Аналіз фінансового стану підприємства 24

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

ФГТУ ВПО
«Бурятська державна сільськогосподарська
академія ім. В.Р. Філіппова »
Кафедра
«Статистики та економічного аналізу в АПК»

Курсова робота

на тему: «Аналіз фінансового стану підприємства»
(На прикладі СВК «Дружба»)
Виконала: Ардаева С.М.
студ-ка 5401 групи
Проверала: Пономаренко Л.Я.
ст. викл.-ль
Улан-Уде,
2008

Зміст:
Огляд літератури
Введення

Глава 1. Сутність, цілі та значення фінансового аналізу

1.1. Необхідність і сутність фінансового аналізу
1.2. Роль фінансового аналізу підприємства в управлінні виробництвом і підвищенні його ефективності
1.3. Методика проведення аналізу фінансового стану підприємстві
Глава 2. Економічна характеристика підприємства
2.1. Природно-кліматичні умови СПК «Дружба»
2.2. Земельний фонд СПК «Дружба»
2.3. Економічна характеристика господарства
Глава 3. Аналіз фінансового стану підприємства
3.1. Аналіз динаміки, складу і структури джерел капіталу
3.2. Аналіз платоспроможності та фінансової стійкості підприємства
3.3. Аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості
3.4. Аналіз рентабельності виробництва
Висновок
Список використаної літератури
Додаток

Огляд використаних джерел
Головним джерелом літератури при написанні курсової роботи є спеціалізована річна звітність СПК «Дружба» в розрізі трьох років (2005 - 2007 рр..). У складі річного бухгалтерського звіту підприємства подають такі форми:
Форма № 1 «Бухгалтерський баланс». У ньому фіксується вартість (грошове вираження) залишків необоротних і оборотних активів капіталу, фондів, прибутку, кредитів і позик, кредиторської та інших пасивів. Баланс містить узагальнену інформацію про стан господарських засобів підприємства, що входять в актив, і джерел їх утворення, що становлять пасив. Однак відображення у балансі тільки залишків не дає можливість відповісти на всі питання власників та інших зацікавлених служб. Потрібні додаткові докладні відомості не тільки про залишки, а й про рух господарських засобів і джерел. Це досягається підготовкою наступних форм звітності, форма № 2 «Звіт про фінансові результати», форма № 3 «Звіт про рух капіталу», форма № 4 «Звіт про рух грошових коштів», форма № 5 «Додаток до бухгалтерського балансу».
А також вихідні методи аналізу були взяті з підручника під редакцією Г. Савицька та методичні рекомендації під редакціями А.Д. Шеремета та Є.В. Негашева.
У курсовій роботі я розглянула статтю Г.Г Ілясова «Поліпшення фінансового стану підприємства за рахунок проведення фінансового аналізу та ведення управлінського обліку» в джерелі. Тут автор наводить досить швидку методику фінансового аналізу бухгалтерської звітності, успішно зарекомендувала себе на практиці, і деякі рекомендації щодо поліпшення роботи підприємства. Він говорить, що введення управлінського обліку на підприємстві здатне поліпшити його фінансовий стан на порядок протягом року.
Введення

Перехід до ринкової економіки вимагає від підприємств підвищення ефективності виробничих процесів, конкурентоспроможності продукції та послуг на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання і управління виробництвом, активізації підприємництва, ініціативи і т.д. Важлива роль у реалізації цієї задачі приділяється аналізу господарської діяльності підприємств. З його допомогою виробляються стратегія і тактика розвитку підприємства, обгрунтовуються плани й управлінські рішення, здійснюється контроль за їх виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва, оцінюються результати діяльності підприємства, його підрозділів і працівників.

Основними джерелами інформації для аналізу фінансового стану підприємства є дані фінансової звітності. Адже для того, щоб прийняти рішення необхідно проаналізувати забезпеченість фінансовими ресурсами, платоспроможність підприємства, його фінансові взаємовідносини з партнерами. Оцінка цих показників потрібна для ефективного управління фірмою. З їх допомогою керівники здійснюють планування своєї діяльності. Фінансова звітність є по суті «обличчям» фірми. Вона являє собою систему узагальнених показників, які характеризують підсумки фінансово-господарської діяльності підприємства.
Основними завданнями аналізу фінансового стану підприємства є:
- Загальна оцінка фінансового стану і факторів його зміни;
- Вивчення відповідності між засобами й джерелами, раціональність їх розміщення та ефективності їх використання;
- Визначення ліквідності та фінансової стійкості підприємства;
- Дотримання фінансової, розрахункової і кредитної дисципліни.
СВК «Дружба» займається виробництвом сільськогосподарської продукції.
Курсова робота містить 54 сторінки машинописного тексту.

Ринкова економіка зумовлює необхідність розвитку фінансового аналізу в першу чергу на мікрорівні - тобто на рівні окремих підприємств, так як саме підприємства (при будь-якій формі власності) складають основу ринкової економіки.

При переході до ринку вітчизняні підприємства потрапили в зону господарської невизначеності та підвищеного ризику. Отримавши право на самостійне укладення угод на внутрішньому і зовнішньому ринку, більшість російських виробників вперше зіткнулися з проблемою оцінки фінансового стану та надійності потенційних партнерів. Не менш складною виявилася завдання аналізу фінансового стану підприємства, а саме з'ясування того, чи здатне підприємство відповідати за своїми зобов'язаннями, як швидко кошти, вкладені в активи, перетворюються в реальні гроші і наскільки ефективно використовується майно.
Щоб правильно відповісти на ці питання, фінансовий менеджер повинен володіти великими знаннями у сфері фінансового аналізу.
Аналіз на мікрорівні наповняється зовсім конкретним змістом, пов'язаним з повсякденним фінансовою діяльністю підприємств, їхніх колективів, менеджерів, власників-власників.
В даний час необхідно проводити аналіз обгрунтування і виконання бізнес-планів, маркетингових досліджень, можливостей виробництва та збуту, вивчення внутрішніх і зовнішньоекономічних ситуацій на виробництво і збут, співвідношення попиту і пропозиції, конкретних споживачів, і оцінки останніми якості виробів, що випускаються, витрат живої і матеріалізованої праці з необхідною їх деталізацією.
Оцінка фінансового стану підприємства необхідна не тільки керівнику підприємства, а й наступним особам, які беруть безпосередньої участь у господарській діяльності підприємства:
1) інвесторам, яким необхідно приймати рішення про формування портфеля цінних паперів підприємства;
2) кредиторам, які повинні видавати при необхідності кредити підприємству і бути впевненими, що їхнє підприємство не збанкрутує;
3) аудиторам, яким необхідно перевірити звітність і господарську діяльність підприємства, і дати відповідні рекомендації з ведення бухгалтерського обліку;
4) керівникам маркетингових і рекламних відділів, які на цій інформації створюють стратегію просування товару на ринки.
Метою даної курсової роботи є проведення аналізу фінансового стану сільськогосподарського виробничого кооперативу «Дружба».
Для досягнення поставленої мети в роботі вирішуються наступні завдання:
1) розгляд теорії та методики проведення аналізу фінансового стану підприємства і його ролі в управлінні виробництвом;
2) проведення порівняльного горизонтального, вертикального аналізу та аналізу відносних коефіцієнтів фінансового стану СПК «Дружба» за період його діяльності з 2005 по 2007 роки з основних напрямках:
- Оцінка майнового стану і структури капіталу;
- Аналіз платоспроможності та ліквідності;
- Аналіз фінансової стійкості;
- Аналіз ділової активності та рентабельності.

Глава 1. Сутність, цілі та значення фінансового аналізу
1.1. Необхідність і суть фінансового аналізу

Фінанси є індикатором конкурентоспроможності господарюючого суб'єкта на ринку. Тому стійкий фінансовий стан підприємства є запорукою його життєдіяльності в умовах ринкової економіки. Економіка України розвивається за законами ринку, що передбачає прояв економічних відносин між виробниками і споживачами продукції. Кожен з них має свої економічні інтереси, які можуть не збігатися. Ринок являє собою своєрідний інструмент узгодження інтересів виробництва та споживання у вищу стадію розвитку товарно-грошових відносин. Функціонування ринку веде до становлення положення підприємства служить його фінансова стійкість. Вона відображає стан фінансових результатів підприємства, при якому є можливість вільно маневрувати коштами, ефективно їх використовувати, забезпечуючи безперебійний процес виробництва та реалізації продукції, враховувати витрати по його розширенню та оновленню. Фінансовий стан представляє найважливішу характеристику економічної діяльності підприємства, його потенціал у діловому співробітництві, оцінює, у якій мірі гарантовані економічні інтереси самого підприємства та його партнерів по фінансовим і іншим відносинам. Фінансовий аналіз являє собою методику оцінки поточного та перспективного фінансового стану підприємства на основі вивчення залежності і динаміки показників фінансової інформації. Аналіз фінансового стану - це глибоке, науково обгрунтоване дослідження фінансових ресурсів у єдиному виробничому процесі. Основною метою фінансового аналізу є отримання певної кількості ключових параметрів, що дають об'єктивну і точну картину фінансового стану підприємства, його прибутків і збитків, змін у структурі активів і пасивів, у розрахунках з дебіторами і кредиторами. При цьому в оцінці поточного фінансового стану підприємства особливу роль відіграє його прогноз на найближчу і більш віддалену перспективу, тобто очікувані параметри фінансового стану. Цілі аналізу досягаються в результаті вирішення певного взаємозалежного набору аналітичних завдань. Аналітична задача являє собою конкретизацію цілей аналізу з обліком організаційних, інформаційних, технічних і методичних можливостей проведення аналізу. Основним фактором у кінцевому рахунку є обсяг і якість вихідної інформації. При цьому мати на увазі, що періодична бухгалтерська або фінансова звітність підприємства - це лише "сира інформація», підготовлена ​​в ході виконання на підприємстві облікових процедур. Основним джерелом інформації для аналізу фінансового стану служить бухгалтерський баланс підприємства (ф. № 1 річної і квартальної звітності). Його значення настільки велике, що аналіз фінансового стану нерідко називають аналізом балансу. Джерелом даних для аналізу фінансових результатів є звіт про фінансові результати та їх використання (ф. № 2 річної та квартальної звітності). Джерелом додаткової інформації для кожного з блоків фінансового аналізу служить додаток до річної звітності).

1.2. Роль фінансового аналізу підприємства в управлінні виробництвом і підвищенні його ефективності
В даний час фінансовий аналіз займає важливе місце серед економічних наук. Його розглядають в якості однієї з функцій управління виробництвом.
Відомо, що система управління складається з наступних взаємопов'язаних функцій: планування, обліку, аналізу та прийняття управлінських рішень.
Планування являє дуже важливу функцію в системі управління виробництвом на підприємстві. З його допомогою визначаються напрямок і зміст діяльності підприємства, його структурних підрозділів і окремих працівників. Головним завданням планування є забезпечення планомірності розвитку економіки підприємства і діяльності кожного його члена, визначення шляхів досягнення кращих кінцевих результатів виробництва.
Для управління виробництвом потрібно мати повну і правдиву інформацію про хід виконання планів. Тому однією з функцій управління виробництвом є облік. Він забезпечує постійний збір, систематизацію та узагальнення даних, необхідних для управління виробництвом і контролю за ходом виконання планів і виробничих процесів.
Однак для управління виробництвом потрібно мати уявлення не тільки про хід виконання плану, результати господарської діяльності, але і про тенденції і характер змін, що відбуваються в економіці підприємства. Осмислення, розуміння інформації досягаються за допомогою економічного аналізу. У процесі аналізу первинна інформація проходить аналітичну обробку: проводиться порівняння досягнутих результатів виробництва з даними за минулі відрізки часу, з показниками інших підприємств і середньогалузевими; визначається вплив різних чинників на величину результативних показників, виявляються недоліки, помилки, невикористані можливості, перспективи і т.д .
На основі результатів аналізу розробляються і обгрунтовуються управлінські рішення. Фінансовий аналіз передує рішенням і діям, обгрунтовує їх і є основою наукового управління виробництвом, забезпечує його об'єктивність та ефективність. Таким чином, фінансовий аналіз - це функція управління, яка забезпечує науковість прийняття рішень.
Як функція управління фінансовий аналіз тісно пов'язаний з плануванням і прогнозуванням виробництва, оскільки без глибокого аналізу неможливе здійснення цих функцій. Важлива роль аналізу в підготовці інформації для планування, оцінки якості та обгрунтованості планових показників, у перевірці та об'єктивної оцінки виконання планів. Затвердження планів для підприємства по суті також є прийняття рішень, які забезпечують розвиток виробництва в майбутньому планованому відрізку часу. При цьому враховуються результати виконання попередніх планів, вивчається тенденція розвитку економіки підприємства, виявляються і враховуються додаткові резерви виробництва.
Фінансовий аналіз є засобом не тільки обгрунтування планів, а й контролю за їх виконанням. Планування починається і закінчується аналізом результатів діяльності підприємства. Фінансовий аналіз дозволяє підвищити рівень планування, зробити його науково обгрунтованим.
Велика роль відводиться аналізу в справі визначення й використання резервів підвищення ефективності виробництва. Він сприяє економічному використанню ресурсів, виявленню і впровадженню передового досвіду, наукової організації праці, нової техніки і технології виробництва, попередженню зайвих витрат і т.д.
Таким чином, фінансовий аналіз є важливим елементом в системі управління виробництвом, дієвим засобом виявлення внутрішньогосподарських резервів, основний розробки науково обгрунтованих планів і управлінських рішень.
Роль аналізу як засобу управління виробництвом з кожним роком зростає. Це зумовлено різними обставинами. По-перше, необхідністю неухильного підвищення ефективності виробництва у зв'язку із зростанням вартості сировини, підвищенням науко-і капіталомісткості виробництва. По-друге, відходом від командно-адміністративної системи управління і поступовим переходом до ринкових відносин. По-третє, створенням нових форм господарювання у зв'язку з роздержавленням економіки, приватизацій підприємств та іншими заходами економічної реформи.
У цих умовах керівник підприємства не може розраховувати тільки на свою інтуїцію. Управлінські рішення і дії сьогодні повинні бути засновані на точних розрахунках, глибокому і всебічному економічному аналізі. Вони повинні бути науково обгрунтованими, мотивованими, оптимальними. Жодне організаційне, технічне та технологічне захід не має здійснюватися до тих пір, поки не обгрунтована його економічна доцільність. Недооцінка ролі фінансового аналізу, помилки в планах і управлінських діях приносять відчутних втрат. І навпаки, ті підприємства, на яких серйозно ставляться до аналізу, мають хороші результати, високу економічну ефективність.
1.3. Методика проведення аналізу фінансового стану підприємства
Система аналітичних коефіцієнтів - провідний елемент фінансового аналізу, який застосовується менеджерами та аналітиками, акціонерами, інвесторами, кредиторами і т.д. Найчастіше виділяють кілька груп показників у відповідності з основними напрямками фінансового аналізу:
1) оцінка та аналіз економічного потенціалу:
1.1. оцінка майнового положення і структура капіталу;
1.2. аналіз фінансового положення:
- Оцінка ліквідності;
- Оцінка фінансової стійкості;
2) оцінка та аналіз результативності фінансово-господарської діяльності:
2.1. аналіз оборотності;
2.2. аналіз рентабельності;
3) розробка заходів щодо поліпшення фінансового стану підприємства.
Система фінансово-економічних коефіцієнтів, які характеризують діяльність підприємства, дозволяє вести аналіз не абсолютних показників у вартісному вираженні, а дочасний величин, що дозволяє практично виключити вплив часової динаміки абсолютних показників на результати аналізу, почасти зменшити інфляційний спотворення даних. Порівняння фінансово-економічних коефіцієнтів з критичними і рекомендованими значеннями цих коефіцієнтів дозволяє зробити конкретні висновки про фінансовий стан і структури капіталу - оцінка виробничого потенціалу підприємства, в ході якого вирішуються такі завдання:
1) аналіз складу і структури майна підприємства;
2) аналіз складу і структури джерел формування майна;
3) розрахунок суми власного капіталу в обороті;
4) розрахунок надлишку чи нестачі власних оборотних коштів.
Аналіз активу балансу дає можливість встановити основні показники, що характеризують виробничо-господарську діяльність підприємства:
1) вартість майна підприємства, загальний підсумок балансу;
2) іммобілізовані активи, підсумок розділу I балансу;
3) вартість оборотних коштів, підсумок розділу II балансу.
За допомогою горизонтального (тимчасового) і вертикального (структурного) аналізу можна одержати найбільш загальне уявлення про які мали місце якісні зміни у структурі активу, а також динаміки цих змін.
Для більш детального вивчення динаміки складу і структури майна підприємства необхідно проаналізувати і дати оцінку стану (руху і зміни) кожної з нижчеперелічених груп активу:
1) основних засобів і необоротних активів;
2) запасів витрат;
3) дебіторської заборгованості;
4) грошових коштів.
Бухгалтерська звітність дозволяє розглянути ці групи більш докладно.
Для загальної оцінки майнового потенціалу підприємства проводиться аналіз складу і структури зобов'язань (пасиву) балансу.
Особливу увагу приділяється ряду найважливіших показників (Ф. № 1), що характеризують фінансово-економічний стан підприємства:
1) вартість власного капіталу підприємства (підсумок розділу IV балансу);
2) довгострокові позикові кошти (підсумок розділу V балансу);
3) короткострокові позикові кошти (підсумок розділу VI балансу);
4) кредиторська заборгованість.
Аналіз джерел формування майна передбачає розрахунок наявності власних коштів, спрямованих на фінансування оборотних коштів.
Наявність власних оборотних коштів визначається як сума величини джерел власних коштів і довгострокових позикових джерел за вирахуванням позаоборотних активів.
У процесі взаємин підприємства з кредитною системою та іншими підприємствами постійно виникає необхідність в аналізі його платоспроможності.
Ліквідність - це здатність своєчасно виконувати зобов'язання за всіма видами платежів.
Ліквідність активів - це здатність активів трансформуватися в грошові кошти, а ступінь ліквідності визначається тривалістю тимчасового періоду, в гостріння якого ця трансформація може бути здійснена. Чим коротший період трансформації, тим вище ліквідність активів.
Платоспроможність підприємства - це наявність у підприємства грошових коштів та їх еквівалентів, достатніх для розрахунків за кредиторською заборгованість, що вимагає негайного погашення.
У ході аналізу ліквідності вирішуються такі завдання:
1) оцінка достатності коштів для покриття зобов'язань, терміни яких закінчуються у відповідні періоди;
2) визначення суми ліквідних коштів і перевірка їх достатності для виконання термінових зобов'язань.
Оцінка ліквідності та платоспроможності підприємства проводиться в два етапи:
1-й етап - угруповання активів балансу за термінами їх трансформації в грошові кошти, а пасивів - за ступенем терміновості їх оплати. Даний етап аналізу дозволяє дати оцінку ліквідності і платоспроможності підприємства з урахуванням терміну виконання зобов'язань підприємства. Актив і пасив балансу групуються за такими ознаками:
1) за ступенем зменшення ліквідності (актив);
2) за ступенем терміновості оплати (погашення) (пасив).
Активи в залежності від швидкості перетворення в грошові кошти (ліквідності) поділяють на такі групи:
А 1 - найбільш ліквідні активи («Грошові кошти» і «Короткострокові фінансові вкладення»);
А 2 - швидко реалізованих активи («Дебіторська заборгованість» та «Інші активи»);
А3 - повільно реалізованих активів. До них відносяться статті з розділу II балансу "Оборотні активи» (стор. 210 + стор 220-стор. 216) та стаття «Довгострокові фінансові вкладення» з розділу I балансу;
А 4 - важкореалізовані активи (розділ I балансу «Необоротні активи» за вирахуванням «Довгострокові фінансові вкладення»);
П 1 - найбільш короткострокові зобов'язання («Кредиторська заборгованість» та «Інші короткострокові пасиви» (розділ VI балансу "Короткострокові пасиви»);
П 2 - короткострокові пасиви (розділ VI балансу "Короткострокові пасиви»);
П 3 - довгострокові пасиви (розділ М балансу «Довгострокові пасиви»);
П 4 - постійні пасиви («Капітал і резерви»).
При визначенні ліквідності балансу групи активу і пасиву зіставляються між собою.
Умови абсолютної ліквідності баланс:
А 1 ³ П 1; А 2 ³ П 2; А 3 ³ П 3; А 4 ³ П 4.
Необхідною умовою абсолютної ліквідності балансу є виконання перших трьох нерівностей. Четверте нерівність носить так званий балансуючий характер: його виконання свідчить про наявність у підприємства власних оборотних коштів. Якщо будь-яке з нерівностей має знак, протилежний зафіксованим в оптимальному варіанті, то ліквідність балансу відрізняється від абсолютної.
Зіставлення А 1 - П 1 і А 2 - П 2 дозволяє виявити поточну ліквідність підприємства, що свідчить про платоспроможність (неплатоспроможності) найближчим часом. Порівняння А 3 - П 3 відбиває перспективну ліквідність. На її основі прогнозується довгострокова орієнтовна платоспроможність.
2-й етап - розрахунок ряду показників ліквідності та платоспроможності підприємства. Для якісної оцінки платоспроможності й ліквідності підприємства крім аналізу ліквідності балансу необхідний розрахунок коефіцієнтів ліквідності.
Коефіцієнт поточної ліквідності (покриття) - відношення поточних активів (оборотних коштів) до поточних пасивів (короткостроковим зобов'язанням), показує достатність оборотних коштів підприємства, які можуть бути використані ним для своїх короткострокових зобов'язань. Характеризує запас міцності, що виникає внаслідок перевищення ліквідного майна над наявними зобов'язаннями. Нормальне обмеження 1 ³ До п ³ 2. Нижня межа вказує на те, що оборотних коштів повинне бути досить, щоб покрити свої короткострокові зобов'язання. Перевищення оборотних активів над короткостроковими зобов'язаннями більш ніж у два рази вважається небажаним, оскільки це свідчить про нераціональне вкладення своїх засобів і неефективному його використанні.
Коефіцієнт швидкої ліквідності - відношення грошових коштів і короткострокових фінансових вкладень плюс суми мобільних засобів у розрахунках з дебіторами до поточних пасивів. Відбиває прогнозовані платіжні можливості підприємства обмеження за умови своєчасного проведення розрахунків з дебіторами. Нормальне обмеження До кл ³ 1. Низьке значення вказує на необхідність постійної роботи з дебіторами, щоб забезпечити можливість обігу найбільш ліквідної частини оборотних коштів у грошову форму для розрахунків.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності розраховується як відношення грошових коштів і короткострокових фінансових вкладень до поточних пасивів. Показує, яку частину короткострокової заборгованості підприємство може погасити найближчим часом. Характеризує платоспроможність підприємства на дату складання балансу. Нормальне обмеження До кал ³ 0,2 - 0,5. Низьке значення вказує на зниження платоспроможності підприємства.
Для того щоб встановити, чи зможе підприємство найближчим часом відновити (втратити) свою платоспроможність, розраховують коефіцієнт відновлення (втрати) платоспроможності за такою формулою:
К в (у) = (До пбкп + (До кбнп) * 6 / Т) / 2,
де К пбкп - коефіцієнт покриття балансу на кінець аналізованого періоду;
До кбнп - коефіцієнт покриття балансу на початок аналізованого періоду;
Т - аналізований період, вимірюваний кількістю місяців у ньому (якщо рік, то Т = 12);
2 - рекомендоване значення коефіцієнта покриття балансу.
Якщо розрахункове К в (у) дорівнює 1 і більше, то підприємство в найближчі 6 місяців відновить свою платоспроможність.
Показники аналізу ліквідності та платоспроможності тісно пов'язані з показниками фінансової стійкості, оскільки вона характеризують ступінь ризику банкрутства підприємства.
Дуже важливим показником фінансової стійкості є коефіцієнт реальної вартості майна. Він визначає, яку частку у вартості майна складають засоби виробництва. Коефіцієнт розраховується діленням сумарної величини основних засобів, виробничих запасів, незавершеного виробництва на вартість активів підприємства. По суті, цей коефіцієнт визначає рівень виробничого процесу засобами виробництва.
Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів, як випливає з назви, результат ділення величини позикових коштів на величину власних. Він показує, яких коштів у підприємства більше - позикових або власних. Чим більше коефіцієнт перевищує одиницю, тим більше залежність підприємства від позикових коштів.
При оцінці нормального для підприємства рівня цього коефіцієнта треба зіставити його з коефіцієнтом забезпеченості запасів власними оборотними засобами. Якщо останній високий, тобто запаси покриті в основному власними джерелами, то позикові кошти покривають головним чином дебіторську заборгованість. Умовою зменшення позикових коштів у цьому випадку є повернення підприємству дебіторської заборгованості.
Забезпеченість матеріальних запасів обіговими коштами - це частка від ділення власних коштів на величину матеріальних запасів, тобто показник того, якою мірою матеріальні запаси покриті власними коштами.
Коефіцієнт маневреності власних коштів показує, наскільки мобільні власні джерела коштів підприємства і розраховується діленням власних оборотних коштів на всі джерела власних коштів підприємства. Залежить від характеру діяльності підприємства: в фондомістких виробництвах його нормальний рівень повинен бути нижче, ніж в матеріаломістких.
Також в аналізі використовуються такі коефіцієнти, як коефіцієнт співвідношення мобільних та іммобілізованих коштів, що показує, наскільки необоротних коштів припадає на 1 карбованець оборотних активів. Чим вище значення показника, тим більше коштів підприємство вкладає в оборотні активи.
Коефіцієнт автономії, що характеризує незалежність від позикових коштів, відображає частку власних коштів у загальній сумі всіх коштів підприємства. Мінімальна порогове значення на рівні 0,5. Перевищення вказує на збільшення фінансової незалежності, розширення можливості залучення коштів з боку.
Іншою важливою оцінкою фінансової стійкості підприємства є коефіцієнт концентрації позикового капіталу.
Коефіцієнт концентрації позикового капіталу - відношення позикових джерел до власних джерел. Відносно рівня фінансової незалежності критичною точкою є 0,4. Якщо чисельне значення коефіцієнта більше 0,4, то підприємство фінансово незалежно.
Аналіз та оцінка ділової активності проводиться на якісному і кількісному рівнях. Аналіз на якісному рівні передбачає оцінку діяльності підприємства з неформальним критеріями: широта ринку збуту продукції, репутація підприємства, популярність і надійність клієнтів, що користуються послугами підприємства, наявність довгострокових договорів купівлі-продажу, імідж торгова марка і пр.
Аналіз на кількісному рівні передбачає розрахунок ряду показників, що характеризують ефективність використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів підприємства.
Коефіцієнт загальної оборотності оборотних коштів відображає швидкість обороту всіх оборотних коштів. Зростання коефіцієнта характеризується позитивно, якщо спостерігається зростання числа обороту запасів підприємства.
Виручка від реалізації
К к = ----------------------------------------------- ---
Середня величина оборотних коштів
Узагальнюючим показником використання основних виробничих фондів служить фондовіддача - відношення виручки від реалізації в даному періоді до середньої за цей період вартості основних виробничих фондів, показує величину виручки від реалізації, що припадає на 1 карбованець основних засобів та інших необоротних активів.
Виручка від реалізації
Ф о = -----------------------------------------
Середньорічна вартість ОПФ

Коефіцієнт оборотності власного капіталу показує швидкість обороту власного капіталу, що для акціонерних підприємства та фірм означає активність засобів власників капіталу. Підвищення рівня продажів в значній мірі забезпечується кредитами, а отже, знижує частку власника в загальному капіталі господарюючого суб'єкта.
Рентабельність - один з основних якісних вартісних показників ефективності виробництва на підприємстві, що характеризує рівень віддачі витрат і ступінь використання коштів у процесі виробництва і реалізації продукції (робіт, послуг). Якщо ділова активність підприємства у фінансовій сфері проявляється, перш за все, у швидкості обороту ресурсів, то рентабельність підприємства показує ступінь прибутковості його діяльності.
Чисельник і знаменник показника виражені в грошовій формі, але в різній купівельної спроможності і ліквідності. Чисельник показника - прибуток. Вона динамічна, в ній відбивається рівень цін, кількість виробленої продукції, результати діяльності за минулий період.
Рентабельність продажів. Показує прибутковість реалізації, тобто на скільки рублів потрібно реалізувати продукцію, щоб отримати 1 рубль прибутку. Безпосередньо пов'язаний з динамікою ціни реалізації продукції, рівнів витрат на виробництво. Обчислюється як відношення прибутку від реалізації продукції у виручці від реалізації.
Рентабельність основної діяльності. Показує прибуток від понесених витрат на виробництво продукції. Доповнює показник рентабельності продажів. Динаміка коефіцієнта може свідчити про необхідність перегляду цін або посилення контролю за собівартістю реалізованої продукції.
Прибуток від реалізації
Р ОС = ------------------------------------
Собівартість продукції
Рентабельність всього капіталу підприємства. Визначає ефективність всього майна підприємства. При порівнянні рентабельності капіталу з рентабельності продукції і величиною ставки за банківським кредитом можна зробити висновок або про невиправдане завищення кредитної ставки, або про незадовільний використанні капіталу підприємства.
Рентабельність необоротних активів. Вимірює чистий прибуток, що припадає на одиницю вартості необоротних активів.
Рентабельність власного капіталу. Відображає ефективність використання коштів, що належать власникам підприємства. Основний критерій при оцінки рівня сортування акцій на біржі.

Глава 2. Економічна характеристика підприємства
2.1. Природно-кліматичні умови
Районний центр - с. Сосново-Озерське.
Територія - 25,6 тис. кв. м
Населення - 19,6 тис. чол.
Відстань від Улан-Уде до с. Можайка - 270 км.
Населені пункти - 18.
СВК «Дружба» організований у 1972 р. Землекористування лежить у західній частині Еравнінськие району.
Клімат різко-континентальний з малосніжною, тривалої і морозною зимою, коротким, але теплим літом. Невеликий сніговий покрив утворюється переважно за рахунок опадів, приносяться сюди західними циклонами. Кількість опадів на рік у середньому складає від 270-310 мм / м.
Найнижча температура січня доходить до 35-40 °, а високі літні температури в липні піднімається до 25-28 ° С, (вночі температура падає до 5-8 ° С). Середня температура найхолоднішого місяця - січня становить 25,1-25,8 °, а середня температура самого теплого місяця липня - 16,5 ° С.
Еравнінськие район займає вододільні простори між басейнами озера Байкал і ріки Лени.
Єравне багата озерами. Найбільшими є Еравнінськие - Харбінським озера. У Єравне налічується понад 10 великих і понад 200 дрібних озер. Найбільше озеро - це Б. Єравне (площа - 946 га, глибина - 6,0 м), оз. М. Єравне, оз. Соснівське, Гунда, Ісінга, Ута-Нур і ін Загальна площа всіх озер складає 38900 га.
Грунти Єравне різноманітні. Зустрічаються такі типи грунтів: мерзлотно-лучно-лісові, мерзлотно-лугові і мерзлотно-лучно-чорноземні.

2.2. Земельний фонд СПК «Дружба»
Земля - ​​це не тільки загальне матеріальне умова, а територіальна база промислового та сільськогосподарського виробництва. І від того, як вона використовується, залежить валовий дохід сільськогосподарської продукції і кінцеві результати господарства. Аналіз використання земельних угідь передбачає визначення можливостей поліпшення земельного фонду, раціональну організацію виробництва на всіх видах сільськогосподарських угідь з метою збільшення обсягу та підвищення якості продукції рослинництва.
Землі, які систематично використовуються для певних виробничих цілей, називаються сільськогосподарськими угіддями. До основних видів сільськогосподарських угідь відносяться: рілля (посів, пар, город), поклад (землі, раніше займані під ріллю, але більше року не використовувані для посіву або під пар), сінокоси, пасовища та багаторічні насадження (без полезахисних лісових смуг).
Визначення структури земельного фонду та сільськогосподарських угідь має виключно важливе значення для виявлення резервів поліпшення використання земельних угідь. Під структурою земельного фонду розуміють процентне співвідношення окремих видів угідь у загальній земельній площі. Вона дає уявлення про сільськогосподарському використанні землі.
Структура сільськогосподарських угідь - це відсоткове співвідношення окремих видів сільськогосподарських угідь. Вона характеризує наявність і склад різних видів сільськогосподарських угідь, а також показує можливість збільшення ріллі, як найбільш продуктивного виду земельних угідь. Питома вага ріллі в загальній площі сільськогосподарських угідь показує рівень розораності цих угідь.
Розглянемо склад земельних угідь СПК «Дружба» (2005-2007 рр.)..
Таблиця 1
Склад і структура земельних угідь

Види площ
2005
2006
2007
га
%
га
%
га
%
1
Загальна земельна площа - всього
21581
100
21581
100
21581
100
2
Сільськогосподарські угіддя - всього
14993
69,5
14993
69,5
14993
69,5
3
У т.ч. ріллі
6501
30,1
6501
30,1
6501
30,1
4
Сінокоси
741
3,4
741
3,4
741
3,4
5
Пасовища
7751
35,9
7751
35,9
7751
35,9
6
Лісові масиви
4949
22,9
4949
22,9
4949
22,9
7
Деревно-чагарникові рослини
1121
5,2
1121
5,2
1121
5,2
8
Ставки і водойми
112
0,5
112
0,5
112
0,5
9
Дороги
246
1,1
246
1,1
246
1,1
10
Болота
71
0,3
71
0,3
71
0,3
11
Інші землі
335
1,6
335
1,6
335
1,6


Рис. 1. Склад земельних угідь
Загальна площа господарства становить 21581 га, в тому числі сільгоспугідь 14993 га. Земля залучена в сільськогосподарське виробництво на 30,1%. У структурі угідь основна частка припадає на пасовища, яка складає 35,9% або 7751 га від загального землекористування. Склад сільськогосподарських угідь протягом 3-х років залишається постійним, так як резервів для розширення поки не є.
Результати сільськогосподарського виробництва залежать від ефективності використання виробничих ресурсів, у тому числі земельних.

Таблиця 2

Показники ефективності використання земельних ресурсів

Показники
2005
2006
2007
2007 р. до 2005 р.,%
1. Урожайність с / х. культур, ц / га
Ярові зернові
8,6
8,1
12
139,5
Багаторічні трави
4
8
7
175
Сіно природних сіножатей
7
5,1
10,5
150
2. Вихід продукції тваринництва на 100 га СХВ, ц
Молоко
9,8
13,4
13,8
140,8
Шерсть
0,6
0,7
0,7
116,7
М'ясо ВРХ
1,5
1,5
1,9
126,7
М'ясо овець
2,9
2,6
3,7
127,6
3. Показники залучення землі в с / г. виробництві,%
69,4
69,4
69,4
100
4. Ступінь інтенсивності використання СХВ,%
43,3
43,3
43,3
100
Показник залучення землі в сільськогосподарському виробництві розраховується за формулою:
П 2007 = S СХУ / S заг х 100 = 14993:21581 * 100 = 69,4%.
Даний показник вказує на те, що в господарстві більше половини землі залучені в сільськогосподарське виробництво.
Показник інтенсивності використання сільськогосподарських угідь дорівнює: З 2007 = S п / S СХВ х 100 = 6501:14993 * 100 = 43,3%.
2.3. Економічна характеристика господарства
Розглянемо показники забезпеченості господарства основними фондами виробництва та ефективність їх використання (табл. 4)

Таблиця 3
Показники забезпеченості і ефективності використання ОПФ в СВК «Дружба»
Показники
2005
2006
2007
2007 р. в% до
2005
2006
Площа с / г угідь, га
14993
14993
14993
100
100
Середньорічна вартість ОПФ, тис. грн.
32859
33584
34383
105
102
Середньорічна чисельність працівників, чол.
108
90
70
65
78
Вартість валової продукції, тис. руб. (Действ.ценах)
5799
5926
6484
111,8
109,4
Фондообеспеченность, тис. руб. / га
219,2
224,0
229,3
104,6
102,4
Фондоозброєність, тис. грн. / чол.
304,3
373,2
491,2
161,4
131,6
Фондовіддача, на 100 руб. ОПФ
17,6
17,6
18,9
107,4
107,4
Фондомісткість, на 100 руб. ОПФ
5,7
5,7
5,3
93
93
Вартість валової продукції на 100 га с / г угідь, тис. руб.
38,7
39,5
42,2
109
106,8
Коефіцієнт загальної рентабельності виробничих фондів,%
38,8
37,9
36,7
94,6
96,8
Підвищення економічної ефективності виробництва значною мірою пов'язане з поглибленням спеціалізації. Спеціалізація відбиває виробничий напрям і галузеву структуру господарства.
Рівень спеціалізації найбільш точно характеризується питомою вагою галузей у структурі товарної продукції. Для визначення спеціалізації розглянемо цю структуру, яку представимо в таблиці 5. Вивчивши динаміку і структуру товарної продукції протягом трьох років можна зробити висновок: переважає продукція тваринництва, особливо продукція ВРХ в живій масі, займає 26,4%, молоко незбиране займає - 18,2%, м'ясо ВРХ (16,4%).

Таблиця 4
Склад і структура товарної продукції

Найменування
2005
2006
2007
У середньому за 3 роки
тис.руб.
%
тис.руб.
%
тис.руб.
%
тис.руб.
%
1
Продукція ростемо-ва, всього
77
2,5
141
3,8
521
9,1
246,3
5,1
2
Зернові та зернобобові культури - всього
77
2,5
141
3,8
521
9,1
246,3
2,1
в т.ч. пшениця
8
0,3
50
1,3
-
-
19,3
0,5
Ячмінь
69
2,2
55
1,5
-
-
41,3
1,2
Овес
-
-
36
1,0
521
9,1
185,7
3,3
3
Продукція живіт-ва, всього
2965
96,5
3617
96,2
5220
90,9
3934,0
94,6
4
Худоба та птиця в ж. м. - всього:
1512
49,2
1342
35,7
2795
48,7
1883,0
44,5
5
в т. ч. ВРХ
752
24,5
1026
27,3
1580
27,5
1119,3
26,4
6
вівці і кози
461
15,0
273
7,3
1215
21,2
649,7
14,5
7
Коні
299
9,7
43
1,1
-
-
114,0
3,6
8
Молоко цільне
552
18,0
817
21,7
851
14,8
740,0
18,2
9
Вовна всяка
-
-
259
6,9
320
5,6
193,0
4,2
11
М'ясо та м'ясопродукція - всього:
901
29,3
1199
31,9
1254
21,8
817,7
27,7
12
в т. ч. м'ясо ВРХ
567
18,5
428
11,4
1117
19,5
515,0
16,4
13
м'ясо овець
334
10,9
771
20,5
121
2,1
297,3
11,2
14
м'ясо коней
-
-
-
-
16
0,3
5,3
0,1
Всього по господарству
3073
100,0
3758
100,0
5741
100,0
4190,7
100,0
На галузь рослинництва припадає лише 5,1% товарної продукції, повністю складається з пшениці 1-2 класу.
СВК «Дружба» реалізує виробниче молоко на Можайський маслозавод ВАТ «Найдан».
М'ясо реалізується на ринках міста Улан-Уде. У СВК «Дружба» є невелика млин, яка забезпечує працівників борошном, також є дробарка.
СВК «Дружба» виробляє м'ясо, молоко, вовну, зерно. В аналізований період (2005 - 2007 рр..) Спостерігається стабільне зростання виробництва зерна.
Раніше основним джерелом прибутку була реалізація зерна. У порівнянні з базисним 2005 роком у звітний 2007 рік спостерігається збільшення поголів'я худоби за рахунок покупки в кредит за національною проекту.
Виходячи з даних таблиці 5 можна визначити коефіцієнт спеціалізації за формулою:
,
де К з - коефіцієнт спеціалізації;
У т - питома вага галузей у загальному обсязі товарної продукції;
i - порядковий номер виду товарної продукції в ранжированном ряду.
До спец = 100 / 26,4 * 1 +18,2 * 3 +16,4 * 5 +14,5 * 7 +11,2 * 9 +4,2 * 11 +3,6 * 13 +
+3,3 * 15 +1,2 * 17 +0,5 * 19 +0,1 * 21 = 0,2.
Як видно з таблиці 8 за останні три роки рівень спеціалізації слабко виражений. Це говорить про те, що господарство розширює свою продукцію.
Узагальнюючим показником господарської діяльності організації є фінансовий результат. Фінансовий коефіцієнт представляє собою відносні показники фінансового стану. Узагальнюючим показником господарської діяльності організації є фінансовий результат. Основними джерелами інформації для аналізу фінансових результатах є дані форми № 2 «Звіт про фінансові результати», форми № 1 «Бухгалтерський баланс", форма № 3 «Звіт про рух капіталу», форма № 4 «Звіт про рух грошових коштів».
Аналіз абсолютних показників, наведених у таблиці 6, свідчить про те, що СПК «Дружба» у звітному році добився високих фінансових результатів господарської діяльності, як у порівнянні з попередніми роками.
Економічну ефективність сільськогосподарського виробництва характеризує рентабельність, яка являє собою економічну категорію, що відображає дохідність і прибутковість підприємства.
Основним напрямком економіки сільського господарства є зростання продуктивності праці. Саме цей фактор виступає для підвищення виробництва продукції.

Таблиця 5

Витрати праці на виробництво сільськогосподарської продукції


Показник
2005
2006
2007
1
Витрати праці на: 1 ц зерна, ч / год
11
8
4,7
3
1 ц сіна
1,2
1,2
1,2
2
1 ц приросту ваги ВРХ
99
99
80
4
1ц приросту ваги овець
25,5
28,6
20
5
1 ц молока цільного
12,9
9,5
9,2
6
1 ц вовни всякої
69
60
58
З даної таблиці видно, що до найбільших затратам праці призводить виробництво 1 ц приросту ваги ВРХ, оскільки великій рогатій худобі потрібно більше кормів, догляду та робочих рук.
Таблиця 6

Фінансові результати реалізації продукції рослинництва

Року
Показники тис.руб.
Зернові та зернобобові культури
пшениця
ячмінь
овес
2005
реалізовано продукції рослинництва
15
120
-
повна собівартість
12
96
-
виручка
8
69
-
прибуток (+),
збиток (-)
- 4
- 27
-
окупність,%
66,66
71,87
-
2006
реалізовано продукції рослинництва
100
154
100
повна собівартість
50
55
35
виручка
50
55
36
прибуток (+),
збиток (-)
0
0
+ 1
рентабельність,%
-
-
+ 2,85
2007
реалізовано продукції рослинництва
-
-
384
повна собівартість
-
-
492
виручка
-
-
521
прибуток (+),
збиток (-)
-
-
+ 29
рентабельність,%
-
-
5,89
Проаналізувавши таблицю 15 можна зробити висновок про те, що в 2007 р. і 2006 р. в порівнянні з 2005 роком виробництво зернових культур покращився у зв'язку природно-кліматичними умовами.
При виробництві сільськогосподарської продукції зачіпається живий і минулий працю, тобто витрати. Основні витрати безпосередньо пов'язані з процесом виробництва продукції.
Тваринництво є також як і галузь рослинництва, важливою галуззю сільського господарства, яка забезпечує нас продуктами харчування: м'ясо, молоко, а крім цього тваринництво є головним виробником сировини для легкої та переробної промисловості.
Тваринництво в СВК «Дружба» займає чільне місце, а саме виробництво м'яса.

Таблиця 7

Склад і структура поголів'я тварин

Групи худоби
2005
2006
2007
2007 до 2005 р.,%
2007 до 2006 р.,%
гол.
гол.
гол.
ВРХ - всього: в т.ч.
459
474
416
90,6
87,6
Корови, з них
131
122
125
95,4
102,5
корови молочного напряму
81
89
-
-
-
бики-виробники
9
6
10
111,1
166,7
нетелі
24
40
125
520,8
312,5
телиці старше 2-х років
87
138
42
48,3
30,4
Вівці - всього: в т.ч.
3113
3135
3138
100,8
100,1
Барани-виробники
61
70
153
250,8
218,6
Вівцематки
1800
1839
1840
102,2
100,1
Коні - всього: в т.ч.
87
97
108
124,1
111,3
Конематкі 3-х років і старше
16
14
18
112,5
128,6
Жеребці - проіз.-ли
3
7
7
233,3
100
Дані таблиці 14 свідчать про те, що поголів'я ВРХ у 2007 році зменшилася на відміну від 2005 року на 9,4%. А поголів'я овець збільшилося до 3138 голів, тобто на 0,8%.

Таблиця 8
Фінансовий результат виробництва продукції галузі тваринництва
Року
Показники тис.руб.
Худоба в живій масі
ВРХ
вівці
коні
2005
реалізовано продукції тваринництва
110
147
136
повна собівартість
426
342
233
виручка
752
461
299
прибуток (+),
збиток (-)
+326
+119
+66
рентабельність,%
76,52
34,79
28,32
2006
реалізовано продукції тваринництва
446
65
19
повна собівартість
882
255
22
виручка
1026
273
43
прибуток (+),
збиток (-)
+144
+18
+21
рентабельність,%
16,32
7,05
95,45
2007
реалізовано продукції тваринництва
427
392
-
повна собівартість
1574
1120
-
виручка
1580
1215
-
прибуток (+),
збиток (-)
+6
+95
-
рентабельність,%
0,38
8,48
-
Проаналізувавши таблицю, ми бачимо, що господарство в галузі тваринництва з року в рік працює краще. Рентабельність збільшується із-за середньої закупівельної ціни, також збільшується виручка і собівартість продукції. У 2007 році збільшилася рентабельність ВРХ, овець у порівнянні з 2005 роком. Це означає, що ефективно розвивається підприємство, тобто господарство все краще переробляє свою власну продукцію тваринництва.

Глава 3. Аналіз фінансового стану підприємства СПК «Дружба»
3.1. Аналіз динаміки, складу і структури джерел капіталу
Керівництво підприємства повинно мати чітке уявлення, за рахунок яких джерел ресурсів воно буде здійснювати свою діяльність. Турбота про забезпечення бізнесу необхідними фінансовими ресурсами є ключовим моментом у діяльності будь-якого підприємства.
Власний капітал характеризується простотою залучення, забезпеченням більш і зниженням ризику банкрутства. Необхідність в ньому обумовлена ​​вимогами самофінансування підприємств. Однак потрібно враховувати, що власний капітал обмежений у розмірах. Крім того, фінансування діяльності підприємства тільки за рахунок власних коштів не завжди вигідно для нього, особливо в тих випадках, коли виробництво має сезонний характер. Тоді в окремі періоди буду накопичуватися великі кошти на рахунках в банку, а в інші їх буде не діставати. Слід також мати на увазі, що ціни на фінансові ресурси невисокі, а підприємство може забезпечити більш високий рівень віддачі на вкладений капітал, ніж платить за кредитні ресурси, то, залучаючи позикові кошти, воно може підвищити рентабельність власного капіталу.
У той же час якщо кошти підприємства створені в основному за рахунок короткострокових зобов'язань, то його фінансовий стан буде нестійким, тому що з капіталами короткострокового використання необхідна постійна оперативна робота, спрямована на контроль за своєчасним поверненням і залучення в оборот на нетривалий час інших капіталів. Отже, від того, наскільки оптимально співвідношення власного і позикового капіталу, багато в чому залежить фінансове становище.
Таблиця 9
Аналіз динаміки і структури джерел капіталу на 2005 р.
Джерело капіталу
Наявність коштів, тис. руб.
Структура коштів,%
на початок періоду
на кінець періоду
зміна, + (-)
на початок періоду
на кінець періоду
зміна, + (-)
Власний капітал
13346
14522
1176
62,06
74,31
+12,25
Позиковий капітал
8158
5021
-3137
37,94
25,69
-12,25
І т о г о
21504
19543
-1961
100
100
-
Таблиця 10
Аналіз динаміки і структури джерел капіталу на 2006 р.
Джерело капіталу
Наявність коштів, тис. руб.
Структура коштів,%
на початок періоду
на кінець періоду
зміна, + (-)
на початок періоду
на кінець періоду
зміна, + (-)
Власний капітал
14522
16658
2136
74,3
63,03
-11,27
Позиковий капітал
5021
9770
-9773
25,69
36,96
11,27
І т о г о
19543
26428
6885
100
100
-
Таблиця 11
Аналіз динаміки і структури джерел капіталу на 2007 р.
Джерело капіталу
Наявність коштів, тис. руб.
Структура коштів,%
на початок періоду
на кінець періоду
зміна, + (-)
на початок періоду
на кінець періоду
зміна, + (-)
Власний капітал
16658
18902
2244
63,03
67,06
4,03
Позиковий капітал
9770
9286
-484
36,97
32,94
-4,03
І т о г о
26428
28188
1760
100
100
-
З даних таблиць 1, 2, 3 видно, що на даному підприємстві основна питома вага в джерелах формування активів в 2005 р. займає власний капітал, причому за звітний рік його частка зросла на 12,25%. А в 2006 р. основна питома вага зайняв позиковий капітал, його частка знизилася на 12,27%. У 2007 р. знову в джерелах формування активів найбільшу питому вагу зайняв власний капітал і за звітний рік підвищився на 4,03%.

3.2. Аналіз платоспроможності та фінансової стійкості підприємства
Здатність підприємства своєчасно проводити платежі, фінансувати свою діяльність на розширеній основі, переносити непередбачені потрясіння й підтримувати свою платоспроможність у несприятливих обставинах свідчить про його стійкий фінансовий стан, і навпаки. Якщо платоспроможність - це зовнішній прояв фінансового стану підприємства, то фінансова стійкість - внутрішня його сторона, що відображає збалансованість грошових і товарних потоків, доходів і витрат, коштів і джерел їх формування.
Фінансова стійкість підприємства - це здатність суб'єкта господарювання функціонувати і розвиватися, зберігати рівновагу своїх активів і пасивів в змінюється внутрішньому та зовнішньому середовищі, що гарантує його постійну платоспроможність та інвестиційну привабливість у межах допустимого рівня ризику. Стійкий фінансовий стан досягається при достатності власного капіталу хорошій якості активів, достатньому рівні рентабельності з урахуванням операційного і фінансового ризику, достатності ліквідності, стабільних доходах і широких можливостях залучення позикових коштів. Для забезпечення фінансової стійкості підприємства має володіти гнучкою структурою капіталу, уміти організувати його рух таким чином, щоб забезпечити постійні перевищення доходів над витратами з метою збереження платоспроможності і створення умов для самопроізводства. Фінансовий стан підприємства, його стійкість і стабільність залежать від результатів його виробничої, комерційної та фінансової діяльності. Якщо виробничий і фінансовий плани успішно виконуються, то це позитивно впливає на фінансовий стан підприємства і навпаки, у результаті недовиконання плану по виробництву і реалізації продукції відбувається підвищення її собівартості, зменшення виручки і суми прибутку і як наслідок погіршення фінансового стану підприємства і його платоспроможності. Отже, стійкий фінансовий стан не є щасливою випадковістю, а підсумком грамотного, умілого керування всім комплексом факторів, що визначають результати господарської діяльності підприємства. Фінансова діяльність як складова частина господарської діяльності повинна бути спрямована на забезпечення планомірного надходження і витрачання грошових ресурсів, виконання розрахункової дисципліни, досягнення раціональних пропорцій власного і позикового капіталу і найбільш ефективне його використання.
Платоспроможність - можливість наявними грошовими ресурсами своєчасно погашати свої платіжні зобов'язання. Оцінка платоспроможності по балансу здійснюється на основі характеристики ліквідності оборотних активів, якому визначається часом, необхідним для перетворення їх в грошові кошти.
Чим менше потрібно часу для інкасації даного активу, тим вище його ліквідність. Ліквідність балансу - можливість суб'єкта господарювання звернути активи в готівку і погасити свої платіжні зобов'язання, а точніше - це ступінь покриття боргових зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких у готівку відповідає терміну погашення платіжних зобов'язань. Вона залежить від ступеня відповідності величини наявних платіжних коштів величині короткострокових боргових зобов'язань.
Ліквідність підприємства - це більш загальне поняття, чим ліквідність балансу. Ліквідність балансу передбачає вишукування платіжних засобів тільки за рахунок внутрішніх джерел. Але підприємства може залучити позикові засоби з боку, якщо у нього є відповідний імідж у діловому світі і досить високий рівень інвестиційної привабливості. Від ступеня ліквідності балансу і підприємства залежить платоспроможність. У той же час ліквідність характеризує як поточний стан розрахунків, так і перспективу. Підприємство може бути платоспроможним на звітну дату, але мати несприятливі можливості в майбутньому, і навпаки. Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні коштів по активу, з короткостроковими зобов'язаннями по пасиву, які групуються за ступенем терміновості їх погашення. З точки зору ліквідності, активи підприємства можна розділити на чотири групи:
- Негайно реалізовані активи А1. Це грошові кошти (стор. 260) та короткострокові фінансові вкладення (стор. 250);
- Швидко реалізованих активи А2, висловлені величиною краткосроч-ної дебіторської заборгованості (стор. 240);
- Повільно реалізовані активи А3. сюди відносяться довгострокова дебіторська заборгованість (стор. 230), запаси (стор.210) і ПДВ по придбаних цінностей (стор. 220), крім того, до цієї групи не включається стаття. Витрати майбутніх періодів (стор. 217);
- Важкореалізовані активи А4, представлені величиною поза-оборотних активів (стор. 190). Сюди ж слід віднести статтю «Витрати майбутніх періодів» (стор. 217).
За ступенем терміновості майбутньої оплати пасиви групуються наступним чином:
- Найбільш строкова заборгованість П1, складається з кредиторської заборгованості (стор. 620), розрахунків по дивідендах (стор. 630) та інших короткострокових пасивів (стор. 670);
- Короткострокові пасиви П2, представлені величини короткострокових позикових коштів (стор. 610);
- Довгострокові пасиви П3 відображаються як підсумок розділу 5 балансу (стор. 590);
- Постійні пасиви П4 - це капітал і резерви (стор. 490). Для збереження балансу між активами і пасивами до величини П4 потрібно віднести короткострокові пасиви, не відбиті в складі попередніх груп: «Доходи майбутніх періодів» (стор. 640), «Фонд споживання» (стор. 650), «резерви майбутніх витрат і платежів» (стор. 660).
Розглянемо аналіз ліквідності підприємства за 2004-2006 рр..
Таблиця 12
Аналіз ліквідності за 2005 р.
Актив
На початок року
На кінець року
Пасив
На початок року
На кінець року
Платіжний зміна (недолік)
На початок року
На кінець року
Негайно реалізовані активи А1
14
24
Найбільш строкова заборгованість П1
1668
543
1654
519
Швидко реалізовані активи А2
1822
901
Короткострокові пасиви П2
2342
334
460
-561
Повільно реалізовані активи А3
8836
8119
Довгострокові пасиви П3
4144
4144
-4692
-3975
Важко реалізовані активи А4
10828
10499
Постійні пасиви П4
13346
14522
2518
4023
Баланс
21500
19543
Баланс
21500
19543
-
-
Умова ліквідності балансу
А1> П1; А2> П2; А3> П3; А1 <П4
Проаналізувавши ліквідність балансу підприємства за 2004 р., його не можна визнати ліквідним, тому що три співвідношення груп активів і пасивів не відповідає умовою абсолютної ліквідності балансу.

Таблиця 13
Аналіз ліквідності за 2006 р.
Актив
На початок року
На кінець року
Пасив
На початок року
На кінець року
Платіжний зміна (недолік)
На початок року
На кінець року
Негайно реалізовані активи А1
24
361
Найбільш строкова заборгованість П1
543
590
519
229
Швидко реалізовані активи А2
901
306
Короткострокові пасиви П2
334
800
-567
494
Повільно реалізовані активи А3
8119
13698
Довгострокові пасиви П3
4144
8380
-3975
-5318
Важко реалізовані активи А4
10499
12065
Постійні пасиви П4
14522
16658
4023
4593
Баланс
19543
26428
Баланс
19543
26428
-
-
Умова ліквідності балансу
А1> П1; А2> П2; А3> П3; А1 <П4
Проаналізувавши ліквідність балансу підприємства за 2005 р., його не можна визнати ліквідним, тому що три співвідношення груп активів і пасивів не відповідає умовам абсолютної ліквідності.
Таблиця 14
Аналіз ліквідності за 2007 р.
Актив
На початок року
На кінець року
Пасив
На початок року
На кінець року
Платіжний зміна (недолік)
На початок року
На кінець року
Негайно реалізовані активи А1
361
53
Найбільш строкова заборгованість П1
800
-26
439
-79
Швидко реалізовані активи А2
306
588
Короткострокові пасиви П2
800
1000
494
419
Повільно реалізовані активи А3
13698
15815
Довгострокові пасиви П3
8380
8177
-5318
-7638
Важко реалізовані активи А4
12063
11730
Постійні пасиви П4
16658
18902
4595
7172
Баланс
26428
28188
Баланс
26428
28188
-
-
Умова ліквідності балансу
А1> П1; А2> П2; А3> П3; А1 <П4
Проаналізувавши ліквідність балансу підприємства за 2006 р., його не можна визнати ліквідним, тому що три співвідношення груп активів і пасивів не відповідає умовою абсолютної ліквідності балансу.
Ліквідність підприємства визначається за допомогою ряду фінансових коефіцієнтів.
Коефіцієнт поточної ліквідності відображає, чи достатньо у підприємства коштів, які можуть бути використані ним для погашення своїх короткострокових зобов'язань протягом попереднього року
До ТЛ. = Загальна вартість поточних активів / термінові зобов'язання = = А1 + А2 + А3/П1 + П2
У СВК «Дружба» за 2005 р. він дорівнює:
На початок року: 10672/4010 = 2,6
На кінець року: 9044/877 = 10,31
У СВК «Дружба» за 2006 р. він дорівнює:
На початок року: 9044/877 = 10,31
На кінець року: 14365/1390 = 10,33
У СВК «Дружба» за 2007 р. він дорівнює:
На початок року: 14365 \ 1390 = 10,33
На кінець року: 16456 \ 974 = 16,9
Коефіцієнт швидкої ліквідності - відношення найбільш ліквідної частини оборотних активів до поточних зобов'язань, відрізняється від попереднього тим, що в чисельнику дробу відбивається ще у величині швидко ліквідних активів:
До БЛ = (А1 + А2) / (П1 + П2) = ліквідні активи / термінові зобов'язання
До БЛ. На початок 2005 року: 1836/4010 = 0,46
До БЛ. Підсумками року: 925/877 = 1,05
До БЛ. На початок 2006 року: 925/877 = 1,05
До БЛ. Підсумками року: 667/1600 = 0,42
До БЛ. На початок 2007 року: 667/1600 = 0,42
До БЛ. Підсумками року: 641/974 = 0,68
Коефіцієнт абсолютної ліквідності - найбільш жорсткий критерій платоспроможності, показує яка частина короткострокових зобов'язань може бути погашена негайно.
До АБЛ = грошові кошти / термінові зобов'язання
До АБЛ на початок 2005 року: 14/2342 = 0,001
До АБЛ на кінець року: 24/334 = 0,072
До АБЛ на початок 2006 року: 24/334 = 0,072
До АБЛ на кінець року: 361/800 = 0,451
До АБЛ на початок 2007 року: 361/800 = 0,451
До АБЛ на кінець року: 53/1000 = 0,053
Зведемо перераховані вище показники в таблицю.
Таблиця 15
Показники розрахованих коефіцієнтів
Показники
2005
2006
2007
Норма-активне значен-ня
на початок року
на кінець року
на початок року
на кінець року
на початок року
на кінець року
Коефіцієнт поточної ліквідності
2,66
10,31
10,31
10,33
10,33
16,9
≥ 2
Коефіцієнт швидкої ліквідності
0,46
1,05
1,05
0,42
0,42
0,68
0,7-0,8
Коефіцієнт абсолютної ліквідності
0,001
0,072
0,072
0,451
0,451
0,053
0,20-0,25
Розраховані показники ліквідності за 2005-2007 рр.. свідчать про скрутне фінансове становище підприємства. Перевищення оборотних активів над короткостроковими зобов'язаннями в 2007 р. у багато разів свідчить про нераціональне вкладення кошти неефективне їх використання. Тільки мобілізуючи кошти, вкладені в матеріально-виробничі запаси, можна розрахуватися з кредиторами за короткостроковими зобов'язаннями. Тому підприємство буде покривати частину боргів частиною свого нерухомого майна.
Джерела фінансових ресурсів діляться на дві великі групи: власні і позикові. Власні кошти складаються з внесків акціонерів у власний капітал, додаткового капіталу та нерозподіленого прибутку. Позиковий або залучений капітал у свою чергу підрозділяється на довгострокові і короткострокові зобов'язання.
Якісною відмінністю власного від позикового капіталу виступає відмінність в умовах надання матеріальних коштів. Позикові кошти, в основному, надаються на умовах кредиту, та цільове використання наданих ресурсів контролюється позикодавцем лише в окремих випадках. Джерелом же власних коштів є акціонери, що інвестують свої кошти в невизначеною середовищі, і як правило, контролюють витрату.
Аналіз фінансової стійкості необхідний для характеристики відносин підприємства з власниками позикових коштів.
Оскільки, короткостроковими зобов'язаннями можливо керувати, то однією з інформаційних складових управління стає дані про фінансову стійкість підприємства. Вони дозволяють з одного боку визначити оптимальні, з іншого боку допустимі обсяги запозичень.
Розглянемо аналіз фінансової стійкості господарства за 2005-2007 рр..

Таблиця 16
Аналіз фінансової стійкості підприємства за 2005 рік
Показники
На початок року
На кінець року
Відхи-ня
1. Капітал і резерви
13346
14522
1176
2. Необоротні активи
10828
10499
-329
3. Довгострокові кредити і позики
742
742
-
4. Наявність власних оборотних коштів (р. 1 + р. 3 - стор 2)
3268
4765
1497
5. Короткострокові кредити і позики
2342
334
-2008
6. Загальна величина основних джерел формування запасів і витрат (стор. 4 + стор 5)
5610
5099
-511
7. Запаси
8679
8082
-597
8. Надлишок (+) або нестача (-) власних оборотних коштів (стор. 4 - стор 7)
-5411
-3317
-8728
9. Надлишок (+) або нестача (-) загальної величини основних джерел формування запасів і витрат (стор.6 - стор 7)
-3069
-2983
-6052
Аналізуючи цю таблицю можна зробити висновок, що фінансове становище СПК «Дружба» за 2005 р. зазнало значних змін. З рядків 8, 9 можна зробити висновок про нестачу власних оборотних коштів і нестачі джерел формування запасів і витрат.
Таблиця 17
Аналіз фінансової стійкості підприємства за 2006 рік
Показники
На початок року
На кінець року
Відхи-ня
1. Капітал і резерви
14522
16658
2136
2. Необоротні активи
10499
12065
1566
3. Довгострокові кредити і позики
742
4165
3423
4. Наявність власних оборотних коштів (р. 1 + р. 3 - стор 2)
4765
8758
3993
5. Короткострокові кредити і позики
334
800
466
6. Загальна величина основних джерел формування запасів і витрат (стор. 4 + стор 5)
5099
9558
4459
7. Запаси
8082
13661
5579
8. Надлишок (+) або нестача (-) власних оборотних коштів (стор. 4 - стор 7)
-3317
-4903
-8220
9. Надлишок (+) або нестача (-) загальної величини основних джерел формування запасів і витрат (стор.6 - стор 7)
-2983
-4103
-7086

З даної таблиці можна зробити висновок: фінансове становище СПК «Дружба» зазнало значних змін. З рядків 8, 9 можна зробити висновок про нестачу власних оборотних коштів і нестачі джерел формування запасів і витрат.
Таблиця 18
Аналіз фінансової стійкості підприємства за 2007 рік
Показники
На початок року
На кінець року
Відхилення
1. Капітал і резерви
16658
18902
2244
2. Необоротні активи
12065
11730
-335
3. Довгострокові кредити і позики
4165
3962
-203
4. Наявність власних оборотних коштів (р. 1 + р. 3 - стор 2)
8758
11134
2376
5. Короткострокові кредити і позики
800
1000
200
6. Загальна величина основних джерел формування запасів і витрат (стор. 4 + стор 5)
9558
12134
2576
7. Запаси
13361
15815
2454
8. Надлишок (+) або нестача (-) власних оборотних коштів (стор. 4 - стор 7)
-4103
-4681
-8784
9. Надлишок (+) або нестача (-) загальної величини основних джерел формування запасів і витрат (стор.6 - стор 7)
-4681
-3181
-7862
Фінансове становище СПК «Дружба» за 2006 р. зазнало значних змін. З рядків 8, 9 можна зробити висновок також про нестачу власних оборотних коштів і нестачі джерел формування запасів і витрат.
Для характеристики фінансової стійкості підприємства використовується також ряд фінансових коефіцієнтів.
Коефіцієнт автономії показує кілька підприємство незалежно від позикового капіталу.
До авт. = Капітал і резерви / валюта балансу
На початок 2005 року: 13346/21500 = 0,62
На кінець року: 14522/19543 = 0,74
На початок 2006 року: 14522/19543 = 0,74
На кінець року: 16658/26428 = 0,63
На початок 2007 року: 16658/26428 = 0,63
На кінець року: 18902/28188 = 0,67
Коефіцієнт відношення позикових і власних коштів показує частку позикових коштів у загальному обсязі ресурсів підприємства.
К. позику. і соб. ср-ств = зобов'язання / капітал і резерви
На початок 2005 року: 8154/13346 = 0,61
На кінець року: 5021/14522 = 0,35
На початок 2006 року: 5021/14522 = 0,35
На кінець року: 9770/16658 = 0,59
На початок 2007 року: 9770/16658 = 0,59
На кінець року: 9151/18902 = 0,48
Коефіцієнт забезпеченості власними засобами показує наявність власних оборотних коштів, необхідних для покриття матеріальних запасів
До ОБЕСП.СОБСТВ.СРЕД. = Власні оборотні кошти / матеріально-виробничі запаси.
На початок 2005 року: 10672/8679 = 1,23
На кінець року: 9044/8082 = 1,12
На початок 2006 року: 9044/8082 = 1,12
На кінець року: 14365/13661 = 1,05
На початок 2007 року: 14365/13661 = 1,05
На кінець року: 16458/15815 = 1,04
Коефіцієнт маневреності показує, яка частина власних коштів підприємства вкладена на найбільш мобільні активи.
До манев. = Собст.обор.средства / капітал і резерви
На початок 2005 року: 10672/12246 = 0,87
На кінець року: 9044/14522 = 0,62
На початок 2006 року: 9044/14522 = 0,62
На кінець року: 14365/16658 = 0,86
На початок 2007 року: 14365/16658 = 0,86
На кінець року: 16458/18902 = 0,87
Коефіцієнт фінансування показує, яка частина діяльності фінансується за рахунок власних коштів
До фінансування = капітал і резерви / зобов'язання
На початок 2005 року: 13346/8154 = 1,64
На кінець року: 14522/5021 = 2,89
На початок 2006 року: 14522/5021 = 2,89
На кінець року: 16658/9770 = 1,7
На початок 2007 року: 16658/9770 = 1,7
На кінець року: 18902/9151 = 2,07
Розраховані показники зведемо в таблицю.
Таблиця 19
Показники фінансової стійкості підприємства за 2005-2007 рр..
Показу-ки
Нор-мативен. знач-е
2005
Змін. +, -
2006
Змін. +, -
2007р.
Змін. +, -
поч.
кін.
поч.
кін.
поч.
кін.
До автономії
≥ 0,5
0,62
0,74
0,12
0,74
0,63
-0,11
0,63
0,67
0,04
До соот. ста. та позика. ср-в
≤ 1
0,61
0,35
-0,26
0,35
0,59
0,24
0,59
0,48
-0,11
До ста. ср-вами
≥ 1
1,23
1,12
-0,11
1,12
1,05
-0,07
1,05
1,04
-0,01
До маневр.
≥ 0,5
0,87
0,62
-0,25
0,62
0,86
0,24
0,86
0,87
0,01
До фін.
≥ 1
1,64
2,89
1,25
2,89
1,7
-1,19
1,7
2,07
0,37
Дані таблиці свідчать про те, що підприємства в своєму розпорядженні запас міцності, оскільки всі показники коефіцієнтів відповідають нормативним значенням. Показники автономії вказують на те, що підприємства за 2005-2007 рр.. має можливості вийти з кризового стану. Коефіцієнт маневреності 2007 р. збільшився на 40%, тому підприємство має можливості для вільного маневрування. Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами в 2007 р. відповідає нормативним показникам і склав 1,04, що говорить про достатнє забезпечення запасів і витрат власними джерелами формування.
3.3. Аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості
У фінансовому аналізі важливе місце займає аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості. Дебіторська заборгованість - це відволікання коштів підприємства від господарського обороту, тобто заборгованість інших організацій по платежах даної організації. Кредиторська заборгованість - це заборгованість постачальникам, кредити, позики, розрахунки з бюджетом та інші пасиви. Наявність значних сум дебіторської заборгованості знижує ефективність використання оборотних коштів. Великі суми кредиторської заборгованості свідчать про позаплановому залучення коштів сторонніх. підприємства в обіг даного підприємства.
Таблиця 20
Аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості
Статті балансу
2005
2006
2007
2007 р. до 2005 р.,%
тис. руб.,
тис. руб.,
тис. руб.,
Дебіторська заборгованість
901
306
588
65,3
-Покупці та замовники
564
306
588
65,3
Разом
9044
14365
16458
182
Кредиторська заборгованість
543
590
-26
-
Постачальники і підрядчики
333
590
-26
-
-Заборгованість перед державними позабюджетними фондами
71
-
62
87,3
-Заборгованість перед персоналом організації
-
-
-
-
-Заборгованість з податків і зборів
44
-
21
47,7
Інші кредитори
95
-
-
-
І т о г о
877
1390
974
111,1
За даними таблиці 16 можна зробити висновок: у 2007 р. дебіторська заборгованість зменшилася на 34,7% в порівнянні з 2005 р. Заборгованість з податків і зборів зменшилася на 52,3%, заборгованість перед державними позабюджетними фондами знизився в 2007 р. на 12 , 7% у порівнянні з 2005 р.
Дебіторська заборгованість виникає внаслідок застосовуваних форм розрахунків за товари і послуги, при пред'явленні претензій, а також внаслідок недоліків у роботі підприємства, наприклад, при виявленні недолік і розкрадання товарно-матеріальних цінностей.
По суті, дебіторська заборгованість в умовах інфляції становить для покупців джерело кредитування їх діяльності на дуже вигідною основі, тому що являє собою безвідсотковий кредит.
На фінансовий стан підприємства особливе значення надає оборотність дебіторської заборгованості. Для оцінки оборотності дебіторської заборгованості використовують різні показники.
3.4. Аналіз рентабельності виробництва
Рентабельність характеризує прибутковість, прибутковість виробництва. Показники рентабельності необхідні на оцінки економічної ефективності господарювання і використання ресурсів підприємства. Аналіз показників рентабельності дозволяє керівникам і фахівцям сільськогосподарських підприємств визначати, які види продукція найбільш вигідно виробляти в господарстві, де закладені найбільші можливості підвищення прибутковості виробництва. Чим вище рентабельність виробництва, тим більше можливостей здійснювати науково-технічний прогрес, вирішувати соціальні проблеми і підвищувати розміри матеріального стимулювання працівників підприємств за кінцеві результати і підвищення рентабельності виробництва.
Основним показником рівня рентабельності є рівень рентабельності реалізованої продукції - це процентне відношення суми прибутку до повної собівартості реалізованої продукції.
У СВК «Дружба» прибуток (збиток) в 2005 р. склала - 1176 тис. руб., У 2006 році - 2136 тис. руб., А 2007 році становила - 2244 тис.руб., Собівартість валової продукції в 2005 р. становила 3644 тис. руб., у 2006 році 4665 тис. руб., а 2007 р. становила 6097 тис. руб. Виходячи з цих даних можна розрахувати рівень рентабельності виробництва.
У р (2005 р.) = (1176/3644) * 100% = 32,3%
У р (2006 р.) = (2136/4665) * 100% = 45,8%
У р (2007 р.) = (2244/6097) * 100% = 36,8%
Виходячи з проведених розрахунків, можна зробити висновок про значне підвищення рівня рентабельності в 2007 році в порівнянні з 2005 р. на 4,5%.
Для того, щоб забезпечити підвищення рентабельності виробництва підприємство повинно здійснювати заходи щодо підвищення продуктивності праці, зниження собівартості виробництва одиниці продукції, впровадження нової техніки, нових методів організації праці та виробництва.

Висновок
Головна мета виробничого підприємства в сучасних умовах - отримання максимального прибутку, що неможливо без ефективного управління капіталом. Пошуки резервів для збільшення прибутковості підприємства становлять основну задачу.
Очевидно, що від ефективності управління фінансовими ресурсами і підприємством цілком і повністю залежить результат діяльності підприємства в цілому. Якщо справи на підприємстві йдуть самопливом, а стиль управління в нових ринкових умовах не змінюється, то боротьба за виживання стає безперервною.
Дослідження показали, що діяльність підприємства фінансується за рахунок власних коштів. Баланс підприємства можна вважати ліквідним, хоча воно і постійно відчуває нестачу в коштах (факт, що ускладнює становище підприємства). Зроблені розрахунки оборотності елемента поточних активів призвели до висновку, що керівництво підприємства не в достатній мірі використовує наявні резерви, тому що зміна швидкості обігу не відображає підвищення виробничо-технічного потенціалу підприємства.
Потрібно сказати, що необгрунтовано високий рівень виробничих запасів, значно впливає на загальну оборотність активів підприємства.
У наявності тенденція до зниження фінансової стійкості фірми. Тому для стабілізації фінансового стану підприємства пропонується провести наступні заходи:
• освоювати нові методи та техніку керування;
• удосконалити структуру управління;
• самовдосконалюватися і навчати персонал;
• вдосконалювати кадрову політику;
• продумувати і ретельно планувати політику ціноутворення;
• вишукувати резерви по зниженню витрат на виробництво;
• активно займатися плануванням і прогнозуванням управління фінансів підприємства.
Однією із стратегічних цілей повинно бути забезпечення довгострокових конкурентних переваг за пріоритетними видами продукції, забезпечення ефективності існуючої організацією продажів, чітко за всіма параметрами відстежувати кон'юнктуру ринку, обрати більш широку політику формування роздрібних цін по відношенню до конкурентів, у виробництві повинен бути задіяний весь потенціал потужностей.

Список використаної літератури:
1. Цивільний кодекс Російської Федерації, М., 2002;
2. Податковий кодекс Російської Федерації;
3. Цивільний кодекс Російської Федерації, М. - 2002;
4. Податковий кодекс Російський Федерації;
5. Федеральний закон «Про акціонерні товариства» від 22 квітня 1996 р. № 39-ФЗ;
6. Федеральний закон «Про неспроможність (банкрутство) від 26 жовтня 2002 р. № 127-ФЗ;
7. Федеральний закон «Про особливості неспроможності (банкрут-стве) суб'єктів природних монополій паливно-електричного комплексу» від 24 червня 1999 р. № 122-ФЗ;
8. Постанова Уряду Російської Федерації «Про деякі заходи щодо реалізації законодавства про неспроможність (зі змінами від 7 червня 2001 р.; 24 серпня, 3 жовтня 2002 р.);
9. Методичні положення щодо оцінки фінансового стану підприємства і встановлення незадовільної структури балансу (затверджені розпорядження Федерального управління у справах неспроможність (банкрутство) від 12 серпня 1994. № 31-Р);
10. Баканов М.І., Шеремет А.Д. Теорія аналізу господарської діяльності. Підручник. М.: Фінанси і статистика, 2000, 240 с.;
11. Балабанов І.Т. Аналіз та планування фінансового і господарюючого суб'єкта. М.: Фінанси і статистика, 1998, 112 с.;
12. Володін А.А. Управління фінансами (Фінанси підприємства). Гриф УМО ВНЗ Росії. Инфра-М, 2006.;
13. Донцова Л.В., Никифорова Н.А. Складання та аналіз річної бухгалтерської звітності, ІКЦ «ДІС», 2000, 130 с.;
14. Гіляровський Л.Т., Ендовицкий А.В. Аналіз та оцінка фінансової стійкості комерційних організацій. ЮНИТИ. 2006.;
15. Іонова А.Ф., Селезньова М.М. Фінансовий аналіз. 2006.;
16. Ковальова А.М. Фінанси в управлінні підприємством. М.: Фінанси і статистика. 2006.;
17. Ковальов В.В. Фінансовий аналіз: методи й процедури. Фінанси і статистика. 2006.;
18. Ковальов В.В., Волкова О.М. Аналіз господарської діяльності підприємства. М.: Проспект, 2000 р.;
19. Ковальов В.В. Введення у фінансовий менеджмент. М.: Фінанси і статистика, 2000, 586 с.;
20. Клейнікова В.Г. Аналіз фінансового стану за даними бухгалтерського балансу. Консультант бухгалтера. 4, 1999, с. 12.;
21. Курс економіки. Підручник. 3-тє вид., Дод. / Под ред. Б.А. Райзберг. М.: ИНФРА-М, 2000, 716 с.;
22. Любушин М. Аналіз фінансового стану організації: навчальний посібник. Ексмо. 2006.;
23. Мельник М.В., Бердніков В.В. Фінансовий аналіз: система показників і методика проведення. Економіст. 2006.;
24. Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства. - 7-е вид., Доп., Перераб. - Мінськ.: Нове знання, 2004, 834 с.;
25. Селезньова Н., Іонова О. Фінансовий аналіз. Управління фінансами: Навчальний посібник для вузів. 2-е вид., Перераб. і доп. Юніті., 2006.;
26. Сухова Л.Ф., Око В.М. Аналіз фінансового стану і бізнес-план торгової організації споживчої кооперації: навчальний посібник. Фінанси і статистика, 2006.;
27. Тропаревському А.С. Підприємство в кризі неплатежів. Фінанси. 2.1 1999, З 11-14.;
28. Троніна Ю.М. Аналіз фінансової діяльності підприємства. Альфа-Прес, 2005.;
29. Федотова М.А. Як оцінити фінансову стійкість підприєм-ства. Фінанси.6, 2000, с. 17;
30. Фінансовий менеджмент / За ред. Стоянової Є.С. 5-е вид.; Доп. і перераб. - М.; Перспектива, 2001, 240 с.;
31. Фінанси підприємств: Підручник / За ред. Колчин Н.В. - М.; Фінанси, ЮНИТИ, 1998., 213 с.;
32. Чорногорський С.А., Тарушкін А.Б. Основи фінансового аналізу. - СПб; ВД. Герда, 2002; 176 с.
33. Шеремет А.Д. Методика фінансового аналізу діяльності комерційних організацій. Инфра-М, 2006.;
34. Шеремет А.Д., Негашев Є.В. Методика фінансового аналізу. Діяльність комерційних організацій. - М.: ИНФРА-М, 2003., 237 с.;
35. Шеремет А.Д., Сайфулін Р.С. Методика фінансового аналізу. - М.: ИНФРА-М, 1997., 176 с.;
36. Економічний аналіз: Підручник для вузів / Під ред. Гіляровський Л.Т. - 2-е вид. і доп. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 615 с.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Міжнародні відносини та світова економіка | Курсова
540.3кб. | скачати


Схожі роботи:
Аналіз фінансового стану підприємства на прикладі підприємства ТОВ Суперстрой-Перм
Аналіз фінансового стану підприємства 23
Аналіз фінансового стану підприємства
Аналіз фінансового стану підприємства 21
Аналіз фінансового стану підприємства 22
Аналіз фінансового стану підприємства 6
Аналіз фінансового стану підприємства 76
Аналіз фінансового стану підприємства
Аналіз фінансового стану підприємства 14
© Усі права захищені
написати до нас