Визначення якостей котлової тепломережевої води і конденсату

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
Тернопільський державний технічний університет
імені Івана Пулюя
Кафедра енергозбереження
та енергетичного менеджменту
Лабораторні роботи
"ТЕЦ, котельні та теплосистеми"
Виконала:
студент гр. 31
2005

Лабораторна робота №1.
Визначення загальної твердості вихідної, хімоочищеної, живильної і тепломережевої води комплеснометричним методом
Комплекснометричний метод визначення загальної твердості вихідної, хімоочищеної, живильної і тепломережевої води заключається в титруванні досліджувальної проби води розчином трилону Б в присутності аміачної суміші і індикатора хромогенчорного або хромтемносинього. Метод заснований на спроможності трилону зв'язувати іони кальцію і магнію в міцний комплекс. При додаванні до досліджувальної проби води розчину індикатора хромогенчорного або хромтемносинього (в присутності аміачної суміші) іони кальцію і магнію утворюють з ним комплексну сполуку червоно-фіолетового кольору. Під час титрування проби розчином трилону зазначена сполука руйнується, а іони кальцію і магнію вступають в сполуку з трилоном, утворюючи, прозору сполуку. При цьому поступово звільняється індикатор, який у чистому вигляді має синій колір. Таким чином, в процесі титрування колір проби змінюється від червоно-фіолетового до синього.
В залежності від якості вихідної і живильної води застосовують 0,1 або 0,01н розчини трилону Б. Твердість води, зм'якшеної катіонітовим методом, визначають 0,01н розчином трилону Б.
Хід аналізу
Необхідні реактиви: розчин трилону Б 0,1 або 0,01н;
аміачний буферний розчин (аміачна суміш);
кислотний хром темносиній.
З допомогою піпетки або мірного циліндра відбирають 100мл досліджувальної води і переносять в конічну колбу місткістю 250і мл. До проби води додають 5 мл. аміачного буферного розчину і 5-7 крапель індикатора. Рідину, забарвлену в рожевий колір, титрують 0,1н або 0,01н розчином трилону до переходу забарвлення в синій колір. При титруванні необхідно весь час перемішувати пробу води.
Загальна твердість  визначається по формулі: мг-екв/кг, де:
А - кількість мл 0,1н розчину трилону, витраченого на титрування проби води об'ємом 100 мл;
К - коефіцієнт децинормальності розчину трилону.
При титруванні 0,01н розчином трилону загальна твердість води визначається по формулі: мг-екв/кг,
Визначення загальної твердості котлових вод
Визначення загальної твердості котлових вод комплекснометричним методом зустрічає ряд перешкод, перш за все через наявність в цих водах великої кількості розчинених солей, лугів і органічних речовин.
Котлові води містять завислі частки (сполуки кальцію і магнію, що вступають в реакцію з трилоном), тому проба води об'ємом 100 мл старанно фільтрується і охолоджується до кімнатної температури. Далі аналіз котлових вод проводиться так само, як живильних.
Формула розрахунку та ж: мг-екв/кг, де:
А - кількість мл 0,01н розчину трилону Б, витраченого на титрування проби котлової води об'ємом 100 мл;
К - коефіцієнт сантинормальності розчину трилону Б.
Примітка:
1. При  малій  твердості котлової води  можуть виникнути забруднення при визначенні її внаслідок того, що іноді твердість такої води зумовлена в основному тільки іонами кальцію, а іони магнію знаходяться в ній в мінімальній кількості, тому перехід забарвлення невиразний. В даному випадку твердість визначають з мурексидом.
2. При наявності міді або цинку до 100 мл досліджувальної води додають 1імг. (12-15 крапель) 2-5% розчину сірчистого натрію, потім додають буферну суміш і індикатор.
3. При наявності марганцю до100 мл котлової води додають 2-3 краплі соляно-кислого гідроксиламіну, а потім буферну суміш і індикатор. При цьому перехід кольору буде виразним, а сам колір може бути трохи забрудненим, в результаті чого стане не синім, а зеленуватим.
Хід аналізу
Відбираємо пробу води (50 млл за допомогою пробного циліндра), колба обов'язково стерилізована.
 і аміак - аміачний буферний розчин. Відливаємо 2.5 млл, перемішуємо пробу води, доливаємо хром темньосиній - індикатор. Дистильована вода м'яка, має нульову твердість (фіолетовий колір).
Якщо спостерігається рожевий колір, то така вода розчином трилону Б заливається в бюретку (фільтрування води) для пробірки чи є повітря в воді. Продовжуємо з бюретки і перевіряємо чи розчин не міняє колір (розчин - відтитрований, по бюретці дивимося скільки пішло розчину трилону - (17.1·200)—вихідна твердість води)
Лабораторна робота №2.
Визначення загальної лужності вихідної, хімочищеної, живильної (підживлюючої), котлової, тепломережевої води і конденсату
Загальна лужність цих вод визначається шляхом титрування бікарбонатів кальцію, магнію і натрію розчином соляної або сірчаної кислоти в присутності індикатора метилоранжу.
Хід аналізу
Необхідні реактиви:  - 0,1н р-н;
метилоранж - 0,1% р-н.
100 мл досліджувальної проби води виливають в конічну колбу місткістю 250мл. додають 2-3 краплі 0,1%-ного розчину метилоранжу і титрують 0,1н розчином соляної кислоти до початку переходу жовтого кольору в оранжевий. Якщо при титруванні розхід 0,1н розчину  виявився меншим 0,5 мл, то титрування повторюють 0,01н розчином або визначають з допомогою мікробюретки.
Величину загальної лужності визначають по формулі :
мг-екв/кг, де
А - кількість 0,1н розчину , використаного на титрування 100 мл досліджувальної води;
К  - поправочний коефіцієнт 0,1н р-ну .
Якщо титрування здійснюється точно 0,1% розчином соляної кислоти, то загальна лужність буде дорівнювати кількості мілілітрів 0,1н кислоти, витраченої на титрування.
мг-екв/кг
Примітка:
У тих випадках, коли в котловій воді необхідно визначити не тільки загальну лужність, але і її складові - гідратну, карбонатну і бікарбонату лужність, тоді відібрану пробу котлової води титрують 0,1н розчином соляної кислоти в присутності (гідратну, карбонатнуі бікарбонатну) Необхідні реактиви:
1)0,1н р-н соляної кислоти;
2) 0,1% р-н метилоранжу;
3) 1% р-н фенолфталеїну.
З допомогою піпетки або мірного циліндра відмірюють 50 мл попередньо профільтрованої через паперовий фільтр котлової води і переносять її в конічну колбу додаючи метилоранжу. Відтитровуємо розчином соляної кислоти до знебарвлення методом титрування, в нас становить 1.6·2=3.2.
Якщо лужність < 3, то кисла вода розїсть труби - для водогрійних котлів.
Для парових котлів: 50 млл. + фенолфталеїн, відтитровуємо (від 8) до зміни забарвлення, додаємо метилоранжу, знову відтитровуємо до апельсинового забарвлення, рахуємо по двох індикаторах лужність води.
Записують розхід соляної кислоти в мілілітрах при індикаторі фенолфталеїну, позначивши його буквою Ф. Кількість мілілітрів соляної кислоти, що пішла на титрування проби котлової води з індикатором фенолфталеїном, відповідає гідратній лужності.
Потім в пробу із знебарвленим розчином додають 2-3 краплі 0,1% метилоранжу і продовжують титрувати 0,1н розчином соляної кислоти (тією ж кислотою) до переходу кольору в оранжевий. Записують розхід кислоти в мілілітрах при індикаторі метилоранжі, позначивши його буквою М.
Загальну лужність аналізуючої котлової води знаходять сумуванням величин Ф і М.
 мг-екв/кг, де
Ф - кількість мл 0,1н розчину  , витраченого на титрування проби котлової води об'ємом 100 мл з фенолфталеїном;
М - те ж саме, але з метилоранжем;
К - поправочний коефіцієнт 0,1н р-ну  .
При користуванні точно 0,1н розчином НС1 формула прийме вигляд:  мг-екв/кг.
Вирахування гідратної, карбонатної і бікарбонатної лужності проводять на основі одержаних при титруванні величин Ф і М по таблиці:
Варіант підрахунку
Результат титрування в мл 0,1н р-ном
Вміст в аналізуючій воді, мг-екв/кг
Гідратів
Карбонатів
Бікарбонатів
1.
Ф=0
0
0
М
2.
Ф<М
0

М-Ф
3.
Ф = М
0
Ф + М
0
4.
Ф>М
Ф-М

0
5.
М = 0
Ф
0
0
Лабораторна робота №3.
Виначення прозорості живильної води методом „за шрифтом" (для парових котлів типу ДКВР)
Прозорість визначається висотою стовбчика води в скляному циліндрі, через який можна читати стандартний шрифт або добре бачити дві хрестоподібні лінії товщиною 1 мм.
Хід аналізу
Після перемішування проби циліндр встановлюють на висоті 40 мм код шрифтом з висотою букв 3,5 мм. Воду спускають або додають до появи в полі зору шрифту або двох хрестоподібних ліній товщиною 1 мм.
Визначення проводять в добре освітленому приміщенні, але не на сонці.
Прозорість води відповідає висоті стовпчика її в сантиметрах.
Норма прозорості живильної води для котлів ДКВР з робочим тиском 9-40 кгс/см2 - не менше 40 см "за шрифтом" згідно з вимогами "Правил будови і безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів".
Проводячи лабораторну роботу ми встановили, що на котлах ДКВР прозорість має бути не менше 40 см. Якщо менше то треба ставити очищувальні фільтри.
Визначення прозорості живильної води, тепломережевої і підживлюючої (для парових котлів Е-1 /9-1 г. водогрійних котлів)
Прозорість стовпчика попередньо добре перемішаної проби дає можливість приблизно оцінити вміст в ній завислих речовин.
Найбільш простим методом визначення прозорості є встановлення момент зникнення видимості кільця діаметром 20 мм із дроту діаметром 2 мм, що опускається у воду і прикріплене на металевій лінійці.
Дротяне кільце із чорного дроту заданих розмірів з металевою лінійкою; опускається б скляний циліндр, заповнений досліджу вальною водою, до тих пір, поки контури кільця стають невидимими. Глибина занурення кільця в сантиметрах дає: числове значення прозорості води: "по кільцю" таблиця дозволяє зробити перерахунок цього показника в прозорість "за шрифтом". Норма - не менше 30см. згідно з вимогами.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Фізика та енергетика | Лабораторна робота
37.3кб. | скачати


Схожі роботи:
Визначення жорсткості води комплексонометричний методом
Визначення характеристик руху води по трубопроводу
Використання тесту Векслера для визначення інтелектуальних якостей
Фізіологічне та гігієнічне значення води Гігієнічні вимоги до питної води
Методи аналізу ступеня очищення конденсату на ТЕЦ
Гігієна води
Підземні води
Мінеральні води
© Усі права захищені
написати до нас