(1868-1936)
Справжні його ім'я і прізвище - Олексій Максимович Пєшков. Дитинство і юність Олексія Пєшкова були дуже важкими. Ось чому, ставши письменником, він узяв собі такий псевдонім.
Батько його помер рано, і хлопчик виявився в будинку діда. Дід став вчити онука з 6 років грамоті. Потім Олександр продовжив навчання в Нижегородському слобідському училище, але незабаром дід розорився і віддав його «в люди». Олександр няньчив хазяйських дітей, на останні гроші замість хліба купував книги і вночі, при свічці, читав потайки, кожну хвилину чекаючи покарання. Потім він працював у шевця, мив посуд на пароплаві. З книг Олександр дізнався про різні країни, про розумні, гордих і працьовитих людей, про те, що потрібно боротися, щоб на Землі всі були щасливі. І він дав собі клятву завжди допомагати людям.
Пройшли роки, повні поневірянь по Росії. Це був час поневірянь, а й час пізнання життя. Воно сформувало позицію молодого Горького, що став в ряди тих, хто захищав інтереси простого народу. У ці роки у нього проявився талант письменника. Двотомний збірник нарисів та оповідань, що вийшов в 1898 р., приніс йому широку популярність. Для творчості молодого Горького характерні наполегливі пошуки героїчного в житті: «Стара Ізергіль», «Пісня про Сокола», «Пісня про Буревісника», поема «Людина». Віра в людину, здатну на вищу самопожертву, складає одне з найважливіших властивостей гуманізму письменника.
З цікавістю читаються романи Горького «Фома Гордєєв», «Дело Артамонових», «Життя Клима Самгіна», постійно йдуть на сцені п'єси «На дні», «Міщани», «Дачники» та ін Про себе письменник правдиво і яскраво розповів в трилогії «Дитинство», «В людях», «Мої університети».
Довгі роки була під забороною книга Горького «Несвоєчасні думки», і тільки зовсім недавно вона побачила світ. Це мужня, щира, чесна книга, що увібрала його «нотатки про революцію і культурі» 1917-1918 рр..
Писав Горький і для хлопців. Він написав казку «Воробьішко» - про пташеня пудиків, який не слухав маму і мало не загинув у лапах кішки. І «Випадок з Евсейкой» - про хлопчика, який уві сні потрапив на дно моря, до риб; про своє дитинство, про поневіряння діда Архипа і Льоньки. Розповів Горький і про веселе шибеника Пепе («Казки про Італію»).
Олексій Максимович був редактором першого радянського журналу для дітей «Північне сяйво», прагнув, щоб діти могли прочитати кращі книги радянських і зарубіжних письменників, робив все можливе, щоб авторами дитячих книг стали кращі письменники нашої країни та інших країн світу. Горький зустрічався з хлопцями, відповідав на їхні листи, радив їм, як дружити, що читати, як писати книги, як збирати марки, що повинні робити піонери.