Відмежування розбою від суміжних складів злочинів

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Заклад освіти «Гродненський державний університет імені Янки Купали»

Кафедра кримінального права та кримінології

Спеціальність: 1-24 січня 2002 - «Правознавство»

Курсова робота

«Відмежування Розбої ВІД СУМІЖНИХ СКЛАДІВ ЗЛОЧИНІВ»

Керівник: доцент, кандидат юридичних

наук Сніп Сергій Миколайович

Гродно, 2010

ЗМІСТ

Введення

Глава 1. Відмежування розбою від суміжних складів злочинів

1.1 Відмежування розбою від вбивства, вчиненого з корисливих спонукань (п. 12 ч.2 ст. 139 Кримінального кодексу Республіки Білорусь)

Висновок

1.2 Відмежування розбою від грабежу, вчиненого із застосуванням насильства (ч. 2 ст. 206 Кримінального кодексу Республіки Білорусь)

Висновок

1.3 Відмежування розбою від вимагання (ст. 208 Кримінального кодексу Республіки Білорусь)

Висновок

1.4 Відмежування розбою від бандитизму (ст. 286 Кримінального кодексу Республіки Білорусь)

Висновок

Бібліографічний список

ВСТУП

Представлена робота присвячена темі «Відмежування розбою від суміжних складів злочинів».

Розбій за білоруським законодавством відноситься до однієї з найбільш небезпечних форм розкрадання, оскільки має два безпосередніх об'єкта посягання - власність і одночасно життя або здоров'я людини.

Особливість розбою полягає також у тому, що його склад носить формальний характер.

Враховуючи особливу небезпеку такої форми нападу на громадян, як розбій, у наш час особливої актуальності набуває подальше вдосконалення діяльності органів внутрішніх справ, послідовне підвищення професійної майстерності працівників слідчих та оперативно-розшукових апаратів по розкриттю і розслідуванню розбійних нападів. Особливо небезпечними ці злочини стають у тих випадках, коли до їх вчинення причетні особи, попередньо об'єдналися в злочинну групу, які мають судимість за раніше скоєний розкрадання, розбій вчинений у великому або особливо великому розмірі, з нанесенням тяжкого тілесного ушкодження або з проникненням в житло.

Розбій ч.1 ст. 207 Кримінального кодексу Республіки Білорусь визначається як застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я потерпілого, або загроза застосування такого насильства з метою безпосереднього заволодіння майном. З цього визначення випливає, що з об'єктивної сторони розбій виражається в застосуванні насильства або загрози такого насильства, безпосередньо спрямованого на вилучення майна всупереч волі потерпілого. За конструкцією склад розбою є усіченим (формальним). Розбій закінчено з моменту застосування насильства або загрози такого насильства, коли фізична або психічне насильство безпосередньо спрямовані на придушення можливого опору з боку потерпілого вилученню майна.

Склад розбою має місце тільки в тому випадку, коли винний реально застосував або погрожував застосувати насильства, яке небезпечне для життя чи здоров'я потерпілого. З суб'єктивної сторони розбій, як і будь-яка інша форма розкрадання, характеризується прямим умислом і корисливою метою. Проте в даному випадку зміст цілі більш складне. У кожному конкретному випадку необхідно встановити, що насильство чи загроза насильством застосовувалися виключно з метою заволодіння майном. Суб'єктом є будь осудна особа, яка досягла 14-річного віку.

Метою дослідження є розкриття суті питання «Відмежування розбою від суміжних складів злочинів».

У рамках досягнення мети мною поставлені такі завдання:

Дослідити і розкрити відмежування розбою від вбивства, вчиненого з корисливих спонукань (п. 12 ч.2 ст. 139 Кримінального кодексу Республіки Білорусь).
Дослідити і розкрити відмежування розбою від грабежу, вчиненого із застосуванням насильства (ч. 2 ст. 206 Кримінального кодексу Республіки Білорусь).
Дослідити і розкрити відмежування розбою від вимагання (ст. 208 Кримінального кодексу Республіки Білорусь).
Дослідити і розкрити відмежування розбою від бандитизму (ст. 286 Кримінального кодексу Республіки Білорусь).

Робота має традиційну структуру і включає в себе вступ, основну частину, що складається з 1 глави, висновок і бібліографічний список.

РОЗДІЛ 1. Відмежування Розбої ВІД СУМІЖНИХ СКЛАДІВ ЗЛОЧИНІВ

1.1 Відмінність розбою від вбивства, вчиненого з корисливих спонукань (п. 12 ч.2 ст. 139 Кримінального кодексу Республіки Білорусь)

При нападі з метою розкрадання майна із застосуванням насильства небезпечного для життя чи здоров'я можливі випадки, коли потерпілому завдається смерть. У таких випадках можливі проблеми з кваліфікацією вчиненого.

У багатьох випадках корисливого вбивства (досконалого з метою отримання спадщини, іншої матеріальної вигоди, для позбавлення від сплати аліментів та інших матеріальних витрат, з метою отримання винагороди від особи, зацікавленої в заподіянні смерті певній особі) ознаки розбою відсутні. Сукупність цього злочину і корисливого вбивства є лише у випадках заподіяння смерті потерпілому під час нападу на нього з метою заволодіння майном, що знаходиться при ньому, в його квартирі і тому подібне.

Тільки корисливим вбивством є заподіяння смерті (хоча б і шляхом нападу), якщо подальше отримання винним майна потерпілого відбувається на зовні законних підставах (наприклад, за правом спадкування).

Якщо в процесі розбою вчинені вбивство або умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, що призвело з необережності до смерті потерпілого, то дії винних слід кваліфікувати за сукупністю частини 3 статті 207 Кримінального кодексу Республіки Білорусь і статтею, яка передбачає відповідальність за злочин проти життя і здоров'я (п. 35 постанови Пленуму Верховного Суду Республіки Білорусь № 15 «Про застосування судами кримінального законодавства у справах про розкрадання майна» від 21.12.2001 р. зі змінами від 25.09.2003 р.). Однак якщо вбивство скоєно не в процесі розбою, а після нього і, отже, переслідувало іншу мету (щоб уникнути викриття розбою з боку потерпілого, котрий дізнався в обличчя винного, а не заволодіння майном), то вчинене слід кваліфікувати як розбій (ст. 207 Кримінального кодексу Республіки Білорусь) і вбивство, вчинене з метою приховати інший злочин (п. 8 ч. 2 ст. 139 Кримінального кодексу Республіки Білорусь).

Висновок

Основним об'єктом розбою є відносини власності, а додатковим - відносини з охорони життя і здоров'я громадян, при вбивстві, скоєному з корисливих спонукань (п. 12 ч.2 ст. 139 Кримінального кодексу Республіки Білорусь), навпаки, на перше місце виходить життя людини. У багатьох випадках корисливого вбивства ознаки розбою відсутні. Сукупність цього злочину і корисливого вбивства є лише у випадках заподіяння смерті потерпілому під час нападу на нього з метою заволодіння майном, що знаходиться при ньому, в його квартирі і тому подібне.

Розбій слід відрізняти від грабежу, вчиненого із застосуванням насильства, за способом порушень відносин власності: розбій відрізняється від грабежу тим, що при грабежі викрадення чужого майна відбувається із застосуванням насильства чи погрозою застосування насильства не небезпечного для життя чи здоров'я, а при розбої таке насильство або загроза його застосування небезпечні для життя або здоров'я. Під насильством, небезпечним для життя чи здоров'я, слід розуміти заподіяння легких тілесних ушкоджень, не спричинили за собою короткочасний розлад здоров'я або незначну стійкої втрати працездатності, нанесення побоїв чи вчинення інших насильницьких дій, пов'язаних із заподіянням потерпілому фізичного болю або з обмеженням свободи.

При вирішенні питання, яким насильством (небезпечним або не є небезпечним для життя або здоров'я) погрожував злочинець при заволодінні майном шляхом психічного насильства, тобто погрози насильством, коли загроза носила невизначений характер (загроза насильством взагалі, заподіянням тілесних ушкоджень без конкретизації їх тяжкості, побиттям і т.п.) виникає чимало складнощів. У таких випадках питання про визнання в діях винного грабежу або розбою необхідно вирішувати з урахуванням всіх обставин справи (місця, часу та обстановки скоєння злочину, числа злочинців, властивостей предметів, якими вони погрожували потерпілому, суб'єктивного сприйняття останнім характеру загрози і так далі). Якщо зазначені обставини не дають підстав для безперечного висновку про те, що винний погрожував застосувати насильство небезпечне для життя чи здоров'я, його дії повинні визнаватися не розбоєм, а грабежем. Висновок про характер насильства, яким загрожував злочинець, повинен грунтуватися не на припущеннях, а на що підтверджують цей висновок об'єктивних даних. [Кваліфікація розкрадань майна. Науково-практичний і навчальний посібник. / І. С. Тишкевич, С. І. Тишкевич - Мн.: Репринт, 1996 - стор.52-53]

Відмінності є також і по конструкції об'єктивної сторони: грабіж, поєднаний з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, має матеріальну конструкцію, тобто злочин буде вважатися закінченим з моменту, коли винний заволодів майном і отримав реальну можливість користуватися і розпоряджатися ним, а розбій - формальну (усічену) конструкцію складу злочину, тобто злочин вважається закінченим з моменту застосування насильства або загрози насильства з метою безпосереднього заволодіння майном незалежно від злочинного результату.

Висновок

1.3 Відмежування розбою від вимагання (ст. 208 Кримінального кодексу Республіки Білорусь)

Розбій слід відрізняти від здирства за такими ознаками:

1) по предмету злочину: предметом вимагання можуть бути майно, право на майно або вчинення дій майнового характеру, а предметом розбою може бути тільки майно;

2) за характером насильства:

- При вимаганні насильство проявляється в погрозі фізичного насильства, яку загрозу знищення, пошкодження майна або розповсюдження відомостей, а також застосування фізичного насильства;

- При розбої насильство полягає у застосуванні фізичного насильства або загрози застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я.

3) по об'єктивної боці:

- При вимаганні насильство або загроза його застосування спрямовані на отримання майна у майбутньому, в окремих випадках вимагання може полягати в пред'явленні потерпілому вимоги про негайну передачу майна під загрозою застосування насильства в майбутньому (пункт 10 постанови Пленуму Верховного Суду Республіки Білорусь № 15 «Про застосування судами кримінального законодавства у справах про розкрадання майна »від 21.12.2001 р. зі змінами від 25.09.2003р.);

- При розбої насильство або загроза насильства, небезпечного для життя здоров'я, використовується в якості безпосереднього заволодіння майном).

У тих випадках, коли загроза насильства або насильство, небезпечне для життя чи здоров'я, були застосовані з метою негайного заволодіння майном, але у зв'язку з відсутністю такого вимога було перенесено на майбутнє, дії цієї особи повинні кваліфікуватися за сукупністю злочинів, передбачених відповідними частинами статей 207 і 208 Кримінального кодексу Республіки Білорусь. За сукупністю злочинів кваліфікуються дії особи, заволодів частиною майна шляхом розбою і одночасно вимагав передати йому іншу частину майна шляхом здирства.

Висновок

Розбій слід відрізняти від здирства за такими ознаками:

по предмету злочину;
за характером насильства;
по об'єктивної боці.

1.4 Відмежування розбою від бандитизму (ст. 286 Кримінального кодексу Республіки Білорусь)

Питання про розмежування розбою і бандитизму виникає в тих випадках, коли розбій відбувається двома і більше особами із застосуванням зброї (хоча розбій може відбуватися і однією особою, а бандитизм - це завжди об'єднання двох і більше осіб). Найважливішою умовою розмежування поняття розбою і бандитизму полягає у з'ясуванні ознак характеризують банду, якими, перш за все, є стійкість і організованість. Попередній змову осіб, які вчинили розбій, здійснюється, як правило, незадовго до скоєння злочину, в силу чого цю групу не можна визнавати згуртованою, стійкої і високоорганізованої.

Різні у розбою і бандитизму об'єкти злочину: 1) безпосередній об'єкт розбою - відносини власності; 2) безпосередній об'єкт бандитизму - відносини громадської безпеки;

Також відрізняються у розбою і бандитизму об'єктивні сторони: 1) розбій полягає в застосуванні насильства або загрози насильства, небезпечного для життя чи здоров'я, з метою безпосереднього заволодіння майном, 2) бандитизм - у створенні банди, або в керівництві бандою, або в участі в банді або в нападах, скоєних бандою.

Розбій - це умисний злочин, скоєне з корисливою метою, а при бандитизмі мета - це напади на підприємства, установи, організації або громадян.

Якщо за бандитизм кримінальна відповідальність настає за загальним правилом, тобто з 16 років, то за вчинення розбою вік кримінальної відповідальності знижений до 14 років.

Якщо при занятті бандитизмом буде здійснений розбій, то вчинене має кваліфікуватися за сукупністю злочинів, передбачених частиною 3 статті 207 Кримінального Кодексу Республіки Білорусь (розбій, вчинений організованою групою) і статтею 286 Кримінального Кодексу Республіки Білорусь (бандитизм).

Висновок

Питання про розмежування розбою і бандитизму виникає в тих випадках, коли розбій відбувається двома і більше особами із застосуванням зброї. Найважливішою умовою розмежування поняття розбою і бандитизму полягає у з'ясуванні ознак характеризують банду, якими, перш за все, є стійкість і організованість.

Відмінності у розбою і бандитизму:

об'єкти злочину;
об'єктивні сторони

ВИСНОВОК

СПИСОК

Кримінальний кодекс Республіки Білорусь від 01.01.2001р. із змінами та доповненнями;
Постанова Пленуму Верховного Суду Республіки Білорусь № 15 «Про застосування судами кримінального законодавства у справах про розкрадання майна» від 21.12.2001 р. із змінами від 25.09.2003р.;
Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу Республіки Білорусь / Н.Ф. Ахраменка [и др.]; під заг. ред. А.В. Баркова, В.М. Хомича. - Мінськ: Гіусті БДУ, 2007. - 1007стр.;
Кримінальне право. Загальна частина: навчальний посібник / Е.А. Саркісова. - Мінськ: Підручники і посібники, 2008. - 592стр.;
Кримінальне право Республіки Білорусь. Загальна частина: конспект лекцій. / Н.А. Бабій. - Мінськ: Підручники і посібники, 2004. - 288 стор;
Кримінальне право Республіки Білорусь. Особлива частина: Навчальний посібник. Під ред. Н. А. Бабія і І.О. Грунтова - Мн.: Нове знання, 2002. - 912стр.;
Кримінальне право Республіки Білорусь. Особлива частина / А.І. Лукашова, С.Є. Данилюк, Е.Ф. Мічуліс та ін; під заг. ред. А.І. Лукашова. - Мінськ: Підручники і посібники, 2006. - 808 стор;
Кваліфікація розкрадань майна. Науково-практичний і навчальний посібник. / І. С. Тишкевич, С. І. Тишкевич - Мінськ: Репринт, 1996 - 144стр.;
Розбій з метою заволодіння державним або громадським майном. (Лекції). / Іркутський державний університет ім. А.А. Жданова, кафедра радянського кримінального права - Іркутськ, 1973 - 24стр.;
Тріпузова А.А. Розбій: основні помилки в кваліфікації. / / Законність і правопорядок (РБ) - 2007 № 2, стор 21 - 25.