Аналіз ризику грошових потоків інвестиційного проекту

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Введення


Глава 1 Загальна характеристика ТзОВ «Нур Телеком»

1.1 Загальні відомості про компанію «Нур Телеком»

1.2 Стільниковий зв'язок і її особливості

Глава 2 Рентабельність підприємства

2.1 Аналіз рентабельності (по основній звітності), фінансової стійкості, ділової активності ТзОВ «Нур Телеком» за 3 роки

Глава 3 Методика прогнозування та оцінки ризиків грошових потоків інвестиційного проекту

3.1 Оцінка грошового потоку

3.2 Імовірнісний аналіз

3.3 Розрахунок точки беззбитковості підприємства

3.4Анализ чутливості проекту

3.5 Ризик, що асоціюється з проектом

Глава 4. Прогноз


Введення


Актуальність даної теми обумовлена ​​тим, що формування ринку і ринкової інфраструктури, нових механізмів встановлення зв'язків та розвитку підприємництва, жорсткість конкуренції вимагають переоцінки теорії прогнозування та оцінки ризиків грошових потоків інвестиційного проекту.

Оцінка прогнозованого грошового потоку - найважливіший етап аналізу інвестиційного проекту. Грошовий потік складається в найбільш загальному вигляді з двох елементів: необхідних інвестицій - відтоку коштів - і надходження грошових коштів за вирахуванням поточних витрат - притоку коштів.

У розробці прогнозної оцінки беруть участь фахівці різних підрозділів, зазвичай відділу маркетингу, проектно-конструкторського відділу, бухгалтерії, фінансового, виробничого відділів, відділу постачання. Основні завдання економістів, відповідальних за планування інвестицій, в процесі прогнозування:

1) координація зусиль інших відділів та спеціалістів;

2) забезпечення узгодженості вихідних економічних параметрів, використовуваних учасниками процесу прогнозування;

3) протидія можливої ​​тенденційності у формуванні оцінок.

Предметом дослідження даної роботи, є вивчення теоретико - методологічних питань фінансового менеджменту, зокрема методика прогнозування та оцінки ризиків грошових потоків інвестиційного проекту.

Інформаційною базою для дослідження практичної роботи служить статітіческая фінансова звітність ТзОВ «Нур Телеком», нормативно - правові документи Киргизька Республіка, а так само аналітичні матеріали фірми.

Глава 1 Загальна характеристика ТзОВ «Нур Телеком»


1.1 Загальні відомості про кампанію «Нур Телеком»


У Киргизстані після декількох тижнів тізінговой реклами, запущено новий оператор мобільного зв'язку під торговою маркою "О!". Середньої Азії брендінгом, призвело до ажіотажу серед потенційних користувачів, в результаті якого за перші п'ять днів продажів було продано понад 40 000 сім-карт. Найбільш ефективним елементом УТП стала можливість самостійно вибирати свій майбутній номер телефону, а також безкоштовне спілкування між абонентами мережі. Що стосується брендингу, то всі його елементи: назва, логотип, кольоровий код, додаткові графічні елементи свідомо лаконічні, емоційні й виразно позитивні. Вони покликані яскраво і швидко виділити "О!" з вже існуючого конкурентного ряду, створивши імідж молодий, динамічної, інноваційної, зручною компанії, користуватися послугами якої дивно легко, просто і не нудно. Квінтесенція послання нового оператора користувачам виражена у слогані "О! - Дивує і дивуйся". Окремо хочеться звернути увагу на те, що для донесення до аудиторії відкритості марки, її мобільності та емоційності, було використано не дуже часто вживане рішення, при якому поряд з основним логотипом марки (використовується на носіях бренду, як такого: сім-карта, вивіска салону зв'язку тощо), існує цілий ряд його дублерів, графічне вирішення яких дозволяє вносити додаткові смислові та емоційні позиви (використовується в окремих елементах комунікації). Цей прийом наділяє марку більшою мобільністю і можливістю чіткіше доносити посили конкретних рекламних послань. Проект виконаний на замовлення компанії "Нур Телеком" російською командою фахівців в області маркетингу і комунікацій. Роботи зі створення і розвитку графічного образу марки виконані московським брендинговим агентством "Зовнішній Вигляд".


1.2 Стільниковий зв'язок і її особливості


Стільниковий зв'язок один з найбільш динамічно розвиваються. З самогоначала існування стільникових мереж спостерігалося ежегодноеудвоеніе числа абонентів.

Істотний вплив на зростання числа абонентів стільникових мереж надає

конкуренція. З появою конкуренції між постачальниками послуг зв'язку,

останні стають доступнішими користувачам, а ціни їх знижуються. Але низька вартість абонентських послуг це тільки один з факторів, що забезпечують зростання числа користувачів стільникових мереж. Рівним за значенням чинником є ​​платоспроможність абонента. На жаль, доходи населення і підприємств в Киргизстані невисокі, до того ж відрізняються регіональної нерівномірністю.

Киргизький стільниковий бізнес перебуває на початку свого розвитку.

На сьогоднішній день у нашому місті в комерційній експлуатації перебувають

GSM (у перші був представлений компанією «ча»), зараз так само його надають такі компанії «Нур Телеком», «Мегаком», «Білайн».

СDMA представлений компанією «Катель», «Фонекс» і 3G (представлений компанією «Нексі»).

Незважаючи на сьогоднішні економічні складності, експерти компанії прогнозують подальший приріст клієнтів, яких, як і колись, буде представляти в основному «середній клас». Головні причини успіху компанії - високий рівень обслуговування і сучасну маркетингову політику, а це, перш за все дохідлива реклама, адресний маркетинг, підтримка продажу, зв'язок з громадськістю, розширення агентств з продажу послуг, регулярні маркетингові дослідження, продумана тарифна політика.

Серед людей, для яких стільниковий телефон це невід'ємна частина життя, роботи, відпочинку, компанія користується великою популярністю. І пояснюється це не тільки тим, що оснащена вона новітнім обладнанням, чудово підготовленим персоналом і розвиненою мережею сервісних центрів, але чималою мірою і тим, тим що доступний широкий діапазон тарифів, гнучка система знижок і маркетингових пропозицій.

Поль Адан, канадський фахівець з маркетингу, у своєму керівництві рекомендує випереджати інвестиції збором інформації про ділову активність регіону. Особисто він черпає її з преси, статистичних зведень, але спочатку звертається до звітів компаній стільникового зв'язку для акціонерів. Темпи розвитку засобів телекомунікації без прикрас показують рівень ділової активності міста та регіону. «Стільниковий зв'язок - найкращий показник того, наскільки бурхливо розвивається бізнес у цій місцевості. Неробам не потрібні засоби сучасної телекомунікації! »

Якщо застосувати методику канадця в оцінці Бішкека, можна сміливо стверджувати, що в Киргизстані цей регіон знаходиться далеко не на останньому місці за кількістю енергійних і ділових людей.


Глава 2. Рентабельність підприємства


2.1 Аналіз рентабельності (по основній звітності), фінансової стійкості, ділової активності підприємства за 3 роки.


Основне завдання компанії - зберегти поточний рівень доходів, цілком виконаємо. Озвучені антикризові заходи допоможуть компанії при мінімальних скорочення інвестицій зберегти стійке фінансове становище. Переорієнтація інвестицій у високо-маржинальні продукти: ШПД і мобільний зв'язок у поєднанні з маркетинговим підходом до продажу послуг (продавати дешевші тарифи) буде сприяти збереженню показника рентабельності бізнесу на поточному рівні. У залученні коштів «Нур Телеком» не відчуває труднощів.

Динамічність ринкових відносин обумовлює прийняття неординарних рішень, пов'язаних з фінансовими результатами діяльності. Для оцінки рівня ефективності роботи одержуваний результат - прибуток - зіставляється з витратами або використовуваними ресурсами.

Рентабельність є відносний показник, який має властивість порівнянності, може бути використаний при порівнянні діяльності різних господарюючих суб'єктів. Рентабельність характеризує ступінь дохідності, вигідності, прибутковості.

І принципи роботи «Нур Телеком» в умовах кризи виглядають цілком логічними. Всі заходи спрямовані на максимізацію доходів і мінімізацію витрат, що дозволить компанії найбільш безболісно пережити важкі часи і позичати кошти під поточні високі ставки лише в самому крайньому випадку.

Рентабельність як узагальнюючий показник ефективної діяльності господарюючого суб'єкта. Розглянемо два види рентабельності:

1. операційну (основну),

2. фінансову (отримання і сплата дивідендів, відсотків і т. п.).

Відповідно до цього в аналізі фінансових показників використовуються наступні групи показників відносної прибутковості:

1.Однім з індикаторів ефективності виробничої діяльності підприємства є показник рентабельності діловодства. При його розрахунку як інвестованого капіталу використовується вартість виробничих фондів як сума основних виробничих фондів (F) і матеріальних оборотних коштів (Е).

Як інвестованого капіталу при розрахунках рентабельності можна використовувати вартість оборотного капіталу.

При розрахунках рентабельності необхідно мати на увазі, що величина інвестованого в підприємство капіталу змінюється протягом періоду отримання доходу, тому вона повинна визначатися як його середнє значення. При цьому найбільш правильним є розрахунок середньої хронологічної величини інвестованого капіталу.

При розрахунках показників рентабельності можуть використовуватися різні показники доходу підприємства: валовий прибуток, прибуток від продажів, прибуток до оподаткування, чистий прибуток (за даними форми № 2 «Звіт про фінансові результати»).

Аналіз показників рентабельності господарської діяльності на основі даних бухгалтерської (фінансової) звітності (форма № 1 і 2) представлений у таблиці:


Показники

2007

2008

2009

Чистий прибуток міл. сом

3300

3800

5086

Вартість оборотних активів мілл.сом

10000

10000

12506

Вартість основних виробничих фондів міл. сом

19250

17000

20340

Рентабельність активів по чистому прибутку (1 / 2 * 100)%

33%

38%

41%

Рентабельність оборотних активів по чистому прибутку (1 / 3 * 100)%

17%

23%

25%


Дані таблиці дозволяють зробити наступні висновки:

У цілому по підприємству спостерігається поліпшення у використанні майна. З кожного сома коштів, вкладених в активи, підприємство отримало в звітному році більше менше, ніж у попередньому періоді. Рентабельність оборотних активів підвищилася за звітний період на 5% в 2008 році, і на 2% 2009 році. Отже, підприємство збільшило рентабельність оборотних активів на 7% за всі роки. Так само збільшилася рентабельність виробництва по чистому прибутку на 2% в 2008,2009 роках. Причиною позитивних зрушень у рівні рентабельності стали, пропорційні темпи приросту майна, в порівнянні з темпами приросту загальної суми прибутку.

2. Фінансова рентабельність характеризує ефективність інвестицій власників підприємства, які надають підприємству ресурси чи залишають у його розпорядженні всю чи частину належної їм прибутку. У найзагальнішому вигляді фінансова рентабельність визначається за формулою:


k = Р / СК


де k - фінансова рентабельність;

Р-прибуток;

СК - середня вартість власного капіталу.

При розрахунках рентабельності вартість власного капіталу повинна розраховуватися як середня за період величина, тому що протягом року власний капітал може бути збільшений за рахунок додаткових грошових внесків або за рахунок використання утворюється у звітному році прибутку.

Аналіз фінансової рентабельності можна провести за даними, наведеними в таблиці


Показники

За 2007

За 2008

За 2009

Чистий прибуток міл.сом

3300

3800

5086

Власний капітал міл.сом

13000

13300

16086

Фінансова рентабельність (1 \ 2 * 100%)

26%

29%

32%


Дані таблиці показують, що фінансова рентабельність підприємства підвищилася в звітних роках на 4% в 2008 році, і на 3% в 2009 році.

«Нур Телеком» не чекає кардинального зниження попиту на фіксований зв'язок, тому що ці послуги мають нееластичним (тобто постійним) попитом. Між тим, відносно темпів зростання інтернет-послуг, прогноз більш обережний. «Нур Телеком» вважає, що темпи зростання (в останні роки дуже стрімкі), безумовно, сповільняться, причина тому в економії бюджетів комерційних підприємств в частині інформаційних послуг.


Глава 3 Методика прогнозування та оцінки ризиків грошових потоків інвестиційного проекту


Єдиним інструментом боротьби за зростання чистого грошового потоку стає скорочення обсягу інвестицій. При цьому «Нур Телеком» не очікує, що в довгостроковій перспективі зв'язок може постраждати від недоінвестування: основний етап будівництва мереж в компаніях пройдено, «Нур Телеком» надають широкий спектр конкурентних послуг, а конкуренти стурбовані рішенням тих же проблем і також змушені заощаджувати на витратах . У цілому, «Нур телеком» схильний вважати, що скорочення розміру капітальних вкладень торкнеться в 2010 році всіх без винятку операторів Киргизстану. На тлі світової фінансової кризи, гравці будуть робити акцент не на долі ринку або капіталізації, а на розмір грошового потоку: в умовах неймовірної дорожнечі і важкодоступному позикових ресурсів на перший план виходить прагнення, як мінімум, «вийти в нуль» за показником чистого грошового потоку (тобто чистого прибутку за вирахуванням погашення тіла боргу і інвестицій).


3.1 Оцінка грошового потоку


Оцінка прогнозованого грошового потоку - найважливіший етап аналізу інвестиційного проекту. Грошовий потік складається в найбільш загальному вигляді з двох елементів: необхідних інвестицій - відтоку коштів - і надходження грошових коштів за вирахуванням поточних витрат - притоку коштів.

У розробці прогнозної оцінки беруть участь фахівці різних підрозділів, зазвичай відділу маркетингу, проектно-конструкторського відділу, бухгалтерії, фінансового, виробничого відділів, відділу постачання. Основні завдання економістів, відповідальних за планування інвестицій, в процесі прогнозування.

Релевантний - представницький - грошовий потік проекту визначається як різниця між загальними грошовими потоками підприємства в цілому за певний проміжок часу в разі реалізації проекту - CFt "- і у випадку відмови від нього - CFt ':


CFt = CFt '- CFt "


Грошовий потік проекту визначається як приростном, додатковий грошовий потік. Одне з джерел помилок пов'язаний з тим, що лише у виняткових випадках, коли аналіз показує, що проект не впливає на існуючі грошові потоки підприємства, цей проект може розглядатися ізольовано. У більшості випадків одна з основних труднощів в оцінці грошових потоків складається в оцінці CFt 'і CFt ".

Справа в тому, що ми не знаємо з достовірністю 100% ні величину одержуваного в майбутньому результату, ні величину потенційних майбутніх витрат.

З перерахованих можна виділити метод сценаріїв, який дозволяє поєднати дослідження чутливості результуючого показника з аналізом імовірнісних оцінок його відхилень. Процедура використання даного методу в процесі аналізу інвестиційного ризику складається з наступних кроків.

1. Задають кілька варіантів змін вибраних ключових вихідних показників.

2. Кожному варіанту змін приписують його оцінку вірогідності. При цьому користуються відомими типовими ситуаціями, попередніми розподілами ймовірності, суб'єктивними оцінками.

3. Для кожного варіанта розраховують ймовірне значення критерію NPV, а також оцінки його відхилень від середнього значення.

4. Проводиться аналіз імовірнісних розподілів отриманих результатів.

3.2 Імовірнісний аналіз


Імовірнісні методи грунтуються на знанні кількісних характеристик ризиків, що супроводжують реалізацію аналогічних проектів, і обліку специфіки галузі, політичної та економічної ситуації. У рамках імовірнісних методів можна проаналізувати й оцінити окремі види інвестиційних ризиків. У той же час два інші методи - визначення критичних точок та аналіз чутливості - дають лише загальне уявлення про стійкість проекту до змін закладених у нього параметрів.

Ризик, пов'язаний з проектом, характеризується трьома чинниками: подія, пов'язана з ризиком; вірогідність ризиків; сума, яку піддають ризику. Щоб кількісно оцінити ризики, необхідно знати всі можливі наслідки прийнятого рішення і ймовірність наслідків цього рішення. Виділяють два методи визначення ймовірності:

Об'єктивний метод визначення ймовірності заснований на обчисленні частоти, з якою відбуваються деякі події. Частота при цьому розраховується па основі фактичних даних. Так, наприклад, частота виникнення деякого рівня втрат А в процесі реалізації інвестиційного проекту може бути розраховані за формулою:


f (A) = n (A) / n,


де f - частота виникнення деякого рівня втрат;

n (A) - число випадків настання цього рівня втрат;

n - загальне число випадків у статистичній вибірці, що включає як успішно здійснені, так і невдалі інвестиційні проекти.

При імовірнісних оцінках ризиків у разі відсутності достатнього обсягу інформації для обчислення частот використовуються показники суб'єктивної ймовірності.

Суб'єктивна ймовірність є припущенням щодо певного результату, що грунтується на судженні або особистому досвіді оцінює, а не на частоті, з якою подібний результат був отриманий в аналогічних умовах.

Важливими поняттями, застосовуються у вероятностном аналізі ризиків є поняття альтернативи, стану середовища, результату.

Альтернатива - це послідовність дій, спрямованих на вирішення певної проблеми. Приклади альтернатив: купувати чи не купувати нове обладнання, чи варто впроваджувати у виробництво новий продукт і т. д. Альтернативні витрати - це втрачений можливий дохід від альтернативного використання ресурсу. Коректний аналіз бюджету капіталовкладень повинен проводитися з урахуванням всіх релевантних - значущих - альтернативних витрат.

Стан середовища - ситуація, на яку особа, яка приймає рішення (у нашому випадку - інвестор), не може впливати (наприклад, сприятливий чи несприятливий ринок, кліматичні умови і т. д.).

Виходячи (можливі події) виникають у разі, коли альтернатива реалізується в певному стані середовища. Це якась кількісна оцінка, що показує наслідки певної альтернативи при певному стані середовища (наприклад, величина прибутку, кількість абонентів і т. д.).


Сценарії розвитку проекту.

Сценарії

Імовірність

NPV (тис.сом)

NPV з урахуванням імовірності (тис.сом.)

"Оптимістичний"

0.1

100

10

"Нормальний"

0.5

80

40

"Песимістичний"

0.4

50

20

Всього

1

-

70


3.3 Розрахунок точки беззбитковості підприємства


Показники граничного рівня характеризують ступінь стійкості проекту по відношенню до можливих змін умов його реалізації. Основним показником цієї групи є точка беззбитковості (break-even point) - рівень фізичного обсягу продажу протягом розрахункового періоду часу, при якому виручка від реалізації продукції збігається з витратами.

Визначення критичних точок зазвичай зводиться до розрахунку так званої «точки беззбитковості». Для цього розраховується такий рівень виробництва і реалізації продукції, при якому чиста поточна вартість проекту (NPV) дорівнює нулю, тобто проект не приносить ні прибутку, ні збитку. Чим нижче буде цей рівень, тим більш імовірно, що даний проект буде життєздатний в умовах зниження попиту, і тим нижче буде ризик інвестора.

Для підтвердження стійкості проекту необхідно, щоб значення точки беззбитковості було менше значень номінальних обсягів виробництва і продажів. Чим далі від них значення точки беззбитковості (у процентному відношенні), тим стійкішим проект. Проект зазвичай визнається стійким, якщо значення точки беззбитковості не перевищує 75% від номінального обсягу виробництва.

Точка беззбитковості визначається за формулою:


TБ = 3c / (Ц-3v),


де Зс - постійні витрати, розмір яких прямо не пов'язав з обсягом виробництва продукції (сом.);

Ц - ціна за одиницю продукції (сом.);

3v - змінні витрати, величина яких змінюється зі зміною обсягу виробництва продукції (сом. / од.).

Обмеження, які повинні дотримуватися при розрахунку точки беззбитковості

1. Обсяг виробництва дорівнює обсягу продажів,

2. Постійні витрати однакові для будь-якого обсягу виробництва,

3. Змінні витрати змінюються пропорційно обсягу виробництва,

4. Ціна не змінюється протягом періоду, для якого визначається точка беззбитковості,

5. Ціна одиниці продукції і вартість одиниці ресурсів залишаються постійними,

6. У разі розрахунку точки беззбитковості для декількох найменувань продукції, співвідношення між обсягами виробленої продукції має залишатися незмінним.

Рівень резерву прибутковості (РП) як частки від планованого обсягу продажів (ВП) визначається за формулою:


РП = (ВП - ТБ) / ВП


Показник точки беззбитковості дозволяє визначити:

- Необхідний обсяг продажів, що забезпечує отримання прибутку;

- Залежність прибутку підприємства від зміни ціни;

- Значення кожного продукту в частці покриття загальних витрат.

Показник точки беззбитковості слід використовувати при:

- Введення у виробництво нового продукту;

- Модернізації виробничих потужностей;

- Створення нового підприємства;

- Зміні виробничої чи адміністративної діяльності підприємства.


Розрахунок точки беззбитковості підприємства.

Найменування статті

Продукт «А»

Продукт «Б»

Продукт «В»

Разом

1

Обсяг продажів, тис.сом

100

200

700

1000

2

Частка в обсязі продажів,%

10

20

70

100

3

Ціна за одиницю, сом

2

5

10

-

4

Змінні витрати, тис. Сом

40

120

380

540

5

Дохід, тис.сом.

60

80

320

460

6

Рівень доходу від обсягу продажів,%

-

-

-

46

7

Постійні витрати, тис.сом.

-

-

-

200

8

Точка беззбитковості для виробництва в цілому, тис.сом

- -

434

9

Точка беззбитковості за видами продукції, тис. сом.

43,4

86,8

303,8

434

10

Точка беззбитковості за видами продукції, штук

21700

17360

30380

-


3.4 Аналіз чутливості проекту.


Аналіз чутливості (sensitivity analysis) полягає в оцінці впливу зміни вихідних параметрів проекту на його кінцеві характеристики, в якості яких, зазвичай, використовується внутрішня норма прибутку або NPV. Техніка проведення аналізу чутливості полягає у зміні вибраних параметрів у певних межах, за умови, що інші параметри залишаються незмінними. Чим більше діапазон варіації параметрів, при якому NPV або норма прибутку залишається позитивною величиною, тим стійкішим проект.

Аналіз чутливості проекту дозволяє оцінити, як змінюються результуючі показники реалізації проекту при різних значеннях заданих змінних, необхідних для розрахунку. Цей вид аналізу дозволяє визначити найбільш критичні змінні, які найбільшою мірою можуть вплинути на здійсненність і ефективність проекту.

Як варійованих вихідних змінних приймають:

- Обсяг продажів;

- Ціну за одиницю продукції;

- Інвестиційні витрати або їх складові;

- Графік будівництва;

- Операційні витрати або їх складові;

- Термін затримок платежів:

- Рівень інфляції;

- Відсоток за позиками, ставку дисконту і ін

Як результуючих показників реалізації проекту можуть виступати:

-Показники ефективності (чистий дисконтований дохід, внутрішня норма прибутковості, індекс прибутковості, термін окупності, рентабельність інвестицій),

-Щорічні показники проекту (балансовий прибуток, чистий прибуток, сальдо накопичених реальних грошей).

При відносному аналізі чутливості порівнюється відносний вплив вихідних змінних (при їх зміні на фіксовану величину, наприклад, на 10%) на результуючі показники проекту. Цей аналіз дозволяє визначити найбільш істотні для проекту вихідні змінні; їх зміна повинна контролюватися в першу чергу.

Абсолютний аналіз чутливості дозволяє визначити чисельне відхилення результуючих показників при зміні значень вихідних змінних. Значення змінних, відповідні нульових значень результуючих показників, відповідають розглянутим вище показниками граничного рівня.

Результати аналізу чутливості наводяться в табличній або графічній формах. Остання є більш наочною і повинна застосовуватися у презентаційних цілях.

Недолік методу: не завжди аналіз чутливості правомірний тому зміна однієї змінної, необхідної для розрахунку може спричинити зміну іншої, а цей метод однофакторний.

Аналіз чутливості інвестиційного проекту.

Визначення рейтингу факторів проекту, що перевіряються на ризики

Змінна (x)

Зміна x,%

Зміна NPV,%

Ставлення% змін NPV до% змін x

Рейтинг

Ставка відсотка

Оборотний капітал

Залишкова вартість

Змінні витрати

Обсяг продажів

Ціна реалізації

2

1

3

5

2

6

5

2

6

15

8

9

2,5

2

2

3

4

1,5

3

4

4

2

1

5

Показники чутливості і прогнозованості інвестиційного проекту

Змінна (x)

Чутливість

Рейтинг

Обсяг продажів

Змінні витрати

Ставка відсотка

Оборотний капітал

Залишкова вартість

Ціна реалізації

Висока

Висока

Середня

Середня

Середня

Низька

Низька

Висока

Середня

Середня

Висока

Низька


3.5 Ризик, що асоціюється з проектом


Характеристики ризику. При аналізі інвестиційних проектів виділяють три типи ризиків:

1) одиничний ризик, коли ризик проекту розглядається ізольовано, поза зв'язком з іншими проектами підприємства;

2) внутрішньофірмовий ризик, коли ризик проекту розглядається в його зв'язку з портфелем проектів підприємства;

3) ринковий ризик, коли ризик проекту розглядається в контексті диверсифікації капіталу акціонерів підприємства на фондовому ринку.

Логіка процесу кількісної оцінки різних ризиків грунтується на обліку ряду обставин:

1) ризик характеризує невизначеність майбутніх подій. Для деяких проектів є можливість обробити статистичні дані минулих років і проаналізувати ризиковість інвестицій. Однак є випадки, коли у відношенні передбачуваних інвестицій неможливо отримати статистичні дані і доводиться покладатися на оцінки експертів - керівників і фахівців. Тому слід мати на увазі, що деякі дані, використовувані в аналізі, неминуче грунтуються на суб'єктивних оцінках;

2) в аналізі ризику використовуються різні показники і спеціальні терміни, які були наведені раніше:

σP - середньоквадратичне відхилення прибутковості даного проекту, яке визначається як середньоквадратичне відхилення внутрішньої прибутковості (IRR) проекту, σP - показник одиничного ризику проекту;

rP, F - коефіцієнт кореляції між прибутковістю аналізованого проекту та доходністю інших активів підприємства;

rP, M - коефіцієнт кореляції між прибутковістю проекту та доходністю на фондовому ринку в середньому. Цей зв'язок зазвичай оцінюється на основі суб'єктивних експертних оцінок. Якщо значення коефіцієнта позитивно, то проект при нормальній ситуації в зростаючій економіці буде мати тенденцію до високої прибутковості;

σF - середньоквадратичне відхилення доходності активів підприємства до прийняття до виконання даного проекту. Якщо σF невелика, підприємство стабільно і його фірмовий ризик відносно низький. В іншому випадку ризик великий і великі шанси банкрутства підприємства;

σM - середньоквадратичне відхилення ринкової прибутковості. Ця величина визначається на основі даних минулих років;

βP, F - внутрішньофірмовий β-коефіцієнт. Концептуально він визначається шляхом регресії прибутковості проекту щодо прибутковості підприємства без урахування даного проекту. Для розрахунку внутрішньофірмового коефіцієнта можна скористатися формулою, наведеною раніше:


βP, F = (σP / σF) ЧrP, F;


βP, M - β-коефіцієнт проекту в контексті ринкового портфеля акцій; теоретично може бути розрахований шляхом регресії прибутковості проекту щодо прибутковості на ринку. Він може бути виражений формулою, аналогічною формулі для βP, F. Це ринковий β-коефіцієнт проекту. Він є мірою вкладу проекту в ризик, якому піддаються акціонери підприємства;

3) оцінюючи ризиковість проекту, особливо важливо виміряти його одиничний ризик - σP, тому що при формуванні бюджету капіталовкладень ця складова використовується на всіх етапах аналізу в залежності від того, що хочуть виміряти - фірмовий ризик, ринковий ризик або обидва види ризику;

4) більшість проектів має позитивний коефіцієнт кореляції з іншими активами підприємства, причому його значення найбільш високо для проектів, які відносяться до основної області діяльності підприємства. Коефіцієнт кореляції рідко дорівнює +1,0, тому деяка частина одиничного ризику більшості проектів за допомогою диверсифікації буде усунена, і чим більше підприємство, тим цей ефект ймовірніше. Внутрішньофірмовий ризик проекту менше, ніж його одиничний ризик;

5) більшість проектів, крім того, позитивно корелюють з іншими активами в економіці країни;

6) якщо внутріфірмова βP, F проекту дорівнює 1,0, то ступінь фірмового ризику проекту дорівнює ступеня ризику середнього проекту. Якщо βP, M більше 1,0, то ризик проекту більше середнього фірмового ризику, і навпаки. Ризик, що перевищує середній фірмовий, призводить, як правило, до використання середньозваженої ціни капіталу (WACC) вище середньої, і навпаки. Уточнення WACC в цьому випадку здійснюється з міркувань здорового глузду;

7) якщо внутрішньофірмовий β-коефіцієнт - βP, M проекту - дорівнює ринковій бета підприємства, то проект має ту ж ступінь ринкового ризику, що й середній проект. Якщо βP, M проекту більше бета підприємства, то ризик проекту більше середнього ринкового ризику, і навпаки. Якщо ринкова бета вище середньої ринкової бета підприємства, то, як правило, це тягне використання середньозваженої ціни капіталу (WACC) вище середньої, і навпаки. Для уточнення WACC в цьому випадку можна скористатися моделлю оцінки прибутковості фінансових активів (CAPM);

8) нерідкі твердження, що одиничний або внутрішньофірмовий ризики, визначені вище, не мають значення. Якщо підприємство прагне до максимізації багатства власників, то єдиним значущим ризиком є ​​ринковий ризик. Це невірно з наступних причин:

власники дрібних підприємств і акціонери, портфелі акцій яких не диверсифіковані, більше стурбовані фірмовим ризиком, ніж ринковим;

інвестори, що володіють диверсифікованим портфелем акцій, визначаючи необхідну прибутковість, крім ринкового ризику приймають до уваги і інші фактори, у тому числі ризик фінансового спаду, який залежить від внутрішньофірмового ризику підприємства;

стабільність підприємства має значення для його менеджерів, працівників, клієнтів, постачальників, кредиторів, представників соціальної сфери, які не схильні мати справу з нестабільними підприємствами; це, у свою чергу, ускладнює діяльність підприємств і, відповідно, знижує прибутковість і ціни акцій.


Глава 4 Прогноз


Прогноз «Стабільний» відображає наші очікування того, що компанія буде і надалі демонструвати високі операційні показники і генерувати стабільний грошовий потік. Очікується, що компанія як і раніше буде проводити досить зважену політику фінансового менеджменту, в тому числі буде відмовлятися від опортуністичної політики щодо придбання активів. Також очікується, що компанія приведе свої капітальні витрати у відповідність з потребами в ліквідності - для того, щоб уникнути надмірної залежності від рефінансування.

Рейтинги можуть бути знижені у випадку значного зниження показників, у тому числі в результаті погіршення економічної ситуації в Киргизстані.

Але так як, весна 2010 року принесла не тільки не такі приємні події пов'язані з революцією, так само певні позитивні настрої в галузь стільникового зв'язку, пов'язані з поступовою стабілізацією фінансового клімату в країні. «Нур Телеком» зміг закріпити свої успіхи на тлі нестабільної обстановки в країні, погасити частину кредитів і залучити деяку частку абонентів за рахунок запуску нових додаткових послуг. Такий розвиток подій щодо виправив ситуацію з інвестиційною привабливістю «Нур Телекому», проте про повне відновлення на колишню позицію рівні поки говорити не доводиться.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Міжнародні відносини та світова економіка | Курсова
70кб. | скачати


Схожі роботи:
Концепція ризику інвестиційного проекту
Облік ризику при реалізації інвестиційного проекту
Розрахунок стійкості та ризику інвестиційного проекту будівництва житла
Використання аналізу чутливості реагування в процесі оцінки ризику інвестиційного проекту
Оцінка ступеня ризику при залученні позикових коштів для реалізації інвестиційного проекту
Аналіз грошових потоків підприємства
Аналіз грошових потоків на підприємстві
Значення та аналіз грошових потоків підприємства
Управління та аналіз грошових потоків у сучасному періоді
© Усі права захищені
написати до нас