Довгострокова фінансова політика Управління ризиками

Тема 1. Управління ризиками при погашенні взаємних заборгованостей між підприємствами ВАТ "Газпром" і оптимізація податкових відрахувань

1. Поясніть чому на підприємствах ВАТ "Газпром" складається така ситуація, що гроші підприємств до декількох місяців можуть знаходиться не у виробничій сфері, а в банківській системі?

Сучасні взаємовідносини між підприємствами ВАТ "Газпром", підприємствами-дебіторами та підприємствами кредиторами ВАТ "Газпром" та пов'язаними з ними структурами дуже розгалужені, гроші часто повинні пройти через десятки рахунків, щоб завершився повний цикл розрахунків. Обслуговування такого ланцюжка займає до декількох місяців, і весь цей час гроші знаходяться не у виробничій сфері, а в банківській системі.

Така ситуація складається внаслідок того, що у підприємств, як правило, немає оборотних коштів, достатніх для оплати свого боргу. Щоб здійснити платіж підприємство повинно дочекатися, коли який-небудь з його боржників оплатить свій борг.

Криза платежів в сучасній російській економіці є одним з вирішальних факторів, що дестабілізують роботу всіх галузей народного господарства і визначають темпи зниження обсягів виробництва, тим самим роблячи істотний негативний вплив на загальноросійську економічну ситуацію.

Будь-який вертикально інтегрованої компанії, у тому числі ВАТ "Газпром", необхідний постійний моніторинг фінансової діяльності своїх підприємств, а також інших підконтрольних підприємств, зокрема моніторинг здійснюваних ними платежів.

Моніторинг платежів у режимі реального часу, управління дебіторською та кредиторською заборгованістю підприємств ВАТ "Газпром" було б доцільно здійснювати в Кліринговому центрі ВАТ "Газпром", що виконує наступні функції: збір, обробку та оперативне надання інформації про рух фінансових потоків; взаємозалік платежів учасників розрахунків на кліринговій основі та оптимізацію податкових відрахувань; консолідацію фінансових ресурсів та контроль за їх цільовим використанням; оперативний контроль за грошовими оборотами підвідомчих підприємств; управління дебіторською та кредиторською заборгованістю підвідомчих підприємств.

2. До чого призводять такі розгалужені взаємини між підприємствами ВАТ "Газпром", коли одне підприємство щоб здійснити платіж має дочекатися, коли який-небудь з його боржників оплатить свій борг?

Такі фінансові переплетення в кілька разів збільшують час проходження платежів і ведуть до ще більшої дебіторської та кредиторської заборгованостей підприємств ВАТ "Газпром".

Чим швидше проходять платежі тим менше ризик зростання дебіторської та кредиторської заборгованостей підприємства ВАТ "Газпром" і пов'язаних з ними підприємств договірними відносинами.

Отже, гарне рішення проблеми взаємозаліку боргів, причому якісно відмінне від мали місце раніше, є первинним завданням, що дозволяє перерозподіляти фінансові кошти підприємств ВАТ "Газпром" від обслуговування боргу.

3. Яке рішення проблеми взаємозаліків боргів було запропоновано для перерозподілу фінансових коштів підприємств ВАТ "Газпром" від обслуговування боргу, в чому його суть?

Запропонованим рішенням цієї проблеми є створення клірингового центру ВАТ "Газпром".

Одним із завдань Клірингового центру ВАТ "Газпром" міг би стати аналіз фінансово-господарської діяльності підприємств, що беруть участь в залікових схемах з підприємствами ВАТ "Газпром". При проведенні такого аналізу будуть виявлені підприємства - потенційні банкрути з великим об'ємом дебіторської заборгованості, а отже, і зі зростаючим рівнем кредиторської заборгованості. Якщо аналіз показує, що труднощі підприємства пов'язані з єдиним чинником - неплатежами дебіторів даного підприємства, то в цьому випадку підприємство може бути прокредитовано КБ "Газпромбанк" або іншим банком в заставу акцій (або іншої частки участі в діяльності підприємства). При цьому якщо дебітори підприємства беруть участь у клірингових розрахунках, проведених Кліринговим центром ВАТ "Газпром", то заборгованість підприємства може бути погашена, і підприємство перетворюється з потенційного банкрута у фінансово-стійке підприємство. При багаторазовому проведенні розрахунків підприємство може бути виведено в інвестиційно привабливе для ВАТ "Газпром".

Схеми кредитування або придбання частки участі в діяльності підприємств визначаються Кліринговим центром ВАТ "Газпром" в ході здійснення аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств.

Описана технологія роботи Клірингового центру ВАТ "Газпром" вигідна всім перерахованим нижче учасникам розрахунків.

1. Адміністрації ВАТ "Газпром", так як, окрім зазначених вище переваг, вона отримує можливість: знизити управлінські витрати на збір і обробку даних про рух фінансових потоків у компанії; оперативно отримувати аналітичні форми та форми звітності, необхідні для проведення управлінського обліку, планування і прогнозування руху фінансових потоків у компанії; - упорядкувати оборот грошових коштів у компанії і зменшити за рахунок цього поточні витрати.

2. Підприємствам ВАТ "Газпром", тому що дозволяє їм зменшити заборгованість та прискорити отримання грошових коштів (їм вигідно надавати в Кліринговий центр ВАТ "Газпром" інформацію про всі платежі, у тому числі планованих, оскільки в системі клірингу вони можуть пройти навіть при відсутності коштів на рахунку через наявність зустрічних платежів).

3. Банкам, які беруть участь у клірингових розрахунках, в тому числі КБ "Газпромбанк", оскільки вони отримують можливість: прискорити проходження платежів своїх клієнтів; створити центр межфіліальних розрахунків.

Таким чином, для організації проведення зазначених вище процедур необхідно, щоб всі підприємства ВАТ "Газпром" і підприємства реального сектора, які беруть участь у поставках продукції підприємствам ВАТ "Газпром", стали учасниками Клірингового центру ВАТ "Газпром", а також відкрили рахунки в КБ "Газпромбанк ", який виступить в якості оператора проведення пропонованих залікових схем.

Суть вищеназваного центру полягає в побудові уніфікованої системи безготівкових розрахунків, що дозволяє виразити в грошовій формі і врегулювати всі види зустрічних зобов'язань і вимог підприємств, що беруть участь в клірингових розрахунків через свої уповноважені банки, створивши таким чином ефективну альтернативу не грошовим розрахункових операціях.

Кліринговий центр ВАТ "Газпром" дозволить відновити нормальне функціонування розрахункової системи як всередині структури підприємства, так і у взаємовідносинах з партнерами, підвищити його прозорість.

Кліринговий центр ефективно здійснить свою діяльність за допомогою багатостороннього клірингу, при якому операції з операцій клірингового пулу будуть проводитися за підсумками неттинга по всіх досконалим, підтвердженим і забезпеченим необхідною кількістю грошових коштів операціях.

У результаті проведених розрахунків ефект по них за кліринговими схемами, істотно скорочує сумарну заборгованість підприємств, в наявності (сумарна заборгованість підприємств зменшено з 56,807 млрд. рублів доз 1,097 млрд. рублів). У даному випадку підприємства ВАТ "Газпром" зможуть більш ефективно використовувати свої оборотні кошти, спрямувавши їх на розвиток виробництва.

Запропонований метод рішення дозволяє провести залік взаємних боргів підприємств кількома розрахунками, що допомагає уникнути тривалих послідовних банківських платежів і відволікання значних оборотних коштів підприємств від виробничої сфери.

4. Чому сприяє міжбанківський кліринг для підприємств ВАТ "Газпром"?

Міжбанківський кліринг як система безготівкових розрахунків, заснована на заліку зустрічних вимог і зобов'язань учасників розрахунків, які погашаються і завершуються платежами на різницю між сумою зобов'язань і або) вимог, сприяє вирішенню завдання збільшення оборотності власних коштів підприємств ВАТ "Газпром".

5. Для чого необхідне введення обмежень на погашення дебіторської заборгованості кожного з підприємств, що беруть участь у клірингових розрахунках?

Введення обмежень на погашення дебіторської заборгованості кожного з підприємств, що беруть участь у клірингових розрахунках необхідно, так як кліринговий центр в ході професійної діяльності забезпечує оптимізацію податкових відрахувань до бюджету, через модернізацію моделі клірингових розрахунків введенням обмежень на погашенні дебіторської заборгованостей (при погашенні дебіторської заборгованості підприємств виникає заборгованість з податкових платежів до бюджету, яку необхідно виплачувати "живими" грошима, тому необхідні обмеження на погашення дебіторської заборгованості кожного з підприємства, що беруть участь у клірингових розрахунках, які можуть бути побудовані виходячи з тієї суми грошових коштів, яку підприємство зможе заплатити до бюджету у вигляді податкових платежів).

6. Для чого формується гарантійний фонд і що є його джерелом формування?

Кліринговий центр організує систему управління ризиками ліквідності, системними ризиками і ризиками невиконання зобов'язань, щодо яких здійснюється кліринг, для забезпечення чого кліринговий центр формує гарантійний фонд і розробляє систему зниження ризиків.

Також кліринговий центр управляє дебіторською та кредиторською заборгованістю, прискорює і оптимізує розрахунки між підприємствами ВАТ "Газпром", їх дебіторами і кредиторами, що зменшує ймовірність кредитного ризику.

Джерелами формування гарантійного фонду є грошові кошти і в ряді випадків цінні папери учасників клірингу.

Кліринговий центр здійснює моніторинг платежів в режимі реального часу, аналізує і прогнозує рух фінансових потоків, оперативно представляє аналітичні форми та форми звітності, необхідні для проведення управлінського обліку.

Тема 2. Чому і як треба реформувати РАО "ЄЕС Росії"

1. Які головні функції виконує РАО "ЄЕС Росії"?

РАО "ЄЕС Росії" представляє собою відкрите акціонерне товариство, яке виробляє більше 85% електороенергіі РФ і забезпечує її доставку до споживача. Найбільшим акціонером РАВ є держава, що, здавалося, забезпечує йому, державі, повну свободу у проведенні адекватної його цілям і завданням енергетичної політики. РАО "ЄЕС Росії" виконує функції загального координуючого центру та реалізує визначені державою загальні умови функціонування і розвитку електроенергетичного комплексу.

2. Якими факторами було обумовлено погіршення фінансово-економічного становища РАО "ЄЕС Росії" і його дочірніх підприємств?

Гостра необхідність у реформуванні виникла ще в середині 90-х, коли на електроенергетику ліг весь тягар фінансових негараздів, пов'язаних з економічною реформою. Саме в цей час електроенергетика працювала, але живих грошей за постачання енергії не отримувала. Ситуація стала загострюватися в 1999 році, який показав тенденцію зростання споживання електроенергії, що зберігається до цих пір.

3. Яку мету переслідує створення Концепції реструктуризації РАО "ЄЕС Росії"?

Необхідність реструктуризації назріла в той момент, коли економіка Росії стала переживати стан глибокої і затяжної кризи. Погіршення фінансово-економічного становища РАО "ЄЕС Росії" і його дочірніх підприємств було зумовлено як загальними проблемами економіки так і таких факторів як: збереження стосунку до енергетичної галузі як до донору російській економіці; проводиться жорстока економічна політика, яка часто не забезпечує компенсацію витрат на виробництво і транспорт електричної і теплової енергії, відновлення і розвитку основних фондів; регулювання тарифів, часто залежить від політичної кон'юнктури на шкоду економічним принципам регулювання.

Очевидно, що відсутність живих грошей губить електроенергетику, так як не дозволяє накопичувати або запозичувати інвестиційні ресурси. За прогнозами фахівців, до 2005 р. при існуючих темпах оновлення більше 40% генеруючого обладнання вироблять свій ресурс, що залишилися потужності не зможуть забезпечити навіть внутрішнє споживання енергії.

Ситуація з кризою неплатежів ускладнюється і наявністю перехресного субсидування, що підриває фінансову стійкість російських енергокомпаній. Накопичена і продовжує зростати заборгованість споживачів, в тому числі і фінансованих з федерального бюджету, що провокує кризу неплатежів, породжує брак оборотних коштів.

Низька рентабельність та неплатежі, відсутність державної підтримки розвитку електроенергетики призводять до постійного зниження обсягів інвестиції в електроенергетику.

Беручи до уваги ситуацію, що склалася в російській економіці, Рада директорів доручила Правлінню підготувати Концепцію реструктуризації РАО "ЄЕС Росії" з метою підвищення фінансової стійкості РАВ, забезпечення умов для залучення інвестицій та зростання капіталізації російських енергокомпаній.

4. Охарактеризуйте етапи проведення реструктуризації РАО "ЄЕС Росії"

Складність і масштаб завдань щодо проведення реструктуризації обумовлюють необхідність її здійснення в кілька етапів.

Перший етап - внутрішня реструктуризація РАО "ЄЕС Росії" і підготовка до дерегулювання ринку електроенергії та послуг.

Другий етап - створення конкурентного ринку електроенергії.

Третій етап - переоцінка бізнесу. Запуск конкурентного ринку дозволить зробити оцінку реальної вартості компаній. У міру накопичення галузевими компаніями досвіду роботи на ринку ризики, пов'язані з їх незалежним функціонуванням, будуть істотно знижені, що позитивно вплине на їхню капіталізацію.

Четвертий етап - залучення інвестицій в холдинг РАТ "ЄЕС Росії".

5. За рахунок яких джерел можуть бути залучені інвестиції в холдинг РАТ "ЄЕС Росії"

Реалізація намічених заходів призведе до основними якісними результатами, які забезпечать подолання кризових явищ у галузі і створять основу для розвитку господарства країни в цілому:

Це дозволить залучити інвестиції в холдинг РАО ЄЕС "Росії".

Поступово повинен буде скластися російський конкурентний ринок електроенергії, саме ринок, а не система експлуатації електроенергетичної відрости

Поступово повинні будуть скластися механізми залучення інвестицій у галузі механізми реінвестування

Здорова конкуренція в відрости повинна неминуче привести до стабілізації цін, відносного здешевлення електроенергії, що повинно привести до зменшення частки енергетичної складової у собівартості продукції і в кінцевому рахунку - до підвищення конкурентоспроможності російської промисловості.

Без досягнення якісного зрушення неможливий перехід до прискореного економічного зростання.

Тема 3. Ризики облігаційного випуску компанії СУАЛ

1. Чим була викликана тривала консолідація компанії "СУАЛ холдинг"?

Консолідація компанії "СУАЛ - холдинг" затягнулася, про що свідчить відсутність необхідної інформації щодо виробничих та фінансових показників. За експертними оцінками це викликано відсутністю централізованих фінансових потоків в компаніях, які повинні увійти до складу СУАЛ - холдингу, і відповідно централізованого їх обліку. Тривала консолідація компанії створює фактор невизначеності та збільшує ризики даної компанії.

Розширення холдингу не може розглядатися як фактор зниження ризику непогашення, так як для придбання додаткових потужностей ЗАТ "Ренова" змушене відвернути суттєві грошові ресурси. Облігації СУАЛа гарантовані ЗАТ "Ренова", однак, ці гарантії забезпечені експортними поставками алюмінію самого СУАЛа, що також підвищує ризики непогашення облігацій.

Протягом 2000 р. ЗАТ <Ренова>, змогло акумулювати всі 100% акцій СУАЛа і стати найбільшим акціонером підприємств в рамках керуючої компанії <СУАЛ-холдинг> (Уральський, Іркутський, Богословський і Кандалакшский алюмінієві заводи, АТ <Боксити Тімана>, АТ < МІХАЛЮМ>, АТ <Севуралбокситруду>, АТ <Черемшанська кварцит>, Каменськ-Уральський металургійний завод, АТ "Південно-Уральський бокситову копальню> і ряд інших підприємств). Нова компанія отримала контроль над 18% російських потужностей з виробництва алюмінію і майже над 35% запасів родовищ бокситів.

На основі оцінки ризиків облігаційної позики компанії <СУАЛ> (табл. 1) експерти виставили емітенту рейтинги на рівні С і В-1 (табл. 2). При цьому було зазначено, що ризик непогашення випущених облігацій значний, а вторинний їх ринок відсутній. Випуск цих облігацій був розрахований виключно на нерезидентів, які для їх купівлі могли використовувати кошти з рахунків типу <С>.

Рейтинг надійності С означає, що вірогідність погіршення ліквідності емітента протягом терміну обігу облігацій істотна або що обсяги емісії облігацій (та інших погашаються протягом терміну обігу облігацій зобов'язань) складає значну частку на тлі прогнозованих ліквідних активів. Існує висока ймовірність, що емітент не погасить свої облігації в строк або в повному обсязі, оскільки він може зіткнутися з труднощами при рефінансуванні своїх майбутніх боргових виплат.

Обсяг позики при цьому досить значний по відношенню або до короткострокових зобов'язань, або до річної виручки, або до величини грошових коштів і високоліквідних активів. Індексація облігаційних виплат і можливе дострокове погашення (передбачені проспектом емісії) представляють середній рівень проблем для емітента з урахуванням його фінансового становища. Емітент володіє середніми показниками фінансової стійкості і рентабельності. Рейтинг ліквідності В-1 означає, що вторинний біржовий ринок облігацій відсутня, причому поява його дуже малоймовірно в силу неринкового характеру позики.

Консолідація світових алюмінієвих компаній. Злиття провідних світових компаній в 1998-2000 рр.. призвело до переділу потужностей з виробництва первинного алюмінію та глинозему і підвищення ризику витіснення зі світового ринку російських виробників (табл. 3). Однак консолідація алюмінієвих виробників у рамках двох холдингів (<Російський алюміній "і СУАЛ) може знизити ризики їх діяльності.

Російська алюмінієва промисловість, експортуючи більше 75% первинного алюмінію, знаходиться в сильній залежності від світових цін на алюміній. Водночас російські алюмінієві підприємства, маючи приблизно 13% світових потужностей із випуску алюмінію, спроможні впливати на цінову кон'юнктуру ринку первинної алюмінію.

Недостатня забезпеченість галузі вітчизняною сировиною створює залежність від імпортних поставок глинозему. Основні конкуренти російської алюмінієвої промисловості контролюють майже 50% імпортних поставок сировини для виробництва алюмінію в Росії. Низький внутрішній попит на алюмінієву продукцію викликане спадом у вітчизняному авіабудуванні, машинобудуванні та ВПК.

Дані по виробництву алюмінію в 2000 р. в світі і динаміка балансу попиту / споживання свідчать про намітився погіршенні фінансової ефективності діяльності світових виробників алюмінію. Перевищення темпів приросту виробництва алюмінію над споживанням дозволяє прогнозувати зниження доходів виробників алюмінію.

Однак через 4-7 років можна очікувати збільшення попиту на алюміній в першу чергу з боку ринків Південно-Східної Азії і, можливо, Росії.

Залежність від держрегулювання. Держава здатна в значній мірі впливати на ефективність галузі, регулюючи толлінгові операції. Якщо раніше зовнішній толінг взагалі не обкладався податками, то тепер підприємства згідно з розпорядженням уряду РФ від 10 жовтня 2000 р. повинні перераховувати за нього мито і ПДВ на спеціальний депозит.

Схема дії внутрішнього толінгу була відновлена, проте існує ризик, що держава знову може втрутитися в процес ціноутворення в галузі.

Російська алюмінієва промисловість залежить від держрегулювання тарифів у електроенергетиці, що підвищує галузеві ризики.

До теперішнього часу компанія є досить закритою в інформаційному відношенні. Підприємство може розраховувати на підтримку свого найбільшого акціонера - російсько-американського ЗАТ <Ренова> (афілійованого з компанією Access Industries, що володіє 50% КК <Тюменської нафтової компанії ", а також рядом інших компаній).

Консолідація компанії <СУАЛ-холдинг> затягнулася, про що свідчить відсутність необхідної інформації щодо виробничих та фінансових показників. За експертними оцінками, це викликано відсутністю централізованих фінансових потоків в компаніях, які повинні увійти до складу СУАЛ-холдингу, і відповідно центру лізованних їх обліку. Тривала консолідація компанії створює фактор невизначеності та збільшує ризики даної компанії.

В умовах консолідації алюмінієвої промисловості Росії єдиним конкурентом на внутрішньому ринку для СУАЛа є <Російський алюміній "(консолідував до 80% алюмінієвих потужностей Росії). На відміну від нього СУАЛ повністю забезпечує свої потреби в сировині для виробництва алюмінію, що помітно знижує його ринкові ризики в порівнянні з <Російським алюмінієм> (імпортують більше 50% глинозему).

При сприятливому розвитку подій до 2003 р. СУАЛ повністю забезпечить себе сировиною для виробництва глинозему. Крім того, вдала експансія афілійованих компаній <СУАЛ> на ринок вугілля в Казахстані також знизить його ризики.

Значну частину алюмінію СУАЛ виробляє за схемою внутрішнього толінгу. Уряд Росії зацікавлене у розробці власних родовищ сировини для виробництва алюмінію, тому скасування внутрішнього толінгу, на думку експертів, є маловірогідною.

2. На кого орієнтований облігаційний випуск компанії "СУАЛ"

Облігаційний випуск компанії "СУАЛ" відноситься до категорії "неринкових" і орієнтований виключно на нерезидентів, у яких заморожені кошти на рахунках. Поява вторинного ринку паперів СУАЛа малоймовірно.

Ризик непогашення облігацій СУАЛа з точки зору фінансового становища компанії суттєвий. Облігаційні виплати складуть близько 11% від річної виручки компанії.

3. Чим забезпечені гарантії ЗАТ "Ренова" за облігаціями СУАЛа і до чого ці гарантії призводять?

Облігаційний випуск компанії <СУАЛ> відноситься до категорії <неринкових> і орієнтований виключно на нерезидентів, у яких заморожені кошти на рахунках типу <С>. Поява вторинного ринку паперів СУАЛа малоймовірно.

Ризик непогашення облігацій СУАЛа з точки зору фінансового становища компанії істотний. Облігаційні виплати складуть близько 11% від річної виручки компанії.

Розширення холдингу не може розглядатися як фактор зниження ризику непогашення, так як для придбання додаткових потужностей ЗАТ <Ренова> змушене відвернути суттєві грошові ресурси. Облігації СУАЛа гарантовані ЗАТ <Ренова>, проте ці гарантії забезпечені експортними поставками алюмінію самого СУАЛа, що також підвищує ризики непогашення облігацій.

Тема 4. Ризик самого існування ВАТ "Аерофлот" в найближчій перспективі

1. Чи може менеджер компанії сприяти зниженню ризику компанії з точки зору фінансового інституту, тобто ризику позичальника? Обгрунтувати.

На погляд менеджера з оцінки ризиків ВАТ "Аерофлот", важливо не 100% покриття ризиків, а контроль над ризиками, який виникає виходячи з розуміння суті бізнесу своєї компанії, виходячи з адекватного уявлення про те, які ризики виникають в ході діяльності компанії і які ризики прийняття того чи іншого рішення. Більш того, цю впевненість, яку в результаті такого аналізу отримує менеджер він повинен передавати на фінансові ринки. І впевненість у тому, що менеджмент компанії контролює ризики, що виникають в діяльності компанії, сприяє зниженню ризику компанії з точки зору фінансового інституту, тобто ризику як позичальника.

У ВАТ "Аерофлот" витратили перші 6 місяців роботи департаменту на усвідомлення того, що представляє бізнес компанії і які ризики вона несе. Після цього провели експертний аналіз за допомогою двох критеріїв-ймовірність настання ризикової події і його сумарна оцінка. Цей аналіз дозволив виділити пріоритети в діяльності компанії.

2. Що є одним з головним напрямків в діяльності компанії ВАТ "Аерофлот" і чому?

Одним із головним напрямків у діяльності є перехід від страхування ризиків до управління ризиками. Компанія розглядає управління ризиками не просто як захист від якихось подій, а як систему управління внутрішніми процедурами компанії. Страхові програми обмежені, тобто не можна застрахувати фінансові ризики.

Ще одним аргументом на користь розвитку ризик-менеджменту є аналіз вартості ризику. Типова структура витрат авіакомпанії показує, що витрати, зумовлені вартістю того чи іншого ресурсу, якщо їх зібрати в одне ціле, можна порівняти з найбільшими статтями витрат компанії. Це ще раз говорить про те, що витрати керовані і можуть бути скорочені до мінімуму.

У висновку хотілося б сказати про те як менеджер з оцінки ризиків бачить взаємозв'язок в аспекті управління ризиками ВАТ "Аерофлот" і фінансових інститутів. Тут виникає питання про необхідність перенесення ризиків з компанії в зовнішнє середовище після того, як цей ризик усвідомлений і оцінений. Розглядаються фінансові інститути як партнери, які можуть запропонувати деякі процедури перенесення ризиків, і як агентів підприємств і промислових компаній по перенесенню ризиків з корпорацій на фінансові ринки.

3. У якій якості розглядаються фінансові інститути в аспекті управління ризиками ВАТ "Аерофлот"?

Якщо говорити про ВАТ Аерофлот ", то сьогодні у нього є ряд ризиків, які готові запропонувати ринків, - це валютні ризики, це процентні ризики, кредитні ризики та ризики вартості палива. На жаль, ВАТ не отримує від ринків готових рішень з цих проблем, якихось готових фінансових інструментів. Аерофлот сподівається знайти підтримку у співпраці фінансового співтовариства з компанією.

За словами менеджера з оцінки ризиків ВАТ "Аерофлот" "ризик розглядається у меншій мірі, особливо якщо мова йде про великих корпораціях. Однак нерідкі випадки, коли корпорації, які працюють дуже ефективно, живуть протягом довгих років і на перший погляд можуть здаватися абсолютно нормальними , можуть руйнуватися буквально в один момент. На наш погляд, важливо не 100%-е покриття ризиків, а контроль над ризиками, який виникає, виходячи з розуміння суті бізнесу своєї компанії, виходячи з адекватного уявлення про те, які ризики виникають в ході діяльності компанії і які ризики прийняття того чи іншого рішення. Більше того, цю впевненість, яку в результаті такого аналізу отримує менеджер, він повинен передавати на фінансові ринки. І впевненість у тому, що менеджмент компанії контролює ризики, що виникають в діяльності компанії, сприяє зниженню ризику компанії з точки зору фінансового інституту, тобто ризику як позичальника.

У ВАТ <Аерофлот> ми витратили перші 6 місяців роботи департаменту на усвідомлення того, що представляє бізнес компанії і які ризики вона несе. Після цього ми провели експертний аналіз за допомогою двох критеріїв - ймовірність настання ризикової події і його сумарна оцінка. Цей аналіз дозволив нам виділити пріоритети в нашій подальшій діяльності.

Наші підходи не унікальні для авіаційної галузі або для компанії <Аерофлот>, зокрема. Насправді ми вважаємо, що це просто необхідно - це має бути в кожній компанії, і саме цим повинні цікавитися фінансові інститути та фінансові аналітики.

Одним з головних напрямків нашої діяльності є перехід від страхування ризиків до управління ризиками. Якщо говорити про промислові компаніях, про корпорації, то ми вважаємо, що управління ризиками є еволюційним продовженням страхування, оскільки на сьогоднішній день практично всі великі компанії страхують ті чи інші ризики або за необхідності, або за вимогами будь-яких органів.

Ми розглядаємо управління ризиками не просто як захист від якихось подій. Ми розглядаємо систему управління ризиками як систему управління внутрішніми процедурами компанії. Жодне страхування не може покрити помилок у внутрішніх процедурах, помилок методології того чи іншого бізнес-процесу. Крім того, ми пов'язані з ризиками катастроф і, природно, такі ризики ми страхуємо. Тим не менше в діяльності будь-якої великої компанії є багато дрібних збитків, які взагалі не покриваються страхуванням. При цьому страхові програми обмежені - можна застрахувати майно, можна застрахувати відповідальність, але що буде з фінансовими ризиками, з політичними ризиками, з ризиками іміджу, і т.д.? Тобто існує дуже великий комплекс проблем, які не потрапляють ні під один наявний вид страхування.

Ще одним аргументом на користь розвитку ризик-менеджменту є аналіз вартості ризику. Типова структура витрат авіакомпанії показує, що витрати, зумовлені вартістю того чи іншого ризику, якщо їх зібрати в одне ціле, можна порівняти з найбільшими статтями витрат компанії. Це ще раз говорить про те, що витрати керовані і можуть бути скорочені до мінімуму.

На закінчення я хотів би сказати про те, як ми бачимо в аспекті управління ризиками взаємозв'язок ВАТ <Аерофлот> і фінансових інститутів. Тут неминуче виникає питання про необхідність перенесення ризиків з компанії в зовнішнє середовище після того, як цей ризик усвідомлений і оцінений. Ми розглядаємо фінансові інститути як партнерів, як консультантів, які можуть запропонувати деякі процедури перенесення ризиків, і як безпосередньо агентів підприємств і промислових компаній по перенесенню ризиків з корпорацій на фінансові ринки.

Якщо говорити про ВАТ <Аерофлот ", то вже сьогодні ми прийшли до усвідомлення того, що у нас є ряд ризиків, які ми готові запропонувати ринків, - це валютні ризики, це процентні ризики, це ті ж самі кредитні ризики і ризики вартості палива. На жаль, ми не отримуємо від ринків в достатній мірі готових рішень з цих проблем, тобто готових процедур роботи, якихось готових фінансових інструментів. Ми сподіваємося знайти підтримку у співпраці фінансового співтовариства з нашою компанією. "

Список літератури

1. Фінанси: Підручник для вузів / Під ред. проф. Л.А. Дробозиной. - М.: Фінанси, ЮНИТИ, 2003.

2. Ченг Ф. Лі, Джозеф І., Фіннерті М. Фінанси корпорацій: теорія, методи, практика / Ф. Лі Ченг, І. Джозеф, М. Фіннерті: переклад з англ., - М.: Инфра-М, 2003. - 686 с.

3. http://www.rcb.ru/a

4. http://www.rcb.ru/archive/printrcb.asp?aid=1608

5. http://www.ecfor.ru/pdf.php?id=2002/3/13