Ліка») було утворено 21 грудня 1995 для здійснення господарської діяльності відповідно до Цивільного кодексу, Федеральним законом «Про акціонерні товариства», іншими Федеральними законами, іншими правовими актами РФ, а також статутом товариства , остання редакція якого затверджена загальними зборами акціонерів ТОВ «Ліка» на підставі протоколу № 9 від 28 червня 2002
Юридична адреса: м. Липецьк, вул. Подгоренський, 15.
За виробничо-економічної, фінансової і соціальної діяльності товариство має право самостійного господарюючого суб'єкта, самостійний баланс і всі необхідні реквізити юридичної особи.
Метою товариства є отримання прибутку.
Товариство має цивільні права і несе цивільні обов'язки, необхідні для здійснення наступних видів діяльності:
виробництво товарів народного споживання та їх реалізація;
виробництво та використання науково-технічної продукції та продукції виробничо-технічного призначення;
виробництво і реалізація продуктів харчування;
виробництво і реалізація хлібобулочних виробів;
виробництво, заготівля, зберігання і реалізація сільськогосподарської продукції і вторинної сировини;
посередницькі послуги.
Основним видом діяльності товариства є виробництво та реалізація хлібобулочних виробів.
ТОВ «Ліка» має адміністративну будівлю, в якому знаходяться фахівці, керівник, а також виробничий цех по випуску хлібобулочних виробів, складські приміщення для сировини і готової продукції, котельню.
Основним показником, що впливає на діяльність підприємства, є обсяг валової продукції, але, крім того, на нього впливають також виручка, середньорічна чисельність працівників, середньорічна вартість основних виробничих фондів. Важливим для аналізу є вивчення даних показників у динаміці.
1.2 Організація діагностики потенціалу підприємства
Організація діагностики потенціалу підприємства повинна здійснюватися відповідними ланками його структури управління. Орієнтовна схема управління підприємством може бути наступною. Загальне керівництво підприємством здійснює директор, який координує роботу апарату управління. Технічне керівництво покладено їм на головного інженера - першого заступника директора, в підпорядкуванні якого знаходяться підрозділи і відділи, які проводять технічну підготовку виробництва продукції, що випускається.
Технологічна підготовка виробництва здійснюється відділом головного технолога, який розробляє технологічні процеси виготовлення виробів, технічні норми і нормативи. За стан енерго-механічного устаткування підприємства, організацію проведення капітального ремонту та методичне керівництво системою планово-попереджувального ремонту устаткування відповідають головний механік і головний енергетик підприємства.
Функції внутрішньозаводського планування покладено на планово-економічний, виробничо-диспетчерський відділи, відділ праці і заробітної плати. Планово-економічний відділ здійснює техніко-економічне планування, становить основний документ, що характеризує поточну діяльність підприємства, - виробничу програму, розробляє перспективні програми розвитку підприємства, координує роботу економічних служб, їх взаємодія з технічними службами. Виробничо-диспетчерський відділ, очолюваний начальником виробництва, здійснює оперативно-виробниче планування, розробляє графіки запуску і випуску продукції, веде оперативний облік випуску і реалізації продукції і регулює виробництво.
У функції відділу праці та заробітної плати входять: керівництво організацією праці та технічним нормуванням на підприємстві та в цехах; розробка штатного розкладу ІТП, службовців та спискового складу робітників; підготовка та участь у розробці планових показників з праці і заробітної плати для цехів і відділів підприємства; складання проектів колективних договорів та контроль за їх виконанням; вивчення та поширення передового досвіду організації праці.
Зовнішні господарські зв'язки підприємства знаходяться у веденні відділів матеріально-технічного постачання, збуту, фінансового та транспортного. Бухгалтерія здійснює облік і контроль матеріальних і грошових потоків підприємства, розрахунки з робітниками і службовцями, складання бухгалтерської звітності і балансу підприємства.
Основним структурним підрозділом підприємства є цех. Керує цехом начальник, який призначається директором підприємства. Начальник цеху організує виробничий процес і відповідає за господарську діяльність цеху. Під його керівництвом здійснюється робота з виконання планових завдань, оперативного регулювання виробництва, впровадженню нової техніки і технології.
У керівництві виробництвом начальнику цеху надають допомогу начальники ділянок, майстри. На начальника цеху покладається відповідальність за здійснення функцій виробничого планування і контролю за якістю продукції, що випускається, а також за раціональне використання виробничих, трудових і матеріальних ресурсів.
1.3 Оцінка виробничого потенціалу
Виробничий потенціал - це сукупність виробничих можливостей підприємства, що включає основні фонди, матеріальні запаси, паливно-енергетичне забезпечення.
Для характеристики ефективності використання основних засобів, що належать ТОВ «Ліка» застосовують систему показників, яка включає узагальнюючі і приватні техніко-економічні показники. Узагальнюючі показники відображають використання всіх основних засобів, а приватні - використання окремих їх видів.
Залишок основних засобів на кінець періоду визначають балансовим методом:
СК = СН + СП - СВ, (1. SEQ. \ * ARABIC \ s 1 1)
де СН-вартість основних засобів на початок періоду;
СП - вартість нових основних засобів, що надійшли у звітному періоді;
СВ - вартість основних засобів, що вибули у звітному періоді.
СК = 64453 + 6536 - 301 = 70 688 тис.руб.
Таблиця 1.
Наявність і руху основних фондів (тис. крб.)
Вид основних засобів
На початок періоду
Посту-
пило, тис.руб.
Вибуло, тис.руб.
На кінець періоду
Темп росту,%
Сума, тис. грн.
структура,%
сума, тис. грн.
структура,%
Будинки
32373
27,92
2858
9
35222
26,28
108,8
Споруди
610
0,53
-
-
610
0,45
100,0
Машини та обладнання
65521
56,41
7894
1771
71644
53,37
109,4
Транспортні засоби
16087
13,89
3393
1694
17786
13,28
110,5
Виробничий і господарський інвентар
1449
1,25
1581
1331
1699
1,27
117,3
Земельні ділянки і об'єкти природокористування
-
-
7164
-
7164
5,35
-
Разом:
116040
100,00
22890
4805
134125
100,00
115,6
За величиною вартості найбільш значущими елементами складу основних засобів організації на початок періоду є: машини й устаткування (27473 тис. грн.), Будівлі (22994 тис. грн.), Транспортні засоби (10 743 тис. грн.). Значимість елементів не змінюється і до кінця періоду.
Вартість основних засобів за звітний період збільшилася на 22890 тис.руб. або на 15,6%, що склалося, в основному, під впливом надходження машин і устаткування (6353 тис. грн.). Вибуття основних засобів відбулося за елементами: машини й устаткування, транспортні засоби, а також земельні ділянки і об'єкти природокористування.
Структура основних фондів показана на наступній діаграмі:


Економія основних засобів за період визначається з розрахунку:
ЕКOC = OCК - OCН * ТV, (1.2)
де ТV - темпи зростання обсягу виробництва товарів.
Темп зростання обсягу виробництва становить:
ТV = VТП / VПП = 717416 / 572661 = 1,253,
де VТП - обсяг виробництва в поточному періоді,
VПП - обсяг виробництва у попередньому періоді.
Звідси:
ЕКOC = 65671 - 64453 * 1,253 = - 1453,98 тис.руб.
Економія основних засобів становить 1453,98 тис.руб. (1,25% щодо вартості основних засобів на кінець періоду). Цей показник відображає річну суму повернення інвестицій в основні засоби, впливає на амортизаційну складову собівартості і на ціну товарів, знижує податкову складову в частині податку на майно (нерухомість).
1.4 Оцінка трудового потенціалу
Від забезпеченості підприємства трудовими ресурсами й ефективності їх використання залежать обсяг і своєчасність виконання всіх робіт, ступінь використання машин і устаткування, і як наслідок - обсяг виробництва продукції, її собівартість, прибуток і ряд інших економічних показників.
Основні завдання для оцінки трудового потенціалу:
вивчення забезпеченості підприємства та його структурних підрозділів персоналом за кількісними та якісними параметрами;
оцінка екстенсивності, інтенсивності та ефективності використання персоналу на підприємстві;
виявлення резервів більш повного і ефективного використання персоналу підприємства.
Склад працівників ТОВ «Ліка» представлений в табл.2.
Розглядаючи дані за аналізований період, можна сказати, що ТОВ «Ліка» повністю забезпечено трудовими ресурсами. Середньооблікова чисельність по підприємству збільшилася на 19%. Поліпшився якісний склад працівників за освітою (з середньою спеціальною - на13, 6%, з вищою - на 37,1%). Також за рік покращилася кваліфікація робітників, пов'язана з отриманням більш високих розрядів (на 22,9 і 29,3%).
Зміни в складі за віковими показниками та стажу роботи пов'язані з припливом на підприємство молоді та вибуттям працівників на пенсію.
Таблиця 2.
Оцінка трудового потенціалу
Показник
Період
Зміна
2006
2007
абсолютне, чол.
відносне,%
Середньооблікова чисельність персоналу
168
200
32
119,0
в тому числі ППП
168
200
32
119,0
у тому числі робітники
138
164
26
118,8
з них основні
106
126
20
118,9
допоміжні
32
38
6
118,8
керівники та фахівці
30
36
6
120,0
Склад працівників за стажем роботи
до 5 років
10
11
1
110,0
від 5 до 10
25
45
20
180,0
від 10 до 15
38
57
19
150,0
від 15 до 20
35
38
3
108,6
понад 20
60
49
-11
81,7
Склад працівників за віком
до 20 років
15
9
-6
60,0
від 20 до 30
15
25
10
166,7
від 30 до 40
30
34
4
113,3
від 40 до 50
30
51
21
170,0
старше 50
60
51
-9
85,0
Склад працівників за освітою
незакінчена середня
15
18
3
120,0
середня, середня спеціальна
118
134
16
113,6
вища
35
48
13
137,1
Кваліфікаційний склад робітників
I, II розряд
10
7
-3
70,0
III, IV розряд
70
86
16
122,9
V, VI розряд
58
75
17
129,3

2. Аналіз використання виробничого потенціалу
2.1 Аналіз стану та руху основних засобів
Аналіз структури основних засобів ТОВ «Ліка» дозволяє оцінити їх співвідношення з точки зору ступеня їх використання у виробничому процесі. Від змін структури основних засобів, їх руху багато в чому залежить технічний рівень виробництва досліджуваного підприємства.
Стан основних засобів оцінюють такими показниками:
Коефіцієнт оновлення KОБН = СП / С1 .* 100% (2. SEQ. \ * ARABIC \ s 1 1) відображає частку нових основних засобів у складі усіх основних засобів на кінець періоду. При проведенні аналізу необхідно порівняти коефіцієнт оновлення по активної частини з коефіцієнтом оновлення по всіх основних засобах і з'ясувати, за рахунок якої частини основних засобів в більшому ступені відбувається її оновлення:
Коефіцієнт інтенсивності оновлення KІОБ = СВ / СП .* 100% (2.2) відображає величину вибулих коштів на одиницю нововведених об'єктів, тобто кількість тих, що вибувають застарілих об'єктів у результаті введення нових. Цей показник характеризує темп технічного прогресу. Його збільшення свідчить про скорочення термінів експлуатації засобів, ліквідації застарілих об'єктів.
Темп надходження KТП = (ЗП - СВ) / С0 .* 100% (2.3) показує, яка частка у вартості основних засобів на початок періоду спрямована на покриття вибуття основних засобів за період.
Коефіцієнт вибуття КВ = СВ / С0 * 100% (2.4) характеризує частку вибулих основних засобів в загальній вартості основних засобів на початок періоду.
Результати розрахунку коефіцієнтів, що оцінюють ступінь оновлення, вибуття і приросту основних засобів наведені нижче (табл. 3).

Таблиця 3
Оцінка стану і руху основних засобів на основі коефіцієнтів
Елементи складу основних засобів
На початок періоду, тис. грн.,
З
Надходження, тис. грн., Сп
Вибуття, тис.руб., Св
На кінець періоду, тис. грн.,
С1
Коефіцієнт
оновлення,% Кобн
Коефіцієнт
інтенсивності
оновлення,% Kіоб
Коефіцієнт
вибуття,%
КВ
Будинки
32373
2858
9
35222
8,11
0,31
0,03
Споруди
610
-
-
610
-
-
-
Машини та обладнання
65521
7894
1771
71644
11,03
22,43
2,70
Транспортні засоби
16087
3393
1694
17786
19,05
49,93
10,51
Виробничий і господарський інвентар
1449
1581
1331
1699
93,05
84,19
91,86
Земельні ділянки і об'єкти природокористування
-
7164
-
7164
-
-
-
Разом:
116040
22890
4805
134125
17,07
20,99
4,14
Аналіз коефіцієнтів оновлення показує, що оновлення основних засобів організації протягом періоду є значним по всіх елементах складу, і найбільші значення мають коефіцієнти оновлення виробничого та господарського інвентарю (93,05%), транспортних засобів (19,05%), машин та обладнання ( 11,03%).
У цілому по організації він становить 17,07%, за активної частини основних засобів - 11,03%. Зіставлення цих коефіцієнтів показує рівень оновлення по пасивної частини основних засобів, в нашому випадку він становить 6,04% (17,07 - 11,03), оновлення більшою мірою відбувається за рахунок активної частини основних засобів.
Різниця між коефіцієнтом вибуття основних засобів з організації в цілому і за їх активної частини становить 1,44% (4,14 - 2,70), що підтверджує випереджаюче темп вибуття активної частини основних засобів.
Коефіцієнт інтенсивності оновлення складає для виробничого та господарського інвентарю (84,19%), транспортних засобів (49,93%), машин та обладнання (22,43%). У цілому по організації ставлення вибулих основних засобів до надійшли становить 20,99%, тобто на один вибулий об'єкт доводиться приблизно 5 надійшли, надходження основних засобів у ТОВ «Ліка» значно перевищує їх вибуття.
Оцінка стану і руху основних фондів показана на графіку:
транспортні ср-ва
виробниц. і госп. інвентар
машини
та обладнання-е
споруди
будівлі

Ефективність використання основних засобів багато в чому залежить від їх технічного стану. Для характеристики технічного стану основних засобів використовуються такі показники, як коефіцієнт зносу, коефіцієнт придатності.
Коефіцієнт зносу:

Кизн = СІ / Поцупив * 100%. (2.5)
де СІ - сума зносу, нарахована за весь період експлуатації,
Поцупив - первісна (відновна) вартість основних засобів
Коефіцієнт придатності:
Кг = 100 - Кизн. (2.6)
Чим нижче значення коефіцієнта зносу і вище коефіцієнта придатності, тим краще технічний стан основних засобів організації. Дані коефіцієнти розраховуються на початок і кінець звітного періоду (2006-2007 р.р.), їх динаміка буде характеризувати тенденцію зниження або підвищення зношеності основних засобів.
Аналіз зношеності основних засобів, що належать ТОВ «Ліка» представлений у табл.4.
Показники стану основних виробничих фондів
Групи основних фондів
Показники
Будинки
та споруди
Машини,
обладнання, транспортні засоби
Вартість на початок року, тис. руб.
32983
81608
Нарахована амортизація, тис. руб.
8244
27731
Коефіцієнт зносу на початок року,%
24,99
33,98
Коефіцієнт придатності на початок року,%
75,01
66,02
Вартість на кінець року, тис. руб.
35832
89430
Нарахована амортизація, тис. руб.
8922
34766
Коефіцієнт зносу на кінець року,%
24,90
38,88
Коефіцієнт придатності на кінець року,%
75,10
61,12

2.2 Аналіз ефективності використання основних засобів
Ефективність використання основних засобів характеризується показниками фондовіддачі, фондомісткості, рентабельності, відносної економії коштів, підвищення обсягу виробництва товарів, підвищення продуктивності праці, зниження собівартості товарів і витрат на відтворення основних засобів, збільшення термінів служби засобів праці.
Зазвичай фондовіддача визначається за обсягом виробництва товарів на 1 рубль середньорічної вартості основних засобів.
Фондомісткість - показник, зворотний фондовіддачі, розраховується як відношення вартості основних засобів до вартості річного обсягу виробництва товарів.
Фондоозброєність - показник, що характеризує оснащеність працівників сфери матеріального виробництва основними виробничими засобами. Фондоозброєність визначається як відношення вартості основних засобів організації до середньооблікової річної чисельності працівників.
На величину і динаміку фондовіддачі впливають багато факторів, що залежать і не залежать від організації, тим не менш, резерви підвищення фондовіддачі, кращого використання техніки є в кожному підрозділі, на кожній ділянці і робочому місці.
Інтенсивний шлях ведення господарства припускає систематичний ріст фондовіддачі за рахунок збільшення продуктивності машин, механізмів та обладнання, скорочення їх простоїв, оптимальної їх завантаження, технічного удосконалення основних засобів.
Питома вага активної частини основних засобів
УА = С А / С ОС * 100% (2.7)

де Cа - середньорічна вартість активної частини основних засобів;
CОС-середньорічна вартість основних засобів;
Фондоотдачу можна розрахувати за такими формулами:
FА = V / С А (2.8)
FОС = V / СОС,
де FА - фондовіддача активної частини основних засобів;
V - обсяг виробництва товарів;
Фондоозброєність розраховується за формулою:
FВ = ВОК / R CC (2.9)
де R CC - середньооблікова чисельність працівників;
Фондорентабельность розраховується за формулою:
R ОС = FОС * Д РП * R ПРО (2.10)
де Д РП - частка реалізованої продукції в загальному випуску;
R ОБ - рентабельність продажів;
Вихідні дані для аналізу фондовіддачі і Фондорентабельность, а також результати розрахунків наведені в табл.5.
Таблиця 5.
Вихідна інформація для аналізу фондовіддачі і Фондорентабельность
Показники
2006
2007
Відхилення, (+,-),
1. Прибуток від реалізації продукції, тис. руб.
46166
102498
56332
2.Об'ем виробництва товарів, тис.руб. V
572661
717416
144755
3. Виручка, тис. руб.
563089
701605
138516
4. Частка середньорічної продукції в загальному її випуску (ДРП)
0,983
0,978
-0,005
5.Среднегодовая вартість, тис. руб.:
5.1. основних засобів, CОС
149231
165350
16119
5.2.актівной частини (машин, устаткування), Cа
108731
121355
12624
5.3.едініци обладнання, РЄ
243,25
267,89
24,64
6.Удельний вага активної частини,%
(Стр.5.2: стр.5.1х100%), УА
72,86
73,39
0,53
Фондорентабельность Rос,%
42,46
61,0
18,54
Рентабельність продажів Rоб,%
8,2
14,61
6,41
7.Фондоотдача
3,84
4,34
0,50
7.1.Основних засобів (стор.2: стр.5.1), FОС
7.2.Актівной частини (стор.2: стр.5.2), FА
5,267
5,912
0,645
8.Среднегодовое кількість обладнання, од.
0
8.1. готівкового
447
453
6
8.2. діючого., Ко
430
438
8
9.Фонд часу роботи обладнання за все,
тис. машино-год.
3295,348
3416,4
1,0912
10. Фонд часу роботи одиниці обладнання:
10.1. днів, tд
245
250
5
10.2. змін
490
500
10
10.3. машино-годин
7663,6
7800
136,4
11.Коеффіціент змінності, kсм
2
2
0
12. Середня тривалість зміни, год., Пмм
7,82
7,80
0,02
13.Среднечасовая вироблення од. устаткування, руб.
(Стор.1 / стор.6), Vч
173,78
209,99
36,21
Структура факторів будь-якого порядку розраховується по відношенню до зміни результативного показника (фондовіддачі основних засобів). Фактори другого порядку доводяться до рівня першого шляхом множення рівня їх впливу на питому вагу активної частини вартості основних засобів поточного періоду.
Динаміка фондовіддачі і Фондорентабельность показана на діаграмі:


2006
2007
Результати впливу на фондовіддачу факторів першого і другого порядку наведені в табл. 6.
Таблиця 6.
Аналіз зміни фондовіддачі під впливом зміни структури основних засобів і завантаження обладнання
Фактори
Розрахунок рівня впливу
Вплив на
фондовіддачу, руб.
алгоритм
розрахунок
активної
частини
основних
коштів
ФАКТОРИ ПЕРШОГО ПОРЯДКУ
1.Зміна питомої ваги активної частини
FППА * ΔУА - FППОС
5,267 * 0,53 - 3,84
х
-1,048
2.Ізмененіе віддачі активної частини
FТП ОС-FППА * ΔУА
4,34 - 5,267 * 0,53
х
1,55
Разом
FТПОС - FППОС
4,34 - 3,84
-
0,50
ФАКТОРИ ДРУГОГО ПОРЯДКУ
2.1.Ізмененіе кількості одиниць працюючого технологічного обладнання
FАусл1 - FАПП
2,49 - 2,74
-0,25
-0,18
2.2.Ізмененіе кількості днів роботи одиниці обладнання
FАусл2 - FАусл1
2,54 - 2,49
0,05
0,037
2.3.Ізмененіе тривалості зміни
FАусл3 - FАусл2
2,53 - 2,54
-0,01
-0,005
2.4.Ізмененіе середньогодинної вироблення одиниці обладнання
FАТП - FАусл3
3,06 - 2,53
0,53
0,387
Разом:
FАТП - FАПП
3,06 - 2,74
0,32
0,235
Як видно з таблиці, істотний вплив на зменшення фондовіддачі основних засобів справила зміна питомої ваги їх активної частини.
Під впливом цього чинника фондовіддача зменшилася на 1 руб.48 копійок. Але, незважаючи на це, фондовіддача в цілому зросла на 50 копійок. Це сталося завдяки зростанню віддачі активної частини основних засобів (1 руб.55 копійок).
З факторів другого порядку зміни фондовіддачі основних засобів найбільший вплив зробили зміна продуктивності обладнання (зросла на 38,7 копійки), зміна днів роботи одиниці обладнання (зросла на 3,7 копійки) зміна кількості одиниць обладнання (зменшилась на 18 копійок).
Підвищення фондовіддачі основних засобів є позитивним моментом в діяльності організації, тому що сприяє зниженню собівартості продукції, що випускається товару, а, отже, підвищенню прибутку.

3. Аналіз використання трудового потенціалу
3.1 Аналіз забезпеченості організації праця овимі ресурсами
Розглядаючи рух робочої сили в ТОВ «Ліка», слід мати на увазі, що часта зміна працівників стримує зростання продуктивності праці. Необхідно проаналізувати причини плинності кадрів (стан соціального забезпечення, прогули, догляд за власним бажанням та ін), динаміку складу звільнень: індивідуальне і колективне, зміна службового становища, число перекладів на інші посади, вихід на пенсію, закінчення терміну контракту та ін
Аналіз здійснюється на основі таких коефіцієнтів:
коефіцієнт обороту по прийому (КП) - відношення чисельності всіх прийнятих працівників за звітний період (RП) до середньооблікової чисельності працівників за той же період (RСС):
КП = RП / RСС = 80 / 200 = 0,4 (3.1)
коефіцієнт обороту з вибуття (КВ) - відношення всіх звільнених працівників (Rу) у звітному періоді до середньооблікової чисельності працівників:
КВ = Rу / RСС = 40 / 200 = 0,2 (3.2)
сума значень коефіцієнтів з прийому та вибуття характеризує загальний оборот робочої сили:
Кобщ = КП + КВ = 0,4 + 0,2 = 0,6 (3.3)

Обіг робочої сили поділяється на:
нормальний обіг - призов до армії, вихід на пенсію і на навчання, перехід на виборні посади та ін
зайвий оборот - звільнення за власним бажанням, за прогули.
коефіцієнт плинності кадрів (КТ) - відношення зайвого обороту робочої сили (Rу *) за певний період до середньооблікової чисельності:
КТ = Rу * / RСС = 28 / 200 = 0,14 (3.4)
коефіцієнт сталості складу (Кпост) - відношення кількості працівників, які працювали весь період (Rр) до середньооблікової чисельності:
Кпост = Rр / RСС = 140 / 200 = 0,7 (3. SEQ. \ * ARABIC \ s 1 1)
коефіцієнт заміщення (КЗ) - відношення різниці між прийнятими (RП) і такими, що вибули працівниками (RВ) до середньооблікової чисельності
КЗ = (RП - RВ) / RСС = (80 - 40) / 200 = 0,2 (3.6)
Таблиця 7
Дані про рух персоналу
Показник
2006
2007
Відхилення
(+, -)
Чисельність персоналу на початок року
150
180
30
Прийняті на роботу
50
80
30
Вибули
20
40
20
У тому числі:
за власним бажанням
10
20
10
за порушення трудової дисципліни
2
8
6
Чисельність персоналу на кінець року
180
220
40
Середньооблікова чисельність персоналу
168
200
32
Коефіцієнт обороту з прийому працівників
0,3
0,4
0,1
Коефіцієнт обороту з вибуття працівників
0,12
0,2
0,08
Коефіцієнт плинності кадрів
0,07
0,14
0,07
Коефіцієнт сталості кадрів
0,77
0,7
-0,07
Коефіцієнт заміщення
0,18
0,20
0,02
Загальний оборот робочої сили в ТОВ «Ліка» можна вважати нормальним, проте негативним моментом є збільшення обороту з вибуття (з 12 до 20%) і, як наслідок, збільшення коефіцієнта плинності кадрів (з 7 до 14%)
У ході аналізу необхідно звернути увагу на причини вибуття працівників за порушення трудової дисципліни, тому що це часто пов'язано з невирішеними соціальними проблемами. Також при звільненні за власним бажанням працівників часто не влаштовують умови праці, рівень заробітної плати. Усунення цих недоліків, тісна співпраця з кадровими агентствами та центрами зайнятості допоможе знизити плинність кадрів, оперативно залучати нових співробітників замість звільнених.
3.2 Аналіз використання фонду робочого часу
Аналіз використання робочого часу є важливою складовою частиною аналітичної роботи в організації. У процесі аналізу використання робочого часу слід перевірити обгрунтованість виробничих завдань, вивчити рівень їх виконання, виявити втрати робочого часу, встановити їх причини, намітити шляхи подальшого поліпшення використання робочого часу, розробити необхідні заходи.
Повноту використання персоналу можна оцінити за кількістю відпрацьованих днів і годин одним працівником за аналізований період часу, а також за рівнем використання фонду робочого часу (ФРВ). Такий аналіз проводиться по кожній категорії працівників, по кожному виробничому підрозділу і в цілому по підприємству (табл. 8).
Таблиця 8
Використання трудових ресурсів підприємства
Показник
Значення
показника
Зміна (+, -)
2006
2007
Середньорічна чисельність робітників ЧР
160
164
+4
Відпрацьовано днів одним робочим за рік Д
225
215
-10
Відпрацьовано годин одним робітником за рік Ч
1755
1612,5
-142,5
Середня тривалість робочого дня П, ч
7,8
7,5
-0,3
Загальний фонд робочого часу (ФРВ), люд.-год
280800
264450
-16350
Фонд робочого часу залежить від чисельності робітників, кількості відпрацьованих днів одним робітником у середньому за рік і середньої тривалості робочого дня. Цю залежність можна представити наступним чином:
ФРВ = ЧР * Д * П (3.6)
На аналізованому підприємстві ФРВ зменшився на 16 350 год, у тому числі за рахунок зміни
а) чисельності робітників
ΔФРВчр = (ЧР1 - ЧР0) * Д0 * П0 = (164 - 160) * 225 * 7,8 = + 7020 год; (3.7)
б) кількості відпрацьованих днів одним робочим
ΔФРВД = ЧР1 * (Д1 - Д0) * П0 = 164 * (215 - 225) * 7,8 = -12792 год; (3.8)

в) тривалості робочого дня
ΔФРВП = ЧР1 * Д1 * (П1 - П0) = 164 * 215 * (7,5 - 7,8) = -10578 ч. (3.9)
Як видно з наведених даних, підприємство використовує наявні трудові ресурси недостатньо повно. У середньому 1 робітником відпрацьовано 215 днів замість 225, цілоденні втрати робочого часу на одного робітника збільшилися на 10 днів, а в цілому по підприємству - на 1640 днів, або 12792 год (1640 * 7,8).
Внутрішньозмінні втрати робочого часу за 1 день склали 0,3 год, а за всі відпрацьовані дні усіма робітниками (164 * 215 * 0,3) = 10 578 ч.
Загальні втрати робочого часу 12 792 + 10 578 = 23 370 год або 8,8% (23370: 264450).
Для виявлення причин цілоденних і внутрізмінних втрат робочого часу зіставляють дані балансу робочого часу (табл. 9).
Таблиця 9.
Аналіз використання фонду робочого часу
На одного робітника
Зміна
2006
2007
на одного робітника
на всіх робочих
Календарне кількість днів
365
365
-
-
У тому числі: святкові і вихідні дні
101
101
Номінальний фонд робочого часу, дні
264
264
Неявки на роботу, дні
39
49
+10
1640
У тому числі:
щорічні відпустки
21
24
+3
+492
відпустки по навчанню
1
2
+1
+164
відпустки по вагітності та пологах
3
2
-1
-164
додаткові відпустки з дозволу адміністрації
5
8
+3
+492
хвороби
9
11,8
+2,8
+459
прогули
-
1,2
+1,2
+197
простої
-
4
+4
+656
Явочний фонд робочого часу, дні
225
215
-10
-1640
Тривалість робочої зміни, год
8
8
-
-
Бюджет робочого часу, год
1800
1720
-80
-13 120
Передсвяткові скорочені дні, год
20
20
-
-
Пільговий час для підлітків, год
2
2,5
+0,5
+82
Перерви в роботі матерів, що годують, год
3
5
+2
+328
Внутрішньозмінні простої, год
20
80
+60
+9840
Корисний фонд робочого часу, год
1755
1612,5
-142,5
-23 370
Понаднормово відпрацьований час, год
-
8
+8
+1312
Непродуктивні витрати робочого часу, год
-
10
+10
+1640
Як випливає з таблиці, більша частина втрат робочого часу в ТОВ «Ліка», викликана суб'єктивними чинниками: додатковими відпустками з дозволу адміністрації, прогулами, простоями, що можна вважати невикористаними резервами збільшення фонду робочого часу.
(492 + 197 + 656) * 7,8 + 9840 = 20330 год
Недопущення їх рівнозначно вивільненню 11 працівників (20 330: 1755).
Істотними є на даному підприємстві і непродуктивні витрати праці у зв'язку з відхиленнями від технологічного процесу - 1640 ч.
Скорочення втрат робочого часу, які обумовлені причинами, залежними від трудового колективу, є резервом збільшення виробництва продукції, що не вимагає додаткових інвестицій і що дозволяє швидко отримати віддачу. Щоб підрахувати його, необхідно втрати робочого часу (ПРВ) з вини підприємства помножити на планову середньогодинну вироблення продукції:
ΔВП = ПРВ • ЧВ0 = (20330 + 1640) * 284,9 = 6259,2 тис. руб. (3.10)
Втрати робочого часу не завжди приводять до зменшення обсягу виробництва товару, тому що вони можуть бути компенсовані підвищенням інтенсивності праці працівників. Тому при аналізі використання трудових ресурсів велике значення надається вивченню показників продуктивності праці.
3.3 Аналіз продуктивності праці
Продуктивність праці - один з найважливіших якісних показників роботи організації, вираженням ефективності витрат праці. Рівень продуктивності праці характеризується співвідношенням обсягу виробництва і продажів товарів або виконаних робіт і витрат робочого часу.
Метою аналізу продуктивності праці є виявлення можливостей подальшого збільшення випуску продукції за рахунок зростання продуктивності праці, більш раціонального використання працюючих і їх робочого часу.
Для оцінки рівня інтенсивності використання персоналу застосовується система узагальнюючих, приватних та допоміжних показників продуктивності праці. Узагальнюючі показники - середньорічна, середньоденна і середньогодинна вироблення продукції одним робочим, а також середньорічне вироблення продукції на одного працівника у вартісному вираженні.
Середньорічну вироблення продукції одним працівником можна представити у вигляді добутку наступних факторів:
ГВппп = Уд * Д * П * ЧВ (3.11)
Розрахунок впливу даних факторів виробляється одним із способів детермінованого факторного аналізу. На підставі даних табл. 10 зробимо цей розрахунок, використовуючи спосіб абсолютних різниць.

Таблиця 10.
Показник
Значення показника
Зміна (+, -)
2006
2007
Середньорічна чисельність персоналу
200
200
-
в тому числі робочих
160
164
+4
Питома вага робітників у загальній чисельності працівників (Уд)
0,8
0,82
+0,02
Відпрацьовано днів одним робочим за рік (Д)
225
215
-10
Відпрацьовано годин усіма робітниками, год
280 800
264 450
-16 350
Середня тривалість робочого дня, год (П)
78
75
-0,5
Виробництво продукції в цінах базисного періоду, тис. руб.
80 000
83 600
+3600
Середньорічне виробництво одного працівника,
тис. руб. (ГВ)
400
418
+18,0
Вироблення робітника:
середньорічна, тис. руб. (ГВ)
500
509,8
+9,8
середньоденна, руб. (ДВ1)
2222,2
2371
+148,8
середньогодинна, руб. (ЧВ)
284,9
316,13
+31,23
З даних табл. 10 видно, що середньорічна вироблення одного працівника, зайнятого в основному виробництві, збільшилася на 18 тис. руб., Або на 4,5%, у тому числі за рахунок зміни:
а) питомої ваги робітників у загальній чисельності персоналу підприємства
Δ ГВУД = Δ Уд * Д0 * П0 * ЧВ0 = (+0,02) * 225 * 7,8 * 284,9 = +10 тис. руб.;
б) кількості відпрацьованих днів одним робочим за рік
Δ ГВД = Уд1 * Δ Д * П0 • ЧВ0 = 0,82 * (-10) * 7,8 * 284,9 = - 8,2 тис. руб.;
в) тривалості робочого дня

Δ ГВП = Уд1 * Д1 * Δ П * ЧВ0 = 0,82 * 215 * (-0,3) * 284,9 = -15,1 тис. руб.;
г) середньогодинної вироблення робочих
Δ ГВЧВ = Уд1 * Д1 * П1 * Δ ЧВ = 0,82 * 215 * 7,5 * 31,23 = +41,3 тис. руб.
Аналогічним чином аналізується зміна середньорічний вироблення робочого, яка залежить від кількості відпрацьованих днів одним робочим за рік, середньої тривалості робочого дня і середньогодинного виробітку:
ГВ '= Д * П * ЧВ (3.12)
Δ ГВ'Д = Δ Д * П0 • ЧВ0 = -10 * 7,8 * 284,9 = - 22,2 тис. руб.
Δ ГВ'П = Д1 * Δ П * ЧВ0 = 215 * (-0,3) * 284,9 = -18,4 тис. руб.;
Δ ГВ'ЧВ = Д1 * П1 * Δ ЧВ = 215 * 7,5 * 31,23 = +50,4 тис. руб. .
Разом + 9,8 тис. руб.
Таким чином, середньорічна вироблення робочого ТОВ «Ліка» за аналізований період збільшилася на 9,8 тис.руб.
Аналогічним чином розраховують вплив і інших чинників з подальшим узагальненням результатів аналізу (табл. 11)
Таблиця 11.
Результати факторного аналізу
Фактор
Δ ЧВХ
Δ ГВ'Х
Δ ГВ'ППП
Δ ВПХ
1. Чисельність персоналу
-
2. Середньорічне виробництво 1 працівника
+3600
Разом
+3600
2.1. Питома вага робітників
+10,0
+2000
2.2. Кількість відпрацьованих днів одним робочим за рік
-22,2
-18,2
-3640
2.3. Тривалість робочого дня
-18,4
-15,1
-3020
2.4. Зміна середньогодинної вироблення робочих
+50,4
+41,3
+8260
Разом
+9,8
+18
+3600
2.4.1. Зміна технології
+16,07
+25,9
+21,2
+4240
2.4.2. Зміна структури продукції
+11,00
+17,7
+14,57
+2900
2.4.3. Непродуктивні витрати праці
-1,71
-2,7
-2,2
-440
2.4.4. Модернізація обладнання
+5,87
+9,5
+78
+1560
Разом
+31,23
+50,4
+41,3
+8260
На ТОВ «Ліка» великі невикористані можливості зростання рівня даних показників пов'язані з цілоденні, внутрішньозмінних і непродуктивними втратами робочого часу, що потрібно враховувати при плануванні та організації виробництва в майбутньому.
Динаміка зростання продуктивності праці показана на діаграмі:

3.4. Аналіз ефективності використання персоналу підприємства

Велике значення для оцінки ефективності використання трудових ресурсів на підприємстві в умовах ринкової економіки має показник рентабельності персоналу - відношення прибутку до середньоспискової чисельності виробничого (операційного) персоналу:
RПП = (П: ПВП) * 100 (3.13)
де RПП - рентабельність персоналу;
П - прибуток від реалізації продукції;
ЧПП - середньооблікова чисельність виробничого персоналу;
Факторну модель даного показника можна представити наступним чином:
RПП = Rоб * ДРП * ГВ (3.14)
де Rоб - рентабельність обороту (продажів);
ДРП - частка реалізованої продукції в загальному обсязі її випуску;
ГВ - середньорічна вироблення продукції 1 працівником в поточних цінах.
Вихідні дані для факторного аналізу рентабельності персоналу представлені в табл.12.
Таблиця 12.
Дані для факторного аналізу рентабельності персоналу
Показник
Значення показника
Зміна (+, -)
2006
2007
Прибуток від реалізації продукції, тис. руб.
46166
102498
+56332
Валовий обсяг виробництва продукції в поточних цінах звітного року, тис. руб.
572661
717416
+144755
Виручка від реалізації продукції, тис. руб.
563089
701605
+138516
Середньооблікова чисельність працівників, чол.
200
200
Рентабельність продажів,%
8,2
14,61
+6,41
Питома вага продажу у вартості виробленої продукції
0,983
0,978
-0,005
Середньорічне виробництво продукції одним працівником (в поточних цінах), тис. руб.
2863,31
3587,08
+723,78
Прибуток на 1 працівника, тис. руб.
230,83
512,49
+281,74
Дана модель дозволяє встановити, наскільки змінилася прибуток на одного працівника за рахунок рівня рентабельності продажів, питомої ваги виручки в загальному обсязі виробленої продукції та продуктивності праці.
Дані табл. 12 свідчать про те, що прибуток на одного працівника збільшилася на 281,74 тис. руб., В тому числі за рахунок зміни:
а) продуктивності праці
ΔRПП = ΔГВ * Дрп0 * Rоб0 (3.14)
ΔRПП = 723,78 * 0,983 * 8,2 / 100 = +58,34 тис. руб.
б) питомої ваги реалізованої продукції в загальному її випуску
ΔRПП = ГВ1 * ΔДрп * Rоб0 (3.15)
ΔRПП = 3587,08 * (-0,005) * 8,2: 100 = - 1,47 тис. руб.
в) рентабельності продажів
ΔRПП = ГВ1 * ΔДрп * Rоб0 (3.16)
ΔRПП = 3587,08 * 0,978 * 6,41: 100 = +219,92 тис. руб.

4. Узагальнюючі показники використання економічного потенціалу
Оцінка економічної динаміки дозволяє виявити кількісні характеристики ділової активності, що показують як досліджуване підприємство виконує «золоте правило економіки», яка потребує наступні оптимальні пропорції у співвідношенні темпових показників:
ТП> ТV> Так> 100% (4.1)
де ТП - темп зростання прибутку,%
ТV - темп зростання виручки від продажів,%
Так - темп зростання активів,%
Так = 121355: 108731 * 100 = 112%
Перше нерівність означає, що економічний потенціал організації зростає, тобто масштаби його діяльності збільшуються. Нарощування активів компанії, збільшення її розмірів, як правило, є однією з основних цільових установок, що формулюються власниками компанії та її управлінським персоналом в явній або неявній формі.
ТV = 701605: 563089 * 100 = 125%
Друге нерівність вказує на те, що в порівнянні зі збільшенням економічного потенціалу обсяг реалізації зростає більш високими темпами, тобто ресурси комерційної організації використовуються більш ефективно, підвищується віддача з кожної гривні, вкладеної в компанію.
ТП = 102498: 46166 * 100 = 220%

З третього нерівності видно, що прибуток зростає випереджаючими темпами, що свідчить, як правило, про що була у звітному періоді відносне зниження витрат виробництва та обігу як результаті дій, спрямованих на оптимізацію технологічного процесу та взаємовідносин з контрагентами.
Таким чином, підсумкове нерівність: 220%> 125%> 112%> 100%
Для комплексної оцінки діяльності підприємства визначимо шляхом зіставлення екстенсивних та інтенсивних факторів індекс економічного зростання:

де IП.Т. - Індекс продуктивності праці;
IФ.О. - Індекс фондовіддачі;
IППП. - Індекс чисельності;
IО.Ф. - Індекс основних фондів.
IП.Т. = 418: 400 = 1,045
IФ.О. = 4,34: 3,84 = 1,13
IППП. = 200: 168 = 1,19
IО.Ф. = 134125: 116040 = 1,156
= 0,858
Так як отримане значення для ТОВ «Ліка» IЕК.Р. <1, то його зростання відбувалося в основному за рахунок екстенсивних показників.

Висновок
Аналіз структури основних засобів ТОВ «Ліка» дозволяє судити про технічної оснащеності та умовах виробництва. Він показує, що найбільшу питому вагу мають машини й устаткування (56,41% на початок періоду та 53,37% на кінець). Зміна структури в значній частині обумовлений придбанням земельної ділянки (7164 тис. грн.).
Однак частка виробничого інвентарю в загальній структурі невелика (1,25% і 1,27% на початок і кінець періоду), але саме ця складова основних засобів має найбільшу динаміку (надійшло на 1581тис.руб., Вибуло на 1331тис.руб.) Та темпи росту склали 117,3%.
Збільшення основних засобів по окремих елементах свідчить про правильну політику, що проводиться в організації, спрямованої на технічне переозброєння.
Важливою складовою аналізу трудових ресурсів ТОВ «Ліка» є вивчення руху робочої сили.
Загальний оборот робочої сили в ТОВ «Ліка» можна вважати нормальним, проте негативним моментом є збільшення обороту з вибуття (на 8%) і збільшення коефіцієнта плинності кадрів (на 7%), як наслідок, на цю ж суму зменшився коефіцієнт сталості кадрів.
У ТОВ «Ліка» велика частина втрат (20330 ч) викликана суб'єктивними чинниками: додатковими відпустками з дозволу адміністрації, прогулами, простоями, що можна вважати невикористаними резервами збільшення фонду робочого часу та вивільнення 11 працівників.
Істотними є на даному підприємстві і непродуктивні витрати праці у зв'язку з відхиленнями від технологічного процесу - 1640 ч.
Скорочення втрат робочого часу, які обумовлені причинами, залежними від трудового колективу, є резервом збільшення виробництва продукції, що не вимагає додаткових інвестицій і що дозволяє швидко отримати віддачу. У даному випадку - це 6259,2 тис. руб.
На закінчення аналізу можна запропонувати наступні заходи щодо забезпечення зростання продуктивності праці та визначити резерви підвищення середньогодинної, середньоденний і середньорічний вироблення робочих:
використання можливостей збільшення обсягу виробництва продукції за рахунок впровадження нових технологій, заміни застарілого обладнання;
скорочення витрат праці на виробництво продукції за рахунок механізації та автоматизації виробництва, удосконалення організації праці, підвищення рівня інтенсивності праці, зменшення втрат робочого часу і т.д.
Організації далеко не байдуже як окремі групи основних засобів впливають на кінцеві показники її діяльності. Їх стан та ефективне використання прямо впливає на кінцеві результати фінансово-господарської діяльності організації, раціональне та ефективне використання основних засобів дозволяє підвищувати обсяги виробництва без додаткових капітальних вкладень або при мінімальній їх величиною, забезпечуючи тим самим більшу прибутковість (рентабельність) діяльність організації в цілому.
Зміна в рівні продуктивності праці в залежності від структури товарних груп та окремих видів товарів не завжди оцінюється однозначно. Продуктивність праці може знижуватися при значному питомій вазі знову освоюваного товару або поліпшенні його якості. Щоб домогтися підвищення якості, надійності та конкурентоспроможності товару, потрібні додаткові витрати коштів і праці. Однак виграш від збільшення обсягу продажів, більш високих цін, як правило, перекриває програш від зниження продуктивності праці. Тому взаємозв'язок продуктивності праці, якості товарів, собівартості, обсягу продажів і прибутку повинна знаходитися в центрі уваги аналітиків.

Література
1. Басовский Л.Є., Басовська Є.М. Комплексний економічний аналіз господарської діяльності. - М.: ИНФРА-М, 2004.
2. Бердникова Т.Б. Аналіз і діагностика фінансово-господарської діяльності підприємства. - М.: Инфра-М, 2005.
3. Бороненкова С.А. Управлінський аналіз. - М.: Фінанси і статистика, 2003.
4. Ковальов В.В. Волкова О.М. Аналіз господарської діяльності підприємства - М.: Проспект, 2005.
5. Ковальов В.В. Фінансовий аналіз: методи й процедури. - М.: Фінанси і Статистика. 2005.
6. Маркар'ян Е.А., Герасименко Г.П., Маркар'ян С.Е. Економічний аналіз господарської діяльності. - Ростов-на-Дону: Фенікс, 2005.
7. Протасов В.Ф. Аналіз діяльності підприємства (фірми): виробництво, економіка, фінанси, інвестиції, маркетинг. - М: Фінанси і статистика, 2003.
8. Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства. - М.: Инфра-М, 2009.
9. Стражев В.І. Аналіз господарської діяльності в промисловості. - Мінськ: Вища школа, 2003.
10. Шадріна Г.В. Комплексний економічний аналіз господарської діяльності - М.: «Благовіст-В», 2003.
11. Шеремет А.Д. Економічний аналіз. - М.: Фінанси і статистика, 2004.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Міжнародні відносини та світова економіка | Курсова
346.8кб. | скачати


Схожі роботи:
Комплексний аналіз використання економічного потенціалу сільськогосподарського підприємства
Аудит власного капіталу та дослідження організації економічного ан
Аудит власного капіталу та дослідження організації економічного аналізу на прикладі ВАТ ММКК
Характеристика економічного потенціалу підприємства
Оцінка фінансово-економічного потенціалу підприємства
Фінансовий потенціал як складова економічного потенціалу підприємства
Дослідження організації обліку основних засобів та аналіз їх складу та використання
Дослідження організації обліку відпуску матеріалів у виробництво та аналіз їх використання
Вивчення економічного потенціалу регіону Житомирської області та виявлення можливих напрямків комерційної
© Усі права захищені
написати до нас