Банкрутство Зовнішнє управління майном боржника

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Міністерство сільського господарства РФ
Кемеровський державний сільськогосподарський інститут
Кафедра бухгалтерського обліку та аналізу господарської діяльності
Контрольна робота
З дисципліни: Облік і аналіз банкрутства
Виконав студент СОП заочної форми навчання
6 семестру 1 потік
Спеціальність "Державне та муніципальне управління"
Гомозові М.І.
Перевірив:
Барковська Л.М.
Кемерово 2008

Зміст
1. Банкрутство, поняття, види, причини виникнення.
2. Зовнішнє управління.
2.1. Завдання зовнішнього управління його права та обов'язки.
2.2. Мораторій по задоволенню вимог кредитора.
2.3. План зовнішнього управління та звіт про його виконання.
3. Практична частина.
Список літератури.

1. Банкрутство. Поняття, види, причини виникнення.
Інститут банкрутства відомий всім країнам з ринковою економікою, оскільки остання передбачає отримання прибутку від комерційної діяльності та платоспроможний попит споживачів.
Можна сміливо стверджувати, що неспроможність підприємства є одним з небагатьох інститутів економіки і права, у регулюванні якого законодавчі органи всіх країн вже багато десятиліть виявляють надзвичайну активність. Проте історія розвитку інституту банкрутства в нашій країні почалася не так давно - з моменту виникнення ринкових відносин, так як становлення ринку гостро викликало потребу усунути руйнівні для економіки наслідки неспроможності підприємців. Стало зрозуміло, що ефективний режим неспроможності є найважливішим фактором надійного економічного розвитку, гарантією повернення боргів і зміцнення комерційних відносин. Як результат сьогодні одним з найбільш актуальних напрямків реформування білоруського законодавства є вдосконалення чинного Закону «Про економічну неспроможність (банкрутство)», що відповідає як внутрішнім, так і міжнародним потребам.
Сьогодні банкрутство - це визнана арбітражним судом або оголошена боржником його нездатність у повному обсязі задовольнити вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями та щодо сплати інших обов'язкових платежів.
Основна ознака банкрутства - нездатність підприємства забезпечити виконання вимог кредиторів протягом трьох місяців з дня настання термінів платежів. Після закінчення цього терміну кредитори одержують право на звернення до арбітражного суду про визнання підприємства-боржника банкрутом.
Неспроможність суб'єкта господарювання може бути:
- «Нещасна» (Необережна), що виникає не з власної вини, а внаслідок непередбачених обставин (стихійні лиха, військові дії, політична нестабільність суспільства, криза в країні, загальний спад виробництва, банкрутство боржників та інші зовнішні фактори). У цьому випадку держава повинна надавати допомогу підприємствам щодо виходу з кризової ситуації;
- «Помилкова» (злісна або зловмисна) - в результаті навмисного приховування власного майна з метою уникнення сплати боргів кредиторам. У цьому випадку банкрутство кримінально каране;
«Необережна» - внаслідок неефективної роботи, здійснення ризикованих операцій. Це найбільш поширений вид банкрутства, який наступає, як правило, поступово. Для того щоб вчасно передбачити і запобігти його, необхідно систематично аналізувати фінансовий стан, що дозволить виявити його «больові» точки й прийняти конкретні заходи щодо фінансового оздоровлення економіки підприємства.
Передумови банкрутства різноманітні - це результат взаємодії численних факторів як зовнішнього, так і внутрішнього характеру. Їх можна класифікувати наступним чином:
Зовнішні фактори:
- Економічні: кризовий стан економіки країни, загальний спад виробництва, інфляція, нестабільність фінансової системи, зростання цін на ресурси, зміна кон'юнктури ринку, неплатоспроможність і банкрутство партнерів. Однією з причин неспроможності суб'єктів господарювання може бути фіскальна політика держави. Високий рівень оподаткування може виявитися непосильним для підприємства;
- Політичні: політична нестабільність суспільства, зовнішньоекономічна політика держави, розрив економічних зв'язків. Втрата ринків збуту, зміна умов експорту та імпорту, недосконалість законодавства в галузі господарського права, антимонопольної політики, підприємницької діяльності та інших проявів регулюючої функції держави;
- Посилення міжнародної конкуренції у зв'язку з розвитком науково-технічного прогресу;
- Демографічна чисельність, склад народонаселення, рівень добробуту народу, культурний устрій суспільства, що визначають розмір і структуру потреб і платоспроможний попит населення на ті чи інші види товарів.
Внутрішні чинники:
- Дефіцит власного оборотного капіталу як наслідок неефективної виробничо-комерційної діяльності або неефективної інвестиційної політики;
- Низький рівень техніки, технології та їх організації;
- Зниження ефективності використання виробничих ресурсів підприємства, його виробничої потужності, і, як наслідок, високий рівень собівартості, збитки, «проїдання» власного капіталу;
- Створення наднормативних залишків незавершеного будівництва, незавершеного виробництва, виробничих запасів, готової продукції, у зв'язку з чим відбувається заторіваніе, сповільнюється оборотність капіталу і утворюється його дефіцит. Це змушує підприємство влазити в борги і може бути причиною банкрутства;
- Погана клієнтура підприємства, яка сплачує з запізненням або не платить зовсім з причини банкрутства, що змушує підприємство влазити в борги. Так зароджується ланцюгове банкрутство;
- Відсутність збуту через низького рівня організації маркетингової діяльності з вивчення ринків збуту продукції, формування портфеля запасів, підвищенню якості продукції, вироблення цінової політики;
- Залучення позикових коштів в оборот підприємства на невигідних умовах, що веде до збільшення фінансових витрат, зниження рентабельності господарської діяльності і здатності до самофінансування;
- Швидке і неконтрольоване розширення господарської діяльності, в результаті чого запаси, витрати і дебіторська заборгованість зростають швидше обсягу продажів. Звідси з'являється потреба в залученні короткострокових позикових коштів, які можуть перевищити чисті поточні активи (власний оборотний капітал). У результаті підприємство потрапляє під контроль банків та інших кредиторів і може піддатися загрозу банкрутства.
Банкрутство є, як правило, наслідком спільної дії зовнішніх і внутрішніх факторів.
Процедура оголошення підприємства банкрутом має як позитивні, так і негативні боки,: за допомогою механізму неспроможності йдуть процеси по звільненню економіки від неконкурентоспроможних підприємств, однак він зачіпає не тільки майнові інтереси боржника, а й права та інтереси великого кола інших осіб: його працівників, партнерів , кредиторів та інших, породжує у багатьох випадках значні соціальні витрати.

2. Зовнішнє управління.
2.1 Завдання зовнішнього керуючого, його права та обов'язки.
Зовнішнє управління майном боржника - реабілітаційна процедура, яка вводиться з метою відновлення платоспроможності для порятунку як бізнесу, так і організаційно-правової форми юридичної особи боржника від ліквідації. У відношенні майна фізичних осіб зовнішнє управління не вводиться.
Зовнішнє управління вводиться на термін до 18 місяців, який при необхідності може бути продовжений арбітражним судом на шість місяців. Виняток становлять містоутворюючі підприємства, сільськогосподарські організації та селянські (фермерські) господарства.
Зовнішнє управління може бути введено за наявності у боржника реальних перспектив відновлення платоспроможності на етапі спостереження. Ініціювати зовнішнє управління може тільки збори кредиторів. Суд має право піти проти волі кредиторів, лише запровадивши фінансове оздоровлення під забезпечення. Ігнорування волі кредиторів, спрямованої на ліквідацію боржника на користь зовнішнього управління, неможливо.
Сукупний термін фінансового оздоровлення і зовнішнього управління не може перевищувати два роки, тому в тому випадку, якщо з дня введення фінансового оздоровлення пройшло вже 18 місяців, арбітражний суд не може винести ухвалу про введення зовнішнього управління.
Запровадження зовнішнього управління тягне за собою настання для боржника низки серйозних наслідків:
- Припиняються повноваження керівника, органів управління боржника і власника майна боржника - унітарного підприємства;
- Починає діяти зовнішній керуючий, наділений значними повноваженнями щодо майна боржника;
- Знімаються раніше вжиті заходи щодо забезпечення вимог кредиторів;
- Встановлюється, що всі обмеження щодо розпорядження майном (включаючи арешти) можуть бути накладені на боржника лише в рамках процесу про банкрутство;
- Вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Усі заходи зовнішнього управління здійснює зовнішній керуючий, який затверджується арбітражним судом. З цього моменту припиняються повноваження керівника організації-боржника, він відсторонюється від посади. Колишнє керівництво організації протягом трьох днів з моменту призначення розпорядника майна зобов'язане передати йому бухгалтерську та іншу документацію, печатки, штампи, а також всі матеріальні цінності. Не припиняються з введенням зовнішнього керуючого повноваження органів управління боржника, спрямовані на прийняття таких рішень:
· Збільшення статутного капіталу боржника;
· Ведення загальних зборів акціонерів;
· Заміщення активів боржника;
· Обрання представників засновника;
· Продаж бізнесу боржника;
· Укладення угоди з третьою особою, готовим надати грошові кошти для виконання всіх зобов'язань боржника.
На зовнішнього керуючого лягає обов'язок за організацію ведення бухгалтерського, фінансового, статистичного обліку та звітності. Він повинен вести реєстр вимог кредиторів і заявляти заперечення з приводу вимог кредиторів до боржника. Крім того, йому доведеться вживати заходів зі стягнення дебіторської заборгованості.
Зовнішній керуючий має право:
· Здійснювати господарську діяльність боржника;
· Розпоряджатися майном боржника відповідно до плану зовнішнього управління;
· Укладати від імені боржника мирову угоду;
· Заявляти відмову від виконання договорів боржника;
· Вимагати визнання арбітражним судом недійсними угод і рішень, ув'язнених або виконаних боржником до дати введення зовнішнього управління.
У процесі зовнішнього управління вільно можуть відбуватися лише ті угоди, які передбачені в плані зовнішнього управління. Інші угоди зовнішній керуючий може здійснювати тільки після узгодження із зборами кредиторів. Майно, що є предметом застави, продається тільки на відкритих торгах і лише за згодою кредитора, вимоги якого забезпечені заставою. Їх отриманих грошей спочатку погашаються заборгованості перед кредиторами першої і другої черги, які виникли до укладення договору застави. Потім погашаються вимоги заставодавця.
Поряд з правами, передбаченими Законом про банкрутство, зовнішній керуючий несе обов'язки:
· Прийняти в управління майно боржника і провести його інвентаризацію;
· Розробити план зовнішнього управління і представити його на затвердження зборам кредиторів;
· Заявляти в установленому порядку заперечення щодо пред'явлених до боржника вимог кредиторів;
· Вживати заходів щодо стягнення заборгованості перед боржником;
· Вести реєстр вимог боржника.
Значна частина повноважень зовнішнього керуючого стосується роботи з кредиторами. Кредитор має право пред'явити свою вимогу в будь-який момент під час зовнішнього управління. Керуючий зобов'язаний протягом п'яти днів з моменту отримання вимоги повідомити представника засновника (учасника) боржника або представника власника майна - унітарного підприємства про отримання вимоги та надати їм можливість ознайомиться з вимогою і документами, на яких воно грунтується. До реєстру вимоги вносяться тільки на підставі визначення арбітражного суду. Отримавши ухвалу суду, керуючий зобов'язаний внести вимогу до реєстру або направити відповідну інформацію реєстроутримувачу.
2.2 Мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Одна з основних особливостей діяльності боржника в період зовнішнього управління - мораторій на задоволення вимог кредиторів. Надання мораторію може розглядатися як значна пільга, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника.
Мораторій представляє собою відстрочку у виконанні певних зобов'язань, тобто протягом зовнішнього управління боржник отримує законну можливість здійснювати підприємницьку діяльність, не виконуючи зобов'язань. Він поширюється на грошові зобов'язання і обов'язкові платежі, терміни виконання яких настали до введення зовнішнього управління. Іншими словами, вимоги кредиторів, включених до реєстру, відкладаються на період проведення зовнішнього управління.
Протягом терміну мораторію припиняється виконання виконавчих документів з майнових стягнень та інших документів, стягнення за яким провадиться у безспірному порядку. У той же час мораторій не поширюється на вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі, виплати винагород за авторськими договорами, про відшкодування шкоди, заподіяної життю чи здоров'ю, про відшкодування моральної шкоди.
Пені і штрафи за невиконання зобов'язань нараховуються тільки за поточними грошовими зобов'язаннями та обов'язковими платежами, що виникли після прийняття заяви про визнання боржника банкрутом. На вимоги кредиторів, які були встановлені на момент введення зовнішнього управління, пені нараховувати не треба. У той же час п.2 ст.95 Закону про банкрутство вимагає нараховувати відсотки на такі зобов'язання. Відсотки на суми вимог кредиторів кожної черги нараховуються з моменту введення зовнішнього управління. Нарахування відсотків припиняється у випадках:
- Арбітражний суд виніс ухвалу про початок розрахунків з кредиторами;
- Вимоги кредиторів задоволені боржником або третьою особою в ході зовнішнього управління;
- Боржника визнано банкрутом та відкрито конкурсне виробництво.
Нарахування відсотків відноситься до інших витрат, що зменшує оподатковуваний прибуток і відображається у бухгалтерському обліку проводкою:
Дт 91.2 - Кт 60,66,67,76 - нараховані відсотки.
На суму вимог уповноваженого органу нараховуються відсотки, сума яких не зменшує базу оподаткування по податку на прибуток і відображається наступним проведенням:
Дт99 - Кт 68 - нараховані пені.
Організація, яка знаходиться на межі банкрутства, може перенести сплату податку на більш пізній термін відповідно до п.2 ст.61 НК РФ за допомогою:
· Відстрочки;
· Розстрочки;
· Податкового кредиту.
Якщо організації дозволено перенести строки сплати податків, на суму податкової заборгованості нараховуються відсотки і при обліку здійснюється такий запис:
Дт 91.2 - Кт 68 - нараховані відсотки.
У законі про банкрутство 2002р. реалізована нейтральна концепція мораторію. Відповідно до неї з моменту введення зовнішнього управління виконання вимог призупиняється, а нарахування санкцій, передбачених законом або договором, припиняється. Це, безумовно, служить інтересам боржника, дозволяючи йому функціонувати, не розраховуючись за старими боргами.
При цьому починається нарахування на суму основного боргу відсотків, передбачених ст. 395 ГК РФ. Отже, кредитори можуть після закінчення мораторію претендувати на задоволення вимог в частині основного боргу і відсотків за ставкою рефінансування ЦБ РФ, що служить інтересам кредиторів. Таким чином, на відміну від двох попередніх етапів у ході зовнішнього управління організація здійснює тільки поточні платежі, тобто платежі (у тому числі податкові), термін виконання яких настав після введення мораторію.
2.3 План зовнішнього управління та звіт про його виконання.
Зовнішній керуючий здійснює заходи щодо відновлення платоспроможності боржника відповідно до плану зовнішнього управління. План зовнішнього управління розробляється зовнішнім керуючим не пізніше ніж через місяць з дати затвердження зовнішнього керуючого і представляється зборам кредиторів на затвердження. Цей план повинен представляти заходи з відновлення платоспроможності боржника, термін відновлення платоспроможності, а також обгрунтування можливості відновлення платоспроможності боржника у встановлений строк (ст. 106 Закону про банкрутство).
План зовнішнього управління розглядається зборами кредиторів, які скликаються зовнішнім керуючим не пізніше ніж через два місяці з дати затвердження зовнішнього керуючого. Збори кредиторів має право прийняти одне з таких рішень:
· Про затвердження плану зовнішнього управління. Утвержденный собранием кредиторов план внешнего управления представляется в арбитражный суд внешним управляющим не позднее чем через пять дней с даты проведения собрания кредиторов;
· отклонении плана внешнего управления и обращении в арбитражный суд с ходатайством о признании должника банкротом и об открытии конкурсного производства;
· отклонении плана внешнего управления как неприемлемого. Указанное решение должно предусматривать срок созыва следующего собрания кредиторов для рассмотрения нового плана внешнего управления, который не может превышать 12 месяцев с даты принятия указанного решения;
· отклонении плана внешнего управления и отстранении внешнего управляющего с одновременным утверждением саморегулируемой организации, из членов которой должен быть утвержден внешний управляющий, и требований к кандидатуре внешнего управляющего.
В целях восстановления платежеспособности должника внешний управляющий осуществляет меры, предусмотренные планом внешнего управления. Их перечень не является исчерпывающим и определен ст. 109 Закона о банкротстве:
· продажа предприятия должника;
· продажа части имущества должника;
· уступка прав требования должника;
· исполнение обязательств должника иными лицами;
· увеличение уставного капитала должника за счет взносов участников и третьих лиц;
· размещение дополнительных обыкновенных акций должника; замещение активов должника.
План внешнего управления должен содержать прогноз поступлений (притоков) средств к должнику (выручка по основной деятельности; реализация части имущества; исполнение обязательств должника третьими лицами; амортизационные отчисления и др.) и прогноз расходов (на закрытие нерентабельных производств; на реализацию имущества должника и иных мер по восстановлению платежеспособности; на судебные издержки др.)Наиболее часто встречающиеся в планах внешнего управления недостатки: неучет процентов, подлежащих начислению; отсутствие взаимоувязки данных по накоплению средств для погашения требований кредиторов с данными реестра требований кредиторов; существенное превышение сроками реализации мероприятий плана внешнего управления максимальных сроков внешнего управления и др.
Если в течение четырех месяцев с момента введения внешнего управления арбитражному суду не представлен план внешнего управления, он вправе принять решение о признании должника банкротом и об открытии конкурсного производства.
По итогам внешнего управления управляющий обязан составить отчет и представить его собранию кредиторов. Внешние управляющий обязан предоставить кредиторам возможность ознакомиться с отчетом не более чем за 45 и не менее чем за 10 дней до созыва собрания. В соответствии с п.3 ст.117 Закона о банкротстве отчет управляющего должен содержать:
· баланс должника на последнюю дату;
· отчет о движении денежных средств в течении внешнего управления;
· счет прибылей и убытков должника;
· сведения о наличии свободных средств должника, которые могут быть направлены на удовлетворение требований по обязательствам и обязательным платежам;
· расшифровку оставшейся дебиторской задолженности должника и сведения об оставшихся нереализованными правах требования должника;
· информацию об удовлетворении реестровых требований;
· иные сведения о возможностях погашения оставшейся кредиторской задолженности должника.
К отчету должен быть приложен реестр требований кредиторов, из которого можно будет сделать вывод о размере установленных требований.
Представив собранию кредиторов отчет, управляющий сообщает кредиторам свое мнение о перспективах должника. Это будет сообщение либо о необходимости прекратить внешнее управление в связи с восстановлением платежеспособности должника и переходе к расчетам с кредиторами; либо о необходимости продления срока внешнего управления; либо о прекращении производства по делу о банкротстве в связи с удовлетворением всех требований в соответствии с реестром; либо о невозможности достигнуть цели внешнего управления, в связи с чем необходимо признать должника банкротом и ликвидировать его предприятие. Кроме того, управляющий может разработать условия мирового соглашения и предложить кредиторам его заключить.
Собрание кредиторов, рассмотрев отчет управляющего, решает дальнейшую судьбу должника. Принятое кредиторами решение управляющий обязан направить в арбитражный суд в течение пяти дней с момента проведения собрания вместе с приложением своего отчета, реестра на дату проведения собрания и жалоб кредиторов, голосовавших против соглашения либо не принимавших участие в голосовании.
Суд проверяет обоснованность решения собрания кредиторов и утверждает либо не утверждает его. Определение об отказе в утверждении отчета служит основанием для вынесения судом решения о признании должника банкротом. Такое же решение принимается при наличии ходатайства собрания кредиторов либо при не предоставлении управляющим отчета в суд. В этом случае управляющий исполняет свои обязанности до передачи дел конкурсному управляющему.
Если требования всех кредиторов удовлетворены или заключено мировое соглашение, то суд прекращает производство по делу о банкротстве.
Если платежеспособность должника восстановлена, то должник переходит к расчетам с кредиторами в соответствии с реестром требований кредиторов. В определении суда устанавливается срок окончания расчетов с кредиторами, который не может превышать шести месяцев с даты вынесения этого определения.
После окончания расчетов с кредиторами арбитражный суд выносит определение об утверждении отчета внешнего управляющего и о прекращении производства дела о банкротстве. Если же расчеты с кредиторами не будут вовремя произведены, суд принимает решение о признании должника банкротом и об открытии конкурсного производства.
Конкурсное производство - ликвидационная стадия развития конкурсных отношений, стадия, когда о спасении должника речи уже не идет. Мероприятия конкурсного производства направлены на достижение следующих целей:
· поиск и аккумулирование имущества должника;
· реализацию этого имущества;
· распределение средств между кредиторами;
· ликвидацию должника-юридического лица.
На осуществление всех мероприятий конкурсного производства предоставляется один год. Этот срок может быть продлен судом на шесть месяцев. Решение о признании должника банкротом и об открытии конкурсного производства выносит арбитражный суд. В нем должна содержаться следующая информация:
· о признании должника банкротом;
· открытии конкурсного производства;
· назначении конкурсного управляющего;
· признании утратившей силу регистрации должника.
Открытие конкурсного производства влечет возникновение для должника и кредиторов определенных последствий:
1. Наступление срока исполнения всех денежных обязательств должника, а также отсроченных обязательных платежей.
2. Прекращение всех финансовых санкций по всем видам задолженности должника.
3. Прекращение режима конфиденциальности любых сведений, касающихся финансового состояния должника.
4. Совершение определенных действий и сделок (включая предъявление требований) только в соответствии с нормами Закона о банкротстве, регулирующими проведение конкурсного производства.
5. Отстранение руководителя и органов управления должника от выполнения функций по управлению и распоряжению имуществом, прекращение полномочий собственника имущества должника - унитарного предприятия.
Конкурсный управляющий действует с момента его утверждения арбитражным судом до даты завершения конкурсного производства. К нему переходят все полномочия по управлению делами должника, в том числе полномочия по распоряжению имуществом должника.
В течение месяца с даты введения конкурсного производства управляющий должен предупредить всех работников должника о предстоящем увольнении.
После того как управляющий примет в ведение имущество должника, он должен провести инвентаризацию этого имущества и пригласить независимого оценщика для его оценки. В ходе конкурсного производства управляющий принимает меры для сохранения имущества должника, а также для выявления и возврата его имущества, находящегося у третьих лиц. Кроме того, управляющий должен вести реестр требований кредиторов, настаивать на возврате третьими лицами задолженности организации-должника, а также в случае необходимости, возражать против требований кредиторов, предъявленных должнику.
Когда расчеты с кредиторами завершены, конкурсный управляющий представляет в арбитражный суд отчет о проведении конкурсного производства. К отчету конкурсный управляющий должен приложить:
- документы, подтверждающие продажу имущества должника;
- реестр требований кредиторов с указанием размера погашенных требований;
- документы, подтверждающие погашение требования кредиторов.
Поскольку конкурсный управляющий обязан действовать в интересах кредиторов, то контроль за его деятельностью осуществляют кредиторы и арбитражный суд. По требованию как кредиторов, так и суда управляющий обязан в любое время предоставить о ходе конкурсного производства. Особо регламентирован контроль за финансами должника. Отчеты об использовании денежных средств представляются управляющим по требованию, но не чаще чем раз в месяц.
В ходе конкурсного производства полномочия управляющего складываются из двух составляющих:
- деятельностью и управлением юридического лица;
- полномочия, свойственные только арбитражному управляющему, связанные с достижением цели конкурса.

3. Практическая часть. Общая характеристика и основные направления деятельности ООО «Баррель».
Общество с ограниченной ответственность «Баррель» (ООО «Баррель») создано на базе компании «Союз владельцев АЗС Кемерово».
ООО «Баррель» зарегистрировано управлением промышленности, потребительского рынка, услуг, лицензирование и гос. регистрации администрации г. Кемерово под № 5382 19.11.2001 г.
Регистрационный номер 8732.
Учредители ООО Баррель, ООО Галлон, Торгово-промышленная палата Лайт, Производственная компания Интеком.
По форме собственности представляет собой частная собственность:
Доля собственности в капитале составляет:
- государственная – 6,8%;
- частная – 93,2%.
В состав общества входит 3 нефтебазы, расположенные на территории Кемеровской области.
Емкость резервуарного парка предприятия на всей территории Кемеровской области составляет порядка 100 тыс. м3. У ООО «Баррель» на сегодняшний момент единственная в области широко разветвленная сеть АЗС (31 АЗС практически во всех районах области из них 18 АЗС в г. Кемерово).
В Уставе ООО «Баррель» определены основные виды деятельности:
· удовлетворение спроса в нефтепродуктах на территории Кемеровской области и поставка в другие регионы, а также оказание услуг коммерческого, посреднического характера юридическим и физическим лицам, по хранению нефтепродуктов и их реализации;
· реклама и маркетинг (комплексное изучение рынка, организация системы сбыта продукции, транспортировки, рекламы) по интересующим заказчика направлениям;
· осуществление любых видов хозяйственной деятельности, за исключением запрещенных законодательными актами Российской Федерации в соответствии с целью своей деятельности.
ООО "Баррель" на протяжении многих лет принимает непосредственное участие в выполнении региональных целевых программ хранения нефтепродуктов местного резерва, целевых программ по обеспечению нефтепродуктами районов, местностей с ограниченными сроками завоза грузов Кемеровской области, обеспечению нефтепродуктами программ тушения пожаров и предотвращения последствий прочих стихийных бедствий, обеспечения нефтепродуктами посевных и уборочных кампаний.
В 2007 году ООО «Баррель» реализовала 135,5 тыс. тонн нефтепродуктов, что составляло около 30% от общего потребления на рынке н/п, т.е. 70% реализации ГСМ приходится на предприятия, поставляющих нефтепродукты на собственные нужды и другие организации, реализующие н/п как оптом, так и в розницу.
Проведенный горизонтальной анализ в абсолютном и относительном отношении по следующим статьям баланса показан в форме таблицы 1.
Таблиця 1
Найменування статей балансу
На початок року
На кінець року
Абсолютное откл. (+;-)
Относительное откл. у%
Сировина і матеріали
519,8
457,5
-62,3
-11,98
Витрати обігу
218,7
245,6
26,9
12,3
Остатки НЗП
¾
¾
¾
¾
Товарные запасы
1429,8
1735,4
305,6
21,37
Срочная дебиторская задолженность
268,5
305,2
36,7
13,67
Просроченная дебиторская задолженность
127,5
168,9
41,4
32,47
Сомнительная дебиторская задолженность
85,9
103,6
17,7
20,61
Цінні папери
¾
¾
¾
¾
Грошові кошти
106,1
52,4
-53,7
-50,61
Власні кошти
348,9
425,8
76,9
22,04
Задолженность поставщикам
2325,9
2553,4
227,5
9,79
Заборгованість з оплати праці
87,6
102,7
15,1
17,24
Задолженность по внебюджетным платежам
24,9
32,1
7,2
28,92
Заборгованість перед бюджетом
28,7
42,6
13,9
48,43
Інші кредитори
85,4
77,9
-7,5
-8,78
Положительные и отрицательные факторы, влияющие на финансовое положение предприятия: таблица 3.
Таблиця 3
Позитивно
Отрицательно
Сировина і матеріали
Витрати обігу
Власний капітал
Товарные запасы
Інші кредитори
Срочная дебиторская задолженность
Просроченная дебиторская задолженность
Сомнительная дебиторская задолженность
Грошові кошти
Задолженность поставщикам
Заборгованість з оплати праці
Заборгованість перед бюджетом
Четыре показателя ликвидности сгруппированы в таблице 4.
Таблиця 4
Показники ліквідності
На початок року
На кінець року
Отклонение (+;-)
Показатель автономии
0,12
0,13
0,01
Показатель абсолютной ликвидности
0,88
0,35
-0,53
Показатель критической ликвидности
0,78
0,82
0,04
Показатель текущей ликвидности или показатель текущего покрытия
1,07
1,08
0,01
1. Показатель автономии – отношение III раздела баланса к валюте баланса;
На початок року
На кінець року - за счет увеличения собственного капитала на конец года.
Оптимальное значение показателя более 0,25.
Расчетный показатель ниже рекомендуемого значения.
2. Показатель абсолютной ликвидности – отношение устойчивых активов к сумме устойчивых пассивов:
На початок року
На кінець року - показатель снизился на конец года на 0,53 (0,88 – 0,35 = 0,53). За счет снижения денежных средств и увеличения срочных обязательств предприятия.
Оптимальное значение показателя –0,5.
На начало года значение было выше рекомендуемого на 0,38 (0,88 – 0,5 = 0,38).
3. Показатель критической ликвидности: это отношение суммы срочной дебиторской задолженности, товарных запасов и устойчивых активов к кредиторской задолженности поставщикам.
На початок року
На кінець року
Оптимальное значение показателя – 1.
Значение показателя на конец года увеличится на 0,04 (0,82 – 0,78 = 0,04) за счет увеличения товарных запасов, срочной дебиторской задолженности.
4. Показатель текущей ликвидности: отношение II раздела к V разделу баланса.
На початок року
На кінець року
Рекомендуемое значение –2.
Небольшое увеличение показателя на конец года на 0,01 (1,08 – 1,07 = 0,01) и составит 1,08.
1. Определение недостатка собственного капитала:
Оптимальное значение –0,25.
Валюта баланса на начало года 25% = 2943,8 25% = 736 – собственный капитал на начало года.
736 – 348,9 = 387,1 – недостаток собственного капитала на начало года.
Валюта баланса на конец года 25% = 3274,2 25% = 819 – собственный капитал на конец года.
819 – 425,8 = 393,2 – недостаток собственного капитала на конец года.
2. Анализ структуры активов баланса показан в виде таблицы: в тыс. руб.
Таблиця 5
Показники
На початок року
На кінець року
Отклонение (+;-)
Быстрореализуемые активы (денежные средства и ценные бумаги)
106,1
52,4
-53,7
Активы средней степени ликвидности (срочная дебиторская задолженность и товарные запасы)
1698,3
2040,6
342,3
Медленнореализуемые активы (сырье, издержки, НЗП и ОС)
926,0
908,7
-17,3
Труднореализуемые активы (просроченная и сомнительная дебиторская задолженность)
213,4
272,5
59,1
1 показатель – отрицательный фактор.
2 показатель – положительный фактор.
3 показатель – положительный фактор.
4 показатель – отрицательный фактор.
Увеличение 1 и 2 группы – это положительный фактор, увеличение 3 и 4 группы отрицательный.
Уменьшение показателя 1-ой группы вызвано снижением денежных средств на конец года.
Снижение показателя 3-й группы вызвано снижением сырья и материалов на конец года.
3. Анализ структуры пассивов в виде таблицы:
Таблиця 6.
Показники
На початок року
На кінець року
Отклоне-ние (+;-)
Устойчивые пассивы
120,6
150,2
29,6
Задолженность поставщикам и прочие кредиторы
2411,3
2631,3
220,0
Короткострокові кредити
¾
¾
¾
Довгострокові кредити
¾
¾
¾
28,5 + 4,5 + 87,6 = 120,6
42,6 + 4,9 + 102,7 = 150,2
2325,9 + 85,4 = 2411,3
2553,4 + 77,9 = 2631,3
При анализе этих данных определяется удельный вес задолженности поставщикам в валюте баланса.
4. Задолженность поставщикам увеличилась на 9,79% или удельный вес задолженности поставщикам составляет 79% валюты баланса – это означает: задолженность перед бюджетом увеличилась на 47,44%.
Задолженность по оплате труда отчетный период возросла на 17,24% - это говорит о задержке по оплате труда.
5.Определение причин влияния отрицательных факторов на финансовое состояние предприятия:
Рост просроченной и сомнительной задолженности на 32,47% и 20,61%.
Недостаток собственного капитала увеличился на конец года на 6,1 тыс. руб. (393,2 – 387,1 = 6,1)
Наличие сверхнормативных запасов ТМЦ:
Считается оптимальным или запасы ТМЦ должны составлять не более 50% валюты баланса:
519,8 + 218,7 + 1429,8 = 2168,3 – запасы ТМЦ на начало года
ТМЦ составляют на начало года – 73,66% валюты баланса
ТМЦ составляют на конец года – 74,48% валюты баланса
457,5 + 245,6 + 1735,4 = 2438,5 – запасы ТМЦ на конец года.
Вывод: на основании данных баланса выявлены следующие показатели ликвидности: показатель автономии ниже рекомендуемого значения; показатель абсолютной ликвидности на начало года выше рекомендуемого значения; показатели критической и текущей ликвидности ниже рекомендуемых значений. Предприятие испытывает временные финансовые трудности.

Список використаної літератури
1. Федеральный закон «О бухгалтерском учете» № 129-ФЗ от 21.11.1996 г. (с послед. изм. и доп.).
2. Федеральный закон «О несостоятельности (банкротстве)» № 127-ФЗ от 26.10.2002 (с послед. изм. и доп.).
3. План рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності організацій. Утвержден Приказом Минфина России № 94Н от 31.10.2000 г. Введен в действие с 01.01.2001 г. (с послед. изм. и доп.).
4. Балдін К.В. и др. «Банкротство предприятия: анализ, учет, прогнозирование: Учеб. сел. - М.: Дашков и К°, 2007.
5. Дашкова Л.В., Никифорова Н.А. Анализ финансовой отчетности: Учебник. - 4-е вид., Перераб. і доп. - М.: Дело и Сервис, 2006.
6. Ежов Ю.А. «Банкротство коммерческих организаций»: Учеб. сел. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: Дашков и К°, 2006.
7. Кукунина И.Г., Астраханцева И.А. Учет и анализ банкротств. - 2-е вид., Испр. і доп. / Під ред. І.Г. Кукуниной. - М.: Фінанси і статистика, 2006.
8. Передеряев И.И. Учет и анализ банкротств.: Учеб. сел. - М.: МГИУ, 2006.
9. Чиркова М.Б., Коновалова Е.М., Малицкая В.Б. Учет и анализ банкротств: Учеб. сел. - М.: ЭКСМО, 2008.
10. Федорова Г.В. Учет и анализ банкротств: учеб. пособие / Г.В. Федорова. - 2-е вид. стер. - М.: Омега-Л, 2008.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Міжнародні відносини та світова економіка | Контрольна робота
119.2кб. | скачати


Схожі роботи:
Арбітражний керуючий права обов`язки відповідальність Банкрутство відсутнього боржника
Довірче управління майном
Управління майном підприємства
Договір довірчого управління майном
Зовнішнє і конкурсне управління
Управління муніципальним майном Пушкінського району
Зовнішнє управління як процедура банкрутства
Управління державним майном області на прикладі державного
Управління Державним майном області на прикладі Государст 2
© Усі права захищені
написати до нас