Аналіз сучасного стану кредитної системи Росії

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

АНАЛІЗ СУЧАСНОЇ КРЕДИТНОЇ СИСТЕМИ РОСІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЇЇ РОЗВИТКУ
1. Кількісні характеристики стану кредитної системи Росії на сучасному етапі розвитку.
Розвиток сучасної кредитної системи Росії на сучасному етапі характеризується відносною стабільністю. До 2000 р. російська кредитна система практично повністю оговталася від основних наслідків кризи 1998 р.
Таблиця 1 характеризує динаміку кількості і структури кредитних організацій Росії за минулий рік. Таблиця наочно показує, що основне місце в структурі сучасної кредитної системи займають банки. Небанківські кредитні організації представлені вкрай нечисленною групою; крім того, як видно з даних таблиці, в більшості своїй вони займаються банківськими операціями. Багато в чому це пояснюється відсутністю достатнього правового забезпечення діяльності небанківських кредитних організацій на сьогоднішній день в Росії. [1]
Таблиця 1
Кількість і структура кредитних організацій [2]
1.12.1999 р.
1.12.2000 р.
1. Зареєстровано кредитних організації Банком Росії - всього
2387
2 144
в тому числі:
- Банків
2353
2 104
- Небанківських кредитних організацій
34
40
1.1. Зареєстровано кредитних організації з 100%-вим іноземним участю в капіталі
21
22
1 лютому Кредитні організації, зареєстровані Банком Росії, але ще не сплатили статутний капітал і не отримали ліцензію (у межах законодавчо встановленого терміну)
1
4
в тому числі:
- Банки
1
1
- Небанківські кредитні організації
0
3
2. Небанківські кредитні організації, зареєстровані іншими органами
2
2
3. Кредитні організації, що мають право на здійснення банківських операцій, - всього
1 363
1 316
в тому числі:
- Банки
1 329
1 279
- Небанківські кредитні організації
34
37
3 1. Кредитні організації, що мають ліцензії (дозволу), які надають право на:
- Залучення вкладів населення
1 274
1 242
- Здійснення операцій в іноземній валюті
671
756
В минулому році суттєво зменшилися масштаби скорочення кількості діючих кредитних організацій у порівнянні з 1999 роком. Якщо число діючих кредитних організацій за січень-вересень 2000 зменшилася з 1349 до 1322, або на 27, то за відповідний період 1999 року - на 91. Кількість діючих філій банків скоротилася з 1.01.2000 по 1.10.2000 з 3923 до 3869, або на 1,4% (за відповідний період 1999 року - на 12%) [3].
Таблиця 2
Угруповання діючих кредитних організацій за величиною зареєстрованого статутного капіталу [4]
До 3 млн. руб
Від З до 10 млн. крб.
Про
10 - 30 млн. руб
Від 30 до 60 млн. крб.
Від 60 до 150 млн. руб.
Від 150 до 300 млн. руб.
Від 300 млн. руб.
і вище
Всього
Кількість
Уд. вага,
%
Кількість
Уд. вага,
%
Кількість
Уд. вага,
%
Кількість
Уд. вага,
%
Кількість
Уд. вага,
%
Кількість
Уд. вага,
%
Кількість
Уд. вага,
%
кількість
1999
1.01
352
23,8
464
31,4
349
23.6
189
12,8
72
4,9
21
1,4
29
2,0
1 476
1.02
335
22,7
460
31,2
349
23,7
198
13,4
78
5.3
24
1,6
30
2,0
1 474
1.03
315
21,6
457
31,4
346
23,8
203
13,9
81
5,6
23
1.6
31
2,1
1 456
1.04
297
20.7
447
31,2
339
23.7
210
14,7
81
5,7
27
1,9
32
2.2
1 433
1.05
285
20,1
442
31,1
334
23,5
215
15,1
81
5,7
28
2,0
36
2.5
1 421
Січні 2006
275
19,5
442
31,4
323
23.0
223
15.8
78
5,5
29
2,1
37
2,6
1 407
Січень 2007
271
19,3
433
30,9
320
22,8
230
16,4
82
5,9
27
1.9
38
2,7
1 401
1 серпня
265
19,1
419
30,1
316
22,7
239
17,2
80
5,8
31
2.2
40
2,9
1 390
1.09
257
18,5
416
29,9
314
22.6
245
17.6
84
6,0
33
2,4
40
2,9
1 389
1.10
250
18,1
403
29,1
315
22,7
252
18,2
89
6,4
32
2,3
44
3.2
1 385
1.11
245
17,8
389
28.3
312
22.7
257
18,7
91
6,6
32
2,3
49
3,6
1 375
1.12
240
17.6
375
27.5
317
23,3
249
18,3
94
6,9
38
2.8
50
3,7
1 363
2000
1 січня
230
17.0
365
27.1
313
23,2
253
18,8
93
6,9
43
3,2
52
3.9
1 349
1.02
219
16,3
354
26,3
317
23,6
255
19,0
92
6.8
51
3.8
56
4,2
1 344
1.03
211
15,8
343
25,6
319
23,8
261
19,5
94
7,0
49
3,7
61
4,6
1 338
1.04
206
15,5
333
25,0
316
23,7
259
19,4
104
7,8
51
3.8
64
4,8
1 333
1,05
203
15,3
331
24,9
313
23,5
258
19,4
106
8.0
55
4.1
64
4,8
1 330
1.06
196
14,7
328
24,6
314
23,6
260
19,5
19
8,2
52
3,9
72
5,4
1 331
Січень 2007
193
14,5
321
24.1
314
23,6
260
19,5
115
8,6
53
4.0
75
5,6
1 331
1 серпня
193
14,5
315
23,7
312
23,5
259
19,5
119
8,9
54
4.1
78
5,9
1 330
9 січня
183
13,8
308
23.5
316
23,8
260
19,6
119
9,0
60
4,5
79
6,0
1 325
1 жовтня
179
13,5
304
23,0
316
23,9
260
19,7
119
9,0
63
4,8
81
6.1
1 322
1.11
178
13,5
297
22,5
311
23.6
264
20,0
121
9.2
63
4,8
86
6,5
1 32С
12 січня
176
13,4
287
21,8
315
23,9
262
19,9
126
9,6
61
4,6
89
6.8
1 316


Таблиця 2 показує стан банківської системи відповідно до такої характеристики, як розмір зареєстрованого статутного капіталу. З таблиці видно, що протягом перших трьох кварталах 2000 року збереглася намітилася в 1999 році тенденція до зростання сукупного капіталу банківської системи. За даний період сукупний капітал банківської системи зріс на 74,9 млрд. рублів, або на 44,5%. Збільшення капіталу в аналізованому періоді спостерігалося у 81% діючих кредитних організацій. Основними джерелами зростання капіталу у даної групи банків стало збільшення розміру статутного капіталу; обсягу прибутку та сформованих з неї фондів, а також субординованих кредитів. У цілому по банківській системі (по банках з позитивним капіталом) показник достатності капіталу за станом на 1.10.2000 становив 22,6% [5]. Однак на сьогоднішній день планку в 250 млн. дол за капіталом, що дозволяє увійти до числа 30 найбільших банків Східної Європи, подолали лише п'ять банків (Ощадбанк, ВТБ, Альфа-банк, Межпромбанк і Газпромбанк).
Основна кількість кредитних установ зосереджена в Москві і Московській області, а також у Санкт-Петербурзі. Регіони в значно меншій мірі насичені кредитними установами, в основному там переважають філії кредитних установ, головна контора яких знаходиться в Москві.
Відповідно, і велика частина (на рівні 80%) фінансових ресурсів зосереджена в столичних кредитних організаціях, ресурсна база численної групи регіональних банків різко звужена, кількість банків в регіонах швидкими темпами скорочується. Подібна ситуація представляє не тільки небезпека концентрації ризиків, але й показує неузгодженість територіальної структури кредитної системи і реального сектора російської економіки - поза зоною концентрації кредитних установ виявляється значна частина промислових і транспортних центрів. Порушується один з основних принципів ефективного функціонування кредитної системи - відповідність фінансового потенціалу рівнем розвитку економіки регіону.
Економічний потенціал багатьох регіонів значно більше обсягу фінансового капіталу, що циркулює в регіоні. За різними оцінками, банки регіонів з розвиненим промисловим потенціалом (Тюменська, Самарська, Свердловська, Челябінська області. Красноярський край і ін) обслуговують нс більше 30 - 40% фінансових потоків підприємств регіону.
У Москві і Санкт-Петербурзі знаходяться і більшість з 30 найбільших російських банків, про що свідчить таблиця 3.
За перші десять місяців 2000 р. частка цих 30 найбільших банків (без Ощадбанку і ВТБ) в активах банківської системи не зазнала істотних змін у порівнянні з відповідним періодом 1999 р. - знизилася з 36,8% до 35,5%; в кредитах реальному сектора - з 41,6% до 39,6%, в депозитах фізичних осіб - з 10,4% до 7,9%. Незважаючи на деяке зниження, це дуже високі частки.
Таблиця 3
Найбільші банки РФ [6]
№ п / п
Найменування банку
Суб'єкт Російської Федерації
1
АБН АМРО БАНК А.О.
м. Москва
2
Автобанк
м. Москва
3
АЛЬФА-БАНК
м. Москва
4
БАНК МОСКВИ
м. Москва
5
БашКредитБанк
Республіка Башкортостан
6
БНП - Дрезднер Банк
м. Санкт-Петербург
7
ВЕСТДОІЧЕ ЛАНДЕСБАНК СХІД
г, Москва
8
Внешторгбанк
м. Москва
9
ВІДРОДЖЕННЯ
м. Москва
10
Газпромбанк
м. Москва
11
Глобекс
г, Москва
12
ГУТА-БАНК
м. Москва
13
Довірчий та ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК
м. Москва
14
Єврофінанс
м. Москва
15
ІМПЕРІАЛ
м. Москва
16
ІМПЕКСБАНК
м. Москва
17
Креді Ліоне РУСБАНК
м. Санкт-Петербург
18
МДМ-БАНК
м. Москва
19
МІЖНАРОДНИЙ МОСКОВСЬКИЙ БАНК
м. Москва
20
МІЖНАРОДНИЙ ПРОМИСЛОВИЙ БАНК
г, Москва
21
МЕНАТЕП САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
м. Санкт-Петербург
22
ПЕТРОКОММЕРЦ
м. Москва
23
ПРОМИСЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ БАНК
м. Санкт-Петербург
24
РАЙФФАЙЗЕНБАНК АВСТРІЯ
м. Москва
25
Росбанк
м. Москва
26
РОСІЙСЬКИЙ КРЕДИТ
м. Москва
27
СБЕРБАНК РОСІЇ
м. Москва
28
Сітібанк Т / Про
м. Москва
29
Собінбанк
м. Москва
30
Сургутнефтегазбанк
Тюменська область
Роль іноземних банків [7] в російській кредитній системі поки не зазнала істотних змін. Їх залежність від материнських структур кілька знизилася (частка МБК, отриманих від нерезидентів, у пасивах банків з 100%-ним участю іноземного капіталу на середину 2000 р. становила близько 30% проти 70% до кризи).
2. Основні тенденції у діяльності російських кредитних установ
Основні тенденції у діяльності російських кредитних установ наочно видно з даних таблиць 4 і 5. Проаналізуємо дані цих таблиць.
За перші три кварталу 2000 року сукупні активи банківської системи (в поточних цінах) збільшилися на 37,2% і склали на 1.10.2000 2176, 1 млрд. рублів. Триваюче зниження темпів інфляції та девальвації національної валюти протягом аналізованого періоду зумовили скорочення частки валютних активів у сукупних активах банківської системи з 48,9% на 1.01.2000 до 43,3% на 1.10.2000. [8]
Таблиця 4
Структура активів діючих кредитних організацій, згрупованих за напрямами вкладень [9]
Активи
1.01.2000
1.10.2000
МЛРД.
руб.
%
МЛРД.
руб.
%
Усього активів
1586,4
100
2176.1
100
У т.ч.:
Грошові кошти, дорогоцінні
метали та камені
45,0
2.8
40.2
1.8
Рахунки в Центральному банку
Російської Федерації
137,0
8.6
2777
12.8
Кореспондентські рахунки в банках
158,3
10.0
200.1
9.2
Цінні папери, придбані банками
318,9
20.1
430,9
19.8
Кредити (з урахуванням простроченої
заборгованості)
627,2
39.5
837.3
38.5
Інші розміщені кошти
93,8
5.9
131.3
6.0
Основні засоби, господарські
витрати і нематеріальні активи
59,7
3.8
67.4
3.1
Інші активи
146,6
9.2
191.1
8.8
Однак, незважаючи на поліпшення відносних показників, вітчизняна кредитна система залишається вельми малопотужної в порівнянні з кредитними системами багатьох зарубіжних країн. Так, наприклад, на початок 2000 р. активи російської банківської системи становили 34,9% ВВП (у січні 1998 р. - 30,3%), у той час як у Польщі цей показник дорівнював 48,8%, в Угорщині - 55,1%, а в Чехії - 108,7%. У розвинених європейських економіках відношення активів банків до ВВП також у декілька разів (а то й на порядок) більше, ніж у Росії [10].
З таблиці 4 ми бачимо, що в 2000 році попит на кредити з боку реального сектора економіки збільшився. Обсяг кредитів реальному сектору економіки за перші три квартали 2000 року збільшився на 39,8%.
Поліпшення фінансового стану промисловості в цілому сприяло зниженню питомої ваги простроченої заборгованості в кредитах банків реальному сектору економіки з 6,5% о на 1.01.2000 до 4,1% на 1.10.2000. Частка сумнівних і безнадійних позик в сукупному кредитному портфелі діючих кредитних організацій зменшилася з 13,4% о на 1.01.2000 до 6,8% на 1.10.2000. [11]
Таблиця 5
Структура пасивів діючих кредитних організацій, згрупованих за джерелами коштів [12]
Пасиви
1.01.2000
1.10.2000
МЛРД.
руб.
%
МЛРД.
руб.
%
Всього пасивів
1586.4
100
2176.1
100
У т.ч.:
Фонди і прибуток банків
226,8
14.3
281,0
12.9
Кредити, отримані банками
від Банку Росії
14,2
0.9
13.9
0.6
Рахунки банків
62,4
3.9
101.3
4.7
Міжбанківські кредити
173,4
10.9
173.3
8.0
Вклади населення
297,1
18.7
407.8
18.7
Кошти, залучені від
підприємств і організацій
472,1
29.8
688.7
31.6
Випущені боргові зобов'язання
116,5
5.9
158.9
7.3
Інші пасиви
223,9
9.2
350 7
16.1
В аналізований період активізувалася робота банків з кредитування населення. Обсяг кредитів населенню в інвалюті з 1.01.2000 по 1.10.2000 виріс на 15,5%, у рублях - на 79,6%). Разом з тим частка зазначених кредитів в активах банківської системи залишається незначною-1,7% на 1.01.2000 і 2,0% на 1.10.2000.
Обсяг залишків на коррахунках банків з Банку Росії та комерційних банках за перші три квартали 2000 року зріс на 27.7. склавши 285,7 млрд. рублів на 1.10.2000. а їх частка в сукупних активах банківської системи скоротилася з 14, 7% на 1.01.2000 до 13.1% на 1.10.2000. Одночасно депозити банків, розміщені в Банку Росії, виросли за вказаний період в 21 разів, склавши 79,1 млрд. рублів на 1.10.2000.
Поліпшення фінансового стану підприємств ряду секторів економіки сприяло інтенсивному росту ресурсної бази банківської системи. Про це свідчить зростання обсягу коштів, залучених банками від підприємств та організацій. Частка коштів, залучених банками від підприємств та організацій у сукупних пасивах банківської системи зросла з 29,8% на 1.01.2000 до 31,6% на 1.10.2000.
Проте структура пасивів не дозволяє банкам активно використовувати їх для кредитування економіки. Понад 70% коштів підприємств у банках знаходяться на розрахункових і поточних рахунках, понад 80% депозитів населення залучено на терміни менше півроку. У силу цього банки, які здійснюють кредитування економіки, схильні до високих ризиків ліквідності. Збільшенню строків депозитів населення (які, відповідно до ЦК РФ, фактично є депозитами до запитання) перешкоджає відсутність системи гарантування вкладів громадян в банках.
Роль боргових зобов'язань у ресурсній базі банківської системи не змінилася. Як показує таблиця 5, при зростанні обсягу випущених банками боргових зобов'язань з 1.01.2000 по 1.10.2000 на 29,3% їх частка в пасивах банківської системи становив на вказані дати 7.3%.
З таблиць також видно, що починає поступово відновлюватися ринок рублевих міжбанківських кредитів і депозитів, зруйнований кризою 1998 р. Обсяг залучених міжбанківських кредитів і депозитів в рублях виріс в аналізований період на 56,5%, хоча частка міжбанківських кредитів у сукупних пасивах банківської системи знизилася з 10,9% на 1.01.2000 до 8% на 1.10.2000.
Зростання ресурсної бази та ліквідності кредитних організацій, покращення стану їх кредитного портфеля протягом перших трьох кварталів 2000 року, відкликання ліцензій у фінансово нестійких банків сприяли поступовому поліпшенню показників фінансової стійкості банківської системи в цілому.
Станом на 1.10.2000 поточний прибуток діючих кредитних організацій набуває 22,4 млрд. рублів. Число прибуткових банків на 1.10.2000 склало 1212, або 91, 7% від числа діючих банків. Разом з тим кредитним організаціям поки не вдалося погасити накопичені збитки минулих років. Загальним результатом їх фінансової діяльності з урахуванням підсумків минулих років на 1.10.2000 стали збитки в розмірі 31,8 млрд. рублів.
У розглянутий період збереглася мала місце і раніше концентрація активів банківської системи в найбільших за величиною активів банках. Станом на 1.10.2000 на 50 найбільших за активами банків припадало 76,5% сукупних активів банківської системи (на 1.01.2000-76.6%), 79,1%; від загального обсягу кредитів підприємствам та організаціям (81,1% о на 1.01.2000), 68,6% від загальної суми коштів, залучених банками від підприємств і організацій (на 1.01.2000-65.6%). Питома вага Ощадбанку Росії в сукупних активах діючих банків на 1.10.2000 склав 26,3%, у загальному обсязі вкладів населення - 7б%, у загальному обсязі вкладень у державні цінні папери в національній валюті - 59,7%, у залишках на розрахункових і поточних рахунках клієнтів - 20,2%, в обсязі кредитів реальному сектору економіки - 30,4%. [13]
Характерною тенденцією є і те, що, як показує рисунок 1 [14], до кінця 2000 р. основним джерелом доходів банків залишилося кредитування, яке стійко росте, на відміну від попередніх періодів, коли доходи витягувалися в основному з валютних операцій та операцій з державними цінними паперами.
Малюнок 1

Прибутковість державних цінних паперів до осені досягла надзвичайно низького рівня - 10% річних по коротких випусків і, забезпечивши банкам деяку величину доходів за перші три квартали, вичерпала резерви для зростання.
Поки російська банківська система так і не адаптувалася до відсутності розвиненого ринку держпаперів. Процентна маржа, хоч і вперше за останні п'ять років стала позитивною, не може замінити доходи від держпаперів і валюти. Ускладнюють ситуацію і вкрай низькі процентні ставки. Не можна, в зв'язку з цим, не погодитися з думкою багатьох економістів, що якщо протягом наступного року не вдасться або різко збільшити обсяги кредитування при збереженні позитивних реальних відсоткових ставок, або запропонувати банкам значний обсяг нових фінансових інструментів, які замінюють колишні вкладення в ГКО-ОФЗ, то діяльність російської кредитної системи може виявитися на межі збитковості.
3. Перспективи розвитку кредитної системи Росії
У разі сприятливого сценарію розвитку російської економіки (зростання ВВП на 4-4,5%, продовження монетизації економіки і зміцнення рубля на 8-9%, а також посилення процесів концентрації і реструктуризації банківського капіталу) економістами [15] передбачаються наступні напрямки розвитку кредитної системи .
Перше. Активізація кредитування (кредити можуть досягти 0,4-0,7% ВВП), що призведе до зростання активів на 0,6-0,9% ВВП. При цьому в умовах підйому внутрішнього попиту і скорочення зовнішньоторговельного сальдо продовжиться зростання передусім рублевого кредитування. Обсяг державних цінних паперів у портфелях банків за номіналом збільшиться незначно.
Друге. Збільшення капіталізації банків, причому без особливої ​​участі держави. Сукупний капітал російських банків близький до докризового рівня лише номінально. Реальний капітал вітчизняної банківської системи близько 5 млрд дол. США. Це нижче капіталу одного не найбільшого американського банку. Незважаючи на те, що практика прямої участі держави в рекапіталізації банків є в ряді країн, у держави мережу в розпорядженні і інші способи, що дозволяють знайти джерела рекапіталізації у самій банківській системі. Так, значний ефект можуть дати непрямі заходи підтримки банків з боку держави. Доходи кредитних установ в 2001 р. будуть приблизно відповідати доходів другого півріччя 2000 р. (тобто 40-50 млрд. руб. За рік або 0,5-0,6% ВВП). Відбудеться подальше збільшення ролі доходів від кредитування (так як піде віддача від приросту кредитів 2000 р.).
Збільшення ролі вкладів населення в міру зростання реальних доходів можна припустити, лише за умови збереження діючого рівня цін на основні продукти (частка депозитів населення в банківських пасивах збільшиться з 19,3% до 21-22%) В іншому випадку ці цифри можуть, навпаки, зменшитися.
Третє. Національні інтереси країни вимагають формування самостійної, стійкої кредитної системи. Саме з національними пріоритетами повинна бути пов'язана політика відносно банків за участю іноземного капіталу. Теза про те, що широкий допуск даних кредитних установ на російський ринок банківських послуг підсилить конкуренцію і, відповідно, прискорить ефективний розвиток галузі, на наш погляд, не зовсім коректний. Навряд чи можна в даному випадку говорити про рівноправної конкуренції, оскільки конкурувати будуть не конкретні банки, а стабільність і стійкість тієї або іншої західної країни з нестабільністю і змінами в Росії. У зв'язку з цим необхідно зважено підходити до діяльності іноземних кредитних установ.
Четверте. Виключне значення для успішного розвитку російської кредитної системи має налагодження адекватного потребам економічного зростання взаємодії банків з реальним сектором.
Комерційні банки, з одного боку, зацікавлені у кредитуванні реального сектору. Це класична банківська операція з добре вивченими ризиками. Але з іншого боку тут є дві істотні проблеми, пов'язані з недостатньою захищеністю банків у відносинах кредитор - позичальник і короткострокових пасивів. Банки не можуть розширювати кредитування, тому що держава не забезпечує захист їхніх інтересів у випадку виникнення проблем з поверненням позик.
Ще більш складною проблемою є активізація інвестиційної діяльності банків. Поки в економіці зберігаються грошові сурогати, бартер, неплатежі, банківська система не може активно здійснювати інвестиційну діяльність. У країні ще не дозріли умови для довгострокових накопичень і жоден комерційний банк не піде на ризики тривалих інвестицій без державних гарантій.
П'яте. По всій видимості, структура вітчизняної кредитної системи в частині переважання у ній банківських установ не зазнає змін.
У рамках прийняття стратегічних рішень на справжній момент Уряд і Банк Росії не запропонували нічого принципово нового, що могло б якось суттєво змінити ситуацію, що конфігурацію вітчизняної кредитної системи. Т.з. "Програма Грефа" - програма соціально-економічного розвитку країни до 2010 р. - не містить, на наш погляд, скільки-небудь кардинальних заходів, які можуть дійсно радикально оздоровити діючу кредитну систему. Цією програмою пропонуються заходи нормативного характеру (посилення нагляду, прискорення ліквідації неспроможних кредитних організацій, зміна видів видаваних ліцензій і т.п.), які, в принципі, і так здійснюються Банком Росії, хоча і досить повільно.
Характерно, що запропонований Урядом низку заходів, спрямований, в першу чергу, на підвищення капіталізації банківської системи і розвиток нових технологій. Серед них відзначимо насамперед усвідомлення необхідності прирівняти оподаткування банків до оподаткування підприємств (як за ставками, так і по складу витрат), а також створення повноцінної законодавчої бази з електронним документам в Росії.
На наш погляд, безумовний інтерес представляють "Концептуальні засади розвитку банківської системи Росії", представлені на Х з'їзді Асоціації російських банків. Цей документ розглядає банківську галузь як облітають великим потенціалом самоорганізації. Основна увага при цьому приділяється принципам, відповідно до яких держава може розвивати банківську галузь на основі законів і урядових рішенні: багатоукладність, рівноправна конкуренція, ринкова дисципліна, розвиток фінансово-економічного федералізму, відповідність кредитно-фінансового сектору реального та інші.
На наш погляд, саме дотримання чи недотримання цих основних принципів і визначає, в значній мірі, перспективи розвитку вітчизняної кредитної системи.


[1] Через це обставини надалі по ходу роботи ми будемо розглядати, головним чином, банківську системи
[2] Джерело: Бюлетень банківської статистики, № 12, 2000 р., вид-во Банку Росії
[3] Джерело: Вісник Банку Росії, № 65 (493), 2000
[4] Джерело: Бюлетень банківської статистики, № 1, 2001
[5] Вісник Банку Росії, № 65, 2000
[6] Джерело: Вісник Банку Росії, № 70, 2000
[7] під іноземними банками розуміються банки, 100% статутного капіталу яких належить нерезидентам.
[8] Джерело: Вісник Банку Росії, № 65, 2000
[9] Джерело: Вісник Банку Росії, № 65, 2000
[10] Джерело: Розвиток російської банківської системи: два роки після кризи \ \ препринт ІЕ РАН, М., 2000
[11] Джерело: Вісник Банку Росії, № 65, 2000
[12] Джерело: Вісник Банку Росії, № 65, 2000
[13] Джерело: Вісник Банку Росії, № 65, 2000
[14] Розвиток російської банківської системи: два роки після кризи \ \ препринт ІЕ РАН, М., 2000
[15] Розвиток російської банківської системи: два роки після кризи \ \ препринт ІЕ РАН, М., 2000
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Банк | Курсова
277.8кб. | скачати


Схожі роботи:
Аналіз сучасного стану розвитку системи споживчої кооперації
Мотивування персоналу в Росії аналіз сучасного стану
Аналіз сучасного стану та перспективи розвитку системи дошкільної освіти в Красноярському
Система стимулювання персоналу аналіз сучасного стану
Аналіз сучасного стану курортної справи в Хорватії
Становлення і розвиток кредитної системи Росії XVIII-XIX столітті
Аналіз сучасного стану і перспективи розвитку систем IP-телебачення
Аналіз сучасного стану навколишнього середовища в зоні будівництва
Аналіз грошово кредитної системи Республіки Туркменістан
© Усі права захищені
написати до нас