Зміст:
Введення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 3
Глава 1. Основні положення про фразеологізмах та способи їх перекладу ... ... 4
1.1. Фразеологія як наука ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. ... ... ... ... ... ... ... ... ....... 4
1.2. Фразеологізми англійської мови з компонентом - ім'ям власним ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 10
Глава 2. Аналіз фразеологізмів англійської мови з іменами власними і їх еквівалентів у російській мові ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 16
2.1. Порівняльний аналіз фразеологізмів англійської мови з іменами власними з їх еквівалентами в російській мові ... ... ... ... ... ... .... ... ... .... 16
Висновок ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .25
Бібліографічний список ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 28
Фразеологія - це наука про фразеологічних одиницях (фразеологізмах) - стійких сполученнях слів з ускладненою семантикою, не утворюються по породжує структурно - семантичним моделями змінних сполучень. Родоначальником теорії фразеології є швейцарський лінгвіст Шарль Баллі (1865-1947), який вперше ввів термін phraseologie у значенні «розділ стилістики, що вивчає пов'язані словосполучення».
В даний час вивчення іноземних мов широко поширене в нашій країні. Добре знання мови неможливо без знання його фразеології.
Ось чому англійська фразеологія, дуже багата й різноманітна за своєю формою та семантикою, представляє великий інтерес, так само як і великі труднощі для вивчення англійської мови. Фразеологія - надзвичайно складне явище, вивчення якого вимагає своїх методів дослідження, а також використання даних інших наук - лексикології, стилістики, історії мови і т. д.
Фразеологія будь-якого народу нерозривно пов'язана з історією, культурою, традиціями та літературою нації, що говорить на даному мовою. Цей зв'язок найбільш чітко простежується у тих фразеологічних одиницях, до складу яких входить ім'я власне.
Словниковий запас мови зазнає змін, недарма Р. Кверк назвав його «відкритими воротами мови» («the open end of the language»), через які в мову проникають нові слова і фразеологічні одиниці. Фразеологічний фонд змінюється, поповнюється і оновлюється, і, природно, в нього входять і нові фразеологізми з іменами власними. У житті суспільства з'являються нові імена, виникають нові асоціативні зв'язки, які дають життя новим фразеологічним одиницям.
Об'єктом дослідження є фразеологічний пласт англійської мови.
Предметом дослідження даної роботи є фразеологічні одиниці, що мають у своєму складі ономастический компонент.
Мета роботи: виявлення закономірностей використання онімів в англійських фразеологізмах.
Для досягнення даної мети були поставлені наступні завдання:
1. Дати визначення основним поняттям, використовуваним в роботі: «фразеологія», «фразеологічна одиниця», «онім», «ономастика».
2. Описати особливості семантики фразеологічних одиниць та їх компонентного складу, на основі якого формується її значення.
3. Визначити межі досліджуваного явища (поняття), тобто визначити список фразеологічних одиниць, що включають у себе ономастический компонент.
4. Провести понятійну класифікацію фразеологічних одиниць, що включають у себе ономастический компонент.
Методи дослідження: метод описового аналізу, порівняльно-зіставний метод.
Глава 1. Основні положення про фразеологізмах та способи їх перекладу
1.1. Фразеологія як наука
Фразеологія (від грец. Рhrasis, 'вираз "і logos' вчення") - фразеологічний склад мови (тобто сукупність всіх фразеологізмів), а також розділ мовознавства, його вивчає. Хоча фразеологізми складаються з декількох слів, вони за значенням (значення має весь фразеологізм в цілому, а не складові його слова) і використання у мові (фразеологізм - один член речення) подібні речі, тому вивчаються в курсі лексикології.
Значення вільного словосполучення складається із значень складових його слів, які можна поміняти місцями або замінити на близькі за змістом: Колода пливе за течією річки (плисти - 'пересуватися по поверхні води або в воді', протягом "потік води, напрям такого потоку '). Значення фразеологізму не складається зі значень складових його слів, компоненти фразеологізму зазвичай не можна поміняти місцями, замінити на інші: Він звик весь час плисти за течією і не вміє приймати самостійних рішень (плисти за течією - "діяти так, як змушують обставини '). Значення має весь фразеологізм в цілому. Фразеологізм еквівалентний слову не тільки за значенням, але і по синтаксичної ролі: він завжди є одним членом речення (Справжній морський вовк ніколи не розгубиться - підмет; Він завжди виходить сухим з води - присудок; Він зробив це в одну мить - обставина).
Отже, фразеологізм відрізняється від вільного поєднання слів постійністю складу і єдиним значенням, є одним членом речення, відтворюється «в готовому вигляді», а не створюється в мові.
Фразеологізм має ознаки:
- Структурна розчленованість або раздельнооформелнность.
Всі фразіологізми сверхсловни, тобто мають розчленовану структуру і членуються на компоненти, які тільки формально відносяться на слово, але у складі фразіологіческого обороту не реалізують жодного зі своїх лексичних значень. Без року тиждень.
-Сталість компонентного складу
Кожен компонент фразеологізму зберігає орфографічну окремість - раздельнооформленность. Для фразеологізму характерно сталість компонентів і стійкість лексичного складу. Медовий місяць.
-Стійкість граматичної структури. Особливий характер граматичної структури.
Кожен фразеологізм граматично оформлений, тобто він входить в той чи інший граматичний розряд, співвідноситься з якоюсь частиною мови і тому має набір форм, виконує ту ж синтаксичну функцію, яку виконує дана частина мови. Виходити сухим, вийду, вийшов
-Семантична еквівалентність слову
фразеологізм - більш складна од. мови ніж слово і з точки зору структури і з точки зору семантики. Але для більшості ф. характерна функціональна близькість слову і еквівалентність слову.
-Відтворюваність
семантична цілісність, сталість компонентів і структури визначають важливу особливість структури. У системі мови ф. існують як готові одиниці, вони не створюються в процесі мовлення, а беруться з пам'яті в готовому вигляді.
Залежно від ступеня мотивованості значення фразеологізму значеннями слів, що входять до його складу, і від ступеня їх спаяності виділяють наступні типи фразеологізмів (класифікація була зроблена академіком В. В. Виноградовим).
1. Фразеологічні зрощення. Стійкі, лексично неподільні обороти, значення яких ніяк не виводяться з значень складових їх слів, не мотивовані ними: валяти дурня, собаку з'їсти, тертий калач. До цієї групи належать також фразеологізми, що містять застарілі слова (не видно ні зги, бити байдики, задати дременув) і застарілі форми слів (згнітивши серце, заблукана вівця, ь притча во язицех).
2. Фразеологічні єдності. Стійкі, лексично неподільні обороти, значення яких мотивовані значеннями складових їх слів, але не виводяться безпосередньо з них, а виникають на основі образного переосмислення. У більшості випадків фразеологическому єдності відповідає вільне словосполучення, яке, будучи асоціативно переосмисленим, і послужило основою метафоричної фразеологізаціі (плисти за течією, ні риба ні м'ясо, виносити сміття з хати). Ми розуміємо, сприймаємо той образ, який створюється фразеологічним єдністю: зайти в глухий кут (у глухому куті не можна продовжувати рух вперед, і це мотивує значення фразеологізму 'не матиме перспективи, подальшого розвитку').
3. Фразеологічні сполучення. Стійкі сполучення слів, які включають в свій склад як компонент з вільним (реалізовуються в різних контекстах) значенням, так і компонент з закритим (фразеологически пов'язаним) значенням. Наприклад, у поєднанні заклятий ворог іменник ворог має вільної сполучуваністю, а прикметник заклятий вживається лише зі словом ворог, має фразеологічні пов'язане значення. СР також: проливний - дощ; тріскучий - мороз; кромішнє - морок, пітьма. У слова з фразеологічні пов'язаним значенням можуть бути й інші, вільні, значення. Наприклад, слово собачий має значення 'дуже сильний "тільки у фразеологическом поєднанні собачий холод, при цьому слово холод реалізує тут свій вільний значення' низька температура ', а слово собачий має крім фразеологически пов'язаного вільне значення' відноситься до собаки '. Значення фразеологічних сполучень мотивовані безпосередньо значеннями складових їхніх слів.
Крім зазначених типів до фразеологізмам іноді зараховують так звані фразеологічні вирази - прислів'я, приказки та «крилаті слова». Вони теж відтворюються у мові «в готовому вигляді», мають постійний склад, але при цьому членуються на складові їхні слова, кожне з яких має власний лексичним значенням. Значення фразеологічних виразів складається із значень складових його слів, але зазвичай образно переосмислюється: Любиш кататися, люби й саночки возити; Ну як не подбати рідного чоловічкові!.
Фразеологізми класифікуються на підставі того, з якою частиною мови за значенням і синтаксичної ролі в реченні співвідноситься весь фразеологізм: дієслівні (кидатися словами, точити ляси 'розмовляти, балакати', робити з мухи слона 'перебільшувати'); іменні (ходіння по муках 'мука '); ад'єктивних (кров з молоком' гарний, здоровий '); прислівникові (непочатий край' багато ', від кірки до кірки' цілком '). Фразеологізм може бути за своєю будовою подібний не лише словосполученням, але і пропозиції, але і в цьому випадку за своєю синтаксичною ролі та значенню співвідноситься зі словом: Це ще бабуся надвоє сказала (= Це ще невідомо). Грошей кіт наплакав (= Грошей мало).
Іноді фразеологізми характеризують з того, до яких частин мови належать складові їх слова (іменник і іменник: пліч-о-пліч, душа в душу; іменник і прикметник: ведмежа послуга, золоті руки; дієслово, в тому числі дієприслівник, і іменник: падати духом, абияк; дієслово і прислівник: спіймавши облизня, бачити наскрізь).
Хоча фразеологізми - стійкі поєднання слів, можливе існування кількох варіантів одного фразеологічного обороту. Такі варіанти можуть відрізнятися окремими елементами лексичного складу, іноді - стилістичним забарвленням, але ці відмінності не порушують тотожності фразеологічного обороту, у фразеологічних єдностях зберігається єдиний образ: шеляга ламаного не варто - гроша мідного не варто. Від варіантів фразеологічного обороту необхідно відрізняти синонімічні фразеологічні звороти: без сучка <і>-рівнесенько - як по маслу; бити байдики - валяти дурня, ледаря ганяти.
Зазвичай фразеологізми мають одне значення, але бувають багатозначні фразеологізми (знати на пам'ять, дарувати на пам'ять; по праву 'заслужено' і по праву 'через'), а також фразеологізми-омоніми (обговорювати кого-н. За очі і позаочі в значенні "достатньо, багато чого-н. '). Фразеологізми часто бувають омонімічних вільним сполученням слів: плисти за течією, махнути рукою. Фразеологізми можуть вступати зі словами і між собою в синонімічні і антонімічні відносини, наприклад: за тридев'ять земель - у чорта на пасочки - далеко (синоніми); засукавши рукави / добре - абияк / погано (антоніми). Як і слова, фразеологізми можуть мати обмежену сполучуваність (засукавши рукави, як-небудь - тільки з працювати, працювати, робити).
Як і слова, фразеологізми можуть застарівати. Так, застарілим, незрозумілим для більшості говорять є фразеологізм вбити бобра зі значенням 'помилитись в розрахунках'. Фразеологічний фонд мови поповнюється за рахунок фразеологізмів-неологізмів.
За походженням фразеологізми, як і слова, бувають споконвічними, тобто виникли в російській мові або які перейшли у нього з мови-попередника, і запозиченими, в тому числі калькований (тобто послівно переведеними). Джерелом споконвічних фразеологізмів були, зокрема, твори російської художньої літератури (марна праця, на село дідусеві), російський фольклор: прислів'я (кусати лікті <близький лікоть, та не вкусиш), казки (битий небитого везе). Багато фразеологізми пов'язані з професійною діяльністю (зняти стружку, без сучка, без зволікань, два чоботи пара), з російським побутом заварити кашу, піймавши облизня і т.д. Серед запозичень виділяються старослов'янські за походженням фразеологізми (глас волаючого в пустелі, нічтоже сумняшеся). Широко представлені кальки, тобто послівно перекладені іншомовні стійкі поєднання слів: чорна діра, не в своїй тарілці. Існують фразеологізми-варваризми: Finita la comedia, модус вівенді (у калькований вигляді - спосіб життя), фразеологізми-інтернаціоналізми, зазвичай виникали на основі текстів і образів Біблії та Євангелії (вавилонське стовпотворіння, блудний син, Хома невіруючий), античної літератури (гордіїв вузол , дамоклів меч), західноєвропейського фольклору та літератури (принцеса на горошині, після нас хоч потоп). Фразеологізми можуть бути закріплені за певними мовними жанрами, фразеологічні єдності і зрощення зазвичай є стилістично забарвленими, мають експресивним значенням.
Фразеологізми в тій чи іншій мірі відбиваються у тлумачних словниках. Існують і спеціальні словники фразеологізмів. У 1967 році вийшов «Фразеологічний словник російської мови» за редакцією А. І. Молоткова, в якому пояснено більше 4000 фразеологізмів. У 1984 році був виданий «Навчальний фразеологічний словник російської мови» Є. А. Бистрової, О. П. Окуневої, Н. М. Шанського, де пояснено близько 800 фразеологізмів.
1.2. Фразеологізми англійської мови з іменами власними
М. Морошкин, упорядник «Слов'янського іменослова» (1869), писав про іменах: «імена власні відображають сліди капризу і фантазії людської ... служать скороченою історією внутрішнього побуту і духу народного, і там, де мовчать саги, починають свою повість імена.»
Імена і назви завжди грали особливу роль. Власні імена надзвичайно важливі для спілкування та взаєморозуміння людей. Від загальних слів їх відрізняє тенденція до універсальності використання. Отже, що ж таке власне ім'я? Звернемося до лінгвістичного енциклопедичного словника.
Власне ім'я (онім) - (від грец. Onoma - ім'я, назва) - слово, словосполучення або речення, що служить для виділення іменованого ним об'єкта з низки подібних, індивідуалізуючи і ідентифікуючи даний об'єкт. На відміну від інших слів, оніми не пов'язані безпосередньо з поняттям; основне їхнє значення укладена в їх зв'язку з денотатом і вони є шаром лексики, яка не потребує перекладу. До складу власних назв можуть входити будь-які частини мови, артиклі, прийменники. У мовному значенні імен власних ознака «індивідуальної значущості» підводиться під категорію предметності, тому що в системі мови ім'я власне, як і загальне, співвідноситься з класом предметів, відображаючи індивідуальність кожного елемента цього класу.
Основною функцією онімів у мові є функція виділення та ідентифікації (індивідуалізації) конкретних предметів.
Власні імена мають три основних джерела: перехід лексичної одиниці в ім'я власне, перехід власної з одного розряду в інший, запозичення іншомовних власних назв. Вони можуть бути створені і штучно. До онима відносяться: антропоніми (власні імена людей), топоніми (власні імена географічних об'єктів), теоніма (власні імена божеств), зооніми (імена і клички тварин), астроніми (власні імена небесних тіл), космонімія (власні імена зон космічного простору і сузір'їв), фітонімів (власні імена рослин), хрононіми (власні імена відрізків часу, пов'язаних з історичними подіями), ідеоніми (власні імена об'єктів духовної культури), хрематоніми (власні імена об'єктів матеріальної культури) та ін Один і той же онім може бути топонімом, антропонимом, зоонімом і т. д.
Під фразеологічному фонді будь-якої мови є певна кількість фразеологічних одиниць з компонентом-ім'ям власним. За підрахунками А. І. Молоткова, ˝ дещо окремо в переліку прототипів фразеологічних одиниць стоять словосполучення з ім'ям власним, їх небагато (близько 2% від загального складу фразеологічних одиниць) ˝.
Розглянемо деякі оніми у зв'язку з іменованими об'єктами. Введення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 3
Глава 1. Основні положення про фразеологізмах та способи їх перекладу ... ... 4
1.1. Фразеологія як наука ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. ... ... ... ... ... ... ... ... ....... 4
1.2. Фразеологізми англійської мови з компонентом - ім'ям власним ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 10
Глава 2. Аналіз фразеологізмів англійської мови з іменами власними і їх еквівалентів у російській мові ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 16
2.1. Порівняльний аналіз фразеологізмів англійської мови з іменами власними з їх еквівалентами в російській мові ... ... ... ... ... ... .... ... ... .... 16
Висновок ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .25
Бібліографічний список ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 28
Фразеологія - це наука про фразеологічних одиницях (фразеологізмах) - стійких сполученнях слів з ускладненою семантикою, не утворюються по породжує структурно - семантичним моделями змінних сполучень. Родоначальником теорії фразеології є швейцарський лінгвіст Шарль Баллі (1865-1947), який вперше ввів термін phraseologie у значенні «розділ стилістики, що вивчає пов'язані словосполучення».
В даний час вивчення іноземних мов широко поширене в нашій країні. Добре знання мови неможливо без знання його фразеології.
Ось чому англійська фразеологія, дуже багата й різноманітна за своєю формою та семантикою, представляє великий інтерес, так само як і великі труднощі для вивчення англійської мови. Фразеологія - надзвичайно складне явище, вивчення якого вимагає своїх методів дослідження, а також використання даних інших наук - лексикології, стилістики, історії мови і т. д.
Фразеологія будь-якого народу нерозривно пов'язана з історією, культурою, традиціями та літературою нації, що говорить на даному мовою. Цей зв'язок найбільш чітко простежується у тих фразеологічних одиницях, до складу яких входить ім'я власне.
Словниковий запас мови зазнає змін, недарма Р. Кверк назвав його «відкритими воротами мови» («the open end of the language»), через які в мову проникають нові слова і фразеологічні одиниці. Фразеологічний фонд змінюється, поповнюється і оновлюється, і, природно, в нього входять і нові фразеологізми з іменами власними. У житті суспільства з'являються нові імена, виникають нові асоціативні зв'язки, які дають життя новим фразеологічним одиницям.
Об'єктом дослідження є фразеологічний пласт англійської мови.
Предметом дослідження даної роботи є фразеологічні одиниці, що мають у своєму складі ономастический компонент.
Мета роботи: виявлення закономірностей використання онімів в англійських фразеологізмах.
Для досягнення даної мети були поставлені наступні завдання:
1. Дати визначення основним поняттям, використовуваним в роботі: «фразеологія», «фразеологічна одиниця», «онім», «ономастика».
2. Описати особливості семантики фразеологічних одиниць та їх компонентного складу, на основі якого формується її значення.
3. Визначити межі досліджуваного явища (поняття), тобто визначити список фразеологічних одиниць, що включають у себе ономастический компонент.
4. Провести понятійну класифікацію фразеологічних одиниць, що включають у себе ономастический компонент.
Методи дослідження: метод описового аналізу, порівняльно-зіставний метод.
Глава 1. Основні положення про фразеологізмах та способи їх перекладу
1.1. Фразеологія як наука
Фразеологія (від грец. Рhrasis, 'вираз "і logos' вчення") - фразеологічний склад мови (тобто сукупність всіх фразеологізмів), а також розділ мовознавства, його вивчає. Хоча фразеологізми складаються з декількох слів, вони за значенням (значення має весь фразеологізм в цілому, а не складові його слова) і використання у мові (фразеологізм - один член речення) подібні речі, тому вивчаються в курсі лексикології.
Значення вільного словосполучення складається із значень складових його слів, які можна поміняти місцями або замінити на близькі за змістом: Колода пливе за течією річки (плисти - 'пересуватися по поверхні води або в воді', протягом "потік води, напрям такого потоку '). Значення фразеологізму не складається зі значень складових його слів, компоненти фразеологізму зазвичай не можна поміняти місцями, замінити на інші: Він звик весь час плисти за течією і не вміє приймати самостійних рішень (плисти за течією - "діяти так, як змушують обставини '). Значення має весь фразеологізм в цілому. Фразеологізм еквівалентний слову не тільки за значенням, але і по синтаксичної ролі: він завжди є одним членом речення (Справжній морський вовк ніколи не розгубиться - підмет; Він завжди виходить сухим з води - присудок; Він зробив це в одну мить - обставина).
Отже, фразеологізм відрізняється від вільного поєднання слів постійністю складу і єдиним значенням, є одним членом речення, відтворюється «в готовому вигляді», а не створюється в мові.
Фразеологізм має ознаки:
- Структурна розчленованість або раздельнооформелнность.
Всі фразіологізми сверхсловни, тобто мають розчленовану структуру і членуються на компоненти, які тільки формально відносяться на слово, але у складі фразіологіческого обороту не реалізують жодного зі своїх лексичних значень. Без року тиждень.
-Сталість компонентного складу
Кожен компонент фразеологізму зберігає орфографічну окремість - раздельнооформленность. Для фразеологізму характерно сталість компонентів і стійкість лексичного складу. Медовий місяць.
-Стійкість граматичної структури. Особливий характер граматичної структури.
Кожен фразеологізм граматично оформлений, тобто він входить в той чи інший граматичний розряд, співвідноситься з якоюсь частиною мови і тому має набір форм, виконує ту ж синтаксичну функцію, яку виконує дана частина мови. Виходити сухим, вийду, вийшов
-Семантична еквівалентність слову
фразеологізм - більш складна од. мови ніж слово і з точки зору структури і з точки зору семантики. Але для більшості ф. характерна функціональна близькість слову і еквівалентність слову.
-Відтворюваність
семантична цілісність, сталість компонентів і структури визначають важливу особливість структури. У системі мови ф. існують як готові одиниці, вони не створюються в процесі мовлення, а беруться з пам'яті в готовому вигляді.
Залежно від ступеня мотивованості значення фразеологізму значеннями слів, що входять до його складу, і від ступеня їх спаяності виділяють наступні типи фразеологізмів (класифікація була зроблена академіком В. В. Виноградовим).
1. Фразеологічні зрощення. Стійкі, лексично неподільні обороти, значення яких ніяк не виводяться з значень складових їх слів, не мотивовані ними: валяти дурня, собаку з'їсти, тертий калач. До цієї групи належать також фразеологізми, що містять застарілі слова (не видно ні зги, бити байдики, задати дременув) і застарілі форми слів (згнітивши серце, заблукана вівця, ь притча во язицех).
2. Фразеологічні єдності. Стійкі, лексично неподільні обороти, значення яких мотивовані значеннями складових їх слів, але не виводяться безпосередньо з них, а виникають на основі образного переосмислення. У більшості випадків фразеологическому єдності відповідає вільне словосполучення, яке, будучи асоціативно переосмисленим, і послужило основою метафоричної фразеологізаціі (плисти за течією, ні риба ні м'ясо, виносити сміття з хати). Ми розуміємо, сприймаємо той образ, який створюється фразеологічним єдністю: зайти в глухий кут (у глухому куті не можна продовжувати рух вперед, і це мотивує значення фразеологізму 'не матиме перспективи, подальшого розвитку').
3. Фразеологічні сполучення. Стійкі сполучення слів, які включають в свій склад як компонент з вільним (реалізовуються в різних контекстах) значенням, так і компонент з закритим (фразеологически пов'язаним) значенням. Наприклад, у поєднанні заклятий ворог іменник ворог має вільної сполучуваністю, а прикметник заклятий вживається лише зі словом ворог, має фразеологічні пов'язане значення. СР також: проливний - дощ; тріскучий - мороз; кромішнє - морок, пітьма. У слова з фразеологічні пов'язаним значенням можуть бути й інші, вільні, значення. Наприклад, слово собачий має значення 'дуже сильний "тільки у фразеологическом поєднанні собачий холод, при цьому слово холод реалізує тут свій вільний значення' низька температура ', а слово собачий має крім фразеологически пов'язаного вільне значення' відноситься до собаки '. Значення фразеологічних сполучень мотивовані безпосередньо значеннями складових їхніх слів.
Крім зазначених типів до фразеологізмам іноді зараховують так звані фразеологічні вирази - прислів'я, приказки та «крилаті слова». Вони теж відтворюються у мові «в готовому вигляді», мають постійний склад, але при цьому членуються на складові їхні слова, кожне з яких має власний лексичним значенням. Значення фразеологічних виразів складається із значень складових його слів, але зазвичай образно переосмислюється: Любиш кататися, люби й саночки возити; Ну як не подбати рідного чоловічкові!.
Фразеологізми класифікуються на підставі того, з якою частиною мови за значенням і синтаксичної ролі в реченні співвідноситься весь фразеологізм: дієслівні (кидатися словами, точити ляси 'розмовляти, балакати', робити з мухи слона 'перебільшувати'); іменні (ходіння по муках 'мука '); ад'єктивних (кров з молоком' гарний, здоровий '); прислівникові (непочатий край' багато ', від кірки до кірки' цілком '). Фразеологізм може бути за своєю будовою подібний не лише словосполученням, але і пропозиції, але і в цьому випадку за своєю синтаксичною ролі та значенню співвідноситься зі словом: Це ще бабуся надвоє сказала (= Це ще невідомо). Грошей кіт наплакав (= Грошей мало).
Іноді фразеологізми характеризують з того, до яких частин мови належать складові їх слова (іменник і іменник: пліч-о-пліч, душа в душу; іменник і прикметник: ведмежа послуга, золоті руки; дієслово, в тому числі дієприслівник, і іменник: падати духом, абияк; дієслово і прислівник: спіймавши облизня, бачити наскрізь).
Хоча фразеологізми - стійкі поєднання слів, можливе існування кількох варіантів одного фразеологічного обороту. Такі варіанти можуть відрізнятися окремими елементами лексичного складу, іноді - стилістичним забарвленням, але ці відмінності не порушують тотожності фразеологічного обороту, у фразеологічних єдностях зберігається єдиний образ: шеляга ламаного не варто - гроша мідного не варто. Від варіантів фразеологічного обороту необхідно відрізняти синонімічні фразеологічні звороти: без сучка <і>-рівнесенько - як по маслу; бити байдики - валяти дурня, ледаря ганяти.
Зазвичай фразеологізми мають одне значення, але бувають багатозначні фразеологізми (знати на пам'ять, дарувати на пам'ять; по праву 'заслужено' і по праву 'через'), а також фразеологізми-омоніми (обговорювати кого-н. За очі і позаочі в значенні "достатньо, багато чого-н. '). Фразеологізми часто бувають омонімічних вільним сполученням слів: плисти за течією, махнути рукою. Фразеологізми можуть вступати зі словами і між собою в синонімічні і антонімічні відносини, наприклад: за тридев'ять земель - у чорта на пасочки - далеко (синоніми); засукавши рукави / добре - абияк / погано (антоніми). Як і слова, фразеологізми можуть мати обмежену сполучуваність (засукавши рукави, як-небудь - тільки з працювати, працювати, робити).
Як і слова, фразеологізми можуть застарівати. Так, застарілим, незрозумілим для більшості говорять є фразеологізм вбити бобра зі значенням 'помилитись в розрахунках'. Фразеологічний фонд мови поповнюється за рахунок фразеологізмів-неологізмів.
За походженням фразеологізми, як і слова, бувають споконвічними, тобто виникли в російській мові або які перейшли у нього з мови-попередника, і запозиченими, в тому числі калькований (тобто послівно переведеними). Джерелом споконвічних фразеологізмів були, зокрема, твори російської художньої літератури (марна праця, на село дідусеві), російський фольклор: прислів'я (кусати лікті <близький лікоть, та не вкусиш), казки (битий небитого везе). Багато фразеологізми пов'язані з професійною діяльністю (зняти стружку, без сучка, без зволікань, два чоботи пара), з російським побутом заварити кашу, піймавши облизня і т.д. Серед запозичень виділяються старослов'янські за походженням фразеологізми (глас волаючого в пустелі, нічтоже сумняшеся). Широко представлені кальки, тобто послівно перекладені іншомовні стійкі поєднання слів: чорна діра, не в своїй тарілці. Існують фразеологізми-варваризми: Finita la comedia, модус вівенді (у калькований вигляді - спосіб життя), фразеологізми-інтернаціоналізми, зазвичай виникали на основі текстів і образів Біблії та Євангелії (вавилонське стовпотворіння, блудний син, Хома невіруючий), античної літератури (гордіїв вузол , дамоклів меч), західноєвропейського фольклору та літератури (принцеса на горошині, після нас хоч потоп). Фразеологізми можуть бути закріплені за певними мовними жанрами, фразеологічні єдності і зрощення зазвичай є стилістично забарвленими, мають експресивним значенням.
Фразеологізми в тій чи іншій мірі відбиваються у тлумачних словниках. Існують і спеціальні словники фразеологізмів. У 1967 році вийшов «Фразеологічний словник російської мови» за редакцією А. І. Молоткова, в якому пояснено більше 4000 фразеологізмів. У 1984 році був виданий «Навчальний фразеологічний словник російської мови» Є. А. Бистрової, О. П. Окуневої, Н. М. Шанського, де пояснено близько 800 фразеологізмів.
1.2. Фразеологізми англійської мови з іменами власними
М. Морошкин, упорядник «Слов'янського іменослова» (1869), писав про іменах: «імена власні відображають сліди капризу і фантазії людської ... служать скороченою історією внутрішнього побуту і духу народного, і там, де мовчать саги, починають свою повість імена.»
Імена і назви завжди грали особливу роль. Власні імена надзвичайно важливі для спілкування та взаєморозуміння людей. Від загальних слів їх відрізняє тенденція до універсальності використання. Отже, що ж таке власне ім'я? Звернемося до лінгвістичного енциклопедичного словника.
Власне ім'я (онім) - (від грец. Onoma - ім'я, назва) - слово, словосполучення або речення, що служить для виділення іменованого ним об'єкта з низки подібних, індивідуалізуючи і ідентифікуючи даний об'єкт. На відміну від інших слів, оніми не пов'язані безпосередньо з поняттям; основне їхнє значення укладена в їх зв'язку з денотатом і вони є шаром лексики, яка не потребує перекладу. До складу власних назв можуть входити будь-які частини мови, артиклі, прийменники. У мовному значенні імен власних ознака «індивідуальної значущості» підводиться під категорію предметності, тому що в системі мови ім'я власне, як і загальне, співвідноситься з класом предметів, відображаючи індивідуальність кожного елемента цього класу.
Основною функцією онімів у мові є функція виділення та ідентифікації (індивідуалізації) конкретних предметів.
Власні імена мають три основних джерела: перехід лексичної одиниці в ім'я власне, перехід власної з одного розряду в інший, запозичення іншомовних власних назв. Вони можуть бути створені і штучно. До онима відносяться: антропоніми (власні імена людей), топоніми (власні імена географічних об'єктів), теоніма (власні імена божеств), зооніми (імена і клички тварин), астроніми (власні імена небесних тіл), космонімія (власні імена зон космічного простору і сузір'їв), фітонімів (власні імена рослин), хрононіми (власні імена відрізків часу, пов'язаних з історичними подіями), ідеоніми (власні імена об'єктів духовної культури), хрематоніми (власні імена об'єктів матеріальної культури) та ін Один і той же онім може бути топонімом, антропонимом, зоонімом і т. д.
Під фразеологічному фонді будь-якої мови є певна кількість фразеологічних одиниць з компонентом-ім'ям власним. За підрахунками А. І. Молоткова, ˝ дещо окремо в переліку прототипів фразеологічних одиниць стоять словосполучення з ім'ям власним, їх небагато (близько 2% від загального складу фразеологічних одиниць) ˝.
1. Антропоніми
Антропоніми називають, але не приписують ніяких властивостей. «Неоціненне прагматичне зручність власних імен якраз в тому і полягає, що вони дають можливість публічно говорити про будь-кого, не домовляючись заздалегідь, які саме властивості повинні забезпечити ідентичність референта» (Дж. Сірл).
Незважаючи на те, що антропоніми відносяться до іменування людей, вони дають надзвичайно складний спектр категорій імен, що пов'язано з історією культури, особливостями психології людей, з традиціями і багатьом іншим. Вони володіють понятійним значенням, в основі якого лежить уявлення про категорію, класі об'єктів. Цьому значенню притаманні такі ознаки:
1. Вказівка на те, що носій антропоніма - людина: Peter, Lewis на відміну від London, Thames.
2. Вказівка на приналежність до національно-мовної спільності: Robin, Henry, William.
3. Вказівка на стать людини: John, Henry на відміну від Mary, Elizabeth.
У значенні англійських особистих імен присутній у більшості випадків всі три ознаки, у значенні прізвищ - тільки перший і другий ознаки. Оскільки набір можливих ознак дуже обмежений, виходить, що на загальномовних рівні багато антропоніми мають узагальнено-предметним значенням, тому в якості дифференцирующих ці ознаки виступають не тільки для окремих імен, скільки для великих груп антропонімів. Однак у мовній практиці антропоніми поступово набувають здатність до більш точної ідентифікації людини. Тому виділяють індивідуальні та групові антропоніми.
Індивідуальні виділяють особистість з колективу, групові - даються колективам, які виділяються на основі тих чи інших ознак. Також в антропонімії виділяються офіційні (паспортні) і неофіційні (буденні) форми імен. Вивчення приватних особливостей ономастичної антропонімічна системи кожного народу розкриває цікаві факти, пов'язані з його історією та етнографією, і дає великий матеріал для подальших досліджень.
2. Зооніми
Зооніми - імена різних тварин, птахів і т. п. - особливий відділ ономастики зі своїми традиціями, які різні у різних народів. Як і антропоніми, зооніми можуть бути індивідуальними та груповими. Групові імена тварин подаються всьому увазі в цілому; індивідуальні ж мають суттєві відмінності. У зооніміі, як і в антропонімії виділяються офіційні та неофіційні форми.
3. Міфоніми
Міфоніми - це своєрідний сектор ономастического простору, створений на зразок реальної його частини. У нього входять імена людей, тварин, рослин, народів, географічних і космографическим об'єктів, різних предметів і т. д., насправді ніколи не існували. Особливе місце в ньому займає теонімія (імена богів), найбільш яскраво
представлена в релігії, і демононімія (найменування різних духів). Імена героїв і титанів - найближче подобу антропонімії - займають проміжне положення між антропонімів і теонімія.
4. Топоніми
Топоніми як імена власні обслуговують категорію географічних об'єктів. У значенні топонімів, як і в інших назв, можна виділити не менше трьох компонентів: буттєвий, класифікують, індивідуальний. Топонімічні денотати численні; це можуть бути континенти, океани, моря, країни і т. д. У зв'язку з цим классифицирующие компонент значення у топонімів нерідко отримує формальне вираження. По-перше, назва денотата може бути невід'ємною частиною самої назви, наприклад, the Strait of Dover, Coney Island. Часто вони входять до складу офіційного іменування, але зазвичай відсутні в більш буттєво варіанті: New York (City). По-друге, позначення денотата може входити в топонім як якась псевдоморфема: Kingstown, Peterborough. По-третє. Існують морфеми, специфічні для денотата, але не називають його прямо. В англійській мові його функцію виконує закінчення, наприклад,-ton,-field,-bridge,-burg, - shire, land та інші. Крім того, понятійний компонент значення топонімів прагне до додаткового лексичному наповненню в мові. Потенційно безмежну кількість можливих географічних об'єктів, а також різна ступінь їхньої значимості для суспільства призводять до того, що мовний статус різних груп топонімів різний.
5. Етноніми
Етноніми становлять особливий розряд історичної лексики; це назви різних видів етнічних спільнот: націй, народів, племен і т.д. У складі етнонімів виділяють автоетноніми - самоназви народів і племен, і аллоетноніми - назви, дані їм іншими народами. Як правило, етноніми співвідносяться з назвами країни або області, займаної етносом. До етноніма близькі назви жителів, які утворюються від різних типів топонімів. Будучи особливим різновидом термінів, етноніми містять цінну історичну інформацію для вивчення народів світу і дослідження розвитку мов. Але, як вважає Суперанская, етноніми не входять в ономастичних лексику і не виділяються як її особливий розряд.
Таким чином, характер імені власного визначається багатьма факторами: географічним середовищем (впливає на топоніми, етноніми, астроніми та ін), культурою народу і релігією (впливає на теоніма та антропоніми), історією народу (впливає на всі категорії онімів), соціальним середовищем і її змінами (мода на імена, зміна їх складу, поява нових імен і моделей). Усі власні імена в мові даного народу, які називають будь-які реальні, гіпотетичні і фантастичні об'єкти, є «ономастичний простір, що являє собою безперервний ряд змінюваних типів». Ці типи утворюють ономастичних поля. Імена суміжних полів тісно взаємопов'язані. У кожного народу в кожну епоху є ономастикон, що включає власні назви різних сфер ономастического простору. Історичний потенціал, ув'язнений в імені власному, проявляється в тому, що воно нерозривно пов'язане з різноманітними сферами людської діяльності. Ім'я - це один з продуктів людської культури. Воно виникає в колективі, з потреб колективу і відбиває риси, значущі для колективу. Епоха і рівень знання людства накладає свій відбиток на ім'я.
Підклас власних імен в класі імен був виділений в європейській культурі стоїками (3 ст. До н. Е..). Чітке виділення і розмежування власних імен було досягнуто ономастикою в 60 - 70 рр.. XX ст.
Виділення спеціальних ономастичних проблем із загального кола лінгвістичних виправдовується становищем власних назв у мові. «Власні імена - частина мови, що демонструє найбільш парадоксальні ситуації, аналіз яких має сприяти виникненню нових, більш поглиблених лінгвістичних концепцій». Існує ряд наук, особливо зацікавлених у вітчизняному матеріалі (історія, географія, соціологія та ін.) Однак власні імена - слова, і як такі вони належать, насамперед, лінгвістиці. Взаємовідносини ономастики та лінгвістики в першому наближенні може бути охарактеризований як відношення частини і цілого. Лінгвістика як широко розвинена наука про мову вивчає своїми методами і ономастический матеріал. Виділення власних назв з імен взагалі проводиться засобами лінгвістики з залученням логіки та за участю компонентів тих дисциплін, до відання яких відносяться іменовані об'єкти. Таким чином, ономастика - частина лінгвістики, але частина, не цілком укладається в рамки цілого.
Глава 2. Аналіз фразеологізмів англійської мови з іменами власними і їх еквівалентів у російській мові
2.1. Порівняльний аналіз фразеологізмів англійської мови з іменами власними з їх еквівалентами в російській мові
Фразеологічні одиниці, до складу яких входять біблеїзми такого виду існують в мовах усіх країн, історія яких в тій чи іншій мірі пов'язана з християнством. Проте ніякої інша мова не випробував на собі такого помітного впливу Біблії, як англійська. Протягом століть Біблія була найбільш читаних і цитованої в Англії книжкою. Не тільки окремі слова, а й цілі ідіоматичні вирази увійшли в англійську мову з її сторінок. До цих пір вивчення Біблії є обов'язковим в школах Англії. Щороку з'являються все нові видання Біблії, призначені для різних соціальних груп і прошарків населення, розраховані на людей різного віку. Результатом цього є широке проникнення в мову і часте вживання біблійних виразів. Посилання до біблійного тексту - дуже поширене явище в англійській літературі.
Як зазначає В. П. Берков, ˝ топоніми - це єдина група власних імен, яку лексикографи різних країн більш-менш одностайно включають в перекладні словники ˝ [Берков 1973: 94]. Важко переоцінити символічне соціально-психологічний та геополітичне значення топонімів. Біблійні топоніми, народившись у лоні семітських мов, стали лексичними одиницями багатьох мов, у тому числі англійської та російської, запозичуючи без перекладу. Вони проникли в англійську і російську літературу через тексти Святого Письма або опосередковано, стали невід'ємною частиною лексики обох літературних мов, несуть величезну соціальну, історичну та емоційне навантаження. Коректне вживання топонімів має важливе значення для ведення міжкультурної комунікації, тому що позначаються ними об'єкти відігравали важливу роль в історії християнського світу. Це можуть бути як назви незбережених об'єктів і географічних пунктів (Babylon - Вавилон, Sodom and Gomorrah - Содом і Гоморра), так і назви об'єктів, які існують і понині, але мають інші розміри, особливості географічного положення, інші природно-ресурсні, демографічні, економічні і військові потенціали (Nazareth - Назарет, Egypt - Єгипет).
Серед зареєстрованих компонентів-топонімів БФЕ англійської та російської мов нами виділені:
1. П'ять астіонімов - назви міст (терміни подано за ˝ Словника російської ономастичної термінології ˝ Н. В. Подільської [Подільська 1988]: Babylon - Вавилон, Gomorrah - Гоморра, Nazareth - Назарет, Sodom - Содом, Zion - Зіон.
Так, топонім Babylon - Вавилон (столиця халдеї, один з найдавніших міст світу) зареєстрований в складі наступних ФЕ: the confusion of Babylon - вавилонське стовпотворіння, lady (whore) of Babylon - Вавилонська блудниця, Вавилонське змішання мов, Вавілонське полонення (полон), Вавилонська туга (плач), Вавилонська вежа.
Nazareth - Назарет (місто в Галілеї, де жили тесля Йосип і діва Марія, де пройшла земне життя Христа до тридцяти років) зустрічається тільки в російській ФЕ з Назарету чи може бути що добре? Жителі Галілеї - однієї з найбільших провінцій Палестини, де знаходилися міста Назарет, Кана, Капернаум та ін - були в презирстві в інших євреїв через їх змішаного походження і релігії, а також їх діалекту.
Eden - Едем (Їдемо) (місцевість, де Бог на початку насадив сад-рай, помістив в ньому Адама і Єву і доручив їм обробляти і охороняти едемський сад) зустрічається в англійській ФЕ the garden of Eden, російський аналог якої рай земний, райський сад шуканого топоніма не містить.
Gilead - Гілеад (гориста країна за рікою Йордан) зустрічається в ФЕ balm in Gilead - бальзам у Гілеаді - втіха, заспокоєння (лікувальна речовина, вироблялося деревом Pistacia lentiscus, що росла в цьому районі).
Топоніми Sodom - Содом і Gomorrah - Гоморра (стародавні міста, жителі яких були дуже злі та грішні, за що Господь вирішив їх винищити) виявлені у ФЕ Sodom and Gomorrah - Содом і Гоморра - хибне, гріховне місце, а так само в англійській ФЕ the apple of Sodom - гнилий, але красивий плід, оманливий успіх, і російської ФЕ Содому гріх, що означає гріх одностатевої любові.
Zion - Зіон (алегоричне найменування небесного міста) зустрічається в ФЕ to be at ease in Zion - відпочивати, насолоджуватися.
2. Серед компонентів англійських і російських БФЕ зафіксований один ховаємо (назва країни) Egypt - Єгипет.
Топонім Egypt - Єгипет - (країна Північно-східної Африки по берегах Нілу, в якій євреї були в рабстві до втечі в Землю обітовану) присутня в таких БФЕ, як corn in Egypt - достаток чого-л. і the flesh-pots of Egypt - Єгипетські котли з м'ясом - символ втраченого добробуту. В інших ФЕ топонім представлений освіченими від нього прикметниками, які інколи отримують власне життя і застосовуються у словосполученнях, характеризуючи предмети і явища, далекі від географічного імені (Egyptian darkness - тьма Єгипетська - густа, безпросвітна темрява; Egyptian slave - Єгипетська робота (праця) - важка, виснажлива праця; Egyptian plague (s) - Єгипетська (і) кару (і) - жорстокі, згубні лиха).
3. Зареєстровано і один гідронім (власне ім'я водного об'єкта) - Силоамської (Купель) (водойму, що знаходився на півдні від Єрусалимського Храму). Води Сілоамську вважалися священними і були предметом торгівлі; в ФЕ Купіль Силоамської.
4. Зафіксовано один ороним (назва гори) - Golgotha - Голгофа (горб в околицях Єрусалима, на якому був розіп'ятий на Хресті Ісус Христос).
Голгофа - символ моральних страждань, мук; подвижництва, зафіксований в російській ФЕ зійти на Голгофу - прийняти муки, страждання.
Отже, топоніми, які є компонентами біблійних фразеологічних одиниць, будучи своєрідними символами, містять нескінченну культурно-історичну інформацію. Інтерпретація значень таких назв не може бути досить глибоко проаналізовано без наявності екстралінгвістичної інформації про денотат. Коректне використання подібних інтернаціональних топонімічних символів має велике значення при здійсненні міжкультурної комунікації, тому що позначають об'єкти особливої важливості в історії християнського світу.
Крім фразеологізмів з ім'ям власним, взятих з Біблії, в англійській мові, як і в мовах інших європейських народів, які є спадкоємцями античної культури, існує багато прислів'їв, афоризмів і образних виразів, що виникли у стародавніх греків і римлян.
Фразеологізми
Pandora's box - ящик Пандори - Назва пов'язана з несподіванкою знахідки печери у вивченому районі та її таємничістю. Печера лабіринтового типу у вапняках, має один вхід.
Achilles 'heel - ахіллесова п'ята - післягомерівських міф, переданий римським поетом Гигин оповідає про те, що мати Ахілла, Фетіда, захотіла зробити тіло свого сина невразливим і для цього занурювала його у священну річку Стікс. Вона тримала його за п'яту, якої не торкнулася вода, тому п'ятка залишилась єдино вразливим місцем Ахілла, куди він і був смертельно поранений стрілою Паріса.
Augean stable (s) - авгієві стайні - за переказами, гній роками не вивозилося з авгієвих стаєнь; очищення Авгієвих стаєнь за один день стала одним з подвигів Геракла.
Lares and Penates (кніжн.)-лари і пенати, то, що створює затишок, домашнє вогнище (лари і пенати в давньоримської міфології - боги-покровителі домашнього вогнища),
the thread of Ariadne (кніжн.) - аріадниної нитка, нитка Аріадни, спосіб, що допомагає вийти зі скрутного становища (дочка критського царя Аріадна, давши грецькому герою Тезею клубок ниток, допомогла йому вибратися з лабіринту) взяті з античної міфології.
З поемами Гомера «Іліада» і «Одіссея» пов'язані вирази:
Homeric laughter - гомеричний регіт (оборот пов'язаний з описом Гомером сміху богів);
Penelope's web - ткання Пенелопи, тактика відтягування;
between Scylla and Charybdis - між Сциллою і Харибдою, в безвихідному становищі;
on the knees of the Gods - одному Богу відомо;
like a Trojan - мужньо, відважно, героїчно (Вергілій в «Енеїді» теж оспівує мужність захисників Трої);
the Trojan Horse - троянський кінь, прихована небезпека.
Фразеологічні одиниці, що прийшли в англійську мову з літератури Стародавньої Греції та Стародавнього Риму, наділені незвичайною барвистістю та експресивністю, цим і пояснюється їх поширеність не тільки в англійській, але й інших мовах світу.
У російській і англійській мовах є ще такі фразеологічні одиниці з особистими іменами:
Гордіїв вузол - the Cordian knot - складне завдання, заплутана справа;
Валаамову ослиця - Balaam's ass - покірний мовчазний чоловік, який несподівано для оточуючих висловив свою думку або протест;
Каїнова друк - the brand of Cain - відбиток, слід, зовнішні ознаки злочинності;
Прокрустове ложе - the Procrustean bed-то, що є мірилом для чого-небудь, до чого насильно підганяють або пристосовують що-небудь.
Джерелами подібних еквівалентів є:
1. антична міфологія:
Ахіллесова п'ята - Achille's heel - слабке, легко вразливе місце;
2. історичні події:
Драконові закони - Draconion Laws - суворі закони, на ім'я Дракона, легендарного грецького законодавця 7-го ст. до н. е..;
3. літературні твори:
Лампа Аладдіна - Aladdin's lamp - чарівна лампа Аладдіна - талісман, що виконує всі бажання свого власника - з казки "Аладдін і чарівна лампа", "Тисяча і одна ніч");
4. Подібні ситуації:
rob Piter to pay Paul - буквально: пограбувати Пітера, щоб заплатити Паулу, тобто підтримувати одне на шкоду іншому;
У царські часи під час перепису селян, щоб не потрапити до списків, селяни міняли свої імена. В англійській мові є подібний фразеологізм - John Doe (Джон Дой - ім'я фіктивних юридичних осіб, які фігурували у позовах про вилучення власності в англійському судочинстві першої половини 19-го століття). Фразеологізм означає невідома особа, підроблене ім'я.
В англійській мові - John Barleycorn (Джон Ячмінне зерно, вираз, відоме з першої половини 17-го століття, набуло особливої популярності завдяки баладі Р. Бернса). Фразеологізм означає спиртний напій.
Однак лакунарні фразеологічні одиниці найбільш повно відображають специфіку мови, бо саме вони пов'язані зі звичаями, реаліями, історичними фактами конкретної країни. Hobson's choice - буквально: "вибір Гобсона", вимушений вибір, відсутність вибору. На ім'я якогось Гобсона, власника платної стайні у Кембриджі в 16 столітті, який зобов'язував своїх клієнтів брати тільки найближчу до виходу коня
Отже, в ФЕ з особистими іменами відображаються традиції, повір'я народу, також вони виявляють здатність проникати в інші мови і збагачувати їх.
У сучасній англійській мові існує безліч фразеологізмів, основна функція яких - посилювати естетичний аспект мови. Багато фразеологічні одиниці відбулися у зв'язку зі звичаями, реаліями, історичними фактами, але більша частина англійського фразеологічного фонду так чи інакше виникла завдяки художньо-літературних творів.
Фразеологізми, запозичені з американської художньої літератури. Багато ФЕ прийшло до Англії з США. Вони відносяться до внутрішньомовних запозичень. Деякі з цих фразеологізмів були свого часу створені американськими письменниками і отримали широке поширення в сучасній англійській мові.
Творці багатьох оборотів відомі.
В. Ірвінг: a Rip Van Winkle - "Ріп Ван Уїнкля", відстала людина (на ім'я проспав двадцять років героя одніменного розповіді).
Ф. Купер: the last of the Mohicans - останній з могікан (за назвою роману). Могікани - вимерла плем'я північноамериканських індіанців.
Дж. Хоу: the grapes of wrath - грона гніву (обігу вперше зустрічається у творі Дж. Хоу "Battle Hymn of the Republic" (1862), зобов'язаний своєю популярністю роману Дж. Стейнбека з тією ж назвою).
Число фразеологізмів, запозичених з американської художньої літератури не так велика як число ФЕ, створених англійськими письменниками. Але, слід зазначити, що американізми, наведені вище, мають найбільш яскравою образністю і підвищеною експресивністю в порівнянні з висловлюваннями англійських письменників.
У сучасній англійській мові існує безліч фразеологізмів, основна функція яких - посилювати естетичний аспект мови. Багато фразеологічні одиниці відбулися у зв'язку зі звичаями, реаліями, історичними фактами, але більша частина англійського фразеологічного фонду так чи інакше виникла завдяки художньо-літературних творів.
Твори знаменитого англійського класика У. Шекспіра є одним з найбільш важливих літературних джерел за кількістю фразеологізмів, що збагатили англійську мову. Число їх понад сто. Наведемо приклади деяких найбільш поширених шекспіризма.
"Hamlet":
To out-Herod Herod - перевершити самого Ірода в жорстокості.
"Othello":
The green-eyed monster - - (кніжн.) "чудовисько з зеленими очима", ревнощі.
Curled darlings - "золота молодь", багаті нероби.
"Merchant of Venice"
A Daniel come to judgement - чесний, проникливий суддя.
У сучасній англійській мові шекспіризма можуть вживатися з деякими змінами.
Велика кількість фразеологізмів створених Шекспіром увійшло в загальне вживання, що свідчить і про лінгвістичну геніальності Шекспіра і про його колосальної популярності.
XVIII століття:
Дж. Арбетнот:
John Bull - "Джон Булл" (глузливе прізвисько англійців). Оборот вперше вжито придворним лікарем Дж. Арбетноту в сатиричному памфлеті "Law is a Bottomless Pit" (1712), пізніше перевидано під назвою "The History of John Bull".
Д. Дефо:
man Friday - П'ятниця; вірний відданий слуга (на ім'я вірного слуги в романі "Robinson Crusoe");
a gentleman's gentleman - "джентльмен, прислуговуючої джентльменові", слуга ("Everybody's Business").
Т. Мортон:
what will Mrs. Grundy say? - "Що скаже місіс Гранді?", Тобто що скажуть люди? Вираз вживається в комедії "Speed the Plough". Місіс Гранді - втілення ходячою моралі (пор. що стане говорити княгиня Марія Олексіївна?).
XIX століття
Дж. Пул: Paul Pry - людина, сунуть носа в чужі справи, надмірно цікавий чоловік (головна дійова особа комедії "Paul Pry").
Р. Л. Стівенсон: Dr. Jekyll and Mr. Hyde - "доктор Джекіл і містер Хайд", людина, що втілює в собі два начала - добре і зле (по імені героя повісті "The Strange Case of Dr. Jekyll and Mr. Hyde").
XX століття
Р. Кіплінг: the tail wags the dog - «хвіст виляє собакою», підлеглий командує начальником ("The Conundrum of the Workshops")
Багато фразеологічні одиниці не були створені самими письменниками, але лише завдяки останнім отримали широке поширення в сучасній англійській мові.
Висновок
Таким чином, фразеологічна одиниця - це яскраве образне вираження (ідіома, прислів'я, приказка) з переосмисленої семантикою своїх компонентів, своєрідність яких спирається на різні граматичні, лексичні, семантичні залежності між ними, а специфічність фразеологічного значення обумовлюється властивостями слів - лексичних компонентів фразеологічної одиниці, і внутрішніми фразеологічними зв'язками.
Під фразеологічної одиниці ім'я власне має певне значення і надає всьому висловлюванню яскраво виражене емоційне забарвлення і семантичну виразність. Основною функцією власних назв у мові є функція виділення та ідентифікації. Я класифікувала оніми у зв'язку з іменованими об'єктами і зробила наступні висновки:
1. У кожного народу в кожну епоху є ономастикон, що включає власні назви різних сфер ономастического простору. В англійській мові, на відміну від російської мови, така категорія як етноніми виділяється як особливий розряд ономастичної лексики, складові якої завжди пишуться з великої літери.
2. При всьому своєму розмаїтті імена власні відрізняються індивідуальним застосуванням і визначеністю іменованого об'єкта, з яким вони з'єднуються в акті номінації.
3. Імена власні надають висловлюванню визначеність і конкретність і служать для індивідуалізації особистостей, а також географічних та інших об'єктів, які розглядаються відокремлено.
4. Імена власні різноманітні. Окремі їх типи мало схожі одне на одного, в результаті важко виділити їх загальні ознаки, за винятком того, що це - власні імена.
5. Імена власні не мають загальної семантики. Вони називають іменовані об'єкти за допомогою свого звучання, а не за допомогою лексичного значення основ.
6. Імена власні стають ніби опорними точками в міжмовної комунікації і, тим самим, у вивченні іноземних мов.
Я вважаю, що імені власним в лінгвістиці приділяється мало уваги. Як ми вже говорили раніше, власна назва - важлива ланка в міжмовної комунікації. Це цінна властивість породило поширену ілюзію того, що власні імена не вимагають особливої уваги при вивченні англійської мови і при перекладі з нього. Про них майже нічого не говориться в підручниках з мови. Але такий підхід заснований на глибокій омані. Імена власні дійсно допомагають подолати мовний бар'єр і служать для особливого, індивідуального позначення предмета безвідносно до описуваної ситуації. Дослідження фразеологічних одиниць (ФЕ) - оборотів промови, що складаються з двох або більше слів, які мають відтворюваністю, стійкістю складу і структури, а також цілісним значенням, - сприяє розкриттю як загальнолюдських витоків їх створення та вживання, так і їх національної специфіки.
Аналіз походження 100 англійських ФЕ, в лексичну структуру
яких входить ім'я власне, отриманих в результаті вибірки ізАнгло-російського фразеологічного словника А. В. Куніна, показав, що їх
можна розділити на два класи:
1. Споконвічно англійські ФЕ, найчастіше пов'язані з іменами англійських
письменників, вчених, королів; шекспіризма.
2. Запозичені ФЕ, джерелом яких є Біблія, давньоримська і грецька міфологія, філософські твори, арабська та американська література.
Кількісний аналіз показав, що з 100 ФЕ з іменами власними 59 є споконвічно англійськими, а 41 ФЕ запозичена з
інших мов.
Проведене дослідження дозволяє зробити висновок про важливість вивчення ФЕ, що містять імена власні, багато з яких існують у мові десятки і сотні років і є відображенням мудрості народу, люблячого влучні, образні вислови, за допомогою яких можна передати і веселий жарт, і злий насмішку. Дана група ФЕ представляє собою маловивчений фрагмент англійської фразеології і вимагає подальшого розгляду.
Бібліографічний список:
1. Артемова А.Ф. Англійські імена власні і поповнення словникового складу / А.Ф. Артемова, О.А. Леонович / / Иностр. яз. в шк. - 2005. - № 1. - 101-105с.
2. Арнольд І.В. Стилістика сучасної англійської мови. - М.: Просвещение, 2000. - 304 с.
3. Античний світ у термінах, іменах і назвах: слів. - Довід. з історії та культури Древ. Греції та Риму / Наук. рук. А.І. Немировський. - Мн.: Білорусь, 2001. - 253 с.
4. Білецький О.А. Лексикологія та теорія мовознавства (ономастика). - Київ, 1992. - 280 с.
5. Бондалетов В.Д. Російська ономастика. - М.: Просвещение, 1983. - 223 с.
6. Введенська Л.А. Від назв до імен. - Ростов на Дону: Фенікс, 2005. - 534 с.
7. Питання англійської фразеології (комунікативний та фразеологічний аспекти):: зб. статей. / ред. Кунин А.В. - М., Вищ. шк., 1987.-148с.
8. Вороніна О.С. Імена власні в складі фразеологічних одиниць. / / ИЯШ, 2003, № 4.
9. Котелова Н.З. Значення слова і його сполучуваність. - Л.: Наука, 1999. - 162 с.
10. Кубрякова О.С. Типи мовних значень. - М., 1997. - 280 с.
11. Кунин А.В. Курс фразеології сучасної англійської мови. - М.: Вища школа, 2000. - 381 с.
12. Кунин А.В. Фразеологія сучасної англійської мови. - М.: Просвещение, 1992. - 260 с.
13. Логан П. Сміт. Фразеологія англійської мови. - М.: Учпедгиз, 1959. - 195 с.
14. Манушкіна Г.П. Структурно - семантичні типи фразеологічних одиниць з компонентом - ім'ям власним в англійській мові / / Питання граматики, лексики і фразеології англійської, німецької та французької мов. Збірник наукових праць. - К.: Рязанський Держ. Пед. Ін-т, 1999. - С. 121 - 145.
15. Міньяр - Белоручев Р.К. Теорія і методи перекладу. - М.: Московський Ліцей, 2001. - 207 с.
16. Михайлов В.М. Про словообразовательной структурі імені власного / / Изв. АН СРСР. Сер. Літ. і Мова. - 2002. - Т. 50. - № 5. - С. 467-473.
17. Реформатський О.О. Вступ до мовознавства. - М.: Наука, 1999. - 140 с.
18. Рушкіс А.Ю. Проблема фразеологічного значення / / Літературознавство і мовознавство. Збірник наукових праць. - Рига: Лієп. Держ. Пед. Ін - т, 1998. - С.91-93.
19. Серль Д.Р. Власні імена / / Даугава. - 2000. С. 105 - 110.
20. Суперанская А.В. Загальна теорія власної. - М.: Наука, 2002. - 340 с.
21. Труевцева О.М. Англійська мова: особливості номінації. - Л.: Наука, 1996. - 247 с.
22. Словник англійських особистих імен. - М.: Радянська енциклопедія, 1973. - 407 с.
23. Словник англійських особистих імен. - М.: Російська мова, 2003. - 221 с.
24. Лінгвістичний Енциклопедичний словник. Під ред. Ярцева В.М. - М.: Сов. Енциклопедія, 2000. - 685 с.
25. Гарагуля С. І. Ім'я особисте як культурно-історична категорія сучасної англійської мови: автореферат. - М., МДПУ, 2000.-47с.
26. Дубровін М. І. Росіяни й англійські ідіоми. - М., ІЛБІ, 2000.
27. Дослідження семантичної структури та сполучуваності слів в англійській мові: зб. праць. - М., 1977. - 180с.
28. Кунин А. В. Англо-російський фразеологічний словник. - М., Укр. яз., 1999. - 502с.
29. Лінгвістичний енциклопедичний словник / ред. В. Н. Ярцева. - М., БРЕ, 2002. - 707с.
30. Особисте ім'я як культурний символ: стереотипи і міфи: зб. наук. праць / відп. ред. Пак С. М. - Рязань, 2002. - 67с.
31. Локетт, Брайен. Чому так? Знайомі англійські слова в незвичайних виразах: словник-посібник. - М., Школа-Пресс, 1998. - 112с.
32. Суперанская А. В. Загальна теорія власної. - М., Наука, 1973. - 366с.
33. Суперанская А. В. Ім'я - через століття і країни. - М., Наука, 1990. - 188с.
34. Суперанская А. В. Теорія і методика ономастичних досліджень. - М., Наука, 1986. - 219с.
35. Суперанская А. В. Еволюція власної назви в Європі / / Питання язкознанія, 2002, № 3, с.15
36. Фразеологічна семантика. / СБ статей. / відп. ред. Кунин А. В. - М., МДПУ, 1983. - 73С.
37. Шафрін Ю. А. Ідіоми англійської мови (досвід використання). - М., Біном, Лабораторія знань, 2003. - 558с.
38. The Cambridge Encyclopedia of the English Language (by David Crystal). - Cambridge University Press, 1994 - 954с.
Валаамову ослиця - Balaam's ass - покірний мовчазний чоловік, який несподівано для оточуючих висловив свою думку або протест;
Каїнова друк - the brand of Cain - відбиток, слід, зовнішні ознаки злочинності;
Прокрустове ложе - the Procrustean bed-то, що є мірилом для чого-небудь, до чого насильно підганяють або пристосовують що-небудь.
Джерелами подібних еквівалентів є:
1. антична міфологія:
Ахіллесова п'ята - Achille's heel - слабке, легко вразливе місце;
2. історичні події:
Драконові закони - Draconion Laws - суворі закони, на ім'я Дракона, легендарного грецького законодавця 7-го ст. до н. е..;
3. літературні твори:
Лампа Аладдіна - Aladdin's lamp - чарівна лампа Аладдіна - талісман, що виконує всі бажання свого власника - з казки "Аладдін і чарівна лампа", "Тисяча і одна ніч");
4. Подібні ситуації:
rob Piter to pay Paul - буквально: пограбувати Пітера, щоб заплатити Паулу, тобто підтримувати одне на шкоду іншому;
У царські часи під час перепису селян, щоб не потрапити до списків, селяни міняли свої імена. В англійській мові є подібний фразеологізм - John Doe (Джон Дой - ім'я фіктивних юридичних осіб, які фігурували у позовах про вилучення власності в англійському судочинстві першої половини 19-го століття). Фразеологізм означає невідома особа, підроблене ім'я.
В англійській мові - John Barleycorn (Джон Ячмінне зерно, вираз, відоме з першої половини 17-го століття, набуло особливої популярності завдяки баладі Р. Бернса). Фразеологізм означає спиртний напій.
Однак лакунарні фразеологічні одиниці найбільш повно відображають специфіку мови, бо саме вони пов'язані зі звичаями, реаліями, історичними фактами конкретної країни. Hobson's choice - буквально: "вибір Гобсона", вимушений вибір, відсутність вибору. На ім'я якогось Гобсона, власника платної стайні у Кембриджі в 16 столітті, який зобов'язував своїх клієнтів брати тільки найближчу до виходу коня
Отже, в ФЕ з особистими іменами відображаються традиції, повір'я народу, також вони виявляють здатність проникати в інші мови і збагачувати їх.
У сучасній англійській мові існує безліч фразеологізмів, основна функція яких - посилювати естетичний аспект мови. Багато фразеологічні одиниці відбулися у зв'язку зі звичаями, реаліями, історичними фактами, але більша частина англійського фразеологічного фонду так чи інакше виникла завдяки художньо-літературних творів.
Фразеологізми, запозичені з американської художньої літератури. Багато ФЕ прийшло до Англії з США. Вони відносяться до внутрішньомовних запозичень. Деякі з цих фразеологізмів були свого часу створені американськими письменниками і отримали широке поширення в сучасній англійській мові.
Творці багатьох оборотів відомі.
В. Ірвінг: a Rip Van Winkle - "Ріп Ван Уїнкля", відстала людина (на ім'я проспав двадцять років героя одніменного розповіді).
Ф. Купер: the last of the Mohicans - останній з могікан (за назвою роману). Могікани - вимерла плем'я північноамериканських індіанців.
Дж. Хоу: the grapes of wrath - грона гніву (обігу вперше зустрічається у творі Дж. Хоу "Battle Hymn of the Republic" (1862), зобов'язаний своєю популярністю роману Дж. Стейнбека з тією ж назвою).
Число фразеологізмів, запозичених з американської художньої літератури не так велика як число ФЕ, створених англійськими письменниками. Але, слід зазначити, що американізми, наведені вище, мають найбільш яскравою образністю і підвищеною експресивністю в порівнянні з висловлюваннями англійських письменників.
У сучасній англійській мові існує безліч фразеологізмів, основна функція яких - посилювати естетичний аспект мови. Багато фразеологічні одиниці відбулися у зв'язку зі звичаями, реаліями, історичними фактами, але більша частина англійського фразеологічного фонду так чи інакше виникла завдяки художньо-літературних творів.
Твори знаменитого англійського класика У. Шекспіра є одним з найбільш важливих літературних джерел за кількістю фразеологізмів, що збагатили англійську мову. Число їх понад сто. Наведемо приклади деяких найбільш поширених шекспіризма.
"Hamlet":
To out-Herod Herod - перевершити самого Ірода в жорстокості.
"Othello":
The green-eyed monster - - (кніжн.) "чудовисько з зеленими очима", ревнощі.
Curled darlings - "золота молодь", багаті нероби.
"Merchant of Venice"
A Daniel come to judgement - чесний, проникливий суддя.
У сучасній англійській мові шекспіризма можуть вживатися з деякими змінами.
Велика кількість фразеологізмів створених Шекспіром увійшло в загальне вживання, що свідчить і про лінгвістичну геніальності Шекспіра і про його колосальної популярності.
XVIII століття:
Дж. Арбетнот:
John Bull - "Джон Булл" (глузливе прізвисько англійців). Оборот вперше вжито придворним лікарем Дж. Арбетноту в сатиричному памфлеті "Law is a Bottomless Pit" (1712), пізніше перевидано під назвою "The History of John Bull".
Д. Дефо:
man Friday - П'ятниця; вірний відданий слуга (на ім'я вірного слуги в романі "Robinson Crusoe");
a gentleman's gentleman - "джентльмен, прислуговуючої джентльменові", слуга ("Everybody's Business").
Т. Мортон:
what will Mrs. Grundy say? - "Що скаже місіс Гранді?", Тобто що скажуть люди? Вираз вживається в комедії "Speed the Plough". Місіс Гранді - втілення ходячою моралі (пор. що стане говорити княгиня Марія Олексіївна?).
XIX століття
Дж. Пул: Paul Pry - людина, сунуть носа в чужі справи, надмірно цікавий чоловік (головна дійова особа комедії "Paul Pry").
Р. Л. Стівенсон: Dr. Jekyll and Mr. Hyde - "доктор Джекіл і містер Хайд", людина, що втілює в собі два начала - добре і зле (по імені героя повісті "The Strange Case of Dr. Jekyll and Mr. Hyde").
XX століття
Р. Кіплінг: the tail wags the dog - «хвіст виляє собакою», підлеглий командує начальником ("The Conundrum of the Workshops")
Багато фразеологічні одиниці не були створені самими письменниками, але лише завдяки останнім отримали широке поширення в сучасній англійській мові.
Висновок
Таким чином, фразеологічна одиниця - це яскраве образне вираження (ідіома, прислів'я, приказка) з переосмисленої семантикою своїх компонентів, своєрідність яких спирається на різні граматичні, лексичні, семантичні залежності між ними, а специфічність фразеологічного значення обумовлюється властивостями слів - лексичних компонентів фразеологічної одиниці, і внутрішніми фразеологічними зв'язками.
Під фразеологічної одиниці ім'я власне має певне значення і надає всьому висловлюванню яскраво виражене емоційне забарвлення і семантичну виразність. Основною функцією власних назв у мові є функція виділення та ідентифікації. Я класифікувала оніми у зв'язку з іменованими об'єктами і зробила наступні висновки:
1. У кожного народу в кожну епоху є ономастикон, що включає власні назви різних сфер ономастического простору. В англійській мові, на відміну від російської мови, така категорія як етноніми виділяється як особливий розряд ономастичної лексики, складові якої завжди пишуться з великої літери.
2. При всьому своєму розмаїтті імена власні відрізняються індивідуальним застосуванням і визначеністю іменованого об'єкта, з яким вони з'єднуються в акті номінації.
3. Імена власні надають висловлюванню визначеність і конкретність і служать для індивідуалізації особистостей, а також географічних та інших об'єктів, які розглядаються відокремлено.
4. Імена власні різноманітні. Окремі їх типи мало схожі одне на одного, в результаті важко виділити їх загальні ознаки, за винятком того, що це - власні імена.
5. Імена власні не мають загальної семантики. Вони називають іменовані об'єкти за допомогою свого звучання, а не за допомогою лексичного значення основ.
6. Імена власні стають ніби опорними точками в міжмовної комунікації і, тим самим, у вивченні іноземних мов.
Я вважаю, що імені власним в лінгвістиці приділяється мало уваги. Як ми вже говорили раніше, власна назва - важлива ланка в міжмовної комунікації. Це цінна властивість породило поширену ілюзію того, що власні імена не вимагають особливої уваги при вивченні англійської мови і при перекладі з нього. Про них майже нічого не говориться в підручниках з мови. Але такий підхід заснований на глибокій омані. Імена власні дійсно допомагають подолати мовний бар'єр і служать для особливого, індивідуального позначення предмета безвідносно до описуваної ситуації. Дослідження фразеологічних одиниць (ФЕ) - оборотів промови, що складаються з двох або більше слів, які мають відтворюваністю, стійкістю складу і структури, а також цілісним значенням, - сприяє розкриттю як загальнолюдських витоків їх створення та вживання, так і їх національної специфіки.
Аналіз походження 100 англійських ФЕ, в лексичну структуру
яких входить ім'я власне, отриманих в результаті вибірки ізАнгло-російського фразеологічного словника А. В. Куніна, показав, що їх
можна розділити на два класи:
1. Споконвічно англійські ФЕ, найчастіше пов'язані з іменами англійських
письменників, вчених, королів; шекспіризма.
2. Запозичені ФЕ, джерелом яких є Біблія, давньоримська і грецька міфологія, філософські твори, арабська та американська література.
Кількісний аналіз показав, що з 100 ФЕ з іменами власними 59 є споконвічно англійськими, а 41 ФЕ запозичена з
інших мов.
Проведене дослідження дозволяє зробити висновок про важливість вивчення ФЕ, що містять імена власні, багато з яких існують у мові десятки і сотні років і є відображенням мудрості народу, люблячого влучні, образні вислови, за допомогою яких можна передати і веселий жарт, і злий насмішку. Дана група ФЕ представляє собою маловивчений фрагмент англійської фразеології і вимагає подальшого розгляду.
Бібліографічний список:
1. Артемова А.Ф. Англійські імена власні і поповнення словникового складу / А.Ф. Артемова, О.А. Леонович / / Иностр. яз. в шк. - 2005. - № 1. - 101-105с.
2. Арнольд І.В. Стилістика сучасної англійської мови. - М.: Просвещение, 2000. - 304 с.
3. Античний світ у термінах, іменах і назвах: слів. - Довід. з історії та культури Древ. Греції та Риму / Наук. рук. А.І. Немировський. - Мн.: Білорусь, 2001. - 253 с.
4. Білецький О.А. Лексикологія та теорія мовознавства (ономастика). - Київ, 1992. - 280 с.
5. Бондалетов В.Д. Російська ономастика. - М.: Просвещение, 1983. - 223 с.
6. Введенська Л.А. Від назв до імен. - Ростов на Дону: Фенікс, 2005. - 534 с.
7. Питання англійської фразеології (комунікативний та фразеологічний аспекти):: зб. статей. / ред. Кунин А.В. - М., Вищ. шк., 1987.-148с.
8. Вороніна О.С. Імена власні в складі фразеологічних одиниць. / / ИЯШ, 2003, № 4.
9. Котелова Н.З. Значення слова і його сполучуваність. - Л.: Наука, 1999. - 162 с.
10. Кубрякова О.С. Типи мовних значень. - М., 1997. - 280 с.
11. Кунин А.В. Курс фразеології сучасної англійської мови. - М.: Вища школа, 2000. - 381 с.
12. Кунин А.В. Фразеологія сучасної англійської мови. - М.: Просвещение, 1992. - 260 с.
13. Логан П. Сміт. Фразеологія англійської мови. - М.: Учпедгиз, 1959. - 195 с.
14. Манушкіна Г.П. Структурно - семантичні типи фразеологічних одиниць з компонентом - ім'ям власним в англійській мові / / Питання граматики, лексики і фразеології англійської, німецької та французької мов. Збірник наукових праць. - К.: Рязанський Держ. Пед. Ін-т, 1999. - С. 121 - 145.
15. Міньяр - Белоручев Р.К. Теорія і методи перекладу. - М.: Московський Ліцей, 2001. - 207 с.
16. Михайлов В.М. Про словообразовательной структурі імені власного / / Изв. АН СРСР. Сер. Літ. і Мова. - 2002. - Т. 50. - № 5. - С. 467-473.
17. Реформатський О.О. Вступ до мовознавства. - М.: Наука, 1999. - 140 с.
18. Рушкіс А.Ю. Проблема фразеологічного значення / / Літературознавство і мовознавство. Збірник наукових праць. - Рига: Лієп. Держ. Пед. Ін - т, 1998. - С.91-93.
19. Серль Д.Р. Власні імена / / Даугава. - 2000. С. 105 - 110.
20. Суперанская А.В. Загальна теорія власної. - М.: Наука, 2002. - 340 с.
21. Труевцева О.М. Англійська мова: особливості номінації. - Л.: Наука, 1996. - 247 с.
22. Словник англійських особистих імен. - М.: Радянська енциклопедія, 1973. - 407 с.
23. Словник англійських особистих імен. - М.: Російська мова, 2003. - 221 с.
24. Лінгвістичний Енциклопедичний словник. Під ред. Ярцева В.М. - М.: Сов. Енциклопедія, 2000. - 685 с.
25. Гарагуля С. І. Ім'я особисте як культурно-історична категорія сучасної англійської мови: автореферат. - М., МДПУ, 2000.-47с.
26. Дубровін М. І. Росіяни й англійські ідіоми. - М., ІЛБІ, 2000.
27. Дослідження семантичної структури та сполучуваності слів в англійській мові: зб. праць. - М., 1977. - 180с.
28. Кунин А. В. Англо-російський фразеологічний словник. - М., Укр. яз., 1999. - 502с.
29. Лінгвістичний енциклопедичний словник / ред. В. Н. Ярцева. - М., БРЕ, 2002. - 707с.
30. Особисте ім'я як культурний символ: стереотипи і міфи: зб. наук. праць / відп. ред. Пак С. М. - Рязань, 2002. - 67с.
31. Локетт, Брайен. Чому так? Знайомі англійські слова в незвичайних виразах: словник-посібник. - М., Школа-Пресс, 1998. - 112с.
32. Суперанская А. В. Загальна теорія власної. - М., Наука, 1973. - 366с.
33. Суперанская А. В. Ім'я - через століття і країни. - М., Наука, 1990. - 188с.
34. Суперанская А. В. Теорія і методика ономастичних досліджень. - М., Наука, 1986. - 219с.
35. Суперанская А. В. Еволюція власної назви в Європі / / Питання язкознанія, 2002, № 3, с.15
36. Фразеологічна семантика. / СБ статей. / відп. ред. Кунин А. В. - М., МДПУ, 1983. - 73С.
37. Шафрін Ю. А. Ідіоми англійської мови (досвід використання). - М., Біном, Лабораторія знань, 2003. - 558с.
38. The Cambridge Encyclopedia of the English Language (by David Crystal). - Cambridge University Press, 1994 - 954с.