МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ І МЕНЕДЖМЕНТУ
КАФЕДРА «ФІНАНСИ І КРЕДИТ»
Курсова робота
на тему: АНАЛІЗ СТАНУ ФОНДОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ І ТЕНДЕНЦІЙ ЙОГО РОЗВИТКУ
Виконав: студент групи ФК-41д
Горбунова К.А._________________"_________"____________________ 2007
Науковий керівник: канд.економ.наук, доц. Піскун Є. І.
"_____"_______________________ 2007
Результат захисту _______________________________________________
(Диференційована оцінка)Голова комісії _______________________________(__________)
Члени комісії _______________________________(__________)
_______________________________(__________)
"____"_______________ 2007р.
Севастополь
2007
ЗМІСТ
Вступ 3
Фондовий ринок як складова частина інфраструктури ринкової економікі5
1.1 Фондовий ринок, його функції, інфраструктурні учасники 5
1.2 Існуючі методи аналізу фондового ринку 8
1.3 Нормативно-правове регулювання фондового ринку 16
1.3.1 Фондова біржа 18
1.3.2 Позабіржовий ринок 20
2. Аналіз стану фондового ринку України 26
2.1 Структурно-логічна схема аналізу фондового ринку 26
2.2 Фундаментальний аналіз фондового ринку 29
2.3 Технічний аналіз фондового ринку 38
3. Перспективи розвитку фондового ринку України 45
Висновок 57
Список використаних джерел 60
ВСТУП
У даній роботі проведено аналіз фондового ринку України та визначено перспективи і тенденції його розвитку. У роботі представлена як теорія аналізу і теоретична інформація про фондових ринках в цілому, так і безпосередньо аналіз фондового ринку України, враховуючи особливості як нормативно-правової бази України, так і історичні та політичні умови формування та функціонування фондового ринку України.
Дана тема особливо часто порушується і досліджується науковцями і практиками. Останнім часом українські вчені-економісти все частіше і частіше займаються проблемами фондового ринку, його розвитку та аналізу його діяльності. У даній роботі використовувалися в основному найбільш нові та актуальні роботи українських вчених, таких як Шелудько В. М., Кузнєцова, Кравченко Ю. Я., Павлов В. І., Міркін В. І., а також враховувалися думки російських та українських аналітиків . Також аналізувалися статистичні матеріали, надані ДКЦПФР, ПФТС, що допомагають судити про стан різних аспектів фондового ринку України та законодавча основа фондового ринку України.
Аналіз став особливо актуальним в період становлення і розвитку фондового ринку. Фондовий ринок не міг бути вивчений в період існування СРСР в силу того, що радянська наука відкидала будь-які досягнення західних вчених, боялася реально поглянути на економіку, визнати можливість доцільності та необхідності існування іншої, непланової економічної системи. Більше того, фондовий ринок, як і будь-який інший ринок, не тільки не вивчався, а й фактично не існував на всьому просторі СРСР. Тому тільки тепер ми можемо розширити свої пізнання даного ринку, зрозуміти необхідність і актуальність пропонованих знань у світлі становлення ринкової економіки, її розвитку, а значить і розвитку фондового ринку зокрема. Крім того, перед українським фондовим ринком зараз стоїть завдання подальшої інтеграції у світовий фондовий ринок, збільшення прозорості та активності, підняття стандартів до європейського рівня. Саме у висвітленні даних питань і може допомогти дана курсова робота.
Необхідність вивчення фондового ринку обумовлена ще й тим, що для нормального розвитку економіки необхідна мобілізація тимчасово вільних грошових коштів фізичних і юридичних осіб, їх розподіл і перерозподіл на комерційній основі між різними секторами економіки. Ці процеси і здійснюються на фондовому ринку. Таким чином, на фондовому ринку виникає кругообіг капіталу, причому в одних суб'єктів господарювання створюються заощадження, а інші відчувають потребу у фінансових ресурсах для розширення своєї діяльності. Україна зараз потребує інвестицій, як і будь-яка країна з економікою, що розвивається. Саме тому питання розвитку фондового ринку так актуальні.
Крім того, фондовий ринок стимулює зростання масштабів інвестування фінансових ресурсів і сприяє створенню та розвитку позитивних соціальних змін у суспільстві. Як відомо, неможливо організувати виробництво у великому масштабі, використовуючи лише свої власні кошти. Цією необхідністю почасти й викликана поява фондового ринку.
Метою даної курсової роботи є аналіз фондового ринку України і тенденцій його розвитку. Відповідно до даної метою необхідно вирішити наступні завдання:
· Вивчити сутність фондового ринку та виконувані ним функції;
· Ознайомитися з інфраструктурними учасниками фондового ринку;
· Розглянути існуючі методи аналізу фондового ринку;
· Ознайомитися з нормативно-правовим регулюванням фондового ринку України, як біржового, так і позабіржового;
· Скласти структурно-логічну схему аналізу фондового ринку України, що відображає основні етапи аналізу та його результати;
· Провести фундаментальний аналіз фондового ринку України;
· Провести технічний аналіз фондового ринку України;
· Розглянути та проаналізувати перспективи становлення і розвитку фондового ринку України, його проблем і методів їх усунення.
1 ФОНДОВИЙ РИНОК ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА ІНФРАСТРУКТУРИ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ
1.1 Фондовий ринок, його функції, інфраструктурні учасники
Розвиток товарного виробництва на певному етапі призводить до появи у його учасників гострої потреби у додатковому капіталі, необхідному для подальшого розширення виробництва. Цей капітал називається інвестиційним капіталом, Використовується інвестиційний капітал на придбання робочої сили, знарядь праці та інших елементів виробництва. В економічній науці інвестиційний капітал іменується грошовим капіталом. [16, стор 5]
Під фінансовим ринком розуміється сукупність правових відносин грошового характеру, які виникають між його учасниками в процесі купівлі-продажу фінансових активів під впливом попиту та пропозиції на позичковий капітал.
Метою утворення та функціонування фінансового ринку є акумулювання та ефективне розміщення заощаджень в економіці, стан якої, у свою чергу, значною мірою обумовлене ефективністю переливу інвестиційних коштів від тих, хто має заощадження, до тих, у кого на даний момент є потреба в капіталі.
Важливою складовою фінансового ринку виступає фондовий ринок. Під фондовим ринком - в широкому розумінні - розуміють такий розділ фінансового ринку, на якому за незначний час створюються необхідні умови та відбуваються швидка мобілізація, ефективний перерозподіл і раціональне розміщення фінансових ресурсів у соціально-економічному просторі держави з урахуванням інтересів і потреб суспільства шляхом здійснення емісій цінних паперів різними емітентами. У вузькому ж розумінні, фінансовий ринок, як правило, означає взаємодію, що відбувається на ринку між його суб'єктами з приводу випущених цінних паперів.
Головною метою фондового ринку кожної країни є становлення цілісного, високоліквідного, ефективного і справедливого ринку, регульованого державою та інтегрованого у світові фондові ринки.
Фондовий ринок являє собою сукупність відносин цивільно-правового характеру, які опосередковують рух капіталів у формі цінних паперів. Він доповнює у структурі фінансового ринку ринок банківських кредитів і тісно взаємодіє з ним.
Існує багато різновидів ринків, на яких можуть укладатися угоди щодо купівлі та продажу цінних паперів. Всі ці ринки представляють собою складові частини єдиного фондового ринку.
Як і будь-який інший ринок, фондовий ринок формується виходячи з попиту та пропозиції, а також рівноважної їх ціни. Попит створюється державою та суб'єктами підприємницької діяльності, яким не вистачає власних доходів для фінансування інвестицій. Держава і бізнес виступають на фондовому ринку чистими позичальниками (більше змушені позичати у інших), а чистим кредитором є населення, у якого з різних причин доходи перевищують суму витрат.
Завданням фондового ринку є створення умов та забезпечення, по можливості, більш повного та швидкого переливу заощаджень в інвестиції за ціною, яка задовольняла б обидві ці сторони [28, стор 14].
Функції фондового ринку можна розділити на загальні, характерні для всіх ринків, і спеціалізовані. До загальних функцій відносяться наступні:
- Комерційна (суб'єкти отримую прибуток від операцій на фондовому ринку);
- Цінова (формується ціна на фінансові ресурси);
- Інформаційна.
До спеціалізованих функцій відносяться наступні:
1) Перерозподільна:
-Розподіл грошових коштів між країнами, галузями, сферами економіки);
- Переклад заощаджень з невиробничої форми у виробничу;
- Фінансування дефіциту державного бюджету на неінфляційної основі;
2) Страхування цінових і фінансових ризиків (хеджування).
Інфраструктуру фондового ринку утворюють інститути, які забезпечують функціонування ринку, створюють необхідні умови для обігу цінних паперів на біржовому або позабіржовому ринках, сприяють укладанню угод щодо цінних паперів між учасниками ринку.
Укладення угоди з цінними паперами на організованому ринку переважно здійснюється не між покупцем і продавцем, а між покупцем (продавцем) і фінансовим посередником; всі розрахунки за угодою та виявлення зобов'язань сторін здійснюються в процесі клірингу, а виконання угоди - в процесі розрахунків. Тобто всі етапи угоди щодо купівлі-продажу цінних паперів на організованому фондовому ринку досить розділені, внаслідок чого на ринку з'являються окремі організації, які здійснюють кліринг та розрахунки між учасниками ринку і функціонують у вигляді самостійних юридичних осіб або спеціалізованих структурних підрозділів бірж. Еволюція фондового ринку, відокремлення окремих етапів угод з цінними паперами, необхідність оперативного проведення розрахунків за укладеними угодами привели до створення і розвитку депозитарних та розрахунково-клірингових систем у структурі ринку [28, стор 386].
Сьогодні необхідними складовими інфраструктури фондового ринку є торгові, реєстраційні мережі, розрахунково-клірингові та депозитарні системи, а також системи правового та інформаційного забезпечення ринку.
Основою торговельних систем, на біржовому та позабіржовому ринках виступають біржі та торговельно-інформаційні системи, які організовують укладення угод між учасниками ринку на регулярній та упорядкованою основі.
Фондова біржа - організація, яка створюється без мети отримання прибутку та займається виключно організацією укладання угод купівлі та продажу цінних паперів та їх похідних.
Торгово-інформаційна система (ТІС) - юридична особа, яка здійснює діяльність з організації торгівлі на позабіржовому ринку і володіє або управляє електронної торговельно-інформаційною мережею або іншою системою засобів, що дають можливість обміну пропозиціями купівлі та продажу цінних паперів.
Реєстраційну мережу утворюють реєстратори - суб'єкти підприємницької діяльності, для яких ведення реєстру є винятковим видом діяльності, та емітенти цінних паперів, які мають право вести реєстр власників цінних паперів відповідно до чинного законодавства.
Депозитарій цінних паперів - юридична особа, яка проводить виключно депозитарну діяльність і може здійснювати кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів. Кліринговий депозитарій - депозитарій, який отримав дозвіл Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на здійснення клірингу щодо операцій з цінними паперами. Депозитарій створюється у формі відкритого акціонерного товариства, учасниками якого є не менше ніж десять зберігачів, який здійснює виключно депозитарну діяльність.
Кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів на вітчизняному ринку здійснюються виключно депозитаріями, які забезпечують поставку цінних паперів на рахунки зберігачів у депозитарії з одночасною оплатою грошових коштів на рахунках зберігачів. Для здійснення клірингу та розрахунків за угодами щодо цінних паперів депозитарій може отримати відповідний дозвіл. Взаєморозрахунки за угодами щодо цінних паперів здійснюються на основі розрахункових документів, наданих сторонами відповідно до договорів, які передбачають перехід права власності на цінні папери, або інформації, наданої фондовими біржами та організаційно оформленим позабіржовим ринком. Кліринговий депозитарій для виконання грошових розрахунків за угодами щодо цінних паперів зобов'язаний користуватися послугами, які надають розрахункові банки згідно з відповідним договором.
Депозитарний облік цінних паперів можуть здійснювати зберігачі для власників цінних паперів і депозитарії для зберігачів та емітентів
Інфраструктурним учасником фондового ринку є також і держава. Воно може виступати як емітентом, так і інвестором, також здійснює державне регулювання фондового ринку.
Розрахунково-клірингові центри та аудиторські фірми також виступають інфраструктурними учасниками фондового ринку.
Отже, під фондовим ринком - в широкому розумінні - розуміють такий розділ фінансового ринку, на якому за незначний час створюються необхідні умови та відбуваються швидка мобілізація, ефективний перерозподіл і раціональне розміщення фінансових ресурсів у соціально-економічному просторі держави з урахуванням інтересів і потреб суспільства шляхом здійснення емісій цінних паперів різними емітентами. Функції фондового ринку можна розділити на загальні, характерні для всіх ринків, і спеціалізовані. Сьогодні необхідними складовими інфраструктури фондового ринку є торгові, реєстраційні мережі, розрахунково-клірингові та депозитарні системи, а також системи правового та інформаційного забезпечення ринку.
1.2 Існуючі методи аналізу фондового ринку
1.2.1 Фундаментальний аналіз фондового ринку
Існують різні методи і системи аналізу фондового ринку і серед них особливе місце займають фундаментальний і технічний аналізи. Вважається, що ці методи найбільш адекватно описують сформовану на ринку ситуацію і дозволяють зробити найбільш точний варіант прогнозу, хоча при цьому багато залежить від кваліфікації аналітика, використовуваних інструментів. Результати прогнозу, отриманого будь-якими методами, не мають абсолютного характеру, мають імовірнісний характер.
Особливістю фундаментального аналізу є те, що з його допомогою виробляється розгляд істоти відбуваються на ринку процесів, вивчення причин, що викликають зміну економічної ситуації, виявлення при цьому складних взаємозв'язків між різними явищами, що відбуваються на досліджуваному ринку та його секторах, на суміжних ринках. Коротко можна сказати, що фундаментальний аналіз вивчає причини, які рухають ринком.
У повному обсязі фундаментальний аналіз виконується на чотирьох основних рівнях або етапах, але при необхідності можна скорочувати обсяги або вилучати певні етапи цього аналізу. Такий варіант напрямки аналізу часто називають аналізом «зверху вниз».
Умовно етапи аналізу можна показати наступною схемою:
|
А |
ББ |
У |
Г |
Д |
3 |
2 |
1 |
А. Макроекономічний аналіз. Найважливішим напрямком та першим етапом фундаментального аналізу є загальноекономічний і макроекономічний аналіз. У цьому методі аналізу використовуються різні дослідження ситуації на ринку на основі вивчення попиту та пропозиції і ряду макроекономічних чинників.
Відомо, що ціни на фондовому ринку залежать, насамперед, від обсягу пропонованих на продаж цінних паперів (пропозицію) і обсягу капіталів, які в поточний момент інвестуються в цінні папери (попит), тобто співвідношення попиту та пропозиції визначає кон'юнктуру фондового ринку. І така кон'юнктура у різні періоди може сильно відрізнятися [19, стор 304].
У періоди високої кон'юнктури спостерігається приріст грошової маси, що спрямовується на фондовий ринок, що приводить до підвищення курсу для врівноваження ціни і часто до поступового зниження прибутковості.
При низькій кон'юнктурі відзначається перевищення обсягу цінних паперів, запропонованих на продаж, платоспроможному попиту і в цій ситуації спостерігається відтік капіталів з відповідних секторів фондового ринку і власники цінних паперів можуть їх реалізувати тільки при згоді на зниження цін.
Основним джерелом капіталу є ВВП і на фінансовому ринку він не створюється, тільки перерозподіляється, тому при більш високому ВВП можна розраховувати на більший обсяг інвестицій на фондовому ринку. В умовах українського ринку більшу роль відіграють інвестиції нерезидентів. Однак кошти можуть і не надійти на фондовий ринок, якщо вони йдуть на альтернативні вкладення, використовуються на споживання, на інвестиції в інші країни.
Збільшення зайнятості, зростання до певної межі заробітної плати, зниження податків сприяє припливу капіталів на ринок, але високий рівень інфляції, підвищений ступінь ризику можуть звести нанівець ці можливості появи додаткових капіталів на ринку.
Наведемо основні макроекономічні показники, які слід враховувати при проведенні фундаментального аналізу:
- Правові основи інвестиційної діяльності;
- Стан, стійкість, збалансованість і перспективи зростання економіки країни, стан інвестиційного ринку (попит та пропозиція);
- Поточні темпи інфляції і очікування їх змін;
- Середня ставка відсотків за вкладами у банки;
- Кон'юнктура світових товарних ринків, ринків дорогоцінних металів, нерухомості та інших;
- Способи державного регулювання економіки;
- Процеси споживання і накопичення і інші фактори і показники.
Б. Галузевий або індустріальний аналіз як част фундаментального аналізу дозволяє класифікувати галузі з ділової активності, за стадіями розвитку та привабливості для інвестицій. Відомо, наприклад, що при зниженні цін на ринку найбільш сильно падає курс тих акцій, які належать до групи галузей, які відрізняються циклічним розвитком або мають під собою слабку основу, продукція яких значною мірою залежить від ситуації і кон'юнктури на ринках. А галузі, що мають монопольне становище на ринку або галузі, що виробляють необхідну для споживачів продукцію або послуги, можуть зберегти своє становище і навіть відкрити новий сектор виробництва і продажів. Також галузевий аналіз включає вивчення ділового циклу в економіці й окремих галузях, зміни різних галузевих показників та індикаторів.
Певні уявлення про галузеві перевагах учасників українського ринку дають дані за галузевою структурою операцій в ПФТС в 2000 р. Питома вага галузей у загальному обсязі угод був наступним:
Енергетика 25,21%
Металургія 15,89%
Хімічна промисловість 14,65%
Нафта і газ 6,14%
Машинобудування 2,59%
Харчова промисловість 1,1%
Коксохімія 0,63%
Транспорт 0,61%
Цементна промисловість 0,23%
В. Регіональний аналіз. Наступним етапом фундаментального аналізу є регіональний аналіз або вибір відповідних регіонів для інвестицій, вибір підприємств за регіонами країни відповідно до заздалегідь визначеними критеріями або вимогами до регіональної політики та економіки. Регіональні фактори, як і галузеві, носять стійкий характер терміном не менше року. Галузевий і регіональний аналіз проводиться експертним шляхом.
Г. Аналіз інвестиційної привабливості підприємств. Заключним етапом фундаментального аналізу є вироблення конкретної інвестиційної стратегії і вибір напрямів інвестицій з урахуванням ймовірного ризику та прибутковості, виявлення недооцінених ринком акцій. При цьому є різні підходи до методів такого аналізу. Перш за все, це аналіз конкретного підприємства, і в тому числі стан та перспективи розвитку менеджменту на даному підприємстві, організаційні та комерційні умови роботи, а також аналіз фінансового стану компанії.
Фінансова оцінка компанії проводиться за чотирма основними групами показників:
1. оборотність активів;
2. рентабельність активів (капіталу);
3. показники фінансової стійкості;
4. ліквідність активів.
Важливою частиною цього етапу є аналіз ринку цінних паперів і пошук тих компаній, ціни на акції яких будуть рости або тимчасово недооцінені. При цьому вивчається прибутковість акцій (їх економіко-статичні показники і в тому числі коефіцієнт P / E). Такий метод аналізу виходити з того, що існують недооцінені і переоцінені ринком акції. Недооціненими акціями вважаються ті з них, ринкова ціна яких значно нижче їх вірогідної вартості, яка визначається різними методами розрахунку. При цьому розробляються певні критерії оцінки корпорацій з урахуванням прогнозу майбутніх прибутків за даних економічних умовах. При аналізі такого роду необхідно враховувати, що не розглядається ймовірність впливу на ціни спекулятивних операцій учасників ринку, що призводять до зростання або падіння курсу майже незалежно від фактичного стану справ у даній корпорації.
На цьому етапі аналізу також слід розглядати склад керівництва компанією, практика управління компанією, її звітність, відкритість, склад власників великих пакетів акцій. Слід порівняти прибутковість цінних паперів даної компанії з прибутковістю інших цінних паперів на ринку, обов'язково аналізується фінансова звітність компанії.
Часто низька ціна акцій у порівнянні з активами корпорації може бути наслідком структурної кризи на ринку, депресивним станом економіки, підвищеним рівнем ризику і підривом довіри інвесторів до самого біржового механізму та фондового ринку в цілому. Така ситуація часто спостерігається на фондовому ринку України [19, стор 307].
У зв'язку з появою різних ринків строкових контрактів і в тому числі форвардних ринків, з'явилася можливість для прогнозування змін цін на основі ринкових прогнозів, які часто перевершують багато індивідуальних прогнози. Це явище отримало свій розвиток в теорії ефективних ринків, яка стверджує що ринок можна розглядати як велика кількість учасників, кожен з яких збирає, обробляє і поширює вихідну інформацію, причому кожен володіє тільки частиною відноситься до справи. У результаті, продаючи та купуючи, у цих учасників прогнози формуються на ринку у вигляді ринкової ціни. Тому ми говоримо, що в ринковій ціні відображена вся наявна інформація. На підставі гіпотези ефективних ринків деякі фахівці вважають, що колективний розум забезпечує прогноз краще, ніж той прогноз, який виконує кожен окремий економіст. Не менша кількість фахівців заперечують ефективність цього підходу.
Застосування методів фундаментального аналізу дозволяє перейти від спекулятивних операцій до портфельних інвестицій, дозволяє отримати велику стійкість операцій і менший вплив ризиків. Вважається, що пошук і використання для прийняття рішень фундаментальних закономірностей ринку може дати значно більше валового прибутку за рахунок вкладення великих сум, ніж ризиковані операції малими сумами [19, стор 308].
1.2.2 Технічний аналіз фондового ринку
Технічний аналіз фондових ринків часто розглядається як самостійний вид, у відриві від фундаментального, його умов та факторів. Однак обидва ці методу взаємопов'язані і доповнюють один одного. Якщо фундаментальний аналіз зосереджений на русі ринку в цілому під впливом зовнішніх чинників, то технічний аналіз пов'язаний з вивченням динаміки цін, він відображає потреби покупців і продавців, попит і пропозиція, що визначають курс цінного паперу (див. рис. 1.2.2.1).
Технічний аналіз |
Аналіз чартів |
Аналіз технічних індикаторів |
Рис. 1.2.2.1 Зміст технічного аналізу
Технічний аналіз складається з припущення, що на динаміці цін позначаються зміни зовнішніх факторів і поведінка біржового курсу підпорядковане певним закономірностям, які можуть носити стійкий характер.
На основі виявлених закономірностей прогнозується рух біржового курсу в майбутньому з урахуванням впливу на нього інших факторів.
Технічний аналіз називають графічним, оскільки графічне представлення інформації, що аналізується - основний метод вивчення стану фондового ринку [14, стор 104].
Існує три основних типи графіків руху ринків, на основі яких будується методика технічного аналізу:
- Графік руху ціни;
- Графік обсягу торгівлі;
- Графік відкритого інтересу.
Ці аналізовані графіки зазвичай називають чартами. Використання в технічному аналізі тільки трьох основних джерел вихідної інформації є найважливішим перевагою такого методу аналізу.
У технічному аналізі використовується чотири основних методи відображення графіків руху ціни:
1. Лінійні графіки.
2. Гістограми.
3. Японські свічки.
4. Хрестики-нулики.
У лінійному графіку на осі абсцис відкладається час (хвилини, години, дні і т. д.), а на осі ординат - шкала ціни.
максимальна ціна ціна закриття |
мінімальна ціна ціна відкриття |
Рис. 1.2.2.2 Лінійний графік Рис. 1.2.2.3 Гістограма
На гістограми ми маємо своєрідний графік стовпчиків, причому кожен новий (за новий період часу) будується праворуч від останнього за попередній день або попередній період. На кожній лінії робляться позначки, що відображають рівень ціни відкриття (вліво, по першій угоді дня) та рівень ціни закриття (вправо, по останній угоді дня). Якщо з'єднати які-небудь характерні точки на гістограмі, то отримаємо лінійний графік, наприклад за ціною закриття.
Аксіоми або основні принципи технічного аналізу:
1. Рух (зміна) цін на ринку враховує всю інформацію про ситуацію. Будь-які зміни цін є результатом зміни зовнішніх умов і знаходять своє відображення в цінах.
2. Ціни рухаються направлено і головним завданням є визначення трендів. Термін тренд означає певний напрямок руху цін. Бувають такі види трендів:
- Зростаючий або бичачий - основний рух цін вгору;
- Падаючий або ведмежий - основний рух цін вниз;
- Бічний або горизонтальний - ціна в основному не змінюється.
3. Історія на ринку повторюється. Це відбивається в графіках руху цін.
Особливо важливим елементом технічного аналізу вважається побудова на графіках ліній підтримки і ліній опору.
Для побудови лінії підтримки (рівня підтримки) необхідно з'єднати на графіку істотні мінімуми, як це показано на малюнку 1.2.2.4.
Лінія підтримки |
Рис. 1.2.2.4 Побудова лінії підтримки
Можна припустити, що при падінні цін на ринку в певний момент починає рости попит і ціна доходить до лінії підтримки і починає рости.
Для побудови лінії опору (рівня опору) необхідно з'єднати на графіку умовною лінією істотні максимуми, як це показано на малюнку 1.2.2.5.
Лінія опору |
Рис. 1.2.2.5 Побудова лінії опору
При зростанні цін на бичачому тренді в певний момент з'являється падіння попиту і це відображається у тому, що ціна доходить до лінії опору і починає падати або зупиняє своє зростання. Таким чином, побудова умовних ліній підтримки і опору часто дозволяють відповісти на питання які характеристики чинного тренда, в якому напрямку відбувається його основний рух.
Лініях підтримки і опору можна дати і дещо іншу характеристику. Рівнем підтримки називають рівень ціни, при якому продавці-«ведмеді» зустрічають потужний опір з боку покупців і вже в даний момент не можуть продавати дорожче. Рівень ціни, при якому покупці-«бики» наштовхуються на сильне протидія продавців і не можуть продавати дорожче, називається рівнем опору. При виході ціни за рівень підтримки або опору неминуче слід посилення відповідної тенденції - ціни продовжують падати або різко зростати до тих пір, поки не наштовхуються на нові рівні підтримки або опору відповідно. Пробиття цих рівнів зазвичай надає сильний психологічний вплив на учасників ринку і починається скидання акцій або активна їх купівля. Найчастіше психологічно важливими є «круглі» ціни і на них орієнтуються при технічних прогнозах [18, стор 311].
Класичні фігури технічного аналізу. У технічному аналізі мають справу з двома групами класичних фігур, аналіз яких грунтується на третій аксіомі технічного аналізу (історія на ринку повторюється). Перша група фігур носить назву фігур продовження і вони сигналізують про те, що існуючий тренд залишається в силі і основний напрям тренда ймовірно не зміниться.
Рис. 1.2.2.6 Трикутники фігури продовження
На малюнку 1.2.2.6 показані два види трикутників, як найбільш відомих фігур продовження. Після завершення таких фігур слід очікувати поновлення руху в напрямку попереднього тренду. Також після завершення трикутника ціна повинна пробити відповідну лінію підтримки або опору і підвищитися або понизитися в залежності від виду основного тренда.
«Голова» |
«Праве плече» |
«Ліве плече» |
Рис. 1.2.2.7 Фігура «голова-плечі»
При наявності чітко вираженого попереднього тренду часто можна виявити розворотні фігури, наявність яких сигналізує про ймовірну зміну основного напряму діючого тренда. Однією з найбільш відомих таких фігур є показана на малюнку 1.2.2.7. фігура «голова-плечі» [15, стор 87].
Таким чином, існують різні методи і системи аналізу фондового ринку і серед них особливе місце займають фундаментальний і технічний аналізи. Вважається, що ці методи найбільш адекватно описують сформовану на ринку ситуацію і дозволяють зробити найбільш точний варіант прогнозу, хоча при цьому багато залежить від кваліфікації аналітика, використовуваних інструментів. Результати прогнозу, отриманого будь-якими методами, не мають абсолютного характеру, мають імовірнісний характер.
Для успішної роботи на фінансових ринках необхідно постійно виконувати поточний і перспективний аналіз ситуації на ринках, необхідно володіти надійними методами аналізу різних інструментів і прогнозування зміни їх цін і прибутковості.
1.3 Нормативно-правове регулювання фондового ринку
Одним з ключових факторів ефективного розвитку ринку цінних паперів в Україні є формування прогресивної нормативно-правової бази, яка регулювала б правовідносини, які виникають на ньому. При цьому необхідно враховувати, що навіть в країнах з розвиненою ринковою економікою, за наявності величезного, накопиченого десятками й сотнями років практичного досвіду у сфері випуску та обігу фондових цінностей, високої правової культури, ефективного механізму розробки, обговорення та прийняття законодавчих актів, постійного суспільної уваги до цих процесів, значних інтелектуальних зусиль юристів та економістів, не завжди вдається відразу встановити ефективне правове регулювання тих чи інших відносин, пов'язаних з ринком цінних паперів. Тому прийняті законодавчі акти дуже часто потребують уточнення або використання розвинутої системи підзаконного регулювання. [16, стор 134]
У нашій країні, за умов повного забуття власного досвіду в галузі фондових операцій, крайньої нестачі інформації про механізми їх регулювання в інших країнах, недосконалості процедури прийняття законодавчих рішень і порядку набрання ними юридичної сили, можливості розробки високоякісних нормативних документів істотно знижуються.
Правове регулювання ринку цінних паперів в Україні сьогодні може здійснюватися як державними органами, так і саморегульованими організаціями учасників фондового ринку. У першому випадку мова йде про державно-правове, а в другому - про інституційне регулювання процесів, які відбуваються на фондовому ринку.
Основоположними елементами системи державно-правового регулювання ринку цінних паперів є законодавче та подзаконное регулювання відносин, які виникають з приводу цінних паперів.
До групи законодавчих актів першого покоління, якими сьогодні регулюються відносини на українському фондовому ринку, в першу чергу слід віднести Закони України "Про цінні папери та фондовий ринок", "Про господарські товариства", "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", " Про приватизаційні папери "," Про банки і банківську діяльність "та ін
Державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.
З метою координації діяльності державних органів з питань функціонування ринку цінних паперів створюється Координаційна рада.
До складу Координаційної ради входять керівники державних органів, які в межах своєї компетенції здійснюють контроль або інші функції управління щодо фондового ринку та інвестиційної діяльності в Україні. Очолює Координаційну раду Голова Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Склад та Положення про Координаційну раду затверджує Президент України за поданням Голови Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Нормативними актами органів державної виконавчої влади, зокрема, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Міністерства фінансів України, Фонду державного майна України, Антимонопольного комітету України, а також Національного банку України, в основному реалізуються делеговані законодавством повноваження щодо регулювання фондового ринку.
Відповідно до Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" основні функції щодо формування і забезпечення реалізації єдиної державної політики щодо розвитку і функціонування фондового ринку в Україні, сприяння адаптації українського фондового ринку до міжнародних стандартів, координації діяльності центральних органів державної виконавчої влади з питань регулювання обігу цінних паперів в Україні виконує Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Іншим державним органам надано повноваження здійснювати державний контроль на фондовому ринку в межах компетенції, визначеної чинним законодавством. Крім того, певні повноваження у сфері регулювання і контролю над фондовим ринком надані фондовим біржам та саморегулюючим організаціям учасників фондового ринку.
Разом із законами України "Про цінні папери та фондовий ринок", "Про господарські товариства", "Про банки і банківську діяльність", Положенням про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії, затвердженим відповідним Указом Президента України, Законом України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україну "Постанова Кабміну« Основні напрями розвитку фондового ринку України в 2006-2010 р. »складають на сьогодні основну законодавчу базу функціонування ринку цінних паперів в Україні. [14, стор 140]
1.3.1Фондовая біржа
Відповідно до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» фондова біржа - організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами.
Іншими словами, фондова біржа - організатор торгівлі цінними паперами.
Діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку - діяльність професійного учасника фондового ринку (організатора торгівлі) із створення організаційних, технологічних, інформаційних, правових та інших умов для збирання та поширення інформації стосовно попиту і пропозицій, проведення регулярних торгів фінансовими інструментами за встановленими правилами, централізованого укладання і виконання договорів щодо фінансових інструментів, у тому числі здійснення клірингу та розрахунків за ними, та розв'язання спорів між членами організатора торгівлі.
Також біржа - це, перш за все, місце, де знаходять один одного покупець і продавець цінних паперів, де ціни на останні визначаються попитом і пропозицією на них, а сам процес купівлі-продажу регламентується правилами і нормами, тобто це певним чином організований фондовий ринок . Фондова біржа, об'єднуючи професійних учасників ринку цінних паперів в одному приміщенні, створює умови для підвищення ліквідності ринку в цілому.
Фондова біржа - акціонерне товариство, яке зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, іншими актами законодавства України, статуту і правил фондової біржі [1].
Для здійснення своєї діяльності фондові біржі повинні підтримувати власний капітал у розмірі, не менше ніж 3 мільйони гривень, а для фондових бірж, які здійснюють кліринг і розрахунки, - не менше ніж 6 мільйонів гривень.
Фондова біржа утворюється та діє в організаційно-правовій формі товариства (крім повного, командитного товариства і товариства з додатковою відповідальністю) або дочірнього підприємства об'єднання торговців цінними паперами, та провадить свою діяльність відповідно до Цивільного кодексу України, законів, які регулюють питання утворення, діяльності та припинення юридичних осіб, з особливостями, визначеними цим Законом.
Прибуток фондової біржі спрямовується на її розвиток і не підлягає розподілу між її засновниками (учасниками).
Фондова біржа утворюється не менше ніж двадцятьма засновниками - торговцями цінними паперами, які мають ліцензію на право здійснення професійної діяльності на фондовому ринку, або їх об'єднанням, що налічує не менше ніж двадцять торговців цінними паперами. Частка одного торговця цінними паперами не може бути більше ніж 5 відсотків статутного капіталу фондової біржі.
Діяльність фондової біржі як організатора торгівлі тимчасово зупиняється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку в разі, коли кількість її членів стала менш ніж 20, а якщо фондова біржа утворена у формі дочірнього підприємства об'єднання торговців цінними паперами - коли кількість членів такого об'єднання стала менше ніж 20. Якщо протягом шести місяців прийняття нових членів не відбулося, діяльність фондової біржі припиняється.
Членами фондової біржі можуть бути виключно торговці цінними паперами, які мають ліцензію на право здійснення професійної діяльності на фондовому ринку та взяли на себе зобов'язання виконувати всі правила, положення і стандарти фондової біржі.
Статут та правила фондової біржі затверджуються її вищим органом.
У статуті фондової біржі зазначаються найменування і місцезнаходження фондової біржі, порядок управління і формування її органів та їх компетенція, мета діяльності, підстави та порядок припинення діяльності фондової біржі, розподілу майна фондової біржі у разі її ліквідації.
У статуті можуть передбачатися інші положення, які стосуються створення і діяльності фондової біржі.
Фондова біржа зобов'язана оприлюднювати та надавати Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку інформацію про:
1. перелік торговців цінними паперами, допущених до укладення договорів купівлі-продажу цінних паперів на фондовій біржі;
2. перелік цінних паперів, які пройшли процедуру лістингу;
3. обсяг торгівлі цінними паперами (кількість цінних паперів, загальну вартість укладених договорів, курс цінних паперів щодо кожного емітента окремо) за період, установлений Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Правила фондової біржі складаються з порядку:
1. організації та проведення біржових торгів;
2. лістингу та делістингу цінних паперів;
3. допуску членів фондової біржі та інших осіб, визначених законодавством, до біржових торгів;
4. котирування цінних паперів та оприлюднення їх біржового курсу;
5. розкриття інформації про діяльність фондової біржі та її оприлюднення;
6. вирішення спорів між членами фондової біржі та іншими особами, які мають право брати участь у біржових торгах згідно із законодавством;
7. здійснення контролю за дотриманням членами фондової біржі та іншими особами, які мають право брати участь у біржових торгах згідно із законодавством, правил фондової біржі;
8. накладення санкцій за порушення правил фондової біржі.
Фондова біржа створює організаційні умови для укладання договорів з цінними паперами шляхом котирування цінних паперів на основі даних попиту і пропозицій, отриманих від учасників торгів на фондовій біржі.
У торгах на фондовій біржі мають право брати участь члени фондової біржі та інші особи відповідно до законодавства.
Торгівля на фондовій біржі здійснюється за правилами фондової біржі, які затверджуються біржовою радою та реєструються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку та її відповідні територіальні органи здійснюють контроль над випуском і обігом цінних паперів, за винятком приватизаційних. Контроль за обігом приватизаційних паперів здійснює Фонд державного майна України.
Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку призначаються державні представники на фондових біржах. Вони уповноважені здійснювати контроль за додержанням положень статуту і правил фондової біржі та мають право брати участь у роботі керівних органів фондових бірж.
Антимонопольний комітет України здійснює контроль над дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції при обігу цінних паперів. [1]
1.3.2 Позабіржовий ринок
Невід'ємною частиною бірж залишаються позабіржові організації, що об'єднують брокерські і дилерські компанії - торговців цінними паперами. Таких прикладів достатньо: NASDAQ - у США, EASDAQ - в Європі, РТС (Російська торгова система) - в Росії, ПФТС (Позабіржова фондова торговельна система) - на Україну.
Значення позабіржових ринків у різних країнах визначається по-різному. У деяких державах торгівля поза біржею не відіграє суттєвої ролі, а в деяких навіть заборонена. Що стосується України, то саме за межами фондових бірж здійснюється реалізація основної частини вперше емітованих цінних паперів і практично вся вторинна торгівля. Технічний прогрес веде до розвитку систем позабіржової торгівлі, які дешевші, гнучкі й ефективні, ніж біржовий механізм. Але, такі основні характеристики, як прозорість, гарантованість та надійність поступаються біржового.
Можна зробити ще одне застереження, оскільки угоди на ринку, який вважають у України позабіржовим по світовій практиці відносяться до «угодами за домовленістю». Саме з метою зменшити ринок «угод за домовленістю» ДКЦПФР було затверджено Положення «Про саморегулюючі організації фондового ринку», що забезпечить прозорість і регульованість ринку. Необхідність визначення статусу саморегулівних організацій фондового ринку була викликана також положенням Концепції функціонування та розвитку фондового ринку на Україну про те, що «на позабіржовому ринку цінних паперів створюються торгово-інформаційні системи установ, утворених на певних умовах саморегулівними організаціями ...». [13, стор 146]
Положення «Про затвердження Положення про регулювання діяльності фондових бірж і торгово-інформаційних систем» визначає електронну торговельно-інформаційну мережу (далі - ЕТIМ) як електронну систему, що зв'язує торговців цінними паперами в різних місцях і дає їм можливість обмінюватися котируваннями і укладати угоди без будь -небудь затримок у часі.
Торгово-інформаційна система (далі - ТІС) - юридична особа, яка здійснює діяльність з організації торгівлі на позабіржовому ринку та володіє або управляє ЕТІМ або іншою системою засобів, що надає можливість обміну пропозиціями купівлі та продажу цінних паперів. ТІС може використовувати ЕТІМ, не зареєстровану як суб'єкт підприємницької діяльності.
ЕТІМ повинна включати і підтримувати:
§ процедури та механізми для збору, обробки та передачі пропозицій, попиту та обсягів котирування від торговців цінними паперами, які є учасниками такої ЕТІМ;
§ записи щодо операцій з цінними паперами, які будуть міститися протягом п'яти років;
§ можливість підключати нових учасників до системи;
§ зв'язок, що забезпечуватиме Комісію даними в режимі реального часу в повному обсязі;
§ процедури та механізми для забезпечення швидкого доступу до інформації по кожному дню торгівлі для Комісії та для сторонніх осіб, які бажають придбати інформацію. Така інформація повинна включати ціни останньої купівлі та продажу (ціни закриття), найвищий попит і найнижче пропозицію, обсяг укладених угод по всіх цінних паперах, які входять до лістингу системи. ЕТІМ може брати помірну та уніфіковану плату за цю інформацію;
§ систему підтримки та процедури для непередбачених обставин в разі збою системи;
§ захист від втрати або перекручування даних або несанкціонованого доступу до системи;
§ інші системи і процедури, які є необхідними для ефективної роботи ЕТІМ.
Необхідно відзначити, що поки позабіржовий ринок України самоорганізується через три асоціативні громадські об'єднання - Українську асоціацію інвестиційного бізнесу, Українську асоціацію торговців цінними паперами та Українську асоціацію довірчих товариств, інвестиційних фондів і компаній.
Українська асоціація торговців цінними паперами ще у 1992 р. створила торгово-інформаційну систему під назвою АТ "Центральний депозитарій». Крім цього, за контрактом з Агентством міжнародного розвитку США в Києві американською фірмою «Баренц Груп» реалізований проект по створенню «Позабіржової торгової фондової системи» (ПТФС). Система використовує програмний продукт фірми «Портал», який безоплатно надається американською стороною. Американські консультанти надають також допомогу у створенні саморегулівних організацій, на базі яких і буде функціонувати ПТФС.
Асоціація ПФТС є відкритим добровільним об'єднанням професійних учасників фондового ринку, що здійснюють торгівлю цінними паперами. У прикладному розумінні ПФТС - це електронна торговельно-інформаційна мережа, що об'єднує термінали торговців з багатьох міст України в єдину брокерську майданчик і надає можливість підтримки, збереження та обробки інформації про котирування цінних паперів, допущених до торгівлі в системі. Таким чином, трейдери, не виходячи зі своїх офісів, купують і продають цінні папери, сидячи за торговим терміналом, працюючи за єдиними і однаковим для всіх правилами. Робота трейдерів відбувається в режимі реального часу. [17, стор 210]
Вони мають можливість:
- Бачити на своєму моніторі котирування (позиції на купівлю-продаж певного виду, кількості цінних паперів з цікавої контрагента ціною), що виставляються іншими операторами системи;
- Встановлювати-змінювати свої котирування по цінних паперах;
- Бачити зібрані на одному екрані кращі котирування по тих цінних паперів, які в даний момент цікаві оператору;
- Вести переговори на екранах моніторів за допомогою системи;
- Вводити звіти про проведені операції і т.д.
На сьогоднішній день під егідою Асоціації об'єдналися понад 500 торговців з основних регіонів країни.
Історія ПФТС починається з серпня 1995 року, коли до Києва прибули перші представники Баренц груп, консалтингової фірми, якій Агентство міжнародного розвитку США доручило проект побудови в Україні системи позабіржової торгівлі ЦП.
Після зустрічі з 40 торговцями з усіх регіонів країни були відібрані 16 найбільш активних учасників ринку. Перша зустріч Баренц груп і групи "шістнадцяти" відбулася 23 жовтня 1995 року. Після цієї дати пройшли близько десяти неофіційних зустрічей, поки 22 грудня 1995 не був прийнятий Статут і тимчасове положення про вступ до Асоціації.
З моменту реєстрації 23 лютого 1996 Печерської районної міською адміністрацією м. Києва Асоціації "Позабіржова фондова торговельна система" починається її "легальна" історія.
Згідно зі Статутом, метою організації є сприяння розвитку відкритого і рівнодоступного ринку цінних паперів в Україні шляхом розробки, впровадження та забезпечення виконання Членами Асоціації єдиних обов'язкових правил, вимог і стандартів діяльності. Метою створення Асоціації не є змова між її членами про поділ фондового ринку України та координації господарської діяльності на цьому ринку певним способом, який порушував би чинне антимонопольне законодавство, а також видані на його підставі правила та положення. Асоціація не ставить за мету отримання прибутку. Вона не має права втручатися в господарську (виробничу і комерційну) діяльність її членів. Але в той же час вона повинна контролювати виконання своїми членами норм і правил Асоціації, вимог законодавства з цінних паперів, забезпечувати їх виконання застосуванням санкцій та інших заходів.
Членами Асоціації можуть бути лише юридичні особи, які є резидентами України та мають ліцензію Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на здійснення всіх видів діяльності по випуску та обігу цінних паперів. Крім цього, необхідно мати внесений статутний фонд у розмірі не менше 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і три рекомендаційні листи від учасників ПФТС. При цьому член Асоціації повинен виконувати (не порушувати) вимоги чинного законодавства з цінних паперів, виданих на його підставі підзаконних актів, вимог Статуту, правил та положень Асоціації, рішень органів управління та контролю Асоціації, виконувати свої зобов'язання перед нею, зокрема, сплачувати членські внески.
Концепцією функціонування та розвитку фондового ринку України допускається, що позабіржова торгівля цінними паперами може здійснюватися з використанням торговельних майданчиків товарних бірж, але це не означає, що товарні біржі (як це допускає законодавство Російської Федерації) можуть створювати фондові відділи і встановлювати біржовий курс з цінних паперів . Порушення цього принципу українського законодавства у випадку з УМВБ створило небезпечний прецедент, який може стати поштовхом до подальшого порушення Закону України «Про цінні папери і фондову біржу» товарними та іншими біржами, які за своїм статусом не можуть вважатися фондовими. Зокрема, в 1995 році 14 товарних бірж здійснювали операції з цінними паперами і відкрили, всупереч законодавству, фондові відділи. [9, стор 94]
На завершення короткого аналізу положення біржового та позабіржового фондового ринків України необхідно підкреслити, що подальший їх гармонійний розвиток неможливий без створення повноцінної нормативної бази. Однією голови Закону України «Про цінні папери і фондову біржу», яка регулює порядок створення і діяльності фондової біржі, сьогодні явно недостатньо. Україна зараз має можливість шляхом аналізу різнобічних систем нормативного регулювання фондових ринків визначити найбільш необхідні при наших умовах правові моделі, які доцільно використовувати при формуванні вітчизняного біржового та позабіржового законодавства.
2 АНАЛІЗ СТАНУ ФОНДОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ
2.1 Структурно-логічна схема аналізу фондового ринку
Мета аналізу |
Завдання аналізу |
Інформаційна база |
Методи аналізу |
Технічний аналіз |
Фундаментальний аналіз |
Результати аналізу |
Рекомендації у відповідності з результатом аналізу |
Аналіз стану фондового ринку України |
Аналіз індексів |
Метод середніх ковзних |
Побудова лінії тренду |
Побудова ліній підтримки і опору |
Аналіз стану економіки України |
Аналіз стану фондового ринку України |
Аналіз фондового ринку України має на меті дослідження поточного стану фондового ринку України та визначення напрямку його розвитку. Для досягнення даної мети поставлені наступні завдання:
1. аналіз макроекономічних показників розвитку економіки України в цілому;
2. аналіз показників розвитку фондового ринку України;
3.Аналіз динаміки індексів фондового ринку України, таких як ПФТС, КАС-20 і SB50 і порівняння їх графіків;
4. визначення довгострокової тенденції розвитку ринку.
У ході аналізу будуть використовуватися такі джерела інформації:
1. Праці вчених фінансистів та економістів з теорії фундаментального і технічного аналізу ринків;
2. Періодичні видання, які включають аналіз фондового ринку України вченими-фінансистами, а також, думки експертів, трейдерів, брокерів та інвесторів;
3. Статистичні дані;
4. Сайти ДКЦПФР, Держкомстату, НБУ, ПФТС та інші Інтернет-ресурси;
5. Законодавство України.
Аналіз фондового ринку України буде здійснюватися за допомогою таких методів:
1. Фундаментальний аналіз;
2. Технічний аналіз.
У свою чергу фундаментальний аналіз ринку передбачає:
1. Аналіз стану економіки України;
2. Аналіз стану фондового ринку України;
3. Метод експертних оцінок.
Технічний аналіз включає:
1. Аналіз індексів фондового ринку;
2. Метод середніх ковзних;
3. Побудова лінії тренда;
4. Побудова ліній підтримки і опору.
Вибір саме цих інструментів як технічного, так і фундаментального аналізу обумовлений такими факторами:
1. Метою дослідження. У наші завдання входить визначення довгострокового напрями розвитку фондового ринку, а не його короткострокових коливань, так як аналіз здійснюється не в комерційних цілях.
2. Інформаційними обмеженнями. Для більш детального аналізу потрібно більший обсяг інформації, ніж той, який доступний непрофесійному аналітику.
3. Обмеження програмного забезпечення. В даний час існує безліч програм, створених для аналізу фондового ринку.
Результати проведеного аналізу представлені у відповідних частинах курсової роботи (див. 2.2, 2.3 та розділ 3). Вони обумовлені проведеним аналізом, а також відповідають наведеним думку експертів, як практиків, так і аналітиків. Як результатів представлена характеристика економічного стану і тенденцій розвитку всієї Україні (в рамках фундаментального аналізу), сучасного стану фондового ринку та динаміка його показників. У рамках результатів технічного аналізу визначена тенденція розвитку фондового ринку України. У розділі 3 зазначені перспективи розвитку фондового ринку, засновані на проведеному аналізі та думці експертів.
Наведені у розділі 3 рекомендації відповідають результатам аналізу і спрямовані на поліпшення стану фондового ринку в України, а також на рішення тих проблем, які заважають його розвитку.
2.2 Фундамен6тальний аналіз фондового ринку
Відомий фінансист і спекулянт на різних ринках Джордж Сорос, який зазвичай дещо скептично ставився до фундаментального і технічного аналізу, писав приблизно так: «Теорії поведінки цін на фондовому ринку поділяються на дві категорії: фундаменталістські та технічні. Технічний аналіз вивчає тенденції ринку. Безперечні його заслуги в прогнозуванні ймовірностей, але не дійсного ходу подій. Фундаментальний аналіз є більш цікавим. Передбачається, що акції мають справжню, фундаментальну вартість. Остання визначається здатністю стоять за акціями активів давати дохід. Вважається, що ринкова вартість акцій прагне до фундаментальної вартості, тому всі відповідні дослідження є корисним керівництвом при прийнятті рішень про інвестиції. »[19, стор 303]
Почнемо з фундаментального аналізу фондового ринку України. Для цього нам необхідно розглянути стан економіки України і фондового ринку в цілому. Аналіз економічного розвитку Україна проведемо за допомогою основних показників соціально-економічного розвитку України, поданих у таблиці 2.2.1 [дані Державного комітету статистики].
Таблиця 2.2.1 - Основні показники соціально-економічного розвитку Україна
| Фактично за січень-лютий 2007р. | Темпи зростання,% | ||||
| лютий 2007р. до | січень-лютий 2007р. До січня-лютого 2006р. | довідково: січень-лютий 2006р. До січня-лютого 2005р. | |||
| січня 2007р. | Лютого 2006р. | ||||
| Валовий внутрішній продукт, млн.грн. | 87392 | х | 107,9 | 108,6 | 101,5 |
| Обсяг реалізованої промислової продукції (робіт, послуг) 1, млн.грн. | 40885,1 | х | х | х | х |
| Індекс промислового виробництва | х | 99,4 | 111,0 | 113,4 | 99,9 |
| Обсяг продукції сільського господарства, млн.грн. | 4850 | х | х | 105,6 | 103,6 |
| Виробництво продукції тваринництва | |||||
| реалізація худоби та птиці на забій (у живій вазі), тис.т | 456,6 | 70,1 | 106,9 | 110,2 | 99,7 |
| молоко, тис.т | 1227,8 | 102,1 | 97,8 | 97,3 | 97,7 |
| яйця, млн.шт. | 1956,2 | 96,8 | 103,4 | 104,9 | 109,9 |
| Обсяг продукції будівництва, млн.грн. | 4861,9 | х | х | 120,3 | 99,9 |
| Вантажообіг, млрд.ткм | 77,3 | 93,8 | 104,1 | 104,6 | 100,0 |
| Пасажирооборот, млрд.пас.км | 20,0 | 116,2 | 102,4 | 101,3 | 103,6 |
| Експорт товарів1, млн.дол.США | 3208,5 | х | х | 137,2 | 93,9 |
| Імпорт товарів1, млн.дол.США | 3700,7 | х | х | 136,5 | 150,3 |
| Сальдо (+, -), млн.дол.США | -492,2 | х | х | х | х |
| Оборот роздрібної торгівлі, млн.грн. | 36639,2 | х | х | 125,9 | 126,2 |
| Доходи населення | |||||
| номінальні, млн.грн. | 35294 1 | 64,2 2 | 127,7 3 | х | 132,1 1 |
| реальний наявний,% | х | 68,8 2 | 112,8 3 | х | 119,2 1 |
| Витрати населення, млн.грн. | 33868 1 | 73,2 2 | 128,0 3 | х | 131,1 1 |
| Середньомісячна заробітна плата одного працівника | |||||
| номінальна, грн. | 1126 | 102,7 | 126,2 | 127,4 | 135,3 |
| реальна,% | х | 102,0 | 111,9 | 112,3 | 122,6 |
| Заборгованість з виплати заробітної плати 4, млн.грн. | 897,9 | 100,3 | 84,8 | х | 82,6 |
| Кількість зареєстрованих безробітних на кінець періоду, тис. осіб | 812,8 | 102,9 | 88,0 | х | х |
| Індекс цін виробників промислової продукції | х | 101,1 | 116,5 | 103,4 5 | 101,5 5 |
| Індекс споживчих цін | х | 100,6 | 109,5 | 101,1 5 | 103,0 5 |
2 Січень 2007р. у% до грудня 2006р.
3 січня 2007р. у% до січня 2006р.
4 Станом на 1 березня.
5 Лютий у% до грудня попереднього року.
Найбільш наочну, доступну та відповідну для наших цілей інформацію дають дві останні колонки таблиці, що показують відношення показників економічного розвитку за січень-лютий 2007р. до січня-лютого 2006р. (Колонка 4) і, для порівняння з темпами зростання в 2006 р., в колонці 5 представлено відношення показників за січень-лютий 2006 р. до янтарю-лютого 2005
ВВП за два місяці цього року на 8,6% більше, ніж за ці ж місяці в 2006 р. Це говорить про достааточно високому рівні приросту ВВП, тим болем якщо враховувати політичну нестабільність. Крім того, темп зростання ВВП за відповідний період 2006 р. склав всього 101,5%. Тобто крім досить високого рівня ВВП, спостерігається і його постійне зростання, що дуже яскраво ілюструє малюнок 2.2.1, що показує стабільний і впевнене зростання показника ВВП Україна.
Індекс промислового виробництва, темп зростання якого в січні-лютому 2007р. склав 113,4, говорить про розвиток промисловості на Україну. У 2006 р. даний темп зростання становив 99,9%, тобто не було забезпечено навіть рівень виробництва 2005 р. Тобто в 2007 р. ми бачимо різке зростання промислового виробництва.
Рис. 2.2.1 Показники ВВП Україна 1997-2007 р., млн. грн.
Темп зростання обсягу продукції сільського господарства говорить про поступовий розвиток цієї галузі, яка в останні роки є проблемною. При цьому ситуація з виробництвом продукції тваринництва змінилася в кращу сторону. Темпи зростання, не досягають навіть 100% раніше, тепер показують перевищення показників виробництва цього року в порівнянні з попереднім.
Темп приросту будівництва становить 20%, тоді як у 2006 р. становив - 0,1%. Тобто значно збільшилися інвестиції у будівництво як виробничих, торгових, так і житлових приміщень.
Експорт українських товарів збільшився на 37,2% в порівнянні з попереднім роком, що говорить про підвищення конкурентоспроможності товарів вітчизняного виробництва, збільшення обсягів їх випуску, розвитку ЗЕД Україні і, в кінцевому рахунку, притоці капіталів в Україні. При цьому імпорт товарів в Україні хоч і виріс у порівнянні з попереднім роком, але темп зростання його в 2007 р. складає 136,5%, тоді як у 2006 р. становив 150,3%. Тобто Обсяг ввезених Україні товарів скорочується досить швидкими темпами. Тим не менш сальдо при цьому все ще залишається негативним.
Порівняння доходів у лютому 2007 р. з доходами в лютому 2006 р. показує зростання доходів як номінальних, так і реальних, хоча реальні доходи зростають в 2 рази повільніше (на 26,2% і на 11,9%). Витрати населення при цьому збільшилися на 28%. Але при порівнянні загальних доходів і витрат в абсолютному вираженні, бачимо, що доходи перевищують видатки.
Середньомісячна заробітна плата одного працівника складає 1126 грн. в лютому 2007 р., що в 2,68 рази вище законодавчо встановленого прожиткового мінімуму. Як номінальна, так і реальна заробітна плата має достатньо високі темпи зростання.
Як і раніше залишається заборгованість по заробітній платі і досить велика кількість безробітних (при тому, що статистика враховує тільки зареєстрованих безробітних). Але показники і того, й іншого досить швидко скорочуються.
Індекс цін виробників промислової продукції зріс на 3,4% у лютому 2007 р. в порівнянні з груднем 2006 р. За той же період індекс споживчих цін виріс на 1,1%.
Розглянемо також такі важливі для економіки країни показники, як рівень інфляції і показник грошової маси.
Розглядаючи динаміку зростання грошової маси М3 (рис. 2.2.2), яка в Україні включає всі грошові кошти, в тому числі і самі неліквідні. Таке збільшення грошової маси говорить про розвиток економіки країни, про розвиток фондового ринку та банківських платіжних інструментів різного ступеня ліквідності. Тобто більше стали використовуватися різні цінні папери, що говорить про розвиток банківського сектору та фондового ринку, про вдосконалення платіжних відносин.
Одним з основних показників при оцінці економічного стану країни є рівень інфляції (таблиця 2.2.2). За підсумками 2006 р. інфляція склала 11,6%, що є досить високим показником в порівнянні з іншими країнами і нормальним рівнем інфляції. За три місяці 2007 р. інфляція склала 1,3%, що менше, ніж за той же період минулого року.
Рис. 2.2.2 Грошова маса (М3), млн.грн [мін. Ек-ки.].
Таблиця 2.2.2 Величини індексів інфляції (2000-2007 рр..) У відсотках до попереднього місяця
| Місяць | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 |
| Січень | 104,6 | 101,5 | 101,0 | 101,5 | 101,4 | 101,7 | 101,2 | 100,5 |
| Лютий | 103,3 | 100,6 | 98,6 | 101,1 | 100,4 | 101,0 | 101,8 | 100,6 |
| Березень | 102,0 | 100,6 | 99,3 | 101,1 | 100,4 | 101,6 | 99,7 | 100,2 |
| Квітень | 101,7 | 101,5 | 101,4 | 100,7 | 100,7 | 100,7 | 99,6 | |
| Травень | 102,1 | 100,4 | 99,7 | 100,0 | 100,7 | 100,6 | 100,5 | |
| Червень | 103,7 | 100,6 | 98,2 | 100,1 | 100,7 | 100,6 | 100,1 | |
| Липень | 99,9 | 98,3 | 98,5 | 99,9 | 100,0 | 100,3 | 100,9 | |
| Серпень | 100,0 | 99,8 | 99,8 | 98,3 | 99,9 | 100,0 | 100,0 | |
| Вересень | 102,6 | 100,4 | 100.2 | 100,6 | 101,3 | 100,4 | 102,0 | |
| Жовтень | 101,4 | 100,2 | 100.7 | 101,3 | 102,2 | 100,9 | 102,6 | |
| Листопад | 100,4 | 100,5 | 100.7 | 101,9 | 101,6 | 101,2 | 101,8 | |
| Грудень | 101,6 | 101,6 | 101.4 | 101,5 | 102,4 | 100,9 | 100,9 | |
| Всього за рік | 125,8 | 106,1 | 99.4 | 108,2 | 112,3 | 110,3 | 111,6 |
На рис. 2.2.3 представлений графік рівня безробіття за останні 10 років. Розглядаючи графік за останні 4 роки, можна помітити сезонну закономірність. У літній період безробіття різко скорочується, тоді як в інший час вона досить висока. Пік безробіття припадає приблизно на зимові місяці. Таким чином рівень безробіття в 2006 р. коливався від 3,25% до 2,5%. Такий показник безробіття є нормальним (природним) і свідчить про практично повної зайнятості населення.
Рис. 2.2.3 Рівень безробіття населення
Також для складання повної картини про економічну ситуацію в країні важимі показниками є показники результатів діяльності підприємств, що показують ефективність діяльності підприємств в цілому і доходи власників.
Фінансові результати підприємств від звичайної діяльності до оподаткування за січень 2007 року склали 5,7 млрд. грн. (Загальна сума доходів - 8,8 млрд. грн., Витрат - 3,1 млрд. грн.)
Протягом січня 2007 збитково працювало 34,4% підприємств. Найбільше таких підприємств у сфері охорони Здоров'я та соціальної допомоги. (44,0% від загальної кількості підприємств відповідного виду діяльності), на транспорті та зв'язку (41,5%), у будівництві (39,0%) і промисловості (38,8%).
Після того, як ми розглянули Україні в цілому з економічної точки зору, розглянемо фондовий ринок країни в рамках фундаментального аналізу.
У пошуках нових проектів усе більше інвесторів звертають увагу на ринки країн, що розвиваються. Серед них найбільшу популярність мають цінні папери Росії, Україні і Казахстану.
Якщо останній приваблює наявністю нафтогазових родовищ, то інтерес до України викликаний зовсім іншими причинами. У країні сильна металургійна промисловість, але інвестиційної привабливості це їй не додає - учасники ринку з обережністю ставляться до акцій металургійних компаній через цінових ризиків. Разом з тим, російські експерти фондового ринку констатують наявність в Україні значної кількості цікавих активів у різних областях.
Характеризуючи загальний стан фондового ринку України, експерти констатують, що хоча темпи зростання українського ринку в порівнянні з російським і не такі значні, російський капітал все більше уваги звертає на сусідній ринок. Так російська фондова біржа РТС придбала донецьку біржу Індекс та ведуться переговори з придбання пакету в ПФТС. Учасники ринку сподіваються, що російський фондовий ринок принесе свої технології і таким чином українська стане схожим на сусідський [Фондовий ринок України: думка російських експертів (22 лютого 2007 20:37) Ігор Соловей, Експерт Центру досліджень проблем громадянського суспільства, власкор УКРІНФОРМу в Москві, для UAtoday.net].
Голова правління "Ренесанс Капітал" Стівен Дженнінгс бачить в українському фондовому ринку великий потенціал. "Ймовірно, що скоро ми побачимо велику переоцінку вартості активів і значне зниження вартості позикового капіталу для українських компаній. Ми рекомендуємо російським інвесторам і всім іноземним компаніям приходити на український фондовий ринок зараз ".
Незважаючи на велику ліквідність і організованість російського ринку, в Україну, на думку голови Інвестиційної групи "Ренесанс Капітал Україна" Григорія Гуртового, існує велика кількість об'єктів, які цікаві саме на ранній стадії входу, до їх виходу на біржу. "Ранній вихід на ринок країни - це результат віри в розвиток економіки країни. Нам це дозволило зайняти певні позиції як у відносинах з урядом, так і з українськими корпорант та підприємствами. Тому ми змогли їм запропонувати весь перелік інвестиційних послуг у повному обсязі ".
Керуючий компанії "UFC Capital" Юрій Григорук перспективність інвестування в український фондовий ринок пов'язує з тим, що він зараз значно недооцінений. "Український фондовий ринок сьогодні - це російський кілька років тому. Тому ті, хто має досвід роботи в Росії, мають уявлення, наскільки недооцінений український фондовий ринок ".
Ще одним важливим фактором, на думку Григорук, є темпи зростання економіки, які "перевищують аналогічні показники сусідніх країн". "Нещодавні заяви агентства" Moody `'" про можливе підвищення рейтингу України і можливий вступ країни до СОТ у червні цього року свідчать про те, що українська економіка стає все більш привабливою для інвестицій. Я очікую приплив іноземних капіталів вже в найближчі місяці ", вважає керівник компанії" UFC Capital ".
Розвитку фондового ринку супроводжує зростання національної економіки. Незважаючи на те, що економіка України залишається, в основному, експортоорієнтованої - близько 70%, все більша частина припадає на внутрішнє споживання. Причина - щільність населення, близькість до Європи. Знову ж зростання цін на газ позитивно позначається на економіці - підприємства мобілізувалися і почали відшукувати резерви, модернізувати обладнання та виробництво. У цифрах це відображається у зростанні ВВП: якщо в 2005 було близько 3%, то в 2006-вже близько 6%, а в цьому році "Трійка діалог" чекає до 7% зростання, незважаючи навіть на політичну нестабільність.
Позитивним фактором є також і відсутність валютних ризиків - гривня залишається стабільною досить тривалий час.
Політична ситуація - той фактор, який найбільш негативно впливає на розвиток фондового ринку України. Постійна нестабільність і зміна то тих, то інших частин уряду, що випливає звідси непослідовність як зовнішньої, так і внутрішньої політики, змушує інвесторів зайвий раз замислитися, незважаючи на досить позитивні економічні показники.
Тим не менш, незважаючи на політичну нестабільність, згідно зі звітом за 2005 р. Державної Комісії з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР), випуск цінних паперів, зареєстрований у 2005 р. і що дорівнює 61.99 мільярдам гривень, є найвищим показником з початку реєстрації українських цінних паперів (рис. 2.2.4). Обсяг випущених паперів в 2005 р перевищує той же показник 2004 р. на 78%, що є найбільшим темпом зростання за весь час існування фондового ринку на Україну.
Серед випущених фінансових інструментів найбільший обсяг займають акції (40,03%), інвестиційні сертифікати інститутів спільного інвестування (37,19%). Інші види випущених цінних паперів представлені на малюнку 2.2.5.
Рис. 2.2.4 Обсяг випуску цінних паперів, зареєстрованих ДКЦПФР у 1996-2005 р., млрд. грн.
Рис. 2.2.5 Обсяг різних видів цінних паперів, випущених в 2005 р.
У 2005 обсяг укладених угод на ринку цінних паперів дорівнював 403 800 000 000 гривень, що на 82,53 мільярда ГРН більше обсягу укладених угод у 2004 році.
При цьому на фондовому ринку України з нерезидентами було укладено 25% угод, що говорить про збільшення активності вітчизняних інвесторів.
Діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку здійснюють фондові біржі та торговельно-інформаційні системи. В Україні існує вісім бірж і дві торгово-інформаційні системи:
- Донецька Фондова Біржа (DSE);
- Київська Міжнародна Фондова Біржа (KISE |);
- Кримська Фондова Біржа (CSE);
- Придніпровська Фондова Біржа | (PSE);
- Український Міжбанківська Валютна Біржа (UICE |);
- Українська Міжнародна Фондова Біржа (UISE |);
- Українська Фондова Біржа (USE);
- Луганська Фондова Біржа (LSE |);
Крім того, дві торгово-інформаційні системи: - "Перша Фондова Торговельна Система", "PFTS |";
- Дочірнє підприємство Асоціації "Південно-Українська Комерційна та Інформаційна Система" - "Південь-сервер".
На організаторах торгівлі цінними паперами в 2005 р. було укладено угод з купівлі-продажу цінних паперів на суму 16,4 мільярдів гривень. Це - найбільший обсяг угод, укладених на торговельних організаторах протягом попередніх років.
При цьому обсяг угод, укладених на ПФТС в 2005 р. становить 88,22% від усього обсягу укладених угод на фондовому ринку. Для порівняння, у 2004 р. цей показник дорівнював 74,66%. Саме тому для технічного аналізу фондового ринку України нами буде використовуватися індекс ПФТС.
Серед існуючих в Україні бірж найбільшу кількість угод було укладено в 2005 р. на Українській Фондовій Біржі (40,73%).
Слід враховувати, що переважна більшість операцій з цінними паперами на первинному ринку укладається на УФБ, а на вторинному ринку - на ПФТС.
Таким чином, аналіз стану економіки України говорить про стабільне і значне зростання всіх показників. Україні розвивається досить швидкими темпами. І хоча існує значна кількість несприятливих факторів (таких як показники інфляції і політична нестабільність), це не зупиняє, у свою чергу, зростання фондового ринку України, про що говорять показники обсягу випуску і обігу цінних паперів. Експерти, як вітчизняні, так і зарубіжні, оцінюють фондовий ринок Україні як перспективний і привабливий, хоча він знаходиться на одній з початкових стадій розвитку і оцінюється як недостатньо активний.
2.3 Технічний аналіз фондового ринку
З розвитком вітчизняного ринку цінних паперів в Україні з'явилася велика кількість різноманітних фондових індексів, головна мета яких полягає в адекватному відображенні стану фондового ринку і рівня цін на корпоративні цінні папери.
Індекс ПФТС (перша фондова торгова система), який розраховується на базі простих акцій підприємств, що пройшли листинг в ПФТС. У перелік включені такі акції, за якими було зареєстровано найбільшу кількість двосторонніх угод, причому ціна двосторонньої угоди повинна бути не менше кращої ціни покупки і не більше кращої ціни продажу на момент введення звіту в систему.
Об'єктивність та правильність розрахунку індексу ПФТС забезпечується чіткою методикою та тим, що первинна інформація для розрахунку індексу є відкритою і рівнодоступного для всіх зацікавлених осіб.
Індекс ПФТС визначає середній рівень найбільш ліквідних українських акцій, які мають найбільшу ринкову капіталізацію. Частина акцій компаній, які включаються в індекс і обертається на ринку, повинна перевищувати 10% їх загального числа. Індекс ПФТС визнаний міжнародною фінансовою корпорацією (МФК) як єдиний індекс використовується цією організацією при моніторингу внутрішнього стану українського фондового ринку. У травні 1998 р. Україна, як ринок, який розвивається, була включена в систему індексів МФК, крім індексу IFC Fronter [26, стор 4].
Ми при проведенні аналізу фондового ринку України будемо використовувати за основу саме цей індекс, як найбільш поширений і всіма визнаний.
Рис. 2.3.1 Індекс ПФТС і показник обсягу торгів за 180 днів
На малюнку 2.3.1 показана динаміка індексу ПФТС за останні півроку. Як ми бачимо на даному графіку, занчение індексу в довгостроковій перспективі зростає, так як кожний наступний мінімум більше попереднього, а кожний значний максимум вище попереднього максимуму йому значення індексу.
Обсяги торгів здаються стабільними, але якщо взяти динаміку обсягів торгів на ПФТС за більш тривалий період (див. рис. 2.3.2), то ми побачимо незначне зниження обсягів укладених на ПФТС угод, хоча саме значення індексу, а значить і котирування цінних паперів, за цей час зросли досить значно.
Рис. 2.3.2 Динаміка індексу ПФТС за 380 днів
Рис. 2.3.3 Індекс ПФТС і ковзна середня за 180 днів.
Фахівцями технічного аналізу був розроблений метод середніх ковзних, який дозволяє розділити випадкові і суттєві коливання цін, підтверджує отримані іншими способами прогнози зміни тенденцій ринку.
Метод середніх основиввается на обчисленні середнього курсу показника за певну кількість сесій, прежшествующіх розрахунковому дня, та побудові графіка результатів вичислення на одному графіку з текучі ченням показника [18, стор 312].
Кількість періодів, прийняте при рас четах (іноді цю величину називають вікном усереднення), буває різноманітним залежно від цілей розрахунку і тактики Аналітика: 6, 10, 15, 45 і навіть 100 періодів. Три перші зазначені періоду визначаються як короткострокові, періоди 30-45 використовуються для побудови довгострокових прогнозів.
Дослідження показали, що кращі сигнали для технічних аналітиків виробляють середні ковзні за 15 біржових торгів (для короткострокових прогнозів) і за 45 торгів (для Пронози на більш тривалі терміни).
На малюнку 2.3.3 представлені середні ковзні індексу ПФТС за 15 і 45 періодів. Перевищення значення індексу як показників середньої, розрахованої за 15 періодів, так і середньої, розрахованої за 45 періодів, говорить про тенденції ринку рости далі як у короткостроковому, так і в довгостроковому періодах. Причому значну відстань між показником індексу та середньої з кроком в 45 періодів виглядає особливо обнадійливо. Звернемо увагу на те, що в грудні 2006 року середня ковзна з меншим кроком перетнула знизу вгору середню з великим кроком, що є сигналом до зростання ринку. І дійсно, як ми бачимо на графіку, почався тривалий ріст індексу, який привів його до показника в 800.
Як було сказано раніше, лінії підтримки і опору представляють собою горизонтальні рівні, при досягненні яких ринок перестає відповідно падати або різко зростати. На будь-якому ринку ціна - це те справедливе значення вартості, на яке згодні як продавці, так і покупці. Якщо покупці думають, що ціна низька, вони спробують купити. Це, у свою чергу, збільшить попит, і ціна зросте. У міру зростання ціни покупці стають менш агресивними у своїй поведінці, а продавці - якраз навпаки. В деякій точці агресивна поведінка покупців і продавців урівноважиться і цей рівень ціни стане лінією опору. Для лінії підтримки вірно зворотне. [15, стор 44] На малюнку 2.2.4 представлені лінії підтримки і опору індексу ПФТС.
Лінії тренда - це лінії підтримки або опору, що мають нахил у бік тренда [15, стор 59]. На малюнку 2.3.5 побудовані лінійна і логарифмічна лінії тренду. Обидві показують висхідний рух ринку, але логарифмічна лінія тренду має при цьому більш згладжені контури.
Рис. 2.2.4 Лінії підтримки і опору індексу ПФТС
Рис. 2.3.5 Індекс ПФТС і лінії тренду
В Україні крім індексу ПФТС існує ще ряд індексів. Розглянемо деякі з них.
Індекс SB 50 UKRAINE створений компанією Sigma Bleyzer з метою підвищення прозорості інструменту аналізу українського фондового ринку. В основу його розрахунку закладені принципові рішення, які використовуються провідними світовими індексами; так окремо для розрахунку капіталізації використовуються ціни реально укладених угод. Крім того, не приймаються до уваги акції, які перебувають у державній або колективній власності, а також у власності стратегічних інвесторів, тобто на індекс не впливають великі пакети акцій, яких немає у вільному обігу. Хоча SB 50 розраховується за суворими правилами та більше точно відображає сітуацію на ринку, він має і деякі недоліки: враховує лише угоди ПФТС, а поза ПФТС існує близько 75% вторинного ринку. Крім того, ціна акцій визначається як середня ціна угод, укладених протягом робочого дня, що обумовлюється технологією і формою надання інформації на ПФТС.
На малюнку 2.3.6 представлена динаміка індексу за 360 днів. Очевидно, що його графік дуже схожий на графік індексу ПФТС і показує аналогічну тенденцію до зростання.
Рис. 2.3.6 Індекс SB 50 UKRAINE за 360 днів
Починаючи з 1997 року на фондовому ринку розраховується індекс КАС-20. Цей індекс розраховує компанія «Альфа-капітал» за методикою середнього зваженого арифметичного. Метою створення індексу є об'єктивне відображення стану фондового ринку на базі котирувань акцій 20 ліквідних підприємств. Перевагою зваженого індексу є надання більшої питомої ваги великим компаніям, які є «блакитними фішками» фондового ринку України [26, стор 7].
На малюнку 2.3.7 представлена динаміка даного індексу, яка також відображає довгострокове зростання українського фондового ринку безпосередньо з моменту створення індексу. Тим не менше на даному графіку максимуми випажени не так різко, як на графіку індексу ПФТС.
Рис. 2.3.7 Динаміка зміни індексу КАС-20 за 306 днів
Таким чином, аналіз динаміки значень індексів ПФТС, КАС-20 і SB50 говорить про довгострокову перспективу зростання фондового ринку України. Безумовно, на ринку існує ряд проблем, таких як нестабільність, непрозорість, недостатня активність і інші, але технічний аналіз говорить нам про перспективність українського фондового ринку в довгостроковій перспективі. Такий висновок технічного аналізу збігається з результатом фундаментального аналізу.
3 ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ФОНДОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ
Український фондовий ринок зараз перебуває на стадії формування і становлення. Незважаючи на об'єктивні труднощі, які виникають при цьому, зроблені кроки дають надію на те, що Україна поступово наближається до мети - створення ефективного і справедливого ринку цінних паперів, регульованого державою та інтегрованого у світові фондові ринки.
Разом з тим вже є перші, іноді негативні, уроки. Зокрема, такі прикрі розчарування, як протиправна діяльність деяких довірчих товариств і фінансових посередників на ринку цінних паперів. Причина цього - недосконалість законодавчої бази і відсутність ефективного контролю з боку держави за процесами, які відбуваються на фондовому ринку.
Слід зазначити, що становлення українського фондового ринку йде шляхом, який вже пройшов російський фондовий ринок. Вітчизняному фондового ринку сьогодні притаманні риси, якими Я.М. Міркін свого часу охарактеризував російський ринок, а саме:
· Невеликі обсяги і неліквідність;
· Політична нестабільність, що підсилює недовіру інвесторів;
· Неоформленість у макроекономічному розумінні;
· Нерозвиненість матеріальної бази, технологій торгівлі, регулятивної та інформаційної інфраструктури, реєстраційної, депозитарної та клірингової мережі;
· Ослаблена роль державного регулювання, яке пояснюється його роздробленою системою (кілька державних органів прямо впливають на ринок і регулюють його);
· Висока ступінь усіх ризиків, пов'язаних з цінними паперами (доходного ризику, ризику ліквідності, політичного, законодавчого та інших ризиків);
· Дуже високі технічні ризики (ризик неврегульованості розрахунків по цінних паперах, ризик передачі коштів тощо);
· Значні масштаби грюндерства, агресивна політика установи нежиттєздатних компаній;
· Відсутність великих, з тривалим досвідом роботи, інвестиційних інститутів, які заслуговують громадської довіри;
· Відсутність достатньої кількості кваліфікованих фахівців;
· Агресивність, гостра конкуренція з-за відсутності традицій ділової ринкової етики.
Стихійно в Україну обрано змішана, проміжна модель фондового ринку, на якому одночасно і з рівними правами присутні і комерційні банки, які мають всі права на операції з цінними паперами, і небанківські інститути. В українській практиці, по суті, склалася європейська модель універсального комерційного банку, на відміну від "американської" моделі, де банк має значні обмеження на операції з цінними паперами.
Моделі фондових ринків інших країн представляють собою значною мірою результат еволюції вказаних ринків, характер якої визначається багатьма факторами. З одного боку, це конкретні історико-національні особливості певної країни, а також особливості ментальності її населення. З іншого, фондовий ринок представляє собою складну сукупність правовідносин з приводу цінних паперів, яка від цих особливостей не залежить. [15, стор 11]
Ефективне функціонування фондового ринку та зниження собівартості операцій, які здійснюються на ньому, залежить від досягнення вироблених світовим досвідом орієнтирів у стандартах щодо клірингу та розрахунків по цінних паперах, їх реєстрації та перереєстрації.
Розвиток системи клірингу та розрахунків по цінних паперах повинно бути спрямоване на зниження властивого цим системам ризику шляхом скорочення терміну між укладанням та реалізацією угод по цінних паперах, забезпеченням гарантій та їх виконанням і встановленням принципу одночасного обміну грошей на цінні папери. Ефективність може підвищуватися шляхом відмови від фізичного переміщення цінних паперів, стимулювання їх використання, а також стандартизованих методів зв'язку і суворих часових рамок виконання операцій [22, стор 15].
Конкретними орієнтирами в досягненні світових стандартів на рівні цінних паперів є такі кінцеві цілі:
• держава повинна мати розвинуту та ефективно діючу систему Національного депозитарію цінних паперів. Крім збереження цінних паперів, система Національного депозитарію може здійснювати ідеальними обслуговування угод з цінних паперів та обробці інформації з них. Депозитарій може як включати систему платежів у свою структуру, так
і бути пов'язаним з окремою системою платежів;
• створення системи заліку вимог при наявності достатнього обсягу фондового ринку;
• всі угоди по цінних паперах повинні виконуватися відповідно до принципу «поставка проти платежу»;
• повинні бути прийняті стандарти Міжнародної організації зі стандартизації (ISO) для обігу документів за операціями з цінними паперами та їх нуме-рації.
Обіг цінних паперів може забезпечуватися системами:
• біржовий і позабіржової торгівлі цінними паперами;
• Національного депозитарію цінних паперів;
• заліку вимог (клірингу), які будуть розвиватися, виходячи з потреб фондового ринку з метою забезпечення своєчасної поставки цінних паперів проти платежу. Для надання процесу грошового клірингу і виконання угод щодо цінних паперів, державного контролю і безпеки, кліринговим банком в системі Національного депозитарію мають виступати НБУ та уповноважені ним комерційні банки;
• швидко і ефективно організованої звірки умов угод щодо цінних паперів;
• надійного та безперешкодного засвідчення переходу прав власності в цінні папери. Для цього функція реєстрації права власності на цінні папери та їх переходу повинна бути відокремлена від емітентів і здійснюватися уповноваженими установами, незалежними від емітентів. Ці ж установи надаватимуть емітентам та акціонерам відомості про реєстр власників відповідних цінних паперів [7, стр125].
Для забезпечення достатньої прозорості фондового ринку може проводитися широке інформування про дохідність операцій з цінними паперами та ризики, пов'язані як з емітентами, так і з діяльністю посередників на фондовому ринку. Ця інформація буде забезпечуватися шляхом встановлення процедур та стандартів розкриття інформації про емісії цінних паперів, емітенти, ціни та обсяги торгівлі цінними паперами. Давати таку інформацію повинні емітенти, посередники системи біржової і позабіржової торгівлі, Комісія з цінних паперів через офіційні та спеціальні видання.
Держава може сприяти впровадженню передових технологій, необхідних для підтримки фондового ринку. Для кадрового забезпечення функціонування фондового ринку в Україні створюється система підготовки вітчизняних фахівців. Фондовий ринок України стає складовою частиною світового ринку фінансових ресурсів, надаючи іноземним інвесторам надійний механізм для здійснення інвестицій в економіку Україну.
Передумовою для цього може стати створення мережі організацій, які будуть спеціалізуватися на роботі з цінними паперами, фондових бірж та систем Національного депозитарію, пов'язаних з ефективною системою платежів. Національний депозитарій повинен увійти в міжнародну мережу центральних депозитарних установ, торгових систем і міжнародних організацій зі стандартизації для забезпечення представництва суб'єктів фондового ринку України на світовому ринку.
Для забезпечення захисту внутрішнього інвестора слід встановити жорстку процедуру допуску цінних паперів іноземних емітентів на національний фондовий ринок. А для захисту вітчизняних інвесторів під час здійснення операцій з іноземними цінними паперами необхідно розвивати контакти і співробітництво з іноземними регулюючими та контролюючими органами з цінних паперів.
Отже, дотримання усіх зазначених принципів і стандартів функціонування фондового ринку дозволить створити діловий та прозорий ринок, на якому будуть не тільки функціонувати різні види цінних паперів, але і будуть відбуватися процеси, які надають позитивний вплив не тільки на фінансовий ринок, а й на розвиток економіки всієї країни. [20, стор 17]
Формування цивілізованого фондового ринку в Україні є центральною ланкою ринкових перетворень і сприятиме оздоровленню економіки України, інвестуванню її стрижневих галузей і об'єктів, прискоренню процесу приватизації державного майна. [13, стр. 10]
Таким чином, за останні роки в Україну здійснені значні кроки в
напрямку створення необхідної правової бази фондового ринку. Мова йде фактично
про створення другого покоління вітчизняного законодавства про цінні папери. При цьому
подальша законодавча робота в першу чергу повинна бути спрямована на вирішення
цілого кола проблем, які сьогодні існують у сфері правового забезпечення функціо-
вання українського фондового ринку і які можна окреслити таким чином:
· Законодавчі акти в цілому не мають необхідного ступеня детальності, вони проти-
речівие, на їх утриманні позначилася боротьба між собою різних державних органів і
концепцій розвитку ринку цінних паперів;
· Нормативна база, яка спрямована на регулювання загального обігу цінних паперів,
має великі прогалини, не охоплює найважливіші й найбільш делікатні області фондового
ринку (приблизно 50 відсотків нормативних актів пов'язані з державними цінними
паперами та приватизацією);
· Нормативна база у сфері фондового ринку не систематизована, не ведеться її облік,
немає офіційних видань з цінних паперів;
· Українське законодавство має ухил у напрямку регулювання формальної
(Реєстрація, ліцензування, атестація і т. д.), а не змістовної (достатність капіталів,
попередження банкрутств) сторони діяльності суб'єктів фондового ринку;
· Немає повноцінного правового забезпечення контролю державних органів за примі-
ненням чинного законодавства у сфері фондового ринку, не нарощуються ресурси
такого контролю;
· Безсистемне використання при розробці законодавчих актів різних іноземних
і міжнародних правових стандартів і моделей, пов'язаних з фондовим ринком, загрожує в
подальшому призвести до створення суперечливої і недосконалої системи правового ре-
вання фондового ринку;
· Українська юридична термінологія у сфері цінних паперів (вже прийнята або та, що
розробляється в проектах нових нормативних актів) часто не збігається з міжнародною, що
може привести до неузгодженості між вітчизняним та іноземним законодавством.
Нове законодавство має бути логічним продовженням і розвитком правових
засад функціонування фондового ринку України, які були розпочаті Законами України
"Про цінні папери і фондову біржу", "Про господарські товариства", "Про приватизаційні
папери ". Разом з тим воно має базуватися на Концепції функціонування та розвитку
фондового ринку України, схваленої Верховною Радою України 22 вересня 1995 р., уточнювати
і доповнювати її основні положення, якими визначаються перспективи формування
вітчизняного фондового ринку. Закономірно також розглядати одним з основних завдань
нового законодавства усунення прогалин, тобто врегулювання тих важливих питань,
актуальність яких визначена практикою останніх років становлення фондового ринку
Україна.
Важливою умовою створення якісної нормативно-правової бази функціонування
фондового ринку в Україні є удосконалення системи державного управління
і контролю за процесами, які відбуваються на цьому ринку [13, стор 145].
Упорядкування вимагає біржова торгівля похідними цінними паперами - опціонами, ф'ючерсними договорами, варрантами та ін Стандарти організованого ринку похідних цінних паперів повністю обійшли чинне законодавство (зокрема, обов'язковість реєстрації похідної цінного паперу в державному реєстраційному органі), який дає можливість біржам здійснювати торги за власним розсуд і за правилами, що не відповідає світовим нормам і стандартам.
Фахівці вважають, що Україні потрібен ліквідний, надійний, прозорий та ефективно працюючий фондовий ринок, який може забезпечити реалізацію національних інтересів України і буде сприяти зміцненню її економічного суверенітету. З цією метою необхідно:
· Сприяти надходженню інвестицій у реальний сектор економіки; сформувати ефективну систему захисту прав і законних інтересів інвесторів;
· Створити систему фінансових інститутів та фінансових інструментів для залучення вітчизняних та іноземних інвестиційних ресурсів;
· Побудувати надійну і сучасну систему виконання угод з цінними паперами та обліку прав власності на цінні папери;
· Сприяти концентрації і централізації торгівлі корпоративними цінними паперами українських емітентів на організованому ринку на умовах конкуренції та інновацій;
· Впроваджувати ефективну систему організованої торгівлі, яка повинна визначати ринкову вартість цінних паперів українських емітентів;
· Забезпечити умови для підвищення конкурентоспроможності фондового ринку України з подальшою цивілізованою його інтеграцією в міжнародні ринки капіталу;
· Перешкоджати переміщенню торгівлі та обліку прав власності на цінні
папери українських емітентів на фондові ринки інших держав;
· Погоджувати політику держави на фондовому ринку з грошово-кредитної, валютної та бюджетно-податковою політикою з метою розвитку фондового ринку України.
ДКЦПФР протягом всіх років своєї діяльності постійно стверджувала, що для сприяння прискореному розвитку організованого фондового ринку треба на законодавчому рівні забезпечити пільгове оподаткування діяльності його професійних учасників. Але незважаючи на те, що Верховна Рада України пішла на такі кроки і внесла до чинного законодавства відповідні зміни, а Кабінет Міністрів України також затвердив певне рішення - це не сприяло зростанню обсягів торгів на організованому ринку за рахунок зменшення відповідних обсягів на неорганізованому ринку.
За словами керівника апарату ДКЦПФР, майже з восьми сотень торговців цінними паперами на організованому фондовому ринку країни працюють лише 5-10%, тобто 40-80.
Відомо, що значну перевагу неорганізованого фондового ринку над організованим породжує такі негативні явища, як непрозорість і недостатня інформаційна відкритість вітчизняного фондового ринку, який перешкоджає надходженню інвестицій в Україні. [19, стор 121]
Фондовий ринок України стає складовою частиною світового ринку фінансових ресурсів, надаючи іноземним інвесторам надійний механізм для здійснення інвестицій в економіку Україну. [16, стор 112]
Аналітики АКБ "Укрсоцбанк" (Київ) прогнозують, що 2007 рік буде позитивним для українського ринку акцій. "Ми бачимо наростаючий потік прямих іноземних інвестицій в Україні, активну зміну структури економіки та відсутність виборних ризиків. Це напевно буде сприяти не тільки продовженню росту ВВП України, але й зростанню корпоративних прибутків", - вважають експерти банку, думка яких наведено в поширеному в середу аналітичному огляді банку.
Аналітики вважають, що очікуване пом'якшення грошової політики в США на тлі незначного уповільнення темпів зростання американської економіки може сприяти притоку капіталу на розвиваючі ринки, у тому числі і в Україні.
"Це підвищить ліквідність у всіх ешелонах вітчизняного фондового ринку", - вважають фахівці банку.
Крім того, аналітики відзначили серйозний вплив світових тенденцій в 2006 році на український фондовий ринок.
"Провівши аналіз залежності динаміки українського ринку акцій від світових тенденцій в 2006 році, ми можемо відзначити, що кореляція змін ПФТС-індексу до середнього індексу з обраних нами склала 77%, що вказує на вагомий вплив світових тенденцій на український ринок", - йдеться в аналітичному огляді Укрсоцбанку.
На думку експертів, основні обсяги інвестицій в українські акції як і раніше припадають на іноземних інвесторів, чутливих до динаміки світових фондових ринків.
Український ПФТС-індекс, в порівнянні з фондовими індексами інших країн, знаходиться серед лідерів - він набагато обійшов фондові індекси розвинених країн, зокрема, США і Великобританії, і виявився попереду більшості фондових індексів ринків, що розвиваються.
Формально дешевим український ринок назвати не можна, вважає голова аналітичного департаменту "Трійка діалог Україна" Андрій Богданов. З іншого боку, реальні фінансові показники компанії найчастіше бувають краще, що оголошується у звітності. Яскравий приклад - придбання "Криворіжсталі" Міталл Стілл, в результаті чого лише за рік чистий прибуток виріс майже на 70%. Це пояснюється не тільки позитивним впливом нового інвестора, а й тим, що він зміг розблокувати фінансові потоки, які були приховані раніше.
Аналітик вважає також, що зараз в Україні йде перша хвиля розуміння переваг і вигод фондового ринку. "Якщо раніше традиційним шляхом для українських компанії був боргової (одержання кредитів, тощо), то зараз ставка буде робитися на капіталізацію. На мою думку, через 2-3 роки фондовий ринок Україні кардинально зміниться в бік його зростання ".
Найбільш перспективними, на думку голови "Ренесанс капітал Україна" Григорія Гуртового, є всі сфери, пов'язані зі споживанням - в першу чергу сільськогосподарський сектор. Глава аналітичного департаменту "Трійка діалог Україна" Андрій Богданов називає також роздріб, телекомунікації, банківську сферу. Він вважає, що далеко не всі компанії цих секторів присутні на фондовому ринку. "Надалі ми очікуємо ІРО нових компаній на суму 2-3 мільярди доларів. Це диверсифікує фондовий ринок і дасть іноземним інвесторам можливість увійти в ті сектори, які більш всього ростуть в Україну ".
Привабливість вкладення коштів у банківську сферу України старший аналітик по банках Центральної та Східної Європи Ярослав Совгіра пов'язує з недостатньою насиченістю банківських послуг. "Якщо порівнювати обсяги кредитування, які були кілька років тому, і порівняти їх з ВВП, то рівень проникнення банківських кредитів в економіку Україну був низьким. Зараз же він безумовно підвищується, але потенціал ще є. З іншого боку, і якість надання банківських послуг кілька років була дуже низьким, хоча зараз звичайно значно поліпшується ".
Проблема українського ринку в тому, що частка іноземних інвесторів складає близько 70%, звідси відповідно і істотна реакція на зовнішні чинники. До того ж іноземні інвестори будуть, швидше за все, переглядати ризики на ринках, що розвиваються у бік їх збільшення, але поки Україна залишається привабливою, на це впливають такі фактори як вступ до СОТ, майбутні вибори в Росії, волатильність на ринку нафти. При цьому, як стверджують аналітики багато українських акцій недооцінені, що створює непогану грунт для зростання цін на них. Проте основною проблемою залишається те, що паперів цінних паперів мало, і великі суми інвестування доводиться диверсифікувати.
У березні 2007 року набули чинності положення ДКЦПФР про розкриття інформації емітентів цінних паперів, які, зокрема, посилюють вимоги до порядку розкриття квартальної інформації підприємств.
На думку експертів, нововведення поліпшить визначення гравцями справедливої вартості акцій українських компаній і збільшить ліквідність ринку, який стане більш прозорим.
У звітності підприємство зобов'язане буде вказувати інформацію про його участь у створенні юридичних осіб, основні відомості про емісію акцій емітента, про його облігаціях при закритому розміщенні, про осіб, які ведуть облік прав власності на акції у депозитарній системі, послугами якого користується компанія, про корпоративного секретаря , про господарську та фінансову діяльність, і її підсумки.
Експерти впевнені, що введення обов'язкової щоквартальної звітності зробить український ринок більш привабливим для інвесторів. Як розповів аналітик ІК "Ренесанс Капітал Україна" Фаіг Байрамов, зараз всі аналітичні прогнози в основному робляться на рік, так як офіційну щоквартальну інформацію важко дістати. "Вся увага спрямована на фінансову звітність компанії, наприклад її чистий дохід, також дуже важливо знати її кредитні заборгованості", - сказав аналітик. Тепер аналізувати показники компанії буде простіше, укладає пан Байрамов. Аналітик ІК "Трійка Діалог Україна" Максим Бугрій додає, що річна звітність традиційно подається компаніями з запізненням. Заступник гендиректора КУА "Фоїл Ессет Менеджмент Україна" Дмитро Мошкало додає, що обов'язкова публікація щоквартальної звітності допоможе зрівняти в правах учасників ринку. "При бажанні раніше теж можна було отримати звітність по трьох місяців роботи, але питання про її надання вирішував фінансовий директор компанії, який міг відмовити в запиті з особистих мотивів", - пояснює пан Мошкало.
Згідно з основними напрямами розвитку фондового ринку України на 2005 - 2010 роки, державна політика у сфері функціонування фондового ринку має бути спрямована на створення умов для постійного підвищення капіталізації економіки, запровадження ефективної системи захисту прав інвесторів, забезпечення прозорих правил і процедури діяльності учасників фондового ринку, використання надійних і ліквідних інструментів ринку цінних паперів.
Розвиток фондового ринку України має відбуватися через:
I. Удосконалення механізмів захисту прав інвесторів:
- Впровадження загальноприйнятих міжнародних принципів корпоративного управління та діяльності акціонерних товариств;
- Введення в акціонерних товариствах посади корпоративного секретаря з покладанням на нього функцій щодо організації заходів з корпоративного управління в цих товариствах;
- Розробку і реалізацію стратегії ефективної дивідендної політики в акціонерних товариствах;
- Впровадження механізму оцінки ефективності управління акціонерними товариствами через показник їх капіталізації на фондових біржах, удосконалення системи винагороди членів правління таких товариств з урахуванням цього показника;
- Утворення системи спеціалізованих судів для розгляду корпоративних спорів в акціонерних товариствах;
- Впровадження для міноритарних акціонерів у засобах масової інформації освітніх та навчальних програм з питань законодавчого регулювання корпоративного управління, прав і обов'язків акціонерів;
- Систематичне узагальнення Верховним Судом України практики розгляду судами справ про захист прав і законних інтересів акціонерів;
- Забезпечення підтримки утворення та діяльності громадських організацій громадянами, які є міноритарними акціонерами, з метою захисту їх прав, надання необхідної наукової до допомоги;
II. Розвиток інструментів ринку цінних паперів:
- Впровадження нових видів іпотечних цінних паперів, а також похідних (деривативів);
- Створення умов для широкого використання органами місцевого самоврядування облігацій місцевих позик з метою залучення інвестицій для реалізації регіональних соціально-економічних програм;
-Впровадження системи рейтингів суб'єктів господарювання та інструментів фондового ринку незалежними рейтинговими агентствами, зокрема провідними міжнародними рейтинговими агентствами;
III. Зосередження укладення договорів купівлі-продажу цінних паперів на фондових біржах та інших організаторах торгівлі цінними паперами:
- Удосконалення механізмів відкритого розміщення цінних паперів акціонерних товариств на фондових біржах;
- Установка вимог до організаторів торгівлі цінними паперами щодо мінімального обсягу торгів цінними паперами на них;
- Приведення законодавства в частині створення та функціонування організаторів торгівлі цінними паперами у відповідність з директивами ЄС;
- Завершення впровадження єдиних стандартів діяльності для організаторів торгівлі цінними паперами;
IV. Удосконалення Національної депозитарної системи:
- Створення на основі Національного депозитарію України центрального депозитарію цінних паперів, контрольованого державою та незалежного від впливу промислових фінансово груп і професійних учасників фондового ринку;
- Впровадження централізованої, прозорої та надійної системи обліку прав власності на цінні папери;
- Введення єдиних правил та технологічних процедур обліку цінних паперів;
- Уніфікацію принципів та порядку здійснення діяльності учасниками Національної депозитарної системи та взаємодії між ними;
- Впровадження нових видів професійної діяльності на ринку цінних паперів;
V. Удосконалення системи розкриття інформації на ринку цінних паперів:
- Подальше вдосконалення системи розкриття інформації на фондовому ринку на засадах вільного, оперативного, безкоштовного доступу інвесторів до інформації про емітентів цінних паперів і професійних учасників фондового ринку, зокрема впровадження міжнародних стандартів розкриття інформації;
- Впровадження адміністративної та кримінальної відповідальності за використання інсайдерської інформації під час здійснення операцій з цінними паперами та за перешкоджання у доступі до інформації про емітентів цінних паперів, професійних учасників фондового ринку та / або спотворення такої інформації;
VI. Розвиток інвестиційної інфраструктури:
- Розширення переліку фінансових інструментів, в які можуть інвестуватися активи недержавних пенсійних фондів;
підвищення вимог до компаній, які здійснюють діяльність з управління активами недержавних пенсійних фондів;
удосконалення порядку ведення бухгалтерського обліку в інститутах спільного інвестування [4].
Для реалізації цих напрямків розвитку передбачені такі заходи:
1. Внесення змін до статутів акціонерних товариств, контрольний пакет акцій яких належить державі, щодо впровадження національних принципів корпоративного управління;
2. Внесення змін до зразкового статуту акціонерного товариства щодо запровадження посади корпоративного секретаря та забезпечення доступу акціонерів до інформації про діяльність товариств;
3. Проведення конференцій, семінарів, засідань за круглим столом з метою обговорення принципів корпоративного управління в акціонерних товариствах та механізму їх впровадження;
4. Залучення фінансових ресурсів та міжнародної технічної допомоги від країн-донорів і міжнародних фінансових організацій з метою поліпшення корпоративного управління в акціонерних товариствах;
5. Узагальнення та поширення позитивної практики впровадження загальноприйнятих міжнародних та національних принципів корпоративного управління в діяльності акціонерних товариств шляхом проведення спеціальних конкурсів та висвітлення цих питань у засобах масової інформації;
6. Сприяння прийняттю акціонерними товариствами, у статутних фондах яких є державна частка, і товариствами, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, кодексів корпоративного управління;
7. Проведення аналізу фінансово-господарської діяльності акціонерних товариств, контрольний пакет акцій яких належить державі, щодо забезпечення прибутковості та реалізації дивідендної політики;
8. Сприяння створенню громадських організацій міноритарними акціонерами та надання їм необхідної консультаційної допомоги з метою захисту прав;
9. Проведення щорічних конференцій з питань залучення інвестицій через інструменти фондового ринку;
10. Сприяння створенню консолідованої біржової системи на ринку цінних паперів та впровадженню єдиних стандартів діяльності організаторів торгівлі цінними паперами;
11. Розробка та затвердження нормативно-правових актів з питань встановлення електронного документообігу між учасниками Національної депозитарної системи відповідно до міжнародних стандартів ISO;
12. Підготовка пропозицій щодо створення фонду гарантування інвестицій з метою приведення законодавства Україні в цій сфері у відповідність до законодавства ЄС
13. розширення переліку фінансових інструментів для інвестування активів недержавних пенсійних фондів
14. Розробка Державної програми удосконалення системи розкриття інформації на фондовому ринку на засадах вільного, оперативного, безкоштовного доступу інвесторів до інформації про емітентів цінних паперів і професійних учасників фондового ринку
15. Приведення у відповідність з директивами ЄС законодавство в частині створення та функціонування організаторів торгівлі цінними паперами
16. Підготовка пропозицій щодо впровадження механізму здійснення винагороди членів правлінь акціонерних товариств, контрольний пакет акцій яких належить державі, залежно від показників капіталізації товариств на фондових біржах
17. Розробка методичних рекомендацій щодо впровадження механізму оцінки ефективності управління акціонерними товариствами за показниками їх капіталізації на фондових біржах
ВИСНОВОК
Під фондовим ринком - в широкому розумінні - розуміють такий розділ фінансового ринку, на якому за незначний час створюються необхідні умови та відбуваються швидка мобілізація, ефективний перерозподіл і раціональне розміщення фінансових ресурсів у соціально-економічному просторі держави з урахуванням інтересів і потреб суспільства шляхом здійснення емісій цінних паперів різними емітентами. Функції фондового ринку можна розділити на загальні, характерні для всіх ринків, і спеціалізовані. Сьогодні необхідними складовими інфраструктури фондового ринку є торгові, реєстраційні мережі, розрахунково-клірингові та депозитарні системи, а також системи правового та інформаційного забезпечення ринку.
Існують різні методи і системи аналізу фондового ринку і серед них особливе місце займають фундаментальний і технічний аналізи. Вважається, що ці методи найбільш адекватно описують сформовану на ринку ситуацію і дозволяють зробити найбільш точний варіант прогнозу, хоча при цьому багато залежить від кваліфікації аналітика, використовуваних інструментів. Результати прогнозу, отриманого будь-якими методами, не мають абсолютного характеру, мають імовірнісний характер.
Для успішної роботи на фінансових ринках необхідно постійно виконувати поточний і перспективний аналіз ситуації на ринках, необхідно володіти надійними методами аналізу різних інструментів і прогнозування зміни їх цін і прибутковості.
Правове регулювання ринку цінних паперів в Україні сьогодні може здійснюватися як державними органами, так і саморегульованими організаціями учасників фондового ринку. У першому випадку мова йде про державно-правове, а в другому - про інституційне регулювання процесів, які відбуваються на фондовому ринку.
Основоположними елементами системи державно-правового регулювання ринку цінних паперів є законодавче та подзаконное регулювання відносин, які виникають з приводу цінних паперів.
До групи законодавчих актів першого покоління, якими сьогодні регулюються відносини на українському фондовому ринку, в першу чергу слід віднести Закони України "Про власність", "Про цінні папери і фондову біржу", "Про господарські товариства", "Про заставу", "Про приватизаційні папери "," Про банки і банківську діяльність "та ін
Нормативними актами органів державної виконавчої влади, зокрема, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Міністерства фінансів України, Фонду державного майна України, Антимонопольного комітету України, а також Національного банку України, в основному реалізуються делеговані законодавством повноваження щодо регулювання фондового ринку.
Аналіз фондового ринку України має на меті дослідження поточного стану фондового ринку України та визначення напрямку його розвитку. Для досягнення даної мети поставлені наступні завдання:
5. аналіз макроекономічних показників розвитку економіки України в цілому;
6. аналіз показників розвитку фондового ринку України;
7. аналіз динаміки індексів фондового ринку України, таких як ПФТС, КАС-20 і SB50 і порівняння їх графіків;
8. визначення довгострокової тенденції розвитку ринку.
Аналіз економічного розвитку України проведено за допомогою основних показників соціально-економічного розвитку Україна
Аналіз стану економіки України говорить про стабільне і значне зростання всіх показників. Україні розвивається досить швидкими темпами. І хоча існує значна кількість несприятливих факторів (таких як показники інфляції і політична нестабільність), це не зупиняє, у свою чергу, зростання фондового ринку України, про що говорять показники обсягу випуску і обігу цінних паперів. Експерти, як вітчизняні, так і зарубіжні, оцінюють фондовий ринок Україні як перспективний і привабливий, хоча він знаходиться на одній з початкових стадій розвитку і оцінюється як недостатньо активний.
Аналіз динаміки значень індексів ПФТС, КАС-20 і SB50 говорить про довгострокову перспективу зростання фондового ринку України. Безумовно, на ринку існує ряд проблем, таких як нестабільність, непрозорість, недостатня активність і інші, але технічний аналіз говорить нам про перспективність українського фондового ринку в довгостроковій перспективі. Такий висновок технічного аналізу збігається з результатом фундаментального аналізу.
Формування цивілізованого фондового ринку в Україні є центральною ланкою ринкових перетворень і сприятиме оздоровленню економіки України, інвестуванню її стрижневих галузей і об'єктів, прискоренню процесу приватизації державного майна.
Фахівці вважають, що Україні потрібен ліквідний, надійний, прозорий та ефективно працюючий фондовий ринок, який може забезпечити реалізацію національних інтересів України і буде сприяти зміцненню її економічного суверенітету. З цією метою необхідно:
· Сприяти надходженню інвестицій у реальний сектор економіки; сформувати ефективну систему захисту прав і законних інтересів інвесторів;
· Створити систему фінансових інститутів та фінансових інструментів для залучення вітчизняних та іноземних інвестиційних ресурсів;
· Побудувати надійну і сучасну систему виконання угод з цінними паперами та обліку прав власності на цінні папери;
· Сприяти концентрації і централізації торгівлі корпоративними цінними паперами українських емітентів на організованому ринку на умовах конкуренції та інновацій;
· Впроваджувати ефективну систему організованої торгівлі, яка повинна визначати ринкову вартість цінних паперів українських емітентів;
· Забезпечити умови для підвищення конкурентоспроможності фондового ринку України з подальшою цивілізованою його інтеграцією в міжнародні ринки капіталу;
· Перешкоджати переміщенню торгівлі та обліку прав власності на цінні
папери українських емітентів на фондові ринки інших держав;
· Погоджувати політику держави на фондовому ринку з грошово-кредитної, валютної та бюджетно-податковою політикою з метою розвитку фондового ринку України.
Аналітики АКБ "Укрсоцбанк" (Київ) прогнозують, що 2007 рік буде позитивним для українського ринку акцій. "Ми бачимо наростаючий потік прямих іноземних інвестицій в Україні, активну зміну структури економіки та відсутність виборних ризиків. Це напевно буде сприяти не тільки продовженню росту ВВП України, але й зростанню корпоративних прибутків", - вважають експерти банку, думка яких наведено в поширеному в середу аналітичному огляді банку.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Закон України «Про цінні паперах і фондовому ринку» № 3480-IV від 23.02.2006 / Верховна Рада / / Офіційний вісник України. - 2006. - № 13 (12.04.2006). - С. 857
2. Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» № 448/96 від 30.10.1996/Верховна Рада / / Голос України. - № 221 (26.11.196)
3. Постанова Кабміну від 29.04.2005 р. № 277 «Основні напрями розвитку фондового ринку України в 2006-2010 р.»
4. Положення «Про затвердження Положення про регулювання діяльності фондових бірж і торгово-інформаційних систем» № 9 від 15.01.1997/ГКЦБФР / / Офіційний вісник України. - № 49 (19.01.1997). - С.2580
5. Указ Президента України «Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії» № 55/94 від 19.02.1994 / / Урядовий кур'єр. - 1994. - № 31-32 (24.02.1994)
6. Указ президента України від 24.11.2005 № 1648/2005 «Омеропріятіях щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні» / Урядовий кур'єр. - 2005. - 11. - № 228 (30.11.2005)
7. Положення «Про затвердження положення про функціонування фондових бірж» № 1542 від 19.12.2006 / ДКЦПФР / / Офіційний вісник України. - 2007. - № 5 (02.02.2007). - С. 186
8. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.03.2006 № 131 р «Про затвердження плану заходів щодо реалізації Основних напрямів розвитку фондового ринку України на 2006-2010 р.»
9. Бiлоус О. А. Ринок облiгацiй Як сегмент фондового ринку / О. А. Бiлоус / / фiнансова ринок. - 2005. - № 2. - С. 123-127.
10. Блага Н. В. Iнформацiйна прозорiсть фондового ринку Украiни / Н. В. Блага / / фiнансова ринок. - 2005. - № 3. - С. 90-95.
11. Волошина Є. А. Аналіз динаміки рівноваги фондового ринку / Є. А. Волошина / / Актуальні проблеми економіки. - 2006 .- № 9.
12. Волохова Л. Основні індикатори фондового ринку та їх економіко-статичне моделювання / Л. Волохова, О. Євсеєнко / / «Ринок цiнніх паперiв Украiни». - 2005. - № 5-6. - С. 3-8.
13. Гончар М. С. Фондовий ринок i економiчній рiст / М. С. Гончар. - К.: Обереги, 2001 - 826 с.
14. Жуков Е. Ф. Ринок цінних паперів: підручник для студентів вузів, що навчаються за економічними спеціальностями / Під. ред. Є. Ф. Жукова. - 2-е видання, перероб. і доп. - М.: ЮНІТІ_ДАНА, 2006. - 463 с.
15. Канн М. Технічний аналіз / М. Канн. - СПб.: Пітер, 2004. - 282 с.
16. Колесник В.В. Ринок цінніх паперів І принципи правового регулювання / В.В. Колесник .- Київ. - 2000 р. - 189 с.
17. Колевова І. В. Мартемьянов А. І., Нечесін В. Г. Фондовий ринок та депозитарна система України: Навч. Посібник. - Севастополь. Вид-во СевНТУ, 2000. - 100 с.
18. Кравченко Л. С. Фондовий ринок / Л. С. Кравченко. - Київ. - 2001 р. - 356 с.
19. Кравченко Ю. Я. Ринок цінних паперів: Курс лекцій. - К.: ВІРА-Р. - 2002 р. - 368 с.
20. Кузнєцова Н. М. Фінансові ринки / Н. М. Кузнєцова. - Київ. - 2002 р. - 523 с.
21. Любкiна О. В. Фiнансовi ринкі у контекстi глобалiзацii / О. В. Любкiна / / Фiнансі Украiни. - 2005. - № 9. - С. 122 - 128.
22. Малашенко Р. А. Позабіржова торгівля цінними паперами на Україну / Р. А. Малашенко / / Юридична практика. - № 18. - С. 16 - 30.
23. Малюгін В. І. Ринок цінних паперів: кількісні методи аналізу: навчальний посібник за фахом.
24. Мiньков В. I. Деякi особлтвостi розвитку фондового ринку Украiни / / Фiнансі Украiни. - 2005. - № 12. - С. 104 - 115.
25. Мозговий О.М. Фондовий ринок України / О. М. Мозговий. - Київ, ФЕНІКС. - 2003 р. 256 с.
26. Назарчук М. І. Порівняльний аналіз динаміки показників фондового ринку та економіки України / М. І. Назарчук, Г. В. Курбацький / / Фондовий ринок. Щотижневий інформаційно-аналітичний журнал. - 2006. - № 34. - С. 8-19: рис., Табл.
27. Оскольській В. В. Фондовий ринок України / В. В. Оскольській. - Київ, УФБ - «Скарбниця». - 2002 р. - 235 с.
28. Охрiменко О. А. Ринок державних цiнніх паперiв та монетарнi показники фiнансова Ринку / О. А. Охрiменко / / фiнансова ринок. - 2005. - № 7. - С. 114 - 121.
29. В. I. Павлов, II Пилипенко, I. В. Кривов 'язюк. Цiннi папери в Украiнi: Навчальний посiбнік. - Видання 2-ге, доповнений. - К.: Кондор, 2004. - 400 с.
30. Шапран В. С. Ринок цiнніх паперiв в Украiнi: функцiональнi особливостi розвитку / / Фондовий ринок. - 2002. - № 11. - С. 13-17.
31. Шелудько В. М. фiнансова ринок. Навч. посiб. - 2-ге вид., Віпр. з доп. - К.: Знання - Прес, 2003. - 535 с.
32. http://www.ssmsc.gov.ua
33. http://www.bank.gov.ua
34. http://www.ukrstat.gov.ua
35. http://www.sta.gov.ua
36. http://www.pfts.com.ua
37. http://www.ufs.com.ua
38. http://charts.finance.ua
39. http://www.uaib.com.ua
- Розширення переліку фінансових інструментів, в які можуть інвестуватися активи недержавних пенсійних фондів;
підвищення вимог до компаній, які здійснюють діяльність з управління активами недержавних пенсійних фондів;
удосконалення порядку ведення бухгалтерського обліку в інститутах спільного інвестування [4].
Для реалізації цих напрямків розвитку передбачені такі заходи:
1. Внесення змін до статутів акціонерних товариств, контрольний пакет акцій яких належить державі, щодо впровадження національних принципів корпоративного управління;
2. Внесення змін до зразкового статуту акціонерного товариства щодо запровадження посади корпоративного секретаря та забезпечення доступу акціонерів до інформації про діяльність товариств;
3. Проведення конференцій, семінарів, засідань за круглим столом з метою обговорення принципів корпоративного управління в акціонерних товариствах та механізму їх впровадження;
4. Залучення фінансових ресурсів та міжнародної технічної допомоги від країн-донорів і міжнародних фінансових організацій з метою поліпшення корпоративного управління в акціонерних товариствах;
5. Узагальнення та поширення позитивної практики впровадження загальноприйнятих міжнародних та національних принципів корпоративного управління в діяльності акціонерних товариств шляхом проведення спеціальних конкурсів та висвітлення цих питань у засобах масової інформації;
6. Сприяння прийняттю акціонерними товариствами, у статутних фондах яких є державна частка, і товариствами, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, кодексів корпоративного управління;
7. Проведення аналізу фінансово-господарської діяльності акціонерних товариств, контрольний пакет акцій яких належить державі, щодо забезпечення прибутковості та реалізації дивідендної політики;
8. Сприяння створенню громадських організацій міноритарними акціонерами та надання їм необхідної консультаційної допомоги з метою захисту прав;
9. Проведення щорічних конференцій з питань залучення інвестицій через інструменти фондового ринку;
10. Сприяння створенню консолідованої біржової системи на ринку цінних паперів та впровадженню єдиних стандартів діяльності організаторів торгівлі цінними паперами;
11. Розробка та затвердження нормативно-правових актів з питань встановлення електронного документообігу між учасниками Національної депозитарної системи відповідно до міжнародних стандартів ISO;
12. Підготовка пропозицій щодо створення фонду гарантування інвестицій з метою приведення законодавства Україні в цій сфері у відповідність до законодавства ЄС
13. розширення переліку фінансових інструментів для інвестування активів недержавних пенсійних фондів
14. Розробка Державної програми удосконалення системи розкриття інформації на фондовому ринку на засадах вільного, оперативного, безкоштовного доступу інвесторів до інформації про емітентів цінних паперів і професійних учасників фондового ринку
15. Приведення у відповідність з директивами ЄС законодавство в частині створення та функціонування організаторів торгівлі цінними паперами
16. Підготовка пропозицій щодо впровадження механізму здійснення винагороди членів правлінь акціонерних товариств, контрольний пакет акцій яких належить державі, залежно від показників капіталізації товариств на фондових біржах
17. Розробка методичних рекомендацій щодо впровадження механізму оцінки ефективності управління акціонерними товариствами за показниками їх капіталізації на фондових біржах
18. Встановлення вимог до розкриття інформації акціонерними товариствами про стан справ з корпоративного управління [7].
ВИСНОВОК
Під фондовим ринком - в широкому розумінні - розуміють такий розділ фінансового ринку, на якому за незначний час створюються необхідні умови та відбуваються швидка мобілізація, ефективний перерозподіл і раціональне розміщення фінансових ресурсів у соціально-економічному просторі держави з урахуванням інтересів і потреб суспільства шляхом здійснення емісій цінних паперів різними емітентами. Функції фондового ринку можна розділити на загальні, характерні для всіх ринків, і спеціалізовані. Сьогодні необхідними складовими інфраструктури фондового ринку є торгові, реєстраційні мережі, розрахунково-клірингові та депозитарні системи, а також системи правового та інформаційного забезпечення ринку.
Існують різні методи і системи аналізу фондового ринку і серед них особливе місце займають фундаментальний і технічний аналізи. Вважається, що ці методи найбільш адекватно описують сформовану на ринку ситуацію і дозволяють зробити найбільш точний варіант прогнозу, хоча при цьому багато залежить від кваліфікації аналітика, використовуваних інструментів. Результати прогнозу, отриманого будь-якими методами, не мають абсолютного характеру, мають імовірнісний характер.
Для успішної роботи на фінансових ринках необхідно постійно виконувати поточний і перспективний аналіз ситуації на ринках, необхідно володіти надійними методами аналізу різних інструментів і прогнозування зміни їх цін і прибутковості.
Правове регулювання ринку цінних паперів в Україні сьогодні може здійснюватися як державними органами, так і саморегульованими організаціями учасників фондового ринку. У першому випадку мова йде про державно-правове, а в другому - про інституційне регулювання процесів, які відбуваються на фондовому ринку.
Основоположними елементами системи державно-правового регулювання ринку цінних паперів є законодавче та подзаконное регулювання відносин, які виникають з приводу цінних паперів.
До групи законодавчих актів першого покоління, якими сьогодні регулюються відносини на українському фондовому ринку, в першу чергу слід віднести Закони України "Про власність", "Про цінні папери і фондову біржу", "Про господарські товариства", "Про заставу", "Про приватизаційні папери "," Про банки і банківську діяльність "та ін
Нормативними актами органів державної виконавчої влади, зокрема, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Міністерства фінансів України, Фонду державного майна України, Антимонопольного комітету України, а також Національного банку України, в основному реалізуються делеговані законодавством повноваження щодо регулювання фондового ринку.
Аналіз фондового ринку України має на меті дослідження поточного стану фондового ринку України та визначення напрямку його розвитку. Для досягнення даної мети поставлені наступні завдання:
5. аналіз макроекономічних показників розвитку економіки України в цілому;
6. аналіз показників розвитку фондового ринку України;
7. аналіз динаміки індексів фондового ринку України, таких як ПФТС, КАС-20 і SB50 і порівняння їх графіків;
8. визначення довгострокової тенденції розвитку ринку.
Аналіз економічного розвитку України проведено за допомогою основних показників соціально-економічного розвитку Україна
Аналіз стану економіки України говорить про стабільне і значне зростання всіх показників. Україні розвивається досить швидкими темпами. І хоча існує значна кількість несприятливих факторів (таких як показники інфляції і політична нестабільність), це не зупиняє, у свою чергу, зростання фондового ринку України, про що говорять показники обсягу випуску і обігу цінних паперів. Експерти, як вітчизняні, так і зарубіжні, оцінюють фондовий ринок Україні як перспективний і привабливий, хоча він знаходиться на одній з початкових стадій розвитку і оцінюється як недостатньо активний.
Аналіз динаміки значень індексів ПФТС, КАС-20 і SB50 говорить про довгострокову перспективу зростання фондового ринку України. Безумовно, на ринку існує ряд проблем, таких як нестабільність, непрозорість, недостатня активність і інші, але технічний аналіз говорить нам про перспективність українського фондового ринку в довгостроковій перспективі. Такий висновок технічного аналізу збігається з результатом фундаментального аналізу.
Формування цивілізованого фондового ринку в Україні є центральною ланкою ринкових перетворень і сприятиме оздоровленню економіки України, інвестуванню її стрижневих галузей і об'єктів, прискоренню процесу приватизації державного майна.
Фахівці вважають, що Україні потрібен ліквідний, надійний, прозорий та ефективно працюючий фондовий ринок, який може забезпечити реалізацію національних інтересів України і буде сприяти зміцненню її економічного суверенітету. З цією метою необхідно:
· Сприяти надходженню інвестицій у реальний сектор економіки; сформувати ефективну систему захисту прав і законних інтересів інвесторів;
· Створити систему фінансових інститутів та фінансових інструментів для залучення вітчизняних та іноземних інвестиційних ресурсів;
· Побудувати надійну і сучасну систему виконання угод з цінними паперами та обліку прав власності на цінні папери;
· Сприяти концентрації і централізації торгівлі корпоративними цінними паперами українських емітентів на організованому ринку на умовах конкуренції та інновацій;
· Впроваджувати ефективну систему організованої торгівлі, яка повинна визначати ринкову вартість цінних паперів українських емітентів;
· Забезпечити умови для підвищення конкурентоспроможності фондового ринку України з подальшою цивілізованою його інтеграцією в міжнародні ринки капіталу;
· Перешкоджати переміщенню торгівлі та обліку прав власності на цінні
папери українських емітентів на фондові ринки інших держав;
· Погоджувати політику держави на фондовому ринку з грошово-кредитної, валютної та бюджетно-податковою політикою з метою розвитку фондового ринку України.
Аналітики АКБ "Укрсоцбанк" (Київ) прогнозують, що 2007 рік буде позитивним для українського ринку акцій. "Ми бачимо наростаючий потік прямих іноземних інвестицій в Україні, активну зміну структури економіки та відсутність виборних ризиків. Це напевно буде сприяти не тільки продовженню росту ВВП України, але й зростанню корпоративних прибутків", - вважають експерти банку, думка яких наведено в поширеному в середу аналітичному огляді банку.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Закон України «Про цінні паперах і фондовому ринку» № 3480-IV від 23.02.2006 / Верховна Рада / / Офіційний вісник України. - 2006. - № 13 (12.04.2006). - С. 857
2. Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» № 448/96 від 30.10.1996/Верховна Рада / / Голос України. - № 221 (26.11.196)
3. Постанова Кабміну від 29.04.2005 р. № 277 «Основні напрями розвитку фондового ринку України в 2006-2010 р.»
4. Положення «Про затвердження Положення про регулювання діяльності фондових бірж і торгово-інформаційних систем» № 9 від 15.01.1997/ГКЦБФР / / Офіційний вісник України. - № 49 (19.01.1997). - С.2580
5. Указ Президента України «Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії» № 55/94 від 19.02.1994 / / Урядовий кур'єр. - 1994. - № 31-32 (24.02.1994)
6. Указ президента України від 24.11.2005 № 1648/2005 «Омеропріятіях щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні» / Урядовий кур'єр. - 2005. - 11. - № 228 (30.11.2005)
7. Положення «Про затвердження положення про функціонування фондових бірж» № 1542 від 19.12.2006 / ДКЦПФР / / Офіційний вісник України. - 2007. - № 5 (02.02.2007). - С. 186
8. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.03.2006 № 131 р «Про затвердження плану заходів щодо реалізації Основних напрямів розвитку фондового ринку України на 2006-2010 р.»
9. Бiлоус О. А. Ринок облiгацiй Як сегмент фондового ринку / О. А. Бiлоус / / фiнансова ринок. - 2005. - № 2. - С. 123-127.
10. Блага Н. В. Iнформацiйна прозорiсть фондового ринку Украiни / Н. В. Блага / / фiнансова ринок. - 2005. - № 3. - С. 90-95.
11. Волошина Є. А. Аналіз динаміки рівноваги фондового ринку / Є. А. Волошина / / Актуальні проблеми економіки. - 2006 .- № 9.
12. Волохова Л. Основні індикатори фондового ринку та їх економіко-статичне моделювання / Л. Волохова, О. Євсеєнко / / «Ринок цiнніх паперiв Украiни». - 2005. - № 5-6. - С. 3-8.
13. Гончар М. С. Фондовий ринок i економiчній рiст / М. С. Гончар. - К.: Обереги, 2001 - 826 с.
14. Жуков Е. Ф. Ринок цінних паперів: підручник для студентів вузів, що навчаються за економічними спеціальностями / Під. ред. Є. Ф. Жукова. - 2-е видання, перероб. і доп. - М.: ЮНІТІ_ДАНА, 2006. - 463 с.
15. Канн М. Технічний аналіз / М. Канн. - СПб.: Пітер, 2004. - 282 с.
16. Колесник В.В. Ринок цінніх паперів І принципи правового регулювання / В.В. Колесник .- Київ. - 2000 р. - 189 с.
17. Колевова І. В. Мартемьянов А. І., Нечесін В. Г. Фондовий ринок та депозитарна система України: Навч. Посібник. - Севастополь. Вид-во СевНТУ, 2000. - 100 с.
18. Кравченко Л. С. Фондовий ринок / Л. С. Кравченко. - Київ. - 2001 р. - 356 с.
19. Кравченко Ю. Я. Ринок цінних паперів: Курс лекцій. - К.: ВІРА-Р. - 2002 р. - 368 с.
20. Кузнєцова Н. М. Фінансові ринки / Н. М. Кузнєцова. - Київ. - 2002 р. - 523 с.
21. Любкiна О. В. Фiнансовi ринкі у контекстi глобалiзацii / О. В. Любкiна / / Фiнансі Украiни. - 2005. - № 9. - С. 122 - 128.
22. Малашенко Р. А. Позабіржова торгівля цінними паперами на Україну / Р. А. Малашенко / / Юридична практика. - № 18. - С. 16 - 30.
23. Малюгін В. І. Ринок цінних паперів: кількісні методи аналізу: навчальний посібник за фахом.
24. Мiньков В. I. Деякi особлтвостi розвитку фондового ринку Украiни / / Фiнансі Украiни. - 2005. - № 12. - С. 104 - 115.
25. Мозговий О.М. Фондовий ринок України / О. М. Мозговий. - Київ, ФЕНІКС. - 2003 р. 256 с.
26. Назарчук М. І. Порівняльний аналіз динаміки показників фондового ринку та економіки України / М. І. Назарчук, Г. В. Курбацький / / Фондовий ринок. Щотижневий інформаційно-аналітичний журнал. - 2006. - № 34. - С. 8-19: рис., Табл.
27. Оскольській В. В. Фондовий ринок України / В. В. Оскольській. - Київ, УФБ - «Скарбниця». - 2002 р. - 235 с.
28. Охрiменко О. А. Ринок державних цiнніх паперiв та монетарнi показники фiнансова Ринку / О. А. Охрiменко / / фiнансова ринок. - 2005. - № 7. - С. 114 - 121.
29. В. I. Павлов, II Пилипенко, I. В. Кривов 'язюк. Цiннi папери в Украiнi: Навчальний посiбнік. - Видання 2-ге, доповнений. - К.: Кондор, 2004. - 400 с.
30. Шапран В. С. Ринок цiнніх паперiв в Украiнi: функцiональнi особливостi розвитку / / Фондовий ринок. - 2002. - № 11. - С. 13-17.
31. Шелудько В. М. фiнансова ринок. Навч. посiб. - 2-ге вид., Віпр. з доп. - К.: Знання - Прес, 2003. - 535 с.
32. http://www.ssmsc.gov.ua
33. http://www.bank.gov.ua
34. http://www.ukrstat.gov.ua
35. http://www.sta.gov.ua
36. http://www.pfts.com.ua
37. http://www.ufs.com.ua
38. http://charts.finance.ua
39. http://www.uaib.com.ua