ЗМІСТ
Введення | 3 | |
1. | Бізнес-план як основа інвестиційного проекту | 5 |
2. | Практичний приклад складання бізнес-плану | 22 |
Висновок | 46 | |
Список літератури | 47 |
Введення
Впорядковану схему дій по досягненню визначеної мети називають "планом", отже, планування є безперервний процес пошуку нових шляхів і методів оптимізації цільових дій за рахунок нових можливостей.
Так, керівництво будь-якого підприємства весь час відчуває необхідність вибору. Він повинен здійснити вибір оптимальної ціни реалізації, величини випускається серії продукції, приймати рішення в область кредитної та інвестиційної політики та багато іншого. Щоб забезпечити можливість прийняття економічно обгрунтованих рішень, на підприємствах виробляються і аналізуються розрахунки альтернативних пропозицій і описуються очікувані результати економічної діяльності. Щоправда, керівники багатьох підприємств (особливо невеликих) схильні вважати, що не слід витрачати час на так зване "формальне планування" (тобто докладно фіксувати на папері всю схему дій), оскільки економічна ситуація так швидко міняється, що доводиться постійно вносити зміни та доповнення до первісної схему. Отже, ця частина керівників вважає, що в швидкозмінних економічних умовах досить неформального планування, тобто такого планування, при якому все тримається в розумі і немає необхідності витрачати час на фіксацію (запис) своїх дій.
Однак вчені, а також керівники великих підприємств відносять планування до діяльності вищого порядку і вважають, що формальне планування надає чимало вигод:
- Допомагає керівництву підприємства мислити перспективно;
- Сприяє чіткій координації зроблених підприємством зусиль;
- Формує систему цільових показників діяльності для наступного контролю;
- Готує підприємство до можливих раптовим ринкових змін;
- Демонструє взаємозв'язок обов'язків усіх посадових осіб.
Незважаючи на всі труднощі і проблеми, у сфері приватного підприємництва в Росії зайняті вже мільйони людей. Однак бізнес - цей зовсім особлива манера життя, що припускає готовність робити самостійні рішення і ризикувати. Вирішивши зайнятися бізнесом, підприємець повинен ретельно спланувати його організацію. Мова йде про бізнес-плани, з якими у всьому світі прийнято починати будь-яку комерційної підприємство. В умовах ринку подібні плани необхідні всім: банкірам і споживачам-інвесторам, співробітникам фірм, що бажають оцінити свої перспективи і завдання, і, насамперед, самому підприємцю, який повинен ретельно проаналізувати свої ідей, перевірити їх реалістичність. Власне кажучи, без бізнес-плану, взагалі не можна братися за комерційну діяльність, тому що можливість невдачі буде занадто велика.
Кожна фірма, починаючи свою діяльність, зобов'язана чітко представляти потребу в перспективі у фінансових, матеріальних, трудових та інтелектуальних ресурсах, джерела їх отримання, а також уміти точно розраховувати ефективність використання наявних засобів у процесі роботи фірми. У ринковій економіці підприємці не можуть домогтися стабільного успіху, якщо не будуть чітко й ефективно планувати свою діяльність, постійно збирати й акумулювати інформацію, як про стан цільових ринків, положення на них конкурентів, так і про власні перспективи і можливості.
При всьому різноманітті форм підприємництва існують ключові положення, застосовні практично у всьому областях комерційної діяльності і для різних фірм, необхідні для того, щоб своєчасно підготується, обійти потенційні труднощі і небезпеки.
У зв'язку з цим тема є актуальною.
Мета даної курсової роботи - розробка економічного обгрунтування доцільності отримання довгострокового кредиту на виробництво віконних блоків ТОВ «Євровікно».
Завдання роботи - ближче познайомитися з методикою підготовки і розрахунку бізнес-плану з налагодження виробництва нової продукції на прикладі ТОВ «Євровікно».
бізнес-план ЯК ОСНОВА ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ
Вітчизняні підприємства мають поки невеликий досвід роботи в умовах ринку, та й ринкові відносини ще далекі від їх рівня в розвинених країнах. Наша економіка знаходиться в глибокій економічній кризі. Економічна та соціальна ситуація, в якій працюють підприємства, не дозволяє здійснювати пряме використання зарубіжних методичних розробок при складанні бізнес-планів російськими підприємствами. Необхідна їх адаптація до реальних економічних умов нашої країни.
Бізнес-план являє собою документ внутрішньофірмового планування, викладає всі основні аспекти планування виробничої і комерційної діяльності підприємства, аналізує проблеми, з якими воно може зіткнутися, а також визначає способи вирішення фінансово-господарських завдань. (10)
У кризових економічних умовах перехідного періоду бізнес-план підприємства повинен, перш за все, вирішувати завдання поліпшення його фінансового стану. У зв'язку з цим розгляд саме фінансового аспекту бізнес-плану є найбільш актуальним.
Оскільки бізнес-план є документом внутрішньофірмового планування, при його розробці на підприємстві виникає питання: якою мірою можна використовувати накопичений досвід складання застосовувалися раніше на практиці техпромфінпланов?
Видається, що така спадкоємність можлива. В економічних умовах перехідного періоду бізнес-план підприємства повинен бути планом виробничої, господарської та фінансової діяльності, своєрідною трансформацією річного техпромфінплану, його адаптацією до ринкових умов. Помилково протиставлення бізнес-плану техпромфінплану як абсолютно різних документів. Звичайно, по цілях вони відрізняються, але повне заперечення взаємозв'язку методичних питань, їх розробки заперечує і наступність у необхідності планування. Ігнорується при цьому багатющий досвід працівників планових служб підприємств. Це неприпустимо для перехідного до ринку періоду, коли у працівників підприємств частково ще зберігаються традиційні для планової економіки навички планування, а нові методи ще досить добре не відомі.
У залежності від цілей потреба у розробці бізнес-планів виявляється при вирішенні фінансових та управлінських завдань у різних сферах господарської діяльності. Узагальнення поки що невеликого досвіду складання бізнес-плану вітчизняними підприємствами та організаціями дозволяє виділити наступні галузі їх застосування:
підготовка інвестиційних заявок існуючими і знову створюваними підприємствами отримання кредитів у комерційних банках;
обгрунтування пропозицій щодо приватизації підприємств державної і муніципальної власності;
розробка проектів створення приватних фірм, без чого ризик руйнування нових підприємців виявляється надмірним;
вибір економічно вигідних напрямків та способів досягнення позитивних фінансових результатів підприємствами та фірмами, які перебувають сьогодні у нових умовах роботи, збуту продукції, загальної неплатоспроможності господарюючих суб'єктів;
складання проектів емісії цінних паперів (акцій, облігацій) підприємств;
залучення іноземних інвестицій для розвитку підприємства.
До основних завдань, які акціонерне товариство може вирішити за допомогою складання бізнес-плану, відносяться:
визначення ємності і перспектив розвитку ринку збуту продукції по основному виробництву;
оцінка можливих витрат з виготовлення та реалізації продукції і послуг;
порівняння витрат з можливими цінами для прогнозування прибутку;
виявлення в плануванні фінансово-господарської діяльності можливих прорахунків і помилок;
визначення доцільності розвитку даного виробництва в сформованих економічних умовах. (13)
Законодавство не закріплює обов'язковість розробки бізнес-плану. Зарубіжний досвід і поки що невеликий досвід вітчизняних підприємств показують, що складати бізнес-плани змушує саме життя. Бізнес-план вирішує завдання не тільки оперативного планування, але може мати і стратегічні цілі. У цій сфері господарських інтересів підприємства бізнес-план може допомогти вирішити проблему фінансування. При укладанні договорів банку з інвестиційним фондом або іншим можливим інвестором бізнес-план дозволяє переконати їх у тому, що підприємство має перспективні можливості розвитку виробництва, що є послідовна і реальна програма проведення підприємницької ідеї в життя.
Господарські партнери підприємства як налагодити з ним договірні відносини, можуть за допомогою бізнес-плану переконатися в наявності шансів на комерційний успіх і забезпечення достатнього рівня прибутковості. Таким чином можна будувати господарські стосунки з постачальниками сировини, матеріалів, палива, обладнання; з посередниками в реалізації власної продукції підприємства; з фірмами, з якими передбачається здійснювати кооперування науково-технічної, виробничої, інвестиційної та іншої господарської діяльності. (18)
Бізнес-план можна складати на кілька років вперед, з його коригуванням та переглядом в міру необхідності.
Метою проведення експрес-аналізу фінансового стану підприємства є оцінка структури його балансу з точки зору платоспроможності відповідно до системи критеріїв для визначення незадовільної структури балансу підприємств, затвердженої постановою Уряду Російської Федерації від 20 травня 1994 р. М 448 «Про деякі заходи щодо реалізації законодавства про неспроможність (банкрутство) підприємств », На основі запропонованої методики можна дати оцінку фінансового стану, яку можна порівняти з офіційними вимогами держави, зрозумілу для російських акціонерних товариств. Разом з тим слід відмітити, що методика ця поки недосконала. Пошук нових, більш точних критеріїв оцінки триває.
Для проведення експрес-аналізу фінансового стану підприємства використовуються його річна і квартальна звітність: форма 1 «Баланс підприємства»; форма 2 «Звіт про фінансові результати їх використанні», довідка до форми 2 «Довідка до звіту про фінансові результати та їх використання». Аналіз та оцінка структури балансу підприємства проводяться на основі показників:
- Коефіцієнта поточної ліквідності;
- Коефіцієнта забезпеченості власними коштами.
Коефіцієнт поточної ліквідності характеризує загальну забезпеченість підприємства оборотними коштами для ведення господарської діяльності. Він розраховується як відношення фактичної вартості знаходяться в наявності оборотних коштів у вигляді виробничих запасів, готової продукції, грошових коштів, дебіторської заборгованості та інших оборотних активів (сума підсумків II і III розділів активу балансу) до найбільш термінових зобов'язаннях підприємства у вигляді короткострокових кредитів банків, короткострокових позик і різних видів кредиторської заборгованості (підсумок II пасиву балансу за вирахуванням рядків 500, 510, 730, 740). (13)
Коефіцієнт забезпеченості власними коштами характеризує наявність власних оборотних коштів у підприємства, необхідних для його фінансової стійкості. Даний коефіцієнт визначається як відношення різниці між обсягами джерел власних коштів (підсумок 1 розділу пасиву балансу) до фактичної вартості знаходяться в наявності у підприємства оборотних коштів у вигляді виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції, грошових коштів, дебіторської заборгованості, інших оборотних активів (сума підсумків II і III розділів активу балансу).
Зіставлення розрахованих значень показників з їх позитивної величиною і фактичними даними за інші періоди господарської діяльності дозволяє дати оцінку не тільки фактично сформованого фінансового стану, але й динаміки показників, визначити тенденції в результатах господарської діяльності. І, отже, намітити першочергові заходи і напрямки роботи щодо поліпшення фінансового становища шляхом використання зовнішніх і внутрішніх факторів, що впливають на виробництво.
Великий практичний інтерес для керівників підприємств викликає складання програми виконання організаційного плану із зазначенням термінів виконання роботи та відповідальних виконавців і підготовлених вихідних документів.
Така програма, крім вже названих підготовчих робіт, повинна передбачити проведення за напрямками, виявленим експрес-аналізом, більш детального аналізу фінансово-господарської діяльності включає:
аналіз структури вартості майна підприємства та коштів, вкладених у нього;
аналіз платоспроможності підприємства;
аналіз фінансової його стійкості;
оцінку можливих перспектив розвитку підприємства. (15)
Організаційний план розробки бізнес-плану доцільно розглянути і затвердити Правлінням підприємства або Радою директорів акціонерного товариства. Питання методичного забезпечення реалізації бізнес-плану і контроль за ходом його виконання цікавлять усіх акціонерів та працівників підприємства, оскільки від успішного вирішення залежить і курс акцій суспільства і рівень виплачуваних дивідендів.
У методичних вказівках відділам і службам підприємства щодо складання основних розділів бізнес-плану зазвичай передбачається розробка Програми соціального захисту працівників і акціонерів. Рекомендується також мати графік контрольних перевірок і періодичні звіти адміністрації та інші форми інформування акціонерів та працівників підприємства про результати проведення робіт зі складання та реалізації бізнес-плану.
Розробникам бізнес-планів на підприємствах слід мати на увазі, що не існує загальноприйнятої, єдиної для всіх, регламентованої його форми і структури. У той же час при значних зовнішніх розбіжностях бізнес-планів методи з розробки практично збігаються. Це дозволяє для вирішення проблем методичного забезпечення розробки бізнес-плану користуватися найбільш типовими методами його складання.
Структура та зміст бізнес-плану строго не регламентовані. На відміну оргтехпромфінплана (плану виробничо-господарської діяльності підприємства) бізнес-план може мати 6, 7, 12, 18 і інше число розділів. Він орієнтований на досягнення успіху головним чином у фінансово-економічній діяльності. Хоча бізнес-план не має суворо регламентованих змісту і структури, при його підготовці слід звернути увагу на наступні умови.
1. Бізнес-план повинен бути професійним. За змістом, зовнішнім виглядом судять про компетенції підприємця, який розробив цей бізнес-план. Цей документ повинен бути простим, зрозумілим і доступним для користування.
2. Бізнес-план має бути поділений на глави (розділи). Перший розділ (глава) - цілі і завдання підприємницького справи. Бізнес-план має бути складений таким чином, щоб будь-який інвестор міг легко відшукати в плані цікаві його розділи, частини, пункти. З цією метою необхідно передбачити функціональне підрозділ кожної глави. Для повного та наочного сприйняття інформації рекомендується використовувати таблиці, схеми, діаграми, графіки.
3. Слід заручитися об'єктивною оцінкою бізнес-плану. Перш за все необхідно ознайомити з нею всіх членів підприємницького колективу. Бухгалтер або головний бухгалтер повинен ретельно перевірити всі фінансові розрахунки. При можливості висновок щодо бізнес-плану має зробити аудитор. Іншими словами, жоден потенційний інвестор не знайти будь-які помилки в бізнес-плані.
4. Необхідно контролювати поширення бізнес-плану, оскільки він містить конфіденційну інформацію про бізнес підприємця або групи підприємців. Слід нумерувати кожен екземпляр. У будь-якому випадку при першому знайомстві з потенційним інвестором слід представити йому короткий огляд чи зведення даних, і якщо інвестор висловив зацікавленість, тільки в цьому випадку можна йому детальний план.
5. Оптимальним за структурою і змістом вважається бізнес-план, що включає сім розділів. (11)
Як вже говорилося, бізнес-план може містити різну кількість розділів, наведемо схему найбільш распрастроненного з них.
Послідовність роботи над складанням бізнес-плану виглядає таким чином:
Резюме
Даний розділ повинен складатися з 3 - 4-х сторінок.
Це зведений розділ бізнес-плану, який представляє основні ідеї і зміст плану в мініатюрі. Він повинен бути найбільш чітким, лаконічним та переконливим, оскільки ознайомлення з ним повинна дати відносно повне уявлення про зміст всього бізнес-плану. Оскільки цей розділ основний, він створюється і уточнюється в міру опрацювання плану, а завершується лише після складання бізнес-плану в цілому. У зведеному розділі бізнес-плану представлені:
генеральна мета проекту (угоди);
краткая характеристика предпринимательского продукта, конечного результата намечаемого плана и их отличительные особенности;
пути и способы достижения поставленных целей;
сроки осуществления проекта (сделки);
затраты, связанные с его реализацией; ожидаемая эффективность и результативность;
область использования результатов;
общие сводные показатели: объемы производства и реализации продукции и услуг, выручка, собственные и заемные средства, прибыль, рентабельность;
специальные показатели: качество реализуемых товаров и услуг, их отличительные свойства, приспособленность к особым вкусам и запросам потребителя, срок окупаемости вложений, низкая степень риска, гарантированность получения планируемого результата.
Проектируемый продукт или вид услуг
В этом разделе бизнес-плана должны быть зафиксированы:
наглядные данные, позволяющие с требуемой полнотой “осязать" предпринимательский продукт (опытный образец, его характеристики, описания, модели и фотографии);
сведения о круге потребителей предпринимательского товара и потребностях, которые он будет удовлетворять: прогноз платежеспособного спроса на товар;
данные о регионе, группах населения, организациях, которые предпочтительно, исходя из анализа и прогноза, станут покупателями и потребителями товара;
данные о динамике ожидаемого потребления товара по временным периодам с учетом факторов, влияющих на изменение потребностей в данном товаре.
Результаты прогнозно-аналитических оценок этих параметров включаются в бизнес-план; прогноз цен, по которым предполагается реализовать продукт предпринимательской деятельности (продукция, товар, работы, услуги). С учетом высокого уровня инфляции предвидение цены продукта предпринимательства представляет самый трудный элемент составления большинства бизнес-планов.
Оценка рынка сбыта
Объем данного раздела должен содержать не более 5-6 страниц машинописного текста.
Этот раздел - непосредственное продолжение изучения потребностей и прогнозирования цен. Он предопределяет объемы производства и продаж товаров по временным периодам реализации предпринимательского проекта .
Исследование, анализ, оценка рынка в процессе подготовки бизнес-плана опираются, с одной стороны, на предположения, т.е. носят прогностический характер, а с другой, - на предварительную договоренность с потенциальным покупателем или с торговыми, сбытовыми организациями.
В случаях кратковременных мелких или долговременных крупных предпринимательских проектов ситуации различны. В первом случае можно с высокой степенью достоверности установить круг покупателей, потребителей предпринимательского продукта, что позволяет сделать вывод об объемах продаж. Во втором случае ситуация более сложная. Изменение спроса на товар, его продажа, потребление устанавливаются при составлении бизнес-плана на основе предположений, оценок, расчетов) прогнозов.
Наряду с расчетно-аналитической оценкой рынка сбыта бизнес-план должен предусматривать также способы активизации рынка посредством маркетинговой и других видов деятельности.
При разработке этого раздела необходимо учитывать конкурентов, их возможности, способности и ценовую политику. Поэтому работа над бизнес-планом должна включать корректировку прогнозируемого объема продаж с учетом конкуренции.
Конкуренция
В данном разделе бизнес-плана необходимо охарактеризовать внешнюю маркетинговую среду предприятия.
Прежде всего следует объективно ответить на вопросы :
1. Кто является крупнейшим производителем аналогичных товаров.
2. Как обстоят их дела:
с объектами продаж;
с доходами;
с внедрением новых моделей;
с техническим сервисом (если речь идет о машинах или оборудовании);
много ли внимания и средств уделяют они рекламе своих изделий.
3.Что собой представляет продукция конкурентов:
основные характеристики;
уровень качества;
дизайн;
мнение покупателей.
4. Каков уровень цен на продукцию конкурентов. В общих чертах
(ориентировочно) их политика цен.
Однако следует оценивать конкурентов предельно трезво, в противном случае велик риск оказаться с репутацией плохого предпринимателя.
Организационный план
Содержание этого раздела во многом зависит от вида предпринимательской деятельности (производственное, коммерческое, финансовое). Программа предпринимательских действий обычно включает:
маркетинговую деятельность (реклама, определение рынка сбыта, контакты с потребителем, учет его запросов);
осуществление производства продукции (производственное предпринимательство);
закупку, хранение, транспортировку, реализацию товаров (особенности в коммерческом предпринимательстве); обслуживание покупателя, в том числе послепродажное. Организационные меры - неотъемлемая часть программы действий, призванные способствовать упорядочению исполнения бизнес-плана. Это способы управления реализацией бизнес-планом, организационные структуры управления проектом, методы координации действий исполнителей, а также меры по установлению специальных форм оплаты труда, стимулирования, набора и подготовки кадров (кадровое обеспечение), учета, контроля и др.
В разделе необходимо отметить, с кем предстоит организация нового дела и как планируется налаживание с ним работы. При этом отправной точкой должны быть квалифицированные требования, где указывается:
какие именно специалисты (какого профиля, образования, опыта) и с какой заработной платой необходимы для успешного ведения дел;
на каких условиях принимаются на работу специалисты (постоянная работа, совместители (внешние эксперты));
есть ли возможность воспользоваться услугами какой-либо организации по найму такого рода профессионалов;
в случае, если часть персонала уже нанята, необходимо дать о
своих сотрудниках краткие биографические данные: квалификация, прежний опыт работы.
Так же в этом разделе приводится и организационная структура предприятия, которая отражает:
кто и чем будет заниматься;
взаимодействие всех служб друг с другом;
координация и контроль их деятельности.
Целесообразно оговорить в этом разделе и вопросы оплаты труда руководящего персонала и его стимулирования.
В этом разделе также рассматривается, в какой форме, по мнению разработчика, должна осуществляться реализация проекта (совместное предприятие, долевое участие и др.), какие необходимы организационные меры по созданию организационной основы проектов.
Стратегия маркетинга
Раздел должен быть содержательным, полезным и убедительным. Основная задача - объяснить потенциальным партнерам и инвеститорам основные элементы своего плана маркетинга (этот документ используется и для своего внутреннего пользования).
Объем раздела составляет 3-4 страницы машинописного текста.
К основным элементам плана маркетинга относятся:
1. Схема распространения товаров
через собственные фирменные магазины;
через оптовые организации.
2. Ціноутворення
методика определения цен на товары;
ожидаемый уровень рентабельности на вложенные средства.
3. Реклама
методы организации рекламы;
величина средств, необходимых для реализации рекламы.
4. Методы стимулирования продаж:
за счет расширения сбыта;
за счет новых форм привлечения покупателей.
Организация послепродажного обслуживания клиентов (для технических товаров):
методы организации службы сервиса;
величина необходимых для этого финансовых ресурсов.
6. Формирование общественного мнения о фирме и товарах: разработка методик, позволяющих добиваться хорошей репутации своих товаров и самой фирмы в глазах общественности
7. В случае реализации товара за рубежом желательно привести сведения об оценке патентоведами патентной чистоты этих товаров в странах их реализации.
План виробництва
Главная задача данного раздела бизнес-плана доказать потенциальным партнерам реальность производства нужного объема товаров и в заданные сроки.
Необходимо ответить на следующие вопросы:
1.Место производства товаров на действующем или на вновь создаваемом предприятии.
2.Необходимые для этого производственные мощности и их рост из года в год.
3.Где и у кого, на каких условиях будет закупаться сырье, материалы и комплектующие. Какова репутация этих поставщиков и есть ли опыт работы с ними.
4.Предполагается ли производственная кооперация и с кем.
5.Возможно ли какое либо лимитирование объемов производства или поставок ресурсов.
6.Какое оборудование потребуется и где намечается его приобрести.
Возможны ли при этом проблемы и какого рода.
Данные этого раздела приводятся в перспективе на 2-3 года вперед, а для крупных предприятий и на 4-5 лет.
При этом рекомендуется составить схему производственных потоков непосредственно на предприятии, на которой должно быть наглядно показано:
откуда и как будут поступать на предприятие все виды сырья и комплектующих изделий;
в каких цехах и как они будут перерабатываться в продукцию;
как и куда эта продукция будет поставляться с предприятия.
В этом разделе приводятся сведения о видах и объемах ресурсов, необходимых для осуществления предпринимательского проекта, источниках и способах получения ресурсов. Ресурсное обеспечение охватывает: материальные ресурсы (материалы, полуфабрикаты, сырье, энергия, здания, оборудование и др . );
трудовые ресурсы;
финансовые ресурсы (текущие денежные средства, капитальные вложения, кредиты, ценные бумаги);
информационные ресурсы (статистическая, научно-техническая информация).
Завершает данный раздел бизнес-плана оценка возможных издержек производства и ее динамика на перспективу.
Юридичний план
Конкретное наполнение раздела зависит от выбранной формы организации, которую необходимо указать:
частное владение;
кооператив;
государственное владение;
совместное предприятие и так далее.
Оценка риска и страхование
Раздел разбит на две части:
В первой предугадываются все типы рисков, с которыми авторы бизнес-плана могут столкнуться: пожары и землетрясения, забастовки и межнациональные конфликты, изменения в налоговом регулировании и колебания валютных курсов, а также источники и момент их возникновения.
Во второй части дается ответ на вопрос: как уменьшить риски и потери. Ответ должен состоять из двух пунктов:
Указываются организационные меры профилактики рисков, разрабатываются меры по сокращению этих рисков и потерь.
Приводится программа страхования от рисков.
В случае создания современной системы коммерческого страхования в бизнес-планах указываются типы страховых полисов (может страховаться любой шаг от покупки оборудования до обеспечения валютных средств из-за спекулятивных колебаний курсов валют) и на какие суммы их планируется приобрести.
Фінансовий план
Анализируя отечественный опыт по вопросам составления бизнес-плана, можно сделать вывод, что из всех его разделов наименее разработанным справедливо считается финансовый план. В этой связи подчеркнем , насколько велика роль методического обеспечения именно финансовой части бизнес-плана. Поскольку в данной главе рассматривается только финансовый аспект его составления, остановимся на изложении именно этой задачи.
Раздел призван обобщить материалы, полученные в результате всей предыдущей работы и представить их в стоимостном выражении. В данном случае необходимо подготовить сразу несколько стандартных для мировой практики документов:
1.Прогноз объемов реализации.
Основная задача дать представление о той доле рынка, которую предполагается завоевать новой продукцией. Рекомендуется составлять такой прогноз на три года вперед с разбивкой по годам:
первый год - данные приводятся помесячно второй год - данные приводятся поквартально третий год - приводится общей суммой продаж за 12 месяцев.
2.Баланс денежных расходов и поступлений.
Главная задача - проверить синхронность поступления и расходования денежных средств, а значит, и будущую ликвидность предприятия при реализации данного проекта. Полученная таким образом информация служит основой для определения общей стоимости всего проекта.
Баланс денежных расходов и поступлений требует тщательной проработки его при составлении, где статьи и суммы вложения средств и их поступления от реализации продукции отражаются:
первый год - помесячно
второй год - поквартально
третий год - в целом за 12 месяцев
3.Таблицу доходов и затрат.
Задача данного документа показать, как будет формироваться и изменяться прибыль:
первый год - помесячно
второй год - поквартально
третий год - в целом за 12 месяцев
Среди анализируемых показателей выделяются:
доходы от продаж товаров;
издержки производства товаров;
суммарная прибыль от продаж;
общепроизводственные расходы (по видам);
чистая прибыль (строка в) минус строка г) ).
4.Сводный баланс активов и пассивов предприятия.
Назначение - главным образом для специалистов коммерческих банков в оценке тех сумм, которые намечается вложить в активы разных типов и за счет каких пассивов предприниматель собирается финансировать создание или приобретение этих активов, рекомендуется составлять на начало и конец первого года реализации продукции.
5.График достижения безубыточности.
Это схема, показывающая влияние на прибыль объемов производства, продажной цены и себестоимости продукции (в разбивке на условно-постоянные и условно-временные издержки).
С помощью этого графика можно найти так называемую точку безубыточности, то есть тот объем производства, при котором кривая, показывающая изменение выручки от реализации (при заданном уровне цен), пересечется с кривой, показывающей изменение себестоимости продукции. Допускается несколько вариантов такого графика, соответствующих разным уровням цен на продукцию.
Прогноз финансовых результатов предлагается составлять по форме, утвержденной распоряжением Федерального управления по делам о несостоятельности (банкротстве). При этом предлагается при разработке финансового раздела бизнес-плана исходить из того, что определение средств, необходимых для финансового развития предприятия, предполагает оценку этого плана как инвестиционного проекта. Это означает, что предусмотренные бизнес-планом затраты предприятия должны быть обоснованы их экономической эффективностью.
Прогноз финансовых результатов только тогда будет достоверным, когда достоверны сведения о перспективах роста основных производственных показателей, динамика которых была обоснована в других разделах бизнес-плана. Выручка от реализации продукции определяется исходя из прогнозных объемов продаж на планируемый год и прогнозных цен. Естественно, что из-за большого ассортимента выпускаемой продукции выручка от реализации может быть дана только в общей сумме, а не применительно к одному виду продукции, как это предусмотрено методикой Федерального управления по делам о несостоятельности.
Прогнозирование объемов продаж, затрат на производство реализованной продукции, результатов от прочей реализации, доходов и расходов от внереализационных операций, а также платежей в бюджет из прибыли должно учитывать возможности предприятия по изысканию дополнительных резервов роста производства и реализации продукции. Такие дополнительные возможности могут появиться у предприятия уже на стадии реализации программы работ по разработке и реализации бизнес-плана, который составлен с учетом отраслевых особенностей предприятий топливно-энергетического комплекса.
Для реальной оценки дополнительных финансовых возможностей, выявленных в результате анализа финансово-хозяйственной деятельности общества, полезно эту оценку производить в нескольких вариантах.
Финансовый план является результирующей частью бизнес-плана. Содержит проектные данные о финансовых потоках, размерах инвестиций, объемах продаж, а также требования к инвестициям. Финансовый план разрабатывается, как правило, на 3-5 лет. Проект первого года расписывается помесячно, второго - поквартально , данные последующих лет даются в целом по годам. Если на первый год планирование осуществляется с привязкой к определенной группе показателей и специфике затрат первого года производства, то на второй - на основе результатов исследований емкости рынка и тенденций его изменения в целом. На третий - пятый годы финансовое планирование целесообразно осуществлять на основе моделей цен в процентном соотношении к объему продаж. В финансовом плане должны найти отражение следующие вопросы: объем продаж и общая прибыль; процентное отношение доходов и расходов; общий объем инвестиций; использование собственных и заемных средств , их источники и сроки погашения задолженности; срок окупаемости вложений; сроки начала выплаты дивидендов; издержки производства и обращения. Структура финансового плана состоит из плана доходов, плана расходов (кассового плана) и баланса первого (помесячно), второго (поквартально) и третьего (в целом за год) годов. На последние годы приводятся общие данные о доходах и расходах в соответствующем плане.
В плане доходов делается расшифровка динамики объема продаж, стоимости товара с учетом транспортных средств (издержки, непосредственно относимые на данный товар) и общей прибыли. Отдельно расшифровываются постоянные затраты, к которым относят аренду, страхование, амортизацию, управленческие затраты, затраты на маркетинг и сбыт.
План расходов содержит данные о динамике расходования и возмещении всего инвестированного капитала. В расходы включаются покупка активов, выплата займов, приобретение оборудования (непроизводственного), инвентаря, а также убытки от хозяйственной деятельности (определенные в плане доходов).
Баланс отражает структуру активов и пассивов компании и соответствует отчетной форме 1 .
В целом необходимо отметить что данный план является стандартным и предприятие может его самостоятельно изменять под собственные особенности, при этом оставляя все необходимые разделы.
3. Практический пример составления бизнес-плана
Резюме
Загальна інформація
Название предприятия
ООО «Евроокно»
Сведения о предприятии
Сфера деятельности и отраслевая принадлежность
Деревообрабатывающая промышленность.
Организационно-правовая форма предприятия
Организационно-правовая форма предприятия – «Общество с ограниченной ответственностью».
Основные виды выпускаемой продукции или оказываемых услуг
Предприятие будет производить: евроокна высшего и первого сорта из древесины (в настоящее время на территории Вологодской области не выпускаются).
Основные потребители
Основными предполагаемыми потребителями будут строительные компании.
Производственные мощности
Заключены договора на поставку высокотехнологичного оборудования и технологий.
Персонал
Предполагаемое количество персонала составит 20 (двадцать) человек при 1-й сменной работе.
Цель проекта
Создание высокорентабельного завода по производству окон евростандарта в г. Вологде, способного производить конкурентно-способную продукцию.
Стратегия реализации проекта
Организация производства с целью разработки и выпуска новой конкурентоспособной продукции.
С 2001 года одним из приоритетов в инвестиционной сфере области остается поддержка высокоэффективных проектов в перспективных для области отраслях, имеющих местную сырьевую базу, и емкие рынки сбыта. В первую очередь это развитие лесного комплекса отраслей по производству стройматериалов и конструкций.
Потребность в инвестициях
Общая сумма необходимых инвестиций составляет 8 млн. 315 тыс. руб., в том числе – 5 млн. 315 тыс. руб. - это собственные средства участника, 3 млн. руб. - это кредит предоставляемый АКБ «Севергазбанк» сроком на 36 месяцев под 30% годовых.
График реализации проекта
Ñïèñîê ýòàïîâ
Назва | Äàòà íà÷àëà | Дата окончания |
Строительно-монтажные работы |