Використання іноземних слів у російській мові

Зміст

Введення

1. Історія запозичень

2. Іншомовна лексика

3. Освоєння іноземних слів

4. Орфоепічні норми запозичених слів

Висновок

Список літератури

Введення

Питання про те, як підходити до вивчення і наукового опису мови, вимагає тих чи інших філософських і методологічних передумов розуміння природи і ролі мови серед явищ дійсності.

Всі ми визнаємо, що мова є «найважливіший засіб людського спілкування», що він потрібен всім людям, що створює будь-якої колектив.

Мова - не ідеологія, а знаряддя особливого роду, що володіє не конструкцією, як будь-яке матеріальне знаряддя, скажімо, сокиру або плуг, а структурою і системною організацією, то для всіх мовців перше завдання полягає в тому, щоб практично володіти цим знаряддям в даному його стані .

У будь-якій мові основним елементом є мова. Мова, як відомо, складається зі слів і словосполучень, окремих пропозицій. Багато слів у російській мові запозичені з інших мов. Їх знання необхідне, тому що в повсякденному житті ми постійно з ними стикаємося. Це слова, які відносяться і до повсякденній сфері, і до сфери суспільного життя, і до окремих спеціальних галузях і сферах, але більш-менш відомі не тільки фахівцям, але й широкому колу носіїв російської мови. Слова ці, і їхні знання, отже, показник загальної культури і освіченості.

Знання слова багатосторонньо. Це і знання того, що воно значить, і того, в яких областях зустрічається, і як доцільніше його ужити, і, нарешті, знання того, звідки слово взято, як виникло в мові, з якої мови і коли запозичене.

Тому метою роботи є розгляд проблеми використання іноземних слів у російській мові.

Завданнями ж роботи є - розглянути витоки виникнення запозичених слів у російській мові, де і як вживаються іноземні слова в сучасній російській мові.

1.Історія запозичень

Під російською мовою в науковому вживанні цього терміна ми розуміємо сукупність тих прислівників і говірок, якими як в даний час, так і в попередні епохи користувалися. ¹

Мова в сучасному його стані не може бути єдиним, тому що він представляє з'єднання окремих індивідуальних мов. Рішення практичних питань має базуватися на тому, наскільки близькі один до одного в даний час ці індивідуальні мови.

Багато що в російській мові було запозичене з індоєвропейської культури. Передбачається, що споконвічної територією східних індоєвропейських племен, в тому числі і предків слов'ян, був північно-захід Росії, басейн Балтійського моря. Порівняльне вивчення індоєвропейських мов доводить особливу близькість між слов'янськими та балтійськими мовами.

Слід зазначити, що споконвічно слов'яни тяжіли на захід - до германцям, від яких вони запозичили свою матеріальну культуру, свій військовий побут, політичний устрій. Розглянемо пов'язані з цим областям слова, запозичені російською мовою з германських мов. Наприклад: шелом' - шолом; дрібно - молоко, хиз' - будинок, колиба, а також ст'кло, купити, худоба і т.д.

Кількість слів, запозичених з мов іранських, дуже незначно. Це такі слова, як Бог - від древнеперс. Baga; сокиру - tappari.

Ще один приклад запозичення: з німецького, кельтського і латинського є слово море - лат. Mare, герм. Meri, кельт. Muir.

Багато чого запозичено з фінських мов: palttina - полотно; varpu - горобець; arti - рать; suntia - церковний служитель; sun 'd - суддя, суд.

2. Іншомовна лексика

Перш, ніж говорити про іншомовної лексики в російській мові, скажемо кілька слів про споконвічно російської лексики. Ще раз скажемо, що це слова, висхідні до праіндоєвропейської, праслов'янської та давньоруської епох і успадковані російською мовою, а також створені в російській мові за існуючими в ньому моделями. ²

Власне російські слова виникли з кінця XIV століття. Це майже всі іменники з суфіксами-щик,-чик,-Ятін (а),-лк (а), ОВК (а),-нізацією (о),-ш (а),-ність,-емость,-щин ( а),-тель (зі значенням інструмента або пристосування). Наприклад: муляр, откатчік, Кислятина, запальничка, листівка, свідоцтво, лікарка, дійсність, керованість, відрядність, вимикач; складноскорочені іменники: вуз, зарплата. Власне росіянами є і слова, що виникли в більш ранні епохи, на потім змінили своє значення. Так, слово червоний у праслов'янській і в давньоруському означало «хороший», «гарний», а в російській мові стало позначати колір.

Найбільш древній, праіндоєвропейський пласт исконно русской лексики має відповідники в інших індоєвропейських мовах. Такі деякі терміни спорідненості: мати, син, брат; назви тварин: вовк, гуска, олень. Явищ природи: вода, місяць, сніг, камінь. Частин тіла: ніс, зуб, вухо, око; деяких дій: брати, дати, бути, бачити; чисел: два, три і ін

Праслов'янська лексика представлена ​​великою кількістю і різноманітністю їх, ніж Праіндоєвропейська. Це слова, що мають відповідності в слов'янських мовах і відсутні в інших індоєвропейських: серце, дитя, весна, дощ, трава, змія, сідло, праця, добрий, дзвеніти, вчора і ін Слів цих двох пластів всього близько 2000, але вони відносяться до найбільш вживаним.

Давньоруський пласт лексики складають слова, загальні для російського, українського білоруської мов і відсутні в інших слов'янських мовах. Це такі слова як, наприклад: дядько, пряха, самовар, жайворонок, дешевий, рябий, ручатися, сорок, дев'яносто і ін

Слова інших мов, що вживаються в російській мові як регулярних лексичних одиниць, називаються іншомовною лексикою. У російській мові близько 10% слів, запозичених з інших мов. ³ В основі запозичення - торгові, культурні, наукові зв'язки між народами і як наслідок цього - мовні контакти. У переважній більшості іншомовні слова були запозичені російською мовою разом з річчю, поняттям: школа - слово грецьке, клас - латинське, портфель - французьке, ранець - німецьке, олівець - тюркське, піонер - англійське, чай - китайське, цукерка - італійське, тундра - фінське.

Як відомо, запозичене слово може позначати особливу різновид предмета, поняття, що існувало в російській мові. Наприклад, слово джем з англійської мови означає «особливий сорт варення», з французької мови, наприклад, портьє - «вид послуги в готелі».

Причиною запозичення з інших мов слів може бути також прагнення замінити описовий вираз, словосполучення одним словом. Візьмемо приклад: англійське слово снайпер замість словосполучення «влучний стріли». Або, наприклад, мотель (англійське слово) - замість «готель для автотуристів», турне (французьке слово) - замість подорож по круговому маршруту.

Іншомовні слова проникали в російську мову в російську мову в різні періоди його історії. Частина цих слів перейшла з давньоруської мови, який, у свою чергу, міг отримати їх з праслов'янської. Такими найдавнішими запозиченнями з германських мов є, наприклад, князь, король, бук, короп, цибуля (як рослини), хлів.

У давньоруську мову прийшли зі скандинавських мов слова батіг, гак, пуд, оселедець. З фінського - навага, салака, сьомга, ялиця, клуня, заметіль, тундра. З тюркських - сіряк, башлик, черевик, кожух, кінь, табун, комора, сарай, скриня, богатир, караул. З грецької - ліжко, зошит, корабель, парус, буряк, кит, ліхтар.

Слід сказати, що запозичення слова може бути не прямим, а за посередництвом іншої мови. Так, багато грецизми проникли у давньоруську мову через старослов'янську, через тюркські мови запозичені слова інших східних мов. Слова бісер, кинджал запозичені з арабської. Бадья, бірюза, каліка запозичені з перського. У більш пізній час через різні західноєвропейські мови проникали грецькі слова. Такі як анатомія, геометрія, філософія, аналіз, демократія, політика, драма, трагедія, архітектура. Латинські слова: інерція, радіус, студент, декан, диктатура, республіка. Слова західноєвропейських мов могли запозичувати через польську мову. Наприклад, пляшка, гітара, дама, індик, карета, ринок, фрукт.

З епохи Петра I починається розширення словникового складу російської мови за рахунок запозичення з західноєвропейських мов. Терміни морської справи запозичувалися з голландської мови. Наприклад, такі слова як боцман, гавань, матрос, шторм. А також з англійської мови: аврал, катер. У більш пізній час з англійської мови запозичувалися спортивні терміни. Наведемо приклад: бокс, волейбол, старт, фініш, чемпіон. З німецької мови в російський прийшли військові терміни, наприклад: бруствер, табір, офіцер, солдат, багнет. І терміни гірничої справи, такі як шахта, штольня, штрек. З французької мови запозичувалися терміни мистецтва: балет, партер, пейзаж, натюрморт, режисер. Терміни літератури: жанр, роман, фейлетон, марш. Кулінарні: десерт, котлета, суп, пюре, рагу. Назви одягу: жакет, кашне, костюм, пальто. З італійської мови в російський увійшли музичні терміни. Наприклад: арія, баритон, віолончель, мандоліна, серенада і багато інших.

На самому початку 20-х років XX століття у зв'язку з ізольованістю країни запозичення стають малочисельними. У 20-ті роки особливо помітно було вплив на літературну мову просторіччя, діалектів, жаргонів. Що почалося в 30-ті роки зміцнення норм літературної мови відсіяло багато слів, що вживалися в різних літературних жанрах в попередній період, але частина цих слів залишилася в літературній мові. В кінці 20-х і в 30-і роки запозичуються головним чином англійські слова. Такі як джаз, комбайн, конвейєр, контейнер, спідометр, тролейбус. З просторіччя і діалектів в літературне уполтребленіе увійшли такі слова, як глухомань, доярка, затемна, коржик, косовиця, морока, новосел, відгул, ополоник, гребінець, навчання. З жаргонів - барахло. Блат, блатний, бешкетувати. Частина цих слів втратила нелітературну забарвлення, інші ж і зараз ставляться до розмовної або просторічної лексики.

У літературне вживання входять і професіоналізми. У 20-ті роки такі слова як прошарок, смичка, спайка, ув'язка, осередок. У 30-ті роки - слова: газувати, завантаження, заправка, зняти, заслуховувати, відвантаження, прокатка, сортування.

У 40-ті роки, особливо в кінці 40-х - початку 50-х років, у зв'язку з різко негативним ставленням до всього іноземного запозичення слів рідкісні. Активізується процес запозичення з другої половини 50-х років, переважно з англійської мови: акваланг, біатлон, джинси, кліпси, кемпінг, мотель, нейлон, транзистор, хобі, штори та інші.

У російській мові існує таке поняття як інтернаціоналізми. Ці слова запозичені російською мовою. Але вони властиве у тому ж значенні і багатьом іншим, у тому числі неспоріднених, мовам. Ці слова створені головним чином на основі грецьких та латинських морфем. До слів-інтернаціоналізму можна віднести такі слова як асоціація, бюрократія, демонстрація, інерція, інтелектуальний, класифікація, комунізм, культура, мораль, нація, популярний, преса, пролетаріат, реформа, спеціаліст, телефон, утопія, цивілізація, енергія та інші. Основну частину слів-інтернаціоналізмів складають терміни науки, техніки, суспільно-політичного життя, економіки, літератури, мистецтва, спорту.

Крім слів - інтернаціоналізмів в російській мові існує таке поняття як слова-кальки. ⁴

У перекладі з французької "calque" - калька позначає «копія», «наслідування».

Кальки - це запозичення шляхом буквального перекладу. Розрізняють словотворчі, семантичні та фразеологічні кальки.

• Словотворча калька - це слово російської мови, яке виникло в результаті поморфемного перекладу іншомовного слова. Візьмемо приклад: слово «абетка» походить від грецького слова «alphabetos». «Водень походить від латинського слова« hydrogenium ». Слово «підрозділ» походить від французького слова «subdivision». «Надлюдина» - від німецького «Ь bermensch». «Хмарочос» походить від англійського «Sky-skraper».

• Семантична калька - це значення російського слова, що з'явилося під впливом іншомовного слова у зв'язку зі збігом у них інших значень. Наприклад, беремо слово «дати» - воно позначає «вручити що-небудь кому-небудь». Наприклад, дати склянку води. Під впливом французького слова «donner» слово «дати» отримало значення «влаштувати», ті є, скажімо, «дати обід». А під впливом німецького слова «geben» отримало значення «викласти», тобто дати урок.

• Фразеологічна калька - це стійке поєднання слів, що виникло в результаті послівного перекладу іншомовного фразеологізму. Наприклад: «gro в e Augen machen», що в перекладі на російську мову буквально означає фразу «робити великі очі». Або фраза «вжити заходів» походить від французького фразеологізму «prendre des mesures».

У російській мові існує і таке поняття як «фразеологічна полукальки». Під фразеологічної полукальки частина компонентів іншомовного фразеологізму переведена, частина залишена без перекладу. Візьмемо приклад. «Пробити пролом» походить від французького «battre en breche ». Тобто в даному випадку переведено тільки слово «пробити» - battre, слово «пролом» залишено без перекладу «breche».

До запозичених слів з ​​іноземних мов відносяться також слова-Екзотизми. У перекладі сгреческого мови «ex ф tikos» означає «чужий», «іноземний». ⁵

Екзотизми - це слова, які вживаються в російській мові і називають явища життя, побуту і культури інших народів. Екзотизмом є, наприклад, назва грошових одиниць: гульден, динар, долар, драхма, ієна, крона, ліра та інші.

Назви осель: вігвам, сакля, брта, яранзі.

Назви селищ: аул, кишлак. Предметів одягу: опанча, жупан, кімоно, паранджа, сарі, чадра, чалма та інші.

А також посади і звання та людей, а також за родом їх занять та становищу: абат, ідальго, кайзер, кюре, леді, полісмен та інші.

Державних і громадських установ: бундестаг, рейхстаг, спортинг і так далі.

Запозичені слова можна визначити за деякими ознаками. У рамках даної роботи позначимо лише деякі з них.

1. Графічний ознака запозичених слів. - Це, наприклад, буква «а» на початку слова: серпень, алмаз, кавун. Крім вигуків: ах, ага, союзу а.

• наявність літери «ф» у слові: факт, рима, граф;

• буква «е» - екран, елемент, сер; крім займенникових слів і вигуків: це, такий собі, ех та інших

• запозичені слова відрізняє також наявність поєднання голосних у корені слова. Наприклад, оазис, віртуоз, какао

• подвійних приголосних в таких словах як ванна, граматика, колектив

• сполучення приголосних, як гз, кз. Наприклад, зигзаг, вокзал. Дж - джем, лоджія, бридж. Нг - пінгвін, гасло;

• буквосполучення ге, ке, хе в словах герб, лакей, мохер. Бю, пю, вю, мю, гю, кю в словах, наприклад: бюст, пюре, ревю, мюрид, гюйс, кювет.

2. Фонетичні ознаки.

• ненаголошений голосний [o] в словах: б [o] Леро, д [o] сьє, м [o] дерат [o];

• твердий парний приголосний перед "е", наприклад: мо [де] ль, ан [ТЕ] ННА, ти [ре].

3. Морфологічні ознаки - несклоняемость іменників і прикметників. Наприклад: кава, парі, рагу, танго, беж, бордо, хакі.

Особливе місце у російській мові займають такі слова, як варваризми. Це іншомовні слова і вирази, які вживаються в російській тексті, але не увійшли в російську мову. Варваризми можуть передаватися графічно засобами мови-джерела чи російської графікою. Наприклад, homo sapiens - людина розумна, okay - о'кей - все в порядку.

3. Освоєння іноземних слів

Під освоєнням іншомовних слів розуміється пристосування іноземних слів до росіян графічним та мовним нормам. У російській мові існують такі види освоєння: графічне, фонетичне, морфологічне освоєння. Розглянемо дані види більш докладно.

1. Графічне освоєння. Графіка - це сукупність засобів писемності, використовуваних для фіксації мови. Основними засобами графіки є букви, кожна з яких має певне значення. Літери об'єднуються в алфавіт. Їх значення пов'язані з фонематичним і позиційними принципами графіки.

Крім літер використовуються і нелітерні графічні засоби: знак наголосу, дефіс, розділові знаки, апостроф; знак параграфа. Графічне освоєння іноземних слів полягає в тому, що іншомовні слова починають передавати російськими літерами.

2. Фонетичне освоєння. Фонетика - це вчення про звуковий боці мови. Походить від грецького слова ph ф n з, що позначає "звук". ⁶ Це наука, що вивчає звуки і їх закономірні чергування, а також наголос, інтонацію, особливості членування звукового потоку на склади і більші відрізки. Фонетикою називають також і саму звукову сторону мови.

Що стосується фонетичного освоєння запозичених слів, то - це пристосування іншомовного слова до норм російської вимови. Чужі звуки замінюються своїми. Так, наприклад, відсутній у російській мові звук [h] замінюється схожими на нього [г] і [х] або відкидається. Наприклад, герцог - німецьке Herzog, хол - англійське hall, ура - німецьке hurra.

Звук [l] передається як [л '] або [л]: валюта - італійське valuta, коктейль - англійське coctail, бал - французьке ball.

Російський [р] замінює відрізняються від нього відповідні звуки англійської, французької, німецької та інших мов.

Носові голосні замінюються неносовимі; на кінці слова дзвінкі приголосні замінюються глухими.

Вимова в запозиченому слові звуків, відсутніх в російській мові взагалі в даній позиції, наприклад, ненаголошеного «о» або м'якого «ж»: журі. Це свідчить про його недосконалість фонетичному освоєнні.

3. Морфологічне освоєння. Морфологія - частина граматичного ладу мови, що представляє собою систему морфологічних категорій, в яких відбиваються граматичні властивості слів і їх форм. Морфологічний лад сучасної російської мови характеризується як система синтетика-аналітичного типу. З іншого боку, морфологія - це розділ мовознавства, що вивчає граматичні властивості слів.

Морфологічне освоєння іншомовних слів призводить до придбання ними граматичних значень, властивих російській мові, і можливості змінюватися, тобто схилятися або спрягаться, за законами російської морфології. При цьому іншомовні слова можуть отримувати російські афікси. Наприклад: терасса - від французького terasse, патетичний - від французького pathetique, ракета - від німецького Rakete.

У процесі морфологічного освоєння запозиченого слова може змінюватися його рід. Наприклад, грецькі слова politika, problema середнього роду, а російські слова політика і проблема - жіночого роду. Може переосмислюватися число. Наприклад в російській мові запозичені слова локон, рейок, кокос сходять до форм множини, наприклад, німецького слова Locken (одн. Locke), Англійська rails (од. ч. rail). Може змінюватися приналежність слова до тієї чи іншої частини мови.

При освоєнні словосполучення може перетворитися в одне слово. Наприклад, латинське слово res publica - суспільна справа - в російській мові республіка; латинське словосполучення pro forma - для форми - проформа.

Морфологічне освоєння іншомовного слова може йти не до кінця: деякі запозичені іменники і прикметники не схиляються в російській мові. Наприклад, болеро, кафе, кенгуру, колібрі, беж, екстра та інші.

У процесі освоєння іншомовного слова нерідко змінюється його семантична структура. Так, може відбуватися процес звуження значень. Наприклад, в англійського слова «спорт» багато різних значень - спорт, полювання, рибна ловля, уболівальник, красунчик, розвага, жарт, забава та інші.

У російській слові спорт утвердилося лише перше значення, тобто слово позначає саме спорт.

У французького слова nocturne, крім значення «вид музичного твору», який перейшов і в російське слово ноктюрн, є й інші значення - нічний, всеношна.

Значення слів можуть розширюватися. Наприклад, французьке orangerie - теплиця для вирощування апельсинів - оранжерея, теплиця.

4. Орфоепічні норми запозичених слів

Орфоепія - сукупність норм літературної мови, пов'язаних зі звуковим оформленням значущих одиниць: морфем, слів, пропозицій. Серед таких норм розрізняються вимовні норми. При більш широкому розумінні орфоепії до неї відносяться і освіта варіантних граматичних форм. Орфоепією називається також розділ мовознавства, що вивчає функціонування таких норм і виробляє вимовні рекомендації - орфоепічні правила.

Що стосується орфоепічних норм запозичених слів, то слід сказати, що вони мають свої особливості.

1. У деяких запозичених словах допускається вимова ненаголошеного [o]: адажіо, болеро, досьє, какао, кредо, поет, поетичний, радіо, рококо, сольфеджіо, тріо, фойє та інші. Нерідко [o] вимовляється в іменах власних: Флобер, Шопен, Борнео. Але вимова такого [o] майже у всіх цих словах не обов'язково. Порівняти, наприклад, можна сказати і п [o] пов і п [a] пов, б [o] Леро і б ['] Леро. У більшості запозичених слів <o> реалізується відповідно до російськими фонетичними нормами: до [a] стюм, в ['] лейбол, піаніно [']. Вимова ненаголошеного [o] в словах аромат, келих, вокзал, костюм, прогрес, роман, рояль і інших вважається архаїчним або манірним.

2. У запозичених словах відповідно до <е.> у безударном положенні вимовляються різні звуки в залежності освоєності слова російською мовою. У словах, що зберігають книжково-літературний характер, на початку слова і після твердого приголосного вимовляється [е]: евенк, екіпірування, екскаватор, екстракт, ембріон, астероід, бізнесмен, кордебалет, тендер, анданте. У іншомовних словах, повністю освоєних російською мовою, на початку слова можливо вимова [іе]: [іе] кономіка, [іе] мігрант, [іе] таж. Після твердого приголосного в першому предударном складі [и']: ат [и'] льє, бут [и'] рброд; в інших ненаголошених складах [']: альт ['] рнатіва, мод ['] рнізація. У зв'язку з цим виникає нейтралізація «е» і «і» в ненаголошених складах на початку слова - однаково вимовляються, наприклад: «з кадру вийшла» і «ескадра вийшла», «і кран пересунули» і «екран пересунули»; після парних твердих приголосних у першому предударном складі.

3. Раніше в російській мові діяла закономірність: перед «е» могли бути тільки м'які приголосні, крім ш, ж, ц. Тому в запозичених словах перед «е» тверді приголосні замінялися парними м'якими. Зараз ця закономірність втрачена, в багатьох запозичених словах вимовляються тільки тверді приголосні: антена, бізнес, біфштекс, дельта, кабаре, кафе, кашне, кодекс, модель, готель, партнер, пастель, поетеса, пюре, тире і т.д. У деяких словах допустимо двояке вимова - з твердим і м'яким приголосним. У багатьох словах вимовляється тільки м'який приголосний. Вимова твердого приголосного перед «е» у таких словах, як басейн, беж, брюнет, музей, піонер, рейок, термін, фанера, помилково.

4. Усередині морфеми відповідно до написанням двох однакових приголосних може вимовлятися і довгий і приголосний і короткий. Так, довгий приголосний вимовляється в словах бонна, брутто, ванна, васал, гетто, каса, мадонна, маса, мулла. Короткий приголосний зустрічається набагато частіше, ніж довгий. Вимовляється у словах апендицит, атестат, атракціон, балон і так далі.

Висновок

У підсумку слід сказати про те, що не тільки граматична і фонетична система кожної мови індивідуальна. Індивідуальна також і лексика мови. Це стосується і іншомовної лексики. Завдяки тому, що лексика існує не «сама по собі», а в структурі мови, тобто вона підпорядкована фонетичним і граматичним нормам мови, незалежно від свого походження, індивідуальність лексичних систем різних мов зумовлена ​​різними шляхами розвитку переносних значень у кожному окремому мовою.

Ще раз скажемо про те, що основна функція мови - бути знаряддям спілкування для всіх, хто хоче, може і повинен ним користуватися, щоб бути членом цього товариства.

У даній роботі перед нами була поставлена ​​мета - розглянути проблеми використання іноземних слів у російській мові. У процесі роботи ми досягли поставленої мети. Вивчивши те, як визначаються запозичені слова, які їхні особливості, які бувають, дали кілька визначень таких понять, як іншомовна лексика, інтернаціоналізми та інші слова.

Ми ознайомилися сісторіей походження іноземних слів і їх вживанням, у сучасній російській мові, тим самим ми вирішили поставлені перед нами завдання.

Список літератури

1. Андрєєв А.Р. Російська мова. Термінологія і дослідження. - Москва: «Поліграфічні ресурси», 2001р. - 489с.

2. Воронцова В.Л. Російська мова. Навчальний посібник. - Москва: «Вища школа», 2000р. - 431с.

3. Касаткін Л.П. Довідник з сучасної російської мови. - Москва: «Вища школа», 2000р. - 987с.

4. Лекант П.А. Російська мова. - Москва: «Вища школа», 2001р. - 595с.

5. Надель-Червінська М.А. Загальновживана лексика. Навчальний посібник. - Ростов-на-Дону: «Фенікс», 2003р. - 700С.

6. Чернов А.І. Фонетика російської мови. Навчальний посібник. - Москва: «МДУ», 2000р. - 312с.