Аналіз та прогнозування ринку праці

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Північно-Казахстанський державний університет ім. М. Козибаева
Факультет Інформаційних Технологій
Кафедра Інформаційні Системи
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до курсового проекту
«Аналіз та прогнозування ринку праці»
050703.DO.ІС-06-1
автор:
Симонова А.Ю.
__________________
(Підпис, дата)
КЕРІВНИК:
старший викладач
Нікішина О.А.
__________________
(Підпис, дата)
Петропавловськ, 2008

ЗМІСТ
ВСТУП. 4
1 Аналітична частина. 6
1.1 Характеристика предметної області. 6
1.1.1 Основні характеристики, класифікація. 8
1.1.2 Види і форми зайнятості. 10
1.1.3 Види і форми безробіття .. 12
2.2 Статистика зайнятості та безробіття .. 16
2 ПРОЕКТНА ЧАСТИНА. 20
2.1 Аналіз вимог до розроблюваної моделі. 20
2.2 Алгоритми функціонування досліджуваних блоків. 21
2.2.1 Алгоритм функціонування блоку «Введення даних». 21
2.2.2 Блок-схема для модуля «Редагування даних». 22
2.2.3 Блок-схема обчислення коефіцієнта. 23
2.2.4 Блок-схема для модуля «Побудова графіків». 24
2.2.5 Алгоритм функціонування блоку «Прогноз». 26
2.3 Експериментальна частина. 27
2.3.1 Розрахунок коефіцієнтів. 29
2.3.2 Прогноз на 2009 рік. 31
2.4 Висновок. 32
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .. 35

ВСТУП

Основною продуктивною силою суспільства, вирішальним чинником економічної діяльності, при всій значущості матеріальних ресурсів, виступає праця. Праця - джерело всякого багатства і головна умова самого людського життя. І чим краще працю оснащений технічно і забезпечений ресурсами, тим ефективніше він виконує цю роль.
Сфера праці - важлива і багатопланова область економічного і соціального життя суспільства. Вона охоплює як ринок робочої сили, так і її безпосереднє використання у суспільному виробництві. На ринку праці отримує оцінку вартість робочої сили, визначаються умови її найму, в тому числі величина заробітної плати, умови праці, можливість отримання освіти, професійного зростання, гарантії зайнятості і т.д. Ринок праці є об'єктом дослідження даної курсової роботи.
В даний час суспільство стало на шлях переходу до ринкової економіки. Цей процес займе тривалий період і буде проходити з багатьма протидіями, ускладненнями та успіхами. Тому в складній, суперечливій економічній ситуації необхідно виявлення намічених тенденцій, що визначають майбутнє населення, а також складання прогнозу на перспективу, який є невід'ємною складовою частиною планування в економіці з метою забезпечення гідного рівня життя населення та ефективності виробництва в цілому. Ці завдання в сучасній економіці вирішує прогнозування, статистичний характер якого через використовуваних методів при вирішенні даних проблем економічного розвитку визнають багато вчених-економістів.
Проте в даний час прогнозування утруднюється неблагополучним станом економіки. Виникає ряд проблем, від вирішення яких залежать перехід до ринку, стабілізація і поліпшення становища на ринку праці. Реалізація таких цілей потребує відповідних законодавчих актів, а дієвість прийнятих законів і постанов, у свою чергу, припускає вивченість проблем економічного розвитку країни та окремих її регіонів.
Політика нашого президента, Н.А. Назарбаєва, спрямована на підвищення добробуту громадян РК. Щоб підвищити рівень життя населення, необхідно звернути серйозну увагу на таку галузь економіки, як ринок праці. Саме тут формуються зачатки народного багатства. Тому, для стабілізації життя, для планування майбутнього використовується прогнозування. В даний час, з появою інформаційних технологій і програмного забезпечення, стало значно простіше складати прогноз і проводити аналіз будь-якої людської діяльності. Все вище сказане складає актуальність даної курсової роботи.
Метою проекту є проведення аналізу та складання прогнозу ринку праці, зокрема зайнятості та безробіття Північно-Казахстанської області. Для досягнення даної мети були сформульовані наступні завдання:
· Дослідження областей ринку праці;
· Збір і обробка статистичних даних;
· Проведення розрахунку коефіцієнтів, що характеризують ринок праці;
· Побудова графіків і математичної моделі;
· Апробація моделі;
· Формування висновку за отриманими результатами.

1 Аналітична частина

1.1 Характеристика предметної області

Ринок праці відображає основні тенденції в динаміці зайнятості, її основних структурах, тобто в суспільному поділі праці, а також мобільність робочої сили, масштаби і динаміку безробіття.
Ринок праці - це соціально-економічна система, що включає в себе сукупність суспільних відносин, пов'язаних з купівлею і продажем робочої сили; це також економічний простір - сфера працевлаштування, в якій взаємодіють покупці і продавці робочої сили; нарешті, це механізм, що забезпечує узгодження ціни та умов праці між роботодавцями і найманими працівниками.
Ринок праці можна розглядати широко - як сукупний ринок праці, що охоплює всі сукупна пропозиція (всі економічно активне населення) і сукупний попит (загальну потребу економіки в робочій силі). У вузькому сенсі прийнято говорити про поточний ринку праці як складової частини сукупного ринку праці основними характеристиками якого є пропозиція робочої сили, тобто контингент незайнятого населення, що шукає роботу, і попит на робочу силу або неукомплектовані робочі местa, що відображають незадоволену частину загальної потреби економіки у кадрах.
Поточний ринок праці складається з окремих елементів:
· Відкритий ринок праці - це економічно активне населення, яка добивається роботу і потребує підготовки і перепідготовки, а також всі вакантні робочі місця у всіх секторах економіки;
· Прихований ринок праці - це особи, які формально зайняті в економіці, але в той же час у зв'язку зі скороченням виробництва або ж зі зміною його структури можуть бути вивільнені без шкоди для виробництва.
Обидва ринку мають офіційну (зареєстровану) і неофіційну частини [1].
Ринок праці включає в себе два великих блоки - зайнятість і безробіття.
Проблема зайнятості населення є однією з найважливіших соціально-економічних проблем. Зайнятість нерозривно пов'язана як з людьми і їх трудовою діяльністю, так і з виробництвом, розподілом, присвоєнням і споживанням матеріальних благ. У силу цього категорія зайнятості являє собою загальну економічну категорію, характерну для всіх суспільно-економічних формацій. Характеристики зайнятості, використання трудового потенціалу суспільства представляють не тільки економічний інтерес, вони є й основними показниками, що відображають політику держави у сфері праці, ставлення до людини і як до головної продуктивної сили суспільства, і як до особистості.
Існують теоретична і практична трактування зайнятості. Теоретично зайнятість - це суспільно корисна діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і приносить, як правило, заробіток чи трудовий дохід. У практичному сенсі зайнятість - це співвідношення між числом працездатного населення і кількістю зайнятих, характеризує ступінь використання трудових ресурсів суспільства та ситуацію на ринку праці. Однак обидві трактування не враховують глибинні процеси, властиві зайнятості. Зайнятість має яскраво виражений соціальний характер. Вона відображає потребу людей не тільки в доходах, але й у самовираженні допомогою суспільно корисної діяльності, а також ступінь задоволення цієї потреби при певному рівні соціально-економічного розвитку суспільства.
Безробіття являє собою макроекономічну проблему, що робить найбільш прямий і сильний вплив на кожну людину. Втрата роботи для більшості людей означає зниження життєвого рівня і завдає серйозну психологічну травму. Тому не дивно, що проблема безробіття часто є предметом політичних дискусій.
Відповідно до положення МОП безробітним визнається людина, що не має заняття, що приносить дохід, готовий працювати і шукає роботу.

1.1.1 Основні характеристики, класифікація

До незайнятому населенню ставляться дві групи громадян [4]:
1) добровільно незайняті громадяни, що живуть на кошти одного з подружжя, батьків та ін;
2) вимушено не зайняті громадяни, які, у свою чергу, поділяються на:
· Шукають роботу самостійно;
· Шукають роботу за допомогою служб зайнятості;
· Безробітних громадян, що мають офіційний статус, що одержують допомогу з безробіття.
Визначимо статус зайнятості для економічно активного населення, включаючи і безробітних. Зазвичай розрізняють п'ять статусів.
1. Наймані працівники - це особи, які працюють за укладеним письмовою контрактом (договором) або за усною угодою з керівництвом підприємства про умови трудової діяльності, за яку вони отримують обумовлену при наймі оплату [14].
2. Працюючі на індивідуальній основі - особи, самостійно здійснюють діяльність, що приносить їм дохід, що не використовують або використовують найманих працівників тільки на короткий термін.
3. Роботодавці - особи, що керують власним підприємством або уповноважені управляти акціонерним товариством, господарським товариством і т.п. Роботодавець може повністю або частково делегувати свої функції найманому керуючому, залишаючи за собою відповідальність за благополуччя підприємства.
4. Неоплачувані працівники сімейних підприємств - особи, які працюють без оплати на сімейному підприємстві, власником якого є їх родич.
5. Особи, що не піддаються класифікації за статусом зайнятості, - це безробітні, не займалися раніше трудовою діяльністю, яка приносила їм дохід. Сюди відносяться і особи, яких важко віднести до того чи іншого статусу зайнятості.
За ступенем кількісного та якісного відповідності між потребою економіки в робочій силі і потребою населення в робочих місцях виділяють зайнятість повну, продуктивну, вільно обрану, раціональну, ефективну та оптимальну [8].
Повна зайнятість - це стан, при якому забезпечені роботою всі нужденні в ній, і бажають працювати, що відповідає наявності збалансованості між попитом і пропозицією робочої сили.
Продуктивна зайнятість - це зайнятість, яка відповідає інтересам підвищення ефективності виробництва, впровадження досягнень науково-технічного прогресу, зростання продуктивності праці. За визначенням Міжнародної організації праці (МОП), продуктивна зайнятість - це зайнятість тих, чий продукт праці приймається та оплачується суспільством.
Вільно вибрана зайнятість передбачає, що право розпоряджатися власною здатністю до праці (робочою силою) належить виключно її власнику, тобто самому працівнику. Цей принцип гарантує право кожного працівника на вибір між зайнятістю і незайнятістю, забороняючи будь-яке адміністративне залучення до праці.
Раціональна зайнятість - це зайнятість, обгрунтована з точки зору процесів формування, розподілу (перерозподілу) та використання трудових ресурсів з урахуванням їх статево-віковою та освітньої структури, режимів відтворення працездатного населення та його розміщення на території країни. Раціональну зайнятість характеризує частка продуктивно-зайнятих у загальній чисельності економічно активного населення [5].
Ефективна зайнятість передбачає здатність громадського управління відтворювати соціально-економічні умови розвитку працівників, які диктуються критеріями способу життя на даному етапі розвитку суспільства. Ефективний характер зайнятості передбачає заняття суспільно-корисною діяльністю, яка забезпечує гідну оплату праці, здоров'я, піднесення особистості, зростання освітнього та професійного рівня для кожного члена суспільства на основі зростання суспільної продуктивності праці, а також економічну і соціальну доцільність робочих місць [6].
Соціально корисна зайнятість визначається числом працездатних людей, зайнятих як у суспільному виробництві, на військовій службі, так і учнів очно, які ведуть домашнє господарство (доглядають за дітьми, старими, хворими родичами) [12].

1.1.2 Види і форми зайнятості

Практична потреба обліку населення викликає необхідність виділення видів (структури) зайнятості розподілу активної частини трудових ресурсів за сферами і галузями економіки.
Виділяють також різні форми зайнятості - організаційно-правові способи, умови працевикористання. Охарактеризуємо окремі форми зайнятості.
За способом участі в суспільній праці зайнятість населення можна підрозділити на зайнятість за наймом і самостійну зайнятість.
Зайнятість за наймом являє собою відносини, що виникають між власниками засобів виробництва і працівниками, що не мають засобів виробництва і продають свою робочу силу в обмін на певну вартість у формі заробітної плати. Самостійна зайнятість (self-employment) для Казахстану є відносно новою формою зайнятості населення. Це відносини (економічні, правові і т.д.), в які вступають люди з приводу участі в суспільно-корисній праці і які засновані на особистій ініціативі, самостійності та відповідальності, спрямовані, як правило, на отримання трудового доходу і обумовлюють самореалізацію і самоствердження особистості.
По режиму робочого часу прийнято виділяти зайнятість з режимом повного робочого часу і неповну (часткову) зайнятість. Зайнятість з режимом повного робочого часу грунтується на регламентованої тривалості повного робочого дня, яка в даний час складає 40 годин на тиждень [6].
По регулярності трудової діяльності зайнятість підрозділяється на постійну, тимчасову, сезонну і випадкову. Постійна (регулярна) зайнятість передбачає, що працівник повинен працювати певну кількість годин щотижня, рідше - кожен місяць; тимчасова зайнятість має два різновиди: зайнятість на певний термін (фіксований термін трудового договору) і відрядних зайнятість (через посередництво певних фірм); сезонна зайнятість передбачає роботу протягом певного сезону, і, нарешті, випадкова зайнятість означає виконання різних за характером нетривалих робіт з метою одержання матеріальної винагороди без укладення трудового договору [3].
За легітимності працевлаштування зайнятість підрозділяється на формальну і неформальну. Формальна зайнятість - це зайнятість, зареєстрована в офіційній економіці. Неформальна зайнятість - зайнятість, не зареєстрована в офіційній економіці, що має джерелом робочих місць неформальний сектор економіки і окремі його види.
За умовами організації трудових процесів зайнятість підрозділяється на стандартну і нестандартну. В основі такого розподілу лежить специфіка організації трудового процесу, яка приймає різні форми. Стандартна (типова) зайнятість - це зайнятість, передбачає постійну роботу найманого працівника в одного роботодавця в її виробничому приміщенні при стандартній навантаженні протягом дня, тижня, року. Нестандартна (гнучка) зайнятість виходить за ці рамки і включає наступні форми [9]:
· Зайнятість, пов'язана з нестандартними режимами робочого часу, такими, як гнучкий робочий рік, стисла робочий тиждень, гнучкі графіки робочого часу та ін;
· Зайнятість, пов'язана з соціальним статусом працівників: самостійні працівники, що допомагають їм члени сім'ї;
· Зайнятість на роботах з нестандартними робочими місцями і організацією праці: надомна праця, «працівники за викликами», вахтових-експедиційна зайнятість;
· Зайнятість за нестандартними організаційними формами: тимчасові працівники, сумісництво.

1.1.3 Види і форми безробіття

Великий інтерес представляє класифікація форм безробіття за різними критеріями (таблиця 1.1) [1].
Таблиця 1.1
Класифікація форм безробіття
Критерії класифікації
Форма безробіття
Характеристика
Причини виникнення
безробіття
Фрикційне
Пов'язана з добровільною зміною роботи у зв'язку з різними причинами: пошуком більш високого заробітку або більше престижної роботи, з більш сприятливими умовами праці та ін
Інституційна
Породжується самим пристроєм ринку робочої сили, факторами, що впливають на попит і пропозицію робочої сили
Добровільна
Виникає, коли частина працездатного населення з тих чи інших причин просто не бажає працювати
Структурна
Викликається змінами в структурі суспільного виробництва під впливом науково-технічного прогресу і вдосконалення організації виробництва
Технологічна
Пов'язана з переходом до нових поколінь техніки і технології, механізацією автоматизацією ручної праці, коли для даного виробничого процесу частина робочої сили виявляється або непотрібною або вимагає нового, більш високого рівня кваліфікації або перепрофілювання
Конверсійна
Різновид структурного безробіття пов'язана з вивільненням працівників з галузей військової промисловості, а також з армії
Циклічна
Виникає при загальному різкому падінні попиту на робочу силу в період спаду виробництва і ділової активності, що викликається економічною кризою
Регіональна
Має регіональне походження і формується під впливом складної комбінації історичних, демографічних, соціально-психологічних обставин
Економічна
Викликається кон'юнктурою ринку, поразкою частини товаровиробників в конкурентній боротьбі
Сезонна
Викликається сезонним характером діяльності в окремих галузях
Маргінальна
Безробіття серед слабо захищених верств населення
Тривалість безробіття
Короткострокова
До 4 місяців
Тривала
4-8 місяців
Тривала
8-18 місяців
Застійна
Більше 18 місяців
Зовнішня форма прояву безробіття
Відкрита
Включає всіх незайнятих громадян, які шукають роботу
Прихована
Включає працівників, фактично зайнятих в економіці, але в дійсності є "зайвими"
Логічним продовженням запропонованої класифікації форм безробіття є її структуризація за наступним статево, професійно-кваліфікаційними і соціальними ознаками:
· По підлозі, з виділенням найменш захищених у соціальному відношенні безробітних - жінок;
· За віком, з виділенням молодіжного безробіття і безробіття осіб передпенсійного віку;
· По соціальним групам (робітники, інтелігенція, службовці, технічні виконавці);
· За рівнем освіти;
· За професійними і стажевих групам;
· За рівнем доходів і забезпеченості;
· З причин звільнення;
· По ментальним групам.
При вирішенні проблем безробіття вважається доцільним досягнення природної норми (природного рівня) безробіття оптимального для економіки резерву робочої сили здатного досить швидко здійснювати міжгалузеві і міжрегіональні переміщення в залежності від коливань попиту і обумовлених ними потреб виробництва [1].
Абсолютна відсутність безробіття вважається неможливим в ринковій економіці. Фрикційне і структурна безробіття, по суті, неминучі. Вони і утворюють природний рівень безробіття.
Безробіття тягне за собою серйозні економічні і соціальні витрати. Серед економічних наслідків безробіття можна назвати наступні:
· Недовипуск продукції, недовикористання виробничих можливостей суспільства;
· Значне зниження рівня життя людей, що опинилися безробітними, оскільки робота є для них основним джерелом засобів існування;
· Зниження рівня заробітної плати зайнятих у результаті виникає конкуренції на ринку праці;
· Збільшення податкового навантаження на зайнятих через необхідність соціальної підтримки безробітних, виплат допомог та компенсацій і т.д.
Крім економічних витрат безробіття має і значні соціальні та психологічні наслідки, найчастіше менш очевидні, але більш серйозні, ніж економічні. Основні серед них:
· Посилення політичної нестабільності і соціальної напруженості в суспільстві;
· Загострення криміногенної ситуації, зростання злочинності, оскільки значна кількість правопорушень і злочині відбувається непрацюючими особами;
· Підвищення числа самогубств, психічних і серцево-судинних захворювань, смертності від алкоголізму, в цілому обсягу девіантної поведінки [9];
· Деформація особистості безробітного і його соціальних зв'язків, що виражається в появі життєвої депресії у вимушено незайнятих громадян, втрати ними кваліфікації та практичних навичок; загостренні сімейних відносин і розпадах сімей скорочення зовнішніх соціальних зв'язків безробітного. Наслідки безробіття носять довготривалий характер. Колишній безробітний і після працевлаштування характеризується зниженою трудовою активністю, млявістю поведінки, що вимагає значних зусиль з реабілітації безробітних [5].
Економічні та соціально-психологічні наслідки безробіття свідчать про те, що це досить небезпечне для суспільства і для особистості явище, що вимагає проведення активної політики зайнятості, націленої не тільки на ліквідацію наслідків безробіття, а й на профілактику і попередження її неконтрольованого зростання понад мінімально допустимого рівня.

2.2 Статистика зайнятості і безробіття

Зайнятість - одна з найважливіших соціально-економічних проблем ринкової економіки. Перед статистикою зайнятості та безробіття стоять наступні завдання [7]:
1. збір даних про чисельність зайнятих і безробітних як складових частинах робочої сили;
2. вимірювання рівня зайнятості та безробіття з метою вивчення стану, тенденцій на ринку праці;
3. вивчення працевлаштування населення для оцінки ситуації на ринку праці та її прогнозування;
4. вивчення складу зайнятих і безробітних з тим, щоб розробити програму зайнятості;
5. вимір взаємозв'язку між зайнятістю, доходом, змістом та іншими мотиваціями праці з метою розробки програми зайнятості.
Виконання цих завдань створює умови для вимірювання пропозиції робочої сили та її фактичного використання. Їх рішення грунтується на поєднанні ряду джерел інформації.
Ситуація на ринку праці оцінюється не тільки через абсолютну чисельність зайнятих і безробітних, але й через рівень безробіття і рівень зайнятості. Зайнятість трудових ресурсів характеризується системою взаємопов'язаних показників. Кожен показник має самостійне значення в аналізі. Кількісно зайнятість характеризується показником рівня зайнятості. Він може розраховуватися трьома способами.
1. Частка зайнятих у загальній чисельності населення:
, (1.1)
де Н з - чисельність зайнятого населення;
Т - загальна чисельність трудових ресурсів.
2. Частка зайнятих в економічно активному населенні:
, (1.2)
де Н ЕА - чисельність економічно активного населення.
2. Частка зайнятих у чисельності населення в працездатному віці:
, (1.3)
де Н ТБ - чисельність населення в працездатному віці.
У міжнародній статистиці вихідним показником для аналізу зайнятості є рівень економічної активності населення, тобто частка чисельності економічно активного населення в загальній чисельності населення:
, (1.4)
де Н е - загальна чисельність населення.
Зворотний йому показник - коефіцієнт економічного навантаження на одного економічно активного:
, (1.5)
Рівень незайнятості показує, у скільки разів чисельність зайнятого населення перевищує чисельність незайнятого в економіці населення:
, (1.6)
Безробіття характеризується показниками її рівня, частоти і тривалості.
Рівень безробіття визначається як питома вага чисельності безробітних до чисельності економічно активного населення. Однак в аналітичних цілях можуть бути використані й інші показники рівня безробіття.
Показник рівня безробіття широко використовується у вітчизняній і зарубіжній статистиці в якості загального індикатора стану економіки країни. Рівень безробіття характеризує система показників.
1. Рівень безробіття як відношення середньорічної чисельності безробітних до середньорічної чисельності економічно активного населення:
, (1.7)
де Т б - чисельність безробітного населення.
2. Рівень безробіття як відношення числа трудових ресурсів, які отримали статус безробітних, до чисельності працездатного населення в працездатному віці:
, (1.8)
3. Рівень безробіття як відношення кількості безробітних, до середньорічної чисельності зайнятих в економіці:
, (1.9)
де Т з - чисельність зайнятих в економіці.
4. Рівень безробіття як відношення кількості безробітних, до чисельності трудових ресурсів:
, (1.10)
У 1993 році вперше був введений в практику такий показник, як коефіцієнт видимої неповної зайнятості, у зв'язку з поширенням явища неповна зайнятість:
, (1.11)
де Т НЗ - чисельність зайнятих неповний робочий час [1].

2 ПРОЕКТНА ЧАСТИНА

У курсовому проекті для проведення аналізу та прогнозування ринку праці застосовуються динамічні ряди, тренди, а також алгоритми та блок-схеми.
Для початку необхідно провести аналіз вимог до даної моделі.

2.1 Аналіз вимог до розроблюваної моделі

Розробляється модель дозволить, не прикладаючи великих труднощів, розрахувати необхідні коефіцієнти за допомогою наявних показників; будувати графіки різних функцій і видів; отримувати дані, необхідні для прогнозування без громіздких формул і трудомістких обчислень.
Характеристика вхідний і вихідний інформації
Вхідною інформацією для проведення аналізу є наступні дані, отримані з статистичних збірників:
· Кількість трудових ресурсів;
· Число зайнятих трудових ресурсів;
· Чисельність економічно активного населення;
· Чисельність зайнятого населення;
· Чисельність населення в працездатному віці;
· Загальна чисельність населення;
· Число безробітних;
· Чисельність зайнятих неповний робочий час.
Вихідною інформацією є наступне:
· Коефіцієнти, що характеризують основні одиниці ринку праці - зайнятість і безробіття;
· Аналіз зміни показників у порівнянні з минулими роками;
· Графіки та тренди;
· Прогноз вибраних показників і коефіцієнтів.

2.2 Алгоритми функціонування досліджуваних блоків

2.2.1 Алгоритм функціонування блоку «Введення даних»

Алгоритм функціонування блоку «Введення даних" зображений на малюнку 2.1.
SHAPE \ * MERGEFORMAT
КІНЕЦЬ
Вибір потрібних показників
Вибрані всі необхідні показники?
та
немає
Введення даних
Чи всі дані введені?
Початок
Зберегти?
немає
та
Збереження даних
немає
та

SHAPE \ * MERGEFORMAT Рисунок 2.1 - Алгоритм функціонування для блоку введення даних
Після вибору потрібних показників, користувач здійснює введення даних. Якщо ж введені всі необхідні дані з усіх його показниками, то система може перейти у стан «Збереження даних» показників ринку праці.

2.2.2 Блок-схема для модуля «Редагування даних»

Блок-схема для модуля «Редагування даних» з розроблюваної інформаційної системи зображена на малюнку 2.2.
SHAPE \ * MERGEFORMAT
та
немає
початок
перегляд введених даних
введені необхідні дані?
додати?
виправити?
видалити?
додавання
виправлення
видалення
Зберегти?
та
Збереження
кінець
та
та
та
немає
немає
немає
немає

Рисунок 2.2 - Алгоритм функціонування для блоку редагування даних
Після перегляду введених даних користувачеві необхідно переконатися в їх достовірності. Якщо дані введені правильно, то блок «Редагування даних» завершує свою роботу. Якщо ж дані введені невірно, перед користувачем постає ряд питань. Виконання кожного з умов «Додати», «Виправити», «Видалити» дозволяє усунути виявлену помилку за допомогою простих, аналогічних умовам, команд. Потім, якщо всі помилки виправлені, система переходить в стан збереження, де користувач може за своїм бажанням, або залишити все без змін, або зберегти виправлені дані.

2.2.3 Блок-схема обчислення коефіцієнта

Обчислення коефіцієнтів можна здійснити за алгоритмом, представленим на малюнку 2.3.
Після вибору коефіцієнта, який потрібно обчислити, користувачеві потрібно знайти показники в таблиці необхідних даних і характеристик. Після чого йде безпосередньо обчислення цього коефіцієнта. Потім слід умова «Чи всі коефіцієнти обрані?», Якщо відповідь позитивна, то йде запит на збереження і алгоритм закінчує свою роботу, якщо ж ні - є можливість повернутися до вибору коефіцієнтів.
SHAPE \ * MERGEFORMAT
Чи всі коефіцієнти обрані?
ПОЧАТОК
немає
та
Висновок коефіцієнтів
Зберегти?
немає
та
Збереження
КІНЕЦЬ
Вибір коефіцієнта
Пошук необхідних статистичних даних
Обчислення коефіцієнта

Малюнок 2.3 - Алгоритм функціонування для блоку обчислення коефіцієнтів

2.2.4 Блок-схема для модуля «Побудова графіків»

Блок-схема для модуля «Побудова графіка» зображено на малюнку 2.4.
SHAPE \ * MERGEFORMAT
Початок
Вибір показника або коефіцієнта
Обрано весь набір показників?
немає
Вибір графіка
Побудова графіка
Ще графіки?
немає
та
та
Зберегти?
Зберегти?
немає
немає
та
та
Збереження
Кінець
Збереження
Рисунок 2.4 - Алгоритм функціонування для блоку побудови графіків
У стані вибору показників рівня життя користувачеві надається список всіх показників і коефіцієнтів, що характеризують рівень життя, за якими він може побудувати графік.
Користувач вибирає один або кілька показників, і система переходить у наступний стан «Вибір типу графіка певного показника». Користувачеві виводиться весь доступний набір графіків для обраного ним показника.
Після вибору всіх необхідних графіків, система може перейти знову в стан «Вибір показника рівня життя», в тому випадку якщо користувач хоче побудувати графіки і по іншому показнику.
Якщо користувач вибрав необхідні графіки з усіх його показниками, то система може перейти у стан «Збереження набору графіків» показників рівня життя.
Потім відбувається вихід з модуля або повернення до блоку «Вибір показників і коефіцієнтів».

2.2.5 Алгоритм функціонування блоку «Прогноз»

Алгоритм функціонування блоку «Прогноз» зображений на малюнку 2.4.
У стані вибору показника рівня життя користувачеві надається список всіх показників і коефіцієнтів, за якими він може отримати прогнозні оцінки в блоці «Вибір показника».
Потім користувач вказує період, на який потрібно буде обчислити прогнозні оцінки.
Після чого проводиться запит про необхідність збереження обчислених прогнозних значень (необхідне збереження - прогноз зберігається, бо інакше програма завершується без збереження).
SHAPE \ * MERGEFORMAT
Вибір показника
Вибрані всі необхідні показники?
та
немає
Вибір періоду прогнозування
Прогноз
Зберегти
результат?
Збереження
Кінець
та
немає
Початок

Рисунок 2.5 - Алгоритм функціонування для блоку прогноз

2.3 Експериментальна частина

Сучасний ринок праці формується під впливом соціально-економічного розвитку, збереження міграційного відтоку і природного спаду населення області, відсутність роботи для значної частини населення, зростання загальної і реєструється безробіття в окремих районах області.
Для того, щоб отримати прогноз стану ринку праці Північно-Казахстанської області на майбутній період необхідно, проаналізувавши дані, побудувати за наявними показниками, які характеризують зайнятість і безробіття, лінійні тренди.
Статистика показників з 2001 по 2008 рік представлена ​​у вигляді таблиці 2.1 [13].
Таблиця 2.1
Статистика показників (у тисячах чоловік)
Рік
Період
Показники
Н
Н ЕА
Н з
Т б
Т нз
2001
1
691,6
439,9
400,8
39,1
190,4
2002
2
682,1
407,9
382,2
32,7
193,4
2003
3
674,5
404,9
372,5
32,5
189,9
2004
4
665,9
399,8
367,2
32,6
198,9
2005
5
663,1
395,6
366,3
31,2
202,5
2007
7
653,9
393,9
366,1
27,2
208,3
2008
8
650,1
394,2
366,7
24,5
214,4
Якщо в 2001 році чисельність населення становила 691 600 чоловік, то до кінця 2 кварталу 2008 року вона знизилася до 650,1 тисячі. Причиною сталого довгострокового зниження чисельності жителів є природний спад. Загальне зниження чисельності населення вплинуло на показники, що характеризують економічну активність населення. Згідно з офіційними даними обласного управління статистики за період 2001-2008 роки економічно активне населення можна визначити як змінну величину, її значення змінилося з 439,9 до 394,2 тисячі осіб.
Для аналізованого періоду чисельність зайнятого населення в абсолютних цифрах зменшилася на 34,1 тис. осіб. Якщо зайняте населення в 2001 році становило 400 800 чоловік, то в 2008 році воно склало 366 700 чоловік.
Вжиті заходи щодо зниження безробіття в області забезпечили стійку тенденцію зниження чисельності безробітного населення. Якщо в 2001 році чисельність безробітного населення становила 39 100 осіб, то за 7 років вона зменшилася на 14,6 тисяч і склала на 2 квартал 2008 року 2,5 тисяч осіб.

2.3.1 Розрахунок коефіцієнтів

За формулою (1.5) можна розрахувати коефіцієнт економічно активного населення, який може бути використаний для оцінки трудового потенціалу, на весь аналізований період. Аналогічно проведемо розрахунок і для інших коефіцієнтів, значення яких представлені в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Значення коефіцієнтів
Рік
Період
Коефіцієнти
До нз
К з
До d
До Ен
У б
2001
1
0,5
0,91
0,64
1,57
0,09
2002
2
0,5
0,94
0,59
1,67
0,08
2003
3
0,5
0,92
0,60
1,66
0,08
2004
4
0,5
0,92
0,60
1,66
0,08
2005
5
0,6
0,93
0,59
1,67
0,08
2006
6
0,5
0,93
0,60
1,67
0,07
2007
7
0,6
0,93
0,60
1,66
0,07
2008
8
0,6
0,92
0,61
1,65
0,06
За допомогою отриманих значень можна визначити, що коефіцієнт незайнятості, частка зайнятого населення, частка економічно активного населення в загальній чисельності жителів, коефіцієнт економічно активного населення є змінними величинами, що говорить про нестабільність економічного росту і якості трудового потенціалу. Рівень безробіття ж убуває, це показує, що кількість людей, які не мають місце роботи, поступово знижується.
В якості прикладу для апробації моделі візьмемо такі показники як чисельність населення (Н) і чисельність економічно активного населення (Н ЕА).
У результаті проведених досліджень були побудовані різні різновиди трендів. Аналізуючи тренди, обраний лінійний вигляд, так як R 2 його найбільший.
Їх графіки та тренди будуть мати вигляд:
1. Для чисельності населення (рис.2.6)

Малюнок 2.6 - Графік чисельності населення
2. Для чисельності економічно активного населення (рис. 2.7)

Малюнок 2.7 - Графік чисельності економічно активного населення
За побудованим графіками видно, що значення цих показників поступово зменшуються.
У результаті проведених досліджень були побудовані різні різновиди трендів. Аналізуючи тренди, обраний лінійний вигляд, так як R 2 його найбільший.

2.3.2 Прогноз на 2009 рік

За побудованим рівнянням тренду складемо прогноз на 2009 рік. Як невідомою виступає період, на який прогноз складається, в даному випадку дев'ятий.
Розрахункові рівняння представлені у таблиці 2.3.
Таблиця 2.3
Розрахункові рівняння
Показники
Н
Н ЕА
Н з
Т б
Т нз
Рівняння тренду
y =- 5,6524 x +693,21
y =- 2,4357 x +408,46
y =- 2,1536 x +378,21
y =- 1,7 x +38,7
y = 3,4966 +184,71
R 2
0,9624
0,8599
0,6011
0,8939
0,9281
У таблиці 2.4 представлено прогноз показників і коефіцієнтів.
Таблиця 2.4
Прогноз на 2009 рік (в тисячах чоловік)
Рік
Період
Показники
2009
9
Н
Н ЕА
Н з
Т б
Т нз
642,34
386,53
358,82
23,4
216,17
коефіцієнти
2009
9
До нз
До
До d
До Ен
У б
0,6
0,93
0,60
1,66
0,06
У прогнозованому періоді потенціал ринку праці Північно-Казахстанської області буде скорочуватися, скоротиться і чисельність економічно активного населення і складе 386,53 тисячі чоловік, що на 7,67 тисяч менше, ніж у 2008 році.
В останні роки спостерігається стійка тенденція зниження числа осіб, зареєстрованих як безробітні, зменшення їх частки в чисельності економічно активного населення. У 2009 році ця тенденція збережеться, і чисельність безробітних ще зменшиться на 1,1 тисячу чоловік.

2.4 Висновок

На основі проведених досліджень можна зробити наступні висновки:
· Для Північно-Казахстанської області характерне зниження чисельності населення за 7 років (з 2001 по 2008 рр..) На 41,5 тисяч чоловік, відповідно знижується і трудовий потенціал краю;
· Загальна чисельність безробітних у 2008 році в порівнянні з 2001 роком знизилася на 24 тисячі чоловік.
Виходячи з цього, можна сказати, що регіональні органи влади у сфері зайнятості повинні розробити дієві заходи з надання допомоги в працевлаштуванні населення та з підвищення трудового потенціалу області.
ВИСНОВОК
Розроблено модель, яка відповідає пред'явленим на початку розробки вимогам.
У висновку хотілося б ще раз підкреслити практичне значення даної моделі.
Роль статистичної інформації в умовах ринкової економіки величезна:
· По-перше, ніяке наукове дослідження неможливо без статистики;
· По-друге, велика роль статистики в управлінській (менеджмент, маркетинг) діяльності;
· По-третє, пізнавальне значення для широких верств населення.
Розроблена модель буде корисна для статистичних та інших державних органів, студентів і викладачів у проведенні маркетингових досліджень, у наукових і пізнавальних цілях.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Соціально-економічна статистика: підручник для вузів, під. ред. Б.І. Башкатова. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002, с. 221-261.
2. Ринок праці: підручник для вузів, під. ред. В.С. Буланова. - М.: Біном-Пресс, 2006, с. 185-210.
3. Куликова В.П. Методи і моделі прогнозування: навчально-методичний посібник. Петропавловськ: СКГУ ім. М. Козибаева, 2005. - 313 с., 32 рис., 52 табл., 60 бібл. посилань.
4. Соціально-економічна статистика: практикум, під ред. д-ра екон. наук, проф. С.А. Орєхова. - М.: Ексмо, 2007. - 384 с.
5. Практикум з соціально-економічної статистики: практикум, під ред. О.М. Чижова. - СПб.: КОРОНА-Століття, 2004. - 412 с.
6. Соціально-економічна статистика: підручник для вузів, під. ред. О.Г. Елемесова. - М.: Наука, 1998. - 586 с.
7. Економічна статистика: підручник для вузів, під. ред. І.В. Іванова. - М.: ИНФРА - М, 1998. - 480 с.
8. Адамчук В.В., Томашов О.В., Сорокіна М.Є. Економіка і соціологія праці. М.: Біном-Пресс, 2005. - З 12-68.
9. Ринок праці: підручник, за ред. проф. В.С. Буланова і проф. Н.А. Волгіна. - М.: "Іспит", 2000р. - 562с.
10. Теорія статистики: підручник, за ред. Р.А. Шмойловой. - М: ИНФРА-М., 1996. - 312 с
11. Статистичний збірник рівня життя населення Північно-Казахстанської області. 2002 - 2006 роки. Петропавловськ: Управління статистики Північно-Казахстанської області, 2007
12. Статистичний збірник рівня життя населення Республіки Казахстан. 2002 - 2006 роки. Астана: Агентство з статистикою РК, 2007
13. http://www.soltustik.stat.kz/, актуально на 01.12.2008 рік
14. http://www.kursovik.kz/free.html, актуально на 28.11.2008 рік
15. http://kursowie.ru/52509.html, актуально на 01.12.2008 рік
16. http://dkzsp.sko.kz/rus/inf_o_prin_merah/2008_4.htm, актуально на 01.12.2008 рік
17. http://www.rusrand.ru/enotes/enotes_117.html, актуально на 01.12.2008 рік
18. http://en.government.kz/docs/reg_prog_08_dwld_01.doc, актуально на 01.12.2008 рік
19. http://revolution.allbestr.u/economy/00012525.html, актуально на 01.12.2008 рік
20. Шінтемірова О.У., Морозова О.В. Інструкція з виконання письмових робіт студентами бакалаврату. - Петропавловськ: СКГУ ім. М. Козибаева, 2006
21. Шевчук О.В., Касимов І.Р. Методичний посібник по оформленню курсових проектів та робіт. Петропавловськ: СКГУ ім. М. Козибаева, 2007
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Міжнародні відносини та світова економіка | Курсова
167.2кб. | скачати


Схожі роботи:
Аналіз і прогнозування попиту на зарубіжному ринку
Аналіз і прогнозування попиту на зарубіжному ринку 2
Аналіз та прогнозування основних тенденцій розвитку ринку дорогоцінних металів в Україні
Аналіз та прогнозування основних тенденцій розвитку ринку дорогоцінних металів в Україні
Навчання з питань охорони праці Аналіз прогнозування та профілактика травматизму і професійних захворювань
Аналіз ринку праці
Аналіз регіонального ринку праці
Аналіз ринку праці Тюменської області
Аналіз російського ринку праці в умовах кризи
© Усі права захищені
написати до нас