Гасіння пожежі та ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій на ЗАТ Миргородський елеватор

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Характеристика об’єкта

1.1 Об’ємно-планувальні та конструктивні рішення

1.2 Характеристика обладнання

1.3 Вибухопожежна небезпека борошна

1.4 Пожежна небезпека складів борошна

Розділ 2. Визначення категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою

Розділ 3. Визначення фактичної площі ЛСК та порівняння її з нормативною

Розділ 4. Відповідність будівельних конструкцій протипожежним

Розділ 5. Розрахунок сил та засобів для гасіння пожежі та ліквідації НС в борошномельному цехові

5.1 Організація заходів щодо ліквідації пожежі в борошномельному цехові

5.1.1 Визначення параметрів пожежі та розрахунок сил та засобів для її гасіння

5.1.2 Розрахунок температурного режиму пожежі

5.1.3 Розрахунок умов повітряного обміну та висоти нейтральної зони

5.1.4 Пропозиції щодо організації гасіння пожежі

5.1.4.1 Евакуація матеріальних цінностей

5.1.4.2 Рекомендації К Г П

5.1.4.3 Рекомендації начальнику оперативного штабу

5.1.4.4 Рекомендації Н Б Д

5.1.4.5 Рекомендації начальнику тила

5.1.4.6 Рекомендації представнику адміністрації

5.1.4.7 Рекомендації по безпеці праці

5.2 Заходи щодо ліквідації наслідків НС (вибуху) в борошномельному цехові

5.2.1 Розрахунок сил та засобів для ліквідації НС (вибуху) в борошномельному цехові ЗАТ "Миргородський елеватор"

5.2.2 Пропозиції по організації аварійно-рятувальних робіт та гасінню пожежі при виникненні НС (вибуху)

5.2.2.1 Керівнику гасіння пожежі (КГП)

5.2.2.2 Начальнику оперативного штабу (НШ)

5.2.2.3 Начальнику тилу (НТ)

5.2.2.4 Відповідальному за техніку безпеки

5.2.2.5 Представнику об’єкта при штабі пожежегасіння визначити

Розділ 6. Екологічна безпека, охорона праці та безпека життєдіяльності

Розділ 7. Аналіз системи забезпечення пожежної безпеки об’єкта

7.1 Розрахунок автоматичної установки пожежегасіння

7.2 Організаційні заходи щодо протипожежного захисту ЗАТ "Миргородський елеватор"

Розділ 8. Економічне обгрунтування запропонованих заходів щодо покращення протипожежного режиму об’єкта

Висновки

Література

Вступ

Вирощування зернових культур є одним з найголовніших напрямків діяльності агропромислового комплексу України. Збирання зернових культур, їх заготівля та зберігання є основними виробничими операціями цього напрямку. Достатньо велика пожежонебезпечність цих процесів та важливість досягнення високих показників збирання врожаю для агропромислового комплексу безпосередньо та економіки України взагалі вимагає посиленої уваги до забезпечення сприятливих умов для досягнення цих показників, в тому числі забезпечення належного протипожежного режиму при реалізації всіх виробничих процесів вирощування зернових. Заготівля та зберігання зерна – один з найважливіших процесів, так як прямо пропорційно впливає на кількість засіву, його якість, а, отже, на врожай зернових взагалі. В таких умовах достатньої ваги набувають підприємства, призначені для заготівлі та зберігання зернових – елеватори. Їх важливість та достатньо висока пожежовибухонебезпечність стали основними причинами приділення подібним об’єктам посиленої уваги з боку пожежної охорони. Таким чином актуальність цього дипломного проекту достатньо обґрунтована і не повинна викликати особливих сумнівів. Також достатньо вагомими доказами актуальності вибору даної теми являються непоодинокі, на жаль, випадки виникнення надзвичайних ситуацій на подібних об’єктах та особливі тяжкі наслідки від них. Так в Харківській області, в смт. Двурічне 1981 року стався вибух, спричинений несправністю норії, загинув 1 чоловік; в Херсонській області 1982 року відбувся вибух, спричинений коротким замиканням електрокабеля, загинуло 9 чоловік; в Куйбишевській області 1988 – вибух, спричинений самозайманням зернових відходів, загинуло 2 чоловіки; с. Савинці Харківської області в 1992 році в результаті вибуху були знищені тисячі тон зернопродуктів, зруйнована монолітна залізобетонна споруда елеватора та загинуло 11 чоловік із 24-х, які знаходились на зміні; а в 2001 році через пробуксовку транспортної лінії згоріла транспортна галерея припортового елеватора в м. Херсон.

Мета дипломного проекту полягає у аналізі протипожежного режиму подібних підприємств, зокрема ЗАТ " Миргородський елеватор", його оцінці та запропонуванню заходів, що можуть реально покращити його рівень. Відповідно до поставленої мети випливають задачі дипломного проекту, що полягають у:

• проведенні позапланової перевірки об’єкта;

• уточненню категорій його приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою та порівнянню його з існуючими даними;

• встановленні відповідності ступені вогнестійкості будівельних конструкцій протипожежним вимогам;

• розрахункові сил та засобів при гасінні умовної пожежі та ліквідації наслідків вибуху на найпожежовибухонебезпечному виробництві підприємства;

• розробці заходів по підвищенню рівня пожежовибухозахисту об’єкта та обгрунтування їх економічної ефективності.

• розробці заходів по забезпеченню екологічної безпеки, охорони праці та безпеки життєдіяльності під час виникнення надзвичайної ситуації.

Розділ 1. Характеристика об’єкта

1.1 Об’ємно-планувальні та конструктивні рішення

ЗАТ " Миргородський елеватор ", розташований в південній частині міста Миргорода по вулиці Петрівській 15 і займає площу 12 га. ЗАТ" Миргородський елеватор" створено 1983 році внаслідок розукрупнення Миргородського комбінату хлібопродуктів. Підприємство має основні види діяльності: промислову і заготівельну. Промислова діяльність полягає у виробництві комбікорму, крупи та борошна. Заготівельна діяльність полягає у прийманні, сушки та очистки і відвантаження зернових.

ЗАТ " Миргородський елеватор" розташований на двох територіях, до складу якого входять: комбікормовий завод потужністю 1000 т/доб., елеватор місткістю 25,6 тис. тон, цех по виробництву крупи пшеничної потужністю 60 т/доб., цех по виробництву муки пшеничної потужністю 15 т/доб пшениці.

На даний час комбікормовий завод не працює в зв’язку відсутності сировини. Асортимент продукції комбінату: крупа пшенична №1,2,3; крупа ячнєва №1,2,3; мука вищого і першого сорту. При переробці зерна, крім крупи і муки, одержується натсупна продукція: мучка, висівки, зерновідходи. Зерновідходи частково використовуються для годівлі тварин на підсобному господарстві.

На території ЗАТ розташовано п’ять висотних корпусів силосного типу, робоча вежа, дев’ять одноповерхових складів. В’їзд на територію через проїзну зі сторони комбікормового заводу, також є два в’їзди для залізничного транспорту. Ємність елеватора – 95 тис. тон, будівлі блочні, перекриття панельні, висотою 38 метрів; корпуса силосного типу мають з’єднувальні переходи. Кожний корпус має по два входи та пожежну драбину. Опалення – централізоване, вентиляція - приточно-витяжна примусового та аспіраційного типу, освітлення – електричне, будівлі телефонізовані, влаштовано внутрішній телефонний зв’язок, гучномовець, пожежна сигналізація та блискавкозахист.

На території є пожежне водоймище 500 м³ та два по 300 м,³ шість пожежних гідрантів Ø 150 мм, для подачі води по сухотрубам виробничого корпусу на верхні поверхи є насосна станція. Всередині виробничого корпуса розташовані два вертикальні стояки Ø 75 мм, від яких іде розгалуження системи пожежних трубопроводів по всім поверхам будівлі. На всіх поверхах знаходиться по 4 ПК. Вся система пожежних трубопроводів будівель з’єднана з насосною станцією, якої забезпечує подачу води на верхні поверхи з тиском 4 атм.

Найбільш пожежовибухонебезпечним виробництвом на підприємстві являється виробничий процес борошномельного цеху, який є складовою частиною виробничого корпусу, що містить 4 цехи з загальним 7-м поверхом, розділені протипожежними розривами в 2 м. Цех має три поверхи: 1-й, 2-й та 7-й. На першому поверсі (висота поверху 6 м) розташовані обладнання млина, тимчасові склади борошна та висівок, на другому (висота поверху – 4,5 м) до механізму переробки млина, на сьомому поверсі знаходяться механізми забору зерна від транспортної тари і подачі його до силосних банок. Між 2-м та 7-м поверхами знаходяться 64 силосні банки, що мають квадратне поперечне січення розмірами 3х3 та висоту 22 м.

1.2 Характеристика обладнання

Цех обладнаний агрегатним вальцевим млином марки Р6–АВМ-15, що призначений для переробки зерна в борошно вищого і першого ґатунків та використовується для потреб сільського господарства.

Млин має наступні основні технічні дані і характеристики:

Технічна продуктивність млина при розмелі зерна двох ґатунків базових кондицій з загальним виходом борошна 72 %, т/……………..……15;

в тому числі: борошна вищого ґатунку, % не менше…………………50;

борошна першого ґатунку, % на менше………………………………...22;

довжина вальцової лінії, см…………………………………………….150;

просіювальна поверхня, м²…………………………………………….21,2;

транспортування зерна і продуктів розмелу – пневматичне;

напруга живлення електричної мережі, В…………………………….380;

привід індивідуальний та груповий:

кількість двигунів, шт…………………………………………………..11;

установлена потужність кожного із 11 електродвигунів в межах, кВт..1,1÷11;

обслуговуючий персонал, чол ……………………………………………2;

габаритні розміри в змонтованому стані, мм не більше:

довжина……………………………..7000;

ширина………………………………3400;

висота………………………………..5000;

маса млина, кг не більше………….7500.

Млин представляє собою комплекс малогабаритного зерноочисного, розмельного, просіювального і транспортного обладнання, а також необхідного допоміжного і електрообладнання, змонтованого на збірній металічній станині в два поверхи.

Млин складається із чотирьох відділень: зерноочисного, розмельного, просіювального та вибойного. Всі відділення укомплектовані технологічним обладнанням та транспортними системами, взаємозв’язок обладнання і продуктів здійснюється у відповідності до технологічної схеми.

Принцип роботи млина полягає в послідовному очищенні і переробці зерна на машинах зерноочисного, розмельного, просіювального і вибойного відділень, пов’язаних між собою комунікаціями пневматичного та самоточного транспорту.

Подача зерна на машини зерноочисного обладнання проводиться за допомогою пневматичної системи, що включає в себе три пневмосепаратори, циклон, вентилятор, а також необхідна кількість труб. Пневматичний сепаратор СП призначений для очистки зерна від домішок, що відрізняється від нього аеродинамічними властивостями. Пневмосепаратор представляє собою зварну коробку, що розділена перегородками на ряд камер.

Зерно із прийомного бункера через прийомний патрубок разом з повітрям, що його транспортує, попадає в осадову камеру пневматичного сепаратора. Під дією власної ваги зерно відкриває заслінку і просипається тонким шаром в пневмосепаруючий канал, де продувається повітрям. В результаті цього від нього відділяються легкі домішки, які виносяться повітряним потоком в циклон Ц-400. Тут проходить їх осадження і вивід за допомогою шлюзового затвору. Швидкість повітря і регулювання інтенсивності продувки зерна регулюються рухливою стінкою, що дозволяє змінювати поперечний переріз каналу. Очищене зерно видаляється з пневмосепаратора шлюзовим затвором і направляється в зерноочисний агрегат.

Зерноочисний агрегат ЗОА складається із зернового сепаратора, що має індивідуальний провід, циліндричного трієра-куколевідбірника та жорсткої обойки, що змонтовані на металічній станині і мають привід від одного електродвигуна.

Зерновий сепаратор призначений для відділення від зерна домішок, що відрізняються від нього товщиною та шириною. Для цієї мети сепаратор обладнаний 3-ма решетами з продовгуватими отворами 1,7х20 мм і 4,25х25 мм, 35 мм. Решета розташовані похило і здійснюють коливання. Очищене зерно через магнітний сепаратор попадає на зерновий трієр-куколевідбірник.

Циліндричний трієр-куколевідбірник призначений для відділення від зерна куколя і січки. Трієр складається із циліндра, на внутрішній поверхні якого маються чарунки, і шнека, що розташований в жолобі. Жолоб можна встановлювати і фіксувати у визначеному положенні. Коли циліндр трієра обертається, в чарунки попадають окремі зернини, які при повороті циліндра на деякий кут випадають. Зернини куколя і січки укладаються в чарунки глибше, чим зернини пшениці. Тому куколь і січка при обертанні циліндра випадають пізніше, попадають в жолоб і видаляються з машини шнеком. Очищене зерно виводиться з циліндра через вікна, що маються в ньому, і поступає на жорстку обойку.

Жорстка обойка призначена для очистки поверхні зерна від пилу, що пристав, руйнування частинок землі, відділення борідки і часткового зняття верхніх плодових оболонок. Жорстка обойка представляє собою циліндр, в якому обертається лопастний вал. Зерно відсмоктується із обойки через випускний отвір. Кількість повітря, що поступає, регулюється заслінкою, яка розташована зі сторони привідного шківа. Зерно, що пройшло обробку в зерноочисному агрегаті, поступає в другий пневматичний сепаратор, де вторично очищається від легких домішок. Очищене зерно попадає на зволоження.

Вузол зволоження зерна УЗ призначений для змочування зерна водою. Змочене зерно перемішується шнеком гвинтового транспортера. Кількість води, що подається, регулюється краном. Відволоження зерна перед розмелом здійснюється у відлежних закромах на протязі 6-10 годин в залежності від типу пшениці у відповідності до "Правил організації ведення технологічного процесу на млинах". Після відволоження зерно нижнім гвинтовим транспортером подається через магнітний сепаратор в м’яку зернову обойку.

Зернова обойка м’яка ЗОМ призначена для тонкої очистки зерна після зволоження і представляє собою барабан, в якому обертається бичевий вал. В результаті тертя зернин з бичами, а також взаємного тертя очищаються покрови зерна. Після обробки в м’якій обойці зерно поступає в третій пневматичний сепаратор, де ще раз очищається від легких домішок, і поступає в розмельний відділ на вальцовий верстат . Розмельне обладнання. В розмельному відділенні млина встановлені два блоки вальцових верстатів по три верстати в кожному, з приводом від одного електродвигуна. Зерно і проміжні продукти розмелу переробляються на трьох драних і трьох розмельних системах.

Вальцовий верстат Р6-ВС 185х250 призначений для змільчення зерна в борошно при гатункових і обойних помелах пшениці, жита. Верстат має одну пару вальців, що розташовані горизонтально. В якості опор вальців використовуються підшипникові вузли. Станина верстата має горизонтальний роз´єм для демонтажу вальців. Верстат обладнаний ручним механізмом привалу мелючих вальців і ввімкнення механізму живлення.

Просіювальне обладнання. Самобалансовний 6-ти прийомний розсів веретенного типу використовується для просівання і сортування розмелу. Розсів складається з головної рами, на якій розташований балансовий механізм, двох кузовів з решетовими рамками, верхнього приводного механізму, що знаходиться на перекритті другого поверху млина. Обертання від привода на балансовий механізм передається на веретено. Розсів кріпиться на тросах до станини млина.

Основною функціональною частиною розсіву являються два кузова, що складаються із зложених один на одну дерев’яних рам з натягнутими на них горизонтальними решетами. Решетові кузова здійснюють в горизонтальній площині коливальні рухи. Продукти змільчення, рухаючись по решетам розсіву, переходять зверху вниз з рами на раму і поступово просіюються, розділяючись на борошно вищого та першого ґатунків, а також проміжні фракції. Через транспортні коробки розсіву борошно і висівки в бункери вибойного відділення млина, а проміжні фракції повертаються на помел.

Транспортне обладнання. Для переміщення зерна і продуктів переробки в процесі підготовки до розмолу і під час розмолу використані 2 пневмотранспортні установки, 2 гвинтових транспортери і системи самоточних труб, а також вентилятор ЦП-30 №6.

Пневмоустановка зерноочисного відділення складається із 3-х продуктопроводів з прийомником, трьох пневмосепараторів СП в якості розвантажувачів, системи повітроводів, циклона Ц-400 для очистки повітря.

Пневмоустановки розмельного, просіювального і вибойного відділення складаються із 8-ми продуктопроводів з 8-ма центробіжними розвантажувачами СРП, системи повітрепроводів, двох циклонів Ц-400.

Вивід продуктів із пневмосепаратора, центробіжних розвантажувачів і циклонів здійснюється шлюзовими затворами. Верхній транспортер ТВ крім транспортування здійснює також перемішування зволоженого зерна. Гвинтові транспортери встановлені на відлежними закромами і під ними. Нижній транспортер подає зерно із відлежних закромів в зернову обойку м’яку.

Електрообладнання. Для приводу машин на млині встановлено 11 двигунів зальною потужністю 38 кВт. Електродвигуни об’єднані в групу у відповідності з технологічним взаємозв’язок машин. Управління млином здійснюється з пульта управління. На млині передбачений індивідуальний тепловий захист всіх електродвигунів, забезпечене взаємне блокування технологічно пов’язаних машин і передбачена неможливість ввімкнення млина без попередньої подачі звукового сигналу. У випадку необхідності млин може бути зупинена повністю, для чого на кожному блоці вальцевих верстатів на пульті встановлені стоп-кнопки. Електроживлення млина може бути здійснено від будь-якої електросилової установки потужністю не нижче 60 кВт при напрузі 380 В.Електрообладнання млина відповідає вимогам ПУЕ і має захист не нижче ІР 54.

Згідно до вказівок мір безпеки млин повинен відповідати " Правилам техніки безпеки, пожежної та виробничої санітарії на підприємствах". Персонал, що обслуговує млин, повинен пройти спеціальну підготовку по вивченню обладнання млина, ознайомитися з правилами експлуатації і піклування за млином, пройти інструктаж по безпечним методам роботи, а також попередній і періодичний медичні огляди і не мати протипоказань до роботи. Електрообладнання повинно бути надійно заземлено. При відсутності заземлення вмикати електрообладнання заборонено. Заземлення обладнання млина повинно бути виконано не менше, ніж в двох місцях, мідним цільним без ізоляції проводом з поперечним перерізом не менше 15 мм². Будівля млина повинна бути обладнана засобами пожежогасіння згідно норм, вказаних в додатку 3 "Правил пожежної безпеки в Україні" з відповідними покажчиками їх місця знаходження. Будівля, де встановлюється млин, повинна відповідати категорії Б, класу П-ІІ по вибухонебезпечності середовища. При виконанні робіт біля виробу і на виробі необхідно використовувати інструмент, виготовлений з іскробезпечних матеріалів або у відповідному вибухобезпечному виконанні. Дерев’яні перекриття млина повинні піддаватися вогнезахисній обробці у заказника перед пуском в експлуатацію, про що складається акт з участю місцевих органів пожежної охорони. В приміщеннях, де експлуатується млин, повинна бути вивішена інструкція по пожежній безпеці. При монтажі, наладці та інших роботах, як з виробом, так і в місцях установки виробу, необхідно керуватися "Правилами пожежної безпеки в Україні". Всі робітники при прийомі на роботу повинні пройти інструктаж із здачею заліків по пожежній безпеці. Для прибирання пилу рекомендується використовувати установки централізованого прибирання пневматичним або механічним способом, що відповідає вимогам роботи у вибухонебезпечних приміщеннях.

1.3 Вибухопожежна небезпека борошна

Борошно – це горюча порошкоподібна речовина. Взвішений в повітрі борошняний пил (аерозоль) – вибухонебезпечний. Ступінь пожежонебезпечності пилу характеризується температурою його самоспалахування. Чим нижче ця температура, тим пил більш пожежонебезпечний. Ступінь вибухонебезпеки залежить від величини нижньої межі вибуху пилу. Чим менша нижня концентраційна межа вибуху для даного пилу, тим частіше і швидше можуть виникати вибухонебезпечні концентрації. За ступенем пожежо- і вибухонебезпеки пил можна класифікувати на:

1-й клас – найбільш вибухонебезпечний, з нижньою концентраційною межею вибуху до 15 г/м³ (млиновий сірий пил висівок);

2-й клас – вибухонебезпечний, з нижньою концентраційною межею вибуху від 16 до 65 г/м³ (борошняний пил, пшенична січка);

3-й клас – найбільш пожежонебезпечний, з температурою самоспалахування до 250˚С (пил зерноочисних відділень);

4-й клас - пожежонебезпечний, з температурою самоспалахування вище 250˚С (елеваторна).

Вибух пилу представляє собою хімічну реакцію згоряння взвішеного в повітрі пилу, що надзвичайно швидко протікає і поширюється. Він супроводжується утворенням великого об’єму газоподібних продуктів горіння і підвищення тиску, в результаті чого можуть бути зруйновані стекла вікон або навіть стіни приміщення. Причиною такого швидкого згоряння являється величезна питома поверхня взаємодії з повітрям. Володіючи такою питомою поверхнею, пил набуває деяких властивостей, що слабо проявляються у твердих речовин в компактному стані. Так, пил здатний своєю поверхнею поглинати велику кількість газів і парів. При знаходженні в повітрі він поглинає кисень, в зв’язку з чим реакція протікає з більшою швидкістю. Крім того, маючи велику поверхню, пил при русі здатний заряджатися статичною електрикою. Величина заряду статичної електрики залежить від швидкості руху пилу, величини її поверхні, вологості, концентрації і властивостей речовини пилу. При розряді статичної електрики виникають іскри, що здатні підпалити пил.

Вибухонебезпечні властивості аерозолю борошна залежать від ступеню дисперсності ( крупноти помолу), вологості, зольності і щільності. Аерозолі за спалахуванням і горінням дуже подібні до газових сумішей. Пожежонебезпечними властивостями борошна являються наступні показники: максимальний тиск вибуху 760 кПа (7,6 кгс/см²), мінімальна енергія запалення біля 50 мДж, швидкість нарощування тиску більше 25000 кПа ( 250 кгс/см²*с).

Пил у стані аерогелю (та, що осіла на обладнані, будівельних конструкціях, в повітроводах і ін.) пожежонебезпечний, має температуру спалахування 250-360 ºС.

Як правило, горіння аерогелю виникає на її поверхні, але аерогелі борошна здатні до тління і поширенню його всередині своєї маси, а також поглинання продуктів горіння, що створює особливу небезпеку виникнення пожежі від самозаймання. При цьому у випадку переходу аерогелю в стан аерозолю під дією яких-небудь процесів (в машинах, апаратах, при обваленні шарів з конструктивних елементів будівель та ін.) складається загроза вибуху, тому потрібно добиватися того, щоб виключити або максимально зменшити пилоутворення на всіх стадіях процесу. Вибухонебезпечні тільки ті концентрації, які знаходяться між нижньою і верхньою межею вибуху. Нижня межа вибуху аерозолю характеризується мінімальною місткістю взвішеного пилу в визначеному об’ємі повітря, нижче якого горіння і вибух пилу не виникають. По мірі збільшення концентрації взвішеного пилу вище нижньої межі наступає верхня межа вибуху, вище якої вибух і горіння також не виникають. Характеристику вибухонебезпечності пилу на елеваторах, млинах і круп’яних заводах наведемо у таблиці 1.3. Крім нижньої межі вибуху існує верхня , Але для пилових сумішей вона у більшості випадків невідома, так як практично таких концентрацій пилу не буває. Тиск, що розвивається при вибуху пилоповітряних сумішей, залежить від концентрації в них пилу. Найменший тиск виникає в тому випадку, коли концентрація пилу рівна нижній межі вибуху. Тиск буде тим більший, чим вище нижньої межі вибуху концентрація пилу. По мірі наближення концентрації суміші до верхньої межі вибуху тиск знову зменшується. Крім концентрації пилу, вибуховий тиск залежить також від величини пилових частинок джерела запалювання. Тиск чим більше, чим менший розмір пилових частинок і більша величина або температура запалення. Крім визначеної концентрації пилу і наявності джерела запалення, для горіння і вибуху необхідна ще і достатня кількість кисню в повітрі. Пил вибухає при наступних умовах:

• якщо в повітрі виробничих приміщень концентрація пилу не менше нижньої межі вибуху;

• при наявності джерела запалення з температурою не нижчою температури самоспалахування;

• при наявності достатньої кількості кисню повітря.

Таблиця 1.3. Показники пожежовибухонебезпечності пилу.

Види пилу (фракція подрібненого продукту з розміром частинок не менше 70 мікрон)	Дані аналізу		Показники пожежовибухонебезпечності аерозолю
	Вологість в %	Зольність в %	Температура самоспалахування в ˚С	Нижня межа вибуху в г/м³
Лузга вівсяна Млиновий пил сірий Борошно пшеничне. Мучка пшенична.. Борошно ржане Борошно вівсяне Мучка вівсяна Відходи зерна і пшениці Висівки пшеничні Висівки ржані Пил очищення мішкотари Елеваторний пил зерна ржи Елеваторний пил зерна пшениці	- 8,1 11,1 8,9 10,3 10,9 9,7 9,9 9,4 10,2 13,6 5,5 -	- 16,5 1,5 4,0 1,9 3,3 3,0 9,1 4,3 5,7 8,8 10,5 -	666 800 825 700 875 775 880 700 825 800 600 800 -	22,7 17,6 35,3 15,1 27,7 30,2 25,2 20,2 17,6 52,9 15,0 227,0 50,0

Крім визначеної концентрації пилу і наявності джерела запалення, для горіння і вибуху необхідна ще і достатня кількість кисню в повітрі. Зерновий і борошняний пил, наприклад, при пониженні кількості кисню в повітрі до 11-13% не спалаху. Пил вибухає при наступних умовах:

• якщо в повітрі виробничих приміщень концентрація пилу не менше нижньої межі вибуху;

• при наявності джерела запалення з температурою не нижчою температури самоспалахування;

• при наявності достатньої кількості кисню повітря.

Наявність пилу з концентрацією від 7 г/м³ і більше мається в повітроводах і машинах всіх елеваторів, млинів і крупозаводів і уникнути її в цих місцях майже неможливо. Але абсолютно недопустимо, щоб подібна концентрація пилу створювалася в результаті виходу пилу з машин або за рахунок звихрення пилу, що осіла на стінах, стелях, конструкціях і поверхнях машин.

Основними причинами утворення в виробничих приміщеннях високих концентраціях пилу являються:

неправильна і недостатня робота аспіраційних установок, а також вимкнення їх під час роботи технологічного обладнання;

при залишенні відкритими під час роботи люків машин і апаратів і допущення завалів, при випущенні продукції на підлогу, що часто виникає навіть внаслідок виробничої необхідності;

при поганому прибиранні приміщень, недостатньому і несвоєчасному прибиранні пилу з обладнання, стін, стель і конструкцій.

Дуже часто аерозоль спалахує при:

використанні відкритого полум’я в виробничих приміщеннях (ліхтарів з гасовими лампами або свічками, паяльних ламп, зварочних та інших апаратів, куріння і запалювання сірників);

несправності електропроводки, апаратури і електрообладнання (патронів, рубильників, запобіжників, розеток, двигунів);

використанні електроламп великої потужності (100 вт і більше), ковпаків, що допускають осадження пилу на поверхні ламп;

накопиченню статичної електрики на передачах, що швидко обертаються;

попаданні в робочі органи машин металічних домішок.

1.4 Пожежна небезпека складів борошна

Пожежна небезпека процесу зберігання борошна залежить від її

властивостей та умов зберігання.

При загоранні мішків з борошном вогонь поширюється інтенсивно по їхній поверхні. Температура розвивається до 800˚С і більше. Мішки прогорають, борошно висипається і виникає її обвугленння і тління. Поширенню пожежі, що виникла за якою-небудь причиною, будуть сприяти незахищені технологічні і дверні отвори, які слугують шляхами поширення пожежі із одного приміщення в інше, з одного поверху на інший. Дерев’яні конструкції в будівлях, що пристосовані під склади, також будуть сприяти розвитку пожежі.

Гасіння пожежі в тарному борошняному складі – трудоємкий процес, так як приходиться евакуацію і захист мішків від води в умовах сильного задимлення. При гасінні не уникнути псування борошна водою.

Мішки укладують тльки у відповідності до габаритних розмірів штабелей, без загромадження чи звуження проходів. Проходи доречно позначити яскравими фарбованими полосами чи металічними плівками, прибитими до підлоги.

Ширину проходів між штабелями залишають 0,8 м через 10 м. При ширині будівлі більше 14 м роблять центральний прохід шириною не менше 1,5 м. Висота штабелю не повинна перевищувати висоту 12 рядів. З обмеженням висоти штабелю зменшується навантаження горючих матеріалів на 1 м² площі складу.

В складах повинен бути постійний контроль за справністю електрообладнання, який здійснюється спеціально призначеною особою. Після закінчення роботи необхідно знеструмлювати елктрообладнання складу. Загальний рубильник повинен розташовуватися поза приміщенням складу в шафі з дверцятами, що зачиняються.

Велика пожежна небезпека безтарних складів зберігання борошна, яка обумовлена його властивостями, можливістю виникнення вибухонебезпечних пилоповітряних сумішей.

Процес безтарного зберігання борошна за ступенем пожежної небезпеки відноситься до виробництва категорії "Б". В повітрі приміщення складу може знаходитись борошняний пил у взвішеному стані, а також в осівшому стані на технологічному обладнанні та конструкціях.

Велику небезпеку представляє процес зачистки борошняних силосів та бункерів. В них можливе виникнення вибухонебезпечних сумішей борошна з повітрям внаслідок обсипки борошна.

При русі борошна по самоточним трубам, шнекам, трубам аерозольного транспорту, повітреводам вентиляції виникаєстатична електрика. При неправильному улаштуванні або несправності приладів заземлення для зняття і відводу статичної електрики можливі іскрові розряди, достатні за потужністю для спалахування пилоповітряної суміші.

В складах безтарного зберігання борошна викорстовуються електропривід, електромережі і можливі теплові прояви електричного струму.

Недотримання правил пожежної безпеки при проведенні вогневих робіт може призвести до вибуху чи пожежі.

Враховуючи небезпеку не тільки пожежі, але і вибуху, при експлуатації складів безтарного зберігання борошна слід строго дотримуватися правил пожежної безпеки.

Для запобігання вибуху борошняного пилу і пожежі необхідно:

- забезпечувати герметичність технологічного обладнання, місць з’єднання трубопроводів, ємностей (силосів, бункерів), дозаторів, фільтрів та ін.;

- проводити прибирання від пилу всього обладнання, трубопроводів, приладів опалення, освітлювальної арматури, електричних двигунів, виступаючих конструкцій будівлі, враховуючи, що від первинного вибуху підніметься осівший пил і може виникнути ще більший вибух в приміщенні складу борошна.

Повітряне середовище виробничих приміщень складу потрібно перевіряти на величину концентрації пилу в повітрі не рідше одного разу на рік.

Розділ 2. Визначення категорії приміщень і будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою

Визначення категорії приміщення та будівлі за вибухопожежною та пожежною небезпекою виконаємо у відповідності до ОНТП-24-86 та за допомогою методичних вказівок до виконання контрольної роботи №2 з дисципліни " Пожежна профілактика в технологічних процесах виробництв", які розроблені згідно до ОНТП-24-86.

1. Характеристика виробничого приміщення:

• довжина – ;

• ширина – ;

• висота – ;

• коефіцієнт вільного об’єму приміщення ;

• температура повітря в приміщенні

2. Характеристика речовини:

• найменування – борошняний пил;

• дисперсність – менше 100 мкм;

• теплота згоряння –;

3. Характеристика технологічного блока:

• маса горючого пилу в апараті - ;

• подача пилу в апарат – ;

• тривалість відключення засувок - .

4. Характеристика надходження пилу у виробниче приміщення:

• інтенсивність відкладення пилу на доступних поверхнях:

інтенсивність відкладення пилу на важкодоступних поверхнях:

• площа доступної поверхні при прибиранні пилу - ;

• площа важкодоступної поверхні при прибиранні пилу – ;

• тривалість одного циклу пило виділення (зміни) - ;

• кількість циклів роботи обладнання між поточними прибираннями на доступних поверхнях –;

• кількість циклів роботи обладнання між генеральними прибираннями на важкодоступних поверхнях –;

• коефіцієнт ефективності пило прибирання ; .

Розрахунок:

Розрахуємо максимально можливу кількість пилу, що відклався до моменту можливої аварії.

; (2.1)

Розрахуємо масу пилу, що поступив до приміщення в результаті розгерметизації технологічного блока:

; (2.2)

.

Розрахуємо масу пилу в обємі приміщення у стані аерозолю, що утворився в результаті аварійної ситуації

; (2.3)

Розрахуємо масу пилу, який бере участь в утворенні реальних зон вибухонебезпечних концентрацій:

; (2.4)

де Z – коефіцієнт участі горючої речовини у вибуху ( для горючого пилу Z = 0,5).

Розрахуємо вільний об’єм приміщення:

; (2.5)

Розрахуємо густину повітря до вибуху:

; (2.6)

Розрахуємо надлишковий тиск вибуху:

∆; (2.7)

∆

Ср – теплоємність повітря, значення якої дозволяється приймати рівним 1,01 кДж/кг·К

Висновок: В технологічному процесі обертається вибухопожежо- небезпечний пил, який при виникненні аварії може вибухнути, створивши надлишковий тиск більше 5 кПа. Тому дане приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою відноситься до категорії "Б". А, враховуючи, що площа приміщення більше 200 м², то і вся будівля відноситься до категорії "Б".

Розділ 3. Визначення фактичної площі ЛСК та порівняння її з нормативною

Відповідно до розрахунків у розділі 2. було визначено, що приміщення борошномельного цеху та виробнича будівля взагалі за вибухопожежною та пожежною небезпекою відноситься до категорії "Б". Це означає, що дане приміщення вибухопожежонебезпечне, тому тут повинні бути передбачені заходи щодо недопущення вибуху, а саме недопущення утворення вибухонебезпечної концентрації горючої суміші, занесення джерела запалення або мінімізації наслідків вибуху. Заходи щодо недопущення утворення вибухонебезпечної концентрації горючої суміші та занесення джерела запалення забезпечуються організацією відповідного протипожежного режиму. В свою чергу заходи щодо мінімізації наслідків вибуху забезпечуються виконанням капітальних заходів, наприклад, влаштуванням ЛСК (легкоскидних конструкцій).

Відповідно до п. 2.42. СНиП 2.09.02-85^* "Производственные здания" в приміщеннях категорії "А" та "Б" слід передбачати зовнішні легкоскидні огороджуючі конструкції. В якості лекгоскидних конструкцій слід, як правило, використовувати стекління вікон і ліхтарів. При недостатній площі стекління допускається в якості лекгоскидних конструкцій використовувати покриття із стальних, алюмінієвих і азбестоцементних листів і ефективного утеплювача. Площу лекгоскидних конструкцій слід визначати розрахунком. При відсутності розрахункових даних площа легкоскидних конструкцій повинна складати не менше 0,05 м² на 1 м³ об’єму приміщення для категорії "А" і не менше 0,03 м² – приміщення категорії "Б" ( відповідно також до п. З.2 ДБН В.2.2-8-98 "Підприємства, будівлі і споруди по зберіганню та переробці зерна" ). При чому віконне стекління відноситься до легко скидних конструкцій при товщині 3, 4 і 5 мм і площі не менше (відповідно) 0,8; 1; 1,5 м² (армоване стекло до легкоскидних конструкцій не відноситься).

Стекління вікон приміщення борошномельного цеху відповідає вимогам до легкоскидних конструкцій. Відповідно до цього визначаємо фактичну площу ЛСК за формулою:

, м² ; (3.1)

де, a, b – відповідно ширина та висота віконного прорізу; n – кількість віконних прорізів (вікон).

; (3.2)

Де, V – об’єм приміщення виробничого цеху. Об’єм приміщення борошномельного цеху визначимо за формулою:

; (3.3)

Де А, В, Н – відповідно ширина, довжина та висота приміщення. Тоді:

Тобто сумарна площа легкоскидних конструкцій приміщення повинна бути не менше, ніж 36,11 м².

Таким чином, виходячи з проведених розрахунків бачимо, що у приміщенні борошномельного цеху передбачені легкоскидні конструкції недостатньої площі:

Для влаштування легкосидних конструкцій необхідної площі пропонується збільшити ширину віконних прорізів до 3 м, а висоту до 4,5 м. Тоді фактична площа легкоскидних конструкцій становитиме:

>

Отже, встановлення легкоскидних конструкцій (вікна) такої площі дасть змогу руйнівній хвилі вибуху вийти назовні, не руйнуючи будівельних конструкцій.

Розділ 4. Відповідність будівельних конструкцій протипожежним вимогам

Відповідність будівельних конструкцій протипожежним вимогам перевіримо за допомогою СНиП 2.09.02 – 85* "Промислові будівлі і споруди", "Пособие по определению пределов огнестойкости конструкций, пределов распространения огня по конструкциям и групп возгораемости материалов", ДБН В.1.1 - 7- 2002

"Пожежна об’єктів будівництва ".

За таблицею 1 СНиП 2.09.02 – 85* визначаємо вимагаєму ступінь вогнестійкості для будівель подібного типу, яка рівна II.

Складемо таблицю порівняння вимагаємої та фактичної ступені вогнестійкості будівлі і визначимо їх відповідність.

Характеристика будівельних конструкцій:

Стіни – залізобетонні із тяжкого бетону, tс = 120 мм – товщина стіни; a = 15мм – відстань до осі арматури.

Перегородки – залізобетонні із тяжкого бетону товщиною 30 мм.

Перекриття (балки) – залізобетонні шириною 100 мм, відстань до осі арматури 40 мм, мінімальна ширина ребра 80 мм.

Перекриття (плити) – залізобетонні товщиною 80 мм, відстань до осі арматури 25 мм

Покриття – залізобетонні з важкого бетону, несучі конструкції покриття при опиранні плит і настилів з негорючих матеріалів по верхньому поясу, заповнені азбестоцементно перлітовими плитами.

Колони – залізобетонні з важкого бетону шириною 300 мм, відстань до осі арматури 40 мм.

Дані по визначенню та порівнянню ступіней вогнестійкості занесемо до таблиці 4, де одночасно будемо заносити значення фактичних та нормативних величин меж поширення вогню та меж вогнестійкості відповідно до нормативних документів, зазначених вище. Визначивши всі величини порівняємо їх та зробимо висновки про відповідність фактичних значень меж поширення вогню та меж вогнестійкості до нормативних.

Таблиця 4. Визначення відповідності ФСВБ до ВСВБ

Назва будівельної конструкції	ВСВБ	REIн,хв Мн	REIф,хв Мф	Посилання на "Пособие"	ФСВБ	Відпо- відність
Стіни Перегородки Перекриття (балки) Перекриття (плити) Покриття Колони	II	REI 60 M0 EI 15 M0 REI 45 M0 RE 45 M0 RE 15 M0 R 120 M0	60 M0 15 M0 60 М0 60 M0 55 M0 120 M0	Табл. 4 Табл. 3 Табл. 7 Табл. 8 Табд. 13 п.ф) Табл. 2	II II I I I II	Відп. Відп. Відп. Відп. Відп. Відп.

Таким чином будівля має II-й ступінь вогнестійкості, враховуючи найгіршу СВ будівельних конструкцій будівлі, а це означає, що фактична ступінь вогнестійкості будівлі відповідає вимагаємій, що і потрібно було довести.

Розділ 5. Розрахунок сил та засобів для гасіння пожежі та ліквідації НС в борошномельному цехові

5.1 Організація заходів щодо ліквідації пожежі в борошномельному цехові

5.1.1 Визначення параметрів пожежі, розрахунок сил та засобів для її гасіння

Будівля, в якій знаходиться борошномельний цех має довжину - 110 метрів, ширину 24 метрів, висоту до покриття 38 м. Приміщення, в якому безпосередньо відбувається пожежа має розміри 12,7х15,8 м, знаходиться на першому поверсі борошномельного цеху, в ньому безпосередньо знаходиться обладнання млина. Стіни, перегородки, перекриття - залізобетонні, покриття бітумне. Вентиляція – приточно-витяжна примусового та аспіраційного типу. Освітлення електричне - 220 В, силове електрообладнання - 380 В.

Прогнозуємо можливу обстановку на пожежі на момент введення сил i засобів першим підрозділом, для цього:

1) визначаємо час вільного розвитку пожежі:

; (5.1)

– час виявлення пожежі. Враховуючи, що в приміщенні постійно присутні люди, приймаємо .

– час сповіщення про пожежу до пожежно-рятувального підрозділу. Приймаємо , враховуючи віддаленість засобів зв’язку від приміщення.

– час збору та виїзду пожежно-рятувального підрозділу. Приймаємо .

– час прямування пожежно-рятувального підрозділу до місця виникнення пожежі, який розрахуємо за формулою.

(5.2)

де: - відстань від об'єкту до пожежно-рятувального підрозділу.

- середня швидкість прямування пожежного автомобіля (40 км/год для

доріг з твердим покриттям i 25 км/год для складних ділянок).

- час бойового розгортання, який приймаємо відповідно до пожежно-прикладних нормативів i з урахуванням практичного досвіду.

2) визначаємо відстань (радіус пожежі), яку пройде вогонь за час вільного розвитку (11 хв) з моменту виникнення до моменту введення перших приладів на гасіння:

; (5.3)

,

Де - відстань, пройдена фронтом пожежі.

- лінійна швидкість поширення полум'я: 1 – 1,5 м/хв (Довідник КГП, стор.23);

3)визначаємо можливу обстановку на пожежі на момент введення сил i засобів першим підрозділом - ПДПЧ-18 м. Миргорода.

Форма розвитку пожежі – прямокутник зі сторонами приміщення, так як на даний момент часу пожежа охопить все приміщення 12,7∙15,8. Осередок пожежі в центрі цеху, де розташоване обладнання млина.

площа пожежі :

; (5.4)

3.1. площа гасіння (гасіння пожежі здійснюємо, враховуючи що все приміщення охоплене пожежею, через середнє вікно та дверний проріз суміжного приміщення (див. схема розташування сил та засобів). В такому випадку форма пожежі буде мати вигляд півкола як з віконного, так і дверного прорізу) :

; (5.5)

де - глибина гасіння ручним приладом - 5 метрів для стволів "A" i "Б".

Прогнозуємо можливу обстановку на пожежі на момент введення сил i засобів першим підрозділом, для цього:

4) визначаємо необхідну витрату вогнегасної речовини для гасіння:

; (5.6)

де – інтенсивність подачі вогнегасної речовини(визначається з таблиці інтенсивності в довіднику КГП).

5) визначаємо необхідну кількість стволів для гасіння пожежі :

; (5.7)

Приймаємо 3 ствола "Б", або 1 ствол "А" та 1 ствол "Б".

6) визначаємо необхідну витрату вогнегасної речовини на захист:

; (5.8)

7) визначаємо необхідну кількість стволів на захист:

; (5.9)

Приймаємо 2 ствола "Б"на захист.

Враховуючи особливості гасіння пожежі в реаліях, приймаємо, що гасіння пожежі здійснюємо одним стволом "А" та одним стволом "Б", а захист будівельних конструкцій здійснюємо двома стволами "Б" (один з стволів подаємо з суміжного приміщення, інший – на другий поверх). Тоді:

8) визначаємо фактичну витрату води на гасіння

; (5.10)

де , – фактична витрата вогнегасної речовини на гасіння та захист відповідно. Розрахуємо наступним чином:

; (5.11)

; (5.12)

9) визначаємо кількість пожежних автомобілів для подачі такої кількості вогнегасної речовини та стволів.

ПА; (5.13)

Принципова схема бойового розгортання

10) визначаємо граничну відстань подачі вогнегасної речовини відповідно до найбільш навантаженої лінії ( подача стволів "Б" та "А").

; (5.14)

; (5.15)

де – напір на насосі ( приймаємо );

– напір на розгалудженні, який повинен забезпечити напір на стволах, враховуючи, що втрата напору на робочій лінії рівна 10 м. Приймаємо ;

– висота підйому ствола. Приймаємо;

– висота підйому розгалудження. Приймаємо ;

– гідравлічний опір рукавів магістральної лінії.

– витрата вогнегасної речовини зі стволів.

Враховуючи граничну відстань та наявність 2-х ПГ, 2-х ПВ V = 300 м³ та

V = 500 м³ в радіусі граничної відстані вважаємо, що вогнегасною речовиною (вода) для гасіння пожежі об’єкт забезпечений.

11) визначаємо необхідну кількість особового складу для ліквідації умовної пожежі:

; (5.16)

,

де, - кількість ланок ГДЗС, необхідних для успішної ліквідації пожежі;

,– кількість стволів "А" та "Б" відповідно, що подаються;

3 - мінімальна чисельність ланки ГДЗС.

– кількість розгалуджень, що використовуються для бойового розгортання;

– кількість особового складу, задіяного на евакуацію людей та матеріальних цінностей;

- кількість особового складу, задіяного на посту безпеки.

1,2, …n- кількість особового складу, який необхідно задіяти для роботи з відповідним видом обладнання.

12. визначаємо необхідну кількість відділень:

; (5.17)

Тобто для ліквідації умовної пожежі необхідно 4 відділення на основних пожежних автомобілях, при чому всі прилади для гасіння можна подати від одного пожежного автомобіля. Відповідно до оперативного плану пожежегасіння на даний об’єкт при виникненні пожежі виїжджають також 4 відділення на основний пожежних автомобілях: 2 відділення ПДПЧ-18, відділення ДПД ЗАТ "Миргородський елеватор", ДПД КХП-1.

5.1.2 Розрахунок температурного режиму пожежі

Визначаємо температурний режим пожежі, а також температуру на позиції ствольщика на восьмій (час прибуття пожежних підрозділів), дев’ятій (час подачі першого ствола ), одинадцятій (час подачі другого ствола) та тринадцятій (час локалізації пожежі) хвилинах з моменту її виникнення. Розміри приміщення борошномельного цеху 12,7•15,8•6м, постійно відкритий один дверний проріз розмірами 2,5∙4 м. Розташування прорізу відображено на плані.

Рішення:

1. Визначаємо параметри, що характеризують особливості горіння:

- масова швидкість вигоряння ;

- нижча робоча теплота згоряння деревини ;

- питома теоретична витрата повітря ;

- питомий теоретичний об`єм продуктів згоряння ;

- коефіцієнт хімічного недопалу деревини .

- - лінійна швидкість поширення горіння від 1,0 до 1,5 м/хв , приймаємо найбільше значення .

2. Розраховуємо площу пожежі на всіх визначених проміжках часу.

2.1.1 Радіус розвитку пожежі на восьмій хвилині:

; (5.18)

Фронт полум'я не дійшов до протилежних стін, тому приймаємо форму розвитку пожежі - коло.

2.2.1 Площа пожежі на восьмій хвилині:

; (5.19)

3.1 Визначаємо загальну площу відкритих отворів S_отв та площу отворів, що працюють на всмоктування повітря S_прит на восьмій хвилині розвитку пожежі.

Виходячи з умов розвитку пожежі, приймаємо, що на восьмій хвилині розвитку повітрообмін здійснюється через відкриті двері.

; (5.20)

Повітрообмін відбувається за першою схемою, тому приймаємо:

; (5.21)

2.1.2 Радіус розвитку пожежі на дев’ятій хвилині:

; (5.22)

Пожежа відбувається в центрі приміщення борошномельного цеху, зважаючи на найбільш пожежонебезпечність ділянки виробництва, яка там знаходиться. Фронт полум'я дійшов до протилежних стін, тому приймаємо форму розвитку пожежі – прямокутник зі сторонами 12,7∙13,5 м.

2.2.2 Площа пожежі на дев’ятій хвилині:

; (5.23)

3.2 Визначаємо загальну площу відкритих отворів S_отв та площу отворів, що працюють на всмоктування повітря S_прит на восьмій хвилині розвитку пожежі.

Виходячи з умов розвитку пожежі, приймаємо, що на дев’ятій хвилині розвитку повітрообмін здійснюється через відкриті двері та два вікна.

(5.24)

Повітрообмін відбувається за першою схемою, тому приймаємо:

; (5.25)

2.1.3 Радіус розвитку пожежі на одинадцятій хвилині:

; (5.26)

Фронт полум'я дійшов до протилежних стін всього приміщення, тому приймаємо форму розвитку пожежі – прямокутник зі сторонами приміщення 12,7∙15,8 м.

2.2.3 Площа пожежі на одинадцятій хвилині:

; (5.27)

3.3 Визначаємо загальну площу відкритих отворів S_отв та площу отворів, що працюють на всмоктування повітря S_прит на одинадцятій хвилині розвитку пожежі.

Виходячи з умов розвитку пожежі, приймаємо, що на одинадцятій хвилині розвитку повітрообмін здійснюється через відкриті двері та всі три вікна.

; (5.28)

Повітрообмін відбувається за першою схемою, тому приймаємо:

; (5.29)

2.1.4 Радіус розвитку пожежі на тринадцятій хвилині:

; (5.30)

Враховуючи що пожежа охопила все приміщення, приймаємо параметри розвитку пожежі алогічні попередньому проміжку часу розвитку пожежі.

2.2.4 Площа пожежі на тринадцятій хвилині, враховуючи, що пожежа охопила все приміщення, приймаємо відповідно до попереднього розрахунку за формулою (5.4). Таким чином площа пожежі становитиме.

3.4 Загальна площа відкритих отворів S_отв та площа отворів, що працюють на всмоктування повітря S_прит на тринадцятій хвилині розвитку пожежі аналогічна попередньому проміжку. Виходячи з цього відповідно до формул (5.28) та (5.29) приймаємо , .

4. Визначаємо коефіцієнти надлишку повітря для заданих проміжків часу розвитку пожежі. Для зручності дані занесемо до таблиці 5.1.

Таблиця 5.1 Визначення коефіцієнтів надлишку повітря .

Час					Тип кривої, номер	aп
8	113,04	3,3	0,029	0,56	Суцільна 1	2
9	171,45	6,93	0,04	0,85	Суцільна 2	2,3
11	200,66	8,73	0,043	1	Суцільна 2	2,3
13	200,66	8,73	0,043	1	Суцільна 2	2,3

5. Проводимо розрахунок питомого фактичного об`єму продуктів горіння:

; (5.31)

6. Визначаємо масову швидкість вигоряння борошна на визначений час розвитку пожежі:

; (5.32)

7. Проводимо розрахунок об`ємної теплоємності середовища в приміщенні на визначений час розвитку пожежі.

Приймаємо значення температури пожежі у першому наближенні рівним:

;,, .

; (5.33)

8. Визначаємо приведений ступінь чорноти системи:

; (5.34)

9. Визначаємо повну площу поверхні конструкцій S_огор приміщення борошномельного цеху:

(5.35)

10. Проводимо розрахунок адіабатичної температури горіння за визначених умов:

; (5.36)

11. Визначаємо середньооб`ємну температуру в приміщенні:

; (5.37)

Отримані значення температур в Кельвінах переведемо в значення температур в градусах Цельсія за формулою:

; (5.38)

Отримані значення температур пожежі відрізняються від попередньо прийнятих на:

; (5.39)

Виходячи з того, що отримані значення температур пожежі відрізняються не більше ніж на 10%, їх можна прийняти як остаточні значення та продовжувати розрахунок температури в визначених точках.

11. Проводимо визначення температури у заданих точках приміщення.

11.1. Координати точок обраних місць визначення температури пожежі для зручності занесемо до таблиці 5.2.

Таблиця 5.2. Координати точок обраних місць визначення температури пожежі

Місце визначення температури	Координата хі	Координата уі
умовні координати	х0 =4,54 м	у0= 3 м
над осередком пожежі (під стелею)	х1 = 7,9 м	у1 =6 м
На позиції ствольщика	х2 = 0 м	у1 =1,6 м

11.2.1 Визначаємо температуру в заданих точках х_1, у₁:

; (5.40)

11.2.2 Визначаємо температуру в заданих точках х_2, у₂:

; (5.41)

Таблиця 5.3. Зведена таблиця розрахунку температурного режиму

Час розвитку пожежі, хв.	Адіабатична температура пожежі, К	Середньооб’ємна температура пожежі,К	Температура в точці х1 ,у1, К	Температура в точці х1 ,у2, К
8	1395,5	723,22	815,79	865,7
9	1203,22	749,3	845,21	896,91
11	1194,5	783,84	884,17	938,25
13	1185,9	816,38	920,87	977,2

5.1.3 Розрахунок умов повітряного обміну та висоти нейтральної зони

1. Початкова температура повітря дорівнює 20 ⁰C.

2. Визначаємо висоту нейтральної зони на заданих хвилинах розвитку пожежі.

Так як на восьмій хвилині газообмін здійснюється через один отвір, то

; (5.42)

На наступних проміжках часу розвитку пожежі газообмін здійснюється через декілька отворів, але можна вважати що вони лежать на одному рівні, тому розрахунок проводимо за формулою (5.42):

Таким чином виходячи з проведених розрахунків бачимо, що мінімальний рівень висоти нейтральної зони встановлюється на 13 хвилині розвитку пожежі і становить 1,65 м.

5.1.4 Пропозиції по організації гасінню пожежі

5.1.4.1 Евакуація матеріальних цінностей

При виникненні пожежі одночасно з гасінням організовується евакуація матеріальних цінностей, для чого використовується обслуговуючий персонал підприємства. Майно евакуюється на ділянку, яка знаходиться в 30 м від борошняного цеху.

В неробочий час для забезпечення робіт і евакуакції матеріальних цінностей викликається особовий склад військових підрозділів через чергового по гарнізону за тел. 5-17-51 або 5-22-03.

Інженерно-тенічний персонал залучається в штаб пожежогасіння для надання консультацій.

5.1.4.2 Рекомендації К Г П

1. Провести розвідку та оцінити обстановку на пожежі.

2. Встановити наявність людей, яким загрожує небезпека, встановити напрямки та способи евакуації.

1. Прийняти рішення по гасінню пожежі, поставити бойові завдання підрозділам, організувати їх взаємодію і забезпечити виконання поставлених завдань.

2. Призначити керівників бойових ділянок.

3. Підтримувати безперервний зв´язок з ОДС ОКЦ, періодично повідомляти прийняті рішення та про обставини на пожежі.

4. Забезпечити згрупування сил резерву та організувати їх зустріч та розташування.

5. Постійно слідкувати за зміною обставин на пожежі і прийняти відповідні рішення.

6. При прибутті на пожежі старшого начальника доповісти про обставини на пожежі, які сили та засоби є на місці, і які з них введені в дію.

7. Організувати взаємодію зі службами міста.

8. Прийняти міри по встановленню причин пожежі та при наявностя слідів підпалу або інших ознак по можливості зберегти місце виникнення в недоторканості.

9. Після ліквідації пожежі обійти місце пожежі та проконтролювати відсутність горіння.

10. Встановити порядок відбуття з місця пожежі підрозділів та служб взаємодії.

5.1.4.3 Рекомендації начальнику оперативного штабу

1. Провести розташування сил та засобів.

2. Вивчити обстановку на пожежі шляхом організації безперервної розвідки та отримання данних від начальників БД.

3. Викликати при необхідності додаткові си ли та засоби, передавати накази КГП керівникам підрозділів.

4. Організувати зв´язок.

5. Забезпечити контроль за виконанням наказів КГП та шатбу.

5.1.4.4 Рекомендації Н Б Д

1. Вести постійну розвідку та доповідати КГП або НШ про обставини на бойовій дільниці.

2. Забезпечити взаємодію між підрозділами, що працюють на його дільниці, та з підрозділами сусідніх дільниць.

3. Приймати самостійні рішення по перестановці сил та засобів, що забезпечують швидке гасіння пожежі на дільниці, та доповідати КГП або НШ.

5.1.4.5 Рекомендації начальнику тила

1. Провести розвідку водопостачання.

2. Зустріти та розташувати на вододжерела машини, що забезпечують подачу води та інших вогнегасних засобів.

3. Доповісти начальнику оперативного штабу пр необхідну кількість машин для постачання води підвозом або перекачкою.

4. Забезпечити найбільш ефективне використання пожежної техніки та безпосередню подачу води до місця пожежі.

5. Забезпечити своєчасну заправку техніки паливо-мастильними матеріалами та вогнегасними засобоми спеціального призначення.

6. Забезпечити охорону рукавних ліній та взаємодію з ДАІ по регулюванню транспорту на дільницях тилу.

7. Вести облік роботи пожежної техніки, використання вогнегасячих засобів, скласти схему розташування машин на вододжерелах та прокладки магістральних ліній.

8. Організувати взаємодію зі службами водопостачання міста

5.1.4.6 Рекомендації представнику адміністрації

1. Пийняти міри до відключення електромережі.

2. При виклику підрозділів пожежної охорони організувати їх зустріч, вказати місце пожежі, пояснити особливості планування будівлі, вказати місце розмцщення пожежних гідрантів та пожежних водоцмищ.

3. З моменту прибуття підрозділів пожежної охорони негайно встановити зв´язок з ними, з´ясувати які міри прийняті по евакуації людей та матеріальних цінностей.

4. Допомогти працівникам пожежної охорони в діях по евакуації та захисту матеріальних цінностей.

5.1.4.7 Рекомендації по безпеці праці

1. Розвідку пожежі проводять силами особового складу не менше ніж з 3-х чоловік.

2. При роботі ланок ГДЗС організувати пост безпеки і підтримувати постійний зв’язок з ланками.

3. Забезпечити відключення електричної енергії, при необхідності викликати для цього службу електронагляду.

4. Всі рукавні лінії, які подаються на висоту, повинні закріплятися рукавними затримками з розрахунку одна затримка на кожний рукав.

5. При проведенні робіт на висоті слідкувати за станом працюючих, обов’язково використовувати страхувальні пристрої.

7. Слідкувти за тим, щоб розібрані конструкції при скиданні не потрапляли на лінії електропередач та пожежну техніку, а також особовий склад, який перебуває поряд.

8. Місце скидування конструкцій загородити, виставити наглядачів.

5.2 Заходи щодо ліквідації наслідків НС (вибуху) в борошномельному цехові

5.2.1 Розрахунок сил та засобів для ліквідації НС (вибуху) в борошномельному цехові ЗАТ "Миргородський елеватор"

Розрахунок сил та засобів для ліквідації НС (вибуху) в борошномельному цехові буде проводитися на основі вже проведеного раніше розрахунку визначення категоріії приміщення та будівлі за вибухопожежною та пожежною небезпекою в розділі 2. Таким чином приймаємо, що надлишковий тиск при вибуху, при порушенні технологічного процесу, утворенню горючої вибухонебезпечної суміші та занесенні джерела запалення в приміщення становитиме кПа. Вибух такої сили призведе до повних руйнувань приміщення цеху.

Розрахунок проводиться на основі оцінки об'єму завалів, що утворилися при пошкодженні і руйнуванні будівель і споруд, стосовно типової організації ведення аварійно-рятувальних робіт рятувальними підрозділами.

Об'єми завалів визначаються в результаті проведення розвідки і рекогносцировки, виходячи з типу будівель і характеру їх руйнування по таблиці 5.4. При частковому руйнуванні будівлі об'єм завалу приймається рівним 50% від об'єму при повному руйнуванні.

Для орієнтовних розрахунків приймається, що об'єм завалу на 100 м³ будівельного об'єму промислових будівель дорівнює 20 м³ житлових будівель - 40 м³.

Таблиця 5.4. Об'єми завалів на 100 м³ будівельного об'єму типових будівель.

Тип будівлі	Промислові будівлі					Житлові будівлі
	Одноповерхові легкого типу	Одноповерхові середнього типу	Одноповерхові важкого типу	Багато поверхові	Змішаного типу	Безкаркасні із стінами з цеглини, блоків	Каркасні із стінами з крупних панелей
Об'єм завалу, м3	14	16	20	21	22	36	42

Для розрахунку приймається, що:

рятувальні відділення (ланки) чисельністю 6-8 чоловік з механізованим інструментом ведуть рятувальні роботи в одну зміну;

механізований взвод з важкою технікою (зведена механізована група) може забезпечити дії до 6-8 рятувальних відділень (ланок) і може вести роботи у дві зміни.

При виробництві оперативних розрахунків кількість зведених механізованих груп може визначатися виходячи з усередненої продуктивності однієї групи за зміну в 150 м³. В середньому, для деблокування одного потерпілого вимагається розібрати 10 м³ завалу. Продуктивність одного відділення (ланки) ручного розбирання - до 12 м³ завалу за зміну.

Кількість особового складу, необхідного для комплектування зведених механізованих груп (Nсмг), визначається по формулі:

, (чол.); (5.43)

чол.

де,

W - об'єм завалів, який необхідно розібрати. Виробнича будівля багатоповерхова, будівельний об’єм якої становить , тому за таблицею 5.4. W=4475,52 м³;

П - трудомісткість розбирання завалу, рівна 1,8;

Т - час виконання рятувальних робіт (год) - не більше 120 годин;

К_О – коефіцієнт, що враховує структуру завалу (визначається по таблиці 5.5.). Будівля виробнича з крупних панелей, тому К_О = 0,9;

Кс – коефіцієнт, що враховує зниження продуктивності праці в темний час доби (Кс=1,5);

К_П- коефіцієнт, що враховує погодні умови (визначається по таблиці 5.6.). Приймаємо, що НС сталася при найгірших погодних умовах, тому К_П=1,6.

Таблиця 5.5. Визначення коефіцієнтів Ко для завалів.

Завали житлових будівель із стінками

	Завали виробничих будівель
З місцевих матеріалів	З цегли	З крупних панелей	З цегли	З крупних панелей
0,1	0,2	0,75	0,65	0,9

Таблиця 5.6 Значення коефіцієнтів Кп, що враховують погодні умови.

Кп	Температура повітря в робочій зоні, градусів Цельсія
	Більш +25	+25 … 0	0 … -10	-10 … -20	Більш -20
	1,5	1	1,3	1,4	1,6

Потрібна кількість зведених механізованих груп визначається по формулі:

; (5.44)

де,

Nсмг - кількість особового складу, необхідного для виконання даного об'єму інженерних робіт;

Nсв - чисельність особового складу однієї зведеної механізованої групи 15-25 (чол.). Приймаємо Nсв=15 чол. для комплектації однієї зведеної механізованої групи.

Загальна кількість відділень (ланок) ручного розбирання завалів Псз визначається по формулі:

Псз = П · До · Псмг, (од); (5.45)

Псз = 2 · 1 · 1=2 одиниці

де, П - кількість робочих змін в доба. Приймаємо, що робота буде проводитися в дві зміни;

До - коефіцієнт, що враховує потрібну кількість рятувальних відділень (ланок) залежно від структури завалу (визначається по таблиці 5.7). Будівля виробнича зі стінами із крупних панелей, тому До=1.

Таблиця 5.7 Потрібна кількість рятувальних відділень (ланок) в зміну.

Завали житлових будівель із стінами			Завали виробничих будівель із стінами
З місцевих матеріалів	З цегли	З крупних панелей	З цегли	З крупних панелей
10	6	1	2	1

Кількість особового складу, необхідного для формування потрібної кількості рятувальних відділень (ланок) ручного розбирання завалів визначається по формулі:

Nсз ₌ Псз · N, (чол); (5.46)

Nсз ₌ 1 · 7=7 чол

де,

Nсз - потрібна кількість особового складу;

Псз - потрібна кількість рятувальних відділень (ланок);

N - чисельність одного рятувального відділення (ланки) в середньому - 7 чол.

Чисельність формувань і особового складу, необхідних для гасіння пожеж, визначається:

, (од) ; (5.47)

од

(чол.)_.; (5.48)

чол.

де,

Ппож_. - потрібна кількість пожежних відділень;

Псмг - кількість зведених механізованих груп, що привертаються;

Nпож - потрібна кількість пожежників.

Кількість особового складу для розчищення маршрутів введення і під'їзних шляхів визначається:

Lпш = 0,6 · Sруйн_. (км); (5.49)

Lпш = 0,6 · 0,001728=0,001 км

, (чол.); (5.50)

чол.

де,

Lпш - протяжність маршрутів (під'їзних шляхів), що вимагають розчищення (км);

Sруйн_. - площа забудови, що одержала пошкодження, часткові руйнування і обвали км². Приймаємо, що сусідні цехи з борошномельним цехом також отримали деякі пошкодження, тому Sруйн=

Nпш - чисельність особового складу, необхідного для виконання задачі (чол.);

П - трудомісткість розбирання завалу дорівнює 1,8 ;

Т - час на виконання робіт. Зважаючи на відносно невелику протяжність завалених шляхів та необхідність швидкого їх відновлення приймаємо, що Т=1 год;

Кс - при веденні робіт в темний час доби -1,5;

Кп - визначається по таблиці 5.6.

Кількість особового складу, необхідного для ліквідації аварій на КЕС, визначається:

, (чол.); (5.51)

чол.

К_КЕС = 8 · Sруйн._, (од.) ; (5.52)

К_КЕС = 8 · 0,001728=0,01 од.

де,

N_КЕС - чисельність особового складу, необхідного для ліквідації аварій на КЕС;

Т, Кс, Кп - ті ж, що і в попередній формулі;

П - трудомісткість даного виду робіт. П=1;

Кількість розвідувальних ланок визначається з розрахунку одна розвідувальна ланка (3 чол.) на 3-5 зведених механізованих груп.

Загальна чисельність особового складу, необхідного для виконання аварійно-рятувальних і інших невідкладних робіт в даній обстановці визначається по формулі

N_АСДНР = N_СМГ + N_СЗ + N_ПОЖ + N_ПШ + N_КЕС + N_.розв.; (5.53)

N_АСДНР = 15 +7 + 6 + 1 + 2 + 2 = 33 чол.

Кількість ланок забезпечення громадського порядку в зоні ведення аварійно-рятувальних і інших невідкладних робіт визначається по формулі

, (од); (5.54)

од.

N_ОГП = 7 · П_ОГП; (5.55)

N_ОГП = 7 · 1=7 чол.

де,

N_АСДНР - кількість особового складу, потрібного для виконання АСДНР;

П_ОГП - кількість ланок забезпечення громадського порядку;

N_ОГП - кількість особового складу забезпечення громадського порядку.

Визначення потреби в технічних засобах.

Кількість технічних засобів, необхідних для виконання, безпосередньо аварійно-рятувальних робіт визначається на основі типового оснащення зведеної механізованої групи (один екскаватор, один бульдозер, один автокран, один компресор, два автосамоскиди, керосиноріз) і розрахункової кількості зведених механізованих груп.

Кількість комплектів малої механізації приймається з розрахунку один комплект на кожне рятувальне відділення (ланка) ручного розбирання.

Кількість бульдозерів для розчищання під'їзних шляхів визначається по формулі

_, (од); (5.56)

, од.

де,

L_ПШ - протяжність завалених під'їзних шляхів, км;

Т - час на виконання робіт, годин;

Кс і Кп - вказані вище.

Потреба в техніці для оснащення підрозділів, що призначаються для виконання робіт по локалізації і ліквідації аварій на комунально-енергетичних мережах, визначається по формулі:

, (од); (5.56)

од.

де, Ккес - кількість аварій на КЕС.

Таким чином для ліквідації НС (вибуху) необхідно 33 чоловіка особового складу, які будуть безпосередньо задіюватися на рятувальні та відновлювальні роботи; 7 чоловік особового складу підрозділів охорони громадського порядку; 1 бульдозер та 2 одиниці техніки, що призначаються для виконання робіт по локалізації і ліквідації аварій на комунально-енергетичних мережах.

5.2.2 Пропозиції по організації аварійно-рятувальних робіт та гасінню пожежі при виникненні НС (вибуху)

5.2.2.1 Керівнику гасіння пожежі (КГП)

- На місці призначити відділення для ліквідації осередків пожежі на місці НС.

- Створити штаб пожежогасіння до складу якого залучити представника об’єкту.

- Назначити відповідальних за техніку безпеки.

- Через представника об’єкту викликати на місце пожежі робітників та військовослужбовців вч-2145 для надання допомоги пожежним підрозділам у кількості 25 чоловік.

- Викликати на місце пожежі відповідні служби об’єкту.

- Довести до особового складу заходи безпеки виконання аварійно-рятувальних робіт та гасіння пожеж.

- Викликати підрозділ МВС для охорони громадського порядку.

5.2.2.2 Начальнику оперативного штабу (НШ)

- Організувати зв’язок на пожежі.

- викликати до місця аварії спеціальні служби міста, військові підрозділи, та ін. згідно планом взаємодії.

- Визначити місця розташування аварійних служб, що прибувають на аварію та встановити з ними зв¢язок.

- Створити резерв ланок ГДЗС та пожежної техніки, визначити порядок виклику,.

5.2.2.3 Начальнику тилу (НТ)

- Визначити найбільш доцільні шляхи прокладки магістральних ліній та способи подання вогнегасячих речовин до місця пожежі.

- Визначити місця розташування пунктів зігріву та прийняття їжі для особового складу, який приймає участь в аварійно-рятувальних роботах.

- Визначити місце заправки пожежних машин вогнегасячими речовинами, піноутворювачем, порошками та ін. та паливомастильними матеріалами.

- Визначити способи захисту пожежної техніки від впливу небезпечних чинників пожежі та ін.

5.2.2.4 Відповідальному за техніку безпеки

- Забезпечення своєчасного виводу пожежних із небезпечної зони при загрозі руйнування конструкцій будинків, або вибуху установок та апаратів.

- Дотримання заходів безпеки від ураження електричним струмом;

- Надання сигналів сповіщення на відступ з бойових позицій при небезпеці подальшого руйнування;

- Забезпечення безпеки пожежних при розробці уламків та витягнення з них постраждалих.

5.2.2.5 Представнику об’єкта при штабі пожежегасіння визначити

- Можливість та місця безпечного вимкнення апаратів що знаходяться під тиском , перекриття трубопроводів та ін.

- Можливість застосування стаціонарних систем пожежогасіння.

- Можливість підвищення тиску у водопостачальної мережі об’єкту.

- Залучення до проведення аварійно-рятувальних робіт техніки об’єкту.

- Забезпеченість та поповнення пально-мастильними матеріалами працюючої техніки.

- Залучення до аварійно-рятувальних робіт та гасіння пожеж працівників об’єкту.

Розділ 6. Екологічна безпека, охорона праці та безпека життєдіяльності

Екологічні наслідки пожеж і аварій і вплив на навколишнє середовище діяльності пожежної охорони можна розділити на кілька напрямків. Перший напрямок безпосередньо стосується впливу пожежі, процесів горіння і вибуху в зв’язку з природними явищами: теплопереносом, вологообміном, а також процесами і явищами, що викликані пожежею.

Другий напрямок охоплює сферу діяльності пожежної охорони. Це забруднення навколишнього середовища при застосуванні для гасіння пожежі різних вогнегасних засобів: піноутворювачів, порошків, вуглекислоти і ін., що наносить невиправну шкоду не тільки атмосфері, але і ґрунту. Розглядаючи процес горіння з погляду пожежної та екологічної безпеки, потрібно врахувати, що процес горіння – це складний фізико-хімічний процес, при якому горючі речовини і матеріали під впливом високих температур вступають у хімічну взаємодію з киснем повітря, перетворюючись в продукти горіння, що містять у своєму складі високотоксичні компоненти. Процес горіння супроводжується інтенсивним виділенням тепла і світловим випромінюванням. Згоряння повітря на пожежі є одним з основних несприятливих факторів екологічної безпеки, тому що безпосередньо впливає на стан навколишнього середовища. На практиці це означає, що у вогні згоряють значні обсяги кисню, створюючи небезпеку для життя людей у випадку зниження в зоні пожежі концентрації кисню (менш 16 %, ), зокрема у випадку великих пожеж концентрація кисню зменшується до 10 %, а іноді до 6%, що може призвести до утрати свідомості, судорог і, навіть, летальному випадку. Крім того, склад продуктів горіння на пожежі різний, так само як і їх небезпечність для навколишнього середовища та людини, і залежить від виду пожежного навантаження.

У складі продуктів горіння на пожежі може утримуватися велика кількість небезпечних, вибухонебезпечних і токсичних продуктів горіння. У глобальному масштабі великі пожежі, на яких знищуються мільйони кубічних метрів повітря, призводять до незворотних змін у біосфері. Важливою характеристикою процесу горіння є газообмін на пожежі. При зовнішніх пожежах газообмін характеризується наявністю висхідного потоку газоподібних продуктів горіння, зокрема, що володіють токсичними властивостями. Могутні повітряні потоки несуть іскри і головешки на десятки і сотні метрів від місця пожежі, викликаючи нові осередки горіння, що призводить до розширення зони екологічного ураження навколишнього середовища. Змінити схему газообміну при зовнішній пожежі неможливо. Зменшити екологічно несприятливий вплив газообміну на пожежі можуть тільки чіткі і злагоджені дії пожежно-рятувальних підрозділів при гасінні пожежі. При протіканні процесу горіння (пожежі) продукти горіння надходять до атмосфери у вигляді аерозольних продуктів горіння (диму). Дим, що утворився на пожежах, з погляду екології становить небезпеку з кількох причин. Це насамперед висока температура, токсичність деяких продуктів горіння, можливість виникнення термоокислюючого розкладу і неповного горіння продуктів, що входять до складу диму, а також виникнення вибухонебезпечних сумішей з повітрям. Наявність у складі диму таких газів, HCN, HCl, CO, робить його небезпечним для вдихання навіть при низьких концентраціях. Короткочасний вплив на організм людини навіть невеликих кількостей сірчистого газу (0,05%), синильної кислоти (0,02%), окислів азоту (0,025%) також призводить до смерті людини. Необхідно зазначити, що скорочення часу впливу продуктів горіння всього на 1 хвилину дозволило б врятувати 3% жертв на пожежі. Отже, від правильної організації та злагодженості дій пожежно-рятувального підрозділу прямопропорційно залежить кількість жертв на пожежах.

На сьогоднішній день пожежна небезпека техносфери досягла загрозливих розмірів і стала в один ряд з іншими національними проблемами, а особливо лякають масштабність і надзвичайна небезпечність наслідків можливих пожеж. На жаль, збитки від пожеж ніяким чином не впливають на свідомість органів самоврядування, адже протипожежний режим підвідомчих їм об’єктів залишає бажати кращого – далеко не відповідає вимогам нормативних документів з пожежної безпеки. А ще ні в якому разі не можна забувати, що страшні не тільки безпосередні збитки від пожежі, а й ті наслідки, які вона може спричинити; чому в достатній мірі навчила нас аварія на Чорнобильській АЕС. Навіть сьогодні, в період високого технологічного розвитку, ми не маємо впевненості, що подібного більше не станеться, адже причини виникнення таких надзвичайних ситуацій найрізноманітніші і в багатьох випадках передбачити їх неможливо. Тому охорона навколишнього середовища всіма можливими способами та методами – це задача всенародна. Розуміння цієї простої істини повинне бути властиво насамперед працівникам пожежної охорони, починаючи від рядового пожежного і закінчуючи начальниками найвищих рангів.

Розділ 7. Аналіз системи забезпечення пожежної безпеки об'єкта

Відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 "Пожарная безопасность" пожежна безпека об’єкта забезпечується системами попередження пожежі та протипопожежного захисту, в тому числі організаційно – технічними заходами.

До системи попередження пожежі відносяться наступні заходи.

Заходи, які виключають утворення горючого середовища:

- визначати спеціальними інструкціями норми завантаження складських і інших приміщень;

- встановлювати пристрої автоматичного включення систем аварійної вентиляції.

Заходи, які виключають занесення до горючого середовища джерела запалювання:

- обладнувати спеціальні місця для паління;

- контролювати прогар вихлопних труб на автотранспорті;

- встановити захист від іскор при роботі двигунів (іскрогасники);

- дотримуватися правил пожежної безпеки при проведенні вогненебезпечних робіт;

- дотримуватися відстані при встановленні від світильників до пальних матеріалів не менш 0,5м;

- правильно підбирати підшипники для попередження іскор від ударів рухливих механізмів машин об нерухомі в системі вентиляції;

- вчасно проводити заміри опору ізоляції;

- не користуватися не каліброваними плавкими вставками;

- не перевантажувати електричні мережі;

Система пожежної безпеки об’єкту поділяється на інженерно-технічну та організаційну.

До інженерно-технічної системи відносяться:

• автоматичні системи сповіщення та гасіння пожежі;

• системи протипожежного водопостачання;

• системи зв’язку та сповіщення про пожежу;

• об’ємно-планувальні рішення шляхів евакуації людей при пожежі;

• оснащення об’єкту первинними засобами гасіння пожеж.

До організаційної системи відноситься:

• створення пожежно-технічних комісій та ДПД;

• організація навчання обслуговуючого персоналу в межах протипожежного мінімуму та діям під час пожежі та НС;

• перевірка боєготовності ДПД;

• проведення планових та позапланових перевірок та пожежно-тактичних навчань.

7.1 Розрахунок автоматичної установки пожежегасіння

З аналізу пожежної небезпеки підприємства випливає необхідність обладнання приміщення млина та складських приміщень автоматичною системою протипожежного захисту. Зокрема пропонується обладнати приміщення млина та складські приміщення спринклерною установкою водяного пожежегасіння, на підставі "Переліку однотипних за призначенням об’єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежегасіння та пожежної сигналізації"

(наказ № 161 від 22.08.2005).

Враховуючи попередні розрахунки, приміщення борошномельного цеху відноситься до категорії "В". Група захищувального обєкта визначається за таблицею В.1, ДБН В. 2.5-13-98. Згідно з цією таблицею, приміщення борошномельного цеху за ступенем небезпеки розвитку пожежі слід віднести до 2 групи.

Згідно з вимогами ДБН В 2.5-13-98 тип установки пожежогасіння та вогнегас- на речовина вибирається з урахуванням пожежної небезпеки та фізико-хімічних властивостей речовин і матеріалів.

Враховуючи, що швидкість розповсюдження полум’я досить значна, для гасіння можливої пожежі приймаємо загально-поверхневий метод. Остаточно для гасіння пожежі приймаємо спринклерну установку водяного пожежогасіння, яка найбільш підходить до застосування із урахуванням показників економічності, ергономічнооті та надійності. Температура в приміщенні становить 15 ⁰С 40 діб на рік, що дає можливість використовувати спринклерне водяне збудження.

Для контролю за технологічним процесом в найбільш імовірних місцях виникнення пожежі технологічне обладнання обладнаємо ДТКБ.

ДТКБ – датчик тепловий контактний біметалевий. ДТКБ підключаємо в схему технологічного обладнання для контролю температурного режиму, який можливо виставляти за допомогою реле на ДТКБ. Для обробки сигналу ДТКБ паралельно підключаємо по шлейфу в автоматичний блок обробки інформації, який може зупинити весь технологічний процес з метою припинення розповсюдження імовірної пожежі по технологічному обладнанню, подає звуковий сигнал про зупинку технологічного процесу та світловий, що показує який саме технологічний блок зупинився через підвищення температури. Для виконання гідравлічного розрахунку установки, необхідно здійснити вибір початкових даних, які наводяться в нормативній літературі. Так, згідно з додатком В таблиці В-І ДБН В 2.5-13-98 приміщення борошномельного цеху відноситься до 2^ої групи приміщень. За табл. Б-1 додатка Б ДБН В 2.5-13-98 визначаємо:

• необхідна питома витрата води J = 0,12 л/с.м²;

• площа яка захищається одним зрошувачем F_o = 12 м²;

• площа розрахунку витрати води F_p = 240 м²;

• час роботи установки t = 60 хв.

Приймаємо в якості зрошувача спринклерний зрошувач СВ-12 і по табл.Б-4 дод.Б визначаємо значення його коефіцієнта витрати К_О = 0,45.

Визначаємо кількість зрошувачів:

; (7.1)

Визначаємо напір у диктуючій точці:

; (7.2)

Визначаємо витрату на ділянці 1 – 2:

; (7.3)

Розраховуємо діаметр трубопроводу:

; (7.4)

Приймаємо труби сталеві електрозварні і по табл. 3 дод. 6 ДБН 2.5-13-98 для кожного діаметра визначаємо значення питомого опору тертя К₁, що при.

Визначаємо напір у зрошувача 2:

; (7.5)

Витрата зі зрошувача 2:

; (7.6)

Витрата на ділянці 2-3:

; (7.7)

Діаметр трубопроводу на ділянці 2-3 складає:

; (7.8)

Приймаємо

Напір у спринклера 3:

; (7.9),

де: l_2-3 – відстань між 2 та 3 зрошувачами (м)

Витрата зі зрошувача 3 складає:

; (7.10)

Витрати з рядка А складають:

; (7.11)

Діаметр трубопроводу на ділянці 3-А:

; … ...……(7.12)

Приймаємо

Напір у точці А:

; (7.13)

Як бачимо з принципової розрахункової схеми всі рядки однакові, отже, їхні характеристики теж рівні (при одночасній роботі в ряді трьох спринклерів).

Визначаємо характеристику рядка:

; (7.14)

Подальший розрахунок ув'язування кільцевої мережі робимо методом послідовних наближень по двох напрямках від крапки "а" до стояка ЗПУ з умовою одночасної роботи 20 спринклерів.

- напрямок правий;

- напрямок лівий.

Визначаємо по черзі для напрямку напори і витрати в рядках. Діаметр живильного трубопроводу визначений з умови, що витрата установки:

; (7.15)

; (7.16)

Приймаємо

Правий 1-і напрямок:

Напір у точці Б;

; (7.17)

де l_а-б – відстань між рядками (м)

Витрата з другого рядка:

; (7.18)

Напір у точці "В":

; (7.19)

де l_б-в – відстань між рядками;

; (7.20)

Витрата з третього рядка:

; (7.21)

Напір у точці Г:

; (7.22)

де l_в-г - відстань між рядками (м);

; (7.23)

Витрата з четвертого рядка:

; (7.24)

Напір у точці "Д" для живлення правого напрямку:

; (7.25)

де l_г-д – відстань між точкою Г та Д;

; (7.26)

Лівий 2-і напрямок:

Так як схема розміщення спринклерних зрошувачів однакова, то відбувається симетрія між правим та лівим напрямками, тому витрати води, напір у точках та у рядках буде аналогічно дорівнювати витратам води, напору у точках та у рядках правого напрямку.

Таким чином необхідна розрахункова витрата води для всієї мережі становитиме:

; (7.27)

Напір на насосі:

; (7.28)

де Н₁ – напір диктуючого зрошувача;

1,2 – коефіцієнт, що враховує місцеві витрати напору у мережі;

- сума лінійних витрат в розподільчих трубопроводах.

; (7.29)

де - лінійні витрати в розподільчих трубопроводах;

- витрати напору в стояку;

- витрати напору в підводячому трубопроводі.

; (7.30)

Визначаємо діаметр трубопроводу на ділянці від точки Д до насосу:

; (7.31)

Приймаємо

; (7.32)

де l_ст – довжина трубопроводу від точки Д до вводу;

; (7.33)

де l_п – довжина підводячого трубопроводу;

; (7.34)

Втрата напору в ЗПУ складає:

; (7.35)

Як запірно-пусковий пристрій приймаємо контрольно-сигнальний клапан ВС-100.

; (7.36)

По загальній витраті Q = 40,39 л/с і напору Нвп = 78,17 м.в.ст. підбираємо насос необхідної марки. Приймаємо, що встановлюється два насоси 6К8 (п.2.55 СНиП 2.04.09-84), що забезпечують Q = 50 л/с і Н = 80 м.в.ст.

Розрахуємо припустимий час виявлення пожежі спринклерним зрошувачем за формулою:

; (7.37)

^; (7.38)

де:

Q_тз- масова теплота згоряння, ;

- питома витрата води, ;

- лінійна швидкість розповсюдження горіння, _; = 0,9.

^; (7.39)

м²

хвилин

З’ясуємо яку площу пожежа буде складати на цей час.

Визначаємо радіус пожежі за формулою :

; (7.40)

Визначаємо площу пожежі за формулою:

; (7.41)

Таким чином при виникненні імовірної пожежі інерційність спрацювання спринклерного зрошувача складає 2,63хв. На цей час площа пожежі складає 1,33 м², площа, що захищається одним зрошувачем складає F₀= 12 м². Тому одного спринклерного зрошувача достатньо, щоб загасити пожежу на початку її виникнення.

7.2 Організаційні заходи щодо протипожежного захисту ЗАТ "Миргородський елеватор"

До організаційних заходів відноситься організація контролю за дотриманням протипожежного режиму на об'єкті, а також гасіння виникаючих пожеж і загорянь. Шляхом створення пожежно –технічної комісії, добровільної пожежної дружини, організації захисту об'єкта силами державної пожежної охорони. На об'єкті створена пожежно – технічна комісія, яку очолює головний інженер підприємства. Наказом №3 по підприємству від 8.01.2004 року призначено склад ПТК, до складу якої входить голова комісії та 6 членів комісії (інженерно-технічні працівники, діяльність яких пов’язана з організацією та проведенням технологічних процесів, експлуатацією та обслуговуванням електрообладнання, систем водопостачання, зв’язку тощо., керівники штатних добровільних протипожежних формувань, уповноважені трудового колективу з питань охорони праці, члени профспілок, а саме : голова ПТК – головний інженер, члени ПТК – заступник головного інженера, головний енергетик, начальник ДПД, інженер-механік, інженер по охороні праці, начальник ТГП), призначені відповідальні протипожежний стан об’єктів підприємства, зокрема за борошномельний цех відповідальна Соболенко Ніна Григорівна; призначено склад ДПД, до складу якої входить начальник та 14 членів ДПД, з числа яких виділена ДПК. На озброєнні ДПК є АЦ-40 (131)137 А. Первинні засоби пожежогасіння встановлені безпосередньо на пожежонебезпечних виробництвах, зокрема борошномельний цех обладнаний двома вогнегасниками ОУ-5. Але боєздатність ДПД (ДПК) та забезпеченість бойовим одягом і спорядженням на низькому рівні.

Основними завданнями пожежно-технічної комісії є:

сприянні адміністрації підприємства у проведенні пожежно-профілактичної роботи та здійсненні контролю з дотриманням вимог стандартів, норм, правил, інструкцій та інших нормативних актів з питань пожежної безпеки, а також приписів постанов органів державного пожежного нагляду;

участь у виробленні пропозицій щодо комплексних заходів із забезпечення пожежної безпеки, впроваджень досягнень науки і техніки, позитивного досвіду у протипожежний захист підприємства;

підготовка на підставі аналізу стану пожежної безпеки пропозицій (рекомендацій) адміністрації підприємства щодо удосконалення протипожежного захисту;

проведення серед працівників підприємства масової роз’яснювальної роботи та пропаганди заходів із забезпечення пожежної безпеки.

ПТК з метою виконання покладених на неї завдань здійснює роботу у таких напрямках:

проводить один раз на квартал детальний огляд усіх виробничих будівель, споруд, складів, лабораторій та інших приміщень підприємства з метою виявлення хиб у технологічних процесах, роботі агрегатів, установок, в електрогосподарстві, опалювальних системах, вентиляції, несправностей у системі водопостачання, протипожежного захисту, зв’язку, порушень в утриманні та використанні пожежної техніки, обладнання та інвентарю;

ставить питання протипожежного стану підприємства на обговорення виробничих нарад, зборів трудового колективу та громадських організацій;

бере участь у службовому розслідуванні причин пожежі та розробці необхідних заходів щодо запобігання їм;

періодично перевіряє боєздатність добровільної пожежної дружини (періодичність визначається керівником підприємства).

Комісія не менше одного разу на рік звітує про свою роботу на загальних зборах (конференціях) трудового колективу.

На добровільну пожежну дружину покладається:

здійснення контролю за виконанням (дотриманням) встановлених на підприємстві правил пожежної безпеки (протипожежного режиму);

проведення роз’яснювальної роботи серед працівників підприємства щодо дотримання вимог правил пожежної безпеки;

здійснення нагляду за утриманням у справному стані засобів протипожежного захисту , зв’язку, пожежної техніки, обладнання та інвентарю;

вжиття у разі виникнення пожежі невідкладних заходів до виклику підрозділів пожежної охорони та її гасіння наявними засобами.

На добровільну пожежну команду покладається:

здійснення цілодобового чергування на пожежних автомобілях та причіпних мотопомпах;

нагляд за технічним станом пожежних автомобілів та причіпних мотопомп, обслуговування і утримання їх у постійній бойовій готовності;

участь у гасінні пожеж у разі їх виникнення;

здійснення контролю за виконанням встановлених на підприємстві правил пожежної безпеки та проведення роз’яснювальної роботи серед працівників підприємства щодо дотримання вимог правил пожежної безпеки.

Даний об'єкт охороняє ПДПЧ-18 м. Миргорода при Миргородському МУ ГУ МНС України в Полтавській області у складі 3 відділень на АЦ-40 (433362) 63 Б-02, АЦ- LF1113D "Mersedes-Benc" та АД-30 (131) ПМ 506. Аналіз бойової роботи підрозділів м. Миргорода за 2006 рік показує, що станом на 13.12.2006 року в м. Миргороді та Миргородському районі виникло 169 надзвичайних подій техногенного та соціально-політичного характеру ( з них 92 пожеж). Загинуло 22 чоловіка (з них 1 дитина), постраждало 81 чоловіка( з них 9 дітей ). В 2006 році в м. Миргороді та Миргородському районі виникло 94 пожежі. Чергові караули підпорядкованої державної пожежної частини № 18 м. Миргорода виїжджали по тривозі 90 разів. З них на пожежі та загорання 71 раз, на аварії, стихійні лиха та нещасні випадки не виїжджали, на хибні виклики – 13 разів, на ліквідацію надзвичайних подій не пов’язаних з пожежами – 6 разів. На пожежно-тактичні заняття чергові караули виїжджали 241 раз , на тактичні навчання 6 разів, на відпрацювання документів оперативного реагування – 51 раз, ланкою ГДЗС ліквідовано 6 пожеж. За цей період загибелі і травматизму пожежних під час бойових дій не допущено. Всі пожежі ліквідовані успішно з мінімальними матеріальними збитками. Підрозділом надано практичну допомогу 103 рази.

1. Виїзди чергових караулів по тривозі:

1. Загальна кількість виїздів 440

1.1. У тому числі виїзди на різного виду НС визначені в таблиці 7.1

Таблиця 7.1. Виїзди чергових караулів на НС різного характеру.

	Поточний період	%	Минулий період	%	+ - ( %)
Пожежі і загорання в районі виїзду, всього	71	15,9	62	15,2	+0,7
- з них на лісові та торф’яні пожежі	-	-	-	-	-
Ліквідація НС, НП не повязаних з пожежами	6	1,4	-	-	+1,4
Хибні спрацювання систем АПС	-	-	-	-	-
Хибні виклики	13	3	16	3,9	-0,9

1.2. Виїзди на різного роду навчання та надання допомоги іншим службам показаня в таблиці 7.2.

Таблиця 7.2 Виїзди чергових караулів на навчання та надання допомоги.

	Поточний період	%	Минулий період	%	+ - ( %)
Пожежно-тактичні заняття	241	54,9	281	68,7	-13,8
Пожежно-тактичні навчання	6	1,4	6	1,5	-0,1
Надання допомоги іншим службам	103	23,4	44	10,7	+12,7

Малюнок 7.1. Виїзди чергових караулів ПДПЧ-18 м. Миргорода за 2006 рік

2. Пожежі і загорання в районі виїзду ліквідовані

2.1. Ліквідація пожеж і загорянь до прибуття пожежних підрозділів зведена до таблиці 7.3.

Таблиця 7.3. Ліквідація пожеж і загорянь до прибуття пожежних підрозділів

	Поточний період	%	Минулий період	%	+ - ( %)
До прибуття пожежних підрозділів, з них:	2	2,8	-	-	+2,8
- автоматичними установками пожежогасіння	-	-	-	-	-

0. Ліквідація пожеж та загорянь підрозділами пожежної охорони за допомогою застосування різних сил та засобів показана у таблиці 7.4. Для оформлення даної таблиці використовувалися дані за 2005 та 2006 рік в відсотковому порівнянні. Таким чином можна зробити висновок про значне підвищення кількості гасіння пожежі першим стволом від ємності автоцистерни на 18,7 %.

Таблиця 7.4. Ліквідація пожеж та загорянь підрозділами пожежної охорони за допомогою застосування різних сил та засобів

	Поточний період	%	Минулий період	%	+ - ( %)
Силами одного караулу (відділення), з них:	61	85,7	57	91,9	-6,2
- первинними засобами пожежогасіння силами пожежних	-	-	2	3,5	-3,5
- першим стволом (стволами) від ємності автоцистерни	33	47	16	28,1	+18.9
- від ємності декількох автоцистерн (без встановлення на вододжерела)	8	11,8	10	17,5	-5,7
- з встановленням пожежних автомобілів на вододжерела	20	29,4	29	50,9	-21,5
Із залученням додаткових сил та засобів	8	11,8	5	8,1	+3,4

0. Ліквідація пожежі здійснювалась за допомогою різних способів подачі води, при чому дані зведені до таблиці 7.5.

Таблиця 7.5. Cпособb подачі води при гасінні пожеж.

	Поточний період	%	Минулий період	%	+ - ( %)
За допомогою перекачування води	1		-	-	+1,4
За допомогою підвезення води	7		3	4,8	+5,5

Малюнок 7.2. Застосування сил та засобів для ліквідації НС за 2006 рік в м. Миргороді та Миргородському районі.

Малюнок 7.3. Ліквідації НС силами одного караулу ПДПЧ-18 м. Миргорода.

3. Наслідки від пожеж

3.1. Дані по загибелі людей на пожежі зведені до таблиці 7.6.

Таблиця 7.6 Загибель людей на пожежі.

	Поточний період	Минулий період	+ - ( %)
Загинуло всього	10	2	На 8 чол. більше
-у тому числі дітей	-	-	-

3.1.1. Дані по загибелі людей до прибуття пожежних підрозділів зведені до таблиці 7.7.

Таблиця 7.7. Загибель людей на пожежі до прибуття пожежних підрозділів.

	Поточний період	Минулий період	+ - ( %)
Загинуло всього	10	2	На 8 чол. більше
-у тому числі дітей	-	-

3.2. На пожежах та іншого виду НС було врятовано значну кількість людей (див. таблицю 7.8.)

Таблиця 7.8. Врятовано на пожежі.

	Поточний період	Минулий період	+ - (%)
Врятовано всього	20	2	На 18 чол більше
-у тому числі дітей	-	-	-

3.3. За поточний період пожежних під час бойових дій не травмовано, летальних випадків не зафіксовано.

Малюнок 7.4. Загинули та врятовані під час пожежі.

4. Бойові дії пожежних підрозділів

4.1. Час проїзду підрозділів до місця пожежі занесений до таблиці 7.9

Таблиця 7.9. Час проїзду підрозділів до місця пожежі.

Поточний період

%

Минулий період

%

+ - (%)