Аудит розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами 2

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Курсова робота
Аудит розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами

Введення
Федеральний Закон «Про бухгалтерський облік» передбачає в складі об'єктів бухгалтерського обліку зобов'язання, як невід'ємну частину статутної діяльності організації.
Факти виникнення зобов'язань та їх погашення представляють собою розрахункові відносини. При цьому будь-яке підприємство може виступати як дебітором так і кредитором.
Темою дослідження даної курсової роботи є: «Аудит розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами». Актуальність теми пояснюється тим, що в забезпеченні правильного кругообігу господарських коштів підприємств, його своєчасного завершення велику роль відіграє обрана система розрахунків. Раціональна їх організація сприяє своєчасної реалізації продукції і безперебійному відновлення кругообігу коштів.
Метою курсової роботи є оволодіння методикою проведення аудиторської перевірки та розвиток практичних навичок проведення перевірки розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами.
Завданнями курсової роботи є:
- Правильно використовувати законодавчі і нормативні бази;
- Вивчити методологію проведення аудиту розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами, застосувати отримані знання на практиці;
- Виявити порушення в організації обліку розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами, встановити причини їх спричинили;
- Внести пропозиції щодо усунення виявлених у ході перевірки порушень;
- Проаналізувати отриману в ході розробки теми курсової роботи інформацію й оформити її відповідно до представлених вимогами.
Аудіруемим особою в курсовій роботі є ВАТ «Машзавод».
Період аудиту з 01.12.2008 р. по 31.12.2008 р. Період проведення аудиторської перевірки з 5.10. - 16.10.2009 р.
Дослідженню теми присвячено два розділи. У першому розділі розглядається теоретичні засади та нормативно-правова база, на яку варто спиратися при проведенні аудиту. У другому розділі розглядається практичний аудит розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами на промисловому підприємстві ВАТ «Машзавод».

1. Теоретичні основи аудиту розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами
1.1 Нормативно-правова база
За останні роки в Росії проведена певна робота щодо становлення інституту аудиторства. Для даної теми «Аудит розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами» прийняті до відома таких законодавчих актів:
Федеральний закон від 07.08.2001 р. № 119-ФЗ (в ред. Від 3.11.2006 р.) «Про аудиторську діяльність»;
Федеральний закон від 30.12.2008 р. № 307-ФЗ «Про аудиторську діяльність»;
Постановою Уряду РФ від 23.09.2002 р. № 696 (в ред. Від 19.11.2008 р.) «Про затвердження федеральних правил (стандартів) аудиторської діяльності»;
Постанова Уряду РФ від 16.02.2008 р. № 80 (в ред. Від 31.03.09 р.) «Про затвердження положення про ліцензування аудиторської діяльності»;
Федеральний закон від 21.11.1996 р. № 129-ФЗ (в ред. Від 3.11.2006 р.) «Про бухгалтерський облік»;
Наказ Міністерства Фінансів РФ від 29.07.1998 р. № 34н (в ред. Від 26.03.07 р.) «Про затвердження положення по веденню бухгалтерського обліку і бухгалтерської звітності до»;
Наказ Міністерства Фінансів РФ від 31.10.2002 р. № 94н (в ред. Від 18.09.2006 р.) «План рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції з його застосування»;
Наказ Міністерства Фінансів РФ від 13.06.1995 р. № 49 «Методичні вказівки по інвентаризації майна і фінансових зобов'язань»;
Становище ведення бухгалтерського обліку № 1 / 98 (в ред. Наказу Мінфіну РФ від 30.12.1999 № 107н) «Облікова політика організації»;
Податковий Кодекс РФ;
Цивільний Кодекс РФ;
Вказівка ​​ЦБ РФ від 20.06.2007 № 1843-У «Про граничний розмір розрахунків готівкою та витрачання готівкових грошей, що надійшли до каси юридичної особи або касу індивідуального підприємця»;
Вказівка ​​ЦБ РФ від 14.11.2001 р. № 1050-У «Про встановлення граничного розміру розрахунків готівкою в Російській Федерації між юридичними особами по одній угоді».
1.2 Цілі і завдання аудиту розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами
Мета аудиту розрахунків з іншими дебіторами та кредиторами - отримати достатні докази достовірності відображення господарських операцій за розрахунками з іншими дебіторами і кредиторами в бухгалтерській звітності.
Виконуючи процедуру перевірки розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами, аудитору необхідно відповісти на наступні питання:
• Облік та оподаткування розрахунків за майновим і особистим страхуванням відповідає положенням нормативних актів?
• Облік та оподаткування розрахунків зі страхування транспорту відповідає положенням нормативних актів?
• Облік розрахунків за претензіями відповідає положенням нормативних актів?
• Облік розрахунків за належними доходами відповідає положенням нормативних актів?
• Облік розрахунків по депонованим сумам відповідає положенням нормативних актів?
• Дані аналітичного та синтетичного обліку за рахунком 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" відповідають даним головної книги і балансу?
• Кореспонденція рахунків за розрахунками з різними дебіторами і кредиторами складена відповідно до положень нормативних актів?
Аудитору необхідно встановити:
• правомірність використання рахунку 76 для виконання розрахунків (чимало бухгалтерів використовують рахунок 76 замість рахунків 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками", 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками" та ін);
• правильність і обгрунтованість утримань за виконавчими листами на користь інших підприємств та осіб, а також своєчасність перерахування утриманих сум одержувачу;
• правильність розрахунків з квартиронаймачами та особами, що проживають у гуртожитках, відомчих готелях, користування гуртожитками, квартирами, готелями та комунальними послугами;
• повноту і правильність розрахунків за виданими членам трудового колективу безвідсотковим позичкам;
• правильність відображення в обліку депонування заробітної плати (необхідно звірити записи за рахунком 76 з записами в книзі обліку депонованої зарплати);
• своєчасність і повноту нарахування та надходження внесків батьків за утримання дітей у дитячих дошкільних установах;
• правильність складання бухгалтерських проводок по розрахунком з дебіторами і кредиторами;
• правильність ведення аналітичного обліку по рахунку 76;
• відповідність записів аналітичного обліку за рахунком 76 записам у журналі-ордері № 8, головній книзі і балансі.
За результатами аудиту слід підготувати думку аудитора з питань:
• правильності розрахунків по майновому і особистому страхуванню;
• правильності розрахунків за претензіями;
• правильності розрахунків за належними доходами;
• правильності розрахунків з депонентами;
• правильності розрахунків за сумами, утримані із заробітної плати працівників підприємства на користь різних організацій і окремих осіб на підставі виконавчих документів або постанов судових органів, та ін
1.3 Джерела інформації для проведення перевірки
У бухгалтерському обліку на підприємстві, що перевіряється ВАТ «Машзавод» до рахунку 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами» відкрито два субрахунки:
· 76-4 "Розрахунки по депонованим сумам»;
· 76-5 "Розрахунки з іншими дебіторами і кредиторами».
Підприємство є акціонерним товариством, але розрахунки за дивідендами не здійснюються за рішенням зборів акціонерів.
У ході перевірки обліку розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами аудитором було встановлено, що більшість розрахунків проходить за рахунком 76-5, були запитані і отримані наступні документи:
- Облікова політика організації для цілей бухгалтерського обліку та оподаткування за 2008 р. (затверджена наказом керівника підприємства № 114 від 29.12.2008 року);
- Первинна документація входить в період від 1.12.2008г. до 31.12.2008р.: копії розрахункових документів, рахунки-фактури, акти виконаних робіт, наданих послуг;
- Договори надання послуг, що діють в період з 1.12.2008г. до 31.12.2008р., укладені з іншими дебіторами і кредиторами;
- Бухгалтерські регістри синтетичного та аналітичного обліку в період з 1.12.2008г. до 31.12.2008р: картка рахунку по рахунках 25, 51, 19, 76-4, 76-5, оборотно-сальдова відомість за рахунком 76-5, журнал-ордер по рахунку 76-5, Головна книга по рахунку 76-5;
- Акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2008р.;
- Акт інвентаризації розрахунків з покупцями, постачальниками та іншими дебіторами і кредиторами за станом на 31.12.2008р.;
- Бухгалтерська звітність підприємства станом на 31.12.2008 р.: бухгалтерський баланс (ф. № 1), звіт про прибутки і збитки (ф. № 2).
1.4 Типові часто зустрічаються порушення при перевірці операцій з використанням рахунку 76 «Розрахунки з іншими дебіторами і кредиторами»
При аудиті обліку розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами часто розкриваються наступні порушення:
1) порушення порядок пред'явлення претензії, пропуск строків пред'явлення, неправильне оформлення або недооформлення документів з претензії;
2) пропуск строків стягнення заборгованості, строків позовної давності, неправомірне списання сум заборгованості в безнадійні борги;
3) складання фіктивних зобов'язань з метою невірних виплат;
4) некоректність бухгалтерських проводок;
5) відображення на рахунках бухгалтерського обліку нереальною дебіторської та кредиторської заборгованості;
6) не проводиться перерахунок податку ПДФО за неоплаченими на кінець року депонованим сумам зарплати;
7) невірний розрахунок і необгрунтованість утримань за виконавчими листами;
8) не проводиться звірка розрахунків, інвентаризацію розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами;
9) слабка система внутрішнього контролю з обліку розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами;
10) невідповідність до облікової політики в частині відображення розрахункових операцій з іншими дебіторами і кредиторами;
11) порушення при розрахунках за виданими членам трудового колективу безвідсотковим позичкам;
12) серйозні невідповідності при обліку депонованої заробітної плати.
При знаходженні виявлених порушень аудитором складаються відповідні робочі документи і даються рекомендації щодо усунення порушень. Якщо ж аудитор приходить до думки, що виявлені порушення призводять до суттєвого спотворення інформації одержуваної зацікавленими користувачами зі звітності підприємства, він повинен надати відповідні аудиторський висновок.

2. Практичний аудит розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами на прикладі ВАТ «Машзавод»
2.1 Економічна характеристика аудируемого особи
Об'єктом аудиторської перевірки обліку розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами в даній курсовій роботі є підприємство ВАТ «Машзавод».
Згідно зі статтею 4 «Мета і предмет діяльності товариства» Статуту ВАТ «Машзавод» основною метою діяльності товариства є отримання прибутку, а основними видами діяльності є:
-Розробка, виробництво і реалізація компресорного і холодильного обладнання, запасних частин до нього;
-Розробка, випуск і реалізація товарів народного споживання;
-Розробка і реалізація науково-технічної продукції;
-Виконання різних робіт на замовлення сторонніх організацій та приватних осіб;
-Надання платних послуг населенню;
-Комерційна діяльність, у тому числі посередницька і торгово-закупівельна;
-Навчання робочим спеціальностям;
-Зовнішньоекономічна діяльність.
У відповідності з метою своєї діяльності ВАТ «Машзавод» може здійснювати будь-які види діяльності, не заборонені законами.
Структура бухгалтерського апарату. На підприємстві є група бухгалтерів: головний бухгалтер, його заступник і бухгалтера за окремими статтями обліку. Урахуванням розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами в організації займається Розрахунковий відділ бухгалтерії.
Облік об'єктів і господарських операцій ведеться на підставі первинних облікових документів шляхом записів їх даних в облікових регістрах.
Створення первинних облікових документів, порядок їх обробки і терміни передачі для відображення в регістрах обліку та звітності здійснюються згідно з правилами, визначеними у Положенні про документообіг.
Ведення бухгалтерського та податкового обліку здійснюється силами фінансово-бухгалтерського відділу (ФБО), очолюваного головним бухгалтером. Організаційна структура та посадові обов'язки учасників облікового процесу визначаються відповідно до посадових інструкцій облікових працівників.
Створення первинних облікових документів здійснюється як ручним способом, так і з використанням комп'ютерної техніки та програмного забезпечення.
Перелік осіб, які мають право підпису первинних облікових документів, затверджується відповідним розпорядчим документом керівника підприємства за погодженням з головним бухгалтером.
Обробка облікової інформації здійснюється з використанням комп'ютерної техніки та програмного забезпечення «1С-бухгалтер», в деяких випадках за допомогою ручної обробки.
Регістри обліку ведуться у вигляді спеціальних форм в електронному вигляді та на паперових носіях.
Бухгалтерський облік на Підприємстві ведеться із застосуванням форм регістрів передбачених програмним забезпеченням «1С-Бухгалтерія 7.7», з дотриманням загальних методичних принципів бухгалтерського обліку.
Бухгалтерська звітність підприємства складається з бухгалтерського балансу, звіту про прибутки і збитки, додатків до них і пояснювальної записки, а також аудиторського висновку, що підтверджує достовірність бухгалтерської звітності організації.
Служба внутрішнього аудиту на підприємстві відсутня.
Останній раз аудиторська перевірка на даному підприємстві проводилася 26 березня 2008 аудиторською фірмою «Турбо-АУДИТ» в частині річної бухгалтерської (фінансової) звітності за період з 1 січня по 31 грудня 2007 р . включно. Частковий аудиторського висновку: «На нашу думку, фінансова (бухгалтерська) звітність організації ВАТ« Машзавод »відображає достовірно у всіх істотних відносинах фінансове становище на 31 грудня 2007 року та результати її фінансово-господарської діяльності за період з 1 січня по 31 грудня 2007 року включно відповідно до вимог законодавства Російської Федерації в частині підготовки фінансової (бухгалтерської) звітності ». Аудиторський висновок додається (Додаток № 1)
2.2 Оцінка системи внутрішнього контролю на підприємстві
Аудитор в ході планування повинен оцінити адекватність внутрішнього контролю масштабами, специфіці діяльності економічного суб'єкта і досягти розуміння закономірностей його функціонування в тій частині, яка забезпечує регулювання та моніторинг процесу збору, обробки та узагальнення інформації, необхідної для підготовки достовірної бухгалтерської та податкової звітності.
Аудитор вивчає СВК суб'єкта, для того щоб спланувати аудиторську перевірку і визначити природу, ступінь і час проведення необхідних процедур. У кінцевому рахунку, таке вивчення дає можливість оцінити ризик спотворення у фінансовій звітності. При цьому аудитор повинен більше приділяти уваги засобам контролю, які мають відношення до фінансової інформації, доречною при обгрунтуванні тверджень щодо фінансової звітності. Засоби контролю, які не впливають на фінансову інформацію, не є суттєвими для аудитора, якщо тільки вони опосередковано не зачіпають фінансову звітність.
Практика показує, що на стадії планування навряд чи вдається детально вивчити діяльність економічного суб'єкта стосовно до всього обсягу скоєних господарських операцій, тому доцільно вибрати найсуттєвіші з них. При вибірці можна керуватися суттєвістю оборотів і залишків по рахунках. За результатами оцінки бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю цих рахунків і ділянок аудитор формує свою думку про систему бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю економічного суб'єкта.
Для попередньої оцінки ефективності СВК використовуються такі градації: висока, середня, низька.
Для оцінки системи внутрішнього контролю був складений робочий документ аудитора № 2 «Запитальник для оцінки СВК операцій за розрахунками з іншими дебіторами і кредиторами» (Додаток № 2).
Перш ніж використовувати робочий документ, аудитор ознайомився з організаційною структурою бухгалтерії підприємства. І з'ясував, що вся система бухгалтерського обліку побудована таким чином, що б забезпечити найбільш ефективний процес роботи. Досить пропорційно розподілені обов'язки працівників бухгалтерії, тобто за різними бухгалтерами закріплені конкретні сегменти обліку. Це забезпечує найбільш швидке виконання працівниками своїх обов'язків, а так само полегшує доступ до необхідної інформації.
За результатами проведення аудитором тестування за допомогою робочого документа «запитальник», можна сказати наступне.
Прийнято вважати, що при отриманні в ході тестування:
- Менше 40% позитивних відповідей - рівень СВК на підприємстві низький;
- Від 40 - 60% позитивних відповідей - рівень СВК - середній;
- Понад 60% - рівень СВК на підприємстві високий.
Аудитором було отримано 14 позитивних відповідей з 17, тобто 82% позитивних відповідей, що говорить про високу системі внутрішнього контролю на підприємстві ВАТ «Машзавод».
Варто зауважити, що на підприємстві відсутня служба внутрішнього аудиту. Це оцінюється негативно, але працівники, в ході опитування, стверджували, що контроль і перевірка ефективно здійснюється силами бухгалтерії за допомогою звірок розрахунків, інвентаризацій і ревізій. На підприємстві створена постійно діюча ревізійна комісія, що здійснює раптові ревізії по ходу звітного періоду.
У ході оцінки СВК аудитор прийшов до думки, що на підприємстві ефективно організована і діє система внутрішнього контролю, що забезпечує якість операцій бухгалтерського обліку. І зробив відповідні висновки за обсягом аудиту.
2.3 План та Програма аудиту розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами
При складанні плану і програми аудитор керувався федеральним правилом (стандартом) «Планування аудиту» (затвердженому Постановою Уряду РФ від 23.09.2002г. № 696).
Перш ніж приступити до планування аудиту, аудитором були розраховані планований рівень суттєвості і аудиторський ризик.
Категорія суттєвості і її взаємозв'язок з аудиторським ризиком розкриті в правилі (стандарті) аудиту № 4 «Суттєвість в аудиті». У відповідності зі стандартом інформація про окремі активи, зобов'язання, доходи, витрати і господарських операціях, а так само складових капіталу вважається суттєвою, якщо її пропуск або спотворення можуть вплинути на економічні рішення користувачів, прийняті на основі бухгалтерської (фінансової) звітності. Суттєвість залежить від величини показника фінансової (бухгалтерської) звітності та (або) помилки, які оцінюються у разі їх відсутності або спотворення.
Категорії суттєвості в аудиті дається якісна і кількісна характеристика. Згідно з П (С) АТ № 4 «Суттєвість в аудиті» аудитор зобов'язаний оцінити суттєвість виявлених спотворень якісного характеру по своєму професійному судження, а істотність кількісних помилок розрахувати і порівняти з плановим рівнем. З кількісної точки зору, аудитор повинен оцінити рівень суттєвості.
Під рівнем суттєвості розуміється те граничне значення помилки бухгалтерської (фінансової) звітності, починаючи з якої кваліфікований користувач цієї звітності не зможе робити на її основі правильні висновки і приймати правильні економічні рішення.
Існує різні методики визначення рівня суттєвості.
При проведенні аудиторської перевірки аудитор використовував наступний підхід до визначення рівня суттєвості. Цей підхід передбачає вибір як бази суттєвості одного показника, для якого встановлюється певний відсоток гранично допустимої помилки. У вітчизняній практиці аудиту, в ролі такого показника прийнято вважати істотною суму (значення показника), ставлення якої (якого) до загального підсумку відповідних даних за звітний рік становить не менше 5% (наказ Мінфіну Росії від 22.07.2003г. № 67н «Про форми бухгалтерської звітності організації »). Тобто щоб розрахувати рівень суттєвості конкретної статті балансу, спочатку потрібно знайти частку цієї стати у валюті балансу і потім розрахувати рівень суттєвості для даної статті.
Оскільки перевіряється аудитором сегмент обліку, тобто розрахунки з іншими дебіторами і кредиторами відображається в балансі по рядках 240 «Дебіторська заборгованість (платежі по якій очікуються протягом 12 міс. після звітної дати)» і 620 «Кредиторська заборгованість, у тому числі інші кредитори» аудитор розрахував рівень суттєвості для кожного рядка:
УС стор. 240 = (48870 * 0,05 / 244 805) * 100% = 1%
УС стор 625 = (63 259 * 0,05 / 244 805) * 100% = 1,29%
Таким чином, при аудиторській перевірці обліку розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами на підприємстві ВАТ «Машзавод» і підтвердження достовірності статей 240 «Дебіторська заборгованість (платежі по якій очікуються протягом 12 міс. Після звітної дати)» і 620 «Кредиторська заборгованість, у тому числі інші кредитори »бухгалтерського балансу рівень суттєвості помилки був узятий в межах 2%.
Категорія аудиторського ризику, так само як і категорія суттєвості, відноситься до основоположних в аудиті. Аудитор за результатами перевірки не завжди здатний виявити всі істотні порушення. Це пов'язано з об'єктивними причинами: вибірковістю перевірки, складністю досліджуваних процесів, безліччю факторів, який впливає на достовірність даних, і ін Аудитор при проведенні аудиту повинен вжити необхідних заходів для того, щоб знизити аудиторський ризик до розумно мінімального рівня.
Під аудиторським ризиком розуміється ризик вираження аудитором помилкового аудиторського думки у разі, коли в бухгалтерській (фінансової) звітності містяться суттєві викривлення.
Порядок визначення ризику закріплений у федеральному правило (стандарті) аудиторської діяльності № 8 «Розуміння діяльності аудируемого особи, середовища, в якому вона здійснюється, і оцінка ризиків суттєвих викривлень аудируемой фінансової (бухгалтерської звітності)». Від розуміння та правильної оцінки аудиторського ризику залежать певною мірою репутація аудитора і успішність його діяльності.
Аудиторський ризик включає три складові частини: невід'ємний ризик, ризик засобів контролю і ризик невиявлення.
Для аналізу складових представимо аудиторський ризик у вигляді спрощеної попередньої моделі:
ПАР = ВХР х РК х РН, (1)
де ПАР - прийнятний аудиторський ризик (відносна величина). Виражає міру готовності аудитора визнати той факт, що фінансова звітність може містити істотні помилки після того, як вже завершений аудит і дано позитивний аудиторський висновок;
ВХР - внутрішньогосподарський ризик (відносна величина). Висловлює ймовірність існування помилки, що перевищує допустиму величину, до перевірки системи внутрішньогосподарського контролю;
РК - ризик контролю (відносна величина). Висловлює ймовірність того, що існуюча помилка, що перевищує допустиму величину, що не буде ані попереджено, ні виявлена ​​в системі внутрішньогосподарського контролю;
РН - ризик невиявлення (відносна величина). Висловлює ймовірність того, що застосовувані аудиторські процедури і підлягають збору докази не дозволять виявити помилки, що перевищують допустиму величину.
При плануванні аудиту під час проведення перевірки на підприємстві ВАТ «Машзавод» аудитор вирішив, що буде доцільніше модель аудиторського ризику перетворити наступним чином:
ПАР
РН = -------------- (2)
ВХР х РК
Аудитор встановив для себе прийнятний аудиторський ризик на рівні 5%, внутрішньогосподарський ризик - 70%, ризик контролю - 50%. План аудиту міг бути змінено у зв'язку з необхідністю узгодити кількість відбираються свідоцтв з ризиком невиявлення на рівні 14%, оскільки
0,05 / (0,7 * 0,5) = 0,142.
Аудиторський ризик є підприємницьким ризиком аудитора і являє собою оцінку ймовірності неефективності аудиторської перевірки. Так як прийнятний аудиторський ризик був встановлений на рівні 5%, то це означає, що у п'яти зі ста підписаних аудитором висновків можуть міститися невірні висновки, і, отже, рівень довіри до думки аудитора склав 95%.
Після проведених розрахунків аудитором були складені робочі документи план (РДА № 3) і програма (РДА № 4) аудиторської перевірки (Додатки № 3, № 4).

3. Методика проведення аудиторської перевірки
3.1 Підготовчі заходи та вибіркова перевірка первинної документації
Інформація про підприємство розкрита в підпункті 2.1 курсової роботи.
Рахунок 76 «Розрахунки з іншими дебіторами і кредиторами» призначений для узагальнення інформації про розрахунки за операціями з різними дебіторами і кредиторами, крім тих, для розрахунків з якими Планом рахунків передбачені окремі бухгалтерські рахунки (постачальники, покупці, позикодавці, бюджет, позабюджетні фонди, персонал підприємства, засновники).
До рахунку 76 «Розрахунки з іншими дебіторами і кредиторами» відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності організацій, затвердженим наказом Мінфіну Росії від 31.12.2003 № 94н, на підприємстві відкриті такі субрахунки:
4. «Розрахунки по депонованим сумам»;
5. «Розрахунки з іншими дебіторами і кредиторами».
Аудиторська перевірка обліку розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами була почата з вивчення положень облікової політики в частині перевіряється сегмента обліку.
За наказом про облікову політику аудитор ознайомився з:
- Робочим планом рахунків;
- Формою бухгалтерського обліку та переліком облікових регістрів, що складаються в організації;
- Документооборотом (графіком документообігу) первинних документів, пов'язаних з урахуванням розрахункових операцій за розрахунком з іншими дебіторами і кредиторами;
- Переліком осіб, яким надано право підпису документів, які оформляли розрахункові операції.
Після ознайомлення з обліковою політикою підприємства аудитор приступив до побудови вибірки, керуючись П (С) АТ № 16 «Аудиторська вибірка», (затв. Постановою Уряду РФ від 07.10.2004г. № 532).
Аудиторська вибірка дає можливість аудитору отримати й оцінити аудиторські докази стосовно деяких характеристик елементів, відібраних для того, щоб сформувати або допомогти сформувати висновки, що стосуються генеральної сукупності, з якої зроблена вибірка.
Так як аудиторською перевіркою було охоплено місяць діяльності підприємства, то генеральною сукупністю аудитор визначив всі операції вироблені підприємством за грудень 2008 року за рахунком 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами».
Так як на підприємстві не ведеться нумерація первинних документів у журналі реєстрації, документи в обліку відображені безладним способом, аудитор прийняв рішення здійснити вибірку безсистемним методом.
При побудові вибірки безсистемним методом аудитор повинен бути гранично обережним, щоб уникнути будь-якої упередженості або передбачуваності.
Розрахунково-платіжні документи та рахунки фактури, з додаються до них актами виконаних робіт, наданих послуг підшиваються на підприємстві в окремі папки за періодами - місяцях. Аудитором були отримані папки за охоплений аудиторською перевіркою місяць - грудень 2008р. З яких шляхом простого випадкового відбору були взяті документи: 5 розрахунково-платіжних документів (Додатки № 5, 6, 7, 8, 9) і 5 рахунків-фактур (Додаток № 10, 11, 12, 13, 14), з додаються до ним актами виконаних робіт, наданих послуг відповідно (Додатки № 15, 16, 17, 18, 19).
Використовуючи аудиторську процедуру - перегляд документів, аудитор ознайомився з первинними документами потрапили у вибірку. І зробив висновки про те, що:
- Первинні документи відповідають уніфікованим формам первинної облікової документації;
- На первинних документах присутні всі необхідні реквізити, печатки та підпису відповідні вимогам Законодавства РФ;
- У всіх рахунках-фактурах окремим рядком виділено ПДВ.
Так само аудитор ознайомився з договорами на виконання робіт, надання послуг. Укладені договори включають всі необхідні умови, як для постачальника послуги (роботи), так і для одержувача, а так само має підпису і печатки у відповідності до законодавства РФ (Додатку № 20).
Таким чином, при перевірці первинної документації помилок і порушень виявлено не було.
3.2 Перевірка розрахунків з депонованої заробітної плати
У бухгалтерському обліку для обліку сум депонованої заробітної плати призначений окремо відкривається до рахунку 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами» субрахунок 4 «Розрахунки по депонованим сумам».
Відповідно до п. 9 «Порядку ведення касових операцій в Російській Федерації» (затв. рішенням Ради директорів ЦБ РФ 22.09.1993 р. № 40) підприємство має право зберігати у своїй касі готівку грошові кошти понад встановлений ліміт для оплати праці не більше трьох робочих днів, включаючи день отримання готівкових грошей в банку.
Після закінчення зазначених строків касир зобов'язаний:
1) у розрахунково-платіжній відомості проти прізвища осіб, яким не проведені виплати заробітної плати поставити штамп або зробити відмітку від руки «Депоновано»;
2) скласти реєстр депонованих сум;
3) у кінці відомості зробити напис про фактично виплачених і підлягають депонуванню сумах, звірити їх із загальним підсумком по відомості і скріпити напис своїм підписом;
4) записати в касову книгу фактично виплачену суму і поставити на відомості штамп «Видатковий касовий ордер № ___».
Таким чином, депонування здійснюється тільки по тих сумах, за якими готівкові кошти, призначені для видачі працівникам, були отримані в установі банку, але не виплачені через відсутність працівника на роботі або у випадку, коли працівник відмовився отримувати гроші. При цьому причини, по яких кошти не отримані, значення не мають.
Наприклад, при аудиті розрахунків з депонованої зарплати на підприємстві ВАТ «Машзавод» аудитор встановив:
1 грудня 2008 організація отримала в банку готівкові грошові кошти в сумі 100 000 руб. на видачу заробітної плати працівникам за листопад 2006 року. У зв'язку з тим, що працівники підприємства не з'явилися, належна їм заробітна плата в сумі 24 685, 65 була депонована (Додаток № 21).
У бухгалтерському обліку підприємства зроблені проводки:

Зміст операції
Сума, руб.
Дт
Кт
1
Відображено списання з розрахункового рахунку в банку грошових коштів і надходження їх до каси організації
100 000
50
51
2
Видана заробітна плата працівникам організації
75 314, 35
70
50
3
Відображено депонування суми невиплаченої зарплати
24 685, 65
70
76.4
4
Видана з каси депонована зарплата Опришко Н.В.
3209, 48
76.4
50
5
Видана з розрахункового рахунку депонована зарплата Верещагіну Н.А.
22 670, 00
76.4
51
6
Відшкодування підзвітних сум від Верещагіна Н.А.
38 141,35
76.4
71

За результатами перевірки аудитором було складено робочий документ РДА № 5 (Додаток № 23).
3.3 Перевірка правильності ведення аналітичного обліку рахунку 76.5 «Розрахунки з іншими дебіторами і кредиторами»
Безпосередній обсяг операції на підприємстві припадає на субрахунок 76.5. Тому йому аудитор приділив особливу увагу.
Для обгрунтованого вираження своєї думки про правильність ведення бухгалтерського обліку і достовірності бухгалтерської звітності аудитор повинен отримати достатні для того аудиторські докази. Збираючи їх, аудитор може застосувати кілька аудиторських процедур у відповідності з російським правилом (стандартом) аудиту «Аудиторські докази». Так при перевірці обліку розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами можуть використовуватися такі способи отримання доказів:
§ Перевірка арифметичних розрахунків аудируемого суб'єкта (перерахунок);
§ Інспектування;
§ Спостереження;
§ Підтвердження;
§ Простежування;
§ Аналітичні процедури;
§ І інші
Безпосередню перевірку аудитор почав з встановлення відповідності даних бухгалтерського балансу, головної книги, регістрів синтетичного та аналітичного обліку за рахунком 76.
При звірці, було виявлено, що сальдо рахунків у балансі відображається розгорнуто. Так як у звітному періоді на підприємстві не створювався резерв по сумнівних боргах, то дебіторська заборгованість, відображена в балансі, не була зменшена на суму резерву.
Одночасно, на основі даних аналітичного обліку відповідних рахунків розрахунків, у тому числі рахунки 76, була перевірена загальна угруповання дебіторської заборгованості на короткострокову та довгострокову з виділенням «простроченої», а з неї - тривалістю понад 3 місяці і більше ніж 12 місяців. Виходячи з вимог складання звітності до довгострокової на підприємстві належить заборгованість, яка повинна бути погашена протягом 12 місяців, а не на дату укладання договору. За результатами перевірки порушень виявлено не було.
Для визначення реальності заборгованості аудитором був запитаний в бухгалтерії акт інвентаризації розрахунків (у тому числі і по рахунку 76.5.
При підтвердженні сальдо за операціями розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами аудитор з'ясував чи є наявність сумнівних боргів. Відповідно до п.70 Положення ведення бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності в Російській Федерації № 34н (затв. наказом Мінфіну Росії від 29.07.98г.), Сумнівним боргом визнається дебіторська заборгованість, яка не погашена в терміни, встановлені договором, і не забезпечена відповідними гарантіями. Таких боргів у підприємства на момент аудиторської перевірки виявлено не було.
У разі наявності сумнівних боргів на підприємстві відповідно до ст. 266 НК РФ передбачено утворення резерву по сумнівних боргах.
В обліковій політиці підприємства відбито:
«Витрати на формування резерву по сумнівних боргах включаються до складу позареалізаційних витрат рівномірно протягом звітного періоду. При цьому сума створюваного резерву по сумнівних боргах не може перевищувати 10% від виручки звітного (податкового) періоду, обчисленої відповідно до гл. 25 НК РФ. При формуванні резерву в розрахунок приймається тільки дебіторська заборгованість, що виникла у зв'язку з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг. Аналітичним регістром податкового обліку з обліку резервів є «журнал проводок» за балансовим рахунком 63 ».
Використовуючи процедуру простежування, аудитор виявив таке порушення:
Відповідно до Акту наданих послуг «АіФ в Східному Сибіру» надало ВАТ «Машзавод» послугу з інформаційно-рекламного обслуговування в газеті. Був виділений ПДВ, рахунок-фактура додається (Додаток № 10). Був запитаний акт звірки взаємних розрахунків.
У бухгалтерському обліку бухгалтер ВАТ «Машзавод» склав проводки:

Зміст операції
Сума, руб.
Дт
Кт
1
Оплачено рахунок «АіФ в Східному Сибіру» за інформаційно-рекламні послуги
14 451,36
76.5
76.5
2
Послуги «АіФ в Східному Сибіру» віднесені на витрати на рекламу
12 246,92
26
76.5
3
Відображено ПДВ
2 204,44
19.3
76.5
У зв'язку з виявленими порушеннями аудитором було складено РДА № 6.
3.4 Перевірка правильності нарахування ПДВ
Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість регулюється гл. 21 НК РФ.
В обліковій політиці підприємства відбито:
«При обчисленні податку на додану вартість дата виникнення податкового зобов'язання приймається в міру відвантаження і пред'явлення покупцям розрахункових документів за реалізовані товари, роботи послуги (ст. 167 НК РФ).
При здійсненні операцій, що не підлягають оподаткуванню (звільняються від оподаткування) відповідно до податкового законодавства, Підприємство використовує надане право на звільнення в установленому порядку (ст. 149 НК РФ).
Податкова база визначається окремо по кожному виду товарів, що реалізуються, робіт, послуг, які оподатковуються за різними ставками (п. 1 ст. 153 НК РФ).
Податкова база з реалізації товарів на експорт за податковою ставкою 0%, обчислюється окремо по кожній такій операції (п.6 ст.166 НК РФ).
Основне завдання роздільного обліку - правильно визначити «вхідний» ПДВ, сплачений постачальниками за придбані товари, роботи, послуги, які були використані при виробництві неоподатковуваних видів продукції.
Складання декларації з податку на додану вартість та сплата податку здійснюється підприємством щомісяця в строк не пізніше 20-го числа, що настає після закінчення місяцем (ст. 163, 173, 174 НК РФ).
Регістрами податкового обліку є регістри бухгалтерського обліку, а саме - «аналіз рахунку», «журнал проводок», «картка рахунку», «зворотний відомість", що використовуються в програмі «1С-Бухгалтерія», якщо немає розбіжностей між бухгалтерським і податковим обліком. Якщо існують розбіжності між бухгалтерським і податковим обліком, то формується регістр податкового обліку за формою відповідає вимогам ст. 314 НК РФ ».
Аудит розрахунків з бюджетом по ПДВ проводилося з метою висловлення думки про правильність порядку обчислення та сплати ПДВ відповідно до вимог чинного законодавства. Були переглянуті документи (Додатки № 26, 30, 31)
За результатами перевірки можна сказати, що підприємство ВАТ «Машзавод»:
- Правильно формує податкову базу згідно з нормами чинного законодавства;
- Правильно відображає розрахунки з ПДВ на рахунках і в регістрах бухгалтерського обліку;
- Правильно відображає податкові зобов'язання перед бюджетом у бухгалтерської та податкової звітності;
- Повно та своєчасно сплачує до бюджету податок на додану вартість;
Отже, по даному сегменту бухгалтерського обліку порушень не виявлено.
3.5 Узагальнення результатів перевірки та розробка аудиторського висновку
Проведено аудит розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами ВАТ «Машзавод» за грудень 2008р.
Ми проводили аудит у відповідності з нормативно-правовими документами розкритими у пункті 1.1 «Нормативно-правова база» Глави 1.
При плануванні та проведенні аудиту розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами нами розглянуто стан внутрішнього контролю на підприємстві. Відповідальність за організацію і стан внутрішнього контролю несе виконавчий орган ВАТ «Машзавод».
Розглянули стан внутрішнього контролю винятково для того, щоб визначити обсяг робіт, необхідних для формування аудиторського висновку про достовірність розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами. Виконана в ході аудиту робота не означає проведення повної і всеосяжної перевірки системи внутрішнього контролю ВАТ «Машзавод» з метою виявлення можливих недоліків.
При проведенні аудиту розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами, нами розглянуто дотримання підприємством чинного законодавства РФ під час проведення фінансово - господарських операцій. Відповідальність за дотримання законодавства України при здійсненні фінансово - господарських операцій несе виконавчий орган підприємства.
Перевірили відповідність ряду скоєних фінансово - господарських операцій чинному законодавству виключно для того, щоб отримати достатню впевненість в тому, що дані бухгалтерського обліку розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами ВАТ «Машзавод» не містять суттєвих викривлень. Проте мета проведеного нами аудиту розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами не полягала в тому, щоб висловити думку про повну відповідність діяльності ВАТ «Машзавод» законодавству. Тому таку думку ми не висловлюємо.
Наша думка про достовірність даних обліку розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами наведено в наступній частині аудиторського висновку. Нами не виявлено жодних серйозні порушення встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку, які могли б істотно вплинути на достовірність бухгалтерської звітності.
При перевірці відповідності записів синтетичного обліку за рах. 76 записам у регістрах бухгалтерського обліку та балансі ВАТ «Машзавод» встановлено, що дані аналітичного та синтетичного обліку співпадають.
Об'єктами перевірки є бухгалтерські записи в облікових регістрах за рахунком 76 «Розрахунки з іншими дебіторами і кредиторами» і що значиться на ньому заборгованість. Беручи до уваги різноманіття операцій, які обліковуються на рахунку 76, аудитором при аналізі стану розрахунків була з'ясована правомірність використання даного рахунку. Встановлено, що на рахунку 76 операції, які слід враховувати на рахунках 60 - 75 не відображаються.
Проведеною перевіркою первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку ВАТ «Машзавод» встановлено, що трохи порушена методологія ведення обліку, в іншому бухгалтерські проводки та операції складено згідно з чинним Планом рахунків. Схема розрахунків ВАТ «Машзавод» з іншими дебіторами і кредиторами і цифрові дані достовірно в усіх суттєвих аспектах відображають стан розрахунків.
У цілому можна зробити висновок, що аудит розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами ВАТ «Машзавод» показав, що дані бухгалтерського обліку розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами містять достовірні відомості, організація бухгалтерського обліку розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами ВАТ «Машзавод» знаходиться на досить високому рівні, що забезпечує на такому ж рівні внутрішній контроль суспільства.
Таким чином, за результатами перевірки аудитором винесено умовно позитивний аудиторський висновок.

Висновок
В даний час у всіх країнах світу з ринковою економікою існує громадський інститут аудиту зі всієї правової та організаційної інфраструктурою. У зв'язку з розвитком аудиторської діяльності відбувається розширення асортименту й обсягу послуг, що надаються аудиторськими фірмами. З розвитком інституту аудиту в нашій країні відбувається об'єднання аудиторських фірм в асоціації та спілки. Метою такого об'єднання є розвиток аудиторської діяльності, обмін досвідом, підвищення професіоналізму та якості аудиту.
Головна мета аудиторства - забезпечити контроль за достовірністю інформації, що відображається в бухгалтерській та податковій звітності. У цій роботі значну увагу приділено методиці аудиторської перевірки операцій обліку розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами.
У цій роботі були розглянули поставлені перед нами завдання, відповідно до яких, можна зробити наступні висновки.
Основне завдання аудиту розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами полягає у визначенні достовірності обліку розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами, а також у визначенні відповідності звітності вимогам чинного законодавства та ймовірності об'єктивного відображення стан і результатів фінансово - господарської діяльності економічного суб'єкта.
У практичній частині роботи проведено аудит розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами на прикладі ВАТ «Машзавод». На підготовчому етапі розглянута система внутрішнього контролю та бухгалтерського обліку розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами підприємства, що перевіряється, встановлено, що вона є надійною, і в ході аудиту на неї можна буде покладатися. З метою встановити обсяг перевіреній інформації, час проведення перевірки; визначення переліку аудиторських процедур розроблений план і програма аудиту. Використовуючи дедуктивний підхід, встановлений прийнятний рівень суттєвості та аудиторського ризику, що дозволяють вважати бухгалтерську звітність ВАТ «Машзавод» достовірною.
Аудиторська перевірка розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами ВАТ «Машзавод» показала, що дані бухгалтерського обліку розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами містять достовірні відомості. У ході проведення аудиту не виявлено жодних серйозні порушення встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку, які могли б істотно вплинути на достовірність бухгалтерської звітності.

Список використаної літератури
1.Гражданскій кодекс. Частина I, II.
2.Федеральний Закон "Про аудиторську діяльність" від 07.08.2001г. № 119-ФЗ (ред. від 03.11.06г.).
3.Федеральние правила (стандарти) аудиторської діяльності Коментар Н.А. Ремізова. - М.: ІД ФБК _ПРЕСС. - 2008. - 184с.;
4.Албров Р.А. Аудит в організаціях промисловості, торовлі і АПК. - М.: Справа та сервіс, 2006. - 464с.;
5.Аудит: Підручник для вузів / Під ред. проф. В.І. Подільського. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 2007;
6. Багата І.М., Хахонова М.М. Аудит. Ростов Н / Д: Фенікс, 2007. - 608с.;
7. Данилевський Ю.А., Шапігузов С.М., Ремізов Н.А., Старовойтова Є.В. Аудит: навчальний посібник. - М.: ІД ФБК-ПРЕС, 2006;
8. Камишанов П.І. Практичний посібник з аудиту. - М.: ИНФРА-М, 2007; 9. Шеремет А.Д., Суйц В.П. Аудит: Навчальний посібник. - М.: ИНФРА-М, 2007;
10. Барсукова І.В. Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами / / Податковий вісник. - 6. - 2008 - с.17-25.
11. Барсукова І.В. Аудит обліку дебіторської і кредиторської заборгованості / / Аудиторські відомості. - 2008 - 7. - С. 18-21;
12. Воробйова Є. Розрахунки з дебіторами / / Економіка і життя. - 23. - 2007. - С.5-6; 13. Елгіна Є.Б. Первинні документи. - М.: Статус-Кво 97, 2008;
14. Суглобово Н.А. Організація розрахункових операцій / / Консультант бухгалтера. - 2008. - 7. - С. 24-27;
15. Швалев А. Безліч грошей. Хороших і різних / / Практична бухгалтерія. - 2007. - 9. - С. 32-33.
16. Суйц В.П., Ахметбеков О.М., Дубровіна Т.А. Аудит: загальний, банківський, страховий - М.: ИНФРА-М, 2001. - 556 с.
16. Визначення рівня суттєвості при плануванні аудиторської перевірки. Електронний ресурс http:// www.GAAP.ru;
17. Російський Бухгалтер - Депонування заробітної плати. Електронний ресурс http:// www.rosbuh.ru;
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Бухгалтерія | Курсова
111.4кб. | скачати


Схожі роботи:
Аудит розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами
Облік розрахунків з персоналом за іншими операціями і з іншими дебіторами і кредиторами
Аудит розрахунків з дебіторами і кредиторами
Аудит розрахунків з дебіторами і кредиторами 2
Облік розрахунків з персоналом за іншими операціями і з іншими дебіторами
Облік розрахунків з дебіторами і кредиторами 2
Облік розрахунків з дебіторами і кредиторами
Облік розрахунків з різними дебіторами і кредиторами
Облік розрахунків з засновниками різними дебіторами і кредиторами підприємства
© Усі права захищені
написати до нас