Багатство мовлення мовної особистості

План
1. Поняття і зміст мовної особистості
2. Походження і склад сучасної лексики російської мови
3. Тенденції розвитку сучасної російської мови
Література

1. Поняття і зміст мовної особистості

Під мовною особистістю в мовознавстві розуміється "сукупність здібностей і характеристик людини, що обумовлюють створення і сприйняття ним мовних творів, мовна компетенція, що характеризується глибиною і точністю відображення дійсності, ступенем структурно-мовної складності" [1], при цьому інтелектуальні характеристики мовної особистості висуваються на перший план
У зміст мовної особистості включені наступні компоненти:
1) ціннісний, світоглядний компонент, тобто система цінностей і життєвих сенсів. Мова забезпечує початковий і глибинний погляд на світ, утворює мовної образ світу;
2) культурологічний компонент, тобто рівень освоєння культури, як ефективного засобу підвищення інтересу до мови;
3) особистісний компонент, тобто щось індивідуальне, глибинне, що є в кожній людині.
Мовна особистість існує в просторі культури, відображеної в мові. Кожна мовна особистість формується на основі присвоєння людиною всього мовного багатства, створеного попередниками. Мова конкретної особистості складається із загальних або індивідуальних мовних особливостей.

2. Походження і склад сучасної лексики російської мови

Параметри мовної особистості характеризуються певним запасом слів - лексиконом. У когось він багатий, у кого-то бідний.
Лексикон (або лексика) - сукупність слів будь-якої мови, словниковий склад мови [2].
Потрібно відзначити, що словниковий склад сучасної російської мови пройшов тривалий шлях становлення. Наша лексика складається не тільки зі споконвічно російських слів, але й зі слів, запозичених з інших мов.
Іншомовні джерела поповнювали і збагачували російську мову протягом усього процесу його історичного розвитку. Одні запозичення були зроблені ще в давнину, інші - порівняно недавно.
Поповнення російської лексики йшло за двома напрямками.
1. Нові слова створювалися з наявних у мові словотворчих елементів (коренів, суфіксів, приставок). Так розширювалася і розвивалася споконвічно російська лексика.
2. Нові слова вливалися в російську мову з інших мов в результаті економічних, політичних і культурних зв'язків російського народу з іншими народами.
Склад російської лексики з точки зору її походження можна схематично представити в таблиці.
Лексика є центральною частиною мови, що іменує, що формує і передавальної знання про об'єкти реальної дійсності.
За соціальним вживання, походженням і функціональної спрямованості лексика членується на пласти, між якими немає жорстких меж. Усі соціальні перетворення в життя суспільства реалізуються лексикою мови.
Словниковий склад мови - найбільш відкрита і рухлива сфера мови. У нього безперервно входять нові слова і поступово ідуть старі. Наростаюча сфера людських знань, перш за все, закріплюється у словах і їх значення, завдяки чому лексичних придбань у мові стає все більше.
Освіта, наука, новітні технології, відомості з інших культур - все це формує новий тип сучасного суспільства (інформаційний), в якому формується новий мовний стиль - стиль епохи інформаційного розвитку.
Мова є потужним засобом регулювання діяльності людей у ​​різних сферах, тому вивчення мовної поведінки сучасної особистості, осмислення того, як особистість володіє мовою, як і наскільки ефективно користується цим багатством дуже важлива і актуальне завдання.
Лексика сучасної російської мови складається більш ніж з півмільйона слів. Сучасний лексикон стрімко поповнюється словами і поняттями, про які ще кілька років тому більшість з нас якщо і мало якесь уявлення, то дуже туманне.
Взагалі XXI століття - це століття сплеску пасіонарності (прагнення етносу до відновлення і розвитку). Відбувається повернення слів, груп слів, сфер, які були в пасивному запасі мови.
Повертаються до активного життя слова, що б'ють в глибинних запасниках мови: найменування соціальної структури дореволюційної Росії - отаман, козачий круг, дворянські збори, купецтво; адміністративна лексика - губернатор, департамент, муніципальний округ; лексика освіти - гімназія, ліцей; назви осіб за соціальним статусом - підприємець, комерсант, акціонер; релігійна лексика старослов'янської походження - прихильність, благодійність, інакомислення, покаяння, милосердя; конфесійна лексика - віра, всеношна, гріх, заповідь, сповідь, літургія. Багато з повернутих слів отримали переоцінку.
Відбувається також зміна конотацій або нелогічних фрагментів значення (напр., обиватель, олігарх), з'являється нова фразеологія (шокова терапія, тіньові доходи, прожитковий мінімум, пластикові карти, два в одному).
Новим у таких кліше є саме поєднання слів, а не слова як такі. У поєднанні нових, актуальних фразеологізмів може брати участь деякий набір ключових слів, які об'єднують словосполучення в єдине семантичне поле. Спостерігається процес розширення сполучуваності слів. З'являються неологізми, або нові слова, які є необхідними мови в даний момент його розвитку.

3. Тенденції розвитку сучасної російської мови

В даний час можна виділити ряд тенденцій розвитку сучасної російської мови:
процес комп'ютеризації мови (на базі російської та англійської мови). Відбувається утворення блоків техніцизму. Як мова переважно молодих людей, комп'ютерний сленг містить багато специфічних слів.
Оскільки комп'ютерна сфера діяльності відноситься до найбільш активно розвиваються, то словник тут постійно поповнюється новими лексичними одиницями, причому через швидке старіння комп'ютерних програм і самого обладнання багато слів так само швидко і зникають.
На базі даного професійного мови створюється сленг, творці якого проявляють максимум винахідливості у справі з'єднання англійських і російських коренів і англійських коренів і російських словотворчих форм, тут же використовуються і метафорично перетворені міжнародні терміни.
Ось деякі приклади:
клава (клавіатура);
топтати клаву (вводити дані з клавіатури);
Айболить (програма антивірус Aidstest);
Астма (мова програмування Assembler);
баг (англ, bug - жучок, вірус; помилка, збій в програмі);
батони (кнопки);
блінковать (англ, blink - мерехтіння; блимати);
бикапіть (англ, buck up - дублювання; робити копію);
грохнути (стерти);
доктор Айболить (антивірусна програма);
дупи (англ, double - дублет; повтори);
Карлсон (вентилятор);
квоти (цитувати);
Клоков (англ, clock - година; годинник);
коробок (власне комп'ютер);
ламмеров ("чайник", невмілий користувач);
полірувати глюки (налагоджувати програму);
хакер (комп'ютерний зломщик);
смайлики (англ, smile - усмішка) - позначає всю сукупність "невербальної частини" письмовій комунікації.
Спостерігається широке запозичення іншомовних слів - іншомовні слова добре освоюються на російському грунті. Ознаками такого освоєння є:
1) підключення слова до системи відмін;
2) підключення слова до системи словотворення;
3) поява даних слів у заголовках, в письмовій мові (моніторити, інсайт і т.д.);
4) в російській мові освоєний слово отримує інше значення на відміну від основного джерела (наприклад, блокбастер: у російській значенні це бойовик, а в американському - дорогою).
Позитивна сторона запозичення складається в тому, що мова стає інтернаціональним, його стає легше вивчати. Існують наступні способи введення іншомовних слів у текст:
слово вводиться без пояснення його значення;
з роз'ясненням значення;
слово вживається при наявності російськомовного синоніма [3].
серйозною проблемою є процес вульгаризації мови, особливо у формі жаргонізаціі та криміналізації (кинути, дістав, лохотрон). Велика кількість сучасних романів, бойовиків, детективів сприяють процесу вульгаризації.
Слід розрізняти вживання жаргонізмів за типом вкраплення з сигналами чужої мови ("кидалово", як говорить такий-то) і масову жаргонізація. Межею вульгаризації мови є детабуірованіе (наприклад, знято табу з сексуальної лексики).
При цьому самим негативним наслідком вульгаризації мови є вимивання високого. Вульгаризація мови та вимивання високого змінює весь традиційний образ російської мови.
Важливе значення для формування сучасного лексикону має процес карнавалізації мови (з часів перебудови) - це реакція на звільнення від мовної політики, цензури та ідеології. Яскрава прикмета карнавалізації - мовна гра, або гра з мовою, тобто деформація мовних структур, що мають сміхової ефект чи ефект задоволення. (МОЛОТчіна); (КРЕМЛЬ-брюле; "від шести соток до шестисотих"). Правда, для розуміння мовної гри необхідно знати шари вітчизняної культури.
Для сучасної лексики характерно недостатній розвиток образності - адже російська мова - образну мову у світі. У теперішній же час спостерігається дефіцит таких образних засобів в російській мові як метафора та порівняння.
Серйозною проблемою є також оканцелярізація мови - проникнення в звичайну мову ділових кліше, які багато хто схильний вживати до місця і не до місця.
Взагалі, на думку багатьох сучасних вчених, стан російської мови пострадянської епохи з одного боку свідчить про звільнення мови від ідеологічного диктату, про активний розвиток креативних лінгвістичних здібностей носіїв мови, про інтернаціоналізацію мови, з іншого боку, мовна свобода вульгаризували образ сучасної російської мови, утруднила використання високих шарів мови, призвела до збіднення і споганений мови середнього носія мови і до кризи високої російської літератури.
Лібералізація сучасної мови, її очевидний демократизм справляють істотний вплив на оцінку мовної поведінки. Свобода і розкутість мови тягнуть за собою розхитування мовних норм, зростання мовної варіативності (замість однієї припустимої форми мовної одиниці виявляються допустимими різні варіанти).
Мовна неохайність, прихильність штампів, прагнення прикрити банальність думки "престижними" словами і словосполученнями виявляються в численних висловлюваннях, які лунали на радіохвилях і з екранів телевізорів. Для сучасного стану російської мови характерним є неточне вживання лексики, спотворення значень слів, стилістичні порушення мови.
Лексичними вадами мови сучасної людини є:
поширення слів з ​​вузьким (ситуативним) значенням (бюджетник, контрактник, пільговик, галузевики, силовик);
вживання запозичень незрозумілих багатьом, іноді і самому мовцеві (брифінг, дистриб'ютор);
вживання абревіатур (УВП, ВБЕЗ, ООДУУМ і ПДН УВС, ГО і НС);
Стилістика мови (практично у всіх функціональних стилях) сьогодні також характеризується такими негативними рисами:
перетворення метафор до нових шаблонів (вертикаль влади, оздоровлення економіки), іноді безглузді;
вживання категоричних слів (наприклад, знамените однозначно);
вживання слів, що приховують суть явищ (соціальна незахищеність (злидні);
проникнення жаргону в публіцистичну та усну офіційну промову.
На сучасному етапі намітилося очевидне поєднання просторіччя і жаргонів в газетно-публіцистичних текстах, що свідчить про небажану вульгаризації літературної мови. Особливо активізувалися в цьому процесі молодіжний сленг і кримінальна субкультура. У результаті професійні мови, молодіжний сленг і кримінальну арго стали розповсюджувачами жаргонних слів у літературній мові (наприклад, совок, тусовка, крутий беззаконня).
Слова розбирання і тусовка стали широко уживані, причому контексти свідчать про вихід цих слів за межі вузького жаргонного вживання. Розбирання з жаргонним значенням конфлікту, зведення рахунків - це тільки одне з приватних застосувань слова. Етимологія слова тусовка сходить до карткового терміну тасувати. Похідні від цього поняття тусовщик, тусуватися забезпечені іронічними конотаціями (відтінок дозвільного проведення часу). В даний час в дієслові тусуватися з'явилося значення "спілкуватися, дружити": тусуються артисти, художники та ін Іменник тусовка вживається і як позначення зустрічі, масового спілкування, і як збірне найменування тусующихся.
Але особливу, стрімку кар'єру зробило колишнє жаргонне слово свавілля. У Словнику С.І. Ожегова, Н.Ю. Шведової (1998 р) слово визначається як розмовне зі значенням "крайня ступінь беззаконня, безладдя". Однак життя цього слова не вкладається в таку коротку і нейтральну характеристику. Ще будучи в кримінальному жаргоні, воно мало не одне значення:
1) насильство, вбивство, пов'язане з порушенням норм, прийнятих у даному середовищі;
2) бунт в зоні. У газетних матеріалах сьогоднішнього дня перетворення значень слова свавілля йде у двох напрямах: у напрямі більшої конкретності і одночасно в напрямі більшої абстрактності. У першому випадку з'являються словосполучення: свавілля міліції, свавілля начальства, армійський беззаконня і ін У другому - купуються значення більш узагальнені, пов'язані з діяльністю соціальних інститутів: адміністративний беззаконня, комерційний беззаконня, правове беззаконня, свавілля влади, беззаконня безгосподарності, свавілля помилкової демократії, бєспрєдєл "дикого" пострадянського капіталізму, серпневий свавілля.;
3) зловживання емоційно забарвленою лексикою в офіційній публічної промови.
Але не можна не сказати і про те, що в мовній практиці сучасного суспільства сформувалися деякі позитивні тенденції:
розширення словникового складу мови в області економічної, політичної та юридичної лексики;
наближення мови засобів масової інформації до потреб достовірного висвітлення реальності;
зближення мови нотаток і кореспонденцій з літературною розмовною мовою;
деідеологізація деяких пластів лексики;
вихід з ужитку багатьох газетних штампів радянського часу.
І на закінчення потрібно визначити, що сучасна російська мова - одна з найбагатших мов світу - вимагає серйозного, вдумливого вивчення. Високі гідності російської мови створюються його величезним словниковим запасом, широкої багатозначністю слів, багатством синонімів, невичерпною скарбницею словотворення, численністю словоформ.
Саме в лексиці насамперед відбиваються ті зміни, які відбуваються в житті суспільства. Мова перебуває в постійному русі, його еволюція тісно пов'язана з історією та культурою народу.
Кожне нове покоління вносить щось нове не тільки в суспільний устрій, у філософське й естетичне осмислення дійсності, але і в способи вираження цього осмислення засобами мови. І, перш за все такими засобами виявляються нові слова, нові значення слів, нові оцінки того значення, що укладена у відомих словах.
Поява нових слів і словосполучень, в яких знаходять відображення явища і події сучасної дійсності, стимулює і внутрішньомовні процеси - в області словотвору, слововживання і навіть словозміни.

Література

1. Введенська Г.А. Павлова Л.Г. Ділова риторика: Навчальний посібник для вузів. - Ростов-на-Д.: Издат. центр "МарТ", 2000. - 512 с.
2. Доблаєв Л.П. Психологічні основи роботи над книгою. - М.: Изд-во "Книга", 1970. - 71 с.
3. Ковилою Н.К. Робота з книгою. - М.: Госполитиздат, 1961. - 56 с.
4. Культура російської мови: Енциклопедичний словник - довідник / За ред.Л.Ю. Іванова. - М.: Флінта; Наука, 2003. - 840 с.
5. Ожегов С.І., Шведова Н.Ю. Тлумачний словник російської мови / Російський фонд культури. - М.: Аз' Ltd., 1992. - 960с.