Визначення тривалості технологічного циклу та оптимального розміру партії виробів

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Уральський соціально-економічний інститут (філія)

Академії праці і соціальних відносин

Кафедра економіки праці

Контрольна робота з дисципліни «Основи організації виробництва»

Варіант № 3

Група: ЕСЗ 304

Студент: хутряний Д.А.

Челябінськ 2010

Завдання 1

Партія деталей з п шт. (Табл. 1) обробляється на операціях тривалістю t 1, t 2, t 3, t 4, t 5 (мін.). Розмір транспортної партії р шт. На першій операції k 1 робочих місця; на другий - k 2, на третій - k 3, четвертої - k 4, п'ятої - k 5 робочих місць. Визначити загальну тривалість технологічного циклу при послідовному, паралельному та паралельно-послідовному русі деталей.

Виконати графіки тривалості технологічного циклу при послідовному, паралельно-послідовному і паралельному русі деталей.

Таблиця 1. Вихідні дані для визначення тривалості технологічного циклу простого виробничого процесу

Показники

Варіант


1

2

3

4

5

Розмір партії деталей п, шт.

3

12

100

12

200

Розмір транспортної партії р, шт.

1

6

10

1

20

t 1

2

4

2

4

6

t 2

1

1,5

3

6

3

t 3

3

6

10

6

24

t 4

2

0

4

2

6

t 5

2,5

0

12

5

4

k 1

1

1

1

1

1

k 2

1

1

1

1

1

k 3

1

2

1

1

3

k 4

1

0

1

1

1

k 5

1

0

1

1

1

РІШЕННЯ

1. Послідовне рух деталей.

При послідовному виді руху вся партія деталей передається на наступну операцію лише після закінчення обробки всіх деталей на попередній операції; на кожній операції деталі обробляються безперервно.

Перевагою цього методу є відсутність перерв у роботі устаткування і робочого на кожній операції, можливість їх високого завантаження протягом зміни. Але виробничий цикл при такій організації робіт є найбільшим, що негативно позначається на техніко-економічних показниках діяльності цеху, підприємства.

Тривалість операційного виробничого циклу партії деталей при послідовному виді руху розраховується так:

де п - кількість деталей в партії;

т - число операцій технологічного процесу;

i - число робочих місць (i = 1, 2, ..., т);

t ШТК - норма часу на виконання кожної операції, хв;

- Кількість робочих місць, ком виготовленням партії деталей на i - й операції;

= 0 - час протікання природних процесів;

= 0 - час міжопераційного пролежування деталі на i - й операції.

2. При паралельному виді руху деталі передаються на наступну операцію транспортної партією відразу після закінчення її обробки на попередній операції. Таким чином, обробка деталей партії здійснюється одночасно на багатьох операціях. Тут немає пролежування деталей унаслідок очікування обробки інших деталей з партії (перерв партіонності), що призводить до скорочення тривалості технологічної частини виробничого циклу і зменшення незавершеного виробництва.

У цьому випадку забезпечується найбільш короткий цикл. Але можливості застосування паралельного виду руху обмежені, так як обов'язковою умовою його реалізації є рівність або кратність тривалості виконання операцій. В іншому випадку неминучі перерви в роботі устаткування і робітників.

При побудові графіка паралельного виду руху спочатку зазначається технологічний цикл для першої деталі або транспортної партії р. Потім на операції з найтривалішим операційним циклом (t гол - головна операція) будується цикл проведення робіт по всій партії п без перерв. Для всіх деталей (транспортних партій), крім першої, добудовуються операційні цикли на всіх інших операціях.

Загальна тривалість технологічної частини виробничого циклу Т визначається за формулою

де р - розмір транспортної партії деталей;

- Час найбільш тривалої операції (головної).

При поштучної передачі (у нашому випадку) р = 1.

3. При паралельно-послідовному виді руху деталей з операції на операцію вони передаються транспортними партіями або поштучно. При цьому відбувається часткове суміщення часу виконання суміжних операцій, а вся партія обробляється на кожній операції без перерв.

Робітники і обладнання працюють без перерв. Виробничий цикл більше в порівнянні з паралельним, але менше, ніж при послідовному русі предметів праці.

Загальна тривалість технологічного циклу при паралельно-послідовному русі Т П.-П. техн скорочується порівняно з послідовним рухом на суму тих відрізків часу t, протягом яких суміжні операції виконувалися паралельно, тобто

У практичних розрахунках ця економія може бути розрахована за найбільш короткій операції із двох суміжних, тобто

Таким чином, отримуємо:

Завдання 2

На ділянці здійснюється складання виробу. Вихідні дані для розрахунків представлені в табл. 2; технологічний процес складання - в ​​табл. 3. Місячна програма випуску виробів становить Nm шт. Число робочих днів у місяці - 21. Режим роботи складального ділянки - КСМ. Тривалість робочої зміни - tcм (мін.). Час на планові ремонти і переналагодження робочих місць складає А%.

Необхідно: визначити оптимальний розмір партії виробів; встановити удобопланіруемий ритм; визначити тривалість операційного циклу партії виробів за складальним одиницям; розрахувати необхідну кількість робочих місць і чисельність робітників.

Таблиця 2. Вихідні дані для розрахунків.

Показники

Варіант


1

2

3

4

5

Місячна програма випуску виробів Nm, шт.

1400

1200

1000

900

1500

Режим роботи складального ділянки Ксм

3

2

3

2

3

Тривалість робочої зміни tcм, хв.

480

420

480

480

420

Час на планові ремонти і переналагодження робочих місць А (%).

2

4

3

3

3

Таблиця 3. Технологічний процес складання виробу А

Умовні позначення складальних одиниць

операції (i)

t i, хв

Коефіцієнт виконання норм К В

хв

хв

Розмір партії , Шт.

Тривалість операційного циклу партії виробів, год

Тривалість операційного циклу партії з складальної одиниці, ч.

1

2

3

4

5

6

8

9

10

АВ 1

1

8,5

1,05

8,1

10

200

27,17

49,67


2

6,9

1,03

6,7

10

200

22,50


АВ 2

3

2,4

1,02

2,4

10

200

8,17

41,50


4

3,6

1,04

3,5

10

200

11,83



5

6,7

1,05

6,4

10

200

21,50


АВ

6

8,8

1,02

8,6

10

200

28,83

28,83

АБ

7

11,2

1,03

10,9

10

200

36,50

154,83


8

7,2

1,05

6,9

10

200

23,17



9

4,8

1,07

4,5

10

200

15,17



10

6,5

1,08

6

10

200

20,00



11

8,5

1,02

8,3

10

200

27,83



12

10,2

1,06

9,6

10

200

32,17


АА

13

2,5

1,04

2,4

10

200

8,17

90,67


14

4,3

1,08

4

10

200

13,50



15

10,1

1,04

9,7

10

200

32,50



16

11,2

1,03

10,9

10

200

36,50


А

17

14,5

1,09

13,3

10

200

44,50

114,00


18

7,6

1,1

6,9

10

200

23,17



19

4,1

1,02

4

10

200

13,50



20

10,4

1,06

9,8

10

200

32,83


Разом

-

150

1,06

142,9

200

200

479,50

479,50

  1. Мінімальний розмір партії виробів А визначається за формулою:

2. Удобопланіруемий ритм розраховується за формулою:

З удобопланіруемих ритмів 21, 7, 3, 1 вибираємо = 3 днях, оскільки при Ry = 1 оптимальний розмір партії виробів виявляється менше мінімального.

3. Оптимальний розмір партії виробів визначається за формулою:

Виконується умова

69 <200 <1400.

4. Розрахунок тривалості операційного циклу партії виробів по кожній операції ведеться за формулою:

де - Норма штучного часу на i - й операції з урахуванням коефіцієнта виконання норм, хв.

Результати заносяться у гр. 9 табл. 3.

  1. Тривалість операційного циклу партії виробів за складальним одиницям визначається за формулою:

де К - кількість операцій, що входять в складальну одиницю.

Результати заносяться у гр. 10 табл. 3.

  1. Необхідна кількість робочих місць для складання виробів розраховується за формулою:

Приймаються число робочих місць рівним З ПР = 7.

Завдання 3

На основі заводських нормативів часу на виконання технологічно неподільних елементів операцій (табл. 4) спроектувати виробничий процес складання осередку, якщо тривалість виконання операцій кратна такту, при організації однопредметной безперервно-потокової лінії з використанням розподільного конвеєра.

Розрахувати календарно-планові нормативи однопредметной безперервно-потокової лінії. Вироби з операції на операцію передаються поштучно.

Вихідні та нормативні дані для розрахунків представлені в табл. 5.

Таблиця 4. Нормативи часу на виконання технологічно неподільних елементів операцій

Зміст елементів операцій

Штучна норма часу (t шт), хв., За варіантами


1

2

3

4

5

Встановити опір

0,14

0,12

0,10

0,25

0,20

Встановити конденсатор

1,12

1,00

0,26

0,35

0,40

Встановити лампову панель

0,40

0,50

1,05

1,00

0,60

Взяти і відкласти плату

0,14

0,10

0,05

0,08

0,20

Таблиця 5. Вихідні та нормативні дані для розрахунків

Показники

Штучна норма часу (t шт.), Хв., За варіантами


1

2

3

4

5

Регламентовані перерви на відпочинок, хв.

15

20

30

25

35

Виробнича програма Nсм, шт. / зміну

2100

1800

2400

2500

2000

Режим роботи, Ксм

2

3

3

2

2

Тривалість зміни Пмм, годину.

7

8

8

8

8

Діаметр барабанів Д, м

0,9

0,6

0,4

0,8

0,5

Крок конвеєра l 0, м.

0,6

0,6

0,8

0,6

0,6

Рішення

1. Ефективний фонд часу роботи обладнання ОНПЛ розраховуємо за формулою

F е = F н - Тпер = 405 хв,

де f h - номінальний фонд часу (в даному випадку дорівнює тривалості зміни 7 • 60 хв);

Тпер = 15 - тривалість регламентованих перерв, хв.

2. Такт ОНПЛ визначаємо за формулою

r НЛ = F е: Nc м = 0,19 хв / шт.

  1. Виконуємо проектування виробничого процесу складання осередку при тривалості виконання операцій, кратній або рівною такту (табл. 6).

  2. Число робочих місць визначаємо за формулою, підставивши в неї відповідні дані: для першої операції

Приймаються З ПР = 3 робочих місць. Аналогічно розраховуємо по всіх операціях, а результати заносимо у гр. 5 і 6 табл. 6.

5. Коефіцієнт завантаження робочих місць на кожній i-й операції визначаємо за формулою. Підставивши в цю формулу відповідні дані по першій операції, отримаємо:

Аналогічно проводимо розрахунки по всіх операціях, а результати заносимо у гр. 7 табл. 6.

6. Швидкість руху конвеєра визначаємо за формулою (16), підставляючи в неї відповідні дані,

7. Період розподільного конвеєра встановлюється, виходячи з виразу:

П = НОК {С 1, С 2, С 3, С 4, С 5, З 6, З 7, З 8, З 9, З 10} = НОК {3, 3, 3, 3, 3, 3, 3 , 3, 31} = 93.

8. Розрахунок довжини стрічки розподільного конвеєра. Спочатку розраховуємо робочу довжину стрічки конвеєра за формулою:

Потім визначаємо повну довжину стрічки за формулою:

9. По довжині розподільного конвеєра в ній повинно укладатися ціле число періодів. Тому визначається кількість повторень періоду також має бути цілим числом.

Приймаються К = 2.

Тоді

Виходячи з цього, повну довжину стрічки розподіленого конвеєра приймаємо рівної 111,6 м. Грунтуючись на такій довжині стрічки конвеєра, коригуємо крок конвеєра, який після розрахунків становить = 0,989 м.

Таблиця 6 Проектування виробничого процесу і розрахунок кількості робочих місць

операції

Зміст операції

Норма часу на елемент операції, хв

Норма часу на операцію, хв

Число робочих місць

Коефіцієнт завантаження робочих місць (Kз)





Розрахункове (Ср)

Прийняте (Cпp)


1

2

3

4

5

6

7

1

Взяти і відкласти плату

0,14

0,54

2,84

3

0,947


Встановити лампову панель Л1

0,4





2

Взяти і відкласти плату

0,14

0,54

2,84

3

0,947


Встановити лампову панель Л2

0,4





3

Взяти і відкласти плату

0,14

0,56

2,95

3

0,983


Встановити опору:







R1

0,14






R2

0,14






R3

0,14





4

Взяти і відкласти плату

0,14

0,56

2,95

3

0,983


Встановити опору:







R4

0,14






R5

0,14






R6

0,14





5

Взяти і відкласти плату

0,14

0,56

2,95

3

0,983


Встановити опору:







R7

0,14






R8

0,14






R9

0,14





6

Взяти і відкласти плату

0,14

0,56

2,95

3

0,983


Встановити опору:







R10

0,14






R11

0,14






R12

0,14





7

Взяти і відкласти плату

0,14

0,56

2,95

3

0,983


Встановити опору:







R13

0,14






R14

0,14






R15

0,14





8

Взяти і відкласти плату

0,14

0,56

2,95

3

0,983


Встановити опору:







R16

0,14






R17

0,14






R18

0,14





9

Взяти і відкласти плату

0,14

5,88

30,95

31

0,998


Встановити конденсатори:







C1

1,12






С2

1,12






С3

1,12






С4

1,12






C5

1,12






і опір R19

0,14





Разом

10,32

10,32

54,33

55

0,988

10. Тривалість виробничого циклу - це відрізок часу від надходження предмета праці на першу операцію потокової лінії до виходу його з останньої операції. Цей показник можна визначити за стандарт - плану або за формулою:

11. Розрахунок заділів. На ОНПЛ створюються внутрішньолінійних заділи трьох видів: технологічні, транспортні та резервні.

Величина технологічного доробку при поштучної передачі оброблюваних виробів розраховується за формулою:

Z тих = З П = 55 шт.,

а величина транспортного зачепила - за формулою:

Z т p = (С П - 1) = 55 - 1 = 54 шт.

Враховуючи, що робочі місця мають високий коефіцієнт завантаження (у середньому близько одиниці), величину страхового заділу приймаємо в розмірі 4% від змінного завдання, отже,

Z стор = 2100 • 0,04 = 84 шт.

Загальна величина внутрішньолінійних зачепила визначається за формулою:

Zo б = Z т ex + Z т p + Zc т p = 55 +54 +84 = 193 шт.

12. Величина незавершеного виробництва визначається за формулою:

13. Годинна продуктивність ОНПЛ розраховується за формулою:

Завдання 4

Потрібно виготовити за місяць N деталей. У місяці 21 робочий день, робота ведеться в К змін. Період обороту лінії прийнятий 0,5 зміни. Шлюб на операціях відсутня. Технологічний процес включає чотири операції тривалістю відповідно t 1; t 2; t 3; t 4 хв.

З урахуванням даних табл. 7 розрахувати календарно-планові нормативи і побудувати стандарт-план однопредметной безперервно-потокової лінії (ОПпл).

Дати пропозиції щодо організації праці робітників.

Таблиця 7. Вихідні дані до розрахунку календарно-планових нормативів ОПпл

Показники

Штучна норма часу (t шт.), Хв., За варіантами


1

2

3

4

5

Виробнича програма N, шт. / місяць

25200

18400

15000

13500

11200

Режим роботи, Ксм

3

3

3

2

2

Тривалість зміни Пмм, годину.

8

8

8

8

8

t 1, хв.

0,95

1,9

2,4

1,10

0,90

t 2, хв.

0,55

1,1

1,16

2,00

2,00

t 3, хв.

1,05

2,1

2,60

0,45

1,15

t 4, хв.

0,65

1,3

0,80

0,90

1,65

Рішення.

Програма випуску за півзміни становить

Такт потоку

Число робочих місць з розрахунку становить чотири одиниці, приймається три одиниці, яким присвоюються номери від 1 до 3. Обладнання на робочих місцях № 1,2, 3, 4 повністю не додано.

Розрахункова чисельність виробничих робітників становить 4 особи. Після розподілу завантаження шляхом підбору робіт (суміщення професій) досить мати 3 людини в зміну (див. стандарт-план потокової лінії, рис.1).

Оскільки лінія працює у дві зміни, чисельність робітників становить

Псп = 3 × 2 = 6 осіб.

Рис. 1. Стандарт-план ОПпл.



Оскільки немає можливості повністю завантажити робітників на першій і третій операціях потокової лінії, то їм можна доручити виконання внепоточних робіт відповідно до графіка роботи обладнання потокової лінії.

Завдання 5

По механічному цеху потужність встановленого обладнання N кВт, середній коефіцієнт корисної дії електромоторів h Д, середній коефіцієнт завантаження обладнання Кз, середній коефіцієнт одночасної роботи обладнання Ко, коефіцієнт корисної дії живильної електричної мережі Кс, плановий коефіцієнт попиту споживачів електроенергії по цеху hc. Режим роботи цеху - КСМ по t см = 8 годин. Витрати часу на планові ремонти А%. Число календарних, вихідних та святкових, передсвяткових і повних днів; тривалість повної і передсвяткової зміни представлені в табл. 8. Визначити економію (перевитрата) електроенергії.

Таблиця 8. Вихідні дані до розрахунку економії електроенергії

Показники

Варіант


1

2

3

4

5

Потужність встановленого обладнання N (кВт)

448,2

1050

854

962

1150

Середній коефіцієнт корисної дії електромоторів h Д

0,9

0,95

0,85

0,8

0,9

Середній коефіцієнт завантаження обладнання Кз

0,8

0,85

0,8

0,75

0,75

Середній коефіцієнт одночасної роботи обладнання Ко

0,7

0,75

0,65

0,6

0,75

Коефіцієнт корисної дії живильної електричної мережі Кс

0,96

0,98

0,93

0,90

0,91

Плановий коефіцієнт попиту споживачів електроенергії по цеху hc

0,6

0,7

0,55

0,65

0,6

Режим роботи цеху Ксм

2

3

2

3

2

Витрати часу на планові ремонти А (%)

5

7

3

4

5

Число календарних днів F K

365

365

365

365

365

Число вихідних і святкових днів F П

111

108

115

104

107

Число передсвяткових днів

5

6

5

6

5

Число повних днів

249

251

245

255

253

Тривалість передсвяткової зміни

7

7

7

7

7

Рішення

1. Розрахунок ефективного фонду часу обладнання. Номінальний фонд часу роботи обладнання становить:

або ,

де , , , - Відповідно число календарних, вихідних та святкових, передсвяткових і повних днів ( = 365 днів; = 111; = 249; = 5 днів);

і - Тривалість повної і передсвяткової робочої зміни.

Річний ефективний фонд часу роботи обладнання при двозмінному режимі

F Е = F Н · До П.О · До СМ = 2027 · 0,95 · 2 = 3851 год.

2. Величину планового споживання силової електроенергії визначаємо за формулою:

де W у - сумарна встановлена ​​потужність електромоторів обладнання, кВт;

η с - коефіцієнт попиту споживачів електроенергії.

3. Величину фактичного споживання силової електроенергії розраховуємо за формулою:

де К з - коефіцієнт завантаження обладнання;

К о - середній коефіцієнт одночасної роботи споживачів електроенергії;

К с - коефіцієнт корисної дії мережі живлення;

η д - коефіцієнт корисної дії встановлених електромоторів.

4. Таким чином, перевитрата силової електроенергії складе

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Виробництво і технології | Контрольна робота
101.7кб. | скачати


Схожі роботи:
Принципи розрахунку та аналізу тривалості виробничого циклу складного процесу
Визначення розміру страхового відшкодування
Визначення розміру страхового відшкодування
Розробка підсистеми управління оптимального плану випуску виробів
Розробка оптимального технологічного процесу виробництва деталі Вал
Розробка оптимального технологічного процесу виробництва деталі Вал-шестерня
Вибір оптимального варіанта обслуговування технологічного устаткування промисловим роботом
Визначення оптимального обсягу виробництва продукції
Визначення оптимального завантаження транспортного судна
© Усі права захищені
написати до нас