Документ як предмет і засіб скоєння злочинів

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Зміст
1. Ведення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 3
2. Документ як предмет і засіб скоєння злочинів ... .. 4
3. Практичні завдання ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 11
4. Висновок ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 14
5. Список літератури ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 15

Введення
В даний час у праві утвердилася широка трактування документа. Як правило, документами слід визнавати тільки ті джерела інформації, які призначені для її збереження і передачі з метою забезпечення потреб людей. Ця ознака, на наш погляд, дозволяє відмежувати документ від інших джерел інформації, наприклад від природних об'єктів, предметів побуту. Останні також можуть зберігати та «випромінювати» інформацію, але вони документами не є.
На підставі викладеного можна запропонувати таке загальне поняття: документ - це створений людиною матеріальний носій, на якому інформація відображена у вигляді символів і сигналів і який призначений для її зберігання і передачі в часі і в просторі.
У кримінально-правовому аспекті документ - це матеріальний носій із зафіксованою на ньому інформацією, що має юридичне значення. Такий документ повинен мати юридичну силу, засвідчувати будь-якої юридичний факт. Таким чином, при визначенні кримінально-правового поняття документа слід грунтуватися на загальному понятті документа і врахувати його специфічні ознаки, то є такий документ повинен мати юридичну силу і засвідчувати будь-якої факт, що має юридичне значення.

Документ як предмет і засіб скоєння злочину
Вище ми розглянули поняття документа, далі для відповіді на поставлені завдання розглянемо документ як предмет і засіб вчинення злочину.
Предмет злочину - матеріальна річ зовнішнього світу, на яку спрямовані протиправні дії злочинця.
Предмет злочину - це факультативний ознака злочину. Правильне визначення предмета посягання конкретного злочину дозволяє розмежовувати подібні між собою склади злочинів. Предмет злочину виступає в якості обов'язково ознаки складу злочину, коли закон прямо вказує на предмет злочину безпосередньо в самій нормі кримінального закону.
Під засобом вчинення злочину слід розуміти предмети, що використовуються злочинцем для вчинення злочину. [[1]]
У Кримінальному кодексі слово «документ» вживається досить часто. Так, в ньому згадуються: у ст. 140 (неправомірний відмова посадової особи у наданні зібраних у встановленому порядку документів і матеріалів, безпосередньо зачіпають права і свободи громадянина, або надання громадянину неповної або завідомо неправдивої інформації, якщо ці діяння заподіяли шкоду правам і законним інтересам громадян);
в ст. 142 фальсифікація виборчих документів, документів референдуму;
- Документи, що мають історичну або культурну цінність:
у ч.2. П.В ст. 164 Розкрадання предметів чи документів, мають особливу історичну, наукову, художню чи культурну цінність, незалежно від способу розкрадання призвело знищення, псування або руйнування предметів або документів
в ст. 243 Знищення або пошкодження пам'яток історії, культури, природних комплексів або об'єктів, взятих під охорону держави, а також предметів чи документів, що мають історичну або культурну цінність;
- Документи, що містять відомості, що становлять комерційну, податкову або банківську таємницю:
у ч.1 ст. 183 (незаконні одержання і розголошення відомостей, що становлять комерційну, податкову або банківську таємницю) - збирання відомостей, що становлять комерційну, податкову або банківську таємницю, шляхом викрадення документів, підкупу чи погроз, а також іншим незаконним способом;
- Митні документи:
в ст. 188 (контрабанда) переміщення у великому розмірі через митний кордон Російської Федерації товарів чи інших предметів, за винятком зазначених у частині другій цієї статті, вчинене крім чи з приховуванням від митного контролю або з обманним використанням документів або засобів митної ідентифікації або поєднане з недекларированием або недостовірним декларуванням;
- Платіжні документи:
у ч.1 ст. 187 (виготовлення або збут підроблених кредитних або розрахункових карт і інших платіжних документів) виготовлення з метою збуту або збут підроблених кредитних або розрахункових карт, а також інших платіжних документів, які є цінними паперами;
- Бухгалтерські документи:
в ч.1ст. 195 (неправомірні дії при банкрутстві) приховування майна, майнових прав або майнових обов'язків, відомостей про майно, про його розмір, місцезнаходження або іншої інформації про майно, майнові права або майнових обов'язки, передача майна у володіння іншим особам, відчуження або знищення майна, а одно приховування, знищення, фальсифікація бухгалтерських і інших облікових документів, що відображають економічну діяльність юридичної особи або індивідуального підприємця, якщо ці дії вчинені при наявності ознак банкрутства і завдали великої шкоди;
у ч.1 ст. 199 (ухилення від сплати податків і (або) зборів з організації) ухилення від сплати податків і (або) зборів з організації шляхом неподання податкової декларації чи інших документів, подання яких відповідно до законодавства Російської Федерації про податки і збори є обов'язковим, або шляхом включення в податкову декларацію або такі документи завідомо неправдивих відомостей, вчинене у великих розмірах;
Примітка. Великим розміром у цій статті, а також у статті 199.1 цього Кодексу визнається сума податків і (або) зборів, складова за період у межах трьох фінансових років поспіль більше п'ятисот тисяч рублів, за умови, що частка несплачених податків і (або) зборів перевищує 10 відсотків належних до сплати сум податків і (або) зборів, або перевищує один мільйон п'ятсот тисяч рублів, а особливо великим розміром - сума, яка складає за період у межах трьох фінансових років поспіль більше двох мільйонів п'ятисот тисяч рублів, за умови, що частка несплачених податків та (або) зборів перевищує 20 відсотків належних до сплати сум податків і (або) зборів, або перевищує сім мільйонів п'ятсот тисяч рублів.
- Документи, що дають право на отримання наркотичних засобів і психотропних речовин:
в ст. 233 (незаконна видача або підробка рецептів чи інших документів, що дають право на отримання наркотичних засобів або психотропних речовин);
- Документи, що містять державну таємницю:
в ст. 284 (втрата документів, що містять державну таємницю) порушення особою, що має допуск до державної таємниці, встановлених правил поводження з містять державну таємницю документами, а рівно з предметами, відомості про які становлять державну таємницю, якщо це спричинило по необережності їх втрату і настання тяжких наслідків ;
- Документи:
в ст. 171 (незаконне підприємництво) здійснення підприємницької діяльності без реєстрації або з порушенням правил реєстрації, а так само подання органу, який здійснює державну реєстрацію юридичних осіб і індивідуальних підприємців, документів, які містять завідомо неправдиві відомості, або здійснення підприємницької діяльності без спеціального дозволу (ліцензії) у випадках , коли такий дозвіл (ліцензія) обов'язково, або з порушенням ліцензійних вимог і умов, якщо це діяння зашкодило великий збитки громадянам, організаціям або державі або пов'язане з отриманням доходу у великому розмірі;
в ст. 287 (відмова в наданні інформації Федеральним Зборам Російської Федерації чи Рахунковій палаті Російської Федерації) неправомірну відмову в наданні або ухилення від надання інформації (документів, матеріалів), а також надання завідомо неповної або помилкової інформації Раді Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації, Державній Думі Федеральних Зборів Російської Федерації чи Рахунковій палаті Російської Федерації, якщо ці діяння вчинені службовою особою, зобов'язаним надавати таку інформацію;
в ст. 339 (ухилення від виконання обов'язків військової служби шляхом симуляції хвороби чи іншими способами) ухилення військовослужбовця від виконання обов'язків військової служби шляхом симуляції хвороби, або заподіяння собі будь-якого пошкодження (членоушкодження), або підробки документів, або іншого обману;
- Офіційні документи:
в ст. 238 (виробництво, зберігання, перевезення або збут товарів і продукції, виконання робіт або надання послуг, що не відповідають вимогам безпеки) виробництво, зберігання або перевезення з метою збуту або збут товарів і продукції, виконання робіт або надання послуг, що не відповідають вимогам безпеки життя або здоров'я споживачів, а також неправомірні видача або використання офіційного документа, що засвідчує відповідність зазначених товарів, робіт або послуг вимогам безпеки;
в ст. 292 (службова фальсифікація) службова фальсифікація, тобто внесення службовою особою, а також державним службовцям або службовцем органу місцевого самоврядування, який не є службовою особою, в офіційні документи завідомо неправдивих відомостей, а також внесення у зазначені документи виправлень, які деформують їх справжній зміст, якщо ці діяння скоєно з корисливої ​​або іншої особистої зацікавленості;
в ст. 324 (придбання або збут офіційних документів і державних нагород) незаконні придбання або збут офіційних документів, що надають права або звільняють від обов'язків, а також державних нагород Російської Федерації, РРФСР, СРСР;
в ст. 325 викрадення або пошкодження документів, штампів, печаток або викрадення марок акцизного збору, спеціальних марок або знаків відповідності;
в ст. 327 (підробка, виготовлення або збут підроблених документів, державних нагород, штампів, печаток, бланків) ч.1 підробка посвідчення або іншого офіційного документа, що надає права або звільняє від обов'язків, з метою його використання або збут такого документа, а так само виготовлення в тих ж метою або збут підроблених державних нагород Російської Федерації, РРФСР, СРСР, штампів, печаток, бланків, ч.3. Використання завідомо підробленого документа.
В інших статтях Кримінального Кодексу Російської Федерації слово «документ» не вживається, але зазначені його різновиди. Наприклад, у ст.ст. 177, 185, 186, 187, 204, 290, 304 йдеться про цінні папери, у ст. 187 - про кредитних і розрахункових картах, у ст. 198 - про декларацію про доходи, в ст. 169, 171, 172 і 235 - про ліцензії, у ст. 305 - про неправосудних вироку, рішення або іншому судовому акті. У багатьох статтях Кримінального Кодексу Російської Федерації поняття «документ» не міститься, але за змістом закону сформульовані в них злочини можуть бути вчинені з його використанням. Наприклад, з використанням документів можливі: незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння) дітей (ст. 154), шахрайство (ст. 159), привласнення або розтрата (ст. 160), незаконне отримання кредиту (ст. 176), державна зрада (ст . 275), шпигунство (ст. 276), привласнення повноважень посадової особи (ст. 288), ухилення від проходження військової та альтернативної цивільної служби (ст. 328).
Ряд питань постають перед судами розглядають дані справи роз'яснені Постановами Пленуму Верховного Суду Російської Федерації: від 28 квітня 1994 р. № 2 «Про судову практику у справах про виготовлення підроблених грошей чи цінних паперів»; № 6 від 10 лютого 2000 року «Про судову практику у справах про хабарництво та комерційному підкупі »; № 64 від 28 грудня 2006 р.« Про практику застосування судами кримінального законодавства про відповідальність за податкові злочини »і т.д.
З наведених прикладів видно, що документ є ознакою більш трьох десятків складів злочинів.
Кримінально-правове значення мають тільки ті документи, які виступають в якості предмета чи засоби вчинення злочину або іншої ознаки об'єктивної сторони складу злочину. Наприклад, у складах злочинів, передбачених ст. 142 (фальсифікація виборчих документів, документів референдуму) і 164 КК (розкрадання документів, які мають особливу історичну, наукову, художню чи культурну цінність), документи є предметом злочину, а в складах злочинів, передбачених ст. 188 (контрабанда з обманним використанням документів) та ч. 3 ст. 327 КК (використання свідомо підробленого документа), - засобом вчинення злочину. Є склади злочинів, в яких йдеться про здійснення діяльності без відповідних документів (наприклад, підприємницької діяльності без ліцензії - ст. 171 КК), про неправомірне відмову в наданні документів (ст. 140, 287 КК).
Тут документи не є ні предметом, ні засобом вчинення злочину, але їх слід вважати ознакою об'єктивної сторони складу.

Практичні завдання
Завдання № 1
Панов і Гнилий, співробітники служби безпеки комерційного підприємства «Віктор», отримали вказівку від начальника свого підрозділу Туркіна виявити і будь-якими засобами затримати уродженця Вірменії Огісяна, який заборгував «Віктору» значну суму грошей. Встановивши місцезнаходження Огісяна, Панов та Гнилий силою змусили його сісти в автомобіль і відвезли на пустир, після чого запропонували передати їм половину суму боргу в обмін на те, що вони відпускають його і доповідають керівництву, що він виїхав на постійне місце проживання до Вірменії. Під приводом зняти необхідну суму грошей зі свого рахунку в банку Огісян був відпущений на одну годину, він же в цей час заявив про протиправні дії лапових і Гнілова в міліцію.
Кваліфікує дії Панова та Гнілова.
Відповідь: Дії лапових і Гнілова слід кваліфікувати за п.п. «А» і «з» ч. 2 ст.126 (викрадення людини) протизаконне, всупереч волі та бажання людини, вилучення з місця його шалене і приміщення в інше місце і утримання там, групою осіб за попередньою змовою і з корисливих спонукань. І якщо місце і навколишнє оточення свідчили про явне, можливе застосування насильства до викраденому і потерпілий явно усвідомлював таку загрозу, то за сукупністю зі злочином, передбаченим частиною 1 ст.163 КК РФ (вимагання), а якщо мав місце попередню змову то п. « а »ч.2 ст.163 КК РФ.

Завдання № 2
Потьомкін зустрів знайому йому неповнолітню клинових та запросив до клубу, де проводив репетицію музичний ансамбль. У клубі вони пили горілку, а потім Потьомкін затягнув клинові з метою згвалтування в одну з кімнат клубу, повалив на підлогу, зірвав одяг, побив, завдаючи удари руками і ногами по голові і тілу, від чого Клинова втратила свідомість. Злякавшись, Потьомкін відмовився від свого наміру. Однак коли Клинова встала і одяглася, Потьомкін завів її в іншу кімнату і, погрожуючи знову її побити, здійснив з нею статевий акт. Як було встановлено експертизою в результаті побиття Климової була заподіяна тяжка шкода здоров'ю.
Кваліфікує дії Потьомкіна.
Відповідь: з умов завдання видно, що Клинова - неповнолітня і була знайомою Потьомкіна, що має на увазі обізнаність останнього про її вік (від 14 років до 18 років).
Якщо при згвалтуванні або здійсненні насильницьких дій сексуального характеру, або замах на них потерпілій особі навмисне заподіюється тяжка шкода здоров'ю, дії винної особи Потьомкіна кваліфікуються за пунктом «Д» частини 2 статті 131 КК РФ і за сукупністю зі злочином, передбаченим частиною 1Стаття 111 КК РФ .
Якщо Потьомкін не бажав заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю Клиновий, то спочатку вчинене ним діяння - замах на згвалтування або на вчинення насильницьких дій сексуального характеру слід відмежовувати від добровільної відмови від вчинення зазначених дій, що виключає кримінальну відповідальність особи (стаття 31 КК РФ). У цьому випадку, якщо особа усвідомлювала можливість доведення злочинних дій до кінця, але добровільно і остаточно відмовилося від вчинення згвалтування або насильницьких дій сексуального характеру (але не внаслідок причин, що виникли поза його волею), вчинене ним незалежно від мотивів відмови кваліфікується за фактично досконалим дій за умови, що вони містять склад іншого злочину. Дії Потьомкіна слід кваліфікувати за пунктом Д частини 2 статті 131 КК РФ і за сукупністю зі злочином, передбаченим статтею 118 КК РФ (спричинення тяжкої шкоди здоров'ю з необережності).

Висновок
В даній контрольній роботі мною розглянуто теоретичне питання: документ як предмет і засіб скоєння злочинів і вирішені практичні завдання. При виконанні роботи були використані Постанови Пленуму Верховного Суду Російської Федерації, Кримінальний Кодекс Російської Федерації, навчальна література, як друкованого варіанту, так і ресурсів інтернет.

Література
1. Кримінальний Кодекс Російської Федерації. - НОРМА - М.: 2000.
2. Постанова Пленуму Верховного Суду Російської Федерації від 28 квітня 1994 р. № 2 «Про судову практику у справах про виготовлення підроблених грошей чи цінних паперів»;
3. Постанова Пленуму Верховного Суду Російської Федерації № 6 від 10 лютого 2000 року «Про судову практику у справах про хабарництво та комерційному підкупі»;
4. Постанова Пленуму Верховного Суду Російської Федерації № 64 від 28 грудня 2006 р. «Про практику застосування судами кримінального законодавства про відповідальність за податкові злочини»;
5. Постанова Пленуму Верховного Суду Російської Федерації від 15 червня 2004 р. N 11 м. Москва «Про судову практику у справах про злочини, передбачені статтями 131 і 132 Кримінального кодексу Російської Федерації»;
6. Постанова Пленуму Верховного Суду Російської Федерації № 3 від 4 травня 1990 р. «Про судову практику у справах про вимагання»;
7. Мельниченко А.Б., Радачинский С.М. Кримінальне право. Загальна та Особлива частини. Навчальний посібник. - М., ІМЦ ГУК МВС Росії, 2002. - 616с.;
8. Є.Ю. Сабітова «Кримінально - правове поняття документа»


[1] Мельниченко А.Б., Радачинский С.М. Кримінальне право. Загальна та Особлива частини. Навчальний посібник. - М., ІМЦ ГУК МВС Росії, 2002. - 616с. Стор.57
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Держава і право | Контрольна робота
36.7кб. | скачати


Схожі роботи:
Аналіз технологій скоєння комп`ютерних злочинів
Причини скоєння злочинів у сфері інформаційних технологій
Кримінальна відповідальність за скоєння комп`ютерних злочинів
Дослідження організації роботи митних органів України в сфері попередження скоєння митних злочинів
Поняття документ управлінський документ
Родовий та видовий об єкти злочинів Предмет злочину
Поняття про документ Еволюція поняття документ
Повторність злочинів Правові наслідки повторності сукупності та рецидиву злочинів Рецидив зло
Множинність злочинів і її відмінності від єдиних складних злочинів
© Усі права захищені
написати до нас