(1830-1878)
Капітан 1 рангу і начальник Компасний обсерваторії в Кронштадті. Белавенець здійснив кругосвітнє плавання на шхуні "Схід" і служив на фрегаті "Генерал-адмірал" під час його переходу з Північно-Американських Штатів до Росії. Белавенець виявляв велику цікавість до наук кораблеводіння і особливо зупинив свою увагу на девіації компасів. Ще в 50-х рр.. він переклав з англійської мови коротку теорію цієї науки, розвиненою англійським вченим Арчібальдом Смітом, з яким особисто познайомився в 1861 р. на Лондонській всесвітній виставці. У 1863 р. Белавенець перевів керівництво для визначення девіації компасів, складене Евенсом і А. Смітом. У тому ж році в Кронштадті Белавенець прочитав 6 лекцій "Про девіації і про компасної обсерваторії". У 1865 р. заснована була в Кронштадті компасна обсерваторія, начальником якої призначено Белавенець.
Він винайшов прилад, за допомогою якого можна було усунути девіацію на кораблі. Цей прилад Белавенець з великим успіхом пристосував в 1864 і 1865 рр.. до підводного човна полковника Герна, а в 1866 р. до такої ж човні Олександрівського. У 1869 р. А. Смітом теоретично виправдані прийоми, вжиті Белавенцом для усунення девіації за допомогою його приладу. Белавенець поширив відомості по компасної справі, які були відомі в Англії, і своєю невтомною діяльністю поставив компасний справа в російській флоті на сучасний рівень, пильно стежачи за найменшим прогресом у цій справі. Крім діяльності з компасної частини, Белавенець справив магнітні спостереження під час прямування великого князя Олексія Олександровича до Льодовитого океану в 1871 р. До Белавенцу зверталися за порадою навіть іноземні уряди; так, за його вказівками в Лісабоні влаштовані девіаційні знаки. У 1865 р. Белавенець отримав найвищу нагороду, що складалася із золотого компаса, обсипаною 32 алмазами.