Бухгалтерський управлінський облік у швейній промисловості

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

План
Введення
1. Теоретичні основи бухгалтерського управлінського обліку у швейній промисловості
1.1 Технологія швейного виробництва
1.2 Попередільний метод калькулювання собівартості продукції
1.3 Класифікація витрат і її вплив на процес формування собівартості продукції та організацію бухгалтерського обліку
1.4 Загальна схема обліку витрат швейного виробництва
1.5 Облік витрат на обслуговування виробництва та управління
1.6 Облік втрат від браку і простоїв.
1.7 Зведений облік витрат на виробництво
2. Бухгалтерський управлінський облік на прикладі ТОВ «Журавлик»
2.1 Коротка економічна характеристика організації
2.2 Облік витрат на виробництво продукції в ТОВ «Журавлик» за 2007 рік
3. Розрахункова частина: наскрізна завдання
Висновок
Бібліографічний список

Введення
Актуальність теми. Дана тема актуальна тому, що перехід економіки країни на ринкові відносини вимагає ефективного ведення господарства, активного й послідовного впровадження досягнень інформаційних технологій, всього нового і прогресивного. У цих умовах незмірно зростає роль бухгалтерського обліку, оскільки потрібно не тільки порівнювати здійснені витрати з отриманими доходами, але і вести активний пошук ефективного використання кожного вкладеного рубля у виробничу комерційну та фінансову діяльність підприємств і організацій. Сучасний бухгалтерський облік займає одне з головних місць в системі управління підприємством. Він повинен відповідати вимогам міжнародних стандартів, задовольняти потребам зовнішніх і внутрішніх користувачів інформації, виявляти резерви підвищення ефективності виробництва.
Зростання конкуренції за ринки збуту, пошук нових сегментів ринку, зміна усталених виробничо-економічних зв'язків підприємств ускладнюють орієнтацію підприємств у системі економічних зв'язків і збільшують значимість функції управління. Перш за все - управління витратами. Проблема скорочення витрат та управління ними - важливий напрям реформування всіх підприємств і зокрема швейного виробництва.
Ступінь розробленості теми. Дослідженню теорії та практики управлінського обліку присвячені роботи вітчизняних вчених-економістів: Бороненковой С.А., Горелік О.М., Івашкевича В.Б., Кондракова Н.П., Маркар'ян Е.А., Полозова А. М., никандровие Л.К. і ряду інших. Проблеми вдосконалення обліку та аналізу витрат постійно знаходяться в центрі уваги вчених і отримали досить повне відображення в спеціальній літературі. Однак управлінський облік, в першу чергу, формується як специфічна система обліку на підприємствах конкретної галузі, в той же час питання, присвячені організації управлінського обліку на підприємствах швейної промисловості не знайшли достатнього висвітлення у науковій та практичній літературі.
Предметом дослідження є показники управлінського обліку та фінансової звітності швейного підприємства.
Об'єктом дослідження є фінансово-господарська діяльність підприємства швейної промисловості.
Метою даної роботи є вивчення аспектів ведення управлінського обліку у швейній промисловості на прикладі підприємства м. Костроми ТОВ «Журавлик».
Завдання:
- Вивчити технологічні особливості швейного виробництва;
- Вивчити методи калькулювання собівартості продукції на підприємствах швейної галузі.
- Розкрити характерні риси ведення управлінського обліку на підприємствах швейної промисловості;
- Проаналізувати облік витрат на виробництво в ТОВ «Журавлик».
Інформаційною базою дослідження послужила нормативно-правова основа, яка регламентує порядок обліку витрат та їх класифікацію для визначення собівартості продукції (робіт, послуг), а також дані первинного обліку і статистичної звітності підприємства швейної промисловості м. Костроми.
При написанні даної курсової роботи були використанні такі методи дослідження: табличний метод, порівняльний метод, аналітичний метод, вивчення нормативно-правової бази, опис, класифікація, методи групування.

1. Теоретичні основи бухгалтерського управлінського обліку у швейній промисловості
1.1 Технологія швейного виробництва
Швейна промисловість - галузь легкої промисловості, що виробляє одяг та інші швейні вироби побутового та технічного призначення з тканин, трикотажних полотен, штучної та натуральної шкіри та хутра, нових конструкційних матеріалів, а також різноманітних оздоблювальних матеріалів і фурнітури. [1]
Швейних підприємств у Росії налічується, за різними оцінками, від 1350 до 1450. Незважаючи на те, що зараз більшість з них працюють на повну потужність, виробництво швейних виробів становить близько 8% від рівня виробництва, зафіксованого 10 років тому. Настільки низька цифра пояснюється тим, що більшість швейних підприємств працюють на давальницькій сировині, виконуючи замовлення з боку. Фахівці галузі вважають, що майбутнє - за динамічними приватними виробниками. [2]
Структура швейного підприємства включає в себе:
q матеріальний склад;
q виробничий цех;
q склад готових виробів;
q адміністративний офіс.
За ролі у виготовленні продукції виробництво поділяється на основне і допоміжне.
Основне виробництво призначене для виготовлення тієї продукції, для випуску якої створено підприємство. Ця продукція реалізується відповідно до укладених договорів.
Допоміжні виробництва створюються для обслуговування основного виробництва з метою безперебійного випуску готової продукції. До них відносяться: котельня, ремонтно-механічний цех і ін
Невеликим підприємствам, що випускають швейні вироби, властива бесцеховая структура організації виробництва.
Основною структурною одиницею підприємства в даному випадку є виробнича дільниця.
До основного виробництва відносяться:
q склад тканин або інших матеріалів (підготовче виробництво);
q розкрійний цех (ділянка);
q швейний цех (ділянка);
q цех (ділянка) волого-теплової обробки.
У технологічному процесі основного виробництва виділяють дві стадії обробки. Перше - підготовка тканини до розкрою та розкрій. Друга - пошиття готових виробів.
На першій стадії матеріали (тканини; фурнітура, матеріали оздоблення, штучне хутро та ін) надходять від постачальників у підготовче виробництво (склад матеріалів), де проводиться їх кількісна приймання і якісна розбракування.
У підготовчому виробництві на підставі виробничих завдань з випуску швейних виробів конкретних моделей певного розміру і росту готуються лекала для розкрою настилів тканини.
Після їх виготовлення на підставі технічно обгрунтованих норм витрати тканини проводиться розрахунок оптимального варіанту використання кожного шматка тканини для розкрою.
Після підбору всіх шматків тканини, що підлягають розкрою, проводиться відпуск тканини в розкрійний цех (ділянка).
Відпустка здійснюється в межах необхідної кількості, визначеного в результаті розрахунку шматків тканини.
Крім того, проводиться підбір необхідної кількості та асортименту фурнітури і допоміжних матеріалів згідно виробленим на підставі виробничих завдань або маршрутних листів розрахунками. [3]
У розкрійному цеху (ділянці) виконують такі операції:
q приймання тканини з підготовчого цеху (ділянки);
q настилання тканини в настили, їх таврування,
q розкрій настилу;
q промір, сортування та здавання на склад кінцевих залишків;
q контроль якості крою, нумерація деталей крою;
q комплектація і передача комплектів крою в швейне виробництво або комору крою.
На другому етапі після виконання підготовчо-розкрійних робіт комплекти крою передаються у швейний цех (ділянка). Також сюди зі складу надходять фурнітура, хутряні прилади та інші матеріали.
У швейному цеху (ділянці) виконуються такі операції:
q перевірка комплектації крою та його маркування;
q складання виробів послідовного виконання певних операцій згідно з технологічною схемою поділу праці;
q оздоблення готового виробу й додання йому товарного виду (чищення, волого-теплова обробка);
q технічний контроль та маркування виробів;
q упаковка, здача готової продукції на склад. [4]
Залежно від технології та організації виробництва на швейних підприємствах можуть застосовуватися попередільний і позамовний методи обліку витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції.

1.2 Попередільний метод калькулювання собівартості продукції
Попередільний метод передбачає облік витрат на виробництво не тільки за видами продукції та статтями калькуляції, а й по переділів.
Під переділом розуміють сукупність технологічних операцій з вироблення проміжного продукту (напівфабрикату) або готової продукції (на останньому переділі).
Розрізняють бесполуфабрікатний і напівфабрикатний варіанти попередільного методу обліку витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції.
При першому варіанті обмежуються урахуванням витрат по кожному переділу. У бухгалтерських записах рух напівфабрикатів не відбивається. Їхній рух від одного переділу до іншого бухгалтерія контролює за даними оперативного обліку руху напівфабрикатів у натуральному вираженні, який ведуть в цехах. Згідно з таким порядком обліку витрат собівартість напівфабрикатів після кожного переділу не визначають, а обчислюють лише собівартість готового продукту.
При другому варіанті рух напівфабрикатів із цеху в цех оформляють бухгалтерськими записами та калькулюють собівартість напівфабрикатів після кожного переділу, що дозволяє виявляти собівартість напівфабрикатів на різних стадіях їх обробки і тим самим забезпечувати більш дієвий контроль над собівартістю продукції.
При Попередільний методі використовують найважливіші елементи нормативного методу - систематичне виявлення відхилень фактичних витрат від поточних норм (планової собівартості) та облік змін цих норм. У первинній документації і оперативної звітності фактичний витрата сировини, матеріалів, напівфабрикатів, енергії та ін необхідно зіставляти з нормативними витратами. Використання елементів нормативного методу дозволяє щодня здійснювати контроль над витратами на виробництво, розкривати причини відхилень від норм, виявляти резерви зниження собівартості продукції. [5]
1.3 Класифікація витрат і її вплив на процес формування собівартості продукції та організацію бухгалтерського обліку
Одним з важливих ділянок бухгалтерського обліку на швейних підприємствах є облік витрат на виробництво продукції та визначення її собівартості.
Для правильної організації обліку витрат і калькулювання собівартості продукції необхідно застосовувати економічно обгрунтовану класифікацію витрат за певними ознаками.
Найважливішими з них є: склад і вид витрат, місця їх виникнення і носії; роль і призначення в технологічному процесі виготовлення продукції; спосіб включення в собівартість продукції; ставлення до обсягу виробництва та ін
За складом витрати поділяються на одноелементні та комплексні.
Одноелементні називаються витрати, що складаються з одного елемента:
q матеріали,
q заробітна плата,
q амортизація та ін
Ці витрати незалежно від місця їх виникнення та цільового призначення не діляться на різні компоненти.
Комплексними називаються витрати, що складаються з декількох елементів, наприклад, загальновиробничі і загальногосподарські витрати, до складу яких входить заробітна плата відповідного персоналу, амортизація будівель та інші одноелементні витрати.
Облік за видами витрат класифікує і відображає ресурси, використані в процесі виробництва і реалізації продукції. За цією ознакою витрати класифікують за статтями калькуляції та економічними елементами.
Економічним елементом прийнято називати первинний однорідний вид витрат на виробництво і реалізацію продукції, який на рівні підприємства неможливо розкласти на складові частини:
q матеріальні витрати;
q витрати на оплату праці;
q відрахування на соціальні потреби;
q амортизація;
q інші витрати.
Проте класифікація витрат за економічними елементами не дозволяє обчислити собівартість окремих видів продукції, встановити обсяг витрат конкретних структурних підрозділів підприємства.
Наприклад, електроенергія на підприємствах може бути використана як в технологічному процесі виробництва продукції, так і для освітлення офісу підприємства, приміщення цехів і т. д. У свою чергу, в технологічному процесі електроенергія може витрачатися на виготовлення різноманітних виробів у різних кількостях: на один виріб - більше, на інше менше. Для вирішення цих завдань застосовують класифікацію витрат за статтями калькуляції. [6]
Калькуляційній статтею прийнято називати певний вид витрат, який утворює собівартість як окремих видів, так і всієї продукції в цілому.
Угруповання витрат по калькуляційних статтях дозволяє визначати призначення витрат та їх роль, організувати контроль над витратами, виявляти якісні показники господарської діяльності як підприємства в цілому, так і його окремих підрозділів, встановлювати, за якими напрямками необхідно вести пошук шляхів зниження витрат виробництва. На підставі цього угруповання будується аналітичний облік витрат на виробництво, складається планова і фактична калькуляція собівартості окремих видів продукції.
На швейних підприємствах дана угруповання витрат є основною.
У найбільш загальному вигляді номенклатура статей калькуляції виглядає наступним чином:
1. «Основні матеріали».
2. «Поворотні відходи (віднімаються)».
3. «Допоміжні матеріали».
4. «Паливо і енергія на технологічні цілі».
5. «Витрати на оплату праці виробничих робітників».
6. "Відрахування на соціальні потреби».
7. «Витрати на підготовку і освоєння виробництва».
8. «Витрати по експлуатації виробничих машин і обладнання».
9. «Цехові витрати».
10. «Загальногосподарські витрати».
11. «Втрати від шлюбу».
12. «Інші виробничі витрати».
13. «Комерційні витрати».
Підсумок перших дванадцяти статей утворює виробничу собівартість, а підсумок всіх тринадцяти статей - повну собівартість продукції. [7]
По місцях виникнення витрати групуються та обліковуються в розрізі виробництв, цехів, дільниць, відділів, бригад та інших структурних підрозділів підприємства, тобто центрів витрат. Таке групування витрат сприяє веденню обліку по етапах виробничого процесу (переділ, стадія, фаза, процес, операція) і забезпечує визначення собівартості продукції та організацію внутрішньовиробничого господарського розрахунку. Дане угрупування витрат безпосередньо залежить від організаційної структури підприємства.
По відношенню до повної собівартості реалізованої товарної продукції всі витрати підприємства в плануванні та обліку поділяються на виробничі і позавиробничі (комерційні).
До складу виробничих витрат включають всі витрати, пов'язані з виготовленням товарної продукції підприємства і утворюють її виробничу собівартість.
Позавиробничі (комерційні) витрати пов'язані з реалізацією продукції споживачам. Сюди включають транспортні витрати, які не відшкодовуються покупцями, витрати на рекламу та інші збутові витрати.
Виробничі і комерційні витрати в сукупності формують повну собівартість продукції.
За роллю, що виконується в технологічному процесі виготовлення продукції, і цільовим призначенням витрати підприємства поділяються на основні і накладні.
Основними називаються витрати, безпосередньо пов'язані з технологічним процесом виготовлення продукції. До них відносяться: вартість матеріалів, речовинно входять у продукт; вартість палива і енергії, витрачених на технологічні цілі; витрати на оплату праці виробничих робітників та відрахування на соціальні потреби; витрати з експлуатації виробничих машин та обладнання тощо [8]
Накладні витрати утворюються у зв'язку з організацією, обслуговуванням виробництва і управлінням ним. До них можна віднести і загальногосподарські витрати. До складу накладних витрат включають: витрати на оплату праці адміністративно-управлінського персоналу швейного підприємства, відрахування на соціальні потреби цих працівників; вартість електроенергії для освітлення і палива для опалення приміщень; амортизацію основних засобів і нематеріальних активів; витрати на поточний ремонт і т. д.
За способом включення до собівартості продукції витрати підприємства поділяються на прямі і непрямі.
Прямими є витрати з виробництва конкретного виду продукції. Тому вони можуть бути віднесені на об'єкти калькуляції в момент їх вчинення або нарахування прямо на підставі даних первинних документів. До них відносяться: витрати матеріалів, заробітна плата виробничих робітників та ін
Непрямі витрати пов'язані з випуском декількох видів продукції, наприклад, витрати з управління та обслуговування виробництва.
Непрямі витрати спочатку збираються на відповідних збірно-розподільчих рахунках, а згодом включаються до собівартості конкретних виробів за допомогою спеціальних розрахунків розподілу.
Велике значення при калькулюванні та оцінці готової продукції має угруповання витрат в залежності від часу їх виникнення та віднесення на собівартість продукції.
За цією ознакою витрати підприємства поділяються на поточні, майбутнього звітного періоду і майбутні. До поточних відносяться витрати з виробництва та реалізації продукції даного періоду. Витрати майбутнього звітного періоду - це витрати, вироблені в поточному звітному періоді, але підлягають включенню до собівартості продукції, яка випускатиметься в наступні звітні періоди (наприклад, витрати на оренду приміщення, виписка газет і журналів та ін.)
Найбільш простий спосіб розрахунку собівартості продукції це поділ сумарних витрат на обсяг випуску. Однак застосовувати цей спосіб можна тільки за умови, що підприємство робить один вид продукції, не утворюючи при цьому запасів напівфабрикатів або готової продукції.
Більш складний спосіб це калькуляція собівартості за статтями витрат. При даному способі розрахунку собівартості прямі витрати безпосередньо включають до собівартості продукції, а непрямі розподіляють за допомогою спеціальних баз і коефіцієнтів розподілу. [9]
1.4 Загальна схема обліку витрат швейного виробництва
На швейних підприємствах затрати на виробництво відображаються на таких рахунках згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку:
20 «Основне виробництво»,
23 «Допоміжні виробництва»,
25 «Загальновиробничі витрати»,
26 «Загальногосподарські витрати»,
28 «Брак у виробництві»,
97 «Витрати майбутніх періодів»,
96 «Резерви майбутніх витрат і платежів» і ін [10]
Витрати групуються за цими рахунками, економічними елементами, статтями калькуляції, місцями виникнення витрат та видами продукції.
Фактична собівартість за видами вироблюваної продукції, а всередині них і за статтями калькуляції, відображається на рахунку 20 «Основне виробництво».
За дебетом цього рахунку протягом місяця збираються прямі витрати, зумовлені технологічним процесом виготовлення виробів: вартість матеріалів, що входять у продукцію, витрати на оплату праці виробничих робітників, відрахування на їх соціальні потреби, паливо і енергія на технологічні цілі. У первинних документах (лімітно-забірних картках, нарядах, рапортах і ін) вказуються місця виникнення витрат, найменування продукції, що випускається і відповідні статті витрат.
Витрати на управління виробництвом і його обслуговування не можуть бути прямо віднесені на собівартість конкретного виробу, оскільки є непрямими. Вони попередньо обліковуються на збірно-розподільчих рахунках 25 «Загальновиробничі витрати» та 26 «Загальногосподарські витрати» за статтями витрат у розрізі виробничих цехів і в цілому по підприємству.
В кінці місяця витрати з управління та обслуговування списуються з кредиту цих рахунків і переносяться на рахунок 20 «Основне виробництво» для включення в загальну суму витрат.
В аналітичному обліку вони розподіляються між:
q структурними підрозділами,
q незавершеним виробництвом і готовою продукцією,
q окремими видами продукції.
Витрати відносяться тільки на ті виробництва, які випускають товарну продукцію.
На рахунках виробничих витрат фіксується також:
q резерв майбутніх витрат і платежів на оплату відпусток робітників,
q відповідна сума витрат майбутніх періодів і втрат від браку.
Таким чином, в кінці місяця за дебетом рахунку 20 «Основне виробництво» збираються всі витрати по випуску продукції:
q прямі - за елементами витрат,
q непрямі - за комплексними статтями.
За кредитом рахунку 20 «Основне виробництво» відображається вартість відходів виробництва в кореспонденції з рахунком 10 «Матеріали» і втрати від браку у кореспонденції з рахунком 28 «Брак у виробництві».
Після закінчення звітного періоду оцінюється вартість незавершеного виробництва на кінець місяця і розмежовуються витрати між собівартістю готової продукції та незавершеним виробництвом.
Для визначення виробничої собівартості продукції до залишку незавершеного виробництва на початок місяця (сальдо на початок місяця за дебетом рахунку 20 «Основне виробництво») додають всі витрати, вироблені протягом місяця і враховані на дебеті рахунку 20 «Основне виробництво», (тобто сума дебетових оборотів по рахунку 20 за місяць) і віднімають вартість зворотних відходів, втрат від браку і незавершеного виробництва на кінець місяця.
Здану на склад готову продукцію за фактичною виробничою собівартістю відображають за дебетом рахунка 43 «Готова продукція» і Кредиту рахунку 20 «Основне виробництво».
Дебетове сальдо рахунку 20 «Основне виробництво» на кінець місяця показує витрати, пов'язані з незавершеного виробництва.
Завершальним етапом облікового процесу є складання калькуляцій собівартості окремих видів продукції на підставі аналітичної угруповання витрат по об'єктах калькулювання всередині рахунку 20 «Основне виробництво».
1.5 Облік витрат на обслуговування виробництва та управління
На швейних підприємствах до складу витрат з обслуговування виробництва і управління входять витрати по експлуатації виробничих машин і устаткування, загальноцехові і загальногосподарські витрати.
Витрати по експлуатації виробничих машин і устаткування за своїм призначенням є основними. Вони обумовлені необхідністю забезпечити роботу обладнання, верстатів, машин, транспортування матеріалів, заготовок, деталей, використання інструментів, енергії в процесі виробництва продукції.
Розмір і склад витрат по експлуатації виробничих машин і устаткування плануються по цехах, виробництвах та статей.
Кошторис цих витрат включає такі статті:
1. Амортизація устаткування і транспортних засобів.
2. Експлуатація обладнання (крім витрат на поточний ремонт):
q вартість мастильних, обтиральних та інших допоміжних матеріалів;
q заробітна плата робітників, які обслуговують обладнання;
q відрахування на соціальні потреби;
q вартість палива і енергії;
q вартість послуг допоміжних виробництв свого підприємства і сторонніх організацій, пов'язаних з утриманням та експлуатацією устаткування, та ін
3. Поточний ремонт обладнання та транспортних засобів:
q вартість запасних частин та інших матеріалів, витрачених при поточному ремонті;
q заробітна плата і відрахування на соціальні потреби ремонтних робітників;
q вартість послуг ремонтних цехів з поточного ремонту та ін
4. Внутрішньозаводське переміщення вантажів:
q вартість мастильних і обтиральних матеріалів, пального, запасних частин та інших матеріалів, витрачених при експлуатації транспортних засобів, зайнятих на переміщенні сировини, матеріалів, деталей, заготовок і т. п.;
q заробітна плата робітників-водіїв транспортних засобів, зайнятих внутризаводским переміщенням вантажів;
q відрахування на соціальні потреби та ін
5. Знос інструментів і пристосувань.
6. Інші витрати - не відображені в попередніх статтях, але пов'язані з експлуатацією виробничих машин та обладнання.
Між видами продукції витрати на утримання та експлуатацію машин і устаткування можуть бути розподілені пропорційно основній заробітній платі виробничих робітників, кошторисним (нормативним) ставками, кількості відпрацьованих машино-годин і т. д.
Способи розподілу даних загальновиробничих витрат за видами продукції закріплюється в обліковій політиці підприємства.
Загальноцехових є витрати, пов'язані з обслуговуванням основних і допоміжних цехів і управлінням ними. За своїм призначенням це непрямі витрати і підлягають розподілу між окремими видами продукції.
Номенклатура статей загальноцехових витрат включає:
q утримання апарату управління цеху;
q зміст іншого персоналу цеху;
q амортизація будівель, споруд та іншого інвентарю цехового призначення;
q утримання та поточний ремонт будівель, споруд та інвентарю цехового призначення;
q випробування, досліди і дослідження, раціоналізація і винахідництво;
q охорона праці;
q інші витрати.
Суми врахованих загальноцехових витрат, як і витрати по утриманню та експлуатації виробничих машин і устаткування, розподіляються між готовою продукцією і незавершеним виробництвом, а всередині - між окремими видами продукції. Між об'єктами калькуляції загальноцехові витрати розподіляються, як правило, пропорційно основній заробітній платі виробничих робітників, кошторисним (нормативним) ставками, масі і об'єму продукції і т. д.
На підприємствах, де відсутня цехова структура управління, загальновиробничі витрати враховуються у складі загальногосподарських витрат.
Загальногосподарські витрати на відміну від загальновиробничих пов'язані з обслуговуванням виробництва і управління ним в масштабі всього підприємства. За своїм призначенням вони є накладними і відносяться до категорії постійних витрат, тобто не залежать від обсягу виробництва продукції.
Типова номенклатура статей загальногосподарських витрат складається з 4 розділів:
I. Витрати на управління організацією.
q Заробітня плата апарату управління організації, відрахування на соціальні потреби.
q Відрядження та переміщення.
q Зміст пожежної, воєнізованої та сторожової охорони.
q Відрахування на утримання вищестоящих організацій.
q Інші витрати (канцелярські, типографські, поштово-телеграфні витрати, послуги зв'язку і т. д.).
II. Загальногосподарські витрати
q Зміст іншого загальнозаводського (не адміністративно-управлінського) персоналу.
q Амортизація основних засобів.
q Зміст і поточний ремонт будівель, споруд та інвентарю загальнозаводського характеру.
q Виробництво випробувань, дослідів, досліджень, зміст загальнозаводських лабораторій, витрати на винахідництво і технічні удосконалення.
q Охорона праці (витрати з техніки безпеки, виробничої санітарії і т. п.).
q Підготовка кадрів.
q Організований набір робочої сили.
q Інші витрати.
III. Збори і відрахування. Податки, збори та інші обов'язкові відрахування і витрати.
IV. Загальнозаводські невиробничі витрати
q Втрати від простоїв.
q інші непродуктивні витрати. [11]
Загальногосподарські витрати, зараховують до витрат основного виробництва, розподіляються між готовою продукцією і незавершеним виробництвом, а також між окремими видами виробів в тому ж порядку, що і загальновиробничі витрати.
1.6 Облік втрат від браку і простоїв
До шлюбу у швейному виробництві ставляться вироби або напівфабрикати, які за своєю якістю не відповідають стандартам або технічним умовам і не можуть бути використані за своїм прямим призначенням або можуть бути використані після виправлення дефектів.
За економічним змістом шлюб відноситься до непродуктивних витрат і в швейному виробництві не планується, а відображається тільки у фактичній собівартості швейних виробів за статтею «Втрати від браку", куди включаються вартість остаточного браку та витрати, пов'язані з виправленням забракованих виробів.
Шлюб класифікується за різними ознаками. За характером виявлених дефектів розрізняють поправний або Помилки, що не (остаточний) шлюб, за місцем виділення - внутрішній, виявлений у розкрійному, швейному цеху або складі готової продукція до відправки споживачеві, і зовнішній - виявлений у споживача.
Собівартість внутрішнього остаточного браку визначається в розмірі фактичних витрат за всіма статтями витрат, крім загальновиробничих.
У собівартість зовнішнього остаточного браку включаються повна виробнича собівартість забракованого вироби і витрати, пов'язані з транспортуванням виробів для їх заміни або повернення.
Втрата від шлюбу обчислюється шляхом зменшення вартості шлюбу на суму утримання з винуватців браку та на вартість забракованих деталей або виробів за ціною їх можливого використання.
Втрати від шлюбу збільшують собівартість готової швейної продукції і відносяться до тих видів продукції, по якій допущений брак.
Облік втрат від браку здійснюється на синтетичному рахунку 28 «Брак у виробництві». [12]
1.7 Зведений облік витрат на виробництво
Зведений облік як метод узагальнення витрат на виробництво являє собою комплекс робіт, пов'язаних з угрупованням витрат за видами продукції, цехах та інших місцях виникнення витрат, а також в цілому по підприємству в розрізі встановлених калькуляційних статей витрат розмежуванням витрат між готовою продукцією, незавершеним виробництвом і шлюбом . [13]
У подальшому ці узагальнені дані використовуються для обчислення фактичної собівартості швейних виробів і складання необхідної звітності.
Зведений облік витрат на виробництво повинен вестися в точній відповідності з організацією поточного обліку витрат на виробництво і насамперед у розрізі окремих цехів, а всередині них у розрізі окремих замовлень, видів виконуваної продукції та напівфабрикатів. При цьому підсумкові дані зведеного обліку витрат повинні в точності збігатися з даними синтетичного рахунку 20 «Основне виробництво».
У швейній галузі застосовується бесполуфабрікатний варіант зведеного обліку витрат на виробництво, при якому собівартість власних напівфабрикатів при передачі їх з цеху в цех не калькулюється і на рахунках бухгалтерського обліку не відбивається.
Власні витрати цехів враховуються за статтями калькуляції, і собівартість виробленої продукції визначається виходячи з частки участі цехів у її виготовленні.
Рух напівфабрикатів у натуральному вираженні, в якому відображаються залишки на початок місяця, надходження від виробництва за місяць, витрата на виробництво за місяць, інші надходження і вибуття і залишок на кінець місяця, здійснюються в оперативному обліку.
Для визначення остаточної суми витрат на виробництво із загальної суми витрат на виробництво виключаються:
q вартість отриманих відходів (вагового і мірного клаптя) за ціною можливого використання;
q вартість повернутих на склад матеріалів, а також вартість матеріалів, що знаходяться на різних стадіях обробки.
На підприємствах з цеховою структурою управління зведений облік витрат організується в розрізі цехів, а з безцеховою структурою в цілому по підприємству.
Фактична собівартість готової продукції визначається за формулою:
Сф = Нн + 3 - Нк - О - П - Б, [14]
де
Сф - фактична собівартість продукції;
Нн - вартість незавершеного виробництва на початок місяця;
Нк - вартість незавершеного виробництва на кінець місяця;
3 - витрати за місяць;
О - вартість відходів;
П - вартість втрат;
Б - вартість втрат від браку.

2. Бухгалтерський управлінський облік на прикладі ТОВ «Журавлик»
2.1 Коротка економічна характеристика організації
Види діяльності, внесені до статуту ТОВ «Журавлик» (далі Організація):
q виробництво лікарських засобів, виробів медичного призначення і медичної техніки;
q оптова та роздрібна торгівля лікарськими засобами, виробами медичного призначення і медичної техніки;
q швейне виробництво;
q інші види діяльності, що не суперечать законодавству РФ.
Фактично Організація займається виробництвом одягу з текстильних матеріалів (у тому числі бандажі допологові та післяпологові і бюстгальтери допологові та післяпологові), виробництвом виробів медичного призначення (коректори постави, протезні бюстгальтери), а також надає супутні транспортні послуги і здійснює оптову торгівлю. Організація має ліцензію на право здійснення діяльності з надання протезно-ортопедичної допомоги (виробництво і реалізацію ортезів, в тому числі бандажних виробів ортопедичного призначення). Ліцензія видана Федеральною службою з нагляду у сфері охорони здоров'я і соціального розвитку строком дії до 2010 року.
У зв'язку з тим, що засновниками Організації є фізичні особи, середньооблікова чисельність працюючих щорічно складає менше 100 чоловік, [15] виручка менше 400 млн. руб., [16] Організація має статус малого підприємства.
Частина продукції Організація виробляє силами своїх працівників і на своєму обладнанні, а інша частина продукції виробляється сторонніми підприємствами, які на своєму обладнанні і силами своїх робітників виготовляють продукцію з давальницької сировини, переданого даної Організацією.
Структура даного підприємства така:
q матеріальний склад;
q виробничі цехи;
q склад готової продукції;
q адміністративний офіс.
До основного виробництва відносяться:
q склад тканин або інших матеріалів (підготовче виробництво);
q розкрійний цех;
q швейний цех;
При необхідності волого-теплова обробка виконується у швейному цеху.
Таблиця 1. Основні економічні показники діяльності організації в 2007р.
1
Обсяг виробництва продукції, руб.
85 335 261,34
2
Виручка від реалізації продукції, грн. (З ПДВ)
96 623 551,16
4
Собівартість реалізованої продукції (включаючи комерційні витрати), грн. 90,2 +90,7
83 579 295,34
5
Прибуток від реалізації продукції, грн.
4 339 069,94
6
Коефіцієнт чистої виручки
0,03
Коефіцієнт чистої виручки показує відношення суми чистого прибутку та амортизаційних відрахувань до виручки від реалізації продукції (без ПДВ і акцизів). Чиста виручка, що складається з чистого прибутку і амортизаційних відрахувань, залишається в обороті підприємства в грошовій формі. Чим більше частка чистої виручки в загальній сумі виручки, тим більше можливостей у підприємства для погашення своїх боргових зобов'язань.
Коефіцієнт чистої виручки цієї Організації дуже маленький, це говорить про те, що вона знаходиться у скрутному фінансовому стані і не скоро зможе самостійно вийти з нього. Це пов'язано з тим, що в деяких періодах 2007 року підприємство отримувало збитки, але в цілому за 2007 рік було отримано прибуток.
Таблиця 2.
Структура виручки від реалізації продукції в 2007 р .

Показники
Сума, руб.
Частка в загальному обсязі виручки,%
1
Надання послуг, всього
7 851,88
0,01
1.1
За ставкою ПДВ 18%
3 891,78
0,005
1.2
Без ПДВ
3 960,10
0,005
2
Виробництво бандажів, всього
44 807 596,39
46,37
2.1
За ставкою ПДВ 10%
44 194 938,61
45,74
2.2
Без ПДВ
612 657,78
0,63
2.2.1
З них на експорт
456 145,78
0,47
3
Виробництво бюстгальтерів, всього
41 368 932,08
42,81
3.1
За ставкою ПДВ 10%
41 117 276,22
42,55
3.2
Без ПДВ
251 655,86
0,26
3.2.1
З них на експорт
169 939,86
0,17
4
Виробництво ортезів, всього
106 690,05
0,11
4.1
За ставкою ПДВ 10%
3 600,00
0,004
4.2
Без ПДВ
103 090,05
0,106
4.2.1
З них на експорт
28 562,23
0,03
5
Виробництво іншої продукції, всього
376 475,44
0,39
5.1
За ставкою ПДВ 10%
200 274,14
0,21
5.2
За ставкою ПДВ 18%
176 201,30
0,18
6
Виробництво трусів дородових, всього
9 852 774,29
10,19
6.1
За ставкою ПДВ 10%
9 835 507,29
10,17
6.2
Без ПДВ
17 267,00
0,02
7
Торгівля оптова (за ставкою ПДВ 10%)
103 231,03
0,12
8
Разом виручки
96 623 551,16
100

Як видно з таблиці, найбільшу частку виручки займає виробництво бандажів - 46,37%, а також виробництво бюстгальтерів - 42,81%.
Виробництво медичних виробів, не оподатковуваних ПДВ, становить 1,02%.
Частка продукції, що спрямовується на експорт, становить 0,67%.
Таблиця 3.
Структура собівартості випуску продукції в 2007 р .

Статті витрат
Сума, руб.
Частка в загальному обсязі витрат,%
1
Амортизація основних засобів
1 057 703,57
1,2
2
Витрати на оплату праці
6 553 082,19
6,8
3
Витрати, які не приймаються для оподаткування
1 024 834,77
1,4
4
Матеріальні витрати
46 552 484,84
48
5
Загальногосподарські витрати
4 643 996,35
4,8
6
Відрахування на соціальні потреби
1 707 990,61
1,8
7
Інші витрати
34 592 664,30
36
8
Разом собівартість
96 132 756,63
100
Найбільшу частку у випуску продукції складають матеріальні витрати - 48%. Найменшу частину займає амортизація основних засобів, всього 1,2%. Інші витрати складають 36%, вони включають в себе комунальні платежі (опалення, освітлення, водопостачання), послуги сторонніх організацій, витрати на ремонт основних засобів.
В аналітичному обліку Організації виділені окремим пунктом «Витрати, які не приймаються для оподаткування». Даний показник використовується при обчисленні податкової бази по податку на прибуток (компенсаційні виплати по догляду за дітьми до півтора років, що відносяться до фонду оплати праці).

2.2 Облік витрат на виробництво продукції в ТОВ «Журавлик» за 2007 рік
В Організації розраховується калькуляція нормативної собівартості виробів швейного виробництва за номенклатурою виробів. Дана калькуляція розраховується економістами і затверджується керівником підприємства. При необхідності (підвищення вартості матеріалів, збільшення заробітної плати, підвищення інших витрат) калькуляція перераховується. Так, наприклад, з 1 грудня 2007 р . планова собівартість окремих видів продукції становила:
Таблиця 4.

Найменування вироби
Матеріал. витрати
Оплата праці і ЕСН
Общепроізводств. і общехозяйств. витрати
Нормативна собівартість
1
Бандаж дородовий
366,60
81,0
67,10
514,70
2
Бандаж післяродовий
202,83
96,0
44,87
343,70
3
Бюстгальтер дородовий
100,56
97,0
29,64
227,20
4
Бюстгальтер післяродовий
224,02
93,0
47,58
364,60
5
Труси дородові
45,70
29,0
11,20
85,90
6
Купальний костюм для вагітних
540,44
90,0
94,56
725,0
Формування фактичних витрат на рахунку 20 проводиться за групами продукції:
q виробництво бандажів,
q виробництво бюстгальтерів,
q виробництво ортезів,
q виробництво напівфабрикатів,
q виробництво продукції,
q виробництво трусів дородових.
Фактичні витрати усередині групи формуються «котельним» методом і складаються з наступних видів витрат: амортизація, витрати на оплату праці, витрати не приймаються для оподаткування, матеріальні витрати, загальногосподарські витрати, відрахування на соціальні потреби, інші витрати.
Наприклад, фактичні витрати по групі «Виробництво бандажів» у 2007 р . склали 36431 011,56 руб., в тому числі:
Амортизація основних засобів 259 199,08 руб.
Витрати на оплату праці 1878 210,01 руб.
Витрати не приймаються для оподаткування 879 594,82 руб.
Матеріальні витрати 19135 161,12 руб.
Загальногосподарські витрати 2150 783,98 руб.
Відрахування на соціальні потреби 492 238,77 руб.
Інші витрати 11635 823,78 руб.
На рахунку 43 «Готова продукція» продукція оприбутковується за плановими цінами і доводиться до фактичної собівартості шляхом виявлення відхилень планової собівартості від фактичної на рахунку 40 «Випуск продукції». За дебетом рахунка 40 враховується фактична собівартість, а по кредиту - планова. Відхилення розподіляються між залишками продукції на складі і реалізованою продукцією на підставі відсотка відносини фактичної собівартості до планової у випуску за місяць. Частина відхилення, що припадає на реалізовану продукцію, списується на рахунок 90.2 "Собівартість продажів», інша частина, яка припадає на залишки продукції на складі, переноситься на окреме субконто на рахунку 43 «Відхилення фактичної собівартості продукції від планової». При цьому відхилення на даному субконто не розподіляються по номенклатурі продукції, а враховуються загальною сумою. Таким чином, в кінці місяця на рахунку 43 в цілому по всій продукції формується фактична виробнича собівартість. [17]
У даній організації витрати на виробництво відображаються на таких рахунках згідно Робочого плану рахунків бухгалтерського обліку:
20 «Основне виробництво»,
21 «Напівфабрикати власного виробництва»,
25 «Загальновиробничі витрати»,
26 «Загальногосподарські витрати»,
28 «Брак у виробництві»,
97 «Витрати майбутніх періодів». [18]
На рахунку 26 враховуються непрямі витрати (витрати на утримання адміністративно-управлінського персоналу, господарське обслуговування) з подальшим включенням до фактичну виробничу собівартість продукції пропорційно розміру виручки, отриманої від кожного виду діяльності в загальній сумі виручки. [19] Дані витрати складаються з наступних видів витрат :
Таблиця 5.
Види витрат
Дебет
Кредит
Сума, руб.
Амортизація офісного обладнання
26
02
240 959,57
Матеріали:
367 343,53
«Сировина і матеріали»
26
10.1
17 808,32
«Запасні частини»
26
10.5
54 710,66
«Інші матеріали» (канцелярське приладдя)
26
10.6
277 016,23
«Інвентар і господарські речі»
26
10.9
284 201,27
Послуги сторонніх організацій (оренда, транспортні послуги тощо)
26
60
3 714 571,37
Заробітна плата управлінського персоналу
26
70
1 828 715,50
ЄСП
26
69
476 832,28
Витрати майбутніх періодів (сертифікати відповідності, реєстраційні посвідчення, ліцензії)
26
97
189 847,95
Інші витрати
26
51, 71
135 695,65
Списання на основне виробництво в кінці місяця
20
26
7 220 358,80
Найбільшу частину тут становить заробітна плата (25%), а найменшу - інші витрати (1,9%).
Загальновиробничі витрати обліковуються на рахунку 25 з подальшим включенням їх у фактичну виробничу собівартість пропорційно заробітній платі основних виробничих робітників по кожному виду діяльності. [20] Загальновиробничі витрати включають в себе наступні види витрат:
Таблиця 6.
Види витрат
Дебет
Кредит
Сума, руб.
Амортизація швейного обладнання
25
02
896 740,15
Матеріали:
1 202 100,49
«Сировина і матеріали»
25
10.1
1 035 061,19
«Запасні частини»
25
10.5
29 336,20
«Інші матеріали» (канцелярське приладдя)
25
10.6
957,00
«Інвентар і господарські речі»
25
10.9
136 746,10
Послуги сторонніх організацій (оренда, транспортні послуги тощо)
25
60
9 403,38
Заробітна плата працівників, зайнятих обслуговуванням виробництва (начальники цехів, майстри)
25
70
1 094 631,86
ЄСП
25
69
285 153,82
Списання на основне виробництво в кінці місяця
20
25
3 488 030,70
У складі даних витрат найбільшу частину мають матеріали (34,5%), а найменшу - послуги сторонніх організацій (0,3%).
Підприємство не допускає шлюб. На 28 рахунку враховується шлюб в матеріалах, виявлений в процесі розкрою тканини.

Таблиця 7.
Господарська операція
Дебет
Кредит
Сума, руб.
Шлюб у матеріалах
28
10.1
2 010,27
Списання шлюбу на основне виробництво
20
28
2 010,27
На рахунку 21 в Організації враховується крій, призначений для виробництва готових виробів:
Таблиця 8.
Господарська операція
Дебет
Кредит
Сума, руб.
Оприбутковано напівфабрикати
21
40
11 435 735,54
Напівфабрикати передані в основне виробництво для пошиття готових виробів
20
21
11 917 765,47
На рахунку 97 Організація враховує витрати майбутніх періодів, тобто витрати, вироблені в даному звітному періоді, але відносяться до майбутніх звітних періодів. [21] Погашення витрат майбутніх періодів проводиться методом рівномірного списання. [22]
Таблиця 9.
Види витрат
Дебет
Кредит
Сума, руб.
Надання послуг сторонніми організаціями:
239 380,96
з передачі ліцензій
97
76
1 500,00
оренда, експертиза
97
60
237 880,96
Інші витрати
97
51
11 500,00
Списання на загальногосподарські витрати
26
97
189 847,95
Прямі витрати на виробництво враховуються на рахунку 20 з розподілом за видами діяльності. [23] За дебетом рахунка 20 відображаються прямі витрати, пов'язані безпосередньо з випуском продукції, а за кредитом - суми фактичної собівартості завершеної виробництвом продукції.
Таблиця 10.
Види витрат
Дебет
Кредит
Сума, руб.
Амортизація розкрійного устаткування
20
02
5 347,92
Матеріальні витрати
20
10
34 331 585,42
Напівфабрикати
20
21
11 917 765,47
Загальновиробничі витрати
20
25
3 488 030,70
Загальногосподарські витрати
20
26
7 220 358,80
Послуги сторонніх організацій з пошиття готових виробів
20
60
34 594 916,50
Заробітна плата основних виробничих робітників
20
70
3 635 254,87
ЄСП
20
69
946 560,17
Повернення матеріалів на склад
10
20
1 528,98
Списання собівартості випуску готових виробів
40
20
96 128 714,91
Списується собівартість продажів
90.2
20
2 444,42
Послуги сторонніх організацій з пошиття готових виробів становлять 36% від загальної суми прямих витрат на виробництво. Частка амортизації незначна, всього 0,005%.

3. Розрахункова частина: наскрізна завдання
ТОВ «Молоко» займається виробництвом молочної продукції.
Залишки по рахунках на 1 квітня 2007 р . у ТОВ «Молоко»
№ та найменування рахунку
Сума, в крб.
01 «Основні засоби»
02 «Амортизація основних засобів»
10 «Матеріали»
43 «Готова продукція»
50 «Каса»
51 «Розрахункові рахунки»
60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»
70 «Розрахунки з персоналом з оплати праці»
71 «розрахунки з підзвітними особами»
80 «Статутний капітал»
99 «Прибуток і збитки»
420 000
100 000
60 000
10 000
5 000
250 000
10 000
20 000
2 000
600 000
17 000
У квітні від постачальників було отримано 10 000 л молока на суму 44 000 руб., В тому числі ПДВ. З молока вироблено 998 кг сиру і 1 000 кг сметани. Витрата молока на 1 кг сиру 6 л , На 1 кг сметани 4 л .
На виробництво сметани і сиру були витрачені миючі засоби на суму 120 крб.
У ході виробництва були отримані поворотні відходи:
За сиру - сироватка 5 000 л , Ціна оприбуткування 20 коп. за л;
За сметані - обрат 3000 л , Ціна оприбуткування 1 крб. за л.
У цеху було проведено ремонт автомата з виробництва сиру на суму 4 000 руб.
На виробництво сметани і сиру була витрачена електроенергія:
- Від сторонніх організацій на суму 4 000 руб.
- Власного виробництва на суму 2 000 руб.
Робочим цеху була нарахована з / п в сумі 20 000 руб. Майстру була нарахована з / п 5 000 руб.
Була нарахована амортизація за основними засобами, річна норма 6%.
Директору і бухгалтеру була нарахована з / п в сумі 20 000 руб.
Витрати на відрядження директора склали 2 000 руб.
Для допоміжного виробництва був закуплений мазут на суму 1 180 руб. З ПДВ та нарахована з / п робочому в сумі 794 руб.
2 кг сиру довелося списати як шлюб, про що був складений відповідний акт. У вартість шлюбу було списано тільки сировину, він був допущений через поломку автомата з виробництва сиру.
Витрати на стандартизацію склали 100 руб.
Вся продукція була передана на склад і реалізована. Ціна реалізації 1 кг сиру - 70 руб., сметани - 65 руб.
Завдання: 1) скласти початковий баланс; 2) скласти журнал реєстрації господарських операцій; 3) провести угруповання витрат за статтями калькуляції і видами продукції; 4) скласти Головну книгу по всіх рахунки з розшифровкою кореспонденції рахунків в оборотах і по Дебету і за Кредитом, 5 ) скласти заключний баланс; 6) зробити висновки і прийняти управлінські рішення.
1) Складемо початковий баланс:
Актив
Пасив
01
420 000
02
100 000
10
60 000
60
10 000
43
10 000
70
20 000
50
5 000
80
600 000
51
250 000
99
17 000
71
20 000
Разом:
747 000
Разом:
747 000

2) Журнал реєстрації господарських операцій

Господарська операція
Кореспонденція рахунків
Сума
Дебет
Кредит
1
Отримано молоко від постачальників
10
60
40 000
2
Оприбутковано ПДВ за надійшов молоку
19
60
4 000
3
Списано молоко на виробництво
20
10
39 952
4
Списані миючих засобів на виробництво
20
10
120
5
Отримано поворотні відходи:
-Сир
-Сметана
10
10
20
20
1 000
3 000
6
Ремонт автомата з виробництва сиру
20
60
4 000
7
Витрачена електроенергія з боку
20
60
4 000
8
Витрачена електроенергія власного виробництва
20
23
2 000
9
Закуплено мазут
10
60
1 000
10
Оприбутковано ПДВ за мазуту
19
60
180
11
Витрачений мазут на допоміжне виробництво
23
10
1 000
12
Нарахована заробітна плата робочого допоміжного виробництва
23
70
794
13
Нараховано ЕСН
23
69
206
14
Нараховано заробітну робочим цеху
20
70
20 000
15
Нараховано ЕСН
20
69
5 200
16
Нарахована заробітна плата майстру
25
70
5 000
17
Нараховано ЕСН
25
69
1 300
18
Нараховано амортизацію
25
02
2 100
19
Списані загальновиробничі витрати на основне виробництво
20
25
8 400
20
Нараховано заробітну плату директору і бухгалтеру
26
70
20 000
21
Нараховано ЕСН
26
69
5 200
22
Списані витрати на відрядження
26
71
2 000
23
Списані загальногосподарські витрати на основне виробництво
20
26
27 200
24
Відображено шлюб
28
10
48
25
Списаний шлюб на основне виробництво
20
28
48
26
Списані витрати на стандартизацію
20
60
100
27
Оприбутковано готову продукцію
43
20
107 020
28
Реалізована продукція за договірними цінами
62
90
134860
29
Списані витрати з продажу
90
43
107 020
30
Нараховано ПДВ до бюджету
90
68
12 260
31
Визначено прибуток з продажів
90.2
99
15 580
32
Нараховано податок на прибуток
99
68
3 116
3) Групування витрат за статтями калькуляції і видами продукції
Статті калькуляції
Види продукції
Сметана
Сир
Сировина і матеріали
16 000 +48
23 952 +72
Зворотні відходи
3 000
1 000
Покупні вироби, напівфабрикати і послуги виробничого характеру сторонньої організації
-
4 000
Паливо і енергія на технологічні цілі
2 400
3 600
Заробітна плата виробничих робітників
8 000
12 000
Відрахування на соціальні потреби
2 080
3 120
Витрати на підготовку і освоєння виробництва
-
-
Загальновиробничі витрати
3 360
5 040
Загальногосподарські витрати
10 880
16 320
Втрати від браку
-
48
Інші виробничі витрати
40
60
Комерційні витрати
-
-
Разом:
39 808
67 212
Собівартість 1 кг сметани: 39,8 руб;
Ціна реалізації 1 кг сметани з ПДВ - 65 руб.;
без ПДВ - 59 руб.
Собівартість 1 кг сиру: 67,35 руб;
Ціна реалізації 1 кг сиру з ПДВ - 70 руб.;
без ПДВ - 63,6 руб.
4) На підставі початкового балансу та журналу господарських операцій відкриємо рахунки бухгалтерського обліку за квітень місяць (на основі головної книги):

Рахунок 01 «Основні засоби»

З н
Обороти за дебетом рахунку 01 в кредит рахунків
Разом по дебету
Обороти по кредиту рахунку 01 в дебет рахунків
Разом по кредиту
З до
Д
До
-
-
Д
До
420000
-
-
-
-
420000
-
Разом
-
-
-
-
420000
-
Рахунок 02 «Амортизація основних засобів»
З н
Обороти за дебетом рахунку 02 в кредит рахунків
Разом по дебету
Обороти по кредиту рахунку 02 в дебет рахунків
Разом по кредиту
З до
Д
До
25
Д
До
-
100000
-
-
2100
2100
-
102100
Разом
-
-
2100
2100
-
102100
Рахунок 10 «Матеріали»
З н
Обороти за дебетом рахунка 10 у кредит рахунків
Разом по дебету
Обороти за кредитом рахунка 10 у дебет рахунків
Разом по кредиту
З до
Д
До
60
20
20
23
28
Д
До
60000
-
40000
1000
41000
39952
1000
48
41000
1000
3000
4000
120
120
Разом
41000
4000
45000
40072
1000
48
41120
63880

Рахунок 19 «Податок на додану вартість по придбаним цінностям»
З н
Обороти за дебетом рахунка 19 в кредит рахунків
Разом по дебету
Обороти по кредиту рахунку 19 в дебет рахунків
Разом по кредиту
З до
Д
До
60
Д
До
-
-
4000
4000
-
-
-
180
180
-
-
-
Разом
4180
4180
4180
Рахунок 20 «Основне виробництво»
З н
Обороти за дебетом рахунка 20 в кредит рахунків
Разом по дебету
Обороти по кредиту рахунку 20 в дебет рахунків
Разом по кредиту
З до
Д
До
10
60
23
70
69
25
26
28
10
43
Д
До
-
-
39952
4000
2000
20000
5200
8400
27200
48
106800
1000
107020
108020
120
4000
4120
3000
3000
100
100
Разом
40072
8100
2000
20000
5200
8400
27200
48
111020
4000
107020
111020
Рахунок 23 «Допоміжне виробництво»
З н
Обороти за дебетом рахунка 23 в кредит рахунків
Разом по дебету
Обороти по кредиту рахунку 23 в дебет рахунків
Разом по кредиту
З до
Д
До
10
70
69
20
Д
До
-
-
1000
794
206
2000
2000
2000
Разом
1000
794
206
2000
2000
2000
Рахунок 25 «Загальновиробничі витрати»
З н
Обороти за дебетом рахунка 25 в кредит рахунків
Разом по дебету
Обороти по кредиту рахунку 25 в дебет рахунків
Разом по кредиту
З до
Д
До
70
69
02
20
Д
До
-
-
5000
1300
2100
8400
8400
8400
Разом
5000
1300
2100
8400
8400
8400
Рахунок 26 «Загальногосподарські витрати»
З н
Обороти за дебетом рахунка 26 в кредит рахунків
Разом по дебету
Обороти по кредиту рахунку 26 в дебет рахунків
Разом по кредиту
З до
Д
До
70
69
71
20
Д
До
-
-
20000
5200
2000
27200
27200
27200
Разом
20000
5200
2000
27200
27200
27200
Рахунок 28 «Брак у виробництві»
З н
Обороти за дебетом рахунка 28 в кредит рахунків
Разом по дебету
Обороти по кредиту рахунку 28 в дебет рахунків
Разом по кредиту
З до
Д
До
10
20
Д
До
-
-
48
48
48
48
Разом
48
48
48
48

Рахунок 43 «Готова продукція»
З н
Обороти за дебетом рахунку 43 в кредит рахунків
Разом по дебету
Обороти по кредиту рахунку 43 в дебет рахунків
Разом по кредиту
З до
Д
До
20
90
Д
До
10000
107020
107020
107020
107020
10000
Разом
107020
107020
107020
107020
10000
Рахунок 50 «Каса»
З н
Обороти за дебетом рахунку 50 в кредит рахунків
Разом по дебету
Обороти по кредиту рахунку 50 в дебет рахунків
Разом по кредиту
З до
Д
До
Д
До
5 000
-
-
5000
Разом
5000
Рахунок 51 «Розрахункові рахунки»
З н
Обороти за дебетом рахунку 51 в кредит рахунків
Разом по дебету
Обороти по кредиту рахунку 51 в дебет рахунків
Разом по кредиту
З до
Д
До
Д
До
250000
-
-
-
-
250000
Разом
250000
Рахунок 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»
З н
Обороти за дебетом рахунку 60 в кредит рахунків
Разом по дебету
Обороти по кредиту рахунку 60 в дебет рахунків
Разом по кредиту
З до
Д
До
20
10
19
Д
До
10000
-
-
4000
40000
4000
48000
-
-
4000
1000
180
5180
-
-
100
100
Разом
8100
41000
4180
53280
63280
Рахунок 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками»
З н
Обороти за дебетом рахунку 62 в кредит рахунків
Разом по дебету
Обороти по кредиту рахунку 62 в дебет рахунків
Разом по кредиту
З до
Д
До
90
Д
До
-
-
134860
134860
-
-
Разом
134860
134860
134860
Рахунок 68 «Розрахунки з бюджетом по податках і зборах»
З н
Обороти за дебетом рахунку 68 в кредит рахунків
Разом по дебету
Обороти по кредиту рахунку 68 в дебет рахунків
Разом по кредиту
З до
Д
До
90
99
Д
До
-
-
-
-
12260
3116
15376
Разом
12260
3116
15376
15376
Рахунок 69 «Розрахунки по соціальному страхуванню і забезпечення»
З н
Обороти за дебетом рахунку 69 в кредит рахунків
Разом по дебету
Обороти по кредиту рахунку 69 в дебет рахунків
Разом по кредиту
З до
Д
До
20
23
25
26
Д
До
-
-
-
-
5200
206
1300
5200
11906
Разом
5200
206
1300
5200
11906
11906

Рахунок 70 «Розрахунки з персоналом з оплати праці»
З н
Обороти за дебетом рахунка 70 в кредит рахунків
Разом по дебету
Обороти по кредиту рахунку 70 в дебет рахунків
Разом по кредиту
З до
Д
До
20
23
25
26
Д
До
20000
-
-
20000
794
5000
20000
45794
Разом
20000
794
5000
20000
45794
65794
Рахунок 71 «Розрахунки з підзвітними особами»
З н
Обороти за дебетом рахунку 71 в кредит рахунків
Разом по дебету
Обороти по кредиту рахунку 71 в дебет рахунків
Разом по кредиту
З до
Д
До
26
Д
До
2000
-
-
2000
2000
Разом
2000
2000
Рахунок 80 «Статутний капітал»
З н
Обороти за дебетом рахунку 80 в кредит рахунків
Разом по дебету
Обороти по кредиту рахунку 80 в дебет рахунків
Разом по кредиту
З до
Д
До
Д
До
600000
-
-
-
-
Разом
600000
Рахунок 90 «Продажі»
З н
Обороти за дебетом рахунку 90 в кредит рахунків
Разом по дебету
Обороти по кредиту рахунку 90 в дебет рахунків
Разом по кредиту
З до
Д
До
68
43
99
62
Д
До
12260
107020
15580
134860
134860
134860
Разом
12260
107020
15580
134860
134860
134860
Рахунок 99 «Прибутки та збитки»
З н
Обороти за дебетом рахунку 99 у кредит рахунків
Разом по дебету
Обороти по кредиту рахунку 99 в дебет рахунків
Разом по кредиту
З до
Д
До
68
90
Д
До
17000
3116
3116
15580
15580
Разом
3116
3116
15580
15580
29464
5) Заключний баланс
Актив
Пасив
01
420 000
02
102 100
10
63 880
60
63 280
19
4 180
68
15 376
20
0
69
11 906
23
0
70
65 794
25
0
80
600 000
26
0
90
0
28
0
99
29 464
43
10 000
50
5 000
51
250 000
62
134 860
71
0
Разом:
887 920
Разом:
887 920
6) Висновки
Виробництво сиру виходить нерентабельним для підприємства, так як ціна його реалізації з ПДВ, що дорівнює 70 рублів, практично не відрізняється від собівартості, яка дорівнює 67,35 рублів. Така ситуація могла скластися через поломки автомата з виробництва сиру, що призвело до шлюбу. Що ж стосується сметани, то тут можна зробити висновок, що її виробляти вигідно, тому що ціна реалізації з ПДВ, що дорівнює 65 рублям значно перевищує собівартість сметани, рівній 39, 81 рубль.

Висновок
Дана робота була присвячена темі «Управлінський облік у швейній промисловості».
Завдання, поставлені мною, були досягнуті. У роботі розкриті технологічні особливості швейного виробництва, вивчені методи калькулювання собівартості продукції на підприємствах швейної промисловості. Були також розкриті характерні риси ведення управлінського обліку на підприємствах даної галузі, було проаналізовано облік виробничих витрат у ТОВ «Журавлик».
Організації в умовах переходу до ринкових відносин конче потребують аналітичної оперативної інформації, що характеризує раціональність використання виробничих ресурсів, доцільність інвестування в них, рентабельність господарсько-фінансової діяльності організації. Ці завдання можуть бути вирішені за допомогою управлінського обліку, про що свідчить практика економічно розвинених країн.
Управлінський облік охоплює всі види інформації, яка збирається, вимірюється, обробляється і передається для внутрішнього використання керівництву та менеджерам, який виробляє і приймає обгрунтовані управлінські рішення.
Підводячи підсумки, можна сказати, що управлінський облік не менш важливий, чим і фінансовий. Він є логічним продовженням розвитку бухгалтерського фінансового обліку, його еволюцією. Управлінський облік являє собою основну систему комунікацій усередині підприємства. Його мета - забезпечити відповідною інформацією менеджерів, відповідальних за досягнення конкретних виробничих показників. Найбільш важливим показником для управлінського обліку є витрати на виробництво, що включаються до собівартості продукції.
До складу собівартості швейних виробів включаються такі статті витрат:
- Основні матеріали;
- Зворотні відходи (віднімаються);
- Допоміжні матеріали;
- Паливо і енергія на технологічні цілі;
- Витрати на оплату праці виробничих робітників;
- Відрахування на соціальні потреби;
- Витрати на підготовку і освоєння виробництва;
- Витрати з експлуатації виробничих машин та обладнання;
- Цехові витрати;
- Загальногосподарські витрати;
- Втрати від браку;
- Інші виробничі витрати;
- Комерційні витрати.
У практичній частині курсової роботи досліджено облік витрат на виробництво швейної продукції в ТОВ «Журавлик».
Компанія «Журавлик» - російський виробник одягу з текстильних матеріалів (бандажів дородових і післяпологових та бюстгальтерів дородових і післяпологових), а також виробів медичного призначення (коректорів постави, протезних бюстгальтерів).
Витрати на виробництво швейної продукції ТОВ «Журавлик» відображаються на таких рахунках:
20 «Основне виробництво»,
21 «Напівфабрикати власного виробництва»,
25 «Загальновиробничі витрати»,
26 «Загальногосподарські витрати»,
28 «Брак у виробництві»,
97 «Витрати майбутніх періодів».
Фактична собівартість вироблюваної продукції відображається на рахунку 20 «Основне виробництво».
За дебетом рахунка 20 протягом місяця збираються прямі витрати, зумовлені технологічним процесом виготовлення виробів: вартість матеріалів, що входять у продукцію, витрати на оплату праці виробничих робітників, відрахування на їх соціальні потреби.
Витрати на управління виробництвом не можуть бути прямо віднесені на собівартість конкретного виробу, оскільки є непрямими. Вони попередньо враховуються на збірно-розподільчому рахунку 26 «Загальногосподарські витрати» за статтями витрат.
Стосовно до даної Організації можна оптимізувати управлінський облік наступним чином: як вже містилося в розділі 2.2. "Облік витрат на виробництво продукції в ТОВ« Журавлик »за 2007 рік», планова собівартість продукції визначається по кожному найменуванню (артикулу) продукції, а формування фактичної собівартості відбувається по групах продукції. Вважаю за доцільне організувати облік таким чином, щоб фактична собівартість формувалася також по кожному найменуванню (артикулу) продукції. Порівнюючи її з продажною ціною можна встановити, яка продукція менш рентабельна, і вжити заходів до зниження її собівартості або до припинення випуску даного виду продукції. Можливо також (за наявності попиту) підвищення продажної ціни на дану продукцію.
Управлінський облік повинен бути організований таким чином, щоб максимально відповідати інформаційним потребам управління виробництвом готової продукції.

Бібліографічний список
1. Федеральний закон від 24.07.07 № 209-ФЗ «Про розвиток малого і середнього підприємництва в Російській Федерації»;
2. Постанова Уряду РФ від 22.07.08 № 556 «Про граничні значеннях виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) для кожної категорії суб'єктів малого та середнього підприємництва»;
3. План рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності організації та інструкція щодо його застосування. - 3-е вид. - М.: Ось-89, 2007. - 112 с.;
4. Облікова політика підприємства;
5. Робочий план рахунків, затверджений облікової політикою підприємства;
6. Бороненкова С.А. Управлінський аналіз: Учеб. Посібник для студ. вузів. - М.: Фінанси і статистика, 2003. - 384 с.;
7. Васильєва Л.С. Бухгалтерський управлінський облік: порядок постановки і основні напрямки розвитку. Практичне руководство.-2-е вид., Испр. - М.: Ексмо, 2008. - 320 с.;
8. Васін Ф.П. Управлінський облік: навчальний посібник. - М.: Инфра-М, 1997. - 350 с.;
9. Вахрушина М.А. Бухгалтерський управлінський облік: Навчальний посібник для вищ. навч. закладів. - М.: Омега - Л, 2004. - 576 с.;
10. Газарян Н.М. Теорія і практика внутрішнього контролю в швейному виробництві: Підручник. - М.: Маркетинг, 2005. - 67 с.;
11. Горелік О.М. Управлінський облік і аналіз: Учеб. посібник для студ. вищ. навч. закладів .- М.: КНОРУС, 2007. - 256 с.;
12. Друрі К. Введення в управлінський і виробничий облік: Навчальний посібник для вузів .- 3-тє вид., Перераб. і доп. - М.: Аудит: ЮНИТИ, 1998. - 783 с.;
13. Івашкевич В.Б. Бухгалтерський управлінський облік: Підручник для вузів .- М.: Економіст, 2004 .- 618 с.;
14. Карпова Т.П. Управлінський облік: підручник для вузів. - М.: Инфра-М, 2004. - 341 с.;
15. Керімов В.Е. Управлінський облік. - М.: Видавничо-торгова корпорація «Дашков і К °», 2005. - 286 с.;
16. Кондраков Н.П., Іванова М.А. Бухгалтерський управлінський облік: Навчальний посібник. - М.: ИНФРА-М, 2008. - 368 с.;
17. Кондратова І.Г. Основи управлінського обліку: Учеб. посібник. - М.: Фінанси і статистика, 2001. - 160 с.;
18. Макарьева В.І., Андрєєва Л.В. Аналіз фінансово-господарської діяльності організації. - М.: Фінанси і статистика, 2005. - 264 с.;
19. Маркар'ян Е.А. Управлінський аналіз у галузях: навчальний посібник. - 3-е изд., Перераб. і доп. - М.: КНОРУС, 2009. - 304 с.;
20. Никандровие Л.К. Бухгалтерський управлінський облік: навчальний посібник. - М.: Логос, 2007. - 184 с.;
21. Новиченко П.П., Рендухов І.М. Облік витрат і калькулювання собівартості в промисловості: Підручник. - М.: «Фінанси та статистика», 2005. - 322 с.;
22. Осипенкове О.Ю. Управлінський облік: Підручник для вузів. - М.: Іспит, 2002. - 318 с.;
23. Полозова О.М. Управлінський аналіз у галузях: Навчальний посібник для студ. - М.: КНОРУС, 2008. - 336 с.;
24. Управлінський облік: Навчальний посібник / За ред. А.Д. Шеремета. - 2-е вид., Испр. - М.: ІД ФБК-ПРЕС, 2001. - 211 с.;
25. http://ru.wikipedia.org/wiki/Швейная_промышленность;
26. http://www.compromat.ru/page_11265.htm;
27. http://www.legpromsme.ru/content/document_r_A4BA28C2-E5B7-4785-86EA-03FBABA2D805.html;
28. http://www.businessuchet.ru/content/document_r_A089A3D0-52FC-43F3-A4E5-441E54AABB7B.html;
29. http://www.businessuchet.ru/content/document_r_8CBFF660-B3EB-4E12-B00B-29784F89CC93.html;
30. http://www.businessuchet.ru/content/document_r_62FA4CFD-2056-48F1-BB04-4CC884CC3FC5.html;
31. http://www.businessuchet.ru/content/document_r_8F93A5F9-2577-4E3F-BD42-370EAC4CA34D.html.


[1] http://ru.wikipedia.org/wiki/Швейная_промышленность
[2] http://www.compromat.ru/page_11265.htm
[3] Газарян Н.М. Теорія і практика внутрішнього контролю в швейному виробництві: Підручник. - М.: Маркетинг, 2005. - 67 с. с. 23-26.
[4] http://www.legpromsme.ru/content/document_r_A4BA28C2-E5B7-4785-86EA-03FBABA2D805.html
[5] Кондраков Н.П., Іванова М.А. Бухгалтерський управлінський облік: Навчальний посібник. - М.: ИНФРА-М, 2008. с. 205-207.
[6] Новиченко П.П., Рендухов І.М. Облік витрат і калькулювання собівартості в промисловості: Підручник. - М.: «Фінанси та статистика», 2005. - 322 с. с. 107.
[7] http://www.businessuchet.ru/content/document_r_A089A3D0-52FC-43F3-A4E5-441E54AABB7B.html
[8] Новиченко П.П., Рендухов І.М. Облік витрат і калькулювання собівартості в промисловості: Підручник. - М.: «Фінанси та статистика», 2005. - 322 с. с. 112.
[9] Івашкевич В.Б. Бухгалтерський управлінський облік: Підручник для вузів .- М.: Економіст, 2004 .- 618 с. с. 104.
[10] План рахунків бухглтерского обліку фінансово-господарської діяльності організації та інструкція щодо його застосування. - 3-е вид. - М.: Ось-89, 2007. - 112 с.;
[11] http://www.businessuchet.ru/content/document_r_8CBFF660-B3EB-4E12-B00B-29784F89CC93.html
[12] http://www.businessuchet.ru/content/document_r_62FA4CFD-2056-48F1-BB04-4CC884CC3FC5.html
[13] Івашкевич В.Б. Бухгалтерський управлінський облік: Підручник для вузів .- М.: Економіст, 2004 .- 618 с. с. 244.
[14] http://www.businessuchet.ru/content/document_r_8F93A5F9-2577-4E3F-BD42-370EAC4CA34D.html
[15] Федеральний закон від 24.07.07 № 209-ФЗ ст. 4
[16] Постанова Уряду РФ від 22.07.08 № 556
[18] Робочий план рахунків, затверджений облікової політикою підприємства.
[19] Облікова політика Організації.
[20] Облікова політика Організації.
[21] План рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності організації та інструкція щодо його застосування. - 3-е вид. - М.: Ось-89, 2007. - 112 с.; С. 101.
[22] Облікова політика Організації.
[23] Облікова політика Організації.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Бухгалтерія | Курсова
558.7кб. | скачати


Схожі роботи:
Бухгалтерський управлінський облік 3
Бухгалтерський управлінський облік 2
Бухгалтерський управлінський облік
Бухгалтерський і управлінський облік 2
Бухгалтерський і управлінський облік
Бухгалтерський управлінський облік на конкретному підприємстві
Бухгалтерський фінансовий і управлінський облік на підприємстві
Бухгалтерський податковий і управлінський облік підприємства Альфа
Прасувальні системи у швейній промисловості
© Усі права захищені
написати до нас