Зміст
Введення
1. Теоретичні основи аналізу оборотних коштів
1.1 Сутність та завдання аналізу оборотних коштів
1.2 Методика аналізу ефективності використання оборотних коштів
2. Техніко-економічна характеристика ВАТ "Славгородський молочний комбінат"
2.1 Загальна характеристика підприємства
2.2 Аналіз основних техніко-економічних показників
3. Аналіз ефективності використання оборотних коштів підприємства та шляхи її підвищення
3.1 Аналіз структури, динаміки та ефективного використання оборотних активів
3.2 Розрахунок ефективності заходів, спрямованих на підвищення ефективності використання оборотних коштів
Висновок
Список літератури
Введення
У сучасних умовах для забезпечення безперебійного випуску товарної продукції з метою подальшої реалізації та отримання прибутку промисловому підприємству потрібно мати у своєму розпорядженні оборотними засобами. Їх розмір повинен дозволяти купувати, в певні терміни, відповідні матеріали і комплектуючі вироби. Головна мета щодо ефективного використання оборотних коштів - це максимізація прибутку на вкладений капітал при забезпеченні стійкої і достатньої платоспроможності підприємства, причому в умовах економічної кризи стійка платоспроможність важливіше прибутковості.
Для аналізу фінансового стану підприємства особливу увагу приділяється ефективності використання оборотних коштів підприємства, так як вони впливають на основні показники господарської діяльності промислового підприємства: на зростання обсягу виробництва, зниження собівартості продукції, підвищення рентабельності підприємства. Аналіз ефективності використання оборотних коштів повинен допомогти виявити додаткові резерви і сприяти поліпшенню основних економічних показників роботи підприємства.
Метою курсової роботи є аналіз ефективності використання оборотних активів і розробка рекомендацій щодо поліпшення ефективності їх використання на прикладі ВАТ "Славгородський молочний комбінат".
Основні завдання курсової роботи:
1) вивчити теоретичні та методичні аспекти функціонування оборотних активів, фактори підвищення ефективності їх використання;
2) розглянути організаційно-правову форму і напрям діяльності підприємства;
3) проаналізувати основні економічні та фінансові показники діяльності ВАТ "Славгородський молочний комбінат" за період 2007-2009 рр..;
4) провести аналіз формування оборотного капіталу за аналізований період;
5) дослідити ефективність використання оборотних активів підприємства, виявити її вплив на показники прибутку;
6) розробити напрямки щодо підвищення ефективності поточної діяльності ВАТ "Славгородський молочний комбінат".
Об'єктом дослідження є ВАТ "Славгородський молочний комбінат".
Предмет дослідження - фінансово-економічна діяльність підприємства.
Інформаційною базою послужила статистична та річна бухгалтерська звітність підприємства ВАТ "Славгородський молочний комбінат" за 2007-2009 рр..
1. Теоретичні основи аналізу оборотних коштів
1.1 Сутність та завдання аналізу оборотних коштів
Будь-яка комерційна організація, що веде виробничу чи іншу комерційну діяльність повинна мати реальним, тобто функціональним майном або активним капіталом у вигляді основного або оборотного капіталу.
Оборотні активи (у практиці країн з ринковою економікою їх називають оборотним капіталом) є найважливішим ресурсом в забезпеченні поточного функціонування підприємства. Оборотні кошти - це грошові кошти або інші активи, які можуть бути звернені в гроші протягом одного виробничого циклу (як правило, одного року). Оборотні кошти є складовою частиною майна підприємства. Стан і ефективність їх використання - одне з основних умов успішної діяльності підприємства.
У "Сучасному економічному словнику" авторів Райзберг Б.А., Лозівський Л.Ш., Стародубцева Є.Б. дається таке визначення оборотних коштів і оборотного капіталу: "Оборотні кошти - це частина засобів виробництва, цілком споживана протягом виробничого циклу; включають зазвичай матеріали, сировину, паливо, енергію напівфабрикати, запчастини, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів, обчислені в грошовому вираженні. Вартість оборотних коштів визначається підсумовуванням вартостей їх окремих видів ".
Оборотні активи - це найбільш рухлива частина капіталу підприємства, яка на відміну від основного капіталу є текучої і легко трансформується в грошові кошти. До оборотних активів прийнято відносити грошову готівку, легко реалізовані цінні папери матеріально-виробничі запаси, нездійсненною готову продукцію, короткострокову заборгованість інших підприємств даному підприємству. Оборотний капітал інколи іменують оборотним фондом підприємства. З точки зору бухгалтерського балансу оборотний капітал являє собою перевищення поточних активів компанії над її короткостроковими зобов'язаннями.
Необхідна для подальшого аналізу термінологія структури активів і пасивів підприємств представлена на малюнку 1.1
А К Т І ВИ | Основні (фіксовані, постійні - земля, будівлі і споруди, обладнання, нематеріальні активи, інші основні засоби і вкладення; важкореалізовані) | ||
Оборотні (поточні, тобто всі інші активи балансу) кошти | Повільно реалізованих (запаси готової продукції, сировини і матеріалів) | ||
Швидко реалізованих (дебіторська заборгованість, кошти на депозитах) | |||
Найбільш ліквідні (грошові кошти і короткострокові ринкові цінні папери) | |||
П А С І В И | Власні | Постійні | |
Позикові | Довгострокові кредити і позики | Пасиви | |
Короткострокові кредити і позики | Короткострокові (поточні) пасиви | ||
Кредиторська заборгованість | |||
Частина довгострокових кредитів і позик, термін погашення якої настає в даному періоді |
Малюнок 1.1 - Структура активів і пасивів
Управління оборотними активами становить найбільш велику частину операцій фінансового менеджменту.
Оборотні кошти і політика щодо управління цими активами важливі, перш за все, з позиції забезпечення безперервності і ефективності поточної діяльності підприємства. Оскільки в багатьох випадках зміни величини оборотних активів супроводжується і зміною короткострокових пасивів, обидва ці об'єкти обліку розглядаються, як правило, спільно в рамках політики управління чистим оборотним капіталом, величина якого розраховується як різниця між оборотним капіталом і короткостроковими пасивами.
Економічна сутність оборотних коштів визначається їх роллю в забезпеченні безперервності процесу виробництва, в ході якого оборотні фонди і фонди обігу проходять як сферу виробництва, так і сферу обігу. Перебуваючи в постійному русі, оборотні кошти роблять безперервний кругообіг, який відбивається в повному відновленні процесу виробництва.
Стадії кругообігу оборотних активів можна представити наступною схемою (рисунок 1.2).
Малюнок 1.2 - Стадії кругообігу оборотних активів
Рух оборотних активів підприємства в процесі їх кругообігу проходить чотири основних стадії, послідовно змінюючи свої форми.
На першій стадії грошові активи (включаючи їх еквіваленти у формі короткострокових фінансових інвестицій) використовуються для придбання сировини і матеріалів.
На другій стадії вхідні запаси матеріальних оборотних активів у результаті безпосередньої виробничої діяльності перетворюються в запаси готової продукції.
На третій стадії запаси готової продукції реалізуються споживачам і до настання їх оплати перетворюються в поточну дебіторську заборгованість.
На четвертій стадії інкасована (тобто оплачена) поточна дебіторська заборгованість знову перетвориться в грошові активи.
Як видно, елементи оборотних активів є частиною безперервного потоку господарських операцій. Купівля призводить до збільшення виробничих запасів і кредиторської заборгованості; виробництво веде до зростання готової продукції; реалізація веде до зростання дебіторської заборгованості і грошових коштів в касі і на розрахунковому рахунку. Цей цикл операцій багато разів повторюється і в підсумку зводиться до грошових надходжень і до грошових платежів.
Чистий оборотний капітал можна підрахувати за балансом двома способами: "знизу" і "зверху" (малюнок 1.3).
Малюнок 1.3 - Розрахунок чистого оборотного капіталу
Управління чистим оборотним капіталом передбачає оптимізацію його величини, структури і значень його компонентів. Що стосується загальної величини чистого оборотного капіталу, то зазвичай розумний зростання її розглядається як позитивна тенденція, а проте можуть бути і винятки, наприклад, її зростання за рахунок збільшення безнадійних дебіторів для підприємства є небажаним. З позиції факторного аналізу прийнято виділяти такі компоненти чистого оборотного капіталу, як виробничі запаси, дебіторська заборгованість, грошові кошти і короткострокові пасиви, тобто аналіз грунтується на такій моделі:
ЧОК = ОК - КП = ПЗ + ДЗ + ДС - КП, (1.4)
ЧОК - чистий оборотний капітал;
ОК - оборотний капітал;
КП - короткострокові пасиви;
ПЗ - виробничі запаси;
ДЗ - дебіторська заборгованість;
ДС - грошові кошти.
У моделі, безумовно, важливі всі компоненти, однак з позиції ефективного управління особливу роль грають оборотні активи, оскільки саме вони служать забезпеченням кредиторської заборгованості; у відомому сенсі можна говорити про первинність активів по відношенню до заборгованості. Саме тому завдання оптимізації величини оборотних засобів та їх структури має першорядну важливість.
Функціональна роль оборотних коштів у процесі виробництва в корені відрізняється від основного капіталу. Оборотні кошти забезпечують безперервність процесу виробництва або послуги. Результатом цієї стадії є перехід оборотного капіталу з виробничої форми в товарну.
Особливістю оборотного капіталу є те, що він не витрачається, не споживається, а авансується в різні види поточних витрат господарюючого суб'єкта. Однією зі складових оборотних активів є виробничі запаси підприємства, які, у свою чергу, включають в себе сировину та матеріали, незавершене виробництво, готову продукцію та інші запаси.
Ефективне управління запасами дозволяє знизити продуктивність виробничого та всього операційного циклу, зменшити поточні витрати на їх зберігання, визволити з поточного господарського обороту частину фінансових засобів, реінвестуя їх в інші активи. Забезпечення цієї ефективності за рахунок розробки й реалізації спеціальної фінансової політики управління запасами. Політика управління запасами представляє собою частину загальної політики управління оборотними активами підприємства, що полягає в оптимізації загального розміру й структури запасів товарно-матеріальних цінностей, мінімізація витрат їх обслуговування та забезпечення ефективного контролю за їх рухом.
Так як підприємства вкладають кошти в освіту запасів, то витрати зберігання запасів пов'язані не тільки зі складськими витратами, а й з ризиком псування і старіння товарів, а також з накинутого вартістю капіталу, тобто з нормою прибутку, яка може бути отримана в результаті інших інвестиційних можливостей з еквівалентною ступенем ризику.
Економічний та організаційно-виробничий цикл зберігання певного виду поточних активів у тому чи іншому обсязі носить специфічний для даного виду активів характер. Наприклад, великий запас готової продукції (пов'язаний з передбачуваним обсягом продажів) скорочує можливість утворення дефіциту продукції при несподівано високий попит. Подібним чином досить великий запас сировини і матеріалів рятує підприємство у випадку несподіваної нестачі відповідних запасів від припинення процесу виробництва або придбання більш дорогих матеріалів-замінників. З тих же причин підприємство віддасть перевагу мати достатній запас готової продукції, якої дозволяє довше або більше економічно управляти виробництвом.
Розмір і термін дебіторської заборгованості грають істотну роль в управлінні поточною діяльністю підприємства. Якщо фірма збільшує термін кредитування покупців, то вона тим самим розширює коло клієнтів і має можливість збільшити обсяг продажів і прибуток від основної діяльності. Разом з тим високий рівень дебіторської заборгованості призводить до зростання витрат на її обслуговування, що означає зростання витрат, і відповідно, зменшення прибутку.
Дебіторська заборгованість - важливий компонент оборотного капіталу. Коли одне підприємство продає товари іншому підприємству, зовсім не означає, що товари будуть оплачені негайно. Несплачені рахунки за поставлену продукцію і складають більшу частину дебіторської заборгованості. Одним із завдань фінансового менеджера по управлінню дебіторською заборгованістю є визначення ступеня ризику неплатоспроможності покупців, розрахунок прогнозного значення резерву по сумнівних боргах, а також надання рекомендацій керівництву підприємства по роботі з неплатоспроможними покупцями.
Грошові кошти та цінні папери - найбільш ліквідна частина активів. До грошових коштів відносяться гроші в касі, на розрахунковому рахунку і депозитних рахунках. Цінні папери, що становлять короткострокові фінансові вкладення, включають: цінні папери інших підприємств, державні казначейські білети, державні облігації і ін завжди існують переваги, пов'язані зі створенням великого запасу грошових коштів, вони дозволяють скоротити ризик виснаження готівки і дають можливість задовольнити вимогу сплатити тариф раніше встановленого законом терміну. З іншого боку, витрати зберігання тимчасово вільних грошових коштів вищий, ніж витрати, пов'язані з короткостроковим вкладенням грошей у цінні папери.
До поточних зобов'язань відносяться кредиторська заборгованість, перш за все банківські позички і неоплачені рахунки інших підприємств. В умовах ринкової економіки основними джерелами позик є комерційні банки. Як правило, вони вимагають документального підтвердження забезпеченості запитуваних кредитів товарно-матеріальними цінностями позичальника. Альтернативний варіант полягає у продажу підприємством частини своєї дебіторської заборгованості фінансовій установі з наданням йому можливості отримувати гроші за борговим зобов'язанням. Отже, одні підприємства можуть вирішувати свої проблеми короткострокового фінансування шляхом застави наявних у них поточних активів, інші - за рахунок часткової їх продажу.
1.2 Методика аналізу ефективності використання оборотних коштів
Від стану оборотних коштів залежить успішне здійснення виробничого циклу підприємства, бо недолік оборотних коштів паралізує виробничу діяльність підприємства, перериває виробничий цикл і в кінцевому підсумку призводить підприємство до відсутності можливостей оплачувати за своїми зобов'язаннями і до банкрутства.
Великий вплив на стан оборотних активів надає їх оборотність. Від цього залежить не тільки розмір мінімально необхідних для господарської діяльності оборотних коштів, але і розмір витрат, пов'язаних з володінням і зберіганням запасів і т.д. У свою чергу це відбивається на собівартості продукції і в кінцевому підсумку на фінансові результати підприємства. Все це обумовлює необхідність постійного контролю за оборотними активами та аналізу їх оборотності.
Ефективність використання оборотних активів характеризується системою економічних показників, насамперед оборотністю оборотних коштів. Окремі види поточних активів підприємства мають різну швидкість обороту. Показники оборотності відображають структуру оборотних активів підприємства і залежать від їх видів, запасів товарно-матеріальних цінностей, дебіторської заборгованості.
Під оборотністю оборотних коштів розуміється тривалість одного повного кругообігу коштів з моменту перетворення оборотних коштів у грошовій формі у виробничі запаси і до виходу готової продукції та її реалізації. Кругообіг коштів завершується зарахуванням виторгу на рахунок підприємства.
Оборотність оборотних коштів характеризується рядом взаємозалежних показників: тривалістю одного обороту в днях, кількістю оборотів за певний період - рік, півріччя, квартал (коефіцієнт оборотності), сумою зайнятих на підприємстві оборотних коштів на одиницю продукції (коефіцієнт завантаження).
Середній термін оборотних активів у днях (Соб) обчислюється за формулою:
, (1.5)
де - Середня за період величина оборотних коштів;
- Число днів у розглянутому періоді.
Зменшення тривалості одного обороту свідчить про поліпшення використання оборотних коштів.
Коефіцієнт оборотності оборотних коштів в оборотах (Ооб), обчислюється за формулою:
, (1.6)
Коефіцієнт оборотності відбиває число кругообігів, скоєних оборотними коштами підприємства. Він показує величину реалізованої (чи товарної) продукції, що припадає на один карбованець оборотних коштів. Чим вище за даних умов коефіцієнт оборотності, тим краще використовуються оборотні кошти.
Збільшення цього коефіцієнта означає зростання числа обертів і веде до того, що:
зростає випуск продукції або обсяг реалізації на кожен вкладений рубль оборотних коштів;
на той же обсяг продукції потрібна менша величина оборотних коштів.
Таким чином, коефіцієнт оборотності характеризує рівень виробничого споживання оборотних коштів. Зростання коефіцієнта оборотності, тобто збільшення швидкості оборотів, скоєного оборотними засобами означає, що підприємство раціонально і ефективно використовує оборотні кошти. Зниження числа оборотів свідчить про погіршення фінансового стану підприємства.
Аналіз оборотності оборотних активів включає аналіз:
оборотності активів підприємства;
оборотності дебіторської заборгованості;
оборотності товарно-матеріальних запасів.
При цьому головна увага приділяється розрахунку та аналізу змін наступних показників:
швидкості обороту оборотних активів (тобто кількості оборотів активів за певний період часу);
періоду обороту (тобто терміну повернення підприємству вкладених у господарську діяльність засобів).
1) Оборотність активів (швидкість обороту):
Виручка від реалізації, (1.7)
Середня за період величина активів
Цей показник характеризує швидкість обороту оборотних активів підприємства.
2) Аналіз дебіторської заборгованості. При цьому використовуються наступні показники:
оборотність дебіторської заборгованості (ОДЗ):
Виручка від реалізації, (1.8)
Середня за період дебіторська заборгованість
Цей показник характеризує кратність перевищення виручки від реалізації над середньою дебіторською заборгованістю.
Середній термін обороту дебіторської заборгованості (СДЗ):
360, (1.9)
ОДЗ
Показник характеризує що склався за період термін розрахунків покупців.
3) Аналіз оборотності товарно-матеріальних запасів ведеться на основі показників.
Оборотність запасів (СЗЗ):
Виручка від реалізації, (1.10)
Середня за період величина запасів і витрат
Показник відображає швидкість обороту товарно-матеріальних запасів.
Термін обороту запасів (Озз):
360, (1.11)
Озз
Показник характеризує тривалість зберігання запасів.
Таким чином, оцінка ефективності використання оборотного капіталу здійснюється через показники його оборотності. Оскільки критерієм оцінки ефективності управління оборотними коштами є фактор часу, використовуються показники, що відображають, по-перше, загальний час обороту, або тривалість одного обороту в днях, по-друге, швидкість одного обороту.
Тривалість операційного циклу (ПОЦ) характеризує загальний час, протягом якого фінансові ресурси перебувають у матеріальній формі і у формі дебіторської заборгованості. Тривалість операційного циклу в днях обороту розраховується за наступною формулою:
ПОЦ = СЗЗ + СДЗ, (1.12)
Фінансовий цикл представляє собою час, протягом якого грошові кошти відвернені з обігу. Тривалість фінансового циклу (ПФЦ) характеризує час, протягом якого інвестований капітал бере участь у фінансуванні операційного циклу:
ПФЦ = ПОЦ - СДЗ, (1.13)
У результаті прискорення оборотності визначена сума оборотних коштів вивільняється.
Абсолютне вивільнення оборотних коштів має місце тоді, коли фактичні залишки оборотних коштів менше нормативу чи залишків оборотних коштів за попередній (базовий) період при збереженні або збільшенні обсягу реалізації за цей період. Абсолютно вивільнені обігові кошти можуть бути спрямовані самою організацією на подальше розширення виробництва, освоєння нових видів виробів, поліпшення системи постачання і збуту та інші заходи вдосконалення підприємницької діяльності.
Відносне вивільнення оборотних коштів має місце в тих випадках, коли прискорення оборотності оборотних коштів відбувається одночасно зі зростанням обсягу виробництва. Вивільнені при цьому кошти не можуть бути вилучені з обігу, так як поміщені в запаси товарно-матеріальних цінностей, які забезпечують зростання виробництва.
Відносне вивільнення оборотних коштів, як і абсолютна, має єдину економічну основу і значення, бо означає для господарюючого суб'єкта додаткову економію коштів. Економічний ефект в результаті прискорення оборотності виражається в відносному вивільненні коштів з обороту, а також збільшенні прибутку.
Зростання оборотності капіталу сприяє економії цього капіталу (скорочення потреби в оборотному капіталі); приросту обсягів продукції і, в кінцевому рахунку, збільшення одержуваного прибутку.
Оборотність оборотних коштів може сповільнюватися або прискорюватися. При уповільненні оборотності в оборот утягуються додаткові кошти. Ефект прискорення оборотності виражається в скороченні потреби в оборотних коштах у зв'язку з поліпшенням їх використання, їх економії, що впливає на приріст обсягів виробництва і як наслідок на фінансові результати. Прискорення оборотності веде до вивільнення частини оборотних коштів (матеріальних ресурсів, коштів), які користуються або для потреб виробництва, або для накопичення на розрахунковому рахунку. У кінцевому підсумку поліпшується платоспроможність і фінансовий стан підприємства.
Вивільнення оборотних коштів в результаті прискорення їх оборотності може бути абсолютним і відносним.
Абсолютне вивільнення - це пряме зменшення потреби в оборотних коштах, яке відбувається в тих випадках, коли плановий обсяг виробництва продукції виконано при меншому обсязі оборотних коштів у порівнянні з плановою потребою.
Відносне вивільнення оборотних коштів відбувається у тих випадках, коли за наявності оборотних коштів у межах планової потреби забезпечується перевиконання плану виробництва продукції. При цьому темп зростання обсягу виробництва випереджає темп росту залишків оборотних коштів.
Прискорення обороту оборотних засобів дозволяє вивільнити значні суми і, таким чином, збільшити обсяг виробництва без додаткових фінансових ресурсів, а вивільнені кошти використати відповідно до потреб підприємства.
Для визначення величини відносної економії (перевитрати) оборотного капіталу може бути використано два підходи.
При першому підході ця величина знаходиться як різниця між фактично мала місце у звітному періоді величиною оборотного капіталу і його величиною за період, що передує звітному, наведеним до обсягів виробництва, що мали місце у звітному періоді:
ДЕ = E 1 - Е 0 * K N, (1.14)
E 1 - величина оборотних коштів підприємства на кінець першого року роботи;
Е 0 - величина оборотних коштів підприємства на кінець другого року роботи;
K N - коефіцієнт зростання продукції.
У цьому виразі Е 0 - значення величини оборотного капіталу перераховується за допомогою K N - коефіцієнта зростання продукції. У результаті виходить значення величини оборотних коштів, які були б необхідні підприємству при збереженні незмінними обсягів виробництва. Отримане значення зіставляється з фактичним значенням цього показника у звітному періоді.
При другому підході розрахунку величини відносної економії оборотних активів виходять з порівняння оборотності оборотних коштів у різні звітні періоди:
N
ДЕ = х (L 1 - L 0), (1.15)
360
N - одноденна реалізація,
360
L 1 - оборотність оборотного капіталу в другому звітному періоді;
L 0 - оборотність оборотного капіталу в першому звітному періоді.
У цьому виразі (L 1 - L 0) - різниця в оборотності оборотних засобів наводиться до обсягу реалізованої продукції за допомогою (N / 360) - коефіцієнта одноденної реалізації.
Ефективність використання оборотних коштів залежить від багатьох факторів, які можна розділити на зовнішні, що роблять вплив поза залежністю від інтересів підприємства, і внутрішні, на які підприємство може і повинне активно впливати.
На сучасному етапі розвитку економіки до основних зовнішніх факторів, що впливає на стан і використання оборотних коштів, можна віднести такі, як криза неплатежів, високий рівень податків, високі ставки банківського кредиту.
Значні резерви підвищення ефективності використання оборотних коштів криються безпосередньо в самому підприємстві. У сфері виробництва це відноситься, перш за все, до виробничих запасів. Будучи однієї зі складових частин оборотних коштів, вони відіграють важливу роль у забезпеченні безперервності процесу виробництва. У той же час виробничі запаси представляють ту частину засобів виробництва, яка тимчасово не бере участь у виробничому процесі.
Раціональна організація виробничих запасів є важливою умовою підвищення ефективності використання оборотних коштів. Основні шляхи скорочення виробничих запасів зводяться до їх раціонального використання; ліквідації наднормативних запасів матеріалів; удосконалення нормування; покращення організації постачання, у тому числі шляхом встановлення чітких договірних умов постачань і забезпечення їхнього виконання, оптимального вибору постачальників, налагодженої роботи транспорту. Важлива роль належить організації складського господарства.
Скорочення часу перебування оборотних коштів у незавершеному виробництві досягається шляхом удосконалювання організації виробництва, поліпшення застосовуваних техніки і технології, вдосконалення використання основних доходів, насамперед їхньої активної частини, економії за всіма статтями оборотних коштів.
Найважливішими передумовами скорочення вкладень оборотних коштів у сферу обігу є раціональна організація збуту готової продукції, застосування прогресивних форм розрахунків, своєчасне оформлення документації і прискорення її руху, дотримання договірної та платіжної дисципліни.
2. Техніко-економічна характеристика ВАТ "Славгородський молочний комбінат"
2.1 Загальна характеристика підприємства
Відкрите акціонерне товариство "Славгородський молочний комбінат" створено на базі державного підприємства "Славгородський молочний комбінат". Статут підприємства затверджено загальними зборами акціонерів, протокол від 23.02.96 р. Товариство засновано відповідно до Указу Президента РФ "Про організаційні заходи щодо перетворення державних підприємств, добровільних об'єднань державних підприємств в акціонерні суспільства від 1.07.92 р. № 721.
Акціонерне товариство є юридичною особою з моменту його державної реєстрації, має у власності відокремлене майно, самостійний баланс, має цивільні права та обов'язки, круглу печатку, бланки, емблему, зареєстрований у встановленому порядку товарний знак.
Основною метою підприємства є отримання прибутку.
Основними видами діяльності підприємства є:
Виробництво харчових продуктів на основі переробки молока і вершків;
Торгово-закупівельна діяльність;
Оптова і роздрібна торгівля;
Надання консультаційних послуг, рекламна та інформаційна діяльність.
Організація і проведення виставок, ярмарків і т.п.
Транспортно-експедиційні послуги.
Підприємство є комерційною організацією, статутний капітал якої розділений на визначене число акцій, що засвідчують обов'язкові права учасників товариства по відношенню до суспільства. Статутний капітал підприємства становить 109725 рублів. Статутний капітал розділений на момент установи на звичайні і іменні акції в кількості 21945 штук, номінальною вартістю 5 карбованців кожна. Всі акції випущені в бездокументарній формі.
У суспільстві створюється резервний фонд у розмірі 20% від його статутного капіталу. Резервний фонд товариства формується шляхом обов'язкових щорічних відрахувань у розмірі 5% від чистого прибутку до досягнення ним встановленого розміру. Суспільство може мати інші фонди, що формуються в порядку та розмірі, визначеними Радою директорів.
Спеціалізується підприємство на виробництві молока і молочної продукції: сніжок, йогурт, сирки солодкі, кефір, сир нежирний, морозиво, сири плавлені. Крім названої вище продукції випускається сметана фляжная і фасована в стаканчики. Кисломолочна продукція відпускається населенню, дитячим і лікувальним установам міста Славгорода і Славгородське району. Найбільша частина реалізується за межі міста.
Для доставки сировини від заводів інших районів і відвантаження продукції при комбінаті створено автотранспортний цех, де є і молоковози (ГАЗи і КАМАЗи), і рефрижератори, і бортові машини.
У холодну пору року продукція відвантажується на критих бортових машинах, а в період літнього сезону, як швидкопсувний продукт, відвантажується і відвозиться в КамАЗах-рефрижераторах.
Для забезпечення стабільної роботи основного виробництва на комбінаті створено ряд допоміжних служб. Котельня постачає все виробництво пари та гарячої води. Тут зайняті оператори котельних установок і слюсаря. Компресорний цех виробляє холод, тому що дуже важливо в молочному виробництві швидко охолодити сировину і готову продукцію. Тут працюють машиністи АХУ (аміачно-холодильних установок). У допоміжному корпусі розташовані цеху КВП і А (контрольно-вимірювальних приладів і автоматики), електроцех, ремонтно-механічна служба.
У цехах основного виробництва до провідних професій належать: апаратник, маслодел, виготовлювач закваски, виробник сметани, сиру, морозива.
Всі операції з виробництва молочної продукції (основного виду діяльності) механізовані. Управління процесами автоматичне, з пультів і щитів управління, проводиться висококваліфікованими працівниками. Робітники, в основному, зайняті на виробництві по 5 і 6 розрядів.
Штат лабораторії містить фахівців різних областей: хіміків, мікробіологів, експертів.
На підприємстві діє погодинна система оплати праці працівників. Працівникам основного виробництва і допоміжних служб визначені тарифні ставки залежно від розряду. Для інженерно-технічних працівників визначені оклади. Крім того, розроблено положення про преміювання в залежності від виручки, отриманої підприємством за місяць.
На підприємстві ВАТ "Славгородський молочний комбінат" є своя організаційна структура. Тип структури лінійно-функціональна, тобто це структура, при якій управлінські впливи поділяються на лінійні - обов'язкові для виконання і функціональні - рекомендовані для виконання.
Ключовою фігурою управління підприємства є його лідер - генеральний директор. Діяльність директора полягає у вирішенні завдань суспільного характеру, заснована на інтегральній інформації, що надходить як від інформаційних систем, персоналу компанії, так і від зовнішнього середовища. Весь тягар відповідальності за поєднанням справ у компанії повністю лежать на ньому.
Вищим органом управлінням підприємством є загальні збори акціонерів. Товариство зобов'язане щорічно проводити загальні збори акціонерів. На ньому вирішуються питання про обрання ради директорів, ревізійної комісії товариства, затверджується річна звітність, пропонована радою директорів, річна звітність товариства.
Генеральний директор і правління організовує виконання рішень загальних зборів акціонерів і Ради директорів товариства. Генеральний директор здійснює оперативне керівництво поточною діяльністю товариства і несе повноту влади і відповідальність за повсякденну діяльність товариства.
Діяльність директора полягає у вирішенні завдань суспільного характеру, заснована на інтегральній інформації, що надходить як від інформаційних систем, персоналу компанії, так і від зовнішнього середовища. Весь тягар відповідальності за поєднанням справ у компанії повністю лежать на ньому.
Для здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю товариства загальними зборами акціонерів відповідно до статуту товариства обирається ревізійна комісія.
2.2 Аналіз основних техніко-економічних показників
В даний час різко зростає значення аналізу виробничо-господарської діяльності підприємства. Результати аналізу представляють інтерес для різних категорій аналітиків: управлінського персоналу, представників фінансових органів, податкових інспекторів, кредиторів і т.д.
Аналіз виробничо - господарської діяльності підприємства починається з вивчення обсягів виробництва і реалізації продукції, так як від обсягу, складу, номенклатури та якості продукції залежать такі показники роботи підприємства, як собівартість, прибуток, рентабельність.
Таблиця 2.1 - Динаміка обсягу реалізованої продукції ВАТ "Славгородський молочний комбінат" за 2007-2009 рр.., Тис. руб.
Показники | 2007 | 2008 | 2009 | Зміна (+,-) | Темп росту,% | ||
2008. р. до 2007 р. | 2009 до 2008 р. | 2008. р. до 2007 р. | 2009 до 2008 р. | ||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
Виручка від реалізації продукції в поточних цінах | 217160 | 238396 | 228267 | 21236 | -10129 | 109,78 | 95,75 |
Середньорічний абсолютний приріст:
(228267-217160) / 3 = 3702,3 тис. руб.
(180787-217160) / 3 =- 12124,3 тис. руб.
Середньорічний темп приросту:
2 √ 1,098 * 0,958 = 1,026
2 √ 0,988 * 0,843 = 0,913
З таблиці 2.1 видно, що за останні три роки виручка від реалізації продукції підприємства виросла в поточних цінах на 2,6%, а в порівнянних скоротилася на 8,7%.
Також спостерігаємо, що обсяг реалізації продукції в поточних цінах в 2008 році збільшився в порівнянні з 2007 роком на 21236 тис. крб., А в порівнянних цінах - зменшується на 2604 тис. руб.
Негативним моментом є скорочення виручки від реалізації продукції підприємства в 2009 році в порівнянні з 2008 роком в поточних цінах на 10129 тис. руб. або 4,2%, що характеризує звуження ринків збуту і погіршення виробничого потенціалу ВАТ "Славгородський молочний комбінат".
Великий вплив на результати господарської діяльності надає асортимент продукції, що випускається. Асортимент на ВАТ "Славгородський молочний комбінат" формується з урахуванням потреб споживачів. Проведемо аналіз складу і структури випуску продукції підприємства (таблиця 2.2).
Таблиця 2.2 - Аналіз складу і структури основного випуску продукції ВАТ "Славгородський молочний комбінат" за 2007-2009 рр..
Вид продукції | 2007 | 2008 | 2009 | Зміна (+,-) | Темп росту,% | |||||
Тис. руб. | % | Тис. руб. | % | Тис. руб. | % | 2008. р. до 2007 | 2009 до 2008 | 2008. р. до 2007 | 2009 до 2008 | |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |
Сир | 3156 | 1,58 | 3923 | 1,89 | 4202 | 2,09 | 767 | 279 | 124,30 | 107,11 |
Морозиво | 619 | 0,31 | 1121 | 0,54 | 1970 | 0,98 | 502 | 849 | 181,10 | 175,74 |
Кефір | 11348 | 5,68 | 10773 | 5, 19 | 11439 | 5,69 | -575 | 666 | 94,93 | 106,18 |
Молоко | 30787 | 15,41 | 29724 | 14,32 | 29391 | 14,62 | -1063 | -333 | 96,55 | 98,88 |
Йогурт | 14984 | 7,50 | 15983 | 7,70 | 15520 | 7,72 | 999 | -463 | 106,67 | 97,10 |
Сир, СОМ | 89825 | 44,95 | 98512 | 47,46 | 91752 | 45,64 | 8687 | -6760 | 109,67 | 93,14 |
Масло | 41496 | 20,77 | 40828 | 19,67 | 39724 | 19,76 | -668 | -1104 | 98,39 | 97,30 |
Сметана | 7572 | 3,80 | 6704 | 3,23 | 7036 | 3,50 | -868 | 332 | 88,54 | 104,95 |
Разом | 199787 | 100 | 207568 | 100 | 201034 | 100 | 7781 | -6534 | 103,89 | 96,85 |
У 2007-2009 рр.. обсяг виробництва олії незначно зменшився, що відбилося на зниженні обсягів виробництва ВАТ "Славгородський молочний комбінат".
Найбільш швидкими темпами зростало виробництво сиру, морозива, йогурту, сметани. Так, випуск сиру зріс в 2008 році на 767 тис. руб. в порівнянні з 2007 роком, у 2009 році - на 279 тис. руб., виробництво сиру в 2008 році зросла на 8687 тис. руб. в порівнянні з 2007 роком, а в 2009 році скоротилося на 6760 тис. руб. або 6,86% в порівнянні з даними 2008 року.
Обсяг виробництва молока скоротився в 2008 році на 3,45% в порівнянні з 2007 роком, у 2009 році - ще на 1,12%. Збільшився в 2009 році обсяг випуску сметани - на 5%, кефіру - на 6,2%, сиру - на 7,1%.
Далі розглянемо аналіз ефективності використання основних виробничих фондів. Завданнями аналізу використання основних фондів підприємства є - вивчення складу та руху основних фондів; виявлення впливу використання засобів праці на обсяг виробництва; визначення ефективності використання основних фондів.
У таблиці 2.3 представлена динаміка середньорічної вартості основних фондів підприємства по роках.
Таблиця 2.3 - Аналіз основних фондів ВАТ "Славгородський молочний комбінат" за 2007-2009 рр..
Найменування Показника | 2007 | 2008 |