Т.В. Цив'ян
Це повідомлення - продовження теми «Дачі та дачники», якій була присвячена міжнародна конференція «Summerfolk - Дачники», що пройшла в кінці серпня - початку вересня 2006 р. під Петербургом у селищі Репино (б. Куоккала). Вона була організована інститутом світової культури МДУ і Олександрівським інститутом Гельсінкі за участю Гельсінкського університету, Фінської університету в Санкт-Петербурзі, Бергамскую університету, Тартуського університету та інших навчальних і наукових установ країн Балтії. Відповідно, матеріал був в основному прибалтійський, хоча запропонована програма була набагато ширше:
1) історія виникнення дачі як побутової і культурної реалії;
2) історія слова, що означає це поняття;
3) відображення цього феномена в літературі та мистецтві; формування та еволюція образу дачі та дачника в російській літературі, зіставлення з іншими літературами;
4) формування дачного тексту (включаючи дачний словник), вплив географічного та інокультурного чинника на його формування;
5) функціонування дачі і дачного тексту в різні епохи (імператорську, радянську і пострадянську);
6) дачні мемуари
7) розвивається феномен дачнічества
Програма самої конференції, що склалася із запропонованих доповідей, дала додаткові повороти теми:
Дачі як реалії і як культурологічний і семіотичний феномен
Простір дачі: побутове, ігрове, дитяче і т. п.
Дача / курорт як сцена
І на закінчення конференції пролунав пленарна доповідь автора єдиною монографії про російську дачі Стівена Ловела, викладача King's College London (Stephen Lovell. Summerfolk: A History of the Dacha, 1710-2000. Cornell University Press, 2003), під назвою «Why dachas matter? », що досліджує« where the summerfolk belong in the historiography of modern Russia »і який запропонував проблеми для обговорення:« Should dachas cause us to modify widely held views of Russia's social and cultural history? Is dachavedenie a branch of Lotmanian semiotics or kraevedenie, or can it be more than that? What can cultural historians learn from economic historians and anthropologists, and vice versa? »
При всій широті і різноманітності тем, лейтмотив доповідей була одна: дача - це виключно російське явище [1].
Дача - «заміський будинок для літнього проживання» (Ожегов), словникове визначення нейтрально, але саме слово, не перекладається на інші мови, а тільки транслитерируемое, врешті-решт призводить до концепту, що укладається в російську модель світу. Характерно, що саме з «унікальності слова» починається вкорінення дачі як концепту і як знака російського. При цьому діє класична схема самоопису через «чуже дзеркало»: дача є знаком споконвічно російського тому, що в іноземців нічого подібного немає, отже, вони не можуть зрозуміти сакральної суті дачі, і, отже, дача - ще один доданок загадкової російської душі. А можна сказати з усією визначеністю, що коли виникає тема російської душі і її загадковості, мова йде про семіотичному конструюванні свого образу в протиставленні чужого, тобто про російську моделі світу.
Наведені далі приклади число їх може бути легко помножена), узяті з ЗМІ ілюструють російське самоопис і самосвідомість крізь призму дачі.
У горбачовські часи західні кореспонденти та прес-служби ламали голову над неперекладними політичними русіцізмамі «перебудова», «прискорення» і «гласність». Але це не єдині мовні проблеми, з якими доводиться стикатися в Росії чужинцю, і ось сама нерозв'язна з них: що таке «dacha»? Перед тим, хто переведе це слово на іноземну, автор цього згоден зняти капелюх і вручити призову сигару. Упевнений, втім, що мій курильний запас залишиться недоторканним: сам Хедріком Сміт, лауреат Пулітцерівської премії та автор бестселерів «Росіяни» (1976) і «Нові росіяни» (1991) визнав свою нездатність справитися з цим лінгвістичним феноменом. Спаси вас Господь перекладати «дачу» як country-house: у Росії таких урбаністичних надмірностей не передбачено. Якщо англійську цивілізацію можна назвати цивілізацією каменю, китайську - глиняного цивілізацією, то російська цивілізація ... але не будемо уточнювати. «Що для німця добре, то для російського смерть» - свідчить максима якогось слов'янофіла, що стала прислів'ям. Західна людина відпочиває, щоб працювати, російська - працює, щоб відпочивати. Він віддає перевагу довічної ділової каторзі поетичне споглядання світу. І дача є, мабуть, одним із символів його національного менталітету. Знаменита п'єса Максима Горького так і називається: «Дачники». А де відбувається дія половини творів Чехова? На дачі. Туди ж спрямовуються для остаточного з'ясування своїх стосунків герої роману Достоєвського «Ідіот». Там же, на цих поетичних верандах позують живописцям російські красуні 19 століття ... (В. Сердюченко).
Пам'ятаю, я тоді вперше усвідомив, що подібної, абсолютно особливою - і притому велетенської - інфраструктури немає більше ніде в світі. Немає таких мегаполісів, половина населення яких переселялася б на літо за місто. Як це вийшло, де витоки цього явища? Чому дачі виявилися суто російським феноменом? А чому в Іспанії прищепилася корида? Чому німці чаю віддають перевагу каві? На всі три питання можна відповісти: так уже склалося - і це буде правильно. У Росії все почалося з перенесення столиці. Зіграло роль і те, що наші зими довше, і після них душа сильніше рветься на природу. А може бути, розгадка в тому, що в Росії приміська земля коштувала багато дешевше, ніж у Європі (А. Горянин. Дача - російський винахід).
Дача - невід'ємна частина нашого побуту і нашої кyльтypи. У дpyгіх евpопейскіх мовах немає слів, адекватно пеpедающих поняття "дача". У фpанцyзов - maison de campagne і residence secondaire. Але це пpосто "загоpодний дім" або "втоpое житло". В англійців - cottage, іноді з yточненіем: country cottage. Це сільський будинок. У німців - Landhaus і Sommerhaus - "сільський будинок" і "літній будинок". Є ще Schrebergarten - кpошечний лоскyток землі, паpа деpевьев, квіткова клyмба, вогнище для баpбекю і мікpоскопіческій саpай для хpанения інвентаpя. Закон Заборонено ночувати в "шpебеpгаpтене", та й ніде. Сюди пpіезжают, щоб покопатися у землі чи yстpоіть семейнyю тpапезy на свіжому воздyхе. У тлумачному словник фpанцyзского мови Le Robert слово datcha, пpавда, є. Расшіфpовивается воно так: "... pyсское слово. Рyсскій сільський будинок, що знаходиться поблизу великого гоpода". Пpимеpно так само толкyют слово "дача" словник Webster і Бpокгаyз. Аккypатное пояснення, але повного враження про те, що ж таке дача, не дає. І поняття "поїхати на дачy" y евpопейцев немає. Англієць, німець, фpанцyз, італієць, іспанець скажyт "поїхати за гоpод" ... (Нікіта Алексєєв).
Дача - абсолютно особливий феномен російського життя, "друге житло" і духовний притулок городянина ...
Дача - особливий російський феномен, який правомірно розглядати як частину економіки самозабезпечення міського населення ... (І. Чеховських).
«Навіщо російській людині дача? Над цим питанням б'ється культуролог і професор європейської історії в лондонському Кінгз-коледжі Стівен Лавелл. «Дачники» - детальний, багато ілюстрований працю. Предмет найсерйозніших штудій - походження і розвиток соціо-культурного феномена російської дачі від Пушкіна і Сталіна до наших днів. Лавелл розглядає різні функції дачі в російській суспільстві (показник приналежності до середнього класу, засіб подолання урбаністичних фрустрацій, місце виникнення інтелектуальних спільнот і просто джерело існування), а також вплив дачної топографії на процес становлення обох російських столиць. Від автора не сховалася і суперечливість ставлення росіян до описуваного феномену - багато хто з них, зауважує Лавелл, зневажають і ненавидять дачну життя. Фактично Лавелль вдалося представити в «дачному» розрізі всю історію Росії, так само як і загадку російської душі ». Подання про дачі, дачникам і дачному способі життя у всьому його різноманітті увійшло у світову культуру завдяки Пушкіну, Тургенєва, Чехова, Горькому, Сталіну, Пастернаку, Ахматової і Микиті Михалкову. Заміський відпочинок і заміські будиночки люблять городяни в багатьох країнах. І все ж дача, на думку Лоувелл, - це щось безперечно російське. Росіяни дачні передмістя не дуже-то схожі на передмістя європейських столиць. Росіяни називають дачею і багатоповерховий цегляний особняк, і саморобну врем'янку. Земельна ділянка під дачею може бути від трьох соток до гектара і більше. На дачах любили жити та ієрархи державної влади, і вільнодумство інтелігенти. Дача може бути місцем і престижного відпочинку, і каторжної праці. Розібратися у всьому цьому спробувала, і, треба визнати, не без успіху, британський історик Стівен Лоувелл.
Це не перша книга Лоувелл, присвячена специфічним російським явищам ... »(Л. Овчінцева).
... Зворотний дачний автобус пахне брудної полуницею тільки що із землі, коли тебе тягнуть за руку і ти падаєш на доріжку - відчепіться - і ягоди червоні, брудні, соковиті, і горище покинутій дачі, скрипуча ліжко, помаранчеве ковдру, плющ за вікном і пластиковий стаканчик з-під спирту на курній радянської давності письмовому столі.
на вулицях дачного селища вітряно, холодно, чорні балкони коронами, маленький чорний ларьок, як символ усієї питущою, студентської або старої російської дачності.
Ось що цікаво: іноземці з заходу завжди дивувалися цьому російсько-радянському явищу - дачі.
«Поза сумнівом, дача - така ж національна особливість російських, як горілка, лазня, балет і ведмеді. У європейських мовах навіть немає слів, адекватно передають звичне нашому вуху поняття. Якщо не вважати французів, у яких слово datcha позначає власне «російський сільський будинок, що знаходиться поблизу великого міста». Дачні традиції в Росії взагалі міцні. У словнику Даля слово «дача» згадується в статті «давати і дати» - ділянки землі з селянами давав сюзерен, тобто цар, своїм васалам в якості плати за вірну службу ... / Вічний поклик / Для російських дача - якийсь хитрий кайф . Як можна отримувати задоволення від тривалого часу в неприродних для прямоходячої істоти позах? А адже отримують! Махнув сотку, іншу, розігнув зі скрипом спину, оглянув виконану роботу із задоволенням, примружився на сонечко, потягнувся солодко: кайф! А цей міф про здоровий спосіб життя! Так у дачників професійних захворювань не менше, ніж у шахтарів! А дачний засмага! А прополка-смерть манікюру! А вічні питання: обікрали - не обікрали, вимерзло-не вимерзло! Напевно, дача-це один із проявів стоїцизму російського характеру. Самі собі створюємо труднощі, і самі успішно їх долаємо. Далися нам ці томати в країні вічнозелених помідорів. До того ж на ринку привізні в сезон стоять тридцять копійок. Але свої ж смачніше. Або дача - це такий національний спорт, яким захоплені абсолютно все: чоловіки і жінки, міські і селяни, багаті і бідні. Звичайно, справа не тільки в бажанні набити льох соліннями-вареннями. Коріння значно глибше. Споконвіку Росія була аграрною країною. Урбанізація. Індустріалізація. Колективізація. Величезні маси населення були зірвати з звичних місць і загнані в кам'яні мішки. Бути може, саме нащадки виселених на північ куркулів (сьогодні їх шанобливо називали б міцними господарниками, опорою і годувальниками) намагаються вирощувати моркву на вічній мерзлоті. І все частіше звучить ідея повернення до помісної Росії. Для радянської людини, що жив при тоталітарному режимі, під невсипущим оком великого брата, дача була єдиним острівцем приватної власності та приватного життя, місцем, де він міг реалізувати свою господарську та творчу жилку, проявити індивідуальність. Химерні квітники і небувалі врожаї ставали способом самовираження. А сама дача - місцем / територією / простором для внутрішньої еміграції. На дачі збігали від занудства дружин і алкоголізму чоловіків, на дачах ховалися від ідеологічного брехні, проблем на роботі і побутової невлаштованості. Нехай ілюзія свободи, нехай свобода обмежена огорожею по периметру шести соток, все одно її тут було більше, ніж в квартирах, кабінетах, цехах. «Земля кличе», - говорить сусід по під'їзду. Цей поклик змушує похилого і важко хворої людини пізньої осені їхати за місто обв'язувати молоденькі деревця, «щоб зайці не погризли». Ну, добре, він дачник з півстолітнім стажем. Але коли дачі купують молоді ... (О. Протасова. Дача як явище російської життя) ».
Дача, це чисто російське поняття, дача - що це для вас? Ніде немає таких дач як у Росії!
«Дача» - це російське слово з чотирьох букв, зрозуміле кожному жителю нашої країни, привертає увагу феноменом для іноземців.
У європейських хлопців Росія взагалі - це а) маршрутка, б) надання і в) російська бабуся, такий образ майже казковий.
[Питання] Чи є (у італьянев) поняття дачі? [Відповідь] Поняття дачі, як у росіян, ні ...
Цікавий той факт, що поняття «дача» споконвічно російське - точніше, радянське (це слово існує і в англійській, і у французькому - dacha або datcha - всі розуміють). Напевно, це теж непоганий «пережиток» тих часів, коли видавали від підприємств безкоштовні ділянки. Ну, 6 соток - це небагато, звичайно. А загалом, вистачає - і це краще, ніж нічого. Враховуючи той факт, що саме 6-ти соток ні в кого майже і не буває, завжди уворовивают зайву парочку сотень метрів ... А як же без цього, прямо-таки не по-російськи було б ... ;-)
Дачі ... Це чарівне російське слово ... Я б навіть сказала, ціле поняття, КОНЦЕПТ, так би мовити. Ах, що пов'язано в нормальної російської людини з дачею.
Nomen - omen. Семантичний комплекс рус. лексеми дача, його багатошаровість і амбівалентність багато в чому обумовлені прозорістю її етимології: дача = дар (<дати), а дар може сприйматися і як нагорода, і як покарання (небажаний, нав'язаний, непотрібний, марна, випадковий СР: дарованому коневі в зуби не дивляться; на тобі, Боже, що нам негоже і под.) 1.
Як видається, для російської моделі світу архетипічний концепт дару у всій його полісемантичності (і, в певному сенсі, поза формули дар - обмін) відіграє надзвичайно важливу роль, і, можливо, саме це стало основним для формування концепту дачі як неповторно російського явища - перш всього в очах самих росіян.
1 Обіграти слово дача дуже легко. Ось як згадує Цвєтаєва мова Білого («Полонений дух»): він говорить про «нічевоках», представників одного з численних літературних напрямів післяреволюційної Росії: «... Нічевокі, це блохи в спорожнілім будинку, з якого господарі виїхали на літо. А господарі (підіймаючи палець і повільно його спрямовуючи в землю і стежачи за ним і змушуючи всіх стежити) виїхали! Вибули! Порожня дача: ча, і в ній нічого, і ще ки, нічого, розродитися ... ки ... Дача! Не та рублена дача в Сокільниках, а дача - дар, чий-то дар, і ось, російська література була чиїмось таким даром, дачею, але ... (Палець до губ, таємничо) хо-зя-е-ва ви-е-ха-ли. І не залишилося нічого ».