Диспетчеризація автотранспортного підприємства

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Диспетчеризація автотранспортного підприємства

1. Диспетчерська служба
Диспетчерська служба (диспетчеризація) є заключним етапом оперативно-календарного планування і являє собою централізоване безперервне спостереження і контроль (у тому числі попереджувальний), поточний облік, аналіз і оперативне регулювання ходу виробництва, а так само оперативну підготовку наступних змін та організацію перевезень.
Метод безперервного нагляду, контролю та регулювання виробничого процесу, який заснований на календарних планах і який використовує технічні засоби для збору і аналізу інформації, отримав назву диспетчеризації.
Завдання диспетчеризації:
- Попередження негативних відхилень. Чим точніше будуть виявлені причини, тим швидше будуть вжиті заходи щодо їх усунення, тим вище рівень диспетчеризації;
- Оперативний облік ходу виконання встановленого графіка роботи і змінних завдань;
- Виявлення, аналіз та усунення причин відхилень, від встановлених графіків;
- Прийняття оперативних заходів для попередження та усунення відхилень
- Координація поточної діяльності;
- Забезпечення робочих місць заготовками, оснащенням, необхідним інструментом.
Основні принципи роботи диспетчерської служби - оперативність і профілактика. Оперативність передбачає постійну, всесторонню інформацію.
Профілактика полягає в попередженні появи негативних відхилень.
Як правило, будь-яке автотранспортне підприємство має диспетчерську службу, за допомогою якої здійснюються вантажоперевезення. Диспетчерська служба простежує потоки проходять вантажів і враховує всі вантажоперевезення. Крім того, диспетчерська служба забезпечує укладання договорів щодо вантажоперевезення, стежить за дотриманням договірних зобов'язань щодо перевезення вантажів, забезпечує водіїв виконують вантажоперевезення необхідною документацією та інструкціями, враховуючи при цьому характеристики транспортних засобів, що здійснюють вантажоперевезення.
Диспетчерська служба крім контролю над процесом вантажоперевезення, забезпечує виробництво вантажно-розвантажувальних робіт, виконує операції пов'язані з експедиторськими і складськими службами, також задіяними в процесі вантажоперевезення. У разі якщо автотранспортне підприємство має кілька підрозділів, які здійснюють вантажні перевезення, організовується централізована диспетчерська служба, тим самим забезпечується одне загальне управління над діяльністю всіх підрозділів, що здійснюють вантажоперевезення. У діяльності автотранспортних підприємств, диспетчерська служба відіграє значну роль, здійснюючи контролюючі та коригувальні функції.
Вантажоперевезення укупі з диспетчерською службою - це значна економія коштів і часу, полегшення праці водіїв транспортних засобів, своєчасна зв'язок із замовником і споживачем. Будь-яке автотранспортне підприємство, зацікавлене в раціональному виробництві транспортних робіт, в обов'язковому порядку повинно мати диспетчерську службу, тим більше це стосується автотранспортних підприємств, які здійснюють вантажні перевезення.

2. Виробничо-диспетчерський відділ підприємства
Виробничо-диспетчерський відділ є самостійним структурним підрозділом підприємства, створюється і ліквідується наказом директора підприємства, підпорядковується директору підприємства або заступнику директора з виробництва, очолює начальник, який призначається на посаду наказом директора підприємства.
Фахівці виробничо-диспетчерського відділу призначаються на посади та звільняються з посад наказом директора підприємства за поданням начальника відділу.
У своїй діяльності виробничо-диспетчерський відділ керується:
· Статутом підприємства.
· Цим Положенням.
Відповідальність за якість і своєчасність виконання функцій виробничо-диспетчерського відділу несе начальник відділу. На начальника виробничо-диспетчерського відділу покладається персональна відповідальність за: дотримання чинного законодавства в процесі керівництва відділом; складання, затвердження та надання достовірної інформації з координації діяльності структурних підрозділів підприємства; своєчасне і якісне виконання доручень керівництва.
Відповідальність інших працівників виробничо-диспетчерського відділу встановлюється посадовими інструкціями.
2.1 Принципи диспетчирування виробництва
Основними принципами диспетчирування є централізація, плановість, оперативність, профілактика відхилень від заданого графіка робіт.
Централізація диспетчерської діяльності означає здійснення її з єдиного центру - ПДО та обов'язкових розпоряджень головного або змінного диспетчера для всіх начальників цехів і відділів.
Плановість виражається у веденні диспетчирування на основі місячних змінно-добових планів, в дотриманні термінів запуску-випуску, підтримці ходу виробничого процесу в заданому ритмі і відповідно до заданого змінним планом.
Оперативність диспетчерської служби грунтується на конкретності керівництва, широкої обізнаності про стан роботи в будь-якій ланці підприємства, систематичному контролі за ходом виробничого процесу за графіком і прийняття негайних заходів щодо усунення виникаючих відхилень.
Профілактика відхилень полягає в контролі якості змінно-добових планів, їх забезпеченості, знанні пропускної здатності кожної ділянки, її слабких сторін.
Оперативний контроль охоплює щозмінний облік здачі цехами за графіком деталей, складальних одиниць і виробів, стану міжцехових передач і заділів у виробництві, рівномірність ходу виробництва, виявлення відхилень та їх усунення.
Контроль рівномірності ходу виробництва протягом зміни здійснюється централізовано з ПДО, де чергують диспетчера та оператори, що підтримують постійний зв'язок з диспетчерами.
У журналі диспетчерської служби реєструються всі відхилення від плану за зміну, нові термінові завдання, повідомлення постачальників про затримку у відправленні вантажів і різні доручення, які необхідно виконати диспетчерського апарату.
Вихідною інформацією, необхідною для сприяння безперебійності роботи, є: змінно-добовий план і дані оперативного обліку про виконання плану, про забезпеченість змінних завдань всім необхідним, перелік позицій плану, що йдуть з випередженням або відставанням, дані журналу диспетчерської служби.
У журналі черговий диспетчер робить відмітки про вжиті заходи. Крім того, диспетчерська служба веде картотеку, в яку входять заходи, здійснення яких вимагає більш тривалого періоду.
Оперативність контролю посилюється щоденними діспетчірованнимі нарадами, які дають відправні дані всієї роботи диспетчерського відділу протягом поточної доби.
Для роботи диспетчерських органів використовують пристрої, що дозволяють керівникам швидко зв'язуватися з будь-яким підрозділом, отримувати інформацію, давати вказівки за допомогою телефонного, телеграфного, електронного зв'язку.
Для безперервного диспетчерського контролю та регулювання використовується диспетчерський пульт з телевізійним пристроєм. У центральній частині пульта поміщена станція диспетчерського зв'язку, яка забезпечує зв'язок проведення диспетчерських нарад. Пульт має світлову пошукову антену, блоки автоматичного рахунку та обліку випуску виробів, апаратуру аудіо-та відеозапису і звукопідсилюючу станцію.
2.2 Завдання
1. Забезпечення ритмічної роботи підприємства і рівномірного випуску продукції.
2. Забезпечення виконання робіт відповідно до виробленими програмами, договірними зобов'язаннями, календарними графіками та змінно-добовими завданнями.
3. Максимальне використання виробничих потужностей підприємства.

2.3 Функції
1. Організація раціональної виробничих потужностей.
2. Організація заходів щодо підвищення коефіцієнта змінності та створення умов для ефективної роботи персоналу.
3. Оперативно-виробниче планування і диспетчирування.
4. Регулярний оперативний контроль за ходом виробництва та інших видів основної діяльності підприємства.
5. Прийняття заходів щодо попередження та усунення порушень ходу виробничого процесу.
6. Залучення допоміжних служб підприємства до ліквідації порушень ходу виробничого процесу.
7. Координація забезпеченості цехів і ділянок необхідною сировиною, матеріалами, конструкціями, комплектуючими виробами, устаткуванням, а також транспортом і вантажно-розвантажувальними засобами.
8. Проведення нормативно-планових розрахунків щодо визначення розмірів партій запуску, термінів подач і норм запасів.
9. Систематичний контроль за наявністю заділів на рівні встановлених нормативів у цехах і на дільницях, безперебійним просуванням виробів у виробничому потоці, виконанням графіків здавання готової продукції або закінчених робіт (послуг).
10. Забезпечення своєчасного отримання необхідної планової документації для здійснення оперативного контролю за ходом виробництва.
11. Здійснення методичного керівництва диспетчерськими службами виробничих підрозділів підприємства.
12. Участь у розробці та реалізації заходів щодо вдосконалення виробничого планування, диспетчирування і оперативного обліку та контролю за ходом виробництва.
13. Впровадження технічних засобів оперативного управління виробництвом.
14. Підведення підсумків роботи та оцінка діяльності підрозділів підприємства щодо виконання виробничих програм випуску продукції.
15. Робота з удосконалення спеціалізації і кооперування виробництва, підвищення його ефективності.
16. Своєчасний облік випуску продукції і виконаних робіт.
17. Ведення диспетчерських журналів та іншої технічної документації.
18. Аналіз даних, що надходять і прогнозування виробничих процесів.
19. Виявлення потреби підприємства в технічних службах.
20. Організація консультацій з вирішення окремих технічних питань на предмет взаємодії структурних підрозділів підприємства.
21. Організація взаємодії з науково-дослідними інститутами, організаціями.
22. Вивчення передового вітчизняного та зарубіжного досвіду в галузі оперативного управління виробництвом.
2.4 Права виробничо-диспетчерського відділу
Виробничо-диспетчерський відділ має право:
· Отримувати виробничу інформацію від структурних підрозділів підприємства.
· Видавати вказівки з питань виконання плану виробництва.
· Вносити оперативні зміни в плани і графіки діяльності структурних підрозділів підприємства.
· Вимагати від керівників виробничих підрозділів:
- Якісного та своєчасного виконання планів і графіків виробництва;
- Надання на погодження планів проведення виробничих, профілактичних і ремонтних робіт.
· Контролювати виконання виробничих планів і графіків.
· Приймати рішення про тимчасове перерозподіл трудових ресурсів.
· Залучати спеціалістів підприємства для вирішення питань за тематикою відділу.
· Представляти підприємство в сторонніх організаціях з питань діяльності відділу.
Начальник виробничо-диспетчерського відділу також має право:
· Представляти керівництву підприємства пропозиції про заохочення працівників підприємства за взірцеву і успішну діяльність по виконанню планів і графіків виробництва.
· Представляти керівництву підприємства пропозиції про накладення стягнень на працівників, що порушують виробничу і трудову дисципліну.

3. Посадова інструкція оператора диспетчерської служби
3.1 Загальні положення
1. Оператор диспетчерської служби належить до категорії технічних виконавців.
2. На посаду оператора диспетчерської служби призначається особа, яка має середню професійну освіту без пред'явлення вимог до стажу роботи або професійно-технічну освіту і стаж роботи за фахом не менше 1 року.
3. Призначення на посаду оператора диспетчерської служби та звільнення з неї здійснюється наказом директора підприємства.
4. Оператор диспетчерської служби повинен знати:
4.1. Положення, інструкції, інші керівні та нормативні документи, що стосуються роботи диспетчерських служб.
4.2. Організацію служби оперативного управління виробництвом.
4.3. Основи технології та організації виробництва.
4.4. Організацію виробничого планування і диспетчирування на підприємстві.
4.5. Номенклатуру продукції, що випускається, види виконуваних робіт (послуг).
4.6. Спеціалізацію цехів, дільниць, виробничі зв'язки між ними.
4.7. Основи організації праці.
4.8. Основи законодавства про працю.
4.9. Правила внутрішнього трудового розпорядку.
4.10. Правила і норми охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії і протипожежного захисту.
5. Оператор диспетчерської служби підпорядковується безпосередньо (начальнику виробничо-диспетчерського відділу, а іншому посадовій особі)
6. На час відсутності оператора диспетчерської служби його обов'язки виконує особа, призначена у встановленому порядку. Дана особа набуває відповідних прав і несе відповідальність за належне виконання покладених на нього обов'язків.
3.2 Посадові обов'язки
Оператор диспетчерської служби:
1. Систематично веде оперативний облік ходу виробничого процесу та інших видів основної діяльності підприємства або його підрозділів, передачі готової продукції по міжцеховий кооперації або на склад, здачі виконаних робіт.
2. Зіставляє отримані дані зі змінно-добовими завданнями, календарними планами, виробничими програмами.
3. Веде диспетчерський журнал, оперативні рапорти та іншу технічну документацію, облік і реєстрацію причин порушень ходу виробничого процесу.
4. Повідомляє отримані дані про хід виробництва, його порушення у виробничо-диспетчерський відділ підприємства.
5. Вживає необхідних заходів для використання в роботі сучасних технічних засобів.
3.3 Права
Оператор диспетчерської служби має право:
1. Знайомитися з проектами рішень керівництва підприємства стосовно його діяльності.
2. Вносити на розгляд керівництва пропозиції щодо вдосконалення роботи, пов'язаної з передбаченими цією посадовою інструкцією обов'язками.
3. Повідомляти безпосередньому керівнику про всі виявлені в процесі виконання своїх посадових обов'язків недоліках у виробничій діяльності підприємства (його структурних підрозділах) і вносити пропозиції щодо їх усунення.
4. Запитувати особисто або за дорученням безпосереднього керівника від працівників підрозділів інформацію і документи, необхідні для виконання його посадових обов'язків.
5. Вимагати від керівництва підприємства сприяння у виконанні своїх посадових обов'язків і прав.
3.4 Відповідальність
Оператор диспетчерської служби несе відповідальність:
1. За неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов'язків, передбачених цією посадовою інструкцією, - в межах, визначених чинним трудовим законодавством Російської Федерації.
2. За правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності - в межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством Російської Федерації.
3. За завдання матеріальної шкоди - в межах, визначених чинним трудовим і цивільним законодавством Російської Федерації.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Транспорт | Контрольна робота
32.4кб. | скачати


Схожі роботи:
Робота автотранспортного підприємства
Технічне переозброєння автотранспортного підприємства
Виробничий корпус автотранспортного підприємства
Оборотні кошти автотранспортного підприємства
Проектування автотранспортного підприємства МАЗ
Комплексна автоматизація автотранспортного підприємства
Розробка бізнес плану автотранспортного підприємства
Формування ціни на продукцію автотранспортного підприємства
Транспортно-фінансовий план автотранспортного підприємства
© Усі права захищені
написати до нас