Аналіз управління оборотним капіталом

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Зміст

Введення

Глава 1. Теоретичні аспекти організації та управління оборотним капіталом

1.1 Сутність оборотних коштів, їх склад і структура

1.2 Джерела формування оборотних коштів

Глава 2. Аналіз управління оборотним капіталом на прикладі ФГУП "ОМО ім. П. І. Баранова"

2.1 Коротка характеристика підприємства

2.3. Аналіз оборотності оборотних коштів

2.3. Аналіз руху грошових коштів

Глава 3. Аналіз фінансової стійкості підприємства

Висновок

Список літератури

Програми

Введення

Удосконалення механізму управління оборотними коштами підприємства є одним з головних чинників підвищення економічної ефективності виробництва на сучасному етапі розвитку вітчизняної економіки. В умовах соціально-економічної нестабільності та мінливості ринкової інфраструктури важливе місце в поточній повсякденній роботі фінансового менеджера займає управління оборотними коштами, тому що саме тут криються основні причини успіхів і невдач всіх виробничо-комерційних операцій організації. У кінцевому підсумку, раціональне використання оборотних коштів в умовах їх хронічного дефіциту є одним з пріоритетних напрямків діяльності підприємства в даний час.

Стан вивченості проблеми. Наукова постановка і розробка окремих сторін досліджуваної проблеми знайшла своє відображення в роботах вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів: Д.С. Молякова, Р.С. Сайфуліна, Г.Б. Поляка, Є.С. Стоянової, М.І. Ливина, ДЖ. К. Ван Хорна та ін

Теоретичні та практичні розробки вищевказаних авторів відносяться в основному до підприємств, що функціонує у відносно стабільною і передбачуваною економічному середовищі, в той час як проблеми управління оборотними коштами в умовах кризи і певні труднощі з реалізацією цих розробок в реальній господарській практиці зумовили досить обмежене застосування зарубіжних методик у російських умовах.

Вищевикладені обставини зумовили актуальність і вибір теми дослідження у випускній кваліфікаційної роботи.

Мета роботи. Проведення аналізу оборотних коштів і вироблення пропозицій щодо реалізації заходу з підвищення ефективності управління оборотними коштами підприємства.

Реалізація зазначеної мети досягається шляхом вирішення наступних завдань, що зумовили структуру та зміст дослідження:

1) розкрити сутність, склад і структуру оборотного капіталу;

2) привести класифікацію оборотних коштів;

3) розповісти про джерела формування оборотних коштів;

4) висвітлити основні моменти визначення потреби в оборотних коштах;

5) провести аналіз управління оборотним капіталом за трьома напрямками: (аналіз запасів, дебіторської заборгованості, грошових коштів та їх еквівалентів);

6) оцінити ефективність управління поточними фінансовими потребами і власними оборотними коштами підприємства.

Об'єкт дослідження: формування оборотних коштів.

Інформаційну базу дослідження становлять дані бухгалтерської та фінансової звітності підприємства, внутрішньозаводської нормативно-технічна документація, інформація з періодичної преси, монографії та підручники вітчизняних та зарубіжних фахівців в області бухгалтерського обліку.

Практична значимість роботи. Результати дослідження можуть бути використані в поточної фінансової діяльності підприємства з метою прискорення оборотності оборотних коштів, зниження їх розмірів за рахунок часткового вивільнення та залучення до повторного обігу, що повинно сприяти досягненню соціально значимого ефекту.

Структура роботи. Випускна кваліфікаційна робота складається з вступу, трьох основних частин, висновків, бібліографічного списку і додатків.

Основний зміст роботи. У вступі обгрунтовується актуальність теми дослідження, дається характеристика ступеня її розробленості, формулюється мета і завдання, визначається об'єкт і предмет дослідження, методична та інформаційна база, а також розкривається практична значущість дослідження.

У першому розділі наведено теоретичні основи управління оборотними коштами підприємства: висвітлено їх роль в ринковій економіці, висвітлені питання організації оборотних коштів на підприємстві, а також особливості їх функціонування в сучасних російських умовах.

Другий розділ роботи присвячена методичним аспектам аналізу та управління оборотними засобами: охарактеризовано методи визначення потреби підприємства в оборотних коштах; розкрито суть моделей управління оборотними коштами та джерелами їх фінансування; описані способи управління чистим оборотним капіталом і поточними фінансовими потребами підприємства.

У третьому розділі розроблено низку практичних пропозицій щодо вдосконалення механізму управління оборотними коштами підприємства в межах поставлених завдань.

Розрахункова частина роботи побудована на прикладі статистичних даних Федерального державного унітарного підприємства «Омського моторобудівного об'єднання ім. П. І. Баранова (далі ФГУП ОМО ім. П. І. Баранова).

У висновку планується зробити ряд висновків і узагальнень за вказаною темою.

Глава 1. Теоретичні аспекти організації та управління оборотним капіталом

1.1 Сутність оборотних коштів, їх склад і структура

Оборотні кошти підприємства являють собою вартісну оцінку оборотних виробничих фондів і фондів обігу.

Оборотні кошти одночасно функціонують як у сфері виробництва, так і в сфері обігу, забезпечуючи безперервність процесу виробництва і реалізації продукції.

Оборотні виробничі фонди - це частина засобів виробництва, які цілком споживаються в кожному циклі виробництва, повністю переносять свою вартість на вироблену продукцію і цілком відшкодовуються після кожного виробничого циклу

Оборотні виробничі фонди класифікуються за такими елементами:

Виробничі запаси (сировина, основні і допоміжні матеріали, покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби, паливо, тара, запасні частини для ремонту устаткування, малоцінні і швидкозношувані предмети). До категорії малоцінних і швидкозношуваних предметів відносять: предмети, що служать менше одного року і вартістю на дату придбання трохи більше 100-кратного (для бюджетних установ - 50-кратного) встановленого законодавством Російської Федерації мінімального розміру місячної оплати праці за одиницю; спеціальні інструменти і спеціальні пристосування , змінне обладнання незалежно від їх вартості; спеціальний одяг, спеціальне взуття незалежно від їх вартості і терміну служби та ін

Незавершене виробництво і напівфабрикати власного виробництва (НЗВ). Незавершене виробництво представляє собою продукцію, не закінчену виробництвом і підлягає подальшій обробці.

Витрати майбутніх періодів - це витрати на освоєння нової продукції, плата за передплатні видання, оплата на кілька місяців вперед орендної плати та ін Ці витрати списуються на собівартість продукції в майбутніх періодах.

Фонди обігу - це сукупність усіх засобів, що функціонують у сфері обігу.

До фондів обігу відносяться:

- Готова до реалізація продукція, що знаходиться на складах підприємства.

- Продукція відвантажена, але ще не оплачена покупцем.

- Грошові кошти (в касі підприємства і на рахунках в банку), а так само засоби, що знаходяться в незавершених розрахунках (дебіторська заборгованість). Дебіторська заборгованість - це кошти даного підприємства, що знаходяться в обігу інших підприємств.

Оборотні кошти постійно здійснюють кругообіг, в процесі якого проходять три стадії: постачання, виробництво і збут (реалізація). Кругообіг оборотних коштів можна представити наступним чином (рис. 1).

Рис. 1. Кругообіг оборотних коштів

На першій стадії (постачання) підприємство на грошові кошти здобуває необхідні виробничі запаси. На другій стадії (виробництво) виробничі запаси вступають у виробництво і, пройшовши форму незавершеного виробництва і напівфабрикатів, перетворюються в готову продукцію. На третій стадії (збут) відбувається реалізація готової продукції та оборотні кошти беруть грошову форму.

Структура оборотних коштів - це питома вага вартості окремих елементів оборотних коштів у загальній вартості. На рис. 2 наведено склад і приблизна структура оборотних коштів на машинобудівному підприємстві.

Рис. 2. Склад і структура оборотних коштів

Структура оборотних коштів залежить від багатьох факторів, в тому числі від специфіки підприємства, характеру продукції, умов постачання і збуту і т.д.

1.2 Джерела формування оборотних коштів

За джерелами формування оборотні кошти поділяються на власні і позикові оборотні кошти.

Власні оборотні кошти - це кошти, закріплені в статутному фонді в частині, призначеної для формування оборотних коштів, необхідних для функціонування підприємства. Власні оборотні кошти можуть поповнюватися за рахунок прибутку, амортизаційного фонду та ін

Крім того, підприємства в якості джерела формування оборотних коштів можуть користуватися засобами, прирівняними до власних (так звані стійкі пасиви), до яких відносять: постійна мінімальна заборгованість по заробітній платі і відрахуванням на соціальні потреби; суми нараховані працівникам за відпустки; розрахунки з фінансовими органами з податків та зборів і т.д.

Позикові кошти служать для покриття тимчасових потреб підприємства в оборотних коштах, створюються за рахунок позик банку і кредиторської заборгованості постачальникам.

Визначення потреби в оборотних коштах

Для визначення потреби підприємства в оборотних коштах здійснюється нормування оборотних коштів. Під нормуванням оборотних коштів розуміється процес визначення економічно обгрунтованої потреби підприємства в оборотних коштах, що забезпечують нормальне протікання виробничого процесу.

До нормованих оборотних засобів відносяться всі оборотні виробничі фонди (виробничі запаси, незавершене виробництво і напівфабрикати власного виробництва, витрати майбутніх періодів) і готову до реалізації продукцію (рис. 1).

Нормативи оборотних коштів розраховуються у натуральному вираженні (штуки, тонни, метри тощо), у грошовому виразі (рублях) і в днях запасу. Загальний норматив оборотних коштів підприємства розраховується тільки в грошовому вираженні і визначається шляхом підсумовування нормативів оборотних коштів по окремих елементах

Ф Заг = Ф ПЗ + Ф НЗВ + Ф РБП + Ф ДП,

де Ф ПЗ - норматив виробничих запасів, руб.;

Ф НЗП - норматив незавершеного виробництва, руб.;

Ф РБП - норматив витрат майбутніх періодів, руб.;

Ф ДП - норматив запасу готової продукції на складах підприємства, руб.

Норматив виробничих запасів (Ф ПЗ) визначається за формулою

,

де n - кількість різних видів виробничих запасів;

Н ПЗ i - загальна норма запасу по i-ому виду виробничих запасів, дн.;

Р i - середньодобова витрата i-ого виду виробничих запасів, руб.

,

де П i - потреба в i-му виді виробничих запасів за плановий період, руб.;

F - кількість днів у плановому періоді (у розрахунках нормування приймається рік - 360 днів, квартал - 90 днів, місяць - 30 днів).

Загальна норма запасу (Н ПЗ i) визначає на скільки днів підприємство повинно бути забезпечене оборотними коштами по даному виду виробничого запасу.

Н ПЗ i = Н ТЕК i + Н СТР i + Н ПІДГОТОВЛЕНІ i,

де Н ТЕК i - норма поточного запасу, дн.; Н СТР i - норма страхового запасу, дн.; Н ПІДГОТОВЛЕНІ i - норма підготовчого (технологічного) запасу, дн.

Поточний запас необхідний для забезпечення безперебійного ходу виробництва на підприємстві в період між черговими поставками. Норма поточного запасу приймається, як правило, дорівнює половині середнього інтервалу між двома черговими поставками.

Страховий запас передбачений для попередження наслідків, пов'язаних зі збоями в постачанні. Норма страхового запасу встановлюється або в межах 30-50% від норми поточного запасу, або рівною максимальному часу відхилень від інтервалу постачання.

Підготовчий (технологічний) запас створюється в тих випадках, коли надходять на підприємство сировину і матеріали, вимагають відповідної додаткової підготовки (сушіння, сортування, розкрій, комплектація і т.п.). Норма підготовчого запасу визначається з урахуванням конкретних умов виробництва та включає в себе час на прийом, розвантаження, оформлення документів та підготовку до подальшого використання сировини, матеріалів і комплектуючих.

Норматив незавершеного виробництва (Ф НЗВ) дорівнює сумі нормативів по всіх видах продукції.

,

де m - кількість найменувань продукції; Ф НЗВ j - норматив незавершеного виробництва по j-ому увазі готової продукції, руб.

,

де N j - обсяг випуску j-ого виду продукції в натуральних одиницях;

S j - виробнича собівартість j-ого виду продукції, грн.;

Т Ц j - тривалість виробничого циклу j-ого виду продукції, дн.;

k НЗ j - коефіцієнт наростання витрат по j-ому виробу.

Коефіцієнт наростання витрат (k НЗj) характеризує ступінь готовності виробів і визначається відношенням середньої собівартості незавершеного виробництва до виробничої собівартості готової продукції. У випадку рівномірного наростання витрат на виробництво коефіцієнт наростання витрат розраховується за формулою

,

де d - частка одноразових початкових витрат у собівартості продукції (витрата сировини і матеріалів на початку циклу виготовлення).

При нерівномірному наростанні виробничих витрат розрахунок цього коефіцієнта ускладнюється і потребує вивчення характеру наростання витрат по етапах виробничого циклу.

Норматив оборотних коштів видатків майбутніх періодів (Ф РБП) можна визначити за формулою

Ф РБП = Р О - Р ПЛ + Р С,

де Р О - сума коштів у витратах майбутніх періодів на початок планованого періоду, руб.;

Р ПЛ - витрати, вироблені в планованому періоді, руб.;

Р З - витрати, які списуються на собівартість продукції в планованому періоді, руб.

Норматив оборотних коштів у запасах готової продукції на складах підприємства (Ф ГП) дорівнює сумі нормативів за окремими видами готової продукції

,

де Ф ГЛj - норматив готової продукції за j-ому виробу, руб.

,

де Н ДП j - норма запасу готової продукції за j-ому виду виробів, дн.

Норма запасу готової продукції (Н ДП j) включає в себе час, необхідний на приймання виробів з цехів, комплектацію транспортної партії, упаковку і відвантаження продукції, оформлення документації.

Показники використання оборотних коштів

Найважливішими показниками використання оборотних коштів на підприємстві є коефіцієнт оборотності оборотних засобів і тривалість одного обороту.

Коефіцієнт оборотності оборотних коштів, що показує скільки оборотів здійснили оборотні кошти за аналізований період визначається за формулою

,

де N РП - обсяг реалізованої продукції за розглянутий період в оптових цінах, крб.

Ф ОС - середній залишок всіх оборотних коштів за аналізований період, руб.

Середній залишок оборотних коштів визначається за формулою середнього хронологічного.

Тривалість одного обороту в днях, що показує за який термін до підприємства повертаються його оборотні кошти у вигляді виручки від реалізації продукції, визначається за формулою

або .

Прискорення оборотності оборотних коштів веде до вивільнення оборотних коштів підприємства з обігу. Навпаки, уповільнення оборотності приводить до збільшення потреби підприємства в оборотних коштах.

Абсолютне вивільнення (залучення) оборотних коштів визначається наступним чином

,

де - Середній залишок оборотних коштів у базовому та сравниваемом періодах відповідно, руб.

Відносне вивільнення (залучення) оборотних коштів відбувається у випадку прискорення (уповільнення) оборотності і може бути визначено за формулою

,

де N РП1 - обсяг реалізації продукції в порівнюваних періоді в оптових цінах, крб.

- Тривалість одного обороту в днях в базовому та сравниваемом періодах, дн.

Прискорення оборотності оборотних коштів може бути досягнута за рахунок використання наступних чинників: випереджаюче темп зростання обсягів продажів у порівнянні з темпом зростання оборотних коштів; вдосконалення системи постачання і збуту; зниження матеріаломісткості та енергоємності продукції, підвищення якості продукції та її конкурентоспроможності; скорочення тривалості виробничого циклу і ін

Глава 2. Аналіз управління оборотним капіталом на прикладі ФГУП «ОМО ім. П.І. Баранова »

2.1 Коротка характеристика підприємства

ФГУП «ОМО ім. П.І. Баранова »засновано в 1916 році (Петраградское АТ« Дека »м. Олександрівськ (нині Запоріжжя)). У грудні 1920 року підприємство націоналізується, присвоюється ім'я «Більшовик» - Госавіазавод № 9. У 1925 році налагоджено серійний випуск двигунів М-6. 1927 рік - завод перейменовано в Державний союзний завод № 29. Розпочато виробництво двигунів М-11, М-22, М-85. У 1933 році заводу присвоєно ім'я П. І. Баранова.

12 серпня 1941 за наказом народного комісара авіаційної промисловості на підставі постанові ДКО завод евакуюється з м. Запоріжжя в м. Омськ. 7 листопада 1941 проведено випробування першого двигуна М-88Б, зібраного в м. Омську. З січня 1942 року завод почав працювати на повну силу. У 1943 році розпочато випуск моторів АШ-82ФН. За зразкове виконання завдань із серійного виробництва моторів завод був нагороджений в 1944 році орденом Трудового Червоного прапора, а в 1945 році - орденом Леніна. У післявоєнний період завод продовжує удосконалювати виробництво авіадвигунів. Випускаються двигуни АШ-82Т для ІЛ-14, АШ-82В для вертольота Мі-8. 1963 рік - освоєння виробництва і випуск газотурбінних двигунів ГТД-3Ф, ГТД-3М з редуктором РВ-3М для вертольота КА-25.

З 1967 року починається освоєння і випуск реактивних двигунів АЛ21Ф-3А, який встановлюється на літаки СУ-17, СУ-24. У 1971 році за успішне виконання завдань восьмої п'ятирічки колектив заводу нагороджений орденом Жовтневої Революції. У 1978 році освоєння та виробництво допоміжної силової установки ЗСУ-10 для установки на літаки ІЛ-86, ІЛ-96-300.

У 1979 році на базі заводу створюється «Омський моторобудівне виробниче об'єднання ім. П.І. Баранова », що включає в себе філію в селищі Крута гірка, згодом перетворений в Крутогорскій машинобудівний завод, Завод коробок передач.

У 1983 році освоюється і налагоджується серійне виробництво реактивного двигуна РД-33 для літаків МіГ-29. 1989 рік - освоєння виробництва двигуна ТВ7-117с для літака ІЛ-114. У 1993 році починається освоєння виробництва турбогвинтового двигуна ТВД-20 для АН-3 і нового покоління літаків АН-38. З 2000 року виробництво даного двигуна сертифіковане.

З 2000 року підприємство входить до складу Російського авіаційно-космічного агентства.

Предмет діяльності підприємства

Підприємство створено з метою задоволення громадських потреб у результатах його діяльності та отримання прибутку.

Для досягнення цілей підприємство здійснює в установленому законодавством Російської Федерації порядку наступні види діяльності:

- Виробництво авіаційних двигунів і запчастин до них цивільного та оборонного призначення, їх ремонт, послуги з організації ремонту, реалізації і продажу;

- Виробництво обладнання, продукції виробничо-технічного призначення для різних галузей промисловості, товарів народного споживання та будівельних матеріалів;

- Виконання будівельно-монтажних, проектних і спеціальних робіт при промисловому і цивільному будівництві, реконструкція та капітальний ремонт об'єктів, обстеження будівельних конструкцій будівель і споруд з правом видачі висновку про їх несучу здатність та оціночної вартості;

- Проектування, експлуатація, монтаж, ремонт, реконструкція, модернізація, технічне опосвідчення, контроль неруйнівними методами, діагностика металу та зварних з'єднань об'єктів (котлонагляду, підйомних споруд, технологічних трубопроводів, підземних та зовнішніх газопроводів), підконтрольних Держміськтехнагляду, а також розробка проектів їх установки та компонування та інших вибухонебезпечних виробництв, об'єктів та станцій управління;

- Монтаж, експлуатація та ремонт, наявного на підприємстві енергетичного обладнання, інженерних мереж та очисних споруд, пожаровзривозащітного електрообладнання;

- Виробництво газоподібного ацетилену;

- Обробка металу за допомогою енергії вибуху;

- Розробка проектів виробництва будівельно-монтажних робіт технологічних карт вантажно-розвантажувальних робіт вантажопідіймальними кранами установка кранових шляхів, знімних вантажозахоплювальних пристроїв та тари;

- Навантаження, вивантаження, зберігання небезпечних вантажів, пально-мастильних матеріалів;

- Поліграфічна, редакційно-іздател'ская, інформаційно-рекламна діяльність;

- Ремонт, експлуатація, модернізація, монтаж, демонтаж і перестановка технологічного обладнання, технологічне проектування конструювання, виготовлення нестандартного обладнання;

- Вантажопасажирські перевезення автомобілями і повітряними судами, ремонт та обслуговування транспортних засобів, транспортні та інші послуги підприємствам, організаціям і громадянам;

- Підготовка і перепідготовка кадрів;

- Торгова, торгово-закупівельна, посередницька діяльність у всіх сферах економіки, науки і техніки;

- Організація виїзної торгівлі, ярмарків, аукціонів, продаж автомобілів, мототехніки, запчастин та паливно-мастильних матеріалів;

- Збір і переробка вторинної сировини та відходів виробництва;

-Проведення робіт, пов'язаних з використанням відомостей, що становлять державну таємницю, та здійснення заходів щодо захисту державної таємниці.

Аналіз платоспроможності та ліквідності підприємства

Попередня оцінка платоспроможності та ліквідності

Попередня оцінка фінансового положення підприємства здійснюється на підставі даних бухгалтерського балансу, "Звіту про прибутки і збитки». На даній стадії аналізу формується початкове уявлення про діяльність підприємства, виявляються зміни в складі майна підприємства і їх джерелах; встановлюються взаємозв'язки між показниками.

З цією метою визначають співвідношення окремих статей активу і пасиву балансу, їх питома вага в загальному підсумку (валюті) балансу; розраховують суми відхилень у структурі основних статей балансу в порівнянні з попереднім періодом. При цьому загальна сума зміни валюти балансу розчленовується на складові частини, що дозволяє зробити попередні висновки про характер мали місце зрушень у складі активів, джерелах їх формування і їх взаємної обумовленості.

Для зручності проведення такого аналізу доцільно використовувати ущільнений аналітичний баланс, що формується шляхом агрегування однорідних за складом елементів балансових статей у необхідних аналітичних розрізах, як це показано в табл. 1.

На наступному етапі попереднього аналізу ліквідності та платоспроможності проводиться розрахунок і оцінка динаміки ряду аналітичних коефіцієнтів, які характеризують фінансовий стан підприємства.

Результатам розрахунків повинна бути дана відповідна економічна інтерпретація.

Таблиця 1

Структура майна і джерел його утворення ФГУП «ОМО ім. П.І. Баранова »за 2006р.

Показники

Абсолютні величини, в тис.руб.

Питома вага, у%

Зміни


На початок року, тис. грн.

На кінець року, тис. грн.

На початок року, тис. руб.

На кінець року, тис. руб.

в абсолютних величинах в тис. руб.

в питомих вагах,%

У% до величин на початок року

АКТИВ








Нерухоме майно

1103839

1036159

47,56

44,71

-67680

-2,85

-6,13

Поточні активи, усього

1217248

1281494

52,44

55,29

64246

2,85

5,28

в тому числі:








запаси

1096753

980533

90,10

76,51

-116220

-13,59

-10,60

ден.ср.і краткоср.фін. влож.

7113

42137

0,58

3,29

35024

2,7

492,39

дебіторська заборгованість

113381

258824

9,31

20,20

145443

10,88

128,28

Майно

2321087

2317653

100

100

-3434

0,0

-0,15

ПАСИВ








Джерела власної. коштів

1173019

666411

50,54

28,75

-506608

-21,78

-43,19

Позикові кошти - всього

1148068

1651242

49,46

71,25

503174

21,78

43,83

в тому числі:








Довгострокові зобов'язання

11773

197327

1,03

11,95

185554

10,92

1,576,1

Короткострокові позики

1136295

1453915

98,97

88,05

317620

-10,92

27,95

Капітал

2321087

2317653

100

100

3434

0,00

-0,15

За звітний період майно організації в цілому зменшилася на 3 434 тис. руб., Або на 0,15%. Це відбулося за рахунок нарощування поточних активів (зростання за період - 5,28%) на тлі скорочення необоротних активів (нерухоме майно). Структура активів на початок і кінець звітного періоду показана на рис. 3 та 4.


Рис. 3. Структура активів ФГУП Рис. 4. Структура активів ФДУП «ОМО ім. П.І. Баранова »« ОМО ім. П.І. Баранова »на початок звітного періоду. на кінець звітного періоду

Скорочення вартості нерухомого майна відбулося в основному за рахунок зниження вартості основних засобів, їх питома вага у складі необоротних активів складає 93,4%. Скорочення вартості основних фондів за період аналізу на 25 939 тис. руб. (967 928-1 014 249) могло статися внаслідок перевищення вартості вибулих фондів над вартістю фондів, введених в експлуатацію, а так само зростання зносу устаткування. Зростання оборотного капіталу відбулося за рахунок збільшення дебіторської заборгованості і грошових коштів.

В цілому слід зазначити, що структура сукупних активів характеризується перевищенням в їх складі частки оборотних коштів, яка склала 55,2% і збільшилася протягом року на 5,3%.

На кінець звітного періоду капітал підприємства сформований на 28,75% за рахунок власних джерел і на 71,25% - за рахунок позикових. Отже, більша половина майна підприємства належить кредиторам.

Зниження питомої ваги власного капіталу і зростання позикових джерел фінансування свідчить про зростання залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування та є негативним зміною в структурі фінансів підприємства.

Структура пасивів на початок і кінець звітного періоду показана на рис. 5 і 6.


Рис. 5. Структура пасивів Рис. 6. Структура пасивів на початок звітного періоду. на кінець звітного періоду

Обсяг залучених кредитів і позик з терміном погашення менше року зменшився за звітний період на 10,9% на тлі збільшення залучення довгострокових кредитів, що є позитивним чинником. Відзначимо, що відсотки, що сплачуються за кредити, суттєво впливають на результат від операційної діяльності і є однією з основних причин зменшення чистого прибутку підприємства. По можливості рекомендується залучати кредити на більш вигідних умовах для підприємства.

Найбільшу питому вагу в позикових коштах займає кредиторська заборгованість 73,19%, що робить необхідним проведення аналізу складу і структури кредиторської заборгованості (табл. 2).

Таблиця 2

Аналіз складу і структури кредиторської заборгованості ФГУП "ОМО ім. П. І. Баранова" 2006 року

Показники

Абсолютні величини, тис. руб.

Питома вага,%

Зміни


На початок року, тис. руб.

На кінець року, тис. руб.

На початок року, тис. руб.

На кінець року, тис. руб.

в абсолютних величинах в тис. руб.

на спадок. вагах,%

У% до величин на початок року

Кредиторська заборгованість у тому числі:

661669

1064115

100

100

402446


60,82

постачальники та підрядники

77421

75910

11,70

7,13

-1511

-4,57

-1,95

заборгова. перед персоналом

28885

36450

4,37

3,43

7565

-0,94

26,19

заборгова. перед бюджетом

82044

96146

12,40

9,04

14102

-3,36

17,19

заборгова. з податків і зборів

408155

468861

61,69

44,06

60706

-17,62

14,87

інші кредитори

65164

386748

9,85

36,34

321584

26,50

493,50

За даними табл. 2 видно, що кредиторська заборгованість збільшилася за всіма статтями, крім заборгованості перед постачальниками і підрядниками.

Значну частку в кредиторських зобов'язаннях складає заборгованість перед бюджетом та позабюджетними фондами (44,06%). Слід зазначити, що чверть заборгованості - пені та штрафні санкції за прострочені платежі. До кінця періоду заборгованість з податків і зборів збільшилося на 14,87%.

Найбільше зростання кредиторської заборгованості (у 5 разів) відбулося за статтею інші кредитори.

Одним з найважливіших критеріїв фінансового положення підприємства є оцінка його платоспроможності, під якою прийнято розуміти здатність підприємства розраховуватися за своїми довгостроковими зобов'язаннями. Отже, платоспроможним є те підприємство, у якого активи більше, ніж зовнішні зобов'язання.

2.2 Внутрішній аналіз стану активів

Здатність підприємства платити по своїх короткострокових зобов'язаннях називається ліквідністю. Інакше кажучи, підприємство вважається ліквідним, якщо воно в стані виконати свої короткострокові зобов'язання, реалізуючи поточні активи. Основні засоби, якщо тільки вони не купуються з метою подальшого перепродажу, в більшості випадків не можуть бути джерелами погашення поточної заборгованості підприємства в силу, по-перше, своєю особливою функціональної ролі в процесі виробництва, і, по-друге, дуже скрутних умов їх термінового реалізації.

Для попередньої оцінки ліквідності підприємства залучаються дані бухгалтерського балансу. Інформація, відображена в II і III розділах активу балансу, характеризує величину поточних активів на початку і наприкінці звітного року. Відомості про короткострокові зобов'язання підприємства містяться в III розділі пасиву балансу.

Підприємство може бути ліквідним в більшій або меншій мірі, оскільки до складу поточних активів входять різнорідні оборотні кошти, серед яких є як легко реалізовані, так і важкореалізовані для погашення зовнішньої заборгованості.

У той же час у складі короткострокових пасивів можуть бути виділені зобов'язання різного ступеня терміновості. Тому одним із способів оцінки ліквідності на стадії попереднього аналізу є зіставлення певних елементів активу й пасиву меду собою. З цією метою зобов'язання підприємства групуються за ступенем їх терміновості, а його активи - по ступеню ліквідності (реалізованості). Так, найбільш строкові зобов'язання підприємства (строк сплати яких наступає в поточному місяці) співставляються з величиною активів, що володіють максимальної ліквідністю (кошти, легко цінні папери). При цьому частина строкових зобов'язань, які залишаються непокритими, повинна врівноважуватися менш ліквідними активами - дебіторською заборгованістю підприємств із стійким фінансовим становищем, легко реалізовані запасами товарно-матеріальних цінностей та ін

Інші короткострокові зобов'язання співвідносяться з такими активами, як дебітори, готова продукція, виробничі запаси та ін

Баланс організації вважається абсолютно ліквідним за умови наступних співвідношень груп активів і зобов'язань:

А1> П1

А2> П2

А3> П3

А4 <П4

У випадку, коли одна або кілька нерівностей системи мають протилежний знак від зафіксованого в оптимальному варіанті, ліквідність балансу більшою або меншою мірою відрізняється від абсолютної. При цьому нестачу коштів по одній групі активів компенсується їх надлишком по іншій групі у вартісній оцінці, у реальній же ситуації менш ліквідні активи не можуть замістити більш ліквідні.

Якщо нерівності починають виконуватися з другого, то в цьому випадку баланс ліквідний в поточному плані.

Якщо нерівності починають виконуватися, починаючи з третього, то мається перспективна ліквідність.

Перші три нерівності означають, необхідність дотримання правила ліквідності - перевищення активів над зобов'язаннями.

Ранжування активів за ступенем зменшення ліквідності і пасивів по мірі зростання терміновості їх оплати представлені у таблиці 3 і 4.

Таблиця 3

Ранжування активів і пасивів за даними ФГУП "ОМО ім. П. І. Баранова" за 2006 рік

Услов.

обознач.

Ранжування активів і пасивів балансу

Абсолютна величина, тис. руб.

Зміна (+,-), тис. руб.



На початок року

На кінець року


А 1

Найбільш ліквідні активи

7113

42137

35024


грошові кошти (260)

5392

41605

36213


короткострокові фінансові вкладення (250)

1721

532

-1189

А 2

Швидко реалізованих активи

113381

258824

145443


дебіторська заборгованість до 12 місяців (240)

113381

258824

145443


інші оборотні активи (270)

0

0

0

А 3

Повільно реалізовані активи (стор.210-216 +140- стр.510 Ф.5)

1055138

966423

-88715


запаси (210),

1060551

966677

-93874


за мінусом витрат майбутніх періодів (216)

5835

481

-5354


довгострокові фінансові вкладення (140)

26409

227

-26182


за мінусом вкладів до статутних капіталів інших організацій (стр.510 Ф.5)

25987

0

-25987

А 4


Важкореалізовані активи (стр190-140 +510 Ф5 +230)

1103418

1035932

-67486


необоротні активи (190)

1103839

1036159

-67680


за мінусом довгострокових фінансових вкладень (140)

26409

227

-26182


вклади в статутні капітали інших організацій (стр.510 Ф.5)

25988

0

-25988


дебіторська заборгованість більше 12 місяців (230)

0

0

0

Баланс

2279050

2303316

ПАСИВИ

0

П 1

Найбільш термінові зобов'язання (стр.620)

661669

1064115

402446


кредиторська заборгованість (620)

0

П 2

Інші короткострокові зобов'язання (стр.610 +660)

474626

389800

-84826


короткострокові позики і кредити (610)

474626

389800

-84826


інші короткострокові зобов'язання (660)

0

0

0

П 3

Довгострокові зобов'язання (стр.590)

11773

197327

185554

П 4

Власний капітал (стр.490 +640 +650 +630-216-220)

1130982

652074

-478908

власний капітал з урахуванням збитків (490)

1173019

666411

-506608

за мінусом витрат майбутніх періодів (216)

5835

481

-5354

і ПДВ по придбаних цінностей (220)

36202

13856

-22346

Баланс

2279050

2303316

Таблиця 4

Аналіз ліквідності балансу ФГУП "ОМО ім. П. І. Баранова" за 2006 рік

Актив

Сума, тис. руб.

% До підсумку

Пасив

Сума, тис. руб.

% До підсумку

Платіжні надлишки (+) або недоліки (-)


на початок року

на кінець року

на початок року

на кінець року


на початок року

на кінець року

на початок року

на кінець року

на початок року

на кінець року

А 1

7 113

42 137

0,31

1,83

П 1

661 669

1 064 115

29,03

46,20

654 556

1 021978

А 2

113 381

258 824

4,97

11,24

П 2

474 626

389 800

20,83

16,92

361 245

130 976

А 3

1 055 138

966 423

46,30

41,96

П 3

11 773

197 327

0,52

8,57

-1 043 365

-769 096

А 4

1 103 418

1 035 932

48,42

44,98

П 4

1 130 982

652 074

49,63

28,31

27 564

-383 858

Баланс

2 279 050

2 303 316

100

100

2 279 050

2 303 316

100

100

0,00

0,00

У результаті зіставлення активів і зобов'язань по балансу на початок року виявляється не відповідність значень перших двох абсолютних фінансових показників ліквідності рекомендованим значенням:

А 1 - П 1 = - 654 556 тис. руб., А 2 - П 2 = -361245 тис. руб.

Це свідчить про недостатність найбільш ліквідних активів (в даному випадку грошових коштів) для оплати строкової кредиторської заборгованості та про недостатність бистрореалізуемих активів для покриття короткострокових зобов'язань.

Третій показник визначає можливість надходження платежів у віддаленому майбутньому:

А 3 - П 3 = 1043365 тис. крб. П 4 - А 4 = 27 564 тис. руб.

У третього і четвертого нерівності на початок періоду результат позитивний, що необхідно для дотримання мінімального умови фінансової стійкості організації.

Протягом звітного року фінансове становище організації погіршився. Перші два показники ліквідності залишилися негативними. Третій показник має позитивний результат.

А 3 - П 3 = 769 096 тис. руб.

Четверте нерівність має негативне значення, отже підприємство не має в достатній кількості коштів для забезпечення потреби в оборотних активах:

П 4 - А 4 = - 383 858 тис. руб.

Це свідчить про фінансову нестійкості організації.

Змінилася і структура груп активів (додаток 16). Так частка найбільш ліквідних активів (А 1) збільшилася на 1,52% (1,83-0,31), але при цьому збільшилася частка строкової кредиторської заборгованості (П 1) на 17,2%, що збільшило платіжний недолік на 367 422 тис. руб. (1021978-654556).

Збільшилася частка бистрореалізуемих активів (А 2) на 6,27%, при цьому знизилася частка короткострокових зобов'язань на 3,91%, що сприяло зниженню нестачі платежів на 230 269 тис. руб. (130 976-361 245).

Знизилася частка бистрореалізуемих активів (А 2) на 4,34%, при цьому збільшилася частка короткострокових зобов'язань на 8,05%, що сприяло скороченню платіжного надлишку на 274 269 тис. руб. (769 096 - 1043365).

Знизилася частка власного капіталу (П4) на 21,32%, при цьому незначно зменшилася частка важкореалізованих активів (А4) на 3,44%, що призвело до платіжного недоліку. Таким чином, у підприємства недостатньо власних коштів на покриття важкореалізованих активів.

Ці зміни свідчать про зниження поточної ліквідності підприємства і його платоспроможності на кінець звітного періоду.

Дані наведені в додатку 16 показують, що серед оборотних активів переважає група А 4 - важкореалізовані активи, які до кінця року складають 44,98% в загальній вартості оборотних активів, що оцінюється негативно.

Сформована на підприємстві структура розміщення коштів ставить під загрозу подальшу стабільність діяльності підприємства. Так, велика частина коштів вкладена в найменш ліквідні активи (нерухоме майно).

Зміна структури активів і пасивів балансу ФГУП «ОМО ім. П.І. Баранова »за звітний рік представлено на рис. 7.

Активи на початок року Пасиви на початок року

Активи на кінець року Пасиви на кінець року

Рис. 7 Зміна структури активів і пасивів балансу ФГУП «ОМО ім. П.І. Баранова »за звітний рік

На підставі даних проведеного аналізу баланс ФГУП «ОМО ім. П.І. Баранова »є неліквідним. Причому за аналізований період зріс платіжний недолік найбільш ліквідних активів для покриття найбільш термінових зобов'язань. На початку аналізованого періоду співвідношення становило 0,011 до 1 (7113:661669), хоча теоретично достатнім значенням для коефіцієнта терміновості є співвідношення 0,2 до 1.

Необхідно відзначити, що до кінця звітного періоду відбулося збільшення найбільш ліквідних і бистрореалізуемих активів на тлі зменшення повільно реалізованих і важкореалізованих активів.

Керівництву підприємства і його головному бухгалтеру слід вжити термінових заходів щодо стабілізації фінансового становища підприємства. Такими заходами повинні стати:

- Удосконалення організації розрахунків з покупцями (варто мати на увазі, що в умовах інфляції, як правило, вигідніше продавати продукцію швидше і дешевше, ніж очікувати вигідних умов її реалізації);

- Проведення інвентаризації стану майна з метою виявлення активів "низької" якості (зношеного обладнання, залежаних запасів матеріалів; сумнівної дебіторської заборгованості) та списання їх з балансу в установленому порядку та ін

Вищенаведений аналіз ліквідності балансу є наближеним. Більш детальним є розрахунок відносних показників. Відносними показниками є фінансові коефіцієнти платоспроможності, розрахунок і оцінка яких дозволяє визначити рівень платоспроможності організації.

Для комплексної оцінки ліквідності балансу в цілому варто використовувати загальний показник платоспроможності.

За допомогою даного показника здійснюється оцінка зміни фінансової ситуації в організації з точки зору ліквідності. Даний показник застосовується також при виборі найбільш надійного партнера з декількох потенційних партнерів на основі їх звітності.

Виходячи з даних балансу в аналізованій організації коефіцієнти, що характеризують платоспроможність, мають значення, наведені в таблиці 5.

Таблиця 5

Коефіцієнти, що характеризують платоспроможність ФГУП «ОМО ім. П.І. Баранова »за 2006 рік

Коефіцієнти

платоспроможності

Нормальне обмеження

На початок періоду

На кінець періоду

Відхилення, (+;-)

1.Загальна платоспроможність L1

L1> 1

0,4214

0,3501

-0,0714

2.Коеффіціент абсолютної ліквідності L2

L2> 0,1-0,7

0,0063

0,0290

0,0227

3.Коеффіціент "критичної оцінки" L3

L3 = 0,7 - 1

0,1060

0,2070

0,1010

4.Коеффіціент поточної ліквідності L4

L4 = 2,0 - 3,0

1,0346

0,8717

-0,1629

5.Коеффіціент маневреності функціонуючого капіталу L5

Зменшення в динаміці

26,8230

-5,1810

-32,0041

6.Доля оборотних коштів в активах L6

L6> 0,5

0,5158

0,5502

0,0344

7. Коефіцієнт забезпеченості власними коштами L7

L7> 0,1

0,0234

-0,3029

-0,3263

Різні показники ліквідності не тільки характеризують стійкість фінансового стану організації при різних методах обліку ліквідності коштів, а й відповідають інтересам різних зовнішніх користувачів аналітичної інформації. Наприклад, для постачальників сировини і матеріалів найбільш цікавий коефіцієнт абсолютної ліквідності. Банк, що дає кредит даної організації, більше уваги приділяє коефіцієнту "критичної оцінки". Покупці і власники акцій організації більшою мірою оцінюють фінансову стійкість організації за коефіцієнтом поточної ліквідності.

Динаміка коефіцієнтів L 1, L 2, L 3 ФГУП «ОМО ім. П. І. Баранова »негативна. Коефіцієнт загальної платоспроможності на кінець звітного періоду дорівнює 0,4. Нормальним вважається, коли він вище 1. Цей показник характеризує нездатність підприємства вчасно і повністю розраховуватися за своїми зобов'язаннями. У динаміці спостерігається зниження коефіцієнта загальної платоспроможності, що є негативним чинником.

До причин виникнення неплатоспроможності можна віднести:

- Зниження обсягу продажів продукції і послуг внаслідок скорочення споживчого попиту, незабезпеченість матеріальними ресурсами, невиконання договорів на поставку продукції та ін;

- Зростання собівартості, невиконання плану прибутку, отже, брак джерел самофінансування;

- Невиправдано велику наявність запасів, збільшення витрат у незавершеному виробництві та відволікання значних грошових ресурсів для їх формування, тобто нераціональна структура оборотних коштів, брак власних оборотних коштів;

- Несвоєчасна оплата покупцями і замовниками виконаних робіт і послуг;

-Відволікання грошових ресурсів у невиправдану дебіторську заборгованість;

- Високий рівень оподаткування, штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податків.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності значно менше норми. Це означає, що в кінці звітного періоду організація могла сплатити лише 2,9% своїх короткострокових зобов'язань.

Коефіцієнт "критичної оцінки" показує, яка частина поточних зобов'язань організації може бути погашена не тільки за рахунок очікуваних надходжень від різних дебіторів. Нормальним вважається значення коефіцієнта, рівне 0,7-0,8, однак слід мати на увазі, що достовірність висновків за результатами розрахунків цього коефіцієнта та його динаміки в значній мірі залежить від якості дебіторської заборгованості (термінів освіти, фінансового становища боржника тощо) , що можна виявити тільки за даними внутрішнього обліку. Оптимально, якщо L3 приблизно дорівнює 1. У ФГУП «ОМО ім. П. І. Баранова »значення цього показника нижче критичного, хоча до кінця звітного періоду спостерігається незначне збільшення.

Коефіцієнт поточної ліквідності (L4) дозволяє встановити, яку частину поточних зобов'язань за кредитами і розрахунками можна погасити, мобілізувавши всі оборотні кошти. Це головний показник платоспроможності. У аналізованого підприємства значення цього показника нижче необхідного, і до кінця періоду продовжує знижуватися. Що є негативним чинником.

Коефіцієнт маневреності функціонуючого капіталу показує, яка частина функціонуючого капіталу знерухомлена у виробничих запасах і довгострокової дебіторської заборгованості. Кінця звітного періоду коефіцієнт маневреності різко знизився, що можна оцінити позитивно.

Частка оборотних коштів в активах залежить від галузевої приналежності організації. Кінця періоду вона збільшується, що є хорошим показником.

Коефіцієнт забезпеченості власними коштами значно нижче допустимого значення, а до кінця звітного періоду має негативний результат. Значить, підприємство відчуває недолік власних оборотних коштів, необхідних для його фінансової стійкості.

Внутрішній аналіз короткострокової заборгованості

Аналіз короткострокової заборгованості проводиться на підставі даних аналітичного обліку розрахунків з постачальниками. отриманих кредитів банку. розрахунків з іншими кредиторами (журналів-ордерів № 4, 6, 8, 10, відомостей та ін.) У ході аналізу проводиться вибірка зобов'язань, терміни погашення яких наступають у звітному періоді. а також відстрочених і прострочених зобов'язань.

Результати аналізу можуть бути представлені у вигляді табл. 6.

Таблиця 6

Аналіз стану короткострокової заборгованості

Показники

початок року, тис. руб.

кінець року тис. руб.

У тому числі прострочена (на кінець року), (за постачальникам і покупцям понад 8 місяців), тис. руб.

прострочена заборгованість в%

Частка простроченої заборгованості в загальному обсязі,%

1. Короткострокові кредити банку

474 626,0

389 800,0

0,0



2. Кредиторська заборгованість Всього:

661 669,0


1064115,0

673 752,4

63,32

100,00

в тому числі:






  • перед постачальникам


94 812,1

14 638,3

15,44

2,17

  • перед покупцями


367 845,9

135 926,1

36,95

20,17

  • перед персоналом

28 885,0

36 450,0

0,0

0,00


  • перед позабюджетними фондами

82 044,0

96 146,0

88 492,0

92,04

13,13

  • з податків і зборів

408 155,0

468 861,0

434 696,0

92,71

64,52

3. Короткострокова заборгованість

1136295

1453915

673752,4

46,3


Як випливає з даних табл. 6, по ряду статей на кінець року є прострочена заборгованість. При цьому прострочена заборгованість до загальної величини короткострокових зобов'язань за звітний період залишає 46,3%. А частка простроченої заборгованості за статтею короткострокова заборгованість становить 63,32%. Найбільша частка простроченої заборгованості 92,71% з податків і зборів. Безумовно, будь-який факт простроченої заборгованості слід розглядати як негативне явище. Все це підтверджує висновки про наявність у підприємства серйозних фінансових труднощів.

Оцінка структури засобів проводиться як внутрішніми, так і зовнішніми користувачами бухгалтерської інформації.

Внутрішній аналіз структури джерел майна пов'язаний з оцінкою альтернативних варіантів фінансування діяльності підприємства.

У цілому інформація про величину власних джерел представлена ​​в IV розділі балансу. До них, в першу чергу, відносяться: статутний капітал, резервний фонд, фонди спеціального призначення, нерозподілений прибуток.

Дані про склад і динаміку позикових коштів відбиваються в V і VI розділах балансу. До них відносяться: короткострокові кредити банків, довгострокові кредити банків, короткострокові позики, довгострокові позики, кредиторська заборгованість підприємства постачальникам і підрядникам, заборгованість по розрахунках з бюджетом, боргові зобов'язання підприємства, заборгованість органам соціального страхування і забезпечення, заборгованість підприємства іншим господарським контрагентам.

Основні показники, що характеризують структуру джерел коштів відображені в частині 1.1 «Попередня оцінка платоспроможності та ліквідності», в таблиці 1 «Структура майна і джерел його утворення».

2.3 Аналіз оборотності оборотних коштів

Загальна оцінка оборотності активів підприємства

Фінансове становище підприємства знаходиться в безпосередній залежності від того, наскільки швидко кошти, вкладені в активи, перетворюються в реальні гроші.

Тривалість перебування коштів в обороті визначається сукупним впливом низки різноспрямованих факторів зовнішнього в внутрішнього характеру.

Слід мати на увазі, що на величину коефіцієнта оборотності поточних активів впливає не тільки спосіб розрахунку їхньої середньої величини, але не в меншій мірі і прийнята на підприємстві методика їх оцінки. В обліковій політиці ФГУП «ОМО ім. П.І. Баранова »визначено спосіб оцінки матеріалів - методом ЛІФО тобто за вартістю останніх закупівель.

Використання методу оцінки матеріалів за вартістю останніх закупівель, хоча і є досить привабливим в умовах інфляції з позиції оподаткування (оскільки він максимізує собівартість реалізованої продукції), в той же час приводить до спотворення величини залишків матеріалів в бік їх зменшення. У результаті достовірність показника оборотності активів знижується.

Розглянемо динаміку і структуру оборотних активів (таблиця 7)

Таблиця 7

Динаміка і структура оборотних активів ФДУП «ОМО ім. П.І. Баранова »за 2006 рік

Найменування

2004р.

2005р.

2006р.

Відхилення у%

Оборотні активи (тис. крб.)

952434

1217248

1281494

105,3

у% до підсумку балансу

45%

52%

55%


Запаси та інші оборотні активи

506144

836021

952821

114,0

у% до оборотних активів

81%

88%

74%


сировину і матеріали

274424

392888

174386

44,4

у% до запасів

33%

36%

18%


незавершене виробництво

376371

475293

729762

153,5

у% до запасів

45%

43%

77%


готова продукція

148439

181015

61618

34,0

у% до запасів

18%

17%

6%


товари відвантажені

13933

5520

429

7,8

у% до запасів

2%

1%

0


інші запаси і оборотні активи

22854

42037

0


у% до запасів

3%

4%

0


Короткострокові дебітори

115018

113382

258824

228,3

у% до оборотних активів

12%

9%

20%


Короткострокові фінансові вкладення

170

1721

532

30,9

у% до оборотних активів

0%

0%

0


Грошові кошти

1225

5392

41605

771,6

у% до оборотних активів

0%

0%

3%


За звітний період оборотні активи збільшилися на 5,3%. Зростання оборотного капіталу відбулося за рахунок збільшення дебіторської заборгованості і грошових коштів на тлі зниження запасів.

У структурі запасів найбільшу питому вагу займає незавершене виробництво (77%) і дебіторська заборгованість 20%. Зростання за цими статтями супроводжується скороченням обсягів продажів (94,2%). Зростання дебіторської заборгованості пояснюється несвоєчасною оплатою покупців нашої продукції. Збільшення незавершеного виробництва на 53,5% могло статися за рахунок збільшення замовлень авіаційної продукції з великим виробничим циклом. Запаси готової продукції знизилися на 34%. Вартість товарів відвантажених скоротилося за період аналізу в 12,9 разів. Частка їх у величині запасів менше 1%, тому їх зміни не робили істотного впливу на структуру та величину оборотних активів.

Основні показники, використовувані в оцінці оборотності оборотних засобів наведено в табл.8.

Таблиця 8

Оборотність елементів оборотного капіталу

Найменування

2004р.

2005р.

2006р.

Оборотність виробничих оборотних активів

1,018

0,836

0,6810

тривалість обороту, дні

353,7

430,7

528,6

У тому числі:




1. Оборотність запасів та інших оборотних активів

1,187

0,935

0,8607

тривалість обороту, дні

303,2

385,2

418,3

1.1 оборотність сировини і матеріалів

3,597

2,707

3,0

тривалість обороту, дні

100,1

133,0

120,0

1.2оборачіваемость незавершеного виробництва

2,677

2,121

1,412

тривалість обороту, дні

134,5

169,7

254,9

1.3оборачіваемость готової продукції і товарів

6,811

5,484

7,013

тривалість обороту, дні

52,9

65,7

51,3

1.4 оборотність товарів відвантажених

36,767

92,868

286,053

тривалість обороту, дні

9,8

3,9

1,2

1.5 оборотність інших оборотних активів

60,306

27,84

0

тривалість обороту, дні

6,0

12,9

0

2. оборотність короткострокової дебіторської заборгованості

7,13

7,91

4,572

тривалість обороту, дні

50,5

45,5

78,7

Оборотність виробничих оборотних активів показує, скільки разів за період здійснюється повний оборот запасів і короткострокової дебіторської заборгованості. Розраховується як чиста виручка, поділена на середню за період величину виробничих оборотних активів.

Тривалість обороту виробничих оборотних активів за аналізований період збільшилася на 97,9 днів (з 430,7 днів до 528,6 днів (122,7%)). Виходячи з істотного зростання оборотних активів і збільшення тривалості їх обороту на тлі зниження виручки підприємства, можна зробити висновок, що управління оборотним капіталом здійснюється вкрай нераціонально.

Збільшення тривалості обороту активів обумовлене збільшенням тривалості обороту запасів у цілому, яке склало 33,1 дня (з 385,2 до 418,3). Таку високу тривалість обороту можна пояснити більшою мірою неефективним використанням оборотних коштів.

У складі запасів збільшення тривалості обороту відбулося за статтею витрати в незавершеному виробництві на 85,2 днів, що можна пояснити тривалою виробничим циклом деякої продукції. По іншим статтям відбулося незначне зниження оборотності запасів, що оцінюється позитивно. Для подальшого збільшення оборотності керівництву підприємства рекомендується провести інвентаризацію майна, зокрема запасів, з метою визначення їх фактичної наявності, ліквідності залишків та їх доцільності.

Особливе значення для стабільної діяльності підприємства має швидкість руху грошових коштів. Одним з основних умов фінансового добробуту підприємства є приплив коштів, що забезпечує покриття його поточних зобов'язань. Отже, відсутність такого мінімально необхідного запасу грошових коштів свідчить про наявність фінансових труднощів у підприємства. У той же час, надмірна величина грошових коштів говорить про те, що реально підприємство зазнає збитків. пов'язані з інфляцією і знеціненням грошей. У зв'язку з цим виникає необхідність оцінити раціональність управління грошовими коштами на підприємстві.

Існують різні способи такого аналізу. Зокрема, барометром виникнення фінансових труднощів є тенденція скорочення частки грошових коштів у складі поточних активів підприємства при зростаючому обсязі його поточних зобов'язань. Тому щомісячний аналіз співвідношення грошових коштів і найбільш термінових зобов'язань (термін яких минає в поточному місяці) може дати досить промовисту картину надлишку (нестачі) грошових коштів на підприємстві.

Іншим способом оцінки достатності грошових коштів є визначення тривалості періоду обороту.

(5392 +41605) / 2

Період обороту = ---------------------- = 9,94 днів

850864/360

Тривалість періоду становить 360 днів. Для розрахунку залучаються внутрішні облікові дані про величину залишків на початок і кінець періоду за рахунками грошових коштів (50, 51, 52, 55). Для ФГУП «ОМО ім. П.І. Баранова »даний показник становить 9,9 днів.

Для того, щоб розкрити реальний рух грошових коштів на підприємстві, оцінити синхронність надходження і витрачання грошових коштів, а також пов'язати величину отриманого фінансового результату з станом грошових коштів на підприємстві, слід виділити і проаналізувати всі напрями надходження (припливу) грошових коштів, а також їх вибуття (відтоку).

Зазначені напрямки руху грошових коштів прийнято розглядати окремо в розрізі таких основних видів діяльності: поточної, інвестиційної, фінансової.

Приплив грошових коштів у рамках поточної діяльності пов'язаний, в першу чергу, з отриманням виручки від реалізації продукції, виконання робіт і надання послуг, а також авансів від покупців і замовників; відтік - зі сплатою по рахунках постачальників і інших контрагентів, виплатою заробітної плати працівникам. виробленими відрахуваннями до фондів соціального страхування і забезпечення, розрахунками з бюджетом за належними до сплати податків. До поточної діяльності підприємства прийнято також відносити і виплачені (отримані) відсотки за кредитами.

Рух грошових коштів у розрізі інвестиційної діяльності пов'язано з придбанням (реалізацією) майна, що має довгострокове використання. У першу чергу, це стосується надходження (вибуття) основних засобів і нематеріальних активів.

Фінансова діяльність підприємств пов'язана в основному з припливом засобів внаслідок одержання довгострокових і короткострокових кредитів і позик і їх відтоком у вигляді виплати дивідендів та погашення заборгованості за отриманими раніше кредитами.

Аналіз руху грошових коштів проводиться прямим і непрямим методом.

Схема аналізу руху грошових коштів прямим методом показана в табл. 9.

Таблиця 9

Рух грошових коштів на підприємстві (прямий метод)

Показники

Сума, тис. грн.

1. Поточна діяльність


1.1. Приплив грошових коштів (надходження):


виручка від реалізації продукції, робіт, послуг;

529232

аванси, отримані від покупців та інших контрагентів;

500972

  • інші надходження (повернення коштів від постачальників; сум, виданих раніше підзвітним особам; кошти за цільовим фінансування та ін)

236466

1.2. Відтік грошових коштів:


  • платежі по рахунках постачальників і підрядників;

443420

  • виплата заробітної плати (основної і додаткової);

360443

  • сума податкових платежів у бюджет і позабюджетні фонди

228900

  • Сума інших виплат в процесі операційної діяльності

205300

Разом приплив грошових коштів від поточної діяльності

-41834

II. Інвестиційна діяльність


2.1. Надходження:


  • виручка від реалізації основних засобів, НМА, довгострокових фінансових вкладень

    8926

    • отримані відсотки, дивіденди

    23

    2.2. Відтік:


    • придбання цінних паперів та інших фінансових вкладень

    41120

    Разом відтік грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності

    -32171

    III. Фінансова діяльність


    3.1. Приплив:


    • отримані позички, позики

    869968

    3.2. Відтік:


    • повернення отриманих раніше кредитів;

    759750

    • короткострокові фінансові вкладення;


    Разом приплив грошових коштів від фінансової діяльності

    110218

    Загальна зміна грошових коштів за період

    36213

    За даними табл. 9 можна зробити наступні висновки. У результаті поточної діяльності грошові кошти підприємства зменшились на 41 834 тис.руб. При цьому основними напрямами їх надходжень стали виручка від реалізації продукції (529232 тис. грн.). Відтік грошових коштів у звітному періоді було пов'язане в основному з оплатою надійшли на підприємство товарно-матеріальних цінностей і наданих послуг (443420 тис. грн.), А також виплатами по фонду оплати праці (360443 тис. грн.) З відповідними відрахуваннями до фондів соціального страхування і забезпечення.

    У результаті інвестиційної діяльності грошові кошти підприємства зменшились на 32171 тис. руб. Це відбулося за рахунок придбання підприємством у звітному році цінних паперів на суму 41120 тис. руб.

    Збільшення грошових коштів на 110 218 тис. руб. відбулося за рахунок фінансової діяльності підприємства. У зв'язку з відсутністю грошових коштів для здійснення виробничої діяльності підприємство змушене залучати кредити банків.

    Сукупна збільшення грошових коштів за аналізований період склало 36213 тис. руб. (-41 834 - 32 171 + 110 218).

    Як бачимо, аналіз грошових коштів прямим методом дозволяє оцінити ліквідність підприємства, оскільки він детально розкриває рух грошових коштів на його рахунках, що дає можливість робити оперативні висновки щодо достатності коштів для сплати за рахунками поточних зобов'язань, а також про можливості здійснення інвестиційної діяльності. У той же час цьому методу притаманний серйозний недолік, оскільки він не розкриває взаємозв'язку отриманого фінансового результату і зміни величини грошових коштів на рахунках підприємства. Так результат діяльності підприємства за звітний рік - збиток у розмірі 506608 тис. руб. (Дані ф.2). У той же час в балансі зафіксовано збільшення грошових коштів підприємства до кінця року в сумі 36213 тис.руб. Бухгалтер, в чиї функції входить завдання забезпечення керівництва інформацією про наявність та рух грошових коштів на підприємстві, повинен бути в змозі пояснити причину зазначених розбіжностей. З цією метою проводиться аналіз руху грошових коштів непрямим методом, суть якого полягає в перетворенні величини чистого прибутку у величину грошових коштів. При цьому виходять з того, що в діяльності кожного підприємства є окремі, нерідко значні за величиною, види витрат і доходів, які зменшують (збільшують) прибуток підприємства, не зачіпаючи величину його грошових коштів. У процесі аналізу на суму зазначених витрат (доходів) виробляють коригування величини чистого прибутку таким чином, щоб статті витрат, які пов'язані з відтоком коштів, та статті доходів, які не супроводжуються їх припливом, не впливали на величину чистого прибутку. Зокрема. всяке вибуття основних засобів та інших необоротних активів пов'язане з отриманням збитку в розмірі їх залишкової вартості. Цілком зрозуміло, що ніякого впливу на величину грошових коштів зазначені операції списання з балансу залишкової вартості майна не надають, оскільки пов'язаний з ними відтік коштів стався значно раніше - у момент їх придбання. Отже, сума збитку у розмірі недоамортизованої вартості повинна бути додана до величини чистого прибутку.

    Іншим прикладом витрат, що не викликають відтік грошових коштів, можуть служити бухгалтерські операції нарахування зносу, що зменшують величину фінансового результату. У даному випадку, як і в попередньому, зменшення прибутку не супроводжується скороченням грошових коштів (отже, для отримання реальної величини грошових коштів суми нарахованого зносу повинні бути додані до чистого прибутку). Крім того, при аналізі взаємозв'язку отриманого фінансового результату і зміни коштів слід враховувати можливість отримання доходів, що відображаються в обліку раніше реального надходження грошових коштів (наприклад, при обліку реалізованої продукції з моменту її відвантаження).

    Для цілей аналізу залучається інформація бухгалтерського балансу, форми № 2, форми 5, дані Головної книги. З її допомогою окремо визначається рух грошових коштів у рамках поточної, інвестиційної та фінансової діяльності. Сукупний результат, що характеризує стан грошових коштів на підприємстві, складається з суми результатів руху коштів по кожному виду діяльності.

    Аналіз доцільно починати з оцінки тих змін, які відбулися в стані активів підприємства та їх джерелах. З цією метою складається табл. 10.

    Таблиця 10

    Зміна величини майна підприємства і джерел його утворення

    на ФГУП "ОМО ім. П. І. Баранова" за 2006 рік

    Статті балансу

    На початок періоду

    На кінець періоду

    Зміни:




    Повів. (+), Уменьш.

    (-)

    АКТИВ

    Незавершене будівництво

    51327

    67586

    16259

    Виробничі запаси і ПДВ по придбаних цінностях

    1 096 753,0

    980 533,0

    -116 220,0

    Дебіторська заборгованість

    113381

    258824

    145443

    ПАСИВ

    Кредиторська заборгованість Всього:

    661 669,0

    1 064 115,0

    402 446,0

    кредиторська заборгованість постачальникам і покупцям

    Аванси отримані

    162 330,3

    364 875,0

    202 544,7

    Аванси видані

    9 599,3

    921,1

    -8 678,2

    Далі слід визначити, як зміна по кожній статті активу і пасиву відбилися на стані грошових коштів підприємства та його чистого прибутку.

    Для того, щоб оцінити реальний приплив грошових коштів на підприємство від його покупців, розглянемо механізм відображення бухгалтерських операцій на прикладі рахунку 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками".

    Очевидно, що рух грошових коштів виникає лише при операціях, що відображаються по кредиту рахунку 62 (надходження грошових коштів). Як і для будь-якого активного рахунку, для рахунку 62 діє принцип визначення кінцевого сальдо за формулою:

    С2 = С1 + Од-Ок,

    де С1, С2 - сальдо на початок і кінець періоду;

    Од, Ок - обороти по дебету і кредиту рахунку.

    Тоді

    Ок = Од + С1 - С2 = Од - (С2 - С1)

    Якщо протягом звітного періоду відбулося збільшення заборгованості покупців (С2> C1), роблять висновок про те, що реальний приплив коштів на підприємство було нижче зафіксованого у Звіті про фінансові результати на величину різниці кінцевого і початкового залишку і, значить, ця різниця повинна бути виключена з величини чистого прибутку.

    Так, запис за дебетом рахунка 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками" передбачає кредитування рахунку 90. Отже, приплив грошових коштів на підприємство буде визначатися сумою реалізації та зміною величини дебіторської заборгованості (облік реалізації по відвантаженню). За даними форми № 2 виручка від реалізації на підприємстві склала 850 864 тис.руб. Тоді реальний приплив грошових коштів на підприємство склав 850 864 - (258 824 - 113 381) = 478659. Це означає, що на суму 478659 тис.руб. величина чистого прибутку, відбитої у Звіті про фінансові результати, була завищена і повинна бути виключена з неї.

    Очевидно, що зменшення дебіторської заборгованості призведе до збільшення реального припливу грошових коштів, а значить, в даному випадку різниця між значенням дебіторської заборгованості на початок і кінець періоду повинна бути додана до чистого прибутку.

    Аналогічним буде механізм коригувань по рахунку 60. Вплив на чистий прибуток операцій, пов'язаних з придбанням ТМЦ, характеризується тим, що збільшення залишків по рахунках 10 "Матеріали", 41 "Товари" і ін занижує реальний відтік коштів (сума збільшення залишку за цими рахунками повинна бути виключена з чистого прибутку); відповідно сума зменшення залишків за вказаними рахунками додається до чистого прибутку.

    Операції, що відображаються на пасивних рахунках, мають зворотний механізм впливу на рух грошових коштів. Якщо залишок по рахунках зобов'язань у звітному періоді збільшується, то це означає, що по них було заплачено менше, ніж показано у витратах (собівартість реалізації завищена) та сума збільшення повинна бути додана до чистого прибутку. Якщо сальдо зменшується, отже, за рахунками зобов'язань було заплачено більше, ніж зазначено у Звіті про фінансові результати, та сума зменшення повинна виключатися з величини чистого прибутку.

    Особливий характер мають коригування величини чистого прибутку, пов'язані з операціями нарахування зносу (оборот по кредиту рахунків 02, 05); оскільки зазначені витрати зменшують балансовий прибуток, але не впливають на рух грошових коштів.

    Далі, при аналізі взаємозв'язку грошових потоків і чистого прибутку слід скорегувати суми, що відображаються у ф. № 2 по статті "Інша реалізація". Результат від іншої реалізації виникає внаслідок продажу різних видів майна. При цьому у ф. № 2 знаходить відображення лише різниця між дебетовим і кредитовим оборотом рахунка 90. Однак, рух грошових коштів виникає лише при операціях відображаються по кредиту зазначених рахунків (виручка від реалізації). Отже, залишкова вартість основних засобів (дебетовий оборот) повинна бути додана до чистого прибутку.

    Крім того, як відомо, за кредитом рахунка 91 відображаються суми вартості оприбуткованих матеріальних цінностей, що залишилися після ліквідації основних засобів. Хоча такі операції і збільшують фінансовий результат, вони не супроводжуються рухом грошових коштів. Отже, зазначені суми в процесі аналізу повинні бути виключені з величини отриманого чистого прибутку.

    Нарешті, оскільки реалізація довгострокових активів розглядається як приплив грошових коштів від інвестиційної діяльності, з метою уникнення подвійного рахунку зазначена сума повинна бути виключена з розділу поточної діяльності.

    Сукупний вплив розглянутих процедур, коригувальних величину чистого прибутку, має призвести до відбиття результату зміни грошових коштів, як це показано в табл. 11.

    Таблиця 11

    Рух коштів на підприємстві (непрямий метод)

    Показники

    Сума, тис. руб., Вплив на прибуток: збільшення (+), зменшення (-)

    Рух грошових коштів від поточної діяльності


    Чистий прибуток від операційної діяльності

    -506 608

    Амортизація основних засобів і НМА

    1 229 647

    Зміна суми дебіторської заборгованості

    145 443

    Зміна суми запасів і ПДВ

    -116 220

    Зміна суми кредиторської заборгованості

    402 446,0

    Зміна суми доходів майбутніх періодів

    0

    Зміна суми резерву майбутніх витрат і платежів

    0

    Зміна суми отриманих авансів

    202 544,7

    Зміна суми виданих авансів

    -8 678,2

    Разом стан грошових коштів від поточної діяльності

    -41 834


    Рух грошових коштів від інвестиційної діяльності


    Виручка від реалізації основних засобів, НМА

    8 926

    Сума отриманих відсотків і дивідендів

    23

    Сума придбаних основних засобів, НМА

    -41 120

    Короткострокові фінансові вкладення


    Разом сума грошових коштів від інвестиційної діяльності

    -32 171

    Рух грошових коштів від фінансової діяльності


    Сума додатково залучених короткострокових кредитів і позик

    869 968

    Гасіння короткострокових кредитів і позик

    -759 750

    Короткострокові фінансові вкладення

    0

    Разом стан грошових коштів від фінансової діяльності

    110 218


    Зміни в стані грошових коштів

    36 213

    Грошові кошти на початок року

    5 392

    Грошові кошти на кінець року

    41 605

    Як випливає з даних табл.11, у результаті поточної діяльності підприємства його грошові кошти зменшилися на 41 834 тис. руб. За звітний період підприємство отримало збиток Зазначимо, що найбільший вплив на зміну чистого прибутку при її ув'язці з рухом грошових коштів надала процедура її коригування на величину нарахованого зносу, в результаті якої прибуток зріс на 1229647 тис.руб.

    На зменшення величини чистого прибутку при її ув'язці з грошовими коштами вплинуло, в першу чергу, збільшення дебіторської заборгованості (145 443 тис. грн.), Скорочення заборгованості постачальникам (133 тис.руб.), Виплати працівникам по фонду споживання (206 тис.руб .).

    Проте, найбільший відтік грошових коштів пов'язаний у звітному періоді з інвестиційною діяльністю підприємства. Так, в результаті надходження основних засобів відтік грошових коштів склав 1291 тис.руб. Слід зазначити, що приріст основних засобів по балансу склав 649 тис.руб., Однак ця величина стала результуючої двох чинників: надходження основних засобів (1291 тис. грн.) Та їх вибуття (642 тис.руб.). Оскільки, як вже зазначалося раніше, вибуття нерухомого майна не зачіпає стан грошових коштів на підприємстві; для цілей аналізу використовується лише величина їх надходження. Дані про рух грошових коштів у рамках інвестиційної діяльності показують, що на підприємстві йде процес оновлення основних засобів. При цьому частково відтік грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності підприємства був покритий за рахунок отриманого прибутку, частково відсутні грошові кошти були отримані за рахунок накопичених амортизаційних відрахувань; загальний відтік коштів склав 140 тис.руб. (945 - 1271 + 186).

    Дані табл. 10 містять цінну управлінську інформацію, в якій зацікавлене як керівництво підприємства, так і його інвестори. Так, з її допомогою керівництво підприємства може контролювати поточну платоспроможність підприємства, приймати оперативні рішення щодо її стабілізації, оцінити можливість здійснення додаткових інвестицій.

    Інвестори, володіючи інформацією про рух грошових потоків на підприємстві, мають можливість судити про те, наскільки стабільно фінансове становище підприємства, в яке вони вклали свої кошти, більш обгрунтовано підійти до розробки політики розподілу і використання прибутку.

    Таким чином, на відміну від раніше сформованих підходів до оцінки фінансового становища, аналіз руху грошових коштів дає можливість зробити більш обгрунтовані висновки про те, в якому обсязі та з яких джерел було отримано надійшли на підприємства грошові кошти і які основні напрямки їх використання; чи достатньо власних коштів підприємства для здійснення інвестиційної діяльності; чим пояснюються розбіжності величини отриманого прибутку і наявності грошових коштів та ін

    Аналіз дебіторської заборгованості

    Значна питома вага дебіторської заборгованості в складі поточних активів (у нашому прикладі більше 20%), визначає їх особливе місце в оцінці оборотності оборотних коштів.

    У найбільш загальному вигляді зміни в обсязі дебіторської заборгованості за рік можуть бути охарактеризовані даними балансу.

    Для цілей внутрішнього аналізу слід залучити відомості аналітичного обліку (журнал-ордер або замінює його відомість обліку розрахунків з покупцями і замовниками). Для узагальнення результатів аналізу стану розрахунків з покупцями і замовниками складають зведену таблицю, в якій дебіторська заборгованість класифікується за різними ознаками (табл. 12).

    Таблиця 12

    Аналіз стану дебіторської заборгованості

    Показники

    Початок року, тис. руб.

    Кінець року тис. руб.

    У тому числі прострочена (на кінець року), (за постачальникам і покупцям понад 8 місяців), тис. руб.

    Прострочена заборгованість в%

    Частка простроченої заборгованості в загальному обсязі,%













    Дебіторська заборгованість Всього:

    113 381,0

    258 824,0

    119 576,4

    46,20

    100,00

    в тому числі:

    - Перед постачальникам

    128 451,8

    113 119,6

    88,06

    94,60

    - Перед покупцями

    130 372,5

    6 456,8

    4,95

    5,40

    Щомісячне ведення табл. 11 дозволяє бухгалтеру скласти чітку картину стану розрахунків з покупцями і звертає увагу на прострочену заборгованість. Для більш детального аналізу дебіторську заборгованість рекомендується класифікувати на прострочену до 1 міс, 3міс, 6 міс, і понад 6 міс. Крім того, практична корисність використання таблиці 11 полягає ще в тому, що вони в значній мірі полегшують проведення інвентаризації стану розрахунків з дебіторами.

    Таблиця 13

    Аналіз оборотності дебіторської заборгованості

    Показники

    Попередн. рік

    Отчетн. рік

    Зміни

    1. Оборотність дебіторської заборгованості, кількість разів

    7,91

    4,60

    -3,31

    2. Період погашення дебіторської заборгованості, дні

    45,50

    78,70

    33,20

    3. Частка дебіторської заборгованості в загальному обсязі поточних активів,%

    9,31

    20,20

    10,89

    4. Відношення середньої величини дебіторської заборгованості до виручки від реалізації

    20,60

    21,90

    1,30

    Як випливає з табл.13, стан розрахунків з покупцями в порівнянні з минулим роком, погіршився.

    На 33,2 дня збільшився середній термін погашення дебіторської заборгованості, який складає 78,7 днів. Особливу увагу бухгалтер повинен звернути на зниження "якості" заборгованості.

    Маючи на увазі, що частка дебіторської заборгованості в загальному оборотних коштів до кінця року виросла на 10,89% (складаючи 20,2% від величини поточних активів), можна зробити висновок про зниження ліквідності поточних активів в цілому і, отже. погіршенні фінансового становища підприємства.

    Існують деякі рекомендації, що дозволяють управляти дебіторською заборгованістю:

    - Контролювати стан розрахунків з покупцями за відстроченою (простроченим) заборгованостях;

    - По можливості орієнтуватися на більшу кількість покупців з метою зменшення ризику несплати одним або кількома великими покупцями;

    - Стежити за співвідношенням дебіторської і кредиторської заборгованості: значне перевищення дебіторської заборгованості створює загрозу фінансовій стійкості підприємства і робить необхідним залучення додаткових (як правило, дорогих) джерел фінансування;

    - Використовувати спосіб надання знижок при достроковій оплаті. В умовах інфляції всяка відстрочка платежу призводить до того, що підприємство-виробник (продавець) реально отримує лише частину вартості реалізованої продукції. Тому виникає необхідність оцінити можливість надання знижки при достроковій оплаті.

    Глава 3. Аналіз фінансової стійкості підприємства

    Оцінка фінансового стану організації буде неповною без аналізу її фінансової стійкості. Аналізуючи платоспроможність, зіставляють стан пасивів зі станом активів. Це, як вже зазначалося, дає можливість оцінити, якою мірою організація готова до погашення своїх боргів.

    Завданням аналізу фінансової стійкості є оцінка величини і структури активів і пасивів. Це необхідно, щоб відповісти на питання: наскільки організація незалежна з фінансової точки зору, росте чи знижується рівень цієї незалежності і чи відповідає стан активів і пасивів організації завданням її фінансово-господарської діяльності. Показники, які характеризують незалежність по кожному елементу активів і по майну в цілому, дають можливість виміряти, чи достатньо стійка аналізована організація у фінансовому відношенні.

    Аналіз фінансової стійкості підприємства включає розрахунок показників достатності нормальних джерел фінансування запасів на черговий виробничий цикл;

    • надлишок або нестача власних оборотних коштів;

    • надлишок або нестача власних і довгострокових позикових джерел формування запасів;

    • надлишок або нестача загальної величини джерел формування запасів.

    На основі розрахунку даних показників оцінюється тип фінансової ситуації:

    1) абсолютна стійкість, незалежність фінансового стану - цей тип ситуації зустрічається вкрай рідко, являє собою крайній тип фінансової стійкості;

    2) нормальна стійкість - фінансовий стан, що гарантує постійну платоспроможність;

    3) нестійкий стан, пов'язана з порушенням платоспроможності, але при якому все-таки зберігається можливість відновлення рівноваги в результаті поповнення джерел власних коштів за рахунок скорочення дебіторської заборгованості, прискорення оборотності запасів;

    4) кризовий стан - підприємство на межі банкрутства, тобто у підприємства не вистачає джерел для формування запасів і витрат, а грошові кошти, цінні папери і дебіторська заборгованість не покривають навіть кредиторської заборгованості і прострочених позик

    Для визначення типу фінансової стійкості розраховують величини надлишку або нестачі окремих джерел фінансування за балансом:

    - Наявність власних оборотних коштів, рівне різниці величини реального власного капіталу і суми величин необоротних активів і довгострокової дебіторської заборгованості;

    - Наявність довгострокових джерел формування запасів, що отримується з попереднього показника збільшенням на суму довгострокових пасивів. Якщо цільове фінансування і надходження носять довгостроковий характер, то їх величина включається до складу довгострокових пасивів при розрахунку даного показника;

    - Загальна величина основних джерел формування запасів, що дорівнює сумі довгострокових джерел (попередній показник) і короткострокових позикових коштів. Якщо цільове фінансування і надходження носять короткостроковий характер, то їх величина включається до складу короткострокових позикових коштів, при розрахунку даного показника.

    Схематично тип фінансової стійкості представлений в таблиці 14.

    Таблиця 14

    Визначення типу фінансової стійкості

    Власні оборотні кошти

    Власні оборотні кошти + довгострокові кредити і позики

    Загальна величина джерел

    Тип фінансової стійкості

    +

    +

    +

    Абсолютна

    -

    +

    +

    Нормальна

    -

    -

    +

    Нестійкий

    -

    -

    -

    Кризовий

    Діагностика типу фінансової стійкості по балансу ФГУП «ОМО ім. П.І. Баранова »за 2006 рік представлена ​​в табл. 15.

    Дані табл. 15 показують, що показники, що визначають тип фінансової стійкості всі мають негативне значення.

    Отже, в організації кризовий фінансовий стан. Як на початку року, так і в кінці періоду підприємство повністю залежить від позикових джерел фінансування. Власного капіталу, довгострокових і короткострокових кредитів і позик не вистачає для фінансування матеріальних оборотних коштів, тобто поповнення запасів йде за рахунок коштів, що утворюються в результаті уповільнення погашення кредиторської заборгованості.

    Таблиця 15

    Показники

    На початок року

    На кінець року

    Відхилення

    Джерела власних коштів (стор. 490 +640 +650)

    1173019

    666411

    -506608

    Основні засоби і вкладення (стор.190)

    1103839

    1036159

    -67680

    Наявність власних оборотних коштів СОС (стор. 1-стор. 2)

    69180

    -369748

    -438928

    Довгострокові кредити і позики (стор. 510)

    0

    181685

    181685

    Наявність СОС і довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат (стор. 3 + стор 4)

    69180

    -188063

    -257243

    Короткострокові кредити і позики, виключаючи прострочені (стор. 610)

    474626

    389800

    -84826

    Наявність загальної величини основних джерел формування запасів і витрат (стор. 5 + стор 6)

    543806

    201737

    -342069

    Запаси і витрати (стор. 210 +220)

    1096753

    980533

    -116220

    Надлишок (+), нестача (-) СОС для формування запасів і витрат (стор. 3 - стор. 8)

    -1027573

    -1350281

    -322708

    Надлишок (+), нестача (-) власних оборотних і довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат (стор. 5-стор. 8)

    -1027573

    -1168596

    -141023

    Надлишок (+), нестача (-) загальної величини основних джерел формування запасів і витрат (стор. 7-стор. 8)

    -552947

    -778796

    -225849

    На додаток до абсолютними показниками розраховуються відносні показники фінансової стійкості, за допомогою яких аналізується структура джерел формування капіталу організації, оцінюється ступінь фінансової стійкості і фінансового ризику.

    Фінансові коефіцієнти, які застосовуються для оцінки фінансової стійкості підприємства:

    - Коефіцієнт автономії;

    - Коефіцієнт фінансової залежності;

    - Коефіцієнт співвідношення позикових і власних засобів (леверидж);

    - Коефіцієнт фінансування;

    - Коефіцієнт маневреності власного капіталу;

    - Коефіцієнт постійного активу (фінансової стійкості);

    - Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власними коштами;

    - Коефіцієнт забезпеченості запасів власними оборотними засобами;

    Розрахунок відносних показників фінансової стійкості ФГУП «ОМО ім. П.І. Баранова »за 2006 рік представлений в таблиці 16

    Таблиця 16

    Показник

    Формула розрахунку за даними балансу

    Рекомендоване значення, тенденція

    Значення показника

    Темп зростання, коефіцієнт




    на початок року

    на кінець року


    Коефіцієнт автономії

    стор 490/300

    0,5

    0,5054

    0,2875

    0,5689

    Коефіцієнт фінансової залежності

    стр.590 +690 / 300

    Менше 0,5

    0,4946

    0,7125

    1,4406

    Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів

    стр.590 +690 / 490

    Менше 0,7

    0,9787

    2,478

    2,5319

    Коефіцієнт фінансування

    стр.490/590 +690

    Не менше 1

    1,022

    0,4036

    0,3949

    Коефіцієнт маневреності власного капіталу

    стр.490-190/490

    0,2 - 0,5

    0,059

    -0,5548

    -9,4034

    Коефіцієнт постійного активу (фінансової стійкості

    стр.490 +590 / 300

    0,7

    0,5104

    0,3727

    0,7302

    Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власними коштами

    стр.490-190/290

    0,1

    0,0568

    -0,2885

    -5,0792

    Коефіцієнт забезпеченості запасів власними оборотними засобами;

    стр.490-190/210

    0,6 - 0,8

    0,0652

    -0,3825

    -5,8666

    Коефіцієнт співвідношення мобільних та іммобілізованих коштів

    стр.290/190

    Тенденція підвищення

    1,1027

    1,2368

    1,1216

    Коефіцієнт автономії важливий для інвесторів і кредиторів, так як вони віддають перевагу організаціям з високою часткою власного капіталу. Даний коефіцієнт характеризує, якою мірою активи підприємства сформовані за рахунок власного капіталу.

    Коефіцієнт автономії ФГУП «ОМО ім. П.І. Баранова »знизився на кінець звітного періоду на 56,9%, що вказує на різке зниження фінансової стійкості і підвищення залежності від позикових джерел фінансування. Зниження коефіцієнта автономії оцінюється негативно.

    Коефіцієнт фінансової залежності показує, скільки позикових коштів залучило підприємство на 1 руб. вкладених в активи власних коштів. Збільшення цього коефіцієнта (з 0,49 до 0,71) пов'язане зі збільшенням фінансової залежності підприємства. Значення співвідношення повинне бути менше 0,5. Динаміка зміни коефіцієнта негативна.

    Коефіцієнт співвідношення позикового і власного капіталу (леверидж, плече фінансового важеля) характеризує, якою мірою підприємство залежить від зовнішніх джерел фінансування, тобто скільки позикових коштів залучила організація на 1 крб. Значення даного коефіцієнта перевищує рекомендоване значення і збільшилося до кінця звітного періоду на 253,2%, що свідчить про посилення залежності від позикового капіталу і зниження фінансової стійкості.

    Коефіцієнт фінансування показує, скільки позикових коштів покривається власним капіталом. Даний показник на кінець звітного року знизився (з 1,022 до 0,404), що нижче рекомендованого значення (не менше 1). Зниження коефіцієнта фінансування пов'язане з подальшим залученням підприємством позик і кредитів.

    Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує частину власного капіталу, вкладеного в оборотні кошти, тобто капіталу знаходиться в мобільній формі, що дозволяє відносно вільно маневрувати капіталом. Він залежить від структури капіталу і специфіки галузі, рекомендовано в межах від 0,2 до 0,5, але універсальні рекомендації щодо його величиною і тенденції зміни навряд чи можливі. Значення даного коефіцієнта в ФГУП «ОМО ім. П.І. Баранова »складає на початок періоду 0,06, на кінець періоду - 0,5, що свідчить про різке зниження маневреності власного капіталу.

    Коефіцієнт постійного активу (фінансової стійкості) показує питому вагу тих джерел фінансування, які підприємство може використовувати у своїй діяльності тривалий час. Даний коефіцієнт на початок періоду нижче рекомендованого значення і на кінець періоду знизився на 73%. Чим нижче коефіцієнт постійного активу, тим нижче фінансова стійкість, тим вище частка короткострокових зобов'язань, робота з якими вимагає постійного оперативного контролю за своєчасним їх поверненням та залученням інших капіталів.

    Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власними коштами показує частку оборотних активів, фінансованих за рахунок власних коштів організації. Для фінансової стійкості організації необхідно значення цього коефіцієнта більше або дорівнює 0,1. Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власними коштами у ФГУП «ОМО ім. П.І. Баранова »значно нижче рекомендованого значення і становить 0,06. Це означає що на початок року лише 6% оборотних активів утворено за рахунок власних коштів, а на кінець звітного періоду коефіцієнт забезпеченості оборотних активів має від'ємне значення.

    Коефіцієнт забезпеченості запасів власними оборотними коштами характеризує ступінь забезпеченості запасів власним капіталом. Для ФГУП «ОМО ім. П.І. Баранова »значення даного коефіцієнта нижче рекомендованого рівня, і на кінець звітного періоду має від'ємне значення.

    Коефіцієнт співвідношення мобільних та іммобілізованих коштів показує, скільки необоротних коштів припадає на 1 крб. оборотних активів. Для ФГУП «ОМО ім. П.І. Баранова »значення даного коефіцієнта збільшилася до кінця року на 12%. Чим вище значення показника, тим більше коштів організація вкладає в оборотні активи.

    Проаналізувавши значення вищевказаних коефіцієнтів фінансової стійкості, які в більшості знаходяться нижче рекомендованого рівня, можна зробити висновок про різке погіршення фінансового стану організації.

    Висновок

    Оборотні кошти являють собою авансуєму в грошовій формі вартість для планомірного утворення і використання оборотних виробничих фондів і фондів обігу в мінімально необхідних розмірах, що забезпечують виконання підприємством виробничої програми і своєчасність здійснення розрахунків. Постійний рух оборотних коштів є основою безперебійного процесу виробництва та обігу. Це найважливіша функція оборотних коштів - виробнича.

    Оборотні кошти є однією з основних фінансових категорій, що роблять істотний вплив на сферу виробництва, сферу обігу, стан розрахунків у народному господарстві і, тим самим, на грошовий обіг у країні, виконують свою другу функцію - платіжно-розрахункову. В умовах переходу до ринкової економіки в більшості підприємств стан оборотних коштів серйозно погіршився внаслідок не тільки локальних, але і загальних причин: руйнування єдиного економічного простору, падіння рівня виробництва, зростання цін і т. д. Управління оборотними засобами безпосередньо пов'язане з механізмом визначення планової потреби підприємства в них, їх нормуванням. Для підприємства важливо правильно визначити оптимальну потребу в оборотних коштах, що дозволить з мінімальними витратами отримувати прибуток, заплановану при даному обсязі виробництва. Заниження величини оборотних засобів тягне за собою нестійкий фінансовий стан, перебої у виробничому процесі і, як наслідок, зниження обсягу виробництва та прибутку. У свою чергу, завищення розміру оборотних коштів знижує можливості підприємства виробляти капітальні витрати по розширенню виробництва.

    Визначення потреби підприємства в оборотних коштах за джерелами фінансування має визначатися за моделлю, незалежної від встановлення потреби в оборотних коштах. Основою для розрахунків тут служить категорія "чистий оборотний капітал" (власні оборотні засоби).

    У ході вивчення проблеми та рішення задач по темі випускної роботи були виявлені такі недоліки діяльності керівництва персоналу підприємства в галузі управління оборотними засобами:

    - Хибна практика нашого часу відмови від нормування оборотних коштів, що стало однією з причин кризового стану платіжно-розрахункової дисципліни;

    - Брак уваги, що приділяється управлінню дебіторською заборгованістю;

    - Завищені операційні фінансові потреби.

    У ході виконання практичної частини роботи за даними напрямками були зроблені наступні пропозиції.

    1. Розроблено методику управління оборотними засобами підприємства за допомогою системи показників.

    2. Не доцільно залучати короткостроковий кредит банку.

    3. Заходи щодо вдосконалення організації виробництва, в основному, по оптимізації руху запасів призведуть до прискорення оборотності і додатковому вивільненню коштів.

    4. Прискорення оборотності виробничих запасів на 1% призведе до додаткового вивільненню коштів у розмірі 450 тис. руб. У цілому по підприємству відбулося вивільнення коштів у 2000р. у розмірі 683388 тис. руб., що в 2, 3 рази більше, ніж у 1999 р.

    Управління оборотними засобами має велике значення як для великих компанії, де оборотні кошти становлять більше половини всіх її активів, так і для невеликих компаній, у яких короткострокові зобов'язання є основним джерелом фінансування.

    Для промислових підприємств важливо підтримувати певний рівень запасів у процесі виробництва (запаси незавершеного виробництва); транзитних запасів (що знаходяться між різними стадіями виробництва і зберігання). Саме транзитні запаси дозволяють уникнути витрат і простоїв на кожній стадії виробництва.

    Запаси сировини дають підприємству свободу у здійсненні закупівель. Без них підприємство повинно обмежувати свою діяльність, закуповуючи сировину і матеріали в суворій відповідності з графіком виробництва. Запаси готової продукції дають підприємству свободу у маркетингових заходах, дозволяють ефективно задовольняти споживчий попит.

    Запаси повинні збільшуватися до тих пір, поки одержувана економія перевищує загальні витрати з утримання додаткових запасів (витрат на зберігання, перевезення та потрібну прибуток на капітал, вкладений у запаси).

    Остаточна величина запасів залежить від оцінки фактичної економії, витрат з утримання додаткових запасів і ефективного контролю за ними.

    Найбільш економічний розмір запасу - надзвичайно важливий показник при закупівлях сировини, зберіганні готової продукції і транзитних запасів. Замовлення може означати або закупівлю запасів якого-небудь виду, або їх виробництво.

    Оптимальний розмір замовлення визначається рівністю, відомим як формула Уілсона (формула для визначення найбільш економічного розміру замовлення):

    З цієї рівності видно, що Q змінюється прямо пропорційно загальним витратам (S) і вартості замовлень (О) і назад пропорційно затратам з утримання запасів (З).

    Деяким змінам зазвичай піддається час, необхідний для отримання товарно-матеріальних цінностей, починаючи з моменту розміщення замовлення. Через цих змін не можна дати запасах товарно-матеріальних цінностей впасти до нуля, не можна обійтися без резервного запасу.

    Визначення прийнятного обсягу резервного запасу полягає в знаходженні рівноваги між імовірною нестачею запасів і витратами за змістом резервного запасу, достатнього для уникнення цієї події. Доцільно не збільшувати цей запас після того, як витрати з утримання запасів перевищать зростання доходів, одержуваних у результаті того, що фірма уникає дефіциту.

    Особливість сучасного періоду - складність управління товарно-матеріальними цінностями. У деяких галузях промисловості компанії вдаються до "миттєвому" управлінню запасами. Сенс полягає в тому, що запаси купуються і вводяться в дію в той момент, коли вони необхідні. Це вимагає дуже точних систем виробництва та інформації про наявність запасів, високоефективної системи закупівель, дуже надійних постачальників і ефективної системи управління запасами. Запаси сировини і транзитні запаси ні в якому разі не можуть бути скорочені до нуля, і тому "миттєве" управління запасами означає виключно суворий контроль за мінімізацією запасів.

    Коли попит або витрата запасів є величиною невизначеною, необхідно спробувати вплинути на політику фірми з тим, щоб скоротити середній термін, необхідний для отримання замовлення, починаючи з моменту його отримання. Чим менше середній термін виконання замовлення, тим менше необхідний резервний запас і нижче загальні інвестиції у запаси (за інших рівних умов).

    Чим вище альтернативні витрати грошових коштів, вкладених в запаси, тим сильніше прагнення фірми скоротити термін виконання замовлення. Для цього необхідно:

    - Спробувати знайти нових постачальників, які забезпечать більш швидку доставку замовлення;

    - Спробувати добитися від вже наявних постачальників прискорення поставок;

    - Домогтися скорочення виробничого періоду з метою зменшення термінів постачання готової продукції.

    У будь-якому випадку існує альтернатива між додатковими витратами, пов'язаними зі скороченням терміну виконання замовлення і альтернативними витратами грошових коштів, вкладених в запаси. Це ще раз підкреслює яке велике значення управління запасами для оптимізації величини оборотного капіталу фірми.

    Висновки і пропозиції

    У проведеному аналізі було розглянуто основне коло питань, що дозволяють комплексно уявити зміст процесу управління виробництвом в сучасних умовах і забезпечити вироблення ефективних управлінських рішень.

    Основні види і сучасні методи проведення аналізу платоспроможності та ліквідності ФГУП «ОМО ім. П.І. Баранова », наступні:

    . попередня оцінка платоспроможності та ліквідності підприємства;

    . внутрішній аналіз стану активів;

    . внутрішній аналіз стану короткострокової заборгованості;

    . аналіз структури джерел коштів і їх використання;

    . аналіз оборотності оборотних коштів;

    . загальна оцінка оборотності активів підприємства;

    . аналіз руху грошових коштів;

    . аналіз дебіторської заборгованості;

    . аналіз фінансової стійкості.

    Отримані результати показали, що підприємство переживає кризу платоспроможності. Але керівництво шукає шляхи ліквідації дефіциту фінансових ресурсів та генерування грошових коштів. Вивчення структури і динаміки оборотних коштів підприємства і джерел їх формування показало, позитивні фактори:

    - Скорочення обсягу короткострокових кредитів і позик на тлі збільшення залучення довгострокових кредитів;

    - Збільшення частки найбільш ліквідних і бистрореалізуемих активів на тлі зменшення повільно і важко реалізованих активів.

    Негативним є:

    - Зниження питомої ваги власного капіталу і зростання позикових джерел фінансування;

    - Збільшення кредиторської заборгованості зокрема перед бюджетом і позабюджетними фондами;

    - Переважання в оборотних активах частки важкореалізованих.

    Результати аналізу ліквідності балансу показали перспективну ліквідність, що означає можливість надходження платежів у віддаленому майбутньому. Найближчим часом організації не вдасться поправити свою платоспроможність. Що підтвердилося при аналізі відносних показників, фінансових коефіцієнтів платоспроможності.

    Таким чином, ФГУП «ОМО ім. П.І. Баранова »знаходиться в складній економічній ситуації, дефіцит коштів не дозволяє йому своєчасно погашати наявні зобов'язання. Коефіцієнти, що характеризують платоспроможність підприємство нижче норми.

    Дані аналізу фінансової стійкості підприємства показали тип фінансової стійкості - кризовий стан. Як на початку року, так і в кінці періоду підприємство повністю залежить від позикових джерел фінансування. Власного капіталу, довгострокових і короткострокових кредитів і позик не вистачає для фінансування матеріальних оборотних коштів, тобто поповнення запасів йде за рахунок коштів, що утворюються в результаті уповільнення погашення кредиторської заборгованості.

    На додаток до абсолютними показниками проведено розрахунок відносних показників фінансової стійкості, проаналізувавши значення яких, можна зробити висновок про нестійкому фінансовому стані організації.

    Причини, що зумовлюють неефективне управління деякими областями виробництва:

    . погіршення показників ліквідності та фінансової незалежності;

    . зростання залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування;

    . зниження обсягу продажів продукції і послуг, зростання собівартості продукції;

    . нераціональна структура оборотних коштів, тобто збільшення витрат у незавершеному виробництві та відволікання значних грошових ресурсів для їх формування;

    . відволікання грошових ресурсів у невиправдану дебіторську заборгованість;

    . високий рівень оподаткування, штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податків.

    Перераховані результати аналізу платоспроможності та ліквідності підприємства дозволяють зробити наступні висновки та пропозиції.

    Висновки:

    1. З питання попередньої оцінки фінансового стану ФГУП «ОМО ім. П.І. Баранова », можна зробити висновок, що підприємство знаходиться в глибокій фінансовій кризі.

    2. У результаті дослідження системи управління запасами було з'ясовано, що дана система потребує суттєвого доопрацювання.

    3. Робота з рахунками дебіторів ведеться незадовільно. Цей висновок ілюструється збільшенням обсягу дебіторської заборгованості, а також сформованим негативним становищем з її оборотністю. Крім того, високий відсоток простроченої заборгованості свідчить про вірогідність неповернення грошових коштів.

    Таким чином, усе вищевикладене означає, що неефективне управління деякими областями виробництва може бути однією з причин неспроможності підприємства.

    Пропозиції:

    У даній ситуації керівництву підприємства необхідно спрямувати всі сили для усунення неплатоспроможності. Для цього необхідно скорочення зовнішніх і внутрішніх зобов'язань та збільшення обсягу грошових коштів.

    Заходи необхідні для усунення неплатоспроможності:

    - Скорочення постійних і змінних витрат за рахунок автоматизації виробничого процесу та оптимізації організаційної структури;

    - Відстрочка та реструктуризація кредиторської заборгованості;

    - Прискорення оборотності дебіторської заборгованості;

    - Нормалізація розміру запасів товарно цінностей.

    Відновлення фінансової стійкості буде досягнуто у разі, коли рівень генерування власних фінансових ресурсів буде не менше рівня споживання фінансових ресурсів в процесі виробництва.

    Для досягнення фінансової рівноваги необхідно реалізувати наступні заходи:

    - Проведення ефективної цінової політики, застосування системи знижок з метою зростання чистого доходу;

    - Реалізація зношеного та невикористаного обладнання;

    - Залучення необхідних основних і оборотних коштів на умовах спільної діяльності, об'єднання капіталу.

    - Одним з можливих напрямів організації даної системи є застосування сучасних розробок в області управлінського обліку, і зокрема, комп'ютеризації обліку приходу і витрати матеріалів. В даний час для відстеження динаміки руху матеріалів на підприємстві необхідно виконати досить трудомістку задачу. За умови ж комп'ютерного обліку руху матеріалів можна практично миттєво отримувати як докладну, так і узагальнену інформацію про використання або ж навпаки, прослеживании якого або матеріалу;

    - Необхідно мати опрацьовану систему управління запасами якщо не на всіх, то хоча б за основними номенклатурним позиціям матеріалів і комплектуючих;

    Керівникам, гл. бухгалтеру і менеджерам підприємства слід негайно вжити заходів із запобігання загрозі банкрутства. Для цього доцільно скласти бізнес-план фінансового оздоровлення, куди включити заходи передбачають:

    . аналіз матеріальних активів з метою з'ясування їх подальшого

    використання. По кожному елементу основних фондів необхідно прийняти

    одне з таких рішень: залишити в незмінному вигляді, відремонтувати і

    модернізувати для власного користування, здати в оренду, продати.

    . підвищення кваліфікації кадрів, перш за все менеджерів фірми.

    . особливе значення для фінансового оздоровлення має вироблення комплексу

    заходів з формування розумної політики управління дебіторською, а також

    кредиторською заборгованостями («розтягання» терміну оплати кредиторської заборгованості).

    . формування маркетингової стратегії (асортиментна політика, цінова політика, стимулювання збуту).

    Б. Розробка кредитної політики:

    Доцільно також формування інформаційної бази, згрупувавши покупців за рівнем кредитоспроможності. Для її розробки можна використовувати інформацію з виконання платежів, дані про участь фірми в офіційних заходах, судових розглядах, арбітражі, а також інші відомості, що характеризують контрагентів; загальну інформацію - структура фірми, її історія, біографічні дані керівників, список банків, провідних справи з компанією відгук про компанії, що публікується в пресі.

    На основі всієї цієї інформації необхідно прийняти рішення про можливість кредиту.

    В. Удосконалення аналізу і контролю дебіторської заборгованості

    З метою вдосконалення аналізу і контролю дебіторської заборгованості в аналізованому ЗАТ, пропонується:

    1) використання сучасних прийомів управління дебіторською заборгованістю:

    визначення основних фінансових коефіцієнтів дебіторської заборгованості, зваженого «старіння» рахунків дебіторів, складання реєстру «старіння» рахунків дебіторів, прогнозування безнадійної дебіторської заборгованості;

    2) сформувати резерв на покриття прогнозованих безнадійних боргів;

    3) оцінити в майбутньому вплив запропонованих знижок на фінансові результати;

    4) визначити ефект, отриманий від інвестування коштів в дебіторську

    4) встановити винагороди персоналу по роботі з дебіторською заборгованістю в залежності від ефективності заходів з продажу та отримання платежів;

    5) широке використання комп'ютерної техніки при управлінні дебіторською заборгованістю, так само як і в управлінні запасами і грошовими коштами.

    Список літератури

    1. Алексєєв А., Герцог І. Національні особливості формування оборотного капіталу / / ЕКО. - 1997р - № 10 - с.53-58.

    2. Артеменко В.Г., Беллендир Н.В. Фінансовий аналіз. - М.: Фінанси і статистика, 2005 .- 255с.

    3. Баканов М.І., Сергєєв Е.А. Аналіз ефективності використання оборотних коштів / / Бухгалтерський облік. - 2007р. - № 10 - с. 64-65.

    4. Баканов М.І., Шеремет А.Д. Теорія економічного аналізу. 4-е вид. - М.: Фінанси і статистика, 1997 р. - 230 с.

    5. Балабанов І.Т. Аналіз і планування фінансів господарюючого суб'єкта - М.: Фінанси і статистика, 1997 .- 243 с.

    6. Балабанов І.Т. Основи фінансового менеджменту. Як управляти капіталом? Ізд.2-е. - М.: Фінанси і статистика, 1997 .- 384 с.

    7. Ван Хорн Дж. К. Основи управління фінансами: Пер. з англ. / Гол. ред. серії Я.В. Соколов. - М.: Фінанси і статистика, 1997 .- 800 с.

    8. Верещака В.В. Залучення обігових коштів / / Главбух. - 1998. - N 21. - С. 19-26.

    9. Єфімова О.В. Аналіз оборотних активів організації. / / Бухгалтерський облік - 2000р. - № 10 - с.47-53.

    10. Єфімова О.В. Фінансовий аналіз. - М.: Бух. облік, 1996-208с.

    11. Ковальов В.В. Фінансовий аналіз: Управління капіталом. Вибір інвестицій. Аналіз звітності. - М.: Фінанси і статистика, 1996. - 432с.

    12. Литвин М.І. Як визначати планову потребу підприємства в оборотних коштах / / Фінанси. - 1997. - N 10. - С.10-13.

    13. Моляков Д.С. Фінанси підприємств галузей народного господарства. - М.: Фінанси і статистика, 1996 - 176с.

    14. Овсійчук М. Ф., Сидельников Л. Б. Фінансовий менеджмент: методи інвестування капіталу. - М.: Юрайт, 1994 р. - 180с.

    15. Овсійчук М. Управління активами та методика фінансування / / Аудитор. - 1996р - N4 - с.34 - 38.

    16. Павлова Л.М. Фінансовий менеджмент в підприємствах і комерційних організаціях. Управління грошовим обігом. - М.: ИНФРА-М, 1996. - 392с.

    17. Парамонов А.В. Облік і аналіз підприємницького капіталу / / Аудит і фінансовий аналіз. - 2001р. - № 1 - с.25 - 88.

    18. Рубченко М., Агеєв С. та ін Мистецтво керувати грошима / / Експерт. - 1995р - N6 - с, 17 - 29.

    19. Стоянова О.С., Биков Є.В., Бланк А.І. Управління оборотним капіталом. - М.: Изд-во "Перспектива", 1998. - 128с.

    20. Стоянова Е.С. Фінансовий менеджмент. Російська практика .- М.: Перспектива, 1994 - 193с.

    21. Стоянова Е.С., Штерн М.Г. Фінансовий менеджмент для практиків: короткий професійний курс. - М.: Изд-во "Перспектива", 1998. - 128с.

    22. Уткін Е.А. Фінансове управління. - М.: Фінанси і статистика, 1996. - 307с.

    23. Фащевський В.М. Про аналіз оборотних коштів / / Бухгалтерський облік. - 1997р - N2 - с. 80 - 81.

    24. Фінанси в управлінні підприємством / Під ред. Ковальової - М.: Фінанси і статистика, 1995 - 160с.

    25. Фінансовий менеджмент: Підручник для вузів / Г. Б. Поляк та ін; Під ред. проф. Г. Б. Поляка. - М.: Фінанси, ЮНИТИ, 1997 - 518с.

    26. Фінансовий менеджмент: Підручник для вузів / Є. С. Стоянова та ін; М.: Изд-во "Перспектива", 1997. - 537с.

    27. Фінанси підприємств: Навч. посіб. / Под ред. Бородіної - М.: Банки і біржі, ЮНИТИ, 1995 - 208с.

    28. Хомідов О.У. Аналіз бухгалтерського балансу / / Аудит і фінансовий аналіз. - 2001р. - № 1 - с.5-24.

    29. Чурилов С.В. Аналіз власного оборотного капіталу / / Бухгалтерський облік. - 2000р. - № 11 - с.76-78

    30. Шеремет А.Д., Сайфулін Р.С. Методика фінансового аналізу .- М.: ИНФРА-М, 1997. - 196с.

    31. Шеремет А.Д., Сайфулін Р.С. Фінанси підприємств .- М.: ИНФРА-М, 1997-343с.

    Додати в блог або на сайт

    Цей текст може містити помилки.

    Фінанси, гроші і податки | Диплом
    390.2кб. | скачати

    Схожі роботи:
    Фінансовий аналіз і планування Управління оборотним капіталом Сп
    Фінансовий аналіз і планування Управління оборотним капіталом Спеціальні розділи фінансового
    Управління оборотним капіталом
    Управління оборотним капіталом 6
    Управління оборотним капіталом 2
    Управління оборотним капіталом 2
    Моделі управління оборотним капіталом
    Управління оборотним капіталом підприємства
    Розробка політики управління оборотним капіталом
    © Усі права захищені
    написати до нас