Приклад: а) Платіжним дорученням № 102 від 15 листопада 2004р. будівельне управління № 89 ВАТ «будтрест № 13» м. Осиповичі перерахувало грошові кошти ВАТ «Торгівля» за навантажувач в сумі 12744000 крб., у тому числі податок на додану вартість в сумі                1 944 тис. руб.;
б) Прийнято до оплати платіжну вимогу автобази за перевезення навантажувача на будівельний майданчик у сумі 590 000 руб., у тому числі податок на додану вартість у сумі 90 000 руб.;
в) нарахована заробітна плата машиністу баштового крана за розвантаження навантажувача в сумі 20 000 руб.;
г) зроблені нарахування на заробітну плату до фонду соціального захисту населення в сумі 7 000 руб.;
д) перелічені податки від нарахованої заробітної плати в сумі 1 000 руб.;
е) зроблені відрахування на обов'язкове страхування працівників від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в сумі 260 руб.
Отже, первісна вартість навантажувача буде дорівнює 11328260 крб. (10 800 000 руб. + 500 000 руб. + 20 000 руб. + 7 000 руб. + 1 000 руб. + 260 руб.)
Первісна вартість об'єктів основних засобів, отриманих від фізичних осіб, формується виходячи з ринкової вартості, а в разі неможливості оцінки за ринковою вартістю - за угодою сторін.
Основні засоби, які були в експлуатації і придбані за плату, приймаються на облік по вартості їх придбання з додаванням витрат на їх доставку, установку і монтаж.
Первісна вартість основних засобів, отриманих безоплатно, визначається за ринковою вартістю на дату його оприбуткування. При неможливості оцінки об'єктів основних засобів за ринковою вартістю первісна вартість встановлюється за згодою сторін, але не нижче вартості, відображеної в балансі у попередньої сторони.
При визначенні ринкової вартості можуть бути використані дані про ціни на аналогічну продукцію, отримані в письмовій формі від організацій-виробників; відомості про рівень цін, наявних в органів Міністерства економіки; експертні висновки про вартість окремих об'єктів основних засобів.
Первісна вартість основних засобів, виготовлених самої будівельною організацією, визначається за вартістю їх виготовлення і доведення до робочого стану. У вартість виготовлення основних засобів включаються фактично зроблені витрати, пов'язані з використанням у процесі виготовлення сировини, матеріалів, палива, енергії, трудових ресурсів та інші витрати на їх виготовлення.
Приклад: Силами ремонтно-механічної майстерні виготовлено установку для прийняття цементу на растворобетонном вузлі.
На її виготовлення зроблено такі витрати:
а) витрачено матеріали і запасні частини на суму 800 000 руб.;
б) нарахована заробітна плата робітникам на суму 250 000 руб.;
в) проведені нарахування на заробітну плату до фонду соціального захисту населення в сумі 87 500 руб.;
г) перелічені податки від нарахованої заробітної плати в сумі 12 500 руб.;
д) зроблені відрахування на обов'язкове страхування працівників від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в сумі 3 250 руб.;
е) списана частина витрат по експлуатації будівельних машин і механізмів на суму 350 000 руб.;
ж) списана частина накладних витрат на суму 250 000 руб.
Отже, первісна вартість виготовленої установки склала 1753250 крб. (800 000 руб. + 250 000 руб. + 87 500 руб. + 12 500 руб. + 3 250 руб. + 350 000 руб. + 250 000 руб.)
Об'єкти, побудовані підрядним способом, приймаються на облік по кошторисної (договірної) вартості.
Приклад: Будівельної організацією підрядним способом побудований цех з виробництва кераміки.
До оплати прийнято такі витрати на будівництво цеху: проектно-кошторисна документація - 5 900 000 руб., У тому числі податок на додану вартість у сумі 900 000 руб.; Будівельно-монтажні роботи - 35 400 000 руб., У тому числі податок на додану вартість у сумі 5 400 000 руб.
Первісна вартість цеху складе 35 000 000 руб. (5 000 000 руб. + 30 000 000 руб.)
Багаторічні насадження оцінюються за фактичними витратами на їх посадку та вирощування, включаючи витрати на підготовку грунту.
Дорослий продуктивна і робоча худоба основного стада приймається на облік в такій оцінці:
а) при формуванні основного стада за рахунок молодняку ​​тварин, вирощених у своєму господарстві, - за фактичною собівартістю вирощування;
б) при покупці на стороні - за фактичною вартістю придбання тварин, включаючи витрати з доставки.
Оцінка основних засобів, вартість яких виражена в іноземній валюті, провадиться в білоруських рублях шляхом перерахунку іноземної валюти за офіційним курсом, що встановлюється Національним банком Республіки Білорусь, на дату здійснення господарської операції. Датою здійснення господарської операції вважається дата митного оформлення, а при його відсутності - дата оприбуткування на склад.
Первісна вартість конкретного об'єкта основних засобів може змінюватися під час виконання робіт капітального характеру (добудови, реконструкції, дообладнання), часткової ліквідації окремих об'єктів, переоцінки, а також у зв'язку з включенням в кінці звітного року до вартості об'єктів основних засобів наступних витрат, відокремлено враховуються протягом звітного року як капітальних вкладень:
- Відсотків за кредитами і позиками (за винятком відсотків по прострочених кредитах і позиках), нарахованих до сплати після введення об'єктів основних засобів в експлуатацію;
- Курсових різниць від переоцінки кредиторської заборгованості перед постачальниками після введення об'єктів основних засобів в експлуатацію;
- Сумових різниць, що виникають при погашенні кредиторської заборгованості перед постачальниками після введення об'єктів основних засобів в експлуатацію;
- Витрат, пов'язаних з купівлею валюти для розрахунків з постачальниками після введення об'єктів основних засобів в експлуатацію.
Відновлювальна вартість визначається за результатами переоцінки основних засобів. Вона являє собою вартість відтворення основних засобів у сучасних умовах (при сучасних цінах і т.д.). З моменту переоцінки відновна вартість основних засобів вважається початкової.
За залишковою вартістю основні засоби показуються в балансі. Вона являє собою первісну вартість за вирахуванням суми зносу.

1.2. Особливості структури основних засобів будівельних організацій і резерви підвищення ефективності їх використання
Не всі види основних засобів грають однакову роль у виробничому процесі. Наприклад, одні (машини і обладнання, транспортні засоби тощо) беруть безпосередню участь у процесі виробництва будівельної продукції, інші ж (будівлі, споруди, інвентар тощо) надають на нього непрямий вплив. У зв'язку з цим велике економічне значення має співвідношення окремих видів основних засобів у загальній їх вартості, або інакше - видова структура.
Співвідношення вартості окремих груп основних засобів у загальній їх вартості визначає структуру основних засобів. Розрізняють такі структури основних засобів: технологічна, виробнича і галузева.
Технологічна структура являє собою співвідношення вартостей різних видів основних засобів у їх загальній вартості; виробнича структура - співвідношення активної і пасивної частин основних засобів; галузева структура - співвідношення вартостей основних засобів різних галузей промисловості у їх загальної вартості.
Структура основних засобів і її зміна за певний час дозволяють характеризувати технічний рівень виробництва і ефективність використання капітальних вкладень. У галузевому розрізі структура основних засобів відображає рівень матеріально-технічної бази промислового виробництва, ступінь індустріального розвитку країни.
Прогресивної і оптимальною вважається така структура основних засобів, яка забезпечує високу якість своєї продукції і максимальний рівень використання активної частини за відсутності простоїв обладнання.
Структура основних засобів в будівельних організаціях Республіки Білорусь представлена ​​в таблиці 1.1 за повною балансовою вартістю.
Таблиця 1.1. Структура основних фондів у будівельних організаціях (за повною балансової вартості; на кінець року; у% до підсумку)

	1985р	1990р	1995	1999	2000р	2001р	2002р	2003р
Основні фонди - всього, в тому числі:	100	100	100	100	100	100	100	100
будівлі, споруди та передавальні пристрої	36	38	76	72	69	76	80	80
машини та обладнання	48	43	21	21	24	18	15	14
транспортні засоби	14	16	2	6	6	5	4	4
інші основні фонди	2	3	1	1	1	1	1	2

Примітка. Джерело: [30, с. 434]
З даної таблиці видно, що за аналізований період встановилася тенденція зниження частки активної частини основних засобів підприємств будівельної галузі. Поліпшення соціально-побутового забезпечення сприяє збільшенню частки пасивної частини основних засобів, а неможливість підприємств своєчасно виділяти в повному обсязі грошові ресурси для відновлення активної частини основних засобів призводить до зменшення їх частки.
У зв'язку з тим, що утримання транспортних засобів потребує значних витрат, прийнятний для будівельних організацій є їх з оренди. Тому, починаючи з 1985 року, простежується стійке зниження частки транспортних засобів. До 2003 року частка транспортних засобів знизилася до 4%.
Структура основних засобів СУ-89 ВАТ «будтрест № 13» м. Осиповичі представлена ​​в таблиці 1.2 за первісною вартістю.
Таблиця 1.2. Структура основних засобів в СУ-89 ВАТ «будтрест № 13» (за первісною вартістю; у% до підсумку)

	2002р.	2003р.	2004р.
Основні засоби - всього У тому числі:	100	100	100
будівлі, споруди та передавальні пристрої	64	65	68
машини та обладнання	31	30	27
транспортні засоби	4	4	4
інші	1	1	1

Примітка. Джерело: власна розробка.
Дані таблиці 1.2 показують, що в СУ-89 АОА «будтрест № 13» переважають пасивні основні засоби, частка яких з 2002 року по 2004 рік збільшилася на чотири відсотки. При цьому відбулося зниження питомої ваги активної частини основних засобів у загальній вартості основних засобів, а саме машин та обладнання, на 4%.
Ефективність будівельного виробництва значною мірою залежить від рівня використання основних засобів. Головним чинником підвищення ефективності використання основних засобів є їх оновлення і технічне вдосконалення, що дозволяє створювати умови для виробництва високоякісної і конкурентоспроможної продукції. Можна виділити наступні шляхи підвищення ефективності використання основних засобів:
- Удосконалення організації виробництва і праці та ліквідація позапланових простоїв;
- Скорочення часу і підвищення якості ремонтів;
- Залучення в роботу бездіяльних основних засобів;
- Модернізація і автоматизація обладнання;
- Підвищення кваліфікації кадрів;
- Вдосконалення техніки і технології;
- Прискорене освоєння проектних потужностей;
- Поліпшення якості підготовки сировини і матеріалів до процесу виробництва;
- Розширення сфери лізингових послуг і т.д.
Значні резерви знаходяться в збільшенні часу роботи машин і механізмів. Основними причинами цілозмінних і цілоденних простоїв обладнання є ремонт, несправність і налагодження, а також організаційні неполадки; відсутність матеріалів, заготовок, інструменту, енергії і т.д.
Впровадження досягнень науково-технічного прогресу підвищує рівень механізації і автоматизації будівельного виробництва, продуктивність праці робітників, сприяє економії матеріальних витрат, підвищує культуру і безпеку виробництва.
В даний час важливе значення має розвиток орендних відносин, що забезпечують широкий доступ до передової техніки і технології в умовах їх швидкого морального старіння.
1.2. Короткий огляд нормативних документів Республіки Білорусь і літературних джерел за темою дослідження
Дана тема дослідження широко висвітлена у сучасній вітчизняній і зарубіжній літературі з бухгалтерського обліку та економіці.
При написанні дипломної роботи були використані різні нормативні документи Республіки Білорусь, які регламентують правові питання і принципи організації та методології бухгалтерського обліку основних засобів.
1. Закон Республіки Білорусь «Про бухгалтерський облік і звітності» від 25.06.2001 року зі змінами та доповненнями. Закон визначає правові та методологічні основи організації та ведення бухгалтерського обліку, встановлює вимоги, які пред'являються до складання та подання бухгалтерської звітності, регулює взаємини з питань бухгалтерського обліку та звітності в Республіці Білорусь.
2. Типовий план рахунків бухгалтерського обліку та інструкція по застосуванню типового плану рахунків бухгалтерського обліку. Постанова Міністерства фінансів Республіки Білорусь від 30.05.2003 року № 89. інструкція встановлює для суб'єктів господарювання єдиний підхід до застосування типового плану рахунків бухгалтерського обліку і віддзеркаленню фактів господарської діяльності на рахунках бухгалтерського обліку.
3. Положення про бухгалтерський облік основних засобів, затверджені постановою Міністерства фінансів Республіки Білорусь 12.12.2001 року № 118 та Інструкція про порядок бухгалтерського обліку основних засобів, у редакції постанови Міністерства фінансів Республіки Білорусь 09.07.2004 року № 110. Інструкція визначає порядок організації обліку основних засобів і відображення на рахунках бухгалтерського обліку основних засобів господарських операцій.
4. Положення про порядок нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів, затвердженим постановою Міністерства економіки Республіки Білорусь, Міністерства фінансів, Міністерства статистики та аналізу, Міністерства архітектури і будівництва 30.03.2004 року № 87/55/33/5. У Положенні наводяться об'єкти нарахування амортизації за основними засобами, порядок формування та використання амортизаційних фондів, індексації амортизаційних відрахувань при застосуванні лінійного способу нарахування амортизації.
5. Постанова Міністерства економіки про затвердження Тимчасового республіканського класифікатора основних засобів і нормативних строків їх служби від 21.11.2001 року № 186 зі змінами та доповненнями згідно з постановою Міністерства економіки від 10.09.2002 року № 208. Застосовується для встановлення нормативних термінів служби, строків корисного використання та розрахунку норм амортизаційних відрахувань.
6. Методичні вказівки по інвентаризації майна і фінансових зобов'язань, затверджені Міністерством фінансів Республіки Білорусь 05.12.1995 року № 54. Встановлює порядок проведення інвентаризації майна і фінансових зобов'язань підприємств і оформлення її результатів.
7. Постанова Міністерства статистики та аналізу Республіки Білорусь про затвердження Інструкції про порядок переоцінки основних засобів за станом на 01.01.2005 року від 24.12.2004 року № 231. Інструкція встановлює єдині правила переоцінки основних засобів за станом на 01.01.2005 р.
8. Постанова Міністерства фінансів Республіки Білорусь про затвердження типових уніфікованих форм первинної облікової документації з обліку основних засобів і нематеріальних активів та Інструкції про порядок заповнення бланків типових уніфікованих форм первинної облікової документації з обліку основних засобів і нематеріальних активів від 08.12.2003 року № 168. Інструкція визначає порядок та основні правила щодо заповнення бланків первинної облікової документації з обліку основних засобів.
9. Балабайченко Є.Є., Муштоватий І.Ф. Комп'ютер для бухгалтера. - Ростов-н / Д: «Фенікс», 2003р. Книга присвячена вивченню програми 1С: Бухгалтерія. Викладено принципи побудови цієї програми та основні правила роботи.
10. Бархатов А.П. Міжнародний облік: Навчальний посібник. - М.: Видавничо-книготорговий центр «Маркетинг», 2001р. Розглядаються загальні принципи, моделі та міжнародні стандарти бухгалтерського обліку. Представлені основи обліку в США, Німеччині, Франції, Японії.
11. Горфинкель В.Я. Економіка організацій (підприємств): Підручник для вузів / Під ред. Проф. В.Я. Горфінкеля, проф. В.А. Швандара - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003р. Широко розглядається діяльність організацій різних організаційно-правових форм в умовах ринкової економіки.
12. Дробишевський Н.П. Бухгалтерський облік в будівництві: Навчальний практичний посібник / Н.П. Дробишевський. - Мн., ТОВ «ФУА-інформ» .- 2004р. У посібнику викладаються принципи організації та ведення бухгалтерського обліку в будівництві на основі нового Плану рахунків.
13. Єрмолович та інші
14. Камишанов П.І., Барсукова І.В., Густяков І.М. Бухгалтерський облік: вітчизняна система і міжнародний стандарт. - М.: ІД ФБК-ПРЕС, 2002р. У книзі аналізуються норми вітчизняних і міжнародних облікових правил, а також спосіб перетворення звітної інформації організацій відповідно до МСФЗ.
15 Козлов Е.П., Бабченко Т.Н., Галаніна Є.М. Бухгалтерський облік в організаціях. - М.: Фінанси і Статистика, 2001р. У підручнику дається характеристика обліку в розрізі галузевих видів діяльності господарюючих суб'єктів.
16. Кондраков Н.П. Бухгалтерський облік: Учеб. посібник для перепідготовки та підвищення кваліфікації бухгалтерів. - М.: Инфра-М, 2002р. У посібнику викладаються основні правила ведення бухгалтерського обліку.
17. Корольов Ю.Ю., Попкова Л.А., Прохорова Т.В. та ін Технології автоматизованої обробки обліково-аналітичної інформації: Учеб. посібник - М.: УП «ІВЙ Мінфіну», 2002р. У посібнику викладено методику автоматизованої обробки обліково-аналітичної інформації, техніка виконання облікових робіт по окремих ділянках обліку при використанні конкретних програм.
18. Ладутько Н.І., Борісевскій П.Є., Дробишевський Н.П., Ладутько Є.М. Бухгалтерський облік. - Мн.: «ФУАінформ», 2003р. Викладаються основні питання теорії і практики бухгалтерського обліку, складання звітності на підприємствах різних галузей.
19. Левкович О.А., Бурцева І.М., Акуліч Ю.І. Бухгалтерський облік: Учеб. посібник. - Мн.: Амалфея, 2003р. Висвітлено питання безпосереднього обліку коштів підприємства і джерел їх утворення. Навчальний посібник написаний під новий План рахунків.
20. Нехорошева Л.М., Антонова Н.Б., Зайцева М.А. та ін Економіка підприємства: Учеб. посібник - Мн. Обчислюємо. шк., 2003р. Розглядаються організаційно-правові норми підприємства, організація виробництва, оцінка і напрямок ефективного використання ресурсів і ін
21. Основні засоби: облік і амортизація. - Мн.: ТОВ «Інформпресс», 2003р. Збірник містить ряд нормативних документів, що регулюють порядок оцінки, обліку та амортизації основних засобів.
22. Панков Д.А. «Бухгалтерський облік і аналіз за кордоном» Учеб. посібник - М.: Нове знання, 2003р. Розглядається методика фінансового та управлінського обліку в зарубіжних країнах.
23. Пошерстнік Н.В., Мейксін М.С. Бухгалтерський облік у будівництві - С-П.: «Видавничий дім Герда», 2003р. Висвітлено основні принципи ведення бухгалтерського обліку в будівництві.
24. Прикіна Л.В. Економічний аналіз підприємств: Підручник для вузів - М.: ЮНИТИ-Дана, 2003р. Викладено сучасні методи та процедури економічного аналізу. Особливу увагу приділено факторному аналізу елементів виробництва.
25. Пястолов С.М. Економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посібник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів економістів і викладачів. - М.: Академічний Проспект, 2002р. Видання присвячене розгляду методики аналізу господарської діяльності підприємств.
26. Русакова Е.А. Облік основних засобів за новим Планом рахунків. - М.: Видавництво «Бухгалтерський облік», 2001р. Викладено основні питання ведення бухгалтерського обліку основних засобів.
27. Савицька Г.В. Економічний аналіз: Підручник для вузів - М.: ТОВ «Нове знання», 2003р. У підручнику викладаються основні теоретичні і практичні питання проведення комплексного економічного аналізу. Окрема глава присвячена аналізу використання основних засобів.
28. Скамай Л.Г., Трубочкіна М.І. Економічний аналіз діяльності підприємств. - М.: Инфра-М, 2004р. У першому розділі підручника викладаються основи теорії економічного аналізу, у другому - утримання системи комплексного економічного аналізу.
29. Соловйова О.В. МСФЗ та ГААП: облік і звітність. - М.: ІД ФБК-ПРЕС, 2003р. Викладаються основні принципи і правила ведення обліку в зарубіжних країнах.
30. Статистичний щорічник Республіки Білорусь, 2004р. - Мінстат Республіки Білорусь - Мінськ, 2004р. Представлені статистичні дані про соціально-економічне становище Республіки Білорусь в 2003 році в порівнянні з попередніми роками.
31. Стражев В.І. Аналіз господарської діяльності в промисловості: Підручник / В.І. Стражев, Л.А. Богданівська, О.Ф. Моргун та ін; За заг. ред. В.І. Стражева - Мн. Обчислюємо. шк., 2003р. У підручнику викладено систему аналізу господарської діяльності підприємств промисловості.
32. Стражева Н.С., Стражев А.В. Бухгалтерський облік: Навчальний методич. Посібник. - Мн.: Книжковий Дім, 2004р. У посібнику на основі нових нормативних актів та інструктивних матеріалів викладено систему бухгалтерського обліку на основі Типового плану рахунків, введеного в дію з 01.01.2004р.
33. Ванкевіч В. Облік руху основних засобів за Планом рахунків - 2004р. / / Головний бухгалтер, 2004р. № 1, с. 98-100. Викладено нові аспекти обліку основних засобів. Наводяться приклади бухгалтерських записів.
34. Домаренок М. Облік нарахування амортизації та переоцінки основних засобів. / / Головний бухгалтер, 2004р. № 1, с. 62. Розглядаються питання по амортизації та переоцінки основних засобів на основі нових нормативних документів.
35. Лапін О. Коментар до нової редакції Положення з бухгалтерського обліку основних засобів. / / Головний бухгалтер, 2004р. № 17, с. 37-38. Розглядаються основні зміни, внесені до Інструкції про порядок бухгалтерського обліку основних засобів № 127, а також нововведення інструкції.
36. Левін Є. Облік основних засобів відповідно до МСФЗ. / / Міжнародний бухгалтерський облік, 2004р. № 7, с. 10-14. Автор розглядає загальну характеристику основних засобів, переоцінку основних засобів, амортизацію основних засобів та інші питання обліку основних засобів відповідно до міжнародних стандартів.
37. Снітко К. Облік основних засобів. / / Фінанси. Облік. Аудит. 2004р. № 4, с. 67-69. Розглядаються проблеми вдосконалення обліку основних засобів.
1.4. Завдання обліку та аналізу основних засобів в умови переходу до ринкової економіки
В умовах переходу до ринкової економіки у виробничих відносинах відбуваються значні зміни: вдосконалюється сама система управління, державні будівельні організації перетворюються в акціонерні товариства, колективні, спільні організації, створюються асоціації та ін Все це вимагає подальшого розвитку та вдосконалення методології, методики та організації бухгалтерського обліку , наближення їх до міжнародних стандартів.
Як відомо, основним завданням бухгалтерського обліку в будівельних організаціях, що працюють в умовах ринкових відносин, є забезпечення численних користувачів специфічної економічною інформацією. Управління організацією неможливо без використання різного роду інформації про ринки збуту і сировини, ціни і якості продукції, розміщення і технічні можливості виробництва, витрат на виробництво продукції і її прибутковості, рентабельності виробництва та окремих господарських операцій і т.д.
Найбільше значення для управління має економічна інформація, що базується на облікових даних. Достовірна економічна інформація допомагає приймати відповідальні та ефективні управлінські рішення, здатні впливати на майбутнє фінансове становище будівельної організації, на матеріальний добробут його власників (акціонерів), керівників та найманих працівників, а також на величину надходження коштів до державного бюджету. Дані бухгалтерського обліку повинні містити інформацію для вишукування резервів зниження собівартості будівельно-монтажних робіт у частині раціонального використання матеріальних трудових і грошових ресурсів.
Однією з найважливіших завдань бухгалтерського обліку в умовах ринкової економіки є визначення фінансового стану будівельної організації на найближчу перспективу.
В умовах переходу до ринкової економіки працівники бухгалтерського обліку повинні активно брати участь в реалізації вимог щодо перебудови господарського механізму, стати компетентними радниками адміністрації і трудового колективу при прийнятті управлінських рішень.
В умовах ринкових відносин будь-яка будівельна організація прагнути отримати максимум прибутку при мінімальних сукупних витратах. Ця проблема вирішується шляхом економії матеріальних, трудових і грошових ресурсів. Організації мають права володіння, користування і розпорядження основними засобами: продавати або безоплатно передавати іншим організаціям; обмінювати; здавати в оренду; надавати безкоштовно у тимчасове користування або позику належні їй будинки, споруди, обладнання, транспортні засоби, інвентар; списувати з балансу, якщо вони зношені або морально застаріли, незалежно від того, чи повністю вони замортизовані або частково. Перехід до ринкової економіки та вимоги до конкурентоспроможності продукції припускають технічне переозброєння будівельних організацій, оновлення та реконструкцію основних засобів, поліпшення використання діючих потужностей, прискорення заміни застарілої техніки і освоєння нововведених потужностей, зменшення внутрізмінних простоїв і підвищення продуктивності машин і устаткування. Це висуває нові вимоги до якості облікової інформації про формування, рух, використання та збереження основних засобів.
Виходячи з цього головні завдання бухгалтерського обліку зводяться до збору інформації, що забезпечує можливість відповідним службам організації чи бухгалтерії самостійно виконувати наступні функції:
- Правильне оформлення документів та своєчасно відображення в обліку надходження основних засобів, їх внутрішнього переміщення, вибуття;
- Достовірне визначення результатів від реалізації та іншого вибуття основних засобів;
- Повне визначення витрат пов'язаних з підтриманням основних засобів у робочому стані (витрати на технічний огляд і обслуговування, на проведення всіх видів ремонту);
- Контроль за збереженням за збереженням основних засобів, прийнятих до бухгалтерського обліку;
- Своєчасне і достовірне обчислення податку на нерухомість у відповідності з чинним законодавством.
Ці завдання вирішують за допомогою належного оформлення документації та забезпечення правильної організації обліку наявності і руху основних засобів, розрахунків за їх амортизації та обліку витрат з їх ремонту.
Одним з найважливіших факторів збільшення обсягу виробництва будівельної продукції є забезпеченість будівельних організацій основними засобами в необхідній кількості та асортименті та більш повне і ефективне їх використання.
Умови переходу до ринкової економіки спонукають трудові колективи до постійного пошуку резервів підвищення ефективності використання всіх матеріально-речових факторів виробництва, в тому числі і основних фондів. Виявити та практично використовувати ці резерви можна за допомогою ретельного економічного аналізу.
Завданнями аналізу стану та ефективності використання основних засобів є:
- Встановлення забезпеченості будівельної організації та її структурних підрозділів основними засобами - відповідність величини, складу і технічного рівня основних фондів потреби в них;
- З'ясування виконання плану їх зростання, оновлення та вибуття; вивчення технічного стану основних засобів і особливо найбільш активної їх частини - машин та обладнання;
- Визначення ступеня використання основних засобів і факторів, на неї вплинули;
- Встановлення повноти застосування парку обладнання та його комплектності;
- З'ясування ефективності використання обладнання в часі та потужності;
- Визначення впливу використання основних засобів на обсяг будівельної продукції та інші показники роботи організації;
- Виявлення резервів зростання фондовіддачі, збільшення обсягу продукції і прибутку за рахунок поліпшення використання основних засобів.


2. Організація обліку основних засобів
2.1. Аналітичний і синтетичний облік надходження основних засобів
Процес розширеного відтворення вимагає безперервного поповнення і оновлення основних засобів. Він характеризується безперервним введенням в дію будівель, споруд, обладнання та інших об'єктів основних засобів.
Основні засоби надходять на підприємство в результаті:
- Споруди або виготовлення;
- Придбання за плату у інших суб'єктів господарювання та фізичних осіб;
- Одержання за договором дарування від інших суб'єктів господарювання та фізичних осіб безоплатно;
- Внесення засновниками в рахунок їх вкладів у статутний фонд підприємства за оцінкою експертної комісії;
- Субсидій урядового органу;
- Отримання в обмін на інше майно;
- Іншими способами, що не суперечать чинному законодавству.
У результаті інвентаризації можуть бути виявлені невраховані об'єкти основних засобів, введення в експлуатацію яких повинен бути документально оформлений.
В аналітичному обліку основні засоби обліковуються у натуральному вираженні за інвентарними об'єктами. Інвентарний об'єкт основних засобів являє собою об'єкт з усіма пристосуваннями і приладдям або окремий конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій, або ж окремий комплекс конструктивно зчленованих предметів, що становлять єдине ціле, призначений для виконання певної роботи.
Для оформлення та обліку операцій прийому, прийому-передачі об'єктів основних засобів в організації або між організаціями для включення об'єктів до складу основних засобів та обліку їх введення в експлуатацію (для об'єктів, які потребують монтажу, - у момент придбання; для об'єктів, що вимагають монтажу, - після прийому їх з монтажу і здачі в експлуатацію), а також вибуття зі складу основних засобів при передачі (продажу, міні та іншому) іншої організації використовуються акт про прийом-передачу об'єкта основних засобів за формою ОЗ-1 та акт про прийом-передачу груп об'єктів основних засобів за формою ОЗ-1а.
Акти про прийом-передачу складаються спеціальною комісією, яка призначається керівником підприємства.
Акти про прийом-передачу затверджуються керівниками організації-одержувача і організації-здавальника і складаються у кількості на менше двох примірників. До акта додається технічна документація, що відноситься до даного об'єкта, а також виправдувальні документи на вступ об'єкта, його ціну: товарно-транспортні накладні, рахунки, закупівельні акти, довідки і т.д. в акті вказується постачальник (виробник), дата введення в експлуатацію, первісна вартість, сума амортизації (для об'єктів були в експлуатації) та інші відомості.
Для правильності організації аналітичного обліку основних засобів кожному об'єкту в момент складання акта про прийом-передачу об'єктів основних засобів присвоюється інвентарний номер по серійно порядковій системі кодування, який вказується в первинних документах і зберігається за ним протягом усього періоду перебування в даній організації.
Присвоєний інвентарному об'єкту номер повинен бути позначений на ньому шляхом прикріплення металевого жетону, або завдано фарбою, або яким-небудь іншим способом.
Інвентарні номери списаних з бухгалтерського обліку об'єктів основних засобів не привласнюються знову прийнятим до бухгалтерського обліку об'єктам протягом п'яти років після закінчення року списання.
Після затвердження акта про прийом-передачу об'єктів основних засобів керівником підприємства, він разом з технічною документацією, що відноситься до даного об'єкта, передається в бухгалтерію будівельної організації. На підставі акта бухгалтер заповнює інвентарну картку обліку об'єкта основних засобів за формою ОЗ-6, інвентарну картку групового обліку об'єктів основних засобів за формою ОЗ-6а, інвентарну книгу обліку об'єктів основних засобів за формою ОЗ-6 б. Інвентарна картка групового обліку об'єктів основних засобів (форма ОЗ-6-а) застосовується тільки для обліку наявності виробничого та господарського інвентарю і приладдя. Інвентарні картки ведуться в бухгалтерії в одному примірнику на весь період експлуатації об'єкта. Надалі в інвентарних картках відображаються всі операції, здійснювані з об'єктами основних засобів: переміщення, модернізація, ремонт, нарахування амортизації, вибуття.
Для оформлення та обліку надходження на склад обладнання з метою подальшого використання його як об'єкта основних засобів застосовується акт про прийом (надходженні) устаткування за формою ОЗ-14. Акт складається комісією, уповноваженою на прийом основних засобів, у двох примірниках. Затверджується керівником або уповноваженою ним особою.
Для синтетичного обліку основних засобів використовується активний рахунок 01 «Основні засоби». Він призначений для узагальнення інформації про наявність та рух основних засобів організації, що знаходяться в експлуатації, запасі на консервації, в оренді (лізингу), довірчому управлінні. Основні засоби враховуються на рахунку 01 «Основні засоби» в оцінці за повною (первісної або відновної) вартості.
Синтетичний облік по рахунку 01 «Основні засоби» ведеться в журналі-ордері № 13.
Для обліку витрат на створення (збільшення) вартості необоротних активів тривалого користування (строком більше одного року) призначений активний рахунок 08 «Вкладення у необоротні активи». За дебетом цього рахунку збирається інформація про капітальні витрати з будівництва та іншого придбання об'єктів основних засобів, включених до їх первісної вартості.
Сформовану первісну вартість об'єктів основних засобів, прийнятих в експлуатацію та оформлених у встановленому порядку, списують наступним чином:
Д-т рахунку 01 «Основні засоби»
К-т рахунку 08 «Вкладення у необоротні активи».
При цьому відображення операцій на рахунках бухгалтерського обліку, пов'язаних з надходженням основних засобів, залежить від джерел їх надходження.
Якщо основні засоби надходять у результаті будівництва господарським або підрядним способом, то в бухгалтерському обліку робляться такі записи:
а) Д-т рахунку 08 «Вкладення у необоротні активи»
К-т рахунку 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»
К-т рахунку 10 «Матеріали»
К-т рахунку 07 «Устаткування до установки»
б) Д-т рахунку 01 «Основні засоби»
К-т рахунку 08 «Вкладення у необоротні активи».
Придбання основних засобів за плату в інших організацій та осіб відображається таким чином:
а) Д-т рахунку 08 «Вкладення у необоротні активи»
Д-т рахунку 18 «ПДВ по придбаних товарах, роботах, послугах»
К-т рахунку 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»
б) Д-т рахунку 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»
К-т рахунку 51 «Розрахунковий рахунок»
в) Д-т рахунку 01 «Основні засоби»
К-т рахунку 08 «Вкладення у необоротні активи».
Надходження об'єктів основних засобів безоплатно в межах різних власників, а також в якості субсидій урядового органу відображається такими бухгалтерськими записами:
а) на вартість безоплатно отриманого майна за ринковими цінами Д-т рахунку 08 «Вкладення у необоротні активи»
Д-т рахунку 18 «ПДВ по придбаних товарах, роботах, послугах»
К-т рахунку 98 «Доходи майбутніх періодів»
б) Д-т рахунку 01 «Основні засоби»
К-т рахунку 08 «Вкладення у необоротні активи»
в) на суму нарахованої амортизації
Д-т рахунку 98 «Доходи майбутніх періодів»
К-т рахунку 92 «Позареалізаційні доходи і витрати».
Надходження об'єктів основних засобів безоплатно від організацій однієї форми власності за рішенням власника або уповноваженого ним органу на рахунках бухгалтерського обліку відображається наступним записом:
Д-т рахунку 01 «Основні засоби»
К-т рахунку 98 «Доходи майбутніх періодів».
При придбанні обладнання, що вимагає монтажу, на рахунках бухгалтерського обліку робляться такі записи:
а) Д-т рахунку 07 «Устаткування до установки»
Д-т рахунку 18 «ПДВ по придбаних товарах, роботах, послугах»
К-т рахунку 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»
б) Д-т рахунку 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»
К-т рахунку 51 «Розрахунковий рахунок»
в) Д-т рахунку 08 «Вкладення у необоротні активи»
К-т рахунку 07 «Устаткування до установки»
г) Д-т рахунку 01 «Основні засоби»
К-т рахунку 08 «Вкладення у необоротні активи».
У разі придбання основних засобів, що були в експлуатації, за плату у інших підприємств на рахунках бухгалтерського обліку робляться такі записи:
а) Д-т рахунку 08 «Вкладення у необоротні активи»
Д-т рахунку 18 «ПДВ по придбаних товарах, роботах, послугах»
К-т рахунку 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»
б) Д-т рахунку 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»
К-т рахунку 51 «Розрахунковий рахунок»
в) Д-т рахунку 01 «Основні засоби»
К-т рахунку 08 «Вкладення у необоротні активи».
На суму використаних амортизаційних відрахувань на створення або придбання основних засобів кредитується позабалансовий рахунок 010 «Амортизаційний фонд відтворення основних засобів».
Вартість об'єктів основних засобів, що надходять від засновників в якості внеску до статутного капіталу, відображається такими бухгалтерськими записами:
а) Д-т рахунку 08 «Вкладення у необоротні активи»
К-т рахунку 75 «Розрахунки з засновниками»
б) Д-т рахунку 01 «Основні засоби»
К-т рахунку 08 «Вкладення у необоротні активи».
Первісна вартість об'єктів основних засобів, внесених засновниками в рахунок їх вкладів у статутний фонд організації, встановлюється у грошовій оцінці, узгодженої засновниками на дату підписання установчих документів.
На вартість підлягають обміну на основні засоби майна в бухгалтерському обліку робляться такі записи:
Д-т рахунку 90 «Реалізація»
Д-т рахунку 91 «Операційні доходи і витрати»
К-т рахунку 01 «Основні засоби»
К-т рахунку 10 «Матеріали».
На дату отримання обмінюваного майна:
Д-т рахунку 08 «Вкладення у необоротні активи»
К-т рахунку 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»
або К-т рахунку 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами».
Одночасно проводиться взаємний залік заборгованості:
Д-т рахунку 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»
або Д-т рахунку 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами».
К-т рахунку 90 «Реалізація»
К-т рахунку 91 «Операційні доходи і витрати».
При оприбуткуванні основних засобів в обмін на інше майно робиться такий запис:
Д-т рахунку 01 «Основні засоби»
К-т рахунку 08 «Вкладення у необоротні активи».
Вартість основних засобів, закріплених за державним унітарним підприємством державним органом і органом місцевого управління при формуванні статутного фонду, відображається в обліку наступної записом:
а) Д-т рахунку 75 «Розрахунки з засновниками»
К-т рахунку 80 «Статутний фонд»
б) Д-т рахунку 01 «Основні засоби»
К-т рахунку 75 «Розрахунки з засновниками».
Оприбуткування неврахованих об'єктів основних засобів (надлишків), виявлених за результатами проведення інвентаризації, відображається в обліку за ринковою вартістю наступної записом:
Д-т рахунку 01 «Основні засоби»
К-т рахунку 92 «Позареалізаційні доходи і витрати».
Приклад: організація придбала за плату принтер. Вартість - 443 694 руб., ПДВ - 79 865 руб. Оплата принтера зроблена з розрахункового рахунку. На рахунках бухгалтерського обліку були зроблені такі записи:
1) Д-т рахунку 08 «Вкладення у необоротні активи»
К-т рахунку 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» - 443 694 руб.
Д-т рахунку 18 «ПДВ по придбаних товарах, роботах, послугах»
К-т рахунку 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» - 79 865 руб.
2) Д-т рахунку 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»
К-т рахунку 51 «Розрахунковий рахунок» - 523 559 руб.
3) Д-т рахунку 01 «Основні засоби»
К-т рахунку 08 «Вкладення у необоротні активи» - 443 694 руб.
2.2. Облік внутрішнього переміщення, вибуття та ліквідації основних засобів
Для оформлення та обліку переміщення об'єктів основних засобів всередині організації з одного структурного підрозділу (цеху, відділу, дільниці) в інший використовується накладна на внутрішньо переміщення об'єктів основних засобів за формою ОЗ-2. Дана накладна виписується передавальною стороною (здавачем) у трьох примірниках, підписується відповідальними особами структурних підрозділів одержувача і здавальника. Перший примірник передається в бухгалтерію, другий - залишається у особи, відповідальної за збереження об'єкта основних засобів здавальника, третій примірник передається одержувачу. Дані про переміщення об'єктів основних засобів вносяться в інвентарну картку (книгу) обліку об'єктів основних засобів (форми ОС-6, ОС-6а, ОС-6б).
На внутрішнє переміщення бухгалтерські записи на рахунках не робляться.
Об'єкти основних засобів вибувають з організації в результаті:
- Продажу (реалізації) об'єкта іншій юридичній особі або фізичній особі;
- Передачі об'єктів основних засобів як внеску до статутного капіталу інших організацій;
- Передачі за договорами міни, дарування об'єктів основних засобів;
- Списання об'єктів основних засобів, раніше зданих в оренду з правом викупу, в момент переходу права власності на зазначені основні засоби до орендаря;
- Списання у разі морального і (або) фізичного зносу;
- Ліквідації при аваріях, стихійних лих та інших надзвичайних ситуаціях;
- З інших причин.
Облік вибуття основних засобів в бухгалтерії ведеться на рахунку 91 «Операційні доходи і витрати». За дебетом рахунка 91 «Операційні доходи і витрати», субрахунок «Операційні витрати" відображаються всі витрати, пов'язані з вибуттям основних засобів (за винятком безоплатної передачі). Всі надходження, пов'язані з вибуттям основних засобів, відображаються за кредитом цього рахунку, субрахунок «Операційні доходи».
Вибуття основних засобів внаслідок продажу стороннім організаціям оформляється актом про прийняття-передачі об'єктів основних засобів за формою ОЗ-1 (ОС-1а) за договірними цінами.
Списання основних засобів з балансу при їх реалізації (продажу) відображається в обліку відповідно до прийнятого варіантом облікової політики щодо формування виручки від реалізації продукції (робіт, послуг).
При формуванні виручки принаймні відвантаження на рахунках бухгалтерського обліку роблять такі записи:
1) на суму пред'явленого покупцеві вимоги за відвантажене об'єкт основних засобів:
Д-т рахунку 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками»
або Д-т рахунку 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами»
К-т рахунку 91 «Операційні доходи і витрати»
2) на суму нарахованої амортизації:
Д-т рахунку 02 «Амортизація основних засобів»
К-т рахунку 01 «Основні засоби»
3) на суму залишкової вартості:
Д-т рахунку 91 «Операційні доходи і витрати»
К-т рахунку 01 «Основні засоби»
4) на суму витрат, пов'язаних з вибуттям об'єкта основних засобів:
Д-т рахунку 91 «Операційні доходи і витрати»
К-т рахунку 70 «Розрахунки з персоналом з оплати праці»
К-т рахунку 69 «Розрахунки по соціальному страхуванню і забезпечення»
К-т рахунку 68 «Розрахунки по податках і зборах»
К-т рахунку 10 «Матеріали»
К-т рахунку 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»
5) на суму нарахованого податку на додану вартість по реалізованому об'єкту основних засобів:
Д-т рахунку 91 «Операційні доходи і витрати»
К-т рахунку 68 «Розрахунки по податках і зборах»
6) визначається фінансовий результат від реалізації об'єкта основних засобів:
Д-т рахунку 91 «Операційні доходи і витрати»
К-т рахунку 99 «Прибутки та збитки».
При формуванні виручки в міру надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок у бухгалтерському обліку робляться такі записи:
Д-т рахунку 51 «Розрахунковий рахунок»
К-т рахунку 91 «Операційні доходи і витрати».
Решта записів на рахунках бухгалтерського обліку, пов'язані з реалізацією (продажем) основних засобів, робляться аналогічно, як при формуванні виручки принаймні відвантаження.
Безоплатна передача об'єктів основних засобів, що здійснюється за договором дарування, оформляється також актом за формою ОЗ-1 (ОС-1а). Списання вартості вказаних основних засобів проводиться на підставі акту про прийом-передачу з додатком договору і письмового повідомлення (авізо) приймаючої організації про прийняття до бухгалтерського обліку цього об'єкта.
На підставі акта бухгалтерська служба організації виробляє відповідний запис в інвентарній картці переданого об'єкта і докладає зазначену картку до акту про прийом-передачу об'єктів основних засобів.
Безоплатна передача основних засобів у межах одного власника на рахунках бухгалтерського обліку відображається такими записами:
а) Д-т рахунку 02 «Амортизація основних засобів»
К-т рахунку 01 «Основні засоби»
б) Д-т рахунку 83 «Додатковий фонд»
К-т рахунку 01 «Основні засоби».
Безоплатна передача в межах різних власників відображається такими записами:
а) Д-т рахунку 02 «Амортизація основних засобів»
К-т рахунку 01 «Основні засоби»
б) Д-т рахунку 92 «Позареалізаційні доходи і витрати»
К-т рахунку 01 «Основні засоби»
в) Д-т рахунку 92 «Позареалізаційні доходи і витрати»
К-т рахунку 68 «Розрахунки по податках і зборах»
г) Д-т рахунку 84 «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)»
К-т рахунку 92 «Позареалізаційні доходи і витрати».
Вибуття основних засобів у наслідок старості, повного зносу, аварій, стихійних лих, а також у зв'язку з будівництвом, розширенням, реконструкцією і технічним переозброєнням підприємства іменується ліквідацією. Вона пов'язана з процесом розбирання, демонтажу устаткування, транспортних засобів, перевезення об'єктів і т.д. при ліквідації основних засобів підприємства несуть відповідні витрати у вигляді заробітної плати, нарахованої робітникам за розбирання об'єкта, додатково використаних матеріалів та ін
Часткова ліквідація об'єктів основних засобів оформляється аналогічно повної ліквідації.
Ліквідація основних засобів проводиться на підставі розпорядження керівника організації. Наказом керівника створюється постійно діюча комісія, до складу якої входять відповідні посадові особи.
Комісія визначає доцільність подальшого використання об'єктів основних засобів - неможливість або неефективність їх відновлення, непридатність до подальшого використання, а також оформляє документацію на списання зазначених об'єктів.
Результати прийнятого комісією рішення оформляються актом про списання об'єкта основних засобів (крім автотранспортних засобів) за формою ОЗ-4, актом про списання автотранспортних засобів за формою ОЗ-4а або актом про списання груп об'єктів основних засобів (крім автотранспортних засобів) за формою ОЗ-4б .
Зазначені акти складаються у двох примірниках, підписуються членами комісії, затверджуються керівником або уповноваженою ним особою.
Перший примірник передається в бухгалтерію, другий - залишається у особи, відповідальної за зберігання об'єктів основних засобів, і є підставою для здачі на склад і реалізації матеріальних цінностей та металобрухту, що залишилися в результаті списання.
На підставі оформлених актів за формою ОЗ-4, ОС-4а, ОС-4б, переданих бухгалтерській службі організації, в інвентарній картці робиться відмітка про вибуття об'єкта.
При цьому на рахунках бухгалтерського обліку будуть зроблені такі записи:
а) Д-т рахунку 02 «Амортизація основних засобів»
К-т рахунку 01 «Основні засоби»
б) Д-т рахунку 91 «Операційні доходи і витрати»
К-т рахунку 01 «Основні засоби»
в) Д-т рахунку 91 «Операційні доходи і витрати»
К-т рахунку 70 «Розрахунки з персоналом з оплати праці»
К-т рахунку 69 «Розрахунки по соціальному страхуванню і забезпечення»
К-т рахунку 68 «Розрахунки по податках і зборах»
К-т рахунку 25 «Загальновиробничі витрати»
г) Д-т рахунку 10 «Матеріали»
К-т рахунку 91 «Операційні доходи і витрати»
д) Д-т рахунку 99 «Прибутки та збитки»
К-т рахунку 91 «Операційні доходи і витрати».
Вибуття основних засобів шляхом передачі до статутного капіталу іншого суб'єкта господарювання відображається такими записами:
а) Д-т рахунку 02 «Амортизація основних засобів»
К-т рахунку 01 «Основні засоби»
б) Д-т рахунку 91 «Операційні доходи і витрати»
К-т рахунку 01 «Основні засоби»
в) Д-т рахунку 58 «Фінансові вкладення»
К-т рахунку 91 «Операційні доходи і витрати».
Якщо передаються нові основні засоби, робиться наступний запис:
Д-т рахунку 58 «Фінансові вкладення»
К-т рахунку 01 «Основні засоби».
Вибуття основних засобів може бути пов'язане з їх переведенням у склад оборотних коштів:
а) Д-т рахунку 02 «Амортизація основних засобів»
К-т рахунку 01 «Основні засоби»
б) Д-т рахунку 91 «Операційні доходи і витрати»
К-т рахунку 01 «Основні засоби»
в) Д-т рахунку 10 «Матеріали»
К-т рахунку 91 «Операційні доходи і витрати».
Приклад: На підставі акта за формою ОЗ-4 була ліквідована електростанція АД-75т. Первісна вартість - 2282807 крб. Сума нарахованої амортизації - 1996538 крб. Нарахована заробітна плата робітникам за розбирання електростанції - 400 000 руб. Здійснено нарахування на заробітну плату:
а) до фонду соціального захисту населення - 140 000 руб.
б) перелічені податки від нарахованої заробітної плати - 20 000 руб.
в) вироблені відрахування на обов'язкове страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань - 5 200 руб.
Оприбутковані запасні частини від розбирання електростанції - 306 240 руб.
На рахунках бухгалтерського обліку зроблено такі записи:
1) на суму нарахованої амортизації:
Д-т рахунку 02 «Амортизація основних засобів»
К-т рахунку 01 «Основні засоби» - 1996538 крб.
2) на суму залишкової вартості:
Д-т рахунку 91 «Операційні доходи і витрати»
К-т рахунку 01 «Основні засоби» - 286 269 руб.
3) на суму нарахованої заробітної плати робітникам:
Д-т рахунку 91 «Операційні доходи і витрати»
К-т рахунку 70 «Розрахунки з персоналом з оплати праці» - 400 000 руб.
4) зроблені нарахування на заробітну плату до фонду соціального захисту населення:
Д-т рахунку 91 «Операційні доходи і витрати» - 140 000 руб.
К-т рахунку 69 «Розрахунки по соціальному страхуванню і забезпечення»
5) перелічені податки від нарахованої заробітної плати:
Д-т рахунку 91 «Операційні доходи і витрати»
К-т рахунку 68 «Розрахунки по податках і зборах» - 20 000 руб.
6) зроблені відрахування на обов'язкове страхування:
Д-т рахунку 91 «Операційні доходи і витрати» - 5 200 руб.
К-т рахунку 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами»
7) оприбутковані запасні частини від ліквідації:
Д-т рахунку 10 «Матеріали»
К-т рахунку 91 «Операційні доходи і витрати» - 306 240 руб.
8) визначається результат від ліквідації (збиток):
286 269 руб. + 400 000 руб. + 140 000 руб. + 20 000 руб. + 5 200 руб. -
- 306 240 руб. = 545 229 руб.
Д-т рахунку 99 «Прибутки та збитки»
К-т рахунку 91 «Операційні доходи і витрати» - 545 229 руб.
Приклад: На підставі акта за формою ОЗ-4а ліквідовано автомобіль УАЗ - 3110. Первісна вартість - 7 800 000 руб. Нарахована сума амортизації - 7159200 крб. Нараховано заробітну плату робітникам, зайнятим ліквідацією, - 320 600 руб. Здійснено нарахування на заробітну плату:
а) до фонду соціального захисту населення - 112 210 руб.
б) перелічені податки від нарахованої заробітної плати - 16 030 руб.
в) вироблені відрахування на обов'язкове страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань - 4 169 руб.
Оприбутковані запасні частини - 496 960 руб.
На рахунках бухгалтерського обліку зроблено такі записи:
1) Д-т рахунку 02 «Амортизація основних засобів»
К-т рахунку 01 «Основні засоби» - 7159200 крб.
2) Д-т рахунку 91 «Операційні доходи і витрати»
К-т рахунку 01 «Основні засоби» - 640 800 руб.
3) Д-т рахунку 91 «Операційні доходи і витрати»
К-т рахунку 70 «Розрахунки з персоналом з оплати праці» - 320 600 руб.
4) Д-т рахунку 91 «Операційні доходи і витрати» - 112 210 руб.
К-т рахунку 69 «Розрахунки по соціальному страхуванню і забезпечення»
5) Д-т рахунку 91 «Операційні доходи і витрати»
К-т рахунку 68 «Розрахунки по податках і зборах» - 16 030 руб.
6) Д-т рахунку 91 «Операційні доходи і витрати» - 4 169 руб.
К-т рахунку 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами»
7) Д-т рахунку 10 «Матеріали»
К-т рахунку 91 «Операційні доходи і витрати» - 496 960 руб.
8) визначається результат від ліквідації (збиток):
640 800 руб. + 320 600 руб. + 112 210 руб. + 16 030 руб. + 4 169 руб. -
- 496 960 руб. = 596 889 руб.
Д-т рахунку 99 «Прибутки та збитки»
К-т рахунку 91 «Операційні доходи і витрати» - 596 889 руб.
2.3. Інвентаризація основних засобів і відображення її результатів в обліку
однією з форм контролю забезпечення збереження основних засобів є періодично проводяться їх інвентаризації. Інвентаризація основних засобів - це перевірка і документальне підтвердження фактичного їх наявності, виявлення відхилень від облікових даних і прийняття рішень щодо внесення змін в дані бухгалтерського обліку.
Відповідно до Закону Республіки Білорусь «Про бухгалтерський облік та звітності» об'єкти, терміни і порядок проведення інвентаризації визначається керівником підприємства або уповноваженим ним органом відповідно до законодавства Республіки Білорусь. Цим же законом визначено випадки, за яких проведення інвентаризації є обов'язковим.
Обов'язкова щорічна інвентаризація повинна бути призначена не раніше 1 жовтня і закінчена до 31 грудня звітного року. Конкретна дата початку інвентаризації встановлюється наказом керівника організації. Також наказом створюється постійно діюча інвентаризаційна комісія. До складу такої комісії СУ-89 ВАТ «будтрест № 13» входять: головний інженер управління, головний бухгалтер, головний механік, старший майстер. Остання обов'язкова щорічна інвентаризація проводилася в СУ-89 за станом на 1 грудня 2004 року.
До початку інвентаризації комісія перевіряє наявність і стан інвентарних карток, технічних паспортів та іншої документації. При інвентаризації будівель, споруд та інших об'єктів нерухомості перевіряється наявність документів, що підтверджують право власності організації. У присутності посадових і матеріально-відповідальних осіб члени комісії оглядають кожен об'єкт основних засобів, його технічний стан, комплектність, використання основних коштів за призначенням.
Результати інвентаризації оформляються описами за формою інв-1. Вони підписуються всіма членами комісії та матеріально-відповідальними особами.
При виявленні об'єктів, не прийнятих на облік, а також об'єктів, за якими в регістрах бухгалтерського обліку відсутні або вказані неправильні дані, що характеризують їх, комісія повинна включити в опис правильні відомості та поточні показники по цих об'єктах.
На основні засоби, не придатні до експлуатації і не підлягають відновленню, складається окремий опис із зазначенням часу введення в експлуатацію та причин, що призвели ці об'єкти до непридатності.
Неучтенные объекты основных средств отражаются в описи по восстановительной стоимости с учетом рыночных цен. Сумму их износа комиссия определяет по фактическому состоянию объекта в процентах от восстановительной стоимости.
Оформленные в установленном порядке инвентаризационные описи передаются в бухгалтерию строительной организации для внесения изменений в инвентарные карточки, машинные регистры по учету основных средств. В заключение инвентаризации составляется сличительная ведомость результатов инвентаризации основных средств по форме инв-18, в которой указываются выявленные неучтенные объекты, недостающие объекты и их стоимость. Протокол инвентаризационной комиссии утверждается руководителем.
По всем расхождениям с учетными данными материально-ответственные лица дают письменные объяснения, а затем принимается решение об отражении в учете результатов инвентаризации. Результаты инвентаризации подлежат отражению в учете и отчетности того месяца, в котором она была закончена, а по результатам годовой инвентаризации – в годовом бухгалтерском отчете.
Излишки основных средств независимо от причин их образования по решению руководителя предприятия приходуются по рыночной стоимости на дату проведения инвентаризации и относятся на финансовые результаты.
На счетах бухгалтерского учета результаты инвентаризации отражаются следующими записями:
1) на сумму начисленной амортизации:
Д-т счета 02 «Амортизация основных средств»
К-т счета 01 «Основные средства»
2) на сумму остаточной стоимости:
Д-т счета 91 «Операционные доходы и расходы»
К-т счета 01 «Основные средства»
3) на остаточную стоимость недостающего объекта:
Д-т счета 94 «Недостачи и потери от порчи ценностей»
К-т счета 91 «Операционные доходы и расходы»
4) начислен налог на добавленную стоимость от остаточной стоимости:
Д-т счета 91 «Операционные доходы и расходы»
К-т счета 68 «Расчеты по налогам и сборам»
5) сумма налога на добавленную стоимость отнесена на стоимость недостачи:
Д-т счета 94 «Недостачи и потери от порчи ценностей»
К-т счета 91 «Операционные доходы и расходы»
6) отнесена на виновное лицо балансовая стоимость основных средств вместе с начисленным налогом на добавленную стоимость:
Д-т счета 73 «Расчеты с персоналом по прочим операциям»
К-т счета 94 «Недостачи и потери от порчи ценностей»
7) отнесена на виновное лицо сумма разницы между балансовой и рыночной стоимость недостающего основного средства:
Д-т счета 73 «Расчеты с персоналом по прочим операциям»
К-т рахунку 98 «Доходи майбутніх періодів».
Если конкретные виновные лица недостачи или порчи не установлены и отсутствует вина организации, в учете делается следующая запись:
Д-т счета 91 «Операционные доходы и расходы»
К-т счета 94 «Недостачи и потери от порчи ценностей».
Если во взыскании с виновных лиц отказано решением суда по причине вины организации:
Д-т счета 82 «резервный фонд»
Д-т счета 84 «Нераспределенная прибыль (непокрытый убыток)»
К-т счета 94 «Недостачи и потери от порчи ценностей».
По мере погашения задолженности виновными лицами разница между балансовой и рыночной стоимостью отражается в учете следующей записью:
Д-т рахунку 98 «Доходи майбутніх періодів»
К-т рахунку 92 «Позареалізаційні доходи і витрати».
2.4. Переоценка основных средств и их амортизации, учет результатов переоценки
В связи с тем, что основные средства вводятся в эксплуатацию в разные периоды с использованием действующих различных цен на оборудование, машины, транспортные средства, различных уровней заработной платы при возведении зданий, сооружений, различных цен на строительные материалы и т.д., возникает необходимость установить реальную стоимость однородных объектов, которая называется восстановительной стоимостью. Восстановительная стоимость должна объективно отражать уровень цен на определенную дату и этой датой чаще всего является 1 января наступающего года.
Переоценке подлежат все основные средства, числящиеся на балансе организации, независимо от их технического состояния (в том числе самортизированные), как действующие, так и находящиеся в запасе (резерве на складе), на консервации, в ремонте, в стадии модернизации, реконструкции, частичной ликвидации, дооборудования, достройки.
Подлежат переоценке также основные средства, подготовленные к списанию ввиду их физического и морального износа, но не оформленные в установленном порядке соответствующим актами.
Переоценка основных средств, сданных в аренду либо в безвозмездное пользование, осуществляется организацией, на балансе которой числится это имущество. Выбор одного из методов переоценки осуществляется по согласованию с другой стороной, участвующей в договоре аренды, безвозмездного пользования.
Не подлежат переоценке:
- находящиеся в собственности организации земельные участки, объекты природопользования;
- жилищный фонд;
- библиотечные фонды;
- объекты лизинга в период действия договора;
- основные средства, расположенные в зонах отчуждения, первоочередного и последующего отселения районов, пострадавших от аварии на ЧАЭС.
При переоценке каждого объекта основных средств изменяются: первоначальная стоимость (после переоценки называемая восстановительной стоимостью), остаточная стоимость, сумма амортизации (износа), числящиеся в бухгалтерском учете и отчетности, а также амортизируемая стоимость.
Восстановительная стоимость основных средств, установленная при переоценке, считается первоначальной стоимостью после отражения ее в бухгалтерском учете.
Переоценка как отдельных инвентарных объектов, так и всех основных средств может проводиться с привлечением оценщика. Расходы по оплате услуг оценщиков по переоценке основных средств включаются в себестоимость продукции (работ, услуг).
Установлены следующие способы переоценки основных средств:
- путем индексации первоначальной стоимости с использованием коэффициентов пересчета, публикуемых Министерством статистики и анализа на 1 января;
- путем прямого пересчета первоначальной стоимости в цены, складывающиеся на 1 января на соответствующие виды аналогичных основных средств.
При прямом пересчете должны быть документы и материалы, подтверждающие рыночную цену: справка завода-изготовителя с прибавлением расходов по перевозке и монтажу оборудования, справка от торговых организаций об уровне цен; сведения об уровне цен на данные виды средств, опубликованные в печатной рекламе или каталогах, а при необходимости экспертные заключения о рыночной стоимости зданий и сооружений (их выполняет Министерство строительства и архитектуры), остальных средств (Министерство промышленного строительства). При этом используются сведения об уровне цен на основные средства без учета налога на добавленную стоимость.
При применении метода прямой переоценки могут быть использованы документально подтвержденные сведения о цене соответствующего объекта в иностранной валюте на дату переоценки, которая пересчитывается по курсу Национального банка Республики Беларусь на 1 января.
Перечисленные документы и материалы, являющиеся основанием для переоценки основных средств методом прямой оценки, должны храниться вместе с ведомостями по переоценке.
Если организация не имеет возможности применить метод прямой оценки основных средств, она может использовать индексный метод.
Для определения индекса пересчета стоимости каждый объект основных средств необходимо соотнести с таблицей групп и видов основных средств и определить его группу. После отнесения объекта основных средств к определенной группе его первоначальная стоимость по состоянию на 1 января умножается на соответствующий коэффициент. Коэффициенты публикуются Министерством статистики и анализа Республики Беларусь. Сумма износа основных средств определяется исходя из восстановительной стоимости, полученной в результате переоценки, и степени (процента) их износа по бухгалтерским данным до проведения переоценки по состоянию на 1 января.
Остаточная стоимость при переоценке определяется как разница между восстановительной стоимостью и переоцененной суммой амортизации. При этом пропорциональное соотношение восстановительной стоимости, остаточной стоимости и суммы амортизации после переоценки должно сохраняться по каждому отдельному объекту таким же, как и до переоценки.
Для проведения переоценки в организациях приказом руководителя создаются комиссии.
Первичным документом по проведению переоценки основных средств является ведомость переоценки основных средств по состоянию на 1 января. Ведомость составляется на основании инвентаризационных описей, инвентарных карточек основных средств, технических паспортов и др. технической документации. В ведомости переоценки записи производятся отдельно по каждому объекту.
После окончания работ по переоценке составляется Акт результатов переоценки. Акт подписывается членами комиссии по переоценке основных средств и утверждается руководителем организации.
Результаты переоценки основных средств в бухгалтерском учете отражаются следующими записями:
а) на сумму дооценки:
Д-т счета 01 «Основные средства»
или Д-т счета 03 «Доходные вложения в материальные ценности»
К-т счета 83 «Добавочный фонд», субсчет «Прирост стоимости имущества по переоценке».
б) уценка основных средств отражается такой же сторнировочной записью.
На сумму увеличения амортизации в результате переоценки в бухгалтерском учете делается следующая проводка:
Д-т счета 83 «Добавочный фонд»
К-т счета 02 «Амортизация основных средств».
Уменьшение суммы накопленной амортизации по результатам переоценки отражается такой же сторнировочной записью.
При выбытии объекта основных средств, сумма его дооценки списывается следующей записью:
Д-т счета 83 «Добавочный фонд»
К-т счета 84 «Нераспределенная прибыль (непокрытый убыток)».
После отражения результатов проведенной переоценки в бухгалтерском балансе по состоянию на 1 января организация осуществляет формирование затрат на производство, расчеты по налогам и другие расчеты, основанием для которых является стоимость основных средств, с учетом проведенной переоценки основных средств.
2.5. Международные стандарты и опыт зарубежных стран по учету основных средств
В условиях перехода к рыночной экономике бухгалтерский учет необходимо ориентировать на международные стандарты. В международных стандартах по бухгалтерскому учету излагаются принципы и основные правила ведения бухгалтерского учета. Они используются в качестве международных ориентиров национальными и региональными постоянными органами при разработке стандартов учета, биржами и компаниями. Учетный стандарт можно определить как свод основных правил, устанавливающий порядок учета определенного объекта или их совокупности.
Международные стандарты финансовой отчетности (МСФО) внесли большой вклад в совершенствование и гармонизацию финансовой отчетности в мировом масштабе.
Содержание понятия «основные средства» раскрыто в МСФО 16. Согласно этому стандарту основные средства представляют собой материальные активы, которые держатся предприятием с целью использования в процессе производства или административных целей и которые предполагается использовать более одного года.
В соответствие с МСФО основные средства отражаются по первоначальной стоимости.
Первоначальная стоимость включает все неизбежные затраты, связанные с монтажом, установлением и испытанием оборудования. Периодические затраты (такие как лицензирование оборудования) относятся на расходы по мере их возникновения. Затраты, не являющиеся неизбежными, следует относить на расходы или включать в состав других активов.
На первоначальную стоимость приобретенного оборудования в бухгалтерии будет сделана следующая запись:
Д-т счета «Оборудование»
К-т счета «Денежные средства».
Согласно МСФО все основные средства (за исключением земли) амортизируются, и амортизация трактуется как систематическое распределение стоимости актива в течение срока полезного использования.
Амортизацию списывают на затраты отчетного периода бухгалтерской проводкой:
Д-т счета «Амортизационные расходы»
К-т счета «Накопленная амортизация».
Непригодные для дальнейшего использования внеоборотные активы подлежат списанию. Их выбытие отражается проводкой:
Д-т счета «Накопленная амортизация по оборудованию»
К-т счета «Оборудование».
Такая проводка составляется на сумму полностью самортизированной стоимости оборудования.
Система стандартов учета США, с одной стороны, достаточно объемна и сложна, что создает определенные сложности в приминении действующих документов, с другой стороны сильно детализирована, что позволяет найти учетное решение многих проблем. В США в качестве национальных стандартов выступают Общепринятые принципы учета – ГААП.
В Великобритании учет регулируется рядом документов, имеющих статус законов или разработанных профессиональными организациями. Иногда их называют ГААП, однако расшифровываются как Общепринятая практика учета. Кроме того, стандарты учета Великобритании находятся под сильным влиянием МСФО, разрабатываются с учетом международных тенденций и часто содержат ссылки на МСФО.
Налоговый учет Великобритании и США отделен от финансового и регулируется отдельным законодательством.
В отличие от ряда стран континентальной Европы (Франция, Германия и др.), где применяют единые национальны планы счетов, в США, Великобритании и ряде других стран каждое предприятие имеет право создавать индивидуальный счетный план, ориентируясь на рекомендации негосударственных национальных профессиональных органов бухгалтеров.
Наиболее полным, охватывающим как финансовую, так и управленческую бухгалтерию, представляется общенациональный план счетов Франции. Он построен на десятичной системе классифицирования. Для учета основных средств предназначены счета класса 2 «Счета основных средств, нематериальных активов и финансовых активов». В этом классе отражаются основные средства, износ основных средств, резерв на обесценение основных средств и др. Основные средства принимаются к учету в оценке на момент составления учетной записи.
Французское законодательство разрешает отражать в учете переоценку внеоборотных активов. При переоценке одновременно с увеличением балансовой стоимости объекта увеличивается резерв на переоценку.
Амортизацию французские организации обычно начисляют линейным способом в течение срока полезного использования актива.
Немецкий бухгалтерский учет основных средств – это учет всех поступлений, сбыта и списания по каждому отдельному предмету основного имущества.
Счета основных средств упорядочены в соответствие с директивами Торгового регистра с учетом структуры баланса в зависимости от правовой формы.
Снижение стоимости основных средств учитывается путем списаний. Списание является производственным расходом и уменьшает прибыль. С помощью списания стоимость приобретения имущества распределяется на срок его эксплуатации.
В немецком бухгалтерском учете существуют следующие способы списания: линейный, дегрессивный или в зависимости от выработки. Списание основывается на нормах списания, соответствующих налоговому праву. Учетная карточка основных средств содержит все необходимые для списания данные.
Проводка при прямом списании (продажа по учетной стоимости):
Д-т счета «Собственные средства»
К-т счета «Расчеты с заказчиками».
Проводка при косвенном списании (наряду с учетной стоимостью необходимо иметь в виду стоимость приобретения и корректировки стоимости):
Д-т счета «Расчеты с заказчиками»
К-т счета «Основные средства».
Организация и постановка бухгалтерского учета Республики Беларусь аналогичны, как и в странах СНГ. Вместе с тем имеются некоторые различия. Так, например, для оценки основных средств кроме первоначальной, восстановительной и остаточной стоимости могут также использоваться страховая стоимость, налогооблагаемая стоимость и ликвидационная стоимость.
2.6. Оценка состояния учета основных средств на базовом предприятии и предложения по его совершенствованию
Состояние организации учета основных средств в СУ-89 ОАО «Стройтрест №13» г. Осиповичи в целом соответствует требованиям нормативных документов, действующих в Республике Беларусь. Вместе с тем в процессе исследования организации учета основных средств выявлены и отдельные недостатки:
- не ведутся акты о приеме-передаче объекта основных средств по форме ОС-1;
- аналитический учет объектов основных средств ведется в разрезе участков эксплуатации, без указания материально-ответственных лиц;
- несвоевременно и неполно отражаются на счетах бухгалтерского учета результаты проводимых инвентаризаций;
- неправильно отражается в учете вычет налога на добавленную стоимость при приобретении объектов основных средств;
- в отдельные отчетные периоды на счетах бухгалтерского учета неправильно отражались записи по движению основных средств.
Для устранения выявленных недостатков нами предложено СУ-89 ОАО «Стройтрест №13»:
- завести предусмотренные типовые первичные документы по учету основных средств;
- закрепить все объекты основных средств за материально-ответственными лицами.
Для совершенствования организации учета основных средств нами предлагается к счету 01 «Основные средства» в рабочем плане счетов предусмотреть субсчета, которые позволят получать необходимые сведения при заполнении отчетности:

Номер и наименование синтетических счетов	Номер и наименование субсчетов	Номер и наименование аналитических счетов 3-го порядка
01-Основные средства	01-1 Здания 01-2 Сооружения 01-3 Машины и оборудование 01-4 Передаточные устройства, измерительные приборы 01-5 Транспортные средства 01-6 Вычислительная техника и оргтехника 01-7 Другие виды основных средств 01-8 Выбытие основных средств	01-8-82 Стоимость выбывшего объекта 01-8-82 Сумма начисленной амортизации выбывшего объекта 01-8-83 Остаточная стоимость выбывшего объекта

Примітка. Джерело: власна розробка.
Основным направлением совершенствования организации учета основных средств в СУ-89 ОАО «Стройтрест №13» видится внедрение автоматизированной системы бухгалтерского учета. Это позволит сократить время отражения хозяйственных операций в бухгалтерском учете, облегчить труд бухгалтера по учету основных средств, а также исключить такие погрешности в работе бухгалтера, как неверные арифметические подсчеты.
2.7. Учет основных средств в условиях использования ПВМ
В течение последнего десятилетия многие предприятия Республики Беларусь внедрили в практику управления автоматизированные информационные системы бухгалтерского учета. Это стало возможным благодаря доступности персональных компьютеров, и наличию на рынке широкого спектра программных продуктов, предназначенных для автоматизации учета.
Последовательность автоматизированной обработки информации по учету основных средств включает настройку системы, заполнение и корректировку необходимых справочников, создание базы данных о наличие основных средств на предприятии, регистрацию операций по их движению, обработку введенной информации и формирование учетных регистров.
Состав и структура автоматизированного рабочего места по учету основных средств в различных программах неодинаковы.
Информационное содержание задач включает формирование данных о движении и наличии основных средств по запросу, на дату проведения инвентаризации, на начало и конец отчетного периода; определение излишков и недостач основных средств; формирование данных о сумме начисленного износа, о фактических затратах на ремонт основных средств, о результатах переоценки основных средств и др.
Структура информации автоматизированного рабочего места по учету основных средств включает входную (первичную), нормативно-справочную и выходную (результативную) информацию.
Технология выполнения учетных работ в автоматизированном рабочем месте по учету основных средств включает два основных режима – создание базы основных средств в разрезе инвентарных номеров; ведение учета наличия и движения основных средств, а также расчеты по начислению износа и формирование всех учетных регистров, включая формы годового отчета.
Первый режим выполняется в полном объеме на момент внедрения автоматизированного рабочего места на основании картотеки инвентарных объектов. Второй режим обеспечивает ведение учета движения объектов основных средств по различным группировочным признакам и счетам, а также получение необходимых данных за отчетный период и по запросу в различной группировке.
На сегодняшний день выбор отечественных систем автоматизации бухгалтерского учета достаточно широк. Это 1С:Предприятие, «Галактика», «Анжелика +», «Ветразь», «Профит-Комплекс», «БЭСТ-4» и многие другие.
Программа 1С:Бухгалтерия 7.7 предоставляет широкие возможности ведения учета. Хозяйственные операции и соответствующие проводки могут регистрироваться путем ручного ввода, с помощью типовых операций и на основе введенных первичных документов.
Для отражения операций принятия основных средств к бухгалтерскому учету используется документ «Ввод в эксплуатацию основных средств». Он находится в меню Документы → Учет основных средств → Ввод в эксплуатацию основных средств.
При вызове документа текущей закладкой является закладка «Сведения об основных средствах». Группа флажков «Начисление амортизации (износа)» управляет порядком начисления амортизации. Если флажок «Подлежит амортизации» установлен, то начисляется амортизация для целей бухгалтерского учета на счет 02 «Амортизация основных средств».
Флажок «Производственное» нужно установить, если основное средство будет участвовать в производственном процессе. Затем нужно ввести первоначальную стоимость основных средств. На эту сумму документом будет сделана проводка по принятию к учету на счет 01 «Основные средства» объекта основных средств.
Для этого же служит кнопка «Объем вложений во внеоборотные активы». При ее нажатии в реквизит «Первоначальная стоимость» вводится конечное сальдо по счету 08 «Вложения во внеоборотные активы» по данному объекту. Именно этот счет будет фигурировать в кредитовой части проводки и корреспондировать со счетом 01 «Основные средства».
Далее на закладке «Порядок начисления амортизации» вводится вся информация, касающаяся начисления амортизации данного основного средства.
После подготовки документа, его необходимо распечатать, нажав кнопку «Печать». Будет сформирован акт о приеме-передаче объекта основных средств. Чтобы сохранить и провести документ необходимо нажать кнопку «ОК».
Все документы, посвященные этому разделу учета, хранятся в журнале «Учет основных средств». Исключение составляет лишь документ «Начисление амортизации». Это регламентный документ, работать с которым нужно один раз в месяц, начисляя с его помощью амортизацию за отчетный период. Он расположен в меню Документы → Регламентные → Начисление амортизации.
Важное преимущество автоматизации учета основных средств – автоматическое проведение переоценки объектов основных средств. Бухгалтеру необходимо ввести только коэффициенты переоценки по группам основных средств.
Наиболее трудоемким этапом автоматизации учета основных средств является этап создания базы данных (картотеки). Повседневная же работа бухгалтера по учету основных средств не требует больших затрат и проста в выполнении.
3. Анализ состава и использования основных средств
                                             
3.1. Источники информации, используемые для анализа основных средств
Для анализа состава, движения и использования основных средств используются следующие источники информации:
1) нормативные документы;
2) бизнес-план предприятия; планы-графики работ строительной техники; план технического развития предприятия и др.;
3) формы отчетности: «Бухгалтерский баланс» (форма № 1); «Приложение к бухгалтерскому балансу» (форма № 5) - раздел 3 «Амортизируемое имущество»; «Отчет о наличии и движении основных фондов (средств) и других нефинансовых активов» (форма № 11); «Отчет о наличии основных строительных машин» (форма № 12 – строительство);
4) первичные документы: данные о переоценке основных средств, инвентарные карточки учета основных средств, данные проводимых на предприятии инвентаризаций основных средств, данные специальных обследований, техническая документация, информация механика строительной организации (сметные рапорты, отчет об использовании строительных машин и механизмов) и другие источники информации.
Бухгалтерский баланс предприятия является одной из важнейших форм в системе бухгалтерской отчетности. Он служит основным источником информации для различного круга пользователей. Основные средства организации отражаются в активе баланса раздел 1 «Внеоборотные активы» по остаточной стоимости.
Приложение к балансу содержит расшифровку отдельных статей баланса. Наличие и движение основных средств в отчетном периоде отражается в данном приложении в разделе 3 «Амортизируемое имущество». Здесь основные средства классифицированы по видам: здания и сооружения; передаточные устройства, измерительные приборы и регулирующие устройства; машины и оборудование; транспортные средства и др. Согласно этой форме определяют изменение суммы основных средств в целом, в том числе отдельных их групп, на конец года по сравнению с их наличием на начало отчетного года. Основные средства в приложении к балансу отражаются по первоначальной стоимости.
Данные о степени обновления, выбытия и прироста основных фондов формируются на основании формы № 11 «Отчет о наличии и движении основных фондов (средств) и других нефинансовых активов». Этот отчет содержит информацию о поступлении и выбытии основных средств, об износе основных фондов за отчетный период. Сведения графы «Стоимость на конец года без последней переоценки» используются при анализе фондоотдачи основных средств. В этом отчете наличие основных средств показано и по первоначальной стоимости, и по остаточной. Здесь основные средства разделены на фонды основного вида деятельности; основные фонды других отраслей, производящих товары; основные фонды других отраслей, оказывающих услуги.
Данные переоценки основных средств содержат информацию о дате ввода в эксплуатацию основных средств, о полезном сроке использования, а также процент износа.
Материалы инвентаризаций используются для установления соответствия учетных данных фактическому наличию основных средств. Информация механика строительной организации используется для определения эффективности строительных машин и механизмов, а также для изучения простоев строительных машин и механизмов, причин их возникновения, влияния их на фондоотдачу основных средств.
Бизнес-план предприятия содержит информацию о приобретении новых объектов основных средств, о выбытии объектов. План технического развития предприятия содержит различные плановые показатели, которые используются при анализе состава и использования основных средств.
3.2. Анализ наличия, состава и структуры основных средств
Для изучения анализа наличия, состава и структуры основных средств важное значение имеет разделение их на группы, так как основные производственные фонды неоднородны, выполняют разнообразные функции и различны по своему целевому назначению.
Основные производственные фонды неоднородны, выполнение ими разнообразных функций и различное их целевое использование обусловили разделение основных фондов на разные группы.
По функциональному назначению основные средства организации подразделяются на производственные основные средства основной деятельности; производственные основные средства других отраслей; непроизводственные основные средства [7, с.68]. Производственные основные средства основной деятельности непосредственно участвуют в процессе создания строительной продукции (подъёмные краны, экскаваторы, бульдозеры, штукатурные и малярные станции и другие), создают необходимые условия для его осуществления (здания, сооружения и т.п.) и поэтому имеют наибольший удельный вес. Кроме того, принято выделять активную часть (рабочие машины и механизмы) и пассивную часть основных средств. В дальнейших расчета по анализируемому предприятию к активной части фондов отнесена стоимость машин и механизмов, которая непосредственно влияет на рост выпуска продукции, повышение производительности труда. Такая детализация необходима для выявления резервов повышения эффективности использования основных средств на основе оптимизации их структуры. Большой интерес при этом представляет соотношение активной и пассивной частей, силовых и рабочих машин, так как от их оптимального сочетания во многом зависят фондоотдача и финансовое состояние предприятия [8, с.169].
Анализ наличия, состава и структуры основных фондов производится путем сравнения отчетных данных, показывающих их стоимость на начало и конец отчетного периода. Движение, состав и структуру основных средств СУ-89 ОАО «Стройтрест № 13» г. Осиповичи проанализируем по данным таблицы 1.1 [Приложение А].
Данные таблицы 1.1, составленные по форме № 11, показывают, что за отчетный период произошли существенные изменения в наличии и структуре основных средств. Необходимо отметить, что на анализируемом предприятии ликвидация, списание основных средств значительно превышает введение в действие новых, что следует оценить отрицательно. Фактическое увеличение основных средств произошло только по группе «Транспортные средства» на 11706 тыс. р. Всего по предприятию за отчетный период было введено основных фондов на 17435 тыс. р., при этом ликвидация основных средств составила 228167 тыс. р.
За анализируемый период произошло снижение удельного веса производственных основных средств основной деятельности на 1,5 %, в том числе их активной части на 0,8 %. Данные таблицы 1.1 показывают, что за прошедший год произошло снижение удельного веса машин и оборудования на 0,4 %, других видов основных средств (инструмент, производственный и хозяйственный инвентарь) – на 0,6 %, что является не совсем благоприятной тенденцией. Снижение удельного веса активной части фондов отрицательно влияет на уровень технической оснащенности предприятия, его производственной мощности, а также фондоотдачи.
На изучаемом предприятии отсутствуют непроизводственные основные средства, что нельзя признать положительным. Очевидно, что целесообразно иметь определенную долю непроизводственных основных фондов, которые способствуют расширению сферы услуг, оказываемых работникам предприятия, улучшают их благосостояние, что в свою очередь влияет на рост эффективности производства.
Для определения изменений, произошедших в составе основных фондов, необходимо проанализировать их структуру, под которой понимается соотношение между отдельными их видами.
В течение отчетного года структура основных фондов на анализируемом предприятии изменилась в сторону увеличения удельного веса производственных основных средств других отраслей на 1,5 %. В СУ-89 ОАО «Стройтрест № 13» г. Осиповичи значительный удельный вес приходится на производственные основные средства других отраслей, т.к. имеется вспомогательное производство (промбаза), основные средства которого не относятся к основным средствам строительного назначения.
Обобщающую оценку движения основных фондов дают коэффициенты обновления, выбытия и прироста, которые также характеризуют техническое состояние основных средств.
Коэффициент обновления (К _о ) отражает интенсивность обновления основных фондов и исчисляется как отношение стоимости вновь поступивших за отчетный период основных средств (Ф _п ) и их стоимости на конец этого же периода (Ф _к ):
К _о = Ф _п : Ф _к
Коэффициенты обновления характеризует долю новых основных средств в общей их стоимости на конец года. Его целесообразно рассчитывать по всем основным фондам, производственным основным средствам, активной их части.
При проведении анализа необходимо сравнить коэффициент обновления по активной части с коэффициентом обновления по всем основным фондам и выяснить, за счет какой части основных фондов в большей степени происходит ее обновление.
Коэффициент выбытия (К _выб ) характеризует степень интенсивности выбытия основных фондов из сферы производства и рассчитывается как отношение стоимости выбывших за отчетный период основных фондов (Ф _выб ) к их стоимости на начало этого же периода (Ф _н ):
К _выб = Ф _выб : Ф _н
При проведении анализа необходимо сравнить коэффициент выбытия по активной части с коэффициентом выбытия по всем основным фондам и выяснить, за счет какой части происходит ее выбытие.
Наличие значительного процента выбытия основных средств от ликвидации может свидетельствовать о недостаточном уходе за ними, несвоевременном ремонте, а также о том, что строительная организация имела большое количество старых, изношенных основных средств [5,с.136].
Коэффициент прироста (К _пр ) характеризует уровень прироста основных фондов или отдельных его групп за определенный период и рассчитывается как отношение стоимости прироста основных фондов (Ф _пр ) к их стоимости на начало периода (Ф _н ):
К _пр = Ф _пр : Ф _н
Методика сравнительного анализа коэффициента прироста аналогична методикам анализа коэффициентов обновления и выбытия основных фондов.
При проведении анализа коэффициенты обновления, выбытия и прироста основных фондов следует рассматривать взаимосвязано. Привлекая дополнительные данные, целесообразно выяснить, осуществляется ли обновление основных фондов за счет нового строительства или модернизации, замены старого оборудования на новое, более высокопроизводительное, и сделать соответствующий вывод об эффективности применения основных фондов [12, с.355].
Для оценки состояния основных фондов определяют коэффициенты износа и годности, которые характеризуют их техническое состояние.
Коэффициент износа (К _и ) определяется как отношение суммы износа (И) к первоначальной стоимости основных средств (Ф):
К _и = И : Ф
Этот показатель исчисляют на начало и конец отчетного периода. Чем больше процент износа, тем хуже качественное состояние основных фондов. Это свидетельствует о том, что они недостаточно обновляются [5, с.137].
Показателем, обратным коэффициенту износа основных фондов, является коэффициент их годности, показывающий величину их остаточной стоимости. Коэффициент годности (К _г ) – это отношение остаточной стоимости основных средств (Ф _о ) к первоначальной (Ф):
К _г = Ф _о : Ф = 1 - К _и
Данные о степени обновления, выбытия и износа основных фондов по СУ-89 ОАО «Стройтрест № 13» г. Осиповичи сформированы на основании   формы № 11 в таблице 1.2 [Приложение Б].
Сведения таблицы показывают, что за отчетный период техническое состояние основных средств ухудшилось вследствие их выбытия. Обновление основных средств произошло за счет обновления их активной части – 2%, что при прочих равных условиях должно положительно повлиять на показатель фондоотдачи. Однако, при этом на анализируемом предприятии достаточно высокий коэффициент выбытия основных средств – 15%, а по активной части – 11%, что является неблагоприятной тенденцией и отрицательно скажется на показателе фондоотдачи.
По анализируемому предприятию коэффициент годности за отчетный период уменьшился на 4% и составил 21%, что свидетельствует о неудовлетворительном качественном состоянии основных средств.
Так как коэффициент износа является обратным показателем коэффициенту годности, то он соответственно увеличился за отчетный период на 4% и составил 79%, что говорит о значительном износе основных средств организации и требует разработки мероприятий, направленных на более интенсивное внедрение новых, технически усовершенствованных основных средств.

3. Анализ возрастного состава строительных машин и механизмов
Для более полной характеристики технического состояния основных фондов производится анализ возрастного состава основных фондов, прежде всего активной их части. Такой анализ имеет важное значение для оценки их работоспособности, поскольку производительность устаревших машин и механизмов значительно ниже, чем новых. Это следует учитывать при расчете объема работ, подлежащих выполнению механизированным способом, эффективности использования строительных машин и механизмов. Принимая необходимые меры по снижению возрастного состава основных производственных фондов различного назначения, систематически омолаживают их, путем приобретения новых, более эффективных [5,с.137].
Анализ возрастного состава основных фондов дает возможность выявить устаревшие машины и механизмы, которые требует замены вследствие их морального износа. При этом моральный износ имеет две формы. Первая форма морального износа заключается в то2м, что с внедрением новых машин, с совершенствованием техники, технологии, организации производства и труда стоимость изготовления, например, машин и механизмов при сохранении их конструктивных свойств и эксплуатационных показателей неуклонно снижается. Следовательно, эта форма морального износа выражает уменьшение стоимости машин или оборудования вследствие удешевления их воспроизводства. В соответствии со снижением стоимости производства машин, механизмов и других элементов основных средств пересматриваются соответственно и цены на них [13, с.44].
Вторая форма морального износа имеет место в том случае, когда изменяются конструкция и эксплуатационные показатели новых машин. Их применение позволяет увеличить объем производства, повысить производительность труда, уменьшить расход эксплуатационных материалов (горючее, электроэнергия, смазочные материалы и т.д.), а в некоторых случаях и основных материалов, снизить затраты на производство единицы продукции и обеспечить более высокое качество обработки. Вторая форма морального износа имеет место тогда, когда машина технически устарела и заменяется более совершенной. В этом случае общество, применяя устаревшую технику, затрачивает больше рабочего времени на производство одного и того же количества продукции.
Для характеристики возрастного состава и морального износа основные фонды группируются по видам, а внутри этих видов – по продолжительности использования (до 5, 5-10, 10-20 и более 20 лет); исчисляется их удельный вес; рассчитывается средний возраст машин и механизмов [10,с.170]. По анализируемому предприятию данные для анализа возрастного состава основных фондов сформированы в таблице 1.3 [Приложение В].
Анализ возрастного состава строительных машин и механизмов, имеющихся в СУ-89 ОАО «Стройтрест № 13» г. Осиповичи, показывает, что почти половина (44,8%) машин и механизмов эксплуатируются двадцать и более лет и являются явно устаревшими, морально изношенными, что требует введения качественно новы основных средств.
Из данных таблицы 1.3 видно, что трансформаторы со сроком службы от 10 до 15 лет составляют 33,3%, станки – 40%, автокраны – 22,2%, бульдозеры – 100%, экскаваторы – 50%.
При проведении анализа возрастного состава строительных машин и механизмов необходимо учитывать, что срок около десяти лет является наиболее оптимальным для замены действующих машин и механизмов, так как они с течением времени морально устаревают, становятся менее продуктивными, что отрицательно сказывается на качестве строительно-монтажных работ, их себестоимости.

4. Сравнительный анализ показателей фондоотдачи, фондовооруженности и механовооруженности труда. Анализ фондоотдачи
Показатели использования основных фондов, характеризующие использование каких-то отдельных групп, видов основных фондов, не дают представления об использовании всей совокупности применяемых основных средств, а такой показатель необходим.
Важнейшим показателем работы строительной организации является фондоотдача, которая в наиболее общем виде характеризует эффективность использования основных фондов. Поскольку результатом использования основных средств является прежде всего увеличение объема выполненных строительно-монтажных работ, этот обобщающий показатель использования основных средств определяется объемом выполненных строительно-монтажных работ на рубль основных производственных фондов, или их активной части.
Объем строительно-монтажных работ, приходящийся на рубль основных фондов, исчисляется делением объема выполненных работ собственными силами по сметной стоимости на среднюю стоимость производственных фондов. Расчет производится по формуле:
Ф _о = О _р : С _ф ,
де    Ф _о - показатель фондоотдачи (объем работ, приходящийся на рубль основных фондов);
О _р - объем работ по сметной стоимости, выполненный собственными силами (по плану или фактической);
С _ф - среднегодовая стоимость основных фондов.
Объем строительно-монтажных работ может определяться в натуральном, условно-натуральном и стоимостном исчислении. Применяются же преимущественно стоимостные показатели выполнения объемов работ.
При проведении анализа фондоотдачи необходимо дать оценку выполнения плана, изучить динамику за ряд лет, выявить и количественно измерить факторы изменения фондоотдачи, рассчитать резервы ее роста.
Исходные данные для расчета фондоотдачи приводят в сопоставимый вид: объем выполненных работ корректируют на имевшее место изменение цен на продукцию, а стоимость основных фондов – на их переоценку [12, с.359].
Сравнением фактического объема работ, приходящегося на рубль основных фондов, с планом или предыдущим отчетным периодом устанавливается изменение эффективности использования основных производственных фондов строительной организации, или только активной их части.
Наряду с фондоотдачей в практике анализа хозяйственной деятельности вычисляют и обратную величину, которую называют фондоемкостью (Ф _е ). Эта величина показывает стоимость основных производственных фондов (активной части), приходящихся на рубль объема строительно-монтажных работ, выполненных собственными силами. Фондоемкость определяют по следующей формуле:
Ф _е = С _ф : О _р
Снижение фондоемкости означает экономию капитала, участвующего в производстве.
Каждый из этих показателей отражает различные экономические процессы и применяется в различных случаях. Так, показатель фондоотдачи применяется для определения экономической эффективности использования действующих основных фондов. Величина фондоемкости показывает сколько средств нужно затратить на основные фонды, чтобы получить необходимый объем строительно-монтажных работ, иначе говоря, какова потребность в основных фондах [13, с.50].
Большое влияние на величину фондоотдачи оказывают показатели фондовооруженности труда (Ф _в ) и механовооруженности труда (М _в ), которые рассчитываются по формулам (1) и (2) соответственно:
Ф _в = С _ф : С _ч (1)
М _в = С _м : С _ч ', (2)
где С _ч - среднесписочная численность работающих, занятых на строительно-монтажных работах и подсобных производствах;
С _м - среднегодовая стоимость машин и механизмов;
С _ч ' - среднесписочная численность рабочих, занятых на строительно-монтажных работах и подсобных производствах.    
Эти показатели применяются для характеристики степени оснащенности труда работающих и рабочих.
Практическое значение имеют не столько сами значения рассмотренных показателей, сколько их динамика. Поэтому при анализе фондоотдачи необходимо сравнивать этот показатель с показателями фондовооруженности и механовооруженности труда, а также со среднегодовой выработкой одного рабочего и одного работающего за отчетный и предыдущий периоды. Если фондовооруженность и механовооруженность увеличиваются, но при этом фондоотдача снижается и падает производительность труда, то это говорит о неэффективном использовании основных средств и оценивается отрицательно.
В процессе анализа производят сравнение показателей фондоотдачи и фондовооруженности между строительными организациями. Такое сравнение дает возможность установить лучшие организации и отстающие в использовании основных фондов, а также наметить мероприятия по повышению фондоотдачи [5, с.148].
Сравнительный анализ фондоотдачи, фондовооруженности и механовооруженности труда по изучаемому предприятию можно проследить по данным таблицы 1.4 [Приложение Г], составленной на основе формы № 11 и учетных показателей.
Сведения данной таблицы показывают, что по сравнению с предыдущим годом фондовооруженность и механовооруженность труда увеличились соответственно на 2655,6 руб. или 54,7% и 1793,7 руб. или 45,8%. При этом фондоотдача всех основных средств строительного назначения снизилась на 0,74 руб. или 33%, а по активной части основных средств – на 1,2 руб. или 33,3%. Снизилась и среднегодовая выработка одного рабочего на 114,2 руб. Все это говорит о неблагоприятной тенденции, которая сложилась на анализируемом предприятии, и указывает на неэффективное использование основных средств.
На уровень фондоотдачи оказывают влияние различные факторы: структура выполняемы строительно-монтажных работ; виды строительства; степень специализации выполняемых работ; территориальное размещение строительства; природно-климатические условия; структура основных фондов строительных организаций и состав их активной части; степень комплексной механизации и автоматизации производства; коэффициент сменности работ машин и механизмов, степень использования машин и механизмов по времени и мощности [5, с.147].
Практическое значение имеют следующие факторы, влияющие на величину фондоотдачи основных средств:
1) изменение удельного веса активной части основных средств в общей стоимости основных средств;
2) изменение удельного веса машин и механизмов в стоимости активной части основных средств;
3) изменение эффективности использования машин и механизмов.
На практике рассматривают также изменение структуры строительно-монтажных работ, однако на анализируемом предприятии недостаточно плановых и учетных показателей для расчета величины влияния данного фактора.
Рассчитаем влияние трех вышеуказанных факторов на фондоотдачу основных средств СУ-89 ОАО «Стройтрест № 13» г. Осиповичи, исходя из данных, приведенных в таблице 1.5.1 [Приложение Д].
Расчет факторов изменения фондоотдачи произведен в таблице 1.5.2 [Приложение Е]. Влияние факторов определяется методом абсолютных разниц.
Данные таблицы 1.5.2 показывают, что положительное влияние на изменение фондоотдачи оказал лишь фактор «изменение удельного веса машин и механизмов в стоимости активной части основных средств». Под воздействием этого фактора она увеличилась на 0,029 руб.
Наиболее существенное влияние на изменение фондоотдачи оказало изменение эффективности использования машин и механизмов, однако это влияние отрицательное и составляет -0,716 руб. Также фондоотдача основных средств снизилась под воздействием изменения удельного веса активной части основных средств в общей стоимости основных средств строительного назначения. Все это следует оценить как отрицательное явление, которое повлекло общее снижение фондоотдачи основных средств строительного назначения организации на 0,74 руб. по сравнению с предыдущим годом.
С целью уменьшения трудоемкости аналитических расчетов по фондоотдаче целесообразно их механизировать и автоматизировать, для чего используются типовые программы обработки данных на ЭВМ.

5. Анализ эффективности использования строительных машин и механизмов
К системе взаимосвязанных показателей, непосредственно характеризующих эффективность использования строительных машин и механизмов, а также раскрывающих резервы дальнейшего улучшения их использования, относятся следующие основные показатели:
- использование машин во времени. Длительность использования машин и механизмов во времени называется экстенсивной нагрузкой;
- использование машин по мощности (производительности). Производительность машин и механизмов называется интенсивной нагрузкой;
- общее использование машин и механизмов (коэффициент интегральной нагрузки).
Анализ экстенсивного использования машин и механизмов связан с рассмотрением баланса времени их работы, который включает следующие фонды времени: календарный, плановый (рабочий) и полезный.
Календарный фонд времени (максимально возможный) рассчитывается как произведение числа календарных дней в отчетном периоде на 24 ч и на количество машин. Таким образом, этот фонд времени определяется исходя из непрерывной работы всех единиц машин. В аналитических расчетах он не может быть использован, так как не отражает действительно возможного времени работы машин и механизмов в связи с тем, что они требуют ремонта и не могут эксплуатироваться все одновременно [12, с.382].
Плановый, или рабочий, фонд времени машин и механизмов представляет собой календарное время за вычетом всех планируемых потерь и перерывов, т.е. количество часов или смен, подлежащих отработке машиной или механизмом в течение отчетного периода в соответствии с установленным режимом работы.
Полезный фонд времени машин и механизмов отличается от рабочего на непланируемые потери рабочего времени, как целодневные, так и внутрисменные, т.е. полезное время меньше рабочего на сумму неплановых потерь.
Основным показателем, характеризующим использование строительных машин и механизмов во времени, является плановое (рабочее) время. Величина этого показателя для каждого вида машин и механизмов устанавливается производственно-экономическим планом. Рабочее время определяется исходя из режима работы машин и механизмов в машино-часах.
За единицу измерения фондов принимается день, смена или машино-час работы. Более точной единицей измерения является машино-час, т.е. действительное время работы машин без потерь.
Действующая система учета и отчетности на ряде предприятий не позволяет достаточно точно выявить использование машинного времени, поскольку не содержит показателей, характеризующих отработанное время [12, с.383].
В зависимости от установленного режима строительные машины и механизмы могут работать в течение суток несколько смен (одну, две, три). Одним из показателей, характеризующих использование строительных машин и механизмов во времени, является коэффициент сменности. Он рассчитывается по отдельным группам машин, отдельным производственным подразделениям предприятия, а также в целом по предприятию. Коэффициент сменности показывает среднее число смен работы тех или иных машин и механизмов в сутки. Чем он выше, тем больше машин и механизмов работает в течение суток и тем больше выполняется строительно-монтажных работ [5,с.144].
Коэффициент сменности определяется отношением общего количества отработанных машино-смен к количеству машин, работающих в наибольшей смене. Например, строительная организация имеет 10 башенных кранов, из которых в первой смене работали 10, во второй – 8 и в третьей – 4 крана. Тогда коэффициент сменности составит 2,2 [(10+8+4) : 10]. Данная величина коэффициента сменности неточно отражает уровень занятости машин, поскольку не учитывает внутрисменные простои машин и механизмов. Поэтому фактический уровень коэффициента сменности целесообразно корректировать на внутрисменные простои машин.
Строительные организации должны стремиться к повышению коэффициента сменности путем внедрения скользящих графиков их работы, поскольку это обеспечивает более эффективное использование машин и механизмов [5, с.144].
Неполное использование рабочего времени строительных машин и механизмов связано с наличием целодневных и внутрисменных простоев, ликвидация которых является резервом эффективного их использования. Простои возникают по зависящим и не зависящим от строительной организации причинам. Ими могут быть: сверхплановая продолжительность ремонтов машин (капитальных и текущих), низкое качество этих ремонтов; аварии машин и механизмов; недостаток материалов, энергии, запасных частей; недостаток рабочей силы; отсутствие фронта работ; некомплектное обеспечение машинами; прочие организационные недостатки.
Увеличение рабочего времени строительных машин и механизмов достигается за счет уменьшения планируемых потерь календарного времени, сокращения сроков пребывания их в ремонте, монтаже и демонтаже и др. Увеличение степени полезного использования календарного времени является постоянным резервом строительной организации.
Производительность машин и механизмов характеризуется объемом работ в натуральном выражении на единицу мощности машин и механизмов, или объемов работ, выполняемых за единицу времени (машино-час, машино-день). Анализ производительности осуществляется сравнением фактических показателей выработки в натуральном выражении на единицу мощности машин и механизмов, или единицу времени (машино-час), с планом, а также с данными предыдущих отчетных периодов.
Выработка за единицу времени определяется путем деления выполненного объема работ на отработанное время (машино-час) соответственно по плану и фактически.
Обобщающим показателем, характеризующим уровень использования строительных машин и механизмов по времени и по мощности, является интегральный коэффициент. Этот показатель рассчитывается путем перемножения первых двух показателей.
Коэффициент интегральной нагрузки может быть представлен как отношение фактически выполненных объемов работ к максимально возможным. В отчетах предприятий эта величина носит название «использование производственной мощности» и измеряется в процентах.
Действующая система учета и отчетности в СУ-89 ОАО «Стройтрест № 13» г. Осиповичи содержит некоторые недостатки, что не позволяет провести анализ эффективности использования строительных машин и механизмов.

6. Резервы роста объемов строительно-монтажных работ за счет улучшения использования основных средств
Недостатки в состоянии обеспеченности и эффективности использования основных фондов строительных организаций являются основой выявления направлений поиска резервов повышения эффективности их использования, после чего разрабатываются соответствующие мероприятия.
Основные резервы роста объемов строительно-монтажных работ за счет улучшения использования основных средств можно разделить на три группы:
1) резервы повышения доли используемых строительных машин и механизмов;
2) резервы увеличения времени работы оборудования за счет сокращения целосменных простоев, увеличения коэффициента сменности работы, сокращения внутрисменных простоев;
3) повышение среднечасовой выработки строительных машин и механизмов [11, с.136].
На современных строительных организациях постоянно идет процесс увеличения удельной мощности основных средств: в машинах и механизмах совершенствуются наиболее ответственные детали и узлы; механизируются и автоматизируются не только основные производственные процессы и операции, но и вспомогательные и транспортные операции, нередко сдерживающие нормальный ход производства и использование машин и механизмов; устаревшие машины модернизируются и заменяются новыми, более совершенными.
Интенсивность использования производственных мощностей и основных фондов повышается также путем совершенствования технологических процессов; выбора сырья, его подготовки к производству в соответствии с требованиями заданной технологии и качества выпускаемой продукции; обеспечения равномерной работы предприятий и производственных участков; проведения ряда мероприятий, позволяющих повысить скорость обработки предметов труда и обеспечить увеличение производства продукции в единицу времени.
Интенсивный путь использования основных средств действующих организаций включает техническое их перевооружение, повышение темпов их обновления [9, с.193].
Улучшение экстенсивного использования основных средств предполагает, с одной стороны, увеличение времени работы действующих машин и механизмов в календарный период (в течении смены, суток, месяца, квартала, года) и, с другой стороны, увеличение количества и удельного веса действующих машин и механизмов в составе всех основных средств, имеющихся в организации и в его производственном звене.
Увеличение времени работы строительных машин и механизмов достигается за счет:
- постоянного поддержания пропорциональности между производственными мощностями отдельных групп машин и механизмов на каждом производственном участке;
- улучшения ухода за основными средствами, совершенствования организации производства и труда, что способствует правильной эксплуатации машин, предотвращению аварий и простоев, осуществлению своевременного и качественного ремонта, сокращающего простои оборудования в ремонте и увеличивающего межремонтный период;
- использования строительных машин и механизмов в соответствии с их профилем, оптимальной загрузки машин, увеличения сменности работы предприятия.
Известно, что на предприятиях, кроме действующих машин и механизмов, часть оборудования находится в ремонте и резерве, а часть – на складе. Своевременный монтаж оборудования, а также ввод в действие всего установленного оборудования за исключением части, находящейся в плановом резерве и ремонте, значительно улучшают использование основных средств.
Механизация подъемно-транспортных, погрузочно-разгрузочных и складских работ является основой для ликвидации имеющейся диспропорции в уровне механизации основного и вспомогательного производства на предприятиях, высвобождения значительного количества вспомогательных рабочих, повышения коэффициента сменности работы предприятий и расширения производства на действующих предприятиях без дополнительного привлечения рабочей силы. Автоматизация производства, совершенствование организации труда имеют особо важное значение, так как часто являются важнейшими факторами обеспечения конкурентных преимуществ [9,с.194].