Міністерство культури і масових комунікацій Російської Федерації Федеральне агентство з культури і кінематографії
Федеральне державне освітній заклад
вищої професійної освіти
«Санкт-петербурзький державний університет
культури і мистецтв »
Бібліотечно-інформаційний факультет
Р Е Ф Е Р А Т на тему:
«Віртуальні довідкові служби як форма організації онлайнового СБО»
Виконала: Лихачова Ю., 321 гр.
Перевірила: Жабко Є. Д.
Санкт-Петербург
2008
Зміст
Введення
I. Поява віртуального довідкового обслуговування
II. Технологічні аспекти реалізації на прикладі ВСР РНБ «Запитай бібліографа»
III. Особливості аудиторії віддалених користувачів бібліотек і їх запитів
IV. Бібліографи
V. Довідки
VI. Ресурсна база обслуговування
VII. Організація роботи в рамках служби
Висновок
Список використаних джерел
Введення
Свідченням змін у традиційному довідково-бібліографічному обслуговуванні (СБО) є створювані у вітчизняних бібліотеках віртуальні довідкові служби (ВСР), які часто називають "віртуальної довідкою". Вони орієнтовані на обслуговування віддалених користувачів та надання у відповідь на запити готової інформації як у вигляді посилань на наявні мережеві ресурси, так і у звичній для користувачів формі - у вигляді бібліографічних списків і фактографічних даних. Створення таких довідкових служб пояснюється об'єктивними причинами: збільшенням російських Інтернет-ресурсів, які використовуються при виконанні запитів користувачів; формуванням нової користувацької аудиторії, що відчуває потребу в цілодобовому доступі до електронних каталогів бібліотек, отримання електронних копій документів і допомоги висококваліфікованих бібліографів; готовністю професійного співтовариства до освоєння нових форм обслуговування користувачів.
Новизна цього напрямку обслуговування, а також активність бібліотек в освоєнні нових організаційних форм і технологічних розробок, формують ВСР, зумовлюють необхідність осмислення того, чи є такі служби логічним продовженням СБО і його проекцією в Інтернеті, або це самостійна різновид інформаційного обслуговування. Практично всі елементи системи традиційного ДБО присутні в мережевому аналогу. Існують і звичні зв'язки, що об'єднують перераховані елементи в єдине ціле, а саме технологія виконання запитів і організаційні форми обслуговування. Мета реферату - розглянути прояви вищезазначених елементів системи в середовищі Інтернету й описати існуючі організаційні форми онлайнового СБО віддалених користувачів.
I. Поява віртуального довідкового обслуговування
Віртуальне довідкове обслуговування (ВСО) не є вітчизняним винаходом. У нас воно виникло восени 2000 р. по «ініціативи знизу». З квітня 2004 ВСО веде федеральна бібліотека - Російська національна бібліотека, про намір організувати його оголосила і Російська державна бібліотека. З часом багато учасників ВСО усвідомили, що самостійний розвиток значною кількістю помилок і набиванням шишок, якого цілком можна уникнути в корпоративному проекті Віртуальної довідково-інформаційної служби (ВСІС). ВСО порівняно швидко приростає числом учасників. Восени 2003 р. у проекті ВСІС брало участь 11 бібліотек та бібліотечно-інформаційних систем, до 1 січня 2005 р. їх число досягло 20 (С. 120-121), в середині 2006 р. тільки в Росії діяло 45 бібліотечних служб ВСО. Фахівці бібліотек - нових учасників ВСІС - проходять навчання у Київській ЦБС і прагнуть дотримуватися загальні технологічні та організаційні рішення. Восени 2005 р. ВСІС відзначила перший ювілей - 5 років успішного розвитку. ВСО реалізує принципи інформаційного суспільства - загальної доступності інформації і рівноцінного повсюдного інформаційного обслуговування. Результати аналізу функціонування ВСІС показують, що запити надходять з десятків міст Росії та багатьох зарубіжних країн. [4]
Цікавим явищем останніх років стало створення віртуальної бібліотеки Internet Public library (IPL), що надає віддаленим користувачам всі види послуг, у тому числі послуги довідкового характеру. Ця бібліотека була створена групою студентів Мічиганського університету в 1995р. в рамках навчального курсу "Інформаційні технології: реалізація і застосування" 10. Бібліотека має "читальний зал" повнотекстових файлів, численні посилання на інші онлайнові інформаційно-бібліотечні служби, надає користувачам довідкові послуги протягом 24 годин. [2]
II. Технологічні аспекти реалізації на прикладі ВСР РНБ "Запитай бібліографа"
Незважаючи на наявність організаційної специфіки окремих типів ВСР, існує ряд загальних особливостей, притаманних усім без винятку службам, до яких відносяться: можливість звернення із запитом з будь-якої точки земної кулі при наявності підключення до Інтернету; наявність взаємодії "користувач - посередник", оперативність надання відповіді на запити користувачів, залучення недоступних для користувача інформаційних ресурсів у процесі виконання запиту. Об'єднуючим моментом для всіх типів ВСР має стати і технологія виконання запитів, важливість якої тільки починає усвідомлюватися фахівцями. Тому звернення до технології ВСР, під якою розуміється сукупність процесів прийому, обробки, зберігання разових запитів з подальшою підготовкою та видачею користувачам бібліографічної, фактографічної, повнотекстової інформації, представляється досить актуальною.
Пропонована нами технологія обслуговування віддалених користувачів ВСР РНБ складається з шести етапів: прийом запитів, характеристика користувача, аналіз запиту, пошук інформації, надання відповіді, аналіз вивчення ефективності обслуговування.
Перший етап: прийом запитів. Користувач потрапляє на сторінку ВСР через сайт РНБ, де самостійно заповнює web-форму з такими полями: ім'я користувача, електронна адреса, місто, мета запиту (наукова, навчальна, службове завдання, пізнавальна) і сам запит. Форма включає два блоки полів. Перший блок - персональна інформація, другий - довільна формулювання запиту в текстовій формі. Відправивши запит, користувач отримує підтвердження про прийом запиту і порядковий номер, за яким протягом 2-х робочих днів знаходить відповідь у розділі "Архів виконаних довідок". Зручність пошуку конкретного запиту за номером забезпечує база даних "Пошук в архіві", що дозволяє також знаходити запит за ключовими словами. Запит та інформація про користувача потрапляють в закриту базу Адміністратора, який розподіляє запит виконавцю або відповідає на нього самостійно.
Другий етап: складання портрета користувача. Даний етап є важливою ланкою в технології обслуговування віддалених користувачів, оскільки замінює традиційне бібліографічне інтерв'ю, проведення якого неможливо в рамках обслуговування через web-форму. Детальне уточнення запиту користувача і додаткової інформації персонального характеру зумовлює вибір пошукової стратегії та надання якісної інформації.
Третій етап: аналіз запиту. На даному етапі Адміністратор служби присвоює кожному конкретному запиту певний статус відповідно прийнятої в ВСР типологією довідок: адресні - запити про наявність конкретних видань у фондах РНБ та інших бібліотек, а також електронних версій запитуваних видань у мережевому середовищі; фактографічні - визначення відомостей про будь- яке явище, подію, особу, організації, уточнення тлумачення відомостей; тематичні - підбір інформації на певну тему.
Четвертий етап: пошук інформації. Сукупна ресурсна база, яка використовується при виконанні запитів віддалених користувачів, включає: 1) систему традиційних та електронних каталогів, картотек РНБ та інших бібліотек, 2) бібліографічні покажчики, посібники у друкованому та електронному форматі; 3) матеріали довідкового характеру: енциклопедії, словники, довідники ; 4) бібліографічні, фактографічні, повнотекстові бази даних; 5) Інтернет-ресурси вільного доступу. У якості одного з ефективних ресурсів при виконанні запитів користувачів виступають персоналізовані знання бібліографів.
П'ятий етап: надання відповіді. Усі які у службу запити виконуються протягом двох робочих днів. У відповідь надається комплексна інформація, яка включає найбільш суттєві матеріали по сформульованому запиту, можливі варіанти правильної відповіді, відсилання та рекомендації для подальшого самостійного пошуку.
Шостий етап: Вивчення ефективності обслуговування. Якість наданої інформації визначається, як правило, користувачами, які отримують відповіді на свої запити. Висловити свою думку й оцінити роботу бібліографів користувачі можуть, скориставшись електронною адресою адміністратора служби. Отримані дані зворотного зв'язку доводяться до відома співробітників ВСР та аналізуються. Вимоги до якості наданої інформації, а також до всіх етапів виконання запиту, передбачає постійне підвищення кваліфікації персоналу. [5]
III. Особливості аудиторії віддалених користувачів бібліотек і їх запитів
В Інформаційно-сервісному центрі РНБ за даними статистики за період з жовтня 2001 по вересень 2003 рр.., Категорія користувачів, які обрали віртуальну форму спілкування, склала третю частину від загальної кількості споживачів інформаційних послуг, що надаються Центром. За рівнем освіти - це переважно висококваліфіковані фахівці з вищою освітою, наукові співробітники, аспіранти та студенти. Аналіз професійної структури виявив значне переважання спеціалістів комплексу гуманітарних і суспільних наук - особливо в галузі економіки та юриспруденції. Частка представників природничих наук, зокрема - медицини і техніки значно менше. За регіональною ознакою складу вилученої категорії користувачів представлений переважно громадянами Росії, причому найбільш значну частку серед них, майже 1 / 3, складають жителі Сибіру, Уралу та Далекого Сходу. У числі зарубіжних користувачів - громадяни Ізраїлю, Німеччини, США, Франції, Великобританії, Болгарії, майже всіх країн СНД, Латвії. Поряд з індивідуальними, в числі корпоративних клієнтів Центру зареєстровані також підприємства та організації, що спеціалізуються в самих різних областях діяльності: міжнародне гувернерское агентство "Bonne International" та видавництво "Яуза" (Москва), Союз Російських судновласників, Пивоварна компанія "Балтика", компанія " Петроенергоаудіт "і Кунсткамера (Санкт-Петербург), Parex Bank Corporation (Рига) і Національний Банк Республіки Білорусь (Мінськ) та ін Крім того, в якості посередників для своїх читачів із замовленнями на пошук інформації через фахівців Центру виступив ряд бібліотек, зокрема - Всеросійська геологічна бібліотека, Нижневартовская Інформаційно-бібліотечна система, Калінінградська Наукова обласна бібліотека, Наукова бібліотека Іркутського держ. Університету, Курське відділення РФФМ). [3]
У зарубіжних бібліотеках можна навести такі дані: у 2003 р. відвідуваність Національної бібліотеки Нідерландів становила 86 120 осіб, а віртуальна відвідуваність сайту 11625300 користувачів. У щорічному звіті Британської бібліотеки за 2003-2004 рр.. вказується, що при реальній відвідуваності читальних залів 397 400 відвідувань загальна кількість вилучених користувачів на сайті бібліотеки склало майже 2,5 млн. У РНБ у 2003 р. загальна кількість відвідувань читальних залів склало 1,4 млн, а відвідуваність сайту більше 1 млн. У РДБ за підсумками того ж року реальна відвідуваність наблизилася до 999 200 чоловік, а сайт бібліотеки відвідали 3400000 віддалених користувачів.
Очевидно, що дана аудиторія буде збільшуватися в міру поширення інтернет-технологій, а також посилення змістовної насиченості бібліотечних сайтів. Значну частку цієї аудиторії становлять користувачі, які звертаються за допомогою у пошуку інформації. У зв'язку з цим створюються ВСР є не тільки організаційною формою обслуговування, але й потужним інструментом вивчення інформаційних потреб нової групи. Поки практика показує, що значного тематичного, хронологічного і типологічного відмінності запитів, одержуваних ВСР, від запитів в усній формі на бібліографічних пунктах і в письмовій формі поштою, немає. Різниця полягає в орієнтованості на отримання не бібліографічної, а повнотекстової інформації. [1]
IV. Бібліографи
Впровадження інформаційних технологій в СБО поставило професійна бібліотечна спільноту перед необхідністю переосмислення ролі і місця бібліографа в сучасній електронній середовищі. Зараз з'являються ВСР, в яких фахівці, які відповідають на запити користувачів, визначаються як "оператори". Це незвично для бібліотек, оскільки прийнято вважати, що ця назва використовується для характеристики людей, що працюють в сферах виробництва і здійснюють рутинні і повторювані функції. Разом з тим пошук інформації є інтелектуальним процесом, у всякому разі, якщо мова йде про традиційне бібліографічному тематичному і фактографічному пошуку. Говорячи про необхідність точного визначення спеціалізації співробітників ВСР, доцільніше використовувати визначення "бібліограф", в усякому разі якщо мова йде про ВСР, створюваних на базі вітчизняних бібліотечних установ. Звичайно, не можна не враховувати, що функції бібліографів стають значно ширше, і це визначається перш за все тим, що повнотекстовий пошук починає тіснити бібліографічний, а кінцевий результат СБО, довідка, вже не обмежується наданням бібліографічної інформації. Можливо, дуже скоро професійне співтовариство зіткнеться з необхідністю визначити, як це відбувається за кордоном, хто такий сучасний фахівець СБО - "спеціаліст з інформаційного доступу" (information access specialist), "інженер знань" (knowledge engineer), "електронний бібліотекар" (digital librarian). Введення ж в обіг визначення "оператор" ще більше розширює існуючий розрив між традиційним і онлайновим СБО, а завдання полягає в тому, щоб цей розрив зменшувати. Онлайнове СБО не повинно відриватися від традиційного, а плавно виростати з нього. [1]
V. Довідки
Одиницею виміру змісту традиційного ДБО є бібліографічна довідка. Відповідно до ГОСТ 7.0-99 "Інформаційно-бібліотечна діяльність, бібліографія. Терміни та визначення" бібліографічна довідка - це "відповідь на разовий запит, що містить бібліографічну інформацію про наявність і (або) місцезнаходження документа (адресна довідка), про зміст бібліографічної інформації з певної теми (тематична довідка), про відсутніх або перекручених у запиті елементах бібліографічного опису (уточнююча довідка) ", а фактографічна довідка -" відповідь на запит, який містить фактичні відомості ". Фактографічна довідка, виконувана методом бібліографічного пошуку, в більшості випадків містить бібліографічну інформацію у вигляді посилання на джерело інформації. Тому часто в традиційному СБО фактографічна довідка розглядається як бібліографічна. У онлайновому СБО ми не можемо застосовувати визначення "бібліографічний" щодо базового поняття "довідка", оскільки користувач може виконувати не лише бібліографічну, але і повнотекстову інформацію, представлену в електронній формі в Інтернеті, або в повнотекстових базах даних. Відповідно, кінцевий результат роботи бібліографа у вигляді довідки може надаватися користувачам не тільки у вигляді бібліографічної інформації, але і у вигляді посилань на повні тексти документів.
Довідки ВСР можна розділити за родом видаваної інформації на тематичні, адресні, уточнюючі і фактографічні.
Тематичні довідки ВСР надаються у вигляді списків, які складаються з бібліографічних описів традиційних видань. Довідки можуть складатися зі списків документів, розміщених в Інтернеті. Деякі служби йдуть по шляху надання списку гіперпосилань, що позначають місце розташування таких документів в. Більш якісний рівень виконання запитів забезпечується лише в тому випадку, якщо такий список супроводжується бібліографічним описом мережевого ресурсу або документа. При цьому електронна адреса документа, розміщеного в мережі (URL), є складовою частиною бібліографічного опису. Поширеним варіантом тематичної довідки ВСР є комбінація бібліографічних списків та електронних адрес.
По трудомісткості виконання довідки ВСР діляться на прості і складні. У традиційному варіанті в основі поділу бібліографічних довідок на прості і складні лежить ресурсна забезпеченість, необхідність перегляду значної кількості джерел за великий хронологічний період, посторінкового перегляду. У онлайновому варіанті прості довідки увазі відповідь на запит користувача, при якому їй видається бібліографічний список, що отримується в результаті автоматизованого пошуку в електронному каталозі і базах даних. Складні довідки - це довідки, при виконанні яких бібліограф виробляє якісний відбір та групування матеріалу, одержуваного в результаті автоматизованого пошуку; коригує бібліографічний опис згідно з ДСТУ; використовує традиційний довідково-бібліографічний апарат і доповнює бібліографічний список бібліографічними описами, набиваємо вручну.
Адресні та уточнюючі довідки в ВСР є відповіді на запити, пов'язані з наданням користувачам уточненої бібліографічної інформації про конкретний виданні і місце його зберігання. Форма видачі - бібліографічний опис документа і шифр зберігання в бібліотеці. Часто віддалені користувачі звертаються до ВСР з проханням уточнити, чи мають конкретні видання електронні варіанти і за якою адресою в мережі їх можна знайти.
Фактографічні запити можуть надаватися у вигляді конкретних даних із зазначенням традиційних та електронних джерел інформації, звідки витягувалися дані (бібліографічна інформація), а також у вигляді посилання на повнотекстовий документ, що містить шукану фактографічну інформацію.
Методичні консультації з пошуку інформації включають надання віддаленим користувачам текстової інформації навчального характеру, роз'яснює, як користуватися електронним каталогом бібліотеки і орієнтуватися в російських і зарубіжних інформаційних ресурсах. Можливе надання інформації про правила оформлення бібліографічного списку, складання бібліографічного опису, систематизації документів, їх анотування та реферування. На практиці консультація може виконуватися в комплексі з довідкою. До консультацій відносяться відповіді на питання, пов'язані з режимом роботи бібліотеки, розташуванням читальних залів, окремих частин СБА, умовами надання сервісних послуг і т.п. Навчання користувачів через ВСР може стати важливим напрямком роботи бібліографів.
Відмова у виконанні запиту здійснюється у випадку некоректної формулювання запиту, а також якщо запит не може бути виконаний відповідно до прийнятих ВСР обмеженнями (наприклад, не приймаються запити, пов'язані з наданням інформації розважального характеру; готові студентські реферати; складні запити та ін). Відмова у виконанні запиту в ВСР не означає відмови в його виконанні довідковим підрозділом бібліотеки. Це відноситься, наприклад, до складних запитах.
Перенаправлення запиту в інші ВСР (переадресування запиту) також є формою довідки і позначає надання контактної інформації тих ВСР, які можуть виконати запит більш оперативно і якісно. [1]
VI. Ресурсна база обслуговування
Початково задаються параметри обслуговування ВСР, зокрема оперативність, що виражається в термінах виконання запитів, обумовлює можливість використання при обслуговуванні віддалених користувачів переважно тих ресурсів, які представлені в електронній формі - це власні електронні каталоги бібліотек, онлайнові повнотекстові та бібліографічні бази даних, ресурси Інтернету.
Важливою складовою частиною ресурсної бази є онлайнові бази даних, доступні як в режимі вільного доступу (Російської книжкової палати, Інституту наукової інформації з суспільних наук, Державної центральної науково-медичної бібліотеки), так і закуповувані бібліотекою за передплатою (Всеросійського інституту наукової і технічної інформації, Федерального інституту промислової власності тощо);
Традиційні довідково-бібліографічні видання також використовуються при виконанні запитів ВСР, але вибірково, у ряді конкретних випадків, коли запит не може бути виконаний тільки на основі електронної ресурсної бази через її недостатньою хронологічної глибини. Особливості формування ресурсної бази для ВСС вимагають окремого розгляду. [1]
VII. Організація роботи в рамках служби
ВСР є формою організації онлайнового СБО. Усі працюючі в російському інформаційному просторі ВСР мають ряд схожих характеристик: в якості основного засобу взаємодії з віддаленими користувачами застосовується переважно web-форма запитів (електронна пошта використовується як додатковий засіб в рідкісних випадках), практично всі служби зберігають результати пошуку інформації, формуючи каталоги, масиви або бази даних виконаних запитів, що дає користувачам можливість самостійно здійснювати пошук інформації перед безпосереднім зверненням до бібліографам; запити виконуються в стислі терміни, що тягне за собою жорстке обмеження кола використовуваних джерел (для ряду служб це тільки ресурси Інтернету); відсутня бібліографічне інтерв'ю, яке в традиційній практиці проводиться для уточнення запитів користувачів; відсутній зворотний зв'язок, що не дозволяє проводити оцінку якості наданої інформації, а значить і обслуговування.
Незважаючи на невелику кількість представлених у російському сегменті Інтернету бібліотечних ВСР (їх всього 16 на грудень 2004 р.), можна простежити формування двох самостійних моделей обслуговування, кожна з яких має свої особливості. У світі зазвичай типологія ВСР вибудовується в залежності від використання технологій взаємодії з віддаленими користувачами (електронна пошта, chat, web-форми запитів). В основі нашого поділу кінцевий результат діяльності ВСР - інформація, яка видається користувачам. Виходячи з цього, умовно позначимо ВСР як Інтернет орієнтовані (модель 1) і бібліографічних орієнтовані (модель 2). Модель 1 представлена корпоративною службою порталу Library.ru (www.library.ru); модель 2 - віртуальною довідковою службою РНБ "Запитай бібліографа" (www.vss.nlr.ru).
Модель 1 надає готову інформацію у відповідь на запити, по суті, переадресуючи користувачів до мережевих ресурсів. Служби, що підтримують дану модель обслуговування, мають призначену для користувача аудиторію, орієнтовану на отримання виключно повнотекстової інформації. В якості основної і єдиної форми відповіді на запит виступають гіперпосилання на розміщені в мережі ресурси, а основним інструментом пошуку є інформаційно-пошукові служби (ІПС) Інтернету. Їхній персонал визначається як "оператори". Незважаючи на природні фізичні обмеження і текстової характер спілкування з віддаленими користувачами, в службах прийнята демократична, вільна манера спілкування. Серед якісних характеристик слід відзначити обов'язковість прийому всіх запитів, що надходять у корпоративну службу, професійний пошук в Інтернеті, формування пошукового масиву виконаних запитів, велика кількість прийнятих щодня запитів. Для моделі 2 характерно те, що обертаються в бібліографічні служби користувачі орієнтовані на отримання не тільки повнотекстової, а й бібліографічної інформації. Форми відповідей на запит у таких службах більш різноманітні і можуть бути представлені у вигляді готових тематичних бібліографічних списків, посилань на електронні адреси повнотекстових мережевих документів, комбінацій списку і адрес посилань. Крім цього, при виконанні запитів, що виявляють конкретні видання у фондах бібліотеки, користувач отримує уточнене бібліографічний опис із зазначенням місця зберігання. Відповіді ж на запити фактографічного характеру можуть містити факти і дані з обов'язковим зазначенням джерела інформації. Подібна різноманітність відповідей на запити віддалених користувачів може бути лише в тому випадку, якщо Інтернет є не єдиним інструментом пошуку, а лише одним з декількох. Так, при виконанні запитів користувачів в бібліографічних орієнтованих службах використовується електронний каталог не тільки бібліотеки, на базі якої створено ВСР, а й інших бібліотек. В окремих випадках можливе використання традиційного довідково-бібліографічного апарату бібліотеки. Персонал в таких службах визначається як "бібліографи". Використання в назві професійної бібліотечної спеціалізації, що позначає в широкій трактуванні фахівця в галузі бібліографії, а в більш приватній - фахівця в галузі пошуку інформації бібліографічними засобами, вказує на жорстку "прив'язку" служби до бібліотеки, на базі якої вона створюється і функціонує. Тому цілком природним є прагнення до максимального відповідності стандартів діяльності ВСР стандартам діяльності традиційного ДБО (обов'язковість прийняття всіх запитів, зазначення джерел інформації, якість наданої інформації, використання ВСР для розвитку інформаційної культури користувачів шляхом надання інформації консультаційного характеру та ін.) Якщо ж звернутися до міжособистісної взаємодії, то тут присутня строгість і лаконічність текстового спілкування.
Порівняння двох моделей організації ВСР дозволяє зробити висновок, про те, що модель 1, універсальна за тематикою запитів, що приймаються, спрямована на задоволення загальноосвітніх інформаційних потреб населення та навчальних потреб студентів. Її можна вважати найбільш застосовуваною в публічних бібліотеках, а також бібліотеках інший типологічної приналежності з невеликими за обсягом фондами (відповідними інформаційним потребам обслуговуваної аудиторії), сформованою практикою "невикористання" вже згадуваних зовнішніх бібліографічних та повнотекстових баз даних, а також персоналом, що має досвід виконання запитів в рамках обслуговується користувальницької аудиторії. Можлива реалізація даної моделі ВСР на базі інших установ і організацій, необов'язково бібліотек. Модель 2, також універсальна за тематикою виконуваних запитів, розрахована на задоволення навчальних інформаційних потреб студентів і наукових фахівців різного профілю. Вона застосовна в універсальних наукових бібліотеках з великими за обсягом фондами і колекціями, структурованим СБА, наявністю власної системи електронних каталогів і доступу до зовнішніх онлайновим баз даних, а також персоналом, що має досвід виконання запитів у рамках обслуговується користувальницької аудиторії. Обидві моделі ВСР активно розвиваються, не суперечачи і досить ефективно доповнюючи один одного, пропонуючи всім категоріям споживачів саме ті послуги Інтернету, в яких вони потребують. [1]
Висновок
Інформаційні технології дозволяють перенести багато видів професійної діяльності в мережеву середу, необов'язково в точної їх проекції. Отримавши Інтернет-втілення, СБО виграє в оперативності, масштабі обслуговується користувацької аудиторії, в наданні не тільки бібліографічної, але і повнотекстової інформації, у забезпеченні доступності послуг для користувачів, які в традиційному середовищі цими послугами не користувалися. Одночасно залишаються "добрі старі традиції", які можуть бути втрачені. Головне завдання бібліотечного співтовариства, яке в різному ступені залучено в процеси створення ВСР, полягає в тому, щоб максимально зберегти основні принципи обслуговування, на яких базувалася робота багатьох поколінь бібліографів, - професіоналізм пошуку інформації, її якість і достовірність.
Список використаних джерел:
1) Жабко Є.Д. Онлайнове довідково-бібліографічне обслуговування: особливості розвитку / / Бібліографія - 2005. - № 3. - С. 3 -11.
2) Жабко Є.Д. Довідкове обслуговування в мережевому середовищі - від локального обслуговування до національних корпоративним службам / / Бібліотечні комп'ютерні мережі: Росія і Захід. - М., 2003. - Вип. 2. - С. 147-158.
3) Кутузова Є.А. Віртуальне обслуговування в Російській національній бібліотеці: досвід Інформаційно-сервісного центру / / Бібліотечна справа. - 2004. - № 5 (17). - З 18-20.
4) Моргенштерн І. Г. Віртуальна довідкова служба: підсумки та проблеми / / Бібліографія. - 2006. - № 5. - С. 85-88.
5) Разумова Е.Г. Технологічні аспекти реалізації онлайнової довідково-бібліографічного обслуговування віддалених користувачів (на прикладі Віртуальної довідкової служби РНБ "Запитай бібліографа") / / Інформаційний бюлетень РБА. - 2005. - № 35. - С. 136 - 137.