Аналіз фінансового стану і фінансових результатів організації КК Успіх

Федеральне агентство з освіти

Томський Державний Архітектурно-будівельний університет

Кафедра економіки та управління

міським господарством

Курсова робота

Аналіз фінансового стану і фінансових

результатів організації КК «Успіх»

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти аналізу фінансового стану організації

1.1 Зміст і основні компоненти аналізу фінансового стану

1.2 Аналіз ліквідності балансу

1.3 Аналіз платоспроможності

1.4 Аналіз фінансової незалежності та стійкості

1.5 Аналіз ділової активності

РОЗДІЛ 2 Аналіз фінансового стану на прикладі УК «Успіх»

2.1 Загальна характеристика діяльності організації

2.2 Аналіз майна та джерел коштів організації

2.3 Аналіз ліквідності та платоспроможності

2.4 Аналіз ділової активності

ВИСНОВОК

Список використаної літератури

ВСТУП

Для ознайомлення з діяльністю будь-якої організації необхідно, вивчити, можливо, більше число її сторін, сформувати на цій основі об'єктивну думку про позитивні і негативні моменти в роботі колективу, виявити вузькі місця і можливості їх усунення. При цьому необхідно використовувати ряд ключових показників, що відображають результати господарської діяльності аналізованої організації, які безпосередньо впливають на фінансові результати роботи та її фінансовий стан. Ефективність господарської діяльності організації визначається в кінцевому підсумку її фінансовим станом. Саме в показниках фінансового стану відбивається рівень використання капіталу і робочої сили, положення розрахунків та впливу формування виручки, податків, платежів та зборів на величину чистого прибутку як джерела створення фондів накопичення та соціальної сфери організації, на її платоспроможність. Об'єктом аналізу фінансового стану підприємства є показники розглянуті нижче. Джерелом інформації для розрахунків є форма № 1 «Бухгалтерський баланс» підприємства (додаток № 1). Далі аналізуються результати господарської діяльності організації за звітний період порівняно з даними за аналогічний період минулого року. Джерелом інформації для розрахунків є форма № 2 «Звіт про фінансові результати» підприємства (додаток № 2).

У роботі наведено аналіз фінансового стану і результатів на прикладі УК «Успіх». Мета роботи виявити сильні і слабкі сторони організації КК «Успіх», дати об'єктивну оцінку використання фінансових ресурсів і виявити шляхи поліпшення фінансового стану в організації.

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ОРГАНІЗАЦІЇ

1.1 Зміст і основні компоненти аналізу фінансового стану

Ефективність господарської діяльності підприємства залежить від здатності підприємства фінансувати свою діяльність як за рахунок власних, так і за рахунок залучених і позикових коштів. Наскільки підприємство спроможна фінансувати свою діяльність, можна встановити за допомогою аналізу фінансового стану. Фінансовий стан характеризується:

1. Забезпеченістю фінансовими ресурсами, необхідними для функціонування підприємства.

2. Розміщенням фінансових ресурсів.

3. Платоспроможністю.

4. Фінансовою стійкістю.

5. Ефективним використанням фінансових ресурсів та діловою активністю.

Таким чином, фінансовий стан являє собою сукупність показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів підприємства.

Основними компонентами аналізу фінансового стану є:

1. Аналіз бухгалтерської звітності. Бухгалтерська звітність є інформаційною базою фінансового аналізу, а її аналіз - це інструмент для оцінки поточного стану і виявлення проблем управління фінансово-господарською діяльністю підприємства. Для аналізу фінансового стану використовують такі форми бухгалтерської звітності:

• Форма № 1 «Бухгалтерський баланс».

• Форма № 2 «Звіт про прибутки і збитки».

• Форма № 3 «Звіт про зміни капіталу».

• Форма № 4 «Звіт про рух грошових коштів».

• Форма № 5 «Додаток до бухгалтерського балансу».

Для аналізу може використовуватися як річна, так і квартальна звітність. У бухгалтерській звітності наводяться абсолютні дані, що характеризують склад майна підприємства, розмір власного капіталу і позикових коштів, грошові потоки від інвестиційної, операційної та фінансової діяльності, виручку від реалізації продукції (робіт, послуг), собівартість продукції (робіт, послуг), прибуток підприємства та ін При цьому дані наводяться за станом «на початок звітного періоду» і «на кінець звітного періоду», а також за звітний період і за попередній період.

2. Горизонтальний аналіз. Горизонтальний аналіз виражається в обчисленні абсолютного і відносного відхилення показників бухгалтерської звітності за звітний період з показниками попередніх періодів.

3. Вертикальний аналіз. Вертикальний аналіз проводиться з метою виявлення структури майна, структури джерел коштів, структури дебіторської та кредиторської заборгованості і т.д. Вертикальний аналіз дозволяє виявити питому вагу окремих статей звітності в загальному підсумковому показнику (у процентному вираженні) і зміни структури показника у звітному періоді в порівнянні з попереднім періодом.

4. Трендовий аналіз. Трендовий аналіз заснований на визначенні темпів зростання, приросту показників за ряд років, дозволяє виявити загальну тенденцію в динаміці показників.

5. Розрахунок фінансових коефіцієнтів. Система фінансових коефіцієнтів використовується для аналізу платоспроможності, фінансової стійкості та фінансової незалежності, ділової активності.

Об'єктом аналізу фінансового стану підприємства є баланс, платоспроможність і фінансова стійкість, фінансові результати діяльності.

Основні напрями аналізу представлені на рис. 1.1.

Рис. 1.1. Аналіз фінансового стану підприємства

1.2 Аналіз ліквідності балансу

Ліквідність балансу характеризує ступінь покриття зобов'язань підприємства (пасив балансу) його активами (актив балансу), термін перетворення яких у готівку відповідає терміну погашення платіжних зобов'язань.

З метою оцінки ліквідності балансу всі активи групують за ступенем ліквідності, а зобов'язання - по терміновості їх погашення. Ступінь ліквідності активів залежить від швидкості перетворення їх у грошові кошти. Чим швидше активи перетворюються в гроші, тим вище ступінь їх ліквідності. Активи підприємства за ступенем їх ліквідності групують у наступні чотири групи (за Шеремету):

А1. Найбільш ліквідні активи: грошові кошти і короткострокові фінансові вкладення або по рядках балансу: стор 260 + стор 250.

А2. Швидко реалізовані активи: короткострокова дебіторська заборгованість, платежі по якій очікуються протягом 12 місяців після звітної дати, інші оборотні активи або по рядках балансу: стор 240. + Стор. 270

A3. Повільно реалізовані активи: запаси, податок на додану вартість або рядках балансу: стор 210 + стор 220.

А4. Важко реалізовані активи: Необоротні активи, довгострокова дебіторська заборгованість або по рядках балансу: стор 190 + стор 230.

Пасиви балансу групують за ступенем терміновості оплати:

П1. Найбільш термінові зобов'язання: кредиторська заборгованість, заборгованість учасникам по виплаті доходів або по рядках балансу: стор 620 + стор 630.

П2. Короткострокові пасиви: короткострокові позики і кредити, резерви майбутніх витрат, інші короткострокові зобов'язання або по рядках балансу: стор 610 + р. 650 + стор 660.

ПЗ. Довгострокові пасиви: підсумок довгострокових зобов'язань або стор 590.

П4. Постійні (стійкі) пасиви: капітал і резерви, доходи майбутніх періодів або по рядках балансу: стор 490 + р. 640.

Існують і інші методи угруповання.

Для визначення ліквідності балансу необхідно ви і пасиви зіставити. Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо виконується наступне співвідношення:

А1 ≥ П1

А2 ≥ П2

А3 ≥ П3

А4 ≤ П4

Якщо одне з декількох нерівностей не виконується, то ліквідність балансу не є абсолютною.

1.3 Аналіз платоспроможності

Платоспроможність характеризує здатність підприємства погашати свої платіжні зобов'язання за рахунок активів. Розрізняють поточну і загальну платоспроможність. Поточна платоспроможність - це здатність підприємства погашати свої платіжні зобов'язання за рахунок оборотних активів, а загальна - за рахунок оборотних і необоротних активів. Досить часто використовується такий вираз, як «поточна ліквідність підприємства». Ліквідність підприємства характеризується наявністю оборотних активів у розмірі, достатньому для погашення короткострокових зобов'язань. Основною ознакою ліквідності підприємства є:

Оборотні активи> Короткострокові зобов'язання

Поняття «платоспроможність» і «ліквідність» дуже близькі. Від ступеня ліквідності активів залежить платоспроможність підприємства. Припустимо, що у підприємства у вартісному вираженні оборотних активів більше, ніж короткострокових зобов'язань, а отже, підприємство можна вважати платоспроможним. Але це тільки теоретично, так як у складі оборотних активів більшу питому вагу можуть займати повільно реалізовані активи, термін перетворення яких в гроші не збігається зі строком погашення короткострокових зобов'язань.

Для оцінки платоспроможності підприємства використовуються показники:

1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності.

2. Коефіцієнт швидкої ліквідності.

3. Коефіцієнт поточної ліквідності.

4. Коефіцієнт ліквідності товарно-матеріальних цінностей.

5. Коефіцієнт загальної платоспроможності.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності ( ) Показує, яка частина короткострокових зобов'язань (КЗ) може бути погашена найбільш ліквідними оборотними активами - грошовими коштами (ДС) і короткостроковими фінансовими вкладеннями (КФВ). Розраховується за формулою:

або

Рекомендоване значення ≥ 0,2. Це означає, що 20% короткострокових зобов'язань повинно покриватися за рахунок грошових коштів і короткострокових фінансових вкладень.

Коефіцієнт швидкої ліквідності ( ) Показує, яку частину короткострокових зобов'язань підприємство може покрити за рахунок грошових коштів, короткострокових фінансових вкладень і за умови повного погашення короткострокової дебіторської заборгованості (КДЗ). Розраховується за формулою:

або

Рекомендоване значення ≥ 0,7 ÷ 0,8. Це означає, що 70-80% короткострокових зобов'язань повинно покриватися за рахунок грошових коштів, короткострокових фінансових вкладень і за умови повного погашення короткострокової дебіторської заборгованості.

Коефіцієнт поточної ліквідності ( ) Показує, якою мірою підприємство може покрити короткострокові зобов'язання за рахунок всіх оборотних активів (ОА). При розрахунку даного коефіцієнта враховуються грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення, вся дебіторська заборгованість, податок на додану вартість, запаси, інші оборотні активи, тобто всі оборотні активи. Розраховується за формулою:

або

Рекомендоване значення ≥ 2 (оптимально ≥ 2 ÷ 2,5). Це означає, що оборотні активи повинні в 2-2,5 рази перевищувати короткострокові зобов'язання підприємства. У підручниках і навчальних посібниках з фінансового аналізу зустрічається й інше рекомендоване значення даного показника - від 1,0 до 3,0. Дійсно, значення даного показника залежить від галузевих особливостей підприємства. Так, для торгівлі, де більш висока оборотність оборотних активів, значення коефіцієнта поточної ліквідності може змінюватися в межах від 1 до 1,5, а для промислового виробництва, будівництва - від 1,5 до 2. Нижня межа даного показника не може бути менше одиниці. Оборотних активів має бути, принаймні, достатньо, щоб погасити всі короткострокові зобов'язання.

Коефіцієнт ліквідності товарно-матеріальних цінностей ( ) Показує, яку частину короткострокових зобов'язань підприємство може погасити за рахунок реалізації запасів (3). При розрахунку даного коефіцієнта обліковуються запаси, за винятком витрат майбутніх періодів (РБП). Розраховується за формулою:

або

Значення даного коефіцієнта буде залежати від галузевої приналежності підприємства. Найчастіше зустрічається обмеження ≥ 0,5 ÷ 0,7. Даний показник показує, яку частку поточних зобов'язань організація може погасити, реалізувавши запаси.

Коефіцієнт загальної платоспроможності ( ) Характеризує здатність підприємства покрити всі свої зобов'язання, як короткострокові (КО), так і довгострокові (ДН), за рахунок усіх активів (ІА). Розраховується за формулою:

або

Рекомендоване значення коефіцієнта загальної платоспроможності ≥ 2. Це означає, що актив балансу повинен у два і більше разів перевищувати всі зобов'язання підприємства.

На практиці оцінюють можливість відновити свою платоспроможність. Оцінка проводиться за допомогою двох показників:

1. Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власними оборотними засобами

2. Коефіцієнт поточної ліквідності

Якщо хоча б один з коефіцієнтів або обидва не відповідають нормативним значенням, то розраховується коефіцієнт відновлення платоспроможності, за формулою:

,

де: - Коефіцієнт поточної ліквідності на кінець періоду

- Коефіцієнт поточної ліквідності на початок періоду

- Коефіцієнт поточної ліквідності нормативний (рівний 2)

Т - кількість місяців в антикризовому періоді.

Якщо > 1, то підприємство може відновити свою платоспроможність, якщо <1, то немає

Якщо обидва показники відповідають нормативам, то розраховується коефіцієнт ймовірності втрати платоспроможності, за формулою:

Якщо <1, то підприємство може втратити свою платоспроможність.

1.4 Аналіз фінансової незалежності та стійкості

Фінансова незалежність характеризує залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування і оцінюється наступними показниками:

1. Коефіцієнт автономії.

2. Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів.

3. Наявність власного оборотного капіталу.

4. Коефіцієнт забезпеченості оборотного капіталу власними коштами.

5. Коефіцієнт маневреності власних коштів підприємства.

6. Коефіцієнт фінансової стійкості.

Коефіцієнт автономії ( ) Показує, скільки власного капіталу (СК) припадає на один рубль усіх джерел коштів підприємства (ІС). Розраховується за формулою:

або

Рекомендоване значення: ≥ 0,5. Це означає, що на один рубль усіх джерел коштів як мінімум 50 копійок має бути власних. Зростання коефіцієнта свідчить про зростання фінансової незалежності підприємства.

Коефіцієнт співвідношення позикових і власних засобів ( ) Показує, скільки позикових коштів (ЗС) підприємство залучає на один карбованець власного капіталу (СК). Розраховується за формулою:

або

Рекомендоване значення: ≤ 1. Це означає, що на один карбованець власного капіталу підприємство має залучати не більше одного рубля позикових коштів. Зниження цього коефіцієнта свідчить про зменшення фінансової залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування.

Власний оборотний капітал (СОК) - власні оборотні кошти (ВОК), або чисті оборотні активи (ЧОА), показує, яка сума оборотних активів сформована за рахунок власного капіталу. Необоротні та оборотні активи мають свої джерела формування. Необоротні активи (ВА) формуються, як правило, за рахунок власного капіталу і за рахунок довгострокових позикових засобів (довгострокових зобов'язань - ДО). При цьому не виключається можливість фінансування необоротних активів за рахунок короткострокових кредитів і позик. Оборотні активи формуються як за рахунок власного капіталу, так і за рахунок позикових коштів, а саме короткострокових кредитів і позик, кредиторської заборгованості й інших короткострокових зобов'язань (КЗ). Величину власного оборотного капіталу слід розраховувати за формулою:

СОК = (СК + ДО) - ВА або

СОК = (стр.490 + стр.590) - стор.190.

Набула широкого поширення і інша формула визначення СОК

СОК = ОА - КВ або СОК = стр.290 - стр.690.

Необхідно відзначити, що методика розрахунку величини власного оборотного капіталу, прийнятої для розрахунку , В підручниках і навчальних посібниках розрізняється.

Коефіцієнт забезпеченості оборотного капіталу власними засобами ( ) Показує, яка частина оборотного капіталу формується за рахунок власного капіталу. Розраховується за формулою:

або або

Рекомендоване значення: ≥ 1 або у відсотках - 10%. Це значить, що як мінімум 10% оборотних активів має бути сформовано за рахунок власного капіталу. Чим більше значення даного показника, тим краще фінансовий стан підприємства (краще = 0,5), тим більше у підприємства можливості проводити незалежну фінансову політику.

Коефіцієнт маневреності власних коштів підприємства ( ) Показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності (оборотних активів), а яка для фінансування довгострокових активів (необоротних активів). Розраховується за формулою:

або

Рекомендоване значення: ≥ 0,2 ÷ 0,5 або у відсотках - 20 - 50%. Це означає, що від 20 до 50% власного капіталу має бути спрямовано на фінансування поточної діяльності (оборотних активів). Даний показник характеризує ступінь мобільності використання власних коштів підприємства.

Коефіцієнт фінансової стійкості ( ) Показує, яка частина активів фінансується за рахунок власного капіталу і довгострокових зобов'язань, тобто стійких пасивів. Розраховується за формулою:

або

Чим більше значення даного показника, тим стійкіше фінансовий стан підприємства. У зарубіжній практиці значення даного коефіцієнта - 0,75 ÷ 0,9. Від 75% до 90% активів повинно формуватися за рахунок власного капіталу і довгострокових зобов'язань, щоб забезпечити підприємству стійке фінансування господарської діяльності.

Аналіз фінансової незалежності слід доповнити визначенням типу фінансової ситуації. Для цього необхідно визначити надлишок або недолік джерел коштів для формування запасів.

Для характеристики джерел формування запасів і визначення типу фінансової ситуації будемо використовувати показники:

1. Запаси (3), по балансу: стор.210 + стр.220.

2. Сума оборотних коштів, сформована тільки з урахуванням власного капіталу ( )

= СК - ВА = стр.490 - стр.190

3. Сума оборотних коштів, сформованих як з урахуванням власного капіталу, так і з урахуванням довгострокових зобов'язань - власний оборотний капітал (СОК)

СОК = (СК + ДО) - ВА або

СОК = (стр.490 + стр.590) - стор.190

3. Загальна величина основних джерел формування запасів (ВІ)

ВІ = СОК + ККЗ = (стр.490 + стр.590 - стр.190) - стр.610,

де ККЗ - короткострокові позики і кредити (стр.610)

На основі даних показників визначаємо забезпеченість запасів джерелами формування (ИФЗ):

1. Надлишок (+) або нестача (-) оборотних коштів (сформованих тільки з урахуванням власного капіталу) для формування запасів

±

де ± - Джерела формування запасів за рахунок власного капіталу;

2. Надлишок (+) або нестача (-) власного оборотного капіталу для формування запасів (± )

± = СОК - З

3. Надлишок (+) або нестача (-) загальної величини джерел формування запасів (± )

± = ВІ - З

Можливі 4 типу фінансової ситуації (таблиця 1.1)

Таблиця 1.1 - Зведена таблиця показників за типами фінансових ситуацій

1.5 Аналіз ділової активності

Показники ділової активності характеризують оборотність коштів підприємства. Для аналізу ділової активності використовуються наступні показники:

1. Коефіцієнт оборотності капіталу.

2. Коефіцієнт оборотності оборотних активів.

3. Коефіцієнт оборотності матеріальних оборотних коштів.

4. Коефіцієнт оборотності готової продукції.

5. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості.

1. Середній термін обороту дебіторської заборгованості.

2. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості.

3. Середній термін обороту кредиторської заборгованості.

4. Фондовіддача необоротних активів.

5. Коефіцієнт оборотності власного капіталу.

Коефіцієнт оборотності капіталу ( ) - Це відношення виручки від реалізації продукції (В) до середньої за період вартості капіталу підприємства ( ) (Підсумок балансу). Розраховується за формулою:

Коефіцієнт оборотності капіталу показує, скільки оборотів здійснює капітал підприємства за аналізований період, тобто швидкість обороту капіталу. Позитивно оцінюється зростання даного показника, якщо він не викликаний тільки зростанням цін.

Коефіцієнт оборотності оборотних активів ( ) - Це відношення виручки від реалізації продукції до середньої за період вартості оборотного капіталу підприємства ( ). Розраховується за формулою:

;

,

де -Вартість оборотних активів на початок періоду (якщо аналізований період - рік, то це стор 290 річного балансу на початок року); - Вартість оборотних активів на кінець періоду (якщо аналізований період - рік, то це стор 290 річного балансу на кінець року).

Коефіцієнт оборотності оборотних активів показує, скільки оборотів здійснює оборотний капітал (мобільні засоби) за період, тобто швидкість обороту оборотного капіталу. Позитивно оцінюється зростання даного показника, якщо поєднується зі зростанням оборотності запасів.

Коефіцієнт оборотності матеріальних оборотних коштів ( ) - Це відношення виручки від реалізації продукції до середньої за період вартості матеріальних оборотних коштів ( ). Розраховується за формулою:

;

,

де - Вартість матеріальних оборотних коштів на початок періоду (ряд. 210 балансу - запаси на початок періоду); - Вартість матеріальних оборотних коштів на кінець періоду (ряд. 210 балансу - запаси на кінець періоду).

Коефіцієнт оборотності матеріальних оборотних коштів показує, скільки оборотів здійснюють матеріальні оборотні кошти (запаси) за аналізований період, тобто швидкість обороту матеріальних оборотних коштів. Позитивно оцінюється зростання показника. Зниження може свідчити про відносне збільшення запасів сировини і матеріалів, незавершеного виробництва або про зниження попиту на готову продукцію.

Коефіцієнт оборотності готової продукції ( ) - Це відношення виручки від реалізації продукції до середньої за період вартості готової продукції ( ). Розраховується за формулою:

,

де - Вартість готової продукції на початок періоду (стор. 214 на початок періоду); - Вартість готової продукції на кінець періоду (стор. 214 на кінець періоду).

Коефіцієнт оборотності готової продукції показує, скільки оборотів здійснює готова продукція за аналізований період, тобто швидкість обороту готової продукції. Позитивно оцінюється зростання показника. Зростання показника означає збільшення попиту на продукцію підприємства, а зниження - можливе затоварювання готової продукції у зв'язку зі зниженням попиту.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості ( ) - Це відношення виручки від реалізації продукції до середньої за період величини дебіторської заборгованості (ДЗ). Розраховується за формулою:

;

де - Дебіторська заборгованість на початок періоду (ряд. 230 і стор 240 на початок періоду); - Дебіторська заборгованість на кінець періоду (ряд. 230 і стор 240 на кінець періоду).

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує, скільки оборотів здійснює дебіторська заборгованість за аналізований період, тобто швидкість обороту дебіторської заборгованості. Зростання даного коефіцієнту свідчить про скорочення продажів у кредит, а зниження - збільшення обсягу комерційного кредиту, наданого покупцям.

Середній термін обороту дебіторської заборгованості ( ) - Середній термін погашення дебіторської заборгованості в днях:

Позитивно оцінюється зниження даного показника. Якщо аналізований період рік, то в чисельнику - 365, а якщо квартал, то - 90.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості ( ) - Це відношення виручки від реалізації продукції до середньої за період величині кредиторської заборгованості (КЗ). Розраховується за формулою:

;

,

де - Кредиторська заборгованість на початок періоду (ряд. 620 на початок періоду); - Кредиторська заборгованість на кінець періоду (ряд. 620 на кінець періоду).

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості показує, скільки оборотів здійснює кредиторська заборгованість за аналізований період, тобто швидкість обороту кредиторської заборгованості. Зростання даного коефіцієнта означає збільшення швидкості сплати заборгованості підприємства, а зниження - зростання покупок у кредит.

Середній термін обороту кредиторської заборгованості ( ) - Середній термін погашення кредиторської заборгованості в днях:

Показник відображає середній термін повернення боргів підприємства (кредиторської заборгованості).

Фондовіддача необоротних активів ( ) - Це відношення виручки від реалізації продукції до середньої за період величині необоротних активів ( ). Розраховується за формулою:

;

;

де - Необоротні активи по балансу на початок періоду (ряд. 190 на початок періоду); - Необоротні активи по балансу на кінець періоду (ряд. 190 на кінець періоду).

Фондовіддача необоротних активів показує, скільки виручки від реалізації припадає на один рубль необоротних активів, і характеризує ефективність використання необоротних активів.

Коефіцієнт оборотності власного капіталу ( ) - Це відношення виручки від реалізації продукції до середньої за період величини власного капіталу підприємства ( ). Розраховується за формулою:

;

де - Власний капітал за балансом на початок періоду (ряд. 490 на початок періоду); - Власний капітал за балансом на кінець періоду (ряд. 490 на кінець періоду).

Показник відображає швидкість обороту власного капіталу. Зростання виручки, як правило, повинен призводити до підвищення даного показника, оскільки забезпечується в значній мірі кредитами. Отже, частка власного капіталу в загальній сумі джерел повинна знижуватися.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФІНАНСОГОГО СТАНУ НА ПРИКЛАДІ КК «УСПІХ»

2.1 Загальна характеристика діяльності організації

Основний вид діяльності - теплопостачання житлового фонду та адміністративних будинків та об'єктів соцкультпобуту с.Мельніково, с.Каргала, с.Победа Шегарський району. Підприємство експлуатує 3 газових котелень, дві вугільних котелень, 9 газових модулів (RTA) в сел. Агромістечок, 2 газових модуля в с. Каргала, 1 газовий модуль в с. Мельникове. Котельні в мікрорайоні агрохімії та по вул. Комуністична с. Мельникове, а також у с. Перемога знаходяться в оренді з 2004 року, інші об'єкти - з вересня 2006 року, з квітня 2007 року, тому фактичних даних за втратами теплоенергії в мережах не є.

Підприємство представлено ділянками, робота яких контролюється головним інженером. Є два майстри, які виконують роботу по експлуатації, ремонту та утримання теплових мереж та обладнання котелень. Штат інженерно-технічних працівників складає 10 чоловік, генеральний директор є єдиним засновником підприємства. Підприємство працює на орендованих виробничих потужностей, на своєму балансі є в основному організаційна техніка, дороге обладнання котелень. Номенклатура продукції представлена ​​теплопостачанням населення і підприємств. Бухгалтерія складається з 3 бухгалтерів, 1 економіста, 1 бухгалтера - касира, керує роботою бухгалтерії - головний бухгалтер. Функцією бухгалтерії є ведення бухгалтерського обліку, контроль за надходженням і витрачанням грошових коштів, основних засобів, матеріалів і НМА. Кожен працівник бухгалтерії має посадову інструкцію, згідно якої виконує певний обсяг робіт. Бухгалтер з нарахування заробітної плати виконує роботу з ведення обліку матеріальних цінностей, а також проводить оновлення бухгалтерської програми «1С-бухгалтерія», виконує функції системного адміністратора. Інший бухгалтер веде нарахування комунальних послуг населенню. Третій бухгалтер нараховує послуги, виписує рахунки-фактури підприємствам - юридичним особам, веде роботу відділу кадрів, обліку військовозобов'язаних, оформляє справи до суду на боржників. Економіст розробляє положення з оплати праці, становить штатний розклад, готує документи для розгляду та затвердження тарифів з теплопостачання до Регіональної Енергетичну Комісію. Бухгалтер - касир поряд з роботою з обліку грошових коштів веде облік з обробки шляхових листів, руху паливно-мастильних матеріалів. Головний бухгалтер здійснює загальний контроль, веде облік по банку, надходження основних засобів, веде облік з постачальниками товарно-матеріальних цінностей.

На початку свого існування підприємство працювало на загальному режимі оподаткування, з 2005 року перейшло на спрощену систему оподаткування.

2.2 Аналіз майна та джерел коштів організації

Проводиться на основі балансу підприємства за 2007 і 2008 року.

Актив балансу містить інформацію про вкладення капіталу підприємства в конкретне майно і матеріальні цінності. Раціональне розміщення капіталу підприємства має важливе значення для ефективної діяльності підприємства в цілому.

Для аналізу активу балансу за 2007 рік складається таблиця 2.1.

Таблиця 2.1 - Аналітичний баланс (актив)