"Бути чи не бути" зрозумілим "Гамлета"? (Залежність адекватності інтерпретації трагедії від точності перекладу)
Мета роботи полягала у знаходженні і систематизації неточностей і помилок у перекладах "Гамлета" на першому етапі (перекладацька частина роботи) і виявленні залежності правильності інтерпретації від адекватності перекладу на другому (літературознавча частина).
Паралельно із систематизацією помилок вивчалися матеріали, пов'язані з завданнями перекладача. Як відомо, перед перекладачем завжди існує два шляхи: перший - це створення як можна більш точного перекладу, другий - це бажання творчо переробити, наблизити твір до сучасності. Розглядалися п'ять перекладів "Гамлета" на російську мову (М. Л. Лозинського, Б. Л. Пастернака, К. Р. | великий князь Костянтин Костянтинович Романов |, А. Д. Радлова, А. І. Кронеберга). Але робити висновки про правильність чи неправильності кожного не входить в завдання дослідження, та це й взагалі навряд чи можливо. Відомі літературознавці та перекладачі (М. М. Морозов, І. А. Ільїн, Н. С. Гумільов) не могли прийти до згоди: все залежить від розуміння перекладачем своїх завдань. Метою даної роботи було неупереджено оцінити всі вдалі і невдалі моменти в перекладах найважчих для прочитання місць (див. Додаток 1).
У цій класифікації неточностей і різночитань і полягає перша особливість даної роботи, так як ніхто ще не намагався їх систематизувати. Звичайно, багато літературознавці відзначали невдалі моменти того чи іншого перекладу (М. М. Морозов, М. А. Никифорівської), але роботи над усіма п'ятьма перекладами ще зроблено не було, не було і подібної спроби показати зв'язок точності перекладів з правильним розумінням трагедії, а саме цьому присвячена друга частина цього дослідження:
Зв'язок між точністю перекладу і правильності розуміння авторського задуму.
I. Гамлет і Привид
The time is out of joint; - O cursed spite,
That ever I was born to set it right!
(Вік вивихнутий, о, проклятий жереб, що я народжений, щоб його вправити!)
Як відомо, у трагедії рима у Шекспіра зустрічається вкрай рідко, тому, коли вона все-таки використана, то даний епізод є найбільш важливим, навіть переломним. Крім того, ці два рядки знаходяться в кінці першого акту і тому дуже важливі для правильного розуміння ситуації, що створилася.
Радлова: Століття вивихнутий. Про злісний жереб мій. Століття вправити повинен я своєю рукою.
Пастернак: порвати днів єднальна нитка. Як мені обривки їх поєднати?
Лозинський: Століття розхитався - і гірший за все, Що я народжений відновити його.
Шекспір хотів вкласти в уста свого героя такі слова, щоб глядач відразу розумів глибину помилки Гамлета. Принц Датський взяв на себе непосильну для простого смертного завдання. У перекладі ж Пастернака грандіозність завдання зникає. Звідси і можливе оману читача, невиправданість краху задумів Гамлета.
Гамлет неодноразово розмірковує над словами Примари, і ось до якого висновку він приходить: "Я, до помсти небом викликаний і пеклом ...". Пастернак ж переклав це, на відміну від Радлова, так: "Мені небо сказало: Устань і помстися". Він допустив грубу помилку, тому що підступна помста Гамлета (бажання смерті Клавдія в гріху, а не в покаянні) не могла бути виправдана на небесах. Привид сказав: "Не заплямував себе!" - А Гамлет, вирішивши, що він викликаний до помсти "і пеклом" теж, не соромиться у коштах. Тому можна сказати, що з''християнського''шляху, накресленого йому Примарою, принц збився ще на початку трагедії (наприкінці другого акту). Він жадає''крові'', і саме тому ефект "Мишоловки" здається йому "фальшивим вогнем".
II. Гамлет і Клавдій
We defy augury (Ми зневажаємо передвістя).
На перший погляд, ця фраза Гамлета, в якій він говорить про те, що, незважаючи на недобре передчуття, він все ж таки піде на дуель з Лаерт, нічим не примітна, але насправді значення її величезне. Відразу треба зазначити, що і Клавдій, і Фортінбрас говорять про себе урочисте "ми", тим самим підкреслюючи своє високе становище, королівську гідність (Наприклад, Клавдій: "It will be laid to us", що в перекладі означає: "Це кривавий злочин буде приписано нам "; Фортінбрас:" Would aught with us ", тобто:" Хоче про що-небудь переговорити з нами ").
На жаль, всі перекладачі, крім Лозінського, замість займенника
Перший особи множини використовувалося займенник перший особи однини або безособову конструкцію, як у Пастернака:
Лозинський: "Нас не лякають передвістя".
Пастернак: "Треба бути вище забобонів".
Вживання займенника множини дуже важливо, тому що означає домагання Гамлета на королівську гідність.
This is I, Hamlet, the Dane (Це я, Гамлет, король Данська).
Повернувшись живим з Англії, Гамлет проголошує себе королем, тим самим уже відкрито протиборствуючи дядька, тому що тепер він заявляє про свої права на престол. У цих словах полягає його рішучість йти до кінця. Але в перекладі Пастернака ця суттєва деталь зникає:
Пастернак: "До його послуг я, принц Данський".
Лозинський: "Я, Гамлет Данець", - тобто король.
III. Гамлет і його''друзі''(Гільденстерн і Розенкранц)
I like advancement.
Слово "advancement" в англійській мові має кілька значень, і іноді це слово позначає те ж саме, що й слово "promotion", тобто "просування", "підвищення". Коли Гамлет вимовляє ці слова, він не має на увазі того, що його обійшли в правах на трон, як переклав, приміром, Пастернак: "Я потребую службовому підвищення". Гамлет увазі, що його задум не розвивається, стоїть на місці. У перекладі ж Радлова істинний сенс не втрачається: "Сер, мені не вистачає просування вперед". Треба також згадати про те, кому він говорить ці слова: Гільденстерн і Розенкранц, своїм колишнім друзям, а тепер шпигунам короля. Навряд чи обережний на слова Гамлет кидав б їм в обличчя подібного роду одкровення.
I am most dreadfully attended.
Ці слова Гамлет вимовляє, ведучи бесіду зі своїми друзями по університету. Тут знову присутня гра слів, тому що це словосполучення означає, як "Мені огидно прислужують", так і "За мною неймовірно стежать". У Пастернака дивно вдалий переклад: "Мої слуги стали надто добре дивитися за мною останнім часом", в той час як у Лозинського втрачається прихований сенс: "Служать мені огидно".
IV. Гамлет і Офелія
Прийнято вважати, що Офелія - невинна жертва, яку загубило віроломство Полонія і Клавдія. Але це не так. Справа в тому, що в оригіналі склад Офелії високопарен і Пихатий: "А я, нещасливий із усіх дам, упиватися мед солодких клятв його, Я чую, як високий, чистий розум, Як дзвін розбитий, грубий, нестроен ..." (переклад Радлова) .
Крім цього, самі дії Офелії компрометують її. Так як Гамлет ніяк не може повірити в зраду Офелії, то він задає їй підступне запитання: "Де твій батько?" - На що чесна Офелія каже неправду, стверджуючи, що її батько вдома. На це Гамлет радить їй "замикати за ним міцніше, щоб він розігрував дурня тільки з домашніми" (переклад Пастернака). Ця брехня доводить Гамлету причетність дівчини до інтриги Клавдія, до змови проти нього.
White his shroud as the mountain snow, - Which bewept to the grave did go
Larded with sweet flowers; With true-love showers.
Але Офелія все-таки змінюється. Вона сходить з розуму, усвідомивши те, що відбувається в палаці, але разом з її божевіллям до неї приходить справжнє розуміння речей. Тепер вона співає невигадливі народні пісеньки, які, однак, висловлюють безмірну скорботу і тому викликають співчуття, на відміну від колишніх пишномовних кліше:''Саван бел, як гірський сніг, Квіточка над могилою. Він у неї зійшов навік, Не оплаканий милою''(переклад Лозинського)
V. Гамлет і Гораціо
I am more an antique Roman than a Dane (Я більше схожий на римлянина, а не на данця).
Гораціо, друг Гамлета, - чужинець, про це говорить навіть його ім'я латинського походження. Гамлет, в душі якого перед смертю взяли гору християнські почуття, благає одного не допивати отруєне королем вино і повідати всім його''повість'', під якою має на увазі не тільки кровозмішення і зрада, образили його, а ті антихристиянські почуття, що запанували в його душі , привівши до таких сумних наслідків. Гораціо шляхетний саме в силу того, що він римлянин, і він виконає заповіт одного. Лозінський спотворює думку Шекспіра, перевівши слова Гораціо, як "Я римлянин, але данець душею", тоді як Гораціо каже про те, що він датчанин за підданства, а не по крові і сутності ("Я не датчанин, римлянин скоріше" - переклад Пастернака ).
У другій частині дослідження вдалося виявити епізоди, де неточність перекладу впливає на спотворення сенсу, створює загрозу неправильного розуміння авторського задуму (ідейно-художньої концепції):
1. Розуміння Гамлетом своїх завдань, тлумачення ним заповітів Примари.
2. Справедливість (або, навпаки, невиправданість) дій Гамлета з точки зору Шекспіра (авторська позиція по відношенню до дій героя).
3. Характер взаємин Гамлета з оточуючими,''зміст''образів, морально-психологічна оцінка. (Офелія, Гертруда, Клавдій,''друзі''і т.д.)
4. Роль образу Гораціо.
Література
1. Алексєєв М. П., "Гамлет" Бориса Пастернака / / Мистецтво і життя - М. 1940.
2. Анненський І. Ф., Проблема "Гамлета" - СПб. 1909.
3. Гумільов Н.С., Вибране - М. 1990.
4. Ільїн І.А., Основи мистецтва. Про скоєний в мистецтві / / Ільїн І. А., Зібрання творів в десяти томах, т. 6, кн. 1 - М. 1996
5. Левик В. В., Чи потрібні нові переклади Шекспіра? / / Майстерність перекладу-М. 1966.
6. Левін Ю. Д., Основні особливості перекладу Пастернака / / Майстерність перекладу - М. 1966.
7. Лозинський М. Л., Невидані листи / / Літературна газета - 1968, 30. 08.
8. Морозов М. М., Вибрані статті та переклади - К. 1954.
9. Немирович - Данченко В. І., "Гамлет" / / Немирович - Данченко В. І., Незавершені режисерські роботи: "Борис Годунов" - М. 1984.
10. Никифорівської Н. А., Шекспір Бориса Пастернака - СПб. 1999.
11. Про Анну Ахматову: Вірші, есе, спогади, листи - Л. 1990.
12. Пастернак Б. Л., Гамлет, принц Данський / / Пастернак Б. Л., Зібрання творів у п'яти томах, Т. 4 - М. 1991.
13. Листування Бориса Пастернака - М. 1990.
14. Shakespeare W. The Tragedy of Hamlet Prince of Denmark - СПб. 2000.
15. Шекспір У. Трагедія про Гамлета принца Датському - СПб. 2000.
16. Шекспір В., Гамлет, принц Данський - М. 1965.
17. Шекспір У., "Гамлет" у російських перекладах XIX-XX століть - М. 1994.
18. Еткінд Є. Р., Поетичний переклад в історії російської літератури / / Майстра російського віршованого перекладу Т. 1 - М. 1968.
Мета роботи полягала у знаходженні і систематизації неточностей і помилок у перекладах "Гамлета" на першому етапі (перекладацька частина роботи) і виявленні залежності правильності інтерпретації від адекватності перекладу на другому (літературознавча частина).
Паралельно із систематизацією помилок вивчалися матеріали, пов'язані з завданнями перекладача. Як відомо, перед перекладачем завжди існує два шляхи: перший - це створення як можна більш точного перекладу, другий - це бажання творчо переробити, наблизити твір до сучасності. Розглядалися п'ять перекладів "Гамлета" на російську мову (М. Л. Лозинського, Б. Л. Пастернака, К. Р. | великий князь Костянтин Костянтинович Романов |, А. Д. Радлова, А. І. Кронеберга). Але робити висновки про правильність чи неправильності кожного не входить в завдання дослідження, та це й взагалі навряд чи можливо. Відомі літературознавці та перекладачі (М. М. Морозов, І. А. Ільїн, Н. С. Гумільов) не могли прийти до згоди: все залежить від розуміння перекладачем своїх завдань. Метою даної роботи було неупереджено оцінити всі вдалі і невдалі моменти в перекладах найважчих для прочитання місць (див. Додаток 1).
У цій класифікації неточностей і різночитань і полягає перша особливість даної роботи, так як ніхто ще не намагався їх систематизувати. Звичайно, багато літературознавці відзначали невдалі моменти того чи іншого перекладу (М. М. Морозов, М. А. Никифорівської), але роботи над усіма п'ятьма перекладами ще зроблено не було, не було і подібної спроби показати зв'язок точності перекладів з правильним розумінням трагедії, а саме цьому присвячена друга частина цього дослідження:
Зв'язок між точністю перекладу і правильності розуміння авторського задуму.
I. Гамлет і Привид
The time is out of joint; - O cursed spite,
That ever I was born to set it right!
(Вік вивихнутий, о, проклятий жереб, що я народжений, щоб його вправити!)
Як відомо, у трагедії рима у Шекспіра зустрічається вкрай рідко, тому, коли вона все-таки використана, то даний епізод є найбільш важливим, навіть переломним. Крім того, ці два рядки знаходяться в кінці першого акту і тому дуже важливі для правильного розуміння ситуації, що створилася.
Радлова: Століття вивихнутий. Про злісний жереб мій. Століття вправити повинен я своєю рукою.
Пастернак: порвати днів єднальна нитка. Як мені обривки їх поєднати?
Лозинський: Століття розхитався - і гірший за все, Що я народжений відновити його.
Шекспір хотів вкласти в уста свого героя такі слова, щоб глядач відразу розумів глибину помилки Гамлета. Принц Датський взяв на себе непосильну для простого смертного завдання. У перекладі ж Пастернака грандіозність завдання зникає. Звідси і можливе оману читача, невиправданість краху задумів Гамлета.
Гамлет неодноразово розмірковує над словами Примари, і ось до якого висновку він приходить: "Я, до помсти небом викликаний і пеклом ...". Пастернак ж переклав це, на відміну від Радлова, так: "Мені небо сказало: Устань і помстися". Він допустив грубу помилку, тому що підступна помста Гамлета (бажання смерті Клавдія в гріху, а не в покаянні) не могла бути виправдана на небесах. Привид сказав: "Не заплямував себе!" - А Гамлет, вирішивши, що він викликаний до помсти "і пеклом" теж, не соромиться у коштах. Тому можна сказати, що з''християнського''шляху, накресленого йому Примарою, принц збився ще на початку трагедії (наприкінці другого акту). Він жадає''крові'', і саме тому ефект "Мишоловки" здається йому "фальшивим вогнем".
II. Гамлет і Клавдій
We defy augury (Ми зневажаємо передвістя).
На перший погляд, ця фраза Гамлета, в якій він говорить про те, що, незважаючи на недобре передчуття, він все ж таки піде на дуель з Лаерт, нічим не примітна, але насправді значення її величезне. Відразу треба зазначити, що і Клавдій, і Фортінбрас говорять про себе урочисте "ми", тим самим підкреслюючи своє високе становище, королівську гідність (Наприклад, Клавдій: "It will be laid to us", що в перекладі означає: "Це кривавий злочин буде приписано нам "; Фортінбрас:" Would aught with us ", тобто:" Хоче про що-небудь переговорити з нами ").
На жаль, всі перекладачі, крім Лозінського, замість займенника
Перший особи множини використовувалося займенник перший особи однини або безособову конструкцію, як у Пастернака:
Лозинський: "Нас не лякають передвістя".
Пастернак: "Треба бути вище забобонів".
Вживання займенника множини дуже важливо, тому що означає домагання Гамлета на королівську гідність.
This is I, Hamlet, the Dane (Це я, Гамлет, король Данська).
Повернувшись живим з Англії, Гамлет проголошує себе королем, тим самим уже відкрито протиборствуючи дядька, тому що тепер він заявляє про свої права на престол. У цих словах полягає його рішучість йти до кінця. Але в перекладі Пастернака ця суттєва деталь зникає:
Пастернак: "До його послуг я, принц Данський".
Лозинський: "Я, Гамлет Данець", - тобто король.
III. Гамлет і його''друзі''(Гільденстерн і Розенкранц)
I like advancement.
Слово "advancement" в англійській мові має кілька значень, і іноді це слово позначає те ж саме, що й слово "promotion", тобто "просування", "підвищення". Коли Гамлет вимовляє ці слова, він не має на увазі того, що його обійшли в правах на трон, як переклав, приміром, Пастернак: "Я потребую службовому підвищення". Гамлет увазі, що його задум не розвивається, стоїть на місці. У перекладі ж Радлова істинний сенс не втрачається: "Сер, мені не вистачає просування вперед". Треба також згадати про те, кому він говорить ці слова: Гільденстерн і Розенкранц, своїм колишнім друзям, а тепер шпигунам короля. Навряд чи обережний на слова Гамлет кидав б їм в обличчя подібного роду одкровення.
I am most dreadfully attended.
Ці слова Гамлет вимовляє, ведучи бесіду зі своїми друзями по університету. Тут знову присутня гра слів, тому що це словосполучення означає, як "Мені огидно прислужують", так і "За мною неймовірно стежать". У Пастернака дивно вдалий переклад: "Мої слуги стали надто добре дивитися за мною останнім часом", в той час як у Лозинського втрачається прихований сенс: "Служать мені огидно".
IV. Гамлет і Офелія
Прийнято вважати, що Офелія - невинна жертва, яку загубило віроломство Полонія і Клавдія. Але це не так. Справа в тому, що в оригіналі склад Офелії високопарен і Пихатий: "А я, нещасливий із усіх дам, упиватися мед солодких клятв його, Я чую, як високий, чистий розум, Як дзвін розбитий, грубий, нестроен ..." (переклад Радлова) .
Крім цього, самі дії Офелії компрометують її. Так як Гамлет ніяк не може повірити в зраду Офелії, то він задає їй підступне запитання: "Де твій батько?" - На що чесна Офелія каже неправду, стверджуючи, що її батько вдома. На це Гамлет радить їй "замикати за ним міцніше, щоб він розігрував дурня тільки з домашніми" (переклад Пастернака). Ця брехня доводить Гамлету причетність дівчини до інтриги Клавдія, до змови проти нього.
White his shroud as the mountain snow, - Which bewept to the grave did go
Larded with sweet flowers; With true-love showers.
Але Офелія все-таки змінюється. Вона сходить з розуму, усвідомивши те, що відбувається в палаці, але разом з її божевіллям до неї приходить справжнє розуміння речей. Тепер вона співає невигадливі народні пісеньки, які, однак, висловлюють безмірну скорботу і тому викликають співчуття, на відміну від колишніх пишномовних кліше:''Саван бел, як гірський сніг, Квіточка над могилою. Він у неї зійшов навік, Не оплаканий милою''(переклад Лозинського)
V. Гамлет і Гораціо
I am more an antique Roman than a Dane (Я більше схожий на римлянина, а не на данця).
Гораціо, друг Гамлета, - чужинець, про це говорить навіть його ім'я латинського походження. Гамлет, в душі якого перед смертю взяли гору християнські почуття, благає одного не допивати отруєне королем вино і повідати всім його''повість'', під якою має на увазі не тільки кровозмішення і зрада, образили його, а ті антихристиянські почуття, що запанували в його душі , привівши до таких сумних наслідків. Гораціо шляхетний саме в силу того, що він римлянин, і він виконає заповіт одного. Лозінський спотворює думку Шекспіра, перевівши слова Гораціо, як "Я римлянин, але данець душею", тоді як Гораціо каже про те, що він датчанин за підданства, а не по крові і сутності ("Я не датчанин, римлянин скоріше" - переклад Пастернака ).
У другій частині дослідження вдалося виявити епізоди, де неточність перекладу впливає на спотворення сенсу, створює загрозу неправильного розуміння авторського задуму (ідейно-художньої концепції):
1. Розуміння Гамлетом своїх завдань, тлумачення ним заповітів Примари.
2. Справедливість (або, навпаки, невиправданість) дій Гамлета з точки зору Шекспіра (авторська позиція по відношенню до дій героя).
3. Характер взаємин Гамлета з оточуючими,''зміст''образів, морально-психологічна оцінка. (Офелія, Гертруда, Клавдій,''друзі''і т.д.)
4. Роль образу Гораціо.
Література
1. Алексєєв М. П., "Гамлет" Бориса Пастернака / / Мистецтво і життя - М. 1940.
2. Анненський І. Ф., Проблема "Гамлета" - СПб. 1909.
3. Гумільов Н.С., Вибране - М. 1990.
4. Ільїн І.А., Основи мистецтва. Про скоєний в мистецтві / / Ільїн І. А., Зібрання творів в десяти томах, т. 6, кн. 1 - М. 1996
5. Левик В. В., Чи потрібні нові переклади Шекспіра? / / Майстерність перекладу-М. 1966.
6. Левін Ю. Д., Основні особливості перекладу Пастернака / / Майстерність перекладу - М. 1966.
7. Лозинський М. Л., Невидані листи / / Літературна газета - 1968, 30. 08.
8. Морозов М. М., Вибрані статті та переклади - К. 1954.
9. Немирович - Данченко В. І., "Гамлет" / / Немирович - Данченко В. І., Незавершені режисерські роботи: "Борис Годунов" - М. 1984.
10. Никифорівської Н. А., Шекспір Бориса Пастернака - СПб. 1999.
11. Про Анну Ахматову: Вірші, есе, спогади, листи - Л. 1990.
12. Пастернак Б. Л., Гамлет, принц Данський / / Пастернак Б. Л., Зібрання творів у п'яти томах, Т. 4 - М. 1991.
13. Листування Бориса Пастернака - М. 1990.
14. Shakespeare W. The Tragedy of Hamlet Prince of Denmark - СПб. 2000.
15. Шекспір У. Трагедія про Гамлета принца Датському - СПб. 2000.
16. Шекспір В., Гамлет, принц Данський - М. 1965.
17. Шекспір У., "Гамлет" у російських перекладах XIX-XX століть - М. 1994.
18. Еткінд Є. Р., Поетичний переклад в історії російської літератури / / Майстра російського віршованого перекладу Т. 1 - М. 1968.
Додаток 1:
| PRIVATEОшібкі, неточності фокусування- ності, різно- читання | Оригінал | Приклади (Переклади) | Коментарі (Переваги і недоліки) |
| 1 група: стилістичні значущі витр- ждeнія. | Hide fox, and all after. (Ховайся, лисичка, жени- тесь всі за нею.) | Пастернак: Гуси, гуси, додому, вовк за горою! Радлова: Ведіть мене до нього! Ну, пограємо в хованки. | Гамлет порівнює себе з лисицею, зацькованою королем і його наближеними. Вдалий переклад Пастернака, т. к. в оригіналі Гамлет вимовляє слова з дитячої гри, а в дан- ном перекладі збережений не тільки сенс сказаного, а й''прин-длежность до гри''не втрачається. У перекладі ж Радлова не толь- до опущені слова про "зацькований-ности" Гамлета, але і допускається тлумачення, що Гамлет боягуз, боїться протистояти королю. |
| 2 група: лексичний рівень розумі- ня слів пере- водчіком. | A knavish speech sleeps in a foolish ear. (Дурне вухо не чує лукавою мови, тобто дурний- ци не розуміють прихованого змісту слів.) | Лозинський: Хитра мова спить в гли- пом вусі. Пастернак: У думці нечутливим немає міс- та жартів. | У даному випадку переклад Пастер- нака невдалий, тому що він вико- вал риму всередині рядка, чого немає у Шекспіра. Крім цього, в оригіналі мова про жарт не йшла - Гамлет, навпаки, говорив про''небезпечних''словах. Переклад Лозінського точно пере- дає істинний сенс. |
| 3 група: спотворення сенсу. | The body is with the king, but the king is not with the body. (Тіло Полонія у короля, але ко- роль не там, де тіло Полонія) | К. Р.: Тіло у короля, а король не у тіла. Пастернак: Тіло у володінні коро- ля, але король не під вла- дении тілом. | Переклад К. Р. точний, дословен. А ось друга частина перекладу Пастернака двозначна, оскільки можна подумати, що король не в змозі управляти тілом. |
| 4 група: неточність рим, які хоча і рідко зустрічаються у Шекспіра, але відіграють важливу роль. | -The king is a thing. - "A thing", my lord? - Of nothing. | Радлова: - Король є щось. - Щось, мілорд? - Або ніщо. Пастернак: -Та й яку роль відіграє тут король? - Король, мілорд? - Не більше ніж нуль. | У перекладі Радлова відсутня не тільки негативна оцінка, але і рима, і навіть створюється враження, що принц не розуміє, що говорить. Пастернак ж впорався з цим завданням блискуче. |
| 5 група: пропуски і до- додаванням. | У розмові Гамлета і Гертруди Пастернак до- бавіл кілька''своїх'' рядків: -Який приклад ви страшний подаєте не- вістям нашим! | Звичайно, це посилює ефект, вироблюваний викривальної промовою Гамлета, але думається, що треба більш шанобливо відно- сіться до оригіналу, а крім то- го, ці два рядки, як представляється, знадобилися Пастернаку лише для того, що- б Гертруда змогла відповісти: "Гамлет, перестань!" |