Аналіз техніко економічних показників підприємства

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Зміст
Введення
1. Розрахунок організаційно-технічних параметрів та показників виробництва. Координація виробничих процесів за часом
2. Розрахунок виробничої програми цеху (підприємства)
3. Розрахунки техніко-економічних показників цеху (підприємства)
4. Розробка структури підприємства
5. Підприємство та його організаційно-правова форма
Висновок
Література

Введення
Актуальним завданням сучасного етапу адаптації підприємств до ринкової економіки є формування організаційних структур управління на науковій основі. Необхідно широко використовувати принципи і методи проектування організації управління на основі системного підходу.
Без розвитку методів проектування структур управління утруднено подальше вдосконалення управління і підвищення ефективності.
При розробці структури підприємства необхідно враховувати систему цілей і їх розподіл між різними ланками; склад підрозділів, які перебувають у певних зв'язках і відносинах між собою; розподіл відповідальності. Важливими елементами структури управління є комунікації, потоки інформації та документообіг в організації.
Багатосторонність організаційного механізму потребує поєднання наукових методів і принципів формування структур (системного підходу) з великою експертно-аналітичною роботою, вивченням вітчизняного та зарубіжного досвіду.
У рамках даної роботи передбачається сформувати організаційну структуру ТОВ «Грація» відповідно до розрахунків, наведеними в 1 - 3 частинах даної роботи.

1. Розрахунок організаційно-технічних параметрів та показників виробництва. Координація виробничих процесів за часом
В основному виробництві підприємства функціонують: заготівельно-обработочного дільниці № № 1, 2, 3 спеціалізовані з обробки та виготовлення деталей і вузлів, які передаються на дільницю № 4 (складальний), де здійснюється складання, оздоблення, регулювання та упаковка готового продукту.
Вихідні дані представлені в таблиці 1.
Таблиця 1 - Вихідні дані
Параметри
Ділянка №
1
2
3
4
Виробнича потужність (ПМ) у зміну, шт.
200
220
100
200
Змінне завдання (Рсм), шт.
180
180
90
180
Передавальна партія (В), шт.
2
4
3
10
Трудомісткість продукту (деталі вузла) на ділянці (t), хв.
25
25
40
60
Розробимо режим роботи підприємства. Враховуючи, що Рсм1 = Рсм2 = Рсм4 = 180шт., А Рсм3 = Рсм4 / 2 = 90, то для дільниць № 1, 2, 4 організуємо однозмінний режим роботи, для ділянки № 3 - двозмінний з метою узгодження ритму випуску продукції на наявних виробничих потужностях.
Графік роботи цеху представлений в таблиці 2.

Таблиця 2 - Режим роботи цеху
№ № п / п
Види діяльності працюючих цеху протягом зміни
Зміна «А»
Зміна «Б»
час
продовж-ність періоду
час
продовж-ність періоду
1
Початок роботи
6:30
-
15:30
-
2
Тривалість роботи
6:30-9:00
2ч.30мін.
15:30-18:00
2ч.30мін.
3
Виробнича гімнастика
9:00-9:10
0ч.10мін.
18:00-18:10
0ч.10мін.
4
Тривалість роботи
9:10-10:30
1ч.20мін.
18:10-19:30
1ч.20мін.
5
Обід
10:30-11:00
0ч.30мін.
19:30-20:00
0ч.30мін.
6
Тривалість роботи
11:00-13:00
2ч.00мін.
20:00-22:00
2ч.00мін.
7
Виробнича гімнастика
13:00-13:10
0ч.10мін.
22:00-22:10
0ч.10мін.
8
Тривалість роботи
13:10-15:00
1ч.50мін.
22:10-24:00
1ч.50мін.
9
Закінчення роботи
15:00
-
24:00
-
РАЗОМ
6:30-15:00
8ч.00мін.
15:30-24:00
8ч.00мін.
У режимі роботи підприємства передбачено два організаційні перерви загальному тривалістю 20 хв. і обідня перерва тривалістю 30 хв. Кількість годин у нічний час в другу зміну - 2 години.
Для проведення розрахунків за техніко-економічному плануванню складемо баланс робочого часу (річний). Дані відображені у таблиці 3.
Таблиця 3 - Баланс робочого часу на планований рік
№ № п / п
Показники
Всього в 2008р.
в т.ч. по кварталах
I
II
III
IV
1
Календарний фонд часу (днів)
366
91
91
92
92
2
Кількість неробочих днів всього
в т.ч. святкових
вихідних
109
5
104
29
3
26
28
2
26
26
-
26
26
-
26
3
Кількість календарних робочих днів
257
62
63
66
66
4
Чергові відпустки
21
-
-
21
-
5
Корисний фонд робочого часу
236
62
63
45
66
За даними таблиці 2 визначаємо період функціонування кожного j-го ділянки (Пфj) протягом зміни за формулою:
Пф = ПВМ - Торг.пер., Де
ПВМ - тривалість зміни (хв.);
Торг.пер. - Час організаційних перерв (мін.).
Пф = 480 - 20 = 460 хв.
Далі розраховуємо такти (τ) процесів виробництва за формулою:
τj = (Пфj * Вj) / Рсмj, де
j - номер ділянки (від 1 до 4).
τ1 = (460 * 2) / 180 ≈ 5,1 хв. = 5 хв. 6 сек.
τ2 = (460 * 4) / 180 ≈ 10,2 хв. = 10 хв. 12 сек.
τ3 = (460 * 3) / 90 ≈ 15,3 хв. = 15 хв. 18 сек.
τ4 = (460 * 10) / 180 ≈ 25,6 хв. = 25 хв. 36 сек.
Виконуємо розрахунок кількості виконавців (Кф) на кожній ділянці з урахуванням режиму роботи (1, 2 зміни) за формулою:
Кфj = (Рсм * tj) / Пф.
КФ1 = (180 * 25) / 460 = 10 чол.
Кф2 = (180 * 25) / 460 = 10 чол.
Кф3 = (90 * 40) / 460 = 8 чол.
Кф4 = (180 * 60) / 460 = 24 чол.
Визначаємо обсяг незавершеного виробництва (НП) за наступними складовими:
НП = НПЗ + НПр.м. + НПБ + НПВ, де
НПЗ, НПВ - незавершене виробництво на запуску, випуску (обгрунтовується відповідно до прийнятого способом координації виробництва за часом);
НПр.м. = Кф * В - незавершене виробництво на робочих місцях (шт.);
НПБ - буферні заділи між ділянками (розраховується у штуках за способом координації).
НПр.м.1 = 10 * 2 = 20 шт.
НПр.м.2 = 10 * 4 = 40 шт.
НПр.м.3 = 8 * 3 = 24 шт.
НПр.м.4 = 24 * 10 = 240 шт.
НПр.м. = 20 +40 +24 +240 = 324 шт.
НПЗ = (Зmax + Зmin) / 2, де
Зmax, Зmin - відповідно максимальний та мінімальний запаси незавершеного виробництва в штуках на пунктах запуску, випуску.
НПз1 = (180 +0) / 2 = 90 шт.
НПз2 = (180 +0) / 2 = 90 шт.
НПз3 = (90 +0) / 2 = 45 шт.
НПз4 = (180 +0) / 2 = 90 шт.
З наявних даних випливає, що між ділянками № 1 і № 4, № 2 і № 4 повинна використовуватися координація способом інтервалів, а між ділянками № 3 та № 4 - способом заділів.
Координація способом інтервалів здійснюється за такими правилами:
1. Визначаються всі терміни випуску предметів праці з відправною операції (за активним часу виробничого процесу відповідно до режиму роботи та τо-такту відправною операції). Відправна операція - з неї випускається або напівфабрикат, або готовий продукт в кількості По - передавальної партії через інтервали часу рівні τо-такту.
2. Перший запуск здійснюється в той же термін, що і випуск. Він називається передбачуваним терміном. Наступні запуски визначаються з урахуванням τ-такту наступної операції. Подальша операція - це перша або будь-яка інша операція у відокремленому виробничому процесі на який здійснюється запуск предметів праці, випущених із відправною операції.
3. Визначається наростаюче до підсумку кількість предметів праці, що випускаються з відправною операції по кожному терміну випуску.
4. Визначається наростаюче до підсумку кількість предметів праці, що запускаються на наступної операції по кожному терміну запуску.
5. З'ясовується чи є випередження або запізнення терміну запуску, випуску по наростаючому кількості предметів праці по кожному терміну запуску.
6. Визначається за всіма строками запуску максимальне випередження або запізнення по наростаючій сумі запусків, випусків предметів праці, що і становить інтервал часу J, що є підставою розрахунку величини буферного зачепила - НПБ - (запасу предметів праці).
НПБ = J / τn * Вn, де
τn - такт наступної операції;
Вn - передатна партія на наступній операції.
Розрахуємо буферний зачепив між ділянками № 3 та № 4:
НПБ = 460/25, 6 * 10 = 180 шт.
При способі інтервалів не порушуються такти процесів, запаси мінімальні, тобто прискорюється оборотність оборотних коштів.
Координацію способом інтервалів проводимо між ділянками № 1 і № 4 (таблиця 4), № 2 і № 4 (таблиця 5).
Таблиця 4 - Координація способом інтервалів між ділянками № 1 і № 4
№ випуску
Відправна операція
τ = 5 хв. 6 сек.
В = 2 шт.
№ запуску
Подальша операція
τ = 25 хв. 36 сек.
В = 10 шт.
Буфери зачепила
НПБ =
= (J / τ) * В =
= 20,4 / 25,6 * 10 =
= 8 шт.
Термін випуску, годину. хв. сек.
Наростання кількість випущених предметів праці (шт.)
Передбачуваний термін запуску, годину. хв. сек.
Наростаючу кількість запускаються предметів праці (шт.)
Термін випередження або запізнення, хв. сек.
1
6:30:00
2
8 +2 = 10
2
6:35:06
2 +2 = 4
2
3
6:40:12
4 +2 = 6
2 +2 = 4
4
6:45:18
6 +2 = 8
4 +2 = 6
5
6:50:24
8 +2 = 10
1
6:30:00
10
20:24
6 +2 = 8
6
6:55:30
10 +2 = 12
8 +2 = 10
7
7:00:36
12 +2 = 14
2
8
7:05:42
14 +2 = 16
2 +2 = 4
9
7:10:48
16 +2 = 18
4 +2 = 6
10
7:15:56
18 +2 = 20
2
6:55:36
10 +10 = 20
10:20
6 +2 = 8
11
7:21:02
20 +2 = 22
8 +2 = 10
12
7:26:08
22 +2 = 24
2
і т.д.
і т.д.
і т.д.
і т.д.
і т.д.
і т.д.
Таблиця 5 - Координація способом інтервалів між ділянками № 2 і № 4
№ випуску
Відправна операція
τ = 10 хв. 12 сек.
В = 4 шт.
№ запуску
Подальша операція
τ = 25 хв. 36 сек.
В = 10 шт.
Буфери зачепила
НПБ =
= (J / τ) * В =
= 20,4 / 25,6 * 10 =
= 8 шт.
Термін випуску, годину. хв. сек.
Наростання кількість випущених предметів праці (шт.)
Передбачуваний термін запуску, годину. хв. сек.
Наростаючу кількість запускаються предметів праці (шт.)
Термін випередження або запізнення, хв. сек.
1
6:30:00
4
8 +4 = 12
2
6:40:12
4 +4 = 8
4
3
6:50:24
8 +4 = 12
1
6:30:00
10
20:24
4 +4 = 8
4
7:00:36
12 +4 = 16
8 +4 = 12
5
7:10:48
16 +4 = 20
4
6
7:21:00
20 +4 = 24
2
6:55:36
10 +10 = 20
25:24
4 +4 = 8
7
7:31:12
24 +4 = 28
8 +4 = 12
8
7:41:24
28 +4 = 32
4
9
7:51:36
32 +4 = 36
3
7:21:12
20 +10 = 30
30:24
4 +4 = 8
10
8:01:48
36 +4 = 40
8 +4 = 12
11
8:12:00
40 +4 = 44
4
12
8:22:12
44 +4 = 48
4
7:46:48
30 +10 = 40
35:24
4 +4 = 8
і т.д.
і т.д.
і т.д.
і т.д.
і т.д.
і т.д.
Таким чином, і в першому і в другому випадках НПБ = 8 шт.
НПБ = 180 +8 +8 = 196 шт.
Визначаємо обсяг незавершеного виробництва на випуску (НПВ):
НПв1 = (180 +0) / 2 = 90 шт.
НПв2 = (180 +0) / 2 = 90 шт.
НПв3 = (90 +0) / 2 = 45 шт.
Для 4-го ділянки незавершене виробництво визначаємо тільки на випуску:
НПв4 = (180 +0) / 2 = 90 шт.
НПзв = 90 +90 +45 +90 +90 +45 +90 = 540 шт.
Всього незавершеного виробництва:
НП = 540 +196 +324 = 1 060 шт.
2. Розрахунок виробничої програми цеху (підприємства)
Розраховуємо виробничу програму (ПП) з урахуванням змінного завдання за формулою:
ПП = Рсм * Др * n, де
Рсм - змінне завдання.
Др - кількість робочих днів у плановому році.
n - число змін.
ПП = 180 * 236 * 2 = 84 960 шт.
Виробнича програма розподіляється по кварталах пропорційно кількості робочих днів у кварталі:
Пп1 = 62 * 180 * 2 = 22 320 шт.
ПП2 = 63 * 180 * 2 = 22 680 шт.
ПП3 = 45 * 180 * 2 = 16 200 шт.
ПП4 = 66 * 180 * 2 = 23760 шт.
3. Розрахунки техніко-економічних показників цеху (підприємства)
Річний випуск продукції визначається за формулою:
Вгод = Рсм * Др * n
Вгод = ППгод = 84 960 шт.
Розрахуємо продуктивність праці (вироблення) одного робітника в зміну по ділянках за формулою:
ПТсм = Рсм / Кф
ПТсм1 = 180/10 = 18 шт.
ПТсм2 = 180/10 = 18 шт.
ПТсм3 = 90 / 8 = 11 шт.
ПТсм4 = 180/24 = 8 шт.
Визначимо коефіцієнти використання виробничої потужності за формулою:
КПМ = Рсм / ПМсм
Кпм1 = 180/200 = 0,9 = 90%
Кпм2 = 180/220 = 0,82 = 82%
Кпм3 = 90/100 = 0,9 = 90%
Кпм4 = 180/200 = 0,9 = 90%
Розрахуємо тривалість виробничого циклу з активного часу:
Тц (а) = 1 060 * 25,6 / 10 = 2 713,6 хв.
Розрахуємо тривалість виробничого циклу по календарному часу за формулою:
Тц (до) = (Тц (а) * 24 * Дк) / (ПВМ * Др * n), де
Дк - число календарних днів у році.
24 - тривалість доби, год.
Тц (до) = (2 713,6 * 24 * 366) / (480 * 236 * 2) = 23 836 262,4 / 266 560 = 89,4 дн.
Визначимо питомий незавершене виробництво за формулою:
НПуд = НП / Рсм
НПуд = 1 060/180 = 5,89 од.
Таким чином, незавершене виробництво складає 1 060 шт., При цьому виробнича програма складає 84 960 шт. на рік.

4. Розробка структури підприємства
Структура підприємства - це стійке у просторі і в часі розподіл рішень та забезпечують їх ресурсів, виражене у відокремленні і взаємодії структурних підрозділів.
Побудова ефективної виробничої структури підприємства, проведення вивіреної структурної політики є однією з ключових і визначальних функцій керівництва підприємства, тому що від структури підприємства залежать рівень витрат, швидкість реагування на дії зовнішнього середовища, сприйнятливість інновацій та багато інших характеристик підприємства.
Розробка будь-якої структури підприємства може здійснюватися різними методами. З точки зору техніки методи поділяються на стандартні, аналітичні, імітаційні. Залежно від принципів, за якими відшукується рішення, всі методи ділять на 1) методи послідовних поліпшень і 2) методи пошуку «ідеалу». Принципова відмінність між ними зводиться до наступного. У першому випадку в якості бази для вирішення вибирається існуюча структура, потім з'ясовуються основні причини зниження її працездатності, і структура перебудовується з метою ліквідації цих причин. У другому випадку в якості бази для вирішення вибирається еталонна структура («ідеал»), яка може бути незначно змінена з метою приведення її до практично прийнятного вигляду.
Елементи виробничої структури:
- Робоче місце - це неподільне в організаційному відношенні ланка виробничого процесу, що обслуговується одним або кількома робочими, призначене для виконання певної виробничої або обслуговуючої операції, оснащене відповідним обладнанням та організаційно-технічними засобами;
- Ділянка - виробничий підрозділ, що об'єднує ряд робочих місць, згрупованих за певними ознаками, здійснюють частину загального виробничого процесу з виготовлення продукції або обслуговування процесу виробництва;
- Цех - найбільш складна система, що входить у виробничу структуру, до якої входять як підсистем виробничі ділянки і ряд функціональних органів.
В основних цехах зосереджені процеси по якісної зміни стану або форми оброблюваного предмета праці для перетворення його в закінчену продукцію.
Допоміжні цехи не беруть безпосередньої участі у випуску продукції, а лише сприяють цьому, забезпечують умови, необхідні для нормальної роботи основних цехів (наприклад, ремонтні цехи).
Обслуговуючі господарства і служби виконують роботи з обслуговування основних і допоміжних цехів (наприклад, складське господарство, енергетичне господарство, транспортний цех).
Побічні цехи займаються використанням і переробкою відходів основного виробництва (наприклад, цехи товарів народного споживання).
Процес управління виробництвом на підприємстві здійснюється колективом працівників, організованих в апарат управління, найважливішою характеристикою якого є його структура. Структура управління - це організаційна форма побудови апарату управління, яка характеризує склад і підпорядкованість підрозділів управління та посадових осіб, сформовані виходячи з цілей функціонування підприємства.
Структура і чисельність апарату управління для кожного даного підприємства залежать від багатьох факторів, які можна згрупувати наступним чином:
ü технічні (масштаб виробництва, складність продукції, технологічних процесів і обладнання; рівень автоматизації виробництва і управління);
ü організаційно-економічні (ступінь централізації функцій, характер зв'язків між різними ступенями та ланками керуючої системи, між об'єктом і суб'єктом управління);
ü зовнішні зв'язки і умови (рівень кооперації, система постачання і збуту, кліматичні і природні умови);
ü організаційно-правові відносини (повне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, акціонерне товариство).
Структура апарату управління, доповнена зв'язками супідрядних одиниць і ланок апарату управління, називається організаційною структурою управління. Вона показує спеціалізацію, кількість, підпорядкованість і взаємозв'язок органів управління. Правильно побудована структура управління підприємством створює передумови високої оперативності управління.
Розрізняють ланки і ступені апарату управління.
Ланка апарату управління - це структурний підрозділ, що виконує певну функцію по здійсненню процесу управління.
Апарат управління по вертикалі ділиться на щаблі, які відображають послідовність підпорядкування одних підрозділів підприємства іншим. Ступінь апарату управління - це сукупність ланок управління на одному ієрархічному рівні управління. Вища ступінь управління на підприємстві - заводоуправління, нижча - виробнича бригада.
Кількість ланок і ступенів в апараті управління залежить від наступних факторів:
ü виробнича структура;
ü номенклатура і обсяг продукції, що випускається;
ü чисельність працівників;
ü рівень механізації і автоматизації праці фахівців і менеджерів;
ü складність технологічного процесу виробництва;
ü рівень спеціалізації виробництва;
ü ступінь розвитку кооперації.
У першу чергу організаційна структура управління визначається виробничою структурою підприємства. Разом з тим вона робить істотний вплив на зміну виробничої структури, тому що ускладнення першого призводить до створення зайвих виробничих одиниць, цехів, дільниць і служб.
Організаційна структура апарату управління являє собою єдність підрозділів, кожне з яких призначений для виконання певних функцій з управління організацією та перебуває у взаємозв'язку і співпідпорядкованості з іншими підрозділами. Під функцією управління розуміють конкретний цілеспрямований вид управлінської діяльності, обумовлений поділом руда в апараті управління. Іноді в зв'язку з великим обсягом роботи функція управління реалізується не одним, а декількома структурними підрозділами. У той же час на окремого працівника може бути покладено ряд функцій.
При виборі організаційної структури управління підприємством необхідно встановити: рівень централізації управління з урахуванням галузевих специфічних умов виробництва, оптимальне число щаблів, кількість ланок управління, чисельність управлінського персоналу, а також регламент взаємозв'язку органів апарату управління та посадових осіб. Централізація управління на підприємстві ефективна в межах, при яких загальний час передачі інформації і вироблення рішення об'єктом управління менше того періоду, протягом якого на виробництві можуть статися безповоротні зміни, тобто коли вказівки керівництва не виявляються запізнілими. Раціональний рівень централізації функцій управління залежить від організаційно-правової форми підприємства, числа його підрозділів та їх масштабу, від рівня механізації та автоматизації упраління.
При формуванні структури управління організацією необхідно враховувати ряд принципів:
ü відповідність структури управління завданням виробничо-господарської діяльності організації та її виробничих ланок;
ü чіткий поділ праці всередині апарату управління та його спеціалізація;
ü скорочення багатоступеневості управління, наближення оперативного керівництва до виробництва;
ü єдність керівництва всіх ланок управління і виробничих ділянок;
ü оснащення апарату управління оргтехнікою, обчислювальною технікою і засобами автоматизації, збору, зберігання і передачі інформації;
ü створення умов для прийняття оптимальних управлінських рішень.
Структура апарату управління багато в чому визначає зміст, обгрунтованість і швидкість доведення до виконавців прийнятих рішень, достовірність та оперативність одержуваної інформації.
Різноманіття внутрішніх і зовнішніх зв'язків організації, високий організаційно-технічний рівень і складність технології виробництва, розвиток концентрації, поглиблення спеціалізації, динамічні зміни зовнішнього середовища призвели до формування різних типів організаційних структур управління. Виділяють два типи організаційних структур управління: бюрократичний і органічний.
Згідно бюрократичного типу оргструктури управління, організація - це перш за все порядок, вихідним моментом якого є трудова поведінка персоналу, спрямоване в певне русло. Необхідна веління персоналу досягається регулюванням: розподілом завдань, розповсюдженням відповідної інформації, розмежуванням повноважень. Загальний порядок досягається в результаті створення рівнів управління, що веде до формування рівнів ієрархії. Організація, що використовує бюрократичні організаційні структури управління, стає «жорсткою», її розвиток можливий виключно завдяки заходам, проведених ззовні. Крім того, функціональна спеціалізація елементів бюрократичного типу характеризується нерівномірністю і різноманітною швидкістю змін у своєму розвитку, що призводить до суперечностей між окремими частинами організації, до неузгодженості їх дій та інтересів. Розрізняють декілька видів оргструктур управління бюрократичного типу: лінійно-функціональна, лінійно-штабна, дивізіонна. Усім їм властиві: чітко визначена ієрархія, встановлена ​​система обов'язків і прав, поділ загальної задачі на складові частини, знеособленість у взаєминах персоналу, жорстке розділення функцій.
Органічний тип оргструктури управління передбачає: імпровізацію управлінської діяльності; гнучкість структур; колегіальність у прийнятті рішень; довіру серед персоналу. Інтегруючої метою такого типу організації є стратегія розвитку організації, правилами роботи персоналу апарату управління є принципи, розподіл обов'язків і роботи між персоналом визначається характером розв'язуваних проблем і, нарешті, в організації має місце постійна готовність до прогресивних змін. Розрізняють такі види оргструктури управління органічного типу: проектна, матрична, бригадна, цільова.
Враховуючи наведений теоретичний матеріал і практичні розрахунки, побудуємо структуру основного виробництва (рис.1).
В основному виробництві підприємства функціонують: заготівельно-обработочного дільниці № № 1, 2, 3 спеціалізовані з обробки та виготовлення деталей і вузлів, які передаються на дільницю № 4 (складальний), де здійснюється складання, оздоблення, регулювання та упаковка готового продукту.
Рис. 1 Структура основного виробництва
Основне виробництво
Заготівельно-обработочного ділянка № 1
Заготівельно-обработочного ділянка № 2
Заготівельно-обработочного ділянка № 3
Складальний ділянка № 4


Розглянемо структуру аналізованого підприємства - ТОВ «Грація».
Основною сферою діяльності підприємства на сьогодні - виробництво корсетних і трикотажних виробів, надання послуг з пошиття трикотажних і корсетних виробів з давальницької сировини; зовнішньоекономічна діяльність, яка визначає структуру управління підприємством.
Керівництво підприємством здійснює директор через своїх функціональних заступників (рис. 2):
§ заступник директора з комерції;
§ заступник директора з економіки, фінансів та бухгалтерії;
§ заступник директора з виробництва.
Заступнику директора з виробництва підпорядковується:
ü відділ технолога;
ü відділ механіка;
ü відділ маркетингу та зовнішньо-економічних зв'язків;
ü виробничо-технічний відділ;
ü цеху:
1. Розкрійний цех (заготівельно-обробний ділянка);
2. Фарбувальне виробництво (заготівельно-обробний ділянка);
3. В'язальне виробництво (заготівельно-обробний ділянка);
4. Швейні цехи (складальний ділянка).
Рис. 2 Структура управління ТОВ «Грація»
SHAPE \ * MERGEFORMAT
Директор
Заст. директора з виробництва
Заст. директора з комерції
Заст. директора з економіки, фінансів та бухгалтерії

Заступник директора з комерції курирує:
ü відділ реалізації;
ü відділ постачання.
Заступник директора з економіки, фінансів та бухгалтерії здійснює керівництво:
ü фінансовим відділом;
ü бухгалтерією;
ü планово-економічним відділом.
Діюча структура підприємства в даний час забезпечує задовільну роботу підприємства, але в умовах нестабільності навколишнього середовища підприємства структурна схема постійно вдосконалюється та адаптується до умов ринкової економіки.
Така структура підприємства є лінійною. Її достоїнства:
ü суворо дотримується принцип єдиноначальності і персональної відповідальності керівника;
ü оперативність прийняття рішень;
ü простота в розумінні та використанні інформації;
ü можливість підтримувати дисципліну.
Недоліки лінійної структури управління підприємством такі:
ü негнучкість, жорсткість;
ü метод управління - бюрократичний.
Технологію виробництва контролює безпосередньо заступник директора з виробництва. Побудуємо структура управління виробництвом (рис. 3).
Рис. 3 Структура управління виробництвом ТОВ «Грація»
SHAPE \ * MERGEFORMAT
Заступник директора з виробництва
Розкрійний цех (заготівельно-обробний ділянка)
В'язальне виробництво (заготівельно-обробний ділянка)
Фарбувальне виробництво (заготівельно-обробний ділянка)
Швейні цехи (складальний ділянка)

Наведені вище розрахунки свідчать про необхідність невеликого числа управлінської ланки. Відповідно до цього наведемо структуру управління складального ділянки швейного виробництва (рис. 4).

Рис. 4 Структура управління швейним виробництвом ТОВ «Грація»
SHAPE \ * MERGEFORMAT
Начальник швейного виробництва
Заступник начальника швейного виробництва
Майстер 1-го ділянки
Майстер 2-ї дільниці

Складемо посадові інструкції для працівників даного виробництва.
Начальник швейного виробництва:
Обов'язки:
ü визначення поточних і перспективних потреб виробництва у сировині;
ü вибір раціональних схем виробництва продукції;
ü вивчення та формування планів виробництва;
ü організація швейного виробництва;
ü підготовка поточних і квартальних звітів з питань виробництва швейної продукції підприємства.
Права:
ü вносити пропозиції щодо вдосконалення роботи виробництва;
ü інформувати керівника про виявлені недоліки в організації робіт;
ü брати участь у нарадах з питань виробничої діяльності;
ü вимагати від підрозділів надання матеріалів, необхідних для здійснення роботи, що входить в його компетенцію.
Відповідальність за:
ü дотримання чинного законодавства;
ü виконання вказівок наказів і розпоряджень керівництва;
ü виконання плану робіт, правил внутрішнього трудового розпорядку і техніки безпеки;
ü достовірність наданих керівництву даних.
Заступник начальника швейного виробництва:
Обов'язки:
ü сприяння у визначенні потреби виробництва в сировині;
ü сприяння у виборі раціональних схем виробництва продукції;
ü сприяння у формуванні планів виробництва;
ü сприяння в організації швейного виробництва продукції;
ü сприяння у підготовці звітів з питань швейного виробництва продукції;
ü систематизація зв'язків з іншими структурними підрозділами.
Права:
ü вносити пропозиції щодо вдосконалення роботи виробництва;
ü інформувати керівника про виявлені недоліки в організації робіт;
ü брати участь у нарадах з питань виробничої діяльності;
ü вимагати від підрозділів надання матеріалів, необхідних для здійснення роботи, що входить в його компетенцію.
Відповідальність за:
ü дотримання чинного законодавства;
ü виконання вказівок наказів і розпоряджень керівництва;
ü виконання плану робіт, правил внутрішнього трудового розпорядку і техніки безпеки;
ü достовірність наданих керівництву даних;
ü дотримання виробничої та трудової дисципліни працівниками відділу.
Багато в чому заступник начальника виробництва сприяє діяльності начальника і заміщає його під час відсутності.
Майстер ділянки:
Обов'язки:
ü виписка сировини для виробництва продукції;
ü контроль за виробництвом готової продукції;
ü контроль виконання наказів, розпоряджень керівництва;
ü підготовка звітів по виконанню планів та ін;
ü координація діяльності робочих.
Права:
ü вимагати від працівників виконання наказів, розпоряджень;
ü вимагати від працівників виконання плану;
ü вносити пропозиції щодо вдосконалення і поліпшення організації виробництва.
5 Підприємство та його організаційно-правова форма
Однією з організаційно-правових форм підприємства є товариство з обмеженою відповідальністю.
Товариство з обмеженою відповідальність - це суспільство, засноване двома або більше особами, статутний фонд якого розділений на частки визначених установчими документами розмірів.
Учасники товариства з обмеженою відповідальністю не відповідають за зобов'язаннями товариства і несуть ризик збитків, пов'язаних з його діяльністю, у межах вартості внесених ними вкладів.
Фірмове назва товариства має містити його найменування і слова «з обмеженою відповідальністю».
Число учасників товариства з обмеженою відповідальністю не повинен перевищувати встановленого законодавством межі, в іншому випадку воно підлягає перетворенню на акціонерне товариство.
Установчі документи товариства - установчий договір, підписаний його засновниками, і затверджений ними статут.
Установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю повинні містити:
ü розмір статутного фонду товариства;
ü розмір частки кожного учасника;
ü розмір, склад, термін та порядок внесення вкладів учасниками;
ü відповідальність учасників за порушення обов'язків по внесенню внесків;
ü склад і компетенція органів управління суспільством;
ü порядок прийняття рішень органами управління товариством;
ü інші відомості, передбачені законодавством від товариства з обмеженою відповідальністю.
Правове становище товариства з обмеженою відповідальністю, права та обов'язки його учасників визначаються Законом про товариства з обмеженою відповідальністю, Законом про підприємства, Цивільним кодексом Республіки Білорусь.
Статутний фонд товариства утворюється з внесків його учасників. Він визначає мінімальний розмір майна товариства, який гарантує інтереси його кредиторів, і не може бути менше суми, яка визначається законодавством.
Не допускається звільнення учасника товариства від обов'язку внесення вкладу до статутного фонду. У тому числі шляхом зарахування вимог до товариства.
На момент реєстрації товариства його статутний фонд повинен бути сформований не менш ніж на половину, що залишилася, - протягом першого року діяльності. При порушенні цього обов'язку або якщо після закінчення другого чи кожного наступного року вартість чистих активів товариства з обмеженою відповідальністю виявиться меншою від статутного фонду, суспільство має або оголосити про зменшення свого статутного фонду, але в межах встановленого розміру і зареєструвати ці, або припинити свою діяльність шляхом ліквідації .
Вищий орган товариства - загальні збори його учасників, до виключної компетенції якої належить:
ü зміна статуту;
ü зміна статутного фонду;
ü утворення виконавчих органів товариства та дострокове припинення їх повноважень;
ü затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів;
ü розподіл прибутку і збитків;
ü рішення про реорганізацію або ліквідацію товариства;
ü обрання ревізійної комісії (ревізора).
Порядок голосування здійснюється згідно зі статутом.
Учасник в праві поступитися часткою учасникам і третім особам, якщо не заборонено статутом, з наданням решті учасників переважного права купівлі частки. Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки учасника пропорційно розмірам своїх часток, якщо статутом товариства чи угодою його учасників не передбачений інший порядок здійснення цього права. Скористатися цим правом вони можуть протягом місяця з дня повідомлення, якщо інше не передбачено статутом товариства чи угодою його учасників.
Якщо відповідно до статуту товариства з обмеженою відповідальністю відчуження частки учасника третім особам неможливо, а інші учасники товариства від її покупки відмовляються, товариство зобов'язане виплатити учаснику її дійсну вартість або видати йому майно, відповідне такої вартості. Частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її оплати лише в тій частині, в якій вона вже оплачена.
Частки в статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю переходять до спадкоємців громадян і до правонаступників юридичних осіб, що були учасниками товариства, якщо установчими документами товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства. Відмова від згоди на перехід частки тягне за собою обов'язок суспільства виплатити спадкоємцям (правонаступникам) учасника її дійсну вартість або видати їм майно на таку вартість у порядку і на умовах, передбачених законодавством про товариства з обмеженою відповідальністю та установчими документами товариства.
Учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі в будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших його учасників.
Поточне керівництво суспільством здійснюється виконавчим органом (колегіальним чи одноосібним), підзвітним загальним зборам.
Для перевірки і підтвердження правильності річної фінансової звітності товариства з обмеженою відповідальністю загальні збори вправі щорічно залучати незалежного аудитора, не пов'язаного майновими інтересами з товариством та його учасниками (зовнішній аудит). Аудиторська перевірка річної фінансової звітності товариства може бути також проведена на вимогу будь-якого з його учасників. Порядок проведення аудиторських перевірок діяльності товариства визначається законодавством та статутом товариства.
Опублікування суспільством відомостей про результати ведення його справ здійснюється у передбачених законодавством випадках.
Товариство з обмеженою відповідальністю може бути перетворене у товариство з додатковою відповідальністю, виробничий кооператив, акціонерне товариство або унітарне підприємство (якщо в складі суспільства залишився один учасник).

Висновок
Вивчивши наведений вище матеріал і провівши розрахунки в 1 - 3 розділах можна зробити наступні висновки:
1. Всього незавершеного виробництва НП = 540 шт. + 196 шт. +
+324 Шт. = 1 060 шт., При цьому виробнича програма складає ПП = 84 960 штук на рік;
2. Розвиток сучасної організаційної структури проходило еволюційно і паралельно розвитку виробництва від найбільш простих форм до складних;
3. Вибір організаційної структури залежить від:
- Завдань, що стоять перед підприємством;
- Традицій, що існують на підприємстві;
- Стратегічних цілей підприємства;
4. на підприємстві структура управління лінійна. Її достоїнства:
- Суворо дотримується принцип єдиноначальності і персональної відповідальності керівника;
- Оперативність прийняття рішень;
- Простота в розумінні та використанні інформації;
- Можливість підтримувати дисципліну;
Недоліки лінійної структури управління підприємством такі:
- Негнучкість, жорсткість;
- Метод управління - бюрократичний;
4. в основі швейного виробництва лежить система управління побудована за такою ланцюжку:
- Начальник виробництва;
- Заступник начальника виробництва;
- Майстер дільниці;
5. наведена організаційно правова структура відповідає сучасним вимогам і відповідає чинному законодавству.

Список використаної літератури
1.Г.П. Випаровувався. Організація, планування та управління підприємствами легкої промисловості / Г.П. Випаровує, В.С. Чмельов. - М.: Легка і харчова промисловість, 1982.
2.О.С. Виханский. Менеджмент: людина, стратегія, організація, процес. Підручник / О.С. Виханский, А.К. Наумов. - М.: Изд-во МГУ, 1995.
3.А.К. Казанцев. Виробничий менеджмент і контролінг. / А.К. Казанцев, М.П. Рабинович. - СПб.: Вид-во СПб ГІЕЛ, 1993.
4.Управленіе організацією. / Под ред. А.Г. Поршнєва і ін
5.Общій курс менеджменту в таблицях і графіках. / Под ред. Б.В. Прикіна та ін
6.Закон про товариства з обмеженою відповідальністю.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Менеджмент і трудові відносини | Курсова
187.4кб. | скачати


Схожі роботи:
Аналіз техніко економічних показників підприємства 2
Аналіз техніко економічних і фінансових показників діяльності підприємства ТОВ ІЦ АМТІНЖІНІРІНГ
Аналіз основних техніко економічних показників роботи підприємства РУП Завод Електроніка 2
Аналіз основних техніко економічних показників роботи підприємства на прикладі РУП Інформаційний
Аналіз основних техніко-економічних показників роботи підприємства РУП Завод Електроніка
Аналіз основних техніко економічних показників роботи підприємства РУП Завод Електроніка
Аналіз основних техніко-економічних показників роботи підприємства на прикладі РУП Інформаційний
Коротка характеристика підприємства дуп ПМК 194 і аналіз його основних техніко економічних показників
Дослідження техніко економічних показників виробничо фінансової діяльності підприємства
© Усі права захищені
написати до нас