Галузева структура сучасної промисловості

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Промисловість - головна, провідна галузь матеріального виробництва, в якій створюється переважна частина валового внутрішнього продукту і національного доходу. Наприклад, в сучасних умовах частка промисловості в сукупному ВВП розвинених країн складає близько 40%. Провідна роль промисловості зумовлена ​​й тим, що від успіхів в її розвитку залежить ступінь задоволення потреб суспільства у високоякісній продукції, забезпечення технічного переозброєння і інтенсифікації виробництва.

Сучасна промисловість складається з безлічі самостійних галузей виробництва, кожна з яких включає велику групу споріднених підприємств і виробничих об'єднань, розташованих в окремих випадках на значній територіальному видаленні один від одного. Галузева структура промисловості характеризується складом галузей, їх кількісними співвідношеннями, що виражають певні виробничі взаємозв'язки між ними. У процесі статистичного обліку та аналізу галузева структура промисловості визначається зазвичай шляхом знаходження питомої ваги галузей у загальному обсязі виробництва продукції, чисельності зайнятих і вартості основних виробничих фондів промисловості.

Серед перерахованих показників, за допомогою яких визначається галузева структура промисловості, основним є показник обсягу виробленої продукції. Він дозволяє більш об'єктивно судити не тільки про співвідношення галузей, а й про їх взаємозв'язках, динаміці галузевої структури промисловості. Визначаючи галузеву структуру промисловості за показником чисельності зайнятих, слід мати на увазі, що в цьому випадку буде отримана дещо інша картина, не зовсім точно характеризує дійсну частку галузей у загальнопромисловому виробництві: питома вага більш трудомістких галузей буде завищений, і, навпаки, частка галузей з високим рівнем механізації і автоматизації виявиться заниженою. Галузева структура, обчислена за допомогою показника вартості основних фондів, головним чином відображає виробничо-технічний рівень галузей промисловості.

У галузевій структурі промисловості відбивається рівень індустріального розвитку країни та її економічної самостійності, ступінь технічної оснащеності промисловості і ведуча роль цієї галузі в економіці в цілому. Більш досконала галузева структура промисловості до певної міри характеризує ефективність промислового виробництва. Про прогресивності структури промисловості судять як за складом і питомою вагою галузей, що входять в промисловість, так і по тому, наскільки досконала внутрішньогалузева структура тієї чи іншої галузі промисловості, тобто наскільки в даній галузі представлені і розвинені найбільш прогресивні виробництва. Взаємозв'язки галузей промисловості, пропорції, що склалися між ними, обумовлені способом виробництва, а також сукупною дією на його основі багатьох інших факторів. До найважливіших з цих факторів, що визначають зміни в галузевій структурі промисловості, відносяться:

1) науково-технічний прогрес і ступінь впровадження його результатів у виробництві;

2) рівень суспільного поділу праці, розвиток спеціалізації і кооперування виробництва;

3) зростання матеріальних потреб населення;

4) суспільно-історичні умови, в яких йде розвиток промисловості;

5) природні ресурси країни.

В класифікацію галузей промисловості покладені такі основні економічні принципи: економічне призначення вироблюваної продукції; характер функціонування продукції у виробничому процесі; однорідність цільового призначення продукції, що випускається, спільність сировини, що переробляється, спорідненість застосовуваної технології; характер впливу на предмет праці та др.Деленіе промислового виробництва за економічним призначенням продукції не збігається з галузевою структурою промисловості, так як натуральна форма виробленої у галузі продукції нерідко не визначає її економічного призначення. Тому в системі національних рахунків широко використовується класифікація галузей промисловості, що передбачає їх об'єднання в великі комплексні галузі по одному з наступних ознак: однорідності цільового призначення виробленої продукції (машинобудівна, паливна, харчова, промисловість будівельних матеріалів), спільності вихідної сировини (металообробна і деревообробна), спорідненості застосовуваної технології (хімічна промисловість). Найбільша частина галузей охоплюється ознакою цільового призначення випускається ними.

Групування за характером впливу на предмет праці підрозділяє всю промисловість на видобувні і обробні галузі. До складу добувної промисловості входять галузі, в яких здійснюється процес видобутку сировини і палива із земних надр, лісів та водойм (вугільна, лісова та ін.) До групи обробної промисловості відносяться галузі, що займаються переробкою сировинних матеріалів. У залежності від вихідної сировини обробна промисловість підрозділяється на галузі, що переробляють сировину промислового походження (виробництво чорних, кольорових металів та ін), і галузі, що переробляють сільськогосподарську сировину (м'ясна, цукрова, бавовняна та ін.)

Сучасний етап економічного розвитку провідних країн світу характеризується великими зрушеннями структури господарства, що обумовлює незворотність переходу до нових міжгалузевим і відтворювальним пропорціям. На це вплинули і такі фактори, як сировинний і енергетичні кризи, що сприяли подорожчання сировини та енергоносіїв, а отже, обладнання та будівництва. Ускладнився інвестиційний процес, в цілому значно підвищилися витрати виробництва. Все це не тільки викликало, але й посилило тенденції до подорожчання самого відтворювального процесу. Такий розвиток подій об'єктивно стимулює вступ країн ринкової економіки в новий етап технологічної революції.

Розвиток нових форм суспільного попиту, перехід до нових видів і зразків техніки та принципово нових технологічних процесів і т.д. призвели до зміни сформованих пропорцій в економіці, які йшли за двома напрямками:

по-перше, реконструкція і модернізація традиційних провідних галузей економіки;

по-друге, зміна поколінь продукції, що випускається в секторі нових наукомістких галузей.

Для розвинених країн сьогодні характерні насиченість виробництва технікою і кваліфікованою робочою силою, наявність, ємного платоспроможного попиту на товари і послуги найрізноманітнішого призначення. Тому для збільшення виробництва готових виробів немає необхідності нарощувати випуск металу,, комплектуючих виробів і т. д., більше того, чисельність верстатного парку в ряді країн стала навіть скорочуватися.

Що проходить структурна перебудова націлена на підвищення якісних параметрів виробництва та виробів, що випускаються, посилення ресурсосбсрегающего типу відтворення, інтенсифікацію народногосподарських процесів, прискорений розвиток новітніх наукоємних галузей. Структурні зміни відбуваються в галузевому і відтворювальному розрізах. Структурні перетворення стали здійснюватися на мікрорівні - рівні підгалузей і видів виробництв - головним чином за рахунок якісних зрушень усередині традиційних галузей хозяйства.Прі цьому провідною галуззю матеріального виробництва залишається промисловість і насамперед машинобудування, де акумулюються науково-технічні досягнення. Тому саме в ній найбільш помітна тенденція до зниження питомої ваги сировини, енергоносіїв, живої праці, у структурі промисловості стрімко зростає частка новітніх наукоємних галузей.

Зберігається тенденція скорочення частки добувної промисловості (при зростанні витрат на розвідку, буріння і видобуток газу, нафти і т.д.). При цьому в неї все більше проникають новітні прогресивні технологічні процеси, впроваджуються мікропроцесори і мікросхеми, які надають величезне вплив на структуру виробництва і сприяють масовому вивільненню з виробничого процесу робочої сіли.Комплексная автоматизація виробництва, розробка "безлюдній" технології - провідні напрямки науково-технічного прогресу . У цілому в останні десятиліття в індустріально розвинених країнах загальна закономірність галузевих зрушень полягає в помітному зниженні питомої ваги сировинних галузей і сільського господарства, в технічній модернізації промисловості і швидке зростання галузей сфери послуг. Найбільш радикальні зміни відбуваються на рівні підгалузей, в рамках яких найвищу динаміку мають наукомісткі виробництва.

Список літератури

Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.shpori4all.narod.ru/


Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Міжнародні відносини та світова економіка | Доповідь
18.1кб. | скачати


Схожі роботи:
Галузева структура промисловості Білорусі та напрямки її вдосконалення
Галузева структура металургії
Галузева структура економіки
Галузева структура РПС в Україну
Галузева структура світового господарства
Галузева структура лісового комплексу України
Просторово-галузева структура і економічна карта світу
Просторово галузева структура і економічна карта світу
Галузева структура Республіки Бурятія аналіз за ряд років
© Усі права захищені
написати до нас