Аналіз та оцінка фінансових результатів діяльності підприємства на прикладі ВАТ Московський завод Сапфір

виправити

Випускна кваліфікаційна робота на тему:

"Аналіз та оцінка фінансових результатів діяльності підприємства (на прикладі ВАТ" Московський завод "Сапфір") "

Введення

У сучасних умовах обгрунтованість прийнятих управлінських рішень щодо суб'єкта господарювання в значній мірі визначається якістю фінансово-аналітичних розрахунків. Рішення задач стабілізації та покращення становища підприємства вимагає знаходження джерел фінансових ресурсів, їх раціонального розподілу і ефективного використання в ході проведення фінансового аналізу, що дає оцінку фінансово-господарської діяльності підприємства. Безперечно, ефективність діяльності підприємства залежить від правильної початкової орієнтації і сприятливих вихідних умов - забезпеченості матеріальними, фінансовими та трудовими ресурсами. Проте значну роль у забезпеченні ефективного функціонування підприємства відіграє і економічно грамотне управління підприємством в умовах невизначеності й жорсткої конкуренції.

Управління являє собою конкретні методи впливу на об'єкт управління для досягнення конкретної мети, вироблення яких визначається вмінням аналізувати діяльність підприємства. За допомогою Анналіза вивчаються тенденції розвитку, системно досліджуються чинники зміни результатів діяльності, обгрунтовуються бізнес-плани і управлінські рішення, здійснюється контроль за їх виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва, виробляється економічна стратегія розвитку підприємства

Таким чином, аналіз фінансово-господарської діяльності господарюючого суб'єкта - це база для прийняття управлінських рішень у бізнесі. Тому оволодіння методикою економічного аналізу є частиною професійної підготовки економіста, фінансиста, бухгалтера, аудитора і інших фахівців економічного профілю. Освоєння основ економічного аналізу необхідно кожному, кому доводиться брати участь у прийнятті рішень, або давати рекомендації по їх прийняттю.

У сучасних економічних умовах діяльність будь-якого господарюючого суб'єкта є предметом уваги широкого кола учасників ринкових відносин. Тому типологія аналітичної роботи зазнає змін в залежності від того, чи проводять аналіз власники підприємства, його безпосередні керівники, кредитори, інвестори або органи державного управління. У цьому випадку проявляються розбіжності, що пояснюється протиріччями інтересів названих учасників економічних процесів.

Метою даної роботи є оцінка фінансово-господарської діяльності підприємства на основі зовнішнього фінансового аналізу для виявлення існуючих і потенційних проблем з подальшою розробкою рекомендацій щодо вдосконалення діяльності.

До основних завдань роботи відносяться:

дослідження теоретичних і методологічних положень фінансового аналізу;

оцінка фінансового стану підприємства, на основі розрахунку кількісних і якісних показників, порівнянні показників з нормативними і рекомендованими значеннями, а також визначенні тенденцій змін;

вивчення причин зміни показників, виявлення взаємозв'язку і взаємозалежності між ними, тобто вивчення сукупності факторів, що впливають на результати роботи;

визначення напрямків покращення фінансового стану підприємства і розробка рекомендацій щодо підвищення ефективності його діяльності.

Предметом аналізу є причинно-наслідкові зв'язки економічних явищ і процесів, що протікають у господарській діяльності підприємства, пізнання яких дозволяє дати оцінку досягнутим результатам, виявити резерви підвищення ефективності та обгрунтувати управлінські рішення.

Об'єктом дослідження є ВАТ «Московський завод« Сапфір », що функціонує в галузі електронної промисловості.

Для вирішення перерахованих вище завдань була використана річна бухгалтерська звітність ВАТ «Московський завод« Сапфір »за 2005, 2006 і 2007 рр.., А також дані пояснювальної записки.

Основними джерелами інформації при написанні нашої випускної роботи послужили відомості регулятивно-правового та нормативно-довідкового характеру: закони, нормативні документи, що містять вимоги, рекомендації та кількісні нормативи; статті періодичних видань, а також роботи провідних вітчизняних і зарубіжних економістів, таких як В.В . Ковальов, А.Д. Шеремет, Л.Т. Гіляровський, Е. Хелферт та інших.

Розрахунково-аналітичні аспекти роботи засновані на використанні таких методів фінансового аналізу, як вертикальний, горизонтальний, порівняльний, факторний аналіз, а також аналіз фінансових коефіцієнтів.

Випускна кваліфікаційна робота включає три розділи.

У першому розділі розкривається сутність та види аналізу фінансово-господарської діяльності, його роль в системі управління підприємством. Розглянуто методи та прийоми проведення аналізу, представлено опис основних джерел інформації.

Другий розділ представляє собою практичну частину роботи, яка включає аналіз та оцінку майнового стану та джерел засобів; оцінку фінансового стану підприємства, використовуючи показники фінансової стійкості, ліквідності і платоспроможності, проведено аналіз ліквідності балансу; оцінку ефективності використання майна підприємства, а також ефективності поточної діяльності. Аналізуються отримані фінансові результати підприємства, в тому числі ефективність діяльності на основі рентабельності.

У третій главі роботи розглянуті напрямки підвищення ефективності діяльності підприємства на основі результатів аналізу, а також рекомендації про впровадження інформаційних технологій для підвищення рівня контролю, автоматизації процедур аналізу.

У роботі використані форми річної бухгалтерської звітності за 2005, 2006 і 2007 роки, на підставі яких проводився аналіз. А також ряд аналітичних таблиць і графіків, необхідних для обгрунтування висновків, зроблених у роботі.

1. Теоретичні основи аналізу фінансової діяльності підприємства

1.1 Сутність, види і завдання аналізу фінансової діяльності підприємства

Для прийняття рішення, що має не спонтанний характер, необхідне обгрунтування, що спирається на деяких аналітичні процедури. Сенс подібних процедур виходить за рамки простих арифметичних дій або розрахунку безсистемно відібраних аналітичних показників.

Аналіз існує з незапам'ятних часів, будучи великим поняттям, які лежать в основі практичної та наукової діяльності людини. Він виступає в різних формах, будучи часто синонімом дослідження, як у природних, так і в суспільних науках (хімічний аналіз, математичний аналіз, економічний аналіз і т.п.) Аналіз означає процедуру пізнання, уявного або реального розчленовування об'єкта на частини.

Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства може бути поділені на два види: фінансовий і управлінський. Фінансовий аналіз проводиться з позиції зовнішніх користувачів, що не мають доступу до внутрішньої інформації, тобто на основі доступної фінансової звітності. Управлінський аналіз проводиться особами, що мають доступ до будь-яких інформаційних ресурсів підприємства. Для зовнішніх користувачів і керівників служб основного виробництва найбільший інтерес представляє аналіз фінансової діяльності, який «представляє собою цілеспрямовану діяльність аналітика, що складається в ідентифікації показників, чинників та алгоритмів і дозволяє, по-перше, дати певну формалізовану характеристику, факторне пояснення і обгрунтування фактів господарського життя як мали місце в минулому, так і очікуваних або плануються до здійснення в майбутньому, і, по-друге, систематизувати можливі варіанти дій. »[16, с. 27]

У відповідність з характеристикою аналізу як розкладання цілого на частини, зміст полягає у виявленні причин, результатом яких стала склалася господарська ситуація об'єкта, або яка склалася, може скластися в перспективі.

Необхідно відзначити, що аналіз виконує допоміжну функцію, що характеризується з двох сторін:

1. Аналіз є проміжним етапом у процесі прийняття рішення. Будь-які аналітичні процедури супроводжуються витратами, тому він проводиться з певною метою - допомогти у прийнятті управлінського рішення. Отже, за етапом аналітичних процедур слід факт прийняття рішення. «Аналіз задля аналізу безглуздий, а в певному сенсі і шкідливий, принаймні через невиправдано понесених витрат.» [16, с. 27]

2. Отримані результати і висновки є лише одним з аргументів, що враховуються при прийнятті рішення. Цей аргумент об'єктивний, тому що отриманий за допомогою формалізованих методів, однак він не дає можливості прийняти однозначне рішення. Досвідчений аналітик може формувати результативні кількісні оцінки шляхом підбору відповідної інформаційної бази та аналітичного інструментарію [16]. Важлива особливість аналізу - він певною мірою суб'єктивний і носить творчий характер, хоча і проводяться кількісні розрахунки, використовуються моделі, виявляються тенденції.

Таким чином, аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства розуміється не як самостійний науковий напрям, а як елемент системи фінансового менеджменту, хоча і виключно важливий. Це говорить про нерозривність загальних функцій управління - аналіз важливий не сам по собі, а лише як невід'ємна частина системи управління.

Кожна наука має свій предмет дослідження, який вона вивчає з відповідною метою властивими їй методами. Філософія під предметом будь-якої науки розуміє бік об'єктивної дійсності, яка вивчається лише даної наукою. Один і той самий об'єкт може розглядатися різними науками і кожна з них знаходить в ньому специфічні сторони.

Предметом аналізу фінансової діяльності є:

економічні процеси, що відбуваються у результаті фінансової діяльності підприємства;

виявлення причинно-наслідкових зв'язків у фінансовій діяльності;

класифікація, систематизація, моделювання, вимірювання причинно-наслідкових зв'язків, що складаються під впливом різних факторів.

Тобто аналіз вивчає не саму фінансову діяльність як технологічний процес, а економічні результати господарювання як наслідку економічних процесів. Предметом аналізу є причини утворення та зміни результатів господарської діяльності. Пізнання причинно-наслідкових зв'язків у діяльності підприємств дозволяє розкрити сутність економічних явищ і на цій основі дати оцінку досягнутим результатам, виявити резерви підвищення ефективності виробництва, обгрунтувати плани й управлінські рішення.

Об'єктами аналізу є результати фінансової діяльності:

виробництво і реалізація продукції;

собівартість продукції;

використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів;

фінансові результати і фінансовий стан підприємства.

Мета аналізу фінансової діяльності підприємства - підвищення ефективності його роботи на основі вивчення всіх видів діяльності та узагальнення їх результатів.

Основні функції аналізу фінансової діяльності:

оцінка фінансового стану, фінансових результатів, ефективності та ділової активності об'єкта аналізу;

виявлення чинників досягнутого стану та отриманих результатів;

розробка та обгрунтування управлінських рішень;

виявлення резервів поліпшення фінансового стану, підвищення ефективності всієї господарської діяльності;

контроль за виконанням планів. Аналіз проводиться не тільки з метою констатації фактів і оцінки досягнутих результатів, але і з метою виявлення недоліків і оперативного впливу.

Відомо кілька підходів до структурування аналітичних процедур щодо об'єкта аналізу. У роботі будемо грунтуватися на підході московської школи аналітиків під керівництвом проф. А.Д. Шеремета. Цей підхід формально базується на англо-американської методології бухобліку, що припускає його поділ на управлінський і фінансовий облік.

Аналіз фінансово-господарської діяльності поділяється на два види: фінансовий і управлінський. Поділ грунтується на тій обставині, що виробляти аналітичні дії можна лише в разі наявності якихось вихідних даних. У умовах ринкової економіки істотну роль грає принцип конфіденційності інформації, що впливає на доступність інформації. І оскільки щодо будь-якого підприємства інформаційний ресурс ділиться на загальнодоступний і обмеженого користування, тобто використовуються дані фінансового чи управлінського обліку, логічно підрозділити аналіз на два види. Зміст обох видів аналізу вказано на рис. 1.1.

Фінансовий аналіз являє собою «сукупність аналітичних процедур, що грунтуються на загальнодоступної інформації фінансового характеру та призначених для оцінки стану та ефективності використання економічного потенціалу фірми, також прийняття управлінських рішень щодо оптимізації її діяльності чи участі в ній» [16, с. 27].

Проф.А.Д. Шеремет конкретизує мету фінансового аналізу, як «отримання невеликого числа ключових (найбільш інформативних) параметрів, що дають об'єктивну і точну картину фінансового стану підприємства, його прибутків і збитків, змін у структурі активів і пасивів, у розрахунках з дебіторами і кредиторами.» [23, с. 29]. Цей вид аналізу набуває зовнішній характер, що проводиться державними органами, контрагентами, власниками, інвесторами для встановлення можливостей вигідного вкладення коштів, виключення втрат і максимізації прибутку.

Рис. 1.1 Схема аналізу господарської діяльності

Особливостями зовнішнього фінансового аналізу є:

підставою служить загальнодоступна інформація;

множинність суб'єктів аналізу (користувачів інформації);

домінанта грошового вимірника в системі критеріїв;

наявність типових методик, стандартів обліку та звітності;

відкритість результатів аналізу для користувачів інформації про діяльність підприємства.

При проведенні внутрішньогосподарського фінансового аналізу можуть бути залучені й інші дані бухгалтерського обліку, нормативна і планова інформація, завдяки чому більш глибоко досліджуються причини сформованого фінансового стану, взаємозв'язок показників обсягу, собівартості і прибутку. У системі управлінського аналізу є можливість поглиблення аналізу за рахунок залучення даних управлінського виробничого обліку. Внутрішній аналіз проводиться фінансово-економічними службами, аудиторами, а результати його використовуються в системі планування, контролю та прогнозування. Тільки такий аналіз може реально оцінити стан справ на підприємстві, досліджувати структуру собівартості за видами, складу інших витрат [23].

До особливостей управлінського аналізу можна віднести:

орієнтація результатів аналізу на інтереси керівництва підприємства;

використання оперативних та облікових даних, що мають обмежений доступ осіб;

відсутність регламентації аналізу з боку державних органів;

комплексність аналізу, вивчення діяльності підприємства з економічної, фінансової та технічної сторін;

поєднання критеріїв у натуральних і вартісних вимірниках;

закритість результатів аналізу з метою збереження комерційної таємниці.

На підставі розглянутого структурування аналізу фінансово-господарської діяльності надалі представлена робота буде орієнтована на проблеми і можливості зовнішнього (фінансового) аналізу через обмеженість інформаційних ресурсів, необхідних для повного аналізу фінансово-господарської діяльності.

1.2 Методи і прийоми проведення аналізу

У процесі аналізу використовуються різні методи і прийоми з урахуванням поставлених цілей і завдань, а також наявних у розпорядженні аналітика тимчасових, інформаційних ресурсів, технічного забезпечення. Метод економічного аналізу - це спосіб пізнання господарських процесів у їх взаємозв'язку, зміні та розвитку.

Протягом історії розвитку аналізу вченими і практиками були вироблені основні (стандартні) методи аналізу фінансової звітності.

Горизонтальний (часовий) аналіз - порівняння позиції звітності з попереднім періодом, яке дозволяє виявити тенденції зміни окремих показників. Полягає в побудові аналітичних таблиць, у яких абсолютні показники доповнюються відносними темпами зростання.

Вертикальний (структурний) аналіз. В основі вертикального аналізу лежить інша думка звітності - у вигляді відносних величин, що характеризують структуру активу і пасиву балансу з виявленням впливу кожної позиції звітності на результат у цілому. На практиці об'єднують горизонтальний і структурний аналізи, на основі чого будується порівняльний аналітичний баланс, який дозволяє відстежувати структурні зрушення в складі майна та джерел їх покриття, визначити загальні тенденції в зміні фінансового стану підприємства. Цей метод дозволяє також згладжувати негативний вплив інфляційних процесів.

Трендовий аналіз - порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів та визначення тренду, тобто основної тенденції динаміки показника, очищеної від випадкових впливів і індивідуальних особливостей окремих періодів. За допомогою тренда формуються можливі значення показників у майбутньому. Для цього розраховується рівняння регресії, де в якості змінної виступає аналізований показник, а в якості чинника, під впливом якого змінюється мінлива, - часовий інтервал. На підставі чого будується лінія, яка відображатиме теоретичну динаміку показника. Підставивши в рівняння регресії порядковий номер планованого року, розраховують прогнозне значення показника.

Порівняльний аналіз - базується на порівнянні значень аналогічних показників. Це як внутрихозяйственное порівняння за окремими показниками фірми, підрозділів, так і міжгосподарське порівняння показників фірми з показниками конкурентів і з середньогалузевими.

Аналіз відносних показників (коефіцієнтів). Це провідний елемент аналізу фінансового стану, застосовується різними групами користувачів. Базується на розрахунку співвідношення різних абсолютних показників діяльності підприємства між собою, в процесі чого визначаються відносні показники, що характеризують окремі результати діяльності та фінансового стану підприємства. Найбільшого поширення набули такі групи показників:

коефіцієнти оцінки фінансової стійкості підприємства;

коефіцієнти оцінки платоспроможності підприємства;

показники ефективності використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, що виражаються в оцінці їх оборотності;

коефіцієнти оцінки рентабельності;

показники ринкової характеристики акціонерного товариства.

Даний метод займає особливе місце в аналізі, будучи найбільш ефективним і разом з тим самим проблемним. Ефективність коефіцієнтів полягає в тому, що вони найбільш точно дозволяють визначити слабкі та сильні сторони підприємства, виявити основні напрями динаміки показників, ступінь впливу факторів на результативний показник. Однак існують проблеми з інтерпретацією коефіцієнтів, необхідний облік галузевої та регіональної специфік підприємства. А множинність коефіцієнтів, використовуваних в аналізі, ускладнює однозначну оцінку.

Факторний аналіз - це аналіз впливу окремих факторів на результативний показник за допомогою детермінованих чи стохастичних прийомів дослідження. Причому факторний аналіз може бути як прямим, тобто що полягає в роздробленні результативного показника на складові частини, так і зворотним, коли окремі елементи з'єднують у загальний результативний показник. Він дозволяє отримати найбільш поглиблену оцінку умов формування окремих агрегованих фінансових показників.

В даний час фінансовий аналіз включає в себе велику сукупність різних методів і прийомів. Ми розглянемо класифікацію, запропоновану проф. В.В. Ковальовим.

Перший рівень класифікації виділяє неформалізовані і формалізовані методи аналізу. Перші (ще називають евристичними) засновані на описі аналітичних процедур на логічному рівні. Застосування цих методів характеризується певним суб'єктивізмом, оскільки велике значення має інтуїція, досвід та знання аналітика. До другої групи належать методи, в основі яких лежать математичні, статистичні методи.

Розглянемо коротку характеристику деяких з них.

Аналіз показників, господарських процесів починається з розгляду абсолютних величин, які є основними у фінансовому обліку. В аналізі вони використовуються для обчислення середніх і відносних величин. За допомогою відносних показників будують тимчасові ряди, що характеризують зміну показника в часі, також вони необхідні при вивченні структури економічного явища. Відносні і абсолютні кількісні показники зазвичай самі по собі недостатньо інформативні, для чого використовують метод порівняння: порівняння з плановими показниками, порівняння з минулим періодом, порівняння з кращими показниками. Відхилення даних є об'єктом подальшого аналізу.

За допомогою середніх величин визначають загальні тенденції та закономірності в розвитку економічних процесів, за допомогою заміни безлічі індивідуальних значень ознаки середньою величиною, яка характеризує всю сукупність явища. Угруповання передбачає об'єднання в групи окремих показників з метою вивчення її структури (структурні угруповання) або взаємозв'язку між компонентами (аналітичний угруповання, при цьому один з показників розглядається як результативний, а решта - як факторні).

На базі угруповання будуються аналітичні таблиці, які використовуються з метою найбільш раціонального і наочного представлення даних. Також з метою наочності широко застосовують графічний метод, що дозволяє відображати показники у вигляді діаграм і графіків. Суть обробки рядів динаміки полягає в розрахунку характеристик ряду: середній рівень, темп зростання та ін А також у виявленні тенденцій ряду.

У рамках елементарної математики і вищої математики використовують диференціальний аналіз, логарифмічний аналіз - знаходження степеневої залежності різних показників. Балансовий метод відображає співвідношення взаємопов'язаних показників, підсумки яких повинні бути тотожні.

У сучасній прикладної математики - математичне програмування - це засіб вирішення завдань оптимізації.

Методи фінансових обчислень базуються на понятті тимчасової вартості грошей. З їх допомогою приймаються управлінські рішення, ефективні у часовому аспекті. Економічний сенс операції нарощення полягає у визначенні величини тієї суми, якої буде або бажає мати у своєму розпорядженні інвестор після закінчення цієї операції. Сенс дисконтування полягає в тимчасовому впорядкування грошових потоків різних часових періодів.

В основі аналізу лежать виявлення, оцінка та прогнозування впливу факторів на зміну стану об'єкта чи явища. Проф. В.В. Ковальов приділив особливу увагу факторному аналізу, виділивши його в окремий розділ [16, с. 69-88] Саме з факторним аналізом тісно пов'язаний процес пошуку резервів підвищення результативності діяльності підприємства. Факторний аналіз заснований на дослідженні ряду факторів, що мають як позитивне, так і негативний вплив на результати фінансово-господарської діяльності підприємства. Модель факторної системи - це математична формула, яка виражає реальні зв'язки між аналізованими явищами. Існує два типи зв'язків:

функціональна (або жорстко детермінована). Кожному значенню факторної ознаки відповідає певна невипадкове значення результативної ознаки (модель Дюпона)

стохастична (або імовірнісна). Кожному значенню факторної ознаки відповідає безліч значень результативної ознаки, тобто певний статистичний розподіл (наприклад, регресійне рівняння).

Жорстко детерміновані моделі факторного аналізу широко поширені, особливо в рамках ретроспективного аналізу. Існують наступні види моделей:

адитивна модель, в яку фактори входять у вигляді алгебраїчної суми (наприклад, витрати на виробництво продукції включає амортизаційні відрахування, матеріальні витрати та оплату праці);

мультиплікативна модель, представлена твором чинників;

кратна модель представляє собою відношення факторів (наприклад, продуктивність праці - це середній виробіток на одного працівника);

змішана модель, тобто фактори включені в різних комбінаціях.

Детермінований факторний аналіз має досить жорстку послідовність виконуваних процедур:

побудова економічно обгрунтованої моделі. Цей етап виключно важливий, тому що неправильно побудована модель може призвести до неправильних результатів. Сенс: будь-яке розширення моделі не повинно суперечити логіці зв'язку «причина-наслідок»;

вибір прийому факторного аналізу;

реалізація рахункових процедур;

формулювання висновків і рекомендацій за результатами аналізу.

Для оцінки впливу факторів можуть використовуватися такі методи.

Диференціювання. Метод передбачає, що загальна прирощення результуючого показника утворюють складові; значення кожного з них визначається як добуток відповідної приватної похідної на приріст змінної, по якій обчислена дана похідна.

Індексний метод. У статистиці, плануванні та аналізі господарської діяльності він є основою для оцінки кількісної ролі окремих факторів. Являє собою відношення фактичного показника до базового. Як правило, у чисельнику та знаменнику розраховується сума творів факторів у базовому та звітному періодах. Різниця між чисельником і знаменником дає абсолютне значення впливу факторів.

Інтегральний метод. При використанні цього методу розрахунки проводяться на основі базових значень показників, а помилка обчислень розподіляється між факторами порівну на відміну від методу ланцюгових підстановок, де більша частина залишку припадає на останній якісний фактор

Метод ланцюгових підстановок. Це один з найбільш поширених методів факторного аналізу. Його сутність - у вихідну базову формулу для визначення результуючого показника підставляється звітне значення першого досліджуваного фактора. Отриманий результат порівнюється з базовим значенням результуючого показника, що дає оцінку впливу першого фактора. Далі в отриману при розрахунку формулу підставляється звітне значення наступного досліджуваного фактора. Порівняння отриманого результату з попереднім дає оцінку впливу другого фактору. Процедура повторюється, поки у вихідну базову формулу не буде підставлено фактичне значення останнього фактора, введеного в модель. При використанні даного методу результати суттєво залежать від послідовності підстановки чинників. Правило: спочатку оцінюється вплив кількісних факторів, що характеризують вплив екстенсивності, а потім - якісних факторів. Саме на якісні фактори лягає весь нерозкладний залишок.

Перетворення основного алгоритму методу ланцюгових підстановок дозволяє виконувати розрахунки з використанням не абсолютних значень факторів, а їх збільшень, і відразу отримувати зміна результуючого фактора.

Стохастичне моделювання є певною мірою доповненням і поглибленням детермінованого факторного аналізу. Використовуються ці моделі у випадках:

вивчення факторів, по яких не можна побудувати жорстко детерміновану модель (наприклад, рівень фінансового левериджу);

вивчення впливу складних факторів, які не можуть бути виражені жодним кількісним показником (наприклад, рівень НТП)

Математико-статистичні методи будуються на синтезі трьох областей: економіки, математики і статистики. Найбільш поширеним є кореляційно-регресійний аналіз. Кореляційний аналіз - метод встановлення зв'язку і виміру її тісноти між спостереженнями. Кореляційної називається така статистичний зв'язок, при якій різним значенням однієї змінної відповідають різні середні значення іншої. Основна особливість методу - встановлення факту ступеня тісноти зв'язку, не розкриваючи його причин. При регресійному аналізі через рівняння регресії показується, як у середньому змінюється результативний показник у при зміні будь-якого з незалежних показників (чинників) xi.

І жорстко детерміновані і стохастичні моделі мають свої переваги і недоліки. Але існує одна принципова відмінність: стохастичне моделювання дозволяє виявити і оцінити вплив факторів, а жорстко детерміноване моделювання - дати оцінку впливу попередньо відокремлених факторів. Наприклад, проводячи аналіз за допомогою регресійної моделі, можна включити в модель практично будь-яку кількість чинників. А методи статистики дозволяють відсівати незначущі фактори, тобто в даному випадку мова йде про пошук факторів з наступною оцінкою ступеня їх впливу. А у випадку з жорстко детермінованої моделлю число факторів спочатку обмежена, та не включені фактори відкидаються незалежно від їх значущості.

1.3 Інформаційне забезпечення аналізу

Аналіз господарської діяльності базується на використанні економічної інформації. Економічна інформація - це сукупність відомостей, що характеризують економічну сторону виробництва. При необхідності також використовують технічну і технологічну інформацію, інформацію про організацію виробництва. Важливим елементом інформаційного забезпечення є закони, постанови, що визначають правову основу діяльності підприємства, а також нормативні документи державних органів РФ, міжнародних організацій, що містять вимоги, рекомендації та нормативи в галузі фінансів.

Інформація може бути підрозділена на сім основних видів [19]:

інформація з технічної підготовки виробництва (відомості про виріб, витратах праці, норм часу роботи обладнання та інструменту);

нормативна інформація (техніко-економічні нормативи і норми);

планова інформація;

оперативний облік - це засіб спостереження за ходом виробничих процесів і господарської діяльності. Наприклад, облік випуску деталей різними цехами, облік руху деталей, число машин на лінії

бухгалтерський облік - реєстрація всіх операцій, що відображають рух господарських засобів;

статистичний облік - використовуються відомості оперативного та бухгалтерського обліку, а також організуються самостійні статистичні спостереження.

Сучасний економічний аналіз базується на використанні величезного кола економічної інформації про діяльність підприємства, проте з точки зору аналітиків, особливо при проведенні зовнішнього аналізу, фінансова звітність має пріоритет. Безумовно, інформаційне забезпечення внутрішнього аналізу набагато ширше, тому що передбачається залучення практично будь-якої необхідної інформації [22], в тому числі і конфіденційної для зовнішніх аналітиків, такі як:

договору про постачання продукції та придбанні устаткування;

кредитні договори;

Головна книга та регістри бухгалтерського обліку;

податкові декларації;

дані статистичного обліку, такі як: «Відомості про інвестиції», «Відомості про фінансовий стан організації», «Відомості про чисельності, заробітної плати і рух працівників», «Звіт про витрати на виробництво і реалізацію продукції організації», «Відомості про наявність і рух основних фондів та інших нефінансових активів ».

З причини орієнтації в роботі на зовнішній аналіз більш докладно розглянемо бухгалтерську (фінансову) звітність.

Основне завдання бухгалтерського обліку - задовольнити потреби користувачів у фінансовій інформації через бухгалтерську звітність. ПБО 4 / 99 говорить: «Користувач - це юридична і фізична особа, зацікавлена в інформації про організацію». Відповідно до Федерального закону РФ «Про бухгалтерський облік», Положенням ведення бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності в РФ (наказ Мінфіну РФ від 29.07.98 Ж34н) та ПБО 4 / 99, підприємства і організації представляють бухгалтерську (фінансову) звітність наступним користувачам: власникам підприємства, податковим органам, органам державної статистики для узагальнення та публічного використання інформації зовнішніми користувачами, іншим державним органам, на які покладена перевірка окремих сторін діяльності підприємства.

Наказом Мінфіну РФ від 13.01.2000 р. Ж4н визначені склад, порядок складання та надання звітності, а також рекомендовані зразки звітних форм. Підприємства самостійно, відповідно до загальних вимог, представленим у ПБО 4 / 99, повинні розробити власні форми звітності. До складу бухгалтерської звітності організації включаються:

Бухгалтерський баланс - форма Ж1;

Звіт про прибутки та збитки - форма Ж2;

Звіт про зміни капіталу - форма ж3;

Звіт про рух грошових коштів - форма Ж4;

Додаток до бухгалтерського балансу - форма Ж5;

Пояснювальна записка;

Підсумкова частина аудиторського висновку.

Основним джерелом інформації служить бухгалтерський баланс. Згідно зі ст. 48 ЦК РФ він є одним з ознак юридичної особи, забезпечуючи реалізацію принципу бухобліку - майнову відокремленість господарюючого суб'єкта. За балансом визначають кінцевий фінансовий результат роботи підприємства у вигляді нарощення власного капіталу за звітний період. Баланс містить інформацію на певну дату про майно підприємства, що входить в актив, і джерел його утворення, що становлять пасив. Інформація представляється «На початок року» та «На кінець року".

Статті активу розміщуються в балансі за ступенем ліквідності, тобто в прямій залежності від того, з якою швидкістю дана частина майна набуває грошову форму. У вітчизняній практиці актив будується в порядку зростання ліквідності. Статті пасиву балансу групуються і розташовуються за зростанням ступеня терміновості погашення зобов'язань. Пасив визначається як зобов'язання за отримані цінності. Балансове рівняння має вигляд: Активи = Капітал + Зобов'язання

Найбільш важливими завданнями аналізу балансу є:

оцінка прибутковості (рентабельності) капіталу;

оцінка ступеня ділової активності підприємства;

оцінка фінансової стійкості;

оцінка ліквідності балансу і платоспроможності підприємства.

Баланс дозволяє оцінити ефективність розміщення капіталу підприємства, його достатність для господарської діяльності, оцінити розмір і структуру позикових джерел. На основі вивчення балансу зовнішні користувачі можуть прийняти рішення щодо доцільності та умов ведення справ з даним підприємством як з партнером; оцінити кредитоспроможність підприємства як позичальника; оцінити можливі ризики своїх вкладень, доцільність придбання акцій даного підприємства. Деякі статті балансу розшифровуються в Додатку до балансу (форма Ж5). Дані форми Ж5 разом з балансом і показниками форми Ж2 «Звіт про прибутки та збитки» використовуються для оцінки фінансового стану підприємства [12].

Форма Ж2 «Звіту про фінансові результати» містить відомості про поточні фінансові результати діяльності підприємства за звітний період. Показані величини бухгалтерського прибутку або збитку та складові цього показника. У формі представлені також виручка від реалізації продукції, витрати підприємства на виробництво, комерційні та управлінські витрати, суми податку на прибуток і абстрактних коштів, нерозподілений прибуток. Форма Ж2 є джерелом інформації для аналізу фінансового результату діяльності організації, його структури і динаміки, а також факторного аналізу прибутку та рентабельності.

Звіт про зміни капіталу (форма ж3) відображає дані про рух власного капіталу, фондів і резервів, містить показник чистих активів, показує структуру власного капіталу підприємства, представлену в динаміці. По кожному елементу відображені дані про залишок на початок року, поповненні джерела власних коштів, його витрачання і залишку на кінець року.

Звіт про рух грошових коштів (форма Ж4) відображає залишки грошових коштів на початок року і кінець звітного періоду і потоки грошових коштів в розрізі поточної, інвестиційної та фінансової діяльності.

Додаток до бухгалтерського балансу (форма Ж5) містить детальну інформацію про рух позикових коштів, дебіторської та кредиторської заборгованості, амортизується майна, витратах організації, фінансові вкладення і т.д., що дає можливість провести детальний аналіз.

Пояснювальна записка є одним з основних джерел додаткової інформації, тому що розкриває загальні дані щодо організації; повідомляє про зміни облікової політики; розкриває фінансові та інші дані, які використовуються в аналізі; виявляє і оцінює позитивний і негативний вплив факторів на підсумкові результати діяльності підприємства; інтерпретує, узагальнює отримані результати аналізу.

Аудиторський висновок (для підприємств, що підлягають обов'язковому аудиту) є гарантією відповідності бухгалтерської звітності встановленим вимогам, що сприяє зменшенню ризику, пов'язаного з прийняттям рішення.

Таким чином, інформаційна база, яка може бути використана при аналізі діяльності підприємства, дуже велика. Обсяг її використання залежить насамперед від виду самого аналізу.

2. Оцінка та аналіз фінансово-господарської діяльності ВАТ «Московський завод« Сапфір »

2.1 Загальна характеристика фінансово-господарської деятельностіОАО «Московський завод« Сапфір »

Об'єктом аналізу є відкрите акціонерне товариство «Московський завод« Сапфір ». Завод був організований в 1931 році як майстерня по відновленню перегорілих електричних лампочок, а незабаром стає заводом з виробництва кварцових газосвітних ламп. З 60-х років завод перейшов на виробництво продукції напівпровідникової електроніки.

У ході приватизації на початку 90-х років, завод «Сапфір» був перетворений за постановою Уряд РФ в акціонерне товариство відкритого типу з закріпленням контрольного пакету акцій за державою. Дата реєстрації товариства 23 лютого 1994 року. Було випущено акцій, з них: привілейованих акцій - 39294 од., Звичайних акцій - 117882 од. Номінальна вартість однієї акції дорівнювала 0,5 руб. В даний час структура акціонерного капіталу виглядає наступним чином (див. табл. 2.1).

Таблиця 2.1. Структура акціонерного капіталу

Власники акцій

Загальна кількість (од.)

Сумарна

вартість пакету (грн.)

% Цінних паперів у статутному капіталі

Міністерство майнових відносин РФ

Фізичні особи резиденти і інші дрібні акціонери

100758

56418

50379

28209

64,1

35,9

ВСЬОГО

157176

78588

100,0

ВАТ «Сапфір» має пакет акцій у ЗАТ «Термінал-ЮГ» (45%), ВАТ «Оптроніка» (0,42%), ЗАТ «Пансіонат Кастрополь» (3%).

Підприємство є самостійним господарським суб'єктом, що не має ні дочірніх товариств, ні материнських компаній. Територіально підприємство розташовується в м. Москва в ЮАО, де розташовані як адміністративні приміщення, так і безпосередньо виробничі цехи. Підприємство має на балансі невиробничі основні фонди, а саме об'єкти громадського харчування, охорони здоров'я та фізкультури.

Основним видом діяльності товариства є:

випуск товарів виробничо-технічного призначення. «Сапфір» є серійним виробником напівпровідників, випускає перетворювачі частоти, ультразвукові ванни. Подібні товари використовуються в оптиці, медицині, машинобудуванні, в електронній, хімічній промисловості.

Підприємство постачає свою продукцію в різні регіони Росії, а також експортує в країни ближнього зарубіжжя - Україна, Білорусь.

Робота заводу за аналізований період (2004-2007 рр..) Була спрямована на стійке функціонування. У цей період підприємство мало пільгу зі сплати податку на прибуток, згідно закону м. Москви «Про ставки та пільги з податку на прибуток» за рахунок інвестицій в Московські міські програми. На підставі постанови Уряду м. Москви від 03.04.2005 р. Ж315 «Про комплексну програму промислової діяльності в м. Москві на 2005-2007 рр..» У 2006 р. був укладений кредитний договір на фінансування потреби в оборотних коштах для реалізації проекту на суму 7500 тис. руб. Кредит погашений.

На думку аудиторської фірми «А-Холд», що проводила аудиторську перевірку бухгалтерської звітності ВАТ «МЗ« Сапфір »за 2004-2007 рр.., Бухгалтерська звітність достовірна.

Основні економічні показники діяльності ВАТ «Сапфір» за 2004-2007 рр.. представлені в таблиці 2.2.

Спостерігається щорічний приріст виручки від реалізації продукції, проте в той же час витрати на 1 карбованець реалізованої продукції щорічно підвищуються, в результаті чого чистий прибуток підприємства падає. Середньооблікова чисельність виробничого персоналу збільшилася і становить на 2007 р. - 845 осіб, причому приріст персоналу відбувається щорічно. Також спостерігається зростання середньомісячної зарплати на 1 робітника.

Таблиця 2.2. Динаміка основних економічних показників

Найменування показника	2004	2005	2006	2007
Виручка від реалізації товарів, робіт і послуг, тис. руб.	127369	176721	220139	233558
Собівартість проданих товарів, робіт, послуг, тис. руб.	68257	122692	166026	192435
Витрати на 1 руб. реалізованої продукції, коп.	53,6	69,4	75,4	82,4
Прибуток від продажу, тис. руб.	59112	54029	54113	41123
Чистий прибуток, тис. руб.	53683	41980	40209	26390
Середньооблікова чисельність ППП, чол.	687	691	738	845
Середньомісячний дохід на 1 працівника ПП, руб.	1757	2840	6135	7986

Виявлені тенденції будуть проаналізовані в роботі, визначені впливають на них фактори та запропоновано дії щодо поліпшення роботи підприємства.

2.2 Оцінка та аналіз майнового стану та структури капіталу

Відомості про розміщення та використання коштів (активів) та джерел їх формування (пасивів) представлені в балансі підприємства. Але аналіз безпосередньо за балансом - справа трудомістка і неефективне, тому що велика кількість показників не дозволяє виділити головні тенденції. Тому дослідження активів і пасивів будемо проводити на основі порівняльних аналітичних таблиць, отриманих пут м складання однорідних за складом і економічним змістом статей балансу і доповнених показниками структури і динаміки. При аналізі таблиць необхідно враховувати негативний вплив інфляційних процесів, знижують цінність результатів зіставлення абсолютних показників у динаміці. Тому для забезпечення порівнянності даних, аналіз проводиться також на основі питомих показників, що характеризують зміну питомої ваги окремих статей балансу у валюті балансу.

Аналіз активу балансу

Спочатку оцінимо загальну динаміку діяльності підприємства, шляхом зіставлення темпів приросту активів, зміни обсягу реалізації і зміни прибутку (див. табл. 2.3).

Таблиця 2.3. Порівняння динаміки активів і фінансових результатів

Показник	Абсолютна величина на кінець року, тис. руб.				Темп приросту,%
	2004	2005	2006	2007	2005	2006	2007
1. Середня величина активів	-	312 470	350 396	376 842	-	12,1	7,5
2. Виручка від продажів за період	127 369	176 721	220 139	233 558	38,7	24,6	6,1
3. Чистий прибуток за період	53 956	41 980	40 209	26 390	-22,2	-4,2	-34,4

Відповідно до п. 1 таблиці 2.3, на підприємстві відбувається нарощення виробничого потенціалу. При порівнянні п. 1 та п. 2 можна відзначити, що приріст обсягу реалізації падає, і, якщо до 2007 р. можна було говорити про поліпшення ефективності використання активів, то в 2007 р. відбувається погіршення. П. 3 свідчить про підвищення витрат виробництва та обігу, що веде до прогресуючого зниження прибутку.

У таблиці 2.4 представлена найбільш агрегована структура активів для оцінки динаміки співвідношення оборотних і необоротних активів.

Валюта балансу підприємства за аналізований період збільшилася на 88389 тис. руб. або на 30%, що побічно може свідчити про розширення господарського обороту (додатковий капітал змінився на 55 тис. крб.). За даними таблиці 2.4, загальна вартість активів до 2007 р. склала 383110 тис. крб. Відзначається тенденція зростання активів протягом усіх 4-х років, у порівнянні з 2004 р. збільшення склало 88389 тис. руб. (+30%). Зростання активів відбувався за рахунок постійного збільшення оборотних активів - на 77249 тис. руб. (+60%) До 2004 р., коли приріст необоротних активів відбулося менш ніж на 7%. На приріст оборотних активів було спрямовано понад 87% джерел коштів підприємства і лише лише 12,6% на необоротні активи. У звітному році темпи зростання різко знизилися і склали лише 3,5% по всіх активів; по позаоборотних активів зростання не відбулося, а зниження на 3,5%; зростання оборотних активів знижується і склав лише 10%.